CC BY
700
Рассмотрен способ повышения эффективности использования солнечной энергии комбинированными гелионагревателями. Описаны результаты исследований поступления солнечной энергии на комбинированные гелионагреватели. Установлены зависимости между разными ориентациями теплопоглотителей, размерами гели-онагревателей и их эффективностью. Показано, что из тройно ориентированных ге-лионагревателей можно получить больше энергии, чем из традиционно ориентированных на юг.
Ключевые слова: солнечный коллектор, солнечная энергия, солнечная энергетика.
Shapoval S.P. Rise of effective of combined solar heaters
This article studies the method of efficiency increase of solar energy using by combined solar collector. The results of investigation of solar radiation incoming on the combined solar collectors are described. The dependence between different orientations of the absorber and different constructional overall dimensions are determined. It is shown that we can receive more energy from combined solar collectors with triple orientation of absorber than from traditionally flat.
Keywords: solar collector, solar energy, solar energetics.
УДК 338.246.025:622.323 Асист Х.В. Горбова - НУ "Льв1вська полiтехнiка "
ПЕРСПЕКТИВИ ВИДОБУТКУ НАФТИ I ГАЗУ НА УКРАШСЬКОМУ ШЕЛЬФ1 ЧОРНОГО ТА АЗОВСЬКОГО МОР1В
Проаналiзовано перспективи видобутку нафти i газу на украшському шельфi Чорного та Азовського морiв. Запропоновано шдходи до розвитку таких роб^, а та-кож можливють застосування концесп як джерела фшансування видобутку нафти й газу.
Ключовг слова: нафта, газ, видобування, концешя, шельф.
Постановка проблеми. Тепер в Укра!ш питання постачання газу стали не тшьки еконсяшчною проблемою, але й пол1тичною. Це зумовлено тим, що та цшова политика, яку застосовуе Рошя до нашо! кра!ни, така, що робить практично всю нашу промислову продукщю неконкурентноспроможною на св1товому ринку. Це, поза сумшвом, негативно впливатиме на загальний стан розвитку економжи краши. Виходом 1з ще! досить складно! ситуаци е тшьки один - пришвидшеними темпами збшьшувати видобуток нафти та газу в межах Укра!ни 1 застосовувати енергозбер1гакш технологи. Окрем1 позитивш зрушення в цьому напрямку вже робляться. Так, наприклад, декшька провщ-них тдприемств в Укра!ш у 2012 р. припинили виплавляти сталь енерговит-ратним мартешвським способом (який загалом свт вже давно не використо-вують), а перейшли на бшьш сучасш економ1чш методи. Проте говорити про загальну тенденщю переходу промислових тдприемств 1 житлово-комуналь-ного господарства на енергозбер1гакга технологи не можна, оскшьки на це потр1бно дуже багато кошпв, як видшити на щ потреби в необхщному обсяз1 тепер в Украш неможливо. Тому найоптимальшшим шляхом для подолання ще! проблеми, на нашу думку, е збшьшення найближчим часом обсяпв видобутку газу 1 нафти на укра!нському шельф1 Чорного 1 Азовського мор1в. А оскшьки на це також потр1бш значш кошти, то реал1зувати це 1з застосуванням м1жнародних концесшних угод.
Анал1з останшх досл1джень 1 публ1кац1й. Публшацш, в яких розгля-дають проблеми видобутку нафти i газу на укра!нському шельфi Чорного i Азовського морiв, е не так багато [1-3]. А концесшш угоди в бшьшосп публь кацiй [4-6] розглядаються чисто з юридичних позицш, яю, без сумшву, також треба дослщжувати, але при цьому не можна упускати економiчноl сторони -розкриття 1х економiчноl доцiльностi i прийняття оптимального ршення з таких питань: за що, кому i скшьки треба платити пiд час укладання тако1 угоди, щоб штереси i ризики всiх 11 учасниюв були об'ективно врахованi. Цi пи-тання, на нашу думку, е ще складнiшими, нiж попереднi чисто юридичш.
Метою роботи е обгрунтування перспектив видобутку нафти i газу на укра1нському шельфi Чорного та Азовського морiв i можливiсть застосуван-ня концесп як джерела фшансування цих робiт.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Щорiчно з укра1нських надр видобувають 20 млрд м3 природного газу, проте ще! кiлькостi замало для нашо! держави, економiка яко! потребуе ще близько 60 млрд м3 блакитно-го палива на рж. Дефiцит вiтчизняного природного газу компенсуеться поставками виключно з Росп (хоча ще недавно юнували угоди про постачання природного газу з кра!н Середньо! Азп). Наявнють монополiста у таких поставках призводить до того, що постшно виникають економiчнi проблеми (щ-нов^ "розкрадання газу" тощо) i полиичш (розмiщення Росiйського Чорно-морського флоту, вступ Укра!ни в окремi наднацюнальш утворення тощо), якi становлять загрозу не тiльки енергетично!, але й полггично! безпеки Укра-1ни. О^м цього, цiнова полiтика на цей газ така, що скоро зробить практично всю нашу продукщю неконкурентоспроможною на свгговому ринку.
Якщо зробити прогноз на майбутне, то ця ситуащя, на нашу думку, буде тшьки погiршуватись. Це зумовлено тим, що в Свросокга видобуток нафти нестримно падае, оскшьки виснажуються старi родовища. Окрiм цього, енергетичний голод посилиться через масове виведення з експлуатацп старих АЕС. До 2030 р. залежнють €С вщ iмпорту вуглеводнiв зросте вiд 57 % до 65 %. Залежнють щодо нафти становитиме - 93 %, газу - 84 %. США i Японiя щорiчно iмпортують майже мiльярд тонн нафти. Китаю з кожним роком нафти i газу потрiбно дедалi бiльше [1, с. 6].
В умовах тотально! залежност вщ росiйських поставок енергоноспв гостра необхiднiсть в штенсифжацп видобутку енергоноспв на шельфах Чорного та Азовського морiв. Однак освоения Чорноморсько-Азовського шельфу лише державними ресурсами на сьогодш видаеться неможливим, оскшьки найперспективн^ нафтогазовi поклади Чорного моря знаходяться на глибинi 4-5 тис. м, а юнукш державнi видобувш пщприемства не мають вiдповiдного досвщу та технiчного обладнання для глибоководного видобутку. О^м цього, глибоководний видобуток складний i високотехнологiчний процес, який потребуе унiкальних технологiй, якими володiе невелике коло компанiй. Тому юнуе об'ективна причина у залученш великих iноземних компанiй, як спецiалiзу-ються на подiбних роботах, до розробки укра!нського шельфу цих морiв.
Початковi сумарнi ресурси вуглеводнiв укра!нського сектору аквато-рiй Чорного i Азовського морiв обсягом 1,5 млрд т умовного палива розподь
ляються так [1, с. 6]: Швшчно-Захщний шельф Чорного моря - 604 млн т у.п.; континентальний схил i глибоководна западина Чорного моря - 346 млн т у.п.; Прикерченський шельф Чорного моря - 257 млн т у.п; акватс^я Азовського моря - 324 млн т у. п. Для реалiзащl першочергових швести-цшних проекпв розвитку укра1нського нафто- i газовидобутку на шельфi i континентальнiй частинi кра1ни потрiбно 842 млн дол. [3].
Одним iз прiоритетних завдань ДАТ "Чорноморнафтогаз" визначено нарощування ресурсно1 бази вуглеводшв за рахунок проведення геологороз-вщувальних робiт у таких регiонах: Прикерченському i пiвнiчно-захiдному шельфi Чорного моря, твденнш i захiднiй частинi Азовського моря. Пошуко-во-розвщувальне бурiння плануеться провести на 10 нових площах. За результатами геологорозвщувальних робгг очiкуеться вiдкрити два-три родови-ща зi загальними запасами вуглеводнiв 60-70 млн т умовного палива [1, с. 7].
Для нарощування обсяпв видобутку намiчено завершити облаштуван-ня i забезпечити введення в експлуатащю Одеського (2012 р.) i Безiменного (2015 р.) газових родовищ, а також Суботинського нафтового родовища (2012 p.). За рахунок введення в дж> нових родовищ i свердловин очжуеться довести обсяги видобутку у 2015 р. природного газу до 1512,2 млн м3, нафти до 306,8 тис. т [1, с. 7]. Новими суднами поповниться технолопчний флот. Для виконання бурових робгт на глибинах морiв до 100 м буде побудовано нову СПБУ, а для освоення глибоководного шельфу (1000 i бшьше метрiв) шдприемство придбае ППБУ у Китаю в лiзiнг. Фшансування будiвництва стащонарно! плавучо! бурово1 установки (Super М2) Китайсько! нащонально! експортно^мпортно! корпорацп точного машинобудування передбачаеться здiйснити в рамках ствпращ з Експортно-iмпортним банком Китаю, тд гаранта Державно! шновацшно! фшансово-кредитно! установи Укра!ни.
Укладання цих угод е позитивною тенденщею, але, на наш погляд, ль зинг у такому разi е бiльш ризиковою операцiею, нiж концесiя. То саме мож-на сказати i про придбання плавучо! бурово! установки (Super М2) шд гаран-тiю держави. Це пояснюеться тим, що освоення цих нових технологш виконання бурових робгт i сам пошук родовищ може продовжуватись тривалий перюд. Ризик швидкого пошуку пояснюеться тим, що переважна бшьшють родовищ знаходиться на глибоководнш частинi шельфу Чорного моря, почи-наючи з глибин бшьше 800 м, а вартють платформи, яка буритиме - 4,5 млрд дол. (вщ мшьйона до трьох мшьйошв доларiв на добу коштуе !! оренда), i при цьому вiрогiднiсть попадання на родовище становить приблизно 50 % [1, с. 8]. Все це свщчить про те, що щ роботи е не тшьки надзвичайно витратними, але й надзвичайно ризиковими. Тому юнують значш загрози, що щ витрати доведеться сплачувати за рахунок бюджетних коштiв, яких i так катастрофiч-но не вистачае на виплату вже тепершшх (тобто рашше створених) боргiв. Продовжувати збiльшення ще! боргово! ями, з урахуванням ушх мiжнарод-них подiй, для Укра!ни дуже небезпечно. Треба шукати iншi шляхи для вирi-шення ще! проблеми.
Оскшьки швидко освоïти цi родовища тiльки власними силами не реально, то, на нашу думку, бшьш ращональним е створення Bcix сприятливих умов для залучення iноземних iнвесторiв на виконання цих робгт на засадах концесп. Тим бiльше, що украшський шельф Чорного моря зацiкавив найбiльшi свiтовi нафтовидобувнi компанiï, такi як Korea Resources Corporation, Royal Dutch Shell Group i Chevron, яю готовi iнвестувати кошти у щ про-екти. У разi залучення цих компанiй до реалiзацiï проекту, виникае реальна можливiсть вийти на рiвень промислового видобутку вже через 5 роюв, а не через 10, як планувалося спочатку [1, с. 7].
1ншою причиною, яка ускладнюватиме освоення шельфу Чорного i Азовського морiв, е особливi стосунки, якi склалися з Рошею, що продовжуе реалiзацiю своеï енергетичноï геополiтики на теренах Украïни. Сутнють цiеï полiтики, на наш погляд, полягае в тому, щоб, з одного боку, закршляти за собою територп, на яких в майбутньому можна буде робити видобуток, а з шшого, пiд рiзними причинами зривати роботи з пошуку родовищ i видобутку природного газу i нафти на цьому шельфг Це пояснюеться тим, що для Росп зовсiм не потрiбно, щоб Украша, а можливо й iншi держави, почали от-римувати дешевий чорноморський газ, який зразу створить конкуренщю для дорогого росiйського газу, що перекачують iз Сибiру або Середньоï Азiï.
Так, наприклад, утворене спшьне пiдприемство "Газпрому" i "Нафто-газу Украïни" може отримати у якосп одного з активiв "Шдняття Палласа" -спiрну дiлянку на шельфi Чорного моря. Це СП невипдне обом сторонам, оскшьки росiйська компанiя на сьогоднi не зможе представити сучасш техноло-riï видобутку вуглеводнiв на морському шельфа а буде змушена закуповува-ти ïх у iноземцiв, що ïм зовсiм невигiдно.
Для Украïни це невипдно тому, що мiж Рошею i Украïною не iснуе кордону в Чорному i Азовському морях. У шчш 2010 р. Украша видала доз-вiл "Нафтогазу Украши" на пошук i видобуток вуглеводшв у межах структу-ри "Палласа" на швшчно-схщнш дiлянцi шельфу Чорного моря. Але з 2002 р. лiцензiя на дшянку шельфу, який включае "Пiдняття Палласа", належить ро-сiйськiй компанiï "Чорноморнафтогаз". Хоча ш належить право не на розроб-ку цiеï дiлянки, а лише на пошук вуглеводшв. Тим бшьше, що термш ïï дiï за-кiнчуеться у 2012 р. Проте повжо! впевненостi в тому, що щ роботи завершаться з позитивним результатом, немае (прикладом е марш витрати на бу-дiвництво платформи в райош острова Змпний, розташування якоï, внаслiдок мiжнародного судового ршення, перейшло до Румунiï).
Нещодавно Кабшет Мiнiстрiв дозволив ДАТ "Чорноморнафтогаз" тд-писати з росiйською компашею "Лукойл" договiр про спiльну дiяльнiсть з розвiдки та видобутку нафти i природного газу на Одеському, Безiменному i Суботинському родовищах шельфу Чорного моря. Частка ДАТ "Чорноморнафтогаз" в спшьнш дiяльностi становитиме не менше 50 %. Внеском укра-ïнськоï сторони е геолого-економiчна оцiнка запасiв нафти, природного газу i супутшх компонентiв вказаних родовищ. Внеском ВАТ "Лукойл" стануть фь нансовi ресурси, технологiï та устаткування, необхiднi для дотримання пара-метрiв, передбачених проектами. Для "Чорноморнафтогазу" це дае змогу отримати пристойш iнвестицiï, а для "Лукойлу", у якого вже е досвщ видобутку
нафти i газу на шельфа видобувати через п'ять-ciM роюв 2-3 млн т нафти на piK i 7-10 млрд м3 газу [1, с. 9]. Остання фраза цього розподшу якась незрозу-мша, оскiльки виходить, що украшське пiдприeмство на свош територiï видо-буватиме газ i нафту для "Лукойлу" за яюсь "пристойн швестищГ, а остання попм нам ïx продаватиме за "непристойш" цiни.
Невдало, на нашу думку, поки складаються вiдносини мiж Украшою i заxiдними iнвесторами (Vanco Prykerchenska). Ця компанiя розпочала освоення шельфу в найбшьш перспективнiй частит Чорного моря - Прикер-ченськш дiлянцi, куди входять Тетяïвська площа i Судацький складчастий пояс. Передбачалось, що ця фiрма розпочне детальт геологiчнi дослiдження цього регiону та ощнку глибоководноï зони Чорного моря. За попередшми оцiнками, прогнозувалось, що щороку потенцiйний видобуток може станови-ти: 4 млн т нафти i близько 4,5 млрд м3 природного газу. Оч^еться, що для всього перюду реалiзацiï проекту загальний обсяг швестицш може переви-щити 15 млрд дол. США [1, с. 8]. В один перюд цш компанiï заборонили здiйснювати цю дiяльнiсть, але тепер з нею тдписано мирову угоду, що дасть змогу продовжити освоення шельфу. Проте це також викликае сумнiви, оскшьки Vanco Prykerchenska - це сумтвна невiдома компанiя (черговий по-середник), яка не мае m достаттх коштiв, нi сучасних теxнологiй.
Висновки i перспективи подальших досл1джень. На пiдставi вико-наного дослiдження можна зробити таю висновки:
1) для виршення енергетично! незалежностi Украши треба пришвидшени-ми темпами розвивати видобуток природного газу i нафти у межах дер-жави;
2) найбшьш перспективним мюцем такого видобутку е шельфи Чорного i Азовського морiв;
3) освоення шельфiв цих морiв е складним заходом у техтчному планi i витратним у грошовому, оскшьки виникае необхщшсть застосовувати найсучасшшу теxнiку i теxнологiю видобутку копалин на значнiй глиби-нi;
4) реальне освоення цих шельфiв (як показуе досвщ Румунiï, Туреччини i, навпъ, Грузiï, що шельфовий видобуток енергоноспв надзвичайно вит-ратний, а тому тд силу тiльки великим компашям i мiжнародним кон-сорщумам) можлива тiльки зi залученням потужних компанiй;
5) угоди на здшснення цих робiт найкраще укладати з цими компанiями на концесiйниx засадах;
6) окремого дослщження потребуе економiчне обгрунтування ефективностi таких концесiйниx угод.
Лтратура
1. Енергетична безпека Украши в Чорноморському регiонi. Анал1тична доповщь / О. Л. Михайлюк, O.G. Калашникова / за ред. О.О. Воловича. - Одеса : Вид-во "Фешкс", 2011. - 55 с.
2. Калашников М. Странам, богатым нефтью и газом, грозит судьба инков, ацтеков и майя? / М. Калашников. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.newsland.ru.
3. Вознюк М. Газ по-черному: Украина обойдется своими ресурсами? / М. Вознюк. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.izvestia.com.ua/ru/article/1464.
4. Першотравнева О. Поняття концеси та концесшного договору / О. Першотравнева // Економжа, фшанси, право : наук. журнал. - 2001. - № 12. - С. 13-16.
5. Трахтенгерц Л. Договор коммерческой концессии / Л. Трахтенгерц // Юридический мир : производств.-практ. журнал. - 1997, апрель. - С. 45-51.
6. Сидоров Я.О. Договiр комерцшно! концесп: аналiз зарубiжного досвiду i тенденцп розвитку в Укршш / Я.О. Сидоров // Пщприемництво, господарство i право. - 2004. - № 1. -С. 51-54.
Горбова Х.В. Перспективы добычи нефти и газа на украинском шельфе Черного и Азовского морей
Проанализированы перспективы добычи нефти и газа на украинском шельфе Черного и Азовского морей. Предложены подходы к развитию данных работ, а также возможность применения концессии как источника финансирования добычи нефти и газа.
Ключевые слова: нефть, газ, добыча, концессия, шельф.
Gorbova Kh.V. Prospects of booty of oil and gas are on the Ukrainian shelf of Black and Azov pestilences
The prospects of booty of oil and gas are analysed on the Ukrainian shelf of Black and Azov pestilences. Offered approach to development of these works, and also possibility of application of concession as sourcing of booty of oil and gas.
Keywords: oil, gas, booty, concession, shelf.
УДК 674.093.26 Проф. П.А. Бехта, д-р техн. наук;
астр. Д.В. Тимик - НЛТУ Украши, м. Львiв
ВПЛИВ МОДИФ1КУВАННЯ ПОВЕРХН1 ЛУЩЕНОГО ШПОНУ НА М1ЦН1СТЬ ФАНЕРИ НА ЗР1З
Дослщжено вплив концентрацп, витрати модифжатс^в i часу пресування на межу мщност фанери на зрiз, виготовлено! з шпону модифжованого пероксидом водню, оцтовою кислотою, натрш карбонатом й алюмшш персульфатом. Наведено результати експериментальних дослщжень залежност мщност фанери на зрiз вщ дослщжуваних факторiв.
Ключовг слова: фанера, модифжування, межа мщност на зрiз, лущений шпон.
Постановка проблеми. У роботах [1-3] встановлено доцшьшсть мо-диф^вання поверхш лущеного шпону перед операщею нанесення на нього клею у виробницт фанери, що забезпечуе досягнення потрiбноl мщносп фанери за зменшено! витрати клею та значно! економп енергоресуршв.
Хiмiчне модиф^вання поверхш шпону з метою покращення адге-зшних властивостей е значно ефектившшим порiвняно з модифжуванням всього об'ему шпону, тому що дае змогу скоротити витрати реактиву та спростити процес модиф^вання. Наведеш у згаданих вище працях досль дження з хiмiчноl точки зору пояснюють змши, яю зумовлюють шдвищення реакцшно! здатностi поверхш шпону шсля оброблення його рiзними модифi-кувальними речовинами.
Окрiм дослiдження властивостей поверхш модифжованого шпону, важливо з'ясувати вплив модиф^вання поверхнi шпону перед операщею нанесення на нього клею на властивосп фанери, виготовлено! з нього, зокрема мщност фанери на зрiз.
Тому метою дослщження було з'ясувати вплив модиф^вання поверхш лущеного шпону на мiцнiсть фанери на зрiз.
