CC BY
73
УДК 378.032
Мшена Безугла
художня осв1чен1сть як компонент духовно-культурно1
Ц1ННОСТ1 ОСВ1ТИ
Стаття присвячена досл1дженню художньог осв1ченост1 як компонента духовно-культурног цтност1 освти. Особлива увага придшяеться визначенню сутност1 художньог осв1ченост1 та ii рол1 в процеЫ формування духовно-культурног осв1чено'1 особистост1 сучасного студента.
Ключовi слова: духовно-культурна цтшсть освти, художня осв1чешсть, творч1сть, емоцтшсть, тзнавальна парадигма, культуро творча парадигма.
Милена Безуглая
ХУДОЖЕСТВЕННАЯ ОБРАЗОВАННОСТЬ КАК КОМПОНЕНТ ДУХОВНО-КУЛЬТУРНОЙ ЦЕННОСТИ ОБРАЗОВАНИЯ
Статья посвящена исследованию художественной образованности как компонента духовно-культурной ценности образования. Особое внимание уделяется определению сущности художественной образованности и ее роли в процессе формирования духовно-культурной образованной личности современного студента.
Ключевые слова: духовно-культурная ценность образования, художественная образованность, творчество, эмоциональность, познавальная парадигма, культуро творческая парадигма.
Milena Bezugla
artistic erudition as component of spiritual and cultural
value of education
The article is devoted to the research of artistic erudition as component of spiritual and cultural value of education. Special attention is paid to the defining the essence of artistic erudition and its role in the process of spiritual and cultural well-educated personality of the modern student development.
Key words: spiritual and cultural value of education, artistic erudition, creation, emotionality, cognitive paradigm, culture creative paradigm.
У сучасному свт, що пост1ино зм1нюеться, студентам надзвичаино складно знайти пдне мюце в жити. Здавалося б, у цьому !м мае надати ютотну допомогу осв1та, але нит наявтсть диплома про вишу осв1ту не гарантуе благополуччя в майбутньому. I на те е чимало вагомих причин. У ХХ1 ст. у вищш школ1 акцент робиться на щдготовщ вузько спещал1зованих фах1вщв, на розвитку у студеиив переважно тзнавальних навичок, а духовно-культурнш, емощйнш, культуротворчш складовим осв1ти, як1, по суп, характеризують 11 щнтсть, не придшяеться належно! уваги. Щодо цього А. Дамасю зазначае: «Така увага розвитку тзнавальних навичок на шкоду емоцшним е одтею з причин падшня морал1 в сучасному сустльств1... Здорова моральтсть, яка е м1цною основою життя громадян, вимагае емощйно! учасп» [3, с. 5]. Кр1м того, вилучення емощйно! складово! з освггньо-виховного процесу призводить до розвитку у студентов ращоналютичного св1тогляду 1 позбавляе !х можливост розкрити повною м1рою свш творчий потенциал, проявити себе як шщативну, самоспйну, духовно-культурну, критично мислячу, творчу особистють, котра характеризуеться свободою думок 1 дш, прагне до подальшого самовдосконалення, здатна до прийняття нестандартних ршень 1 вщкрита до сприйняття усього р1зноматття прояв1в культури загалом та духовно! культури зокрема. На думку вченого, саме художня освгга е т1ею головною сполучною ланкою м1ж тзнавальними та емоцшними факторами розвитку суспшьства, саме вона може !х вр1вноважити шляхом сприяння емоцшному розвитку студентсько! молод1 [3, с. 5]. Таким чином, у сучасних умовах надзвичайно! актуальност1 набувае проблема формування у студентсько! молод1 художньо! осв1ченост1 як значущого компонента духовно-культурно! щнност1 освгги.
Проблема щнност1 осв1ти, духовного 1 духовно-культурного розвитку особистост1 вщображена в роботах фшософ1в 1 педагопв (В. Андрущенко, С. Атшмов, Р. Барроу, М. Бердяев, Р. Вудс, I. Зязюн, I. 1ль!н, В. Кремень, Л. Хей та ш.), психолопв (Б. Ананьев, I. Бех, Л. Виготський, С. Рубш штейн та ш.), педагопв (Г. Ващенко, Д. Венцель, С. Гончаренко, В. Молодиченко, О. НЫфоров, С. Русова, С. Третяк та ш.). Деяк сучаст вчет (Е. Вагнер, А. Дамассю,
в. Зеленов, К. Робшсон, П. Шафер, Г. Шевченко та ш.) вказують на необхщтсть замiни тзнавально! парадигми на культуротворчу, надання надежно! уваги емоцiйнiй складовiй процесу отримання осв^и у вузi, значущiсть художньо! освiченостi як важливого компонента духовно-культурно! щнност освiти.
Мета статтi - охарактеризувати художню освiченiсть як компонент духовно-культурно! щнност освiти, обгрунтувати необхiднiсть впровадження елементiв творчостi та емоцiйностi у навчант студентсько! молодi.
У ХХ1 ст. вченi вiдзначають зростаючу потребу в замш тзнавально! парадигми навчально-виховного процесу на культуротворчу, особливо вказують на важливють розвитку у студенив емоцiйних навичок. Це зумовлено бажанням громадськостi вийти з тривало! духовно-культурно! кризи, прагненням до благополуччя i стабiльностi, втiлення в життя яких залежить переважно не вiд ступеня освiченостi суспiльства, а вiд того, який характер i тип культури складаеться в ньому. Отже, перед вищою школою сьогодт сто!ть надзвичайно важливе завдання - здiйснювати подготовку не лише фахiвцiв з необхщним багажем корисних знань, а гармоншно!, цiлiсно!, широко i критично мислячо! творчо! духовно-культурно! особистостi, а це можливо лише за умови того, що вища школа буде «не вдосконаленим мехатзмом осв^и», а «повнощнним iнститутом культури, що здiйснюе подготовку не просто освiчених особистостей, а повнощнно-культурних людей» [1, с. 54].
Ниш спостертаеться значне зростання штересу вчених усього свiту до художньо! освiти та !! важливо! ролi в розвитку пiдростаючого поколiння. Про це свщчить проведення всесвiтнiх конференций (м. Лiсабон, Португадiя, 2006 р.; м. Сеул, Корея, 2010 р.), семiнарiв (м. Вшьдбад-Кройт, Шмеччина, 2011 р.), симпозiумiв (м. Вiннiпег, Канада, 2010 р. i самiтiв (м. Гонконг, КНР, 2007 р.; м. Тайбей, Республша Китай, 2008 р.; м. Ньюкасл, Велика Бритатя, 2009 р.; м. Роватем^ Фiнляндiя, 2012 р.; м. Гонконг, КНР, 2012 р.; м. Мюнхен -м. Вшьдбад-Кройт, Шмеччина, 2013 р.), оргатзащя яких спрямована на здшснення плщного дiадогу, розвиток партнерських вiдносин i об'еднання всiх осiб, котрi щкавляться питаннями художньо! освiти, з метою ретельного
дослщження можливостей доступу до не!, вивчення !! якост1 та социально! 1 культурно! корист вщ не!.
Незважаючи на це, варто зазначити, що вченим св1ту ниш доводиться мобтзувати зусилля на захист творчост1 - головного елементу художньо! осв1ти, яка зараз перебувае в шнщ списку прюритет1в ЮНЕСКО та в зв'язку з цим може бути виключена з нього. На даний момент вже з1брано бшьше 13000 щдпис1в науковщв на захист творчост1, що е найяскравшим визнанням !! значущост1 для художньо! осв1ти в усьому свт. «Творчють сьогодт також важлива в освт, як 1 письментсть, 1 нам треба вщповщно до не! ставитися», - зазначае К. Робшсон [3, с. 7].
Творчють мае духовну основу. Вона «побуджуеться духовною цшстстю 1ндив1дуальност1, яка гармотзуе едн1сть розуму, почутт1в, особист1сно! душевност1 та духу й одухотворен1сть будь-яко! дИ 1 д1яльност1» [6, с. 39]. Завдяки заняттям творч1стю студентська молодь отримуе шанс розкрити свш творчий потенц1ал, задовольнити власну потребу в духовно-культурнш самоактуал1зац1!. Саме творчють вносить елемент неспод1ванки та шщативносп у навчально-виховний процес, наповнюючи його яскравими фарбами 1 сильними емоц1ями, стимулюючи п1двищення 1нтересу до дослщжуваного матер1алу в студент1в та актив1зуючи двосторонн1й позитивний емоц1йний вщгук ус1х учасник1в навчально-виховного процесу. Залучення студент1в до р1зно! творчо! д1яльност1 сприяе вихованню в них таких важливих якостей, як в1дпов1дальн1сть, шщативтсть, творче ставлення до д1йсност1, здаттсть до уяви, критичного мислення, прийняття нестандартних р1шень. Будучи значущим елементом художньо! осв1ти, творч1сть сприяе найбшьш повному розкриттю зд1бностей кожного студента, стимулюе його прагнення до подальшого самовдосконалення, актив1зуе його потребу в осягнент нового та сприяе розвитку й утвердженню духовно-культурних ценностей особистост1.
В умовах сучасно! д1йсност1, коли св1т швидко зм1нюеться, людство все бшьше усв1домлюе, що для стабшьного 1 сприятливого розвитку сусп1льства необхщт фах1вц1 з громадянською св1дом1стю, нестандартним мисленням, здатн1
швидко адаптуватися до новиx обставин життя, активт yчасники piзниx сфеp життeдiяльностi, люди твоpчi, iнтелiгентнi i головне - моpальнi, дyxовнi, кyльтypнi. Сучаст вченi вказyють, що наявнiсть цих якостей y молодиx людей як «бyдiвникiв майбyтнього сустльства» e одтею з необxiдниx умов вiдpодження духовност!, моpальностi i кyльтypностi в ydx сфеpаx життя, насампеpед в освт, де актовно фоpмyeться особистiсть майбутнього фаxiвця. Введення елементiв твоpчостi i пpидiлення значноï уваги дyxовно-кyльтypномy pозвиткy молодоï людини в пpоцесi здобуття нею осв^и може стати мiцним фундаментом piзнобiчного pозвиткy не лише ^офе^он^а, а й високоосвiченоï, шиpокомислячоï, моpальноï, дyxовно-кyльтypноï особистостi.
Пеpш тж пеpейти до pозглядy сyтностi поняття «художня освiченiсть», подано визначення поняття «освiченiсть». Так, у «Тлумачному словнику» Д. Ушакова освiченiсть визначаеться як «ступшь, наявнiсть освiти, кyльтypнiсть» [5], а в «Тлумачному словнику» С. Ожегова - як «наявтсть у людини piзностоpоннix знань» [4]. На нашу думку, в умовах сучасност освiченiсть ваpто pозглядати не лише як сукуптсть знань, отpиманиx в пpоцесi освiти, а як сукуптсть певних особистiсниx xаpактеpистик (piзнобiчна обiзнанiсть, кyльтypнiсть, благоpодство почyттiв, вмiння ш^око мислити, тонко вщчувати й «бачити» пpекpасне, пpямyвати шляхом «дyxовноï нав^аци» (В. Розiн), наявнiсть pефлексивного уявлення пpо набyтi знання, наявнiсть власного св^обачення, шанобливе ставлення до ценностей i тpадицiй iншиx наpодiв), що активiзyють i стимулюють бажання i потpебy особи в подальшому самовдосконалент та гаpмонiйномy pозвиткy.
Художня освiченiсть як значущий компонент дyxовно-кyльтypноï щнносп освiти е сyкyпнiстю фiзичниx, pозyмовиx, емощйних i твоpчиx здiбностей, умшь i навичок, спpямованиx на pозвиток у стyдентськоï молод! певних якостей: кyльтypотвоpчого ставлення до дшсносп, плiдноï уяви, емоцiйностi, духовно-кyльтypноï i дyxовно-моpальноï вiдповiдальностi, гнучкосп, кpитичностi i ш^оти мислення, кyльтypотвоpчоï iнiцiативностi, почуття самостiйностi, здатностi до адаптацiï' i с^и^ято^ос^ до iнновацiй, свободи думок i дш, що загалом
xapa^repro^ra молоду людину як гapмонiИнy, piзнобiчно pозвиненy, мислячу, освiченy, дyxовно-кyльтypнy, твоpчy особистiсть. Kpiм того, залучення студеиив до кyльтypноï спадщини минулого, стимулювання ïx aктивноï yчaстi у твоpчiй дiяльностi, pозвиток xyдожньоï освiти с^илю^ бiльш плщному зaсвоeнню дослiджyвaного мaтеpiaлy. Iнaкше кажучи, освiтa в гaлyзi мистецтв та освiтa за допомогою мистецтв спpияe глибшому pозвиткy пiзнaвaльниx здiбностеИ стyдентiв, може, як зaзнaчaeться в «ДоpожнiИ кapтi xyдожньоï осв^и», «^ивес™ методику i пpедмет вивчення до бiльшоï вiдповiдaльностi з потpебaми сучасного сyспiльствa, в якому вони живуть» [З, с. 4].
^над^кий вчений П. Шaфеp звеpтae увагу на знaчyщiсть xyдожньоï освiти в становлент кyльтypноï особистост!, зазначаючи, що вона e «необxiдною основою щасливого, здоpового, пpодyктивного життя зi вшма умовами для сaмоpелiзaцiï особистостi» [7, с. 191]. В aвтобiогpaфiчнiй стати «Основи для життя» вчений aкцентye увагу на тому, що всебiчнa xyдожня освiченiсть у вiзyaльниx, музичнж, лiтеpaтypниx мистецтвax спpияe фоpмyвaнню цiлiсноï твоpчоï особистостi, котpa здатна твоpчо pеaгyвaти на бyдь-якi тpyднощi життя. Д. Пол Шaфеp зaзнaчae, що тщо iнше в свiтi не пpиносить людинi такого вiдчyття наповненост життя paдiстю i щастям, як мистецтво, особливо якщо людина вiдкpивae йому своe сеpце i душу та отpимye щиpy насолоду вщ нього. Художня освiченiсть - це най^ата iнвестицiя в мaИбyтнe. Заняття мистецтвом допомагають молодi легше знайти сшльну мову з iншими людьми, пpобyджyють в ниx вiдчyття eдностi, pозвивaють навички та здaтностi до комуткацп, вчать висловлювати тaкi почуття й емоцiï, як тypботa, чуттевють, само дисциплiновaнiсть i вiдчyття пpопоpцiй; спpямовyють на pозвиток yмiння ^аи^вата в комaндi, пiдтpимyвaти один одного. Чеpез знайомство з piзними мистецтвами молодь чеpпae знання пpо ^аши свiтy, кyльтypи та цивiлiзaцiï, знайомиться з кyльтypною спадщиною, тpaдицiями, легендами, iстоpieю, що спpияe фоpмyвaнню в нж цiлiсного уявлення пpо дшстсть, значно pозшиpюe ïx кpyгозip.
Ми повтстю погоджуемося з думкою П. Шафера, що мистецтво е ключем до розвитку цтсно! творчо! особистосп, котра здатна творчо реагувати на будь-як1 труднош! сучасного життя, завдяки розвиненим розумовим, фiзичним, емощйним та духовним здатностям знаходити нестандартний вихщ з! складно! ситуацi!. Вчений справедливо зазначае, що нит, «саме творчий потенщал, а не конформ!зм дозволяе людям ефективно проявляти сво! здатност в професi!, також як i мода на нов! форми поведонки та свщомостЬ» [7, с. 189].
З метою формування у студепив художньо! освiченостi як компонента духовно-культурно! щнносп !х осв!ти доцшьно ввести спецкурс «Освiчена особиспсть», программа якого скаладаеться з 6-ти лекцшних (лекдiя-зацiкавлення «Перлини знання або щнтсть осв!ти», лекщя-розстановка акдентiв «Освiта i виховання в сучасному свт», лекщя-дискуия «Духовтсть, культура, освiта, особиспсть», лекщя-пошук «Цiннiсна суттсть осв!ти», лекдiя-пошук «Духовно-культурт щнносп осв!ти») i 5-ти практичних (колективний диспут «Освiчена людина ХХ1 стол!ття: яка вона?», поетична в!тальня «У яскрав!м св!тл! знання», круглий стш «Особиспсть викладача утверситету як проводника до св!тла знань», семшар-третнг «Осв!та дущ! через серце», колокв!ум «Осв!та майбутнього: якою я !! соб! уявляю?») занять. Програма спецкурсу мае утверсальний характер ! може бути використана у будь-якому вуз! з метою тдвищення защкавленосп студентсько! молод! у процеш навчання та формування в не! духовно-культурних ценностей осв!ти, як! е основою !! подальшого р!зноб!чного духовно-культурного розвитку.
Пщ час реал!заци спецкурсу, незалежно вод того, в як1й д!яльност! студенти беруть участь, вони поступово духовно ! культурно збагачуються через знайомство з прекрасним, найголовтше - через д!алопчне стлкування один з одним ! з викладачами у процеш виконання творчих завдань та колективно! роботи. При використант на заняттях спецкурсу «Осв!чена особиспсть» елемепив художньо! осв!ти (прослуховування приемно! рефлексивно! музики, перегляд художтх ! документальних фшьм!в на моральну ! культурну тематику, знайомство з творчютю вщомих митщв минулого ! сьогодення тощо) р!зноб!чно
розвиваеться особистють студента. При цьому майб^т фахiвцi отримують не лише нов! знання, а знання «вщчуи, пережил». У них поступово формуеться образне мислення, розширюеться кругозiр, розвиваються здiбностi до критичного ощнювання i творча уява, глибше i швидше вщбуваеться засвоення та розумiння дослiджуваного матерiалу. Загалом через художне сприйняття дiйсностi у студентов, що позитивно позначаеться на процеи навчання: значно тдвищуеться штерес i мотивация молодих людей до бшьш активно! участi в засвоент навчального матерiалу. Отже, завдяки художнш освiченостi у студентсько! молод! формуеться усвщомлене i стiйке ставлення до осв!ти як духовно-культурно! щнностг
Лкература
1. Зеленов G. Якост штелтентносп як ядро змюту планетарного виховання / G. Зеленов // Духовтсть особистосп: методологiя, теорiя i практика: зб. наук. праць / гол. ред. Г. П. Шевченко. - Луганськ: Вид-во СНУ !м. В. Даля, 2012. - Вип. 5. - С. 54-64.
2. Ensure Creativity remains a UNESCO priority. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://secure.avaaz.org/en/petition/Ensure_Creativity_remains_a _UNESCO_priority/?tTqfFfb
3. Road Map for Arts Education. The World Conference on Arts Education: Building Creative Capacities for the 21st Century Lisbon, 6-9 March 2006. -P. 3-7. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.unesco.org/new/fileadmin/MULTIMEDIA/HQ/CLT/CLT/pdf/Arts_E du_RoadMap_en.pdf
4. Толковый словарь Ожегова. С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова. [Электронный ресурс]. - Режим доступа:
http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/894390#sel=14:20,14:28
5. Толковый словарь Д. Н. Ушакова 1935-1940. [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/894390
6. Шевченко Г. П. Музично-виконавська дiяльнiсть студентсько1 молодi: монографiя / Г. П. Шевченко, I. О. Сненко. - Луганськ: Вид-во СНУ iM. В. Даля, 2010. - 168 с.
7. Schafer D. Paul. Foundations for life / D. Paul Schafer // Духовтсть особистостг методолопя, теорiя i практика: зб. наук. праць / гол. ред. Г. П. Шевченко. - Луганськ: Вид-во СНУ iM.. В. Даля, 2011. - Вип. 1 (42). -С. 172-193.
УДК 78:071:786.2
Олена Бурська
ВИКОНАВСЬКЕ ПОЧУТТЯ ФОРМИ В КОНТЕКСТ ХУДОЖНЬОГО Ц1ЛОГО МУЗИЧНОГО ТВОРУ (ФЕНОМЕНОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ МЕТОДИКИ ВИКОНАВСЬКО1 ПОДГОТОВКИ)
У cmammi розкриваеться сутшсть почуття виконавськог цш1сност1 музики як 3damHOcmi осягнення ii пластичних ттонацтних форм в 4aconpocmopi художньог' реальностi. Хронотопи музики розглядаються як форми входження слуховог свiдомостi в поле художньо-звукового цшого музичног тканини. Запропонована методика фортетанно'г тдготовки студентiв, яка зорieнтована на розвиток почуття форми музичного твору як художнього цшого i Грунтуеться на id^i глибинного взаемозв'язку, eдностi художнього смислу, ттонацтноИ форми музики та вiдповiдноi гй пiанiстичноi пластики.
Ключовi слова: виконавська форма музики, ттонацтна форма музики, музичний смисл, музичм хронотопи, методика фортетанно'г' тдготовки студентов.
