CC BY
31
ASSESSMENT OF CYTOTOXIC ACTIVITY OF WATER FROM VARIOUS WATER SUPPLY SOURCES
Verholias M.R., Trakhtenberg I.M., Dmytrukha N.N.
ОЦ1НКА ЦИТОТОКСИЧНО1 АКТИВНОСТ1 ВОДИ 13 Р1ЗНИХ ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ
абруднення бiосфери шкщливими xiMi4HMMM речовинами загрожуе стану довюлля, здоров'ю населення i обме-жуе можливостi подальшого збалан-сованого розвитку суспiльства [1].
Однiею з актуальних i нагальних нинi проблем е забезпечення населення Укра'ши яюсною i безпечною питною водою. Вплив питно'| води на спожива-ча може варюватися залежно вiд ком-бЫацп самих домiшок i вщ ¡хых кон-центрацiй навiть за умов вщповщносл встановленим санiтарно-гiгiенiчним нормам. У водi можуть бути присутнн ми бiологiчно активнi домiшки, як негативно впливають на здоров'я людини та iншi живi органiзми. Сучасн фiзико-хiмiчнi методи аналiзу складу води не дають можливостi вичерпно оцЫювати якiсть води i прогнозувати вплив присутых у нiй речовин на бюло-гiчнi об'екти. Таким чином, виникае потреба у розробц i використаннi нових методiв комплексно'1 оцЫки без-печностi та якостi питно'| води з мож-ливiстю прогнозування и впливу на рiзнi живi оргаызми [2].
У сучаснiй токсиколопчнм практи-цi разом з традицмними експери-ментами оцiнки токсичностi ксено-бiотикiв на лабораторних тваринах використовують альтернативнi мо-делi рiзноí бюлопчно'| органiзацií -безхребетних тварин, гщробюнти,
1 ВЕРГОЛЯС М.Р., 2 ТРАХТЕНБЕРГ 1.М.,
2 ДМИТРУХА Н.М.
"Институт К0Л0Тдн0Т xiMii та xiMii води НАН УкраТни iM. Думанського А.В., м. КиТв 2ДУ «1нститут медицини прац Нацiональноí академií медичних наук УкраТни, м. КиТв
УДК 574.64:57.085.23
K^40Bi слова: цитотоксичнiсть, культура кшток, питна вода.
мiкроорганiзми, рослини, культури |^тин людини та тварин [3, 4].
Багатьма дослiдженнями пщтверд-жено, що методи in vitro е досить точ-ними, швидкими у постанову та еко-номiчно рентабельними. Перспек-тивнiсть дослiджень з використанням методiв in vitro пiдсилюеться i зро-стаючою увагою до ролi етичних аспектiв при виборi об'екту дослщ-жень, збiльшенням зацiкавленостi науков^в та широкоí громадськостi у гуманному ставлены до теплокров-них тварин, скорочення чисельност íх у наукових експериментах [5].
За рекомендацiями ISO (International Organization for Standardization), ICCVAM (Interagency Coordinating Committee on the Validation of Alternative Methods) та шших мiжна-родних оргашзацм дослщження цитотоксичноТ' дií речовин можуть проводитися на первинних культурах кл™н i тканин, видiлених iз орга-нiзму тварин, людини, а також постмних кл™нних лiнiях, отрима-них iз окремих видiв пухлин. Вибiр |^тин-мшеней залежить вiд оч^-ваних бiологiчних ефектiв до^джу-ваноТ' речовини. Дослiдження безпо-середньо на культурi клiтин людини спрощуе екстраполяцш даних i прогнозування токсичност речовини щодо органiзму людини [6].
Метою нашого дослiдження була оцшка якостi питноí води з рiзних джерел водопостачання за даними и цитотоксичноí дií на культури кл™н людини i тварин в умовах in vitro.
Матерши та методи дослщження. Пщ час дослщження визначали цитотоксичну дiю контрольно! води, що отримана згщно з рекоменда^я-ми ДСТУ 4174:2003 у лаборатори
ОЦЕНКА ЦИТОТОКСИЧЕСКОЙ АКТИВНОСТИ ВОДЫ ИЗ РАЗНЫХ ИСТОЧНИКОВ ВОДОСНАБЖЕНИЯ 1 Верголяс М.Р., 2 ТрахтенбергИ.М., 2Дмитруха Н.Н.
1 Институт коллоидной химии и химии воды им. Думанского А.В. НАН Украины, г. Киев
2 ГУ «Институт медицины труда Национальной академии медицинских наук Украины, г. Киев
Цель работы — оценка качества питьевой воды из разных источников водоснабжения по ее цитоток-сическомудействию на культуры клеток человека и животных в опытах in vitro.
Материалы и методы. Нами было исследовано цитотоксическое влияние контрольной воды, полученной в соответствии с требованиями ДСТУ 4174:2003 в лаборатории ИКХХВ НАН Украины, водопроводной, бюветной воды и бутилированной воды «Знаменская». Исследования были проведены на клетках линии НЭК-293 (клетки почки человека), линии L929 (фибробласты мыши) и РТР (клетки тестикул поросят) из Института микробиологии и вирусологии им. Д.К. Заболотного НАН Украины. Результаты. Исследования в МТТ-тесте цитоток-сичности указанных образцов воды показали, что наибольшую токсическую активность в отношении клеток почки человека линии НЭК-293 проявляли водопроводная и бюветная вода (количество жизнеспособных клеток под их влиянием составило
64,41% и 77,00% соответственно). Под влиянием воды «Знаменская» количество жизнеспособных клеток было 81,75%. Контрольная вода продемонстрировала наименьшее влияние — 91,73%. В тесте с сульфородамином В количество живых клеток под влиянием контрольной воды составило 103,00%, водопроводной воды — 82,45%, воды из бювета — 89,20%, «Знаменская» — 96,75%. В тесте с сульфо-родамином В количество жизнеспособных клеток после добавления контрольной воды составляло 81,45%, воды «Знаменская» — 69,45%, водопроводной воды — 68,2%, воды из бювета — 66,95%. Выводы. Наибольший цитотоксический эффект, по данным МТТ-теста и теста с сульфородамином В, на клетки почки человека линии ХЕК-293 проявляла водопроводная вода, а на фибробласты мыши линии L929 и клетки тестикул поросят РТР — вода из бювета. Наименьшее влияние на жизнеспособность клеток оказывала вода контрольная. Негативное влияние воды на жизнеспособность клеток проявлялось в нарушении функции митохондрий и синтеза белка. Более чувствительными к токсическомудей-ствию воды оказались клетки линии РТР, что может указывать на возможное негативное влияние воды на половую систему организма.
Ключевые слова: цитотоксичность, культура клеток, питьевая вода.
© Верголяс М.Р., Трахтенберг 1.М., Дмитруха Н.М. СТАТТЯ, 2016.
19 Environment & Health №42016
1нституту коло1дно'| xiMil та xiMil води НАН Укра'ши iM. А.В. Думан-ського, води i3 водогону цього шституту, води i3 бювету i фасовано! води «Знамен iвська». Обран зразки питно! води в^^з-нялись за хiмiчним складом.
Дослiдження були проведем на клiтинах лiнil НЕК-293 (ембрю-нальнi клiтини нирки людини), лшп L929 (фiбробласти мишi) i РТР (перещеплювальнi клiтини тестикул поросят), люб'язно наданих 1нститутом мiкробiологil i вiрусологil iM. Д.К. Заболотного НАН Укра'ши.
Клiтини культивували у пожив-ному середовищi RPMI 1640 ("SIGMA", США), яке мютило 4 ммоль/л L-глутамЫу, 10% ем-брiональноl сироватки теляти ("SIGMA", США), 40 мкг/мгл ген-тамщину, у термостатi за темпе-ратури 37оС з 5% СО2 на пластиковому посудi (SenteLab, Ук-ра'ша). Змiну середовища проводили кожнi 2 доби. Переав клн тин здiйснювали за допомогою розчину Версену при утворенн клiтинами суцiльного моношару (4-5 доба росту). Дослщження проводили за умови наявност у клiтиннiй суспензп не менше 90% живих клiтин.
Пщ час дослiдження клiтини висаджували на 96-лунковi планшети у концентрацй' 1х105/мл (по 100 мкл на лунку) у повному ростовому середови-щк Через 24 години до кштин
вносили досл1джуван1 зразки води. За контроль було взято лунки з кштинами, в як1 не додавали воду. Цитотоксичну актив-нють води щодо культур кл1тин визначали у тестах з метилтет-разол1ем (МТТ) та сульфорода-м1ном В (SR В) п1сля 24 годин 1нкубацИ.
Принцип методу МТТ засно-ваний на здатност1 сукцинатде-г1дрогенази - ферменту м1то-хондр1альноТ мембрани кл1тини в1дновлювати жовту с1ль метил-тетразол1ю (3-[4,5-диметилт1а-зол-2-т] - 2,5-дифенттетразо-л1я бром1д) до кристал1в форма-зану ф1олетового кольору, що накопичуються у результат! ц1еТ реакци у цитоплазм! живих кл1-тин. Таким чином, за штенсивш-стю накопичення кристал1в формазану у цитоплазм! можна судити про ртень м1тохондр1-ального дихання кл!тини, що е показником ТхньоТ життездатно-ст1. Тест фарбування сульфоро-дам!ном В дозволяе визначити вмют загального бшка, що може бути показником приросту кл1-тин та Тх прол1фераци [7].
К!льк!сть життездатних кл!тин в обох методах розраховували за формулою: ОГдл / оГкл х 100%, де ОГкл - оптична густина розчину у контрольних лунках; ОГдл - оптична густина розчину у дослщних лунках. Оптичну густину контрольних ! дослщних лунок визначали за допомогою мультилункового спектрофото-
Таблиця 1
Цитотоксична активнють питно'Г води i3 рiзних джерел водопостачання на кттини лiнiГ НЕК-293
Метод досл1дження % життездатних кл1тин за впливу р1зних зразк1в води
контрольна 1з водогону 1з бювета Знамен1вська
МТТ-тест 91,73±0,06 64,41±6,98* 77,00±6,14* 81,75±0,64*
Тест з сульфородамшом В 103,00±1,1 0 82,45±0,50* 89,20±3,40* 96,75±1,05*
Таблиця 2
Цитотоксична активнiсть питно'Г води i3 рiзних джерел водопостачання на клiтини лiнГГ L 929
Метод досл1дження % життездатних кл1тин за впливу р1зних зразк1в води
контрольна 1з водогону 1з бювета Знамен1вська
МТТ-тест 88,55±8,55 134,30±0,01* 58,56±1,45* 61,90±0,80*
Тест з сульфо-родам1ном В 70,40±1,50 66,85±3,05 65,50±1,60 68,90±4,50
Таблиця 3
Цитотоксична актившсть питно'Г води i3 рiзних джерел водопостачання на клiтини РТР
Метод досл1дження % життездатних кл1тин за впливу р1зних зразк1в води
контрольна 1з водогону 1з бювета Знамен1вська
МТТ-тест 72,80±0,60 65,50±4,40* 61,50±8,00* 66,75±5,45
Тест з сульфо-родам1ном В 81,45±6,90 68,20±1,80* 66,95±1,95* 69,45±4,65
Примтка до таблиць 1-3: * - позначено в'рог'щну вiдмiннiсть (р<0,05) щодо показниюв для контрольноi води.
метра Sunrise Tecan (Авс^я) за довжини хвилi 540 нм.
Результати дослщження та 'Гх обговорення. Результати МТТ-тесту показали, що наймен-ший цитотоксичний вплив на ембрюнальш клiтини нирки людини справила контрольна вода. За и впливу кiлькiсть життездатних клiтин становила (91,73±0,06)%. Найбiльшу цитотоксичну активнiсть щодо куль-тури клiтин лiнií НЕК-293 проявляли зразки води iз водогону та бювета (кiлькiсть життездатних к^тин за íхнього впливу становила (64,41 ±6,98)% i (77,00± 6,14)%, р<0,05 порiвняно з контрольною водою). За впливу фасовано! води «Знамешвська» кiлькiсть життездатних кттин становила (81,75±0,64)% (р<0,05). За даними, отриманими у тест з сульфородамшом В, кiлькiсть живих клiтин топя додавання контрольно! води становила (103,00±1,10)%, тодi як води iз водогону - (82,45±0,50)%, води iз бювета - (89,20±3,40)%, бу-тильовано! води «Знамешвська» — (96,75±1,05)% (р<0,05) (табл. 1). Ц данi можуть вказувати на те, що контрольна та «Зна-мешвська» води суттево не впли-вали на синтез бшка.
Пщ час дослiдження цитоток-сично! активностi питно! води щодо кштин лiнií L929 було вста-новлено, що при додаванн контрольно! води кшькють живих клн тин склала (88,55±8,55)%. Найбiльшу цитотоксичну активнють щодо фiбробластiв мишi проявили вода iз бювета (кшькють життездатних клiтин -(58,56±1,45)%) i вода «Знаме-нiвська» (кiлькiсть життездатних кл™н — (61,90±0,80)%). При додаванн до середовища куль-тивування кттин L929 води iз водогону встановлено пщви-щення показника життездатно-ст до (134,30±0,01)%. Таке збiльшення може бути ознакою стимуляцií дихально! функци цих клiтин (табл. 2).
За даними тесту з сульфородамшом В, ус дослщжуваш зразки води справляли при-близно однаковий вплив на жит-тездатнiсть кштин лiнií L929. Так, кiлькiсть життездатних кштин пiсля додавання до середовища культивування контрольноí води становила (70,40±1,50)%, води iз водогону - (66,85±3,05)%, води iз бювета - (65,50±1,60)%, води «Знаменiвська» — (68,90± 4,50)% (табл. 2).
Дослщження, що були викона-н на клiтинах РТР у МТТ-тесп, дозволили встановити, що за умови культивування кл^ин з
№ 4 2016 Environment & Health 20
ASSESSMENT OF CYTOTOXIC ACTIVITY OF WATER FROM VARIOUS WATER SUPPLY SOURCES 1 Verholias M.R.,2 Trakhtenberg I.M., 2Dmytrukha N.N.
Dumansky A.V. Institute of Colloid Chemistry and Water
1 Chemistry, National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv
2 State Institution "Institute^ of Occupational Medicine, National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kyiv
Objective. We assessed a quality of drinking water from various sources of water supply by its cytotoxic effect on the cultures of human and animal cells in the experiments in vitro.
Materials and methods. We investigated a cytotoxic effect of control water, obtained according to the requirements of the State Standards of Ukraine 4174: 2003 in the Laboratory of the Institute of Colloid Chemistry and Water Chemistry, National Academy of Sciences of Ukraine, tap water, pump-room water, and bottled water "Znamenska." Studies were performed on the cells of HEK-293 line (human kidney cells), L929 line (mouse fibroblasts), and RTR (piglet testicles cells) from Zabolotny D.K. Institute of Microbiology and Virology, National Academy of Sciences of Ukraine. Results. Research of cytotoxicity of mentioned water samples in the MTT-test showed that the most toxic activity against human kidney cells (HEK-293) was
manifested by the pump room water and tap water (a number of viable cells under their effect made up 64.41% and 77.00% respectively). In "Znamenska" water a number of viable cells made up 81.75%, control water demonstrated the smallest impact -91.73%. In the test with sulforodamin B a number of living cells under exposure of control water made up 103.00%, of tap water — 82.45%, of water from the pump rooms — 89.20%, of "Znamenska"water — 96.75%. In the test with sulforodamin B after addition of control water a number of viable cells was 81.45%, after addition of "Znamenska" water — 69.45%, tap water — 68.2%, and water from the pump room — 66 95%. Conclusions. Tap water had the highest cytotoxic effect according to MTT-test and test with sulforodamin B on human kidney cells (HEK-293), water from the pump room had the highest effect on the mouse fibroblast (L 929), water from the pump room had the highest one on the RTR testicles of piglets. Control water had the smallest impact on the cell viability. A negative impact of water on cell viability was manifested in the violations of mitochondria function and protein synthesis. The cells of RTR line were more sensitive to the toxic effect of water that may indicate the possible negative impact of water on the reproductive system of the organism.
Keywords: cytotoxicity, cell culture, drinking water.
контрольною водою К1ЛЬК1СТЬ життездатних кл1тин склала (72,80±0,60)%. Найбшьшою ци-тотоксичною активнютю володн ла вода 1з бювета (кшькють життездатних кл1тин була 61,50± 8,00%). Води 1з водогону I «Знамешвська» мали майже однаковий вплив на вижива-нють кл1тин тестикутв поросят (65,50±4,40)% I (66,75±5,45)% живих кштин) (табл. 3).
У тест1 з сульфородамшом В кшькють життездатних кл1тин РТР топя додавання контрольно! води становила (81,45± 6,90)%, води 1з водогону -(68,20±1,80)%, води «Знамешвська» — (69,45±4,65)%, наймен-
ша — за впливу води 1з бювета -(66,95±1,95)% (табл. 3).
Таким чином, отримаш ре-зультати свщчать, що дослщжу-ван1 зразки питно!' води справляли р1зну цитотоксичну дю на культури кл1тин людини та тва-рин. Найбшьшу токсичну дю на кштини справляла вода 1з бювета, а бшьш чутливими до впливу води виявилися кттини тести-кушв поросят (РТР).
При дослщженш цитотоксич-носп питно!' води було встанов-лено змши морфологи кл1тин (рис. 1). Так, при додаванш до поживного середовища для культивування кл1тин лшп L929 контрольно! води в окремих кл1-
тинах було виявлено збшьшеш вакуоле проте суттевого пору-шення ¡хнього моношару не встановлено (рис. 1б).
^сля додавання до кл^ин L929 води iз водогону спостерн гали округлення !'х, пщвищену вакуолiзацiю, збшьшення ядер, зниження '^ньо'!' здатност до адгезп, змшу форми. Усе це може бути ознаками апоптозу кл™н (рис. 1в). 1нкуба^я кл™н з водою iз бювета сприяла порушенню кл™нних контакпв, округленню та лiзису кл™н (рис. 1г). За впливу води «Знамешвська» суттевих змш морфологи кл™н L929 встановлено не було. За зовшшшм виглядом
Рисунок 1
Кттини лшп L929 шсля 24 годин шкубацмзi зразками питно'Г води (фарбування сульфородамшом В, зб. х100). а) - контрольн (штактш) кттини; б) - вода контрольна; в) — вода iз водогону; г) — вода iз бювета; д) - вода «Знамешвська»
Рисунок 2
Утворення кристалiв формазану у кттинах лшп L929 шсля 24 годин шкубацм
з рiзними зразками питно'Г води: а) - контрольш (штактш) кл^ини; б) - вода контрольна; в) — вода iз водогону; г) — вода iз бювета; д) - вода «Знамешвська». МТТ-тест,. зб. х100
1»
1
* ШЪ&Ы. ЩЖЖ Ш&ЯЬ 7
рткде ft'iwJfri> ш Г- v --г v ■ i*/ . J* <» d
21 Environment & Health №42016
кл1тини були под1бн1 до кл1тин у контрольних лунках (рис. 1д).
На рисунку 2 представлено ¡нтенсивнютьутворення криста-л1в формазану у кл1тинах L929 п1сля 24 годин 1нкубац1Т з дослщжуваними зразками пит-ноТ води (дан1 МТТ-тесту). Найб1льш 1нтенсивне утворення кристал1в формазану було вста-новлено у кштинах L929, що зазнавали впливу води 1з водо-гону (рис. 2в), а найменше - за дп води 1з бювета (рис. 2г).
Слабке утворення кристал1в формазану е ознаками низькоТ життездатност1 кл1тин, зокрема дихальноТ функц1Т м1тохондр1й, що свщчить про цитотоксичну активн1сть води.
При дослщженш морфологи кл1тин РТР п1сля 1нкубац1Т Тх з питною водою 1з р1зних джерел було виявлено змши (рис. 3). Так, п1сля 1нкубац1Т кл1тин з контрольною водою було встановле-но округлення окремих кл1тин та наявнють у них крупних вакуолей, схожих на пов1трян1 пухир-ц1, при цьому порушення моношару не спостер1галося (рис. 3б). При додаванн до кл1тин РТР води 1з водогону було виявлено порушення моношару за рахунок округлення I роз'ед-нання кл1тин, зб1льшення кшько-ст1 мертвих кл1тин. В окремих кл1тинах були наявн зб1льшен1 за розм1ром вакуол1 (рис. 3 в).
Вода 1з бювета при додаванн1 до кл1тин РТР викликала най-б1льший токсичний ефект, спо-стер1гали порушення моношару, появу округлених ¡нтенсивно забарвлених апоптичних кштин (рис. 3г). За впливу води «Зна-мешвська» суттевих зм1н у структур! моношару та самих кштинах портняно з контроль-ними виявлено не було (рис. 3д).
Отриман результати дослщ-ження кореспондують с даними л!тератури. Так, в експеримен-тах, описаних у робот! [8], показано, що внесення до культури кштин хлорованоТ води ¡з водогону вже за 2 години справляло цитотоксичну дш. При цьому спостер!гали деструкц!ю моношару, склеювання, зм!ни мор-фолог!чноТ структури кл!тин.
Найбiльш чутливими до токсичного впливу дослщжувано'| води виявилися к^тини нирок люди-ни лшп ХЕК-293, що може вказу-вати на негативний вплив води на сечовидшьну систему.
Таким чином, дослщження цитотоксичноí активностi питноУ води iз рiзних джерел водопо-стачання на культурi клiтин в умовах in vitro дозволяють дiйти таких висновмв:
1. Негативний вплив питно'У води на життездатнють клiтин залежав вщ íí хiмiчного складу та проявлявся у порушенн функци мiтохондрiй та синтезу бшка.
2. Найбiльший цитотоксичний вплив, за даними МТТ-тесту та тесту з сульфородамЫом В, на к^тини нирки людини (лУя ХЕК-293) справляла вода iз водогону, а на фiбробласти мишi (лУя L 929) та клiтини тестикулiв поросят (РТР) - вода iз бювета. Най-менший вплив на життездатнють к^тин мала вода контрольна.
3. Бтьш чутливими до токсич-но'У дм води виявилися к^тини лн' РТР що може вказувати на мож-ливий негативний вплив води на статеву систему оргаызму.
Л1ТЕРАТУРА
1. Сердюк А.М. Навколишне середовище i здоров'я населен-ня // Довкшля та здоров'я. — 1998. — № 4 (7). — С. 2-6.
2. Верголяс М.Р. Оценка контроля качества воды с помощью тест-организмов и их клеток / М.Р Верголяс, В.В.Гончарук // Химия и технология воды. -2016. — Т. 38, № 1. - С. 108-118.
3. Альтернативы методи i тест-системи / 1.М. Трахтенберг,
B.М. Коваленко, Н.В. Кокшарева та н. — К. : Авценна, 2008. - 268 с.
4. Гончарук В.В. Исследование мутагенности и генотоксичности питьевой воды / В.В. Гончарук, М.Р Верголяс, И.В. Болтина // Химия и технология воды. — 2013. — № 5. — С. 426-435.
5. Optimization and pre-validation of an in vitro test strategy for predicting human acute toxicity /
C. Clemedson, B. Blaauboer,
J. Castell et al. // ALTEX. - 2006. — № 23 (Suppl.). - P. 254-258.
6. Combes R.D. The use of human cells in biomedical
bes // Altern. Lab. Anim. - 2004. -№ 32. - P. 43-49.
7. Методичн рекомендаци. ОцЫка безпеки лкарських нано-препара™ / 1.М. Трахтенберг, З.Р. Ульберг, 1.С. Чекман та Ы. -КиУв, 2011. - 108 с.
8. Якубчак О.М. Щодо токсич-нос^ хлорованоУ водопровщноУ води / О.М. Якубчак, В.О. Загре-бельний, Л.В. Адаменко // Науко-вий вюник Нацюнального уывер-ситету бюресурав i природоко-ристування УкраУни. - 2013. -Вип. 188 (3). -С. 182-185.
REFERENCES
1. SerdiukA.M. Dovkillia ta zdo-rovia. 1998 ; 4 (7) : 2-6 (in Ukrainian).
2. Vergolias M. R., Goncharuk V.V. Khimiia i tekhnologiia vody. 2016; 38 (1) : 108-118 (in Russian).
3. Trakhtenberh I.M., Kovalenko V.M., Kokshareva N.V. et al.Alternatyvni metody i test-systemy [Alternative Methods and Test Systems]. Kyiv : Avitsenna; 2008 : 268 p. (in Ukrainian).
4. Goncharuk V.V., Vergolias M.R., BoltinaI.V. Khimiia i tekhnologiia vody. 2013 ; 5 : 426-435 (in Russian).
5. Clemedson C., Blaauboer B., Castell J., Prieto P. et al. ALTEX. 2006 ; 23 (suppl.) : 254-258.
6. Combes R.D. Altern. Lab. Anim. 2004 ; 32 : 43-49.
7. Trakhtenberh I.M., Ulberh Z.R., Chekman I.S., Dmytrukha N.M. et al. Metodychni rekomendatsii. Otsinka bezpeky likarskykh nano-preparativ [Methodical Recommendations. Assessment of the Safety of Medicinal Nanoprepara-tions]. Kyiv ; 2011 (in Ukrainian).
8. Yakubchak O.M., Zahrebel-nyi V.O., Adamenko L.V. Shchodo toksychnosti khlorovanoi vodoprovidnoi vody [On the Toxicity of Chlorinated Tap Water]. In : Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pry-rodokorystuvannia Ukrainy. Ser.: Veterynarna medytsyna, yakist i bezpeka produktsii tvarynnytstva [Scientific Bulletin of the National University of Bioresources and Nature Management of Ukraine. Ser.: Veterinarian Medicine, Quality, and Safety of Cattle-Breeding Production]. 2013 ; 188 (3) : 182-185 (in Ukrainian).
Надйшло до редакцп 02.08.2016
research and testing / R.D. Com-
Рисунок3
Морфолопя кттин лшТГ РТР шсля 24 годин шкубацТГз рiзними зразками питноГводи: а) - контрольш (штактш) клггини; б) - з водою контрольною; в) — вода iз водогону; г) — вода iз бювета; д) - вода «Знамешвська». Фарбування сульфородамшом В, зб. х100
Шшт7 ?
.s-Ч. i* _
№ 4 2016 Environment & Health 22
