HoBiTHi досягнення /
Latest Developments
полк
СУСТАВЫ, позвоночник
УДК616.72-02:616.15+532.135
ПОВОРОЗНЮК В.В.1, ХАНС Д.2, ДЗЕРОВИЧ Н.1.1
1ДУ«1нститут геронтологи 'тен'1 Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украни», м. Кшв, УкраУна
2Центрзахворювань к'ктково! тканини, Ун'верситетгоспталюЛозанни, Швейцар'я
ПОКАЗНИК ЯКОСТ1 ТРАБЕКУЛЯРНО1 К1СТКОВО1 ТКАНИНИ В КЛ1Н1ЧН1Й ПРАКТИЦ1
Остеопороз — поширене системне захворювання скелета, що характеризуеться зниженням мiцностi истково! тканини, порушенням и мiкроархiтекгури з подаль-шим збiльшенням ризику переломiв. У бврош, США та Японй вщ даного захворювання страждае близько 75 млн ошб. Щорiчна частота нових остеопоротичних переломiв становить близько 9 млн, серед них 1,6 млн — переломи шийки стегново! истки. Остеопоротичш переломи ю-тотно впливають на захворюванiсть i летальнють. Унасль док переломiв стегново! истки середня тривалiсть життя зменшуеться на 12—15 % [1—3].
Найбтьш складною е диагностика остеопорозу на перших стадiях захворювання, тому що в бтьшосп ви-падив першою клшчною ознакою захворювання е низькоенергетичний перелом. У зв'язку з цим в остан-ш роки з'являеться все бтьше нових дiагностичних ме-тодiв, що допомагають визначати групи ризику та ран-ню втрату истково! тканини в рiзних груп населення.
Стан истково! тканини залежить в!д багатьох факто-рiв (мiнерально'í щтьносл истково! тканини (МЩКТ), Н метаболiзму, мiнералiзацií, макрогеометри, мкроар-хтгектури трабекулярно! истково! тканини, мкропере-лом!в тощо). Однiею з основних детермiнант мщносл истково! тканини й ризику переломiв е МЩКТ, за ра-хунок яко!, за даними лiтератури, забезпечуеться 70— 75 % мщносл истки [7]. Золотим стандартом визначен-ня МЩКТ е двофотонна рентгенiвська абсорбцiометрiя (ДРА). Однак використання дано! методики в клЫчнш практицi мае ряд обмежень. Одним з основних е значна зона «перекриття» в ошб, у яких розвиваються переломи, i тих, у кого вони не виникають. Наступним обме-женням використання МЩКТ е диспропорцшна оцш-ка кортикального шару истки залежно в!д обстежува-но! за допомогою ДРА дтянки i, вщповщно, вщмш-шсть обмшу истково! тканини в дослщжуваних зонах. Значимим обмеженням використання МЩКТ е також
те, що в!ропдш змши показника пщ впливом л!куван-ня або BiKy можна oцiнити пiсля тривалого часу (зазви-чай йдеться про роки). Обмш у тpабекyляpнiй кiсткoвiй тканинi вщбуваеться значно швидше (у 8 pазiв пор!вня-но з кортикальною). У зв'язку з цим оцшка мкроархь тектури трабекулярно! истки збiльшyе точнють i чутли-вiсть oцiнки якосп истково'! тканини й ризику перело-мiв у клiнiчнiй пpактицi. Структуру трабекулярно! истки можна оцшити з використанням магнггно! резонансно! томограф!! або комп'ютерно! томограф!!, але oбидвi цi методики е дорогими у використанш й не завжди до-стулш в клИчнш практищ. Також oцiнка мкрострук-тури истково! тканини може проводитись шляхом пс-томорфометричного аналiзy при бюпс!! истково! тканини гребеня здухвинно! истки. Хоча зазначений метод дiагнoстики е високошформативним, манiпyляцiя е швазивною та травматичною процедурою. Бiльше того, стрним е питання про те, наскльки зазначена делянка буде дшсно вiдoбpажати ризик пеpелoмiв, напри-клад, тш хpебцiв або шийки стегново! истки. На сього-дш розвиваються нов! неiнвазивнi вiзyалiзyючi технологи в д!агностищ порушень структурно-функцюнально-го стану истково'! тканини та визначенш ризику пере-лом!в [17].
Оцiнка якостi трабекулярно? кктковоТ тканини
У 2006 рощ компашею Med-Imaps (м. Бордо, Фран-ц!я) запатентована нова методика TBS Insight для ощн-
Адреса для листування з авторами:
Поворознюк В.В. E-mail: [email protected]
© Поворознюк В.В., Ханс Д., Дзерович Н.1., 2014 © «Ешь. Суглоби. Хребет», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
ком: 40-49 роив — 1,126 ± 0,015 г/см2; 50-59 роив — 1,234 ± 0,013 г/см2; 60-69 роив — 1,343 ± 0,053 г/см2; 70-79 рок1в — 1,348 ± 0,100 г/см2; F = 4,04; p = 0,008) (рис. 2). На думку aBTOpiB, отримаш данi можна пояс-нити пщвищенням частоти дегенеративно-дистрофiч-них захворювань i3 вiком. Вiрогiдних вiдмiнностей по-казника МЩКТ на рiвнi шийки стегново! кiстки не виявлено [4].
При цьому в обстежених жшок виявлено вiрогiдне зменшення показника TBS (L1-L4) i3 вiком: 40-49 роыв — 1,334 ± 0,016; 50-59 роив — 1,289 ± 0,013; 6069 рокiв — 1,194 ± 0,034; 70-79 рокiв — 1,205 ± 0,050; F = 6,56; p = 0,0003 (рис. 3).
Таким чином, показник якост трабекулярно! ыст-ково! тканини е незалежним, вiн мае важливу дiагнос-тичну цiннiсть в оцiнцi структурно-функцюнального стану ыстково! тканини.
При ощнщ показника TBS у ж1нок залежно вiд три-валостi постменопаузального перюду В.В. Повороз-нюком та ствавт. [6] були обстеженi 122 практично здоровi ж1нки вiком 40-79 роыв (середнiй вiк — 56,2 ± 0,8 року; середнiй зрiст — 162,6 ± 0,5 м; серед-ня маса — 71,5 ± 1,3 кг), якi залежно вiд тривалостi постменопаузального перiоду були розподтеш на гру-пи: 1) з регулярним менструальним циклом (без ме-нопаузи) (n = 25), 2) 1-3 роки (n = 26), 3) 4-6 роыв (n = 12), 4) 7-9 роив (n = 18), 5) 10-12 роив (n = 8), 6) 13-15 роыв (n = 4), 7) 16-18 роыв (n = 5), 8) по-над 19 роыв (n = 7). У результат було виявлено вiро-пдне зниження показника TBS при тривалост постменопаузального перюду 4 роки та бтьше (46 роыв (p = 0,003), 7-9 роыв (p = 0,002), 10-12 роыв (p = 0,002), 13-15 роыв (p = 0 , 0003), 16-18 роыв (p = 0,0003) i понад 19 роыв (p = 0,00002)) порiвняно з показниками жшок iз регулярним менструальним циклом. Отже, показник TBS тюно пов'язаний iз змша-ми гормонального фону в органiзмi жшки. При цьому МЩКТ на рiвнi поперекового вiддiлу хребта вiро-гiдно знижувалася у ж1нок при тривалост постменопаузального перiоду 7-9 роыв (p = 0,02), 10-12 роыв (p = 0,003) i понад 19 рок1в (p = 0,0001) (рис. 4-5) [6].
Таким чином, вiрогiднi змши якостi трабекулярно! ыстково! тканини, виявленi за допомогою ново! методики TBS insight, спостертаються в жiнок при три-валостi постменопаузального перiоду 4 роки та бшь-ше, тодi як змши МЩКТ визначаються у жшок при тривалост постменопаузального перiоду 7 роыв та бтьше.
Показник якосп трабекулярно? кктковоТ тканини та остеопоротичнi переломи
У декiлькох перехресних дослтженнях встановле-но, що показник TBS мае зв'язок з остеопоротични-ми переломами тт хребцiв, шийки стегново! ыстки та переломами iншо!' локалiзацi! в жiнок у постменопау-зальному перiодi.
Krueger та спiвавт. у ретроспективному дослщжен-нi «випадок-контроль» показали, що при використан-нi лише показника TBS можна виявляти ошб iз висо-
Рисунок 3. Показник якост'1 трабекулярно)'к'ктково)
тканини в жшок '¡з показниками структурно-функцюнального стану к'ктково) тканини в межах в'жово)норми й без перелом'в в анамнез!залежно Bid вку
1,400
1,000
1-3 4-6 7-9 10-12 13-15 16-18 > 19
Роки
Рисунок 4. Показник якост'1 трабекулярно) кстково) тканини в жшок залежно вid тривалост'1 постменопаузального пер'юду Примтка: * — р < 0,05 пор'вняно з показниками в жшок iз регулярним менструальним циклом.
400 200 000 800 600 400 200 000
200 000 800 600 400 200 000
0 1-3 4-6 7-9 10-1213-1516-18 >19
Роки
0 1-3 4-6 7-9 10-1213-1516-18 >19
Роки
Рисунок 5. Мнеральна щ'тьн'кть к'ктково) тканини
на рiвнi поперекового вiddiлухребта (А) i шийки стегново) кстки (Б) у жнок залежно вid тривалост'1 постменопаузального пер'юду. Примтка: * — р < 0,05 пор'вняно з показниками в жшок iз регулярним менструальним циклом.
0
*
ки показника якост трабекулярно! ыстково! тканини (trabecular bone score — TBS). При ощнщ показника не проводиться пряме фiзичне вимiрювання ыстково! мiкроархiтектури, показник обчислюеться за про-екцieю ЗБ-структури на 2D-площинi. Аналiз засно-ваний на варiацií шрих вiдтiнкiв i амплiтудi щтьнос-ri пiкселiв рентгенiвського зображення (http://www. med-imaps.com). Метод дае можливiсть аналiзувати трабекулярну структуру в!дпов!дно до рiзних статис-тичних властивостей пiкселiв щодо щтьноста, внасль док чого вираховуеться показник, що сильно корелюе з ЗБ-параметрами проектовано! трабекулярно! кiстки. Метод надае глобальну оцiнку якостi ыстково! тканини. Важливють методики полягае в il вщтворюванос-тi й дискримшацшнш здатностi, чутливостi показника до змш при захворюваннi або при лшуванш, а та-кож у впливi на оцiнку ризику остеопоротичних пере-ломiв. Показник TBS визначаеться так: щтьна трабе-кулярна мшроструктура проектуеться на площину та створюе зображення, що мiстить велику ыльысть тк-селiв рiзних сiрих вщтшыв мало! амплiтуди. I навпаки, 2Б-проекц!я трабекулярно! пористо! структури створюе зображення з малим числом пiкселiв рiзних варiа-цiй iз великою амплпудою (рис. 1). Таким чином ство-рюеться варiограма з проектованих зображень, розра-хованих як сума квадрапв вiдмiнностей сiрих в!дтш-ыв мiж пiкселями на певнiй вщсташ, у результатi чого можливо оцшити ЗБ-структуру з поданих варiацiй на 2Б-проектованих зображеннях. Показник TBS пози-
тивно корелюе з параметрами мшроархггектури Parfitt: кiлькiстю петель та середньою кiлькiстю трабекул та петель на одиницю об'ему незалежно вiд МЩКТ та негативно корелюе з показником середньо! вiдстанi мiж трабекулами [17].
Для жшок у постменопаузальному перiодi запропо-нованi так1 критери для оцшки показника TBS: показник TBS > 1,350 вважаеться нормальним; у межах 1,200 та 1,350 вщповщае частково порушенiй мшроархггек-тур! трабекулярно! к!стково! тканини; < 1,200 — зна-чнш 1! деструкци. Зазначеш в!др!зш точки були створен! робочою групою експертав !з TBS !з р!зних кра!ни за аналопею до трьох категорш оцшки МЩКТ, а саме нормально! МЩКТ, остеопен!! та остеопорозу [17].
Програма оцшки показника якост трабекулярно! ыстково'! тканини встановлюеться так: пакет про-грамного забезпечення шсталюеться на персональ-них комп'ютерах остеоденситометр!в (GE Healthcare-Lunar та Hologic) для оцшки мшроархггектури трабекулярно! ыстково'! тканини на денситометрических зображеннях поперекового вщдту хребта (L1-L4).
Переваги використання методики TBS так!: результат легко штерпретуеться, немае необхщносп в додат-кових обстеженнях, швидка оцшка мiкроархiтектури ыстково'! тканини (10 секунд), можлива ретроспективна оцiнка денситограм поперекового вщдту хребта.
Вщповщно до проведених дослщжень показник TBS мае похибку вимiрювання 1—2 %. Короткостро-кова оцiнка похибки показникiв TBS та МЩКТ in vivo
А
МЩКТ = 0,972
Б
МЩКТ = 0,959
Зображення трабекулчрно! KiCT Koeoi тканини у нормi
Зображення Трабекулярно! Каткове! тканини нижче eifl норм и
Екс пери менталь на йарюграмн
TBS =1,459
TSS = 1.243
Рисунок 1. Принципи визначення показника TBS на piBHi поперекового Biddrny хребта (L1-L4) та ^HiHHi приклади RKOcmi
трабекулярно)'к'ктково) тканини незалежно Bid МЩКТ Примiтки: А) показники МЩКТ та TBS, визначен в 73-р'чно) ж'шки (середнш '¡ндекс маси тла 24,2 кг/м2, МЩКТ (L1-L4) 0,972 г/см2, TBS = 1,459); Б) показники МЩКТ та TBS, визначен в 74-р'чно) жнки (середнш '¡ндекс маси тла 24,3 кг/м2, МЩКТ
(L1-L4) 0,969 г/см2, TBS = 1,243).
проводилась у 30 oci6, яким двiчi вимiрювали та вира-ховували коефщент середньоквадратично! варiацii. У двох ощнених центрах похибка вимiрювання для по-казникiв становила: TBS — 1,1 % i МЩКТ — 1,35 %; TBS — 1,9 % i МЩКТ — 1,5 % вщповщно. У 92 ошб, яким проводилось повторне денситометричне обсте-ження хребта (L1-L4) протягом 28 дшв (51 дослтжен-ня в той самий день, 41 — в iншi дш спостереження), показник короткостроково! вттворюваносл (CV) ста-новив для TBS 2,1 %, для МЩКТ — 1,7 %. У досль дженш OPUS розраховувалась короткострокова похибка вимiрювання пiсля змiни положення тта в 60 пацiентiв, результат похибки для TBS та МЩКТ ста-новив вiдповiдно 1,44 та 1,18 %. Popp та ствавт. проводили вимiрювання тричi шсля змiни положення тiла в 15 амбулаторних хворих, у результатi коефщент ва-рiацii для вимiрювання МЩКТ становив 0,90 %, для TBS — 1,12 % [17].
Показник якосп трабекулярноТ кктковоТ тканини та вш
У рядi дослiджень доведено, що вiк мае вiрогiдний вплив на варiбельнiсть показника ТBS.
Dufour та спiвавт. проводили перехресну оцшку показника TBS залежно вт вiку в 5942 жшок европео!д-ноi' раси (Францiя) вiком 45—85 роыв з iндексом ма-си тта менше 40 кг/м2, яы звертались до двох кшшч-них ценщв краi'ни iз сiчня 1997 по грудень 2008 року. Результати дослтження показали слабку негативну кореляцш мiж показником TBS та шдексом маси тiла (r = —0,17), а також масою тта (r = —0,14). З показни-ками зросту зв'язку не було встановлено. Лшшне в!д-хилення показника TBS (L1-L4) на 14,5 % будо виявле-не у вщ вт 45 до 65 роыв (6 % — до 65 роыв, 8,5 % — понад 65 роыв) [17].
Simonelli та ствавт. ощнювали показник TBS у 619 жшок европео!дно! раси вшом 30 роыв та старше, яы проходили обстеження в 3 географiчно втдалених центрах. Пацiентки не мали переломiв в анамнезi, не отримували антиостеопоротичних засобiв та не мали захворювань, що якимось чином впливали б на мета-болiзм ыстково! тканини. У результатi було встановлено, що показник TBS (L1-L4) залежав вт вiку i знижу-вався на 16,0 % у втэвих групах вiд 45 до 90 роыв. Що-рiчна втрата показника TBS збiльшилась у вшовш гру-пi вiком понад 65 роыв (вт —0,004 до —0,006).
У перехресному дослтженш, проведеному в канад-ському мiстечку Манiтоба, були виявлеш схож! втхи-лення показниыв МЩКТ та TBS !з вшом у 29 407 об-стежених жшок вшом понад 50 роыв.
El Hage та ствавт. показали негативну кореляцш м!ж показником TBS (L2-L4) та вшэм (r = —0,39, р < 0,001) у 4907 лiванських жшок вшом вт 20 до 90 роыв [17].
Втомо, що наявшсть дегенеративно-дистрофiчних захворювань хребта, частота яких зростае з вшом, мо-же давати хибш результати МЩКТ на р1вш попереко-вого втдту хребта в пашентав старших вшових груп, тому в даному випадку для оцшки структурно-функ-цiонального стану ыстково! тканини враховуються
показники на piBHi проксимального в1дд1лу та шии-ки стегново! кустки. На п1дстав1 вищезазначеного рядом спец1ал1ст1в було проведено оцшку показника TBS (L1-L4) у людей старших вшових груп та визначено за-лежнють показника вт наявност1 дегенеративно-дис-троф1чних захворювань хребта.
Dufour та ствавт. дослтили вплив остеоартриту хребта на TBS у 390 жшок вшэм 50—88,5 року у перехресному дослтженш. Патенти були розподтеш на групи залежно вт наявност1 остеоартриту на р1вш по-перекового в1дд1лу хребта (L4 тта хребця) втповтно до критерив М1жнародного товариства з кл1н1чно! ден-ситометрй'. Групи пац1ент1в (n = 141) з остеоартритом та без нього (n = 141) в1ропдно не в1др1знялись за в1-ком (66,0 ± 8,3 року проти 64,1 ± 6,9 року) та шдексом маси тта (25,2 ± 3,5 кг/м2 проти 24,5 ± 3,4 кг/м2). Тяж-к1сть остеоартриту визначали при пор1внянн1 т1л хреб-ц1в L3 та L4 та виражали в стандартних в1дхиленнях Т-показника. У результат! анал1зу т1л хребшв L1-L3 не було виявлено в1ропдних в1дм1нностей МЩКТ та TBS. На р1вш L4 т1ла хребця МЩКТ в1ропдно була ви-щою (19 %) пор1вняно з контролем, тод1 як в1рог1дних в1дм1нностей показника TBS (—3,2 % в основнш гру-п1 проти контрольно!, р > 0,05) не було встановлено. Хоча було виявлено в1ропдну кореляцш м1ж тяжыстю остеоартриту та МЩКТ (r = 0,503; p < 0,001), зв'язок з показником TBS не було тдтверджено (r = —0,067; p = 0,426). Дан1 результати показують, що наявн1сть остеоартриту хребта та його тяжысть мають незначний вплив на показник TBS та в1ропдний — на МЩКТ на р1вш поперекового втщлу хребта [17].
На баз1 Укра!нського науково-медичного центру проблем остеопорозу було проведено обстеження 521 жшки вшом 40—79 роыв (середнш в1к 55,0 ± 0,3 року; середн1й зр1ст 1,634 ± 0,300 м; середня маса — 73,5 ± 0,6 кг). М1неральну щ1льн1сть к^стково! тканини та яысть трабекулярно! к1стково! тканини оцшювали за допомогою ДРА (Prodigy, GE). Показники МЩКТ в обстежених жшок втповтали вшовш нормi. Пацiент-ки не мали переломiв у анамнезг У результатi дослi-дження було встановлено вiрогiдне пiдвищення показника МЩКТ на рiвнi поперекового втщлу хребта з вi-
1,4 1,2 1
0,8 0,6 0,4 0,2 0
F = 4,04; p = 0,008 -
—71
✓—7|
40-49 50-59 60-69 70-79
Роки
Рисунок 2. Мнеральна щтьнкть кстково/ тканини у жшок '¡з показниками структурно-функц'юнального стану к'ктково! тканини в межах вЫово! норми i без перелом '¡в в анамнез!залежно Bid в'!ку
ким ризиком переломiв. У дослiдження були включе-ш 429 жшок европеощно'].' раси в постменопаузально-му перюда, серед яких у 158 спостеркались низькое-нергетичнi переломи. У контрольну групу ввiйшла 271 жiнка, вони були стандартизоваш за вiком, без осте-опоротичних переломiв у анамнезь У результатi об-стеження пащенток було виявлено, що 73 % перело-мiв спостерiгались у жшок без остеопорозу, при цьо-му в 72 % жшок показник TBS був нижчий вт серед-нього значення [17].
У ретроспективному дослтженш «випадок-конт-роль», проведеному Pothuaud та спiвавт., обстежено 135 жшок у постменопаузальному перiодi з двох цен-трiв, серед них у 45 пащенток були рентгенолопч-но шдтверджеш переломи: 20 переломiв тт хребцiв, 5 переломiв шийки стегново! кiстки й 20 переломiв ш-шо'1 локалiзацiï. Результати дослiдження показали, що в жшок з остеопоротичними переломами тт хребщв та шшо1 локалiзацiï в анамнезi спостерiгався вiрогiд-но нижчий показник TBS порiвняно з контрольною групою (0,747 ± 0,140 проти 0,908 ± 0,178; p = 0,0004; 0,784 ± 0,176 проти 0,899 ± 0,177; p = 0,0005 вщповщ-но) [17].
В шшому ретроспективному дослтженш «випадок-контроль» проводилась оцiнка показника TBS у жшок европеотно!' раси в постменопаузальному перiодi вь ком 50—80 роыв з остеопенiею та шдексом маси тiла 17—35 кг/м2. Ощнка деформацiй тiл хребцiв проводилась за допомогою рентгенографй'. У результата обсте-ження у 81 пащентки були дiагностованi переломи тт хребцiв, у 162 ж1нок вони не були виявлеш. 1ндекс маси тта в основнiй групi обстежених становив 23,3 кг/м2, у контрольнш — 25,4 кг/м2 (р < 0,0001). У жшок iз переломами тт хребцiв були визначеш вiрогiдно ниж-чi показники МЩКТ та TBS порiвняно з показни-ками контрольно!' групи (0,945 проти 0,968 г/см2, р = 0,002; 0,970 проти 1,061, р < 0,0001 втповтно). Шсля стандартизацй' за масою тiла показник вт-носного ризику (ВР) для показникiв МЩКТ, TBS, МЩКТ + TBS становив втповтно 1,63 (95% Д1: 1,20— 2,22), 1,97 (95% Д1: 1,31-2,96) та 2,04 (95% Д1: 1,422,92).
У дослщженш Rabier та ствавт. проведена порiв-няльна оцiнка показника TBS у пащентав (n = 42) iз деформацiями тiл хребщв, тдтвердженими рентгено-логiчно, та пащенпв контрольно! групи (n = 126) без низькоенергетичних переломiв кiсток будь-яко! лока-лiзацiï в анамнезi. Дане дослщження було ретроспек-тивним, неравдо^зованим, типу «випадок-контроль», воно було проведене в 3 центрах Францй' та включило жшок европео']дно1 раси в постменопаузальному перь одi зi зниженими показниками МЩКТ (Т-показник на рiвнi поперекового втдту хребта, проксимального вщдту та шийки стегново! ыстки < -1,0 SD), вiком 50-80 роыв та шдексом маси тта вт 19 до 33 кг/м2. Групи були стандартизоваш за вшом. Результати до-слiдження показали, що жшки з переломами тiл хребщв мали вищий iндекс маси тша порiвняно з пащ-ентами контрольно! групи (25,8 проти 24,2 кг/м2, р = 0,02). Показники МЩКТ та TBS були вiрогiд-
но нижчими в пащенток iз переломами порiвня-но з контрольною групою (0,839 проти 0,906 г/см2 (p = 0,002) та 0,911 проти 1,053 (p < 0,0001) вщповт-но). Шсля стандартизацй' за масою тта ВР становив 2,48 (95% Д1: 1,61-3,83) для МЩКТ, 3,81 (95% Д1: 2,17-6,72) для TBS та 3,55 (95% Д1: 2,24-5,62) для МЩКТ + TBS [15]. При комбшованш ощнщ МЩКТ i показника TBS у жшок у постменопаузальному пе-рiодi збтьшуеться специфiчнiсть (+16,7 %, р = 0,004) i чутливють (+19,1 %, р = 0,05) дiагностики пору-шень структурно-функщонального стану ыстково'].' тканини порiвняно з використанням ттьки МЩКТ (61,9 %) [17].
Зв'язок мiж показником TBS (L1-L4) та переломом шийки стегново! ыстки було ощнено в нерандо-мiзованому дослiдженнi «випадок-контроль», у яко-му взяла участь 191 жшка вiком 50-91 рш (середнiй вiк 26,80 ± 9,45 року) та шдексом маси тта вт 17 до 35 кг/м2 (середнш щдекс маси тта 26,8 ± 3,3 кг/м2). Серед обстежених жшок у 83 були в анамнезi остеопоротич-нi переломи шийки стегново! кустки, 108 жшок ста-новили контрольну групу без остеопоротичних пе-реломiв будь-яко! локалiзацiï. Жiнки основно! групи були старшими за вшом (69,8 проти 64,6 року, p = 0,0001), мали менший щдекс маси тта (26,2 кг/м2 проти 27,2 кг/м2, p = 0,03) та вiрогiдно нижш показники МЩКТ та TBS (МЩКТ (L1-L4): ВР = 2,21 (95% Д1: 1,56-3,13); TBS (L1-L4): ВР = 2,05 (95% Д1: 1,452,89)). Був встановлений зв'язок мiж МЩКТ на рiвнi шийки та проксимального втдту стегново! ыстки та наявнютю перелому (ВР = 5,86 (95% Д1: 3,39-10,14); 6,06 (95% Д1: 3,55-10,34) втповтно) [17].
У перехресному дослтженш Lami та спiвавт. об-стежили 631 жшку з когорти OsteoLaus швейцарсько'1' групи (n = 1502) вшом 50-80 рок1в. Середнiй вiк в об-стеженiй групi становив 67,4 ± 6,7 року, середнiй iн-декс маси тiла — 26,1 ± 4,6 кг/м2. Деформацй' тiл хреб-цiв оцiнювали за допомогою методики рентгенмор-фометричного аналiзу двофотонно'1' рентгенiвськоï аб-сорбцiометрiï. Частота вертебральних переломiв 2-го та 3-го ступеня, основних остеопоротичних переломiв та хоча б одного остеопоротичного перелому станови-ла 8,4; 17 та 26 % втповтно. Зв'язок мiж переломом та TBS був вiрогiдним шсля стандартизацй' за МЩКТ (L1-L4) (р < 0,05).
У проспективному дослтженш Manitoba взяли участь 29 407 жшок вшом 50 роыв та старше, серед яких 1668 жшок мали остеопоротичш переломи (5,7 %), включаючи 439 (1,5 %) ошб iз кшшчни-ми переломами тт хребщв та 293 (1 %) iз переломами шийки стегново'1' ыстки. Жшки з переломами мали вiрогiдно нижчi показники TBS (L1-L4) та МЩКТ (L1-L4) порiвняно з жшками без переломiв (р < 0,05). Кожне зниження стандартного вщхилення показника TBS дае 35% збтьшення вш-залежного ризику будь-яких остеопоротичних переломiв (95% Д1: 1,29— 1,42) порiвняно з 47 % (95% Д1: 1,39-1,55) при оцiнцi МЩКТ на рiвнi поперекового вiддiлу хребта (L1-L4) та 68 % — МЩКТ шийки стегново'1' ыстки (95% Д1: 1,58-1,78). При поеднанш оцшки МЩКТ будь-яко'1
зони вимiрювання (поперекового вiддiлу хребта, ший-ки та проксимального вiддiлу стегново!' истки) та TBS значно покращувався прогноз щодо виникнення пе-реломiв порiвняно з оцiнкою МЩКТ або TBS окре-мо (р < 0,0001). Шсля стандартизацй' за МЩКТ та до-датковими клiнiчними факторами ризику при кожному зниженш стандартного вщхилення показника TBS збтьшувався ризик остеопоротичних переломiв будь-яко1 локалiзацiï з 17 до 20 %. Вщношення ризику шс-ля стандартизацй' за вшом показника TBS у прогно-зi клiнiчних вертебральних переломiв становило 1,45 (95% Д1: 1,32—1,58), переломiв шийки стегново!' истки — 1,46 (95% Д1: 1,30-1,63).
У проспективному дослщженш OFELY було об-стежено 560 жшок европеощно!' раси в постменопау-зальному перiодi, середнiй перiод спостереження за якими становив 8,0 ± 1,1 року. Серед обстежених ж1-нок 94 мали остеопоротичт переломи будь-яко1 ло-калiзацiï та низькi показники МЩКТ на рiвнi поперекового вщщлу хребта (T-показник: -1,9 ± 1,2 проти -1,4 ± 1,3, р < 0,001) та TBS (1,237 ± 0,098 проти 1,284 ± 0,105; р < 0,001) порiвняно з жiнками без пе-реломiв (n = 466). Жшки з переломами були старшими за вшом та мали меншу масу тiла порiвняно з жш-ками без переломiв (70,4 ± 9,4 року проти 65,3 ± 7,6 року, р < 0,001; 59,9 ± 9,0 кг проти 62,0 ± 9,0 кг, р < 0,05 вщповщно). Вщношення ризику виникнення перело-мiв для МЩКТ на рiвнi поперекового вщдщу хребта (ВР = 1,42; 95% Д1: 1,17-1,72) та показника TBS (ВР = 1,57, 95% Д1: 1,25-1,98) були подiбними, але нижчими, нiж для МЩКТ проксимального вщщлу стегново! кiстки (ВР = 2,12, 95% Д1: 1,62-2,77). Хо-ча вiдношення ризику для показника TBS е слабким, проте вш мае велике значення для прогнозу переломiв при створеннi мультиварiацiйного, покрокового ана-лiзу з включенням вiку, маси тiла та переломiв в анам-незi (ВР = 1,34, 95% Д1: 1,04-1,73). 37 % переломiв ви-никае в нижньому квартилi показника TBS незалеж-но вiд МЩКТ.
В шшому дослiдженнi, проведеному Iki та ствавт., було обстежено 665 жшок (середнш вш 64,1 ± 8,1 року), яким проводили рентгенморфометричний ана-лiз тiл хребцiв за допомогою латерально!' методики на двофотонному рентгешвському денситометрi (середнiй час спостереження 8,43 року). У результа-ri було дiагностовано 140 переломiв у 92 ж1нок. У ж1-нок iз переломами спостерiгались вiрогiдно нижчi показники МЩКТ на рiвнi поперекового вiддiлу хребта (0,729 ± 0,126 г/см2) та TBS (1,132 ± 0,110) порiвняно з жшками без переломiв (МЩКТ 0,814 ± 0,141 г/см2, TBS 1,200 ± 0,095; р < 0,0001 для обох випадив). Вщ-ношення ризику для переломiв тiл хребцiв для кожного вщхилення МЩКТ на рiвнi поперекового вiддiлу хребта та показника TBS зменшувалось та становило 1,69 (95% Д1: 1,39-2,05) та 1,98 (95% Д1: 1,56-2,51) вщ-повiдно. Показник AUC для МЩКТ (L1-L4), TBS та комбшованого показника МЩКТ (L1-L4) + TBS становив 0,673; 0,682 та 0,700 вщповщно. TBS залишався предиктором переломiв шсля стандартизацй' за вшом та МЩКТ (ВР = 1,54, 95% Д1: 1,17-2,02). Проте ком-
бшацш показник1в TBS та МЩКТ (L1-L4) у прогнозi переломiв не е вiрогiдно кращою, нiж при використан-нi лише МЩКТ. При розподш пацiентiв за показником TBS на тертильш групи найвища частота перело-мiв тiл хребцiв спостерiгалась у груш з найнижчим по-казником TBS.
Briot та ствавт. дослщжували додаткову цiннiсть показника TBS щодо МЩКТ у прогнозуванш пере-ломiв у 1007 постменопаузальних ж1нок вiком понад 50 роив iз 3 европейських центрiв та з дослщження OPUS. Середнiй перюд спостереження становив 6 роыв. Низькоенергетичнi переломи, що виявляли за са-мозверненням, або переломи тт хребцiв, дiагностова-нi при проведенш рентгенографй' грудного та поперекового вщдшв хребта, були у 82 (8,1 %) та 46 (4,6 %) жшок вщповщно. Порiвняно з жшками без перело-мiв жшки з переломами були старшими та мали в1ро-гщно нижчi показники TBS та МЩКТ на всгх досль джуваних дiлянках (L1-L4, проксимальний вiддiл та шийка стегново! истки) (р < 0,05). Вщношення ризику для TBS становило 1,62 (95% Д1: 1,30-2,01) для клшч-них остеопоротичних переломiв та 1,54 (95% Д1: 1,17— 2,03) — для переломiв тiл хребцiв.
Протягом останшх рокiв на мiжнародних наукових конференшях було подано декiлька тез щодо вивчен-ня дiагностичноï спроможност методики TBS у визна-ченш ризику переломiв у чоловiкiв.
Leib та сшвавт. обстежили 184 чоловшв, серед яких у 46 були виявлеш низькоенергетичнi переломи. Середнш показник TBS у пашенпв основно'1' групи був вiрогiдно нижчим порiвняно з контрольною групою, стандартизованою за вiком та МЩКТ (L1-L4) (р = 0,007, ATBS = -0,062). ВР за стандарт-ним вщхиленням показника TBS був 1,60 (95% Д1: 1,13-2,27).
Lorenc та ствавт. показали, що показник TBS у чоловшв (n = 44) iз хоча б одним низькоенергетичним переломом тла хребця, визначеним за допомогою ла-терально!' методики ДРА, був вiрогiдно нижчим порiв-няно з показниками в чоловшв без переломiв (n = 50) (0,96 ± 0,15 проти 1,06 ± 0,14; p = 0,001). В ошб iз переломами вщзначалась тенденцiя до бiльш низьких по-казникiв МЩКТ (L1-L4) (р = 0,07). Було встановлено, що показник TBS е предиктором виникнення перело-мiв тiл хребцiв (ВР 95% Д1: 0,589-0,783; p = 0,0004). Оптимальну вiдрiзну точку якостi трабекулярно!' кiст-ково1 тканини становив показник 0,987, чутливють при цьому становила 60,47 %, специфiчнiсть — 80 %. Особи з показником TBS нижче вщ зазначено!' точки мали в 5 разiв вищий ризик переломiв тiл хребцiв (ВР = 5,7; 95% Д1: 2,271-14,28) ш^вняно з чоловiка-ми, у яких показник був вище [17].
За даними В.В. Поворознюка та ствавт., показник TBS (L1-L4) у чоловшв вiрогiдно знижуеться з вшэм: 40-49 роив — 1,116 ± 0,020, 50-59 рок1в -1,111 ± 0,020; 60-69 рок1в — 1,118 ± 0,020; 70-79 роив — 1,062 ± 0,020, 80-89 рок1в — 1,08 ± 0,05 (F = 2,42, р = 0,048). Виявлено в!рогщш в1дм1нност1 показника TBS у вшовш груп1 70-79 рок1в пор1вняно з вшовою групою 40-49 i 60-69 роив (р = 0,03) [5].
Показник якосп трабекулярноТ кктковоТ тканини та алгоритм FRAX в оцшщ ризику остеопоротичних переломiв
FRAX (fracture risk assessment tool) — метод Инструмент) оцшки 10^чного ризику переломiв стегново'1' кiстки та шших основних остеопоротичних пере-ломiв (променева та плечова кiстки, клiнiчно значущ переломи тiл хребцiв i стегново'1' ыстки), розроблений на використання показниыв вiку, iндексу ма-
си тта й кпiнiчних факторiв ризику переломiв iз досль дженням або без нього мшерально!' щiльностi ыстково'].' тканини шийки стегново'1' ыстки в чоловшв i ж1нок (http://www.shef.ac.uk).
На щорiчнiй конференцй' Мiжнародного товари-ства з кпiнiчноï денситометрй' (ISCD) у 2013 роцi в Тамт, (Флорида), Leslie, Kanis та ствавт. навели результати дослiдження «Манггоба», згiдно з якими при використанш алгоритму FRAX i методики TBS вiро-гiдно збiльшуеться прогностична значимють дiагнос-тики остеопорозу (табл. 1). Також було тдтверджено незалежнiсть показника якосп трабекулярно!' ыстково'].' тканини при ощнщ ризику остеопоротичних пе-реломiв [13].
З урахуванням багатьох факторiв, що призводять до остеопорозу, та безлiчi детермiнант, що визнача-ють мiцнiсть кiстковоï тканини, виникае питання, чи повинна розрiзнятись (бути антирезорбтивною та/або анаболiчною) терапiя в пащенпв, як1 страждають вiд остеопорозу, з однаковими показниками МЩКТ, по-дiбними кпiнiчними факторами ризику та рiзним рiв-нем TBS (низьким або високим).
Вплив лшарських засобiв на показник якостi трабекулярноТ кктковоТ тканини
В останнi роки все бтьше уваги придiляеться ви-вченню змш показника TBS при да рiзних лiкарських засобiв.
Kalder та спiвавт. проводили аналiз рандомiзованого дослщження TEAM (Tamoxifene Exemestane Adjuvant Multinational trial) з метою вивчення впливу ексеместа-ну та тамоксифену на МЩКТ та TBS у жшок у постменопаузальному перiодi з гормон-чутливим первинним раком молочно!' залози. Усього було включено в ана-лiз 36 ж1нок, iз яких 17 отримували тамоксифен, 19 — ексеместан. У жшок, яы отримували тамоксифен, бу-
Таблиця 1. Використання алгоритму FRAX i методики TBS при оц'1нц'1 ризику остеопоротичних перелом'в
Показник TBS за-лежно вщ тертиль-ного розподту Змши 10-р1чно'| ймов1рност1 основних остеопоротичних перелом1в Змши 10-р1чно'| ймов1рност1 остеопоротичних перело-м1в шийки стегново'1 шстки
Нижнш тертиль TBS (L1-L4) Збiльшення на 25 % Збiльшення на 30 %
Середнш тертиль TBS (L1-L4) Без змш Без змш
Верхнш тертиль TBS (L1-L4) Зниження на 21 % Без змш
ло встановлено вiрогiдне збтьшення МЩКТ на рiвнi поперекового вщдту хребта на 1,0; 1,5 та 1,9 % через 6, 12 та 24 мюящ лшування; у жшок, яы отримували ексеместан, спостеркалось зменшення показника на 2,3; 3,6 та 5,3 % втповтно. Подiбна картина спостерь галась i щодо показника TBS, що зростав у жшок, яы отримували тамоксифен (на 2,2; 3,5 та 3,3 % втповт-но), та зменшувався при лшуванш ексеместаном (на 0,9; 1,7 та 2,3 % втповтно). Показники TBS були вь ропдно втмшними при лшуванш зазначеними препаратами через 6 (р < 0,05), 12 (р < 0,007) та 24 (р < 0,006) мюящ. Кореляцй' мiж динамшою показниыв МЩКТ та TBS не було встановлено.
Вплив стронщю ранелату та алендроново!' кислоти на показник TBS оцiнювали в 79 жшок iз постмено-паузальним остеопорозом, як1 були включенi в подвш-не слiпе рандомiзоване дослщження. Жшки отримували стронщю ранелат у дозi 2 г/д або алендронат у дозi 70 мг на тиждень протягом 2 роыв. Показники МЩКТ та TBS рiвнi поперекового вщдту хребта оцiнювали через 12 та 24 мюящ лшування. У результат було ви-явлено вiрогiдне пiдвищення МЩКТ (L1-L4) на 5,6 та 9,0 % через 1 та 2 роки лшування стронщю ранела-том та на 5,2 та 7,6 % — при лшуванш алендронатом вщповщно. При лшуванш стронцiю ранелатом також спостеркалось вiрогiдне збiльшення показника TBS на 2,3 % через 1 рш лшування та на 3,1 % через 2 роки. Проте при терапй' стронщю ранелатом вiрогiдних вщмшностей показника TBS не було виявлено (0,5 та 1,0 % вщповщно). При проведенш мiжгрупового ана-лiзу було виявлено вiрогiдне бтьше зростання показника TBS при л^ванш стронцiю ранелатом порiвня-но з алендроновою кислотою (р = 0,04 та р = 0,03).
Вплив терипаратиду на МЩКТ та показник TBS вивчався у вщкритому мультицентровому дослщжен-ш у 82 жшок iз постменопаузальним остеопорозом протягом 2 роыв. У результат було виявлено вiрогiд-не збiльшення МЩКТ на 7,6 % (р < 0,001) та показника TBS на 4,3 % (р < 0,001). Зв'язку мiж МЩКТ та TBS протягом 2 роыв не було виявлено.
McClung та ствавт. вивчали вплив деносумабу на показник TBS протягом 36 мюящв у жшок iз постменопаузальним остеопорозом, яы брали участь у 3^ч-ному равдомзованому подвшному слшому досль дженш FREEDOM. Пацiентки отримували плацебо (n = 128) або деносумаб (n = 157) кожш 6 мюящв. МЩКТ ощнювали за допомогою двофотонно'1' рент-генiвськоï абсорбщометрй', що проводили на початку дослщження, через 12, 24 та 36 мюящв спостережен-ня. Показник TBS визначався ретроспективно. Серед-не значення Т-показника на рiвнi поперекового вщдь лу хребта було -2,79, TBS — 1,200. В ошб, яы отримували деносумаб, спостеркалось вiрогiдне збiльшення МЩКТ та показника TBS на рiвнi поперекового вiд-дту хребта на 5,7 i 1,4 % через 12 мюящв лшування, на 7,8 i 1,9 % — через 24 мюящ, на 9,8 i 2,4 % — через 36 мюящв втповтно.
Krieg та ствавт. проведено вивчення впливу анти-резорбтивних засобiв (86 % бюфосфонапв, 10 % ралок-сифену, 4 % кальцитоншу) на показник TBS у ретро-
на 1,86 ± 1,80 % на piK (р < 0,002), тсда як показник TBS пiдвищився тшьки на 0,2 ± 1,9 % на piK (р < 0,001). При незалежному вивченш впливу золедроново! кис-лоти на показник TBS у жшок основно! групи (n = 54) не було виявлено вipогiдних змш показника поpiвняно з плацебо (n = 53) протягом 3 роыв. Поpiвняно з ви-хщними показниками в пацieнтiв, яы отримували ль кування золедроновою кислотою, спостер^алось вь pогiдне пiдвищення МЩКТ через 12, 24 та 36 мюящв (4,96; 7,88 та 9,58 вщповщно, р < 0,0001). У дано! групи пащенпв виявлено також пщвищення показника TBS через 24 (1,11 %, р < 0,05) та 36 (1,41 %, р < 0,04) мюящв, тодi як у груш плацебо показник TBS не вiдpiзняв-ся на будь-якому вiдpiзку спостереження [17].
Hans та ствавт. проведено поpiвняльний аналiз впливу антиостеопоротичних препаратав на показник якост трабекулярно! ыстково!' тканини, у який були включенi данi п'яти piзних непослiдовних дослiджень [6, 8—12]. Результати даного аналiзу показали, що най-бiльша вipогiдна позитивна динамша показника TBS була вiдзначена при пpийомi засобiв, що мають ана-болiчний ефект: терипаратиду та стронцш ранелату — 3,6 i 3,1 % вщповщно, поpiвняно з бюфосонатами через 2 роки терапй' (рис. 6, табл. 2).
Згщно з даними лiтеpатуpи можна стверджувати, що при пpийомi антиостеопоротических лшарських засо-бiв, як1 чинять анаболiчний вплив на к1сткову тканину, спостертаеться вipогiдне збiльшення мiнеpальноï щть-ност ыстково1 тканини й показника якост трабекулярно!' ыстково'!' тканини. При пpийомi пpепаpатiв з анти-
Таблиця 2. Динамка мшерально)'щльностi кктково)'тканини та показника якостi трабекулярноïкктково)'тканини
nid впливом рiзних антиостеопоротичних лiкарських засобiв
Л1карський зас1б Динам1ка показника МЩКТ (L1-L4) Динам1ка показника TBS (L1-L4) Дослщження
Бюфосфонати проти плацебо +3,8 % проти -0,8 % +0,4 % проти -0,6 % Manitoba, Канада
Золедронатпроти плацебо +7,9 % проти +1,7 % +1,1 % проти -0,5 % Aclasta, Швейцарiя
Стронфю ранелат проти алендронату +9,0 % проти +7,6 % +3,1 % проти +1,0 % Protelos, Ымеччина
Терипаратид проти iбандронату +7,5 % проти +2,7 % +3,6 % проти +0,1 % Forsteo, Швейцарiя
Деносумаб проти плацебо +7,8 % проти +0,1 % +1,9 % проти +0,2 % МЛжнародне мультицентрове дослщження Freedom
Таблиця 3.1нтерпретаця динамки показникв МЩКТ (L1-L4) i TBS (L1-L4) при ощнщ впливу антиостеопоротичних nреnаратiв на ризикрозвитку остеопоротичних перелом'в
Динам1ка МЩКТ на piBHi поперекового вщдшу хребта та шийки стегновоУ шстки Динамiка показника TBS (L1-L4) Оцiнка впливу динамiки показнишв МЩКТ i TBS на ризик розвитку остеопоротичних пеpеломiв
т т Зниження ризику переломiв
т i Стабiлiзацiя ризику переломiв
т ^ Незначне зниження ризику переломiв
i т Стабiлiзацiя ризику переломiв
i i Збiльшення ризику переломiв
i ^ Незначне збтьшення ризику переломiв
^ т Незначне зменшення ризику переломiв
i Незначне збiльшення ризику переломiв
Стабiлiзацiя ризику переломiв
Примтка: Î — позитивна динамка показника, i — негативна динамка показника, ^ — в'дсутн'кть динамки
показника.
%
Рисунок 6. Динамка показника якостi трабекулярноï
к'ктковоï тканини nid впливом р'вних антиостеопоротичнихзасобiв (адаптовано за Hans, 2012 [7])
Примтка: РТН — терипаратид; SR — стронцю ранелат; DMAB — деносумаб; ZOL — золедронат; AL — алендронат; PLBO — плацебо.
спективно дослщжуванш когорт жшок вшом 50 роыв та старше, серед яких 534 жшки отримували лшуван-ня та 1150 жшок не одержували лшування, iз середшм перюдом спостереження 3,7 року. Поpiвняно з вихщ-ними показниками спостер^алось зниження МЩКТ на piвнi поперекового вщдщу хребта (—0,36 ± 0,05 % на рш) та показника TBS (L1-L4) (-0,31 ± 0,06 % на рш) у груш жшок, яы не отримували л^вання (результати були подiбними). При пpийомi лшувальних засобiв спостер^алось вipогiдне пщвищення МЩКТ
резорбтивним ефектом (бюфосфонатав) встановлено вь ропдне пiдвищення тiльки одше! з оцшюваних де-термшант мiцностi ыстково! тканини — МЩКТ, що не приводить до значимого зниження ризику розви-тку остеопоротичних пepeломiв. Вiдповiдно, динамь ка МЩКТ i TBS при пpийомi антиостеопоротичних пpeпapaтiв на ризик розвитку остеопоротичних пе-peломiв впливае по-piзному (табл. 3), що, безумовно, важливо враховувати при вeдeннi пащенпв з остео-порозом [7].
Отже, з урахуванням значного мeдико-cоцiaльного значення остеопорозу та його наслщив у свт безумовно важливою на сьогодш е дiaгноcтикa порушень структур-но-функцюнального стану тстково! тканини на раннгх cтaдiях захворювання. Тому поява нових додаткових дь агностичних мeтодiв, що допомагали б враховувати piзнi критерй' мiцноcтi тстково! тканини (мiнepaльнa щть-нicть, мiкpо- та макроархтгектура тощо), вiдiгpae важли-ву роль не тльки в дiaгноcтицi, а й у веденш пaцieнтiв iз остеопорозом та шшою пaтологieю кютково! тканини.
Список лггератури
1. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Менопауза и кост-но-мышечная система. — К., 2004. — 512 с.
2. Корж Н.А., Поворознюк В.В., Дедух Н.В., Зупанец И.А. Остеопороз: клиника, диагностика, профилактика и лечение. — Харьков: Золотые страницы, 2002. — 468 с.
3. Поворознюк В.В. Захворювання юстково-м'язово! си-стеми в людей р1зного вжу (вибраш лекци, огляди, стати): У 2 т. — К., 2004. — 480 с.
4. Поворознюк В.В., Дзерович Н.И. Качество трабекуляр-ной костной ткани у женщин различного возраста // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2011. — 4. — С. 29-31.
5. Поворознюк В.В., Мусиенко А.С., Дзерович Н.И. Минеральная плотность и качество костной ткани, 10-летний риск остеопоротических переломов у украинских мужчин различного возраста // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2013. — 3(11). — С. 52-55.
6. Поворознюк В.В., Дзерович Н.И. Качество трабекуляр-ной костной ткани у женщин в зависимости от длительности постменопаузального периода // 1мплантолопя. Пародонто-лопя. Остеолопя. — 2012. — 4(28). — C. 12-16.
7. Cormier C., Lamy O., Poiiau S. TBS in routine clinical practice: proposals ofuse // Atlas ofTBS use. Edition 2012. — 2012. — 16 p.
8. Gunther et al. Beneficial Effect of PTH on Spine BMD and Microarchitecture (TBS) Parameters in Postmenopausal Women with Osteoporosis. A 2-Year Study // Osteoporosis Int. — 2012. — 23(2). — S. 85-386.
9. Hans D., Winzenrieth R. Estimation of Bone microarchitecture Pattern from AP spine DXA scans using the Trabecular Bone Score (TBS): An added value in clinical routine for the patient. A short review // Osteologick bulletin. — 2011. — 16(3). — P. 70-78.
10. Hans et al. Beneficial Effects of Strontium Ranelate Compared to Alendronate on TBS Menopausal Osteoporotic Women. A 2-Year Study // Osteoporosis Int. — 2012. — 23(2). — S. 85-386.
11. McClung M. et al. Denosumab significantly improved TBS, an index of trabecular microarchitecture in postmenopausal women with osteoporosis. Oral presentation at the ASBMR 2012.
12. Krieg et al. Effects of antiresorptive agents on bone microarchitecture assessed by TBS in women age 50 and older: The Manitoba Prospective Study // Bone. — 2011. — 48(2). — S. 217.
13. Leslie W.D., Kanis J. Lumbar spine TBS is a FRAX independent risk factor for fracture. The Manitoba BMD Cohort. ISCD Annual meeting 2013. Tampa, Florida.
14. Popp et al. Beneficial Effect of Zoledronate Compared to Placebo on Spine BMD and Microarchitecture (TBS) Parameters in Postmenopausal Women with Osteoporosis. A 3-Year Study // Osteoporosis Int. — 2012. — 23(2). — S. 86-386.
15. Pothuaud L., Barthe N., Krieg M.-A. Evaluation of the potential use of trabecular bone score to complement bone mineral density in the diagnosis of osteoporosis: a preliminary spine BMDematched, Case-control study // Journal of Clinical Densitometry: Assessment of Skeletal Health. — 2009. — 12(2). — P. 170-176.
16. Rabier B., Heraud A., Grand-Lenoir C. et al. A multicentre, retrospective case-control study assessing the role of trabecular bone score (TBS) in menopausal Caucasian women with low areal bone mineral density (BMDa): Analysing the odds of vertebral fracture // Bone. — 46. — 2010. — P. 176-181.
17. Silva B.C., Leslie W.D., Resch H. et al. Trabecular bone score: a noninvasive analytical method based upon the DXA image // Journal of Bone and Mineral Research. — 2014. — 29(3). — P. 518-530.
18. Winzenrieth R., Dufour R., Pothuaud L. et al. A retrospective case-control study assessing the role of trabecular bone score in postmenopausal caucasian women with osteopenia: analyzing the odds of vertebral fracture // Calcif. Tissue Int. — 2010. — 86. — P. 104-109.
OTpUMQHO 10.11.14 ■