8. Паламарчук В.О., Коренюк П.1. Економжа природокористування. - Запорiжжя, 2003. -С. 104-121.
9. Туниця Ю.Ю. Сутнють щи Еколопчно'1' Конституцп Землi та й 0CH0BHi концептуаль-ш засади// Наук. вюник УкрДЛТУ: Концепцiя Еколопчно'1' Конституцп Землi - правова основа стратеги сталого розвитку. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.7. - С. 23-30.
10. Encyclopedia Britanica. - Oxford, London, 1970. - Vol. 12. - P. 435.
УДК 502.7 (075.8) Доц. Ю.В. Караван, канд. фiз.-мат наук - Львiвський
тститут економжи i туризму; доц. Ю.С. Токар, канд. техн. наук - Львiвський державний аграрний утверситет
ДЕЯК1 АСПЕКТИ СТРУКТУРИ ТА ЗМ1СТУ EK^Ori4HOÏ
КОНСТИТУЦП ЗЕМЛ1
Викладено деяю засади побудови та функцюнування Еколопчно!' Конституци Землi та ïï мiжнародне органiзацiйне забезпечення.
Assoc. prof. Yu.V. Karavan - Lviv Institute of Economy and Tourism;
assoc. prof. Yu.S. Tokar - Lviv State Agrarian University
Some aspects of the structure and contents of the World Environmental Constitution
In the article some elements of construction and functioning of World Environmental Constitution, its international organization provision are presented.
Становления цившзаци, вся ïï подальша 1стор1я розвитку св1дчить, що юнуе постшна боротьба людини з довкшлям для задоволення своïх життевих потреб. Використовуючи у рамках суспшьного виробництва невпинно зрос-таюч1 за потужшстю i масштабами науково-техшчш засоби, сощум его"стич-но перетворюе природнi ресурси у споживчi блага для себе. Сформувалась цiльова функщя ефективного виробництва, головним параметром яко" е вар-тiсний показник - прибуток. Досягнення максимально можливого прибутку за умови мiнiмiзацiï витрат стало метою виробництва. До витрат вщнесено рiзнi види людських зусиль у вартюнш формi, а щодо довкшля - джерела си-ровини i умов для виробництва, то воно мае цшу тшьки стосовно людських взаемовщносин, його власнi збитки до уваги не беруться.
Реакщя Природи на такий хижацький щодо не" спосiб людського гос-подарювання у виглядi рiзноманiтних екологiчних негараздiв, зокрема i кризо-вого характеру, спонукали людську спiльноту до переоцiнки принцишв ефек-тивностi виробництва, ведення його з урахуванням вимог еколопчного iмпера-тиву. Нинi у масштабi планети маемо окремi позитиви у цьому вщношенш: ю-нують приклади еколопзаци виробництва, iснуе низка мiжиародних i нащ-ональних декларацiй i протоколiв про намiри щодо захисту довюлля, вщбу-ваеться певний зсув у людськш свiдомостi у цьому напрямь Спостерiгаемо i прихований опiр руйнуванню старих (антиекологiчних) стереотипiв природокористування. Яскравий приклад - Кютсью угоди. На словах ус - за, на прак-тицi головнi винуватщ забруднення довкiлля шукають рiзнi вщмовки, щоб цi угоди не виконувати. Отож, еколопчна справа зрушилась з мюця, але ще не-
мае масштабного i стабiльного розвитку. 1стотним чинником такого розвитку мае стати штегращя морально-етичних, технiко-економiчних, правових та ш-ших норм рацiонального природокористування в Основному закош людського юнування на планетi - Екологiчнiй Конституци Землi (ЕКЗ).
З метою розроблення ЕКЗ необхщно створити пiд епдою ООН Кон-ституцiйну комiсiю, до складу яко! увiйшли б делегати вщ рiзних мiжнарод-них оргашзацш, якi займаються питаннями охорони природи та екобезпеки. Мандат Комюи повинен передбачати змогу отримувати необхiдну шформа-цiю вiд мiжнародних iнституцiй i урядових органiв держав-членiв ООН, проводите необхiднi експертизи, спiвпрацювати з Академiями наук рiзних кра!н, проводити конференци та симпозiуми тощо.
Розроблений та узгоджений на основi мiжнародного консенсусу проект ЕКЗ повинна урочисто прийняти Генеральна Асамблея ООН разом з ме-ханiзмом контролю за втшенням норм ЕКЗ у крашах-шдписантах. Одним iз елементiв згаданого вище механiзму контролю мае бути Мiжнародний еколо-гiчний суд. Елементами згаданого вище мехашзму контролю мають бути Мiжнародна екологiчна iнспекцiя та мiжнародний екологiчний суд. За сучас-них умов зростання комунiкацiйних можливостей та iнтенсивного мiжнарод-ного подшу працi наша планета перетворилась у велетенський гуртожиток з рiзними, часто-густо вщмшними та конфлiктними, економiчними, полггични-ми, державними iнтересами його взаемозалежних мешканцiв. Саме Мiжна-родна екошспекщя мала б змогу вiдiгравати роль своерщного "коменданта", який слiдкував би за дотриманням норм ЕКЗ.
Процес створення ЕКЗ та механiзмiв и реатзаци, попри iснуючi пробле-ми i складнощi, мае добре шдгрунтя: дiяльнiсть ЮНЕП - централiзовано! шсти-туци ООН з питань довюлля, iнших органiзацiйних структур ООН, яю у рамках свое! основно! дiяльностi переймаються супутнiми з цiею дiяльнiстю еколопч-ними проблемами. Тiльки добрих слiв заслуговують екологiчнi акци низки мiж-народних неурядових органiзацiй, серед яких М1жнародний союз охорони природи i природних ресурсiв - iнiцiатор прийняття Генеральною Асамблеею ООН у 1982 р. Всесвгтньо! харти охорони природи. Важко переоцiнити прийняття у 1992 р. Декларацй Рю: Порядок денний на ХХ1 ст. - план сощального, еконо-мiчного та екологiчного подальшого стiйкого розвитку. Нагромаджений людсь-кою спiльнотою досвщ боротьби за екологiчне благополуччя на методолопчно-му рiвнi дае змогу його концентрацй i узагальнення на оргашзацшному рiвнi за умови функцюнування ЕКЗ. Це особливо важливо з огляду на екологiчне ли-царство та дещо екстравагантну дiяльнiсть Гршшсу ("хiба ревуть воли, як ясла повш?"), i свiдчить на користь переходу вщ iмпульсноl спорадично! боротьби до невпинно! еволюцiйно! дiяльностi у правовому полi ЕКЗ.
Бажано, щоб конструювання ЕКЗ стало прiоритетним серед завдань, яю вирiшуе ООН, оскшьки екологiчнi кризи рiзних рiвнiв здатш спричинюва-ти руйнування i забирати людсью життя у масштабах, зютавних хiба що з бi-дами вщ малих та великих вшськових конфлiктiв. Бажано, щоб недолiки ЕКЗ знайшли вiдбиток, з урахуванням нацюнально! специфiки, у вiдповiдних нор-мативних актах держав, яю пiдписали ЕКЗ.
Оскшьки сферою застосування ЕКЗ мають бути практично ус напрями людсько! дiяльностi: культура, наука, освгта, рiзнi види господарювання, до-цiльно, щоб цей документ мав структурну iерархiю. Перший (верхнш) рiвень (рiвень норм) - власне ЕКЗ - сукупшсть вiдносно невелико! кшькосп статей принципово засадничого характеру. Другий рiвень (рiвень нормативiв) - дета-лiзацiя i конкретизацiя вимог вщповщних норм. Можливий i третш рiвень (ме-тодичний) - узагальнеш методики, рiзнi iнструктивнi матерiали, пов'язаш з до-сягненнями вiдповiдних норм, прогнози та оцшки.
За тако! концепцi! побудови ЕКЗ !! перший рiвень е у часi тривало сталим, другий - стало-змiнним (час вщ часу можливi корекцi!), третш - динамiчний.
Запропонована конструкцiя ЕКЗ укуш з iнституцiями забезпечення !! норм може дати змогу ефектившше долати складний шлях до головно! мети: сталого розвитку та еколопчно! безпеки планети задля безпечного та комфортного юнування на нш людини.
Прийняття ЕКЗ може спричинити руйнащю таких стереотишв людсько! свщомост^ як "природа все стерпить: i нашi техногенези, i нашi вiйськовi змагання" (псевдооптимiстичний) та "наближаеться кiнець свiту (людського), бо зупинити науково-техшчний прогрес з його жахливими для Природи (от-же, i для людей) наслiдками i повернутись до печер неможливо" (суто песи-мiстичний) i започаткувати створення культурогеми гармоншних взаемин "заводу" i "саду". Прийняття ЕКЗ i впровадження у життя !! норм надасть новий подих у дiяльностi ООН, внесе новацй ХХ1-го ст. у мiжнародну спiвпрацю.
ЕКЗ може внести певш корективи у дiяльнiсть пол^ичних партiй i громадських рухiв. Так, антиглобалюти вiд протестних шоу (глобалiзацiя е реальним наслiдком науково-технiчного прогресу, який нiякими протестами не зупинити) зможуть перейти на !! базi до боротьби за лiквiдацiю конкрет-них соцiальних негараздiв, обмеження свавшля транснацiональних корпора-цiй. У цьому випадку боротьба вщбуватиметься у межах правового поля, от-же, матиме ефектившший характер.
Вибiр конструкцi! (структури) ЕКЗ та шституцш, забезпечення практично! реалiзацi! !! норм е вщповщальним завданням, але, врештi-решт, не мае проблемного характеру.
1стотно складнiшим е змiстове наповнення компоненпв ЕКЗ. Наприк-лад, юнують проблеми в економiчнiй та правовш площинах щодо визначення внеску в еколопчш збитки на певнiй територй, спричиненi дiяльнiстю на нiй декшькох об,ектiв, транспортацiею забруднення вiд об'еклв, розташованих за межами територi!, щодо оцшки негараздiв, якi проявились ниш, але виклика-нi функцiонуванням джерела забруднення у минулому. Оцшка еколопчних збиткiв ускладнена ще тим, що ефект вiд дi! рiзних забруднень не мае адитив-ного характеру. Взаемна дiя декiлькох забруднень на певний рецишент може створити ефект, вщмшний вiд дi! кожного з них. Зрозумшо, що окрiм того, юнують ще проблеми коректностi визначення економiчних збиткiв екологiч-ного походження.
Не тривiальною е i проблема соцiальних забруднень. Насамперед заз-начимо, що юнуе досить поширена традицiйна думка, що сощальш вiдносини
не е об'ектом екологiчних дослiджень, як i анахронiзм, що екологiя - це щось пов'язане лише з бюлопею. Безумовно, що людська популящя мае iстотнi особ-ливостi щодо популяцш iнших живих органiзмiв, але при цьому вона зали-шаеться частиною бiоти i на не! поширюеться дiя основних екологiчних закошв.
Якщо фiзичне, хiмiчне та iншi види забруднень мають матерiальних носив i спричинюють на реципiентах негативнi ефекти матерiально! природи, то сощальш забруднення мають морально-етичний характер, але можуть спричинювати на реципiентах знов таки негативш ефекти матерiально! природи. Особливютю цього виду забруднень е те, що джерело i рецишент - той самий об'ект. Подiбна ситуацiя складаеться i при шших видах забруднень, та у людей юнуе ще й таке поняття як свобода особи, права людини.
Наприклад, проблема нетрадицшних статевих стосунюв. Мае право та чи шша особа на такi стосунки? Мабуть, оскшьки у не! об'ективно iснуе ме-ханiзм, що спонукае до цього. Таке ж саме право мае людина хворгги на грип чи туберкульоз. Але нетрадицшна орiентацiя е аномальною тому, що не ви-конуеться основна функщя - продовження роду людського. Уявимо, що вс стали нетрадицюналами. Що буде з людством? Зникне, або перейде на бь отехнолопчш методи (штучне заплiднення, клонування тощо). Прекрасна перспектива вщтворення людсько! популяци!
Коли засоби масово! шформаци поширюють i пропагують данi про одностатевi шлюби, чи не варто !хш ди вважати джерелами соцiальних забруднень i оцiнювати це подiбно до свiдомого розповсюдження iнфекцiй?
Вiдомо, що кожна людина володiе механiзмом, який у сташ викликати агресивну поведшку. Людство мае апробованi рецепти реакцш на випадки аг-ресивних дш, у тiм числi i у правовому поль У цьому випадку принципових проблем не юнуе. Виникають вони при ощнюванш рiзноманiтноl продукци (друковано!, електронно! тощо), яка пропагуе насильство. Чи потрiбно за таких обставин обмежуватись моральним осудом або забороною до поширен-ня? Часто таю заходи лише тдвищують рейтинг (отже, i цiну) ще! продукци. Можливо, варто розглядати И як неякiсний шкiдливий товар та накладати штрафнi санкци щодо товарiв такого типу.
В економiчно розвинених кра!нах iснуе ще одна проблема: надспожи-вання, яка, на жаль, актуалiзуеться i в iнших крашах. "Вейстингове" (прес-тижне) споживання - це, зокрема, нерацюнальне витрачання ресурЫв, у тiм числi невiдновлюваних, i додатковi проблеми з вiдходами з шшого. Елемен-тарнi карально-заборонювальнi заходи у цьому випадку не ефективш (подiб-но до "сухого закону"), адже ж "красиво жить не запретишь". Залишаеться несхвальна громадська думка, сформована не на засадах осудження, а розвш-чування духовно! недолугост такого ставлення до побуту та заподiяння реально! шкоди довкшлю. Можливе i застосування економiчних важелiв до ви-робникiв "вейстингових речей" за ютотно скорочений "життевий цикл" цих виробiв та, вiдповiдно, швидке !х потрапляння у вiдходи.
За час свого юнування на Землi соцiум упевнився у необхiдностi дот-римання деяких фундаментальних iмперативiв морального характеру, як е обмежувальними щодо дш конкретного iндивiда у суспшьствь Нинi маемо
досить доказiв необхiдностi дотримання вимог екологiчного iмперативу -певних обмежень щодо дш суспiльства у природному середовищi.
Наведеш приклади iз велико! низки проблем, яю треба вирiшувати в ЕКЗ, демонструють багатоплановiсть та складнiсть цього процесу, але вже сам факт ще! роботи сприятиме появi у людського загалу бiльшо! защкавле-ност щодо екологiчних проблем, пiдняттю рiвня екологiчно! свiдомостi та, можливо, знайде певне вщображення у практичнiй дiяльностi пiд гаслом, що екологiчна безпека е запорукою безпечшшого iснування людини на Земль
УДК 349.6:656.01 Acnip. Ю.А. Краснова - Кшвський нацюнальний
аграрный ушверситет м. Тараса Шевченка
ПРАВОВ1 АСПЕКТИ ЕКОЛОГ1ЧНО НЕБЕЗПЕЧНОÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 НА ТРАНСПОРТ1 У СИСТЕМ1 ГЛОБАЛЬНОГО ЕКОЛОГ1ЧНОГО УБЕЗПЕЧЕННЯ
Дослщжуються вимоги екологiчного законодавства Украши у сферi здiйснення екологiчно небезпечно'1 дiяльностi на транспорта
Post-graduate Yu.A. Krasnova - Kyiv national agricultural university
named after Taras Shevchenko
The legal and ecological bearing of an ecologically safe activity regarding transport infrastructure within the system of global environmental safety provision
Provisions of Ukrainian legislation concerning ecologically dangerous activities in the transport sphere.
Прояви еколопчного ризику для навколишнього природного середови-ща та життя i здоров'я людей внаслщок небезпечних техногенних вплив1в, яю стали на сьогодш одшею з основних проблем свгтового сшвтовариства, зумо-вили необхiднiсть запровадження нових механiзмiв щодо запобiгання !м, а та-кож лiквiдацiйних та реабiлiтацiйних заходiв у разi настання негативних нас-лiдкiв вiд екологiчно небезпечно! дiяльностi. Важливу роль у питаннi виршен-ня ^eï проблеми вщграе прийняття фундаментального нормативного акту, яким би урегулював увесь комплекс мiжнародних суспшьних вiдносин у сферi охорони навколишнього природного середовища та екологiчного убезпечення.
Таким важливим унiверсальним нормативним актом може стати Еко-логiчна конститущя Землi, в основу якоï пропонуеться покласти право людини i народiв на безпечне навколишне природне середовище, iншi екологiчнi права, яю мають забезпечуватися спецiальним юридичним мехашзмом, що охоплюватиме систему вiдповiдних правових заходiв, напрацьованих в окре-мих крашах та схвалених людством на мiжнародному рiвнi. Реалiзацiя такого мехашзму мае пiдвищити якiсть навколишнього середовища планети на ос-новi мiжнародного спiвробiтництва в iнтересах теперiшнього та прийдешшх поколiнь шляхом дотримання вимог про обмеження хiмiчних, фiзичних, бь ологiчних впливiв господарськоï дiяльностi на нього.