Л1НГВОДИДАКТИКА
УДК 811. 161. 2
Е. Я. ПАЛИХАТА
ЗБАГАЧЕННЯ Д1АЛОГ1ЧНОГО МОВЛЕННЯ СТУДЕНТ1В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В ФРАЗЕОЛОГ1ЧНИМИ ОДИНИЦЯМИ УКРА1НСЬКО1 МОВИ З АНТОН1М1ЧНОЮ СЕМАНТИКОЮ
Охарактеризовано шляхи збагачення дiалогiчного мовлення cmydeHmie у процеЫ вивчення фразеологiзмiв укратськог мови з антонiмiчною семантикою. Запропоновано питання для обговорення узагальнення i систематизаци знань студентiв про лексику i фразеологю, про вiдображення антонiмiчних явищ у фразеологiчних одиницях укратськог мови. Розроблено тренувальш вправи для застосування фразеологiзмiв з антонiмiчною семантикою в дiалогiчних конструкцях: дiалогiчних реплiках, дiалогiчних едностях, дiалогiчних текстах.
Ключовi слова: дiалогiчне мовлення, фразеологiя, антонiмiя, фразеологiчнi одинищ, закономiрностi, методи, прийоми навчання, система вправ.
Э. Я. ПАЛЫХАТА
ОБОГАЩЕНИЕ ДИАЛОГИЧЕСКОЙ РЕЧИ СТУДЕНТОВ ВЫСШИХ
УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИМИ ЕДИНИЦАМИ УКРАИНСКОГО ЯЗЫКА С АНТОНИМИЧЕСКОЙ СЕМАНТИКОЙ
Охарактеризированы пути обогащения диалогической речи студентов в процессе изучения фразеологизмов украинского языка с антонимической семантикой. Предложены вопросы для обсуждения обобщения и систематизации знаний студентов о лексике, фразеологии, об отражении антонимических явлений во фразеологических единицах украинского языка. Разработаны тренировочные упражнения для использования фразеологизмов с антонимической семантикой в диалогических конструк^ях: диалогических репликах, диалогических единствах, диалогических текстах.
Ключевые слова: диалогическая речь, фразеология, антонимия, фразеологические единицы, закономерности, методы, приёмы обучения, система упражнений.
E. YA. PALYKHATA
ENRICHMENT OF THE DIALOGUE SPEECH OF THE STUDENTS OF HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS OF THE UKRAINIAN PHRASEOLOGICAL UNITS WITH ANTONYMIC SEMANTICS
The article describes the ways of the students' dialogue speech enrichment in the process of learning Ukrainian phraseological units with antonymic semantics. It also suggests issues for debate, generalization and systematization of the students' knowledge of vocabulary and phraseology as well as the representation of antonymic phenomena in the phraseological units of the Ukrainian language. Practical exercises have been designed; they are aimed at the use of the phraseological units with an antonymic semantics in dialogue structures — in dialogue retorts, dialogue unities and dialogue texts.
Key words: dialogue speech, phraseology, antonymy, phraseological units, methods, techniques, system of exercises.
Проблема збагачення усного мовлення фразеолопчними одиницями неодноразово була предметом наукового дослщження лшгвюпв, психолопв, лшгводидакпв. Загальнослов'янську фразеолопю широко представили у сво!х до^дженнях О. О. Потебня [11], В. М. Мошенко [9], М. Т. Демський [3], Л. Г. Скрипник [13], ш. Детально вивчена схвднослов'янська фразеолопя,
яка ввдображена передуам у працях В. I. Виноградова [2], Ф. П. Медведева [7], М. М. Шанського, В. I. Зiмiна та О. В. Фшппова [17] та ш. Виразно представлений методичний аспект украшськох фразеологи у до^дженнях В. Д. Ужченка [14], Л. П. Кожуховсько1 [5] та шших науковцiв.
Вiдзначимо, що студенти використовують украшсьш фразеологiчнi одиницi в дiалогiчному мовленнi дуже рiдко. Основними причинами цього е:
1) зпдно з вимогами програми з украшськох мови для середньо! загальноосвиньо1 школи робота над вивченням фразеологи окреслюеться двома-трьома уроками в п'ятому клас та одним-двома уроками у старших класах. Така незначна к1льк1сть урошв не дае можливостi детальнiше опрацювати шк1льний курс фразеологи, що негативно позначаються на мовленневш практицi студенпв;
2) учнi, передусiм шк1л у сшьськш мiсцевостi, переважно не працюють з фразеологiчними словниками i не вмшть ними послуговуватися для збагачення мовленневого запасу, що також негативно вщобразилося на 1хньому загальному мовленневому розвитку;
3) деяк1 студенти знають незначну к1льк1сть фразеологiзмiв, але не наважуються послуговуеться ними, оск1льки не впевнеш у правильностi його точного значения чи сумшваються у 1х приналежностi до лiтературного мовлення.
Актуальнiсть дослiджения зумовлена потребою в умовах сьогодення пiдвищувати ефективнiсть навчально-виховного процесу на лекцiйних i практичних заняттях з украшськох мови за професшним спрямуванням, вiдшуковувати вагомi засоби педагопчного впливу на особиспсть студента для систематичного збагачення й удосконалення 1х дiалогiчного мовлення антонiмiчними украшськими фразеолопзмами, формувати культуру мовленневого спiлкувания, оскхльки «природа фразеолопчно1 ангошми до сьогодт залишаеться малодо^дженою» [4, с. 3].
Одним iз показник1в мовленнево! культури е багатство мовлення, а також його рiзноманiтнiсть. Цi ознаки не е абсолютними синошмами, оск1льки рiзноманiтнiсть розумiеться як сповнений багатства, неоднорвдний за змiстом, формою, багатогранний. Учет вважають, що рiзноманiтнiсть i багатство мовлення пов'язат зi словесно-понятшними i структурно-органiзацiйними ресурсами мови.
Ввдзначимо, що багатство мовлення досягаеться семантично i стилiстично вiдмiнними чи однозначними одиницями, як1 вiдрiзияються словотворчими або граматичними ознаками, тобто не повторюються, тодi як рiзноманiтнiсть — це вираження одше1 i т1е1 ж думки, одного й того ж граматичного значення рiзними способами i засобами. Незважаючи на це, багатство i рiзноманiтнiсть дiалогiчного мовлення ^ть поруч i досягти !х можна, якщо:
1) засво1ти як активний запас якомога бiльшу частину загальнонародного словника л^ературно1 мови - лексем i фразеологiзмiв;
2) виробити навички вмiлого, творчого, стилiстично обгрунтованого використання рiзноманiтних структур стiйких словосполучень i речень;
3) оволодiти такою шльшстю типових iнтонацiй у процесi застосування фразеологiчних одиниць, за допомогою яких можна видозмiнювати дiалогiчне мовлення;
4) постшно прагнути до активiзацil власного мислення у тiсному взаемозв'язку з мовленням;
5) упродовж усiеl практично1 дiяльностi систематично i наполегливо працювати над активiзацiею нових засоб1в мови;
6) вважати одномаштне мовлення неестетичним, а бщне - неетичним щодо стврозмовника.
Джерелами багатства та рiзноманiтностi дiалогiчного мовлення е: лексичнi,
фразеологiчнi, словотворч^ граматичнi, стилiстичнi ресурси мови, що склалися мовною практикою всiх попередшх поколiнь - носilв цiеl мови, збагаченню мовлення яких активно сприяе розвиток суспiльства. I чим рвдше в певному текстi (мовленневому простор^ повторюються однi й т1 ж знаки, комбшацп знаков, тим мовлення багатше. Лексичне i фразеологiчне багатство мовлення формуеться не лише за словниками. Якими б багатими вони не були, все ж не цшком охоплюють мову народу, вих його етшчних i соцiальних груп. Треба також врахувати, що в своему розвитку мова випереджае словник. Лексичне i фразеологiчне багатство дiалогiчного мовлення твориться синонiмiчними рядами: чим повнiший синонiмiчний ряд, тим бiльша можливiсть ввдбору вiдповiдно до змiсту й мети говоршня.
Важливо, щоб мовець володiв не тiльки синонiмiчними ресурсами фразеологи, а також антонiмiчними и запасами, передусiм тими, що представляють опозицш.
Мета статтi - запропонувати шляхи збагачення дiалогiчного мовлення студенпв вищих навчальних закладiв на заняттях украшськох мови за професiйним спрямуванням фразеологiчними одиницями ще1 мови з антонiмiчною семантикою.
Для досягнення визначено! мети публшацп потрiбно вирiшувати так взаeмозалежнi завдання:
1) узагальнити i систематизувати знания студенпв про лексику (зокрема антошми) i фразеологш (фразеолопчш одиницi), поглибити теоретичний матерiал про ввдображення опозицiйних явищ у фразеолопчних одиницях украшськох мови;
2) ознайомити студенпв iз фразеологiчним словником i словником фразеологiчних антонiмiв, !х будовою, методами i можливостями використання;
3) розробити систему вправ для закршлення вивченого про застосування в далопчному мовленнi фразеологiзмiв з антонiмiчною семантикою.
Ознайомленню студентiв з антонiмiчною фразеолопею передуе повторення, узагальнення, систематизацiя, i таким чином, поглиблення знань про лексику, зокрема антошми. Цей процес ввдбуваеться на етапi актуалiзацil опорних знань за допомогою методу бесвди i шдготовчо1 вправи, «основна дидактична мета яких - забезпечити тзнавальну i психологiчну пiдготовку до сприймання нового матерiалу» [10, с. 48], защкавити студентiв, «актуалiзувати в них чуттевий i практичний досвiд, який мае стати опорою свiдомого засвоення програмового матерiалу» [10, с. 51].
Узагальнення та систематизацiя вивченого матерiалу з теми «Лексико-фразеолопчш норми. Лексикографiя» пропонуеться проводити за допомогою питань, призначених для обговорення, серед яких, крiм лексичних i лексикографiчних, е питання про фразеологiчнi норми: особливосп вживання синонiмiв, омонiмiв, антонiмiв; клше, мовнi штампи; фразеологiзми; професiйна фразеолот; украшська лексикографiя.
Науково-методична новизна практичного заняття полягае в урахуваннi лексико-фразеологiчних знань студентiв для ознайомлення !х з антонiмiчними фразеологiзмами.
У процес обговорення запропонованих питань студенти використовують презентаци за допомогою мультимедiа-проектора, в яких пропонуються дефшщп, наводяться приклади, демонструються статтi лексикографiчних джерел. Одне питання готують два-три студенти, один з яких подае ввдомосп, а шший (чи iншi) - активно доповнюе (доповнюють) вiдповiдь першого.
Кожна розвинена мова мае у своему складi значну к1льк1сть стiйких словосполучень -фразеологiзмiв, що вживаються ноаями мови завжди у звичному, усталеному оформленнi. Саме вони передають дух i нев'янучу красу мови, яку витворив народ протягом вiкiв для потреб стлкування в уснiй i писемнiй формах. Мета фразеологiчного словника - ввдобразити запаси фразеологiзмiв сучасно1 украшськох лиературно1 мови i подати !х детальну лексикографiчну характеристику, тобто визначити форму фразеолопзму, розкрити та розтлумачити його значення, показати реальне функцюнування фразеологiчних одиниць.
Крiм презентацп, на практичному заияттi використовуються енциклопедп, усi види словников, серед яких - фразеолопчний словник i словник фразеолопчних антонiмiв. На заияттi студенти ознайомлюються з будовою фразеологiчного словника, структурою словниково1 статтi, словником основних умовних скорочень тощо. Крiм цього, вони вникають у значення фразеолопчних одиниць украшсько1 мови, що розмщеш у фразеологiчному словнику, вводять !х у складенi ними речення, тексти тощо.
Щкавою для студент1в е фразеолопчна опозицiя «фразеологiзм - фразеолопзм», яка виникае на основi контрастно1 семантики. Пiд фразеологiчною антонiмiею «слад розумии фразеологiчну опозицiю, що передбачае контрастне протиставлення семантики i ввдзначаеться еднiстю смислово1, логiчноl сутностi, повною чи частковою нетотожшстю компонентного складу» [4, с. 4]. Завдання «Словника фразеолопчних антонiмiв украшсько1 мови» полягае в тому, щоб подати лексикографiчну характеристику власне фразеолопчно1 антонiмil, яка охоплюе структурно як однотипш, так i рiзнотипнi конструкцil, що диференщюються протилежною семантикою i е знаками одше1 логiчноl сутност1 [4, с. 7]. Ознайомлення зi словником фразеолопчних антонiмiв вiдбуваеться так: один зi студентiв готуе повiдомлення
про будову словника фразеолопчних антонiмiв, який включае у свою структуру: 1) порядковий номер кожно1 словниково1 статтi, 2) назви фразеолопчно1 статп (фразеологiчнi антонiми), 3) тлумачення кожного фразеологiчного антонiма, 4) синошм чи синонiми (за наявносп) кожного iз фразеологiчних антонiмiв, 5) глюстрацд, як1 засвiдчують опозицiю фразеологiзмiв i те, що вони е знаками одше1 лопчно1 сутностi.
Закршлення вивченого матерiалу про антонiмiчну фразеолопю вiдбуваеться за допомогою системи вправ.
Для методики викладания украшсько1 мови загалом, а також для формування дiалогiчного мовлення з використаниям антонiмiчних фразеологiзмiв, велике значения мае розумшия важливостi визначения найрацюнальшшо1 системи вправ. «Система» в перекладi з грецько1 означае «сукупшсть визначених елементiв, мiж якими iснуе закономiрний зв'язок чи взаемодiя. Системою е окремi предмети або явища реально1 дiйсностi, мислення i пiзнання, як1 складаються з реально видшених частин, об'еднаних в едине цше» [15, с. 626]. Найважливiшi риси будь-яко1 системи - розчленовашсть i цiлiснiсть. Змiст системи становить сукупшсть як1сно визначених елемеипв та закономiрних зв'язкiв мiж ними, що е формою або структурою системи. Цими елементами у шкшьному кура украшсько1 мови е вправи.
Вправа розглядаеться як «планомiрно оргашзоване повторне виконания дИ (розумово1 або практично1) з метою и засвоения» [12, с. 272]. Вправа лежить в основi набувания тих чи шших навичок i вмiнь. У рiзних умовах навчания вправа е або единою процедурою, в рамках яко! здшснюються всi компоненти процесу навчання - виявления змiсту ди, И закрiпления, узагальнения й систематизацiя, або однiею з процедур разом з пояснениям i заучуваниям, як передують вправi й забезпечують першочергове виявления змiсту ди та И попередне закршлення. Вправа в цьому випадку «забезпечуе завершения виявления й закршлення, а також узагальнения й автоматизации що в пiдсумку призводить до повного оволодiния дiею i перетворения И залежно вiд досягнуто1 мiри автоматизацн - в навичку або вмiния. Вправа може здшснюватися зразу пiсля пояснения, без попереднього заучувания; при цьому закрiпления повшстю вiдбуваеться у процесi вправи» [15, с. 626].
Вправи з украшсько1 мови - це «види навчально1 дiяльностi учнiв, що ставлять !х перед необхiднiстю багаторазового й варiативного застосувания одержаних знань у рiзних зв'язках та умовах. Виконания вправ повшстю ставить учшв в умови пошуку, вирiшения проблем, завдань - школи високо1 складностi» [7, с. 217].
У методищ разом з термшом «вправа» iз тим же значениям вживаеться термiн «завдання». Це невипадково, бо «завдания, з одного боку, може входити у вправу як його складова частина, з шшого - завданиям може вичерпуватися вправа» [16, с. 102]. У першому випадку шсля завдания йде мовний чи мовленневий матерiал: окремi слова, словосполучения, речения, реплiки, зв'язне висловлювания тощо, в другому - завдания виконуеться без вербальних опор. Стосовно термша «завдания», то його використания у значеннi «вправа» базуеться на тому, що за своею суттю вправа е матерiалiзованим процесом розв'язання завдания [1].
Система вправ з розвитку мовления «характеризуеться наявшстю едино1, головно1 вде1 захопления уах основних типiв вправ, як1 формують умiния, послiдовнiстю i перспективнiстю, поступовим шдвищениям самостiйностi учнiв» [7, с. 186].
Наша система вправ ввдповвдае основним педагопчним принципам: систематичностi i послiдовностi, наступностi, активностi, зв'язку теори з практикою, навчания - з життям, навчания - з вихованиям, тощо. До кожио1 розроблено1 нами вправи запропоновано завдания, подано змют, а в окремих випадках зразки виконания, довiдки й iн. Розроблеш вправи розмiщенi з урахуваниям складносп завдань.
1. Вiдшукати антонiмiчнi фразеолопчш одиницi.
1 Черниш зморщився ^ з зусиллям вiдiрвавши очi ввд картини, суворо подивився на Блаженка (О. Гоичар). 2. I лупить Чшка сво! очi в темну темноту (Панас Мирний). 3. Роман чуе, як буйний гнiв кидаеться йому в руки i голову, ^ щоб вiдiйти вiд ^ха, швидко обертаеться i вилiтае з нечистш, тiсноl од всякого добра к1мнати (М. Стельмах). 4. Лежать вони десь отам порубаш, в лантухах на дно рiчки шшли. I це все Ганна? Такого ^ха не побоялася взяти на душу (О. Гоичар). 5. Дивиься, сшльки пошани мае в селi голова Петрюк!.. А директор товариш Журяк!.. Але ж вони не ввдставляють губу (В. Бабляк). 6. Невже так i треба шию перед боярами
гнути, хiба ми не люди (А. Хижняк). 7. I працювала ж, не розгинаючись, - бо п'ятеро ж у не1, i всiм давай, i всiм треба настачити - тому штанщ, а найперше, щоб уим було що в рот уткнути (В. Речмедiн). 8. 1й право, аж душа болить - так 1сти хочеться. З самого ранку рюочки в рот не було (О. Сизоненко).
2. З'ясувати значення фразеологiзмiв, вiдшуканих у текст попередньо1 вправи, за допомогою фразеологiчного словника. Дiбрати антонiмiчнi фразеологiзми.
3. З'ясувати значення сталих зворопв, назвати дiалогiчнi ситуацп, в яких хх можна використовувати. Дiбрати антонiмiчнi фразеологiзми.
Молоко на губах не обсохло; баба з воза; через дорогу навприсядки; тднести гарбуза; в рот води набрати; т риба, т м'ясо; обливати брудом; без року тиждень; обдаровувати посмшкою; давати заднш хiд; замутити голову; не допускати на гарматний пострш.
4. Робота зi словником фразеолопчних антонiмiв украхнськох мови. Дiбрати фразеолопзми з антонiмiчним значенням зi словом дати/давати, скласти, побудувати з ними дiалогiчнi реплiки
5. Ввдшукати антонiмiчнi фразеологiзми зi словами, що вказують на органи тша людини (голова, рука, нога тощо). Наприклад: рукою дiстати - на краю свту. Пояснити хх значення. Скласти дiалогiчнi реплiки.
6. Пояснити значення фразеолопчнох одиницi, замiнити подаш фразеологiзми синонiмiчними. Записати до них антонiмiчнi звороти.
Зразок: стук-грюк аби з рук - погано робити; синошм - через пень колоду; антошм -очам любо-дорого дивитись.
Вирости в очах; сiзiфова робота; рука руку мис; розпускати язика; на безриб'1 i рак риба; утратити рiвновагу; тримати камть за пазухою; душу боговi оддати, передати кутi меду.
Скласти дiалог зi студентом групи, використавши фразеолопзми з виконанох вправи.
7. До поданих фразеологiзмiв дiбрати антонiмiчнi.
Жити як сир у ма^, умиватися сльозами, розб^тися в рiзнi сторони, придержати язик за зубами, розуму не позичати, милити шию, хитрий лис, занепасти духом, повний гаманець, пускати сльози, кури не клюють, мухи не зачепить, iз заячий хвкт.
Скласти дiалоги, використавши парш антонiмiчнi фразеолопзми.
Фразеолог1зми для дов1док:
Годувати злидт, сушити зуби, повести до втця, розпустити язика, туман вiсiмнадцятий, ствати дифiрамби, свята наiвнiсть, тримати хвiст бубликом, голий як бубон, заходитися смiхом, кт наплакав, пальця в рот не клади, як бджы у вулику.
8. Створити монолопчний (5-6 речень) i дiалогiчний (декхлька дiалогiчних едностей) тексти, використовуючи антонiмiчну пару фразеологiзмiв: наче на свт народився - мов у воду опущений (заморити черв'яка - набити черево).
9. Замшити антонiмiчнi фразеолопзми словами-антошмами.
Мати за нщо - тдносити до небес, кури не клюють - кт наплакав, попасти як пальцем у небо - потрапити просто в щль, стас на диби - стас як шовковий, комар носа не тдточить - через пень-колоду, обливатися потом - справляти посиденьки, вiд горшка два вершка - через хату перехилився, намотати на вус - викинути з голови.
Скласти дiалог, використавши подаш фразеолопзми.
10. Побудувати дiалогiчнi i монолопчш тексти, розкриваючи значення пар антонiмiчних фразеологiзмiв вiдводити погляд, пасти очима.
Ввдзначимо, що запропоноваш вправи е зразковими для креативних викладачiв, творчють яких займае перше i найважливше мюце у професшнш педагопчнш дiяльностi.
Отже, перед науковцями стоять важливi завдання:
1) створити словники-мшмуми фразеологiзмiв, якх стануть у нагодi випускникам середшх шкхл при шдготовщ до зовшшнього незалежного тестування;
2) запропонувати словники-мшмуми фразеолопчних антонiмiв украхнськох мови, що устшно можуть використовуватися учнями середнiх загальноосвишх шкхл i студентами ВНЗ на заняттях з украхнськох мови за професшним спрямуванням.
Виконане до^дження не претендуе на остаточне вирiшення тднято! проблеми, оск1льки цiлком актуальними у перспективi видаються напрями, як1 стосуються вивчення фразеологiзмiв у взаемозв'язку з розвитком усного i писемного мовлення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бим И. Л. Подход к проблеме упражнений с позиции иерархии целей и задач / И. Л. Бим // Иностранные языки в школе. - 1985. - № 5. - С. 30-35.
2. Виноградов В. В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке / В. В. Виноградов. - А. А. Шахматов (1964 - 1920) : сборник статей и материалов / под ред. С. П. Обнорского. - М. - Л. , 1947. - С. 339-364.
3. Демський М. Т. Граматичш особливост украшсько! дiеслiвноl фразеолоп!/ М. Т. Демський // Мовознавство. -1984. №2. - С. 24 - 32.
4. Калашник В. С. Словник фразеолопчних антошмш укра!нсько! мови. Видання четверте / Калашник В. С. , Коло!з Ж. В. - К. : вид-во «Довiра», 2008. - 349 с.
5. Кожуховська Л. П. Синтаксичш функцп фразеологiзмiв укра!нсько! мови сучасно! укра!нсько! мови / Л. П. Кожуховська // Науковi записки. - 1999. - № 1-2. - С. 32- 36.
6. Львов М. Р. Методы развития речи учащихся // Русск. яз. в шк. - 1985. - №4. - С. 42-47.
7. Медведев Ф. П. Укра!нська фразеолопя: Чому ми так говоримо? / Ф. П. Медведев - Харюв : Вища школа, 1982. - 232 с.
8. Михайлишин У. I. Ввдображення космогошчно! картини свггу у фразеолопчних одиницях шмецько! мови. - автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. фшол. наук : спец. 10. 02. 04 - «Германсью мови» / У. I. Михайлишин. - Харюв, 2010. - 23 с.
9. Мокиенко В. М. Образы русской речи : Историко-этимологические очерки фразеологии / В. М. Мокиенко. - СПб : Фолио-Пресс, 1999. - 464 с.
10. Онищук В. О. Дидактичш основи засвоення учнями мовних навичок i вмшь / В. О. Онищук // УМЛШ. - 1971. - №3. - С. 48-53.
11. Потебня А. А. Мысль и язык / А. А. Потебня. - К. : СИНТО, 1993. - 192 с.
12. Розенталь Д. Э. Словарь-справочник лингвистических терминов. Пособие для учителя / Д. Э. Розенталь, М. А. Теленкова. - М. : Просвещение, 1985. - 399 с.
13. Скрипник Л. Г. Фразеолопя укра!нсько! мови / Л. Г. Скрипник. - К. : Наукова думка, 1983. - 280 с.
14. Ужченко В. Д. Вивчення фразеологи в середнш школг Поибник для вчителя / В. Д. Ужченко. -К. : Радянська школа, 1990. - 175 с.
15. Фшософський словник / За ред. В. I. Шинкарука. - К. : Укра!нська Радянська Енциклопедш, 1986. - 796 с.
16. Фщула М. М. Педагопка М. М. Фщула. - Тернопшь: Навчальна книга - Богдан, 1997. - 192 с.
17. Шанский Н. М. Опыт этимологического словаря русской фразеологии / Н. М. Шанский, В. И. Зимин, А. В. Филиппов. - М. : Рус. яз. , 987. - 239 с.
Г. I. Д1ДУК- СТУП'ЯК
Л1НГВОМЕТОДИЧНА ПРОЕКЦ1Я 1ННОВАЦШНО1 ТЕХНОЛОГИ ПО6ДНАННЯ Р1ЗНОТИПОВИХ П1ДХОД1В ВИВЧЕННЯ МОВ У КУРС1 «УКРАШСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕС1ЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)» НА НЕСПЕЦ1АЛЬНИХ ФАКУЛЬТЕТАХ ВИЩИХ ШК1Л
Розглянуто застосування тновацшноi лтгвометодичноi технологи ттеракцп pi3Homunoeux nidxodie у процеЫ мовленнeвоi тдготовки майбуттх педагогiв за Свропейською кредитно — трансферною системою. Описано загальнометодологiчнi, педагогiчнi, психолiнгвiстичнi, лiнгвiстичнi, методичн основи впровадження курсу «Укратська мова (за профестним спрямуванням)» з акцентом на формувант фаховоi комуткацИ майбуттх вчителiв. Розкрито суттсть феномена технологи взаемодй рiзних парадигм мовленневого розвитку студентiв згiдно з вимогами Загальноевропейських рекомендацш мовноi освти, яка полягае у застосуванш ттеграцшного комплексу рiзноаспектного вивчення студентами лiнгвiстичного матерiалу в чотирьох видах мовленневоi дiяльностi. З'ясовано глотодидактичний тструментарт здшснення процедури використання технологи поеднання рiзних аспектiв у становленн фахового мовлення. Запропоновано авторсью альтернативн ттерактивю форми, методи i прийоми.
Ключовi слова: ттеракщя, лтгвометодична проекцiя, кредитно-трансферна система, рiзнотиповi тдходи, мовленнева тдготовка, фахова комуткативна компетенттсть.