CC BY
5
УДК 339.977
МОДЕЛЮВАННЯ СТРАТЕПННОГО РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОГО КОМПОНЕНТА МЕНЕДЖМЕНТУ М1ЖНАРОДНИХ кОМпАН1й у ГАЛУЗ1 ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА КОМП'ЮТЕРНИХ ПОСЛУГ
© 2015
ГАЛАХОВА Т. 0.
УДК 339.977
Галахова Т. О. Моделювання CTpaTeri4Horo розвитку креативного компонента менеджмента мiжнародних компанiй у галузi програмного забезпечення та комп'ютерних послуг
Мета cmammi полягае в дотджент ¡нновацйно-креативного компонента менеджменту компаню у сферi програмного забезпечення та комп'ютерних послуг (дал'> - 1Т-компа№й) на основi його ямсного та шльшсного анал'ву та вивченн корелящйного взаемозв'язку мiж даним показни-ком, витратами та НДДКР i прибутком компанИ. У результатi дотдження визначено структуры елементи ¡нновафно-креативного компонента менеджменту П-компанш, здйснено його яксний аналiз у координатах вимiру «критерИ - шдикатори - показники», а також надано кльксний анал'в, який окреслюе авторський пiдхiд щодо розробки 1нтегрального показника розвитку 1нновацшно-креативного компонента менеджменту даних компанИна основ1 х кластерной'оргаюзацИ Проведений комплексний аналiз дозволяе розробити шдекс креативнот системи менеджменту, що в нелнюнт модел1 визначае вплив на прибуток компанИоптимального обсягу витрат на НДДКР. 1ндекс креативнот характеризуе тнова^йно-креативний компонент менеджменту 1Т-компанш i е 1нтегральним показником його розвитку. Доведено, що швидксть зб'шьшення прибутку 1Т- компатй обернено пропорцйна потенцйному прибутку з коефщнтом пропорцiйностi - ндексом креативнот системи менеджменту. Предметом подальших наукових доМжень може бути концептуалiзацiя та вдосконалення методологи розрахунку штегрального показника тнова^йно-креативного компонента менеджменту як Т-компаюй, так i компатй, що здйснюють свою дiяльнiсть в тших сферах економки. Ключов'! слова: iнновацiйно-креативний компонент менеджменту, кластерний аналiз, витрати на НДДКР, прибуток компанЦ нтервал елас-тичностi, ндекс креативностi менеджменту. Рис.: 3. Табл.: 6. Формул: 9. Ббл.: 18.
Галахова Тетяна ОлексПвна - аспiрантка, кафедра мiжнародного менеджменту, Ки/вський нацональний економiчний утверситет ¡м. В. Гетьма-на (пр. Перемоги, 54/1, Кшв, 03068, Украша) E-mail: [email protected]
УДК 339.977
Галахова Т. А. Моделирование стратегического развития креативного компонента менеджмента международных компаний в области программного обеспечения и компьютерных услуг
Цель статьи заключается в исследовании инновационно-креативного компонента менеджмента компаний в сфере программного обеспечения и компьютерных услуг (далее - ИТ-компаний) на основе его качественного и количественного анализа и изучении корреляционной взаимосвязи между данным показателем, расходами на НИ-ОКР и прибылью компании. В результате исследования определены структурные элементы инновационно-креативного компонента менеджмента ИТ-компаний, осуществлен его качественный анализ в координатах измерения «критерии - индикаторы - показатели», а также представлен количественный анализ, который очерчивает авторский подход к разработке интегрального показателя развития инновационно-креативного компонента менеджмента данных компании на основе их кластерной организации. Проведенный комплексный анализ позволяет разработать индекс креативности системы менеджмента, который в нелинейной модели определяет влияние на прибыль компании оптимального объема расходов на НИОКР. Индекс креативности характеризует инновационно-креативный компонент менеджмента ИТ-компаний и является интегральным показателем его развития. Доказано, что скорость увеличения прибыли ИТ-компаний обратно пропорциональна потенциальной прибыли с коэффициентом пропорциональности - индексом креативности системы менеджмента. Предметом дальнейших научных исследований может быть концептуализация и совершенствование методологии расчета интегрального показателя инновационно-креативного компонента менеджмента как ИТ-компаний, так и компаний, осуществляющих свою деятельность в других сферах экономики. Ключевые слова: инновационно-креативный компонент менеджмента, кластерный анализ, расходы на НИОКР, прибыль компании, интервал эластичности, индекс креативности менеджмента. Рис.: 3. Табл.: 6. Формул: 9. Библ.: 18.
Галахова Татьяна Алексеевна - аспирантка, кафедра международного менеджмента, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 339.977
Galakhova T. O. Modeling of Strategic Development of Creative Component of Management of International Companies in the Software and Computer Services Sector
The article is aimed at exploring the innovative-creative component of management of companies in the software and computer services sector (henceforth - IT-companies), based on its qualitative and quantitative analysis, and studying the correlation relationship between this indicator, research and development costs, as well as company's profit. In results of the study, structural elements of innovative-creative component of management of IT-companies have been identified, its qualitative analysis in the measuring coordinates of «criteria - indicators - showings» has been carried out, and a quantitative analysis has been presented that outlines the author's approach to the development of integral index for development of innovative-creative component of data management of company based on their clustered organization. The conducted comprehensive analysis allows to develop an index of creativity in terms of management system, which in the nonlinear model determines the impact of the optimum amount of research and development costs on the company's profit. The index of creativity characterizes the innovative-creative component of management of IT-companies and represents an integral indicator of its development. It has been proved that the rate of increase in the profit of IT-companies is inversely proportional to the potential profit with the proportionality coefficient - the creativity index of management system. The subject of further research can be conceptualization and improvement of the methodology for the calculation of the integral indicator of the innovative-creative component of management as for IT-companies, so for the companies operating in other economy sectors.
Key words: innovative-creative component of management, cluster analysis, research and development costs, company's profit, interval of elasticity, index of creativity of management. Pic.: 3. Tabl.: 6. Formulae: 9. Bibl.: 18.
Galakhova Tetiana O. - Postgraduate Student, Department of International Management, Kyiv National Economic University named after V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: [email protected]
У глобальному BMMipi сучасний ринок програмного забезпечення та комп'ютерних послуг е шновацш-ним, технологiчним, гнучким i динамiчним ринком 3i значним потенцiалом розвитку. Провцш мiжнароднi компани, якi здшснюють свою дiяльнiсть у межах даного ринку, вцзначаються iнновацiйним пiдходом щодо ор-ганiзацiï як внутршнк, так i зовншнк процесiв ведення дшльносп, динамiчнiстю впровадження корпоративних змш, ефектившстю ведення дiяльностi в умовах неви-значеностi та нелiнiйностi соцiально-економiчного розвитку. Тому ан^з, механiзми адаптаци та впровадження принципiв, механiзмiв та iнновадiйно-креативних iнструментiв менеджменту даних компанiй, або, iншими словами, ан^з iнновацiйно-креативного компонента '1х менеджменту е сьогодш не ткьки актуальним напрям-ком академiчних наукових дослiджень, але й становлять практичний iнтерес для компанш, якi функцiонують на ринку програмного забезпечення та комп'ютерних послуг (далi - IT-компанп), а також для компанiй, що реаль зують свою дiяльнiсть в шших галузях економки.
Питання розвитку шновацшно-креативного компонента менеджменту компанiй розглядали у наукових працях такi зарубiжнi вченi: Пiтер Друкер (Peter Drucker), ^i Хамел (Gary Hamel), К. К. Прахалад (Coimbatore Krishnarao Prahalad), Джон Хоюнс (John Howkins), Штер Кук (Peter Cook), Алан Ердлi (Alan Eardley), Лорна Уден (Lorna Uden), Роберт Харк (Robert Harris), Дев1д Уолкер (David Walker), а також в^чизняш вченi: Лук'яненко Д. Г., Дорошенко О. С., Верба В. А., Гребешкова О. М., Гар-буз С. В., Свидрук I. I. , Продiус О. I., Зеленцова О. В., Гладких М. В., Менвкь О. Х. та шш1
На сьогодш аналiз шновацшно-креативного компонента менеджменту компанш вкзначаеться методолопч-ною полiварiантнiстю. У статт представлено авторський пiдхiд, який поеднуе не ткьки якiсний, але i ккьюсний аналiз даного компонента на прикладi IT- компанш.
Мета стати полягае в розробщ штегрального показника розвитку iнновацiйно-креативного компонента менеджменту IT-компанш на основi його яюс-ного та кiлькiсного аналiзу та вивчення кореляцiйного взаемозв'язку мiж даним показником, витратами та НДДКР i прибутком компанш
Характерною особливктю менеджменту мiжна-родних компанiй, яю здiйснюють свою дiяльнiсть у сфе-рi програмного забезпечення та комп'ютерних послуг, е неперервшсть розвитку його шновацшно-креативного компонента, що забезпечуе технолопчне лидерство таких компанiй на мiжнародних ринках, пiдвищуе рiвень '1х дково! репутаци, сприяе креативнiй дивергентност бiзнес-моделей, враховуючи сучаснi стратегiчнi домь нанти розвитку - розвиток «хмарних» технологiй, ана-лiтику великих обсяпв даних, мобiльнi пристро'1, технологи соцiальних мереж [9, с. 2].
Варто зазначити, що Кiмберлi Спвенсон, гене-ральний директор компани Intel, у своему штерв'ю для бiзнес-видання - журналу «IT-менеджер» - зазначае, що «технологи змшюють бiзнес-моделi та заново визна-чають, що значить бути лидером у данiй галуз1 Ключовi тренди - соцiальнiсть, мобкьшсть, аналiтика i «хмари» (social, mobile, analytics, and cloud - SMAC) - спкьно
забезпечують можливiсть кардинально! трансформаци традицiйних cnoco6iB ведення 6i3Hecy. 1Т-компани по-виннi забезпечувати можливкть капп^заци згадано! тетради трендiв з метою прискорення темшв розвитку 6i3Mcy» [3, c. 4]. Варто зауважити, що бкьшкть 1Т-компанш на сьогоднi е компанiями - технолопчними лiдерами, якi не ткьки розроблюють новi технологи, а е ix yспiшними iмплементаторами. Тому компани, що ве-дуть свою дiяльнiсть у iнших сферах економiки, можуть запозичити кращi практики менеджменту даних компанш, шдвищуючи сво! конкурентш позици в сyчаснiй ринковiй економщЬ
Звiт консалтингово'1 компани Gartner шд назвою «Трансформацiйний переход до цифрового лидерства: порядок денний директорiв з шформацшних технологш на 2015 рк» на основi iнтерв'ювання 2810 директорiв з iнформацiйних технологiй у 84 крашах свiтy представ-ляе аналiз передових тенденцiй у сферi шформацшних технологш, а також розкривае особливост розвитку iнновацiйно-креативного компонента менеджменту компанш, яю здшснюють свою дшльшсть у сферi програмного забезпечення та комп'ютерних послуг [8, с. 2].
Основна теза вищезазначеного дослцження полягае в тому, що на сьогодш менеджмент шно-вацшних IТ-компанiй спрямований, бкьшою мiрою, не на оргашзацш розробок i удосконалення циф-рових технологiй, а на розвиток шновацшно-креатив-ного компонента системи менеджменту, що забезпечуе стiйкi конкyрентнi позици даних компанiй у довгостро-ковш перспективi. Iнновацiйно-креативний компонент менеджменту компанш у сферi програмного забезпечення та комп'ютерних послуг охоплюе таю складовк f нову систему технолопчного лiдерства, що Грунтуеться на шновацшно-креативних шстру-ментах стратегiчного аналiзy дiяльностi компа-нй на противагу традицшним алгоритмам; f систему yправлiння, основану на прюритетно-
стi нових швестицшних цiнностей; f систему новiтнiх технологш навчання, профе-сшно! мотивацп персоналу (управлшня, що основана на вiзil та натхненнi; реалiзацil креа-тивних технологш навчання персоналу) [8, с. 4]. Першою складовою iнновацiйно-креативного компонента менеджменту компанш у сферi програмного забезпечення та комп'ютерних послуг е нова система технолопчного лидерства, що базуеться на значнш ккькос-т iнновацiйно-креативних шструменпв стратегiчного аналiзy дiяльностi, серед яких: розробка перспективних (прогнозних) аналiтичних звтв; розробка та iмплемен-тацiя нов^ни цифрових технологiй. Коротко охаракте-ризуемо вищезазначеш iнстрyменти.
Прогресивним iнновацiйно-креативним шстру-ментом менеджменту IТ-компанiй е новий формат ана-лiзy шформаци на основi перспективних (прогнозних) аналiтичних даних, що базуються на проведених реаль-нихекспериментах. Офiдiйнi аналiтичнi звiти компанш, державних установ, мiжнародних органiзацiй представ-ляють собою звiти ретроспективного характеру, що у бкьшост випадкiв не вцповкають реальностi сучасного
<
m 2
о
=г
I
о
о
<
ш
динамiчного бiзнес-середовища. Тому компанп, зокрема у сферi програмного забезпечення та комп'ютерних по-слуг, розроблюють та впроваджують новiтнi пiдходи щодо збору, обробки та аналiзу шформацп у формат реального часу. У табл. 1 представлена характеристика традицшного та шновацшного пiдходiв щодо аналiзу стратегiчних iнформацiйних потокiв, а також у вцсо-тковому вираженнi представлеш вiдповiдi директорiв з iнформацiйних технологш, яю пiдтвердили трансформа-цшний переход вiд аналiзу шформацп в рамках традицш-но! моделi до новиньо! шновацшно! моделi.
Другим iнновацiйно-креативними шструментом в рамках ново! системи технолопчного лiдерства е роз-робка та iмплементацiя новiтнiх цифрових технологiй. На сьогодш обсяг можливостей, якi з'явилися з розвит-ком цифрових технологш, потребуе вiд IТ-компанiй високого рiвня креативностi, здатностi до адаптаци та швидкост впровадження iнновацiй. Менеджмент таких компанш мае забезпечувати постiйне комплексне онов-лення i впровадження новини, зручних i бкьш ефектив-них технологiй. Варто зазначити, що «хмарш», мобiльнi, соцiальнi та iнформацiйнi технологи - це технологи, яю вже впроваджуються iнновацiйними 1Т-компан1ями, у той час як бкьшкть компанiй шших галузей еконо-мiки тгльки починають впроваджувати данi шновацш-нi ршення. Наступний етап технологiчного розвитку успшних IТ-компанiй - розробка та аналiз абсолютно новiтнiх цифрових технологiй, що будуть представляти новий горизонт розвитку.
Наступною складовою шновацшно-креативного компонента менеджменту IТ-компанiй е система управлшня, основана на прюритетносп цiннiсно! орiентацi! iнвестицiйних проектiв. Для даних компанш цшшсть iнновацiйних проектш створюеться не за рахунок ефективного збалансування витрат, а на основi iнвестування в новiтнi 1Т-технологГ1, що створю-ють потенцiйно бкьший прибуток порГвняно з тради-цГйним витратним шдходом. 1ншими словами, цГннГсть шновацшних продуктГв та послуг створюеться не за рахунок зниження витрат на шформацшш технологи в розрахунку на одиницю доходу, а за рахунок збкьшен-
ня доходiв на одиницю таких витрат [8, с. 6]. У сучасних ринкових умовах успшш 1Т-компанГ! орieнтуються на iнвестицГi, яю спрямованi в першу чергу на створення шновацшного бiзнесу (реалiзацiя нових бiзнес-моделей, впровадження нових iнструментiв управлшня тощо), а не на безперебшшсть роботи компанГ!, що передбачае лише формат шдтримки життедiяльностi компанГ! (ви-тратний пiдхiд).
Система новiтнiх технологш навчання, професш-но! мотивацГ! персоналу е наступною складовою шновацшно-креативного компонента менеджменту компанш у сферГ програмного забезпечення та комп'ютерних послуг. Менеджмент таких компанш мае враховувати новггш технологи навчання, а також забезпечувати розвиток ново! системи мотивацГ! персоналу у форматГ лГдерства, креативности шновацшностГ мислення. ВГзГя, натхнення, креатившсть, пГдвищення освГтнього рГвня, партнерство визначаються успшни-ми компанГями у сферГ програмного забезпечення та комп'ютерних послуг як найпотужншГ атрибути управлшня. Прогресивш директори з шформацшних техно-логГй ГнновацГйних компанш акцентують свою увагу на ращоналГзацГ! дГлового часу - бГльшою мГрою вони сконцентрованГ, власне, на системГ мотивацГ! вищого керГвництва i топ-менеджерГв i витрачають менше часу на оргашзацш дшльност свое! компанГ!, делегуючи цГ функцГ! операцГйним та техшчним директорам.
НовГтня система навчання Г мотивацГ! топ-менеджерГв та персоналу компанш у сферГ програмного забезпечення та комп'ютерних послуг охоплюе значну кГльюсть ГнновацГйно-креативних ГнструментГв. На рис. 1 представлений вГдсоток директорГв з ГнформацГйних технологГй, якГ проваджують даш Гнструменти у сво!х 1Т-компаншх.
За опитуванням директорГв з ГнформацГйних технологГй, найбГльший вГдсоток впровадження у бГз-нес-практицГ 1Т-компанГй дГстали таю шновацшно-креативнГ Гнструменти розвитку, як технолопчш шо-укейси (76%), «brown-bag» семшари (66%), залучення до управлшня невиконавчих директорГв (57%). До 51% директорГв з ГнформацГйних технологГй реалГзовують
Таблиця 1
Традицiйний та шновацшний пiдходи щодо аналiзу iнформацiйних n0T0KiB
Традицшний пiдхiд lнновацiйний пiдхiд % директив з iнформацiйних технологiй, як шдтвердили трансформацiйний перехiд вiд традицiйноi' до шновацшно'' моделi аналiзу iнформацii,
Ретроспектиний аналiз Перспективний аналiз 80
Пасивний аналiз даних Активний аналiз даних на o^oBi проведення експериментiв 80
Структурована iнформацiя Нoвi типи шформацп, включаючи сoцiальнi мережi та мультим^а-презентаци 65
Вщокремлена аналiтика Вбудована аналiтика (рoзумнi програми з широким спекторм аналiтичних можливостей у реальному чаа) 62
Джерело: [8, с. 5].
1 1 1 1 1 1 1
Технолопчьп шоу-кейси 1
«Brown-bag» семшари
1
Невиконавч1 директори
1
Профеайне стажування
1
Зворотний формат наставництва
1
Хекдейз 1
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%
Рис. 1. 1нновацшно-креативш iнструментирозвитку персоналу 1Т-компанш
Джерело: [8, с. 9].
таю шновацшно-креативш iHCTpyMeHTM, як професш-не стажування (51%), зворотний формат наставництва (43%) та хек дейз (30%). Розглянемо бкьш деталiзовано сутшсть даних шструменпв [8, с. 9].
76% директорiв з iнформацiйних технологiй зазна-чили, що у дiяльностi компанш реалiзyють технологiчнi шоу-кейси, якi представляють собою презентацiю пере-дових шформацшних технологiй, представлення влас-ного адаптованого досвцу, кращих практик ведення бш-несу компанiями у сферi 1Т та iнших сферах дiяльностi в онлайн та офлайн форматах.
66% директорiв з шформацшних технологш ви-користовують такий iнновацiйно-креативний шстру-мент розвитку персоналу компани, як «brown-bag» -семiнари, що являють собою неформальш зyстрiчi, якi проводяться, бкьшою мiрою, пiд час обцньо! перерви у формат брейнштормiнгy, дискyсiйних платформ тощо. «Brown-bag» - семiнари компанш у сферi програмного забезпечення i комп'ютерних послуг, присвяченi пере-довим проблемам i тенденцiям розвитку сфери цифро-вих технологiй, а також шшим напрямкам дiяльностi компани в часових рамках 1,5 - 2 години. 1сторично такий тип семiнарiв виник у США, де кожен учасник приносив iз собою 1жу, яка упаковувалась у коричневi пакети iз щкьно! пакувального паперу, що й дало назву самим семшарам.
57% директорiв з iнформацiйних технологш за-лучають невиконавчих директорiв у сферi цифрових технологiй до управлшня компанieю. Даний iнстрyмент розвитку компани забезпечуе досягнення конкурентних переваг за рахунок системи шновацшного yправлiння. У бкьшост yспiшних IТ-компанiй iснye дворiвнева система ради директорiв, що складаеться з виконавчих директорiв (iнсайдерiв-директорiв, яю займають керiв-ну посаду в данш компани) та невиконаних директорiв (аyтсайдерiв-директорiв, якi не займають керiвнy посаду в данiй компани, проте можуть займати таку посаду в шших компанiях). Невиконавчi директори е незалежни-ми директорами (вони е, власне, експертами, консультантами), на яких не покладенi обов'язки операцiйного управлшня компашею, проте покладена вцповцаль-
н1сть щодо визначення 1нновац1иних прюритетш компани, розробки стратепчних план1в компани, координаци та регулювання д1яльност1 виконавчих директор1в.
51% директор1в з шформацшних технологш реа-л1зують такиИ шновацшно-креативний 1нструмент розвитку персоналу, як професшне стажування, а також навчально-культурн тури, сертиф1кован1 програми, л1-дерсью трен1нги у сфер1 цифрових технологш.
43% директор1в з 1нформац1Иних технологш шд-тримують зворотний формат наставництва (менторства) як шновацшно-креативний шструмент навчання 1 мотиваци персоналу. Зворотний формат наставництва (менторства) - шновацшно-креативний спойб стиму-лювання навчання та сприяння утвердження результа-тивних в1дносин м1ж покол1ннями [4, с. 550]. Зворотне менторство полягае в обмш1 досв1дом м1ж новими сшв-роб1тниками (власне менторами у новому формат!) та досв1дченими прац1вниками, на противагу традицшно-му формату - «досв1дчений прац1вник (ментор) - новий сшвроб1тник».
Якщо розглядати теор1ю покол1нь, яка була розро-блена в 1991 р. американськими вченими Нейлом Хоувом 1 Вкьямом Штраусом [5, с. 335], а також набула свого подальшого анал1зу у працях професора-менеджментуУниверситету Торонто Дона Тепскотта [6, с. 115] та шших науковщв, сучасне поколшня (покол1н-ня мкешуму, або «мережеве покол1ння») в1дзначаеться бкьшою м1рою 1нтегрованост1 з цифровими техноло-г1ями, н1ж, наприклад, покол1ння X та поколшня беб1-бумер1в. Зауважимо, що теор1я покол1нь характеризува-ла поколшня (поколшня переможщв (1901 - 1924), мов-чазне покол1ння (1925 - 1942), поколшня беб1-бумер1в (1943 - 1960), поколшня Х (1961 - 1981), поколшня У (1982 - 2004) через кторично-культурний вплив на систему 1х цшностей [2, с. 109].
Зворотний формат наставництва (менторства) на сьогодш е д1евим 1нструментом удосконалення д1яль-ност1 компанЦ, проте в1н буде приносити сво! переваги лише при умов1 розум1ння персоналом компанЦ вс1х ас-пект1в зворотного наставництва як обмшу досв1дом та
<С
CQ 2
о
=т
I
о
о
<
ш
цшшсно! можливост1 розвитку компани. Взаемов1дно-сини м1ж сп1вроб1тниками з1 значним досв1дом роботи у певн1й компани, як1 розум1ють наставництво з точки зору традицшного консервативно-амб1ц1йного п1дходу, 1 новими сшвроб1тниками (мережеве покол1ння), яю прагнуть реал1зувати 1нновац1йн1 Лде!, не будуть кон-структивними у такому форматЬ
30% директор1в з шформацшних технолог1й реаль зують у практищ ведення д1яльност1 компани хек дейз -шновацшно-креативний 1нструмент розум1ння нових цифрових технологи через орган1зац1ю форум1в, ворк-шоп1в висококвал1ф1кованих фах1вц1в у сфер1 цифрових технолог1й (програм1ст1в, граф1чних дизайнер1в, дизай-нер1в 1нтерфейс1в, менеджер1в програмних проект1в та 1нших фах1вщв) для 1нтенсивно'1 сп1впрац1 у питаннях виршення сучасних проблем розвитку та окреслення перспектив розвитку нових цифрових технологш.
Загалом 1нновац1йно-креативний компонент менеджменту 1Т-компанш визначае !х прогресив-ний стратег1чний розвиток. Визначення яюсних та ккьюсних характеристик 1нновац1йно-креативного компонента менеджменту 1Т-компанш, а також напрям-к1в та механ1зм1в його вдосконалення становить науко-вий 1нтерес 1 е предметом наукових дискусш у сучаснш економ1чн1й л1тератур1.
На основ1 методологи Верби В. А. проанал1зуе-мо 1нновац1йно-креативний компонент менеджменту 1Т-компанш у координатах вим1ру «показники - ш-дикатори - критери» (як1сний анал1з) [4, с. 3], а також спробуемо розробити штегральний показник розвитку шновацшно-креативного компонента менеджменту да-них компани на основ1 !х кластерного анал1зу (ккьюс-ний анал1з).
Як1сний анал1з 1нновац1йно-креативного компонента менеджменту компанш у сфер1 програмного за-безпечення 1 комп'ютерних послуг передбачае анал1з в межах системи «критерП - шдикатори - показники» (табл. 2).
Розглянемо групу «показники» бкьш детал1зовано. 1) Показник витрат на науково-досл1дш 1 дослцно-конструкторсью розробки будемо розраховувати на 1 працюючого в компани, що шдкреслить як1сний б1к 1нтенсивност1 розробки та 1мплементацГ1 1нновац1йних р1шень.
2) Показник реалiзованих iнновацiйно-креативних iнстрyментiв навчання i розвитку персоналу буде вклю-чати в себе таю розрахунки:
+ вiдношення креативних тренiнгiв (тренiнги формату технолопчш шоу-кейси, «brown-bag»-семiнари, хек дейз, лцерсью програми у сферi цифрових технологiй) до iнших проведених тренiнгiв (традицiйнi курси пiдвищення квалГ-фшщи, курси в межах корпоративного ушвер-ситету, тощо).
3) Показник ргвня шновацшно-креативного типу мислення топ-менеджменту компанГ1:
+ вгдношення кГлькостг менеджергв, яю мають ступгнь кандидата/доктора наук у сферг цифрових технологш або шновацшно-креативного менеджменту, до кглькостг гнших спгвробгтни-кгв, яю такого ступеню не мають.
3) Показник прибутку компанГ1 розрахуемо на 1 працюючого задля характеристики ефективностг реа-лшаци трудових ресурсгв компанГ1.
Ккьюсний аналГз шновацшно-креативного компонента менеджменту 1Т-компанш передбачае проведення кластерного аналГзу даних компанш, перш за все, на основГ такого показника, як витрати на НДДКР за 2014 р.
Для об'еднання мГжнародних компанш у кластери за показником витрат на НДДКР у сферГ програмного забезпечення Г комп'ютерних послуг визначимо рамки обмежень таких витрат (табл. 3).
Для подальшого розроблення штегрального показника розвитку шновацшно-креативного компонента менеджменту компанГ1 необхГдно з кожного кластера зробити вибГрку компанш у сферГ програмного забезпечення г комп'ютерних послуг, яка презентувала б основ-ш характеристики, тенденцГ1 та перспективи розвитку певного кластера компанш. Результати вибГрки компанш представлен в табл. 4.
У вибраних компанГях розглянемо показник при-бутку на 1 працюючого, що визначаеться як: Profit
Pl =-
L
(1)
де Profit - прибуток компани; L - ккьюсть пращвниюв компанГ1; Pl - прибуток на 1 працюючого в компани.
Таблиця 2
1нновацшно-креативний компонент менеджменту компани у сферi програмного забезпечення i комп'ютерних послуг
у системi «критери - iндикатори - показники»
КритерП розвитку 1ндикатор Показники
Розвиток шновацшно-креативного компонента менеджменту компани Активнкть компани у сфер1 реалвацп технолопчних та управлшських ¡нновацш - Витрати на науково-дошды та дошдно-конструкторсью розробки; - реалвоваы ¡нновацшно-креативы ¡нструменти навчання i розвитку персоналу; - р1вень шновацшно-креативного типу мислення топ-менеджменту компанГГ; прибуток компанГГ
Джерело: складено автором на 0CH0Bi [1, с. 70].
Таблиця 3
Кластерний аналiз компанiй у c<^epi програмного забезпечення i комп'ютерних послуг за показником витрат на НДДКР
за 2014 р.
Група кластерiв Рiвень розвитку шновацшно-креативного менеджменту lмовiрнiсть настання позитивних наслщмв Обмеження за НДДКР (у млн евро)
A Високий [0.8, 1] > 1000
B Середнш [0.6, 0.8) [500, 1000)
C Задовтьний [0.4, 0.6) [300, 500)
D Низький [0.2, 0.4) [200, 300)
E Незадовтьний [0, 0.2) [0, 200)
Джерело: складено автором на ochobî [10].
Таблиця 4
Репрезентативна вибiрка компаншу галузi програмного забезпечення та комп'ютерних послуг
Група компанш Кластер Компани у сферi програмного забезпечення та комп'ютерних послуг (Software & Computer Services) Розташування головного офку
Група 1 А Microsoft США
А Google США
Група 2 А SAP Н|меччина
В Dassault Systemes Франц1я
Група 3 С UBIsoft Entertainment Франц1я
D Sage Великобриташя
E Amdocs Великобриташя
<
m 2
о
=г
о
о
<
о
ш
Джерело: складено автором на ochobî [10].
Також визначимо показник обсягу витрат на науково-дослцш та дослдно-конструкторсью роботи на 1 працюючого:
R&D
Rl =■
(2)
де R & D - обсяг витрат на науково-дослцш та дослдно-конструкторськi роботи; L - ккьюсть працiвникiв компани; Rl - обсяг витрат на науково-дотдш та дослдно-конструкторськi роботи на 1 працюючого.
У вибраних компанiях розглянемо функцiональну
i Profit \
залежнiсть прибутку на 1 працюючого I—-—I вiд
ви-
трат на НДДКР на 1 працюючого
R & D L
Pl = PL (RL ), (3)
де PL - прибуток на 1 працюючого в компани; RL - обсяг витрат на науково-дослцш та дослiдно-конструкторськi роботи на 1 працюючого.
Припустимо, що середня швидкiсть збкьшення
прибутку прибутку
Pl
Pr
PLMAX PL
Pl
LMAX
Розглянемо диференщальне рiвняння 1-го порядку [7, c. 300 ] у виглядк
P
1
P I
L kreative
P — P
t L max L
P L max
Pl (0) = Plo, (4)
PL0 означав почат кове
де початкова умова задачi PL I значення прибутку без витрат на НДДКР.
Частинний розв'язок рiвняння (4) одержимо у ви-
глядк
Pl =-
P
Lmax
P — P 1 _ Lmax L0 ф e
Rl
1kreative
(5)
P
Lmax
Обчислимо довжину штервалу еластичностi функ-ци PL = PL (Rl) [...], розв'язуючи нерiвнiсть:
Elast ( PL )
rl
або
P,
— P
L max 1 L0
P Lmax
обернено пропорцiйна потенцшному з коефiцieнтом пропорцiйно-
Rl • Pl
Pr
R
>1
(6)
I
>1.
(7)
kreative
o^kreative _ P,max
p,
Lmax
стi - iндексом креативностi 1kreative*
Тод1
означав максимальне потенцiйне значення прибутку компани, що залежить вц iнновацiйно-креативного компоненту менеджменту, що прокюстровано нарис. 2.
Шсля перетворень, маемо:
Rl
(PLmax PL0 ) • r — PLmax PL0 > eIkreative
P,
•I
Lmax 1 kreative
p,
(8)
L max
L
P
Lmax
P
L 0
Рис. 2. 1люстращя потенцiйного прибутку компанп, який залежить вiд iнновацiйно-креативного компонента менеджменту Джерело: власна розробка автора.
Розв'язки ще! нерГвностГ знаходяться чисель-но, тобто визначаються межГ штервалу еластичност
[rlielast; rl2elast ] (рис. 3).
На рис. 3 представлено ГлюстрацГя розв'язюв не-ршносп еластичност (8) (у виглядг луночки), причому точки перетину, в яких проведен перпендикулярш лши до осг 0 Rl до перетину з лопстичною кривою, яка опи-суеться рГвнянням (4) Г показуе функцюнальну залеж-шсть прибутку компанГ! вгд витрат на НДДКР.
Для розв'язання нерГвностГ (8) необхГдно визначи-
ти параметри: PLmax , PL0, Ikreative •
R & D
На нашу думку, зростання показника-- вгд-
Profit
ношення показника витрат на НДДКР (R & D) до прибутку (Profit) компани вГддграе значну роль в розвитку шновацшно-креативного компонента менеджменту.
Враховуючи цей показник та iншi чинники впливу:
framing creative . . .
-- вiдношення кlлькостi проведених креа-
fraining
тивних тренiнгiв до кiлькостi вск тренiнгiв, проведе-
manPHD
них в компанiях дано! вибiрки;
вцношен-
ня юлькост менеджерГв, яю мають ступшь кандидата/ доктора наук у сферГ цифрових технологГй або у сферГ шновацшно-креативного менеджменту, до юлькост ш-ших сшвробггниюв, яю такого ступеню не мають, визна-чаемо шдекс креативност компанш у виглядг формули:
3 R &D ^mmngcrave тстрт (9)
kreative
' Pr ofif training man
Формалiзуючи дану модель, припустимо, що в1д-соткове спiввiдношення мiж потенцiйним прибутком
P L max 1 P Profit / l________________________U_______________________
/ // / / / /у / / / rl = R L T
PL 0 /______
--0- -с - -►
0 R L1 elast R L2 elast
J
Y
Довжина ¡нтервалу еластичносп НДДКР на 1-го працюючого
Рис. 3. Знаходження штервалу еластичност для 3MiHHoi RL Джерело: власна розробка автора.
R & D L
при нульових витратах на НДДКР
'Р - Р х
¿шах ГЬ0
Р,
роз-
¿шах /
подкяеться за принципом Парето.
ТодГ за умови, що Р,шах = 1 ф Р,0 = 2-
Розрахуемо середнiй iндекс креативностi менеджменту обраних компанiй (табл. 5), а також визна-чимо вГдсоток потрапляння в штервал еластич-ностГ значень змшно! Яь для даних компанш (табл. 6).
НайбГльший iндекс креативностГ менеджменту мають компани кластерiв А, В, С, найменший - компани кластерiв С, Б, Е.
Таким чином, за пропонованою методикою визна-чення ефективностi витрат на НДДКР на 1 працюючого, за допомогою штервалу еластичност функцГ! прибутку на 1 працюючого, можна визначити штервал ефектив-но! дГ1 встановлених меж витрат на НДДКР на прибуток компани, що кюструе табл. 6.
Найбкьший вГдсоток потрапляння в штервал еластичност мають компани з високим шдексом креа-тивностГ менеджменту - вГдповГдно компани кластерГв А, В, С. Компани даних кластерГв вГдзначаються ефек-тивнГстю ведення дшльносй, рацГональнГстю та збалан-сованГстю витрат на НДДКР, шновацшно-креативним компонентом менеджменту. Компани кластерГв Б та Е характеризуються значним рГвнем потенцГйного прибутку, що може бути реалГзований за умови шдвищення комплексного Гндексу креативностГ системи менеджменту даних компанш.
Проведений аналГз дозволяе розробити шдекс креативностГ системи менеджменту, що в нелшшнш мо-делГ визначае вплив на прибуток компани оптимального обсягу витрат на НДДКР. 1ндекс креативностГ характе-ризуе шновацшно-креативний компонент менеджменту 1Т-компанш Г е Гнтегральним показником його роз-витку. Доведено, що швидюсть збГльшення прибутку 1Т-компанГй обернено пропорцшна потенцГйному прибутку з коефщентом пропорцГйностГ - Гндексом креативностГ системи менеджменту.
Предметом подальших наукових дослГджень може бути концептуалГзацш та вдосконалення методологи розрахунку, штегрального показника шновацшно-креа-
тивного компонента менеджменту як 1Т-компанш, так Г компанш, що здшснюють свою дГяльнГсть в шших сферах економГки.
ВИСНОВКИ
1. 1нновацшно-креативний компонент менеджменту провГдних 1Т-компанГй визначаеться як комплекс сучасних взаемопов'язаних принципГв ведення дшльносй, механГзмГв оргашзаци бГзнес-процесГв, шно-вацГйно-креативних ГнструментГв менеджменту, що на сьогодш е не тГльки актуальним напрямком академГчних наукових дослГджень, але також становить практичний Гнтерес для компанш, яю функцГонують на ринку про-грамного забезпечення та комп'ютерних послуг, а також для компанш, що реалГзують свою дшльшсть в шших галузях економГки.
2. 1нновацшно-креативний компонент системи менеджменту компанГй у сферГ програмного забезпечення та комп'ютерних послуг охоплюе таю складовк нову систему технолопчного лГдерства; систему управ-лГння, основану на прюритетност нових ГнвестицГйних цГнностей; систему новГтни технологГй навчання, а також професшно! мотивацГ! персоналу.
3. На сьогодш аналГз ГнновацГйно-креативного компонента менеджменту компанГй вГдзначаеться ме-тодологГчною полГварГантшстю. Авторський пГдхГд щодо аналГзу ГнновацГйно-креативного компонента менеджменту компанГй у сферГ програмного забезпечення Г комп'ютерних послуг об'еднуе в собГ яюсний аналГз даного компонента (у системГ «показники - ш-дикатори - критерГ!»), а також ккьюсний аналГз (роз-робка Гнтегрального показника розвитку ГнновацГйно-креативного компонента менеджменту даних компани на основГ !х кластерного аналГзу).
4. Проведений комплексний аналГз дозволяе розробити шдекс креативностГ системи менеджменту, який в нелшшнш моделГ визначае вплив на прибуток компани оптимального обсягу витрат на НДДКР. Доведено, що швидюсть збГльшення прибутку 1Т-компанш обернено пропорцшна потенцГйному прибутку з коефщен-том пропорцГйностГ - Гндексом креативностГ системи менеджменту. ■
Таблиця 5
Розрахунковi значення середнього шдексу креативност компанiй у сферi програмного забезпечення
та комп'ютерних послуг
Група компанш Кластер Галузь - програмне забезпечення та комп'ютерж послуги Розташування головного офку Середнiй iндекс креативносп менеджменту компанiй
Група 1 А США 0,424787
А воод!е США 0,399666
Група 2 А БАР Н|меччина 0,400113
В Dassault Systemes Франц1я 0,342735
С UBIsoft Entertainment Франц1я 0,298511
Група 3 й Sage Великобритан1я 0,273311
Е Amdocs Великобритан1я 0,234892
<С т
2
о
=г
о
о
<
о
ш
Джерело: розраховано автором на основi [10 - 18].
Таблиця 6
R & D
Вщсоток попадання в штервал еластичностi значень змiнноi' Rl =- для вибiрки компанiй
Група компанiй
Кластер
Галузь - програмне
забезпеченнята комп'ютерш послуги
1нтервал еластичностi для змшноТ
Rl = r & d
L
Вiдсоток потрап-ляння в штервал еластичносп (%)
5
Група 1
<
CQ 2
о
=Г
I
о
о
<
Microsoft
8,98 -Rl - 0,8 > e2,35RL
9,52 -Rl -0,8 > e2,502RL
85,32
78,11
Група 2
SAP
Dassault Systemes
9,03- Rl - 0,8 > e2,5RL
10,93 -Rl -0,8 > e2'92RL
67,54
53,32
Група 3
13,68- Rl - 0,8 > e3'35Rl
UBIsoft Entertainment
0.2 0.4 0.6 0.8
35,17
1
2
3
4
А
А
А
В
10
Зактчення табл. 6
1 2 3 4 5
15,93- Rl - 0,8 > e3,66Rl
15
D Sage 10 5 -- , 24,83
0.2 0.4 0.6 0.8
30 25 17,41 -Rl - 0,8 > e4,26RL
E Amdocs 20 15 10 5 — ^ ............. 12,71
0.2 0.4 0.6 0.8
Л1ТЕРАТУРА
1. Верба В. А. Концептуальн засади викфювання розвитку ком-пани / В. А. Верба // Вкник НУ «Львюська полiтехнiка» «Проблеми економи ки та управлшня». - 2010. - № 668. - С. 17 - 23.
2. Асташова Ю. В. Теория поколений в маркетинге / Ю. В. Аста-шова // Вестник Южно-Уральского государственного университета. Серия: Экономика и менеджмент. - 2014. - Вып. 1,том 8. - С. 108 - 114.
3. Попова О. О. CIO - катализатор изменений / О. О. Попова // ИТ-менеджер. - 2015. - № 3. - С. 2 - 5 [Электронний ресурс]. - Режим доступа : http://www.allcio.ru/download/pdf/itmanager/136/4-7.pdf
4. Murphy W. Reverse mentoring at work: Fostering cross-generational learning and developing millennial leaders / Wendy Marcinkus Murphy // Human resource management. - 2012. - Vol 51, No. 4. - P. 549 - 573.
5. Howe, N. Generations: The History of America's Future, 1584 to 2069 / Neil Howe, William Strauss. - New York : William Morrow and Company, 1991. - 544 p.
6. Don, T. Growing Up Digital: Rise of the Net Generation / Tapscott Don. - New York : McGraw-Hill, 1999. - 336 р.
7. Блудова Т. В. Математична економ^а : навч. поаб. / Т. В. Блудо-ва, I. А. Джаладова, О. I. Макаренко, Г. В. Шушн. - К. : КНЕУ, 2009. - 464 с.
8. Aron D. Flipping to Digital Leadership: The 2015 CIO Agenda / D. Aron, G. Waller, L. Weldon // Gartner, Inc., 2014 [Electronic resource]. -Mode of access : http://goo.gl/Yb522C
9. Gens F. IDC Predictions 2015: Accelerating Innovation - and Growth - on the 3rd Platform / Frank Gens // IDC. - 2014 [Electronic resource]. - Mode of access : http://goo.gl/Fz9pkx
10. R&D ranking of the world top 2500 companies // European Union. - 2014 [Electronic resource]. - Mode of access : http://iri.jrc. ec.europa.eu/scoreboard14.html
11. Microsoft annual report 2014 // Microsoft. - 2014 [Electronic resource]. - Mode of access : https://www.microsoft.com/investor/reports/ ar14/index.html
12. Google annual report 2014 // Google. - 2014 [Electronic resource]. - Mode of access : https://investor.google.com/pdf/2014_google_ annual_report.pdf
13. Google annual report 2014 // Google. - 2014 [Electronic resource]. - Mode of access : https://investor.google.com/pdf/2014_google_ annual_report.pdf
14. SAPannual report 2014 // SAP. - 2014 [Electronic resource]. -Mode of access : http://sapintegratedreport.com/2014/en/run-simple.html
15. Dassault Systemes annual report 2014 // DassaultSystemes. -2014 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.3ds.com/fileadmin/ C0MPANY/Investors/Annual-Reports/PDF/2014-3DS-Annual-Report-EN.pdf
16. UBIsoft Entertainment annual report 2014 // UBIsoft Entertainment. - 2014 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.ecobook. eu/ubisoft/2014/druk/
17. Sage annual report 2014 // Sage. - 2014 [Electronic resource]. -Mode of access : http://content.zone-secure.net/sage/annual_report_and_ accounts_2014/
18. Amdocsannual report 2014 // Amdocs. - 2014 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.amdocs.com/Documents/Annual-Report2014.pdf
REFERENCES
Astashova, Yu. V. "Teoriia pokoleniy v marketinge" [The theory of generations in marketing]. Vestnik Yuzhno-Uralskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriia "Ekonomika i menedzhment", no. 1 (8) (2014): 108-114.
Aron, D., Waller, G., and Weldon, L. "Flipping to Digital Leadership: The 2015 CIO Agenda". http://goo.gl/Yb522C
"Amdocsannual report 2014". http://www.amdocs.com/Docu-ments/AnnualReport2014.pdf
Bludova, T. V. et al. Matematychna ekonomika [Mathematical economics]. Kyiv: KNEU, 2009.
Don, Tapscott. Growing Up Digital: Rise of the Net Generation. New York: McGraw-Hill, 1999.
"Dassault Systemes annual report 2014". http://www.3ds.com/ fileadmin/C0MPANY/Investors/Annual-Reports/PDF/2014-3DS-Annual-Report-EN.pdf
Gens, F. "IDC Predictions 2015: Accelerating Innovation - and Growth - on the 3rd Platform". http://goo.gl/Fz9pkx
"Google annual report 2014" Google. https://investor.google.com/ pdf/2014_google_annual_report.pdf
"Google annual report 2014". https://investor.google.com/ pdf/2014_google_annual_report.pdf
Howe, N., and Strauss, W. Generations: The History of America's Future, 1584 to2069. New York: William Morrow and Company, 1991.
"Microsoft annual report 2014" Microsoft. https://www.microsoft. com/investor/reports/ar14/index.html
Murphy, W. "Reverse mentoring at work: Fostering cross-generational learning and developing millennial leaders". Human resource management, no. 51 (4) (2012): 549-573.
Popova, 0. 0. "CIO - katalizator izmeneniy" [CIO - a catalyst for change]. http://www.allcio.ru/download/pdf/itmanager/136/4-7.pdf
"R&D ranking of the world top 2500 companies". http://iri.jrc. ec.europa.eu/scoreboard14.html
"SAP annual report 2014". http://sapintegratedreport. com/2014/ en/run-simple. html.
"Sage annual report 2014". http://content.zone-secure.net/sage/ annual_report_and_accounts_2014/
"UBI soft Entertainment annual report 2014". http://www.ecobook. eu/ubisoft/2014/druk/
Verba, V. A."Kontseptualni zasady vymiriuvannia rozvytku kompanii" [Conceptual bases of measurement of the company]. Visnyk Nu „Lvivska poli-tekhnika". Problemy ekonomiky ta upravlinnia, no. 668 (2010): 17-23.
