CC BY
16Отже, можна констатувати, що TBip Л. Ф. Селша «1з замка шший» наси-чений комiчними ефектами, якими автор висмiюe вади сучасного сусп-iльства. Завдяки використанню засобiв мучного, роман носить, окpiм дидактичного, розважальний характер. Через використання кмчного, автор ставить серйозш нагальнi сустльно-полгтичт проблеми. Своею наси-ченiстю культурно-юторичною iнфоpмацiею, цей твip слiд сприймати на емоцiйному та iнтелекгуальному piвнi. Комiчний ефект здебiльшого дося-гаеться сарказмом, самоipонiею, абсуpднiстю, чорним гумором, лексич-ними дефоpмацiями, що вплюються у каламбурах.
Перспективою дослвдження е аналiз комiчного ефекту, що досягаеться поеднанням лексичних одиниць piзних мовних репст^в в межах одного висловлювання.
Список використаноТ лiтератури
1. Копистянська Н.Х. Гумор як жанротворчий фактор. Броучешада Сватоплука Чеха - жанpово-стpукгуpнi новацл / Н.Х. Копистянська // Жанр, жанрова система у пpостоpi лгтературознавства. - Львiв : ПА1С, 2005. - С. 121-126.
2. Лгтературознавчий словник-довщник / За ред. Р.Т. Гром'яка, Ю.1. Ковалiва, В.1. Теремка. - К. : ВЦ «Академiя», 2007. - 752 с.
3. Céline L. F. D'un château l'autre / L. F. Céline. - Paris : Gallimard, édition revue et corrigée, 2010. - 416 p.
4. Godard H. Poétique de Céline / H. Godard. - Paris : Editions Gallimard, 1985. - 476 p.
5. Sollers Ph. Céline / Ph. Sollers. - Paris : Ecriture, 2009. - 120 p.
УДК 821.111 + 177
Г.В. Швець
(Л^в),
астрант Львiвського шституту екожтки i туризму
П'еси Юджина О'Нша у свггл1 позицн «право на життя» (до про життевого питання аборту в лггературГ)
Постановка проблеми. У 1979 р., отримуючи Нобелiвську премш миру, Мати Тереза сказала: «Найбшьшу загрозу для миру на землi стано-вить аборт. Якщо ми здатнi знищувати життя, що дае нам Бог, якщо мати здатна стати катом свогх дiтей, чи е сенс говорити про iншi вбивства i вiйни у свт?» [3].
Сучасна лiтературознавча наука з зацiкавленням вивчае постать Юджина О'Нiла (1888-1953): на зааданнях конгреав та конференцш виника-ють дискусii щодо його драм, Гх im'ерпретацц та прочитання. Однак, на сьо
© Швець Г. В.
годшшнш день ще недосгатньо наукових та критичних праць про творчiсть драматурга. Одноактна п'еса О'Нiла «Аборт» довгий час не дослщжувалася взагалi, проте, в сучасному свiтi, де гостро поставлена проблема штучного переривання ваптносп, аналiз драми бiльш, шж доречний.
Аналiз останшх дослвджгнь i публжацш. Важливим завданням науковцiв е ознайомлення укра!нського читача з творчiстю американського драматурга Юджина О'Нiла. Одним з перших вагомих дослщжень в цьому на-прямку стала стаття «Доторк до фатуму» Н. Висоцько!, у як1й автор робить короткий огляд основних етап1в життя та творчосп класика, дае аналiз драмам [2]. Г. Веселовська розглядае американський театр початку ХХ сто-лiття, зокрема постановки драм О'Нша в Укра!ш [1]. У Фарина аналiзуе етапи входження творiв драматурга в укра!нський контекст i сучасний стан !хньо! рецепцп [5]. Дж. Барлоу дослiджуе жiночi образи у творах О'Нша [21]. Професор С. Вштер пропонуе детальний аналiз п'ес О'Нша у книзi «О'Нiл: Критичне дослвдження». [22]. Упм перш1 одноактт драми Ю. О'Н-iла часто ^норуються критиками на користь його повнометражних п'ес.
У книзi «Одноактш п'еси Юджина О'Нша: новi критичт перспективи» сучаснi науковцi - М. Беннетт (Унiверситет штату Вiсконсiн, Вайтвотер) i Б. Карсон (Державний утверситет Бриджвотера) - зiбрали статт видатних вчених, що дозволило наново дослвдити раннi одноактнi п'еси О'Нша. Важливим атрибутом ще! книги е аналз деяких з найменш дослвджених одноактних п'ес О'Нша, в тому числ драми «Аборт». Розвщка посилюеться розмiщенням одноактних п'ес у контексп ери Прогресу й мшливих сощальних, полiтичних i театральних обставин цього перiоду [9]. П'еса О'Нша «Аборт» згадуеться та-кож у роботах Т. Богарда [6], I. Херрон [11], Ч. Лонга [15] та Р. Даулшга [8].
Доктор Джеф Колозе (Дейтон, штат Огайо) дослщжуе, яким чином питання про життево! позицп (аборт, дiтовбивство та евтаназiя) розгля-даеться в американський лiтературi, зокрема белетристицi. Результат його роботи - книга «Етичний аналiз зображення абортiв в американський лтте-ратурi (Драйзер, Хемiнгуей, Фолкнер, Дос Пассос, Бропган та 1рвшг)» [13]. Окрiм письменник1в, згаданих вище, Дж. Колозе у статп «Чоловiки i аборт: лiтературнi приклади ХХ ст. i !хне застосування до сучасних чо-ловшв» [14] згадуе про п'есу «Аборт» О'Нiла, однак не аналiзуе 11 докладно, i взагалi не аналiзуе iнших п'ес драматурга. В Укра!ш зовсiм не проведено аналiзу п'ес О'Нша з точки зору життево! позицл «право на життя».
Формулювання цiлей стат. Актуальшсть теми обумовлена iнтересом до невшомих робiт О'Нiла та наслiдками сексуально! революцп останнiх рок1в, основним з яких е проблема абортiв.
Метою статп е проаналiзувати вибранi п'еси Юджина О'Нша з точки зору життево! позицл «право на життя».
Ставимо перед собою так завдання:
1) розглянути явище життево! позицп «право на життя»;
2) проаналiзувати вибранi п'еси Юджина О'Нiла з точки зору життево! позицп «право на життя»;
3) визначити, чи драми О'Нша можна трактувати як про жигтевi твори.
Предметом дослщження виступають п'еси Юджина О'Нша «Аборт»,
«Дивна штерлюдая» та «Перший чоловт»
Виклад основного матерiалу дослщження. Людина, живучи в сучасно-му свiтi, часто ставить перед собою питання:
- яка важливють життя?
- вибору важлившого перед менш важливим, корисного перед шюдливим.
Зрештою, всi пошуки зводяться до створення певних щнностей, пере-конань, свiтогляду, а вщтак формуеться певна життева позицiя.
На початку ХХ ст. у сввдомосп сустльства вiдбулися глибок1 трансформаций пов'язанi 3i змiнами морально-етичних, культурних та правових цiнностей.
Суспiльне середовище, потреби, iнтереси, цiнностi, цiннiснi орiен-таци, соцiальнi норми зумовлюють формування та шнування життево! позици особистосл. Життева позицiя особистостi - це li орiентацiя у навколишньому свт та середовищi, у тому чи^ цiннiсна орiентацiя, !! ставлення до шших людей, готовнiсть до здшснення певних дiй, форми i способи цього здшснення. Сшрне питання життя i смертi, визначення поняття особи е предметом вивчень бюлопв, бюетишв, фiлософiв та юристiв.
На нашу думку, яблуком розбрату сучасного сустльства е позищя «право на життя» (right to life) зокрема, «про життева позищя» (pro life). Концепщя «право на життя» виступае центральним поняттям у дебатах вщносно сшрних питань на так1 теми як смертна кара, евтаназiя, аборт i вiйна. Одним зi спiрних питань сучасносп, яке турбуе науковцiв i роздiляе учасник1в про життево! кампанп та учасник1в руху за право аборту, е питання життя, а саме: коли починаеться людське життя? Наступш протирiч-чя стосовно аборлв виникають щодо проблеми визначення особи: чи нею е ненароджена дитина?
Термiн «про життевий» (pro life) / «за життя» описуе полгтичне та етичне протистояння аборту за бажання / вибору жшки i пiдтримку його правовiй заборош або обмеженню. Про лайфери вважають, що плiд та ембрiон е особою, а вщтак мае право на життя. Стосовно питання аборпв учасники про життево! кампанi!, «про лайфери» (до^вно - «той, хто за життя»), протистоять учасникам про виборно! кампанi!, «про чойсери» (до^вно - «той, хто за вибiр»), як1 обстоюють репродуктивнi права жшок.
Термiн «про-виборний» (pro choice) / «за вибiр» описуе полiтичну та етичну позицш, за яко! жшка мае право доносити чи перервати ваптшсть. Фiзичнi особи й оргашзацп, як1 шдтримують цi позицi!, утворюють рух за право аборту (pro choice movement). «Про чойсери» також вiдомi як «ан-тилайфери» («anti lifers», дослiвно «проти життя»), а рух - «антижит-тевий» («anti life»).
Фраза «право на життя» (right to life) описуе переконання в тому, що людина мае невщ'емне право на життя, для прикладу: людину не може вбити шша людина. Протилежним термiном е «право на смерть» (right to die), який пов'язуеться з щеею, що тшо i життя належить самiй людинi, й вона мае право розпоряджатися ними на власний розсуд.
Антижиттева фiлософiя стверджуе, що для того, аби нащя екожтчно чи соцiально вдосконалювалася, кожна кра!на повинна контролювати
шльшсть населення [20]. Свiт критично перевантажений людьми прямо зараз. Людська навала руйнуе навколишне середовище i применшуе якiсть життя кожного. Дуже важливо уповiльнити або зупинити прирiст населення шляхом доступносп контрацепци i аборпв для всiх жiнок у свт [19].
Вважаеться що людина не мае особливого статусу на цш земт, а е ще одтею твариною, котра повинна зважати на ва iншi тварини при прийнятп будь-яких рiшень, що стосуються и благополуччя. Все це звучить логично з гума-тстично1 точки зору, але якщо люди почнуть вважати себе морально рiвними або навгть нижчими за тварин, з'явиться певний невщворотний депресивний свiтогляд. Зрештою, якщо ми не вище творшня Бога, то ми - хвороба [19].
Головними постулатами антижиттево1 фiлософii е:
(а) Шлюб - рабство для жшок Д1ти - тягар для усх дорослих. Жшки принци-пово iденгичнi (не тшьки дорiвнюють) чоловшам у вах вщношеннях;
(б) Перенаселення е найбiльш серйозною проблемою суспшьства. Люди е тягарем для планети [12].
Ю. О'Нiл звертаеться до теми аборту в низщ сво1х п'ес. Серед них -«Аборт», «Дивна iнтерлюдiя» та «Перший чоловш». Проаналiзуемо цi дра-ми з точки зору життево! позицп «право на життя». Зазначимо, що п'есу «Аборт» було написано у 1914 рощ. На той час вона не принесла автору устху, однак Л. Бродер вважае, що п'еса «була досить радикальною для свого часу» [7, с. 53]. Основною причиною радикальносп твору е «тема, яка зробила 11 небажаною на той час» [7, с. 53].
»Аборт» - це iсторiя устшного студента Джека Тавнсенда, устх якого затьмарюеться смертю Нелт - його коханки. Мюрей - брат Неллi - вважае Джека винним у смерп сестри: «Ти вбив 11, ти брудний убивце! <.. .> Ти i твiй брудний непдник-лтар» [16]. Виявляеться, що Неллi «збираеться на-родити дитину» [16], а Джек «занадто зiпсований, щоб дiяти, як мужчина» [16] ввдправляе давчину до «лiкаря-шахрая, щоб вiн убив и» [16]. Неллi гине, бо Джек не хоче взяти вщповщальносп за власш вчинки, для нього вона «не була достатньо хорошою» [16].
Важливим е той факт, що сама Неллi нi разу не з'являеться на сцеш, оскшьки померла до того, як починаеться д1я драми. Ця вiдсутнiсть Неллi робить питання вибору Джека Тавсенда щодо аборту ще бiльш гострим, оск1льки про вибiр само1 Неллi нiхто не знае. Несказаним залишаеться i те, що було б, якби Неллi вiдмовилась перервати ваптшсть.
О'Нiл вiдкрито називае п'есу «Аборт», однак саме слово «аборт» ш разу не вимовляеться у п'еа вщкрито жодним з геро1в. У той час як бать-ко Джека використовуе нейтральне «операщя», брат загибло1 Неллi, кот-рий шукае помсти, i сам Джек уникають згадок про операцiю. А Джек взагалi вдае, нiби не розумiе, про що говорить Мюрей:
«Мюрей: Не кажи дурниць. Ти добре знаеш, про що я. Ти знаеш, як вона померла. (люто) Ти знаеш, хто 11 убив.
Джек (тремтячим голосом - не дивлячись на Мюрея) Як вона померла? Убив И? Я не розумш...
Мюрей: Саме так! 11 убили, i ти це знаеш.
Джек (охоплений жахом) Убили?
Мюрей: Так, i ти вбив И.
Джек (здригаючись) Я? Що? Я убив?.. Чи ти здурiв?» [16].
У цьому короткому дiалозi, аборт стае синонiмом смертi Нелл^ вияв-ляючи тему табу, закладену у п'есi. Згiдно словам Мюрея про Неллине кохання, вона б залишила дитину, якби Джек тдтримав 11.
Великий укра1нський педагог В. Сухомлинський писав: «Сфера особиста i недоторкана, кохання водночас глибоко ввдбиваеться на житп сусп-№ства, бо воно творить дiтей. Найкрасивша людська свобода е одночасно найсуворiшим, твердим i непохитним обов'язком перед сустльством. Тому й виховання благородства в коханш починаеться з культури бажань, з морально виправданого злиття хочу i повинен» [4, с. 184].
Для Тавсенда Нелл1 - тшьки забавка, адже женитись на нiй вш не збирав-ся; пiсля втiлення власного «хочу», хлопець забув про «повинен». Слова Мюрея: «Вона писала тоб^ вона казала про це; i ти знав, що вона хвора, i школи не вiдповiв 1й. Вона могла б жити, якби думала, що тобi небайдуже, якби тшьки отримала ввд тебе звiстку; але вона знала, що ти хочеш позбутись 11» [16] показують причину смерп Нелл1 - Джекова байдуж1сть.
У статтi «Убивство дiтей та шцест в американськ1й драмi» Штер Л. Хейз дае важливу оцшку тому, якою е функцiя аборту у тексп ще! п'еси -«для шокового ефекту» [10, с. 435]. Водночас зародок вш прщивнюе до вже народжено! дитини, вважаючи, що «у результатi аборту настае смерть ди-тини, так само, як тсда, коли вбивають вже народжену дитину, i символiч-ний результат для цих п'ес вдентичний» [10, с. 447].
Зрештою, автор «карае» Джека - вiн чинить самогубство, визнаючи свою вину у смерп Нелл1 через власну безввдповвдальтсть. Його тшо знахо-дить наречена, майбутня дружина Евелiн: «Джеку! Що сталось? (Вона по-спiшае i присiдае навколiшки поряд з ним; попм непритомнiе, оск1льки ба-чить кров на його скронях, револьвер доа стиснутий у його правш руцi...)» [16]. Iронiчним е те, що автор закшчуе драму словами з дитячо! п1сеньки «Бо вш хороший хлопець, i цьому тхто не заперечить» [16].
Зважаючи на образ Неллi, позицiя яко! не показана чiтко, читач-про лайфер може трактувати цю п'есу як про життевий твiр.
Написана в середит 1920-х рок1в, п'еса «Дивна штерлюдая» (1928) була досить нетрадицшною на той час: 11 тема була сп1рною (вона висловлювала вiру в перемогу науки над релтею, i вiдкрито обговорювала теми аборту i перелюбу).
Символiчним е образ Нши: 11 материнське бажання i прихильнiсть до плоду символiзуе вiру в материнство, вона плекае i захищае свою дитину вщ знищення. Мiсiс Еванс натомiсть стае символом руйнування. Вона не дозволяе Н1т мати дитину, оск1льки спираеться на страх проблеми спадко-восп безумства в с1м'1.
Ддалог починаеться зi сл1в мiсiс Еванс: «Чи ти збираешся народити цю дитину, Н1но?», де Ншина ввдповвдь «Я хочу дитину» [17]. Увесь процес да-логу розкривае жорстокiсть матера яка заперечуе жiноче бажання народити дитину. Як тшьки ввдбулося зачаття, вона щдкреслюе, що аборт - единий засiб позбутися дитини. Крiм того, в процесi переконування Нши до аборту, вона вселяе страх про божевшьну дитину, що приходить на свгт, через власний при-
клад: «Я молилася, щоб Семмi народився мертвим, i батько Семмi теж про це молився, але Семмi народився здоровим i усмiхненим, i ми просто повиннi були любити його i жити в страху». Нша вiдчуваe гнiв i розчарування: «^сте-рично обурено) Що ви маете на увазi? Чому б вам не говорити прямо? (люто) Я думаю, що ви жахлива людина! Молитись, щоб ваша дитина народилася мертвою! Це брехня! Ви не могли!» [17].
Нша дуже хоче мати дттей, але факт про божевiлля у родит Еванав починае шдривати И впевненiсть у свош любовi i стосунках з Семом: «Нша (вщриваючись ввд не!, рiзко) Добре, я не кохаю його [Сема]. Я вийшла за нього зам1ж тшьки тому, що вш потребував мене - а я хотша дiтей! А тепер ви говорите меш «треба вбити мою...» О, так, я бачу, я повинна, нам не по-трiбно бiльше сперечатися! Я сильно люблю И! I ненавиджу И теж, зараз, тому що вона хвора, це не моя дитина, вона - його!» [17]. Однак, мгас Еванс вперто тримае позищю, не послаблюе тиску i призводить до того, що Нiна кричить у розпачi: «Але ж я буду так самотня! Я втрачу мою дитину! (Вона опускаеться на колша до нiг мiсiс Еванс) О Боже, як я зможу жити далi?» [17].
У цш взаемодп складних емоцiй, матерi демонструють ставлення до сво!х дiтей. Мгас Еванс турбуе И раннiй досвш народження Сема у страш-них умовах можливого спадкового божевiлля; вона бажае, щоб И дитина народилася мертвою, а тепер примушуе перервати ваптшсть №ну. Ддвчи-на спочатку чинить опiр тиску мiсiс Еванс, але згодом здаеться.
Незважаючи на те, що Нша таки робить аборт, п'есу можна трактувати як про життеву
У ще однш герош О'Нiла - Мартi («Перший чоловш», 1921) - читач-про лайфер бачить про життевий образ. Головний герой чотириактно! п'еси - Керпс Джейсон, антрополог, вирiшив очолити експедищю в Азiю, аби вадкрити «першу людину». Джейсон обтяжений внутршшм зобов'язан-ням, якого вiн больно i безуспiшно намагаеться уникнути. Воно стосуеть-ся вiрноl дружини i помiчника - Марти, i полягае у його небажанш стати батьком ще одте! дитини. Виявляеться, що пара пережила трапчну смерть сво1х двох дочок калька рок1в тому, i вони пообiцяли вшанувати 1х пам'ять, залишаючись бездiтними.
Коли дружина оголошуе, що вагiтна, Джейсон пропонуе аборт. Але Марта переконуе, що дитина «обов'язково буде чоловiчоl стал» [18, с. 134] i стане «зв'язкою» м1ж ними. Ук1нц1 Марта помирае при пологах сина (хньо-го «першого чоловiка»), Джейсон не визнае дитини, залишае його свош родиш, а сам приеднуеться до експедици i ви!жджае.
Висновки i перспективи. Ми розглянули явище життево! позици «право на життя» та дiйшли висновку, що на сьогодш питання аборту е на-спльки спiрним, наск1льки й актуальним.
Сучасна лiтературознавча наука з щкавютю подходить до постай Юджина О'Нша, але в украшськш наущ недостатньо наукових та критичних праць про творчiсть драматурга. Одноактна п'еса О'Нша «Аборт» довгий час не дослвджувалася взагалг Однак в сучасному свiтi, де гостро поставлена проблема штучного переривання вагiтностi, аналiз драми бiльш, шж доречний.
О'Нш звертаеться до теми аборту в ряда сво1х п'ес. Серед них - «Аборт», «Дивна штерлюдая» та «Перший чоловш». Проаналiзувавши п'еси О'Нша з
точки зору життево! позици «право на життя», стверджуемо, що цi три драми можна трактувати як про життевг Зважаючи на те, що образи жiнок у п'есах ОНла часто вiдсутнi (героМ померли) або ж !х представляють чоловiчi персо-нажi (брат Неллi у п'еа «Аборт»), читач-про лайфер може трактувати драми О'Нша як про жилета твори. Однак, цi та iншi роботи О'Нша потребують по-дальших студш для визнання (чи заперечення) !х як про життевих.
Список використаноТ лiтератури
1. Веселовська Г. Випадковi американцi : драми Юджина О'Нша в Укра1ш : наукове видання / Г. Веселовська // Науковий вюник Кшвського нацiонального ушверситету театру, к1но i телебачення iменi 1.К. Карпенка-Карого : збiрник / М-во культури i туризму Укра1ни, Кшвський нац. ун-т театру, кто i телебачення iм. 1.К. Карпенка-Карого. - Кт'в : Компас, 2007. -Вип. 1. - С. 54-59.
2. Висоцька Н. Доторк до фатуму : До 100^ччя ввд дня народження американського драматурга Ю. О'Нила / Наталiя Висоцька // Всесвiт. -1988. - №> 11. - С. 139-142.
3. Гурный Г. Цивилизация смерти [Электронный ресурс] / Г. Гурный // Любите друг друга. Дайджест журнала «Mi?ujcie si?». - Минск, 2003. - .№ 5. -- Режим доступа : http : //media.catholic.by/lubite/n5/article16.htm.
4. Сухомлинський В.О. Вибраш твори. В 5-ти т. - Т.1 / В.О. Сухо-млинський. - К. : «Радянська школа», 1976. - 654 с.
5. Фарина У Юджин Гладстон О'Нш в Укра1ш : «пререцепщя» / У Фарина // Мандавець. - 2011. - №> 2. - С. 69-73.
6. Bogard T. Contour in Time : The Plays of Eugene O'Neill. [Electronic resource] / T. Bogard. - Oxford University Press, 1988. - 507 p. - Available at : http : //www.eoneill.com/library/contour/contents.htm.
7. Broder L. Abortion and Standard Family Roles : The Economics of Terminating a Romance and a Pregnancy / L. Broder. // Eugene O'Neill's One-act Plays : New Critical Perspectives ; [Edited by Michael Y. Bennett, Benjamin D. Carson]. - New York : Palgrave Macmillan, 2012 - ISBN : 0230339816.
8. Dowling R. M. Critical Companion to Eugene O'Neill : A Literary Reference to His Life and Work. / R.M. Dowling. - New York : Facts on File, 2009. - 2 vols. - 818 p. - ISBN : 0816066752.
9. Eugene O'Neill's One-act Plays : New Critical Perspectives ; [Ed. by Michael Y. Bennett, Benjamin D. Carson]. - New York : Palgrave Macmillan, 2012. - ISBN : 0230339816.
10. Hays P. L. Child Murder and Incest in American Drama. [Electronic resource]. / P.L. Hays. - Twentieth Century Literature. - Vol. 36, No. 4 (Winter, 1990). - pp. 434-448. - Available at : http : //www.jstor.org/stable/441794.
11. Herron I. H. The Small Town in American Drama. / I.H. Herron. -Dallas, TX : Southern Methodist UP, 1968. - P. 272-337 : 'O'Neill's lost townsmen' (280-81 on the play).
12. Introduction to Anti-life Strategies and Tactics [Electronic resource] // Pro-life Activist's Encyclopedia. - BBC, American Life League. -Available at : http : //www.ewtn.com/library/PROLENC/ENCYC004.HTM.
13. Koloze J. An Ethical Analysis of the Portrayal of Abortion in American Fiction : Dreiser, Hemingway, Faulkner, Dos Passos, Brautigan, and Irving. / J. Koloze. - Edwin Mellen Press, 2006. - 375 p.
14. Koloze J. Men and Abortion : Twentieth Century Literary Examples and Their Application to Contemporary Men. [Electronic resource] / J. Koloze. - Available at : http : //www.lifeissues.net/writers/kol/ kol_20menandabortion.html.
15. Long Ch. C. The Role of Nemesis in the Structure of Selected Plays by Eugene O'Neill. / Ch. C. Long. - The Hague : Mouton, 1968. - pp. 29-44.
16. O'Neill E. Abortion. 1914. [Electronic resource] / E. O'Neill // Ten «Lost» Plays. -- New York : Random House, 1964. - P. 139-65. - Available at : http:// www. eoneill. com/texts/abortion/contents. htm.
17. O'Neill E. Strange Interlude. [Electronic resource] / E. O'Neill. - New York : Boni & Liveright, 1928. - Available at : http://gutenberg.net.au/ebooks04/ 0400161h.html.
18. O'Neill E. The First Man. [Electronic resource] / E. O'Neill. // Four Plays By Eugene O'Neill. An electronic classics series publication. 2010-2013. -Available at : http : //www2.hn.psu.edu/faculty/jmanis/eugene-oneill/4-plays-eugene-oneill6x9.pdf.
19. Overpopulation. [Electronic resource] // Pro-life Activist's Encyclopedia. - BBC, American Life League. - Available at : http : // prolife.ath.cx:8000/plae131.
20. Ravenholt Ch., Dr. Director, Population Office. / Ch. Ravenholt. // «Population Control of Third World Planned : Sterilization Storm in U.S. -Dublin, Ireland Evening Press, May 12, 1979. - page 9.
21. The Cambridge Companion to Eugene O'Neill ; [Ed. by Michael Manheim]. - Cambridge University Press, 1998.
22. Winther S. K. O'Neill : A Critical Study. [Electronic resource]. / S. K. Winther. - New York : Random House, 1934. - Enlarged Edition, 1961. - Available at : http : //www.eoneill.com/library/winther/contents.htm.
УДК 82.091[ 821.161.2 +821.111]
1.В. Школа (Бердянськ),
викладач кафедра шоземних мов 1нституту фшологл та сощальних комуткацш Бердянського державного педагопчного утверситету
«Подорож...» М. Йогансена та «Орландо» В. Вулф: гра в роман i гра в роман
Звернення до творчосп М. Йогансена та В. Вулф в аспект! компаративного з^авлент вцдасться нам щлком обгрунтованим, осшльки постап
© Школа I. В.
