CC BY
10УДК 336.71(477)
Самсонов М.1., регюнальне вщдшення НБУ (м. Суми) ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ БАНКШСЬКОГО НАГЛЯДУ В УКРА1Н1
У робот проведено анал1з ключових положень сучасно! теорп та практики банювського нагляду, рекомен-дацш та стратепчних засад д1яльност1 м1жнародних контролюючих оргашв у напрямку можливост !х застосу-вання впчизняним регулятором з метою вдосконалення нагляду за кредитними установами Укра!ни.
Ключовi слова: банювський нагляд, системна стшюсть фшансового сектору, макропруденцшна полггака, розвинеш економжи.
ВСТУП
Сучасна парадигма системи банювського нагляду Укра!ни Грунтуеться на забезпеченш виршення наступ-них завдань: формулювання стратеги та визначення цшьових напрямюв розвитку р1зних тишв нагляду, ство-рення нормативно! бази, шструментарто та оргашзацшного забезпечення контролю та регулювання банюв-ських операцш, тдтримка безперервносп наглядового процесу, включаючи таю послщовш етапи як реестра-щя та лщензування фшустанов, оперативний мошторинг д1яльност1, шспектування, вживання необхщних за-ход1в щодо шдтримки фшансово! стшкосп кредитних установ, робота з проблемними учасниками ринку i визначення напрямюв !х виходу з кризи неплатоспроможносп, а також участь у процедурi лжвщацп банкiв. Комплекс заходiв, що застосовуеться органами банювського нагляду, покликаний попереджати реалiзацiю ди фак-торiв ризику рiзних сторш банкiвського бiзнесу i забезпечення стабшьно! дiяльностi фшансово! системи.
Незважаючи на вказаш принципи дiяльностi нацiонального регулятора, багато проблем залишаються неви-ршеними, а стратегiя ризик-менеджменту — недосконалою та обмеженою, що продемонструвала остання криза фшансово! системи, а тому дослщження питання подальшого вдосконалення банювського нагляду залишають-ся актуальними.
Питаннями ефективностi банювського нагляду в Укра'ш та перспективних напрямкiв його вдосконалення займалися таю впчизняш науковцi як О.1. Юреев, А.А. Пересада, М.1. Савлук, О.М. Христофорова, I.I. Д'яконо-ва, А.1. Степаненко та iншi. Бiльшiсть дослщниюв наголошують на необхiдностi побудови системи ризик-орь ентованого нагляду, яка передбачае впровадження системи заходiв щодо збагачення наглядово! практики такими елементами як всебiчний аналiз банювсько! звггаосп, застосування методик раннього попередження бан-кiвських криз та оцiнки системно! стшкосп фiнансового сектору з метою видшення «вузьких мюць» та можли-востi !х подолання [8]. Так, 1.1. Д'яконова [1] вважае, що для адекватного функщонування нащонально! еконо-мiки в першу чергу повинш вирiшуватися проблеми нехтування ризиками вищого рiвня, враховуватись масш-таби збитюв учасникiв ринку вiд банкрутства окремих банюв, «загальносистемш ризики».
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Мета роботи полягае у проведенш аналiзу ключових положень сучасно! теорп та практики банювського нагляду, рекомендацш та стратепчних засад дiяльностi мiжнародних контролюючих органiв та ощнки можливостi !х застосування вiтчизняним регулятором з метою вдосконалення нагляду за кредитними установами Укра!ни.
РЕЗУЛЬТАТЫ
Порiвняння Мiжнародних принципiв для оцiнки ризику лжвщносп, стандартiв i контролю (Базель III), об-Грунтованих Базельським комиетом з питань банкiвського нагляду [6], та Постанови Нащонального банку Ук-ра!ни — Методичнi вказiвки з шспектування банкiв «Система оцiнки ризиюв» [7] — вкотре дае зрозумгга, що сучасний банкiвський нагляд повинен Грунтуватися на стратеги повноцiнного врахування ризикiв. Подiбна система ризик-орiентованого нагляду фактично розумiеться розробниками вказаних докуменпв у виглядi шнова-цшно! концепцп дiяльностi наглядових органiв, сутнють яко! полягае у проведеннi сукупност заходiв щодо збагачення наглядово! практики такими елементами як всебiчний аналiз банювсько! звiтностi, застосування методик раннього попередження банювських криз та ощнки ризиюв лише вшх банкiв ^м першого рiвня банювсько! системи, тобто власне регулятора [1].
Звгт з глобально! фшансово! стабшьносп, опублжований Мiжнародним валютним фондом (МВФ) у квгтш 2011 року, пiдкреслюе, що перед нащональними урядами стоять три основш завдання, вирiшення яких дозволить направити процеси економiчного тслякризового вiдновлення у правильне русло. Вони повинш, по перше, взятися за успадковаш ще вiд попередниюв проблеми високого рiвня боргового тягаря та ослаблених пла-тiжних баланив у розвинених економiках (advanced economies); по-друге, забезпечити посилення та зростання надшносп фшансових систем, якi повинш демонструвати бшьшу вiдповiдальнiсть учасникiв та ринкову дис-циплiну; по-трете, створити надшний захист вiд ризику «перерву» i накопичення фiнансових дисбалансiв на ринках, що розвиваються (emerging markets) [2].
На думку дорадчих оргашв мiжнародного рiвня, у кра!нах з розвиненою економiкою для виршення постав-лених завдань необхiдно змютити стратегiчнi прiоритети вiд орiентацil на макроекономiчний базис та шдтрим-ку лiквiдностi до бiльш структуровано! фшансово! полггаки. На противагу цьому, на ринках, що розвиваються, полиики повинш бшьше покладатися на заходи макроекономiчного характеру, в той час як макропруденцшш заходи (а в деяких випадках i органiзацiя контролю кашталу) можуть грати допомiжну роль. У короткостро-
89
Науковий вкник: Фшанси, банки, швестицп - 2011 - №4
ковш перспектив! слабю плалжш баланси потребують постшно' тдтримки для забезпечення упорядкованого скорочення частки позикових кошпв, в середньостроковш перспектив! державна допомога повинна бути усу-нена, а ефективна ринкова дисциплша поступово вщновлена [2].
Аналопчний зв1т, опублжований у вересш 2011 року [3], в дослщженш ситуацп з управлшням нацюнальни-ми фшансовими системами, серед шшого, робить акцент на проблемах у д1яльносп державних швестицшних фонд1в 1 розширення обсяпв операцш з управлшня суверенними резервами, припускаючи, що розподш актив1в через державш структури може забезпечити противагу неоч1куваним змшам у поведшщ приватного сектору Осюльки тдвищена увага до ризику 1 регуляторних шщатив тдштовхуе приватних швестор1в збершати влас-ний каттал за допомогою «безпечних» фшансових шструменпв, менеджери (керукта) суверенними активами можуть брати на себе деяю з довгострокових ризиюв, яю приватш швестори зараз уникають. Таким чином, штереси комерцшних банюв у цариш швестицшного менеджменту можуть значно обмежуватися (прямо чи опосередковано) внаслщок неадекватних адмшстративних дш з боку урядових структур. Це значно ускладнюе роботу наглядових оргашв (у тш чи шшш м1р1 незалежних вщ пол1тики виконавчих оргашв влади), вимушених знаходити компромю м1ж политикою нащональних уряд1в та потребами банювського сектору.
Особлива увага в систем! банювського нагляду мае придшяеться систем! пруденцшного нагляду, з одного боку, як сукупносп заход1в з регулярного проведення ощнки загального фшансового стану, результалв д1яль-носп та якосп кер1вництва, з шшого боку — як метод1в анал1зу дотримання комерцшними банками вимог чинного законодавства, нормативних акпв Нацюнального банку Укра'ни, економ1чних норматив1в тощо [4]. Багато дослщниюв та фах1вщв, бажаючи зосередитися на системнш стабшьносп фшансового сектору в цшому, а не лише окремих банюв, вживають категор1ю «макропруденцшний нагляд». Останнш Грунтуеться на дослщ-женш д1яльносп системоутворюючих кредитних установ та шституцшних зв'язюв на фшансовому ринку. Оче-видним поясненням даного положення е залежнють ризику макроеконом1чно1 стшкосп вщ колективно' пове-дшки банюв та шститупв парабанювського сектору, 1 саме тому ризики фшансового сектору кра'ни можна охарактеризувати як «ендогенш», тобто таю, що виникають зсередини. На вщм1ну вщ макрор1вня, мжропру-денцшний нагляд концентруе увагу на конкретних банках та специф1чних ризиках, не враховуючи комплексний характер функцюнування фшансово' системи в цшому. Як показуе практика, заходи регулятора, яю так чи шак-ше регулюють д1яльшсть окремих банюв, часто демонструють низьку ефектившсть в межах фшансового сектору загалом (табл. 1) [5].
Таблиця 1
Пор1вняльна характеристика перспективного макро- та д1ючого мжропруденцшного
титв банювського нагляду [5]
Кригерш Макропруденц^йний нагляд М(кропруденц1йний нагляд
Кiнцева мега Зниження виграт нестабiльностi, пов'язаних з банивською кризою Захисг шгересш вкладник1в га кре-дигор1в банкв
Промiжна мега П1дгримка фiнансовоl сгабшьносп в целому Попередження неспроможносг1 окремих банк1в
Модель ризиюв у банювському секгс^ Ендогеннi ризики Екзогент ризики
Взаемозв'язки та су-купн! ризики банюв Основоположт факгори Не враховуюгься
Пруденцшт заходи П1дх1д «зверху вниз»: вщстдкову-вання сисгемних шок1в банк1всь-кого секгору П^дхгд «знизу вверху» в1дсл1дкову-вання ризик1в окремих банкв
На думку фах1вщв МВФ, практичне впровадження макро-пруденцшно! полгти-ки фшансових регуля-тор1в вимагае прогре-су по ряду напрямюв: розробка методики контролю накопичен-ня ризику, вибору по-казниюв для визна-чення моменту матерь ал1зацп (практично' реал1зацп) ризиюв, а також розробка 1 ви-користання шстру-
менпв макропруденцшно! пол1тики. Створення под1бних надшних засад банювського нагляду, як оч1куеться, займатиме тривалий час. Використання структурно' модел1 та емтричних даних з 1х наступним анал1зом являе собою твердий крок вперед по кожному 1з взаемопов'язаних завдань [3].
Виявлення повшьного накопичення 1 раптово' матер1ал1зацп системного ризику е ключем до здшснення належно' макропруденцшно' полггики. 1дентиф1кащя цих двох еташв вимагае враховувати два р1зш типи показ-ниюв. «Повшьш» провщш шдикатори, що сигнал1зують про ризики, накопичуються у фшансовш систем! 1 поширюеться в реальний сектор економжи через фшансових посередниюв. «Швидю» ринков1 шдикатори до-зволяють спрогнозувати неминуче розкручування системного ризику 1, за необхщносп, надати шформащю про стутнь взаемозв'язку м1ж фшансовими шститутами 1 його можлив1 наслщки [3].
Фах1вщ МВФ пропонують використовувати структурну модель з урахуванням зв'язюв м1ж фшансовим 1 реальним сектором з метою допомоги виконавчим та наглядовим органам держав зрозум1ти основи системного накопичення ризиюв. Емшричш досл1дження дозволять протестувати можливосп 1ндикатор1в у прогнозуванш ф1нансових криз 1 попередження регулятор1в щодо необх1дност1 проведення в1дпов1дних заход1в. П1сля 1денти-ф1кац1' процес1в накопичення системного ризику зазначеш органи отримають можливють п1д1брати так1 1нстру-менти банювського нагляду, яю б найкраще п1дходили для вир1шення ц1е' проблеми. Сюди можна, зокрема, вщнести антициктчш вимоги до кап1талу (що вводяться в д1ю трет1м Базелем), з його накопиченням у тому випадку, коли ризики зростають, 1 скорочення обсяпв акумульованого кап1тального буфера при високих значениях «швидких» шдикатор1в, як1 сигнал1зують про близьк1сть та неминучють кризових явищ. Особливу за-
90
Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, iнвестицil - 2011 - №4
щкавлешсть викликае питання щодо !х ефективносп в «амортизаци» реального обсягу економжи тд час фшан-сових криз, що вимагае вдосконалення макропруденцшно! полггаки нацюнальних регулятор1в (рис. 1) [3].
Ключовi заходи iз впровадження регуляторами макропруденцшно! пол1тики
V
Змша 1ндикатор1в для системного накопи-чення ризиюв варж>-еться в залежносп вщ
основноi причини. Розр1знення «добрих» шоюв (таких, як очь кування приросту продуктивносл) вщ «поганих» шоюв (бу-льбашки щн фшансо-вих актив1в 1 л1бера-льш норми кредиту-вання) е важливим, якщо регулятори ба-жають уникнути ви-користання макро-пруденцiйноi полгти-ки у напрямку стиму-лювання здорового економiчне зростання не за призначенням.
Одночасне зростання кредипв i цiн на акти-ви формуе потужш сигнали системного накопичен-ня ризиюв вже за два-чотири роки до кризи. 1ннй змiннi також вщ-грають до-помiжну роль у про-гнозуваннi.
Початковий ж^вняльний аналiз «швид-ких» вдикато-рiв свiдчать, що комбiнацiя таких фшансових показникiв як ЫБОК-ОК спредiв i кривоi прибутковостi може сигналiзу-вати про неми-нуче виникнен-ня кризи, а це повинно трима-ти регулятори у станi бойовоi готовностi для виконання стра-тегiчних планiв.
Макропруденцшш регу-ляторнi iнструменти мо-жуть використовуватися в рiзних краiнах з рiзни-ми економiчними та фi-нансовими характеристиками до тих тр, поки фахiвцi мають змогу зро-зумiти джерело потря-сiнь. Проте iнструменти повиннi бути ретельно вивiренi за допомогою бшьш консервативно налаштованих режимiв валютного курсу, яю опосередковують значнi обсяги кредитування в iноземнiй валютi, осюль-ки цi характеристики, як правило, посилюють ме-ханiзм передачi будь-якого шоку.
Макропруде-нцiйна i гро-
шово-кредитна по-лiтики мають бути скоор-динованими, принаймнi у двох сферах: розумшня основне дже-рело потря-сiнь i iх вира-ження в керо-ваних режимах обмiнних куршв iз зна-чним поши-ренням кре-дитування в iноземнiй ва-лютi.
Рис. 1. Рекомендаци МВФ !з впровадження макропруденцшно! политики (складено на основ! [3]).
Таким чином, на нашу думку, найбшьш перспективними напрямами удосконалення банювського нагляду в Укра!ш можуть бути наступш:
• всеб1чний незалежний анал1з фшансово! стшкост! банювського сектору в цшому (на системному р!вш), а не лише на р1вш окремих установ;
• агрегований мошторинг д1яльност1 не лише банювсько! системи, а й установ парабанювського сектору, шститупв спшьного швестування, фондового ринку тощо;
• дослщження взаемно! кореляци м1ж показниками д1яльносп системоутворюючих кредитних установ, при-дшяючи особливу увагу банкам з шоземним катталом;
• визначення зв'язюв м1ж активами з р1зних сегменпв фшансового ринку кра!ни, якими оперують банки;
• прикладне застосування макропруденцшних висновюв контролюючих оргашв у контекст адекватних змш 1 точного «налаштування» регулювання та нагляду за д1яльнютю банюв. Тобто переформатування мають зазна-вати норми обов'язкового резервування, показники достатносл катталу та ш.
ВИСНОВКИ
Необхщшсть запоб1гання загрозам порушення системно! стабшьносп банювсько! системи, що обумовила додатков! ризики банювсько! системи, не завжди адекватно враховуеться наглядовою практикою. 1сторичш прорахунки, неадекватнють та затзнення в прийнятп регулятивних заход1в призвели до створення м1жнарод-ного органу банювського нагляду, основним завданням якого ! сьогодш е обмш досвщом наглядово! роботи ! тдготовки вщповщних рекомендацш. Як бачимо, банювський нагляд в1дпов1в на потреби банювсько! системи ! тим самим дов1в свою другорядшсть по вщношенню до останшх, але в той же час ! свою значим1сть та не-обхщнють в налагодженш роботи з ощнки ризиюв та потенцшних загроз банювських систем. Здшснення банювського нагляду сьогодш повинно забезпечуватись яюсним, ефективним поеднанням шституцшного та методичного мехашзм1в банювського регулювання та нагляду. Сьогодш повинна формуватись фшософ!я конфщера-л1зму в наглядг При визнанш першочергово! рол! м1жнародного нагляду повинш розвиватись та враховуватись нацюнальш особливосп банювсько! системи, фшансових ринюв, реально! економжи, а також вщбиватись в цшях, функщях та тдходах до оргашзаци наглядово! роботи.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Д'яконова 1.1. Методолопчш засади розвитку банювського нагляду на базi системно! оргашзацп банювсько! дiяль-ностi [Текст]: дис.. .. доктора економ. наук: спец. 08.00.08 — грош^ фiнанси i кредит / 1.1. Д'яконова, 2008. — 395 [8] с.
91
Науковий вкник: Фшанси, банки, швестицп - 2011 - №4
2. Global Financial Stability Report. Durable Financial Stability: Getting There from Here. / International Monetary Fund. — 2011. — April — Electronic resource. — Mode of access: http://www.imf.org/external/pubs/ft/gfsr/2011/01/index.htm#SAfig1.
3. Global Financial Stability Report. Grappling with Crisis Legacies. / International Monetary Fund. — 2011. — September. — Electronic resource. — Mode of access: http://www.imf.org/External/Pubs/FT/GFSR/2011/02/index.htm.
4. npo 3aTBepg»eHHa nonoœeHHa npo opram3a^ro BHyTpimHboro aygHTy b KoMep^MHHx 6aHKax yKpaïHH: nocTaHOBa npaB-rnHHA Ha^oHanbHoro 6aHKy yKpaïHH Big № 114 Big 20.03.98 / BepxoBHa Paga yKpaïHH, 3aK0H0gaBCTB0 yKpaïHH. — EneKTpoH-hhh pecypc — Pe»HM gocTyny: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0548500-98.
5. MouceeB C. no»eHHTb MHKpo- h MaKpoHag3op / Slon.ru. .flenoBbie hobocth h 6nora. — EnernpoHHufi pecypc — Pe»HM gocTyny: http:// slon.ru/blogs/moiseev/post/341816/.
6. Basel III: International framework for liquidity risk measurement, standards and monitoring / Bank for International Settlements. — Electronic resource. — Mode of access: http://www.bis.org/publ/bcbs188.pdf.
7. MeTogHHHi BKa3iBKH 3 iHcneKTyBaHHa 6aHKiB «CucTeMa o^hkh pH3HKiB»: nocTaHOBa npaBniHHa Ha^oHanbHoro 6aHKy yKpaïHH Big N° 104 Big 15.03.04 / BepxoBHa Paga yKpaïHH, 3aK0H0gaBcTB0 yKpaïHH. — EnernpoHHufi pecypc — Pe»HM gocTyny: http://zakon.rada.gov. ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0104500-04.
8. XpucTo^opoBa O.M. TeopeTHHHi acneKTH $yHM,ioHyBaHHa npygeH^MHoro Hamagy / O.M. Xpucro^opoBa, K.C. Ey»op / HayKa h eKoHoMiKa. — 2009. — №3. — Ha^oHanbHa 6i6rnoTeKa yKpaïHH iM. B.I. BepHagcbKoro. — EneKTpoHHHM pecypc — Pe»HM gocTyny: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nie/2009_3_1 .pdf#page=120.
CTaTTa Hagifimna go pegam,iï 10 »oBTHa
92
HayKOBHH iticiiiik: Ûiiiaiicii, ftaiikii, iMBecTM^ï - 2011 - №4
