CC BY
23
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8407 http://nvlvet.com.ua/
UDC [628.1.034.3+628.14]:636.93
Physico-chemical parameters of water for different methods of drinking commercial young blue fox (Vulpes logopus)
T.V. Shevchuk, B. Shamoluk
Vinnytsia National Agrarian University, Vinnytsya, Ukraine
Shevchuk, T.V., & Shamoluk, B. (2018). Physico-chemical parameters of water for different methods of drinking commercial young blue fox (Vulpes logopus). Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(84), 39-43. doi: 10.15421/nvlvet8407
The article presents the results of the study of the physical and chemical parameters of water for different methods of feeding the commercial young blue fox. The research was carried out at a private brewery in the Khmelnytskyi Ds. on 500 moths of the main herd. Spraying the youngsters of the experimental group was carried out in a traditional way - fom combined drinking water, distribution of water was carried out daily manually. Animals of the experimental group were injected using an automated watering system. Water samples were taken from: a water pipe, from combined drinking water for an hour and 12 hours after hand delivery - in the control group, from self-steering racks for maintenance of fur animals - in the experimental group. An analysis of the dynamics of physical and chemical parameters of water (odor, color, turbidity, rigidity, active acidity, dry residue and chlorides) was carried out for different methods of watering, and compliance with their current norms for drinking water for farm animals was established. In the course of experimental studies, there were significant differences in the organoleptic parameters and water properties in the control group as compared to water samples. Thus, for manual distribution of water for 12 hour there was a deterioration of odor on 1.1 points, increase turbidity almost twice, decrease in acidity -by 1.06 units. The indicated indicators exceeded the maximum permissible norms. The reasons for violations of the quality of drinking water in the traditional way of drinking were: contact with feed mixes in combined drillers, the effect of abiotic and biotic factors, staining residues. In samples of water in the experimental group there were no significant deviations of physical and chemical indices: they were within the limits of permissible norms. Isolation of drinking water from the environment, dosing at the need of the animal proved to be the main advantages of the atomized method of drinking fur-bearing animals, which gives grounds to recommend it for introduction into production. Further scientific research will focus on the study of the microbiological characteristics of water for different ways of drinking fur-bearing animals and, in fact, blue fox. In addition, interesting from a practical point of view can be the study of productive indicators of commodity young animals of fur animals with different methods of watering. It should take into account not only the dynamics of animal growth, the quality of fur, the level of preservation, but also production costs, including changes in the structure of the cost of fur.
Key words: drinking water, drinking water, physico-chemical parameters, animal husbandry, commercial young, blue fox (Vulpes logopus).
Фiзико-хiмiчнi показники води за pi3H^ cnoco6iB напування товарного молодняку песця блакитного (Vulpes logopus)
ТВ. Шевчук, Б. Шамолюк
Втницький нацiональний аграрний утверситет, м. Вiнниця, Украгна
В cmummi подат результати до^дження фiзикo-хiмiчних параметрiв води зарiзних cnoco6ie напування товарного молодняку блакитного песця. До^дження проводилися у приватнш звiрoфермi Хмельницьког oблаcmi на 500 матках основного стада. Напування молодняку до^дног групи проводили традицшним способом - з комбтованих напувалок, роздавання води здшснювалося щодоби вручну. Тварин до^дног групи напували за допомогою автоматизованог системи напування. Проби води вiдбирали з:
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vol. 20, no 84
39
Article info
Received 08.01.2018 Received in revisedform 22.02.2018 Accepted 26.02.2018
Vinnytsia National Agrarian University, Sonjachna Str., 3, Vinnytsya, 21008, Ukraine. Tel. :+38-067-950-43-88 E-mail: [email protected]
водогону, з комбтованих напувалок за годину та через 12 годин тсля роздавання вручну - в контрольнш грут, з нтельних автона-пувалок стчастих вигулiв для утримання хутрових звiрiв - в до^днш гр^. Проводився аналiз динамки фiзико-хiмiчних показни-тв води (запаху, кольору, каламутностi, жорсткостi, активног кислотности сухого залишку та хлоридiв) зарiзних способiв напу-вання, встановлювалась вiдповiднiсть гх дЮчим нормам на питну воду для стьськогосподарських тварин. У ходi експерименталь-них до^джень виявлет достовiрнi вiдмiнностi в органолептичних параметрах та властивостях води у контрольны групi порiв-няно iз пробами з водогону. Так, за ручного роздавання води протягом 12 годин спостер^алось достовiрне погiршення запаху на 1,1 бала, тдвищення каламутностi майже вдвiчi, зниження кислотностi - на 1,06 одиниць. Вказаш показники перевищували гранично допустимi норми. Причинами порушення якостi питног води при традицтному способi напування були: контакт гг iз кормо-сумШками у комбтованих напувалках, дiя абютичних та бютичних чиннимв, застоювання залишшв. У пробах води в до^днш грут суттевих вiдхилень фiзико-хiмiчних показнимв не виявлено: вони перебували у межах допустимих норм. 1золящя питног води вiд навколишнього середовища, дозування за потребою тварини виявилися основними перевагами атоматизованого способу напування хутрових звiрiв, що дае тдстави рекомендувати його для впровадження у виробництво. Подальшi науковi до^дження спрямовуватимуться на вивчення мiкробiологiчних характеристик води за рiзного способу напування хутрових звiрiв i, власне, песця блакитного.
Ключовi слова: способи напування, питна вода, фiзико-хiмiчнi показники, звiрiвництво, товарний молодняк, песець блакитний (¥и1рги 1о%орж).
Вступ
Значения води для оргашзму тварин е першочер-говим, адже вона виконуе функцш середовища пере-6iry вах обмшних процеав, регулятора, активатора, термiчного балансу тощо. За вирощування тварин у неволi виключною потребою е забезпечення !х пит-ною водою належно! якосп та в повному обсяз^ У звiрiвництвi напування мае ряд особливостей, пов'язаних Í3 специфжою бюлогп хутрових звiрiв, технолопею утримання та годiвлi. Тому в б№шосл звiрогосподарств застосовують ручну або мехашзова-ну роздачу води у грyповi або шдиввдуальш напувал-ки. Такий споаб напування вважався найдешевшим, вщносно недорогим та зручним. Крiм того, позбавле-ний залежносп напування ввд абютичних умов вирощування хутрових звтв у вщкритих констрyкцiях (Bala et al., 2009). Проте серед недолшв фахiвцi ввд-значали: ввдсутшсть iзоляцií порци води в напувалках, забруднення при потраплянш корму, велик! затрати ручно! пращ, нерiвномiрне споживання води твари-нами рiзного темпераменту при груповому утримапш тощо (Vysokos and Mylostyvyi, 2015). В прогресивних звiрогосподарствах свiтy наприкiнцi минулого столгг-тя почали використовувати автоматизованi системи водопостачання (Dahlman et al., 2002; Guo et al., 2015). В лiтератyрi знаходимо вiдомостi про ефектившсть впровадження ii в Украíнi (Shcherbatyi and Ostashevskyi, 2003; Sokoliuk, 2014). Однак залиша-ються недослiдженими основш переваги та недолiки автоматизованого водонапування. Актуальним для виробництва та прюритетним у наyцi е пошук оптимь зовано! системи водопостачання та автоматичного напування хутрових звiрiв у вщкритих шедах.
Метою наших дослджень було вивчити фiзико-хiмiчнi показники води за рiзних способiв напування товарного молодняку песця блакитного (Vulpes logopus). Для досягнення мети були поставлеш так завдання: поставити науково-господарський дослвд на двох групах тварин-аналогiв, оргашзувати вiдбiр проб води та аналiз íí фiзико-хiмiчних показникiв, провести аналiз отриманого експериментального матерiалy, узагальнити даш та сформулювати висновки, намгга-ти напрямки подальших наукових дослiджень.
MaTepia™ i методи досл1джень
Експериментальш дослщження проводили у приватному шдприемста О.М. Бакуна, що розмщене у сел1 Слобвдка Рахшвецька Дуна!вецького району Хмельницько! области Науково-господарський дослщ проводили за методом груп-перюд1в. Контрольною була група товарного молодняку песця блакитного, яку формували за принципом аналопв (n = 60). Тварин 1,5-мюячного вшу ввдлучали ввд матер1в та помь щали по двое у сичасп клики. За два мюящ до забою - розсаджували в 1ндив1дуальн1 вигули. Вели контроль живо! маси та збереженосл тварин зпдно з зага-льноприйнятими правилами (Balakirev and Judin. 1994). Напування здшснювали 1з комбтованих напувалок (рис.1). Роздавання води здшснювалося вручну щоденно. Обсяги витрат на 1 голову товарного молодняку песця блакитного питно! води регламентували-ся дшчими нормами (Veterinamo-sanitarnye pravila ..., 2003).
Дослвдна група товарного молодняку пеств (n = 60) була розмщена у шед1 з автоматизованою системою водопостачання (рис. 2), яка складалась 1з системи ф1льтр1в, л1чильника, помпи, дозатора, регулятора тиску, водогшних комушкацш та нтельних автопо!лок, тдведених до кожного сггчастого вигулу для молодняку зв1р1в. Проби води для ф1зико-х1м1чними показниками у контрольнш груш вщбира-ли: тд час роздавання, за годину та через 12 години тсля роздавання. В дослщнш грут зразки ввдбирали 1з 2 точок - водогону та автонапувалки (n = 3) (Voroniak et al., 2006). Щомюячно здшснювали облш споживання води тваринами. Дослщження ф1зико-х1м1чних показник1в води здшснювали вщповвдно до Державних сантарних норм та правил СанШН № 383 ввд 23.12,1996 р. (Derzhavni sanitarni normy i pravyla, 1996).
Зв1р1в контрольно! i дослвдно! груп утримували в однакових умовах (шедах на 60 стчастих вигулiв) (Pidpryiemstva zvirivnytstva ta krolivnytstva, 2008), годiвля - одноразова вологими мшанками зпдно з нормами годiвлi (Bala et al., 2009).
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vol. 20, no 84
40
Рис.1. Напувалка комбшована для товарного молодняку песця блакитного (ручне роздавання води)
Рис 2. Автоматизована система знезараження, очистки та подач1 води питно! у шеди для товарного молодняку
песця блакитного (лтгня питна система)
Статистичну обробку цифрового матер1алу проводили за Н.А. Плохинским (Plohinskij, 1969). Одержат цифров1 дан були оброблет за допомогою програми МС EXEL 98 and Windowse, статистично опрацьову-ван за Стьюдентом (t), визначали коефщент вар1ацй' (С, %). Результата вважали статистично в1рогвдними при Р < 0,05, Р < 0,01, Р < 0,001.
Результати та ix обговорення
Експериментальш даш сввдчать про те, що за ор-ганолептичними показниками вода з водогону, що подаеться на зв1роферму та роздаеться вручну у напу-валки та пвдводиться до автонапувалок песщв, вщпо-вщае дшчим саштарним нормативам (Derzhavni sanitarni normy i pravyla, 1996). Однак пiсля 12-годинного перебування у поiлцi для молодняку звiрiв проби води достовiрно поступалися контроль-ним за запахом (на 56,4% (Р < 0,05) та каламутшстю (на 1,12 мг/дм3 (< 0,01)) (табл. 1). Вказаш органолеп-
тичнi параметри перевищують науково обгрунтоваш норми. Напевно, внаслвдок застою вода оаменяеться аеробною мiкрофлорою, що зумовлюе запуск фермен-тативних процесiв з утворенням газiв. Мшробюлопч-на та абютична дгя на залишки води у напувалках тварин контрольно! групи призвела до зрушення рiв-новажного стану води, що зумовило випадшня в осад частини розчинних речовин (солей або бшшв). Вна-слщок тако! дестабiлiзацii проби води тсля 12-годинного роздавання у напувалки мали вищу каламутнiсть.
Дослвдження фiзико-хiмiчних показнишв води за рiзних способiв напування товарного молодняку пес-ця показали, що за ручного роздавання води у напува-лках для звiрiв через 12 годин проби набували слабо кисло! реакци (6,55 ± 0,03 проти 5,49 ± 0,06 (Р < 0,001) (табл. 2). Причиною зниження кислотностi води у напувалках, на нашу думку, е забруднення частками !ж1, агресiя бактерiй та процеси окисного характеру.
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vol. 20, no 84
41
Таблиця 1
Органолептичт показники води за р1зних способ1в напування товарного молодняку песця блакитного (Уи1рвь' \ogopus) (п = 3), X± Зх
Точка вщбору проб води:
Показник з водогону з напувалки через 1 год тсля роздач1 (контрольна група) з напувалки через 12 год тсля роздач1 (контрольна група) з автонапувалки (досл1дна група)
Запах при 20 °С, бали 1,95 ± 0,1 1,98 ± 0,3 3,05 ± 0,33 1,95 ± 0,01
С, % 5,1 15,2 10,8 0,5
1 - 0,1 3,2 0
Р - > 0,05 < 0,05 > 0,05
Кол1р, градуси С, % 25,3 ± 1,0 4,0 25,9 ± 1,0 3,7 26,9 ± 1,2 4,5 26,4 ± 0,3 1,1
1 - 0,4 1,0 1,1
Р - > 0,05 > 0,05 > 0,05
Каламуттстъ за стандартною шкалою, мг/дм3 0,55 ± 0,03 0,55 ± 0,06 1,67 ± 0,11 0,56 ± 0,03
С, % 5,5 10,9 6,8 5,4
1 - 0 9,8 0,2
Р - > 0,05 < 0,01 > 0,05
Таблиця 2
Ф1зико-х1м1чт показники води за р1зних способ1в напування товарного молодняку песця блакитного (Vulpes \ogopus) (п=3), X± 8х
Точка вщбору проб води:
Показник з водогону з напувалки через 1 год тсля роздач1 (контрольна група) з напувалки через 12 год тсля роздач1 (контрольна група) з автонапувалки (досл1дна група)
Жорстшсть загальна, мгекв/дм3 7,45 ± 0,3 7,32 ± 0,1 7,52 ± 0,3 7,48 ± 1,1
С, % 4,0 1,4 4,0 14,7
1 - 0,41 0,2 0
Р - > 0,05 > 0,05 > 0,05
Водневий показник, рН 6,55 ± 0,03 6,50 ± 0,01 5,49 ± 0,06 6,63 ± 0,05
С, % 0,5 0,2 1,1 0,8
1 - 1,6 15,8 1,4
Р 3 - > 0,05 < 0,001 > 0,05
Зал1зо, мг/дм3 0,52 ± 0,06 0,50 ± 0,03 0,51 ± 0,01 0,59 ± 0,01
С, % 11,5 6,0 2,0 18,6
1 - 0,3 0,16 1,2
Р 3 - > 0,05 > 0,05 > 0,05
Сухий залишок, мг/дм3 1045 ± 23,5 1052 ± 15,8 1095 ± 35,3 1073 ± 25,9
С, % 2,2 1,5 3,2 2,4
1 - 0,2 1,2 0,8
Р 3 - > 0,05 > 0,05 > 0,05
Хлориди, мг/дм3 268,33 ± 12,6 265,91 ± 15,5 255,95 ± 32,4 270,57 ± 19,8
С, % 4,7 5,8 12,7 7,3
1 - 0,12 0,36 0,1
Р - > 0,05 > 0,05 > 0,05
1з поданого табличного матер1алу видно, що най-ближчими до показнишв водопровщно! води е показники проби дослздно! групи зв1р1в, яких напували за допомогою автоматизовано! системи. Це зумовлене 1золящею води ввд навколишнього середовища, що сприяло захисту И ввд дп несприятливих бютичних та абютичних фактор1в.
Висновки
Щд час вирощування товарного молодняку песця блакитного можна застосовувати р1зт способи та системи напування: традицшну - з ручною роздачею у шдиввдуальш напувалки та автоматизовану - з сис-
темою водопостачання, очищення, контролем подач1, водопровщною системою та автонапувалками.
Органолептичт та ф1зико-х1м1чт показники проб води за ручного та мехашзованого способ1в напування перебували в межах саштарних норм та правил.
За перюд у 12 годин тсля роздач1 вода в тдиввду-альних напувалках товарного молодняку песця блаки-тного характеризуеться достов1рним попршенням запаху (Р < 0,05) та каламутносп (Р < 0,01).
Шд час анал1зу ф1зико-х1м1чних показник1в проб води за р1зних способ1в напування товарного молодняку песця суттевих вщмшностей не виявлено, проте тсля 12-годинного перебування в напувалках рН достов1рно знижувалась на 1,06 (Р < 0,001).
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, уо1. 20, по 84
42
