CC BY
244
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2015; 12(177): 39-48 УДК 336.71.078.3 JEL G21, G28
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/177-12/5
С. Науменкова, д-р екон. наук, проф. КиТвський нацiональний унiверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв
БАЗЕЛЬ I, II, III: РОЗВИТОК П1ДХОД1В ДЛЯ ЗМ1ЦНЕННЯ РЕГУЛЯТОРНО1 ОСНОВИ
У статт/' до^джено розвиток фундаментальных угод Базельського KOMimemy з банквського нагляду (Базель II, II, III). Визначено перешкоди у запроваджен вимог Базеля III до капталу банке в Укран в умовах посилення економ/'чно! нестабшьность Сформульовано пропозици з пдвищення eфeкmивносmi пруденцйноi дiяльноcmi для вiдновлeння aniO^c/ni банювського сектору УкраУни та попередження прояву регуляторного арбimражy.
Ключовi слова: Базель I, II, III, сукупш буферн вимоги, банквський нагляд, системний ризик, фiнанcова стшксть.
Вступ. Необхщнють вщновлення стшкосл банювського сектору Укра'ни актуалiзуe питання щодо запрова-дження нових стандар^в банювського регулювання та нагляду вщповщно до вимог Базельського комитету з банювського нагляду. Регуляторна багатовекторнють наглядових положень Базельського компоту [1 - 8] обумовлюе методолопчн та методичн складност щодо |'х сприйняття та застосування в кражах, як не е членами GC, у т. ч. з нестшкими економiками, посилюе ува-гу до бiльш глибокого дослщження змiсту та можливих наслщюв впровадження. Це спричинено появою систе-мних загроз та необхiднiстю уточнення мандату та пов-новажень центральних банкiв, необхiднiстю вдоскона-лення механiзмiв пiдтримки фiнансовоí стабiльностi та оновлення Ыструмет1в монiторингу системних ризикiв. Осюльки бiльшiсть документiв Базельського комiтету мае переважно рекомендацмний характер, виникають питання щодо створення вщповщних передумов переходу на новi стандарти. Ефективне використання наглядових ресурав досягаеться, по-перше, за умов до-тримання загальновизнаних принцитв ефективного банкiвського нагляду; по-друге, забезпечення необхщ-но' оперативности та регуляторно'' гнучкостi в процес розв'язання проблемних питань щодо розподту повно-важень та контролю за ситуа^ею у банкiвському секто-рк За вiдсутностi ефективного регулювання та нагляду банювська система не лише е потенцмним об'ектом кризи, а й сама може стати джерелом макроекономiч-них дисбаланав i фЫансових потрясiнь.
З огляду на це постае питання стосовно того, насю-льки всеохоплюючими та системними е дм Нацюналь-ного банку Укра'ни для запровадження стандартiв ри-зик-орiентованого нагляду? Як регуляторнi положення Базельського компоту ефективно застосовувати для здмснення гнучко'' та адаптивно' мiкро- та макропруде-нцiйноí полiтики в кражах, якi не е членами GC?
Ця стаття продовжуе цикл публкацм за участю автора з проблем забезпечення фЫансово! стабiльностi та подальшого розвитку наглядово-координацiйних ме-ханiзмiв фiнансового сектору. Метою статтi е розкриття методологiчних засад формування единого регуляторного поля на основi запровадження Базельських угод (Базель I, II, Ill); дослщження впливу Базельських вимог на яюсну структуру катталу банюв в УкраТш; обфунту-вання пропозицш щодо вдосконалення нормативно' бази з банювського регулювання та нагляду в УкраМ
Методолопя та анал1з останн1х досл1джень та публ1кац1й.
Запровадження стандар^в банкiвського регулювання та нагляду е одшею з найбтьш гострих тем, яка знайшла вщображення в офiцiйних документах GC [9, 10], Банку мiжнародних розрахункiв i Базельського ко-мiтету з банювського нагляду [1 - 8], Свропейського центрального банку, Ради з фЫансово! стабтьност1,
Нацiонального банку Укра'ни, а також численних публь кацiях зарубiжних та вiтчизняних вчених.
Свiтова фЫансова криза виявила недолiки в юную-чих системах фiнансового регулювання, що спричинило необхщнють вдосконалення принцитв регулювання дiяльностi банюв. 1снуюча макрофiнансова нестабть-нiсть, за висновками В. МНщенка, Р. Лисенка, постае як результат взаемоди зовнiшнiх чинникiв та цтого комплексу внутрiшнiх структурних дисбаланав, якi стосу-ються всiх без винятку сфер в^чизняно! економiки [11, C.55, ], що, в свою чергу, потребуе поеднання функцш стратепчного розвитку та антикризового управлЫня в дiяльностi центральних банкiв [12, С.270] та обумовлюе потребу в уточнены контурiв регуляторного поля.
Проблемам запровадження вимог Базельського ко-мтету в банювському секторi УкраТни знайшло вщображення в роботах Л. Примостки, М. Диби, О. Чуб, Г. Карчево! [13], В. Кротюка, В. Мщенка, М. Незнамово! [14-15], М. Зверякова, В. Коваленко [16] та Ыших вчених. Особливого розвитку ця тема набувае стосовно критерпв визначення системно важливих банкiв та оць нювання достатностi Ух катталу [5, 17].
Не дивлячись на значний доробок науков^в i прак-тиюв з вирiшення проблем запровадження в УкраТы Базельських угод, цта низка питань щодо вдосконалення управлшня капiталом, ризиками та полтшення ринково! дисциплiни залишаються не виршеними. Ак-туальнiсть запровадження стандартiв банювського нагляду в практику вп"чизняних банюв вимагае розробки та подальшого вдосконалення методолопчних засад i практичних пiдходiв щодо управлiння капiталом i ризи-ком банкiв. Особливо! актуальности вони набувають у зв'язку з поглибленням фЫансово! кризи в Укра'шк
Запровадження Базельських вимог потребуе вдосконалення ризик-менеджменту, гнучкост регулювання катталу, запровадження Ыновацш з метою розробки надмних системи управлiння ризиками та пщвищення мiжнародноï конкурентоспроможностi банкiвськоï системи. Гармошза^я регуляторних положень в кражах з нестойкими економiками базуеться на вщповщност Ба-зовим принципам ефективного банювського нагляду [1], посиленн вимог до катталу банюв i вдосконаленн ме-тодiв оцiнки системних ризиюв, якi знайшли вщобра-ження в документах GC: Capital Requirements Regulation & Capital Requirements Directive IV (CRR/CRD IV) [9, 10].
На наш погляд, передумовами формування ефективно!' регуляторно! основи в Укра'ш е:
1. Вщповщнють базовим принципам фшансового регулювання та нагляду згщно вимог Базельського комь тету та мiжнародних нормоутворюючих установ.
2. Адекватнють використовуваних iнструментiв для здмснення циклу нагляду на макро- та мiкрорiвнях.
3. Наявнiсть структури органiв з вiдповiдними мандатами для запровадження циклу нагляду на безпере-рвшй основi.
© Науменкова С., 2015
В краТнах з нестмкими економiками вiдповiднiсть Базельським принципам е основою для уточнення на-прямiв концентрацiТ наглядових ресурсiв для усунення слабких мюць нагляду. Саме Базельськ принципи встановлюють рiвень надiйноТ наглядовоТ практики, яка застосовуеться наглядовими органами як еталон (ць льовий орiентир) для оцiнки якостi Тхнiх систем нагляду. З огляду на це, нами запропоновано методичний пщхщ на основi розрахунку дифузного iндексу, диференцмо-ваного для розвинутих краТн та краТн з нестiйкими еко-номками, для визначення вiдповiдностi системи нагляду Базельським принципам [18, С. 51]. Безпосереднш зв'язок юридичних аспеклв гармонiзацiТ регуляторних положень на рiвень глобалiзованостi краТни вщображе-но в роботах Г. ХарламовоТ та А. 1скри [19, С.67].
Найбiльш резонансним напрямом е застосування Ба-зельських вимог до капралу банкiв в умовах посилення
Загальновизнаним критерieм вщповщно до Базель-ських вимог e рiвень прийнятих банком ризикiв, який конкретизyeтьcя y вимогах до катталу, що знайшли вiдображення y вщповщних документах Базельського документу з банювського нагляду [2-6]. Упродовж
Достатшсть кагпталу
1
Додатково: коефЩ1ент левериджу (2013)
Джерело: авторська розробка.
1снують neBHi розбiжностi щодо сприйняття Базель-ських угод в рiзних версiях. Думка про те, що HOBi "верси" БазельськоТ угоди скасовують чиннiсть попередых, насправдi, не вiдповiдаe дiйсностi. Базель II i Базель III е доповненнями до Угоди про капрал 1988 р (Базель I). Отже, кожний новий документ вдосконалюе попереднк Тому пiсля прийняття Базеля III вимоги, що були запроваджен в Базелi II (Компонента II "Контроль з боку нагляду" та Компонента III "Ринкова дисциплжа") не втратили своеТ важливостi [15, C.5].
На рис. 2 представлено розвиток Базельських угод за Тх хронолопчним наповненням: вщ Базеля I до Базеля III. Отже, Базельськ угоди як система регуляторних докуменлв, положень i правил в оновленiй редакцп зберiгають традицiйну структуру трьох складових:
"Пiдвищенi мiнiмальнi вимоги до капралу i лiквiдностi (Enhanced Minimum Capital & Liquidity Requirements)";
нестаб^ьност як в кражах GC, та i в кражах, як не e членами GC. Зокрема, урахування юрисдикцмних особ-ливостей на прикладi Румунп в умовах формування eди-ного регуляторного поля розкрито I. Сбарцеа [20].
Вважаeмо за доцiльним звернути увагу, що методологiчною основою Базельських угод e застосування пpoпopujйнoгo nidxody, який передбачаe, що бшьше часу i ресурав вiдводитьcя бшьшим за розмiром, cкладнiшим за структурою або бшьш ризико-вим банкам. Пропорцмний пiдxiд передбачаe урахування профшю ризику та cиcтемноï важливосп банкiв.
Питання вибору критерив достатност капiталy e го-ловним y регулятивних вимогах до капiталy бангав. За-уважимо, що пiдxоди до визначення критерив зазнали змiн (табл.1).
останых чаciв уточнювалися пiдxоди до розрахунку власного капралу та оцжки ризикiв, але критерiй i дос залишаeтьcя незмiнним - docmamwcmb кaпimaлу 3a-лeжиmь eid p/'вня pu3UKy бaнкiвських empam (рис.1).
"Посилений наглядовий процес для корпоративного управлжня ризиками та планування катталу (Enhanced Supervisory Review Process for Firm - Wide Risk Management and Capitai Pianning);
"Посилене розкриття жформаци та ринкова диcциплiна (Enhanced Disclosure & Market Discipline)".
Упродовж 2G1G-2G14 рр. Базельський компот представив новi документа, в яких вщображено додатю^ пропо-зицп щодо вдосконалення yправлiння лiквiднicтю [6 - 8].
Базельськ угоди мicтять певнi новацп щодо регулю-вання лiквiдноcтi банку. Оцжювання лiквiдноcтi здiйcнюeтьcя на оcновi застосування таких принципiв: 6e3nepepe^cmb;
гнучк/'cmb (пoeднaння сmaндapmiв ma iнсmpумeнmiв мoнimopингу);
ece^^cmb (уpaхувaння MiKpo- i мaкpoeкoнoмiчних чинник в).
Таблиця 1. Змша критерив визначення достатност каniталy
1914 - 50-т роки XX ст. 50-т роки XX ст.- тепершнм час
Дoсmamнiсmь Kanimany = Bna^uü кaпiman /Qeno3umu Дoсmamнiсmь кaпimany = Вnaсний кaпiman / Звaжeнi 3a pu3ukom aKmueu
Достатнють капiталy як заciб захисту вкпадникiв та убезпечення вiд збитав залежить вiд:
обсяг'в залученихресурс'в якост'1 актив/'в
Критерм визначення доcтатноcтi капiталy: ресурсна база Критерш визначення достатностк рiвень прийнятих банком ризиюв
Джерело: авторська розробка.
Власний кагптал + Вимоги щодо глдвищення якост1 та прозорост1 (2010) Активи, зважеы за ризиками:
кредитним (1988) (Базель I) похщних ¡нотрумент1в (1995); ринковим (1996); операцмним (2004) (Базель II);
торгового портфеля (2005) (Базель II: Оновлена верс1я); сек'юритизацм (2009) (Базель 2.5) кредитним ризиком контрагента (2010).
МожливЬть для
банк1в використовувати власн1 методи та модел1 для поглибленого оцшювання ризик1в
Рис. 1. Хронологiя запровадження Базельських вимог щодо охоплення ризикiв при розрахyнкy достатностi капiталy
Рис.2. Оснoвнi складoвi Базельських yгoд
Джерело: побyдовано автором на основi використання: [2 - 8].
На наш погляд, з методолопчно'Т точки зору важ-ливим е розкриття 3MicTy цих принцитв для правильного розyмiння шструментарю який пропонуеться для застосування. Чим визначаеться спрямовансть цих принципiв?
Принцип безперервностi в процесi регулювання лiквiдностi банку забезпечуеться на основк
по-перше, вiдмови вiд оцiнювання л^щносп на основi балансу та переходу до оцшювання грошового потоку.
по друге, безперервнють регулювання лiквiдностi банку забезпечуеться на основi поеднання двох основ-них взаемодоповнюючих цiлей:
• у короткостроковому пер^ - через створення запасу високолквщних ресyрсiв для забезпечення здмснення дiяльностi в умовах стресу протягом одного мюяця. Для цього з 01.01.2015 запроваджено коеф/'ц'ент л/'кв/'дност/' (л/'кв/'дного покриття) -Liquidity Coverage Ratio (LCR);
• у довгостроковому пер^ - через створення до-даткових стимyлiв для бангав щодо залучення фшансування з бтьш надмних джерел на постiйнiй структурно основi. З цiею метою у 2018 р. вводиться
Водночас юнують питання щодо реалiзацiТ Базель-ських угод в рiзних юрисдикцiях, у тому чи^ в краТнах GC. Оцiнка наслiдкiв переходу на стандарти Базеля III е темою для окремого дослщження, яка, до реч^ вже отримала вщображення у наукових публка^ях на цю тему [13, 15, 16, 20]. Так, за оцшками Федерально!' асо-цiацiТ шмецьких банкiв, у Нiмеччинi для того, щоб наць ональнi нормативи вщповщали новим Базельським стандартам, десять найбтьших банкiв повиннi збтьши-ти власний каттал зi 105 до 140 млрд. евро [15, С.8]. Отже, запровадження Базеля III може стати фактором стримування зростання обсяпв кредитування i, як на-слщок, економiчного зростання. На думку В. Мщенка та А. НезнамовоТ, опосередкованим наслщком упрова-дження Базеля III може стати вщмова банкiв вiд участ у
коефцент чистого стабльного фнансування - Net Stable Funding Ratio (NSFR), який вщображуе структуры аспекти вибору джерел фшансування.
Принцип гнучкоcmi в управлшш лквщност забезпечуеться на основi поеднання стандарлв (коефiцiентiв лiквiдностi) та iнструментiв мошторингу, якi базуються на використаннi методiв сценарного моделювання
Принцип всебiчностi базуеться на врахуванн як внутрiшнiх параметрiв банку, так i макроекономiчних чинниюв, зокрема, в процесi оцiнювання впливу макро-економiчних системних шокiв на стан лквщност банку.
Запровадження нових регуляторних заходiв було спрямовано на пщвищення стiйкостi банкiвськоТ систе-ми за рахунок збтьшення лiквiдних резервiв та покра-щення якостi катталу. Спiвставнiсть основних регуляторних вимог Базель II i Базель III за хронолопею до-сягнення повного впровадження представлено у табл. 2. Але у регуляторних колах продовжуеться гос-тра полемка щодо наслщюв переходу на новi стандарти. З огляду на це значення шструменлв регулювання лквщност банкiв пiдлягае монiторингу та уточненню упродовж наступних рокiв (табл.2).
високоризикових, але прибуткових операцiях, передусiм - iз цiнними паперами. Крiм того, негативний вплив нових Базельських вимог може позначитися на зменшенн обсяпв фшансування реального сектору, що може стати виршальним фактором впливу на зниження темтв вщновлення економки. Тага змши стимулюватимуть велик банки, що активно працюють на мiжнародних ринках, посилювати дисциплiну у сферi торгiвлi позабь ржовими деривативами та стандартизувати торпвлю ними. Вiрогiдним сценарiем розвитку подiй може стати повернення бангав до простих схем бiзнесу та ушвер-сальних операцй Посиленi вимоги до достатностi катталу першого рiвня можуть стати потужним стимулом до змши власних бiзнес-моделей. Банки самостiйно вирiшуватимуть, яким чином нарощувати каттал, або
Таблиця 2. Сшвставжсть основних регуляторних вимог Базель II i Базель Ill за хронолопею досягнення повного впровадження
Показники Базель II Базель III Дата досягнення повного впровадження у кражах -членах Базельського компету
1. Адекватнють загального каглталу 8 8 -
1.Адекватнють кап1талу 1 р1вня, % 4 6 01.01.2015
2.Адекватн1сть акцюнерного кап1талу, % 2 4,5 (прост! акцГТ п1сля вщрахувань) 01.01.2015
3. Буфер консервацп кап1талу Вщсутнш Упродовж 01.01.2016 - 01.01.2019 збтьшення з 0,625% до 2,5% Створення буферу збереження кап1талу на р1вн1 додаткових 2,5% пщвищить р1вень кап1талу 1р1вня до 7%. 01.01.2019
4.Контрцикп1чний буфер кап1талу В1дсутн1й G макропруденцмним 1нструментом з1 зм1нними характеристиками та вар1юеться у д1апазон1 в1д 0% до 2,5%
5. ФЫансовий важ1ль В1дсутн1й Упродовж 01.01.2013 - 01.01.2016: 3% 01.01.2017 - коригування показника; 01.01.2018 - 01.01.2019 -уточнення показника
6. Показник лквщного покриття Вщсутнш Можторинг: 01.01.2011 - 01.01.2014; з 01.01.2015 - 100% 01.01.2015
7. Показник чистого стабтьного ф1нансування В1дсутн1й Можторинг: 01.01.2011 - 01.01.2017; з 01.01.2018 - 100% з 01.01.2019 - уточнене значення
Джерело: складено автором за шформац1ею Базельського ком1тету [2 - 4, 6 - 8].
обиратимуть екстенсивний шлях розвитку, обмежую-чись зниженням виплат дивiдендiв [15, С.8].
Як позначиться впровадження нових вимог до кат-талу для бангавського сектору УкраТни? Чи отримае Нацюнальний банк УкраТни додатковi макропруденцiйнi важелi для обмеження поширення системних ризиш, а банки - додатковi резерви для мiнiмiзацiТ витрат вiд системних ризиюв? Розглянемо бiльш детально ц пи-тання на основi аналiзу оновленоТ версiй Базельських угод, iмплементованоТ в краТнах СС.
Результати.
Аналiз значень показниюв адекватностi регулятивного катталу, рентабельностi активiв i катталу свiдчить про помине погiршення ситуацп в банкiвському ceKTopi УкраТни у 2008-2016 рр. Вщбулося суттеве зменшення сукупного регулятивного капiталу банкiв упродовж 2014 -2015 рр.: з 204,97 до 104,75 млн. грн. (табл. 3). Значення показниш достатност катталу банш в УкраТ'ш зменшу-еться: вiднoшeння регулятивного капiталу до зважених за ризиком активiв скоротилося майже вдвiчi: з 20,83% у 2011 р. до 10,02% у 2016 р. (табл.3).
Таблиця 3. OKpeMi показники дiяльностi 6aHKiB в YKpaïHÎ у 2008 - 2016 рр.
Показники 01.01. 2008 01.01. 2009 01.01. 2010 01.01. 2011 01.01. 2012 01.01. 2013 01.01. 2014 01.01. 2015 01.01. 2016 01.02. 2016
Регулятивний капiтал, млн.грн. 72 265 123 066 135 802 160 897 178 454 178 909 204 976 188 949 130 974 104 753
Достатнють (адeкватнiсть) регулятивного капiталу (Н2), % 13,92 14,01 18,08 20,83 18,90 18,06 18,26 15,60 12,31 10, 02
Рeнтабeльнiсть активiв, % 1,05 1,03 -4,38 -1,45 -0,76 0,45 0,12 -4,07 -5,46 -0,81
Рeнтабeльнiсть капiталу, % 12,67 8,51 -32,52 -10,19 -5,27 3,03 0,81 -30,46 -51,91 -9,70
Джерело: за даними Нацюнального банку УкраТни.
З огляду на це, наприганц серпня 2014 р. за техтч-ним завданням, узгодженим iз МВФ i Свiтовим банком, проведено стрес-тестування 15 найбтьших банюв УкраТни. Ситуацiя була змодельована на 3 роки. Тести показали, що в 9 iз 15 банюв сумарн потреби в збть-шенн капiталу складають 56 млрд. грн. [21, С.72].
Основними завданнями запровадження Базельських стандар^в банювського нагляду в УкраТн е такi:
• пщвищення стiйкостi фiнансовоТ системи до впливу агрегованих шоюв шляхом створення буферiв для абсорбування цього впливу;
• обмеження поширення системного ризику в час з метою послаблення проциктчних зв'язюв;
• контроль поширення уразливост всерединi фь нансовоТ системи, що виникае через взаемопов'язанють фЫансових посередникiв, ринкiв i окремих секторiв.
Посилення регуляторноТ основи полягае у тому, що для мiнiмiзацiТ втрат унаслщок системноТ ураженостi монiторинг системного ризику здшснюеться не лише на рiвнi фiнансових iнститутiв, але й ринш, секторiв та поширюеться на економку загалом, що зумовило пода-
льше ускладнення та гнучкiсть у застосуванн пруден-цiйних iнструментiв та поеднанн 'х з традицiйними бан-кiвськими iндикаторами та iнструментами макропруде-нцiйного регулювання. Бiльш детально розкриття по-няття системного ризику, змюту та основних завдань макропруденцiйноí полiтики, а також застосування мк ро- i макропруденцiйних iнструментiв дослiджено нами в окремм публiкацií на цю тему [21].
Нами проведено аналiз якюноТ' структури капiталу банкiв вщповщно до вимог GC: REGULATION (EU) № 575/2013 та DIRECTIVE 2013/36/EU.
Трансформа^я Базельських вимог до катталу бан-кiв за досягненням повного впровадження у 01.01.2019 р. представлено на рис. 5.
Доцтьно звернути увагу, що розмiр капiталу 1 рiвня, призначеного для абсорбцií системних шош, розшире-но на основi запровадження буферiв капiталу, до пере-лiку яких належать такi:
Застосовуеться
буфер, значення якого для банку е найбтьшим
буфер консерваци капiталу (Capital Conservation Buffer): е обов'язковим для банюв; i формуеться ними на oснoвi введення обмежень на розподт прибутку, а саме щодо випла-ти дивiдeндiв i бoнусiв, ;
контрциктчний буфер (Countercyclical Capital Buffer): вводиться регулятором для убезпе-чення вщ прoциклiчних тeндeнцiй у перюди пiдвищeнoï кредитноТ активнoстi; належить до перелку макрoпрудeнцiйних iнструмeнтiв зi змшними характеристиками; буфер для глобальних системно важливих iнститутiв (Global Systemically Important institutions: G-SII Buffer);
буфер для Ыших системно важливих Ыститупв (Other Systemically Important Institution: O-SII Buffer) - застосовуються для банюв, вщнесених до категори iнших системно важливих фЫансових iнститутiв;
буфер захисту вщ системного ризику (Systemic Risk Buffer) - застосовуеться регулятором для захисту вщ нецишчного системного та макропруденцшного ризикiв.
Ы1н1мальнийзагальний кап ¡тал (Minimum Total Capitol) - В %
ММмальний каптал 1 piEHR 4 {Minimum Tier 1 Capital! ^
4,5% 1,5% 2%
НИшмальний акцюнерннй кап1тал [Minimum Common Equity Tier 1 (CET1)) Додатковий каптал I р1вня (Additional Tier1) Каптал другого р|БНЯ (Tier П)
1
4 7% „ 2%
4,5% 2,5% 1.5%
Ыш1мальннй акцюнерннй каптал (Minimum СЕТ1} Буфер консерваци капталу [Capital Conservation Buffei) Додатковий каптал I р!вня (Additional Tierl) Каптал другого р1вня (Tier II)
Л
J
G-Sit 1% - 3£%;
Кал1брування структур и кап ¡талу б а н Ki в
ЕЩПСВЩНО ДО
Базеля III
*-1-м-1-и-1-► *-и-:--м-м->■
М1шмальний акцюнерннй каптал (Minimum С ЕТ1)) Буфер консерваци капталу (Capital Consewatior Buffer) Контрцишчний буфер (Countercyclical Capital Buffer} Буфери для системно Еажл и вих ф i н а н со вих ¡нститупв: глобальних (G-SII Buffer) та ¡нших (O-SII Buffer) Буфер захисту вщ системного ризику* [Systemic Risk Buffer) Додатковий каптал I piEHR fAdditional Tier!) Каптал другого piEHF (Tier//)
\ 2%
Кал1брування структур и кап ¡талу OaHKiE в1длсв|дно
до вимог REGULATION (EU) № 575/2013 та CRD-IV-Directive-2013-36
/^¡¡СЕТ 1 + CBR (Combined Buffer Requirements}]- (м:н:мапьний атуонерний xaniman+сухулн/ буфертвимоги) "-S Еласнй капрал банку для захисту ещ систем них ризиив
i i - мандатне зна чення; i i - зна чення визначнеться на ц<онапьними ре аулятор ами ндпоядно до вста ноякн их м еж
* Буф ер захисту в1д до его строкового не циничного та пакропруденцшного ризику [зпдно CRD-IV-Directive-2013-36: Article 133 - прим. авт.}
Рис. 5. Трансформащя Базельських вимог до каniталу 6aHKiB за досягненням повного впровадження з 01.01.2019р.
Джерело: Побудовано автором на основi використання [4, 9, 10]
Отже, за оновленими вимогами до капталу банкв вiдповiдно до REGULATION (EU) № 575/2013 [9] та DIRECTIVE 2013/36/EU [10] запроваджено додатга^ пруденцiйнi iнструменти (буфери для системно важли-вих iнститутiв та буфер захисту вщ системного ризику) для убезпечення втрат вщ системних шогав.
Хоча запровадження в УкраТн Базельських вимог до капiталу бангав поки що вiдтермiновано, але потребуе вiдповiдного нормативного та органiзацiйного забезпе-чення з боку Нацiонального банку УкраТни.
Нагадаемо, що з 01.01.2016 р. вщповщно до Базеля Ill передбачено формування банками буферу консе-рваци капiталу у розмiрi 0,625% вiд зважених за ризи-ком активiв з поступовим доведенням його значення до 2,5% станом на 01.01.2019 р.
Щодо контрциктчного буферу катталу, то, з огляду на економiчну ситуацiю в УкраТш, ставка для нього до-рiвнюе 0%. Зауважимо, цей буфер як макропруденцш-ний iнструмент зi змшними характеристиками призна-чений для застосування регулятором у фазi економiч-ного зростання для попередження проциктчних тенде-нцiй. Розмiр контрциклiчного буферу катталу склада-тиме, як правило, до 2,5% вщ активiв, зважених на ри-зик вiдповiдно до [4]. У перюди надмiрного зростання кредитування наглядовi органи використовуватимуть контрциклiчний буфер як Ыструмент макропруденцмно-го регулювання, який застосовуеться для отримання додаткових гаранта захисту капiталу банкiв у перюди пщвищеноТ кредитноТ активностi. Ршення про застосу-
вання цього буфера приймаеться органом нагляду на пiдставi даних про загальну суму креди^в приватному сектору та ВВП краТни, але наглядовий орган може обрати у якост орiентира iншi показники.
Доцтьнють рiшення щодо запровадження контрци-шчного буферу капiталу визначаеться таким чином:
1) розраховують вiдношення загальноТ суми нада-них приватному сектору креди^в до ВВП краТни (Dt/GDPt) протягом певного промiжку часу %;
2) визначають тренд для даного показника та обчи-слюють його трендовi значення;
3) розраховують рiзницю (GAP) мiж поточними та трендовими значеннями показника (Dt / GDPt );
4) трансформують GAP у розмiр буферного капiталу вiдповiдно до встановленоТ Базельським комiтетом межi.
Якщо GAP мiж поточними та трендовими значеннями показника (Dt/GDPt) не перевищуе 2%, контрцишч-ний буфер не застосовуеться. На основi аналiзу макро-економiчних показникiв та дослiдження кредитного на-вантаження нами визначено Ытервал можливого застосування контрциклiчного буферу катталу у бангавсько-му секторi УкраТни у 2007-2009 рр. (рис. 6). Зауважимо, що за нашими розрахунками, застосування цього н струмента упродовж зазначених рогав збтьшило б кат-тал бангав на 70-75 млрд.грн. для компенсаци неочку-ваних втрат вщ системних ризикiв, яга набули поширен-ня у 2014-2015 рр. Ранше ми наводили дат про те, що сумарш потреби в збтьшенш капiталу 9 провщних бан-кiв в УкраТнi оцЫювалося у 56 млрд. грн.
Рис. 6. Макропруденцшний iнтервал можливого застосування контрциклiчного буферу каniталу у банмвському секторi УкраТни у 2007-2009 рр.
Джерело: розраховано та складено автором
Високий рiвень концентрацiТ банкiвського катталу обумовлюе посилення пруденцiйних вимог до групи системно важливих банкiв, яга мають високий рiвень левериджу та низьку рентабельнють. Так, частка п'яти найбтьших за розмiром активiв бангав у сумарних активах платоспроможних бангав на 1 квiтня 2015 р. дорiв-нювала 50,20%, а у власному капiталi - 45,34%. Для 50 найбтьших за розмiром активiв банкiв цей показник пщвищився до 94,69% i 88,89%, вщповщно [21, С.71].
На наш погляд, особливу увагу регуляторам краТн з нестойкими економками доцiльно звернути на застосування буферу захисту вщ системного ризику, призна-ченням якого е мiнiмiзацiя можливих втрат вщ довго-строкового нециклiчного системного та макропруден-цiйного ризикiв, який за визначенням вщповщно до CRD- IV постае як ризик руйнування фшансовоТ систе-
ми з потенцмно негативними наслщками для реально!' економiки в цтому [10]. Але практичнi аспекти запровадження цього буфера в кра'нах, якi не е членами СС, потребують уточнення вiдповiдно до мети, завдань i сфери застосування макропруденцмних iнструментiв, а також беручи до уваги той факт, що, на думку В. 1вано-ва, уявлення про структуру фЫансових рингав ще оста-точно не сформовав [22, С.39].
За нашими висновками, очкуване значення сукуп-них буферних вимог для бангав в УкраТш у разi дотри-мання рекомендацм Базельського комiтету складатиме (вiд зважених за ризиком активiв):
1) для бангав, якi не вiдносяться до системно важливих: 3,5% (2,5%: буфер консервацп катталу +1%: буфер захисту вщ системного ризику);
2) для системно важливих бангав:
- глобальних системно важливих бангав: 6,0% (2,5%: буфер консерваци катталу + 3,5%: G-SII буфер);
- Ыших системно важливих бангав: 4,5% (2,5% буфер консерваци катталу т+ 2,0%: О-SII буфер).
Отже, мУмальний рiвень достатностi катталу системно важливих бангав у 8% за дотриманням Базельсь-ких вимог пщвищуеться до 12,5-14%.
Чи витримають банки УкраТни таке навантаження? Так, вщ'емш значення показнигав рентабельности акти-вiв та рентабельностi катталу бангав, вщповщно:
(- 0,81) та (- 9,7)% станом на 01.02.2016 рр., свщчать про вщсутнють у бангав джерел для формування буфе-рiв покриття неочiкуваних збиткiв вщ системних криз (табл. 3), що створюе додатковi ускладнення як для украТ'нських банкiв, так i для регулятора.
За нашими розрахунками, для бангав в УкраТш регу-лятивний каттал 1 рiвня, доступний для формування буферiв, до зважених за ризиком активiв, дорiвнюe лише 2,3% (табл. 4).
Таблиця 4. Ямсна вщповщжсть структури каniталу 6aHKiB УкраТни вимогам Базеля Ill
(станом на 01.01 .вщповщного року)
Показники 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
TC/ RWA, % Регулятивний капiтал до зважених за ризиком активiв, % 14,19 13,92 14,01 18,08 20,83 18,9 18,06 18,26 15,60 12,31
TC/ RWA,% - Minimum TC, % 6,19 5,92 6,01 10,08 12,83 10,9 10,06 10,26 7,60 4,31
Т1 /RWA, % Регулятивний каттал 1 рiвня до зважених за ризиком активiв, % 10,84 10,09 11,15 14,23 15,11 13,99 13,77 13,89 11,21 8,3
( Т1 /RWA,% - Minimum Т1,%) Регулятивний каттал 1 рiвня, доступний для формування буферiв, до зважених за ризиком активiв, % 6,84 6,09 7,15 10,23 11,11 9,99 9,27 8,39 5,21 2,30
Очкуваш сукупш буфернi вимоги для бангав1, %: - не системно важливих (Capital Conservation Buffer + Systemic Risk Buffer) min 3,5 - системно важливих: глобальних (Capital Conservation Buffer + О-SII Buffer) min 4,5 шших (Conservation Buffer + G-SII Buffer) min 6,0
1за умов повного впровадження та забезпеченн вимог до калiбрування структури катталу банюв вiдповiдно до Базеля Ill Джерело: розраховано автором за даними МВФ (з урахуванням поетапного впровадження вимог до катталу)
Рiзнi за розмiром банки е об'ектом рiзних вимог до капiталу, залежно вщ розмiру банку, його активiв, скла-дностi бiзнесу, рiвня управлЫня ризиками. Деякi фахiв-цi, наприклад, вважають, що малi i навпъ частина сере-днiх банкiв взагалi можуть дотримуватися Базельських вимог, замЫивши Тх запровадженням з боку регуляторiв власних вимог до капiталу, яга вщповщають масштабу та складностi Тх бiзнесу. Однак великi системнi банки, реалiзуючи завдання свого довгострокового розвитку, з часом обов'язково повинш перейти на виконання Базельських вимог у повному обсязi з огляду на Тх вхо-дження до складу мiжнародних бангавських груп, яга пщпадають пiд критерiï системно важливих бангав. ^м того, цi банки мають кращий рiвень пiдготовленостi щодо розробки внутршшх рейтингових систем, моделей гальгасного вимiрювання ризику, а також оргашзацмноТ структури для управлшня ризиками. Крiм того, частка Ыоземного капiталу у статутному капiталi бангав дорiв-нюе 42,8% станом на 01.02.2016 р., що свщчить про актуальнють цього питання з огляду на можливють ви-никнення регуляторного арбп"ражу.
Практика засвiдчила, що запровадження Базельських угод е складним процесом, особливо в краТ'нах з нестойкими економiками, якi не е членами GC, який по-требуе часу, певних фЫансових ресурсiв, а також знач-ноТ кiлькостi пщготовлених фахiвцiв як в наглядових органах, так i безпосередньо в бангавських установах. Тому бажано, щоб цей процес мав певну перюдизацю i здмснюватися на основi дотримання Принцитв ефек-тивного банкiвського нагляду Базельського ком^ету.
Очевидно, що курс на дотримання вах стандартiв е фундаментальним та довгостроковим. ВщтермЫування прийняття Базельських вимог надають банкам перехщ-ний перюд для досягнення нормативних значень щодо достатност капiталу. Регулятору доцтьно конкретизу-вати строки запровадження нових вимог, у т. ч. щодо структури катталу для запоб^ання зниження кредитноТ активности та пiдвищення вартост послуг.
У краТ'нах, якi не е членами GC, пiдвищення вимог до катталу обумовлюе необхiднiсть суттевого удоскона-лення методологи нагляду. ^м того, вiдсутнiсть джерел збтьшення власного капiталу стимулюватиме банки на запровадження власних пiдходiв поглибленого оцЫювання ризикiв.
Окрiм регулятивних вимог, при встановленш цтьо-вого значення достатност капiталу, враховуються до-датга^ чинники, а саме:
• банком:
- еталонн значення (кращi показники) однорщних банкiв;
- плановий рiвень прибутковостi капiталу;
- очiкування акцiонерiв та iнших зацiкавлених сто-рЫ щодо дохiдностi банку;
- результати моделювання та стрес-тестiв;
• регулятором:
- потреби у додатковому каттал^
- наявнють зовнiшнiх джерел каппаизаци;
- вартiсть ресурсiв з зовншшх джерел;
Регулятору також належить забезпечити надшну
перевiрку внутрiшньобанкiвських систем ризик-менедж-менту, у т. ч. щодо пщтримання достатностi капiталу.
Для цього аналiзуються не тiльки процеси управлЫня ризиками, але i стратепя банку, роль наглядовоТ ради та управлЫня у визначеннi та контролю за ризиками; враховуються характер та масштаби бiзнесу банку, його бiзнес-план, оцiнюеться система внутрiшнього контролю та аудиту [15, С.8].
В межах цього дослщження ми на маемо можливост детально зупинитися на особливостях пiдходiв щодо оцЫювання достатност капiталу для покриття уах видiв ризикiв, це потребуе окремого дослщження з огляду на те, що Базель III, на думку фахiвцiв, не позбавлений вад щодо маыпуляцм для штучного зменшення з прийнятих ризикв, що обумовлюе потребу у вщмовленн вщ курсу на дерегулювання фiнансового ринку [13, C.178-179].
Базельськi стандарти в умовах формування единого регуляторного поля забезпечують бангавсьга установи необхщним iнструментарiем, надаючи Ум поштовх до полiпшення власних бiзнес-моделей, створеннi належ-ного органiзацiйного мехаызму та рацiоналiзацiï процедур управлЫня ризиками.
Разом з тим вибiр та iмплементацiя макропруден-цiйних Ыструмен^в повиннi доповнюватись iншими ор-гашзацмними заходами з боку регуляторiв фЫансового сектору, спрямованими на реалiзацiю органами нагляду мандата на спе^альний мошторинг системних ризикiв, а також упорядкованим i системним переходом на мiж-народн стандарти банкiвського нагляду Базельського компоту з метою запобiгання регуляторному арбп"ражу.
Список використаних джерел
1. .Core Principles for Effective Banking Supervision. Bank for International Settlements. 2012. [on-line]: http://www.bis.org/publ/bcbs230.pdf.
2. International Convergence of Capital Measurement and Capital Standard. A Revised Framework. Updated November 2005: Basel Committee on Banking Supervision, 2005. [on-line]: http://www.bis.org/publ/ bcbs118.pdf.
3. Enhancements to the Basel II framework. Basel Committee on Banking Supervision, July 2009. [on-line]: www.bis.org/publ/bcbs157.htm
4. Basel III: A Global Regulatory Framework for More Resilient Banks and Banking Systems. December 2010 (rev June 2011): Basel Committee on Banking Supervision, 2010. [on-line]: http://www.bis.org/publ/bcbs189.pdf
5. Global Systemically Important Banks: Updated Assessment Methodology and the Higher Loss Absorbency Requirement. July 2013: Basel Committee on Banking Supervision, 2013. [on-line]: http://www.bis.org/publ /bcbs255.pdf.
6. Basel III: The Liquidity Coverage Ratio and Liquidity Risk Monitoring Tools. January 2013: Basel Committee on Banking Supervision, 2013. [on-line]: http://www.bis.org/publ/bcbs238.pdf
7. Basel III: The Net Stable Funding Ratio. Basel Committee on Banking Supervision, October 2014. [on-line]: www.bis.org/bcbs/ publ/d295.htm
8. Basel III leverage ratio framework and disclosure requirements. Basel Committee on Banking Supervision, January 2014. [on-line]: www.bis.org/publ/bcbs270.htm
9. Regulation (EU) No 575/2013 of the European Parliament and of the Council of 26 June 2013 on prudential requirements for credit institutions and investment firms and amending Regulation (EU) No 648/2012. [on-line]: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv:OJ.L _.2013.176.01.0001.01 .ENG&toc=0J:L:2013:176:T0C
10. Directive of the European Parliament and of the Council of 26 June 2013 on access to the activity of credit institutions and the prudential supervision of credit institutions and investment firms, amending Directive 2002/87/EC and repealing Directives 2006/48/EC and 2006/49/EC // Official Journal, L 176: 338-436. [on-line]: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/ EN/TXT/?uri=uriserv:0J.L_.2013.176.01.0338.01.ENG&toc=0J:L:2013:176:T0C
11. Мщенко В.1. Взаемод1я оргашв державного управлЫня як фактор подолання фшансовоТ кризи / В.1. Мщенко, Р.С. Лисенко // ФЫанси УкраТни. - 2009. - №1. -С.50 - 57.
12. М1щенко С.В. Поеднання функцш стратепчного розвитку та ан-тикризового управлшня в д1яльност1 центральних банюв// С.В. М1щенко,
B.1. Мщенко // Актуальш проблеми економки. - 2016. - № 2. - С.266-272.
13. Регулювання д1яльност1 банюв в умовах глобальних викликв: монограф1я / Л.О. Примостка, М.1. Диба, О.О. Чуб та ¡н.; за ред. Л.О. Примостки. - К.: КНЕУ, 2012. - 459 с.
14. Мщенко В. Еволюц1я пщход1в до оц1нки капгтапу в Базельських угодах / В. I. Мщенко, В.Л. Кротюк // Баншська справа. - 2005. -№4. -С. 3-9.
15. Мщенко В. Базель III: нов1 пщходи до регулювання банмвсь-кого сектору / В. Мщенко, А. Незнамова // Вюник Нацюнального банку УкраТни. - 2011. -№ 1. - С. 4-9.
16. Зверяков М. Банювський каштал: вимоги Базеля III / М. Зве-ряков, В. Коваленко // Фшанси УкраТни. - 2011. - №6. - С. 13 - 23.
17. Про затвердження Положення про порядок визначення системно важливих банив. Постанова Правлиня Нацюнального банку УкраТни №863 вщ 25.12.2014 р. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/v0863500-14#n11
18. Науменкова С. Ефективнють пруденцшного банивського нагляду: особливост1 методичних пщход1в / С. Науменкова, К. Цицик // Вюник КиТвського нацюнального ушверситету ¡меш Тараса Шевченка. Економка. - 2015. - №10(175). - С.46-55. DOI: http://dx.doi.org/10.17721/ 1728-2667.2015/175-10/8
19. Харламова Г. Оц1нка ступеню глобал1зованост1 краТни в аспект! процеЫв конвергенцп та ¡нтеграцп у свт / Г.Харламова, А. !скра// Вюник КиТвського нацюнального ушверситету ¡меш Тараса Шевченка. Економ1-ка. - 2015. - №6(171). -С. 65-73. DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/171-6/12
20. Sbarcea I. Implementation of Вasel III in the European Banking Sector / I. Sbarcea // Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2015, 6(171): 60-65. DOI: dx.doi.org/ 10.17721/17282667.2015/171-6/1
21. Науменкова С.В. Макропруденцшш ¡нструменти в мехашзм1 забезпечення фЫансовоТ стабтьност / С.В. Науменкова, В.!. Мщенко // ФЫанси УкраТни. - 2015. - № 10 (239). - С.53-76.
22. ^анов В. Економ1ко-правов1 кол1зп дослщження фЫансових ринюв / В. ^анов, С. Науменкова // Вюник КиТвського нацюнального ушверситету ¡меш Тараса Шевченка. Економка. - 2013. - №12 (153). -
C.35-40. DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2013/153-12Z8
Надшшла до редакцп 13.11.15
С. Науменкова, д-р экон. наук, проф.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
БАЗЕЛЬ I, II, III: РАЗВИТИЕ ПОДХОДОВ ДЛЯ УКРЕПЛЕНИЯ РЕГУЛЯТОРНОЙ ОСНОВЫ
В статье исследовано развитие фундаментальных соглашений Базельского комитета по банковскому надзору. Определены преграды во внедрении требований Базеля Ill к капиталу банков в Украине в условиях усиления экономической нестабильности. Сформулированы предложения по повышению эффективности пруденциальной деятельности для восстановления устойчивости банковского сектора и предупреждения проявления регуляторного арбитража.
Ключевые слова: Базель I, II, Ill; совокупные буферные требования, банковский надзор, системный риск, финансовая устойчивость.
S. Naumenkovа, Doctor of Sciences (Economics), Professor National Taras Shevchenko University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
BASEL I, II, III: THE DEVELOPMENT OF APPROACHES FOR.STRENGTHENING OF PRUDENTIAL FRAMEWORK
The article is devoted to the analysis of the enhancement to the Basel III framework in the Ukrainian banking sector. The package of reforms offered by the Basel Committee on Banking Supervision is investigated. The author has defined the difficulties to implementation Basel III capital requirements to Ukrainian banking sector in conditions of growing economic instability. The rate of combined buffer requirements for Ukrainian banks' absorbing ability has been given more exactly. Out of minimum total capital was assessed to mitigate the systemic risks in the Ukrainian banking sector. The proposals for strengthening of prudential supervisory activity were suggested by author to raising the resilience of the financial system of Ukraine and prediction of regulatory arbitrage.
Keywords: Basel I, II, III; combined buffer requirements, banking supervision, systemic risk, financial sustainability.
