CC BY
24
Ковальчук О.М. ©
Львгвська дослгдна станщя 1нституту рибного господарства УНААН Украши.
ВПЛИВ Р1ЗНИХ МЕТОД1В ВИРОЩУВАННЯ НА Ф1З1ОЛОГО-БЮХ1М1ЧШ ПОКАЗНИКИ Б1ЛОГО АМУРА
Наведет дат про вплив ргзних умов вирощування бмого амура на фгзюлого-бюхгмгчт показники. У риб, яких вирощували без доступу до комбжорму, вгдмгчено збыьшення ктькостг еритроцит1в, гематокриту, а також тенденцт до збыьшення бткових фракцш а- I у-глобулшв, вгдповгдальних за отртсть оргатзму риб.
Поряд з тваринним населенням для ставiв характерна вища та нижча водна рослиншсть. Серед вищо! ставово! рослинност розрiзняють надводну (жорстку) i пщводну (м'яку) рослиннiсть. До надводно! рослинностi належить очерет, осока, рогiз, лепеха, комиш. Росте вона бiля берега i на мокрих берегах й часто називаеться болотною, оскiльки розростаючись з кожним роком ^ вiдмираючи восени, вона заболочуе став.
Пiдводна рослиншсть - рдесник, кушир, друт, елодея - поширюються далi вiд берепв, нiж надводна, на глибинi 1,5-2,0 м.
Продуктившсть заростаючих, заболочених i замулених ставiв з року в рш знижуеться, в них створюються несприятливi умови для життя ставових риб i насамперед для життя коропа як основного виду риб ставового господарства.
Основною умовою правильного ведення ставового господарства е регулювання надводно! та пщводно! рослинность
Значне поширення пщводно! рослинностi, навiть корисно!, неприпустиме. Густi заростi пщводно! рослинност утруднюють пересування коропа, скорочують площу нагулу, роблять малодоступними для риби кормовi органiзми, що знаходяться серед рослин [4].
Зайву пщводну рослиншсть потрiбно знищувати, а густi !! масиви зрiджувати, прокошуючи поздовжнi i поперечнi коридори. На пiдставi досвщу рибгоспiв вважаеться, що корисне поширення шдводно! рослинност становить 20-30% вщ загально! площi ставу. Iнодi в ставах надто буйно розростаються нитчаст водоростi, в яких заплутуеться i гине молодь риби i яю обмежують випасову площу для доросло! риби. Цю рослиншсть також слщ витягати зi ставу граблями чи волочками [1].
Регулювання рослинностi у ставах не тшьки пiдвищуе !х природну продуктивнiсть, але й дае можливють значною мiрою застосовувати iншi важливi заходи для збiльшення виробництва рибно! продукцi!' (удобрення ставу, годiвля риби штучновиготовленими кормами тощо).
Економiчний ефект вiд регулювання рослинностi дуже великий. Заростання ставу надводною (жорсткою) рослиншстю може звести до мшмуму його продуктивнiсть [7].
© Ковальчук О.М., 2011
Запропонований нами метод боротьби з водною рослиншстю у вирощувальних ставах шляхом обмеження доступу старших вжових груп бшого амура до штучних кормiв дав позитивш результати [6].
Метою даного дослщження було вивчити фiзiолого-бiохiмiчний статус бших амурiв при рiзних способах !х вирощування.
Матер1али та методи.
Для виконання дослщжень були задiянi цьогол^ки любiнського лускатого коропа i двол^ки бiлого амура. Вмiст гемоглобiну в кровi бiлого амура визначали гемощанщним методом за допомогою КФК-3 [3]. Загальний бiлок сироватки кровi — на рефрактометрi 1РФ-22, його фракцшний склад — шляхом електрофорезу на пластинках з полiакриламiдним гелем i фотометри на апаратi розшифровування фореограм АРФ-1. При обловi дослiдного та контрольного ставiв враховували темп росту риб, вихщ iз вирощування, рибопродуктившсть та затрати корму.
Результати дослщжень та Тх обговорення.
Дослiд проводили у двох вирощувальних ставах дослщного господарства Львiвськоl дослщно1 станцп 1нституту рибного господарства. Стави були зариблеш личинками коропа, отриманими у нерестових ставах, та рiчняком бiлого амура масою 80 г. Посадку рiчняка бiлого амура на вирощування провели одразу тсля залиття ставiв, що виявилось на 12 днiв рашше 1х зариблення личинками коропа. Щшьшсть посадки однорiчок бiлого амура встановили, виходячи iз продукци м'яко! пщводно! рослинностi у попереднi роки та запланованого приросту маси дволiток - 500 г. Кормовий коефщент по воднш рослинностi приймали рiвним 50. Кормовi мiсця на обох ставах були пщготовлеш у вiдповiдностi до вщомих рекомендацiй [8]. В дослщному ставi на кормових мiсцях додатково були встановлеш загороджувальнi решiтки iз розрахунку 2 пристро! площею по 4 м2 на 1 га ставу. Розмiри вiчка у загороджувальних решiтках були пвдбраш таким чином, щоб короп до досягнення ним максимально бажано1 маси (у нашому випадку 50 г) мав вшьний доступ до кормiв, а бiлий амур до початку годiвлi однолiток досягав маси бшьше 100 г i вже не м^ проникати на кормовi мюця.
Годiвлю риби у ставах проводили згщно шструкци з годiвлi коропа [2]. Кшьюсть штучного корму, який задавали у стави, розраховували тшьки на однолiток коропа, виходячи iз !х маси i екологiчного стану водойм. У процеа вирощування вели спостереження за екологiчними умовами у ставах, особливостями живлення та темпом росту риби i И етзоотичним станом. Оцiнку ви1дання рослинностi проводили вiзуально. Ефективнiсть використання кормiв i рибопродуктивнiсть ставiв визначили пiсля осшшх обловiв.
Умови вирощування у контрольному та дослгдному ставах були поЫбт I близью до оптимальних. Обидва стави у попередш роки на 90% заростали гречихою земноводною, стршолистом, рдестом, вздовж берегово1 зони смугою у 2-5 м комишем, рогозом та а1ром звичайним. Дволiтки бшого амура у контрольному ставi мали вiльний доступ до штучних кормiв, тому менш iнтенсивно по1дали водну рослиннiсть i, як наслiдок, близько 30% водно1 рослинностi залишилось до осшшх обловiв. При контрольних обловах у кишечниках бшого амура виявляли залишки штучних кормiв та вищо1
рослинноси, в середньому за перюд годiвлi спектр живлення двол^ок бшого амура у контрольному ставi становила рослиншсть (65-75%), комбшорм (2030%) i зоопланктон та детрит (до 5%).
Результати спшьного вирощування однолiток коропа i двол^ок бiлого амура у дослiдному та контрольному ставах вiдрiзнялися за рибопродуктившстю ставiв, рiзною середньою масою як коропа, так i бiлого амура, i затратами корму на одиницю рибопродукцп коропа.
Вiльний доступ двол^ок бiлого амура до задаваних кормiв у контрольному ставi забезпечив його вищу середню масу (740 г проти 650 г) та рибопродуктившсть - 200 кг/га проти 173 кг/га. Одночасно конкуренщя за штучш корми мiж амуром i коропом, яка вiдмiчалась у контрольному став^ знизила темп росту однолiток коропа i стала причиною вищих затрат корму на його прирют. В результат рибопродуктивнiсть однолiток коропа у дослщному ставi була на 171 кг/га вищою, нiж у контрольному, i становила 864 кг/га.
Загальний вихiд рибопродукцi! iз дослiдного ставу становив 1037 кг/га i виявився вищим, нiж у контролi, на 144 кг/га за рахунок бшьш повного споживання бiлим амуром водно! рослинност та ефективнiшого використання штучних кормiв на прирiст рибопродукцi!.
Одночасно при застосуванш бiлого амура на вирощувальних ставах не потрiбно проводити 2-3 разове викошування та видалення вищо! водно! рослинностi, що дае можлившть зекономити у розрахунку на 1 га ставу не менше 10 людино-дшв.
Дослiдження показали, що вирощування двол^ок бiлого амура без !х доступу до кормових мюць позитивно вiдобразилось на iнтенсивностi переб^у обмiнних процесiв у !х оргашзм^ що в кiнцевому результатi сприяло пiдвищенню продуктивних показникiв. Так, з даних таблицi 1 видно, що дослщжуваш показники кровi, хоч i перебували у межах фiзiологiчних норм, та все-таки зазнавали деяких кшьюсних змiн.
Таблиця 1
ГематолоНчш показники кровi двол1ток бшого амура при рiзних __методах вирощування (М±т, п=6)_
Показники Гемоглоб1н, г % Гематокрит, % Еритроцити, млн/мкл
Контроль
М±т 13,02±0,32 35,67±2,32 1,64±0,05
Досл1д
М±т 13,48±0,15 44,0±1,69* 1,88±0,06**
Примтки: 1. У цш I у наступних таблицях позначка * — р1зниця в1рог1дна, пор1вняно з контрольною групою (*-р<0,05; **-р<0,01; ***-р<0,001); 2. К — контрольна група; Д —дослЬдна група.
Зокрема встановлено, що кшьюсть еритроциив та гематокритно! величини у кровi бших амурiв, яю вирощувались без доступу до штучного корму були порiвняно вищими, нiж у амурiв, якi вирощувались у ставку з вшьним доступом до комбшорму (Р<0,05). Концентрацiя гемоглобiну була на рiвнi, встановленому для бiлих амурiв контрольно! групи.
Вмют бшка сироватки кровi у дослщних риб мав тенденщю до зростання. Збiльшення бшка сироватки кровi було за рахунок а i у- глобулiнiв, вщповщальних за опiрнiсть органiзму (табл.2).
Таблиця 2
Бшок сироватки кровi 1 його фракцш дволггок бшого амура при
БСК, г/% Фракцшний склад бшшв А/Г коефщент
Альбумши глобулши
а в Т
Контроль
5,43±0,32 57,77±1,17 17,13±0,93 16,15±0,89 8,95±0,52 1,37±0,06
Дослад
5,63±0,24 57,98±0,83 19,20±0,74* 13,9±0,73 9,10±0,28 1,38±0,04
Кiлькiсть альбумiнiв y-глобулiнiв i альбумiно-глобулiновий коефiцieнт в сироватцi кровi дослiдних риб були на рiвнi встановленому для риб контрольно! групи.
В скелетних м'язах риб дослвдно! групи риб бшого амура вiдмiчена тенденщя до зменшення вмiсту сухо! речовини на 9,8 % (Р<0,05) i збiльшенням жиру на 7% (табл.3).
Таблиця 3
\1м1чннй склад скелетних м'язiв дволiток бiлого амура при рiзних
методах вирощування, % (М±т, п=3)
Групи риб протеш суха речовина жир
Контроль 17,33±0,26 23,6±0,00 4,67±1,57
Дослщ 17,35±0,20 21,30±0,32*** 5,00±0,50
Вмiст проте1ну в скелетних м'язах був високий i становив 17,33±0,26% - 17,35±0,20%. Рiзницi в кшькост бiлка мiж дослiдними i контрольними групами риб не виявлено.
Висновки
1. При вшьному доступ дволiток бiлого амура до задаваних кормiв у контрольному ставi його середня маса становила 740г проти 650г у дослiдному ставi та отримана рибопродуктившсть - 200 кг/га проти 173 кг/га.
2. При годiвлi однол^ок коропа на спещально облаштованих кормових мiсцях у дослщному ставi отримана рибопродуктивнiсть становила 864 кг/га, що на 171 кг/га перевищуе показники контрольного ставу. Вища рибопродуктивнiсть отримана за рахунок вищо! середньо! маси однолiток коропа (47г проти 38г).
3. У KpoBi двол^ок бшого амура, як вирощувались у ставку без доступу до комбшорму, кшьюсть еритроцитiв та гематокритна величина були вищими, нiж у амурiв з вiльним доступом до комбжорму.
4. Вмiст бiлка сироватки кровi у дослiдних риб двол^ок бiлого амура, що споживали лише рослиншсть, мав тенденцiю до зростання за рахунок a- i у -глобулмв, вiдповiдaльних за ошршсть органiзму риб.
5. В скелетних м'язах риб дослiдноï групи бшого амура вiдмiчено зменшення вмiсту сухоï речовини на 9,8% (Р<0,05) i збшьшення жиру на 7%.
Лггература
1.Бондур О. Л., Сухолиткий Р.1. Рибництво- галузь прибуткова. Киïв, 1982, с. 29-31.
2.Боброва Ю.П., Бобров А.С., Баранов С.А., Федорченко В.И. Инструкция по нормированию кормления карпа разного возраста при выращивании в хозяйствах I-III зон рыбоводства - М.: 1986. - 21 с.
3.Дервиз Г.В., Воробьев А.М. Определение гемоглобина фотоелектроколорыметром ФЕК-М. Лабораторное дело, №3, 1959.
4. Ляйман £.М.Курс болезней рыб. М.-1966.
5.Методи дослщжень з фiзiологiï i бiохiмiï сшьськогосподарських тварин. — Львiв, 1998. — 92 с.
6.Пат. 6852. Украша. МПК (2005) А 01К 61/00. Споаб тдвищення ефективностi використання кормiв при вирощуванш риби/ Ковальчук О.М., Тучапський Я.В., Грициняк 1.1., Колпаков Ю.О., Шрус Р.1., Маковецька М.П. -заявлено 13.12.2004 ; опубл. 16.05.2005, Бюл. № 5.
7.Просяний В.С., Гриневич С.1., Шпет Г.Й., Кононов В.О. Ставове рибництво. К.-1960, с. 30-31.
8.Шерман 1.М, Гринжевський М.В., Желтов Ю.О., Пилипенко Ю.В., Волiченко М.1., Грициняк I.I. Годiвля риб. - Кшв: Вища освiтa, 2001. - 268 с.
Summary O.M. Kovalchuk
Lviv research station of Institute of fisheries UNAAN Ukraine.
EFFECT OF DIFFERENT CULTIVATION METHODS ON PHYSIOLOGICAL AND BIOCHEMICAL PARAMETERS OF GRASS CARP
In this article are given the data concerning the influence of different growing conditions of grass carp at their physiological and biochemical parameters. In fish, which were grown without access to feed, it was increasing number of red blood cells, hematocrit, and tend to increase the protein fractions of a and y-globulin that responsible for the body resistance of fish.
Стаття надшшла до редакцИ' 5.04.2011
