CC BY
43
НЛТУ
УКРЛ1НИ
Hl/IUB
Науковий bIch и к НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40271006
Article received 16.12.2017 р. Article accepted 28.12.2017 р.
УДК 574.1:712.253(477.85-751)
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
[^1 Correspondence author O. V. Reshetyuk o.reshetyuk@chnu.edu.ua
О. В. Решетюк
Чершвецький нацюнальний утверситет iм. Юрiя Федьковича, м. Чертвщ, Украта
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ПАРК1В ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ БУКОВИНИ ДЛЯ ЗБАГАЧЕННЯ II Б1ОР1ЗНОМАН1ТТЯ
Висвплено результати вивчення колекцшних парюв природно-заповiдного фонду Буковини, зроблено 1х типологiчну класифжащю та комплексний аналiз категорiй вдаовдао до мiсцевих мiстобудiвельних i стильових особливостей. Описано iсторичнi етапи створення колекцiйних паркiв i особливостi 1х формування на цих етапах. Обгрунтовано iсторичнi переду-мови створення парюв краю, встановлено основнi перюди паркобудування, виявлено тенденцп 1х розвитку. Виконано геог-рафiчний аналiз розташування парюв, встановлено залежтсть величини площi ввд функцiонального призначення паркiв. Вiдзначено залежтсть архггектурно-планувального 1х ршення вiд часу створення, ландшафтних умов мiсцевостi та складу насаджень. Доведено, що за складом насаджень парки Буковини сформован на основi мюцево! флори iз широким застосу-ванням iнтродуцентiв. Встановлено перспектившсть використання паркових ресурсiв у збагаченш видового та формового рiзноманiття краю. Запропоновано враховувати багатофакторний комплекс бюморфолопчних спостережень i вiдповiдних агротехшчних заходiв за цiнними видами та формами для оптимiзацil умов 1хнього зростання в паркових колекцiях. Оцше-но сучасний стан паркiв i його вiдповiднiсть чинним нормативним вимогам. Намiчено перспективнi напрями розвитку мере-жi природно-заповдаого фонду областi завдяки збiльшенню кiлькостi колекцiйних паркiв. Рекомендовано попередне плану-вання реконструкцiй насаджень з визначенням перспективностi залишених i призначених до вирубування дерев i кущiв за фiзiономiчними ознаками у складi майбутнiх композицiй. У такий спосiб можна iстотно покращити склад i стан деревних насаджень у парках Буковини.
Ключовi слова: парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва; дендропарки; боташчш сади; ретроспективний, типолопч-ний та географiчний аналiз.
Вступ. Вiддавна основным компонентом системи зе-лених насаджень урбашзованих територiй е колекцiйнi парки та сади, яи вiдiграють важливу роль у формуван-нi естетичного та екологiчного виховання населення, забезпечують утилiтарнi, санiтарно-гiгiенiчнi та декора-тивно-естетичш функцп в регiонi, а також слугують об'ектами пiзнавального та наукового осмислення свь тових рослинних ресурав (Hrodzynskyi, 1984; Kokhno, 2003). Перюд активного паркобудування Буковини збь гаеться iз стрiмким розвитком промисловостi i концен-трацiею населення у мютах, що спостерiгалось тут у другш половинi Х1Х ст. Саме тодi виникла нагальна потреба у створенш подiбних рекреацiйних площ. Парки швидко еволюцiонують: вiд призамкових, палацово-паркових i присадибних комплексiв, де вони були зак-ритими для широкого кола громадян i задовольняли ес-тетичнi прагнення багатих власниив, до суспiльних i спецiалiзованих (меморiальнi комплекси, ботанiчнi сади, дендролопчш парки тощо) об'ектiв. Особливо акту-альними стають, зокрема, рiзнi варiанти створення великих мiських парив для масового вщпочинку (парки культури i вiдпочинку), потреби реабштацп порушених ландшафтiв шляхом посадки паркових насаджень тощо. Згодом полiфункцiональнi парки виявились перспек-тивними для розширення заповедно! мереж1, бо вони е
не лише юторичним i культурним надбанням, а й не-вiд'емним елементом виховання молод^ об'ектом на-укових дослщжень, джерелом збагачення регiональних рослинних ресурав. Функцюнування парков комплексно сприяе вирiшенню природоохоронних, рекре-ацшних i освiтнiх завдань, слугуе об'ектом збереження створених людиною цiнних рослинних колекцш i ландшафтних експозицш (Hrodzynskyi, 1984). Ось чому у 1983 р. найбшьш збереженi старовинш присадибнi та спецiалiзованi парки ^ сади) було внесено до наць онально! природно-заповвдно! мереж1 (ПЗФ). Сьогодш до колекцiйного блоку ПЗФ належить 556 парк1в-пам'яток садово-паркового мистецтва загальною пло-щею 13,1 тис. га ^з них 88 парив загальнодержавного значення, 68 (80 %) - старовинш); 28 боташчних садiв, 2,0 тис. га; 57 дендролопчних парков, 1,8 тис. га - разом 0,43 % площi ПЗФ Украни (Analiz stanu..., 2015). Ц показники свiдчать про те, що наведеш вище об'екти е важливими осередками збереження та збагачення бь ологiчного рiзноманiття краши, а також мають велике значення як природоохоронш та просвiтницькi установи для еколопзацп та рекреацп суспiльства (КокИпо, 2003; Reshetiuk, 2013, 2014).
Ощнка репрезентативностi мереж1 парков i сащв (бо-танiчних садiв) Буковини та визначення перспектив 1х
1нформащя про автора:
Решетюк Олеся Володимир!вна, канд. бiол. наук, доцент кафедри боташки, лiсового i садово-паркового господарства. Email: o.reshetyuk@chnu.edu.ua
Цитування за ДСТУ: Решетюк О. В. Перспективи використання парюв природно-заповщного фонду Буковини для збагачення Ti
бiорiзноманiття. Науковий вiсник НЛТУ УкраТни. 2017. Вип. 27(10). С. 42-50. Citation APA: Reshetyuk, O. V. (2017). The Prospect of Using Natural Reserve Fund Parks in Bukovyna for its Biodiversity Enrichment. Scientific Bulletin of UNFU, 27(10), 42-50. https://doi.org/10.15421/40271006
розвитку е актуальною проблемою, яка потребуе вико-нання рiзнопланових завдань iз урахуванням природо-охоронно!, оздоровчо!, науково!, рекреацшно! та ^ори-ко-культурно! цiнностi означених охоронних об'ектiв. Детальний комплексний аналiз площ i географiчного розмщення цих об'екпв в обласгi дають змогу оцiнити !х стан, а також сформувати науково обгрунтоване зону-вання парков i системний мониторинг за !х розвитком. Вивчення видового та формового складу парив i сащв дае змогу виявити найцiннiшi рослиннi об'екти в !хньо-му складi, оцiнити ступiнь стабiльностi наявних колек-цiй i композицiй та встановити актуальнi загрози антро-тчного впливу на них. Виявленi негативш тенденцп слугують пiдставою для розроблення комплексних ефективних заходiв щодо збереження та вiдновлення наявних ресурав у межах цих охоронних територш.
Означена проблема залишаеться недостатньо оп-рацьованою, тому що в наукових публшащях трапля-ються лише фрагментарш результати дослщжень швен-таризацп iнтродуцентiв i, подеколи, аборигенних видiв парив i садiв Чершвецько! обл. (Тегтепа et а1., 1992, 1998; 2002; Litvinenko & Васига, 2001; Litvinenko & Vyk1iyk, 2002; Vyk1iyk & ВИа^а^а, 2003, 2008; Litvi-пепко, 2003; Litvinenko, Vik1iyk, B1iakharska, 2017). Трапляються також описания окремих парив i скверiв Буковини, але вони не поеднаш загальним аналiзом видового складу або географiчним аналiзом наявних ко-лекцiй (Ter1etskyi, Fodor & H1adun, 1985; B1iakharska et а1., 2001; Vyk1iyk & ВИаШ^а, 2003; Vanzar, 2014; Vyk1iyk, 2015; Zaiachuk & Dzhuryk, 2015; Reshetiuk, 2016). Окремi автори дали визначення типологiчних особливостей, структури та просторового аналiзу де-яких мiсцевих парив i пропонували напрями практичного використання та охорони цих територш (Ki1inska, 2012; Reshetiuk, 2013, 2014, 2017). Але ця роздрiбнена шформащя не дае змоги оцiнити сучасний стан парив, а шформацп щодо комплексного аналiзу !х регюнально! мереж1 взагалi немае. Тому обрана проблема аналiзу парково! мереж1 Буковини е актуальною для вивчення.
Мета та завдання дослщження. Мета роботи -встановити репрезентатившсть заповедно! мереж1 парив Буковини та оцшити !! значення для збереження та збагачення видового та формового складу рослин в об-ласт! У завдання роботи входило: дослщити iсторичнi передумови створення парков i садiв Буковини, зробити !х типолопчний аналiз, скласти картосхему розташу-вання, визначити видову та формову щнтстъ боташч-них колекцiй, що важливо для збагачення бiорiзнома-нiття краю.
Матер1ал 1 методика дослiдження. Об'ект досль дження - парки та сади мереж! ПЗФ Буковини: парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, дендропарки, бо-ташчш сади (далi - парки). Предмет дослщження - ю-торичш передумови, типологiчна класифiкацiя, комплексний аналiз мереж! парков Буковини. Враховуючи те, що мережа заповщних парив Буковини неоднорщна за категорiальною та функцюнальною структурами, для !! характеристики використано системний пiдхiд. Мето-ди дослщження: iсторичний, статистичний, аналгтич-ний, порiвняльний, моделювання i картографування (ОМуп, 2016). Типологiчну класифiкацiю аналiзували за рекомендащями В. П. Кучерявого (Kucheriavyi, 1984), Ю. А. Бондар, А. К. Салатич, Я. Л. Садовенко (Dudyn, 2016), комплексний аналiз виконували за Ю. О. Клименко, С. I. Кузнецовим (Ыутеп^ & КшпеЬ
sov, 2014). Узагальнення результатiв обчислювали i3 використанням статистичних методiв, збереження та оброблення матерiалiв - шляхом створення спещально! бази даних у середовищi Microsoft Office Excel.
Результати дослщження та ix обговорення. Садо-во-паркове мистецтво на Буковинi мае багатовшову ю-торiю: вiд природних садiв, виноградников i монас-тирських садiв XI ст. до громадських, мiських i приса-дибних парив XVIII-XIX ст. (Terletskyi et al., 1985; Vykliuk & Bliakharska, 2003). Поштовхом для початку паркобудування на Буковиш з 1775 р. стало буд!вниц-тво маетк1в австршсько! знап в европейському стилi (регулярнi сади i парки XVIII ст. змшюються пейзажни-ми) зi створенням на прилеглш до житлових споруд те-риторп парков. Характерним для цього юторичного пе-рiоду е значне розширення асортименту штродукова-них видiв, що пов'язано з наданням важливого значення господарськ1й частинi приватних садиб. Обов'язковою була участь у насадженнях екзотичних деревних порiд, як1 завозили з шмецьких, австрiйських, чеських i кар-патських розсадник1в (Termena et al., 1992, 1998; Ki-linska et al., 2013). У розвитку буковинських парив чгг-ко простежуються европейськ1 тенденцп пейзажного стилю паркобудування: вщ будiвництва романтичних, з початку XIX ст. реал!стичних композицiй, до спещаль зованих дендрологiчних, ботанiчних i суспiльних парков (к1нець XIX - початок XX ст.).
Формування мереж! парив на територп сучасно! Буковини вiдбувалося в деилька юторичних етапiв: австрiйський (I-III), румунський (IV), радянський (IV-V) та укра!нський (VI) (рис. 1). Початковий (I) етап формування мереж! - це перша половина XIX ст. У цей перюд було закладено 5 парив (Романивецький, 18051838 рр.; Просокирянський, 1820 р.; парк на гор! Габсбург, 1830 р.; Чоршвський, 1840 р.; Садпрський, 18401850 рр.). Ус! вони пейзажш за композицшним спряму-ванням з елементами регулярного планування. 1хш роз-м!ри пор!вняно мал! (2-10 га), а територ!я функцюналь-но зонована. II етап (вщ середини XIX ст.) характеризуемся ще 5 парками (Оршовецький, 1850 р.; Xотинсь-кий, 1860 р.; Вшнянський, 1860 р.; Фолькгартен або Чершвецький парк культури i вщпочинку (ЧПКВ), 1860-70 рр. та дендропарк Чершвецький, 1876 р.). Пот-р!бно зазначити, що серед старовинних присадибних парив обох цих перюд!в Чершвецький парк культури i вщпочинку та парк !м. Юр!я Федьковича (парк на гор! Габсбург) створювали як громадсьи, тобто мюьи парки. Ц парки вв!брали в себе вщенсьи традицп паркового буд!вництва (дониш з тих чаав збереглися окрем! мал! архггектурш форми, скульптурш композицп та фонтани). 1х композицшна структура е чудовим прикладом для наслщування щодо оптимшцд простору, конфпурацп стежок i центр!в, розмщення паркових споруд i мюць вщпочинку.
Основна ж частина заповщаних парков припадае на III етап розвитку паркобуд!вництва (31 парки або 59,6 % - закладено в другш половин! XIX ст.: Рщи-вецький, Ставчанський, Брусницький тощо). Штенсив-ний розвиток паркобуд!вництва пов'язаний !з юторич-ними под!ями в Австрп. Опозицшш феодали, заслан! у родов! буковинсьи маетки, захопились паркобуд!вниц-твом, яке стало для них чи не основним заняттям. Бшь-шсть парив того перюду поеднують у соб! елементи регулярного стилю (прям! липов!, кленов! або грабов! але!, стрижен! бордюри р!зно! висоти з аборигенних i
штродукованих порвд тощо) та ландшафтного. Ц еле-менти можна простежити в бшьших за розмiрами парках, побудованих з використанням особливостей мшце-вого рельефу (горбiв, ярiв, струмюв) i видiв мсцево! дендрофлори. Уже на початку ХХ ст. було засновано Сторожинецький дендропарк (1912 р.), iз створенням якого завершуеться австршський етап становлення пар-ково! мерела Буковини.
9,6 %
7,7 %
13,5%
59,60%
I - до сер. XIX ст.
И II - сер. XIX ст.
| | III - друга половина XIX ст. — поч. XX ст.
Ц IV - перша половина XX ст.
Ц V - 50-90 рр. XX ст.
^ VI - кшець XX ст. — дониш Рис. 1. Розподш парков Буковини за 1сторичним перюдом 1х створення
Шзшше будiвництвом парк1в почали займатись мюь-к1 мунiципалiтети (IV перiод паркобудування - до 50 ро-юв ХХ ст.). Вони озеленювали вулищ та вiдновлювали насадження у мюьких парках (Terletskyi е1 а1., 1985; Тег-тепа е1 а1., 1992). Але через брак кошпв i матерiалiв цi роботи вели дуже повшьно. Новi парки не створювали. З 1940 р. через ввдсутшсть належного догляду (Друга св>
Табл. 1. Об'екти колекц1йно-паркового типу мереж1 ПЗФ Буковини
това вiйна) вщбувся поступовий занепад бiльшостi бу-ковинських парк1в. Масовий розвиток caMOciBy мюце-вих порiд спотворював первинне архггектурне плану-вання парк1в. Однак значна к1льк1сть iнтродуцентiв ви-явилась стшкою до екстремальних змiн погоди та кон-курентоздатною щодо сaмосiву аборигенних вцщв.
Лише iз 60 роюв ХХ ст. вiдбувaються позитивнi змь ни стану буковинських пaркiв (V перюд паркобудування). Цей перюд можна зазначити як конструктивний, тому що вш означився проведениям активних ре-конструктивних робiт iз створенням дендрарив та акль мaтизaцiйних сaдiв для випробовування нових видiв i форм iнтродуцентiв у садово-парковому господарст, хоч одночасно вiдбувaлaсь i руйнування присадибних господарських комплексiв. Одночасно iз реконструк-цieю старих парк1в i скверiв (наприклад, було вщновле-но Сторожинецький i Чернiвецький парки, яю отрима-ли статус дендропарк1в) закладали новi дендропарки (Гайдейка, Нижньостановецький, Заставшвський), а ба-гатьом паркам (Романмвецький, Чорнiвський, Брус-ницький, Сaдгiрський тощо) було надано статус парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва.
Упродовж сучасного VI етапу (шсля 1990 р.) погли-бились дослiджения паркових територiй i рослинних колекцiй з метою визначення !х науково-практично! цiнностi для подальшого використання, а також було створено новi дендропарки (Киселiвський i Млинки). Одночасно активно розвивалась мережа природних за-повiдниx парк1в, до складу яких входили й окремi об'екти колекцшного блоку ПЗФ.
Сьогоднi до мережi ПЗФ Буковини входить 47 пар-к1в колекцiйного блоку трьох категорш зaповiдностi (Perelik terytorii..., 2017), загальною площею 314,9 га (табл. 1).
№з/п Район Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Дендропарки Боташчний сад
к1льк1сть площа шльшсть площа кшьшсть площа
шт. % га % шт. % га % шт. % га %
1 Вижницький 4 10,0 11,25 4,5 - - - - - - - -
2 Герца!вський 2 5,0 4,0 1,6 - - - - - - - -
3 Глибоцький 4 10,0 11,1 4,5 - - - - - - - -
4 Заставшвський 2 5,0 4,0 1,6 1 16,6 6,0 9,4 - - - -
5 Кельменецький 1 2,5 3,7 1,5 - - - - - - -
6 Юцманський 4 10,0 19,3 7,8 2 33,3 21,4 33,7 - - - -
7 Новоселицький 2 5,0 13,0 5,2 - - - - - - -
8 Путильський - - - - - - - - - - - -
9 Сокирянський 1 2,5 8,1 3,3 - - - - - - - -
10 Сторожинецький 9 22,5 48,0 19,4 1 16,6 17,5 27,6 - - - -
11 Хотинський 2 5,0 14,0 5,6 1 16,6 13,8 21,7 - - - -
12 м. Чершвш 9 22,5 111,45 45,0 1 16,6 4,8 7,6 1 100 3,5 100
Разом 40 100 247,9 100 6 100 63,5 100 1 100 3,5 100
З ще! кiлькостi 3 об'екти - загальнодержавного зна-чення (дендропарки Сторожинецький, Чершвецький та боташчний сад) загальною площею 25,8 га. Бшьшшть (40 парк1в) - це парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва (парки-пам'ятки) з мiсцевим статусом охорони (247,9 га), 6 - дендролопчш парки (63,5 га) i боташч-ний сад (3,5 га). Доповнюють перелш колекцiйного блоку деяк1 ботaнiчнi пам'ятки природи мiсцевого зна-чення, проголошеш для збереження окремих груп де-ревних екзотiв або вiковиx дерев (2,035 га). За кшьюс-тю парк1в-пам'яток Чернiвецькa обл. удвiчi перевищуе пересiчний показник по iншиx областях Укра!ни (Ki-linska et al., 2013), що свiдчить про унiкaльнi можливос-тi Буковини, де збереглись цшш пaрковi колекцii та
композицн. З iишого боку, площi мюцевих парк1в-пам'яток вдвiчi меншi ввд пересiчного показника в iн-ших областях (6 га проти 28 га). Значна кшьюсть i мат площi (0,5-63,5 га) пaркiв-пaм'яток зумовлеш iсторич-ними передумовами розвитку буковинських парюв: трaдицiями мiсцевого пaркобудiвництвa, особливостя-ми формування маетк1в i ландшафтом обласп. Подiбнa ситуaцiя i з дендропарками (10,6 га проти 42,1 га): Нижньостановецький (1,0 га), Чершвецький (4,8 га), Заставшвський (6,0 га), Млинки (13,8 га), Сторожинецький (17,5 га), Гайдейка (20,4 га). А боташчний сад Чершвецького нацюнального ушверситету (ЧНУ) -найменший в Укра!ш (3,5 га!). Ось чому доцшьно пе-реглянути зaкрiпленi за мюцевими парками територii
для того, щоб вони могли повноцшно виконувати пок-ладенi на них функцп. Адже спецiалiзованi парки Буко-вини е центрами iнтродукцi! та актматизацп рослин, мають вагому науково-освиню та iсторико-культурну цiннiсть. Бiльшiсть iз них мають розсадники та постача-ють насiння та розсаду цшних видiв для потреб держав-них i приватних господарств. Деяк1 з цих парив до того ж шдпорядковаш навчальним закладам (4), люництвам (1) та органам мкцевого самоврядування (2).
Типологiчна характеристика парков Буковини мае ввдповвдш тенденцп. В iерархi! мiських зелених масивiв загального користування до парков прийнято вiдносити велик! (зазвичай, понад 5 га) упоряджеш територп з ба-гатим складом деревних i чагарникових видiв, обладна-нi рекреацiйними дiлянками рiзних форм i конструкцiй (Dudyn, 2016). Парки ж Буковини, що входять до мере-ж1 ПЗФ, переважно малi (41 або 89,1 %) площею не бiльше 10 га (табл. 2). Основну к1льк1сть серед них ста-новлять присадибнi парки австршсько! епохи, а також два дендропарки (Нижньостановецький, Заставшвсь-кий) та боташчний сад ЧНУ. Середнi площi мають лише 5 об'екпв (Красно!льський, Чернiвецький ПКiв i три дендропарки - Млинки, Сторожинецький, Киселiвсь-кий). Лише один сучасний парк мае порiвняно велику площу (63,5 га) - "Жовтневий". _Табл. 2. Градащя площ марки; Буковини_
Площа об'екпв колекцшного блоку, га
Мал парки
до 1
4
1-2
11
2-3
6
3-4
4
4-5
5
5-6
2
6-7
7-8
2
8-9
1
9-10
6
Середт парки
в1д 10 до 30
5
Велию парки
ввд 30
1
Якщо прорангувати мал1 парки Буковини, виходить, що найб1льше парков з площами 1-2 га (11 об'екпв, зок-рема: Байрак1вський, Петричанський, Просокирянський, Слобода-Комар1вський, Михальчанський, Вижницький, Карапч1вський, Заставшвський, В1княнський, Садпрсь-
Табл. 3. Типолопчна класиф1кац1я маркчв Буковини
кий парки та дендропарк Нижньостановецький). По шiсть об'екпв нараховують парки площею 2-3 га (Лу-жанський, Чорторийський, Герца!вський, Карапчiвсь-кий, Банилiвський, Берегометський) та 9-10 га (Став-чанський, Оршовецький, Буденецький, Старожадiвсь-кий, парк iм. ШШллера, парк iм. Юрiя Федьковича). По 35 га мають Рвдивський, Клинiвський, Сторожинецький, Вашк1вецький парки, дендропарк Чернiвецький, Хо-тинський, Грушiвецький, Брусницький та ботанiчний сад Чернiвецький. Окремо варто вiдзначити 4 парки, яи мають зовсiм дрiбнi площi (до 1 га): Клишвський та 3 парки тд однотипною назвою "парк-сквер".
Розмiри парков вiдiграють iстотну роль у !х спешаль зацп та функцюнуванш За функцiональною ознакою (табл. 3), бшьшстъ парков Буковини - монофункць ональнi (43). Лише 3 сустльт парки (ЦПКiВ iм. Т. Шевченка, парк iм. Юрiя Федьковича, парк "Жовтневий" у Чершвцях) та Романивецький парк дають змогу комплексно використовувати територш, а тому е поль функцiональними об'ектами. Серед монофункцюналь-них парков загального користування переважають юто-ричнi об'екти: 39 парив-пам'яток (окрiм парку "Жовтневий"), 2 дендропарки (Чершвецький, Сторожинецький) та боташчний сад ЧНУ. Спецiалiзованi парки Бу-ковини мають низку особливостей: режим використан-ня територiй, спрямовашсть ландшафтно! оргашзацп тощо. Для дендропарив Буковини характерне макси-мальне розкриття декоративних властивостей рослин-них колекцш завдяки належному трасуванню стежково! мереж1 та вибору рельефних або водних композицш. Специфжа ландшафтно! органiзацi! полягае в оперуван-нi значним набором видiв i форм рослин, вщповвдних композицiйних прийомiв, послiдовностi розкриття перспектив тощо. За складом насаджень парки Буковини сформоваш на основi мiсцево! флори з широким засто-суванням iнтродуцентiв.
Загальна ознака Група Райони
Виж-ниць-кий Герца-!всь-кий Гли-боць-кий Застав-швсь-кий Кельме-нець-кий Кщ-мансь-кий Ново- се-лиць-кий Соки-рянсь-кий Сторожи-нець-кий Хо-тинсь-кий м. Чер-твщ
Статус Загальнодержавного значення (3) - - - - - - - - 1 - 2
М1сцевого значення (44) 4 2 4 3 1 6 2 1 9 3 9
Розмiр Сквери (14) 2 1 2 2 - - - - 3 - 4
Парки (33) 2 1 2 1 1 6 2 1 7 3 7
Мгсце розташування Сшьсью (в т.ч. селищт) (28) 2 1 4 2 1 6 2 1 8 1 -
Мiськi (18) 2 1 - 1 - - - - 2 1 11
Поза населеним пунктом (1) - - - - - - - - - 1 -
Стиль Пейзажнi (47) 4 2 4 3 1 6 2 1 10 3 11
Регулярш - - - - - - - - - - -
Функцп Полiфункцiональнi (4) - - - - - - - 1 - - 3
Монофункцiональнi (43) 4 2 4 3 1 6 2 - 10 3 8
Цштсть 1сторичне значення (42) 4 2 4 2 1 4 2 1 10 2 10
Естетичне значення (47) 4 2 4 3 1 6 2 1 10 3 11
Наукове значення (22) 1 2 - 2 - 4 1 - 2 1 9
Шзнавальне значення (16) 3 - 1 1 - 2 - 1 3 1 4
За планувальними принципами вони, зазвичай, пейзажнi (табл. 3), i лише у деяких (сквери-парки Чер-твщв, Попiвський сквер) видiляються елементи регулярного планування. За характером ландшафту (лан-дшафтно-генетична ознака) для Буковини характерш парки, що створенi на основi лiсових, лучних, гiрських, прибережних або заплавних урочищ.
За мiсцем розташування, для регiону характернi -районш (22), загальномiськi (19) та зашсьи парки (6).
Бшьшгсть парков Буковини е внутршньомюькими (87,3 %). Мкькими е 15 парк1в-пам'яток (9 парив i сквер1в Чернiвцiв, 6 парив районних центрiв - Хо-тинський, Герца!вський, Сторожинецький, Вашивець-кий, Вижницький, Заставшвський), 3 дендропарки (Чершвецький, Сторожинецький, Заставшвський), боташчний сад ЧНУ - разом 37,25 %. Площа 15 мюьких парив-пам'яток (121,785 га) становить близько полови-ни вщ загально! площi усiх парков Чершвецько! обл.
(див. табл. 1), а 9 чершвецьких парюв площею 111,45 га становлять 84 % територй" мюьких парюв. У сiльськiй мiсцевостi функцiонують 26 парюв-пам'яток (Став-чанський, Рщювський, Чоршвський тощо) та 2 дендро-парки (Киселiвський, Нижньостановецький), разом 50,98 %. Лише дендропарк Млинки розташований поза населеними пунктами. Отже, паркам обласл характерна загальна тенденцiя: за кшьюстю переважають сiльськi парки, тодi як бiльшi площi пpитаманнi мiським паркам. Останш становлять 37,5 % вщ кiлькостi всiх парюв, а за площею - 53,9 % вщ 1хньо1 територИ', тодi як сiльськi парки становлять 52,5 % вщ кiлькостi цих об'екпв i лише 36,1 % вщ 1х територй'.
Мiськi парки-пам'ятки у просторовш оргашзащУ тя-жiють до центра населеного пункту та до житлових райошв, де вони доступш для транспортного сполучен-ня. Саме тут, у мюьких парках, збер^аються основнi зе-ленi композищ'1 мюта. Селищнi та сiльськi парки у просторовш оргашзащУ iстотно не piзняться. Для них характерне оpганiчне введення паркових композицш у навколишне природне середовище. Зазвичай такi парки розмщуються поблизу водойм, вздовж беpегiв яких створюються оглядовi майданчики та пpогулянковi але1. Початково сiльськi парки закладали як пpиватнi сади (сьогоднi це окрема категоpiя за теpитоpiальною ознакою), а мюью - як суспшьш або гpомадськi сади (чеpнiвецькi парки: iм. Шевченка, Шiллеpа та Федько-вича). Сьогоднi бiльшiсть паpкiв Буковини (86,3 %), що
входять до меpежi ПЗФ, використовуються для загаль-ного користування. Парками спецiального призначення е дендропарки та ботанiчний сад. Окpемi з iстоpичних садибних парюв (Берегометський, Лужанський, Сад-гipський) перебувають сьогодш у статусi насаджень об-меженого користування через те, що е шд опiкою дер-жавних установ. Ця практика пеpедачi колишшх пансь-ких маеткiв, а з ними i паpкiв, пiд користування закладам освгти або охорони здоров'я (лiкаpня, санатоpiй, школа-iнтеpнат) юнуе здавна. Забезпечення благоустрою та дотримання природоохоронного режиму на те-pитоpiях таких паpкiв здiйснюе мюцева адмiнiстpацiя. Панськi парки, що набули вщповщного статусу, розмь щенi в смт Берегомет, Лужани, у селах Каpапчiв, Прось ка, Буденець, Михальча, Клинiвка, Романкiвцi, Слобо-да-Комаpiвцi, Стара Жадова, Чортория, у мютах Сторо-жинець, Вашкiвцi та Чеpнiвцi.
На основi Реестру теpитоpiй та об'екпв ПЗФ Черш-вецько1 обл. (Perelik terytorii..., 2017) зроблено терито-piальний pозподiл паpкiв за адмiнiстpативними районами та в межах piзних фiзико-геогpафiчних зон (див. табл. 1, 4; рис. 2). У стpуктуpi парюв областi за площею найбшьшу частку займають парки Чеpнiвцiв (45 %), Сторожинецького (19,4 %) та Кщманського (7,8 %) райошв. Усереднений показник площi парюв у районах ЧершвецькоУ обл. становить 4 га, тодi як у Чеpнiвцях середня 1х площа сягае 12 га. У Путильському pайонi колекцiйнi об'екти вiдсутнi.
Табл. 4. Парки у мережi природно-заповiдних територiй адмiнiстративних райошв Буковини (2017 р.)
Район
Кшьюсть, шт.
загальна ПЗТ (О)
пар-юв/ЗДЗ
Площа, га
загальна ПЗФ
колекцшного блоку/усiх паpкiв
Площа району, га
% заповдаоси
% площ паpкiв вiд заг. площi ПЗФ району
Вижницький
24
5/1
14716,056
11,25/11 249,25
90 300
16,30
76,4
Герцашський
12
136,0
4,0
29 800
0,46
2,9
Глибоцький
26
279,0
11,1
68 600
0,41
4,0
Заставшвський
44
911,0
10,0
61 800
1,47
1,1
Кельменецький
2 154,0
3,7
67 100
3,21
0,2
Юцманський
34
828,0
40,7
60 800
1,36
4,9
Новоселицький
13
958,0
13,0
73 400
1,30
1,4
Путильський
36
2/1
16113,515
-/14 985,8
88 400
18,23
93,0
Сокирянський
16
1 459,0
8,1
66 800
2,18
0,6
Сторожинецький
52
11/1
40 081,04
65,5/21 553,04
116 000
34,55
53,8
Хотинський
31
4/1
10 319,0
27,8/9473,9
71 700
14,39
91,8
м. Чершвщ
34
15/2
231,0
121,785
15 300
1,51
52,7
Всього:
331
57/6
101 232,0
316,935/57 474,935
810 000
12,5
56,8
2
4
3
9
1
6
2
1
Позначення: * ПЗТ (О) - пpиpодно-заповiднi територп та об'екти,
Рис. 2. Картосхема розташування парюв на територп Чершвець-ко! области • - парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва: 1) Ставчанський; 2) Хотинський; 3) Рщювський; 4) Чоршвський; 5) Гpушiвецький; 6) Романювецький; 7) Брусницький; 8) Лужанський; 9) Чорторийський; 10) Оршовецький; 11) Байраювсь-кий; 12) Герцшвський; 13) Глибоцький; 14) Каpапчiвський; 15) Петричанський; 16) Просокирянський; 17) Банишвський; 18) Буденецький; 19, 23) Клинiвський; 20) Красношьський; 21) Стаpожадiвський; 22) Сторожинецький; 24) Слобода-Кома-piвський; 25) Михальчанський; 26) Берегометський; 27) Вашю-вецький; 28) Вижницький; 29) Каpапчiвський; 30, 32) Застав-
З - загальнодержавне значення.
швський; 31) Вкнянський; 37) Чеpнiвецький парк культури i вiдпочинку iм. Т. Шевченка; 38) парк iм. Ф. Ш1ллера; 39) парк iм. Юр1я Федьковича; 40, 41, 44) парк-сквер; 42, 43) Садпрсь-кий; 45) парк "Жовтневий"; пам'ятки природи ботан1чн1 мюцево-го значення; 33) група р1зновид1в рщюсних дерев; 34, 35) сквер з р1зновидами рщюсних дерев; 36) д1брова); спец1ал1зован1 парки (дендропарки: 46) Млинки, 47) Кисел1вський, 48) Нижньостановецький, 49) Сторожинецький, 50) Заставшвський, 51) Чершвецький; 52) боташчний сад "Чершвецький")
На територ11 Вижницького району е 4 парки-пам'ят-ки (див. рис. 2). Берегометський (3,0 га) парк засновано в 1890 р. Зараз у його склад1 54 види i форми дерев та чагарник1в. Серед них два ушкальш дерева псевдомод-рини Кемфера. Вашювецький (5,0 га) парк засновано наприкшщ Х1Х ст. Нараховуе у своему склад! 19 вид1в i форм дерев та чагарниюв. Вижницький парк (2,0 га) засновано наприкшщ Х1Х ст. Тут зростае понад 10 ви-д1в ц1нних i рщюсних дерев та чагаpникiв. Каpапчiвсь-кий парк (1,25 га) засновано наприкшщ Х1Х ст. У межах парку зростае 24 види дерев i чагарниюв. ус1 вони мають науково-тзнавальне та естетичне значення
Герца!вський район мае у своему складi 2 парки-пам'ятки. Байрак1вський парк (1,0 га) засновано у 1885 р. У його складi - 12 видiв дерев та чагарнишв. Герца!вський парк (3,0 га) засновано напришнщ Х1Х ст. У його складi - 43 види дерев та чагарнишв. Парки теж мають науково-естетичне значения.
На територi! Глибоцького району е 4 парки-пам'ят-ки. Глибоцький парк (6,0 га) засновано у 1890 р. Тут зростае 35 видiв i форм дерев та чагарнишв. Карап-чiвський парк (2,1 га) засновано у 1870 р. У склащ -20 щнних видiв дерев та чагарнишв. Петричанський парк (1,0 га) засновано у 1870 р. Зростае близько 10 ви-дiв цiнних дерев i чагарник1в. Просокирянський парк (2,0 га) засновано в 1820 р. У склащ - 36 видiв дерев i чагарник1в. Парки мають високе естетичне значення.
Заставнiвський район мае у своему складi 2 парки-пам'ятки та 1 дендропарк мiсцевого значення. Застав-нiвський парк (2,0 га) засновано напришнщ Х1Х ст. У його склащ - 16 вищв дерев i чагарнишв. Вiкиянський парк (2,0 га) засновано у 1860 р. У його складi - близько 20 видiв дерев i чагарник1в. Заставшвський дендропарк (6,0 га) у колекцшному складi мае 15 видiв дерев-них порiд, 40 видiв трав'янистих рослин. Усi щ парки виконують науково-пiзнавальнi функцi!.
На територп Кельменецького району розташований Грушiвецький парк-пам'ятка (3,7 га), заснований напришнщ Х1Х ст. Зростае близько 20 видiв цiнних дерев i чагарнишв.
Кщманський район мае у своему склащ 4 парки-пам'ятки та 2 дендропарки мiсцевого значення. Брус-ницький парк (4,0 га) засновано напришнщ Х1Х ст. У його склащ - 26 видiв дерев i чагарник1в. Лужанський парк (2,3 га) засновано напришнщ Х1Х ст. У склащ -43 види i форми дерев та чагарнишв. Чорторийський парк (3,0 га) засновано напришнщ Х1Х ст. У склащ -11 цiнних екзотiв. Оршовецький парк (10,0 га) засновано в 1850 р. У його склащ - 70 видiв i форм дерев та чагарнишв. Киселiвський дендропарк "Гайдейка" (20,4 га). Тут зростае понад 15 видiв дерев та чагарни-к1в. Нижньостановецький дендропарк (1,0 га). На територп парку зростае понад 100 видiв дерев i чагарник1в, серед них щнш екзоти - тис япдний, платан захiдний, залiзне дерево. Парки мають науково-тзнавальне та ес-тетичне значення.
Новоселицький район мае у своему склащ 2 парки-пам'ятки. Рщшвський парк (5,0 га) засновано напришн-цi Х1Х ст. Нараховуе 17 деревних i чагарникових екзо-пв. Чорнiвський парк (8,0 га) засновано в 1840 р. У його склащ - 15 екзопв, зокрема кипариси вжом понад 110 рошв. Мають науково-естетичне значення.
На територп Сокирянського району розташований Романк1вецький парк- пам'ятка садово-паркового мис-тецтва (8,1 га). Експозищя парку налiчуе 20 видiв деревних рослин. Вш деяких становить вiд 100 до 200 рошв. Парк призначений для масового ввдпочинку громадян.
Сторожинецький район лiдируе за к1льк1стю об'екпв цього блоку, зокрема тут е 9 паршв-пам'яток та дендро-лопчний парк загальнодержавного значення. Бани-лiвський парк (2,5 га) засновано напришнщ Х1Х ст. Тут зростае орипнальна бiогрупа ту! захiдно! та багато ек-зотiв. Буденецький парк (10,0 га) заснований в шнщ Х1Х ст. Тут налiчуеться 14 видiв екзотiв. Клинiвський парк (5,0 га) засновано у другш половинi Х1Х ст. У його складi - 16 видiв i форм деревних i чагарникових
екзотiв. Красно!льський парк (12,0 га) засновано напришнщ Х1Х ст. Тут зростае 20 дерев та чагарнишв. Старо-жащвський парк (10,0 га) засновано у 1869 р. Тут зростае 24 види дерев та чагарнишв. Сторожинецький парк (5,0 га) засновано в 1880 р., 45 видiв дерев та чагарнишв. Клишвський парк (0,5 га) засновано напришнщ Х1Х ст. Зростае 48 видiв дерев та чагарнишв. Слобода-Комарiвський парк (1,0 га) засновано напришнщ Х1Х ст. У його склащ - 17 видiв i форм дерев та чагарнишв. Михальчанський парк (2,0 га) засновано напришнщ Х1Х ст. Цшне насадження, налiчуе 14 видiв екзопв. Сторожинецький дендропарк (17,5 га) засновано в 1812 р. Ниш в його насадженнях зростае 815 видiв i форм дерев та чагарнишв. Дендропарк використовують як базу наукових дослвджень та навчально! практики студентiв лiсового коледжу.
На територп Хотинського району розташоваш 2 парки-пам'ятки та 1 дендропарк мюцевого значення. Ставчанський парк (10,0 га) засновано напришнщ Х1Х ст. Парк ландшафтного типу. Тут налiчуеться 20 видiв дерев i чагарник1в. Хотинський парк (4,0 га) засновано в 1860 р. У його склащ налiчуеться близько 20 видiв дерев та чагарнишв. Дендропарк Млинки (13,8 га) мае де-коративне насадження, налiчуе в колекцi! понад 100 де-ревинних i чагарникових порщ.
На територi! Чернiвцiв розмщеш 9 парк1в-пам'яток, дендрологiчний парк та боташчний сад загальнодержавного значення. Чершвецький парк культури та ввдпо-чинку iм. Т. Г. Шевченка (16,9 га) засновано в 186070 рр. Тут зростае 115 видiв i форм дерев та чагарнишв. Парк iм. Ф. ШШллера (10,0 га) засновано в 1890 р. У його склащ - 30 видiв i форм дерев та чагарнишв. Парк iм. Юрiя Федьковича (10,0 га) засновано в 1830 р. У його склащ налiчуеться 70 видiв дерев та чагарнишв. Обидва останнi парки формувалися на основi мiсцевих лiсових масивiв. Вони вiдрiзняються терасовим типом ландшафтного стилю. Парковий ландшафт цих паршв утворився внаслвдок реконструктивних рубок i нових посадок з урахуванням ландшафтно-таксацiйно! оцiнки територi!. Iнтенсивнiсть рубок формування залежала вiд складу порщ i просторових властивостей лiсових масивiв, з яких створювали вiдповiднi парковi композицi!.
Парк-сквер на пл. Соборна (0,75 га) засновано в 1885 р. Тут зростають рiдкiснi дерева та чагарники. Парк-сквер по вул. Кордуби (0,5 га) засновано в 1890 р. У склащ - 25 видiв i форм дерев та чагарнишв. Сад-прський парк по вул. Тольятп, 2 (2,0 га) засновано напришнщ Х1Х ст. У склащ - 13 видiв екзотiв. Садпрський парк по вул. Пiдкови, 11 (7,3 га) засновано у 18401850 рр. У склащ - 50 видiв дерев та чагарнишв. З них 21 - екзоти. Парк-сквер по вул. Стеценка, 3 (0,5 га) засновано у другш половиш Х1Х ст. У його складi -25 щнних видiв дерев i чагарнишв. Парк Жовтневий по вул. Гайдара (63,5 га) мае штучш водойми. Зростае 18 видiв екзопв. Чершвецький дендропарк (4,8 га) засновано у 1876 р. Колекщя дендропарку налiчуе близько 100 видiв мюцевих i екзотичних дерев i чагарник1в. Це база наукових дослвджень та практики студенпв нащ-онального унiверситету. Чершвецький боташчний сад (3,5 га) засновано в 1877 р. У його складi - 1300 видiв i форм рослин, з них 170 лшарських, 650 - зростае в оранжереях. Теж використовують як базу наукових дос-лвджень i практики студентiв Чершвецького нацюналь-ного унiверситету. Планувальна структура саду вщзна-
чаеться ландшафтшстю з елементами регулярного стилю: територiя розбита на калька газонних партерiв на передньому плаш перед навчальним корпусом i мае низьш стриженi бордюри. Колекцiя дендрарш згрупо-вана за родовими комплексами (близько 1200 таксошв), окремi експозицп мають географiчний характер (колек-шя рослин зi Схiдно! Азi!, ПШвшчно! Америки та Шв-денно! Свропи) У колекцi! зростае 768 видiв i 385 деко-ративних форм, сорпв i рiзновидiв рослин. Листяш породи представленi 755 таксонами. Хвойш рослини наль чують 437 видiв. Особливу цiннiсть мають штродуцен-ти, що збереглись з чаав заснування саду, !х майже 10 % вш загально! кiлькостi колекцш.
Отже, бiльшiсть парков, що входять до складу мережа ПЗФ Буковини, територiально розташована у зош Передкарпаття (див. рис. 2) - 27 паршв-пам'яток, 3 ден-дропарки (Нижньостановецький, Сторожинецький, Чершвецький), ботанiчний сад ЧНУ. Значно менше парив у Прут-Дшстровському межирiччi - 10 паршв-пам'яток садового-паркового мистецтва, 3 дендропарки (Гайдейка, Заставнiвський, Ставчанський). Найменше парков у Буковинських Карпатах - 3 парки-пам'ятки, розташованi на меж1 iз Передкарпаттям (Вижницький, Берегометський, Красно!льський).
О^м колишнiх присадибних парков помiщикiв, особливу щнтстъ мають також парки та сквери Чершв-цiв, внесенi до Реестру. Архггектори, закладаючи !х на початку Х1Х ст., використовували для формування лан-дшафтних композицiй цшш види дерев та чагарник1в. Ц парки та сквери, на вщмшу вiд присадибних, були загальнодоступними. Сквери ниш е найменшими за площею, а парки Чершвшв - найбшьшими порiвняно з iншими парками-пам'ятками облает! У будь-якому разi, вони вписувались у загальну мiстобудiвну структуру та створювали Чернiвцям iмiдж особливого прогресивно-го мiста. Нинi парки Чершвшв вщносять до вiдомих громадських сащв попереднього сторiччя, де вони чис-ляться поруч з вiдповiдними парками Киева, Львова, Шжина, Сiмферополя, Полтави та Одеси.
Окремо варто вшзначити зазначенi у Реестрi 3 пар-ки-сквери, що розташованi по вул. Кордуби, Стеценка та на Соборнш площi (м. Чернiвцi). 1х розмiри змшю-ються вiд 50 до 75 м2 (0,5-0,75 га). У скверi на вул. Стеценка росте 25 видiв цiнних дерев i чагарник1в на порiв-няно незначнiй площi. 2 iншi сквери сформувались на плошi Австрi! (ниш - Соборна) та площi Фердинанда (була на територп ринку "Червоноармшський" та костелу Серця 1суса). Цi сквери мають не лише естетичне та наукове, але й юторичне значения.
Старовинним буковинським паркам завжди була притаманна iндивiдуальнiсть. Ниш вона дещо втрачена. Вiдновления первинно! iндивiдуальностi мiсцевих парков, безумовно, потрiбно здiйснювати реабiлiтацiею первiсних схем парково! структури згщно iз задумами !х фундаторiв, зокрема з ввдтворенням рослинних ком-позицiй та !хнього видового складу.
Систематичний аналiз результапв iнвентаризацi! старовинних парков, скверiв i iнших зелених насаджень Буковини показуе (Тегтепа et а1., 1992, 1998, 2002), що в них доа налiчуеться 213 видiв i форм деревних рослин, яш належать до 37 родин i 90 родiв. Переважну к1льк1сть рослин штродуковано з Пiвнiчно! Америки, Японi! та Китаю. Особливо! уваги заслуговують уш-кальнi види, що трапляються тшьки в окремих старо-
винних парках i можуть стати джерелом збагачення ба-гатьох дендрологiчних колекцiй боташчних садiв i ден-дропаршв: Abies nordmanniana Spach., Picea engelmannii Engelm. 'Glauca', P. omorica Purkyne, P. pungens 'Koste-riana', P. p. 'Pendula', Pinus rigida Mill., Pseudolarix ka-empferi Gord., Corylus colurna L., Liriodendron tulipifera 'Aureomarginata', Pterostyrax hispida Sieb. et Zucc., Styrax obassia Sieb. et Zucc. та iH.). Серед штродуценпв старовинних парив Швшчно! Буковини значну частину становлять швшчноамерикансьш деревнi види (65 видiв i форм). З них 42 види i форми широко використовують у зеленому будiвництвi. Найчаспше швшчноамерикансьш iнтродуценти трапляються у 24 парках-пам'ят-ках (парки лiкарень сш Банилiв, Берегомет, Буденець, Грушкiвцi, Клишвка, м. Герца, Вижницько! i Глибоць-ко! райлiкарень, дитячого будинку м. Карапчiв, дитячо-го тубсанаторiю с. Стара Жадова, парки сiл Оршiвцi, Рiдкiвцi, парки iм. Шевченка та iм. Федьковича м. Чер-твщ). Найбiльшу к1льк1сть iнтродуцентiв (26 таксошв) виявлено в парку Берегометський (Zaiachuk & Dzhuryk, 2015), хоч iншi дослiдники (Terletskyi et al., 1985) згаду-ють про 54 штродуковаш види i форми дерев i кущiв, як1 зростали там ще дек1лька десятилiть назад. Тепер серед шпилькових дендропарку переважають штроду-коваш види, а з листяних - аборигенш породи, як1 е результатом розвитку самоаву.
Пiд час планування реконструкцiй у старовинних парках доцшьно зберiгати листянi види аборигенно! флори, якщо вони не порушують лаидшафтно! компо-зицiï. Особливо обережно треба пiдходити до штродуценпв, оптимiзуючи умови 1'х зростання та послаблю-ючи конкуренцiю аборигенних видiв. Насичення парко-вих композицiй чагарниками доцшьно зберегти у про-цеа доглядових рубань за парковими композишями, тому що в такий спосiб останнi краще вiдповiдають вимо-гам парковоï архiтектури. Враховуючи широкий асор-тимент деревних видiв у парках, доцшьно шд час планування реконструкцш насаджень визначати перспек-тивнiсть залишених i призначених до вирубування дерев i кущiв за ïхнiми фiзiономiчними ознаками у склащ майбутнiх композицiй. У такий споаб можна iстотно покращити склад i стан деревних насаджень у парках Буковини.
За останш роки колекцiйний склад мiсцевих парив збагатився понад 30 новими видами та формами (Vykliyk & Bliakharska, 2008), що стало наслiдком формування нових посадок на цих площах. Потрiбно врахо-вувати, що в паркобудiвництвi довговiчнiсть деревних штродукованих видiв скорочуеться майже вдвiчi. Тому потрiбно передбачити багаточинникний комплекс б! оморфологiчних спостережень i вiдповiдних агротех-нiчних заходiв за цiнними видами та формами для оп-тимiзацiï умов ïхнього зростання в паркових колекщях. Як було зазначено вище, у буковинських парках зберег-лось чимало цiнних видiв iнтродуцентiв: Gingko biloba L., Pseudolarix kaempferi Gord., Cinnamоmum cаmphora L., Celtis australis L., декшька видiв Catalpa Scop., Cupréssus L., Rhus L., Aesculus glabra Willd., Cas-tanea sativa Mill., Maclura pomifera (Raf.) Schneid., Pla-tanus acerifolia (Aiton) Willd., Pinus strôbus L., Styphnolôbium japônicum (L.) Schott, Tsuga canadensis (L.) Carrière, Liriodendron tulipifera L. - до 20 видiв. Не менш шкавими та перспективними для подальшого культивування е Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl. ex
Spach, Caragana arborescens Lam., Robinia viscosa Vent., дек1лька вид1в Bérberis L., Hippóphaë L., Spiraea L., Syringa emodi Wall., Aronia melanocarpa Elliot., Tcxus baccаta L., Populus pyramidalis Roz, Platycladus orientalis (L.) Franco, Picea omorika (Pancic) Purk., P. pungens f. glauca, P.glauca (Moench.) Voss. тощо (Terletskyi et al., 1985; Termena et al., 2002).
Колекцп спешал!зованих парк1в Чершвецько! обл. нараховують в1д 15 до 1 161 таксошв деревних рослин (рис. 3), серед яких е в1ков1 насадження та значна шль-к1сть штродуценпв. Найбагатш1 колекцп деревних рослин представлен у боташчному саду "Чершвецький" (1 161 ввд1в i форм) та Сторожинецькому дендропарку (понад 867 вид1в i форм), значно менш1 - у дендропар-ках Нижньостановецький, Млинки та Чершвецький (у межах 100 вид1в i форм), мал! - у дендропарках Застав-швський та Гайдейка (по 15 вид1в).
0 200 400
зП дендропарк "Гайдейка" дендропарк "Млинки" дендропарк Чершвецький
1 боташчний сад Чершвецький
Рис. 3. Розподш спещал1зованих паркв Буковини за юльюстю таксошв
Враховуючи загальну к1льк1сть вид1в i форм у буко-винських парках, можна стверджувати, що щ об'екти колекцшно-паркового типу, що входять до мереж1 ПЗФ области, е значним ресурсом впровадження цшних ш-тродукованих вид1в i форм до складу мкцево! (i не лише мкцево!) дендрофлори. Цей генофонд можна вико-ристовувати не лише для вщновлення (реабштацп) ста-ровинних парив, а й для створення нових об'екпв по-д1бного типу там, де вони можуть бути корисними для рекреацшно!, шзнавально! та науково! дгяльност1.
Отже, об'екти колекцшного блоку вщграють вагоме значення у формуванш мереж! заповщних об'екпв Буковини. Парки Чершвецько! обл. мають понад 200-р1ч-ну гсторгю i тепер стали невщ'емною частиною юторич-но-культурно! спадщини нашого краю. Тут зосередже-но цшш рекреацшш ресурси, яш можна широко вико-ристовувати не лише для оздоровлення i ввдпочинку громадян, а й для освгги та наукових дослщжень. Бшь-ш1сть мюцевих парков (20) шдпорядковаш медичним та освгтшм закладам, що не лише сприяе здшсненню рекреацшно! д1яльност1 в них, а й дае змогу зберегти !хш колекцп в умовах обмежено! доступносп та системного мониторингу. Дендролопчш колекцп спешал1зованих парков мають вагому науково-освиню та юторико-куль-турну щнтстъ, е важливими осередками збереження та збагачення бюлопчного р!зномашття. Вони сприяють розширенню асортименту цшних штродукованих вид1в i декоративних форм дерев та чагарнишв в озелененш
Висновки. До мереж1 ПЗФ Буковини входять 47 парив трьох категорш заповвдност!: парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, дендропарки та боташчш сади (314,9 га). За кшьшстю переважають парки-пам'ят-ки садово-паркового мистецтва (40), основу яких ста-новлять присадибш парки австро-угорського юторично-го перюду (Х1Х ст.). Бшьшють - парки загального ко-ристування (86,3 %), внутршньомкьш (87,3 %), мал! (87,2 %) з мкцевим статусом охорони (93,7 %). За спе-цифшою, 4 парки е пол!функцюнальними, решта - мо-нофункцюнальш (юторичш та спешал1зоваш). Найбшь-ше парк1в колекцшного блоку у Передкарпатп (31), зовам ввдсутт - у Путильському райош, у Чершвцях -становлять бшьшу частину заповедно! мереж1 (52,7 %). За показниками видового складу та внутршньовидово-го р1зномаштгя деревних порщ найбагатш1 колекцп деревних рослин представлен! у Чершвецькому боташч-ному саду та Сторожинецькому дендропарку (ввдповвд-но - 1161 та 867 таксошв).
Перелш використаних джерел
Analiz stanu pryrodno-zapovidnoho fondu Ukrainy. (2015). Ana-litychni materialy ta propozytsii ministerstva ekolohii ta pryrodnykh resursiv Ukrainy do rekomendatsii slukhan komitetu Verkhovnoi Rady Ukrainy z pytan ekolohichnoi polityky, pryrodokorystuvannia ta likvidatsii naslidkiv Chornobylskoi katastrofy. Kyiv: Lybid, 48 p. Retrieved from: http://pryroda.in.ua/lystopad/files/2015/02/ana-lizpzf022015.pdf. [in Ukrainian]. Bliakharska, L. O., & Vykliuk, M. I. (2008). Perspektyvni derevni po-rody dlia zbahachennia roslynnoho riznomanittia Bukovyny. Sta-rovynni parky i botanichni sady: problemy ta perspektyvy funktsi-onuvannia: mater. Mizhnar. nauk.-prakt. konf., (pp. 106-109). Bila Tserkva. [in Ukrainian]. Dudyn, R. B. (2016). Konservatsiia, restavratsiia ta rekonstruktsiia sadovo-parkovykh obiektiv. Lviv: Kompaniia "Manuskrypt". 192 p. [in Ukrainian].
Hrodzynskyi, A. M. (1984). Rol starynnykh parkov v yntroduktsyy y aklymatyzatsyy rastenyi. Sokhranenye y vostanovlenye starynnykh parkov: mater. nuchno-prakt. konf., (pp. 6-12). [in Russian]. Kilinska, K., Skutar, T., Lopushniak, L., & Palamar, D. (2013). Parky-pam'iatky sadovo-parkovoho mystetstva Chernivetskoi oblasti -obiekty rekreatsiinoho pryrodokorystuvannia. Heohrafia ta turyzm, 25, 138-151. Kyiv: Alter-Pres. Retrieved from: http://arr.chnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1087. [in Ukrainian]. Klymenko, Yu. O., & Kuznetsov, S. I. (2014). Kompleksna otsinka parkovykh nasadzhen (metodychni pidkhody i rekomendatsii). Kyiv: Komprynt, 66 p. [in Ukrainian]. Kokhno, M. A. (2003). Vnesok dendrolohichnykh parkiv Ukrainy v zbahachennia yii dendroflory. Starovynni parky ta problemy yikh zberezhennia: mater. II Mizhnar. nauk.-prakt. konf., (pp. 82-85). Kyiv: Fitosociocentr. [in Ukrainian]. Litvinenko, S. G., Vikliyk, M. I., & Bliakharska, L. O. (2017). Pid-sumky inventaryzatsii zelenykh nasadzhen mista Chernivtsi. Scientific Bulletin of UNFU, 27(1), 48-53. https://doi.org/10.15421/40270110. [in Ukrainian]. Perelik terytorii ta ob'iektiv pryrodno-zapovidnoho fondu Cherni-vetskoi oblasti. (2017). Departament ekolohii ta turyzmu Chernivetskoi oblderzhadministratsii. Retrieved from: http://www.eco-bu-kovina.com.ua/. [in Ukrainian]. Reshetiuk, O. V. (2013). Botanichni sady ta dendroparky u zberezhen-ni rarytetnykh vydiv rehionalnoi flory. Rol botanichnykh sadiv i dendroparkiv u zberezhenni ta zbahachenni biolohichnoho rizno-manittia urbanizovanykh terytorii: mater. Mizhnar. nauk. konf., (pp. 262-264). Kyiv: NTsEBM NAN Ukrainy, PAT "Vipol". [in Ukrainian].
Reshetiuk, O. V. (2014). Perspektyvy vykorystannia ob'iektiv ko-lektsiino-parkovoho typu u rekreatsiiakh. Aktualni problemy ozele-nennia naselenykh mists: osvita, nauka, vyrobnytstvo, mystetstvo
formuvannia landshaftu: mater. IIMizhnar. nauk.-prakt. konf., (pp. Termena, B. K., Vykliuk, M. I., Bliakharska, L. O., & Galycka, L. G.
96-99). Bila Tserkva. Retrieved from: http://btsau.edu.ua/sites/defa- (2002). Vydovyj sklad introdukovanyh derevnyh roslyn sta-
ult/files/news/pdf/tezy ozelen.pdf. [in Ukrainian]. rovynnyh parkiv, skveriv ta zelenyh nasadzhen Bukovyny. (Ser. Bi-
Reshetiuk, O. V. (2016). Biolohichna otsinka nasadzhen dendroparku ologija). Naukovyj visnyk Cherniveckogo universytetu, 145, 209-
"Nyzhnostanovetskyi". Scientific Bulletin of UNFU, 26(3), 151- 218. [in Ukrainian].
158. https://doi.org/10.15421/40260325. [in Ukrainian]. Vanzar, O. M, & Romaniuk, V. V. (2014). Kompleksna otsinka ze-
Reshetiuk, O. V. (2017). Retrospektyvnyi i typolohichnyi analiz me- lenykh nasadzhen zahalnoho korystuvannia m. Chernivtsi. Aktualni
rezhi zapovidnykh ob'iektiv Bukovynskoho Peredkarpattia u zv'iaz- problemy ozelenennia naselenykh mists: mater. II Mizhnarodnoi
ku z yii znachenniam dlia formuvannia rehionalnoi ekomerezhi. Re- nauk.-prakt. konf., (pp. 15-18). Bila Tserkva. Retrieved from:
hionalni aspekty florystychnykh i faunistychnykh doslidzhen: mater. http://btsau.edu.ua/sites/default/files/news/pdf/tezy_ozelen.pdf. [in
4Mizhnar. nauk.-prakt. konf., (pp. 235-240). Chernivtsi, Druk Art. Ukrainian].
Retrieved from: https://www.researchgate.net/publicati- Vykliuk, M. I., & Bliakharska, L. O. (2003). Dendrologichni ba-
on/317276711_Retrospektivnij_i_tipologicnij_analiz_merezi_zapo- gatstva botanichnogo sadu Cherniveckogo nacionalnogo uni-
vidnih_ob'ektiv_Bukovinskogo_Peredkarpatta_u_zv'az- versytetu imeni Yurija Fedkovycha. (Ser. Biologija). Naukovyj
ku_z_ii_znacennam_dla_formuvanna_regionalnoi_ekomerezi. [in visnyk Cherniveckogo universytetu, 169, 177-182. [in Ukrainian].
Ukrainian]. Zaiachuk, V. Ia., & Dzhuryk, V. P. (2015). Struktura dendroflory ta
Terletskyi, V. K., Fodor, S. S., & Hladun, Ia. D. (1985). Botanichni sanitarnyi stan parku "Berehometskyi" NPP "Vyzhnytskyi". Scienti-
skarbnytsi Karpat. Uzhhorod: Karpaty. 136 p. Retrieved from: fic Bulletin of UNFU, 25(5), 25-31. Retrieved from:
http://carpaty.net/?p=19014&lang. [in Ukrainian]. http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2015/25 5/6.pdf. [in Ukrainian].
О. В. Решетюк
Черновицкий национальный университет им. Юрия Федьковича, г. Черновцы, Украина
ПЕРСПЕКТИВЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПАРКОВ ПРИРОДНО-ЗАПОВЕДНОГО ФОНДА БУКОВИНЫ ДЛЯ ОБОГАЩЕНИЯ ЕЕ БИОРАЗНООБРАЗИЯ
Освещены результаты изучения коллекционных парков природно-заповедного фонда Буковины, представлены их типологическая классификация и комплексный анализ категорий в соответствии с местными градостроительными и стилевыми особенностями. Описаны исторические этапы создания коллекционных парков, особенности их формирования. Обоснованы исторические предпосылки создания парков края, установлены основные периоды паркостроительства, выявлены тенденции их развития. Выполнен географический анализ расположения парков, установлена зависимость величины площади от функционального назначения. Отмечена зависимость архитектурно-планировочного решения со времени создания, ландшафтных условий местности и состава насаждений. Доказано, что по составу насаждений парки Буковины сформированы на основе местной флоры с широким применением интродуцентов. Установлена перспективность использования парковых ресурсов в обогащении видового и формового разнообразия края. Предложено учитывать многофакторый комплекс биоморфологических наблюдений и соответствующих агротехнических мероприятий для оптимизации условий роста парковых коллекций. Произведена оценка современного состояния парков, его соответствие действующим нормативным требованиям. Намечены перспективные направления развития сети природно-заповедного фонда области за счет увеличения количества коллекционных парков. Рекомендовано предварительное планирование реконструкции насаждений с определением перспективности оставленных и предназначенных к вырубке деревьев и кустарников по физиономическими признакам в составе будущих композиций, что существенно улучшит состав и состояние древесных насаждений в парках Буковины.
Ключевые слова: парки-достопримечательности садово-паркового искусства; дендропарки; ботанические сады; ретроспективный, типологический и географический анализ.
O. V. Reshetyuk
Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Chernivtsi, Ukraine
THE PROSPECT OF USING NATURAL RESERVE FUND PARKS IN BUKOVYNA FOR ITS BIODIVERSITY ENRICHMENT
The authors present the results of studying parks of the natural reserve fund in Bukovyna. They have made a typological classification and a comprehensive analysis of the categories of these security projects. Six historical stages of local chain parks formation were exuded. We have found out that most of them were equipped during the Austro-Hungarian period (small parks of the combined type) in Viennese traditions. In the middle of the 20th century when significant reconstruction of park plantings was carried out, some of them were fixed in the collection block of the nature reserve fund. We have also discovered that in terms of the number of parks, the region is ahead of the average indicator in Ukraine, although these parks are smaller in size. It is established that the size of the parks plays an important role in their specialization and functioning; most of the parks of Bukovyna are monofunctional (43). The general tendency is the predominance of rural parks by number and urban - by area. The territorial division of parks was made: the majority is located in the Precarpathians region (31), in the Bukovyna Carpathians there are only 3 park-sights of garden and park art located on the border with the Precarpathians (Vyzhnytsky, Beregometsky, Krasnoilsky). It was rewealed that parks in Chernivtsi (45 %), Sto-rozhynets (19.4 %) and Kitsman (7.8 %) occupy the largest share by the area. It is proved that the composition of plantations in Bukovyna parks is based on the local flora with a wide application of introducents (213 species and forms of tree plants from 37 families, 90 genus). It is determined that most introducents come from North America, Japan and China. The unique types of introducents have been discovered, which can become a source of enrichment of many dendrological collections of botanical gardens and arboretums. It is recommended to preserve deciduous species of aboriginal flora in planning parks if they don't violate the landscape composition. We have noted the necessity of cautious attitude towards introducents, polling conditions of their growth and weakening competition of aboriginal species. The results of the research have revealed the unique importance of collecting block obj ects in the formation of chain of protected objects in Bukovyna, because they can be widely used not only for health and recreation of citizens, but also for education and research. It is mentioned that parks subordinate to medical and educational institutions not only promote recreational and educational activities, but also keep collections better in conditions of limited accessibility and system monitoring.
Keywords: garden-park art; arboretums; botanical gardens; retrospective; introducents; park plantings; reserve fund.
