CC BY
35
Орипнальш дослiдження / Original Researches
[ЮЛЬ.
СУСТАВЫ.
позвоночник
ПОВОРОЗНЮКВ.В., КАРАСЕВСЬКА Т.А., ДЗЕРОВИЧ Н.1. ДУ«1нститут геронтологи 'т. Д.Ф. Чеботарьова» НАМН Украни Укранський науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Ки/в
ЯК1СТЬ ТРАБЕКУЛЯРНОТ К1СТКОВО1 ТКАНИНИ У Ж1НОК, ХВОРИХ НА РЕВМАТО1ДНИЙ АРТРИТ
Резюме. Стаття присвячена вивченню показника якостi трабекулярноТ кктковоТ тканини (TBS) у хворих на ревматоТдний артрит (РА). Обстежено 134 хворих на РА жшок втом вiд 31 до 78 ромв (середнiй вiк — 52,4 ± 12,7 роки; зрiст — 162,6 ± 6,4 см; маса — 68,5 ± 13,8 кг; середня тривалiсть захворювання — 9,1 ± 7,6 року). При вивченш впливу вiку на структурно-фун-кцюнальний стан мстковоТ тканини обстежених розподтили на п'ять груп за десятирiччя-ми. З метою оцiнки впливу гпюкокортико'Тфв (ГК) на показник якост трабекулярноТ кiстки та мшеральноТ щтьносп кктковоТ тканини (МЩКТ) пацi€нтiв розподтили на три групи: 1-шу групу склали 37 паф€нлв, якi не приймали ГК; 2-гу групу — 47 паф€нток, яким призначали-ся ГК ттьки при загостреннi на короткий, менше 6 мiс., термш; 3-тю групу — 50 хворих, як системно отримували ГК у дозi > 5 мг за предызолоном понад 3 роки. Методом двохенер-гетичноТ рентгеывськоТ денситометр^ (Prodigy, GE Lunar, Мадкон, США) визначали МЩКТ на рiвнi поперекового вщдту хребта, проксимального вiддiлу стегновоТ та променевоТ кiсток. Показник якостi трабекулярноТ мстковоТ тканини поперекового вiддiлу хребта визначали за допомогою методики TBS iNsight (Med-Imaps, Pessac, Францiя). Встановлено, що починаючи з 50-рiчного вту вiрогiдно знижуються показники TBS L,-L4 (1,156 ± 0,140 проти 1,318 ± 0,155 у жiнок втовоТ групи 30-39 рокiв; t = 3,5; p = 0,001) та МЩКТ рiзних вiддiлiв скелета в жшок, хворих на РА. Прийом ГК асоцшований iз порушенням якост кктковоТ тканини. Виявлено, що при системному призначенш ГК (у 3-й груп порiвняно з 1-ю групою) вiрогiдно нижчий показник TBS L,-L4 (1,147 ± 0,168 проти 1,250 ± 0,135; t = -3,07; p = 0,003), у той час як вiрогiд-них змш показникiв МЩКТ поперекового вiддiлу хребта та стегновоТ мстки встановлено не було. Протягом року спостереження показник TBS L,-L4 у 1-й груп зменшився на 1,4 %, у 3-й груп — на 5,8 %. Отже, визначення TBS L_,-L4 € методикою, що да€ можливкть оцiнити вплив ГК на мсткову тканину i динамiку втрати ТТ в результатi лiкування.
Ключовi слова: яккть кктковоТ тканин (TBS L,-L4), ревматоТдний артрит, глюкокортикоТди, мiнеральна щтьнкть кктковоТ тканини, остеопороз.
Вступ
Науковцями всього свггу визнана проблема остеопорозу при ревматичних захворюваннях. Все-свггаьою органiзацieю охорони здоров'я ревматоТдний артрит (РА) видшено як самостшний чин-ник виникнення порушень структурно-функцю-нального стану ыстково! тканини. Хворi на РА ма-ють шдвищений ризик розвитку системного остеопорозу та остеопоротичних переломiв унаслiдок ба-гатьох факторiв, серед яких використання глюкокор-тикощв (ГК) посiдаe особливе мюце. Вплив ГК на
ысткову тканину обумовлений каскадом патолопч-них реакцш: збiльшення спричинено! остеокластами резорбци, зниження формування ыстково! тканину остеобластами, апоптоз остеоципв, зменшення абсорбцп кальцiю в кишечнику, збтьшення секреци паратгормона, пiдвищення реабсорбцп кальцш нир-ками, зниження рiвня статевих гормошв шляхом пригнiчення секреци гонадотрошну, порушення ме-таболiзму вiтамiну Б [1].
Визнаними факторами ризику системного остеопорозу при РА е вш, тривалiсть постменопаузаль-
ного перюду в ж1нок, низькии шдекс маси т1ла, зменшення ф1зично! активносп внасл1док РА i три-валють захворювання [4, 10, 14, 16, 17]. Доведено, що частота остеопорозу у таких пашенпв е вищою порiвняно з популяцiИним рiвнем. За нашими дани-ми, остеопороз при РА у жшок вшом 50—59 роыв зустрiчаеться у 25,6 % на рiвнi поперекового вщдшу хребта, у 30,8 % — на рiвнi шийки стегново! кiстки та у 33,4 % — на рiвнi ысток передплiччя [4]. Крiм того, вiдомо, що у хворих на РА часпше порiвняно з жшками з постменопаузальним остеопорозом ви-никають низькоенергетичнi переломи, зокрема вер-тебральнi деформацй [13].
Втрата ыстково! маси залишаеться наИбiльш пе-редбаченим, найчаспшим i потенцiИно найважчим ускладненням лiкування ГК. Вчасна дiагностика по-рушень структурно-функцiонального стану ыстково! тканини при використанш ГК допоможе запобшга вищезазначеним ускладненням.
Золотим стандартом дiагностики остеопорозу е двохенергетична рентгешвська абсорбцiометрiя з визначенням мшерально! щiльностi ыстково! тканини (МЩКТ) та Т- i Z-показниыв. Проте е клiнiчнi ситуацй', коли за наявносп виражених дегенератив-но-дистрофiчних змiн на рiвнi поперекового вщдшу хребта, остеофiтiв та/або сколютично!' деформацй' показник МЩКТ збшьшуеться i використання да-ного параметру з метою оцшки стану ыстково! тканини тш хребцiв мае певнi обмеження. Також ведомо, що при використанш ГК ризик виникнення вер-тебральних деформацiИ е незалежним вш показника МЩКТ.
ГК-iндукована втрата ыстково! тканини бшь-шою мiрою визначаеться в дшянках скелета, якi мають трабекулярну будову, а саме в тшах хребцiв. При гiстоморфометричних дослшженнях показано, що у пацiентiв, яы приймають ГК, виникають яы-сш змiни ыстково! тканини, порушення l'l архпек-тонiки, просторово1 орiентацil та потоншення тра-бекул [8].
Визначення показниыв якостi трабекулярно1 ыстково! тканини (Trabecular Bone Score — TBS) та оцш-ка ризику переломiв тiл хребцiв на сучасному ета-пi розвитку остеологи можливi за допомогою ново!' методики TBS iNsight, програми, що у 2006 рощ бу-ла розроблена компашею Med-Imaps, Pessac, Фран-цiя. Пакет програмного забезпечення встановлюеть-ся на персональних комп'ютерах остеоденситометрiв (GE Healthcare — Lunar и Hologic) для оцшки мшро-архiтектури трабекулярно1 ыстки на денситометрич-них зображеннях поперекового вщдшу хребта (L1-L4). Аналiз показника засновано на варiацil шрих вш-тiнкiв й амплiтуди щшьносп пiкселiв рентгешвсько-го зображення (http://www.med-imaps.com).
Кшшчна цiннiсть дано1 методики, ll шформатив-нiсть та чутливiсть у визначенш ризику вертебраль-них переломiв при постменопаузальному остеопо-розi доведена багатьма закордонними та вггчизня-ними дослщженнями. Проведено три великих муль-тицентрових дослiдження щодо вивчення показника
TBS Lj-L4 у прогнозуванш низькоенергетичних пе-реломiв у ж1нок у постменопаузальному перiодi [6, 9, 15]. Так, у дослшженш B. Rabier та cniBaBT. вста-новлено, що при комбшованш оцiнцi МЩКТ та показника TBS у жшок у постменопаузальному перюдГ збшьшуеться специфiчнiсть (+16,7 %, р = 0,0037) i чутливГсть (+19,1 %, р = 0,0526) дiaгностики пору-шень структурно-функцiонaльного стану ыстково! тканини, шж при використaннi тiльки МЩКТ (61,9 %) [15].
Мультицентрове дослГдження щодо вивчення показника трабекулярно! ыстково! тканини у хворих на РА вперше було проведено S. Breban та ст-вавт. (2012). Показник TBS L1-L4 вiрогiдно нижчим був у пaцiентiв iз РА та вертебральними переломами порiвняно з хворими на РА без переломiв тiл хреб-цiв. Встановлено, що TBS Lt-L4 мае вищу дГагностич-ну цiннiсть порiвняно з МЩКТ на рiвнi поперекового вГддшу хребта та подiбно до МЩКТ шийки стегново! ыстки у прогнозуванш вертебральних пере-ломiв. Метою дано! роботи було також визначення дiaгностично!' цiнностi TBS порiвняно з МЩКТ у па-Шенпв з РА та нормальними показниками МЩКТ, з остеопешею чи остеопорозом. У пашенпв з остеопорозом не було встановлено вiрогiдних вГдмшностей розподiлу пaцiентiв iз вертебральними переломами вгдповГдно до показника якостi трабекулярно! ыст-ково! тканини. Таким чином, TBS не дае додатково! дiaгностично! цiнностi у данш категорГ! пaцiентiв. У пaцiентiв з остеопешею частка зниженого показника TBS е вГропдно вищою. Це вказуе на те, що в данш субпопуляцп TBS мае додаткову до МЩКТ дГагно-стичну цшшсть у визначенш ризику розвитку остеопорозу. Доведено, що низький показник TBS Lt-L4 е предиктором виникнення вертебральних деформа-щй у пашенпв Гз РА [7].
E. Koumakis та сшвавт. (2012) виявлеш вГропдно нижчГ показники МЩКТ та TBS у хворих на РА при прийомГ ГК понад 3 мюящ. Внутршньокогортний аналГз показав, що рГвень якосп трабекулярно! ыст-ково! тканини у пашенпв Гз РА та вертебральними переломами був вГропдно нижчим (p = 0,045) порГвня-но з хворими на РА та без переломГв в анамнезГ [11].
Результати перших дослГджень в Укра!ш, прове-дених на базГ Укра!нського науково-медичного центру проблем остеопорозу шд керГвництвом проф. В.В. Поворознюка, показали вГропдне зниження показника якосп трабекулярно! ыстково! тканини з вшом у практично здорових жшок i чоловшв. Виявлеш вГропдш змши показника TBS залежно вГд три-валосп постменопаузального перюду. Не було встановлено вГропдних вГдмшностей показника TBS залежно вГд наявносп низькоенергетичних переломГв периферичного скелета в анамнезГ [2, 3].
Метою дано! роботи було вивчення впливу вшу на показник якосп трабекулярно! ыстково! тканини (TBS Lj-L4) та мшеральну щшьшсть ыстково! тканини у жшок, хворих на РА, та оцшка впливу глюко-кортикощв на яысть ыстково! тканини у дано! ко-горти пашенпв.
Матерiали та методи
Обстежено 134 хворих на РА жшок вшом вт 31 до 78 роыв (середнш bîk — 52,4 ± 12,7 року; зрют — 162,6 ± 6,4 см; маса — 68,5 ± 13,8 кг; середня три-валiсть захворювання — 9,1 ± 7,6 року). У дослщжен-ня включали хворих з верифшованим дiагнозом, три-валiсть захворювання понад 6 мю., переважно з сугло-бовою формою РА. Серопозитивний варiант перебиу РА був у 112 пашенток, серонегативний — у 22 жшок. Як базисну тератю всi пащентки приймали метотрек-сат (вт 7,5 до 20 мг/тижд., середня тривалють прийо-му — 8,2 ± 6,1 року). Ступiнь активностi РА встанов-лювали за допомогою показника DAS28. Визначали рiвень порушення функционально!" активностi за допомогою анкети Health Assessment Question (HAQ).
Методом двохенергетичноТ рентгешвськоТ ден-ситометрй' (Prodigy, GE Lunar, Мадюон, США) визначали МЩКТ на рiвнi поперекового вщдту хребта, стегновоТ та променевоТ кiсток. Показник якостi трабекулярноТ ыстковоТ тканини поперекового вiддiлу хребта визначали за допомогою методики TBS iNsight (Med-Imaps, Pessac, Франщя). При вивченш впливу вшу на структурно-функщональний стан ыстково'Т тканини обстежених роздтили на групи за деся-тирiччями. Характеристика груп наведена в табл. 1.
За масою, тривалютю захворювання, показником порушення працездатност HAQ групи не вiдрiзня-
лись. Зрют був вiрогiдно меншим у пашенток вiкових груп 50—59 та 70—79 роыв порiвняно з групою 30—39 рокiв, що, можливо, пов'язано з наявнютю остеопорозу хребта та деформацш тiл хребцiв у даних вшових групах. Реестрували вiрогiдно вищу, за показником DAS28, активнють РА у групi 60—69 роыв.
З метою ощнки впливу ГК на показник якост трабекулярноТ ыстки та МЩКТ пацiентiв розподтили на три групи: 1-шу групу становили 37 пашенток, яы не приймали ГК; 2-гу групу — 47 пашенток, яким призначалися ГК ттьки при загостренш на короткий, менше 6 мю. термiн; 3-тю групу — 50 хворих, якi систематично отримували ГК у дозi > 5 мг за пред-нiзолоном понад 3 роки. За вшом, основними ан-тропометричними параметрами, тривалiстю захворювання, тривалютю постменопаузального перю-ду, рiвнем активностi захворювання за показником DAS28 та показником анкети HAQ групи не вiдрiз-нялись (табл. 2).
Динамшу показниыв якостi кiстковоï тканини ощнювали у пацiентiв 1-ï та 3-ï груп через рiк за умо-ви сталостi терапй', в тому чи^ дози ГК (для пащен-тiв 3-ï групи) та за втсутносп остеотропного лiку-вання.
Статистичний аналiз проводили за допомогою ме-тодiв описово'Т статистики, t-критерiю Стьюдента для незв'язаних перемшних та однофакторного диспер-сiйного аналiзу ANOVA. При аналiзi використовува-
Таблиця 1. Характеристика груп обстежених жшок i3 ревмато'/дним артритом залежно Bid BiKy
Показники BiK, роки F Р
30-39 (n = 14) 40-49 (n = 45) 50-59 (n = 37) 60-69 (n = 26) 70-79 (n = 12)
Зрют, см 165,5 ± 7,1 163,8 ± 5,3 160,5 ± 7,2* 162,6 ± 5,9 158,0 ± 5,3* 3,1 0,007
Маса, кг 66,7 ± 8,6 69,9 ± 13,7 67,9 ± 17,2 68,0 ± 11,2 67,8 ± 13,1 0,3 0,935
Тривалють РА, роки 7,7 ± 4,9 8,9 ± 7,1 12,0 ± 9,5 8,9 ± 7,4 5,8 ± 5,1 1,9 0,082
DAS28, бали 4,6 ± 0,9 5,1 ± 1,1 5,0 ± 1,1 5,3 ± 0,9* 5,1 ± 0,7 2,8 0,005
HAQ, бали 1,4 ± 0,6 1,6 ± 0,8 1,5 ± 0,7 1,5 ± 0,9 1,9 ± 0,6 0,5 0,893
Примтки: результати nредставленi у виглядi М ± SD; * — вiрогiднi вiдмiнностi показниыв порiвняно з жнками вшом 30-39 ромв, р < 0,05.
Таблиця 2. Показники акmивносmi захворювання, якостi кктково/ тканини та ïïмшерально)' щiльностi в жшок iз ревма-
тоУдним артритом залежно вiд прийому глюкокортикоïдiв
Показники 1-ша група, n = 37 2-га група, n = 47 3-тя група, n = 50 F Р
BiK, роки 53,8 ± 13,0 50,9 ± 10,6 53,1 ± 14,7 1,51 0,224
3picT, см 163,3 ± 6,7 162,7 ± 6,6 162,1 ± 6,1 0,67 0,513
Маса, кг 68,5 ± 15,3 68,6 ± 12,4 67,6 ± 13,7 0,47 0,625
Тривалють ПМП, роки 8,7 ± 9,8 5,7 ± 6,4 8,6 ± 10,1 2,13 0,122
Тривалють РА, роки 8,0 ± 7,1 9,9 ± 8,8 9,1 ± 6,7 0,67 0,513
DAS28, бали 4,9 ± 1,3 5,2 ± 1,1 5,1 ± 0,9 0,27 0,761
HAQ, бали 1,4 ± 0,8 1,6 ± 0,9 1,6 ± 0,6 0,42 0,657
TBS (L1-L4) 1,250 ± 0,135 1,274 ± 0,138 1,147 ± 0,168* 10,67 < 0,0001
МЩКТ ПВХ (L1-L4), г/см2 1,066 ± 0,191 1,089 ± 0,211 1,034 ± 0,216 0,98 0,379
МЩКТ ШСК, г/см2 0,721 ± 0,266 0,800 ± 0,251 0,805 ± 0,220 0,76 0,467
МЩКТ ПК, г/см2 0,675 ± 0,229 0,631 ± 0,188 0,583 ± 0,176* 3,7 0,05
Примiтки: результати nредставленi у виглядi М ± SD; * — вiрогiднi вiдмiнностi показниыв порiвняно з жнками 1-ï групи, р < 0,05; ПМП — постменопаузальний перюд; МЩКТ—мшеральна щтьнкть кстковоïтканини; ПВХ—поперековий вiддiл хребта; ШСК — шийка стегново/ кстки; ПК — променева кктка.
ли пaкети пpогpaм Statistica 6.0 Copyright© StatSoft, Inc. 1984—2001. Динямшу покязникя TBS (%) обчи-слювяли 3a фоpмулою:
А TBS (%) = (ATBS/TBS6a3uJ • 100 %, де А — piзниця aбсолютних покaзникiв.
Bíkobí особливостi стану kïctkoboï тканини у хворих на РА
У pезультaтi щоведеного дослiдження встяновле-но, що вipогiдне зниження покaзникa TBS Lt-L4 у жь нок, хвоpих m РА, починaeться з 50 pокiв i стяно-вить 1,156 + 0,140 пpоти 1,318 + 0,155 у жшок вшо-во1 ^упи 30—39 pокiв (t = 3,5; p = 0,001). З вшом зниження дaного пapaметpу пpогpесуe i у вiцi 60—69 pо-кiв стaновить 1,153 + 0,137 (t = 3,3; p = 0,002, поpiв-няно з ^упою 30—39 pокiв), a в 70—79 pокiв — 1,103 + + 0,185 (t = 2,9; p = 0,007, поpiвняно з ^упою 30-39 pокiв) (pис. 1).
^и оцiнцi МЩКТ зялежно вiд вшу виявлено вipогiдне зниження дaного покязникя у вiковiй гpупi 50-59 pокiв нa piвнi попеpекового вщдту хpебтa 0,994 + 0,245 г/cm2 щоти 1,141 + 0,161 г/cm2 у ^уш 30-39 pокiв (t = 2,1; p = 0,04), шийки стегново'1' ыст-ки — 0,716 + 0,245 г/cm2 пpоти 0,889 + 0,231 г/cm2 (t = 2,4; p = 0,02), щоменево'х' ыстки — 0,585 + + 0,231 г/cm2 пpоти 0,722 + 0,141 г/cm2 (t = 2,1;
Рисунок 1. Показники якoстi юстково/ тканини (TBS L1-L4) у жшок, хворих на РА, залежно вiд в'ку: * — в'1рог'1дн'1 в'дм'шност'! показник'ш пор'вняно з ж'шками 30-39 рок'в, р < 0,05
МЫерапьна щтьнють кютково)' тканини, г/см2
F = 3,4; p < 0,001
F = 4,9; p = 0,004
F = 4,1; p < 0,001
Роки
ПВХ^-ШСК-
ПК
Рисунок 2. Показники МКЩТ в жшок i3 ревмато/дним артритом залежно вiд в'жу: * — в'рог'дн в'дм'шностi пор'/в-няно з групою 30-39 рок'в, р < 0,05
p = 0,04). C^crep^^™ подяльше зниження покяз-никя МЩКТ piзних дшянок cкелетa у вшових ^упях 60-69 тa 70-79 pокiв фис. 2).
Вплив глюкокортикоВДв на стан кктковоТ тканини у хворих на РА
^и вивченш впливу ГК та яысть кicтковоï ткя-нини покaзaно, що пaцieнти 3-ï ^упи, якi системя-тично пpиймaли ГК, мяли вipогiдно нижчi покязни-ки TBS Lj-L4 поpiвняно з пaцieнтaми 1-ï гpупи (ГК не зястосовувяли) тя 3-ï гpуп (ГК щ^няч^и тшь-ки пpи зaгоcтpеннi коpотким куpcом). Пpоте не встя-новлено вipогiдноï piзницi мiж гpупaми у покязникях МЩКТ ня piвнi попеpекового вщдту хpебтa тя стегново'1' кicтки. МЩКТ ня piвнi исток пеpедплiччя буля вipогiдно меншою у пaцieнтiв 3-ï гpупи поpiвняно з жшкями 1-ï тя 2-ï гpуп (тябл. 2).
Пpи визняченш динaмiки стяну кicтковоï ткяни-ни встяновлено, що чеpез piк покязник TBS Lj-L4, у пaцieнтiв 1-ï ^упи стяновив 1,232 + 0,128 тоб-то зменшився ня 1,4 %, a у пaцieнтiв 3-ï ^упи — 1,08 + 0,114 (зниження покязникя ня 5,8 %) фис. 3). Вipогiдних змiн МЩКТ попеpекового вiддiлу хpеб-тя в 1-й тя 3-й гpупaх встяновлено не було (зниження покязникя ня 2,8 тя 2,7 % вщповщно). Тaкi pезуль-тяти cвiдчaть що те, що сяме покязник TBS Lj-L4, який хapaктеpизуe якicть кicтковоï ткянини, бшь-шою мipою вiдобpaжae змiни cтpуктуpно-функцiо-няльного стяну ыстково'1' ткянини, якi вiдбувaютьcя пiд впливом ГК.
Висновки
У pезультaтi пpоведеного дослщження покязя-но, що з вшом знижуються покязники TBS Lj-L4 тя МЩКТ piзних вщдшв скелетя в жшок, хвоpих ня РА. Вш одняковою мipою впливae як ня якicть кют-ково'1' ткянини, тяк i ня ïï мiнеpaльну щшьшсть, i по-чиняючи з 50 pокiв дaнi покязники вipогiдно змен-шуються.
TBS L1-L4
□ Базисне значення ■ Через рк
Група 1
Група 3
Рисунок 3. Показники якост'1 к'ктковоï тканини у жшок, хворих на РА, залежно вiд прийому ГК; 1-ша група — хвор'1 на РА, як не приймали ГК; 3-тя група — хвор'1 на РА, як системно приймають ГК; * — в'рог'дн в'дм'тностi показни-к'ш м 'ж групами, р < 0,05
*
»
Прийом ГК асоцшований iз порушенням якост кiстковоï тканини. Встановлено, що при системному призначенш ГК вiрогiдно зменшуеться показник TBS lj-l4, у той час як вiрогiдних змiн показни-кiв МЩКТ поперекового вщдшу хребта та стегновоТ ыстки нами виявлено не було. Протягом року спо-стереження TBS lj-l4 у пацiентiв, якi системно при-ймають ГК (3-тя група), зменшився на 5,8 %, у той час як у пащенпв, яы не приймали ГК (1-ша група), показник знизився на 1,4 %. Отже, визначення TBS lj-l4 е методикою, що дае можливють оцшити вплив ГК на ысткову тканину i динамiку втрати ïï в результатi лiкування.
Обговорення
Проведене дослщження е першим в УкраТш i кра'Тнах СНГ, присвячене ощнщ якостi трабекулярноТ кiстковоï тканини (TBS L1-L4) у хворих на РА. Вивчено вiковi змши показника TBS L1-L4. Оцше-но вплив ГК на показник якост трабекулярноТ пара-лельно з показником МЩКТ в рiзних дiлянках скелета та проаналiзовано динамiку TBS L1-L4 протя-гом одного року спостереження у хворих з РА.
Серед основних факторiв ризику втрати ыстковоТ тканини при РА видтяють вш та прийом ГК. Як показник якост ыстково'Т тканини, так i показники МЩКТ поперекового вщдшу хребта, стегновоТ ыст-
ки та передплiччя вiрогiдно зменшуються з вiком. Мiж вiковими перюдами 40—49 та 50—59 рокiв спо-стерiгаеться рiзке зменшення TBS lj-l4, що, можли-во, пов'язано з дефiцитом естрогенiв, який наростае у зв'язку з перименопаузальним перiодом у даному вщь Надалi з вшом зменшення TBS Lt-L4 поступо-во прогресуе.
Систематичне використання ГК призводить до вiрогiдного зменшення показника якостi ыстково'Т тканини, а отже, зпдно з даними лггератури, i до пщви-щеного ризику виникнення вертебральних переломiв. Отже, отримаш нами результати свiдчать про те, що для пащентав, яы системно отримують ГК, саме показник TBS Lj-L що вiдображае мiкроархiтектонiку та просторову орiентацiю трабекул i зниження якого обумовлюе шдвищення ризику деформацiй тiл хреб-щв та iнших низькоенергетичних переломiв, е визна-чальним для оцiнки стану ыстково'Т тканини та повинен мошторуватися при тривалому лiкуваннi ГК.
Результати нашо'Т роботи спiвпадають з даними свггово'Т лiтератури щодо клМчно'Т цiнностi визначення показника TBS Lt-L4 у хворих на ревматто'Тд-ний артрит. При оцiнцi впливу ГК на стан ыстково'Т тканини необхщно брати до уваги як показники МЩКТ рiзних вщдшв скелета, так i показник якост трабекулярноТ ыстки, яку вщображае значення TBS
VL4.
Список лiтератури
1. Поворознюк В.В., Нейко 6.М., Головач 1.Ю. Глюкор-тикоТд-шдукований остеопороз. — К.: ТМК, 2000. — 206 с.
2. Поворознюк В.В., Дзерович Н.И. Качество трабекуляр-ной костной ткани у женщин различного возраста // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2011. — № 4. — С. 29-31.
3. Поворознюк В.В., Дзерович Н.И. Качество трабекуляр-ной костной ткани у женщин в зависимости от длительности постменопаузального периода // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2012. — № 2. — С. 11-15.
4. Структурно-функцюнальний стан юстково'Т тканини в жшок р1зного вжу, хворих на ревматоТдний артрит: Автореф. дис... канд. мед. наук: спец. 14.01.12 «ревматолопя» / Кара-севська Т.А. — К., 2010. — 16 с.
5. Bousson V., Bergot C., Sutter B. et al. Trabecular bone score (TBS): available knowledge, clinical relevance, and future prospects // Osteoporos Int. — 2012. — № 23(5). — Р. 1489-501.
6. Boutroy S., Hans D., Sornay-Rendu E. et al. Trabecular bone score improves fracture risk prediction in non-osteopo-rotic women: the OFELY study // Osteoporos. Int. — 2013. — № 24(1). — Р. 77-85.
7. Breban S., Briot K., Kolta S. et. аЪ Identification of rheumatoid arthritis patients with vertebral fractures using bone mineral density and trabecular bone score // J. Clin. Densitom. — 2012. — № 15(3). — Р. 260-6.
8. Chappard D., Legrand E., Basle M.F. et al. Altered trabe-cular architecture induced by corticosteroids: a bone histomor-phometric study // J. Bone Miner. Res. — 1996. — № 11. — Р. 676-685.
9. Hans D., Goertzen A.L., Krieg M.A., Leslie W.D. Bone microarchitecture assessed by TBS predicts osteoporotic fractures independent of bone density: the Manitoba study // J. Bone Miner. Res. — 2011. — № 26. — Р. 2762-2769.
10. Haugeberg G., Uhlig T., Falch J.A., et al. Bone mineral density and frequency of osteoporosis in female patients with rheumatoid arthritis: results from 394 patients in the Oslo County Rheumatoid Arthritis register // Arthritis. Rheum. — 2000. — № 43. — Р. 522-530.
11. Koumakis E., Avouac J., Toth E. et al. Bone mineral density and microarchitecture assessment by trabecular bone score at the spine in patients with rheumatoid arthritis and systemic sclerosis // http://www.medimaps.fr/upload/ECCEO_2012TBS_SS-CPR.pdf
12. Krieg M.A., Aubry-Rozier B., Hans D., Leslie W.D. Effects of anti-resorptive agents on trabecular bone score (TBS) in older women // Osteoporosis International March. — 2013. — № 24(3). — P. 1073-1078.
13. El Maghraoui A., Rezqi A., Mounach A., et al. Prevalence and risk factors of vertebral fractures in women with rheumatoid arthritis using vertebral fracture assessment // Rheumatology. — 2010. — № 49. — P. 1303-1310.
14. Orstavik R.E., Haugeberg G., Mowinckel A., et al. Vertebral deformities in rheumatoid arthritis: a comparison with popu-lationbased controls // Arch. Intern. Med. — 2004. — № 164. — P. 420-425.
15. Rabier B., Heraud A., Grand-Lenoir C. et al. A multicentre, retrospective case-control study assessing the role oftrabecular bone score (TBS) in menopausal Caucasian women with low areal bone mineral density (BMDa): analysing the odds of vertebral fracture // Bone. — 2010. — № 46. — P. 176-181.
16. Roux C. Osteoporosis in inflammatory joint diseases // Osteoporos. Int. — 2011. — № 22. — P. 421-433.
17. Sinigaglia L., Nervetti A., Mela Q., et al. A multicenter cross sectional study on bone mineral density in rheumatoid arthritis. Italian Study Group on Bone Mass in Rheumatoid Arthritis // J. Rheumatol. — 2000. — № 27. — P. 2582-2589.
18. Tatsuno I., Sugiyama T., Suzuki S. et al. Age Dependence of Early Symptomatic Vertebral Fracture with High-Dose Gluco-corticoid Treatment for Collagen Vascular Diseases // The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. — 2009. — № 94(5). — P. 1671-1677.
19. Weinstein R.S. Is long-term glucocorticoid therapy associated with a high prevalence of asymptomatic vertebral fractures? // Nat. Clin. Pract. Endocrinol. Metab. — 2007. -№ 3(2). — P. 86-87.
OrpUMQHO 30.04.13 ■
Поворознюк В.В., Карасевская Т.А., Дзерович Н.И. ГУ «Институт геронтологии им. Д.Ф. Чеботарева» НАМН Украины
Украинский научно-медицинский центр проблем остео-пороза, г. Киев
Качество трабекулярной костной ткани у женщин, больных ревматоидным артритом
Резюме. Статья посвящена изучению показателя качества трабекулярной костной ткани (TBS) у больных ревматоидным артритом (РА). Обследованы 134 больные РА женщины в возрасте от 31 до 78 лет (средний возраст — 52,4 ± 12,7 года; рост — 162,6 ± 6,4 см; вес — 68,5 ± 13,8 кг; средняя продолжительность заболевания — 9,1 ± 7,6 года). При изучении влияния возраста на структурно-функциональное состояние костной ткани обследованных распределили на пять групп по десятилетиям. С целью оценки влияния глюкокортикоидов (ГК) на показатель качества трабекулярной кости и минеральной плотности костной ткани (МПКТ) пациентов распределили на три группы: 1-ю группу составляли 37 пациентов, которые не принимали ГК; 2-ю группу — 47 пациенток, которым назначались ГК только при обострении на короткий, менее 6 мес., срок; 3-ю группу — 50 больных, которые систематически получали ГК в дозе > 5 мг по преднизолону свыше 3 лет. Методом двухэнергетической рентгеновской денсито-метрии (Prodigy, GE Lunar, Мадисон, США) определяли МПКТ на уровне поясничного отдела позвоночника, проксимального отдела бедренной и лучевой костей. Показатель качества трабекулярной костной ткани поясничного отдела позвоночника определяли с помощью методики TBS iNsight (Med-Imaps, Pessac, Франция). Установлено, что начиная с 50-летнего возраста достоверно снижаются показатели TBS L1-L4 (1,156 ± 0,140 против 1,318 ± 0,155 у женщин возрастной группы 30—39 лет; t = 3,5; p = 0,001) и МПКТ разных отделов скелета у женщин, больных РА. Прием ГК ассоциирован с нарушением качества костной ткани. Выявлено, что при систематическом назначении ГК (в 3-й группе по сравнению с 1-й группой) достоверно более низкий показатель TBS L1-L4 (1,147 ± 0,168 против 1,250 ± 0,135; t = —3,07; p = 0,003), в то время как достоверных изменений показателей МПКТ поясничного отдела позвоночника и бедренной кости установлено не было. На протяжении года наблюдения показатель TBS L1-L4 в 1-й группе уменьшился на 1,4 %, в 3-й группе — на 5,8 %. Итак, определение TBS L1-L4 является методикой, позволяющей оценить влияние ГК на костную ткань и динамику потери ее в результате лечения.
Ключевые слова: качество костной ткани (TBS L1-L4), ревматоидный артрит, глюкокортикоиды, минеральная плотность костной ткани, остеопороз.
Povoroznyuk V.V., Karasevska T.A., Dzerovych N.I. State Institution «Institute of Gerontology named after D.F. Che-botarev of National Academy of Medical Sciences of Ukraine» Ukrainian Scientific and Practical Center of Osteoporosis Problems, Kyiv, Ukraine
The Quality of Trabecular Bone Tissue in Women with Rheumatoid Arthritis
Summary. The article deals with the study of the quality index of trabecular bone tissue in patients with rheumatoid arthritis (RA). The study included 134 female patients with RA aged 31 to 78 years (mean age — 52.4 ± 12.7 years; height — 162.6 ± 6.4 cm; weight — 68.5 ± 13.8 kg; average duration of disease — 9.1 ± 7.6 years). In studying the effect of age on the structural and functional state of bone tissue, the examined patients were divided into five groups by decades. In order to evaluate the effect of glucocorticoids (GC) on the parameter of quality of trabecular bone and bone mineral density (BMD), the patients were divided into three groups: 1st group comprised 37 patients who did not take GC, 2nd group — 47 patients who had been prescribed with GC only at exacerbation, of the short, less than 6 months term, 3rd group — 50 patients who received systemically GC at a dose of > 5 mg by prednisone for over 3 years. By the method of dual energy X-ray densitometry (Prodigy, GE Lunar, Madison, USA) we measured BMD at the lumbar spine, proximal femoral and radial bone. The index of the quality of trabecular bone tissue (TBS) of the lumbar spine was determined using the method of TBS iNsight (Med-Imaps, Pessac, France). It is established that starting from the age of 50 years, the indices of TBS L1-L4 (1.156 ± 0.140 vs. 1.318 ± 0.155 in women aged 30-39 years; t = 3.5; p = 0.001) and BMD of different parts of the skeleton in women with RA are significantly decreasing. GC administration is associated with the violation of the quality of the bone tissue. It was revealed that at the systemic administration of GC (in the 3rd group compared to the 1st group), rate of TBS L1-L4 (1.147 ± 0.168 vs 1.250 ± 0.135; t = -3.07; p = 0.003) was significantly lower, while significant changes in BMD parameters of the lumbar spine and femur hadn't been detected. Over the year of follow-up the index TBS L1-L4 in 1st group decreased by 1.4 %, in 3rd group — by 5.8 %. Thus, the definition of TBS L1-L4 is a technique that can assess the impact of GC on bone tissue and dynamics of its loss as a result of treatment.
Key words: bone tossue quality (TBS L1-L4), rheumatoid arthritis, glucocorticoids, bone mineral density, osteoporosis.
