CC BY
14
20. Антошко Т.Р. Основи впровадження КСВ на промислових шдприемствах Украши / Т.Р. Антошко // 1нновацшна економжа. - 2011. - № 4 (23). - С. 297-305.
21. Антошко Т.Р. Оцшювання мехашзму впровадження КСВ за кри-TepieM вартоел шдприемства / Т.Р. Антошко // 1нвестицп: практика та досвщ. - 2011. - № 9. - С. 56-59.
22. Галайда Т.О. Роль КСВ шдприемств у розвитку системи сощального партнерства в Укра1ш / Т.О. Галайда, В.В. Скриль, О.М. Мяло // Bîchhk ЖДТУ. - 2012. - № 4 (62). - С. 280-283.
23. Тюленева Ю.В. Сощально-ор1ентований напрям трансформацп шдприемств / Ю.В. Тюленева, Т.Р. Антошко // Проблеми розвитку шдприемтництва в YKpaÏHi. - 2012. - № 9. - С. 160-166.
24. Дмитриев В.А. Корпоративная социальная ответсвенность: новая философия бизнеса / В.А. Дмитриев. - М. : АСИ-Консалтинг, 2011. - 56 с.
25. Крамин М.В. Удовлетворение интересов стейкхолдеров как стратегический аспект корпоративного управления / М.В. Крамин, Т.В. Крамин // Актуальные проблемы экономики и права. - 2011. - № 4. - С. 164-171.
Рецензент: В.Г. Шинкаренко, докт. екон. наук, проф., ХНАДУ.
УДК 338.47: 656
Ф1Л1ПКОВСЬКА Л.О., канд. техн. наук, МУРАТОВ В.В., асп1рант, Нацюналъний аерокосм1чний утверситет, гм. М.С. Жуковсъкого «Харювсъкий ав1ацтнии тститут»
ПЕРСПЕКТИВН1 НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТУ УКРА1НИ
Анотащя. Актуалътстъ досл1дження полягае у визначент стратег1чних напрям1в розвитку транспорту Украгни як найважливШого базового фактора стткого й динам1ч-ного зростання економжи, посилення и позицт на внутргштй г мгжнароднгй ареш. Вирг-шення зазначених питанъ у статт1 досягаетъся за допомогою анал1зу стану транспорт-ног галуз1 крати та розкриття переваг функщонування транспортних комплексе крат ближнъого заруб1жжя.
Kлючoвi слова: транспортна система, логгстика, пасажироперевезення, ванта-жоперевезення, розвиток, перспективт заходи.
ФИЛИПКОВСКАЯ Л.А., канд. техн. наук, МУРАТОВ В.В., аспирант,
Национальный аэрокосмический университет им. Н.Е. Жуковского «Харьковский авиационный институт»
ПЕРСПЕКТИВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ РАЗВИТИЯ ТРАНСПОРТА УКРАИНЫ
Аннотация. Актуальность исследования заключается в определении стратегических направлении развития транспорта Украины как важнейшего базового фактора устойчивого и динамичного роста экономики, усиления ее позиций на внутренней и международной арене. Решение указанных вопросов достигается с помощью анализа состояния транспортной отрасли страны и раскрытия преимуществ функционирования транспортных комплексов стран ближнего зарубежья.
Ключевые слова: транспортная система, логистика, пассажироперевозки, грузоперевозки, развитие, перспективные мероприятия.
L. FILIPKOVSKA, Cand. Sc. (Eng.), V. MURATOV, post-graduate student, M. Ie. Zhukovsky National Aerospace University «Kharkiv Aviation Institute»
PERSPECTIVE AREAS OF TRANSPORT DEVELOPMENT IN UKRAINE
Abstract. The relevance of the research consists in determining the strategic areas for the development of Ukraine's transport as the most important basic factor for sustainable and dynamic economic growth, strengthening its positions in the domestic and international arena. In the article, the solutions of these issues have been proposed to be obtained with the help of analysis of the state of the transport industry in the country and disclosure of the advantages of the functioning of the tra-nsport complexes in the countries of the near abroad.
Key words: transport system, logistics, passenger transportation, cargo transportation, development, perspective measures.
Постановка проблеми. Для виршення м1ждержавних госпо-дарських проблем стали активно розроблятися i впроваджуватися транспортш м1жнародш програми i проекта. 3 шшого боку, транс-портний комплекс забезпечуе необхщш умови обороноздатност1, национально!' безпеки, цшсност1 держави, шдвищення р1вня життя населения, а також надходжень до Державного бюджету краши. То -
му транспортна галузь е одшею з базових галузей економжи. У 2016 р. на транспорт i складське господарство припадало 6,6 % ВВП Украши. У транспортному комплекс! працюе 6,1 % зайнятого населения [1].
Отже, яюсний р1вень функцюнування транспортно'1 галуз1 е ви-значальннм чннником сощально-економ1чного стану краши загалом.
Анал1з останшх дослщжень i публжацш. Проблемн транспортного комплексу Украши широко висвплеш в роботах В.В. BiHHi-кова, Т.С. Хачатурова, О.О. Бакаева, П. Бунича, М.Н. Бщняка, М.М. Громова, В.Т. Слагша, В.В. Срьоменко, Ю.Ф. Кулаева,
B.В. Матвеева, М.М. Панченко. Питаниям глобамзаци транспортно'1 галуз1 Украши i сучасним тенденщям ii розвитку присвячеш роботи
C.А. Машканцево'1.
Серед впчизняних економют1в-учених, яю зробили вагомий виесок у дослщженш питань оцшювання стану транспортних тдп-риемств, необхщно вщзначити A.B. Ареф'еву, В.М. Гееця, В.А. Василенко, Н.Ю. Брюхавецьку, Б.М. Данилишииа, В.Л. Дика-ня, П.А. Малишева, А.Н. Паиазова, A.A. Червоного, Л.А. Шишма-рева та ш.
Розвиток тдириемств транспортно'1 галуз1 краши е базою для поиовнення джерела щодо надходження кошт1в, розширеиого вщг-ворения галуз1 й об'ективних потреб населения. Шдвищення ефек-тивност1 кожного виду транспорту, координация ix дш, ефективна штегращя Bcix функцш з уиравлшня ланцюгами поставок (зокрема це попит, менеджмент, постачання, виробиицтво, збер1гання, транс-портувания, розиодш i додатков1 послуги), розширення cniBpo6iT-ництва м1ж партнерами з поставок сприяють реал1зацп иринцитв транспортно1 лопстики та й результативность
Метою роботи е виявлення иерспективних напрям1в економь чного розвитку TpaHcnopTHoi галуз1 Украши.
Для досягнення поставлено! мети треба виршити таю завдання: дати характеристику транспорту, визначити його роль у народному го-сподарств1 Украши, сформулювати його переваги пор1внянно з транс-портними комплексами краш ближиього заруб1жжя, встановити перс-пективн1 напрями розвитку транспортно'1 галуз1 Украши.
Виклад основного матер!алу дослщження. Украша мае реа-льш перспективи щодо посилеиня свое'1 рол1 як транзитно! держави.
Цьому сприяють об'ективш чинники - геопол1тичне становище i наявнють потужного транспортного комплексу. Завдякн своему гео-граф1чному положению УкраТна е своерщним мостом м1ж Свропою i Аз1ею. За коефщ1ентом транзитное^ УкраТна займае перше мюце в GBponi. 3 штегращею УкраТни у св1тове господарство, розвнтком торговельно-економ1чних зв'язюв з шшими кра'Тнами значно зрос-туть надходження платеж1в за перевезення вантаж1в р1зними видами транспорту, а також вщ р1зних збор1в [2].
Основн1 характеристики вид1в транспорту на початок 2017 р. становлять:
1. Зал1зничний транспорт - один з найважливших складниюв траиспортио-дорожнього комплексу. BiH вщграе значну роль у за-безпеченш життед1яльност1 багатогалузево'Т економжи УкраТни, на частину якого припадае 82 % вантажооб1гу (без урахування трубоп-ровщного) i майже 40 % пасажирооб1гу здшснюваного вс1ма видами транспорту. Мережа заизниць УкраТни - 22,2 тис. км (з них 45,5 % електрифжовано). На зал1зницях УкраТни функцюнують 103 локо-мотивних i вагонних депо, 110 дистанцш коли, 69 дистанцш сигна-л1зацп та зв'язку, 44 дистанцп енергопостачання. У кра'Тш функцю-нують майже 1600 пасажирських вокзал1в i станцш, з яких вщправ-ляються в дорогу 426 млн пасажир1в на бшьш шж 7300 пасажирських вагонах щороку. Бшьше 120 тис. вантажних вагошв перевозять понад 430 млн тонн вантаж1в щор1чно [3]. Зал1зничний транспорт УкраТни займае четверте мюце на Свразшському континент! за об-сягом вантажних перевезень, поступаючись тшьки заизницям Китаю, PociT та 1нди.
2. Автомобшьний транспорт реал1зований понад 126,6 тис. пе-рев1зниками, яю використовують понад 400 тис. транспортних засо-6iB [3]:
- перевезення вантаж1в здшснюють 62,4 тис. перев1зниюв (у використанш знаходиться 219,1 тис. вантажних автомобшв);
- пасажирсью перевезення здшснюють близько 23,2 тис. лще-нзованих автобусних перев1зниюв (у тдпорядкуванш - понад 119,0 тис. автобус1в р1зних марок);
- послуги TaKci здшснюють 36,7 тис. перев1зниюв.
Мережа автобусного сполучення УкраТни нал1чуе близько 23 тис. маршрут1в м1ського, примюького, м1жмюького та м1жнарод-
ного сполучення. У середньому за рж здшснюеться перевезення 160 млн тонн вантаж1в [ близько 4 млрд пасажир1в. Внробннцтво автотранспортник засоб1в в Укрш'ш в с1чш - жовтш 2016 р. пор1в-нянно з аналопчним иерюдом 2015 р. скоротилося на 29,7 % до 3,709 тис. одиниць за даними асощаци «Укравтопром». Зпдно з1 зв1том Св1тового економ1чного форуму з глобально'1 конкуренто-спроможност1 (2016 р.) якють дор1г в Укрш'ш е одшею з найпрших у свт. За цим показником Украша займае 139 мюце серед 144 кра-1н. Тшьки дороги в Молдов^ Мозамбжу, Л1ви, Гвше'1 { Тимор1 прш1 шж дороги в Укрш'ш [4].
3. Ав1ацшний транспорт: регулярш польоти м1ж Украшою та крашами свпу в першому швр1чч1 2016 р. здшснювали 8 вггчизня-них ав1акомпанш в 38 краш свпу [ 33 шоземш ав1акомпанп з 26 кра-1н свпу. Комерцшш рейси впчизияних та шоземних ав1аперев1зни-юв обслуговували 20 украшських аеропорт1в. Державне тдприемс-тво «Украерорух» за I швр1ччя 2016 р. обслужив близько 107,2 тис. польот1в, а за вщповщний перюд 2015 р. - 212,2 тис. Загалом кшь-юсть обслужених польот1в, викоианих лпаками та вертольотами ав1акомпанш Украши, зменшилася на 18,2 %, шоземними ав1аком-пашями - на 56,5 % [4].
4. Морський транспорт займае четверте мюце у структур! ван-тажооб1гу. Цей транспорт концентруеться виняткового на твдш краши в Азовсько-Чорноморському басейш, який через протоки Босфор { Дарданелл пов'язаний ¿з Середземномор'ям, а по™ - з1 Свь товим океаном [4]. Сумарний ваитажооб1г морських порт1в Украши за 2016 р. склав 80 млн т, зокрема сухих вантаж1в перевезено понад 56 млн т, I наливних - бшьше 24 млн т. Зростання вантажооб1гу очь куеться завдяки збшьшенню иеревезень сухих вантаж1в: мшераль-них добрив, зернових, штучних вантаж1в [5]. Морська столиця Украши - Одеса, вантажооб1г яко'1 разом з 1лл1ч1вськом [ портом «Швденний» перевищуе 50 млн т. Ус1 цд три порти утворюють по-тужиий Одеський портовий комплекс.
5. Р1чковий транспорт використовуе шляхи сполучення русла р1чок [ канал1в. Особливими рисами цього виду транспорту е такг низька соб1вартють перевезень, залежшсть вщ ириродних умов (се-зоишсть роботи), невелика швидюсть руху. Середня дальшсть ван-тажоперевезень р1чковим транспортом становить 470 км, а пасажи-р1в - 26 км. Загальна протяжшсть судиоплавиих р1чок в Укрш'ш
становить 2,2 тис. км. Довгою водною артер1ею УкраТни е Дншро. Спорудження каскаду водосховищ на Дншр1 забезпечило судноп-лавство по всш довжиш. По Дншру [ його найбшьших притоках Прип'ят1 та Десш здшснюеться понад 90 % ус1х перевезень р1чково-го транспорту в кра'Тш [5]. Пасажирсью перевезення р1чковим транспортом здшснюються судами на шдводних крилах, яю мають ви-соку швидюсть. Великими пасажирськими р1чковими портами е Ки-1в, Черкаси, Дншро, Запор1жжя.
6. Трубопровщний транспорт забезпечуе безперервш передач! рщких, газопод1бних [ сипучих речовин трубопроводами тд тис-ком. Для нього характеры низька соб1вартють перевезень, висока продуктивнють, гнучюсть обсяпв постачань продукцп. Випдне транспортно-географ1чне положения УкраТни сприяе формуванню потужно'Т системи транзитних нафто- [ газопровод1в, розташованих переважно в широтному напрямку. В обсяз1 транспортування нафти й газу, що доставляются в краТни ЦентральноТ Свропи, провщне мюце займае Тх транзит через територш УкраТни. Зпдно з цим тру-бопровщний транспорт займае значне мюце у вантажооб1гу, перево-зячи 42 % ус1х вантаж1в в УкраТш. Протяжшсть трубопровод1в становить 43,5 тис. км, що вдв1ч1 бшьше, шж довжина зал1зничних ко-лш загального користування. Середня вщстань транспортування 1 т вантажу - майже 890 км [6].
Таблиця 1
Обсяг вантажних перевезень у с1чш - жовтш 2016 р. [1]
Перевезено вантаж1в Вантажооб1г
Вид транспорту млн. т у % до Ычня -жовтня 2015 р. млн т/км у % до с1чня -жовтня 2015 р.
ВЫма видами
транспорту 398,6 103,6 206508,0 101,1
зокрема
Зал1зничний 221,7 98,4 120292,8 94,7
Автомобшьний 107,1 15,9 23935,3 108,6
Водний 4,1 101,8 2577,6 71,2
Трубопровщний 65,7 104,4 59564,4 115,7
Ав1ацшний 0,05 109,0 137,9 104,2
У табл. 1 та 2 наведено динамжу роботи транспортноТ галуз1 УкраТнн, показано структуру вантажннх перевезень за видами транспорту (рис. 1).
Так, 2016 р. пор1внянно з 2015 р. вантажооб1г затзничного транспорту скоротився на 4,5 %, автомобильного - на 5,1 %, ав1ацшного -на 11,7 %, а за 10 мюящв 2016 р. пор1вняно з с1чнем - жовтнем 2015 р. скорочення вщповщно становило 8,7 %, 10,4 % { 10,8 %.
Рис. 1. Структура вантажних перевезень транспортного комплексу в с1чш - жовтш 2016 р., %
Таблиця 2
Обсяг пасажирських перевезень у с1чш - жовтш 2016 р. [1]
Вид транспорту Перевезено пасажир1в Пасажирооб1г
млн ос1б у % до Ычня -жовтня 2015 р. млн пасаж. км у % до Ычня -жовтня 2015 р.
Усього 2229,8 94,0 85126,4 104,6
Зал1зничний 328,0 99,9 31035,8 105,0
Автомоб1льний 1895,8 90,0 28678,1 98,4
Водний 0,5 83,1 27,7 142,5
Ав1ац1йний 5,5 131,3 12806,5 131,9
Так, 2016 р. пор1вняно з 2015 р. кшьюсть перевезених пасажи-р1в зал1зничним транспортом скоротилося на 6 %, автомобшьним -на 10 %, ав1ацшним - збшьшилося на 31,3 %, а за 10 мюящв 2016 р. проти с1чня - жовтня 2015 р. скорочення вщповщно становило 12,8 %, 16,6 % \ 18,4 % [7].
Рис. 2. Структура пасажирських перевезень транспортного комплексу в с1чш - жовтш 2016 р., %
Транспортний комплекс вщграе важливу роль в економщ1 краши. Вш забезпечуе виробиич1 й иевиробиич1 потреби народного господарства й населения у перевезеннях [ сприяе:
- створенню умов для розширеного вщтвореиня вс1х галузей народного господарства;
- рацюиальному розмщенню виробиичих сил по територи держави;
- шдвищеиню р1вня використання матер1альних, трудових та грошових ресурс1в суспшьного виробиицтва.
Транспорты витрати мають безпосереднш вилив на форму-вання роздр1бних цш на товари.
У табл. 3 наведен! сфери загального використання транспорту Украши.
Результатом анаизу споживання послуг транспортного комплексу е втрата його багатьох фуикцш, а саме: участь ав1атранспор-ту в сшьськогосподарських роботах, рибному промисл1, перевезен-ня р1чковим транспортом термшових вантаж1в, використання мор-ського, ав1ацшного транспорту повною м1рою тощо.
На жовтень 2016 р. основними иоказниками результалв робо-ти транспорту як галуз1 економжи е таю:
1. Прямий виесок у ВВП становить 6,6 %.
Таблиця 3
Використання транспорту в народному господарств1 крашн
Сфера споживання перевезень Вид транспорту та характеристика перевезень
Автомобшь-ний Зал1зничний Морський та р1чковий Ав1ацшний
Перевозки вантаж1в та пасажир1в Вантаж1 та пасажири Вантаж1 та пасажири Вантаж1 та пасажири Вантаж1 та пасажири
Харчова про-мисловють Продукти харчування Продукти харчування Продукти харчування Продукти харчування
Буд1вництво Буд1вельш матер1али Буд1вельш матер1али Буд1вельш матер1али -
Медицина Медичш препарати, гумаштарна допомога Медичш препарати, гумаштарна допомога Медичш препарати, гумаштарна допомога Медичш препарати, гумаштарна допомога
Сшьське господарст-во Овоч1, фрукти, зернов1, штучш вантаж1, мше-ральш добрива Овоч1, фрукти, зернов1, штучш вантаж1, мше-ральш добрива Овоч1, фрукти, зернов1, штучш вантаж1, мше-ральш добрива Овоч1, фрукти
Промисло-вють Вугшля, руди й метали, наф-та й нафтопро-дукти Вугшля, руди й метали, наф-та й нафтопро-дукти Вугшля, руди й метали, нафта й нафтопродукти -
2. Загальна чисельшсть зайнятих у транспортному комплекс! з урахуванням суб'еклв малого шдприемництва перевнщуе 0,5 млн. ос1б.
3. Середньомюячна нарахована заробпга плата 2016 р. склала блпзько 4 тис. грн, що на 15 % перевищуе середню зароб1тну плату в краТш.
4. 1нфраструктура транспортного комплексу:
- 26 тис. км зал1зничних I 0,2 млн км автомобшьних дор1г;
- бшьше 20 тис. км внутршшх водних шлях1в;
- 1,3 тис. км трамвайних I тролейбусних лшш, близько 150 км колш метрополии ну;
- майже 200 млн т перевантажувальних потужностей морських порт1в, 95 аеродром1в, 27 з яких утворюють нацюнальну опорну аеродромну мережу.
5. Транспортом загального користування обслуговуеться на добу близько 5 млн пасажир1в, а з урахуванням особистого легкового автотранспорту в 1,5 раза бшьше.
6. Щодобовпй обсяг перевезення вантаж1в - майже 5 млн т, перевалки в морських портах - бшьше 0,2 млн т.
7. За останне десятилггтя обсяг швестицш у транспортний комплекс зрю у 2,4 раза [ становив в 2016 р. 1 млрд 350 млн грн.
8. Реал1защя шфраструктурних проекпв на умовах державно-приватного партнерства стала реальнютю [8].
Щоб сформулювати стратепчш шляхи розвитку транспортно!" галуз1 Украши, було проанамзоваио функцюиувания транспортних галузей найближчих до Украши держав, а саме Бшорус1 та Латви.
3 огляду на лпературш джерела [4-7], рисами, що об'еднують екоиомжи Украши, Бшорус1 та Латви та транспорт цих краш, е такг
1) полггичш вщносиии (признания незалежност1 краш);
2) торговельно-економ1чне сшвробпиицтво. За даними Державно! служби статистики Украши, серед торговельних иартнер1в Украши за шдсумками трьох квартал1в 2016 р. Республжа Бшорусь посша 2-ге мюце серед краш СНД { 5-те мюце серед краш свпу. Динамжу показииюв наведено на рис. 3.
Рис. 3. Експорт, 1мпорт та зовшшньоторговельний об1г товарами та послугами м1ж Украиною та Республшою Бшорусь (млн дол. США)
у 2011 - 2016 рр.
За три квартали 2016 р. загальний товарооб1г з Республжою Бшорусь становив 2751,5 млн дол. США [ збшьшився пор1вняно з тре™ кварталом 2015 р. на 225,1 млн дол. США, або на 8,9 %.
Експорт товар1в [ послуг становив 687,7 млн дол. США [ збь льшився щодо третього кварталу 2015 р. на 4,7 млн дол. США, або на 0,7 %.
1мпорт товар1в [ послуг становив 2063,8 млн дол. США [ збь льшився щодо третього кварталу 2015 р. на 220,4 млн дол. США, або на 12 %.
Сальдо для УкраТни було негативним [ становило 1376,1 млн дол. США.
Станом на 1 жовтня 2016 р. обсяг укра'Тнських швестицш в економжу Республжи Бшорусь становив 4 349,1 тис. дол. США. 3 початку року вщбувся прирют швестицш, обсяг яких становив 34,3 тис. дол. США.
Республжа Бшорусь станом на 1 жовтня 2016 р. швестувала в економжу УкраТни 32 742,3 тис. дол. США. 3 початку року вщбувся прирют бшоруських швестицш, обсяг яких становив 440,4 тис. дол. США.
За даними ДержавноТ служби статистики УкраТни, за результатами дев'яти мюящв 2016 р. обсяги торпвл1 товарами й послугами м1ж УкраТною та Латшею пор1вняно з аналопчним пер1одом 2015 р. зросли на 3,4 % { становили 260,4 млн дол. США. УкраТнський експорт зменшився на понад 11,1 % [ дор1внював 146,1 млн дол. США, ¿мпорт зб1льшився на 30,9 % { становив 114,3 млн дол. США. Пози-тивне для УкраТни сальдо дор1внювало 31,8 млн дол. США [7].
Обсяги торпвл1 товарами становили 180,3 млн дол. США, експорт зменшився на 14,9 % [ дор1внював 100,3 млн дол. США, ¿мпорт збшьшився на 30,9 % [ становив 80 млн дол. США. Сальдо було по-зитивним для УкраТни [ дор1внювало 20,3 млн дол. США.
Товарооб1г послугами м1ж УкраТною та Латею становив 82,7 млн дол. США, та зменшився на 0,5 % пор1вняно з показника-ми вщповщного пер1оду минулого року. Обсяги експорту украТнських послуг до Латви зменшилися на 0,1 % [ дор1внювали 48,4 млн дол. США, обсяги ¿мпорту зб1льшилися на 30,9 % та становили 34,3 млн дол. США. Сальдо у торпвл1 послугами за цей перюд позитив-не для УкраТни [ становило 14,1 млн дол. США.
У структур! експорту з Украши до Латви за 2015 р. найбшьш1 обсяги мали таю групи товар1в: мщь [ вироби з не'1 (14,6 %), прилади та апарати оптичш, фотограф1чш (9,3 %), одяг { додатков1 реч1 до одягу, текстильш (8,6 %), реактори ядерш, котли, машини (8 %), па-лива мшеральш, нафта { продукти 11 перегонки (6,8 %), готов1 про-дукти ¿з зерна (3,9 %), какао та продукти з нього (3,6 %) [7].
У структур! ¿мпорту з Латви в Украшу за 2015 р. иайбшьш1 обсяги мали таю групи товар1в: товари, придбаш в портах (25,7 %), фармацевтична продукщя (22,2 %), алкогольш й безалкогольш иа-по'1 та оцет (5 %), риба та ракопод1бш (4,1 %), сиитетичш або штуч-ш волокна (3,8 %), оргашчш х1м1чш сполуки (3,4 %), маса з дереви-ни (3,2 %) [7].
Найбшьша частка в украшському експорт1 належить мщ та виробам з не'1 (21,887 млн дол. США), а у латвшському ¿мпорт1 -товари, придбаш в портах (22,351 млн дол. США).
Прям1 украшсью швестици в Латвш: за 2015 р. - 69,8 млн дол. США, за 2014 р. - 85 млн дол. США.
Прям1 латвшсью швестици в Украшу: за 2015 р. - 35,4 млн дол. США, за 2014 р. - 40,4 млн дол. США.
Таким чином, торговельно-економ1чне ствробпництво характеризуется стабшьиим розвитком;
3) науково-техшчне сшвробпництво: оргашзащя конкурс1в спшьних науково-дослщних ироекпв для реал1зацн 2016 - 2017 рр. та виставково-ярмаркових заход1в (м. Рига, 2016 р.), ствробпницт-во у сфер1 агропромислового комплексу, у косм1чнш галуз1 та сшв-праця з комиашями фармацевтично'1 галузц
4) культурно-гумаштарне сшвробпництво: оргашзащя коротко- та довготермшових навчальних курс1в для фах1вщв та студенев, сшвпращ у сфер1 створення спшьних програм у вищих навчальних закладах, обмш студентами [ викладачами, сшвробпництво шфор-мацшних центр1в державних б1блютек краш, сшвробпництво у сфер1 туризму;
5) м1жрегюнальне сшвробпництво: угоди про сшвробпництво м1ж мютами;
6) догов1рно-правова база: угоди у сфер1 захисту прав спожи-вач1в, про сшвробпництво в аграрнш галуз1, протокол про взаемо-дш у сфер1 митно'1 статистики взаемно'1 торпвл1 тощо;
7) проживания народностей в краТнах.
Зробимо анал1з досягнень транспортних комплекс1в зазначе-них рашше краТн, а саме:
1. Республжа Бшорусь.
Транспортний комплекс Республжи Бшорусь об'еднуе шють вид1в транспорту: автомобшьний, зал1зничний, водний, повпряний, трубопровщний, мюький електричний. Кр1м того, вш мютить тран-спортну шфраструктуру, до якоТ належать:
- транспорты комунжаци: автомобшьш дороги, залвшчш й водш шляхи сполучення, трубопровщш траси, тролейбусш та трам-вайш лши, лши метрополиену, транспортна та аеронав1гацшна сис-теми;
- шженерш споруди, що забезпечують д1яльнють вид1в транспорту (вокзали, станщйш споруди, аеропорти, р1чков1 та морсью порти та присташ, мости, шляхопроводи, засоби виробництва, будь вл1 та споруди транспортних тдприемств тощо);
- шдприемства з проектування, буд1вництва, обслуговування та ремонту транспортних комунжацш та шженерних споруд;
- установи державного регулювання й управлшня роботою национального транспортного комплексу [7].
Транспортний комплекс республжи мае винятково важливе значения в життезабезпеченш 11 багатогалузевоТ економжи та реаль зацп сощальноТ полпики держави. Чисельнють пращвниюв на тдп-риемствах транспортного комплексу становить 6,8 % вщ загальноТ чисельност1 населения республжи. Транспортний комплекс об'еднуе 17,4 % виробничих фонд1в Республжи Бшорусь [ щор1чно на його розвиток вщраховуеться понад 10 % ус1х каттальних вкладень республжи. Кр1м того, вш е великим споживачем паливно-енергетичних ресурс1в, Тм щор1чно використовуеться бшьше шж 5 % електроенерги вщ загального обсягу споживання в Респуб-тщ Бшорусь, близько 84 % бензину, 54 % дизельного палива, 7 % природного газу. Иого внесок в економжу визначено валовим доходом галуз1, який за 2016 р. перебшьшив 2,7 млрд долар1в США, а вь драхування тдприемств транспортного комплексу в бюджет республжи становили близько 1 млрд долар1в США. Максимальну частку вщрахувань до бюджету дають податки на доходи вщ транспортноТ д1яльностг Також значну частку доход1в республжа отримуе вщ
транзитных перевезень через й територш автомобшьним i заизнич-ним транспортом, внкорнстання нафто- i газопровод1в, а також за рахунок використання аеронав1гацшного обладнання шоземними ав1акомпашями [7].
Таким чином, республжа мае багатий досвщ у формуванш едино'1 транспортно'1 системи, яка е державною власшстю, у реал1за-uii екоиом1чних, технолопчних, оргашзацшних, правових i лопсти-чних приицишв щодо забезпечення ефективного функцюнування транспорту загалом.
2. Республжа Латвш.
Латвт завдяки своему географ1чному положению здавна була транзитним пунктом у м1жнароднш торпвлг Транспорты коридори перетинають Латвш 3i сходу на захщ i з niBHoni на швдень. Анал1з статистики показуе, що основний потж вантаж1в, як правило тран-зитиих, перемщаеться 3i сходу на захщ через латвшсью порти, по-едиуючи краши Азн не тшьки i3 Захщиою Свропою, але i з yciM CBi-том. Незважаючи на те, що система дор1г в Латвн досить розвинена, вона все ще невпинно вдосконалюеться. Полпика уряду розроблена для тдвищеиня якост1 шфраструктури та дотримання стандарт безпеки дор1г зпдно з м1жнародними вимогами. Найважлив1шим транспортним коридором е «Via Baltica», яю перетинають Латвш в твшчно-швденному напрямку. «Via Baltica» е також частиною ев-роиейського транспортного коридору: дорога Е67 з'едиуе таю евро-пейсью м1ста, як Гельсшю, Таллши, Ригу, Каунас i Варшаву. На те-ритори кра'1ни дшть два м1жиародш аеропорти: М1жнародний аеро-порт «Рига», який е надзвичайно швидким, i Стамбул, а також Вен-тстльський аеропорт. Уряд краши визначив прюритетиим розвиток ефективно1", безпечно'1' i конкурентоспроможно'1' транспортно'1" системи. Основною метою довгострокового розвитку TpaHcnopTHoi системи Латвн е повна штегращя транспортно'1' шфраструктури краши в транспортну систему Свропи [8].
Транспорт i лопстика роблять значний внесок у ВВП Латви (10 % 2016 р.). 83 % o6iry в латвшських портах, бшьше 80 % o6iry на замзиицях, i все перевезеиня иафти i нафтопродукпв, що здшс-нюеться через систему мапстральних трубопровод1в, е транзитом. Бшьше шж 8 % ирацюючого населения в Латвн залучено в д1яль-
шсть щодо забезпечення транспортних перевезень та обслуговуван-ня транзитних вантаж1в.
Загальний вантажооб1г у латвшських портах 2016 р. становив бшьше шж 70 млн т. 3 кожним роком продовжуе збшьшуватися перевалка контейнер1в через латвшсью порти: 2016 р. було оброблено вантаж1в у контейнерах на 8,9 % бшьше, шж 2015 р. (3,8 млн т). Протягом останшх роюв державне акцюнерне товариство «М1жна-родний аеропорт Рига» став одним з тих аеропорт1в, що найбшьш швидко розвиваються в Сврош. В аеропорту 2016 р. було обслуго-вано 4,7 млн пасажир1в, що на 0,5 % бшьше пор1вняно з 2015 р. Кл-льюсть прямих рейс1в з аеропорту «Рига» становить 66. Белию свь тов1 та европейсью м1жнацюнальш тдприемства займають провщш позици в транспортнш галуз1 Латви. Вони дшть як спшьш з латвш-ськими тдприемствами компани або як незалежш доч1рш шдпри-емства [8]. Отже, Латя вщграе важливу роль в торпвл1 краТн Св-ропейського Союзу. С найширш1 можливост1 для швестицш в пос-луги лопстики, наприклад, експедиторсью та складсью послуги, пе-ревезення вантаж1в [ товар1в, Тх пакування, маркування, використо-вуючи наявш зручш примщення [ умови роботи в вшьних портах [ особлив! економ1чш зони Латви [11].
Таким чином, у робот1 дана характеристика транспорту та ви-значена його роль у народному господарств1 УкраТни, наведен! переваги транспорту УкраТни пор1вняно з транспортними комплексами краТн ближнього заруб1жжя, установлен! перспективш напрями розвитку транспортноТ галуз1 УкраТни.
Висновки. Шдсумовуючи вищесказане, можна зробити висно-вки щодо напрям1в розвитку транспорту, який забезпечуе пасажиро-та вантажоперевезення.
Перспективний план розвитку автомобшьного транспорту та дорожнього господарства, зокрема, передбачае:
- реконструкцию та модершзацш наявно'Т системи управлшня станом автодорщ
- ефективне управлшня використанням автомобшьно'Т мережц
- шдвищення р1вня якост1 та безпеки послуг з перевезення па-сажир1в [ вантаж1в.
Стратепчними напрямами розвитку заизничного транспорту е
таю:
- створення ново'1 ефективно'1 модел1 державного управлшня та регулювання заизничним транспортом, шдвищення ефективност1 та конкурентоспроможност1 галузц
- створення европейсько'1 системи забезпечення безпеки пере-везень на замзницях;
- забезпечення доступност1 та полшшения якост1 замзничиих транспортних послуг;
- удосконалення лопстичиих технологш та штегращя в м1ж-народш транспортн1 системи.
Основними заходами ав1ацшного транспорту е таю:
- формування державно'1 полпики у сфер1 ав1атранспорту, що вщповщае нацюиальним штересам;
- забезпечення населения доступними, яюсиими й безиечними иослугами повпряних перевезень;
- реформування системи управлшня сектором/аеропортами.
Таким чином, транспорт держави иотребуе оновлення для шд-
вищення якост1 транспортного обслуговування. Наведен! перспек-тивн1 напрями розвитку р1зних вид1в транспорту свщчать про те, що поставлен! цш потребують невщкладиого вир1шеиня, а також про i'x масштабшсть, складшсть у визначальному зиаченш для загально-го розвитку екоиомжи Украши.
Лггература
1. Статистична шформащя / Держав ний ком1тет статистики. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua.
2. Щербина Р. С. Прюритетш напрями розвитку транспортно! лопстики / P.C. Щербина // Оргашзащя перевезень i безпека транспорту. - 2015. -Вип. 26. - С. 14 - 19.
3. Апарова О.В. Оргашзацшно-економ1чний мехашзм забезпечення ста-лого розвитку ашакомпани: монограф1я / О.В Апарова. - К. : Логос, 2011. -248 с.
4. Дикань В. Л. Актуальность улучшения системы комбинированных перевозок в международной транспортной сети // В1сник економши транспорту i промисловостг зб. наук. праць. - 2006. - № 13. - С. 13 - 20.
5. Концепция развития транспортно-дорожного комплекса (ТДК) Украины до 2015 года и последующий период. - Режим доступа : http://www.uts.in.ua/ru/kontseptsyya_razvitiya_transportno-dorozhno go_kompleksa_tdk_ukrayny_do_2015_goda_y_posleduyuschiy_peryod_.html.
6. Щербанин Ю. А. Транспорт и экономический рост: взаимосвязь и влияние / Ю. А. Щербанин // Евразийская экономическая интеграция. - 2011.
- № 3 (12). - С. 65 - 78.
7. Торговельно-економ1чне ствроб1тництво м1ж Украшою та Бшоруссю - Режим доступу : http://belarus.mfa.gov.ua/ua/ukraine-by/trade.
8. Торговельно-економ1чне ствроб1тництво м1ж Украшою та Латв1ею
- Режим доступу: http://latvia.mfa.gov.ua/ua/ukraine-lv/trade.
9. Транспортна система Республжи Бшорусь. - Режим доступу : http://ukrbukva.net/page,2,90274-Transportnaya-sistema-Respubliki-Belarus.html.
10. Машинобудування Украши та свпу. - Режим доступу : http://ukrmach.dp.ua/.
11. Фшпковська Л.О. Тенденцп розвитку транспортно! галуз1 Укра!ни у контекст! реал1зац11 принцишв лог1стики / Л.О. Ф1л1пковська, В.В. Муратов // Проблеми п1дготовки професшних кадр1в з лог1стики в умовах глобального конкурентного середовища: XIV МНПК 27-28 жовтня 2016 р. : зб1рник допов1дей. - К. : НАУ, 2016. - С. 157-159.
Рецензент: I. В. Федотова, канд. екон. наук, доц., ХНАДУ.
