CC BY
14
7. Плешивцева Т. Все началось в Чернобыле/ Эксперт: Украинский деловой журнал № 15 (113), 16-22 кштая 2007 р. - С. 50-54.
8. Загвойська Л.Д., Маселко Т.С, Якуба М.М. Економiчний аналiз швестицшних про-ектiв: Навч. посiбн. - Львiв: Афiша, 2006. - 317 с.
9. Соколенко С.И. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры: Укр. контекст. - К.: Логос, 2002. - 647 с.
10. Лубчук I., Конеченков А. "Зеленые" надежды энергетических монстров/ Комп&ньон № 6(470), 10-16 лютого 2006 р. - С. 38-40.
11. Гелетуха Г., Филоненко А., Кудрина Е. Откуда деньги? Из воздуха!/ Компаньон № 28 (492), 10-20 липня 2006 р. - С. 52-55.
12. Орелин В.Г. Тайны духовного исцеления. - К.: Изд-во А.С.К., 2004. - 528 с.
13. Уолш К. Ключовi фiнансовi показники. Аналiз та управлшня розвитком шд-приемства: Пер. з англ. - К.: Всеувито; Наук. думка, 2001. - 367 с.
УДК 504:[342.4+332].001 Доц. I.A. Дубович, канд. геогр. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ТА ПРАКТИЧН1 ЗАСАДИ EKmOrraHOÏ КОНСТИТУЦП ЗЕМЛ1
Звернено увагу на глобальш еколопчш проблеми. Розглянуто важливють й ак-туальшсть теоретико-методолопчно'1' розробки i прийняття Еколопчно!' Конституцп Земль Проаналiзовано питання суб'екпв мiжнародного права. Описано процедуру прийняття Еколопчно'1' Конституцп Землi. Запропоновано розробку й запровадження у спецiалiзованих ушверситетах, у т.ч. НЛТУ Украши, викладання спецiальних кур-сiв: Еколопчно'1' КонституцГï Землi та екологiчного конституцшного права.
Ключов1 слова: Екологiчна Конститущя Землi, екологiчне конституцiйне право, мiжнародне екологiчне право, мiжнародна еколопчна полiтика, суб'екти мГжвд-родного права, глобальш еколопчш проблеми, сталий розвиток суспшьства.
Assist. prof. I.A. Dubovych - NUFWT of Ukraine, L'viv
Theoretical, methodological and practical principles of the World Environmental Constitution
In the paper attention is paid to the global environmental problems. The actuality and importance of the World Environmental Constitution adoption have been considered. The issues of subjects of international law are analyzed. The procedure of World Environmental Constitution adoption is described. It is proposed to elaborate and to introduce the training courses of the World Environmental Constitution and environmental constitution law at University level of education.
Keywords: World Environmental Constitution, environmental constitution law, international constitution law, subjects of international law, global environmental problems, sustainable development of society.
Початок третього тисячол1ття визначае усвщомлення людством свого мюця на Земл1 та у систем! Космосу. Охорона довкшля, радикальне полшшен-ня еколопчно1 ситуацп на Земл1 стали для людини першочерговим завданням у контекст досягнення i шдтримання стабшьного й оптимально-збалансовано-го еколого-економ1чного розвитку у близькш i ваддаленш перспектив^
Шсля проведення Стокгольмськоï' конференцiï' ООН з охорони навко-лишнього середовища (1972 р.) бшьшють держав свггу визнали необхщшсть теоретичного обгрунтування здшснення практичних заход1в у формуванш спшьно! екологiчноï' пол1тики.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Оскiльки забруднення атмосферного повпря, вод, грунлв тощо е проблемами глобальними, то вщповщно розв'язання сучасних екологiчних проблем можливе тiльки в умовах широкого й активного мiжнародного сшв-робiтництва вЫх держав у цiй сферi. Зусилля одше! окремо взято! держави у сферi природоохоронно! дiяльностi недостатнi.
Начальна потреба ефективного розв'язання глобальних еколопчних проблем, оптимiзащ! використання природних ресурЫв зумовленi як внут-рiшнiми, так i зовнiшнiми чинниками всiх iснуючих держав, а також вимога-ми мiжнародного економiчного та екологiчного сшвробггництва. Тому в наш час регулювання i контроль екологiчного чинника, оптимального використання природних ресурЫв стае дедалi актуальнiшим i одним з найпрюритет-нiших у науковiй дiяльностi та мiждержавних вiдносинах.
За останш роки погiршання стану здоров'я населення у багатьох кра-!нах свггу проявляеться й у демографiчних показниках. Прогнозоваш до 2010 р. змши довкiлля в рiзних регiонах свггу спричинять посилення неспри-ятливих тенденцш у змiнi стану здоров'я людей.
Ц та iншi проблеми людства призвели до наукових дослiджень у га-лузi екологи та права. Тут розглядаються питання екологiчного права грома-дян на використання та охорону природних ресурЫв i довкшля, питання вщ-повiдальностi за порушення природоохоронного законодавства i т.д.
Вщповщно до мiжнародного права (ст. 1 Загально! деклараци прав людини) "вс люди народжуються вiльними та рiвними у сво!й гiдностi та правах" [7, с. 191]. У конститущях деяких держав св^у, у т.ч. Укра!ни (ст. 50), закрiплено, що кожна людина мае право на безпечне для життя i здоров'я довкшля та на вщшкодування завдано! порушенням цього права шкоди.
Оскшьки реальна можливiсть небезпеки еколопчно! катастрофи деда-лi бiльше визнаеться, то перед науковцями постае особливо важливе завдан-ня щодо вивчення, аналiзу, прогнозування та пошуку вирiшення глобально! екологiчно! кризи.
Варто зазначити, що значну роль у забезпеченш ефективного мiжна-родного спiвробiтництва у галузi охорони навколишнього середовища мiж державами та спецiалiзованими мiжнародними органiзацiями вщграе Оргаш-зацiя Об'еднаних Нацiй (ООН) та !! спецiалiзованi установи (ЮНЕП - Прог-рама ООН з навколишнього середовища; ЮНЕСКО - Оргашзащя ООН з пи-тань освгти, науки i культури; МКНСР - Мiжнародна комiсiя з навколишнього середовища i розвитку; ФАО - Продовольча й сшьськогосподарська оргашзащя ООН; МАГАТЕ - Мiжнародне агентство з атомно! енергетики; Мiж-народний Суд ООН з питань охорони навколишнього середовища (з 1993 р.) та ш.). Шд епдою ООН було шдписано багато угод у цш галузi, органiзовано та проведено низку важливих мiжнародних конференцiй, як визначили новi завдання свiтово! еколопчно! полiтики та мiжнародного екологiчного права.
Важливим кроком у розвитку еколопчного права було прийняття Ге-неральною Асамблеею ООН у 1962 р. резолюци 1831 (XVII) "Економiчний розвиток i охорона природи", де було зазначено, що природоохороннi заходи повинш проводитися завчасно або хоча б одночасно з економiчним розвит-
ком на пiдставi нацiонального законодавства держав i мiжнародного права. Положення ще! резолюцiï значною мiрою вiдповiдають основам сучасно1 концепцiï сталого економiчного розвитку. Важливим е не лише визнання свь товою спiльнотою необхiдностi поеднання охорони навколишнього середовища i сталого економiчного розвитку держав, але й прийняття еколопчно значимих ршень. Конференщя в Рiо-де-Жанейро (1992 р.) започаткувала но-ву еру глобальноï екологiчноï полiтики. Через 10 роюв пiсля неï в мiстi Йоганнесбург (ПАР) вщбувся самiт ООН "Рю+10", основним висновком яко-го стало шдтвердження безальтернативностi моделi сталого розвитку. Але, як свщчить свiтовий досвщ, сучаснi глобальнi екологiчнi проблеми, яю зумови-ли прийняття вiдповiдних мiжнародних правових актiв, договорiв, угод тощо, що у сукупностi створили мiжнародне екологiчне право, мають бiльш теоре-тичний, формальний характер. Тому, запропонована академжом Ю.Ю. Туни-цею для розробки i вщповщного застосування на практищ Екологiчна Кон-ституцiя Землi (ЕКЗ) [9] е вчасною i необхщною. Функцiонування ЕКЗ озна-чае створення рiвних екологiчних прав та обов'язюв для населення всiх держав свгту в галузi охорони навколишнього середовища, еколопчного убезпе-чення й ращонального використання та вщтворення природних ресурсiв.
Для того щоб зрозумiти суть ЕКЗ, необхiдно, передуЫм, розробити те-оретико-методологiчну базу ще1" концепцiï. Науковi розробки, спрямованi на обгрунтування необхiдностi прийняття ЕКЗ, потребують аналiзу деяких базо-вих для ЕКЗ понять. Зокрема, йдеться про мiжнароднi вщносини, мiжнародне право, мiжнародне екологiчне право, мiжнародне економiчне право, консти-туцiйне право та ш.
Науковцi визначають мiжнароднi eiönocunu як вщносини (полiтичнi, економiчнi, екологiчнi, вiйськовi та iн.), якi дiють мiж нацiями чи, радше, державами як полгтичними одиницями. У Британськiй енциклопеди зазначе-но, що мiжнароднi вщносини - це сфера, яка потребуе аналiзу умов, стрем-лiння (асшраци), що впливають на iнтереси нацш (держав)... [10].
У наукових джерелах мiжнародне право визначають як систему мiж-народних юридичних принцитв i норм, яю регулюють вiдносини мiж державами i визначають ixm права та обов'язки [2].
Мiжнародне eKOHOMÎHHe право - це сукупшсть мiжнародних принци-пiв i норм, яю регулюють вiдносини мiж суб'ектами мiжнародного права (державами та неурядовими структурами, що створеш на пiдставi мiжнарод-них договорiв) у процеЫ мiжнародного економiчного спiвробiтництва [2].
Мiжнароднe екологнне право - це сукупшсть мiжнародно-правових принцитв та норм, яю регулюють на загальноприйнятих принципах та засадах мiжнароднi права, мiждержавнi суспiльнi вiдносини зi збереження, ращонального використання мiжнародних еколопчних ресурЫв, навколишнього природного середовища та ращонального використання природних ресурЫв з метою забезпечення сприятливих для життя людини якостей екосистеми.
Конституця - це основний закон держави, що визначае принципи политичного i суспiльно-економiчного устрою держави, структуру основних державних оргашв та основш права та обов'язки громадян.
Беручи за основу наведет вище поняття, можемо сформулювати дефь тщю Еколопчно1 Конституцп Земль
Екологiчма Комституцiя Землi - це Основний Закон, що регулюе на загальноприйнятих еколого-правових принципах та нормах еколопчш права та обов'язки суб'екпв конституцшних правовщносин вс1е1 планети Земля.
З визначення ЕКЗ виникае питання, хто е суб'ектами конституцшних правовщносин? Вщповщно до мГжнародного права, "суб'ект мГжнародного права - це учасник мГжнародних вГдносин, який мае мГжнародш обов'язки або е носГем м1жнародно1 правосуб'ектностГ". Основний суб'ект мГжнародно-го права - це держава. Суб'ектами мГжнародного права е також шдивщи, гро-мадськ оргашзацп, адмiнiстративно-територiальнi одинищ, суб'екти федера-цш, державоподiбнi утворення, народи (нацiï), мiжнароднi оргашзацп та Гн. Безумовно, поняття суб'екпв сусшльних вГдносин пов'язане з поняттями пра-воздатностГ й дГездатностГ. Еколопчна правоздатшсть являе собою спромож-шсть суб'екта мати екологГчнГ права i приймати на себе еколопчш обов'язки, а еколопчна дГездатшсть - спроможшсть (суб'екта) сво1ми дГями набувати еколопчних прав i виконувати вГдповГднГ обов'язки.
Треба зазначити, що питання суб'екпв мГжнародного права досГ зали-шаеться дискусГйним. Наприклад, невизначеним е питання про визнання суб'ектом мГжнародного права фГзичних осГб, неурядових мГжнародних орга-нГзацГй, Гнших юридичних осГб [7].
Враховуючи те, що всГ держави свГту юридично рГвноправнГ й володь ють суверенГтетом, а також специфжу сучасних мГжнародних вГдносин i мГж-народно-правових аспектГв та сучасш системи мГжнародного екологГчного права, як мають не тГльки юридичний, але й полГтичний характер, треба виз-нати, що для прийняття ЕКЗ потрГбний спецГальний мГжнародно-правовий механГзм. Це пояснюеться насамперед формою реалГзацп ще1 ЕКЗ, яка може бути охарактеризована як наднацюнальна, наддержавна, тодГ коли сьогодш в мГжнародних вГдносинах над державами немае верховно1 влади.
Отже, з наведеного вище зрозумшо, що перед науковцями з екологГчного права, еколопчно1 полГтики, еколопчно1 економши, мГжнародних вГдносин, мГжнародного права та Гн. стогть непросте завдання. На нашу думку, треба розробити чГткий план дш. Застосувавши украшоцентричний пГдхГд, укра-шська сторона, шд керГвництвом академГка Ю.Ю. Тунищ, повинна розробити бГльш обгрунтовану теоретико-методолопчну базу ЕКЗ. Для досягнення поставлено: мети (розробки i прийняття ЕКЗ) необхщно залучати до сшвпращ вчених (з еколого-правово1 сфери) Гз рГзних держав свГту. ПГсля загального аналГзу, враховуючи рекомендацп закордонних фахГвщв, пГдготувати необ-хГднГ матерГали й подавати до парламенту Украши та Генерально1 Асамбле1 ООН для належно1 пГдтримки щодо пГдготовки i прийняття ЕКЗ.
Вважаемо, що процедура пГдготовки i прийняття ЕКЗ повинна прово-дитись демократичним шляхом, установчими зборами. УстановчГ збори - це виборний орган, який створюеться з единою метою - пГдготувати i прийняти конститущю. ЗрозумГло, що до установчих зборГв обираються фахГвщ з еколо-riï, економжи, конституцГйного, екологГчного та Гнших галузей права зГ всГх
держав свгту. Прийнята установчими зборами ЕКЗ повинна бути ратифшова-на парламентами держав свгту. Тiльки пiсля того ЕКЗ може мати мiжнародну юридичну силу.
Осюльки дана концепцiя (ЕКЗ) потребуе науково-теоретичного удоско-налення, а також належно1' фахово1' пiдготовки у сферi екологiчного права для нащонального та мiжнародного апаратiв, пропонуемо розробити i запровадити у спецiалiзованих ушверситетах, у т.ч. НЛТУ Украши, викладання нових кур-сiв: ЕкологтноХКонституци Зeмлi та екологЫного конституцшного права. З наведеного вище можна зробити таю висновки:
1. Кожна людина мае право на безпечне для життя i здоров'я довкшля та на вщшкодування завданоï порушенням цього права шкоди;
2. Екологiчне та економiчне майбуття мае грунтуватися на надежному глобальному правовому механiзмi господарювання, розвиненiй культурi правового мислення, вiдповiднiй системi екологiчного права у вЫх без винятку державах та регюнах свiту;
3. Реальна можливють небезпеки екологiчноï катастрофи зобов'язуе на-уковцiв дослiджувати, аналiзувати, прогнозувати та шукати вихiд з гло-бальноï екологiчноï кризи;
4. Важливим е не лише визнання свiтовою спшьнотою необхiдностi поед-нання охорони навколишнього середовища i сталого економiчного розвитку держав, але й прийняття еколопчно значимих рiшень;
5. Втшення ЕКЗ у життя потребуе передуем детадьноï теоретико-методо-логiчноï розробки;
6. Подготовка i прийняття ЕКЗ повинт проводитись демократичним шляхом установчими зборами, до складу яких повинт входити фахiвцi з екологiï, економiки, конституцiйного, екологiчного та iнших галузей права зi всiх держав свиу;
7. Функцiонування Екологiчноï Конституцiï Землi означае iснування нормативно-правового акту найвишо' мiжнародноï юридичноï сили, ство-рення рiвних екологiчних прав та обов'язюв для населення вЫх держав свiту в гадузi охорони навколишнього середовища, еколопчного убезпе-чення й ращонального використання та вщтворення природних ресурЫв;
8. Необхщтсть розробки i запровадження у спещаизованих унiверситетах, у т.ч. НЛТУ Украши, нових курЫв ЕкологЫно'г Конституци Зeмлi та екологЫного конституцшного права - зумовлена потребами науково-те-оретичного удосконалення ЕКЗ, а також належноï фаховоï пiдготовки у сферi екологiчного права для национального та мiжнародного апаратiв.
Л1тература
1. Дубович I.A. Еколопзащя транскордонних вщносин: теор1я i практика// Наук. вюник НЛТУ Укра1ни: Еколог1зац1я економ1ки та осв1ти як чинник сталого розвитку суспшьства. -Льв1в: НЛТУ Украши. - 2005, вип. 15.6. - С. 169-174.
2. Дубович I. Крашознавчий словник-довщник. - Вид. 4-е. - Плоешти (Румушя), 2006. -С. 611-612.
3. Ерофеев Б.В. Экологическое право: Учебник для вузов. - М., 1999. - 448 с.
4. Консттуцшне право заруб1жних кршн/ За заг. ред. В.О. Р1яки. - К., 2004. - С. 13-31.
5. Кравченко С.М., Андрусевич А.О., Бонайн Дж.Е. Актуальш проблеми м1жнарод-ного права навколишнього середовища/ За заг. ред. С.М. Кравченка. - Льв1в, 2002. - 336 с.
6. Малишко M.I. Еколопчне право Украши: Навч. поабник. - К., 2001. - С. 148-159.
7. М1жнародне право/ За заг. ред. М.В. Буроменського. - К., 2005. - С. 186-208.
8. Паламарчук В.О., Коренюк П.1. Економжа природокористування. - Запорiжжя, 2003. -С. 104-121.
9. Туниця Ю.Ю. Сутнють щи Еколопчно'1' Конституци Землi та й 0CH0BHi концептуаль-ш засади// Наук. вюник УкрДЛТУ: Концепцiя Еколопчно'1' Конституци Землi - правова основа стратеги сталого розвитку. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.7. - С. 23-30.
10. Encyclopedia Britanica. - Oxford, London, 1970. - Vol. 12. - P. 435.
УДК 502.7 (075.8) Доц. Ю.В. Караван, канд. фiз.-мат наук - Львiвський
тститут економки i туризму; доц. Ю.С. Токар, канд. техн. наук - Львiвський державний аграрний утверситет
ДЕЯК1 АСПЕКТИ СТРУКТУРИ ТА ЗМ1СТУ ЕКOЛOГIЧHOÏ
КОНСТИТУЦП ЗЕМЛ1
Викладено деяк засади побудови та функцюнування Еколопчно'1' Конституцп ЗемлГ та ïï мГжнародне оргашзацшне забезпечення.
Assoc. prof. Yu.V. Karavan - Lviv Institute of Economy and Tourism;
assoc. prof. Yu.S. Tokar - Lviv State Agrarian University
Some aspects of the structure and contents of the World Environmental Constitution
In the article some elements of construction and functioning of World Environmental Constitution, its international organization provision are presented.
Становлення цившзаци, вся ïï подальша ГсторГя розвитку свГдчить, що Гснуе постшна боротьба людини з довкшлям для задоволення своïх життевих потреб. Використовуючи у рамках суспшьного виробництва невпинно зрос-таючГ за потужшстю i масштабами науково-техшчш засоби, сощум егоютич-но перетворюе природнГ ресурси у споживчГ блага для себе. Сформувалась цГльова функцГя ефективного виробництва, головним параметром яко" е вар-тГсний показник - прибуток. Досягнення максимально можливого прибутку за умови мшГмГзаци витрат стало метою виробництва. До витрат вГднесено рГзнГ види людських зусиль у вартюнш формГ, а щодо довкГлля - джерела си-ровини i умов для виробництва, то воно мае цшу тГльки стосовно людських взаемовГдносин, його власш збитки до уваги не беруться.
Реакщя Природи на такий хижацький щодо неï спосГб людського гос-подарювання у виглядГ рГзноманГтних екологГчних негараздГв, зокрема i кризо-вого характеру, спонукали людську спшьноту до переоцГнки принципГв ефек-тивносп виробництва, ведення його з урахуванням вимог екологГчного Гмпера-тиву. Ниш у масштаб! планети маемо окремГ позитиви у цьому вщношенш: Гс-нують приклади екологiзацiï виробництва, Гснуе низка мГжнародних i нащ-ональних декларацГй i протоколГв про намГри щодо захисту довкГлля, вГдбу-ваеться певний зсув у людськш свщомостГ у цьому напрямГ. СпостерГгаемо i прихований отр руйнуванню старих (антиеколопчних) стереотипГв природокористування. Яскравий приклад - Кютсью угоди. На словах усГ - за, на прак-тицГ головнГ винуватцГ забруднення довкГлля шукають рГзнГ вГдмовки, щоб щ угоди не виконувати. Отож, еколопчна справа зрушилась з мГсця, але ще не-
