CC BY
19
УДК 639.3.043
*
Вачко Ю.Р., астрант Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт
1м. С.З. Гжицького
ПОКАЗНИКИ КРОВ1 КОРОПА ПРИ ВКЛЮЧЕНН1 У СКЛАД КОМБ1КОРМУ Ф1ЛЬТРОПЕРЛ1ТУ
Дослгджено еплие на показники кроег фыьтроперлту при еключент ргзног його тлькостг у склад комбжорму. Визначено ем1ст лтдге та гх класи у складг жироеог добавки та сироеатц кроег. Вияелено позитиений еплие на р1ст та розеиток орнатзму риб при додаеаннг до комбжорму фыьтроперлту у кглькостг 2-8%.
Ключо^^ слова: короп, фыьтроперлт, крое, гематолог1чш показники, бгохгмгчнг показники кроег, лгпгди та гх класи.
Одшею з особливостей коропа е його широкий спектр використання р1зних вцщв корм1в як природшх, так \ штучних. Це дае йому можливють забезпечувати себе уама поживними речовинами також при несприятливих умовах водного середовища. Однак при використанш штенсивних форм вирощування коропа в сучасних умовах, виникае потреба у повному забезпеченш поживними речовинами за рахунок штучних корм1в. При цьому особливу увагу слщ звертати на забезпечення енергетичност корму, оскшьки це впливае на функщонування оргашзму коропа у водному середовища Недостатня кшьюсть енергетичних легкорозчинних речовин (вуглеводи, жири) приводить до розщеплення бшюв, яю йдуть на забезпечення оргашзму енерпею, що, у свою чергу, пригшчуе рют та розвиток риб. У зв'язку з цим у комбжорм для коропа потр1бно вводити достатню кшьюсть вуглеводних на жировм1сних корм1в [4,6].
Для розумшня особливостей росту \ розвитку риб особливо важливе значення мае вивчення динамжи бшюв сироватки кров1 як компонент, що ввдграють важливу роль у шдтриманш гомеостазу. Вщомо, що бшки плазми кров1 риб мають гетерогенну природу, що обумовлено наявшстю ряду бшкових фракцш, яю вщр1зняються за ф1зико-х1м1чними \ функщональними властивостями, хоча до недавнього часу вони розглядались винятково як високомолекулярш сполуки, що мають значення лише для тдтримки на певному р1вш осмотичного й онкотичного тиску та для регуляци водно-сольового обм1ну. Шзшше було доведено, що бшки сироватки кров1 е джерелом амшокислот для синтезу бшюв оргашв \ тканин, а також використовуються безпосередньо для утворення тканинних бшюв без попереднього глибокого розщеплення [5].
* Науковий кер1вник доктор с.-г. наук, професор Швторак Я.1. Вачко Ю.Р., 2010
14
За морфолопчними i бiохiмiчними показниками кровi можна стверджувати про штенсившсть обмiнних процесiв в органiзмi коропа. Доведено, що щ показники мають корелятивнi зв'язки з вжом, ростом, розвитком i продуктившстю риб. Крiм цього, не потрiбно забувати про гiдрохiмiчний режим [1,2,5].
У життeдiяльностi людини i тварин важливу роль вiдiграють полiненасиченi жирш кислоти, якi в органiзмах людей i тварин, у тому чи^ й риб, не синтезуються. Зокрема, з вмютом полiненасичених жирних кислот у ращош тварин пов'язанi таю фундаментальш процеси в клiтинi, як рщинний стан клiтинних мембран, !х проникнiсть для метаболiтiв та юшв, активнiсть лiпiд-залежних ферментiв, регуляцiя експреси генiв [7,8].
Матер1али 1 методика дослщжень. Для дослiдження морфобiохiмiчних показниюв кровi виловлювали по 6 риб з кожного ставу на завершальному етат дослiду та вiдбирали кров з хвостово! вени. У кровi визначали вмiст еритроцитiв та гемоглобiну колориметричним методом, вмiст бiлка рефрактометричним методом, кшьюсть лiпiдiв та !х класи визначали методом Фолча [3].
Результати дослщжень. Перед початком дослвдв нами було проведено дослщження вмюту лiпiдiв та !х класiв у фшьтроперлт, який пройшов додаткове пресування. Отриманi данi наведенi в таблищ 1.
Таблиця 1
Вм1ст у фшьтроперлт загальних л1п1д1в та 1х клаав, % (М±т, п=5)
Показники Фшьтроперлгг шсля додаткового пресування
Загальш лшди 43,35±0,66
Класи лшщв:
Фосфолшвди 14,45±0,77
Моно- 1 диацилглщероли 7,78±0,58
Вшьний холестерол 13,79±0,67
Вшьш жирш кислоти 15,20±0,46
Триацилглщероли 38,35±1,37
Етирифжований холестерол 10,43±0,62
Даш таблищ вказують на те, що тсля додаткового пресування фiльтроперлiту, для видалення залишкiв оли, в його складi залишаеться достатня кiлькiсть лшвдв, яка представлена в основному триацилглщеролами, фосфолiпiдами, вiльним холестеролом та вшьними жирними кислотами. Це дае можливють використовувати його в якостi жирово! добавки, як компонент комбiкорму, що регулюе вмiст жиру.
Для виявлення впливу фiльтроперлiту на органiзм коропа нами були проведет гематолопчт та бiохiмiчнi дослiдження кровi на завершальному етат дослщу. Отриманi данi наведет в таблищ 2. З дано! таблищ ми бачимо, що ус показники кровi перебували в межах фiзiологiчноl норми, однак у дослщних групах спостерiгалась тенденцiя до !х пiдвищення. Так зокрема кiлькiсть еритроциив вiрогiдно збiльшилась у риб третього дослщного ставу на
15
7%, а в риб четвертого - на 10% порiвняно з контрольним ставом. Щодо вмюту гемоглобiну, то його значення коливалося в межах норми, а достовiрне зшьшення спостерталося лише в коротв четвертого дослщного ставу. Вмют у кровi загального бiлка з низькою вiрогiднiстю також був бшьшим на 3,9% у кровi риб четвертого дослщного ставу порiвняно з контрольним ставом. Отже аналiзуючи даш таблицi 2, можна стверджувати, що включення до складу комбiкорму фшьтроперл^ не викликае негативних фiзiологiчних порушень в органiзмi коропа.
Таблиця 2
Гематолог1чн1 1 бшх1м1чш показники кров1 коропа при включенш в
комб1корм ф1льтроперл1ту (М±т, п=6)
Показники Стави
1 - контрольний 2 - дослвдний 3 - досл1дний 4 - досл1дний
Кшьшсть еритроципв, 1012/л 1,00±0,012 1,05±0,018 1,07±0,017* 1,10±0,007***
Гемоглобш, г/л 81,52±0,270 81,98±0,145 82,02±0,154 82,58±0,221*
Загальний бшок, г/л 19,05±0,169 19,35±0,141 19,50±0,244 19,80±0,157*
Альбумши, % 49,14±0,045 49,22±0,052 49,39±0,113 49,47±0,101
а - глобулши, % 15,72±0,035 15,69±0,040 15,54±0,068 15,48±0,075
в - глобулши, % 10,32±0,025 10,23±0,029 10,19±0,018 10,16±0,015
у - глобулши, % 24,82±0,015 24,85±0,017 24,86±0,016 24,89±0,018
*- Р > 0,05; ** - Р > 0,01; *** - Р > 0,001.
Таблиця 3
Загальш лшщи та стввщношення 1х клас1в у кров1 коропа при включенш
Показники Стави
1 - контрольний 2 - дослвдний 3 - досл1дний 4 - досл1дний
Загальн1 л1п1ди 1,89±0,017 1,93±0,020 1,98±0,021* 2,07±0,022***
Фосфол1п1ди 42,05±0,935 39,42±0,801 37,01±0,806** 34,32±0,555***
Моно- 1 диацилглщероли 11,81±0,208 12,39±0,165 12,75±0,173* 13,03±0,117**
В1льний холестерол 10,03±0,243 10,23±0,216 11,07±0,126** 12,54±0,155***
В1льн1 жирн1 кислоти 9,26±0,069 9,37±0,067 9,53±0,100 9,61±0,082**
Триацилгл1цероли 18,66±0,287 19,70±0,438 20,53±0,432* 21,13±0,383**
Етириф1кований холестерол 8,19±0,109 8,89±0,268 9,11±0,129** 9,37±0,175**
Для аналiзу лiпiдного обмiну в органiзмi риби нами проведено дослщження кровi на вмiст у нш загальних лiпiдiв та !х фракцiй. Отриманi данi наведено в таблищ 3. Аналiзуючи данi таблищ, бачимо що вмiст загальних лшвдв був вiрогiдно бiльший у кровi риб третього (5% фiльтроперлiту) та четвертого (8% фшьтроперл^) дослiдних ставiв вiдповiдно на 4,5% та 9,5% порiвняно з вмiстом у кровi риб контрольного ставу. Вiдповiдно до цього спостер^алося i спiввiдношення клаав лiпiдiв. Так у коропа дослщних ставiв вiрогiдно зменшувався вмiст фосфолшвдв, у риб третого дослiдного - на 11,9%, а четвертого - на 22,5% порiвняно з рибами контрольного ставу. Потрiбно
16
вщм^ити, що BMiCT моно- i диацилглiцер0лiв був BipOr^HO вищий у KpOBi риб дослщних CTaBiB, так у третьому дослщному CTaBi piзниця склала 7,9%, а в четвертому дослщному - 10,3% nopiB^HO з рибами контрольного ставу. У клас тpиацилглiцеpoлiв теж спостер^алося пiвищення показника у риб дослщних ставiв. Зокрема у кopoпiв третього дослщного ставу вмiст цього класу лiпiдiв був вipoгiднo вищим на 10,0%, у риб четвертого ставу - на 13,2% пopiвнянo з коропами контрольного ставу. Пщвищений вмют у кpoвi риб цих двох клаав лiпiдiв свiдчить про бшьш iнтенсивний лiпiдний oбмiн у коротв дoслiдних ставiв, що в свою чергу, позитивно впливае на загальний piст i розвиток opганiзму риб.
Висновки. Отже, пiдсумoвуючи вищесказане, можна зробити таю висновки:
■ високий вмют тpиацилглiцеpoлiв у фiльтpoпеpлiтi сприяе пiдвищенню лiпiднoгo oбмiну, про що свщчить 1х високий вмiст у кpoвi риб у дoслiдних ставах;
■ додавання до комбшорму фшьтроперл^ у кiлькoстi 2-8% вiд поживност pацioну не викликае негативних фiзioлoгiчних пpoцесiв в opганiзмi риб, про що свщчать данi гематoлoгiчних дослщжень.
Л1тература
1. Андреева А.М. Структурно-функциональная организация альбуминовой системы крови рыб // Вопросы ихтиологии. - 1999. - т. 39, №6. -С. 823 - 825.
2. Аминаев В. А., Яржомбек А. А. Физиология рыб. - М.: Легкая и пищевая промишленость, 1984. - С. 155-157.
3. Довщник: Фiзioлoгo-бioхiмiчнi методи дослщжень у бюлогп, твариннищш та ветеринарнш медициш - Львiв, 2004. - 399 с.
4. Забелин Л.Б. Влияние физико-химических свойств искусственных кормов и биотехники кормления на эффективность выращивания карпа в прудах // Рыбные ресурсы Камско-Уральского региона и их рациональное использование: Материалы науч.-практ. конф. (5-6 ноября 2008 г.) / Под общ. ред. Е.А. Зиновьева; Перм. гос. ун-т. - Пермь, 2008. - С. 41-42.
5. Серпунин Г.Г. Гематологические показатели карпа // Сб. научн. тр. ГосНИОРХ. - 1980 б. - №154. - С. 70-77.
6. Сорвачев К.Ф. Основы биохимии питания рыб. - М.: Легкая и пищевая промишленность, 1982. - 247 с.
7. Смоляншов К.Б. Метабoлiзм полшенасичених жирних кислот // Бюлопя тварин. — 2002. — Т. 4, № 1-2. — С. 16-31.
8. Янович В.Г., Лагодюк П.З. Обмен липидов у животных в онтогенезе. — М.: Агропромиздат, 1991. — 316 с.
17
Summary Vachko Y.R. - graduate student Pivtorak J.I. - professor Lviv national university of veterinary medicine and biotechnology named after of
S.Z.Gzhytskyj
The effect on blood parameters in filtroperlitu included in the number of different feed composition. The contents of lipids and their classes within the fat supplements and serum. The positive impact of growing up and development ornanizmu fish while adding to the number of different feed filtroperlitu. The positive impact of growing up and developing ornanizmu fish when added to feed in filtroperlitu of 2 - 8%.
Key words: carp, filtroperlit, blood, hematological parameters, biochemical indices of blood lipids and their classes.
Cmammx nadiumna do peda^ii 1.09.2010
18
