CC BY
37
2. Кукуленко-Лук'янець I. В. Особиспсно-креативний пiдхiд у HaB4aHHi iH03eMH0i мови / I.
В.Кукуленко-Лук'янець. - Черкаси: Видавець Ю. А. Чабаненко, 2004. - 210 с.
3. Паршикова Е. А. О некоторых особенностях организации коммуникативно-игрового обучения
иностранному языку в начальной школе в условиях «кризиса 7 лет» (психологические аспекты
раннего обучения иностранному языку) / Е. А. Паршикова // 1ноземш мови. - 2000. - № 4. - С. 3842.
4. Роман С. В. Методика навчання англшсько! мови у початковш школi / С. В. Роман. - К.: Леши;
2005. - 208 с.
5. Савченко О. Я. Дидактика початково! школи: тдручник для студ. пед. факультета / О. Я.
Савченко. - К.: Генеза, 2002. - 368 с.
6. Творчють учителя шоземно! мови / за ред. М. Я. Дем'яненко. - К.: Радянська школа, 1978. - 124 с.
7. Щербань П. М. Навчально-педагопчш при у вищих навчальних закладах / П. М. Щербань. - К.:
Вища школа, 2004. - 207 с.
УДК 371.1: 373.3
В. В. МОЛОДИЧЕНКО
ПОДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В ДО ФОРМУВАННЯ Ц1ННН1СНИХ ОР16НТАЦШ УЧН1В
Розглядаються актуальш питання тдготовки майбутнього вчителя початкових Knacie до формування цттсних орieнтaцiй молодших школярiв в контекcтi модертзаци освти. Визначено пcихолого-педaгогiчнi умови ефективного здшснення цього процесу, що впливають на формування та розвиток виокремлених компонентiв структури готовноcтi майбутшх учителiв початковоi школи до формування цттсних орieнтaцiй молодших школярiв.
Ключовi слова: учитель початкових клаЫв, цттсш орieнтaцii, професшно-моральна культура, активш методи навчання.
В. В. МОЛОДИЧЕНКО
ПОДГОТОВКА БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ НАЧАЛЬНЫХ КЛАССОВ К ФОРМИРОВАНИЮ ЦЕННОСТНЫХ ОРИЕНТАЦИЙ УЧЕНИКОВ
Рассматриваются актуальные вопросы подготовки будущего учителя начальных классов к формированию ценностных ориентаций младших школьников в контексте модернизации отесественного образования. Определены психолого-педагогические условия эффективного осуществления этого процесса, которые влияют на формирование и развитие выделенных компонентов структуры готовности будущих учителей начальных классов к формированию ценностных ориентаций младших школьников.
Ключевые слова: учитель начальных классов, ценностные ориентации, профессионально-моральная культура, активные методы обучения
V. V. MOLODYCHENKO
FUTURE TEACHER OF JUNIOR STUDENTS PREPARATION FOR THE FORMATION OF STUDENTS' VALUABLE WORLD VISION
The vital questions of the future teacher of junior students preparation for the formation of students' valuable world vision in the context of modernization of education are studied. The psychlogical and pedagogical conditions of the effective way of this process realization have the influence on the formation and development of separate structural components of the readiness of the future teacher of junior students preparation for the formation of students' valuable world vision are investigated .
Key words: the teacher of junior students, valuable world vision, professinal and moral culture, active methods of education.
За сучасних умов потужними чинниками конструювання нових життевих стилiв, сощальних позицш на груповому та шдив^альному рiвнях стають там об'ективш фактори, як
молодiсть i високий ршень освiти. Серед суб'ективних чинник1в цього процесу чи не найважливiшими е цiнностi та цiннiснi орiентацiI певно! соцiальноI групи або особистост! Тому молодь, насамперед студентська, привертае сьогодщ пильну увагу науковцiв. Iхнi до^дження свiдчать про значну динамiку щншсних орiентацiй студентства, а реальна сощальна практика, зокрема поди останнiх рошв вичизнянох юторп, - про актуалiзацiю позицiй суб'екта суспiльних перетворень.
В зв'язку з цим звертання до анатзу змiсту i спрямованостi змш у цiннiсному дискурсi студентсько1 молодi та !х впливу на становления II сощально1 суб'ектностi в умовах сощокультурно1 трансформацп е актуальною сустльною та науковою проблемою. Людина не може жити одним негативом. Вона прагне до iдеалу, несе його у свош власнiй душi i прагне передати дiтям. Батьки i батьк1вський дiм, мала i велика батьшвщина, добро i справедливiсть, порядшсть i спiвчуття, милосердя тощо мають всезагальний характер саме тому, що кожна людина защкавлена в тому, щоб ставлення людей до нех здiйснювалось з цих позицiй. Кожен бачить себе кращим. I хоча не кожному вдаеться йти сходинами позитиву, люди тягнуться до вдеалу, вiрять в нього i надшться на його здiйснения.
Виховання позитивних, апробованих практикою людських цiнностей здшснюеться пiд впливом середовища, загальний контекст якого визначае високу частку прюритепв, як1 формуються. Важлива роль у цьому процесi належить культурi, лiтературi i мистецтву. Однак найбiльш ефективним засобом щншсно! соцiалiзацiI особистостi е освиа. I це не випадково. Освиа охоплюе людину з раншх стадiй до дорослого юнацького вшу. Вона впливае на особислсть постшно i цiлеспрямовано, здiйснюеться пiд кершництвом вчителя, котрий завжди може дати ввдповвдш роз'яснення, застерегти вiд неадекватного вибору. Освга вибудовуеться на мщному фундамент науки, де домiнуе ютина, перевiрена соцiальним досвiдом i практикою.
Роль вищо! освiти у формуванш цiннiсних орiентацiй особистостi важко переощнити. Однак реалiзуеться цей процес ниш далеко не однозначно. Введення освггшх iнновацiй в школах за останнш перiод (12- бальна шкала ощнювання, незалежне тестування, зняття пiльг з ввдмшнишв освiти i переможцiв шюльних олiмпiад тощо) нiвелюе певнi функци, поза реалiзацiею яких освiта перетворюеться в просте «натаскування» на той чи шший предмет для складання тестiв, необхiдних для вступу у вуз.
Деяю складовi загальноI мети шшльництва - формування науковоI картини свггу, вмiння самостiйно здобувати новi знання, становлення наукового свiтогляду, дискурс щодо наукового (рацiонального) й ненаукового (повсякденного) знання, формування первинних навичок до творчостi, а головне - системи нацюнальних та загальнолюдських цшностей - виявляються нереалiзованими такою мiрою, яка потрiбна суспiльству й особистосп. Школа поступово перестае виконувати свою споконвiчну мiсiю - навчання i виховання особистост1. А якщо зважити й на те, що нишшне кризове украшське суспiльство не сприяе однозначно-позитивнiй соцiалiзацiI особистостi, проблема формування цшностей засобами освии постае як сощальна, неввдкладна, а у разi невиконання - загрозливою.
У сучаснш педагогiчнiй лiтературi зазначаеться, що сутшсш сили людини формуються та розвиваються шляхом об'ективноI детермiнацiI з боку суспшьства i якщо природний юторичний процес зумовлюеться об'ективними законами сустльного розвитку, то дiяльнiсть суб'екта, реалiзацiя ним сво1х сутнiсних ознак детермiнуеться життевими сенсами, цiнностями, котрi орiентують молоду людину на II певне ставлення до свiту, культури, мистецтва.
Формування щншсних орiентащй школяр1в е важливим чинником 1хнього духовного розвитку. В зв'язку з цим провiдного значення у формуваннi духовно-моральних цшностей набувае свиотляд особистост1, на основi якого формуеться система цiннiсних орiентащй. Гуманiстична мораль, нацiональна свiдомiсть i самовiдданiсть особистост1 зумовлюють усвiдомлеиия найпрюритетшших цiнностей життя, якими е Батьювщина, народ, культура. Фундаментальнi духовнi щнносп людства - гуманiзм, свобода, справедливють, нацiональне примирення, збереження природи - в сучаснш школi мають стати домшантою виховного процесу. Найвищою щншстю в сучасних умовах суспiльство визнае освiченiсть, вихованiсть, культуру [2, с. 10].
Проблема щншсних орiентацiй особистосп вiдображена у фiлософськiй, соцiально-психолопчнш, педагогiчнiй i мистецтвознавчiй лiтературi. Так, у фшософських дослiджениях розкрито найважливiшi характеристики цiнностей: об'ективнiсть (Л. Столович), вiдноснiсть (Н. Чавчавадзе), iерархiчнiсть (М. Каган). Як визначаеться в роботах науковщв, щнносп
суспiльства складають 3mîct цшшсних орieнтацiй особистост! У дослiдженнях психолопв Л. Божович, О. Леонтьева, В. Мясишева, С. Рубiнштейна, Д. Узнадзе розглянуто психологiчнi механiзми формування цшшсних орiентацiй.
Цiннiснi орiентацiï особистосп мають визначену цiлiснiсть i виконують регулюючу, штегруючу та свiтоглядну функдiï. В зв'язку з обгрунтуванням системного тдходу до вивчення цiннiсних орiентадiй, який вiдображено у дослiдженнях В. Алексеевой Б. Додонова, О. Дробнидького, А. Здравомислова, В. Ядова, та iнших вчених, визначена стайка структура, визначет компоненти дiннiсних орiентадiй: коrнiтивний i емоцшний, поведiнковий, що надало можливють розвивати у виховнiй практидi таю якосп особистосп, як духовна активтсть, вiрнiсть надiональнiй iдеï, rуманнiсть, правдивють, щирiсть, riднiсть, самоповага, емпатя, емощйтсть.
В умовах особистiсно орiентованоrо тдходу до виховання, мета якого спрямовуеться на формування i розвиток в дитини особиспсних дiнностей (Ш. Амонашвш, I. Бех, I. Зязюн, С. Карпенчук, Г. Сагач, Ю. Орлов, К. Чорна, К. Роджерс О. Сухомлинська та ш.) процеси формування цшшсних орiентацiй набувають стрижневого значення. Вони зумовлет rуманiстичною педаrоriкою з визначенням унiкальностi особистостi в ïï духовному зростаннi.
Пiдrотовка майбутнiх учителiв початково1' школи до формування цшшсних орiентацiй молодших школярiв вiдбуваеться динамiчно, а rотовнiсть е результатом ще1' пiдrотовки. З огляду на це rотовнiсть майбутнiх учителiв початково1' школи до формування цшшсних орiентацiй молодших школярiв ми розглядаемо як штегровану професiйну як1сть особистосп фахшця, що мютить мотиви, знання, вмiння, навички, настанови та морально-дiннiснi орiентадiï, яю дозволяють продуктивно здiйснювати формування цшностей у молодших школярш.
У структурi загально1' rотовностi майбутнiх учителiв початково1' школи до формування дiннiсних орiентацiй у молодших школярiв нами виокремлено мотивацшний, емоцшно-вольовий, комунiкативно-орrанiзадiйний, когштивний та контрольно-одiнний компоненти. Зауважимо, що назваш компоненти взаемопов'язанi та взаемозумовлеш. В цьому зв'язку процес тдготовки майбутшх учителiв пiд час навчання у вузi повинен вiдбуватися комплексно, з урахуванням зазначених компонентiв готовность
Для здiйснення цього процесу необхвдне впровадження вiдповiдних педаrоriчних умов. Так, одшею з таких умов визначено забезпечення позитивно!' мотивадiï майбутнiх учителiв до формування дiннiсних орiентадiй молодших школярш. Мотив спонукае людину ставити i досягати рiзнi дiлi, виконувати вiдповiднi дiï, дае змогу ввдповвдати на запитання: чому ми виконуемо тi чи iншi дiï та здшснюемо тi чи iншi вчинки (Н. Тализша). Цiннiснi настанови особистосп майбутнього вчителя е своерiдним утворювальним початком моральностi, адже вiд 1х становлення i розвитку залежить його свиоглядна позидiя, багатогранне ставлення до свого професшного обов'язку. Проте проблема цiннiсноï настанови не може вирiшуватися без внутрiшньоrо сприйняття й осмислення студентами ïï значущостi, впливу на подальше життя молодшого школяра.
Врахування спедифiки мотивацп студентiв дозволяе коригувати навчальний процес з метою надання йому особиспсного змiсту. Мотив, його спрямованiсть i характер зумовлюються рiзноманiтними потребами майбутшх учителiв. Внутрiшня позитивна мотивадiя зютавляеться з обставинами вiдповiдно до тзнавальних iнтересiв i потреб, професiйних настанов i моральних орiентацiй i перетворюеться в особиспсно значущу. Без цього, вважаемо, вчителi початкових класiв не зможуть формувати вiдповiднi дiнностi в своïх учнiв.
Наступна педаrоriчна умова - сформовашсть професiйно-моральноï культури майбутшх учителiв початкових класiв. Пiд цiею культурою розумiемо сукупнiсть професiйних i моральних знань, умшь i настанов педагога, яку вш виявляе у свош професiйнiй дiяльностi, спрямовану на формування й розвиток цшшсних орiентацiй учшв, сприяе встановленню позитивних взаемоввдносин у колективi учнiв i колег.
Формування i розвиток професiйно-моральноï культури особистосп майбутнього вчителя початкових клаив пiд час навчання у вузi насамперед передбачае ïхнiй дiннiсний розвиток, тобто оволодшня студентами загальнолюдськими нормами поведшки, формування внутрiшньоï системи цшностей, здатносп здiйснювати моральний вибiр, вимiрювати дiннiсними критерiями власнi вчинки i поведшку в професiйнiй дiяльностi з формування цшшсних орiентацiй молодших школярiв пiд час проведення занять.
На нашу думку, в процес навчания у педагогiчному вузi майбутнi вчителi повиннi опанувати загальнолюдськх норми моралi, сформувати внутрiшню систему регуляторш поведiнки як особист (совють, честь, власне досто1нство тощо), так i професiйнi (вiдповiдальнiсть, тактовнiсть, повага до дитини, почуття обов'язку й ш.), що е основою професiйно-моральноI культури особистосл педагога.
Наступною педагопчною умовою ефективноI пiдготовки майбутнiх учителiв е використання активних методiв навчання, як1 дозволяють задiяти кожного студента, вех учасник1в у таких ситуащях, що виховують динамiзм, змiну педагопчних дiй та 1х нестабiльнiсть. Нестабшьшсть же вимагае вiд особистостi постшного вибору, потреби в самотвореннi, самобудуванш, змiнi самоI себе. Застосувания активних методiв навчання розвивае вмiния у студенпв системно аналiзувати навчально-виховний процес, вирiшувати професiйнi ситуацп або щншсш дилеми. Побудований так навчально-виховний процес у вузi вимагае вiд студенпв застосувания бiльш широкого кола знань порiвняно з вiдповiддю на конкретш запитания, предметноI уяви щодо змюту й характеру тих навчально-виховних завдань, якх вирiшуватимуться майбутнiми вчителями початкових клаив.
Зазначенi педагогiчнi умови е взаемозумовленими i взаемозалежиими, цiлiсно впливають на формування та розвиток виокремлених компонеипв структури готовностi майбутнiх учителiв початковоI школи до формування щншсних орiентацiй молодших школярiв.
Як система тдготовки людини до життя за своХ'м змiстом освiта мае утримувати в собi весь спектр цшностей, за якими живе суспiльство, здшснюеться життедiяльнiсть людини.
До цiнностей украХ'нського народу, якi вiдображенi в його ментальних структурах, ввдносять: любов до рвдноХ' землi, поклонiння природi, вiру в божественне начало, поклонiния жiнцi-матерi тощо. Крiм того, украХ'нець з прадавшх часiв покладаеться на долю. Долю розумшть як вiльний плин власного життя, беззастережно вiрячи в те, що в кожного своя доля. Щаслива доля може бути тшьки в едносп з правдою i волею, а сутнiсть II виявляеться в самоствердженнi особистостi в улюбленш роботi, результати яко! належать насамперед родиш (родина - одна з найвищих цiнностей), а попм уже суспiльству.
Трансформацiя вiтчизияноI освии в контекстi реалiзацiI европейського вибору передбачае впровадження iнновацiй у вищi i загальноосвiтнi навчальнi заклади. Фшософсько-методологiчною основою iнновацiйного пiдходу в освт стае гуманiстична тенденцiя розвитку людини, що Грунтуеться на принципах вшьного iндивiдуального творчого розвитку особистосп, з урахуваниям iндивiдуальних можливостей.
1нновацп освiти мають забезпечити умови для випереджального зростания потреб людини протягом усього II життя. Iнновацiйна освга стосуеться не лише розробки i впроваджения нововведень - нового змюту, нових педагогiчних технологiй, а й процесу всебiчного реформувания освiти, якхсних змiн у способi дiяльностi особи, стилi II життя. Iнновацiйна система за основну мету приймае засвоення способiв дiяльностi людини в незнайомш ситуацп, надания досвiду творчо! самостшноХ' дiяльностi та створения умов для зростания i розширения особистого досвщу.
Загалом тiсний взаемозв'язок цiнностей i процесу формувания цiннiсних орiентацiй з освггтми практиками е однiею з найважливших характеристик загальнолюдськоI культури. Можна навиь говорити про взаемозумовленiсть освии i цiнностей, передусiм духовних, i те, що в макросоцiальному плаш !х взаемозв'язок i реальна взаемодiя е вирiшальним фактором повноцiнного самоввдтворення соцiуму. Освiта - це найважливший iнституцiйний канал вiдтворения духовних цшностей, тому явш та прихованi цiльовi установки освiтньоI системи визначають стушнь розповсюджения духовних цiнностей у соцiумi i цим впливають на його щншсну iнтегрованiсть i культурну гомогеншсть. Тому взаемозв'язок цiнностей сучасного сусшльства з освiтою як специфiчною сферою культурно! жипедаяльносп неминучий i водночас е необхiдною передумовою для розгортання духовностi суспiльства. Без останньо! неможливим уявляеться вiдповiднiсть освiти викликам сучасно! глобалiзацiйноI епохи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Зязюн I. А. Естетична регуляцш щншсно! сввдомосл / I. А. Зязюн // Вища освгга УкраХни. - 2005. -
№ 3. - С. 5-12.
2. Кшень В. УкраХнське студентство: на що орiентуемося i що цiнуемо? / В. Кшень // Управлiння
освiтою. - 2001. - № 22. - С. 10-11
3. Пахомов Ю. Н. Система ценностей современных центров опережающего развития и необходимость коррекции евроинтенграционных ожиданий Украины / Ю. Н. Пахомов // Цивилизационная структура современного мира. В 3-х т. Т. 3: Цивилазации Востока в условиях глобализации. Кн. 2. - К.: Наукова думка, 2008. - 806 с.
4. Руденко В. А. Образование и духовность в современном российском обществе: факторы и вектор диспозиции в процессе системных реформ: автореф. дисс. ... д-ра соц. наук: 22.00.06 / В. А. Руденко. - Ростов-на-Дону, 2007. - 47 с.
5. Сорокина Н. Д. Перемены в образовании и динамика жизненных стратегий студента / Н. Д. Сорокина // Социс. - 2003. - № 10. - С. 55-60.
УДК 159.
Л. I. МОРСЬКА
ПРОФЕС1ЙНЕ ВИГОРАННЯ УКРА1НСЬКОГО ПЕДАГОГА: М1Ф ЧИ
РЕАЛЬН1СТЬ?
np0aHani30eaH0 суттсть феномена профестного вигорання фахiвцiв, зокрема, прояви згаданог проблеми у профеЫйнш дiяльностi педагога. Визначено основт симптоми профестного вигорання учителя, фактори, що спричиняють ixmu розвиток. Вказано можливi заходи подолання на^дюв i попередження дослiджувaного феномена.
Ключовi слова: профестне вигорання педагога, емоцтна та фiзичнa втома, деперсонaлiзaцiя, зниження особистiсних та профеЫйних домагань.
Л. И. МОРСКАЯ
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ УКРАИНСКОГО ПЕДАГОГА: МИФ
ИЛИ РЕАЛЬНОСТЬ?
Проанализирована сущность феномена профессионального выгорания специалистов, в частности, проявление упомянутой проблемы в профессиональной деятельности педагога. Определены основные симптомы профессионального выгорания учителя, факторы, влияющие на их развитие. Сформированы возможные меры преодоления последствий и предупреждения исследуемого феномена.
Ключевые слова: профессиональное выгорание педагога, эмоциональная и физическая усталость, деперсонализация, снижение личностных и профессиональных востребований.
L. I. MORSKA
PROFESSIONAL BURNOUT IN UKRAINIAN TEACHERS: MYTH OR REALITY?
The essence of professional burnout phenomenon has been analyzed in the article, namely concerning professional activity of education professionals. Main symptoms of teacher professional burnout and factors triggering their development have been defined, as well as a set of possible measures aimed at overcoming the consequences and prevention of the researched phenomenon has been outlined.
Key words: teacher professional burnout, emotional and physical fatigue, depersonalization, decrease in the level of professional self-efficiency
Швидкозмшш вимоги i реали сучасного суспшьства впливають фактично на кожну професш, однак найбшьш ввдчутним цей вплив е на ri професшш галуз^ що надають допомогу шшим. Вчительство е найкращим прикладом тако! ситуацп, але з бшьшими зобов'язаннями та широкою базою знань, яка постшно поповнюеться, ввдповвдно вимагаючи ввд учителiв весь час вчитися i розвиватися професшно. Такий стан справ часто загострюеться тим фактом, що в Укрш'ш профе^ вчителя, зазвичай, асоцшеться з жшоцтвом. Ми маемо на увазi те, що, будучи мапр'ю i дружиною (це, ввдповвдно, означае взяття на себе повно! вщповвдальносп за виховання дией та виконання домашньо! роботи через певш культурш та сощальт причини), жшка повинна тклуватися ще й про школярiв чи студенпв, ввддаючи частину свого
