CC BY
8
УДК 33-026.15:330.341.1:339.9
ПАРАДИГМАЛЬНИИ П1ДХ1Д ДО ВИЗНАЧЕННЯ 1НДЕКСНО1 МОДЕЛ1 КРЕАТИВНОСТ1
© 2015 лошковськА х. с.
УДК 33-026.15:330.341.1:339.9
Лошковська X. С. Парадигмальний пщхщ до визначення iндексноi моделi креативност
Креатившсть сьогодн розглядаеться як нова валюта в глобальному CBimi. У той час як у попередню епоху основною вимогою для досягнення ycnixy було використання, штегрування i здатшсть працювати з новими технолог'тми, сьогодн здатшсть генерувати нов'> iде} та перетво-рювати ix в iнновацii- новий ключ до усику. У зв'язку 3i зростаючою роллю креативностi у свтi вчен виказують усе б'шьшу защавлешсть до вивчення креативно} економки, включаючи дотдження цього феномена як важливо} та необxiдно} полтикоутворюючо} теми. Сьогоднi у cвimi вдбуваеться жорстка глобальна конкуренция мiж мстами i кранами. Конкуренция за ринки товарв i послуг, за доступ до ресурав, за залучення людського потен^алу та капталу. Тривае боротьба за притягування на власну територю людей, фшанав i новтн'к технологй. Усе б'шьшо'} актуальностi набувае концеп^я креативностi в розрiзi ндекав креативност'!. Вони забезпечують аналтичн 'нструменти для о^нки еконо-мiчного впливу креативно} економки i визначення ефективност'> полтичних ршень. У данй статт'> порвнюються 12 ндекав креативност'>, а також проведено }ханал'в, висвтлено miсильн та слабш сторони.
Ключов'! слова: глобалiзацiя свтових процеав, креативна економка, ндекси креативност^ креативн шдустри, iнновацi} Табл.: 1. Шл.: 12.
Лошковська Христина CmaHi^aBiBHa - астрантка, кафедра мiжнародного облку i аудиту, Ки}вський нацональний економiчний ушверситет !м. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки}в, 03068, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 33-026.15:330.341.1:339.9 Лошковская К. С. Парадигмальный подход к определению индексной модели креативности
Креативность сегодня рассматривается в качестве новой валюты в глобальном мире. В то время как в предыдущую эпоху основным требованием для достижения успеха было использование, интегрирование и способность работать с новыми технологиями, сегодня способность генерировать новые идеи и превращать их в инновации - новый ключ к успеху. В связи с возрастающей ролью креативности в мире ученые проявляют все большую заинтересованность к изучению креативной экономики, включая исследования этого феномена в качестве важной и необходимой политикообразующей темы. Сегодня в мире происходит жесткая глобальная конкуренция между городами и странами. Конкуренция за рынки товаров и услуг, за доступ к ресурсам, за привлечение человеческого потенциала и капитала. Продолжается борьба за привлечение на свою территорию людей, финансов и новейших технологий. Все большую актуальность приобретает концепция креативности в разрезе индексов креативности. Они обеспечивают аналитический инструментарий для оценки экономического влияния креативной экономики и определения эффективности политических решений. В данной статье сравниваются 12 индексов креативности, а также проведен их анализ, освещены их сильные и слабые стороны. Ключевые слова: глобализация мировых процессов, креативная экономика, индексы креативности, креативные индустрии, инновации. Табл.: 1. Библ.: 12.
Лошковская Кристина Станиславовна - аспирантка, кафедра международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 33-026.15:330.341.1:339.9 Loshkovska Kh. S. Paradigm Approach to Defining the Index Model of Creativity
Creativity today is regarded as the new currency in the global world. While in a previous era, a basic requirement for success was the usefulness, integration and the ability to work with new technologies, today the ability to generate new ideas and turn them into innovations represents the new key to success. In connection with the growing role of creativity in the world, scientists are increasingly interested to explore the creative economy, including studies of this phenomenon as an important and necessary policy-forming subject. Today's world is a tough global competition between cities and countries. It's the competition for markets of goods and services, for access to resources, for attracting human capacities and capital. The struggle of attracting to the own territory people, finance and the latest technologies lingers on. The increasing relevance has got the concept of creativity in terms of the creativity indices. The latter provide analytical tools for assessing the economic effects of the creative economy and determining the effectiveness of policy decisions. In this article comparison and analyzis of 12 creativity indices is carried out, their strengths and weaknesses are highlighted. Key words: globalization of world processes, creative economy, creativity indices, creative industries, innovations. Tabl.: 1. Bibl.: 12.
Loshkovska Khrystyna S. - Postgraduate Student, The Department of International Accounting and Auditing, Kyiv National Economic University named after V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: [email protected]
Кожне мкто, намагаючись бути лидером у сього-денному глобалiзованому свт, шдкреслюючи сво'1 автентичш риси i самобутшсть, досягае осно-вно'1 мети - позици на вершинах мiжнародних рейтин-ив. Коли мкто або краша пойдае першi щаблини рейтингу за тим чи шшим свиовим шдексом, це i е основною конкурентною перевагою i активним способом залучення до мкта, кра'ши чи регюну людей, швестицш, венчурного бiзнесу та креативних шдприемщв. Сьогодш у свт вцбуваеться жорстка глобальна конкуренцш мiж мктами i крашами. Конкуренцiя за ринки товарiв i послуг, за доступ до ресурйв, за залучення людського по-тенщалута капталу. Боротьба за притягування на власну
територш людей, фшанйв i новггнк технологш. Хочемо цього чи ш, але ми вже стали учасниками ще! глобально! конкуренцш Сьогодш Украша ще не мае всього набору конкурентных переваг, яю дозволять !й впевнено диви-тись у майбутне, тому дослцження свитого досв^ду розробка шдексш креативност е актуальною.
Проаналiзуемо феномен креативност та дослци-мо показниюв, яю забезпечують аналиичш шструменти для оцшки економiчного впливу креативно'1 економжи i визначають ефектившсть полтичних ршень. У данш стати порiвнюються дванадцять шдексш креативност^ а також проаналiзовано та виявлено !х сильш та слабю сторони.
Тему переходу суспкьства до креативно! еконо-м1ки та розгляд креативност1 як системоутворюючого фактора суспкьного розвитку розробляють та вивча-ють багато вчених, зокрема цьому присвячен1 роботи Дж. Хокшса, Е. Пратта, С. Леша, Дж. Юрр1, Дж. Као, Р. Флориди, Ч. Лендр1, Й. Клоудово!, I. Тшагл1, Б. Стехль ково!, М. Б. Гнедовського, 6. В. Зеленцово! та 1нших.
досить давно, проте т1льки протягом останнього деся-тил1ття почали з'являтися перш1 досл1дження 1ндекс1в креативност1. Серед багатьох кнуючих 1ндекс1в було вибрано 12, яю е найактуальн1шими та мають величезну ккьюсть цитувань та посилань в економ1чнш та 1нш1й л1тератур1. Вони будуть представлен в хронолог1чному порядку для кращого розум1ння ïx еволющ! в час1.
Креативн1сть та ïï значення для економ1чного розвитку сьогодш, бкьш н1ж будь-коли, е предметом дискусш i досл1джень як в академ1чними, так i в полггичних шститутах. Креативна економ1ка розвива-еться так само швидко, як i об'еднуе та впливае на решту економжи. Показники торг1вл1 креативними товарами i послугами досягли 624 млрд дол. у 2011 р., що переви-щило бкьш шж удв1ч1 т1 сам1 показники в перюд з 2002 по 2011 рр. [9]. 1з зростанням рол1 креативност1 в еконо-м1чному розвитку полижи все част1ше в1ддають належ-не креативност1 у сво!х пол1тичних програмах. П1онером у ц1й справ1 стала Великобритан1я, саме ïï вчеш вперше створили Цкьову групу з креативних 1ндустр1й в 1997 р. Багато шших краш насл1дували цю тенденц1ю, i деяк1 з них заслуговують на увагу. Фландр1я (Бельт) була Першим рег1оном, яка оргашзувала «Всесв1тн1й форум з креативность («Creativity World Forum») та була одшею 1з засновник1в «Райошв креативно'1 мереж1» («Districts of Creativity Network»), конференци, яка стала еталоном у св1т1, з обговорення креативност за участю кер1вник1в уряд1в, шдприемщв та наукових установ.
У 2002 р. австралшський уряд розробив допов1дь п1д назвою «Креативн1 шдустри досл1дження кластер1в» («CreativeIndustries Cluster Study»)[4]. У тому ж роц1 Но-возеландський 1нститут економ1чних досл1джень опу-бл1кував «Творч1 шдустри в Новш Зеландш Економ1чний внесок» («Creative Industries in New Zealand: Economic Contribution») [12]. У 2011 р. Бразил1я створила Секре-тар1ат з креативно'1 економ1ки п1д контролем Департаменту культури. Майже кожен штат Сполучених Штапв Америки мае державну установу, департамент чи шсти-туц1ю, присвячену креативност як двигуну економ1ч-ного зростання i розвитку. Кр1м того, багато азшських краш проводять досл1дження та 1нвестування у сфери креативно'1 економ1ки. Африканськ1 краши починають брати участь у виршенш креативних питань, в яких вони вбачають двигун оживлення менш розвинених краш. бвропейська Ком1с1я розпочала бвропейський р1к креативност1 та шновацш 2009, основна мета якого полягае у шдвищенш об1знаност1 про важливе значення креативност1 та шновацш, яю сприяють економ1чному процв1танню, а також сощальному та 1ндив1дуальному благополуччю. Корпоращ! також розум1ють важлив1сть сприяння розвитку креативност1 прац1вник1в, менедже-р1в та необх1дн1сть поглиблення знань про це явище.
Бурхливий розвиток креативних шдексш виникае з необх1дност1 поеднання ощнки в1дносин м1ж креа-тившстю, економ1кою та досв1дом 1нших показниюв, основаних на мистецтв1, культур1, регюнальнш жит-тездатност1 глобальних м1ст, а також шформацшно-комун1кац1йних технолог1ях (1КТ). Отже, хоча показники ефективност м1ст застосовуються та досл1джуються
yKHroi «Пiдйом креативного класу» Рiчард Флорида (2002) вказав на важливкть креативно! еконо-мiки i представив концепщю креативного класу з професшно! точки зору, обумовленою двома основними суб-компонентами: «супер-креативним ядром» i «креативними професюналами». Вiн стверджуе, що полижи повиннi зосередитися на «людському клiматi», а не на «б!знес-клшатЬ, тобто замiсть того, щоб швестувати в процес залучення фiрм i капiталу, мiсто мае iнвестувати в його привабливкть для творчих людей, професiоналiв. За Флоридою, креативний клас е ключовим фактором економiчного розвитку, i тi мiста, що здатш привернути увагу креативних людей, тобто шноващйних, заповзят-ливих креативних шдприемщв, швидше за все, будуть бкьш успiшними. Вiн пояснюе географiчний розподк креативного класу на основi моделi трьох Т: талант, то-лерантшсть i технолог!!.
1ндекс KpeamuBHOcmi ствтовариства Силжо-новоИ Долини (Silicon Valley's Creative Community Index (SV-CCI)). Креативний шдекс Силжоново! Долини роз-роблений спкьним проектом таких органiзацiй як Knight Foundation, Americans for the Arts, департаментом у справах культури мери мкта Сан-Хосе та культурними шщативами Силжоново! долини. Даний проект спря-мований на розробку мехашзму, здатного забезпечити об'ективне джерело шформаци про художне, творче та культурне життя Силжоново! долини (CISV, 2002). Вц-повцно до цих основних структур 1ндекс креативностi спiвтовариства Силжоново! Долини пропонуе подкити сво! показники на чотири категори:
1. Результаты: бажаш результати здорового культурного життя, широке розповсюдження креативностi, глибоко! соцiально! взаемопов'язаностi м!ж людьми та !х внесок в яюсть життя Силжоново! Долини.
2. Участь: участь мешканщв у галузi мистецтва, у тому числ! те, як р!зн люди взаемодiють м!ж собою та беруть участь в р1зномаштних культурних заходах.
3. Активы: поеднання культурних щнностей, що знаходяться в сшвтовариств!, включаючи талант у креативному сектор!, об'екти i споруди, а також естетична яюсть навколишнього середовища.
4. Важелi: ступшь, в яюй ми можемо використову-вати i будувати сво! культурн щнносп, а також заохочу-вати людей через художню освггу, лидерство, швестици i полижу.
Свропейський тдекс Kpeamrnmcmi (F-ECI).
Через илька роив Р. Флорида у спкьнш робот! з I. Ti-нагл! (R. Florida, I. Tinagli) визнае необхк,шсть внесен-ня змш в його модель побудови креативность щоб в!д-повкдти европейсьюй реальност [7]. Основн змши були внесен! у визначення субшдексу «толерантшсть», який був побудований на основ! зовйм шшого набо-
ру показниюв з бкьш суб'ективною ощнкою. Тим не менш, вш збер!гае основну гшотезу креативно! теор!! кашталу Флориди, значення яко! доведено емшрично для европейських регюшв.
1ндекс Kpeamrnmcmi Гонконгу (Hong Kong Creativity Index) (HKCI). Цей шдекс був розроблений Центром досл!джень культурно! полгтики ушверситету Гонконгу та введений в експлуатащю головним департаментом спещального адмшстративного району Гонконгу (2004) [9]. HKCI був побудований у результат! комбшащ! деккькох теорш, у тому числ! теор!! креативного кашталу Р. Флориди. Таким чином, структура шдексу HKCI Грунтуеться на модел! 5 каштал!в: результати творчо! дь яльностц структурний/шститущйний каштал; людський каштал; сощальний каштал i культурний каштал. HKCI включае 88 показниюв, яких набагато бкьше, шж число показниюв, що використовував у своему шдекс! Р. Флорида. Ця опц1я ускладнюе зб!р даних i його анал!з, але, з шшого боку, приводить до бкьш повно! та ефективно! ощнки креативност регюну i дозволяе розширити сферу показниюв для шших важливих аспекйв.
Чеський показник кpeamивноcmi (Czech Creativity Index) (CZCI). Був розроблений Й. Клоудовою i Б. Стехлжовою у 2007 р. на основ! показниюв креативно-CTi Р. Флориди: «таланта», «технологш» та «толерантность. 1х головною метою був анал!з креативност в цкому i окремих регюшв Чех!! з точки зору регюнально! под!бно-CTi та географ1чного розташування [10]. Авторами було доведено, що кнуе просторова автокореляцш м!ж креа-тивними регюнами, де окрем! регюни впливають один на одного, а суадш регюни схож!. Ппотеза про формування креативного ядра, або центру, в Чех!! була вцхилена.
Комплексний тдекс креативноi економжи (Composite Index of the Creative Economy) (CICE). Був розроблений для вим!рювання креативного потенщ-алу Фландр!! (Бельт), округу креативних регюшв [3]. Цей показник мае три ключов! аспекти: «шноващ'Ь, «шдприемництво» i «в^критють». Щ категор!! явно черпали натхнення в теор!! Р. Флориди, але CICE роз-ширюе окрем! показники новими аспектами, такими як б!знес-д1яльшсть та шфраструктура шформащйно-комушкащйних технологш (1КТ). Цей показник вкр!з-няеться в!д шших пропозищею шноващйного методу для визначення ваги кожного шдикатора у свгтовому значенн шдексу. Зазвичай, для того, щоб полегшити розрахунок шдексу, приймаеться проста процедура агрегування, яка складаеться з присвоення р!вня ваго-вого коефщента для кожного показника. У багатьох ви-падках це може дати неправильне сприйняття того, що кожен шдикатор мае однакове значення, коли це не так. Вагов! коефщенти можуть визначатися також на основ! думок експерйв, але це коштовна i суб'ективна процедура, яка може призвести до деккькох розб!жних думок, шдшмаючи нов! проблеми. Методолот, запропонована CICE, вибирае наб!р значень, як! максим!зують значення шдексу для кожного регюну. Висока продуктившсть в конкретному вим1р1 показуе, що вш мае прюритет, i кожен регюн буде мати свш власний наб!р значень.
1ндекс креативного мкта (Creative City Index) (J-CCI). Цей шдекс був розроблений Fukuoka Bench-
marking Consortium у контекст Мiжнародноï конференци у 2008 р. (Regions Benchmarking Consortium). 1нтегро-вано дослцження з пор1вняння шести найбкьших япон-ських мют з точки зору креативност! Основна гiпотеза дослцження полягае в тому, що висока ощнка в J-CCI приваблюе креативний клас i надае змогу розвиватися суспкьству знань [8]. Шдхк до складання цього показника вартий уваги завдяки класифжащ! використовува-них показникiв. 1ндекс включае в себе 78 показниюв, яю роздiленi на двi оcновнi категор!!: «фундаментальнi» i «плиннЬ фактори. Ця диференц!ац!я може бути корис-ною для еволющйного анал!зу креативного мюта.
Свропейський креативний тдекс (European Creativity Index) (ECI). Цей шдекс був розроблений KEA European Affairs в рамках досл^ження, проведе-ного на замовлення бвропейсько! ком!с!! [5]. Метою да-ного досл!дження було розширити показники юнуючих шдекав щодо ккьюсно! ощнки в галуз! культури i мис-тецтва. Цей шдекс включае в себе 32 показники, згру-пованих у шють блоюв: людський капiтал; вцкритють i рiзноманiтнicть; культурне середовище; технологи; ш-cтитуцiйне середовище; результати творчо! д1яльност1
1ндекс KpeamuBHoemi Балтимору (Baltimore Creativity Index) (BCI). Був розроблений Zoltan J. Acs i Monika I. Megyesi [1] з урахуванням моделi Р. Флориди для того, щоб ощнити потенцiал трансформащ! Бат-мору, традицiйно промислового району, в креативнш cферi. Хоча BCI, по сут! iдентичний FCI, до нього включили четвертий вим1р: «територш». На ïï частку при-падае територiальнi та комунальнi послуги, також при-дкяють особливу увагу «шдексу нерiвноcтi заробiтноï плати» та «шдексу доступност житла». З шшого боку, дослцження вказуе на важливicть географiчноï близь-кост Балтiмора до Вашингтона, визнаним креативним i виcокотехнологiчним епщентром.
1ндекс креативного мкта Ч. Лендpi (Landry's Creative City Index) (L-CCI). У 2009 р. у сшвпращ з областями Бiльбаоi Бюкайя (Icпанiя) Чарльз Лендрi (Ch.Landry) та його колега Джонатан Хаямс (J. Hyams) розробили 1ндекс креативного мicта [11]. Цей шдекс був створений для ощнки i вимiрювання креативного ¡мпульсу мют i використовуе три елементи - внутршня оцiнка, зовншня ощнка та 1нтернет-опитування. Дуже небагато деталей було оприлюднено про iндикатори i показники, що використовувалися. На своему сайт Ч. Лендрi визначае ткьки десять показникiв, що харак-теризують креативне мicце: (полiтична та громадська структура; своерцшсть; рiзноманiтнicть, життездат-шсть; вцкритють, довiра, толерантнicть i доступшсть; пiдприемництво, доcлiдження та iнновацiï; стратепчне лiдерcтво, талант i хист до навчання; комушкаци, зв'язок та робота в мережц мicце, рiвень життя i добробут, про-феciоналiзм i ефектившсть).
Креативний тдекс мкта (Creative City Index) (CCI-CCI). Цей показник був розроблений для дослц-ницького центру науки (Centre for Science of Science (BJSS)) Пекинською Академiею Наук i Технологш (Beijing Academy of Science and Technology (BJAST) [2]. CCI-CCI був шдготовлений п'ятьма дослцниками ARC Centre of Excellence in Creative Industries and Innovation [2], у тому
чисм Джоном XapTAi та Джейсоном Поттсом - в1доми-ми фахiвцями з креативно! економжи. CCI-CCI включае 72 шдикатори, згрупованих у вiсiм блоюв (креативнi ш-дустри, ïx масштаб та охоплення; мжропродуктившсть; розваги та економша уваги, участь i витрати; державна тдтримка; людський капiтал; глобальна iнтеграцiя, вц-критiсть, толерантнiсть i рiзноманiтнiсть). Першi три по-казники нещодавно включенi до iндексу.
Глобальний тдекс KpeamuBHoemi (The Global Creative Index) (GCI). Цей шдекс був опублжований Martin Prosperity Institute [6]. Вш розраховувався на показниках 82 краш, використовуючи данi за перюд з 2000 по 2009 рр., з них 25 краш е членами Свросою-зу. Цей шдекс, як i iншi iндекси, розроблеш Рiчардом Флоридою, розглядаеться в трьох аспектах: технологи (НДДКР у вцсотках вц ВВП, кiлькiсть дослiдникiв, за-йнятих у НДДКР на мкьйон населення; патентiв, вида-них на душу населення); талант (вцсоток зарахованих в установах надання середньо'1 та професшно! освiти; частка робочо'1 сили краши, що займаеться вирiшенням найважливших проблем у свош повсякденнiй робой);
толерантшсть (опитування з питань толерантност по вiдношенню до етнiчних i расових меншин; дослiдження з питань толерантност до ге'1в i лесбiянок).
Проведений аналiз дае змогу зрозумiти, що 1ндекс креативностi Флориди (Б-ЕС1) та Глобальний iндекс креативностi (СС1) однаковi за типом по-казниюв, але вiдрiзняються за '1х юльюстю. 1ндекс креа-тивностi ЧехГ1 (С7С1) та 1ндекс креативностi Балтимору (ВС1) також схожi на 1ндекс креативност Флориди, але вони придкяють бкьше уваги територiальнiй та геогра-фiчнiй складовiй. Iншi показники сильно в^д^зняють-ся в тому, що стосуеться юлькост та типу показникiв, включених до iндексiв i якi лежать в основi теоретично'1 бази i прийнято'1 методологи (табл. 1).
Проаналiзувавши всi iндекси, стае ясно, що три вимiри е обов'язковими для створення шдексу креа-тивностi: «людський каштал, креативний клас i освиа», «вiдкритiсть, рiзноманiтнiсть i толерантнiсть», а також «технологи та шноваци».
Таблиця 1
Порiвняльна характеристика iндексiв креативност
О
LU СП
О
о
Q_
<
СО <
LQ
О
< £
О ш
1ндекс Сильж сторони Слабкi сторони
1. FCI Один з найпопуляршших та успшнших шдекав креативность Бiльш за все обговорюваний, мае високий ступшь довiри в полiтицi. Робить акцент на «людський шмат» замiсть «дiлового клiмату» Занадто широке визначення креативностi, у тому чиш галузей (iндустрiй) i професiй за межами так звано''' креативность Обмежена шьюсть показникiв для оцшки такого складного явища, як креатившсть
2. SV-CCI Пiдкреслю£ важливiсть культури для креативностi, технiчного прогресу i со^ально''' пов'язаностi Побудований на особистих штерв'ю та опитуван-нях, що робить його дуже специфiчним. Розробле-ний для Силконово''' долини, тому важко викори-стовувати в iнших регюнах
3. F-ECI Перший шдекс креативностi, розробленбий саме для европейських краш Аналiзувались тiльки 14 европейських краш. Тi ж самi недолiки, що й у РС!
4. HKCI Включае в себе 88 показниш, якi роблять iндекс бтьш повним й ефективним Велика шьюсть показникiв ускладнюе збiр даних та |'х аналiз
5. CZCI Представляе аналiз просторових питань шляхом тестування шдекав кластеризацп та просторово''' автокореляцп Застосовувався тiльки в Чехи. Б ж самi недолги, що й у РС!
6. CICE Пропонуе шновацшний метод для визначення ваги: ендогенний ваговий Зниження числа показниш та шдикатсрв
7. J-CCI Диферен^а^я мiж фундаментальними i поточними факторами, придтяе увагу аналiзу еволюцп мiст Не надае повно''' iнформацГ'' про методолопю i показники
8. ECI Вдалий набiр показникiв i потрiбна кiлькiсть iндикаторiв. Вiн визначае джерела даних Неможливо перевiрити дошдним шляхом. Джерела даних тiльки на рiвнi краши
9. BCI Просторовi показники додаються до аналiзу на основi теритсральних вiдмiнностей, i дош-джуеться |'х вплив на креативнiсть Був проведений аналiз лише Балтiмора та його географiчна близькiсть до Вашингтона, округ Колумбiя
10. L-CCI Десять показниш пояснюють ефективне про-никнення креативность Використовуеться як внутрiшня, так i зовнiшня оцiнка, а також 1нтернет-дослiдження. Методологiя та показники не розкриваються громадськостi
11. CCI-CCI Збирае найкраще з уах попереднiх iндексiв i додае ктька нових показникiв 1гноруе важливий аспект: розвиток пщприемництва
12. GCI Охоплюе 82 краТни; удосконалене вимiрювання толерантностi Обмежена кiлькiсть показникiв
Джерело: розроблено автором.
ВИСНОВКИ
Креатившсть сьогодш розглядаеться як нова валюта у глобальному свт. У той час, як у попередню епо-ху основною вимогою для досягнення успиу було вико-ристання, штегрування i здатшсть працювати з новими технолотми, сьогодт здатшсть генерувати нов! !де! та перетворювати !х в шновац!! - новий ключ до успиу. Багато дослцниюв ощнили важливкть креативност як ключового фактора економ!чного зростання i розвитку, тому штерес до ощнки показниюв креативност в по-дальшому буде ткьки зростати. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Acs, Z. (2009). Creativity and industrial cities: A case study of Baltimore / Z. Acs, M. Megyesi // Entrepreneurship & Regional Development. - Vol. 1, No. 4. - P. 421 - 439.
2. ARC Centre of Excellence for Creative Industries and Innovation (2012): «The CCI CreativeCity Index 2012» // Cultural Science Journal. - Vol. 5, No. 1.
3. Bowen, H. (2008). A Composite Index of the Creative Economy / H. Bowen, W. Moesen, L. Sleuwaegen // Review of Business and Economics. - Vol. 54, iss. 4. - P. 375 - 397.
4. Department of Communications, Informations Technology and the Arts and the National Officefor the Information Economy (2002): Creative Industries Cluster Study, Report 1 // National Office for the Information Economy, DCITA, Australia.
5. European Commission (2009): The impact of culture on creativity, KE Affairs. - Retrieved April 2012 [Electronic researc]. -Mode of access : http://www.keanet.eu/docs/impactculturecre-ativityfull.pdf
6. Florida, R. (2011). Creativity and Prosperity: The Global Creativity Index / R. Florida, Ch. Mellander, K. Stolarick. - Martin Prosperity Institute.
7. Florida, R. (2004). Europe in the Creative Age / R. Florida, I. Tinagli // DEMOS, February.
8. Fukuoka Benchmarking Consortium (2008). Comparison of Cities (Creative City Index). - Retrieved April 2012 [Electronic researc]. - Mode of access : http://www.internationalregions.org/ docs/InnovativeRegion_Nagase.pdf
9. Hong Kong Special Administrative Region Government (2004). A Study on Creativity Index. - Hong Kong, HKSAR.
10. Kloudova, J. (2010). Creativity Index for the Czech Re-publc in Terms of Regional Similarities and Geographic Location / J. Kloudova, B. Stehlikova // Economics and Management. - Vol. 15, No. 1. - P. 100 - 109.
11. Landry, Ch. (2000). The Creative City: A Toolkit for Urban Innovators / Ch. Landry. - London : Earthscan; Landry, Ch. (2010). The Creative City Index: Measuring the creative pulse of your city / Ch. Landry, J. Hyams. - Retrieved April l2012 [Electronic researc]. -Mode of access : http://charleslandry.com/panel/wp-content/ themes/twentyeleven/books/The-Creative-City-Index.pdf
12. New Zealand Institute of Economic Research (2002). Creative Industries in New Zealand: Economic Contribution. - Wellington, March.
REFERENCES
Acs, Z., and Megyesi, M. Creativity and industrial cities: A case study of Baltimore, vol. 1, no. 4 (2009): 421-439.
"ARC Centre of Excellence for Creative Industries and Innovation". The CCI CreativeCity Index2012, vol. 5, no. 1 (2012).
Bowen, H., Moesen, W., and Sleuwaegen, L. "A Composite Index of the Creative Economy". Review of Business and Economics, vol. 54, no. 4 (2008): 375-397.
"Department of Communications, Informations Technology and the Arts and the National Office for the Information Economy : Creative Industries Cluster Study". Report 1, National Office for the Information Economy, DCITA, Australia, 2002.
Florida, R., Mellander, Ch., and Stolarick, K. "Creativity and Prosperity". The Global Creativity Index, Martin Prosperity Institute, 2011.
Florida, R., and and, Tinagli I. "Europe in the Creative Age". DEMOS, February (2004).
"Fukuoka Benchmarking Consortium : Comparison of Cities (Creative City Index), Retrievedapril 2012". http://www.internation-alregions.org/docs/InnovativeRegion_Nagase.pdf
"Hong Kong Special Administrative Region Government". A Study on Creativity Index, Hong Kong, HKSAR, 2004.
Kloudova, J., and Stehlikova, B. Creativity Index for the Czech Republc in Terms of Regional Similarities and Geographic Location (2010): 100-109.
Landry, C. "The Creative City: A Toolkit for Urban Innovators". http://www.vwec2010.be/notulen/VWEC2010_Landry_Creative_ City_20Index.pdf
"New Zealand Institute of Economic Research". Creative Industries in New Zealand: Economic Contribution, Wellington, March, 2002.
"The impact of culture on creativity, KE Affairs, Retrieved april 2012". http://www.keanet.eu/docs/impactculturecreativityfull.pdf
О ^
ш
О
О CL
<C
£2
<C
LQ
О
< £
О ш
