2. Бюлетень Нацiонального банку Украши : щомюячне аналiтично-статистичне видання НБ Украши / 2011. - № 2 (215). - 199 с. - С. 38-42.
3. Галасюк В. Методи ощнки кредитоспроможносп позичальнигав / В. Галасюк // Вю-ник Нацюнального банку Украши. - 2002. - № 2. - С. 38-42.
4. Загороднш А.Г. Фшансовий словник / А.Г. Загороднш, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко. - Вид. 4-те, [перероб. та доп.]. - К. : Т-во "Знання", КОО; Львiв : Вид-во Львiв. банк. ш-ту НБУ. - 566 с.
5. Ковбасюк М.Р. Економiчний аналiз дiяльноcтi комерцiйних банкiв i пiдприeмcтв : навч. поабн. / М.Р. Ковбасюк. - К. : Вид. дiм "Скарби", 2007. - 336 с.
6. Копилев 1.Ю. Грошовий общ банки та кредит: наочний поабн. / 1.Ю. Копилев, С.В. Кондратюк, О.В. Кондратюк. - Львiв : Вид-во "Край", 2006. - 168 с.
7. Кредитний ризик комерцшного банку : навч. поабн. / В.В. Вгглшський, О.В. Перна-рiвcький, Я.С. Наконечний, Г.1. Bеликоiваненко / за ред. В.В. В^лшського. - К. : Т-во "Знання", КОО, 2000. - 251 с.
8. Лахтюнова Л.А. Фшансовий аналiз суб'ек™ господарювання : монографiя / Л.А. Лах-тiонова. - К. : Вид-во КНЕУ. - 2007. - 387 с.
9. Основш показники дiяльноcтi банюв Украши на 1 ачня 2009 року // Вюник Нащ-онального банку Украши, лютий 2009. - № 2. - С. 19.
10. Основш показники дiяльноcтi банюв Украши на 1 серпня 2011 року // Вюник Нащ-онального банку Украши, вересень 2011. - № 9. - С. 71.
11. Пернарiвcький О. Аналiз, ощнка та способи зниження банкiвcьких ризиюв / О. Пер-нарiвcький // Вюник Нацюнального банку Украши. - 2005. - № 4. - С. 44-48.
12. Романенко Л.Ф. Ризики в бангавськш дiяльноcтi / Л.Ф. Романенко, А.В. Коротаева // Фшанси Украши : журнал. - 2004. - № 5. - С. 121-127.
Мороз Л.В., Сидак О.В. Банковские риски и их влияние на деятельность банковского учреждения
Рассмотрена сущность банковских рисков, дана их характеристика и проведена классификация. Исследовано влияние банковских рисков на деятельность отечественной банковской системы.
Ключевые слова: банковские риски, банковская деятельность, кредитные риски, банковское учреждение.
Moroz L. V., Sydak O. V. Bank risks and their influence are on activity of bank establishment
Essence of bank risks is considered, their description and conducted classification is given, Investigational influence of bank risks of the domestic banking system.
Keywords: banking risk, banking activities, ending risk, banking institution.
УДК 336.71 Здобувач В.В. Шрог1 - Ушверситет банкшськог справи
Нацюнального банку Украши, м. Кшв
ОЦ1НЮВАННЯ ЯКОСТ1 КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ БАНК1В З УРАХУВАННЯМ ВИКОНАННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ НОРМАТИВ1В НБУ
Розглянуто динамжу дотримання банками Украши екож^чних нормативiв НБУ, проаналiзовано дотримання екож^чних нормативiв кредитного ризику окре-мими комерцшними банками, визначено причини попршення якост кредитного портфеля банюв i вплив сформованих банками резервiв тд знецшення за кредитами на ефектившсть 1х дiяльностi.
1 Наук. кер1вник: проф. О.Д. Вовчак, д-р екон. наук
Постановка проблеми. Банювська дiяльнiсть за своею природою пов'язана з ризиками, спричиненими рiзними обставинами. Серед банювсь-ких ризиюв особливого значення набувають кредитнi ризики, якi безпосе-редньо пов'язанi з веденням банювсько! дiяльностi, забезпеченням умов ста-бiльного надання кредитних ресуршв для потреб економiчного зростання. Ефективнють кредитно! дiяльностi банкiв сьогоднi е необхщним, якщо не ви-ршальним, чинником життедiяльностi банюв, оскiльки кредитний портфель становить, у бшьшосп випадюв, вiд третини до половини вшх активiв банку. Це й зумовлюе пiдвищену увагу до управлiння кредитним процесом загалом та кредитним ризиком зокрема.
Питання ефективного управлшня ризиками в банкiвськiй дiяльностi е предметом дослщження багатьох зарубiжних та вичизняних авторiв, зокре-ма: М.Д. Алексеенка, О. Васюренка, В. Вгглшського, О. Вовчак, А. Герасимовича, О.А. Кириченко, В. Мщенка, А. Мороза, О. Пернарiвського, Л. При-мостки, Т. Савченка, Т. Смовженко, М. Савлука та ш. Проблем управлшня кредитним портфелем в умовах фшансово! нестабшьносп дослщжу-вав А.Н. Зотов. Проблеми щодо аспектiв кредитних ризиюв висвгглено у пра-цях Ж.М. Довгань, П. Ковальова, А.В. Миронова, Д.А. Петрова, О.1. Лавру -шина, П. Логiнова, Т. Стюарта, П. Роуза, Дж. Сшю та ш.
Незважаючи на значний внесок учених у розроблення проблем кре-дитно! дiяльностi, сьогоднi питання якост кредитного портфеля потребують подальшо! розробки як в теоретичному, так i в органiзацiйно-практичному аспектах, осюльки характер дiяльностi комерцiйних банкiв в умовах фшансово! нестабшьносп в економщ принципово змiнився. Значну увагу потрiбно сконцентрувати на вирiшеннi проблеми досягнення оптимального стввщно-шення мiж прибутковiстю та ризикованiстю банкiвських операцш з кредиту-вання i виробленш зважених пiдходiв до реалiзацi! кредитно! полггаки. Вiд структури та якост кредитного портфеля банку значною мiрою залежить його стабiльнiсть, репутацiя та фшансовий успiх. Тому банки мають дуже ре-тельно аналiзувати яюсть позичок, проводити незалежнi експертизи великих кредитних проекпв i заходiв, виявляти випадки вщхилення вiд сформовано! ним кредитно! полиики.
Звiдси об'ективно виникае низка завдань з удосконалення пiдходiв до ощнювання якостi кредитного портфеля та застосування вщповщного шстру-ментарт управлiння кредитним ризиком банку. Вагому роль у цьому проце-с вiдведено оцiнцi кредитно! дiяльностi банку з погляду виконання еконо-мiчних нормативiв НБУ.
Метою роботи е дослщження динамiки дотримання банками Укра!ни економiчних нормативiв щодо кредитно! дiяльностi та пiдвищення !х ролi в оцшщ якостi кредитного портфеля банюв.
Виклад основного матер1алу. Кредитнi операцп займають найбiльшу частку в активних операщях банку. Вони е одним iз найефективнiших, тобто прибуткових способiв розмiщення ресурсiв банку, водночас - це найбшьш ризикований вид операцш банку. Кредитш операцi! формують кредитний портфель банку. Вш вiдображае ринкову позищю банку, його бiзнес-страте-
пю, стратепю управлiння ризиками та можливостi банку щодо надання кре-дитiв.
Постшний аналiз кредитного портфеля в системi управлiння банком дае змогу вибрати варiант рацiонального розмiщення ресуршв, напрями кре-дитно! полiтики банку, знизити ризик за рахунок диверсифжацп кредитних вкладень, прийняти рiшення щодо доцшьносп надання позики клiентам за-лежно вщ !х кредитоспроможностi, галузево! належносп, форм власностi то-що. Результати аналiзу дають змогу приймати ршення про змiну напрямiв та методiв кредитування.
Для вимiрювання рiвня ризику iснують критерп, якi дають змогу кшь-кiсно визначити ризик, прийнятний для банку. Такими критерiями, зокрема, е встановлеш НБУ економiчнi нормативи [1], яю, для забезпечення мiшмiзацп рiвня ризику, е обов'язковими до виконання вшма банками (рис. 1).
Економ1чш нормативи НБУ
* _
Нормативи кредитного ризику I
Норматив максимального розм1ру кредитного ризику одного контрагента (Н7)
~ I -
Норматив великих кредитних ризиюв (Н8)
~ I -
Норматив максимального розм1ру кредитив, гарантш та поручительств, наданих шсайдерам (Н9)
~ I -
Норматив максимального сукупного розм1ру кредипв, гарантш та поручительств, наданих шсайдерам (Н10)
Рис. 1. Економiчнi нормативи Нащонального банку Украти, за допомогою яких здшснюеться управлшня грошовым обком i бантвською дiяльнiстю [2]
Вщповщно до Постанови НБУ №368 вщ 28.08.2001 р., до нормативiв кредитного ризику належать [1]:
• Н7 - норматив максимального розм1ру на контрагента;
• Н8 - норматив великих кредитних ризиюв;
• Н9 - норматив максимального розм1ру кредипв, гарантш, поручительств, наданих одному шсайдеру;
• Н10 - норматив максимального розм1ру кредипв, гарантш, поручительств, наданих шсайдерам.
У табл. 1 наведено динашку дотримання банками Укра!ни економiч-них нормативiв НБУ упродовж 2006-2010 рр. Як свщчать дат табл. 1, банки Укра!ни на кшець 2006-2010 рр. дотримувались нормативiв кредитного ризику, встановлених Нацюнальним банком Укра!ни.
Нормативи кашталу Нормативи лжвщносп
Норматив мш1мального розм1ру регулятивного кашталу (Н1) 1 Норматив миттево! лжвщност (Н4) 1
Норматив адекватност1 регулятивного кашталу/платоспро-
можносп (Н2) =[
Норматив (коефщент) регулятивного кашталу до сукупних актив1в (Н3)
Норматив поточно! лжвщност (Н5)
I
Норматив короткотермшово! лжвщност (Н6)
Табл. 1. Динамжа дотримання банками УкраТни економiчних нормативiв _НБУ за 2006-2010 рр. /3/_
Нормативи Роки
2006 2007 2008 2009 2010
Н1 Норматив мшмального розм1ру регулювального капталу (тис. грн) 41148342 72264704 123065598 135802128 160896945
Н2 Норматив адекватности регулювального капталу/платос-проможносп (не менше 10 %) 14,19 13,92 14,03 18,08 20,83
Н3 Норматив (коефщент) спв-вщношення регулювального капталу до сукупних акти-в1в (не менше 9) 9,34 8,91 11,82 13,91 14,57
Н4 Норматив миттево! лжвщ-ност (не менше 20 %) 56,73 53,6 62,38 64,45 58,8
Н5 Норматив поточно! лшввд-ност (не менше 40 %) 70,19 75,31 75,16 72,9 77,33
Н6 Норматив короткостроково! лжвщносп (не менше 60 %) 37,83 39,93 32,99 35,88 91,19
Н7 Норматив максимального розм1ру кредитного ризику на одного контрагента (не бшьше 25 %) 21,45 22,56 23,04 21,56 21,04
Н8 Норматив великих кредитних ризиюв (не бшьше 8-кратного розм1ру регулювального капталу) 191,44 171,06 187,36 169,21 161,2
Н9 Норматив максимального роз-мру кредипв. гаранпй та поручительств. наданих одному шсайдеру (не больше 5 %) 1,97 2,01 1,66 0,93 0,81
Н10 Норматив максимального сукупного розм1ру кредита, гарантш та поручительств, наданих одному шсайдеру (не бшьше 30 %) 5,86 6,84 5,76 3,31 2,25
Н11 Норматив швестування в тонга папери окремо за кожною установою (не бшьше 15 %) 0,68 0,58 0,22 0,07 0,05
Н12 Норматив загально! суми ш-вестування (не бшьше 60 %) 10,17 9,05 5,52 3,12 3,35
Так, найвищi в дослщжуваному перiодi значення нормативiв кредитного ризику для банюв Украши зафiксованi:
• для показника максимального розм1ру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) в розтр1 23,04 % за нормативу не бшьше 25 % станом на кшець 2010 р.;
• для показника великих кредитних ризикв (Н8) в розм1р1 191,44 % за нормативу не бшьше 8-кратного розм1ру регулювального капталу станом на кь нець 2006 р.;
• для показника максимального розмiру кредипв, тараний та поручительств, наданих одному шсайдеру (Н9) в розмiрi 2,01 % за нормативу не бшьше 5,0 % станом на кшець 2007 р.;
• для показника максимального сукупного розмiру кредипв, гарантш та поручительств, наданих одному шсайдеру (Н10) в розмiрi 6,84 % за нормативу не бшьше 30 % станом на кшець 2007 р.
Дотримання економ1чних норматив1в кредитного ризику комерцшни-ми банками розкрито у р1чнш фшансовш звггносп, у роздЫ "Примггки", за даними яких проанал1зуемо дотримання економ1чних норматив1в кредитного ризику окремими комерцшними банками. Значения норматив1в кредитного ризику банюв на зв1тш дати наведено у табл. 2.
Як показують даш табл. 2, дослщжуваш банки станом на кшець 20062010 рр. виконували нормативи кредитного ризику, встановлеш НБУ. Так, найнижч1 у дослщжуваному перюд1 значення норматив1в кредитного ризику зафжсовано у ПАТ "Кредобанк" - станом на кшець 2009 р. Н8 дор1внював 35,45 %, Н9-0,04 %, Н10-1,03 %.
Табл. 2. Виконання економiчних нормативiв кредитного ризику НБУ
станом на ктець 2006-2010 рр. банками, що достджуються
Банки Роки Нормативи
Н7 Н8 Н9 Н10
Норматив максимального розмiру кредитного ризику на одного контрагента (не бшьше 25 ввдсотюв) Норматив великих кредитних ризик1в (не бшьше 8-кратного розмiру регулюваль-ного капталу) Норматив максимального розмiру кредипв. гарантш та поручительств. наданих одному шсайдеру (не бшьше 5 вщсотюв) Норматив максимального сукупного розмь ру кредипв, гарантш та поручительств. наданих одному ш-сайдеру (не бшьше 30ввдсотк1в)
ПАТ "Про-мшвес-тбанк" 2006 23,6 153,8 4,4 10,24
2007 24,49 151,8 3,78 11,05
2008 22,46 158,3 2,67 4,6
2009 20,54 160,2 1,45 1,89
2010 21,76 131,5 1,27 2,84
ПАТ "Кредобанк" 2006 19,16 92,4 0,87 7,61
2007 22,4 118,4 1,21 5,21
2008 39,6 836,9 0,16 4,33
2009 14,72 35,45 0,04 1,03
2010 13,84 46,87 1,65 2,08
ПАТ "Банк "Таврика" 2006 22,04 738,7 2,48 8,07
2007 23,9 598,2 4,98 10,69
2008 24,37 623,6 4,26 11,89
2009 23,76 720,5 1,28 2,62
2010 21,91 654,5 0,91 1,35
Однак, формування банком резерв1в за активними операщями призве-ло до утворення балансового збитку за тдсумками 2008 р. та зниження значення норматив1в максимального розм1ру кредитного ризику на одного кон-
трагента (Н7) та великих кредитних ризиюв (Н8) понад нормативний рiвень, вщповщно до 39,6 % та 836,9 % (рис. 2, 3). Таю порушення вщбулися внасль док ютотного доформування резервiв банку пiд активнi операцн, що призве-ло до ютотного зменшення регулювального капiталу банку.
45
40 35 30 25 20 15 10 5 0
Промшвестбанк Кредобанк Банк Таврика Норматив
1.1.2006 1.1.2007 1.1.2008 1.1.2009 1.1.2010
Рис. 2. Виконання нормативу Н7 дослгджуваними банками станом на кнець 2006-2010 рр.
Формування резервiв тд кредитт операцн мало на мет забезпечення вщ негативних явищ, що розгорнулися на грошово-кредитному ринку напри-кiнцi 2008 р. i пiдготуватися до можливого подальшого погiршення економiч-но! ситуацн 2009 р., що може спричинити зниження якосп кредитного портфеля. Причому Банк виходив iз принципу максимально! обережносп i фор-мував резерв з огляду на найбiльш песимютичний сценарiй. 900 800 700 600 500 400 300 200 100 0
Промшвестбанк Кредобанк Банк Таврика Норматив
1.1.2006 1.1.2007 1.1.2008 1.1.2009 1.1.2010
Рис. 3. Виконання нормативу Н8 дослгджуваними банками станом на кнець 2006-2010 рр.
Однак, тсля ютотного нарощення регулювального катталу, яке вщ-булося внаслщок збшьшення статутного катталу, порушень нормативiв кредитного ризику у банкiв не було. Отже, для покриття кредитного ризику банк формуе спецiальний резерв тд кредитну заборгованiсть, який вiдображаеться в баланс на рахунках 1, 2 та 3 клаив. Резерв для вщшкодування можливих втрат за кредитними операщями формуеться щомiсячно, виходячи зi стану кредитного портфеля банку зпдно з вимогами Положення про порядок формування та використання резерву для вщшкодування можливих втрат за кре-
дитними операщями банюв, затвердженого постановою Правлiння НБУ вщ 06.07.2000 за № 279 iз змiнами та доповненнями. Резерви створюються у тш валют, в якш облiковуеться заборгованiсть.
Створенi резерви мають суворо цiльовi напрямки використання та спрямовуються на покриття заборгованосп (втрат) за ршенням Правлiння банку або Спостережно! Ради. Для розрахунку резерву тд кредитнi ризики банк здшснюе класифiкацiю кредитного портфеля за кожною кредитною опе-рацiею залежно вщ фiнансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитно! заборгованосп та з урахуванням рiвня забезпечен-ня кредитно! операцп. За результатами класифжацп кредитного портфеля визначаеться категорiя кожно! кредитно! операцп: "стандартна", "тд контролем", "субстандартна", "сумтвна" чи " безнадiйна".
Загальна заборгованiсть за кредитними операщями становить валовий кредитний ризик для кредитора. Для розрахунку резервiв на покриття можливих втрат за кредитними операщями визначаеться чистий кредитний ризик (в абсолютних показниках) шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифжованого за ступенями ризику, на вартють прийнятного забезпечення.
Оскшьки шформащю щодо класифжацп кредитного портфеля банкiв за ступенем кредитного ризику, згщно з вимогами НБУ, на цей час не висвгг-люють банки публiчно, то у нас немае змоги провести аналiз динамжи чистого кредитного ризику упродовж дослщжуваного перiоду. Банк мае створюва-ти та формувати резерви для вiдшкодування можливих втрат на повний роз-мiр чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на вщповщ-ний коефщент резервування, за вшма видами кредитних операцш у нащ-ональнiй та шоземних валютах. Розглянемо динамiку обсяпв, сформованих дослiджуваними банками резервiв тд знецiнення за кредитами станом на кь нець 2006-2010 рр. (рис. 4).
31.12.2006 31.12.2007 31.12.2008 31.12.2009 31.12.2010
ж Банк Таврика 47,203 40,318 49,306 83,655 100,437
-■-Кредобанк 93,088 106,885 763,055 1214,936 1377,551
-О-Промшвестбанк 930,579 1154,385 2406,529 5101,243 2090,823
Рис. 4. Динамжа oôcrnis pe3epeie nid знецтення за кредитами досл1джуваних бантв станом на ктець 2006-2010рр.
Як бачимо з даних цього рисунку, найнижчий обсяг сформованих ре-зерв1в за кредитами станом на кшець 2010 р. виявлено у ПАТ "Банк "Таврика" - 100437 тис. грн, найвищий обсяг у ПАТ "Промтвестбанк" -2090823 тис. грн. Безнадшна кредитна заборговатсть може бути списана з балансу банку за рахунок створених резерв1в на пщстав1 ршення Правлтня
та Ради банку. Теж саме стосуеться списання нарахованих до отримання вщ-сотюв за рахунок резерву, якщо 1х стягнення е неможливим.
Списання кредипв та нарахованих вiдсоткiв за рахунок сформованих резервiв в iноземнiй валют вiдбуваеться за офiцiйним курсом, що дiе на дату прийняття ршення про списання. Теж саме стосуеться й списання нарахованих до отримання валютних проценпв.
Таким чином, через попршення якостi кредитного портфеля укра1нсь-кi банки iстотно збшьшили у 2008-2010 рр. обсяги резервiв пiд знецiнення за банювськими кредитами, щоб пом'якшити кредитнi ризики, що виникли внаслiдок погiршення ситуацп на грошово-кредитному ринку.
Л1тература
1. 1нструкщя про порядок регулювання д1яльност1 банюв в Укра1ш, затверджена Поста-новою Правлшня НБУ вщ 28.08.2001 р., № 368. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua
2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.economy.nayka.com.ua.
3. Офщшний сайт Нацюнального банку Укра1ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua
Пирог В.В. Оценка качества кредитного портфеля банков с учетом выполнения экономических нормативов НБУ
Рассмотрена динамика соблюдения банками Украины экономических нормативов НБУ, проанализировано соблюдение экономических нормативов кредитного риска отдельными коммерческими банками, определены причины ухудшения качества кредитного портфеля банков и влияние сформированных банками резервов под обесценение по кредитам на эффективность их деятельности.
Piroh V.V. Quality of credit portfolio of banks with regard economic standards of the National Bank
The article examines the dynamics of adherence to the banks of Ukraine NBU economic standards, analyzes the economic standards of compliance with the credit risk of individual commercial banks and specified causes deterioration of the credit portfolio of banks and the impact of the prevailing bank reserves for impairment of loans on the effectiveness of their activities.
УДК 336.242:65 Доц. Л.А. Перетятко, канд. екон. наук;
доц. С.Я. Бугыь, канд. екон. наук - Львгвська державна фтансова академш
ЗАКОНОДАВЧ1 УМОВИ ТА ЗАХОДИ ДЕРЖАВНО1 П1ДТРИМКИ РОЗВИТКУ Л1ЗИНГОВОГО Б1ЗНЕСУ В КРИЗОВИЙ ТА ПОСТКРИЗОВИЙ ПЕР1ОДИ
Проанатзовано лiзингове законодавство у нашш кра!ш, розроблено пропозици з удосконалення мехашзмшв здшснення операцш лiзингу, внесення змш до вщповщ-них законодавчих акпв. ОбГрунтовано напрями державного регулювання ринку зингу в кризовий та посткризовий перюди.
Ключовг слова: лiзинг, бiзнес, державна шдтримка, розвиток, законодавство.
Постановка проблеми. Одшею з виршальних умов ефективного ви-користання лiзингових схем антикризового швестування економжи е надшне правове забезпечення економiчних та фшансових вщносин вшх суб'ектiв ль