CC BY
14
• 3-й вар1ант. На ГА також буде важко прийняти ЕКЗ вшма (бшьше 120) кра-1нами свiту з урахуванням всiх нацюнальних побажань, бо кожна кра1на свь ту мае свою думку. Мала б скликатися "Мщативна група" позаблокових держав, як обговорюють i приймають ЕКЗ регюнально, а потiм через нащональний парламент 11 ратифiкують, а решта держав приеднуються, поступово тд-писують i ратифiкують ЕКЗ;
• 4-й вар1ант. Скликаеться повноважна конференция з повноважних представ-ниюв, як1 приймають ЕКЗ, а пот!м 11 ратифiкують нацiональнi парламенти.
Остаточно визначитися зараз дуже важко! На виршення цих питань тде ще багато роюв.
Восьмий блок проблем стосуеться питания про те, який характер по-винш б мати правов1 норми, що будуть виписаш в ЕКЗ? Чи це мали б бути 1мперативш норми, як тягнуть за собою санкцп, покарання, як це е в наць ональному прав1? Чи норми ЕКЗ мали б бути рекомендацшними? Але тод1 ш-коли не будуть виконуватися вимоги ЕКЗ. Тобто ЕКЗ повинна мютити норми обов'язково1 юридично1 сили.
Еколопя, природа, довкшля мають превалювати; економжа, пол1тика -це похщне! "Глобал1зм" повинен проявлятися, передуем, в еколопчному ас-пекл.
Сьогодш на пор1 - глобальна програма сталого розвитку. I вона не су-перечить ще1 ЕКЗ. ЕКЗ е неминучим, об'ективним етапом розвитку цившза-цп загалом. Адже все бшьше людей на планет! проникнут щеями В. Вер-надського, шдшмаються до р1вня усвщомлення цшсноси та едност людства. Це стае серйозним шдгрунтям створення \ схвалення ЕКЗ.
УДК 341.24+349.6 Проф. Ю.Ю. Туниця1, д-р екон. наук -
НЛТУ Украти, м. iïbeie
П1ДХОДИ ДО МОДЕЛЮВАННЯ КАРКАСУ ЕКОЛОГIЧНОÏ КОНСТИТУЦП ЗЕМЛ1
Висвiтлено основш концептуальнi положення та пiдходи до формування струк-тури (каркасу) Еколоriчноï Конституцп Землi як Основного Закону еколопчно!' без-пеки планети, збереження життя i сmльноï природноï спадщини людства, забезпе-чення сталого соцiально-економiчного розвитку.
Ключов1 слова: глобальна еколопчна безпека, спiльна природна спадщина, сталий розвиток.
Prof. Yu. Yu. Tunytsya - UNFU, L 'viv
Approaches to the Modeling of Framework for the World Environmental Constitution
The basic conceptual foundations and approaches to forming the structure (framework) of the World Environmental Constitution are being considered. It is viewed as a main Law for environmental safety of the planet, preserving life and common heritage of mankind, providing sustainable social-economic development.
Keywords: global environmental safety, common heritage, sustainable development.
1 академк НАН Украши, ректор Нацюнального лкотехшчного утверситету Украши (UNFU, L'viv)
Спшьна доля землян (громадян планети) i реальнi екологiчнi загрози життю Людини на Землi вимагають невiдкладних радикальних заходiв. Серед них чiльне мюце повинна зайняти Екологiчна Конституцiя Землi (ЕКЗ) -Всесвiтнiй договiр з проблем еколопчно1 безпеки планети, який мае гаранту-вати збереження життя та сшльно! природно! спадщини людства i забезпечу-вати сталий соцiально-економiчний розвиток цившзаци.
В ЕКЗ у концентрованому виглядi мають бути вщображеш основнi положення всiх мiжнародних угод, присвячених захисту природного життевого довкшля, а також основнi принципи, заявлеш свiтовими самiтами Стокгольм-72 та Рю-92, положення, що викладенi в доповад Мiжнародноl комюи з довкiлля i розвитку "Наше спiльне майбутне" (1987), в Харти Приро-ди (1982), Харти Землi (2003) та в Харти Океанiв (1998). Крiм того, мусять бути ретельно проанашзоваш та використаш усi без винятку серйозш науковi публжаци (результати дослiджень з усього спектра еколого-економiчних проблем сталого розвитку), висновки яких можна сформулювати у виглядi конкретних юридичних норм.
Якщо ми дiйсно усвiдомили ютину нашого великого спiввiтчизника В. Вернадського, що людський розум i керована ним праця у ХХ столгт стали "потужною геологiчною силою", то на початку ХХ1 столггтя мусимо усвь домити необхiднiсть найшвидше спрямувати цю iнтелектуальну силу на по-рятунок Землi, зокрема - на створення ЕКЗ.
Одним з переконливих аргуменлв тако1 нагальностi е глобальш змiни клiмату та iншi перманентнi глобальнi та регiональнi еколопчш аномали, до яких людство, на жаль, поступово звикае. I це звикання е дуже небезпечним, бо воно, без перебшьшення, загрожуе нашому виживанню.
Людина завдяки своему штелектов^ як пише М.А. Голубець [1], стае сьогодш не лише оргашзатором глобально: надсистеми - соцiосфери, але й найпотужнiшим руйнiвником базовой функщонально незамшно1 И шдсисте-ми - бюсфери, i при цьому всьому мае взяти на себе повну вщповщальшсть за наслщки свое1 деструктивно1 дiяльностi на Землi. Тому автор [1] вважае, що без Еколопчно1 Конституци Землi i вiдповiдних мiжнародних структур, створених для втiлення И норм у життя, "Порядок денний на XXI столбя" залишиться лише декларащею, а людське суспiльство сповзатиме в епоху но-вих глобальних криз i мiжнародних конфлiктiв [1, с. 18].
Сама щея створення ЕКЗ виникла у 1992 р. в перюд пiдготовки до вь домо! конференци ООН "Рiо-92". Вона вперше обговорювалася у квiтнi 1992 р. на Мiжнароднiй науковiй конференци в унiверситетi Гофстра (США) з шщативи украшсько1 делегаци i знайшла там схвалення, про що свого часу шформували сво1х читачiв украшомовш газети США "Нацiональна трибуна" [2] та "Свобода" [3], а також "Урядовий кур'ер" [4]. Наукове обгрунтування дано1 iнiцiативи опублiковано на три роки шзшше (1995) в англомовнш стат-тi автора [5].
У червш 1997 р. на 19-й спещальнш сеси Генерально1 Асамбле1 ООН Президент Украши Леонiд Кучма заявив про необхщшсть розробки мiжна-родного правового акта, покликаного гарантувати еколопчну безпеку плане-
ти шляxoм визначення дoпycтимиx нopм екoнoмiчнoï шведшки ycix держав cвiтy в iнтеpеcax виживання й poзвиткy цивiлiзaцiï y XXI cmniiri [б]. Пара-лельш на цiй же cеciï канцлер ФРH Гельмyт Koль вiд iменi краш з чoтиpьox кoнтинентiв (Бразили, Ciнгaпypy, ПАР та ФРH) аргументував дoцiльнicть cтвopення на ocнoвi Пpoгpaми UNEP OOH Cвiтoвoï екoлoгiчнoï opгaнiзaцiï [V].
Cлiд зазначити, щo шщатива Украши щoдo cтвopення EKЗ мае важ-ливе мiжнapoдне пoлiтичне значення. Адже Украша - едина y cвiтi держава, яка дoбpoвiльнo вiдмoвилacя вiд cвoгo (oднoгo з найбшьшж y cвiтi) ядеpнoгo пoтенцiaлy, а тагаж закрила Чopнoбильcькy aтoмнy електpocтaнцiю в iм,я на-цioнaльнoï та мiжнapoднoï екoлoгiчнoï безпеки? незважаючи на те, щр цей кpoк завдае ш^ди нaцioнaльнiй екoнoмiцi. Ha фoнi циx безпpецедентниx ic-тopичниx факлв yкpaïнcькiй диплoмaтiï cлiд piшyче пеpеxoдити y мiжнapoд-ниx вiднocинax вщ oбopoннoï дo нacтyпaльнoï тактики. Caме Украша мае нaйбiльше мopaльне пpaвo вiдiгpaвaти poль aктивнoгo iнiцiaтopa та лoбicтa вcix мiжнapoдниx пpaвoвиx актв y дyci "Pio-92", а згoдoм 6ути пеpшoю cеpед тиx, xto cкopиcтaeтьcя пoв,язaними з цим перевагами та благами.
У цьoмy кoнтекcтi пpинципoвicть виявив cвoгo чacy визначний укра-ïнcький вчений i диплoмaт, пpoф. В. А. Вacиленкo, кoтpий ще в 198V р. oпyб-лжував cтaттю мEкoлoгiчнa безпека як елемент в^заг^^^:' cиcтеми мiжнa-poднoï екoлoгiчнoï безпеки" [8]. Вiн виcлoвив думку, щ^ пpaвoвoю фopмoю cиcтеми мiжнapoднoï екoлoгiчнoï безпеки пoвиннa cтaти загальна мiжнapoд-на yгoдa, яку автор називае "Вcеcвiтнiй дoгoвip пpo екoлoгiчнy безпеку людства". Така угода мала би закршлювати, на думку В. А. Ваодленка, ocнoвoпo-лoжнi принципи мiжнapoднoï екoлoгiчнoï безпеки та меxaнiзм ïx втiлення в життя. Шгада, щo iдея aвтopa [8] не знайшла тoдi пoдaльшoгo poзвиткy i не бyлo здiйcненo вiдпoвiдниx ^o^ щoдo ïï pеaлiзaцiï. Ще бшьш пpикpo, щo ми пpo щею В. А. Вacиленкa взaгaлi нiчoгo не знали i дoвiдaлиcя пpo неï ви-пaдкoвo лише у 199V р., тли на зaпpoшення MЗC Украши гoтyвaли виcтyп Президента Украши на 19-ту cпецiaльнy cеciю Генеpaльнoï Acaмблеï OOH.
Cьoгoднi невiдклaдним завданням украш^кж вчениx е якoмoгa швидше пiдгoтyвaти для oбгoвopення cвiтoвoю от^штою пpoект cтpyктypи EKЗ. Правда, нapaзi ще вaжкo зaпpoпoнyвaти такий пpoект цьoгo безпреце-дентнoгo мiжнapoднoгo дoкyментa, який мiг би вже стати предметом oбгoвo-рення в iнcтaнцiяx вищoгo piвня, незважаючи на те, щ^ мaeмo дocтaтньo тов-не наугаве oбгpyнтyвaння кoнцепцiï EKЗ, у ягаму брали yчacть не лише укра-ïнcькi, але й зapyбiжнi [9-11] фaxiвцi.
Пoки щo мoжнa зaпpoпoнyвaти лише ocнoвнi пiдxoди дo фopмyвaння cтpyктypи (кapкacy) EKЗ. Ha наш шгляд, при пiдгoтoвцi cтpyктypи (кapкacy) EKЗ неoбxiднo викopиcтaти як результати нау^в^ дocлiджень, так i дocвiд oпpaцювaння пoпеpедньoгo пpoектy Koнcтитyцiйнoгo дoгoвopy (Koнcтитyцiï) Gвpoпейcькoгo Coюзy, виpoбленoгo тимчacoвим пpедcтaвницьким opгaнoм -пpезидieю "Gвpoпейcькoгo кoнвентa", який бyлo oфiцiйнo пpезентoвaнo 28 жoвтня 2002 р. [12].
Kopиcтyючиcь пiдxoдaми "Gвpoпейcькoгo кoнвентa", на пеpшoмy ета-пi шдготовки cтpyктypи (кapкacy) EKЗ мoжнa oбмежитиcя визначенням пpиблизнoï cxемaтичнoï cтpyктypи мaйбyтньoï EKЗ (нyльoвим наближенням), тoбтo назвами частин, poздiлiв i деякиx статей та торяд^м ïx poзтaшyвaння.
44
Прoблеми ствoрення Eкoлoгiчнoï Koнституцïi Землi
Надалi, пiсля обговорення запропонованого макету, цей каркас мае бути наповнений конкретним змютом у виглядi юридичних норм, текст яких слщ буде опрацювати мiжнародним творчим колективом (очевидно, за кошти Глобального екологiчного фонду та спонсорiв).
За структурою ЕКЗ повинна складатися, на нашу думку, з преамбули, двох основних частин (яю, своею чергою, мiститимуть ключовi роздши та конкретнi статтi) i прикшцевих положень.
Орiентовно преамбула може бути така: "Ми, представники народiв свгту, пов'язаних спiльною долею, будучи громадянами своИх держав i водночас - громадянами планети, вщзнача-ючи, що наш спшьний дiм - Земля - внаслщок процесiв глобалiзацiï став единою, взаемопов'язаною, взаемозалежною глобальною соцiо-економiчною системою i пере-бувае в небезпещ пiд впливом крупномасштабних загрозливих екологiчних змiн у бь осфер^ зокрема, глобальних змiн клiмату та нищення озонового шару,
усв1домлюючи масштаби наростаючих у ХХ1 столiттi глобальних еколопчних загроз iснуванню цившзацп, яю виникають внаслiдок: а) господар^шИ дiяльностi людини; б) природних катаклiзмiв; в) тд впливом штегральноЛ дiï обох чинниюв,
розум1ючи причинно-наслiдковi взаемозв'язки мiж антиекологiчною дiяльнiс-тю нацiональних i транснацюнальних структур, з одного боку, та негативними еко-логiчними ефектами, спричинюваними такою дiяльнiстю в бюсфер^ з другого боку,
пщтверджуючи необхщнють здiйснення ефективних превентивних заходiв щодо полiпшення глобальноï та реriональноï i локальноЛ еколопчноЛ ситуацп, а також необхщнють лшвщацп спiльними зусиллями уах держав планети наслiдкiв тех-ногенних i природних катастроф, серед яких найбшьш небезпечною для великоЛ час-тини людства залишаеться Чорнобильська катастрофа,
зважаючи на те, що розум людини Homo economicus став неадекватним масштабам ïï дш в економiчнiй сферi, а необмежеш потреби людини виходять за рамки можливостей Природи ïx задовольняти,
враховуючи, що жадоба до ресурсiв i територш стала неконтрольованою, спричиняючи вiйськовi конфлiкти та жертви,
беручи на себе вщповщальшсть перед нинiшнiм i прийдешшми поколiннями за збереження життя на Земл^ здоров'я i благополуччя кожно'1' людини, а також за збереження й примноження с^льноЛ природно'1' спадщини людства,
визнаючи право кожно'1' людини на охорону здоров'я i життя у доброякюному природному довкiллi та визнаючи непорушнють суверенiтету кожно! держави,
маючи на мет1 посилити мiжнародну вiдповiдальнiсть за стан природного довкшля Землi та створення умов для ефективноЛ iмплементацiï ршень свiтовиx самiтiв Стокгольм-72, Рiо-92, Йоганнесбург-2002, положень Доповiдi Мiжнародноï комiсiï з довкшля i розвитку "Наше спшьне майбутне" (1987), вимог Рамковоï конвенци ООН про змiни клiмату (1992) та Кютського протоколу до ^ï (1997), а також привернути увагу свiтовоï спiльноти до важливостi iмплементацiï в структуру освiти i виховання принцитв Хартй Природи (1982), Хартп Землi (2003) та Хартй Океашв (1998),
прагнучи систематизувати та узагальнити результати наукових дослщжень i уах прийнятих на ïx основi мiжнародниx угод та домовленостей у сферi захисту еди-ноï еколого-економiчноï системи Землi та ïï регiональниx i локальних тдсистем, а також навколоземного космiчного простору i доступних для дiяльностi людини кос-мiчниx тш,
керуючись морально-етичними принципами Хартй Земл^ якi знайшли схва-лення Генеральноï Конференцй ЮНЕСКО 16 жовтня 2003 року та тдтримку мiльйо-шв активних громадян i багатьох оргашзацш у всьому свiтi,
сповнен1 р1шучост1 захистити життя на Землi, лшвщувати бiднiсть, важкi зах-ворювання та злочини, забезпечити сталий розвиток цившзацп,
д1ючи вiд iменi свохх народiв, проголошуемо Екологiчну Конституцiю Землi -Основний Закон глобальноï екологiчноï безпеки, збереження життя i спiльноï при-родноï спадщини людства".
Кр1м того, у преамбул треба наголосити, що Основний Закон глобаль-но1 еколопчно! безпеки е обов'язковим для вЫх держав св1ту, 1х громадян, на-цюнальних та м1жнародних шституцш.
У першш частит слщ виписати норми Еколопчно! Конституцп Земл1, де насамперед наголосити на тому, що вона мае найвищу юридичну силу для вЫх держав свгту.
У першш частит мають бути вщображеш, по-перше, загальш поло-ження майбутнього документа, якi стосуються того очевидного факту, що планета Земля е спшьним домом людства { всього бюлопчного р1зномашття, дже-релом життя, ушкально збалансованим поеднанням еколопчно1, бюлопчно1, ктматично1 та шших тдсистем, серед яких людина та наслщки 11 д1яльност1 вщграють дедал1 бшьшу роль. Людина, 11 життя { здоров'я та еколопчна безпе-ка визнаються найвищою сощальною цштстю незалежно вщ громадянства т1е1 чи шшо1 людини, национально", расово1 та релтйно1 приналежносл.
Кр1м того, статт першо1 частини ЕКЗ вщображатимуть вимогу Декла-рацп тисячол1ття ООН про те, що повага до природи визнаеться одшею з фундаментальних цшностей, яку формують еколопчна культура, духовшсть, свщомють. Вони вказуватимуть на те, що вс ресурси планети - земля, надра, фауна { флора, води { пов1тря, навколоземний прост1р е спшьним надбанням (спадщиною) всього людства. Земля, надра, водш та шш1 природш ресурси, як перебувають шд юрисдикщею нацюнальних держав, е об'ектами права власност цих держав. Але ця власшсть зобов'язуе нацюнальш держави до такого 11 використання, яке не шкодить нацюнальним штересам шших держав та збереженню цшсно1 екосистеми Земл1, а також шдтверджуе гарантп суве-рештету кожно1 кра1ни та прав кожно1 людини.
На нашу думку, слщ буде розмежувати обов'язковий та рекоменда-цшний характер норм ЕКЗ. При цьому статп обов'язкового характеру мають бути нормами прямо1 дп.
В окремих роздшах ЕКЗ мають бути виписаш еколопчш права, свобо-ди та обов'язки людини, а також еколопчш права та обов'язки держав { м1ж-народних оргашзацш.
Що стосуеться прав, свобод та обов'язюв людини, то статт цього роз-дшу мають закршити принцип, задекларований Конференщею ООН "Сток-гольм-72", про те, що нишшне { прийдешш поколшня людей мають р1вш права на доброяюсне природне довкшля { природш ресурси, а також гарантувати реал1зацш Оргузько1 (1998) Конвенцп про доступ до шформацп, участь гро-мадськост у процес ухвалення р1шень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкшля.
Статп щодо прав та обов'язюв держав { м1жнародних оргашзацш по-винш закршити у вигляд1 юридичних норм вщповщт положення Договору про принципи д1яльносп держав щодо дослщження { використання косм1чно-го простору, включаючи Мюяць та шш1 небесш тша (1967), Конвенцп про за-борону вшськового або будь-якого шшого ворожого використання засоб1в впливу на природне середовище (1977), Конвенцп про транскордонне забруд-нення повпря на велик вщсташ (1979), Порядку Денного на XXI столггтя, Рю-Декларацп, Конвенцп про бюр1зномашття, Конвенцп щодо змши кшмату,
Заяви щодо принцишв про лiси (1992), а також шших найважливiшиx мiжна-родних договорiв, пов'язаних з еколопчними правами i обов'язками держав i мiжнародниx органiзацiй.
Один з роздшв першоï частини ЕКЗ мав би стосуватися збереження бюлопчиого рiзноманiття, а саме, закршити у виглядi юридичних норм прин-ципи Конвенци 1979 р. про охорону дикоï флори i фауни та природних сере-довищ iсиуваиия в Gвропi, Всесвiтньоï Харти Природи (1982), Угоди про ви-конання положеиь Конвенци ООН iз морського права вiд 10 грудия 1982 р., яю стосуються збережеиия транскордонних рибиих запасiв та запаЫв далеко мiгруючиx риб i управлшня иими, Конвенци про охороиу морських живих ресуршв Аитарктиди (1988), Конвенци ООН про бiорiзиомаиiття (1992), ш-ших мiжиародииx актiв та результати найважливших иаукових дослiджеиь у сферi збережеиия бiологiчиого рiзиомаиiття.
В окремому роздш ЕКЗ иеобxiдио виписати стати, якi закрiплюють у виглядi юридичиих иорм осиовиi иауково обгрунтоваш вимоги щодо ращ-оиальиого використаиия, охороии i вщтворення земельиих, водиих i люових ресурсiв, iишоï рослинност i твариииого свiту, ресурсiв иадр. При цьому треба акцеитувати увагу иа необхщност постшного зростаиия питомоï ваги вщ-иовлюваиих ресуршв у секторах економiки - промисловост^ енергетицi, сiльському i лiсовому господарств^ на транспортi тощо.
Тут також мають бути вщображеш вiдповiднi положення Деклараци принципiв, що регулюють режим дна морiв та океанiв i його иадр за межами нацiональноï юрисдикци (1970), Декларацп про принципи рацiональноï екс-плуатаци живих ресуршв Свiтового океану в загальних штересах усix народiв земноï кулi (1972), Харти Землi (1999), iншиx мiжнародниx документiв у сфе-рi природокористування.
Важливим був би в ЕКЗ також роздш, стати якого вщображали б необ-xiднiсть регулювання антропогенного впливу на шдсистеми глобальноï еко-системи, запобiгання заподiянню екологiчноï шкоди та вщповщальшсть за шкоду, завдану довюллю. У статтях цього роздшу треба закршити у виглядi юридичних норм принципи численних мiжнародниx договорiв для охороии певного середовища чи земноï екосистеми в цiлому, зокрема, Рамковоï Конвенци ООН про змшу клiмату (1992), Кiотського протоколу (1997), В^еись^ конвенци про охорону озонового шару (1985), Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар (1988), Стокгольмськоï конвенци про стшю оргашчш забруднювачi (2004) тощо. Головним призначенням статей цього роздшу мае бути перенесения акценту мiжнародно-правового регулювання безпосередньо на сфери, де виникають еколопчш проблеми (певш сек-тори економжи) з метою запобшання хм. Тому окремi статп цього роздiлу мають висвгглити обов'язковi превентивнi норми у вщповщних секторах еконо-мiки та охопити таю шдсистеми глобальноï екосистеми: кшмат, землi, надра, лiси, тваринний свщ внутрiшнi води, моря та океани, повггряний басейн, Шв-нiчний та Швденний полюси, острiвнi держави, навколоземний космiчний простiр та небеснi тша, на яких може здiйснюватися дiяльнiсть людини.
У роздiлi пiд умовною назвою "Еколопчио безпечнi технологи та ра-дiацiйна безпека" першоï частини ЕКЗ треба закршити у виглядi юридичних
норм основш науково обгрунтоваш вимоги щодо обов'язюв держав, нащ-ональних i транснацюнальних виробничо-комерцшних структур повсюдно застосовувати еколопчно безпечш технологiï, гарантувати рад1ац1йну безпе-ку. А в роздiлi "Техногенш та природнi катастрофи" - вщобразити необхщ-нiсть запобiгання техногенним та природним катастрофам, а також вщповь дальшсть держав, нацiональних i транснацюнальних структур за лжвщащю ïx наслщюв (зокрема, наслiдкiв Чорнобильськоï катастрофи).
Важливим в ЕКЗ був би також роздш зi статтями рекомендацiйного характеру. Вони мали б стосуватися духовност, виховання, морал^ етики, науки та освгти з метою сталого розвитку. Основним джерелом формулюван-ня цих статей можуть стати Хартя Землi (1999), низка вiдповiдниx документа ЮНЕСКО, Конференцiï' ООН Рiо-92 та iн.
До друго'' частини ЕКЗ необхщно ввести роздiли i статп щодо шститу-цiйного забезпечення норм Еколопчно'' Конституци Землi (органiв управлш-ня, регулювання та контролю за дотриманням ïï норм), а також статп стосов-но пiдтримки процешв формування глобального громадянського суспiльства.
Статп роздшу "Органи управлiння, регулювання та контролю за дотриманням норм ЕКЗ" повинш визначати необхщт змши в структурi ООН.
Першочерговими серед цих змш е створення оргашв контролю за дотриманням визнаних норм еколопчно безпечноï економiчноï дiяльностi нащ-ональних i мiжнародниx структур, а саме: Ради екологiчноï безпеки ООН або поширення мандату Ради безпеки ООН на розв'язання мiжнародниx еколопч-них проблем; створення на базi програми ООН UNEP Мiжнародноï еколопч-ноï органiзацiï (офiцiйна пропозищя Украïни, ФРН, Бразилiï, Сiнгапуру, ПАР та Франци, яку вже шдтримали iншi краïни); створення Мiжнародноï еколо-гiчноï полiцiï (служби монiторингу), Мiжнародного екологiчного суду, Про-куратури й Адвокатури, Мiжнародного екологiчного банку, а також шших взаемопов'язаних у едину систему i шдпорядкованих единш мет шституцш, яю, згiдно з нормами ЕКЗ, забезпечуватимуть дiяльнiсть, спрямовану на шд-тримку принципiв сталого розвитку.
Треба буде також вщобразити взаемостосунки i сшвпрацю новоство-реноï Свiтовоï екологiчноï органiзацiï з iншими мiжнародними органiзацiями (СОТ, МОТ, МОЗ i т.д.).
У наступному роздш слщ сформулювати статп (очевидно, рекомен-дацшного характеру), змiст яких сприятиме формуванню глобального громадянського суспшьства, широкоï участi громадськостi, неурядових органiза-цш, полiтичниx партiй та екологiчниx руxiв у вирiшеннi глобальних, регi-ональних i нацiональниx проблем охорони природного життевого середови-ща, рацiонального використання i вщтворення природних ресурсiв, подолан-ня бiдностi та забезпечення сталого розвитку в уЫх кра1нах свпу.
Важливо також помiстити в окремому роздш статп про гарантп еко-номiчного стимулювання рацiонального використання, охорони i вщтворення природного довкiлля i ресурЫв, а також про санкци за ïx нерацiональне використання та деструктивний вплив на довкшля, обумовити стимули за еколопчно спрямоваш швестици, а також порядок здшснення М1жнародного еко-логiчного аудиту.
У приюнцевих положениях треба визначити порядок прийняття Еко-логiчноï Конституци Землi та внесения змiн до неï.
Ймовiрно, що в xодi обговорення проекту ЕКЗ та його прийняття мо-же виникнути потреба одночасноï ухвали окремих протоколiв до Конституций як це було шд час пiдготовки проекту Конституци Свропейського Союзу. В такому разi Протоколи, додаш до Конституцiйного договору, стануть його невщ'емною складовою частиною.
Зрозумшо, що мiжнароднi двостороннi та багатосторонш угоди у сфе-рi захисту природного життевого довкiлля, прийнятi до ратифжаци ЕКЗ, ма-ють залишатися чинними у частинi, що не суперечить ïï положениям.
Сподiваемося, що запропоноваш вище пiдxоди до формування структу-ри ЕКЗ, а саме, ïï ключовi пiдпори (преамбула, двi частини тексту i прикiнцевi положення) будуть сприйнятi фаxiвцями i вже не зазнаватимуть ютотних змiн.
У подальшому при пiдготовцi першого проекту тексту ЕКЗ ïï конкрет-ш статтi слiд буде формувати принаймш з п'яти джерел.
1. Статп, дослiвно перенесенi (й вiдповiдним чином адаптоваш, вип-равленi) з офщшних мiжиародниx документiв, якi вже визнаш або ратифжова-нi бiльшiстю краш свiту i якi, вочевидь, найлегше проходитимуть погодження.
Для того, щоб знати, що саме слщ до^вно переносити в ЕКЗ iз за-гальноприйнятих офiцiйниx мiжнародниx двостороннix та багатостороншх угод, треба здiйснити колосальну скрупульозну аналiтичну роботу щодо вщ-бору i сепарування статей для ЕКЗ з прийнятих рашше офщшних джерел.
2. Статп, за основу яких взято положення з офщшних та вщомих (ав-торитетних) неофщшних мiжнародниx документiв (угод), але яю перенесенi в ЕКЗ не до^вно, а з корективами та виправленнями.
Ц статтi будуть позначатися у проектах ЕКЗ символом 2 i через крапку - 2.1; 2.2; 2.3; i т.д., де другою цифрою позначатиметься джерело, з якого запозичено дану статтю.
Для цього потрiбна колосальна анал^ична робота вели^ юлькост фаxiвцiв для квалiфiкованого вщбору найважливiшиx, найiстотнiшиx положень, яю не можна оминути в ЕКЗ з причини ïx ютотного значения для формування викiнченоï системи правового захисту екосистеми Землi та ïï регь ональних i локальних пiдсистем.
3. Статтi, якi вщображають сутнiсть двох, трьох i бшьше положень того чи шшого мiжнародного документа (угоди), але не "фотографують" його тексту. Можливо доцшьно буде використати навiть положення, яю вщобра-жають сутнiсть окремих статей того чи шшого нащонального документа (Конституци держави або законiв про охорону природного довкшля).
Тексти цих статей будуть неадекватними джерелу (оригшалу), але ïx змют мае бути адекватним джерелу (оригшалу).
^ статп будуть позначатися у проектах ЕКЗ символом 3 i через крапку - 3.1; 3.2; 3.3; i т.д., де другою цифрою позначатиметься джерело, на пiдставi якого сфор-мульовано дану статтю.
4. Статп, яю вщображають змют (сутшсть, спрямування) не окремих положень, а цшого документа загалом (угода, доповщь, звгг, книга тощо), тобто вони не оригшальш за змютом, не нов^ не видуманi, але сформульова-ш на пiдставi детального вивчення того чи шшого джерела, його аналiзу та
синтезу й вщображають (компшятивно) коротко i в юридично точнш формi сутнiсть цшого документа, на пiдставi якого формуватимуться статп.
Ц статт будуть позначатися у проектах ЕКЗ символом 4 i через крапку - 4.1; 4.2; 4.3; i т.д., де другою цифрою позначатиметься джерело (угода, доповщь, зв1т, книга тощо), на тдстав1 якого сформульовано дану статтю.
5. Статп - цшком нов^ оригшальш, якi ранiше не публжувалися, але вiддзеркалюють реалiï життя i вщображають суто думки авторiв проекту, як висококвалiфiкованиx фаxiвцiв-експертiв, котрi на пiдставi власних спостере-жень, власного бачення, власного життевого досвiду i власних висновюв щодо виршення проблеми збереження природного життевого довкшля форму-люють вiдповiднi статтi Конституцп.
Ц статт будуть позначатися у проектах ЕКЗ символом 5 i через крапку - 5.1; 5.2; 5.3; i т.д., де другою цифрою позначатиметься 1м'я автора.
Загалом змют уЫх статей ЕКЗ повинен вщображати:
• по-перше, юридичт норми та юридичну ввдповщальтсть громадян, суб'екпв господарювання, державних та недержавних шституцш i мшнародних структур за рацюнальне використання, охорону i ввдтворення природних ре-сурс1в та яшсть природного життевого довкшля, за ввдвернення еколопчних загроз переважно превентивними заходами;
• по-друге, ефективний адмшстративний контроль i регулювання ус1е! вироб-ничо-господарсько1 д1яльност з точки зору еколопчного 1мперативу, зокре-ма, спец1ально1 природоохоронно1 дiяльностi та д1яльност у сфер1 використання природних ресуршв шляхом функцюнування в систем1 ООН св1тово! еколопчно" оргатзацл та 1нших структур;
• по-трете, запровадження економ1чних стимул1в та санкцш у сфер1 використання довшлля i природних ресурс1в, ïx превентивного захисту, в1дтворення якост! природного довшлля та в1дновлюваних природних ресурс1в i пошуку альтернативних джерел замщення нев1дновлюваних ресурс1в.
Ми переконанi, що ршення авторитетних самiтiв, таких як "Рю-92", "Йоганнесбург-2002" та iншиx, не зможуть бути реалiзованими з огляду на ï^^ рекомендацiйний характер без створення, прийняття i ратифiкацiï Еко-логiчноï Конституцiï Землi - основного Закону глобальноï екологiчноï безпеки, збереження життя i спiльноï природноï спадщини людства, Закону, який мусить стати обов'язковим для вЫх держав свгту, ïx громадян, нацiональниx та мiжнародниx iнституцiй. Тому сьогоднi вченим i фаxiвцям слiд зосередити особливу увагу на тдготовщ досконалого проекту ЕКЗ, а МЗС Украши та Мшприроди Украши домагатися визнання iдеï ЕКЗ на мiжнародному рiвнi, використовуючи для цього майбутш форуми ООН з проблем глобальних змiн кшмату Землi, якi вiдбуватимуться в найближчому майбутньому.
Лггература
1. Голубець М.А. Проблеми глобашзаци, сталого розвитку, керування та Еколог1чна Конституц1я Земл1// Наук. вюник УкрДЛТУ: Концепц1я Еколог1чно1 Конституци Земл1 - пра-вова основа стратеги сталого розвитку. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.7. - С. 14-18.
2. "Нацюнальна трибуна" (США), 1992, 19 квгтня.
3. "Свобода" (США), 1992, 16 червня.
4. "Урядовий кур'ер", № 23, 1992, 15 червня.
5. Tunytsya Yuriy, Prof. Dr. Ecological Federalism in the Context of Regional and World Development. Contributions in Political Science, Number 357 GREENWOOD PRESS Westport, Connecticut. - London, 1995, pp. 296-303.
6. Гарантувати екологiчну безпеку планети. Виступ Президента Украши Леонiда Кучми на 19-й спещальнш сесп Генерально'1' Асамбле ООН для Bce6i4Horo огляду та ощнки ходу здiйснення "Порядку денного на XXI столптя"// Урядовий кур'ер. - 1997, № 114-115, 26 червня.
7. Бюлетень вщомства преси та шформацп Федерального Уряду Кмеччини. - Бонн, 3 липня 1997, № 56/ С. 641.
8. Василенко В.А. Экологическая безопасность как элемент системы международной безопасности// Материалы международной научной конференции "Советская дипломатия в борьбе за мир и международную безопасность". - М.: Ордена Трудового Красного Знамени Дипломатическая академия МИД СССР. - 1987. - С. 68-75.
9. Dieter Blumenwitz. The settlement of international disputes relating to the environment the international court of justice and international arbitration// Наук. вюник УкрДЛТУ: Концепщя Еколопчно'1' Конституцп Землi - правова основа стратегп сталого розвитку. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.7. - С. 50-61.
10. Geert Van Hoorick. The principle of common heritage of mankind as basis for a world ecological constitution// Наук. вюник УкрДЛТУ: Концепщя Еколопчно'1' Конституцп Землi -правова основа стратегп сталого розвитку. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.7. - С. 61-71.
11. Norbert Weber. The international forest regime - a pivotal part of global environmental governance// Наук. вюник УкрДЛТУ: Концепщя Еколопчно'1' Конституцп Землi - правова основа стратегп сталого розвитку. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.7. - С. 77-82.
12. http://european-conbvention.eu.int/docs/sessPlen/00369.en2.pdf.
УДК 330.15 Проф. Джон Бекер - Ушверситет штату ПенсЫьвамя, США
ЗАЛУЧЕННЯ ПРИНЦИП1В СТАЛОГО РОЗВИТКУ В ЕКОЛОГ1ЧН1Й КОНСТИТУЦИ ЗЕМЛ1: ОГЛЯД ЮРИДИЧНИХ АСПЕКТ1В ТА МОЖЛИВОСТЕЙ
На основi регюнальних, державних та мiжнародних прикладiв розглянуто таю питання, що торкаються конституцшних положень для iнститущоналiзацn щей сталого розвитку в пол^ичнш та економiчнiй системах: (1) Чому пол^ики вважають конституцшне забезпечення ефективним засобом iнституцiоналiзацii принцитв сталого розвитку? (2) До яких основних юридичних питань звертаються щ заходи? (3) Виходячи з наведених прикладiв, яю висновки можна зробити i застосувати з метою сприяння прийняттю Еколопчно'1' Конституцп Землi? Завдяки аналiзу кожного з прикладiв окреслено i запропоновано ряд фундаментальних засад, на яких повинна базуватись Еколопчна Конститущя Земл^ щоб бути ефективним шструментом вть лення в життя принцитв сталого розвитку.
Prof. John C. Becker1 - Agricultural Economics and Law, the Pennsylvania
State University, University Park, Pennsylvania, U.S.
Incorporating Sustainable Development Principles into a World Constitution: A Survey of Legal Issues and Opportunities
Using state, national and international examples this paper addresses the following questions that surround the use of constitutional provisions to institutionalize sustainable development concepts in political and economic systems: (1) Why do policy makers believe that a Constitutional provision is an effective means to institutionalize sustainable development? (2) What are the primary legal issues that these sample measures addressed? (3) From these examples, what lessons can be learned and then applied in the context of promoting the adoption of a World Environmental Constitution? As a result of analyzing
1 The author wishes to acknowledge the gracious support of the George and Nina Waskob family of State College, Pennsylvania who made this presentation to the 2nd International Conference, "World Environmental Constitution as Economic and Legal Basis for Global Strategy of Sustainable Development and Environmental Security" possible, National Forestry University of Ukraine, L'viv Ukraine, September 28, 29, 2006.
