CC BY
19
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Л1тература
1. Bain G.S. Barriors to New Competition. - Cambride: Harvard University Press, 1956.
2. Азов Г. Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика. - М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. - С. 32-45.
3. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. - СПБ. Питер. - 1999.
4. Томпсон А., Формби Д. Экономика фирмы/ Пер. с англ. - М.: ЗАО Изд. БИНОМ, 1998. - С. 286.
5. Антология экономической классики: МП "ЭКОНОВ", 1993. - 475 с.
6. Портер М. Международная конкуренция. - М.: Международные отношения, 1993. - С. 65.
7. Милль Д. Основы политической экономии. - М.: Прогресс, 1980, т.1. - 386 с.
8. Пезенти А. Очерки политической экономии капитализма. - М.: Прогресс, 1976. - 456 с.
9. Маршалл А. Принципы экономической науки. Т. 1. Пер.с англ. - М. : Изд-кая группа "Прогресс", 1993. - 415 с.
10. Чемберлин Э. Теория монополистической конкуренции: (Реориентация теории стоимости). Пер. с англ./ Под ред. Ю.Я. Ольсевича. - М.-Л.: Экономика, 1996. - 351 с.
11. Бартенев С. А. Экономические теории и школы (История и современность): Курс лекций. - М.: Издательство БЕК, 1996. - 352 с.
12. Скибшський С.В. Маркетинг: Пщручник. - Львiв, 2000, ч.1. - 584 с.
13. Точилш В.О. Розвиток секторiв i товарних ринюв Украши: НАН Украши, 1нсти-тут економiчного прогнозування. - Кшв, 2001. - 398 с.
УДК 336:502.4 Асшрант А.В. Шлапак - RbeiecbKa
державна фтансова акадмя
ОЦ1НКА ВПЛИВУ ГЕОГРАФО-ЕСТЕТИЧНИХ КРИТЕРПВ НА РЕКРЕАЦ1ЙНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОР1Й ТА ОБ'СКТЮ ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ
Розроблено систему оцшки комплексного впливу географо-естетичних критерь 1в на рекреацшне використання територш та об'екпв природно-заповiдного фонду. Запропонована система коефщенпв визначае привабливiсть територп чи об'екту природно-заповiдного фонду на основi географо-естетично! оцiнки природно-запо-вiдних ландшафтсв, наявностi на 1х територп декоративних груп рослин, штродуко-ваних деревних i чагарникових рослин та 1х цiнностi.
Doctorate A.V. Shlapak - Lviv state financial academy
The estimation of geographic and aesthetic factors' effect on recreational use of territories and objects of nature conservation fund
The system of estimation of geographic and aesthetic factors' effect on recreational use of territories and objects of nature conservation fund is worked out. The suggested system of coefficients determines a nature reserves territory or object attraction on the basis of geographic and aesthetic estimation of nature reserved landscapes, presence of decorative plant groups, introducted trees and bushes within their territories, and their value.
Широке застосування у межах територш та об'екпв природно-заповщ-ного фонду (ПЗФ) цшних i високодекоративних деревних та чагарникових порщ-штродуценлв, вдало падбраних декоративних груп рослин та поеднан-ня рiзноманiтних ландшаф^в з високою географо-естетичною цшшстю без-перечно шдвишують 1х рекреацшну привабливють, а отже й економiчну оцшку рекреацшного використання таких територiй. Тому з метою порiвнян-ня економiчноl оцшки рекреацшного використання природно-заповщних те-
риторш та аналогiчного лiсового масиву рекреацшного використання розроб-лена система оцшки впливу перерахованих критерив.
Серед видiв використання територiй та об'екпв ПЗФ важливе мiсце на-лежить !х використанню у рекреацiйних цiлях. До установ ПЗФ, як згiдно зi законодавством Укра!ни, мають право оргашзовувати i здiйснювати рекре-ацiйну дiяльнiсть [3], належать нацiональнi природнi парки, бюсферш запо-вiдники, регiональнi ландшафтш парки, ботанiчнi сади, дендрологiчнi та зо-ологiчнi парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Вщв^вання територiй та об'екпв ПЗФ рекреантами, зазвичай, проводиться з метою контакту з природою, глибшого шзнання 11 краси, ознайомлен-ня з новими, цiкавими, не властивими для дано! мюцевост рослинами, приваб-ливими краевидами, визначними пам'ятками, такими як химернi скелi, водос-пади, вiковi дерева, пам'ятки ютори i культури тощо. Тому при збшьшенш у структурi насаджень конкретного об'екту ПЗФ iнтродукованих деревних i ча-гарникових порiд, декоративних груп рослин привабливiсть такого об'екту для тих, хто вщпочивае зростае, чим власне i створюються передумови для збшь-шення рекреацiйного вiдвiдування таких територш. А це, зокрема, тдвишуе економiчну оцiнку рекреацiйного використання територш та об'екпв ПЗФ.
Тому при розрахунку економiчно! оцiнки рекреацiйного використання територш та об'екпв ПЗФ нами пропонуеться враховувати географо-естетич-ну ощнку природно-заповiдних ландшафтiв, наявнiсть на !х територи декоративних груп рослин та штродукованих деревних i чагарникових рослин, бшь-шiсть з яких здатш зберiгати високi декоративнi, саштарно-гтешчш та есте-тичнi властивостi. Для оцшки !х впливу нами пропонуеться введення наступ-них коефiцiентiв: коефщента штродукци К1нтрод, коефiцiента цiнностi штро-дуцентiв Кц1нност1, коефiцiента декоративно! групи рослин (бюгрупи) Кдгр, ко-ефщента iнтродукованостi декоративно! групи рослин К1нтроддгР та коефь цiента географо-естетично! цшност ландшафтiв Кгецл.
При наявностi на територи чи об'ектi ПЗФ штродукованих рослин, тобто рослин, яю рашше тут не зростали, ми пропонуемо застосовувати ко-ефiцiент iнтродукцi! К1нтрод. Значення цього коефiцiенту залежно вщ вiдсотку iнтродукованих деревних i чагарникових рослин на дшянщ запропонованi у шкалi наявностi iнтродукованих деревних i чагарникових рослин (табл. 1).
Табл. 1. Шкала наявностi штродукованих деревних i чагарникових рослин
Частка штродукованих деревних 1 чагарникових рослин, % Коефщ1ент штродукци (К1нтрод)
10 1 менше 1,1
10,1-20,0 1,25
20,1-30,0 1,5
30,1-50,0 2,0
50,1-70,0 2,5
70,1 1 бшьше 3,0
В Укра!ш штродуковано бшьше 1000 видiв i форм деревних та чагарникових порщ [7]. Ми пропонуемо об'еднати вс iнтродуценти у три групи, ввiвши коефiцiент цiнностi iнтродуцентiв Кщнн^:
УкраТнський державмий лiсотехнiчний умiверситет
• для штродукованих з регютв СНД - Кц;нност; = 3,0;
• для штродукованих з шших регютв - Кц;нност; = 5,0;
• для червонокнижних, рщюсних та уткальних - Кц;нност; = 10,0.
Для сукупност iнтродукованих деревних i чагарникових рослини, як мають однаковий коефiцiент цшносл, значення добутку коефiцiентiв штро-дукци К1нтрод та цiнностi iнтродуцентiв Кц^^ наведено у табл. 2.
Табл. 2. Шкала визначення загального коеф^ента, який враховуе
коефпц'инт штродукци та щншсть штродуцент'ш
Частка штродукованих деревних 1 чагарникових рослин, % К1нтрод Коефщ1ент цшносп штродуценив (Кц;нност;)
шгродуковат з регютв СНД К ■ = 3 0 ^шинос™ штродуковат з шших регютв К = 5,0 червонокнижт, рвдкшт та уиiкальиi К ■ = 10 0
10 1 менше 1,1 3,3 5,5 11,0
11-20 1,25 3,75 6,25 12,5
21-30 1,5 4,5 7,5 15,0
31-50 2,0 6,0 10,0 20,0
51-70 2,5 7,5 12,5 25,0
71 1 бшьше 3,0 9,0 15,0 30,0
Якщо на територи чи об'екп ПЗФ зростають тшьки аборигенш рослини, (тобто рослини, як зростають на данш мюцевост^, коефiцiент штродукци дорiвнюе одиницi (К1нтрод=1), а коефiцiент цiнностi iнтродуцентiв не застосо-вуеться. Елементом декоративного оформлення парюв, дендрологiчних пар-кiв та боташчних садiв тощо е композищя з деревних та чагарникових рослин або декоративна група рослин (декоративна бюгрупа). Ця композищя е собою сукупшсть деревних i чагарникових рослин (один або декшька видiв), багаторiчних i однорiчних трав, сформована переважно на вщкритому чи на-пiввiдкритому просторi. Оцiнка декоративностi бюгрупи здебiльшого визна-чаеться виглядом композици, !! вiзуальним сприйняттям та гармоншним вть ленням у загальний парковий ансамбль.
На основi класифiкацi! декоративних груп рослин [4, 7] та врахувавши ще чотири критери (характер листяного покриву рослин, виразшсть кв^уван-ня, тривалiсть квiтування та розташування бiогрупи) ми пропонуемо визнача-ти коефщент декоративно! групи рослин (бюгрупи) Кдгр, а при наявностi у складi бiогрупи iнтродукованих деревних та чагарникових рослин - додатко-во коефщент iнтродукованостi бiогрупи К1нтродДГР.
Знаходження коефщенлв Кдгр та К1нтродДГР вимагае детально! характеристики кожно! наявно! на територi! чи об'ектi ПЗФ декоративно! бюгрупи вщповщно до критерив, запропонованих у табл. 3.
Шсля проведення характеристики бiогрупи по кожному критерш, шд-раховуеться загальна сума балiв, яка переводиться у коефщент декоративно! групи рослин Кдгр, вщповщно до запропоновано! шкали (табл. 4). Якщо на територи чи об'екп ПЗФ наявш якiсно рiзнi декоративш бiогрупи вiдповiдно до характеристики, наведено! у табл. 3, i !м вiдповiдають рiзнi коефiцiенти декоративно! групи рослин Кдгр у табл. 4, у такому разi остаточним значен-ням Кдгр е добуток цих коефщенпв.
Табл. 3. Критери оцтки декоративное групи рослин
№ Критерш Характеристика декоративно! 6югрупи для оцшки
у 1 6ал у 3 6али у 5 6ал1в
1. За видовим складом чист! (з одте! породи) змшат. (з 2-3-х порвд) змшат (з 4-х 1 6шьше порвд)
2. За характером листяного покриву рослин листопадт змшат (листопадт 1 в1чнозелет) в1чнозелет
3. За структурою зеленого намету ажурт (рщке розгалуження гшок та листя) середньо!' щтьносп (се-редне розгалуження п-лок 1 листя) щшьт (густе розгалуження гшок 1 листя)
4. За конструкцию прост (крони складових порвд утворюють один яРУс) складт (крони складових порвд утворюють два яруси) складт (крони складових порвд утворюють три 1 6шьше ярус1в)
5. За розм1ром мал (2-3 рослини з диаметром про-екцц крон до 20 м) середт (4-7 рослин з д1аметром проекци крон до 50 м) велик! (10-18 рослин з даметром проекцц крон до 80 м)
6. За виразтстю кытування невиразно китуш (кити малих роз-м1р1в 1 декоративности 6югрут не щдсилюють) посередньо квиуч1 (кыти вид1ляються на загальному фот зеле-га а6о гшок) гарно китуш (кити з високою декора-тивн1стю, виклика-ють захоплення у спостер1гач1в)
7. За тривалштю кытування рослини 6югру-пи китують од-ночасно 1 швид-ко ввдцв1тають 6югрупа кытуе протя-гом меншо!' половини вегетацшного перюду 6югрупа кв1туе протягом майже всього вегетацшно-го перюду
8. За розмщенням групи закрите натвввдкрите ввдкрите
Табл. 4. Шкала визначення коефнщснта декоративное групи рослин (КДГР)
Сумарний 6ал за критер1ями оцшки декоративно! групи рослин Кшькшть декоративних груп рослин
1-2 3-4 5-8 9-11 12 1 6шьше
8-14 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4
15-23 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5
24-30 1,2 1,3 1,5 1,5 1,8
31-40 1,3 1,5 1,8 2,0 2,5
При наявност у складi декоративно! 6югрупи штродукованих деревних та чагарникових рослин доцшьним е застосування коефщенту штродукова-ностi бiогрупи К1нтроддГР. Його значення пропонуемо визначати залежно вщ кiлькостi рослин-iнтродуцентiв у декоративнiй бюгруш та !х цiнностi (табл. 5).
Табл. 5. Шкала визначення коеф^ента iнтродукованостi декоративное _групи рослин (КнтродДГр)_
Кшьшсть рослин-штро-дуценив у декоратив-нш грут рослин, шт. Ц ,штсть штродуценив
¡нтродуковат з регютв СНД ¡нтродуковат з шших регютв Червонокнижт, рвдшст та уткальт
1-2 1,0 1,1 1,2
3-4 1,1 1,2 1,3
5-8 1,2 1,3 1,5
9 1 6шьше 1,3 1,5 1,8
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Вагоме мюце серед факторiв, якi впливають на економiчну оцiнку рек-реацiйного використання територш та об'екпв ПЗФ, займае географо-есте-тична оцiнка 1х ландшафта. Вiдомi нам методики естетично! оцшки насаджень, проведенi Л.М. Рожковим [6], С.А. Геншруком, М.С. Нижником, Р.Р. Возняком [2], О.П. Бщним та Б.В. Веселиним [1], акцентують увагу на рослиннш ком-понентi територи, оцiнюючи об'екти бальним методом та встановлюючи кла-си естетичностi. ВЫ вони розроблеш для насаджень рекреацшного призна-чення лiсового типу, до яких належать мюью лiси, замюью i мiськi лiсопарки, лiси люопаркових частин зелених зон 1-го та 2-го окрупв зон саштарно! охо-рони курортiв, зелених зон лшувально-оздоровчих установ (будинкiв вщпо-чинку, санаторив, пансiонатiв) тощо. Щодо територiй та об'екпв ПЗФ, есте-тичну ощнку насаджень варто поеднати з географiею мiсцевостi, оцiнюючи ландшафт за сукупною географо-естетичною цiннiстю.
Певнi методичнi розробки щодо ступеню естетично! цiнностi окремих компонентiв ландшафту та 1х сукупност проводилися Державною службою заповщно! справи Мшекоресуршв Укра1ни при пiдготовцi методичних реко-мендацiй щодо проведення естетично! оцiнки територи з метою заповщання [5]. Взявши за основу визначеш цими методичними рекомендацiями географо-естетичш критери оцiнки ландшафтiв (табл. 6), ми пропонуемо шкалу визна-чення коефщеипв географо-естетично! цiнностi ландшафтiв КГЕЦЛ (табл. 7).
Табл. 6. Географо-естетична група критерив для оцшки ландшафту
№ Критерш Умови оцшки мшцевосп
у 1 бал у 3 бали у 5 бал1в
1 2 3 4 5
1. гармотя природних та антропогенних об'екпв е антропогент об'екти, як сильно порушують ландшафт е антропогент об'екти, як нез-начно порушують ландшафт ус антропогент об'екти гармо-ншно вписують-ся в ландшафт
2. наявтсть на д1лянщ мальовничих урочищ, затишних ку-точшв, де приемно ввдпочивати, насо-лоджуючись красою природи мальовнич1 урочища ввдсутт е декшька (2-3) мальовничих урочищ е бшьше 3-х мальовничих урочищ (або, якщо дшянка невелика, вона сама по соб1 е мальовничим урочищем)
3. наявтсть на д1лянщ визначних пам'яток, таких, як химерн скел1, водоспади, в1-ков1 дерева, скупчен-ня чар1вних рослин, квтв, пам'ятники ю-торн 1 культури тощо визначт пам'ятки ввдсутт незначна кшь-шсть визначних пам'яток багато р1знома-ттних визначних пам'яток (або, як-що д1лянка невелика, вона сама по соб1 е визнач-ною пам'яткою)
4. наявтсть на д1лянщ оглядових майданчи-к1в, з яких ввдкрива-ються гарт краевиди оглядов1 майдан-чики ввдсутт е один оглядовий майданчик е декшька огля-дових майданчи-шв у р1зних м1с-цях з р1зними краевидами
1 2 3 4 5
5. виразтсть рельефу мшцевосп мшцевшть р1внинна горбиста або пе-решчена м1сце-в1сть рельеф сильно горбистий чи прський
6. виразтсть водних об'екпв водт об'екти вщ-сутн або спогля-дання 1х утрудне-не (у раз1 сильного заростання узбе-режжя очеретом) присутн (або ме-жують з дшянкою) здебшьшого неви-разт водт об'екти з каламутною водою, р1вним узбе-режжям тощо бтьштсть присут-н1х (або тих, що межують) водних об'екпв виразт, тобто мають мальовниш береги, чисту воду тощо
7. р1зноматттсть 1 чергування рослин-них угруповань д1лянка вкрита од-номаттною де-ревною або трав'янистою рос-линтстю (голий степ, луки, суцшь-ний сосновий лю) рослинн1сть на до-лянщ представлена щонайменше двома угрупованнями, як чергуються мш собою (березов1 гайки в хвойному лю1) декшька (б1льше 2-х) рослинних угрупувань (хвойний лю з бе-резовими гайками та галявинами)
8. р1зноматттсть тваринного свиу дшянки можна зустрпи тшьки комах, др1бних зв1р1в 1 птах1в можна зустрпи великих зв1р1в 1 птах1в можна зустрпи групи крупних зв1р1в 1 птах1в, а також хижак1в
Запропонована шкала передбачае 4 групи географо-естетично! цiнностi ландшафтiв i, вiдповiдно, 4 рiзнi коефiцiенти, причому один з них (Кгкттл =0,8) е таким, що понижуе економiчну оцiнку рекреацiйного використання територiй та об,ектiв ПЗФ. Його застосування вважаемо доцшьним для територш з рiвнин-ною мюцевютю, вкритою одноманiтною рослиннiстю, без водних об'екпв, виз-начних пам'яток, оглядових майданчикiв, мальовничих урочищ тощо.
Табл. 7. Шкала визначення коефiцieнтiв географо-естетичноё _цiнностi ландшшфт'ш_
Сумарний бал за географо-естетичними критер1ями Коефщ1ент географо-естетично! цшност1 ландшафт1в КГЕЦЛ
8-14 0,8
15-23 1,1
24-30 1,5
31-40 2,0
Враховуючи запропоноваш коефщенти, позначимо !х добуток через загальний коефiцiент рекреацшно! привабливост територiй та об,ектiв ПЗФ
(КпривабливостО-
К= К К к К ттт^ К
привабливоста ^Митрод ' -^цшносп ' • -1ХДГР ' ^нтродДГР ' -^ГЕЦЛ.
При цьому К1нтрод, Кцщност та К1нтроддГР застосовуються тшьки при наяв-ностi на територи чи об,ектi ПЗФ деревних та чагарникових рослин-штроду-центiв.
Значення коефщента рекреацшно! привабливостi показуе у скшьки разiв е вищою економiчна оцiнка рекреацiйного використання територiй та об'екпв ПЗФ порiвняно з аналопчним лiсовим масивом рекреацiйного вико-ристання завдяки широкому застосуванню високодекоративних деревних та
УкраУнський державний лкотехшчний унiверситет
чагарникових порщ-штродуцеилв, вдало пiдiбраним декоративним групам рослин та поеднанню рiзноманiтних ландшафтiв з високою географо-естетич-ною цiннiстю. Даний коефщент може бути використаний при встановленш нормативiв плати за спещальне використання природно-заповiдних терито-рiй у цшях рекреацiï.
Л1тература
1. Бедный О.П., Веселин Б.В. Технико-экономическая оценка загородных рекреационных насаждений// Лесн. хоз-во. - 1974, № 4. - С. 10-14.
2. Генсирук С.А., Нижник М.С., Возняк Р.Р. Рекреационное использование лесов. -К.: Урожай, 1987. - С. 169-208.
3. Закон Украши "Про природно-заповщний фонд Украши"// Вщомосп Верховно'1' Ради Украши. - 1992, № 34. - С. 502.
4. Лесная энциклопедия: В 2 т./ Под ред. Г.И. Воробъева. - М.: Сов. энциклопедия, 1985, т. 1. - С. 241.
5. Методичш рекомендацн щодо проведення естетичноï оцшки територи з метою заповщання. - К.: Фггосоцюцентр, 2003. - С. 10-11.
6. Рожков Л.Н. Методика эстетической оценки пейзажей// Лесн. хоз-во. - 1978, № 12. - С. 23-26.
7. УкраУнська енциклопед1я лю1вництва/ Пщ ред. С. А. Генарука. - Льв1в.: "Miti-онер", 2003, т. 1. - С. 199-200. _
УДК330.83 Аналтик М.В. Вербовый - Центр тдтримки приватноТ
шщативи, м. iïbeie
НАЦЮНАЛЬНЕ Ф1НАНСОВО-КРЕДИТНЕ П1ДПРИСМНИЦТВО В ЕКОНОМ1ЧНИХ ПРОГРАМАХ ЗАХ1ДНОУКРАШСЬКИХ ПОЛ1ТИЧНИХ ПАРТ1Й ТА РУХ1В ДРУГОÏ ПОЛОВИНИ
Х1Х - ПОЧАТКУ ХХ СТ.
Анал1зуються положення про нацюнальне фшансово-кредитне п1дприемництво в економ1чних програмах зах1дноукра'1'нських пол1тичних партш та рух1в друго'1' по-ловини Х1Х - початку ХХ ст.
Analyst M. V. Verboviy - The center of support of the private initiative, Lviv
The national financial creditional business in the economical programs of west Ukrainian political parties and movements in the second half Х1Х -
start ХХ centuries
Analyzes position about the national financial creditional business in the economical programs of west Ukrainian political parties and movements in the second half Х1Х - start ХХ centuries.
Революцшш поди 1848 р., яю розбудили нацюнально-полггичну свь домють украшщв, змшилися десятилггтям неоабсолютизму. У 1851 р. само-розпустилася Головна Руська Рада, що стала уособленням нацюнального пробудження украшщв у добу "весни народiв".
Власне у той перюд остаточно сформувалася москвофшьська полггич-на течiя. Виршального прориву в Галичиш русофшьство домоглося тд кi-нець 60-х роюв, коли його прийняло святоюрське коло греко-католицького духовенства.
