Креативне майбутнє України: перспективи і перешкоди Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

О. Д. Прогшмак,

1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв КРЕАТИВНЕ МАЙБУТНе УКРА1НИ: ПЕРСПЕКТИВИ I ПЕРЕШКОДИ

Ввдсутшсть дшсно! шноващйно! спрямованостi розвитку Укра!ни, неефективнють моделi економiч-ного зростання, яка запанувала у кра!т, визнача-еться в працях вiтчизняних авторiв В.П. Вишнев-ського, В.М. Гейця, А.С. Гальчинського, В.П. Се-мiноженка та ш. Розбудова в Укра!ш нацюнально! шноващйно! системи, де створення конкурентних переваг засновано на пiдвищеннi ефективност ви-користання науково-техшчного й iнтелектуального потенщалу краши стае бiльш мiфом шж реальшстю. Адже захiднi дослщники визначають суспiльства пострадянських кра!н як «антюучасш» суспiльства, в яких заблокован технiчнi i соцiальнi шновацл1.

Зважаючи на таку ситуащю, наступае розу-мiння того, що, якщо i далi розбудовувати iннова-щйну економiку в Укра!ш через перенесения запо-зичених органiзацiйиих форм твстолгтньо! давно-стi, якi в сучасному свiтi вичерпали свiй iииовацiй-ний ресурс i вже не е такими ефективними, то це не приведе до бажаних результатов. Адже сьогодш маемо зовсiм iншу реальшсть. Ця iиша реальшсть пов'язана з тими системними змiнами, як вiдбулися як в економiцi, так i в соцiокультуриiй сферi внасль док iитенсивноl шформатизацл суспiльства, глоба-лiзацil та переходом вiд iерархiчних до мережених структур. Настав час усввдомити, що, за рiдкими ви-нятками, намагання державно! пiдтримки шноващйно! дiяльностi через iнфраструктурнi форми, ям в минулому зарекомендували себе на Заходi (технопарки, бiзнес-iнкубатори тощо) не дали очiкуваного результату2.

Також вичерпав себе той вузькоекономiчний технократичний тдхвд, за яким найважливiшою метою розбудови нацюнально! iииовацiйно! системи вважаеться «комерцiалiзацiя науково-техшчних розробок», яку схематично уявляють собi в виглядi лшйно! моделi, - ланцюжка «витрати на НДДКР -розповсюдження - ефект». При такому тдход^ за-снованому на схемах минуло! епохи, пов'язаних iз реалiями iидустрiального суспiльства, неможливо увiйти за межi традицiйиих економiчиих i управлш-ських теорiй i заходiв. Адже останшм часом iииова-цiйнi процеси далеко вiдiйшли вiд лiнiйно! модел^ е

нелiиiйними, випадковими, залежними ввд мину-лого розвитку.

Продукування нового знання, iдей, творчих пiдходiв i рiшень стають у витокiв процесу, який ви-датний австрiйський економют Й. Шумпетер визна-чив «творчим руйнуванням», яке, в свою чергу, е передумовою невпинного iииовацiйного процесу i розбудови економiцi знань. Останшм часом фундаментом цiе! економши, основою !! зростання почали вважати не стшьки самi знання, скшьки творчий тд-хiд до процеав використання набутого знання. У продукуванш нового знання, «здатного до швид-ко! комерцiалiзацi! в iииовацiях», величезну роль вiдiграе його «перескакування» з одного сектору економши в шший, з однiе! сфери - в iншу в результат^ рекомбшацш, якi рашше вважалися непов'яза-ними, - вважае вiдомий норвезький дослвдник Е. Райнерт3, визначаючи економiчне зростання як «спшьний продукт синерги, подiлу працi, зростаю-

..... 4

чо1 вiддачi i нових знань»4.

Такий процес визначае внутршню динамiку креативности тим самим показуючи необхiдиiсть вийти за межi усталених уявлень, що шновацл но-сять переважно технолопчний характер, а творчiсть е прерогативою митця. Це доказ того, що устшш свiтовi економiки все бшьше залежать не тальки вiд розвитку технологш, а й активностi в iнших сферах людсько! креативностi. У межах ще! парадигми по-ступово формуеться iнше, постОндуст^альне по-няття iнновацiйно! дiяльностi. Тому е сподiвання, що поняття «iииовацiя» не залишиться обмеженим рамками науково-технологiчно! сфери, а «креатив-шсть» - рамками сфери культури i мистецтва, хоч поки що зберiгаеться цiлий ряд майже непереборних вододiлiв - у першу чергу, мiж тими, хто займаеться високими технологiями, i тими, хто працюе в куль-турнiй та сощальнш сферах. Традицiйно вважаеться, що технолопчна i економiчна креативнють мае значно вищий статус i рiвень комерцiалiзацi!, шж соцiокультурна, попри того, що остання отри-муе все бiльш широке визнання.

1снуе iиша перешкода. Сучасна епоха науко-вого рацiоналiзму, «вiдзначена нав'язливою вдеею

1 Роуз Р. Достижение целей в квазисовременном обществе: социальные сети в России. Общественные науки и современность. 2002. №3. С. 23 -38. - с. 23.

2 Смирнов Е.П. Инновации: на пути к стратегической политике. Экономические стратегии. 2009. №1. С.68-72. -

с.71.

Технопарк «Ушверситетський» при Уральському федеральному ушверситет вартастю 1,35 млрд рублiв, який був запущений у 2014 р. зпдно з обласною програмою «Розвиток iнфраструктури наношдустрп i шновацш на 2011 -2015 роки», майже через рж пiсля вщкриття так i не змiг залучити резидентiв. Керiвництво шукае можливiсть залучити хоча б 15 компанiй (вш розрахований на 100 компанiй).

3 Райнерт Э. Как богатые страны стали богатыми и почему бедные страны остаются бедными / пер. с англ. Н. Автономовой; под ред. В. Автономова; Нац. исслед. ун-т «Высшая школа экономики». - 2-е изд. Москва: Изд. Дом Высшей школы экономики, 2014. С. 124.

4 Там само. - С. 106.

формування абсолютно ращонального», а И освгтш системи дуже повшьно ввдкривають для себе мож-ливостт розвитку бшьш р1зноман1тних розумових 1 тзнавальних зд1бностей1. Завищена щнтсть на-укових, лопчних форм мислення, юнуюча в сучас-нш культур^ затуляе 1нш1 форми, 1 людей здатних мислити шакше 1 оперувати неспод1ваними зв'яз-ками. Однак «сила креативно! уяви не протисто!ть ращональносп, а скорше, е можливютю значно зба-гатити ращональне мислення», е особливою, витон-ченою формою ращональностт, яку слад цiнувати. Р1зн1 форми знання не треба розглядати як несу-мюнц навпаки, вони мають надихати один одного.

А взаемод1я м1ж р1зними типами креативност створюе важливий синергетичний ефект. Тому сьо-годш розвинеш пост1ндустр1альн1 кра!ни визнають головною стратепею в створенн 1нновацшного се-редовища розбудову економ1ки творчост або, як И часттше називають, «креативно! економ1ки», яка останне десятир1ччя розглядаеться як нова модель економ1чного зростання. У досл1дженн1 ООН щодо глобально! креативно! економ1ки, опублшованому у 2008 рощ, було зазначено, що «взаемод1я м1ж твор-чютю, культурою, економшою 1 технолопями, що виражаеться у здатност створювати 1 поширювати штелектуальний каттал, мае потенцiал генерувати дохвд, робоч1 мюця та експортну продукцто, водно-час сприяючи сощальному включению, культурному розма!ттю та людському розвитку». Креативна економша поеднуе сфери iнновацiй (техшчна креа-тивнють), бiзнесу (економiчна креативнiсть), куль-тури (мистецька креативнiсть) в едине цше, створю-ючи все бiльш тюш взаемозв'язки помiж ними.

Метою даноТ статтi е визначення креативного шляху розвитку для Укра!ни, як едино можливого в сучасних умовах, i такого, що ввдкривае новi пер-спективи для створення робочих мiсць, iнклюзив-ного зростання економiки, розбудови шформацш-ного суспшьства. Визначивши креативнiсть рушш-ною силою економiчного розвитку i основним дже-релом конкурентно! переваги, розглянуто наступне: креативнi iндустрi! у кра!нах iз знанiевою економь кою i !х вплив на соцiально-трудовi вiдносиии; умови, ям сприяють розширенню !х ди в кра!нах свiту; проблеми формування креативно! економiки в Укра!нi.

У свт з великим вiдривом лвдируе креативна економiка США, дохiд ввд яко! перевищуе 40% вiд загально! суми доходiв !! економiки, причому у свь тових витратах на НДВКР частка США також склала бiльше 40%2. На думку ведомого американ-ського сощолога Ричарда Флорвди, саме перевага в креативних галузях, бiльшою мiрою нiж зростання продуктивности, пов'язане iз технологiчними iнно-ващями, стала основною причиною посилення кон-курентних позицш США у свт, починаючи ще з 80-рошв минулого столiття. Нова сощально-еконо-

Mi4Ha парадигма навколо iнформацiйних технологiй почала складатися у США ще у 1970-тт роки пiд впливом pi3™x iнституцiональних, економiчних i культурних чиннишв.

Розглядаючи феномен креативно! економiцi, Р. Флорида видшяе не тiльки так !! кiлькiснi пара-метри, як стабшьне зростання витрат на НДВКР разом i3 вiддачею ввд дослiджень протягом останнього столiття, особливо в другш його половинi, кшьшсть патентов, що видаються щорiчно, збшьшення профе-сiоналiв, зайнятих науково-технiчною працею, а й iстотне збiльшення кшькостт людей, що працюють у сферi культури i художньо! творчостт. Адже будь-яка модернiзацiя не може ввдбутися без активно! участi креативного прошарку. Таким чином, еконо-мiчна потреба у креативностi вiдбиваeться у форму-ваннi нового, креативного класу, який е породжен-ням посттндуст^ально! епохи, як середнiй клас було сформовано на тдвалинах iндустрiально! еконо-мiки. В сучасних умовах креативний клас перетво-рився у новий сощальний ресурс, його погляди, щн-ностт, досягнення мають суттевий вплив на уа сфери дiяльностi i в цiлому на усе суспшьство, що забезпечуе йому зайняття домiнуючого положения. Адже в мiру того, як творче мислення проникало в новi види дiяльностi, сфера застосування креативно-стi та новаторства розширювалась. Для тих, хто на-лежить до креативного класу, уа аспекти i прояви креативностi - технолопчш, культурнi i еконо-мiчнi - взаемопов'язан i нероздiльнi.

Креативнiсть - це штелектуальна позицiя i пев-ний тдх1д до проблем, включаючи множиннiсть то-чок зору i пiдходiв, який розкривае новi спектри можливостей. Тобто вона включае певну сукупнiсть рис, до яких ввдносяться: гнучшсть, незалежнiсть i оригiнальнiсть мислення, схильшсть до експери-менттв, винах1дливють, критичнiсть (вмiння ставити пiд сумшв i задавати питання), здатнiсть йти на ри-зик, здiбностi до синтезу (створення нових i придат-них для альтернативного використання комбшащй). Все це разом iз високим рiвнем освiти i обiзнаностi про культурн досягнення минулого, дозволяють креативнш людинi розглянути проблему з несподь ваного боку через рiзноманiтнi шструменти «пере-форматування» (refraining devices), тобто змши пог-ляду на речi з iнших позицiй, зокрема, «перетво-рення слабких сторiн в сильш» («turning а weakness into a strength»), i знаходити рiшення на базi ввдкри-того, розкутого мислення.

Таку сукупнють загальних рис, щннюних установок та культурних орiентацiй Р. Флорида визначае «креативним етосом»3. Згiдно його оцiнкам, в США до креативного класу належать близько 38 млн оаб, це 30% уах працюючих, i з 1989 року !х шльшсть подво!лась. Ядро цього класу складають робiтники, зайнятт у науковiй i технiчнiй сфер^ освiтi, дизайнi, мистещш, iндустрi! розваг тощо, чия економiчна

1 Лэндри Ч. Креативный город. Москва: Издательский дом «Классика - ХХ1», 2011. 399 с. (С.101).

2 Флорида Р. Креативный класс: люди, которые меняют будущее. Москва: Классика - ХХ1, 2011. 410 с. (С. 61).

3 Там само. - С.23.

функщя полягае у створенш нових iдей, технологiй i нового креативного змiсту. Окрiм активного ядра, до якого Р. Флорща вщносить 12% працюючих, кре-ативний клас включае також велику групу креатив-них фахiвцiв, якi працюють у сферi бiзнесу, фшан-ав, права, охорони здоров'я та сушжних областях дiяльностi. Дослiджуючи умови дiяльностi креативного класу, географiю креативности, li роль в еконо-мщ, Р. Флорiда приходить до висновку, що «секрет економiчного зростання полягае в здатност не лише залучити креативний клас, але i скористатися вщпо-вiдною перевагою для досягнення економiчних ре-зультатiв у формi нових iдей, технологiй та економь чного зростання»1.

Креативнiсть мае багато вимiрiв i виявляеться у багаточисельних взаемодоповнюючих формах, е масштабною i безперервною практикою, яка не об-межуеться технiчними винаходами та створенням нових iнновацiйних тдприемств i фiрм, а все бшьше сприймаеться як невiд'емний атрибут будь-якого процесу або проекту. У крашах iз знанiевою еконо-мiкою вже давно усвщомили, що креативнiсть та шноваци переплiтаються, !х важко вщокремити, -креативнiсть у технiчнiй i економiчнiй сферi тiсно пов'язана, тобто «тдживлюеться» взаемодiею з кре-ативнютю в сферi культури, мистецтва, дизайну тощо. Креативнють, таким чином, е передумовою для iнновацiйного розвитку, в той час як шноващя е реатзащею ще1, найчастiше отримано! за допомо-гою креативного мислення. Таким чином, продукти дизайну, медiа-технологiй, шно-, телеiндустрil, книжкових видавництв тощо - це одночасно «твор-чий», iнтелектуальний та високотехнологiчний продукт.

Креативн1 шдустрп - предмет нов1тн1х стра-тегш розвинутих краТн. Наукова, мистецька, ди-зайнерська дiяльнiсть утворили окремi iндустрil, i в результат !х поеднання iз 1КТ, фiнансовою i еконо-мiчною практиками виникли новi види економiчноl дiяльностi. Поняття «креативна iндустрiя» (creative industries) вперше було введено у широкий ужиток у 1997 рощ прем'ер-мшютром Тонi Блером, який ви-користав його для пояснення свого бачення перспектив зростання постшдуст^альних економiк, поставивши метою «виховання тако! наци, в якш кре-ативнi, талановип люди будуть основною ланкою в розбудовi конкурентоспроможно! Великобританл ХХ1 столiття». Цi слова не залишились тальки гас-лом. Британським урядом було створено Спещальну Комiсiю з креативних iндустрiй, у опублшованому ще у 1998 рощ звт яко!, малi пiдприемства креа-

тивних iндустрiй були визначенi як «двигун майбу-тнього економiки Великобританл». Тут вперше провели вивчення потенцiалу креативного сектору - так званий «маппинг», i сформували урядову програму розвитку, в яку включили створення агентств тд-тримки, надання примiщень на пiльгових умовах, гранпв та доступних кредитив, поширення на творче тдприемництво iнституту «бiзнес-ангелiв». Тодi ж в цьому документ вперше було сформульовано поняття креативних iндустрiй, як сукупностi галузей економши, в основi дiяльностi яких лежить iндивi-дуальне творче начало, основним iнструментом створення вартост - використання творчих здiбно-стей, а продуктом - iнтелектуальна власнють2.

Креативнi шдустрл, у складi яких використову-ються високi технологи, включають широкий спектр рiзних видiв тдприемницько! дiяльностi i починають займати значущi мiсця в культурнiй та економiчнiй полiтицi найбiльш успiшних кра!н i ре-гiонiв, статистика яких вже почала вщдзеркалювати наукоемнiсть сучасних креативних галузей, вiдно-сячи !х основну частину до високотехнологiчних, наукоемних послуг (high tech knowledge-intensive services — KIS). До них вщноситься: виробництво к1-нофiльмiв, вiдео та телевiзiйних програм, фонограм i музичних записiв; програмування, радiомовлення та телебачення; телекомунiкацil та зв'язок; комп'ю-терне програмування, консультацп та iншi супутш послуги; дiяльнiсть iнформацiйних служб; науковi дослiдження та розробки, архiтектурно-iнженерна дiяльнiсть; технiчнi випробування та аналiз; реклама i маркетинговi дослiдження; iнша професiйна науково-технiчна дiяльнiсть3.

Останнiми роками багато до^джень зосере-джено саме у цьому видi послуг: даеться огляд ролi i функцil KIS в iнновацiйних системах, трансформа-цл та взаемозв'язку iз пiдприемствами малого та се-реднього бiзнесу через процеси генерування та поширення знань. Але реально не завжди можливо установит зв'язок цих категорш послуг iз креатив-ними iндустрiями. Адже виходячи з характеру зай-нятост^ у ц!й сферi, а також бшьш високо! «богем-но!»4 складово! i переносу творчо! дiяльностi у вiр-туальний простер, частково вони охоплеш статис-тичною звгтнютю, а частково - нi. Прибуток вщ т^сно пов'язаних з авторським правом видiв дiяльно-ст^, представлених 11 секторами креативних галузей складав у 2012 роцi 535,9 млрд евро, тобто 4,2% ВВП Свропейського Союзу, бшьше половини яких припало на таш напрями: образотворче мистецтво

1 Флорида Р., цит. праця. - С. 270.

2 Flew T. The Creative Industries. Culture and Policy. Sage Publications. 2011. Р. 10. URL: www.sagepub.com/upm-data/42872_Flew.pdf/

3 1ванов С.В., Солдак М. О. Високотехнолопчш послуги: свiтовi тенденцп та стан у промислових репонах Укра-1ни. В1сник економ1чно'г науки Украгни. 2016. №2. С.79-87 (с. 84-85).

4 Шд цим поняттям маються на увазi певнi риси зайнятих, а саме - самостшна зайнятiсть, пiдприемства працюють у неформальних мережах, прагнуть до незалежностi i багато в чому уникають стандартних моделей розширення бiз-несу, не схильш нарощувати його розмiри i вважають за краще залишатися невеликими, гнучкими, мобiльними фiр-мами.

(127 млрд евро), реклама (93 млрд евро) i кшо-вщео-телебачення (90 млрд евро)1.

Креативн iH^c^tf нерозривно пов'язан з iH-формацiйними технологiями, що е ïx визначальною cутнicною рисою, i вiдрiзняе вiд традицшних галу-зей культури (cultural industries). Саме сучасн 1КТ та взаемодiя iз сектором виcокотеxнологiчного ви-робництва (knowledge-intensive sectors) надають iH-дивiдуальним творчим проявам масштаб i характер щдустри: комп'ютернi видавничi комплекси, технологи веб-дизайну, засоби мультимедiа тощо. Адже бшьшють зразшв сучасного дизайну та мистецтва об'едиуються iз вiртуозним техшчним втiленням, i не з'явились би на ринку без досягнень високотех-нологiчноï промисловостР. Поява комп'ютерних програм для 3Б-моделювання вже змшила естетику арxiтектури, а 3Б-друк - наступний крок в цьому на-прямку, який уможливить виробництво в будiвни-цтвi (i не тшьки), складних геометричних форм без збшьшення вартост або трудовитрат, задаючи но-вий напрямок у дизайнi. Це вiдрiзняе сучасну креа-тивнicть ввд креативноcтi в минулому, коли вона теж високо щиувалася, однак не набула тих визна-чаючих рис, ям ш надала iнформацiйна револющя. Ще одна виняткова риса - можливють застосування досягнень виcокотеxнологiчниx галузей для щдивь дуалiзацiï попиту - каcтомiзацiï. Сьогоднi компактнi моделi 3D-принтерiв все часттше з'являються в ди-зайнерських cтудiяx, школах i навгть в приватних будинках, адже матерiали у 3D-друку використову-ються рiзнi, - вiд синтетичних смол i пластика (час-тше всього) до cталi та бетону.

Цифрова револющя суттево перетворюе культуру та призводить до збiльшення масштабу нефор-мальноï творчоï дiяльноcтi, створенню нових мереж i форм взаемодiï тд гаслом «^very^ing digital», мо-дершзуе форми icнуючиx видiв образотворчого i сцешчного мистецтва i сприяе виникненню нових. Цифровi теxнологiï також набувають все бiльшого значения для бiзнеc-моделей у cферi культури, i отже для отримания нових потокiв доxодiв. 1з 947 опитаиих культурних оргашзацш Великобританiï 73% вiдзначили, що цифрова активнють мала знач-ний позитивний вплив на 1'х дiяльнicть, 51% - що ци-фровi технологи мають важливе або ключове значения для 1'х бiзнеc-моделi (зокрема, у 2012 рощ 200 млн фунпв стерлшпв було iнвеcтовано з вико-ристаниям краудфаидiнгу)3. Креативиi, особливо

медiа-компанi!, нагадують технологiчнi компанi!, ям використовують та перетворюють високояшс-ний iнтернет-контент у послуги, якi вони надають.

Непрямий вплив креативного контенту (вщео, iгор, музики тощо) у 2014 рощ в €С на продаж смарт-пристро!в значний: планшети - 9,4 млрд евро; смартфони - 22,27 млрд евро; ПК - 10,35 млрд евро4. Характерною рисою креативних iндустрiй е те, що певна висока технология знаходить застосування у рiзних сферах, i саме у цьому проявляеться ефект «перескакування знання». Як приклад, компанiя SIU System (шноващ! на базi мобшьно! технологi! скану-вання i вимiру тiла людини) активно iнтегруе шно-вацiйнi рiшення в сферi об'емних технологiй в аеро-космiчиу iндустрiю, у галузi мистецтва, машинобу-дування, медицини, стоматологi! та iн.

Для розвитку креативних шдустрш введенi сотш програм рiзного масштабу: вiд мунщипальних до рiвня ЮНЕСКО. Пiдтримка шфраструктурно! ос-нови, яка забезпечуе сталють креативного сектору фактично зводиться до одночасного розвитку п'яти напрямiв: 1) розробка полгтик та адвокащя, дгяль-нiсть професiйних мереж i асощацш; 2) змiциення органiзацiйного потенщалу, у тому чи^ через спе-щальну освiту i навчання протягом життя; 3) дгяль-нiсть iнкубаторiв та акселераторiв; 4) створення кластерiв та хабiв; 5) iнтернацiоналiзацiя (орiентацiя на глобальн ринки i свiтове визнання). Показовим прикладом розвитку усiх цих складових е Великоб-ританiя, де виконуеться програма розвитку кра!ни «Креативна Великобриташя» («Creative Great Britain»), i яка ще в 80-т роки зробила акцент на кре-ативний ресурс i культурну полiтику, що вже принесло результати у виглядi !! лiдерства в данш сферi. Аналогiчнi програми виконуються на регюналь-ному i мунiципальному рiвнях5. Нова рамочна програма «Create UK - стратепя розвитку сектору до 2020 року» ставить ще бшьш амбщшш цш. Зокрема, забезпечити збшьшення «виживання» техноло-пчних стартапiв, якi спiвпрацюють з креативними iндустрiями (зараз тiльки 3-5% з них залишаються на ринку тсля першого року роботи).

Департаментом культури, медiа i спорту Вели-кобританп регулярно публiкуються звiти з креативно! економiки, у яких детально розглядаеться су-купнiсть кластерiв креативних шдустрш i визнача-еться обсяг ринку щодо кожного з них. У цшому, тенденцп свiдчать про усезростаючий вплив цих iн-

1 Креативный рост. Оценка культурных и креативных рынков в ЕС. Декабрь, 2014 г. URL: http://www.ey.com/ Publication/vwLUAssets/Measuring_cultural_and_creative_markets_in_the_EU/$FILE/Creating-Growth.pdf.

2 Наприклад, розробка технологи для виробництва славнозв^ного пластикового стшьця Вернера Пантона зайняла близько восьми роюв, а експерименти над складом матерiалу продовжувалися i пiсля запуску у виробництво.

3 Обогащение Великобритании: культура, творчество и рост. Отчет Уорикской комиссии о будущем культурных ценностей за 2015 г. URL: http://www2.warwick.ac.uk/research/warwickcommission/futureculture/finalreport/warwick_ commission_report_2015.pdf.

4 Экономическая оценка креативных отраслей. Статистические данные. Январь, 2015 г. URL: http://www.thecrea-tiveindustries.co.uk/media/281787/creative_industries_economic_estimates_-_ january_2015.pdf.

5 Зпдно концепцп «креативного мюта», запропоновано! британським культурологом i автором праць з якоста життя у мюькому середовищi Чарльзом Лендр^ i за його участi виконано цший ряд мунiципальних проектiв, спрямо-ваних на розкриття творчого потенщалу мiста та впровадження креативностi в саму його оргашзацшну структуру (див. Лэндри Ч. Креативный город. Москва: Классика - ХХ1, 2011. 399 с.).

дустрш на розвиток економши Великобританл i зай-нятосп: у 2014 роцi на креативний сектор припадала одна десята !! економiки, зайнято приблизно 2,75 млн оаб (бiльше, нiж у секторах фшансових послуг, провiдних виробничих технологш) i отримано 76,9 млрд фунпв стерлiнгiв. Сектор креативних шдуст-рш зростае на 8,6% на рш, що робить його другим найбшьш швидко зростаючим у Великобританл. За даними 2013 року доходи ввд рекламних агентств складали 10,2 млрд дол., архгтектурних - 3,6 млрд фунпв стерлшпв. Ринок 1КТ (software and game) ощнювався у 35,1 млрд фунпв стерлшпв (близько 40% свгтового ринку), дизайну i моди - 3,1 млрд фунпв стерлшпв, теле-, ввдео-, радю-, фото i кшо-шдустрл - 9,3 млрд фунпв стерлiнгiв, видавничо! справи - 9,9 млрд фунпв стерлшпв. Ще швстолгття тому, у 60-п роки, британсьш виконавцi знаходи-лись на вищих сходинках свiтових музикальних рейтинпв, i на сьогоднiшнiй час ринок музики, ви-конавчих, вiзуальних мистецтв - це 5,5 млрд дол.1

Такий само шлях обрав iнший потужний старо-промисловий регiон Свропи - Нiмеччина, де за irn-цiативою Федерального Уряду Мiнiстерством еко-номiки i технологiй щорiчно публiкуеться звiт про дiяльнiсть ll креативних iндустрiй. У 2007 роцi вклад цих iндустрiй у ВВП кра!ни складав 2,6%, у той час як таких традищйних для краши, як автомо-бiлебудування та хiмiчно! промисловосп вщпо-вiдно - 3,2 i 2,2%. Зайнятють у секторi креативних iндустрiй у 2009 рощ була 787 тис. - 2,9% вщ уах працюючих. Цiкаво i те, що у перiод кризи 20082009 рошв кшьшсть зайнятих у ньому не тальки не скоротилася, а зросла на 1,7%2. Треба окремо вщзна-чити внесок цих галузей у вщродження проблемного Рурського старопромислового регiону, де вда-лося не тальки знайти новi форми використання за-недбаних промислових територiй, а й оновити дух регiону з його «натвфеодальною ментальнiстю», чия «монокультура вугiлля i сталi»3 залишила не-згладимий слщ у свiдомостi населения, i все ще ви-значала його економiчне, полiтичне, культурне и со-щальне середовище.

Шлях до креативно! економiки i розвитку креативних шдустрш рiзних кра!н мае сво! вiдмiнностi i залежить вiд !х юторичних, економiчних та соща-льно-культурних особливостей.

Характерним саме для скандинавських кра!н е творчий пiдхiд до ршення повсякденних проблем,

коли iнновацiя е не дискретним, а кумулятивним i наскрiзним процесом. Головна детермiнанта такого суспшьства полягае у тому, що iнновацiï тут е не «ос^вцями зростання», а пронизують у« сфери економiки i практично кожне домогосподарство. Авторитетний дослiдник iнновацiйного розвитку малих краïн Б.-О. Лундваль ввiв поняття додатковоï iнновацiï (incremental innovation) для позначення цього особливого типу шновацшного процесу, характерного саме для скандинавських краш, i проти-ставив його поняттю радикальноï iнновацiï (radical innovation), бiльш характерно!' для США4.

У США сформувалася професшна i наукова культура, особливютю якоï е невпинна поява винахо-дiв i комерцiалiзацiя нових щей, втшених iз застосу-ванням абсолютно нових технологш. Американська система розглядае шноваци, перш за все, як результат експериментування, спрямованого на прорив в юнуючих технолопчних ланцюжках, i заохочуе безперервне просування абсолютно нових розробок. Тому, на вiдмiну вiд старопромислових регiонiв Свропи, виробничi структури США не вiдрiзняються високою iнерцiйнiстю, а розвиваються динамiчно i швидко. Це пiдтримуеться також певними шститу-цiйними умовами щодо створення пiдприемств (доступ до капiталiв, ризикових iнвестицiй), бiльшою гнучкютю у використаннi робочоï сили тощо. При такому режим iнновацiй зусилля пiдприемств зосе-реджеш в основному на «шноващях прориву», у той час як сильш сторони захiдноевропейськоï промисловосп полягають у сферi додаткових iнновацiй, якi здiйснюються старими пiдприемствами «зрiлих галузей» практично поспйно.

Так, розвиток креативноï фiнськоï економiки бiльшою мiрою визначають CT^i промисловi компа-нiï, що вiдрiзняе Фiнляндiю вiд Силiконовоï долини, в якш лiдерами розвитку 1КТ стали новi компанй, так1 як Intel, Apple. Oracle, Cisco, Sun, Nescape, Yahoo!

Хоч в тдтримщ шновацшного суспшьства Шв-нiчноï Свропи сощокультурш особливост^ цього ре-гiону ввдграють величезну роль, складно визна-чити, де причина, а де наслщок. Можливо, що чут-ливе до iнновацiй середовище, яке склалося в Шв-нiчнiй Свропi, через змши соц1окультурного характеру обумовило усезростаючий вплив креативних iндустрiй на розвиток knowledge-intensive sectors, i в цшому ïï економiки. Важливу роль в конкуренто-

1 Creative Industries Economic Estimates January 2015. Statistical Release. URL: https://www.gov.uk/government/statis-tics/creative-industries-2015-focus-on.

2 Federal Ministry Economics and Technology. (2009) Culture and Creative Economics in Germany Summary (Research report 577) URL: http www. Kultjrwirtschaft.de\ wp-content\ uploads \2009\03\ german_cci_en_summary_0903231 / pdf.

3 Проект Емшер-Парку у Шмеччиш е прикладом застосування рiзиомаиiтиих шструменлв креативного пiдходу -переформатування (refraining devices), зокрема, «перетворення слабких сторш в сильиi» (turning а weakness into a strength). ¡ндус^альна деградащя розглядалася не як проблема, а як ресурс для перетворення Руру у найбшьший у свт нацюнальний парк iидустрiальиоl культури, i також для створення шдустрп охорони навколишнього середо-вища. Уся територiя Емшер-Парку стала експериментальним майданчиком i зоною дослщжень i розробок, спрямова-них на пошук радикально нових функцш для колишиiх промислових об'ектiв i вирiшеиия питань деградацil земель (див. Лэндри Ч. Креативный город. М.: Классика - ХХ1, 2011. 399 с. (С.145-147)).

4 Хавронин С. Специфика скандинавского общества как фактор стимулирования инноваций. Вестник Института экономики РАН. 2012. №4. С. 136-146.

спроможносп скандинавсько! промислово! продук-щ! на свiтових ринках ввдграе також високий рiвень дизайнерського рiшення - ще одна риса, яка прита-манна саме скандинавським кра!нам, i це забезпечуе тш самий синергетичний ефект поеднання в креа-тивнш економiцi.

У кра!нах Пiвнiчно! Свропи iснуе уявлення, що дизайн - це споиб пiдвищити яшсть життя грома-дян. Тому скандинавський дизайн тотальний, i в це поняття включають широке коло питань - ввд предметного дизайну до мюького та ландшафтного пла-нування. Свобода доступу до якiсного дизайну i широта його використання завжди були матерiальним виразом принцитв «держави загального благоден-ства» - концепцп, яку втшюють у життя скандинав-ськ кра!ни. Так, у Дани переконаш, що естетичне оточення формуе i виховуе гiдного громадянина, й iсторично був важливим i залишаеться актуальним сьогоднi принцип гезамкунстверка (тм ), за яким кожна дабниця продумана i розроблена вiдповiдно до едино! концепщ! тдвищено! утилiтарностi, еко-логiчностi, доступности, нацiленостi на гармошйне спiвiсиувания людини i природи. Датський соцум -це «суспiльство дизайну», i дизайн в Данi! транслю-еться на рiвнi офiцiйно! нацюнально! iде!, а не як рашка для невелико! групи багатих обраних. Ще в першiй половиш XX столiття розроблялися i, що важливше, реалiзовувалися проекти доступного житла для робгтничого класу, а датськ дизайнери та арх1тектори з однаковим успiхом працювали над проектами архгтектурних комплексiв, наборами посуду i меблiв для малогабаритних квартир. Потен-цiйними покупцями вважалися родини iз середнiм або низьким рiвнем доходу. Велику роль тут зiграло те, що прийнято називати полiтичною волею, яка проявилася у вiдповiднiй державнш полiтицi, i уряд навiть у важк часи iнвестував кошти в архитектуру, дизайн i оснащення громадських будiвель.

Такi само риси притаманш i Фiиляндi! - також свтовому лiдеру у сферi дизайну. При цьому в ос-новi фшського «суспiльства дизайну» знаходиться потужний кластер шформацшних технологiй, який е найбшьш динамiчним i конкурентоспроможним у свт: у ньому зайнято усього 3-4% ввд загально! чи-сельностi робгтнишв, i при цьому створюеться 45% ВВП i третина загального обсягу експорту кра!ни1. Перетворення у шформацшне суспiльство №1, пер-шi рядки у рейтингах iнновацiй, цифровiзацi!, доб-робуту, навiть iндексу щастя - це також i наслщок пiдтримки креативного класу, як важливого фактору iнклюзивного економiчного зростання.

1снуе думка, що економiчний устх Фiнляндi! у чомусь е компенсащею юторичного комплексу на-

цiонально! меншини, який вона поступово втрачала, позбувшись свого часу вшового iмперського гнiту. Ця кра!на без блискучих iмен в юторп, знаменних подiй, спогад про iмперське минуле, амбiцiй, потуг на звання велико! наци або «кращо! кра!ни у свiтi»2, реально поступово стае кращою у свт кра!ною за багатьма параметрами. ¡нвестищ! у R&D (НДВКР), починаючи з 1980 року невпинно зростали, що ви-вело Фiиляндiю у свiтовi лвдери за показником !х ча-стки у ВВП (за 1982-1992 роки вона зросла з 1,2 до 2,2% ВВП, у 2000 рощ - 3,2, а в 2013-му вже досягла 3,8%)3. Через постшне перебування у статуа меншини для фшв надзвичайне значення набула вдея перемоги, - наслiдок зростаючо! нащонально! само-оцiнки. Зрозумiло, що устх Фiиляндi! залежав не тшьки вщ всебiчно! пiдтримки розвитку креативних шдустрш, i взагалi, творчого потенщалу працю-ючих. Але й ^норувати цей фактор успiху також не можна.

Аналiзуючи сильнi традицi! винахщництва i ви-сокого ступеня схильност населення кра!н Швшч-но! Свропи до шноващйно! дiяльностi, можна зро-бити таке припущення: у сучасних постiндустрiаль-них суспiльствах винах1дництво не перестае ввдгра-вати одну з ключових ролей у розбудовi креативно! економши; воно лише трансформуеться в iншi види творчо! активности, на основi яко! створюються принципово новi продукти, iнновацiйнi за своею суттю. Практика цих кра!н пiдтверджуе фактор креативности, як одного з головних джерел економiч-ного зростання розвинутих кра!н Свропи i Швшчно! Америц1 на сучасному етапi.

Креатившсть i ринок npaui. Свропейськ1 до-слiджения ролi креативних iндустрiй стосуються, насамперед, !х внеску у загальну зайнятiсть. Цей сектор е треттм за величиною роботодавцем в СС тсля будiвництва i сфери харчування, забезпечу-ючи працею в 2,5 раза бшьше людей, нiж автомо-бiльна, i в 5 разiв бiльше, нiж хiмiчна промисловiсть.

Мушципалгтети, державнi, регiональнi та мiж-народш структури розглядають сво! фiнансовi ви-трати на розвиток креативного сектору як швестицп у створення нових робочих мiсць (перш за все для молод^. У теперiшнiй час креативш iндустрi!, як i тюно пов'язанi з ними високотехнологiчнi, науко-емнi послуги, забезпечують високу частку квалiфi-кованих робочих мiсць у европейських регiонах. По-над 7 млн европейщв, тобто 3,3% активного насе-лення СС, прямо або побiчно зайиятi в креативнiй дiяльностi. Як приклад, наведемо данi про зайня-т^сть у креативно! економщ Велико! Британi! у 2013 рощ4. Так, у такому видi дiяльностi як «Кiно-, теле-, радiо-, фото iндустрiя» креативних мiсць у самих

1 Манахова И.В. Концепция информационного государства благосостояния. Философия хозяйства. 2014. №2. С. 149-159 (С. 155).

2 Роман вщомого норвезького автора Ерленда Лу про Фiнляндiю мае саме таку назву «Краща кра!на у свiтi».

3 Химанен П., Кастеллс М. Информационное общество и государство благосостояния: финская модель / пер. с англ. Москва: Логос, 2002. 224 с.

4 Creative Industries Economic Estimates January 2015. Statistical Release. URL: https://www.gov.uk/government/statis-tics/creative-industries-2015-focus-on.

творчих галузях значно бшьше, шж в iнших галузях, а у рекламi, маркетингу та крафтових (ремесла) видах дiяльностi - навпаки, бiльшiсть креативних ро-бочих мiсць - в шших галузях. Це пов'язано як iз специфiкою самих видiв креативноï дiяльностi, так i з професiйною шдготовкою. Характерною рисою зайнятостi у креатившй економiцi е ïï стабiльне зростання з року на рш - якщо у 2011-2013 роки це зростання було 8,7%, у той час як в усш економщ Ве-ликобританiï - 2,4%, то у 2011-2014 роки - вже 13,7%. Так само зростае i ïï частка у загальнш кшь-кост зайнятих - у 2013 рощ - 8,5%, у 2014 рощ -8,8%1. Тобто кожне 11-е робоче мюце належало креатившй економщ Великобритании а у ïï столищ Лондош - кожне шосте, причому у 2013-2014 роки зайнятють зросла на 5% порiвняно зi збiльшенням кшькост робочих мiсць на 2,1% в економщ в щ-лому.

Креативна економша включае в себе всi робочi мiсця у креативних iндустрiях та вах тих, хто пра-цюе в креативних професiях у в«х галузях еконо-мiки. Загальна «креативна» зайнятють у Великобри-танiï зросла з 2,4 млн в 2011 рощ до 2,8 млн робочих мюць у 2014 рощ, що бшьше порiвняно iз збшьшен-ням загальноï кiлькостi робочих мiсць у ïï економщ за той же перюд. Частка робочих мiсць у креатившй економщ вiд загальноï кшькост робочих мiсць також збшьшилась за цей перiод з 8,0 до 8,8%.

Кшькють робочих мюць у креативних галузях -це загальна кшькють робочих мюць у кодах SIC 2007, класифшованих як креативш, незалежно вщ того, чи е щ мiсця креативною працею чи ш У креативних галузях у 2014 рощ було 1,8 млн робочих мюць, з 2011 року ï^ кшькють збшьшилась на 15,8%.

Окремо ощнюеться кшькють робочих мюць, як можна вщнести до креативних (creative occupations), незалежно вщ того, чи вони знаходяться у креатившй галуз^ чи т. У 2014 рощ таких робочих мюць нараховувалось 1,9 млн, що на 13,7% бшьше шж у 2011 рощ2.

Для щентифшацп та статистичного облiку кре-ативноï складовоï' в iнших галузях економши було розраховано «креативну iнтенсивнiсть» кожного 4-значного коду стандартноï класифшацп ВЕД - 2007 (SIC). Зокрема, «креативна штенсивнють» дОяльно-стi щодо зв'язшв з громадськiстю та комушкацп складае 59,3%, а видання журналiв та перiодичних видань - 58,3%. Найнижчу оцiнку мае музейна дОя-льнють - 22,5%, а найвищу - художня творчiсть (91,5%) та бюро перекладiв та тлумачення (82,2%)3. Такий присшпливий облiк усiх проявiв креативностi полiпшуе якють стратегiчних i поточних управлш-

ських рiшень щодо розвитку i шдтримки цього сектору економши i наочно демонструе, у чому влада Великобританiï бачить майбутне краши.

Креативнють також мае суттевий вплив на якiснi змiни у сферi трудових вiдносин, професiйноï освiти, самого характеру працi. Треба вщмгтити такi основнi риси «новоЬ> зайнятосп у креативних галу-зях.

1. Креативнють сьогодш е одним iз факторiв сегментацiï сучасного ринку пращ, яка вщбуваеться як на макро-, так i на мiкрорiвнi. Креативний сектор представлений в основному малими шдприемства-ми, а також iндивiдуальними пiдприемцями (без створення юридичноï особи). Згаданому аспекту в СС придшяеться особлива увага, i тому його поль тика спрямована на забезпечення рiзноманiтностi, вiдкритостi, демократичностi, iнклюзивностi твор-чоï сфери через пiдтримку малих i мшрошдпри-емств.

Дослiдженням, проведении у Великобританiï було встановлено, що 56% зайнятих у креативному секторi ïï економши працюють у компашях з чисе-льнютю персоналу менше, шж 25 осiб, або е Ондивь дуальними пiдприемцями. Самостiйна зайнятють (iндивiдуальне пiдприемництво) становить 40% вщ загального числа зайнятих у креатившй шдустри, а у такому видi як виконавчi та вiзуальнi мистецтва самозайнятих - 70%. Пiдприемцi креативних Ондус-трiй - це молод^ високоосвiченi люди (77% з них у вщ вiд 25 до 34 рошв мають вищу освгту, а немае нiякоï квалiфiкацiï лише у 2%), яких вiдрiзняе творча енерпя, сприйнятливiсть до iнновацiй, гнуч-кють i здатнiсть адаптуватися до ринкових коли-вань. У процеа стрiмкоï трансформацiï вони бiльше довiряють колегам i партнерам iз свого середовища i сфери дiяльностi, вважають за краще вчитися на власному досвiдi та бiльш схильш працювати, вчитися i отримувати консультацп через своï неформально мереж^ шж вщ традицшних бiзнес-консуль-4

танив 4.

Сегментащя ринку пращ вщбуваеться i на мш-рорОвш, що визначаеться появою нового сощально-професюнального прошарку - «шформащональних виробнишв» (термш М. Кастелса). КерОвництва фОрм, конкуруючи одне з одним, створюють для таких робгтнишв умови, яш сприяють максимальной реалiзацiï ï^ потенщалу, заохочують високими заро-бпними платами, гнучким графшом пращ, фактич-но ставлячи ï^ у прившейоване положення порОв-няно з Оншими. ФахОвщ з 1КТ користуються набагато бшьш захищеним правом на працю, шж робгтники в цшому. За думкою деяких дослщнишв, при цьому

1 Creative Industries _Fokus on Employment 2015. Statistical Release. URL: https://www.gov.uk/government/statis-tics/creative-industries-2015-focus-on.

2 Creative Industries _Fokus on Employment 2015. Statistical Release. URL: https://www.gov.uk/government/statis-tics/creative-industries-2015-focus-on.

3 Creative Industries Economic Estimates January 2015. Statistical Release. URL: https://www.gov.uk/government/sta-tistics/creative-industries-2015-focus-on. (C. 34).

4 Creative Industries _Fokus on Employment 2015. Statistical Release. URL: https://www.gov.uk/government/statis-tics/creative-industries-2015-focus-on. (C. 14).

ввдбуваеться протиставлення штереив працiвникiв: з одного боку, шформацюнальних виробникiв, з ш-шого - персоналу, зайнятого рутинною працею - ро-бiтниками, найбiльш уразливими перед загрозою звiльнення. Виникае побоювання, що, якщо це роз-межування збережеться, в рамках креативно! еконо-мiки, то може стати джерелом потенцшного кон-флiкту i перетворитися у небезпечне сощальне про-тирiччя мiж двома класами - класом носi!в знань i сучасних компетеицiй (knowledge - class), тобто креативним класом, i пращвнишв, зайнятих у масо-вому виробництвi (consumption workers)1.

2. У мiру посилення ролi малих тдприемств креативно! iндустрi! на ринку пращ все бшьше зро-стае потреба розвитку гнучко!, iнтенсивно! системи тдвищення професiйно! i управлiнсько! квалiфiка-щ! менеджерiв i фахiвцiв те! сфери2. Але юнуючим навчальним установам i центрам пiдтримки складно пiдтримувати вщповщнють встановленим стандартам, враховуючи специфшу даного сектору. Адже характерною рисою тдприемств креативних ш-дустрiй е саме нестандартшсть, включаючи уникан-ня стандартних моделей розширення бiзнесу, - вони не схильш нарощувати його розмiри, вважають за краще залишатися невеликими, гнучкими, мобшь-ними фiрмами i прагнуть до незалежностi3.

Ефективна дiяльнiсть у даному секторi - це по-еднання науки, культури, мистецтва, бiзнесу i тех-нологш, що вимагае рiзнобiчних знань i навичок. Однак, за думкою експертгв, освiтнi системи дуже повiльно вщкривають для себе можливост форму-вання бiльш рiзноманiтних здiбностей4. Вiзуальнi, музичш, кiнестетичнi, особистiснi, психологiчнi та iншi компетенцi! залишаються в основному за межами навчальних програм. Тому зростання зайнято-ст у цьому секторi супроводжуеться не тiльки вщ-повщним зростанням оcвiтньо-профеciйного комплексу, а i його модернiзацiею. I найбшьш вщом^ уcпiшнi, преcтижнi установи навчання, отримання ново! профеci! i тдвищення квалiфiкацi! знахо-дяться саме в таких мюцях - осередках креативно! дiяльноcтi. Таким чином, мiж ринком пращ i ринком оcвiтнiх послуг icнуе зворотний зв'язок - один одного тдсилюе, видозмiиюе, надае iмпульcу для по-дальшого розвитку.

3. У креативних галузях велике значення придь ляеться максимальному використанню творчого по-тенталу працюючих. Тому тдприемства i установи цих галузей мають ряд особливостей, як сприяють !х устшнш дiяльноcтi. 1м властиво працювати на проектнш оcновi iз тимчасовими командами, ям формуються для виконання конкретних, обмежених

у чаci проектов: розробки комп'ютерноï програми, веб-сайту, мобiльного додатку, рекламного проекту, маркетинговоï кампанiï; створення медiа-продуктiв; постановки спектаклю, фiльму, музичного запису тощо. Кожен такий продукт унжальний i вимагае унiкального поеднання людей, здатиих його ство-рити. Тому креативн продукти все складшше, якщо взагалi можливо, створювати у щшьно замкнутих великих компашях, ям працюють на оcновi повноï зайнятосп персоналу. Економiка творчого виробии-цтва, креативна економiка ефективно дiе тшьки на оcновi тимчасових угод, i ця взаемодiя грунтуеться на необхщносп, а не на бажаннi5.

У своему до^дженш креативного класу Р. Флорида найбшьш вагомою проблемою вважае постшиий конфлшт мiж креативнicтю i оргашза-цiею. Ще у 40^i роки Й. Шумпетер звериув увагу на те, як паиувания великих виcокоcпецiалiзованиx ор-гаиiзацiй («повшстю бюрократизований гiгантcький iндуcтрiальиий комплекс») стримуе креативнють. Р. Флорiда доводить, що посилення ролi креативности останшм часом призвело до створення в еконо-мiцi i cуcпiльcтвi нових форм, ям дещо пом'якшили, але не усунули цей конфлiкт. I хоча методи багатьох великих оргашзацш стали бшьш гнучкими, вони зберегли свш бюрократичиий компонент6.

У бiльшоcтi компашй knowledge-intensive sector Пiвиiчноï Свропи, практикуються так званi «плоск структури^> (flat organization), - оргашза-цiйиi структури з мiнiмальною к1льк1стю рiвиiв тд-порядкованост^, вiдповiднi новому часу, протилежш багаторiвневим системам управлiиня (hierarchical organization). Фшська Nokia ще у 90-х роках XX сто-лiття перетворилася у «плоску» органiзацiю, в якш рiшеиня в бiльшоcтi випадк1в приймають лише на трьох рiвияx - на рiвнi проекту, рiвнi тдроздшу та на рiвиi корпорацiï. Nokia прагне бути мерiтокра-т^ею, в якш людей, що мають знания в тш чи шшш сфер^ включають у процес прийняття ршень неза-лежно вiд формального статусу, який вони мають в оргашзацп. Там пганти шведського бiзнеcу, як IKEA, Ericsson, Volvo, Scania, Sandvik використову-ють гиучкi системи управлшня, де працiвники працюють у невеликих, мобшьних колективах, органi-зованих за проектиим принципом. Таким чином, cамi органiзацiï теж змiиюютьcя, впроваджуючи новi способи пiдтримки креативности, одночасно змiнюючи оргструктуру дiяльноcтi й управлiння.

Ще одна вiдмiииа риса скандинавських кра!н полягае в особливому, надзвичайно ефективному cтилi менеджменту, заснованому на довiрi, комаид-и1й роботi, пошуку найбiльш неординариих iдей

1 Манахова., цит. праця. - С.153; Флорида Р., цит. праця.

2 Приклад видання, що допоможе спланувати та втшити власну креативну справу - помбник «Бiзнеc у cферi креативних шдустрш», який випустила ще у 2007 рощ Британська нащональна агенщя з розвитку iнновацiй Nesta, пропо-нуе методику розробки, тестування i перетворення творчих iдей на реальний бiзнеc.

3 Information for Cultural Industries Support Services. URL: https://www (iCISS).

4 Лэндри Ч., цит. праця. - С. 72.

5 Там само. - С.192.

6 Флорида Р., цит. праця.

i найвищих показниках учасп жшок в управлшш За допомогою ротаци робочих мюць людей навмисне перемщують з однiеï позицп на шшу для того, щоб знания, накопичеш в одному шдроздш, стали над-банням Оншого, i для того, щоб уникнути форму-вання шдивОдуальних, замкнутих осередшв1. Цей стиль е невш 'емною складовою нових мехашзмОв у сферО зайнятосп, що дтоть в епоху р1зномаштносп та високоï мобшьносп пращвнишв. Традицшне ад-мшстрування часто грунтуеться на протилежшй стратеги, змушуючи людей дОяти за твердо встанов-леними правилами, не проявляючи Ошщативи i не розкриваючи уах сво1х здОбностей.

Досл1дження Р. Флорши доводять, що щ змши на ринку пращ, i взагалО у сферО зайнятосп, треба розглядати як складову бшьш масштабних суспшь-них перетворень, як щшьно переплетен елементи единоï базовоï трансформаций яка охоплюе у« сто-рони життя, тим самим по-новому сегментуючи не тальки ринок пращ, а i суспшьство в цшому. Внасль док неминучого зОткнення, розбОжностей щнностей, тдходОв i бажань мОж креативним класом та шшими прошарками працюючих виникають ютотш «лiнiï розлому» (Р. Флорида). Суспшьство знаходиться в процеа подшу на два або три окремих типи еконо-мш, культур i спшьнот, як все бшьше вщдаляються один вщ одного за освгтою, родом занять i мюцем проживання.

Дана трансформащя - це зсув до економiчноï i соцiальноï системи, заснованоï на креативности Тому ключовим заходом щодо полОпшення умов життя малозабезпечених, безробгтних та сощально незахищених громадян мають стати не програми со-щального забезпечення або створення неквал1фшо-ваних робочих мюць, не повернення деяких вироб-ничих професш минулого, а використання креативних здОбностей цих людей разом Оз справедливою оплатою пращ й Онтегращею у креативну економОку.

Умови для розвитку креативность Розгляд найбшьш значущих тенденцш, проблем, досягнень креативного суспшьства викликае i найбшьш зна-чуще питання - яким чином створюються умови для розвитку креативности, розквгту креативних шдуст-рш, зростання креативного прошарку, перетворення його в креативний клас? I навпаки, що блокуе креативнють, що заважае ïï впливу на шновацшний розвиток? 1нвестування в модершзащю освгти, НДВКР - необхщна, але недостатня умова. Розгля-даючи рОзш приклади найбшьш яскравих центрОв креативносп, охоплюе розушння того, що умови для створення креативного прошарку, розвитку творчих Ондустрш i впровадження шноващйних рь шень не вичерпуються також i освггньо-професш-ними параметрами: часткою високоосвОчених людей в у«х сферах економiчноï i суспiльноï дОяльностц

чисельнютю о«б, яш навчаються у вищих навчаль-них закладах, астрантурО, докторантур^ тдвищу-ють квалОфшащю тощо.

Вищерозглянут характерш риси креативноï особистост i результати дослОджень (Р. Флорща, Ч. Лендр^ М. Кастелс тощо) доводять, що розвиток творчих здОбностей людини досягае розквгту у спе-цифОчному сощальному середовищ^ досить стабшь-ному, але стимулюючому творчють в у«х його формах, головною складовою якого е р1зномангтнють не тшьки економОчних можливостей, а й штелектуаль-toï i культурноï дОяльносп.

Сьогодш загальновизнаним е той факт, що ус-шшний iииовацiйиий розвиток краïни або регюну без численних Онтелектуальних платформ для осо-бистих комушкацш, неявного знання, яке розчинене у певному сощальному середовищ^ а точшше -певшй сощальшй стльноп, i прив'язане до локус-ареалу особистого спшкування iнтелектуальноï елгти, - е неможливим2. I саме цей фактор - просто-рова близьшсть партнерОв завдяки систематичшй кооперацiï, ствробиниптву («колаборацiï» за су-часною термшолопею), обмшу «неявним» знанням задля генерування нового знання стае Омперативною потребою сучасного креативного суспшьства. На над1ндив1дуальному рОвш виникають сутгев синер-гетичш ефекти, яш вщсутш на ОндивОдуальному рОв-ш Зокрема, в iииовацiйиих, творчих галузях д1е ефект критичноï маси - чим бшьша коидеитрацiя висококвалОфшованих робгтнишв, тим вища про-дуктивнють кожного з них.

Щоб досягнути ефективносп, креативному класу треба було знайти вщповщш новому часу форми колективноï дОх, громадськоï активности, сус-пшьних зв'язк1в, що дОють в епоху р1зномаштносп та високоï мобОльностО.

Такою новою формою можна вважати креа-тивш хаби - спОльн1 простори, де креативнО мОкро-пОдприемства можуть разом користуватися офОс-ними примщеннями i ресурсами, а також обм1нюва-тися знаннями та навичками. «Хаб» стало унОвер-сальним, але поки що нез'ясованим термОном позна-чення центрОв креативного пОдприемництва, якО представляють багато можливих Онфраструктурних форм. Британсьш спец1алОсти пропонують до уваги шють таких форм, починаючи вОд найпроспших -cmydiï (невеликий колектив ф1зичних осОб та / або малих пОдприемств у co-working просторО), центру (який може мати активи, так1 як кафе, кОно-театр, майстер-клас, магазин, виставковий простОр), i до мережi, кластеру, онлайн-платформи3.

Важливо вОдзначити, що рОзноманОтнОсть «вбу-дована в ДНК» креативних хабОв. Вони не просто пОдтримують тисячО творчих пОдприемств, а стали новим способом органiзацiï креативноï економОки та

1 Химанен П., Кастеллс М. Информационное общество и государство благосостояния: финская модель / пер. с англ. Москва: Логос, 2002. 224 с. (С. 47).

2 Доманський Р. Экономическая география: динамический аспект / пер. с пол. Москва: «Новый хронограф», 2010. 374 с. (С. 312).

3 Creative Hubs: Understanding the New Economy. URL: www.britishcouncil.org/creativeconomy. -220

шновацшного розвитку. Новизна його структури та оргашзацл сформувала iдею креативного хабу як пе-рекоиливу модель пiдтримки творчого виробництва, яка узгоджуеться iз теорiею кластерно! промиcловоï полiтики - cпiльне розташувания подiбниx бiзнеciв збiльшуе продуктивиють для мют та райошв.

Поява яскравих цеитрiв креативности робить значущий вплив на розвиток сектору високих техио-логiй, i в цiлому, на потеищал довгострокового еко-номiчного зростання на шноващйиш оcновi. В США, це передуем район затоки Сан-Франциско, проввдш центри cxiдного узбережжя (Бостон, Нью-Йорк, Вашингтон), а також новiшi центри (Остш, Сiетл тощо).

Чому тодi деяк мicця бшьш креативш, нiж iншi? Що формуе той творчий проcтiр, в якому мо-жуть народжуватися i здшсиюватися iдеï? Без яких зовиiшнix i виутршшх iмпульciв неможливий розвиток творчоï атмосфери, оновлюючоï культуру, економшу i cуcпiльcтво. Мicьке середовище мае створювати можливост для cпiлкувания i контакпв мiж представииками рiзниx фiрм i видiв економiчноï дiяльноcтi. З цим ефектом пов'язан уcпixи у«х утворень на зразок Силiконовоï долини, де люди об-мiиюютьcя вдеями i переносять cвоï знания з одного середовища в iише.

Важливо зрозумiти, як типи мicького середовища сприяють такш взаемодiï, адже типи мюьких cпiльнот, як рашше забезпечували економiчиий розвиток, тепер вже неспроможн бути джерелом зростання економши, населения, iиновацiй i дохо-дiв. Йдеться про негативиий вплив мiцниx сошаль-них зв'язкiв на iнновацiйнicть та креативнicть. Тicиi зв'язки, як допомагають членам групи, одночасно дають in можливicть виключати cтороинix, та пере-шкоджають зиижению вxiдниx бар'ерiв для збшь-шеиня рiзноманiття. Ця обмежувальна риса е в ст-льнотах з тюиими виутрiшиiми зв'язками, в яких люди не можуть дозволити cобi робити щось, що ви-ходить за межi норми. Мюця з тicиими зв'язками i високим рiвнем традицiйиого cоцiального катталу («згуртоваш спшьноти») iзолюють себе ввд зовшш-нього втручаиня, i тим самим забезпечують переваги для свохх, тодi як мicця з рухомими i слабкими зв'язками вщзначаються бiльшою вiдкритicтю но-вим людям, а отже, новаторським поеднанням ре-cурciв та щей. Тобто, виcокiй рiвеиь сощального ка-пiталу може проявлятися двояко. З одного боку, вш може посилити cтабiльиicть, змiцнiти почуття спшь-ноï едносп, з iишого - може закривати доступ для стороишх, зводити бар'ери i перешкоджати iннова-цiям, навiть послабити пiдприемиицький дух.

Американський cоцiолог Р. Кушiнг, до^джу-ючи взаемовiдноcиии м1ж cоцiальиим катталом, рiзномаиiтнicтю та iииовацiями, i спираючи cвiй аналiз на вимiраx сощального катталу Р. Патнама, отриманих на протязi тридцяти рошв iз 100 регюшв,

а також данi щодо креативних професш, отримав так1 переконливi результати. Високотехнологiчнi регiони, як мали високi рейтинги щодо iндексiв високих технологш, iнновацiй, рiзноманiття i толерантности мали низькi результати за 11 iз 13 показнишв сотального катталу Р. Патнама. Р. Кушшг, зютав-ляючи застой згуртовано! громади з динамiзмом великого мюта, пiдвiв пiдсумки - мюця з високим р!в-нем сощального катталу демонструють яскраво ви-ражену схильнiсть до сотально! iзоляцi!, «безпеки i стабiльностi», вiдрiзияючись найменшими темпами зростання через те, що вш назвав «ментальш-стю закритих дверей». Мiсця iз низьким рiвнем со-цiального капiталу характеризуються найвищими показниками рiзноманiтностi i темпами зростання населення. Таким чином, вiн з'ясував, що креативш спшьноти i згуртоваш спшьноти «соцiального капi-талу» рухаються в протилежних напрямах - креа-тивнi спшьноти виступають центрами рiзноманiтно-стi, шновацш та економiчного зростання, а спшьноти сощального капiталу - навпаки, перешкоджа-ють такому руху1.

У 50-11 роки у СРСР були розбудоваш науковi мiстечка з метою концентраци в них контингенту вчених певного напряму: Дубна - ядерна фiзика, Пущiно - бiофiзика, Протвiно - iнформацiйнi техно-логп, 1ТЕФ - теоретична та експериментальна фi-зика. Зараз у Росп створено осередок такого ж типу - Сколково, навколо якого доа не ущухли дис-кусi!. Досвщ таких спецпоселень довiв, що !х креа-тивний потенцiал вичерпуеться досить швидко, на вiдмiиу вiд iншого типу мiст. I на змiну ентузiазму щодо таких наукових осередшв прийшли наукова застiйнiсть i сощальна напруженiсть.

Для розумiння подiбних змш ключовим е по-няття ослаблених зв'язк1в, якi мають визначальне значення для креативно! атмосфери мiста або реп-ону, оскiльки дозволяють швидко iнтегрувати нових людей i новi iде!. «Низьк1 вхiднi бар'ери» важливi не лише для виходу на ринки нових фiрм, а i для людей - у виглядi можливост1 швидко приеднуватися до рiзних економiчних i соцiальних структур. Велик! мюта збшьшують можливосп для окремо! лю-дини встановлювати контакти i вступати в стосунки з !ншими людьми, але при цьому роблять вщносини 6!льш минущими i менш стабiльними, а зв'язки ослабленими. Це перемiщеиия креативного класу з мюць з м!цними зв'язками в мюця з ослабленими зв'язками е важливою довгостроковою тенденц1ею сучасносп, а зростаюча ц1нн!сть креативности, як економiчного ресурсу, надае ц!й тенденцл подаль-ший стимул. Роль «сили ослаблених зв'язк!в» i ано-шмносп у креативности мiста не можна назвати чи-мось новим2. Перехщ в!д невеликих однор!дних згуртованих громад з мщними зв'язками до бшьших сп1льнот з ослабленими зв'язками е основоположник фактом сучасно! юторп, встановленим у мину-

1 Флорида Р., цит. праця.

2 Теорiя «сили ослаблених зв'язюв» була висунута М. Граиоветером в його класичному доcлiджеииi, присвяче-иому тому, як люди знаходять мicце працi.

лому столггп класиками сощологп М. Вебером, Г. Зиммелем i Е. Дюркгеймом.

Дослiдиик сощологп мюта Р. Парк звернув увагу на функц^нальну важливiсть ослаблених зв'язшв i анонiмностi у виникненн! явища, яке вiн позначив як «мобшзащя ондивщуально! особис-тосп». Привабливiсть мегаполюу частково пов'я-зана з тим, що з часом кожна людина знаходить серед рiзноманiтних прояв!в великого мiста таку атмосферу, яка дозволяе повною м!рою розвинутися !! природним нахилам. Тому творч^ нестандартно осо-бистост вiддають перевагу мюцям, як вщр!зня-ються рiзноманiтиiстю, толераитнiстю та вщверть стю новим iдеям, що дозволяе !м опиратися на дуже широкий ресурс, комбiнувати р!зш зд!бносп ! знан-ня. Рiзномаиiтиiсть означае залучення креативних людей р!зними iдеями, уявленнями, щнностями, що збiльшуе в!рогщнють нових комбшацш. Але це соцiальне ! культурне розма!ття виникае не саме по соб1, а як результат тюного спiвiсиувания ! ствро-бiтиицтва людей р!зними релiгiйними, онтелекту-альними о iдеологiчиими уявленнями, ! сприяе взае-морозушнню о навчанню, а не веде до ксенофобп.

Сама ж можливють безконфлштного не тшьки спшьного проживання, а й подальшого сшвробгтни-цтва забезпечуеться терпимютю оточення до в«х прояв!в штелектуального шакомислення, культурно! и повед!нково! своерщносп. Велико моста ! центрально регюни мають в«ма визнану перевагу в гене-руванш та залученост креативносп також завдяки !х мультикультурност! Близько 11,4% робочих мюць креативних галузей у Великобританп затаят чорношшрими, аз!атськими та !ншими етшчними меншинами1. Мультикультурнють, етшчне та сощо-культурне р!зномашття сучасного суспшьства по-ступово привчае громадян не намагатися протисто-яти <аншим» як ворожш сил!, а, навпаки, якомога больше 1нтегрувати шш культури. Берлш приваблюе креативних людей з усього св!ту (близько 477 тисяч шоземщв з бшьш шж ста кра!н) своею особливою атмосферою, вщкритютю до нового, високою терпимютю до несхожосп, сучасним мистецтвом2. Неви-падково скандинавсьш кра!ни, як! ще в 80-11 роки були в Сврош найбшьш однорщними за етшчним складом, тепер мають значне збшьшення !мм!гран-■пв в склад! населення, ! вважають це не загрозою, а шансом для розвитку. Незашорешсть стереотип-ними уявленнями сприяе засвоенню нових знань ! досвщу. I тому толерантш мюьш та регюнальш спшьноти, з одного боку, виявляються привабли-вими для креативних людей, серед яких можуть бути о м!гранти, а з !ншого - само отримують можли-вост до сприйняття нового знання та розвитку. Щ

два фактори зкрали важливу роль в устху Силшо-новоï долини, де 30% 1Т-компашй у 90-х роках XX столгття були засноваш ОммОгрантами звщусшь3.

Сьогодш набОр необхщних умов, тдтриму-ючих креатившсть, включае в себе не тшьки вен-чурний каштал, науково-навчальш заклади, а й ак-тивне культурне середовище, i, бшьш широко, у« складовО якост життя. Але основу для креативноï дь яльност створюе культура, яка е рушшною силою розвитку креативного мюта. Культурш ресурси ви-ступають у рол1 виробничих активОв у цьому процеа i скондентрован! саме у великих мютах та юторич-них центрах. Тому штучш утворення на зразок р1з-них Сколково, Протвшо тощо можуть деякий час бути дуже ефективними, особливо з цшлю вико-нання окремих проектов, але в довгостроковш пер-спективО вони не мають майбутнього, як потужш центри iнновацiй i креативности

Кумулятивний i синергетичний ефекти зазначе-них факторОв роблять центральнi регюни привабли-вими як для компашй, у тому числ1 транснацюналь-них, так i для робгтнишв, зайнятих у творчих, науко-мютких i Онновацшних галузях економОки. Серед них, у свою чергу, видшяються найстаршО велик! мюьш i особливо столичш центри - метрополюи i мегаполюи, в яких за довп столгття створено середовище, здатне поспйно генерувати базисш техно-лопчш та сощальш iииовацiï. В креативних районах Центру сконцентроваш величезш ресурси - матерь альш, фшансов^ шформацшш, людсьш, сощальнц формуються i апробуються нов!тн1 технологи, про-фесiï, культурн1 традицiï, виникають високотехно-логОчн1 робочО мОсця i види економiчноï д!яльност!, а також нов! яшсть i стиль життя.

ТеорОя i практика пОдтверджують те, що велиш мОста мають в«ма визнану перевагу у генеруваннО та залученш креативности. БОльш 386 тисяч креативних шдприемщв Лондону щорОчно генерують близько 19 млрд фунтов, що становить 16% всiеï економОки британськоï столиц!. ВисокотехнологОчна промис-ловОсть, як i наукоемш високотехнологОчнО послуги (high tech knowledge-intensive services - KIS), зосере-джеш, в основному, у столичних регОонах европей-ських краш, а динамОчне зростання забезпечуе ви-соку частку квалОфОкованих робочих мюць. У Бер-л!н1 !з 3,4 мОльйонами жителОв зосереджено понад 24 тис. креативних компанш з! 170 тис. спОвробОтни-к!в4. РОвень зайнятост^ у KIS-послугах е особливо високим у Великобританiï, Швецiï i ФОнлянди -бОльше 39,0%. Низькотехнолопчш послуги зосере-джуються на периферп, у нецентральних великих, середн1х i малих мОстах. Б1льшОсть периферОйних ре-г!он1в у нових краïнах-членах СС мають менше 25%

1 Создаем вместе. Стратегия межотраслевого сотрудничества Совета креативных отраслей. URL: http://www.the creativeindustries.co.uk/media/367095/final-version-july-5.pdf.

2 Скиба Н. Креативная экономика в Европе: 5 шагов для взлета. URL:https://www.culturepartnership.eu/page/about.

3 Химанен П., Кастеллс М., цит. праця. - С. 179.

4 Скиба Н. Креативная экономика в Европе: 5 шагов для взлета. URL:https://www.culturepartnership.eu/page/about.

ствробгтнишв тдприемств К1Б1. Проте креатив-нють не обмежуеться загальновизнаними центрами високих технологiй, як Силшонова Долина i великими мютами. Як приклади тут можна згадати тех-нолопчш анклави, що оточують Токю або Бангалор.

Розглянуп тенденци поки що бшьшою м!рою охопили кра!ни, як знаходяться на вищих сходин-ках рейтингiв конкурентоздатносп, економiчноi' свободи, людського, iнновацiйного та цифрового розвитку, науково! обiзнаностi2 i багатьох !нших. Це св!дчить про те, що ус! ц складов! суспiльства бла-годенства тюно пов'язан! ! обумовлюють одне одного. Таким чином, досввд розвинених кра!н дов!в, що досягнення високо! якосп життя ! р!вня еконо-мши можливе лише на принципах ново! поспндуст-р!ально! парадигми, найбшьш суттевими ознаками яко! е не саме шновашйний розвиток, а перехщ до нового типу економ!чного зростання, заснованого на знаннях ! !х креативному поеднанш Виникае пи-тання - як довго може тривати перехщ Укра!ни до модел! креативно! економши, ! яким чином зможе з'явитися суспшьство, що вщповщае вимогам пост-шдустр!ально! епохи в умовах глибоко! економ!ч-но!, полгтично!, сощально! кризи, втрати частки свое! територп ! вшськового конфлшту. До того ж влада в Укра!ш стр!мко втрачае дов!ру як всередит, так ! ззовт кра!ни, не виправдовуючи очшувань, як! на не! покладались тсля «Революци Гщносп».

Формування креативного класу i простору як основи розвитку шновацшного процесу в Ук-раТни. В Укра!н тема креативних ¡ндустрш, креативних мют, ! взагал!, креативно! економши, е новою ! не дуже залучае увагу вгтчизняних теоретиков ! практиков до свое! проблематики. Влада також про-являе поки що глибоку незашкавленють р!внем кре-ативносп укра!нського суспшьства. При цьому держава не мае ш концепци, н стратег!! учасп населення в якосп повноправного суб'екту вгтчизняного шновацшного процесу, а про значущють креативних !ндустрш не виникае навгть жодних гасел3. Од-нак треба спод!ватися, що розум!ння необхщносп залучення у«х прошаршв населення в !нноващйний ! творчий процеси прийде до владних структур до-сить швидко, шакше Укра!на, знаходячись позаду майже у«х розвинених кра!н у рейтингах конкурен-тоспроможносп, !нновацш, цифрово! готовносп, легкосп ведення б!знесу тощо, ризикуе надовго за-лишитися на !ндустр!альнш периферп поспндустрь ального свгту.

Для владних, громадських, бiзнесових структур Укра!ни вкрай важливо усвiдомити цiннiсть креативного прошарку населення для того, щоб зрозу-мiти природу i характер масштабних змiн, якi вщбу-ваються у зв'язку 3i зростанням цього прошарку в кра!нi. Це необхщно i3 декшькох причин.

По-перше, iнтегрування старопромислових ре-гiонiв Укра!ни до пост- i неоiндустрiально! еконо-Mi^ зiштовхнеться i3 чималими труднощами, адже потребуе певно! критично! маси штелектуальних i творчих сил.

По-друге, щоб використовувати т паростки креативностi, ям iснують у сучасному укра!нському суспшьсти разом i3 можливостями доступу широких верств населення до 1КТ, а отже iнформацi! з ба-гатьох джерел.

По-трете, щоб утримувати квалiфiкованих про-фесiоналiв (не тальки i3 сфери 1КТ) вiд спокуси знайти собi не тiльки бiльшi доходи, а i бiльш вщпо-вiдне креативне середовище за межами Укра!ни. Зо-крема, вже з квiтня 2018 року влада Фiнляндi! запустила програму видачi виду на мешкання громадя-нам кра!н, якi не входять в СС, за умови наявносп креативно1 вде1 4.

По-четверте, для надання можливостей для отримання нових знань i навичок, щоб збiльшити можливостi працевлаштування молодi згiдно з !х рiвнем освiти i творчих уподобань (у креативнш економiцi СС зайнято бшьше 15-29-рiчних, нiж в будь-якш inmrn галузi).

Але головне - у розвинених кра!нах свiту, роз-виваючи iде! гуманiзацi! техносфери, висуваеться альтернативна концепшя можливостi створення ш-формацшно! держави благоденства, що означае застосування шформащйних технологiй до цшей iнклюзивного розвитку та оновлення сотально! структури держави в рамках ще! парадигми5.

Вiра у спроможшсть, i навiть, в устремлiння ук-ра!нсько! влади втшити будь-яку програму модерш-зацп кра!ни випарувалася вже давно i без залишку, як i в те, що «сощально вщповщальт» ол^архи i бiзнес-елiти почнуть вiдроджувати Укра!ну всупе-реч власним iнтересам. I приклади iз свiтово! практики наведет не з цшлю «наздогнати i перегнати Великобриташю або Шмеччину», а е тiльки орiенти-ром, ^дуючи якому, з'являеться хоч якийсь шанс долучитися до сучасних тенденцш у свiтовому ств-товариствi.

1 1ванов С.В., Солдак М. О., цит. праця. - С. 83.

2 Одним з доказiв зростання креативного прошарку у цих кра!нах можна вважати результати сощолопчного до-слщження рiвня науково! обiзнаностi населення, яке проводилося протягом 10 роюв (1996 - 2006 роки) у рiзних кра!нах свiту. Першi п'ять мюць посiли Швецiя, Фiнляндiя, Дашя, Норвегiя, Нiдерланди. Для порiвняння - США опинилися на 20-му мющ, Росiя - на 32-му (Шувалова О.Р. «Образ» науки: восприятие населением результатов научной деятельности. Форсайт. 2007. № 2. С. 50-59).

3 Поки неможливо уявити, щоб на рiвнi прем'ера або президента, як це вщбулось у Великш Британп було прого-лошено про «креативну Укра!ну», а якщо це i вщбулось би, то залишилось би тiльки гаслом.

4. Финляндия предложит вид на жительство потенциальным предпринимателям с идеей для стартапа. URL: https://vc.ru /33594 - finlyandiya - predlozhit .. . = digest.

5 Химанен П., Кастеллс М. Информационное общество и государство благосостояния: финская модель / пер. с англ. Москва: Логос, 2002. 224 с.

Для розумшня процеав i чиннишв, з яких скла-даеться креативна економша, важливо залучити потужний досвщ краш !з всезростаючим впливом креативних Ондустрш на 1х економши. Проведений вище анал!з розквгту креативности у розвинених кра-шах надае можливост розглянути як наявшсть умов, так i перешкод, як! можуть прискорити або за-гальмувати процес формування творчих галузей i креативного класу в Украш, спираючись на досвщ передуам скандинавських краш

Щ краïии, яких не вважали «тиграми», без «стрибшв», але впевнено i швидко рухались у май-бутне !з все бшьшими досягненнями за показниками шновацшносп, конкурентоспроможност!, р!вня до-бробуту i розвитку людського кашталу. Це шлях, яким мало б гти будь-яке сучасне суспшьство.

Аргументи на користь саме такого шляху е такими. Специф!ку скандинавських краш вщр!зняе введене норвезьким дослщником К. Согнером по-няття «iииовацiйноï культури», яка е визначною ри-сою 1х модел! суспшьного розвитку. Для позначення такого суспшьства, чутливого до 1нновацш вжива-еться термш «шноващйне суспшьство». Зокрема, самою своерщною рисою Ф!нляндп е властиве ш по-еднання шформацшного суспшьства i держави доб-робуту. Той факт, що скандинавська модель демон-струе можливють сумщення динам!чносп !ннова-щйного процесу з державою благоденства, робить ïï щкавою в план! досв!ду перспективи розвитку для Украши. Забезпечуючи сощальну стабшьшсть i шд-тримку шновацш, скандинавська модель являе р!з-кий контраст з моделлю Силiконовоï долини, яка розвиваеться виключно i цшком шд впливом ринко-вих мехашзм!в, !ндив!дуального шдприемництва i культури ризику - при значних сощальних витра-тах i гострш сощальнш нер!вност!

Приклади розквгту креативних Ондустрш скандинавських краш е щнними для Укра!,™ також з тiеï' причини, що, на вщм!ну вщ 1талп, Францл, Нщер-ланд!в, Великобританiï, як мають в щй сфер! бага-товшовий досвщ, традицiï, надбання тощо, щ краïии розпочали майже «з нуля».

Для розвитку р!зних форм креативности в Укра-ïиi необхщне сприятливе сощально-економ!чне середовище, яке включае наявшсть шституцюналь-них, адмшстративно-оргашзащйних, соцюкультур-них умов, i що е дуже важливим - мати цифрову го-товтстъ.

Зокрема, потужний сектор 1КТ Фiиляидiï став не тшьки «локомотивом» високих технологш, а i стрижнем, осередком ïï творчих галузей, у центр! якого знаходиться компашя Nokia, яка трансформу-валась !з промисловоï компанiï в шформацшну, i стала основою фшського шформащйно-техноло-пчного кластера, утворивши свого роду «Мобшьну долину».

Нормативно-правов! засади створення шформацшного суспшьства в Украïнi почали закладатись ще двадцять рошв тому. З шнця 1990-х в Украïиi було прийнято низку закошв: «Про Нацюнальну програму iнформатизацiï» (1998 р.), «Про елек-тронш документи та електронний документообт», «Про електронний цифровий шдпис» (2003 р.), «Про Основш засади розвитку шформащйного суспшьства в Украш на 2007-2015 рр.» (2007 р.), «Про доступ до публiчноï шформацп» (2011 р.), «Про ш-формащю», «Про науково-техшчну шформащю» (2014 р.), «Концепщя розвитку електронного уряду на перюд до 2015 року» (2010 р.) тощо. З останшх -«Про схвалення Концепцiï розвитку цифровоï еко-ном!ки та суспшьства Украши на 2018-2020 роки та затвердження плану заход!в щодо ïï реал!заци».

Однак створення правового поля шформатиза-цiï протягом останшх двох десятшв рошв (до реч!, фшське шформацшне суспшьство розбудовано протягом саме двох десятшв рошв)1 не забезпечило ре-зультапв у вигляд! показнишв, що характеризують досягнення краш свгту. Маючи великий потенц!ал у цьому high tech knowledge-intensive services cектoрi, Украша не спромогла перетворити його у потужний ресурс свого розвитку, досить швидко втрачаючи позицп пор!вняно з !ншими краïнами на цьому шляху.

Р!вень iнформатизацiï краïн вишрюеться низкою !ндекав, серед яких найбшьш ваговими е: ISI -¡ндекс шформащйного суспшьства (Information Society Index); ERI - !ндекс електронноï готовност-i (E-Readiness Index); IDI - ¡ндекс розвитку шформа-цiйно-комуиiкацiйиих технологш (ICT Development Index); NRI - ¡ндекс мереженоï готовност-i (Networked Readiness Index); DOI - ¡ндекс цифрових можливостей (Digital Opportunity Index); ICT-OI -¡ндекс можливостей розвитку 1КТ (ICT Opportunity Index); ICT-DI - ¡ндекс дифузiï' 1КТ (ICT Diffusion Index). Хоч щ !ндекси вщр!зняються перелшом по-казнишв, ступенем охоплення, перюдами вишрю-вання тощо, топ-лист краш, як! ïх очолюють, майже не зм!нюеться. Це «азшсьш тигри», скандинавська краïии, США i Великобриташя.

Один з найбшьш визнаних - 1ндекс розвитку 1КТ (IDI) - розраховуеться М!жнародним союзом електрозв'язку, спещал1зованим п!дрозд!лом ООН у сфер! 1КТ. За цим !ндексом у 2015 рощ Украша по-с!ла 79-е мюце серед 167 краïн, i попереду е не тальки розвинеш краïни св!ту, а i 8 краш колишнього СРСР. За ¡ндексом мереженоï готовност-i (NRI) у 2016 рощ - 64-е мюце серед 139 краш поряд !з Шрь Ланкою, ПАР i Колумб!ею2. За шшими !ндексами положення таке саме.

Феномен креативних 1ндустрш виник на схре-щенн1 трьох складових: креативност!, як такоï; роз-

1 П!д час економ!чно1 кризи 1990-1993 роюв, яка створила загрозу розвитку як !нформац!йного сусп!льства, так i держави добробуту, Фшлянд!я пережила виключно глибокий спад - ВВП скоротився на 13%, а р!вень безроб!ття зрю з 3 до 17% в 1994 роц! (див. Химанен М., Кастеллс М., цит. праця. - С. 22).

2 Networked Readiness Index. URL: reports.weforum.org/global.../networked-readiness-.

винутого сектору 1КТ; шституцюнального середо-вища, сприятливого для розвитку малого бiзнеcу1, зокрема, стартатв. Незважаючи на cлабкi позици у мiжнародних рейтингах, з уciх цих складових най-бiльш готовим для цього е стан 1КТ в Укра!ш, який спроможний вийти на рiвень cвiтових досягнень, що дозволяе максимально полегшити вихiд стартатв2.

Адже окремi процеси у cферi шформатизацп вiдбуваютьcя в Укра!нi iз винятковою швидкicтю. Це можна cпоcтерiгати на матерiалах мошторинго-вого опитування. У 2002 рощ на запитання «Чи вмь ете Ви користуватися комп'ютером?» 80% вщпо-вiли, що «Не вмто i нiколи не користуюсь», а в 2016 роцi таку вщповщь надали тiльки 24,8%. Вщповщь «Вмiю i поcтiйно використовую в роботЬ» вщпо-вiдно - 4,4 та 32,5%. Майже так саме результати отриман i щодо користування 1нтернетом. У 2002 роцi вщповши «Не маю потреби, i школи не користуюсь - 80,7% (причому i потребу мали тшьки 13%), а у 2016 рощ - 24,1%. У 2002 рощ 1нтернетом кори-стувалася вдома мiзерна кшькють - 1,1% уciх опи-таних, у 2016 роц - 65,2%, на робот! - вщповщно 2,6 та 21,6%, з мобшьного пристрою - 19,6%. Вщпо-ввд на запитання «З якою метою Ви використовуете 1нтернет?» надають шформащю щодо змiни прист-растей у користуванш протягом 2010-2016 рошв. Бшьшють позицiй не змiнилаcь, окрiм таких: «Спш-куюсь за допомогою спещальних програм (Скайп, Сiпиет тощо)» з 15,1 до 35,2%; «Здшснюю покупки он-лайн» - з 6,2 до 25,4%; «Знайомлюсь з останшми новинами, поточною шформащею» - з 45,9 до 59,7% (вщсоток вiд тих, хто користуеться 1нтерне-том з можливютю обирати кiлька варiаитiв вщповь дей)3. При цьому 1нтернет надае можливост не тальки для споживання створеного контенту, а i до його створення, що може сприяти креативному мисленню. Поступово збiльшуетьcя частка людей, ям використовують 1нтернет не тшьки як джерело iнформацi! i пошуку друзiв, а бiльш рацюнально -знаходять партнерiв для реалiзацi! проекпв, створю-ють сайти, шукають роботу, роблять покупки онлайн. За цими позищями вiдбулоcя зростання на кшька вiдcоткових пунктов. Однак це зростання за-безпечила не активнють самих кориcтувачiв 1нтер-нету, а т новi можливоcтi, як стали доступними завдяки iнновацiям у цифрових технологiях, втше-ним фахiвцями у cферi 1КТ та бiзнеc-поcлуг (баншв-ських, туристичних, торгiвельних, маркетингових, рекламних i багато iнших).

Адмтстративно-оргатзацШт умови включа-ють наявнicть центрiв тдтримки як на мунщипаль-ному, так i державному рiвнi, i вщповщних програм. Важливим е розвиток сервюно! iнфраcтруктури -мережних спшьнот для пошуку партнерiв та обмiну щеями, бiзнеc-iнкубаторiв, ринков консалтингових послуг (юридичних, бухгалтерських, податкових), коворкингу (co-working). Для багатьох видiв креативних галузей вкрай необхiдним е наявнicть вшь-них примiщень, причому не офюного типу. Знайти так примiщення, особливо в великих мютах дуже проблемно без вщповщних шщатив з боку мюьких адмiнicтрацiй. Однак в у«х креативних мicтах обов'язково вiдбувалаcя реноващя колишнiх пром-зон у креативш хаби i простори.

Певнi нади на покращання пов'язанi iз Програ-мою СС-Схiдного партнерства «Культура i креатив-нicть» з бюджетом у 4,2 млн евро, розраховану на 2015-2018 роки, i покликану забезпечити тдтримку культурних та креативних iндуcтрiй i сприяти збшь-шенню !х внеску у сталий cоцiально-економiчний розвиток в Укра!ш (а також в Азербайджан^ Вiрме-нi!, Бiлоруci, Грузи та Молдов^. Програма реалiзу-еться тд керiвництвом Британсько! Ради в партнер-cтвi з Фондом Сорос-Молдова, Нацюнальним центром культури в Польщi i Гете-1нститутом4.

1нституц1оналът умови становлення креативних галузей в Укра!ш, а точнiше, !х вщсутнють - це непереборна перешкода для !! креативного майбут-нього, адже шституцшш структури е найбiльш гли-бинним джерелом креативного розвитку. Однак за думкою укра!нських науковц1в, новiтия укра!нська практика cвiдчить, що «проблема створення дiевих (ефективних) механiзмiв превалюе над проблемою творения формальних iнcтитутiв (насамперед - за-конiв)». Зокрема, останшм часом все бiльше ви-знання отримують механiзми фандрейзингу (fundraising), краудфандингу (crowdfunding) та iншi схеми фшансування креативних проектов. Зазначене дае !м п1дстави зробити висновок «про доцшьнють зосередження у практицi iнcтитуцiйного забезпе-чення на прискореному оновленнi глибинних не-формальних iнcтитутiв через удосконалення проце-ciв оcвiти, виховання, культурного розвитку, шфор-мацiйно! полiтики^>5. Все це може поступово змiню-вати ментальнють населення Укра!ни, сприятиме розвитку креативних здiбноcтей i, в цшому, - фор-муванню креативного класу.

1 Систему фшсько! пiдтримки малого пiдприемиицтва, яка включае безлiч програм, впроваджену кiлька роюв тому, вважають найкращою у свт.

2 Укра!на мае певний потенщал у Д1й cферi - у 2015 рощ у рейтингу Startup Ranking вона посша 33-те мюце серед 150 кра!н за кшьюстю зареестрованих cтартапiв. Сервис Startup Ranking прорейтингував кра!ни за кiлькicтю стартатв, яю в них заcиоваиi. URL: www.euroosvita.net/prog/print.php/prog/print.php?id=3649.

3 Укра!нське cуcпiльcтво 2010-2016. Стан та динамжа змiи. Сощолопчний моиiторииг. Ки!в: 1С НАН Укра!ни,

2016.

4 Веб-сайт «Culture and Creativity». URL:https://https://www.culturepartnership.eu/page/about фiиаиcуетьcя в рамках Програми «Культура i Креативиicть».

5 Нащональна модель иеоiидуcтрiальиого розвитку Укра!ни: моногр. / В.П. Вишневський, О.В. Половян, Л.О. Збаразська, М.Ю. Заиiздра, В. Д. Чекша та iи.; за заг. ред. В.П. Вишневського та Л.О. Збаразськой / НАН Укра!ни, 1н-т екоиомiки пром-cтi. Ки!в, 2016. 519 с. - С. 153.

Соцюкулътурт та соцюменталът умови для розбудови креативного простору анал!зуються у вгтчизняних сощолопчних досл1дженнях щншсно-мотивацшних засад схильност або несхильност до шновацш Адже юнуе усталена думка, що причини слабого мотивування до креативно! д!яльносп укра-!идiв пов'язаш з !х ментальнютю, головш риси яко! визначае наступне.

1. Зпдно даним Свропейського сощального до-сл1дження укра!нцям бшьше, шж громадянам шших европейських кра!н, властив! щнносп «безпеки», «конформности», «влади», «традицп», «збагачення», «досягнення устху» тобто таш, що вщдзеркалюють риси, несприятлив! для креативного мислення ! д!я-льносп, ! менше - щнносп «вщвертосп для змш», «самоспйносп», «доброзичливосп», «гедошзму». Пере^чному мешканцю Укра!ни властив! переваж-но традицюналютська свщомють, головш риси яко!: обережнють, потреба державного захисту, сощаль-ного визнання ! збагачення; консерватизм, безшщ-атившсть, не властив! модальному типу сучасного европейця1. Дае надто тшьки те, що дан!, отримаш

досл!дження проведеного бшьше десяти рошв тому, могли зм1нитися, як шд впливом часу та змши поколшь, так ! подш, як! вщбулися за цей строк.

2. Схильшсть до креативносп посилюеться тод!, коли людина почувае себе вшьною, а також тюно пов'язана витисненням жаху у свщомосп, не тшьки масово!, а й ондиводуально!. Адже нове завж-ди вселяе жах, ! цей вшовий жах просяк свщомють укра!идiв. Все нове йшло завжди не знизу, а зверху -вщ влади, яку одночасно боялися ! ненавидши. Нове насаджувалося силовими методами, ! сприймалося як насильство над усталеним, звичним, милим се-рцю укладом2. Тобто шноващйш процеси тюно пов'язаш дов!рою, ! не тшьки до влади ! владних шститупв, а взагал! - дов!рою в суспшьств^ р!вень яко! в Укра!ш е дуже низьким.

3. Соцюкультурна спадщина радянсько! епохи, присутня в систем! ! традищях укра!нського сусш-льства, також ще вельми вщчутна. На це вплинули р1зш форми колективного образу життя ! панування комунютично! щеологп, як! дом1нували протягом довгого часу; знищення тоталгтарним режимом щ-лих сощальних верств високим штелектуальним ! творчим потенщалом, а останшм часом - ще й по-спйне нав'язування гасла «уперед, в наше минуле».

4. Значення мае приналежшсть старопромисло-вих регюшв Укра!ни до 1ндустр1ально! культури, яка носить яскраво виражений техноцентричний характер. 1х мешканцям властив! заборонш позицп ! тдходи, закр!плеш у культурних стереотипах або насаджеш з певною метою. Тому для розвитку !

оновлення цих регюшв потр!бш зовшшш !мпу-льси - ззовш або зверху, як це було здшснено у про-цес регенерацiï Рурськоï обласп Шмеччини, яка «загрузла в напiвфеодальноï ментальносп старого корпоратив!зму»3. Робггаики, виховаш тд криль-цем у великих корпорацш, не можуть швидко пере-творитися на креативних i тдприемливих. Як вь домо, матриця iидустрiальноï культури самовщтво-рюе себе в у«х сферах суспiльноï житдаяльносп i потребуе вщ людини, насамперед, дисциплши i, як правило, пасивного котювання будь-яких шабло-шв, «коверкающих его схем единомыслия, едино-действия и единоподчинения»4.

Креативнють е джерелом нових технологш, нових галузей, нового усшху, !нших економ!чних благ, тому ïï щнують все вище i намагаються заохочувати i використовувати повсюдно. В результат! насе-лення i суспшьство переймаються креативним ето-сом. Етос означае «переважаючий дух або характер культури», який проникае усюди, вщ професiйноï культури до людських щнностей i спшьнот, змшю-ючи саму ï^ iдеитичиiсть. У ньому вщбиваються норми i цiииостi, як! одночасно живлять креатив-шсть i посилюють ïï роль. Усе викладене вище за-сновано на уявленш, що культура як система щнностей, споиб життя, джерело нат-хнення i форма са-мовираження е основою, на яшй формуеться креативнють. Тому так важливо розглядати розвиток креативних Ондустрш скр!зь призму культурноï политики Свропейський альянс культури i мистецтва закликае включити цш i ор!ентири у сфер! культури в нову стратепю Свропейськоï Комюп «Порядок денний в галуз! сталого розвитку на пер!од до 2030 року»5.

Навгть для великих мют Украïии характерний досить високий стутнь консерватизму у сприйнятт! мистецтва, дизайну, архгтектури через довгостро-кове юнування у тотал!тарн1й держав!, яка завжди бореться !з авангардними теч!ями у мистещш, не без п!дстав вбачаючи в ньому загрозу для свого без-розд!льного панування. I в подальшому посл!довно створювалася «оф!ц1йна традищя», така едина для всiеï Украши «ретро-культура», що вимагае поваги, але не продовження, колективного поклон!ння, а не iндивiдуальноï участ!. Вона легко пщдаеться кон-сервацiï, але важко - розвитку. Не дивно, що вихо-ваним на ц!й «ретро-культур!» людям складно сприймати актуальн! свгтов1 теидеидiï, i так! установи не сприяють створенню украï'нського контенту. Але без вщкритосп новим !деям i п!дходам неможливо забезпечити активний розвиток креативних 1ндустрш, стимулювати творч! пошуки. Тому одним !з пр!оритет!в державноï i мунщипаль-

1 Стегнiй О.Г. Тенденц^ сощальних 3MiH в yKpaiHi та Сврош за даними Свропейського соцiального дослвдження. Наукове повiдомлення на засiданнi Президп НАН Укра1ни 26 вересня 2012 р. BicHUKНАН Украгни. 2012. №11. С.24-31.

2 У скандинавських кра1нах, навпаки, юнуе розумiння того, що шноваци - це добре, i кожний громадянин своею поведшкою рiзними способами сприяе iнновацiйному розвитку свое1 кра1ни (див. Хавронин С., цит. праця).

3 Лэндри Ч., цит. праця. - С. 147.

4 Лихачев Д. О национальном характере русских. Вопросы философии. 1990. № 4. С. 5-6.

5 URL: https://www.culturepartnership.eu/article/no-sustainable-development-without-culture.

hoï политики, поряд Î3 збереженням i популяриза-щею юторико-культурно1' спадщини Киеву, Львову, Одеси, Дшпра та iнших iсторичних центов, мае бути залучення жителiв i гостей цих мют до сучасних треидiв у свiтовiй культур^ мистецтвi, дизайнi, архiтектурi шляхом проведення вiдповiдних захо-дiв, 1'х активна участь у мiжнародних творчих irnm-ативах.

Бюджетнi видатки, якi за призначенням можуть послуговувати формуванню креативного етосу в су-спiльствi, складають близько половини усiеï суми видатюв Мiнiстерства культури (2425 млн грн у 2015 роцi). Але який творчий проект можна здшс-нити за менш шж пiвмiльйона гривень, що у виглядi грантов отримали молодi дiячi мистецтва у сферi ш-нематографiï (у цю суму входять ще й преми)? В умовах œCT^i коштгв, вiдсутностi тдтримки творчих пошушв «таланти» швидко залишать Украшу слiдом за «мiзками». Щоб запобiгти такому ходу по-дiй, великi мiста Украïни мають стати мюцями, ввд-критими новим iдеям та iнiцiативам у сферi культури, мистецтва, науковоï i громадськоï думки, осе-редками народження i реалiзацiï нових креативних проекпв i заходiв, центрами взаемодiï творчих шди-вiдiв i оргаиiзацiй Украши та iнших краш Основою для цього мае стати як наявний науковий та куль-турний потенщал цих мiст, так i зусилля влади, спрямованi на створення умов, ям будуть максимально сприятливi для креативно!' дiяльностi, як це ввдбуваеться у бiльшостi европейських мют.

Малi мiста i мiстечка (колишн ПМТ) також отримали завдяки реформi децеитралiзацiï влади i мiсцевого самоврядування бiльшi можливост для творчого та новаторського ршення мiських проблем.

Враховуючи перетворення, пов'язаш iз переходом до постiндустрiального суспiльства i приско-реш темпи зростання впливу 1КТ, Укра1'т треба бiльш адекватно реагувати на змiни в економiцi, су-спiльствi, соцiальиих вiдносинах, обумовлеш цими процесами. Тому дуже важливо вчасно усввдомити, що як у шформащйному, так i у креативному про-сторi найближчим часом посилиться конкуренщя, полiтичний i культурний вплив. Зусилля влади, бiз-нес-спiльноти, полiтичноï елгти, громадськостi, мають бути спрямоваш на процес розбудови креативного простору Украши.

З цього можна зробити так висновки i пропо-зици:

1. Креативни галузi - це джерела шновацш, i до них треба ввднестися з позици концепци «точок зростання» Ф. Перлу, «полюсам», що надають iмпульс розвитку вае1' соцiально-економiчноï системи. Для

того, щоб не залишитися «на узб1ччЬ> свгтового розвитку, необхвдно негайно штегруватися у цей свгто-вий тренд, стимулювати ! розвивати сощальш технолог!! у сфер! креативних !ндустрш, а також активно пояснювати принципи !х функцюнування ще тд час освгтнього процесу будь якого р!вня, ство-рювати навчальш програми та готувати кадри. Треба якомога скорше скористатися тим, що розвиток креативних шдустрш на засадах 1КТ - це реальна можливють забезпечити перетворення ресурсу, який поки що е ресурсом сощальних мереж в креа-тивний каттал, який можна використати в найбшьш ефективнш форм!, забезпечуючи !нклюзивний розвиток суспшьства на шновацшнш основ!.

2. Важливо сформувати ефективну державну, регюнальну ! мушципальну политику з використан-ням вже накопиченого досв!ду шших кра!н - ви-вчення стратегш ! напрям!в тдтримки креативних шдустрш, включаючи створення шформащйних мереж ! можливост контактов на мюцевому, нацюна-льному та европейському р!внях. На нацюнальному р!вш необхвдне створення спешального органу на зразок британсько! Комюи з питань стратепчного планування та розвитку сектору креативних !ндуст-рш, який м!г би визначити: основн види д!яльносп, що формують сектор; масштаби ! потенщал його зростання; основш перешкоди його розвитку.

Необхвдно сприяти розвитку внутршнього «креативного» ринку, його шфраструктури, профе-«йно! освгти, просуванню продукцп креативних ш-дустрш через податков! пшьги ! полегшення адмшь стративних процедур.

3. На основ! використання европейського до-св!ду розробити мюцеву систему розвитку та тдтримки малих тдприемств у сфер! творчих шдустрш для надання ефективно! допомоги.

На мюцевому р!вш - створити сервюну службу, послуги яко! безкоштовш для малих тдприемств сфери творчих шдустрш мюта ! включають: гнучку систему навчання ! консультування з питань фшан-сування, створення ! розвитку б!знесу; юридичних питань (контролююч! ! регулююч! органи, захист прав на об'екти !нтелектуально! власносп, автор-ських прав, лщензування д!яльносп); тдтримку професшних об'еднань ! асощацш; маркетинг ! розвиток ринкових шщатив (проведення дослшжень, ярмаршв ! виставок; надання маркетингово! шфор-маци).

Реал1зашя вищезазначених стратепчних напря-м!в дозволить домогтися вагомих позитивних результатов, таких як збшьшення внеску креативних шдустрш у ВВП ! ВРП, вищих показнишв у сфер! шновацш, створення високотехнолопчних вид!в економ!чно! д!яльносп ! робочих мюць.

Стаття надшшла до редакци 07.09.2018

Прийнято до друку 11.09.2018