CC BY
29
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
УДК 616.711-009.7:612.75
ПОВОРОЗНЮК В.В., ОРЛИК Т.В., ДЗЕРОВИЧ Н.1.
ДУ «1нститут геронтологи/'м. Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра!ни», м. Ки!в
ВЕРТЕБРАЛЬНИЙ БОЛЬОВИЙ СИНДРОМ: ЗВ'ЯЗОК ¡3 МОРАЛЬНОЮ Щ|ЛЬНЮТЮ ТА ЯКЮТЮ КЮТКОВОТ
ТКАНИНИ
Резюме. У статтI наведенI результати вивчення особливостей частоти та вираженост болю у грудному та поперековому в1дд1лах хребта в жнок у постменопаузальному перюд/ з р/зним станом мнерально! щль-ност кстковоI тканини. Розраховано ризики розвитку болю в р/зних в1дд1лах хребта залежно вд наявност вертебральних перелом/в I порушень структурно-функц/онального стану кстково! тканини (остеопороз/ остеопен1я, зниження показника якост трабекулярно! кстково! тканини). Висвтлено зв'язки мж характеристиками вертебрального больового синдрому та показниками стану мстково! тканини. Ключов слова: бль у спин, мнеральна щльнсть мстково! тканини, яюсть трабекулярно! кстково! тканини, вертебральн переломи, вдносний ризик, жнки.
Одним iз найбтьш поширених симптомiв захворю-вань юстково-м'язово! системи е бть, а серед больо-вих синдромiв — вертебральний больовий синдром. Поширешсть болю у спиш, за даними рiзних авторiв, становить вгд 19 до 80 % уше! популяци [4, 7]. Найбть-шу увагу у свiтовiй лiтературi придiляють болю у нижнш частинi спини, який мае серйозш медико-сощаль-нi наслiдки, оскiльки розвиваеться переважно в осiб працездатного вку. За даними ряду дослiджень, про-ведених у европейських крашах [7], найчастше зустрь чаеться бiль у нижнш частинi спини та шийному видь лi хребта, рiдше — бть у грудному втдш. Хрошчний персистуючий бiль у нижнiй частиш спини i шийному вiддiлi спостертаеться у 25—60 % пацiентiв протягом року тсля першого епiзоду. Порiвняльнi дослiдження [10] щодо поширеностi болю у нижнш частиш спини показали, що 23 % пащенпв iз болем у попереку ма-ють бть високо! iнтенсивностi, що призводить до об-меження життедiяльностi та швалтизаци, порiвняно з 15 % ошб iз болем у грудному втдш [9]. Незалежно вiд причини та локалiзацií виникнення болю суттево змь нюються яюсть життя пашенпв, рiвень !х фiзичноí та життево! активностi.
Бiль у спинi може бути результатом численних за-хворювань исток, м'яких тканин та шших оргашв i систем, часто вш локалiзований на вiдстанi вiд дш-сного вогнища патологи. За даними ряду авторiв, у жiнок вшом 45—60 рокiв причинами больового синдрому в спиш у 20 % випадюв е дегенеративш процеси у мiжхребетних дисках, у 19 % — спондилоартрити, у 15 % — сколюз, спричинений рiзною довжиною юн-цiвок, у 14 % — тюпатичний сколiоз, у 7 % — спонди-лолютез, у 6 % випадкiв — остеопороз i деформаци тiл хребшв [2, 8]. Незважаючи на доведешсть i патогене-
тичну обГрунтованiсть багатьох захворювань i станiв як причини болю у спиш, на сьогодш залишаеться близько 15—20 % випадюв болю у дiлянцi хребта, що не мають суттевого шдГрунтя для встановлення чико-го дiагнозу.
Серед втомих факторiв, що сприяють розвитку вертебрального больового синдрому, найбтьшу роль вщграють вiк, стать, фiзичне навантаження, особли-востi професiйноí дiяльностi, надмiрна маса тiла, менопауза [2]. Проте останшм часом у наукових досль дженнях особливу увагу придтяють менш вивченим предикторам, як-от: психолопчний стан, рiвень виамь ну Б у сироватцi кровi, сiмейний статус, стан юстково! та хрящово! тканини.
Про роль стану юстково! тканини у розвитку болю в спиш частше за все говорять у випадках остеопорозу, ускладненого вертебральними переломами, наявшсть яких iстотно впливае на захворювашсть i летальнiсть [1]. Найбтьш складною е дiагностика остеопорозу на перших стадiях захворювання, оскiльки у бтьшосп випадкiв першою клiнiчною ознакою захворювання е низькоенергетичний перелом. У зв'язку iз цим остан-шми роками з'являеться все бiльше нових дiагностич-них методiв, що допомагають визначати групи ризику та ранню втрату юстково! тканини в рiзних груп насе-лення.
Стан кiстковоí тканини залежить вiд багатьох факторiв: мшерально! щiльностi кiстковоí тканини (МЩКТ), Г! метаболiзму, мiнералiзацií, макрогеоме-трп, мшроархггектури трабекулярно! кiстковоí' ткани-
© Поворознюк В.В., Орлик Т.В., Дзерович Н.1., 2015 © «Травма», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
ни, мiкропереломiв та iH. Однieю з основних детермь нант мiцностi ыстково! тканини й ризику переломiв e МЩКТ, за рахунок яко!, за даними лггератури, забез-печуеться 70—75 % мщносп кiстки [6]. Тим не менше використання дано! методики у ктшчнш практицi мае ряд обмежень. Одним з основних е значна зона пере-криття в ошб, у яких розвиваються переломи та у яких не виникають. Наступним обмеженням використання МЩКТ е диспропорцшна оцiнка кортикального шару ыстки залежно вiд обстежувано! дiлянки за допомогою двофотонно! рентгешвсько! абсорбцюметри i, вщпо-вiдно, вiдмiннiсть обмiну ыстково! тканини в досль джуваних зонах. Значимим обмеженням використання МЩКТ е також те, що вiрогiднi змши показника на тлi лiкування або вшу можна оцiнити пiсля тривалого часу (зазвичай роки) [5]. Обмш у трабекулярнiй кiстковiй тканинi вщбуваеться значно швидше (у 8 разiв вище порiвняно з кортикальною). З огляду на це, оцшюю-чи мшроархггектуру трабекулярно! кустки, збiльшуeмо точшсть i чутливiсть оцiнки якостi ыстково! тканини й ризику переломiв у кшшчнш практицi. Структуру трабекулярно! ыстки можна оцшити з використанням магнггао-резонансно! томографй', комп'ютерно! томо-графй', пстоморфометричного аналiзу при бiопсi! ыстково! тканини гребня здухвинно! кiстки, але цi методики е дорогими у використанш та не завжди доступнi в клiнiчнiй практицi [13].
Метод оцшки якостi трабекулярно! ыстково'! тканини (trabecular bone score — TBS; TBS Insight, Med-Imaps) надае можливють аналiзувати трабекулярну структуру вщповщно до рiзних статистичних властивостей тксе-лiв щодо щiльностi, внаслщок чого вираховуеться по-казник, який сильно корелюе з 3Б-параметрами про-ектовано! трабекулярно! кiстки [5].
Показник TBS (LI—L4) з вшом зменшуеться на 16 % у вшових групах вiд 45 до 90 роыв та негативно корелюе з вшом. Наявнiсть остеоартриту хребта та його тяжысть незначно впливають на показник TBS та вь ропдно — на МЩКТ на рiвнi поперекового вiддiлу хребта. Вiрогiднi змши якосл трабекулярно! кiстково! тканини спостерЬаються в жiнок на бiльш ранньому термш постменопаузального перiоду — через 4 роки та бтьше, тодi як змiни МЩКТ визначаються при три-валостi постменопаузального перiоду 7 роыв i бiльше. Показник якосл трабекулярно! кiстково! тканини е незалежним вiд МЩКТ та мае важливу дiагностичну цiннiсть в оцiнцi структурно-функцюнального стану кiстково! тканини [11, 12].
У деылькох перехресних дослiдженнях встановле-но, що TBS мае зв'язок з остеопоротичними переломами тт хребщв, шийки стегново! кiстки та переломiв ш-шо! локалiзацi! у жшок у постменопаузальному перiодi. Виявлено, що 73 % переломiв спостерЬались у жшок без остеопорозу, при цьому у 72 % жшок показник TBS був нижчим в!д середнього значення [13].
У попередшх дослщженнях в Укра!ш встановлено, що показник TBS вiрогiдно негативно корелюе з ш-тенсивнiстю болю у грудному та поперековому вщдтах хребта в жшок у постменопаузальному перюдц у розви-
тку вертебрального больового синдрому показник TBS вщграе суттевшу роль, нiж показник МЩКТ. Також встановлено, що TBS корелюе з наявшстю переломiв: на тлi найнижчих показниыв TBS розвиваеться 50,8 % вертебральних переломiв, 43,7 % — периферичних i 32,8 % — комбшовано! локалiзацii [3].
Враховуючи серйозне медико-сощальне значення остеопорозу та його ускладнень, апробацiя та впро-вадження нових методiв оцiнки структурно-функцю-нального стану кiстковоi тканини в ошб рiзного вiку та статi у рiзних клiнiчних ситуацiях залишаються актуальними. Крiм того, на сьогоднi у свгговш лгге-ратурi немае даних щодо зв'языв показника TBS iз вертебральним больовим синдромом, який у багатьох випадках супроводжуе зниження показниыв струк-турно-функцiонального стану кiстковоi тканини.
Мета: вивчити особливосп вертебрального больового синдрому в жшок у постменопаузальному перiодi залежно в!д характеристик структурно-функцюналь-ного стану кiстковоi тканини.
Об'ект досл1дження
На базi Украшського науково-медичного центру проблем остеопорозу обстежено 589 жшок вшом 45—89 роыв у постменопаузальному перюдь Залежно в!д по-казникiв мiнеральноi щiльностi ыстково!' тканини об-стеженi були розподтеш на групи: остеопороз (ОП, n = 136), остеопенiя (ОПн, n = 227) та норма за МЩКТ (норма, n = 226). Серед залучених у дослiдження ошб 389 не мали низькоенергетичних переломiв, 130 осiб мали вертебральнi та 70 — невертебральш переломи, у зв'язку iз чим аналiз проводили у групах у цшому та окремо у шдгрупах з переломами та без них.
Методи досл1дження
Наявнiсть i вираженiсть болю у грудному та поперековому вщдтах хребта оцшювали за допомогою 4-ком-понентно'1' 10-бально'1' вiзуально-аналоговоi шкали у балах в!д 0 до 10.
МЩКТ оцшювали на рiвнi поперекового вщдту хребта (МЩКТ LI—L4) з використанням двохенер-гетичного рентгешвського денситометра Prodigy (GE Medical systems, Lunar, model 8743, 2005). Розподт на групи залежно в!д показниыв МЩКТ проводили в!д-повiдно до критерив Всесвiтньоi органiзацii охорони здоров'я: норма (Т-критерш > —1,0 SD), ОПн (—1,0 < Т-критерiй > -2,5 SD), ОП (Т-критерш < -2,5 SD). Показник якостi трабекулярно'! ыстково'! тканини ви-значали на рiвнi поперекового вiддiлу хребта (TBS L1-L4) з використанням програмного забезпечення TBS Insight (Med-Imaps, Бордо, Франщя; 2006) на тому ж двофотонному рентгешвському денситометрi. Залежно в!д показника якостi трабекулярноi ыстково! тканини обстежених жшок було розподтено на групи (квар-тилО (Q TBS L1-L4):
— Q-I — найнижчий квартиль (TBS = 0,362-1,077);
— Q-II — нижнш квартиль (TBS = 1,078-1,203);
— Q-III — верхнiй квартиль (TBS = 1,204-1,321);
— Q-IV — найвищий квартиль (TBS = 1,322- 1,793).
Статистичний аналiз проводили з використанням пакетав програм Statistica 6.0 Copyright© StatSoft, Inc. 1984-2001, Serial number 31415926535897. Порiвняння дослщжуваних змiнних у двох незалежних групах проводили за допомогою тесту Манна — Утгш. Результати наведенi у виглядi Me [LQ; UQ]. Кореляцiйнi зв'язки визначали за допомогою непараметричного рангового коефщента Спiрмена (R). Вiдноcний ризик (ВР) та вщношення шанciв (ВШ) обчислювали на оcновi таблиць кростабуляцй' за формулами: ВР = (а/А)/(с/В) i ВШ = (a•d)/(b•c). Для кожного з цих показникiв окремо визначався 95% довiрчий iнтервал (Д1). Кри-тичним рiвнем значущоcтi при перевiрцi статистичних гiпотез вважали р < 0,05.
Результати досл1дження
Встановлено, що у пацiенток з ОП та нормою за МЩКТ частота болю у грудному вщдш вiрогiд-но не вiдрiзняетьcя мiж квартилями за TBS (х2 = 1,6; р = 0,65 та х2 = 2,9; р = 0,40 вщповщно). У пащен-ток з ОПн показник частоти болю у грудному вщдш був вiрогiдно вищий у групах з низьким показником TBS (Q-I та Q-II) порiвняно з групою Q-III (вщпо-вщно х2 = 9,9; р = 0,05 та р = 0,02). Слд вщзначити, що у пащенток з ОП у групi Q-III показник частоти болю у грудному вщдш був вiрогiдно вищим порiвня-но з ОПн (р = 0,04) та нормальною МЩКТ (р = 0,05) (рис. 1А).
Частота болю у поперековому вщдш хребта в жь нок у постменопаузальному перiодi була вiрогiдно ви-щою у групах Q-I та Q-II порiвняно з групами Q-III та Q-IV та не вiдрiзнялаcь залежно вiд стану МЩКТ (рис. 1Б).
На оcновi отриманих результат можна припусти-ти, що частота болю у грудному вщдш у хворих на ОП не залежить вщ показника TBS, у той час як у попере-
ковому — е вищою на rai низьких показникiв TBS не-залежно вiд МЩКТ.
На наступному еташ було вiдокремлено пащенпв, як мали переломи будь-яко! локатзацп. За результатами проведеного аналiзу частоти болю у грудному та поперековому вщдшах хребта у жшок i3 рiзним станом TBS та МЩКТ встановлено суттевi вщмшносп вiд отриманих ранiше результатiв за показником частоти болю у грудному вщдш у хворих на ОП. Так, у груш Q-I з ОП при вщсутносп переломiв ризик роз-витку болю у грудному вщдш був вiрогiдно меншим (ВР = 1,9; 95% Д1 1,05-4,39; р = 0,02). У груш Q-II з ОП частота болю мала тенденцш до зменшення (ВР = 1,4; 95% Д1 0,78-3,18; р = 0,07). У групах Q-III та Q-IV частота болю у грудному вщдш суттево не змшювалась, але у груш Q-III була вiрогiдно вищою порiвняно з Q-I (р = 0,03). А у жшок з ОПн та нормальною МЩКТ вiрогiдних вщмшностей показниыв частоти болю у грудному вщдш залежно вiд наявнос-тi переломiв не виявлено. За розрахунком величини апроксимацп (предиктора, R2) встановлено, що ком-бiнацiя низьких показниыв TBS (Q-I, Q-II) та ви-соких МЩКТ (норма) або високих показниыв TBS (Q-IV) та низьких МЩКТ (остеопороз) може пояс-нювати наявшсть болю у грудному вщдш у близько 70 % випадыв (рис. 2А).
Ризик розвитку болю у поперековому вщдш у жь нок без переломiв вiрогiдно не змiнювався в усiх групах за МЩКТ та TBS. Проте частота болю у даному вщдш хребта залишалась вiрогiдно бiльшою у жшок з ОП у шдгрупах Q-I, Q-II та нормою у груш Q-I порiвняно з вщповщними пщгрупами Q-IV (р = 0,03 та р = 0,05 вщ-повщно) (рис. 2Б).
На наступному еташ дослщження вивчали особли-вост iнтенсивностi болю у грудному та поперековому вщдшах хребта в жшок у постменопаузальному перiодi
%
100 80
6040200
Q-l Q-II Q-III Q-IV
А ■ Остеопороз шОстеопеыя ■ Норма
% 100
80-
60-
40-
20-
0
Q-I Q-II Q-III Q-IV
Б ■ Остеопороз □Остеопенiя ■ Норма
Рисунок 1. Частота болю у грудному (А) та поперековому (Б) в^ддЛах хребта у ж1нок у постменопаузальному перiодi залежно вд показник!в МЩКТ та якост трабекулярноï кютково)' тканини
Прим1тки: * — в!рог1дн! в!дм!нност! м!ж групами залежно вд TBS, р < 0,05; # — в^рог'щш в1дм1нност1 м!ж групами залежно вд МЩКТ, р < 0,05.
%
10080604020 4 0
ВР = 1,9; 95% Д1 1,05-4,39
R2 = 0,6853
R2 = 0,7009
Q-l Q-Il Q-Ill Q-IV
I Остеопороз иЮстеопеыя ■ Норма
%
10080 60 40 20 0
Q-l Q-Il Q-Ill Q-lV
Б ■ Остеопороз шОстеопеыя ■ Норма
Рисунок 2. Частота та ризик болю у грудному (А) та поперековому (Б) в!дд!лах хребта у ж1нок без перелом!в залежно в!д показник!в МЩКТ та якост! трабекулярноi к!стково/ тканини Прим1тки: * — в!рог!дн! в!дм1нност! м!ж групами залежно вд TBS, р < 0,05; & — в!рог!дн! в!дм1нност! м!ж групами залежно вд МЩКТ, р < 0,05.
залежно вщ показника TBS у квартильних тдгрупах з переломами та без них.
У пащенток з ОП вираженють болю у грудному вщ-дш була вiрогiдно бтьша на rai високих показниыв TBS порiвняно iз хворими з ОП та низькими показни-ками TBS (Q-I, р < 0,05) i пащентами з ОПн та нормою з високими TBS (Q-III та Q-IV, р < 0,05). Вираженють болю у поперековому вщдш у жшок з ОП також була вiрогiдно бiльшою у груш Q-IV порiвняно з вщповщ-ною групою Q-I (р = 0,02). У пащенток з ОПн вираженють болю у попереку була вiрогiдно бтьшою у грут Q-II порiвняно з вiдповiдною групою Q-IV (р = 0,04). А у жшок з нормою за МЩКТ — вiрогiдно бтьший рь вень болю у поперековому вщдш у групi Q-I порiвняно з групами Q-II, Q-III, Q-IV (р < 0,05) (табл. 1).
Серед жшок iз вертебральними переломами рiвень болю у грудному та поперековому вщдтах вiрогiдно не
вiдрiзнявся залежно вщ стану МЩКТ та TBS, о^м хворих на ОП групи Q-III, у яких вираженiсть болю у грудному та поперековому вщдтах була вiрогiдно мен-шою порiвняно з пацiентками з ОП Q-IV (табл. 2).
За результатами кореляцшного аналiзу зв'язив показника TBS у групах жшок у постменопаузальному перiодi залежно вiд стану МЩКТ встановлено, що показник якостi трабекулярно! кютково! тканини в усiх дослщжуваних групах за МЩКТ (остеопороз, ос-теопенiя, норма) вiрогiдно негативно корелюе з вшом, масою тiла та шдексом маси тiла, наявнiстю та вираже-нiстю болю у поперековому вщдш хребта, наявнiстю переломiв та позитивно — з МЩКТ шийки стегново! кiстки. Крiм того, у пащенток з остеопешею та нормою за МЩКТ встановлено вiрогiдний негативний зв'язок мiж TBS i тривалютю постменопаузального перiоду та позитивний зв'язок з МЩКТ L1—L4 у хворих на остео-
Таблиця 1. Вираженють вертебрального больового синдрому в ж1нок у постменопаузальному перiодi без низькоенергетичних перелом!в залежно вд показник!в TBS та МЩКТ, бали
Групи Q-I, n = 71 Q-II, n = 104 Q-III, n = 115 Q-IV, n = 101
Бль у грудному Bikini
Остеопороз 2,0 [0,0 3,0] 2,0 [0,0 5,0] 2,0 [0,0; 5,0]# 5,0 [0,0; 5,0]*, #
Остеопеыя 2,0 [0,0 5,0] 1,0 [0,0 4,0] 0,0 [0,0; 2,0] 0,0 [0,0; 3,0]
Норма 2,0 [0,0 5,0] 0,0 [0,0 2,0] 0,0 [0,0; 3,0] 0,0 [0,0; 3,0]
Бль у поперековому Bikini
Остеопороз 3,0 [2,0; 5,0]# 4,0 [3,0; 5,0] 3,0 [2,0 5,0] 5,0 [0,0; 7,0]*
Остеопеыя 5,0 [0,0; 7,0] 4,0 [2,0; 6,0]* 3,0 [0,0 5,0] 2,0 [0,0; 5,0]
Норма 5,0 [3,0; 7,0]* 3,0 [1,0; 5,0] 3,0 [0,0 7,0] 3,0 [1,0; 5,0]
Прим!тки: * — в!рог!дн! в!дм!нност1 м!ж квартильними групами за TBS у в!дпов!дних групах за МЩКТ, р < 0,05; # — в!рог!дн! в!дм!нност! м!ж групами за МЩКТ у в!дпов!дних квартильних групах за TBS, р < 0,05; результати наведенi у вигляд! Me [LQ; UQ].
Таблиця 2. Вираженють вертебрального больового синдрому в ж!нок у постменопаузальному пер!од! з вертебральними переломами залежно вд показник!в TBS та МЩКТ, бали
Групи Q-l, n = 53 Q-ll, n = 35 Q-lll, n = 25 Q-lV, n = 15
Бль у грудному в1ддт1
Остеопороз 3,0 [0,0 5,0] 1,0 [0,0; 4,0] 1,0 [0,0; 2,0]* 3,0 [0,0 6,0]
Остеопент 1,0 [0,0 4,0] 4,0 [0,0; 5,0] 0,0 [0,0; 5,0] 3,0 [0,0 5,0]
Норма 2,0 [0,0 5,0] 1,0 [0,0; 3,0] 2,0 [0,0; 5,0] 4,0 [0,0 8,0]
БЛь у поперековому в1ддЛ1
Остеопороз 5,0 [3,0 7,0] 5,0 [3,0; 7,0] 2,0 [0,0; 5,0]* 6,0 [5,0 8,0]
Остеопеыя 5,0 [3,0 7,0] 5,0 [4,0; 7,0] 3,0 [0,0; 5,0] 5,0 [0,0 7,0]
Норма 5,0 [2,0 5,0] 4,0 [3,0; 6,0] 5,0 [4,0; 7,0] 5,0 [0,0 8,0]
Примтки: * — в!рогДн! вДм!нност1 м!ж квартильними групами за TBS у вщповщних групах за МЩКТ, р < 0,05; результати наведенi у вигляд! Me [LQ; UQ].
Таблиця 3. Кореляц!йнiзв'язкипоказника якостi трабекулярноi кстковоi тканини уж!нок у постменопаузальному перюдi залежно вД стану мнеральноi' щ!льност! к!стковоi тканини, R
Показники Остеопороз Остеопешя Норма
BÍK -0,26 -0,33 -0,43
Зрют 0,02 0,04 -0,02
Маса тта -0,24 -0,42 -0,36
1ндекс маси тта -0,24 -0,43 -0,33
Тривалють постменопаузального перюду -0,15 -0,28 -0,31
Наявнють болю у грудному вщцл -0,03 -0,11 -0,01
Наявнють болю у поперековому вщд^ -0,22 -0,18 -0,14
Вираженють болю у грудному вщцл -0,05 -0,12 -0,01
Вираженють болю у поперековому вщдл -0,18 -0,17 -0,13
Рiвень 25(OH)D 0,06 -0,09 0,25
Наявнють переломiв -0,23 -0,32 -0,16
МЩКТ L1-L4 0,19 0,22 0,09
МЩКТ шийки стегново! кютки 0,25 0,18 0,32
Примтка: в!рог!дн!зв'язки видлено жирним курсивом.
пенш i piBHeM 25(OH)D у сироватщ KpoBi у хворих з нормальною МЩКТ (табл. 3).
Таким чином, у жшок у постменопаузальному пе-рюда на rai низьких показниыв якост трабекулярно! ыстково! тканини вipогiдно бтьша частота болю у по-перековому вщдш незалежно вщ стану МЩКТ, що, на нашу думку, може бути пов'язано зi статико-динамiч-ним навантаженням (яке у поперековому вщдш бть-ше, нiж у грудному) на rai слабко! трабекулярно! струк-тури (найнижчi показники TBS), що сприяе розвитку больового синдрому за рахунок перенапруження тра-бекул i, як наслщок, мiкpотpiщин у ысткових балках.
Дисбаланс мшерально! щiльностi та якост ыст-ково! тканини (низьы показники TBS на rai високих МЩКТ, або навпаки) можуть пояснювати близько 70 % випадыв наявностi болю у грудному вщдш у жь нок у постменопаузальному пеpiодi без низькоенерге-тичних пеpеломiв.
У хворих на остеопороз та остеопенш на rai низьких показниыв TBS вipогiдно збiльшуеться ризик розвитку болю у грудному вщдш (у 1,4—1,9 раза) за наявност низькоенергетичних пеpеломiв будь-яко! локалiзацi!.
Наявнiсть болю у грудному та/чи поперековому вщдтах хребта на rai зниження показника якостi трабекулярно! ыстково! тканини може слугувати раншм маркером втрати ыстково! маси та спонукати до додат-кового обстеження жшок i застосування профтактич-них заходiв щодо розвитку остеопенй'/остеопорозу.
Список л1тератури
1. Корж H.A., Поворознюк В.В., Дедух Н.В., Зупанец И.А. Остеопороз: клиника, диагностика, профилактика и лечение. — Х.: Золотые страницы, 2002. — 468 с.
2. Поворознюк В. В. Захворювання шстково-м'язовоИ системи в людей рiзного вшу (вибраш лекцй, огляди, статт0: У 4т. — К., 2015.
3. Поворознюк В.В., Дзерович Н.1., Орлик Т.В. Показник HKocmi трабекулярноi шстковоИ тканини в клшчнш практищ: огляд лтератури та результати власних до^джень // Проблеми остеологи. — 2014. — 17, № 2. — С. 3-14.
4. Andersson H.I. The epidemiology of chronic pain in a Swedish rural area // Qual Life Res. — 1994. — Sup-pl. 1. — S. 19-26.
5. Cormier C., Lamy O., Poriau S. TBS in routine clinical practice: proposals of use // Atlas of TBS use. Edition 2012. — 2012. — 16p.
6. Hans D., Winzenrieth R. Estimation of bone microarchitecture pattern from AP spine DXA scans using the trabecular bone score (TBS): аn added value in clinical routine for the patient. A short review// Osteologicky bulletin. — 2011. — 16(3). — P. 70-78.
7. Juniper M., Le T.K., Mladsi D. The epidemiology, economic burden, and pharmacological treatment of chronic low back pain in France, Germany, Italy, Spain and the UK: a literature-based review//Expert. Opin. Pharmaco-ther. — 2009. — 12. — Р. 2581-2592.
8. Kann P., Schulz G., Schehler B., Beyer J. Backache and osteoporosis in perimenopausal women // Med. Klin. — 1993. — 88(1). — P. 9-15.
9. Manchikanti L, Singh V., Datta S. et al. American Society of Interventional Pain Physicians. Comprehensive review of epidemiology, scope, and impact of spinal pain // Pain Physician. - 2009. - 12(4). - P. 35-70.
10. Niemelainen R., Videman T., Battie M.C. Prevalence and characteristics of upper or mid-back pain in Finnish men // Spine. - 2006. - 12. - P. 1846-1849.
11. Pothuaud L., Barthe N., Krieg M.-A. Evaluation of the potential use of trabecular bone score to complement bone mineral density in the diagnosis of osteoporosis: a preliminary spine BMD e matched, Case-control study // Journal of Clinical Densitometry: Assessment of Skeletal Health. — 2009. - 12(2). - P. 170-176.
12. Silva B.C., Leslie W.D., Resch H. et al. Trabecular bone score: a noninvasive analytical method based upon the DXA image // Journal of Bone and Mineral Research. — 2014. - 29(3). - P. 518-530.
13. Winzenrieth R., Dufour R.., Pothuaud L. et al. A retrospective case-control study assessing the role of trabecular bone score in postmenopausal caucasian women with osteopenia: analyzing the odds of vertebral fracture // Calcif. Tissue Int. - 2010. - 86. - P. 104-109.
OmpuMaHO 08.04.15 ■
Поворознюк В.В., Орлик Т.В., Дзерович Н.И. ГУ «Институт геронтологии им. Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев
ВЕРТЕБРАЛЬНЫЙ БОЛЕВОЙ СИНДРОМ: СВЯЗЬ С МИНЕРАЛЬНОЙ ПЛОТНОСТЬЮ И КАЧЕСТВОМ КОСТНОЙ ТКАНИ
Резюме. В статье приведены результаты изучения особенностей частоты и выраженности боли в грудном и поясничном отделах позвоночника у женщин в постменопаузальном периоде с различным состоянием минеральной плотности костной ткани. Рассчитаны риски развития боли в разных отделах позвоночника в зависимости от наличия вертебральных переломов и нарушений структурно-функционального состояния костной ткани (остеопороз/остеопения, снижение показателя качества трабекулярной костной ткани). Освещены связи между характеристиками вертебрального болевого синдрома и показателями состояния костной ткани.
Ключевые слова: боль в спине, минеральная плотность костной ткани, качество трабекулярной костной ткани, верте-бральные переломы, относительный риск, женщины.
Povoroznyuk V.V., Orlyk T.V., Dzerovych N.I. State Institution «Institute of Gerontology named after D.F. Chebotariov of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv
VERTEBRAL PAIN SYNDROME: CORRELATION WITH BONE MINERAL DENSITY AND TRABECULAR BONE SCORE
Summary. The article presents the results of studying the characteristics of the incidence and severity of thoracic and lumbar pain in postmenopausal women with a different state of bone mineral density. We have calculated the risks of pain in different parts of the spine, depending on the presence of vertebral fractures and disorders in the structural and functional state of the bone tissue (osteoporosis/ osteopenia, decline in the trabecular bone score). The relationship between the characteristics of vertebral pain syndrome and indicators of bone health is considered.
Key words: back pain, bone mineral density, trabecular bone score, vertebral fractures, relative risk, women.
