CC BY
44
Rubakha M. V. Primary public offerings of actions at the international fund market as method of bringing in of financing enterprise's
Investigational public offeeings of securities at the exchange stocks as a perspective method of mobilization capital by enterprises. Advantages and lacks of the use of IRO are considered, his implementation phases are analysed.
Keywords: primary public placing of actions, listing, underrater, capitalization.
УДК 336.717 Астр. М. О. Руденко1 - Львыський 1БС УБС НБУ
ШЛЯХИ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 Д1ЯЛЬНОСТ1 БАНК1В У СФЕР1 Ф1НАНСОВИХ 1НВЕСТИЦ1Й
Запропоновано низку заходiв державного регулювання, спрямованих на тдви-щення ефективност дiяльностi комерцшних бангав у сферi фiнансових iнвестицiй. Дослiджено переваги та недолжи поточного стану регулювання бангавських фшан-сових iнвестицiй з боку Нацюнального банку Украши, зокрема шляхом встановлен-ня економiчних нормативiв i обов'язкових резервiв. Виявлено можливiсть посилення дiяльностi комерцiйних банкiв у сферi фiнансових iнвестицiй шляхом включення На-цiональним банком до списку щнних паперiв, що приймаються як прийнятного за-безпечення кредитiв рефiнансування, акцш украшських пiдприeмств. Також досл> джено вплив прийняття Податкового кодексу на оподаткування на ринку щнних па-перiв, зокрема виявлено його плюси та мiнуси для розвитку фшансового ринку та яльностi банюв на ньому.
Ключовг слова: комерцшш банки, ринок цiнних паперiв, фiнансовi iнвестицiï.
Постановка проблеми. Розвиток сучасноï украïнськоï банкiвськоï системи супроводжуеться нарощуванням не лише традицшних депозитно-кредитних операцш, але й розширенням iнвестицiйноï д1яльност1. Водночас, бурхливий розвиток фондового ринку краши останшми роками створюе пе-редумови для активiзацiï д1яльносп комерцшних банюв у сфер1 фшансових швестицш, що е необхщним чинником для тдвищення потенщалу вичизня-ноï банкiвськоï системи.
Операцiï в цш сфер^ з одного боку, е одними з визначальних для за-гального устшного функцюнування банюв, насамперед внаслщок провiдноï рол1 у регулюванш лiквiдностi та дохiдностi банкiв, рiвня ïх ризикiв. З шшо-го боку, актившсть комерцiйних банкiв на фондовому ринку е одним з голов-них факторiв розвитку цього безумовно надзвичайно важливого сегменту ринковоï шфраструктури, без якого неможливе стале економiчне зростання в державi. Особливий штерес внаслiдок становлять питання регулювання да-яльностi комерцiйних банкiв на фондовому ринку з боку державних оргашв, а також необхiднiсть подальшого розвитку фондового ринку краïни для роз-ширення можливостей та альтернатив дiяльностi банкiв на ньому.
В украшськш економiчнiй науцi проблеми теорп та практики дiяль-ностi комерцшних банюв у сферi фiнансових швестицш та ïï регулювання з боку держави дослщжували такi провiднi украшсью вченi-економiсти, як Б. Л. Луцiв [6, 7], А.М. Мороз [5], С.В. Науменкова [8], A.A. Пересада [9], О.М. Петрук [10], Б.1. Пшик [11], 1.В. Сало [12] та ш.
1 Наук. кер1вник: доц. Б.1. Пшик, канд. екон. наук
Проте, у вичизняних працях ще недостатньо уваги придшено теоретичному узагальненню та практичним аспектам специфжи здiйснення фшан-сових iнвестицiй комерцiйними банками. Потребують комплексного досль дження питання розвитку вкладень банкiв у фiнансовi активи та визначення проблемних мюць. 1снуе висока потреба в подальшiй розробщ механiзмiв удосконалення дiядьностi банкiв у сферi фiнансових швестицш, зокрема зi сторони держави, що зумовило вибiр теми ще! роботи.
Напрями державного регулювання банк1всько1 д1яльност1. Супе-речки щодо необхiдностi державного регулювання в економщ загалом, i от-же, в банювськш сфер^ зокрема, тривають вже не одне десятирiччя. 1снують прихильники рiзних напрямiв. Прибiчники одного з напрямюв наголошують на умовi державного втручання в еконотку, шш^ навпаки, за присутнiсть держави, точшше, за дieву участь держави в регулюванш економiки. Необ-хiдне поеднання державних i ринкових заходiв для регулювання економжи загалом i банювсько! системи зокрема. Лише рух за вказаним напрямом при-веде до оптимального результату.
Звичайно, розвиток банювсько! системи е одшею з прюритетних державних цшей, що зумовлюе такi вимоги до вiдповiдного банювського законо-давства:
• тдтримка розвитку банювсько! системи з одночасним забезпеченням 11 стшкосп;
• забезпечення надежно! конкуренци у фшансовш сфер1 шляхом обмеження р1вня концентрацп капталу та попередження виникнення монополш на фь нансовому ринку;
• стимулювання швестицшно! д1яльност1 банкв на фшансовому ринку, що е необх1дною умовою для сталого економ1чного зростання.
Однак, що бшьш важливо, на нашу думку, це до держави, спрямованi на забезпечення стабiльностi банювсько! системи та уникнення кризових явищ, подiбних до ситуацй юнця 2008-2009 рр. Вщповщно, головною функцiею держави у банювськш сфер^ i зокрема в !! швестицшному сегментi, мае бути пру-денцiйний нагляд з метою запоб^ання накопичення надмiрних ризиюв.
Регулювання д1яльност1 банюв з боку Нацюнального банку Укра-1'ни. Вiдповiдадьнiсть за державне регулювання банювсько! дiяльностi, зокрема !! швестицшно! складово!, покладаеться насамперед на Нацiонадьний банк Укра!ни. Це закрiплено визначеними в Законах Укра!ни "Про Нацiонадьний банк Укра!ни" та "Про банки i банювську дiяльнiсть" функцiями Нацюналь-ного банку Укра!ни: сприяння стабiльностi банкiвсько! системи, а також встановлення для банюв правил проведення банювських операцiй, бухгалтерского облiку i звiтностi, захисту шформацп, коштiв та майна, здшснення банкiвського регулювання та нагляду та ш. [1, 2], а також шшими численни-ми нормативними актами, що були видаш самим Нащональним банком Ук-ра!ни з зпдно чинним законодавством.
Функцiя нагляду, зокрема за швестицшною дiяльнiстю комерцiйних банюв, зумовлюе вплив Нацюнального банку Укра!ни на швестицшний ри-зик вкладень комерцшних банкiв у цiннi папери. Непрямий вплив на швестицшний ризик банюв досягаеться шляхом встановлення економiчних нормати-
вiв швестицшного ризику, за допомогою яких вщбуваеться регулювання ри-зикiв концентрацп цшних паперiв i обсягiв iнвестування у цшш папери.
Як показуе ан^з механiзму регулювання банкiвських операцiй з цш-ними паперами в Украш, вiдсутнiсть едино1 концепцп регулювання цих опе-рацiй у нашiй кра!ш, а так само низька його ефектившсть робить необхiдним реформування законодавства. Таю змши повиннi мати на мет насамперед пiдтримку стабiльностi грошового об^ за допомогою введення спещальних норм, скерованих на пiдвищення забезпеченосп грошей, що випускаються банками шляхом здшснення фондових операцш.
Головними об'ектами регулювання повиннi стати напрями дiяльностi банкiв, за якими забезпеченням виступають цiннi папери. До специфiчних об'екпв регулювання необхiдно вiднести: iнвестування в цшш папери, креди-тування на придбання цшних паперiв, кредитування тд заставу цiнних папе-рiв, операцп "репо". Iншi операцп банкiв з щнними паперами мають регулю-ватися на спшьних з усiма фшансово-кредитними органiзацiями пiдставах, оскiльки особливе мюце i роль банкiв в економщ пов'язана насамперед з опе-ращями, що призводять до етсп безгопвкових грошей.
На цей час через вщсутшсть ефективних механiзмiв контролю банюв над об'ектами сво1х фiнансових швестицш, якнайменш ризикованим для грошового обиу та економiки е обмеження швестицшних операцiй банкiв на фондовому ринку вщповщно до американсько1 моделi ринку цiнних паперiв. Водночас, вважаеться доцшьним iстотне обмеження кредитування на придбання цшних паперiв. Таю заходи е стратепчними та мають застосовуватися в разi повного реформування дiяльностi банкiв на фондовому ринку.
Проте навпъ за вiдсутностi стратепчних змiн у регулюваннi фондових операцш банюв можливий ряд законодавчих нововведень. С два взаемодо-повнювальш напрями вдосконалення чинного законодавства: пiдвищення рiвня забезпеченостi вкладень банкiв, пов'язаних з рухом фжтивного катта-лу, i створення рiвних умов для вих учасникiв ринку цiнних паперiв. У рамках першого напряму необхвдно:
• вщнести до компетенци Кредитного комитету банку ухвалення ршення про швестування великих сум грошових кош™, що належать банку, у фiнансовi шструменти;
• обмежити максимальну частку коштав, що розмщуються внаслiдок прове-дення операцiй на фондовому ринку (зокрема, тд час кредитування), шляхом встановлення мшмального коефiцiента покриття цих операцiй власним катталом;
• розробити оцшювальш показники р1вня диверсифжацй вкладень у цiннi папери;
• включити в законодавчi акти правило, за яким банки мають проводити пере-оцшку цiнних папер1в з максимально можливою частотою за зниження рин-ково! вартостi щнного паперу нижче за ц1ну придбання;
• встановити граничний стосовно власного катталу р1вень втрат за щнними паперами, досягнувши якого цiнний патр мае бути або проданий, або мае бути створений резерв тд його знецшення;
• обмежити розмiр кредиттв, що можуть видаватись банками тд заставу щн-них папер1в, що не мають ринкового котирування;
• ввести норматив мшмального ршня власних коштш позичальника за умови придбання ним цшних паперiв з використанням банювського кредиту, що за-безпечуються заставою цих же цшних паперш;
• встановити мiнiмальний незнижуваний рiвень заставного покриття у виглядi цшних паперiв при кредитуванш;
• запровадити обмеження на вкладення в цiннi папери, вторинний ринок яких вiдсутнiй.
Подальше розроблення та вдосконалення нормативно-правових i ме-тодичних документiв з боку Нащонального банку Укра1ни, що регламенту -ють структуру банкiвського iнвестицiйного портфеля, важлива i необхiдна, передусiм, для того, щоб комерцшш банки могли здшснювати свою дiяль-нiсть лише на опрацьованш законодавчiй основi, що дасть змогу пiдвищити не тшьки якiсть внутрiшньобанкiвського контролю, але й знизить обсяг пору-шень тд час проведення банкiвських операцiй у майбутньому. За мiнливих економiчних умовах визначення перспектив розвитку системи управлшня фь нансовими iнвестицiями в банках на прикладi досвiду розвинених захвдних кра!н, е однieю з найважливших задач, вирiшення яко! дозволило б ощнити необхiдний напрям стратегiчного розвитку банювсько! системи та мiсце i роль Нацiонального банку Укра!ни та визначити основш сфери вдосконалення нормативно-законодавчо! бази.
Насамперед це стосуеться економiчних нормативiв, що встановлю-ються Нацiональним банком Укра!ни для швестицшного банкiвського портфеля з метою мiнiмiзацil ризикiв управлiння коштами сво!х клiентiв i змщ-нення комерцшними банками сво!х власних позицiй. 1накше кажучи, регулю-вання дiяльностi комерцшних банкiв, за допомогою встановлення нормативiв i нагляду за !х виконанням, спрямоване на запобшання збитюв i рiзних ризи-кiв, що мають враховуватись банками в процесi здшснення фiнансового iн-вестування.
На наш погляд, Iнструкцiя Нацiонального банку Укра!ни про порядок регулювання дiяльностi банюв в Украlнi [3], що встановлюе обов'язковi нор-мативи для комерцшних банюв i форми звiтностi за ними, мае як позитивш, так i негативнi сторони в регулюванш банкiвського iнвестицiйного портфеля.
Кажучи про негативш сторони, як показала практика, по-перше, що-денний розрахунок на юнець кожного операцiйного дня окремих нормативiв iстотно знижуе рентабельнiсть роботи банюв. Це, зокрема, потребуе витрат на утримання додаткового персоналу та придбання програмних продукпв. По-друге, додаткова втрата дохщносп зумовлюеться необхщшстю виконання нормативу миттево! лжвщносп (Н4) на щоденнш основi, оскiльки це пов'яза-но з необхiднiстю пiдтримки високих залишюв коштiв на кореспондентсько-му рахунку. По-трете, достатньо уваги було придшено Нацiональним банком якостi оцшки банкiвських ризикiв. Для банкiвського швестицшного портфеля цший ряд нормативiв пов'язаний з оцiнкою ризикiв. Крiм цього, Нацi-ональний банк Укра!ни пiд час здiйсненнi ним функцш контролю та нагляду за дiяльнiстю банкiв мае значнi права у застосовуванш серйозних санкцiй пiд час виявлення випадюв недотримання значення обов'язкових нормативiв чи порушень у звпуванш.
Досi вже дж>ча система нормативiв охоплюе не вш види ризику, якi можуть ефективно регулюватися за !х допомоги. Зараз багато банюв самi роз-робляють системи управлiння ризиками, i таким чином зацiкавленi в !х розвитку. Вплив регулятивних норм на дiяльнiсть банку ставить важливе завдан-ня перед Нацiональним банком Укра!ни щодо розробки нормативно-правово! бази, що вщповщае потребам всiх суб'еклв економiчноl дiяльностi. З метою методолопчного розвитку процесiв iз вдосконалення й оргашзацп наглядово-контрольно! дiяльностi створення нових нормативних докуменпв дасть змогу встановити загальнi правила та шдходи до регламентацп структури портфеля. Крiм цього, це дасть змогу забезпечити належний рiвень прийнятих банком ризиюв i досягти того, щоб банки адекватно вимiрювали та вщповщним чином управляли ними. При оцшщ дiевостi нормативiв варто мати на уваз^ що пiд час введення або виключенш того або шшого нормативу в принципi неможливо передбачати вс наслiдки для комерцшних банкiв.
Ще одним важливим напрямом регулювання фшансових iнвестицiй комерцiйних банюв зi сторони Нацiонального банку Укра!ни е встановлення обов'язкових резервiв, що е шструментом збалансування дохiдностi та ризиюв у дiяльностi комерцiйних банюв. Звичайно, спрямування ресурсiв на створення резервiв знижуе дохiднiсть фшансових швестицш банку, хоча в той же час i забезпечуе страховку на покриття можливих втрат. На сьогодш iснують рiзнi погляди на доцшьшсть встановлення нормативiв обов'язкових резервiв, i ок-ремi центральнi банки взагалi не використовують цей шструмент, наприклад Чеський нацiональний банк. Пояснення тако! полиики полягае у тому, що ре-зерви е своерщним податком на банкiвську систему, що вщповщно знижуе ефективнiсть !! дiяльностi, а забезпечення зобов'язань банкiв перед вкладника-ми i кредиторами в умовах створення системи страхування внесюв не так актуально. Крiм цього, особливютю сучасно! вщсотково! политики, що проводиться Нацiональним банком Укра!ни, е опосередкований вплив на ринковi вщсотково! ставки. Одним з найважливших iнструментiв впливу на дiяль-нiсть комерцiйних банкiв е операцп на вщкритому ринку, якi проводяться у двох напрямах: операцп кушвльпродажу цшних паперiв i операцп "репо".
Але все-таки, на нашу думку, на сьогодш встановлення обов'язкових резервiв залишаеться доцiльним, насамперед для забезпечення необхщного рiвня стабiльностi комерцiйних банюв. Ризики в банювськш системi залиша-ються дуже високими, i ще один шструмент управлшня ними, хоча й адмшю-тративний, не виглядае зайвим. Однак, поступове скорочення рiвня обов'язкових резервiв вiдповiдно до загально! макроекономiчноl стабiлiзацil та ста-бiлiзацil банкiвськоl системи мае бути каталiзатором зростання фiнансових iнвестицiй комерцшних банюв.
Ще одшею сферою регулювання Нацюнальним банком Укра!ни, з можливостями стимулювання фiнансових iнвестицiй комерцiйних банюв, е надання кредипв рефiнансування тд заставу цiнних паперiв. Так, на сьогодш вщповщно до Положення про регулювання Нацюнальним банком Укра!ни лжвщносп банкiв Укра!ни як засiб прийнятного забезпечення кредипв рефi-нансування можуть прийматись:
• державш облгаци Украши (облгаци внутршньо! державно! позики Укра!ни, облк'ацц зовншньо! державно! позики Украши, цiльовi облшацп внут-ршньо! державно! позики Укра!ни);
• державш облгаци Укра!ни, якi перебувають у довiрчiй власностi банку;
• депозитш сертифiкати;
• цiннi папери Державно! шотечно! установи;
• шоземна валюта (долари США, евро, англшсью фунти стерлшгш, швейцарськi франки, японсью ени);
• iпотечнi облгацп (лише звичайш);
• облк'ацц мiсцевих позик;
• облк'ацц пiдприемств (крiм цшьових), зокрема ii, розмiщення яких здшснено пiд гарантта Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни;
• векселi суб'ектiв господарювання - резиденпв Укра!ни (в окремих випад-ках - векселi нерезидента);
• векселi банкiв, авальованi шшим банком;
• гарантй шшого банку-резидента [4].
На нашу думку, достатньо могутшм стимулом для посилення актив-носп комерцiйних банкiв у сферi фшансових iнвестицiй могло би стати включення до перелiку цiнних паперiв, що приймаються як прийнятне забез-печення кредипв рефiнансування, акцiй укра!нських тдприемств, щонаймен-ше тих, що обертаються на фондовiй бiржi. Зрозумiло, що враховуючи значнi коливання цiн на акцн, коефiцiент врахування !х ринково! вартостi як застави мае бути нижче 100 %, але в будь-якому разi, така можливiсть могла б бути дуже корисною для банков, що iстотно б збшьшило !х зацiкавленiсть у швес-туванш в акцн украшських пiдприемств.
Вплив податкового законодавства. Дуже важливою проблемою, що стримуе розвиток фондового ринку е украшське податкове законодавство. Про необхщнють комплексного реформування оподаткування на ринку цш-них паперiв зараз наголошують всi учасники фондового ринку i представни-ки регулюючих оргашв. Негативний вплив нинiшнiх податкових ставок поз-начаеться на розвитку та становленш ринку нових фiнансових шструменпв, зокрема корпоративних облiгацiй.
Варто вщзначити, що прийнятий наприкiнцi 2010 р. Податковий кодекс ютотно покращив привабливiсть фондового ринку Укра!ни. Так, зокрема, було знижено ставку оподаткування дивiдендiв для фiзичних оиб, якi працюють на фондових бiржах, - з 40 % (25 % - ставка корпоративного по-датку плюс 15 % - податок на доходи фiзичних ошб) до 5 %, а також знято перешкоди для штенсивно! торгiвлi (усунуто, зокрема, режим, коли збитки за короткими - тими, що вщбулися протягом мюяця - операщями не впливали на зменшення доходiв). Також важливим позитивним моментом нового Податкового кодексу стало усунення перешкод для розмщення IPO всередиш кра!ни (через усунення норми, що при купiвлi цiнних паперiв вище номшаль-но! вартостi рiзниця не включаеться до валових витрат). Однак, головним, на наш погляд, заходом, що мае стимулювати iнвестицiйну дiяльнiсть банков мае стати поетапне зниженням ставки податку на прибуток з 25 до 20 % (у 2011 р. - 20 %, у 2012 р. - 19 %, у 2013 р. - 18 %, у 2014 р. - 17 %). ^м цього, передбачаеться надання спецiальних швестицшних пiльг, зокрема у
виглядi швестицшно-шновацшного податкового кредиту, пiльг на швесту-вання об'eктiв iнфраструктури, якi передаються у державну або комунальну власшсть. З метою стимулювання iнвестицiй у будь-яких секторах економжи у проект запропоновано ушфжащю пiдходiв до оподаткування пасивних до-ходiв у виглядi доходiв вiд iнвестицiй. Так, передбачаеться вирiвнювання умов оподаткування дивiдендiв та проценпв шляхом встановлення однаково! ставки податку в 5 % починаючи з 2013 року.
Водночас, у Податковому кодексi е негативнi моменти, зокрема тдпа-дання реiнвестицiй фiзичних осiб пiд оподаткування, у той час решвестицп юридичних осiб не тдпадають, бiржi не звiльненi вщ сплати ПДВ, оподаткування дивiдендiв за привiлейованими акцiями прирiвнюегься до заробггао! плати з усiма сощальними нарахуваннями тощо. Також дуже великим м^-сом можна вважати визначення якост цiнних паперiв регулюючим органом (наприклад, Комiсiею з цiнних паперiв та фондового ринку), що може приз-вести до того, що фактичш витрати, пов'язаш з кутвлею цiнних паперiв, не будуть значитися в затратах. Крiм цього, у Податковому кодекс залишились непрописаними операцп РЕПО (кредитування тд заставу цшних паперiв), що вiдповiдно стримуе розвиток ринку цього фшансового iнструменту, що був би дуже корисний для укра!нських банюв, зокрема для управлшня лжвщнютю.
Також, на нашу думку, в майбутньому державi варто звернути увагу i на додатковi заходи стимулювання фшансових швестицш, насамперед довго-термшових, через iнструменти оподаткування, наприклад введення пшьгових ставок податку на прибуток банюв в частит доходiв, отриманих вiд швести-цiй у реальний сектор економiки. На сьогодш з погляду оподаткування немае рiзницi мiж довготермiновими iнвестицiями та короткотермшовими спекуля-тивними операцiями, хоча вони дають рiзний ефект для економжи. На наш погляд, ставки оподаткування мають розрiзнятись залежно вiд виду джерела доходу банюв, тобто бути рiзними для отриманих дивiдендiв, вщсотюв за дер-жавними борговими щнними паперами та курсового доходу вщ змши вартос-тi цiнних паперiв. Так, банкам мають надаватись пшьги з оподаткування для тих фшансових швестицш, що спрямоваш на шдтримку загального економiч-ного зростання в держав^ Зокрема, доцiльним видаеться встановлення пшьг на оподаткування доходiв банюв вщ довгострокових вкладень у цшш папери.
Зауважимо також, що проблему змщнення iнвестицiйного потенцiалу банкiв не розв'язати тшьки адмiнiстративними заходами, але необхiдно шд-вищувати рентабельнiсть банювського сектору. Податкове стимулювання ш-вестицшно! дiяльностi банкiв не повинне обмежуватися пiдвищенням дохщ-ностi цих операцш В основу системи податкового стимулювання швестицшно! дiяльностi банювських оргашзацш повинен бути встановлений принцип комплексносп, тобто потенцiал системи оподаткування повинен вико-ристовуватися нарiвнi з шшими важелями стимулювання iнвестицiйно! дь яльностi - монетарною полiтикою, формуванням ефективно! iнфраструктури фондового ринку. Для переорiентацi! фiнансових потокiв з банювського в реальний сектор економжи необхщне податкове стимулювання як швести-цiйних операцiй банкiв, так i iнвестицiйного попиту та пропозицi!. Причому
висока ризикованють швестицшних операцiй банюв i необхщнють вщволь кання значних pecypciB на тривалий термш вимагають чикого податкового законодавства.
На сьогодш власнi кошти займають невелику частку в загальному об-сязi банкiвських ресyрсiв. Тому актуальною залишаеться спрямованiсть опо-даткування на стимулювання накопичень i ïx залучення в економжу, зокрема напряму на фондовий ринок.
Висновки. Отже, запропоновано низку заxодiв державного регулювання, спрямованих на пiдвищення ефективносп дiяльностi комерцiйниx банкiв у сферi фiнансовиx iнвестицiй. Зокрема, пiдкреслюеться необхщнють iстотного вдосконаленню чинного законодавства у сферi регулювання бан-кiвськиx фшансових iнвестицiй, насамперед у напрямах шдвищення рiвня за-безпеченостi вкладень банюв, пов'язаних з рухом фiктивного катталу, i ство-рення рiвниx умов для вих yчасникiв ринку щнних паперiв. Також у проана-лiзовано позитивнi та негативнi сторони поточного стану регулювання бан-кiвськиx фшансових швестицш з боку Нацiонального банку Украши, зокрема шляхом встановлення економiчниx нормативiв i обов'язкових резервiв. Вияв-лено можливiсть посилення активностi комерцшних банкiв у сферi фшансо-вих швестицш через включення Нацiональним банком до списку щнних па-перiв, що yxваленi прийнятне забезпечення кредипв рефiнансyвання, акцiй yкраïнськиx пiдприемств. Крiм цього, у роботi дослiджено вплив прийняття Податкового кодексу на оподаткування на ринку цiнниx паперiв, зокрема ви-явлено його позитивнi ефекти на покращення привабливостi вiтчизняного фь нансового ринку та дiяльностi банюв на ньому, хоча наголошено й на окре-мих негативних моментах.
Л1тература
1. Закон Украши "Про банки i бангавську д1яльшсть" вщ 7.12.2000 року.
2. Закон Украши "Про Нащональний банк Украши" вщ 20.05.1999 року.
3. 1нструкщя про порядок регулювання д1яльносп банюв в Укра'ш (затверджена Постановок) Правлшня НБУ N° 368 вщ 28.08.2001 року).
4. Положення про регулювання Нащональним банком Украши лжвщносп банюв Украши (затверджене Постановою Правлшня НБУ N° 259 вщ 30.04.2009 року).
5. Банкшськ операци : пщручник. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.] / А.М. Мороз, М.1. Савлук, М.Ф. Пуховкша та ш. / за ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 476 с.
6. Лущв Б.Л. Бангавська д1яльшсть у сфер1 швестицш / Б.Л. Лущв. - Терношль : Вид-во "Економ1чна думка", "Карт-бланш", 2001. - 320 с.
7. Лущв Б.Л. 1нвестицшний бангавський портфель / Б.Л. Лущв. - К. : Вид-во "Л1бра", 2002. - 192 с.
8. Науменкова С.В. Розвиток корпоративного сектора у контексп структурних змш / С.В. Науменкова // Проблеми i перспективи розвитку банювсько' системи Украши : зб. наук. праць. - Суми : ВВП "Мртя-1" ЛТД, УАБС, 2004. - Т. 9. - С. 137-144.
9. Пересада А.А. 1нвестицшне кредитування : навч. пошбн. / А.А. Пересада, Т.В. Майорова. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 271 с.
10. Петрук О.М. Бангавська справа : навч. пошбн. / за ред. д-ра екон. наук, проф. Ф.Ф. Бутинця / О.М. Петрук. - К. : Вид-во "Кондор", 2004. - 461 с.
11. Пшик Б.1. Фшансов1 швестици банюв : навч. поабн. [для студ. ВНЗ] / Б.1. Пшик, О.М. Сарахман, Н.П. Дребот. - К. : Вид-во УБС НБУ, 2008. - 194 с.
12. Фшансовий менеджмент банку : навч. поабн. [для студ. ВНЗ] / 1.В. Сало, О. А. Криклш - Суми : Изд-во "Ушв. кн.", 2007. - 313 с.
Руденко М.А. Пути повышения эффективности деятельности банков в сфере финансовых инвестиций со стороны государства
Предложен ряд мер государственного регулирования, направленных на повышение эффективности деятельности коммерческих банков в сфере финансовых инвестиций. Исследованы положительные и отрицательные стороны текущего состояния регулирования банковских финансовых инвестиций со стороны Национального банка Украины, в частности через экономические нормативы и обязательные резервы. Выявлена возможность усиления активности коммерческих банков в сфере финансовых инвестиций за счет включения Национальным банком в список ценных бумаг, принимаемых в качестве приемлемого обеспечения кредитов рефинансирования, акций украинских предприятий. Также исследовано влияние принятия Налогового кодекса на налогообложение на рынке ценных бумаг, в частности выявлены его плюсы и минусы для развития финансового рынка и деятельности банков на нем.
Ключевые слова: коммерческие банки, рынок ценных бумаг, финансовые инвестиции.
Rudenko МА. Methods to improve the efficiency of financial investment of the banks by the state
The paper proposes several measures of state regulation aimed at improving the efficiency of commercial banks in financial investments. The pros and cons of the current state regulation of banking financial investment by the National Bank of Ukraine, in particular through prudential regulations and legal reserves, are investigated. The possibility of stimulation of financial investment activity of commercial banks by the inclusion the shares of Ukrainian companies by the National Bank to the list of securities accepted as collateral for refinancing loans is revealed. Also the effect of the Tax Code on the taxation on securities market is investigated, in particular, its pros and cons for the development of financial markets and banking activities on it are revealed.
Keywords: commercial banks, securities market, financial investment.
УДК330*[322+101.541](477) Доц. 1.С. Скоропад, канд. екон. наук;
маястрант I.A. Яцик - НУ "Львiвська полiтехнiка "
АНАЛ1З ШВЕСТИЦШНО1 АКТИВНОСТ1 ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Проаналiзовано швестицшну актившсть Львiвськоi област за перюд 20092011 рр. Розкрито динамжу обсяпв прямих шоземних i каштальних швестицш. Дос-лщжено надходження швестицш з шших краш, обгрунтовано напрями використання Bcix швестицш, яга надходять в область.
Ключовг слова: швестици, прямi шоземш швестици, каштальш швестицш
За фшансовим визначенням, швестици - це вш види актив1в (кошпв), що вкладаються в господарчу д1яльшсть з метою отримання доходу. Еконо-м1чне визначення швестицш можна сформулювати таким чином: швестици -це видатки на створення, розширення, реконструкщю та техшчне переосна-щення основного кашталу, а також на пов'язаш з цим змши оборотного кат-талу, оскшьки змши у товарно-матер1альних запасах здебшьшого залежать вщ руху видатюв на основний каттал [4].
Упродовж I швр1ччя 2010 р. у тдприемства та оргашзацп Льв1вщини залучено 35,4 млн дол. США прямих шоземних швестицш, що у 5,2 раза мен-ше, шж за I швр1ччя 2009 р. (рис. 1). У структур! надходження прямих шоземних швестицш частка грошових внесюв становила 92,1 % (32,6 млн дол.),
