CC BY
18
визначену тему часто вимагае ввд зацiкавленоï особи доповнення поввдомлення, а актуалiзадiя ïï е якоюсь мiрою також ïï поглибленням чи доповненням.
Процес удосконалення полягае в отриманш допомоги у професiйнiй адаптадп, безперервнiй актуалiзацiï через вправи, а також навчальш курси, семiнари, знання i педагогiчнi навички, педагогiчно-методичний консалтинг (директор, вчитель-консультант).
Загалом серед завдань у тдготовщ майбутнього вчителя техшки та шформатики в Республiцi Польща основними е так1:
1) володшня досконалими знаниями в обох сферах, що дозволяе сумiжне функдiонування в площиш технiки та iнформатики;
2) володшня базовими навичками практично!' дiяльностi в рамках обох предметiв;
3) вироблення критичного мислення, що дозволяе здшснювати об'ективний аналiз навколишньоï дшсностц
4) вироблення творчого мислення, що сприяе професiйнiй самореалiзадiï та удосконаленню передового досвiду, самовдосконаленню вчителя;
5) вироблення здатносп створення самостiйного судження i думки про дослiджуванi та спостережуваш явища;
6) оволодiния основами викладацькоï дiяльностi в школi [3. с. 43; 4, с. 76].
Здшснений нами анатз пiдготовки вчителiв технiки та iнформатики на факультетах
шформадшно-техшчного навчання в Польщi дае змогу ввдзначити послiдовнiсть змiн у системi навчання за вищеназваним фахом. Окреслена спедифша навчання у ВНЗ дозволяе нам виокремити практичний досввд формування технiчно-iнформадiйноï освiти в Республщ Польща.
Л1ТЕРАТУРА
1. Brodzinski T. Edukacja ogolnotechniczna w szkolach ogölnoksztalc^cych / T. Brodzinski, G. Rua. -Zielona Gora: Praca zawod rynek pracy, 2002. - 210 s.
2. Gozlinska E. Podrçczny slownik nauczyciela ksztalcenia zawodowego / E. Gozlinska, F. Szlosek. -Warszawa: Random, 1997. - 267 s.
3. Duraj-Nowakowa K. Nauczyciel: kultura-osoba-zawod / K. Duraj-Nowakowa. - Kielce: Militaria,
2000. - 218 s.
4. Kwiatkowski S. Ksztalcenie zawodowe. Dylematy teorii i praktyki / S.Kwiatkowski. - Warszawa: IBE,
2001. - 153 s.
5. Pawlak M. Koniecznosc ksztalcenia zawodowych umiejçtnosci nauczyciela z zakresu niewerbalnego komunikowania siç z uczniem podczas lekcji w opinii studentow wychowania technicznego / M. Pawlak. - Warszawa: Dydaktyka techniki, 1985. - 337 s.
6. PoczçsnaJ. Nauczanie i uczenie siç w uczelni technicznej / J. Poczçsna. Gliwice: Helion, 1993. - 227 s.
7. Taraszkiewicz M. Jak uczyc lepiej / M. Taraszkiewicz. - Warszawa: CODN, 1996. - 225 s.
УДК 377 (438)
М. ФРЕЙМАН, Д. ФРЕЙМАН
ТЕХН1ЧНО-ШФОРМАЦШНА ОСВ1ТА ОЧИМА БАТЬК1В УЧН1В Г1МНАЗ1Й
У ПОЛЬЩ1
Представлено до^дження, метою якого було визначення та вивчення поглядiв i 04iKyeaHb батьюв щодо технiчноï та тформацтног освти у гiмназiях Польщi. Отримаш результати розглянуто як спроба виявлення проблеми та звернення уваги на ïï важливкть.
Ключовi слова: освта, гiмназiя, батьки, учт, техтчне та тформацшне навчання, респондент.
М. ФРЕЙМАН, Д. ФРЕЙМАН
ТЕХНИЧЕСКО-ИНФОРМАЦИОННОЕ ОБРАЗОВАНИЕ ГЛАЗАМИ РОДИТЕЛЕЙ УЧЕНИКОВ ГИМНАЗИЙ В ПОЛЬШЕ
Представлено исслдование, целью которого было определение и изучение взглядов и ожиданий родителей относительно технического и информационного образования в гимназиях Польши. Полученные результаты рассмотрены как попытка рассмотрения проблемы и обращения внимания на ее активноть
Ключевые слова: образование, гимназия, родители, ученики, техническое и информационное обучение, респондент.
M. FREIMAN, D. FREIMAN
TECHNICAL AND INFORMATION EDUCATION TRACED BY PARENTS OF
GYMNASIUM PUPILS IN POLAND
The article presents a research aimed at studying parents' views and expectations about technical and information education at gymnasiums in Poland. The results of the research have been considered as an attempt to state the problem and draw attention to its importance.
Keywords: education, gymnasium, parents, pupils, technical and information education, respondent.
Розглядаючи проблеми техшчного та шформацшного навчання, неможливо не зауважити пов'язаних з ним поглядiв, оч^вань y4rn^iB, а також учшв !х батьшв. На наявшсть думки останшх, адже ми будемо зосереджувати увагу саме на цьому аспекп, вказуе шлька причин. По-перше, «ш бшьш уважш спостереження, ш результати наукових до^джень не шдтверджують юнування освиньо! монополп школи, зокрема ефективносп 1! роботи. Навпаки, молодi i старшi люди, наводячи власнi приклади, вказують на цшшсш в !х житп мотивацiю та досвiд, часто наводять приклади поза межами школи, навт поза сферою впливу позашшльно! освии» [2, с. 52]. По-друге, батьки е соцiальною групою, яка перебувае найближче до учня. Пiзнання i розyмiння учнями явищ, як ввдбуваються у середовищi, що !х оточуе, вiдбyваеться при значнiй yчастi батьшв i це сприяе учням у формуванш сво! позицiй стосовно предмелв, явищ чи проблем. По-трете, ставлення батьк1в до техшчно! та шформативно! освiти, !х схвалення, пiдтримка або ж, навпаки, байдуж1сть чи виражена легковажнiсть до певного шкiльного предмета i взагалi дiяльностi школи у сферi техшчно! i шформацшно! освии не залишаеться без впливу на ставлення учшв до навчальних занять у цш галузг Вагоме значення мае й те, що батьки, як союзники школи, допомагають у пошуку спонсорiв, як1 мають намiр фiнансyвати дiяльнiсть школи.
Беручи до уваги вищенаведене, варто, дбаючи про плвдну сшвпрацю школи з батьками, частше, нiж до сих тр, аналiзyвати думки, очiкyвання батьк1в стосовно школи. Ввдсутшсть до^джень щодо ставлення батьшв до техшчно! та шформацшно! освiти вказуе на доцiльнiсть !х проведення.
Метою статп е опрацювання резyльтатiв до^дження, змiстом якого було визначення i вивчення поглядiв та оч^вань батькiв щодо техшчно! та шформацшно! освии в гiмназiях. У процеа до^дження здiйснена спроба вияснити настyпнi проблеми:
Як батьки сприймають технiкy та iнформатикy в iерархi! шк1льних предметiв?
Який рiвень орiентацil батьк1в, зокрема щодо того, чого навчаються 1х дiти на заняттях з технiки та iнформатики i як1 в них очiкyвання у цш сферi?
Яке загалом у них ставлення до техшчно! та шформацшно! освии?
Чи i як погляди, очшування батьк1в щодо техшчного i iнформацiйного навчання зyмовленi !х освiтою, територiальним походженням i статтю дитини?
За основу наявностi зв'язшв мiж поглядами, очiкyваннями батькiв стосовно техшчного й шформацшного навчання та освиою, територiальним походженням i статтю дитини ((цтей) прийнято вiдмiнностi у значеннях показникiв, що е в окремих категорiях респондентiв.
До^дження мютить данi, отриманi за допомогою анкетування 328 батьк1в учшв гiмназiй, розташованих у двох повiтах Нижньосiлезького воеводства Польщу Респондентами
були вихвдщ з середовища невеликих мютечок (70,7%) i сшьського походження (29,3%). Найбiльше з них (37,8%) мають середню освггу; наступш позицп займають вiдповiдно основна професшна освiта (35,4%), початкова (14,6%) i вища (12,2%). Серед загально! кшькосп опитаних було виявлено 136 ошб (41,5%), у котрих е дии школьного вiку обох статей. Батьки дшчаток становили 31,7%, а хлопщв - 26,8%.
Вiдповiдно до принцитв програми загального навчання технiка та шформатика становлять рiвно ряднi, поряд з шшими, навчальнi предмети у початковш школi та гiмназiях. Вони шдлягають загальним цiлям i вимогам загально! освии й одночасно з точки зору !х специфiчного характеру виконують особливу роль.
З очевидних причин постае питания, як щ предмети сприймають опитуванi батьки. Без сумшву, погляди респондентiв так чи шакше обумовленi рiвнем зацiкавленостi шшльним навчанням власних дiтей. Респондентiв було також опитано, чи ведуть вони бесвди зi сво!ми дiтьми на тему !х навчальних досягнень з окремих предметiв. Отримання позитивних ввдповвдей серед бiльшостi учасник1в опитування (76,8%) було очшуваним, але те, що майже кожен четвертий респондент не бере участ у таких бесвдах, важко було передбачити. Дещо частше таке явище спостерiгаеться серед опитаних - вихвдщв з мiста (24,8%), на вiдмiну вiд тих, що мають сшьське походження (20,8%), а також серед батьшв дiвчат (30,8%), шж у батьк1в хлопцiв (22,9%). Враховуючи освггу респонденпв, помiтне тдвищення таких дiй батьк1в iз зниженням !х рiвня освiти (вища - 10%, середня - 12,9%, основна професшна - 34,5% i початкова - 33,3%).
З метою вивчення та визначення меж iерархii шкшьних предметiв, яку використовують батьки, респондентам ставилось питання щодо того, чи ва однаково ставляться до досягнень сво!х дiтей з усiх навчальних предмепв. Iхнi вiдповiдi засвiдчили наявшсть значних вiдмiнностей у поглядах стосовно ще! проблеми. Бiльшiсть респондентiв (53,7%) не тдтримують однакового трактування досягнень дитини з уах предметiв. Дещо часпше таке бачення спостерiгалось в опитаних зi сiльського середовища (58,4%), шж з мiського (51,7%). Змшшсть у частотi виявлення таких поглядiв обумовлена також освiтою респондентiв. Тако! думки частiше дотримуються респонденти з основною професшною освiтою (62,1%) i початковою (58,3%), на вiдмiну ввд опитаних, котрi мають освiту середню (45,2%) й вищу (50,0%). Стать дитини в цьому разi не мае значного впливу.
Навчальнi предмети, як вважаються зазначеною групою респонденпв як найменш важливi, це: мистецтво (68,2%), фiзика (29,5%), фiзичне виховання (22,7%), бiологiя (20,5%), хiмiя (18,2%) i технiка (18,2%). Зауважимо, що у цьому перелшу немае предмета шформатики, що може свiдчити про позитивне сприйняття респондентами його значення у сучасному свiтi. Наявнiсть предмета «Техшка» у вище наведеному перелшу не викликае задоволення, але порiвняно з iншими предметами, якi респонденти вважають менш важливими, цей предмет перебувае на найнижчш позицii. До предмета «Техшка» негативно ставляться найчастше у сшьському середовищi (21,4%), шж у мiському (16,7%). Найбiльш негативно сприймають його батьки хлопщв (9,1%). Враховуючи осв^ опитуваних осiб, можна зауважити, що негативне ставлення до цього предмета найчастше проявляеться у респонденпв з початковою освiтою (49,9%), наступне мiсце займають особи з освиою вищою (30,0%) i середньою (14,3%). Зазначимо, що шхто з респонденпв, котрi мають основну професшну освiту, не визнав предмет «Техшка» як менш важливий.
1стотним чинником, що впливае на ставлення батьшв до шкшьних предметiв, е стушнь !х обiзнаностi з тим, чого !х дiти навчаються в школ^ Ця тенденцiя обумовлена ступенем защкавленосп батьк1в шк1льним навчанням iхнiх дией, оскiлькио iнтерес до дiяльностi дией е основною умовою можливо! орiентацii батьк1в у змiстi вивчення окремих предмепв.
1з самооцiнки респондентiв випливае, що майже усi з них орiентуються у змiстi предмета «Техшка» (95,1%), тодi як значно менша шльшсть обiзнана зi змiстом предмета «1нформатика» (73,2%). За допомогою шкали ощнювання частина з них свою орiентацiю визнала на «вiдмiнно» (у сферi технiки - 6,0%, шформатики - 11,0%), iншi вибрали оцшку «добре» (у сферi технiки - 41,5%, шформатики - 26,8%). Проте найбшьше учаснишв опитування виразили слабку обiзнанiсть (у сферi технiки - 47,6%, шформатики - 35,4%). Переважно це були
респонденти з сшьського середовища (у сферi технiки - 54,2%, «1нформатики» - 37,5%) та з основною професшною освiтою (у сферi технiки - 48,3%, iнформатики - 44,8%).
Зуст^чаючись з рiзними позищями батьк1в стосовно школи i навчальних предмепв, основне питания полягало в тому, щоб виявити, 1'хню думку стосовно того, чи так предмети, як технiка та iнформатика, потрiбнi у гiмназiï.
Як i було оч^вано, за потребу iнформацiйного навчання респонденти висловились однозначно (100,0%). У випадку техшчного навчання одностайшсть не спостершалася. Потребу загально технiчного предмета у пмназп визнала бiльшiсть респонденпв (87,8%). Найчастiше вживаними аргументами були: потрiбнiсть у житп (20,8%), зв'язок знань з практикою (16,7%), розвивае умшня (9,7%).
Ti, хто висловив думку, що такий предмет не потрiбний для вивчення у пмназп (12,2%), свою позищю мотивували тим, що цей предмет мало потрiбний (30,0%), не ввдповвдае дiйсностi (20,0%), менш важливий, нiж iнформатика (20,0%). До ^eï групи опитаних входять майже однаково представники мiського (12,1%) i сшьського (12,5%) населення. Враховуючи стать дитини rieï групи респонденпв, спостерiгаeться, що найчастше вони належать до групи батьшв дшчат (23,1%). З точки зору освии були представлеш всi групи, але найчастше це були вихiддi з групи ошб, що мають освiту вишу (20,0%) i початкову (16,7%).
Респондентам було запропоновано ввдповюти, що конкретно, на 1'х думку, мають вивчати на заняттях iз зазначених предмепв. Частина з них не мала сформованоï думки щодо дього питання (щодо технiки - 13,4%, шформатики - 23,2%). Iншi розходились у своïх очiкуваниях, особливо стосовно предмета «Техшка». Значна група респондентiв (20,7%) не тдтримуе потреби змiн, а ri, хто пропонував змiни, не внесли шчого нового. Стосовно шформатики найчастше респонденти зосереджувалися на потребу розвитку умiнь користування комп'ютером (45,1%) i використання рiзних програм (20,7%).
Ввдповвдаючи на тему вибору змюту навчання з урахуванням статi учшв, майже ус учасники анкетування (96,2%) погодились, що у сферi шформатики дiвчата мають вивчати однаковий матерiал, як i хлопдi. Стосовно техшки значна частина респондентiв (34,1%) була протилежноï думки. За диферендiадiю змюту висловились дещо бiльше респондентiв зi сiльського середовища (37,5%), на вiдмiну вiд вихiддiв з мiста (32,8%), частше батьки дiвчат (46,2%), шж хлопдiв (36,4%). Значно менше (23,5%) таку позидiю пiдтримували батьки, котрi мають дiтей школьного вiку обох статей.
Респондентам потрiбно було також визначити лiмiт часу, який, на 1'х думку, необхiдний для техшчного та шформадшного навчання. Бiльшiсть опитаних (понад 60,0%) визначила, що достатньо одше1' години в тиждень для вах класiв гiмназiï. Продентне сшвввдношення респондентiв, якi пропонували ды години в тиждень змiнювалось залежно ввд класiв (для 1 класу - 26,8%, 2 класу - 23,2%, 3 класу - 12,2%). Кшька осiб висловили бажання про три години в тиждень (для 1 класу - 6,1%, 2 класу -4,9%, 3 класу - 2,4%). Зауважимо, що респонденти з вищою i середньою освиою переважно шдтримували бшьшу шльшсть годин, на вiдмiну ввд учаснишв опитування з двох iнших груп. Враховуючи територiальне походження респондентiв, спостерiгаeться, що бiльшоï кшькоот годин очiкують переважно особи, як походять з мiста, нiж iз сiльськоï мiсдевостi.
Щодо iнформатики, то найбшьше респондентiв висловилися за двi години в тиждень. За таку шльшсть годин у 1 клаи отримано 47,6% вiдповiдей респондентiв, у 2 клаи - 70,7%, у 3 клаи - 41,2%. Значно частше, н1ж стосовно технiки, звучали пропозиди про три години в тиждень (1 клас - 13,4%, 2 клас - 13,4%, 3 клас - 40,2%). Найбiльший показник для 3 класу випливае з того, що частина респонденив висловилася за вивчення iнформатики лише у 3 класг Зазначимо, що аналопчно, як i стосовно вивчення предмета «Техшка», серед учаснишв до^дження бшьшу шльшсть годин частше пiдтримували особи мюького походження, як1 мають середню або вищу освiту, на вiдмiну вiд iнших груп.
Зосереджуючись на ставленш батьк1в до технiчного та шформадшного навчання у пмназп, респондентам ставилось питання щодо того, який вид навчальних занять вони оч^ють при вивченш техшки й шформатики. Бшьшють опитаних (59,7%) дотримувалась думки, що при вивченш техшки мають переважати навчальш заняття практичного характеру. Такий вид занять частше вибирали респонденти зi сiльськоï мiсдевостi (83,3%), шж особи
мюького походження (50,0%). Розглядаючи це питання у KOHTeKCTi освии респондентiв, легко зауважити, що особи з вищою освiтою рiдшe (30,0%) ввд iнших (61,3-66,7%) вибирають практичш заняття з тeхнiки. В оч^ваннях батьк1в дiвчат i хлопцiв не було виявлено значних вiдмiнностeй.
Майже 30,0% респонденпв надають перевагу заняттям теоретично-практичного характеру. Така позицiя бшьше проявлялася в учасник1в опитування, як походять з мiста (34,5%), на ввдм^ вiд сiльського населения (17,7%). Переважно це були батьки (41,2%), котрi виховують дией школьного вшу обох статей.
Отриманш данi свiдчать, що деяк1 з рeспондeнтiв надають перевагу теоретичним заняттям у вивченш тeхнiки. Ця група становила 11,0% загально! кiлькостi опитаних, до яко! належали вихiдцi з мiста (15,1%) переважно з вищою освггою (50,0%).
Дещо по-iишому респонденти розглядали навчальн заняття з iнформатики. Бiльшiсть з них вважають, що при вивченш цього предмета мають домiиувати заняття теоретично-практичного характеру (53,7%). У цьому разi не спостeрiгалися значн1 ввдшнносп у поглядах мiж вихвдцями з мюького i сiльського середовища (фзниця становила 3,4%). Найчастше (61,8%) такий вид навчальних занять вибирали батьки, котрi мають датей школьного вшу обох статей.
Значну групу респонденпв (42,7%) становили особи, котрi вважали, що шд час вивчення шформатики повиннi переважати заняття практичного характеру. Такий вид занять однаково шдтримували учасники опитування обох середовищ (мюьке населення - 43,1%; сiльськe -41,7%), але найчаспше ними були батьки дiвчат (57,7%), нiж хлопщв (40,9%). Ti, хто при вивченш шформатики надають перевагу теоретичним заняттям е винятком (3,6%).
Проведет дослщження певною мiрою вирiшили поставлeнi завдання. З огляду на обмежений матeрiал науково! роботи неможливо навести ширшi данi спостереження. Представлений матeрiал потрiбно трактувати як спробу визначення проблеми та зосередження уваги на !! актуальностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Rogala S. Partnerstwo rodzicöw i nauczycieli. - Warszawa, 1989.
2. Szymanski M. System wartosci rodzicöw jako wyznacznik ich oddzialywan edukacyjnych // Edukacja. -
1991. - Nr. 4.
УДК 37.022.
I. Л. КРАВЕЦЬ
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ АЛЬТЕРНАТИВНО! ОСВ1ТИ У СУЧАСНШ ПЕДАГОГ1ЧН1Й НАУЦ1 ПОЛЬЩ1
Обгрунтовано, що альтернативтсть у педагогщ закладена в джерелах ii MemodonoaiHHo'i основи — фiлософii та психологи. Розглянуто idei гуманiстичноi психологи та вказано, що вони стали психологiчною основою альтeрнативноi освти. Наведено стльну класифжацт нових альтернатив гуманiстичноi пeдагогiки. Запропоновано авторську модель альтeрнативноi освти. Визначено мeтодологiчнi засади становлення та розвитку альтeрнативноi освти у Польщi.
Ключовi слова: альтернативна освта, мeтодологiчнi засади, гуматстична nсихологiя, Польша.
И. Л. КРАВЕЦ
МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ АЛЬТЕРНАТИВНОГО ОБРАЗОВАНИЯ СОВРЕМЕННОЙ ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ НАУКИ ПОЛЬШИ
Обосновано, что альтернативность в педагогике заложена в источниках ее методологической основы — философии и психологии. Рассмотрены идеи гуманистической психологи и указано что они стали психологической основой альтернативного образования. Приведена общая классификация новых альтернатив гуманистической педагогики. Предложена авторская модель альтернативного
