CC BY
89
Науковий вкник ЛНУВМБ iMeHi С.З. Гжицького, 2018, т 20, № 88
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print doi: 10.32718/nvlvet8808
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua
UDC 619:619.661
Influence of cadmium loading on morphological parameters of blood of the Laying Hens
A Y. Ostapyuk, B.V. Gutyj
University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Ostapyuk, A.Y., & Gutyj, B.V. (2018). Influence of cadmium loading on morphological parameters of blood of the Laying Hens. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(88), 48-52. doi: 10.32718/nvlvet8808
The article presents the results of studies on the influence of cadmium sulfate in different doses on the organism of poultry. The purpose of the work was to investigate the effect of cadmium sulfate in doses of 2 and 4 mg/kg body weight on the morphological parameters of blood of the Laying Hens. By the evaluation of the morphological analysis of the quantitative and qualitative composition of blood, it is possible to deem objectively about the functional state of the hematopoietic system of the body of the bird for cadmium loading. For research were formed three experimental groups: control group and two research groups. The control group chickens were in the usual diet, they were fed with combined feed and drank water without cadmium sulfate. To the drinking water of chickens of experimental groups added cadmium sulfate for 30 days: the first group - 2 mg/kg body weight of cadmium sulfate, the second group - 4 mg/kg body weight of cadmium sulfate. The conditions and microclimate parameters in the room for all keeping chickens groups were similar. Blood from Laying Hens was taken from the subclavian (axillary) vein in the following periods: before taking the drugs and cadmium sulfate, on the first, seventh, fourteenth, twenty-first and thirtieth day of the experiment. Hematologic studies give an opportunity to study in detail the influence of cadmium on the body of chickens, on the basis of which a more correct development of the scheme of treatment and prevention of cadmium toxicity in poultry is possible. Drinking cadmium sulfate in doses of 2 and 4 mg/kg of body weight contributed to a decrease in the number of erythrocytes to 2.69 ± 0.13 and 2.36 ± 0.14 T/l, a hemoglobin level of 86.61 ± 1.11 and 72.17 ± 0.73 g/l and an increase in the number of leukocytes to 34.9 ± 0.60 and 35.8 ± 0.66 g/l. Probable changes in morphological parameters are observed on the 21st day of the experiment in the second experimental group of Laying Hens, which were released cadmium sulfate at a dose of 4 mg/kg body weight. The hematocrit value represents the ratio between the formed elements and the blood plasma. After chickens drinking with cadmium sulfate at doses of 2 and 4 mg/kg of body weight, the hematocrit value gradually decreased. The hematocrit value was low in the second experimental group on day 21 of the experiment, where, respectively, it was 34.11 ± 0.63%.
Key words: toxicology, cadmium sulfate, poultry, morphological parameters, blood.
Вплив кадмieвого навантаження на морфолопчш показники кров1 птищ
А.Ю. Остап'юк, Б.В. Гутий
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMem С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
У статтг наведено результати дослгдженъ впливу сульфату кадмт у ргзних дозах на оргатзм птищ. Метою роботи було з 'ясували вплив кадмт сульфату у дозах 2 i 4 мг/кг маси тгла на морфологгчнг показники кровi курей-несучок. За оцткою морфоло-ггчного аналгзу ктьюсного та ятсного складу кровi можна досить об'ективно судити про функщональний стан кровотворног системи оргатзму птищ за кадмieвого навантаження. Для до^джень було сформовано три групи птищ: контрольну i двi дослi-дт. Кури контрольног групи знаходилися на звичайному ращот, гм згодовували комбторм та випоювали воду без внесення сульфату кадмт. До питног води курей до^дних груп протягом 30 дiб додавали сульфат кадмт в дозах: перша група - 2 мг/кг, друга група - 4 мг/кг маси тта. Умови утримання курей та параметри мжро^мату в примщенш для вах груп птиц були аналогiчни-ми. Кров у курей-несучок вiдбирали iз тдкрильцевог вени у перюди: до початку задавання препарату та на першу, сьому, чотирна-дцяту, двадцять першу та тридцяту доби до^ду. Гематолог1чж до^дження дають можливкть детальнШе вивчати вплив
Stepan Gzhytskyi National
Article info
Received 08.08.2018 Received in revised form
03.09.2018 Accepted 04.09.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
Tel.: +38-068-136-20-54 E-mail: [email protected]
Науковий вкник ЛНУВМБ ÍMern С.З. Гжицького, 2018, т 20, № 88
кадмЮ на оргатзм курей, на пiдставi чого можлива правильншарозробка конкретног схеми л^вання та профилактики кадмиевого токсикозу у птищ. Випоювання курям-несучкам сульфату кадмЮ у дозах 2 i 4 мг/кг маси тта, сприяло зниженню кiлькостi еритроцитiв до 2,69 ± 0,13 i 2,36± 0,14 Т/л, рiвня гемоглобту до 86,61 ± 1,11 i 72,17 ± 0,73 г/л та збтьшенню кiлькостi лейкоцитiв до 34,9 ± 0,60 i 35,8 ± 0,66 Г/л. Вiрогiднi змти морфологiчних показнитв спостеркались на 21 добу до^ду у курей другог до^дног групи, яким випоювали сульфат кадмЮ у дозi 4 мг/кг маси тта. Гематокритна величина вiдображае спiввiдношення мiж форме-ними елементами i плазмою кровi. Шсля випоювання курям-несучкам сульфату кадмЮ у дозах 2 i 4 мг/кг маси тта величина гема-токриту поступово знижувалася. Найнижчою вона була у другог до^дног групи на 21 добу до^ду, де вiдповiдно вона становила 34,11 ± 0,63%.
Ключовi слова: токсикологiя, сульфат кадмю, птиця, морфологiчнi показники, кров.
Вступ
Проблема забруднення навколишнього середовища Кадшем, що е одним i3 насладив штенсифтацп промислового й аграрного виробництва, ниш набула особливо! актуальносп (Uetani et al., 2005; Nazaruk et al., 2015; Sachko et al., 2016). Упродовж останшх десятирiч зростання вмюту цього металу в грунтах Укра!ни та шших кра!н супроводжуеться нагромадженням Cd2+ у сшьськогосподарсьшй продукци та кормах, зб^шенням загрози здоров'ю людини i тварин (Hutyi, 2013; Gutyj et al., 2015; Hradovych et al., 2016; Grushanska, 2017).
Токсичний вплив кадмш проявляеться щодо низки тканин i органiв (нирки, печiнка, легеш, статевi залози), систем (видiльна, серцево - судинна, кровотворна) (Fregoneze et al., 1997; Rodriguez et al., 2001; Lu et al., 2005; Liu et al., 2008; Al-Azemi et al., 2010). Кадмш характеризуемся довгим швперюдом юнування в органiзмi людини i тварини, взаемодiею з двовалентними металами, як на рiвнi абсорбцп, так на рiвнi метаболiзму в тканинах i органах (Antonio et al., 1998; Pavan Kumar and Prasad, 2004; El-Shahat et al., 2009).
Кадмш та його сполуки вщносяться до iмунотоксикантiв, як1 викликають порушення у функцiонуваннi iмунно! системи оргашзму, знижують резистентнiсть до шфекцш, сприяють формуванню алергiчних, аутоiмунних та онколопчних патологiй (Ali et al., 1986; Salvatori et al., 2004; El-Refaiy and Eissa, 2012; Peng et al., 2015; Gutyj, 2015).
У зв'язку з цим особливосп впливу Кадмш на органiзм людини i тварин - це предмет детального вивчення, особливо впродовж останнього десятирiччя.
Мета роботи - дослщити вплив сульфату кадмiю у дозах 2 i 4 мг/кг маси тша на морфолопчш показники кровi курей-несучок.
MaTepia™ i методи дослiджень
Для дослщу було вiдiбрано 24 курки-несучки кро-су Хайсекс бiлий, вiком 78 тижшв, з яких сформували три групи: контрольну i двi дослвдш. Групи формува-лися за принципом аналопв (вiк i жива маса). Курей рiзних груп мiтили стшкими органiчними барвника-ми. Кури контрольно! групи знаходилися на звичай-ному рацiонi, !м згодовували комбiкорм та випоювали воду без внесения сульфату кадмш. До питно! води курей дослщних груп протягом 30 дiб додавали кадмш сульфат в дозах: перша група - 2 мг/кг, друга група - 4 мг/кг маси тша.
Умови утримання та параметри м1крокл1мату в примщенш для bcíx груп птищ були аналопчними. Впродовж дослщу облшовували шльшсть спожитого корму i води.
Ус1 експериментальнi втручання та забiй тварин проводили з дотриманням вимог "£вропейсько! кон-венцй про захист хребетних тварин, яких використо-вують для експериментальних та наукових цшей" (Страсбург, 1985) та ухвали Першого национального конгресу з бiоетики (Ки!в, 2001).
Кров у курей-несучок вщбирали i3 пщкрильцево! вени у перiоди: до початку задавання кадмш сульфату та на першу, сьому, чотирнадцяту, двадцять першу та тридцяту доби дослщу.
У стабiлiзованiй гепарином кровi визначали шль-к1сть еритроцитiв - фотонефелометрично за методикою £.С. Гаврилець i спiвавт. (1966); лейкоцилв - за допомогою сiтки Горяева у лiчильнiй камерi (В.Е. Чумаченко, 1991); концентрацш гемоглобiну -гемоглобшщанщним методом за Г.В. Дервiз i А.Г. Воробйовим (1959); величину гематокриту - за методом 1.П. Кондрахша (1983) (Vlizlo, 2012).
Аналiз результалв досл1джень проводили за допомогою пакету програм Statistica 6.0. Вiрогiднiсть рiз-ниць оцiнювали за t-критерiем Стьюдента. Результати середнiх значень вважали статистично вiрогiдними при * - Р < 0,05, ** - Р < 0,01, ***- Р < 0,001 (ANOVA).
Результати та Тх обговорення
Склад кровi - вщносно сталий показник, який вод-ночас е однiею з лабшьних систем органiзму курей-несучок. Фiзiологiчнi процеси, як1 вщбуваються в оргашзм^ значною мiрою позначаються на яшсному складi кровi (Gutyj et al., 2015; Gutyj et al., 2016). Ге-матолопчш дослщження дають можливiсть детальш-ше вивчати вплив кадмш на оргашзм курей, на шдс-тавi чого можлива бшьш конкретна розробка схеми лiкування та профшактики кадмiевого токсикозу у птищ.
Зпдно даних таблицi 1, кшьшсть еритроцитiв у кровi курей до випоювання !м дослщжуваного препарату, як дослщних так i контрольно! груп, знаходила-ся у межах фiзiологiчних величин, а саме: у межах 3,15 ± 0,10 - 3,22 ± 0,10 Т/л. Шсля випоювання !м з водою сульфату кадмш у дозi 2 мг/кг маси тша, шльшсть еритроципв на 7 добу дослщу зросла до 3,29 ± 0,16 Т/л, тодi як у контрольно! групи даний показник становив 3,21 ± 0,13 Т/л. У курей друго! дослiдно! групи кiлькiсть еритроцитiв у вказаний перiод дослiду була найнижчою.
HayKoBun BicHHK .HyBME iMeHi C.3. Iku^koto, 2018, t 20, № 88
y nogajbmoMy b Rpoßi Kypen gocjigHux rpyn Big-3HaHaju 3MeHmeHHa Hucja eрнтрoцнтiв, aKi Ha 14-y go6y gocjigy 3HH3H^Hca Ha 6,2% y KpoBi птнцi nepmoi' gocjigHoi rpynu Ta Ha 11,7% - y KpoBi gocjigHoi rpynu fl2. Ha 21- i 30-y go6u gocjigy KijbKicTb epнтpoцнтiв npogoBKyBaja 3HH®yBaTHca i, BignoBigHo, y nepmin gocjigHin rpyni 3HH3Hjaca go 2,69 ± 0,13 T/j, a y gpy-rin - go 2,36 ± 0,14 T/j, Togi aK y Kypen KonrpojbHoi rpynu gaHHH noKa3HHK KojuBaBca y MeKax 3,23 ± 0,13 T/j. Ha 30-y go6y gocjigy KijbKicTb epнтpoцнтiв y KpoBi Kypen gocjigHHx rpyn nopiBHaHo 3 nonepegHboro
go6oro, gemo 3pocja, ogHaK nopiBHaHo 3 noKa3HHKoM Kypen KonrpojbHoi rpynu 3ajumajaca Ha HH3bKoMy
piBHi.
AHajorinHi 3MiHH cnocTepiraeMo i npu gocjigKeHHi piBHa reMorjoöiHy. BigoMo, mo reMorjo6iH цe guxajb-hhh nirMeHT KpoBi, aKun BHKoHye, b ochobhomy, pojb nepeHocHHKa MojeKyjapHoro oKcureHy Big opraHiB guxaHHa go TKaHHH (Khariv et al., 2016). .3k BugHo 3 gaHux тa6Jнцi piBeHb reMorjo6iHy y KpoBi Kypen KonrpojbHoi rpynu BnpogoBK ycboro gocjigy KojuBaBca b MeKax 97,67 ± 0,76 r/j.
1
Mop^ojorinHi noKa3HHKH KpoBi Kypen-HecynoK 3a KagMieBoro HaBanraKeHHa (M ± m, n = 8)
flocjigm flo BunoroBaHHa flo6u gocjigKeHHa
rpynu 7 14 21 30
Ep^po^™, T/J
K 3,19 ± 0,12 3,21 ±0,13 3,25 ±0,12 3,23 ±0,13 3,20 ± 0,12
3,22 ± 0,10 3,29 ±0,16 3,05 ±0,11 2,69 ±0,13 ** 2,85 ±0,15 *
3,15 ± 0,10 3,07 ±0,15 2,87 ±0,14 2,36 ±0,14 *** 2,49 ±0,16 **
reMorjo6iH, r/j
K 97,67 ± 0,76 98,46 ±0,63 99,11 ±0,70 98,55 ± 0,77 97,67 ± 0,76
99,15 ± 0,66 102,43 ± 1,12 * 93,23 ±1,32** 86,61 ± 1,11 *** 90,72 ±1,21 **
98,58 ± 0,73 87,32 ±1,10** 81,22 ± 1,20 *** 72,17 ±0,73 *** 83,56 ±0,93 **
reMaToKpuT, %
K 39,18 ± 0,70 39,63 ± 0,73 39,44 ± 0,68 39,71 ± 0,75 39,60 ± 0,73
39,54 ± 0,67 38,23 ± 0,67 37,84 ± 0,90 36,10 ±0,74* 37,44 ±0,85*
39,43 ± 0,75 37,56 ±0,81 36,71 ±0,80* 34,11 ±0,63** 35,23 ±0,90*
.eнкoцнтн, r/j
K 31,7 ± 0,75 31,5 ±0,58 31,9 ±0,55 31,8 ±0,55 31,7 ±0,65
31,9 ± 0,70 33,9 ±0,55* 34,2 ±0,70* 34,9 ± 0,60* 33,8 ±0,70*
31,8 ± 0,70 34,1 ±0,70* 34,7 ±0,65* 35,8 ±0,66** 34,1 ±0,70*
npu BHnoiOBaHHi 3 Bogoro cyjb^ary KagMiro y go3i 2 Mr/Kr Macu Tija BcraHoBjeHo He3HaHHe nigBumeHHa piBHa reMorjo6iHy y KpoBi gaHoi gocjigHoi' rpynu, mo mokjubo noB'a3aHo i3 3axncHo-npncTocyBajbHoro peaK-mero opraHi3My Ha HagxogKernia tokcHKaHTy. Ha 14- i 21-y go6u gocjigy y KpoBi Kypen nepmoi gocjigHoi rpynu piBeHb reMorjo6iHy nocTynoBo 3HuKyBaBca go 86,61 ± 1,11 r/j, Togi aK y Konrpoji gaHHH noKa3HHK cTaHoBHB 98,55 ± 0,77 r/j, mo Ha 12% 6yB hukhum 3a noKa3HuKu KoHTpojro.
npu BunoroBaHHi птнцi 3 Bogoro cyjb^ary KagMiro y go3i 4 Mr/Kr Macu Tijia, BcTaHoBjieHo nocTynoBe 3Hu-KeHHa piBHa reMorjo6iHy BKe nonuHaronu 3 7-oi go6u gocjigy. y HacTynHi nepiogu gocjigKeHb piBeHb reMo-rjo6iHy npogoBKyBaB зннкyвaтнca, ge Ha 14-y go6y 3Hu3uBca Ha 18%, Ha 21-y go6y - Ha 26,8%, BigHocHo noKa3HuKiB KonrpojbHoi rpynu Kypen.
reMaToKpuTHa BejunuHa Bigo6paKae cniBBigHomeH-Ha MiK ^opMeHuMu ejeMenraMu i nja3Moro KpoBi. nicja BunoroBaHHa KypaM-HecyHKaM cyjb^ary KagMiro y go3ax 2-4 Mr/Kr Macu Tija BejunuHa reMaTOKpnry nocTynoBo 3HuKyBajaca (Ta6j. 1). HanHuKHuM ^n noKa3HuK 6yB y KypnaT gpyroi gocjigHoi' rpynu Ha 21-y go6y gocjigy, ge BignoBigHo BiH craHoBuB 34,11 ± 0,63%.
Pe3yjbTaTu gocjigKeHb Ha Kypax-HecyHKax (Ta6j. 1) noKa3aju, mo nicja BunoroBaHHa im 3 Bogoro KagMiro cyjb^ary y go3i 2 Mr/Kr Macu Tija, KijbKicTb Jenкoцнтiв y ix KpoBi nocTynoBo 3pocTaja npoTaroM ycboro gocjigy: Ha 7-y go6y 3pocja Ha 7,6%, Ha 14-y go6y - Ha 7,2%,
Ha 21-y go6y - Ha 9,7%, Ha 30 go6y - Ha 6,6%. npu BunoroBaHHi 3 Bogoro KagMiro cyjb^ary y 6ijbm BucoKin go3i (4 Mr/Kr Macu Tija) TaKoK BcTaHoBjeHo 36ijbmeHHa Hucja Jenкoцнтiв y KpoBi птнцi gpyroi gocjigHoi' rpynu. Han6ijbmoro KijbKicTb Jenкoцнтiв y KpoBi gaHoi gocjigHoi rpynu 6yja Ha 14-y i 21-y go6u gocjigy, ge nopiBHaHo 3 noKa3HuKaMu KoHTpojbHoi rpynu Kypen BoHa 36ijbmujaca Ha 8,8 i 12,6%, BignoBigHo. .Пenкoцн-to3, oneBugHo, 3yMoBjeHun po3butkom 3anajbHux npo-цeciв y TpaBHoMy KaHaji 3a BnjuBy tokcuhhoI' gii KagMiro, y pe3yjbTaTi Horo KijibKicTb jenKomrriB y KpoBi Kypen 3pocTae.
Ehchobkh
BunoroBaHHa KypaM-HecyHKaM cyjb^aTy KagMiro y go3ax 2 i 4 Mr/Kr Macu Tija, cnpuajo 3HuKeHHro KijbKo-cri epнтpoцнтiв, piBHa reMorjo6iHy Ta 36ijbmeHHro Hucja Jeнкoцнтiв. BiporigHi 3MiHu Mop^ojoriHHux noKa3HuKiB cnocTepiraeMo Ha 21-y go6y gocjigy y Kypen gpyroi gocjigHoi rpynu, aKuM BunoroBaju cyjb^aT KagMiro y go3i 4 Mr/Kr Macu Tija.
References
Uetani, M., Kobayashi, E., Suwazono, Y., Okubo, Y., Honda, R., Kido, T., & Nogawa, K. (2005). Selenium, Cadmium, Zinc, Copper, and Iron Concentrations in Heart and Aorta of Patients Exposed to Environmental
HayKOBHH bîchhk .nHYBME iMeHi C.3. iW^Koro, 2018, T 20, № 88
Cadmium. Bulletin of Environmental Contamination and Toxicology, 75(2), 246-250. doi: 10.1007/s00128-005-0744-6.
Nazaruk, N., Gutyj, B.V., & Hufriy, D. (2015). Influence of metifen and vitamix se on the activity of aminotransferases of bulls blood serum at cadmium nitrate loading. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 17(1), 121126. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/index.php/ journal/article/view/231.
Sachko, R.G., Lesyk, Ja.V., Luchka, I.V., & Nevostruyeva, I.V. (2016). Contents of heavy metals in food, organism and animal products in the Zacarpathian biogeochemical province. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 3(71), 87-90. doi: 10.15421/nvlvet7120.
Hutyi, B.V. (2013). Vplyv khlorydu kadmiiu u toksychnykh dozakh na hlutationovu systemu antyoksydantnoho zakhystu orhanizmu bychkiv. Veterynarna biotekhnolohiia, 22, 112-116. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2013_22_23 (in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Vplyv meveselu ta E-selenu na riven pokaznykiv ne fermentnoi systemy antyoksydantnoho zakhystu orhanizmu buhaitsiv pry kadmiievomu navantazhenni. Veterynarna medytsyna, 97, 419-421. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ vetmed_2013_97_172 (in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Vplyv khlorydu kadmiiu u riznykh dozakh na aktyvnist aminotransferaz syrovatky krovi buhaitsiv. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. Gzhytskoho, 15, 1(1), 49-52. Rezhym dostupu:
http ://nbuv .gov.ua/UJRN/nvlnu_2013_15_1(1)_11
(in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Riven pokaznykiv nefermentnoi systemy antyoksydantnoho zakhystu orhanizmu bychkiv za umov kadmiievoho navantazhennia. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. Gzhytskoho, 15, 1(4), 40-45. Rezhym dostupu:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2013_15_1(4)_10
(in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Vplyv meveselu na vmist vitaminiv A i E u krovi bychkiv za umov kadmiievoi intoksykatsii. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. Gzhytskoho, 15, 3(1), 78-82. Rezhym dostupu:
http ://nbuv .gov.ua/UJRN/nvlnu_2013_15_3(1)_18
(in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Vplyv E-selenu na vmist vitaminiv A i E u krovi bychkiv za umov kadmiievoi intoksykatsii. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. Gzhytskoho, 15, 3(3), 311-314. Rezhym dostupu:
http ://nbuv .gov.ua/UJRN/nvlnu_2013_15_3(3)_55
(in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Vmist vitaminiv A i E u krovi bychkiv za umov kadmiievoi intoksykatsii. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia: Veterynarna medytsyna, 2, 31-33. Rezhym dostupu:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_vet_2013_2_10 (in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Vplyv Meveselu na pokaznyky neenzymnoi systemy antyoksydantnoho zakhystu orhanizmu buhaitsiv za umov kadmiievoho navantazhennia. Biolohiia tvaryn, 15(3), 16-21. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2013_15_3_4 (in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Vplyv E-selenu na aktyvnist hlutationovoi systemy antyoksydantnoho zakhystu orhanizmu buhaitsiv pry kadmiievomu navantazhenni. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia: Veterynarna medytsyna. 9, 70-73. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_vet_2013_9_22 (in Ukrainian).
Gutyj, B.V., Gufrij, D., Binkevych, V., Binkevych, O., Kurlyak, I., & Sobolta, A. (2015). Influence of Mevesel & E-selenium on level of intermediate and final products of lipid peroxidation in bulls' blood after cadmium loading. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 17(1), 190-194. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/ index.php/journal/article/view/292.
Hradovych, N., Paranyak, R., & Zabytivskyi, Y. (2016). Influence of zeolites on lead and cadmium content in separate links of trophic chain in hydroecosystems. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 18, 2(67), 61-65. doi: 10.15421/nvlvet6714.
Grushanska, N. (2017). The content of heavy metals in the cow hair of the northern-eastern biogeochemical zone. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 19(73), 154-158. doi: 10.15421/nvlvet7332.
Fregoneze, J.B., Marinho, C.A., Soares, T., Castro, L., Sarmento, C., Cunha, M., Gonzalez, V., Oliveira, P., Nascimento, T., Luz, C.P., Santana, Jr. P., De-Oliveira, I.R., & e-Castro-e-Silva, E. (1997). Lead (Pb2+) and cadmium (Cd2+) inhibit the dipsogenic action of central beta-adrenergic stimulation by isoproterenol. Brazilian Journal of Medical and Biological Research, 30(3), 419-423. doi: 10.1590/S0100-879X1997000300018.
Rodriguez, E.M., Bigi, R., Medesani, D.A., Stella, V.S., Greco, L.S.L., Moreno, P.A.R., Monserrat, J.M., Pel-lerano, G.N., & Ansaldo, M. (2001). Acute and chronic effects of cadmium on blood homeostasis of an es-tuarine crab, Chasmagnathus granulata, and the modifying effect of salinity. Brazilian Journal of Medical and Biological Research. 34(4), 509-518. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/! 1285463.
Lu, J., Jin, T., Nordberg, G., & Nordberg, M. (2005). Metal-lothionein gene expression in peripheral lymphocytes and renal dysfunction in a population environmentally exposed to cadmium. Toxicol Appl Pharmacol 206(2), 150-156. doi: 10.1016/j.taap.2004.12.015.
Liu, J., Qian, S.Y., Guo, Q., Jiang, J., Waalkes, M.P., Mason, R.P., & Kadiiska, M.B. (2008). Cadmium generates reactive oxygen- and carbon-centered radicalspecies in rats: Insights from in vivo spin-trappingstudies. Free Radic Biol Med., 45(4), 475481. doi: 10.1016/j.freeradbiomed.2008.04.041.
HayKOBHH bîchhk .nHYBME iMeHi C.3. I^H^Koro, 2018, T 20, № 88
Al-Azemi, M., Omu, F.E., Kehinde, E.O., Anim, J.T., Oriowo, M.A., & Omu, A.E. (2010). Lithium protects against toxic effects of cadmium in the rat testes. J. Assist. Reprod. Genet, 27(8), 469-476. doi: 10.1007/s10815-010-9426-3.
Antonio, M.T., Benito, M.J., Leret, M.L., & Corpas, I. (1998). Gestation administration of cadmium alters the neurotransmitter levels in newborn rat brains. J Appl Toxicol., 18(2), 83-88.
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/9570689.
Pavan Kumar, G., & Prasad, M.N.V. (2004). Cadmium-Inducible Proteins in Ceratophyllum demersum L. (a Fresh Water Macrophyte): Toxicity Bioassays and Relevance to Cadmium Detoxification. Bulletin of Environmental Contamination and Toxicology, 73(1), 174-181. doi: 10.1007/s00128-004-0410-4.
El-Shahat, A.E., Gabr, A., Meki, A.R., & Mehana, E.S. (2009). Altered testicular morphology and oxidative stress induced by cadmium in experimental rats and protective effect of simultaneous green tea extract. Int. J. Morphol., 27(3), 757-764. doi: 10.4067/S0717-95022009000300020.
Ali, M.M., Murthy, R.C., & Chandra, S.V. (1986). Developmental and longterm neurobehavioral toxicity of low-level in utero Cd exposure in rats. Neurobehavioral Toxicology and Teratology, 8(5), 463-468. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/3785508.
El-Refaiy, A.I., & Eissa, F.I. (2012). Protective effects of ascorbic acid and zinc against cadmium-induced histopathological, histochemical and cytogenetic changes in rats. Comunicata Scientiae, 3(3), 162-180. https://www.comunicatascientiae.com.br/comunicata/a rticle/view/186/136.
Salvatori, F., Talassi, CB, Salzgeber, S.A., Sipinosa, H.S., & Bernardi, M.M. (2004). Embryotoxic and long-term effects of cadmium exposure during embryogenesis in rats. Neurotoxicology and Teratology, 26(5), 673680. doi: 10.1016/j.ntt.2004.05.001.
Peng, L., Wang, X., Huo, X., Xu, X., Lin, K., Zhang, J., Huang, Y., & Wu, K. (2015). Blood cadmium burden and the risk of nasopharyngeal carcinoma: a case-control study in Chinese Chaoshan population. Environmental Science and Pollution Research, 22(16), 12323-12331. doi: 10.1007/s11356-015-4533-4.
Gutyj, B.V. (2015). The activity of antioxidant protecting of the bulls for acute cadmium toxicosis. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 17(1), 31-36. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/index.php/journal/article/view/2 14.
Vlizlo, V.V. (2012). Laboratorni metody doslidzhen u biolohiyi, tvarynnytstvi ta veterynarniy medytsyni [Laboratory methods of investigation in biology, stock-breeding and veterinary]. Spolom, Lviv (in Ukrainian).
Gutyj, B., Hufriy, D., Binkevych, V., Vischur, V., Binkevych, O., & Kurlyak, I. (2015). The changes of biochemical and morphological indices of rats' blood under chronic cadmium toxicosis. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 17(3), 120-123. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/index.php/journal/article/view/5 31.
Gutyj, B.V., Binkevych, V., & Binkevych, O. (2016). Hematological changes of rats after cadmium toxicosis. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 18(1), 165-167. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/index.php/ j ournal/article/view/110.
Khariv, M., Gutyj, B., Butsyak, V., & Khariv, I. (2016). Hematological indices of rat organisms under conditions of oxidative stress and liposomal preparation action. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University. 6 (1), 276-289. doi: 10.15421/201615.
