Научная статья на тему 'Оцінка гормонального стану фетоплацентарного комплексу у вагітних із Епштейна-Барр вірусною інфекцією'

Оцінка гормонального стану фетоплацентарного комплексу у вагітних із Епштейна-Барр вірусною інфекцією Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
141
35
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ГОРМОНИ / ФЕТОПЛАЦЕНТАРНИЙ КОМПЛЕКС / ВАГіТНіСТЬ / ЕПШТЕЙНА-БАРР ВіРУСНА іНФЕКЦіЯ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Пекарь А. Ю., Міцода Р. М.

Вірус Епштейна-Барр (ЕБВ) розповсюджений всюди, антитіла до вірусу виявлені в усіх досліджуваних популяціях, ним заражено 90 % населення земної кулі. Епштейна-Барр вірусна інфекція (ЕБВ-інфекція) може бути причиною розвитку різних патологічних станів, має високу питому вагу в структурі внутрішньоутробних інфекцій. З метою проведення оцінки гормонального стану фетоплацентарного комплексу у 106 вагітних із ЕБВ-інфекцією вивчено ендокринологічні показники. Встановлено, що у вагітних із реактивацією ЕБВ-інфекції протягом гестаційного процесу характерні вірогідні дисгормональні порушення: прогресивне зниження рівня естріолу до 23,8±1,6 нмоль/л, плацентарного лактогену до 299,5±16,2 нмоль/л та прогестерону до 348,6±12,5 нмоль/л на фоні одночасного підвищення вмісту кортизолу до 989,3±15,6 нмоль/л. Це свідчить про розвиток плацентарної дисфункції.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Оцінка гормонального стану фетоплацентарного комплексу у вагітних із Епштейна-Барр вірусною інфекцією»

В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академЫ»

frequency of diffuse extension subarachnoid spaces increased with the growth of number of matches. Conclusions. The boxers, who have had a history of repeated mild TCI, demonstrated the changes in brain MRI bilateral changes in cerebrospinal fluid and brain substance. The study of the peculiarities of the MRI pictures in the boxers will give the opportunity to forecast their competitive activity to diagnose abnormalities of the brain, to develop the necessary treatment and preventive measures to avoid possible long-term traumatic complications.

УДК 618.3:616.98:578.825.13+618.33/.36-008:612.018 Пекарь А.Ю., Мцода Р.М.

ОЦ1НКА ГОРМОНАЛЬНОГО СТАНУ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ У ВАГ1ТНИХ 13 ЕПШТЕЙНА-БАРР В1РУСНОЮ 1НФЕКЩСЮ

ДВНЗ «Ужгородський нацюнапьний уыверситет»

Bipyc Епштейна-Барр (ЕБВ) розповсюджений всюди, антитла до врусу виявлен в усх досл'джува-них популя^ях, ним заражено 90 % населення земно)' кулi. Епштейна-Барр врусна iнфекцiя (ЕБВ-iнфекцiя) може бути причиною розвитку рiзних патолог'чних станв, мае високу питому вагу в структур'1 внутршньоутробних нфекцй. З метою проведення о^нки гормонального стану фето-плацентарного комплексу у 106 вагтних '¡з ЕБВчнфекц'ею вивчено ендокринологiчнi показники. Встановлено, що у вагтних iз реактива^ею ЕБВчнфекци протягом геста^йного процесу характера в/'рог/'днi дисгормональнi порушення: прогресивне зниження р'тня естролу до 23,8±1,6 нмоль/л, плацентарного лактогену до 299,5±16,2 нмоль/л та прогестерону до 348,6±12,5 нмоль/л на фонi одночасного пдвищення вмсту кортизолу до 989,3±15,6 нмоль/л. Це свдчить про розвиток плацентарно)' дисфункцii.

Кпючов1 слова: гормони, фетоплацентарний комплекс, ваптнють, Епштейна-Барр в1русна 1нфекц1я.

Дослiдження виконано у вiдповiдностi до плану програми науково-дослiдних робт кафедри охорони материнства та дитин-ства факультету пслядипломно) освimи та доушверситетсько)' тдготовки Ужгородського национального унiверситету «Оценка та шляхи покращення репродуктивного здоров'я жнки, перинаmальнi аспекти вагimносmi в умовах несmачi йоду i еколоячного навантаження» (державний реестращйний № 0110U001968).

Вступ

Останшми роками спостер^аеться зростання ктькост хворих, як страждають вщ хрошчних рецидивуючих герпесвiрусних шфекцш, особливо зумовпених вiрусом Епштейна-Барр (ЕБВ). 1нфкованють ЕБВ поширена глобально, майже у 90% населення у вiцi старше 30 рош виявляють специфiчнi антитта, близько 50% населення переносять шфекцшний мононуклеоз в дитячо-му або пщл^ковому вiцi в машфестнш форм^ шша частина населення в атиповш: стертш або патентнш формi [1, 4].

ЕБВ видтяеться з оргашзму хворого або в^ русоноая з орофарингеальним секретом, що е основним джерелом шфкування. Шляхи пере-дачi вiрусу рiзноманiтнi: пов^ряно-краппинний, контактно-побутовий, трансфузшний, статевий, трансплацентарний [3, 6]. Первинне шфкування призводить до довiчноТ хрошчноТ персистенци збудника [4, 5].

Хрошчна ЕБВ-шфек^я належить до найбтьш актуальних проблем сучасносп, що пов'язано з широким епiдемiчним поширенням захворюван-ня, тривалим його переб^ом з перюдичною реа-ктивацiею шфекцшного процесу, можпивiстю розвитку ускладнень i несприятливих резупьтатiв (онкозахворювання, ау^мунна патопогiя), тру-днощами в дiагностицi, розвитком даноТ шфекци у 20-35% оаб пiспя гостроТ фази шфекцшного процесу [5, 6].

При гострш або активнш шфекци переважае Этична реппiкацiя вiрусу, що призводить до за-

гибепi, пiзису к™тини-хазяТна. Л^ичш форми ЕБВ-iнфекцiТ е загрозпивим чинником розвитку переривання ваптносН передчасних попоив, а також внутрiшньоутробного iнфiкування (ВУ1) плода. У структурi ВУ1 ЕБВ-шфек^я займае ва-жливе мiсце, скпадаючи 50% [1, 5].

Важлива роль у забезпеченш нормального переб^у вагiтностi належить функци плацентарного комплексу, який синтезуе ряд гормошв. Розвиток синдрому ппацентарноТ недостатност обумовпений розпадом фiзiопогiчноТ взаемодiТ мiж материнським, ппацентарним та пподовим компонентами фетоппацентарноТ системи. При цьому розвиваються дистрофiчнi змiни у плаценту що супроводжуються розпадом ТТ фермента-тивноТ та гормонапьноТ функци. Порушення гормонально!' функци плацентарного комплексу, як оцiнюються за змiною рiвня гормонiв, що проду-куються ним, лежать в основi патогенезу рiзно-манiтних ускладнень вагiтностi, в тому числ i при рiзнiй акушерськш патопогiТ [2].

Мета дослiдження

Вивчити ендокринолопчш показники для проведення оцшки гормонального стану фетоппа-центарного комплексу у ваптних iз Епштейна-Барр вiрусною iнфекцiею.

Матерiали та методи дослщження

Для вирiшення поставпеноТ мети обстежено 106 вагiтних iз ЕБВ-iнфекцiею, якi перебувапи на пкуванш у вiддiпеннi екстрагенiтапьноТ патопогiТ Ужгородського мюького попогового будинку. До

АктуальН проблеми сучасно! медицины

основно' групи увшшли вагiтнi iз реактивацieю ЕБВ-шфекци (71 жiнка). Контрольну групу скла-ли 35 вагiтних iз латентною ЕБВ-iнфекцieю, без обтяженого акушерсько-гiнекологiчного анамнезу, гестацшних ускладнень та соматично' патологи. У всiх цих ваптних протягом гестацiйного процесу визначали в периферичнш кровi рiвень гормошв: естрiолу, прогестерону, кортизолу та плацентарного лактогену. Визначення гормошв проводили шляхом iмуноферментного аналiзу з використанням тест-систем.

Результати дослщжень оброблено за допо-могою пакету прикладних програм <^а^юа». Для оцiнки достовiрностi (р) рiзницi мiж групами показникiв використовувався притерт Стьюде-нта. У науковiй робот був прийнятий рiвень дос-товiрностi р<0,05.

Середнiй вiк ж1нок основно' групи склав 27,4±1,3 роки, контрольно''' - 23,5±1,6 рокiв (р<0,05).

Результати та 1х обговорен ня

Згщно отриманих результатiв, основним ускладненням I половини ваптносп у жiнок iз реактивацieю ЕБВ-шфекци е загроза перериван-ня вагiтностi у 56,3% випадмв, на вiдмiну вiд ваптних iз латентною ЕБВ-iнфекцiею, в яких загроза переривання ваптносп зустрiчалася у 5,7% (р<0,05) випадкiв. У II половит ваптносп у осно-внiй групi вагiтних одним iз основних ускладнень була загроза передчасних полопв - 53,5% проти 8,6% (р<0,05) у групi контролю. Особливо звер-тае на себе увагу частота ускладнень з боку плода у жшок основно' групи: синдром затримки розвитку плода - 39,4% проти 2,8% (р<0,05) у контрольнш груш та дистрес плода - 16,9% у основнш груш проти 2,8% (р<0,05) у груш конт-

ролю. Слщ вщм^ити, що 50,7% д^ей вiд матерiв iз реактива^ею ЕБВ-шфекци народились з малою масою при народженнi та 49,3% були недо-ношеними. В жшок iз латентною ЕБВ-iнфекцiею мала маса новонародженого спостер^алась тiльки в одному випадку - 2,8% (р<0,05), недо-ношених новонароджених не було.

Оцшка ендокринно' функци плаценти у цих ваптних проводилася за рiвнем гормошв фетоп-лацентарного комплексу у таких термшах: 18 -20, 28 - 30 та 34 - 36 тижшв ваптносп.

Аналiз дослщжуваних параметрiв у 18 - 20 тижшв ваптносп показав вiдсутнiсть достовiрних вщмшностей з боку ендокринологiчних показни-ш мiж групами дослiджуваних вагiтних (р>0,05).

Оцiнюючи ендокринологiчнi показники гормонально' функци плаценти в 28 - 30 тижшв вапт-ностi (табл. 1) виявлено, що розпочинаючи з 28 тижшв ваптносп, рiвень прогестерону у ваптних основно' групи становив - 312,6±27,2 нмоль/л i був достовiрно нижче, нiж у жшок контрольно' групи - 685,7±25,3 нмоль/л (р<0,05). Спостер^а-лося вiрогiдне зниження рiвня естрiолу до 24,5±1,3 нмоль/л у основнш груш ваптних, пор^ вняно з групою контролю, в якш концентра^я естрiолу склала 46,8±1,2 нмоль/л (р<0,05) при одночасному збтьшенш вмiсту кортизолу до 986,2±13,4 нмоль/л проти 451,5±19,2 нмоль/л у контрольнш груш (р<0,05).

Це можливо пояснити тим, що в ц термiни фетоплацентарний комплекс (ФПК) продовжуе знаходиться в станi напруження. Кл^чно це проявлялось у симптомах загрози передчасних полопв у 53,5% спостережень у ваптних основной групи.

Таблиця 1

окринолоячн показники в 28-30 mижнiв вагiтностi (нмоль/л)

Показник Групи жЫок

Контрольна група (п=35) Основна група (п=71)

Естрюл 46,8±1,2 24,5+1,3*

Прогестерон 685,7+25,3 312,6+27,2*

Кортизол 451,5+19,2 986,2+13,4*

Плацентарний лактоген 264,2+18,4 252,1+12,5

Примтка. *- рiзниця досmовiрна вiдповiдно КГ (р<0,05).

Змши ендокринолопчних показниш у 34 - 36 тижшв ваптносп (табл. 2), носили бтьш вира-жений характер. Це шдтверджувалося прогреси-вним зменшенням рiвня естрюлу до 23,8±1,6 нмоль/л у основнш груш проти 69,5±1,4 нмоль/л у контрольнш груш (р<0,01), плацентарного лактогену до 299,5±16,2 нмоль/л у ваптних основно' групи, порiвняно з ваптними контрольно' групи -459,2±18,3 нмоль/л (р<0,05) та прогестерону до

348,6±12,5 нмоль/л у основнiй груш проти 864,3±14,7 нмоль/л у груш контролю (р<0,05). Спостерiгалося значне збтьшення вмiсту кортизолу до 989,3±15,6 нмоль/л у жiнок основно' групи в порiвняннi з жшками контрольно' групи, в яких рiвень кортизолу становив 556,4±12,6 нмоль/л (р<0,01).

Таблиця 2

Ендокринологiчнi показники в 34-36 mижнiв вагimносmi (нмоль/л)

Показник Групи жЫок

Контрольна група (п=35) Основна група (п=71)

Естрюл 69,5+1,4 23,8+1,6**

Прогестерон 864,3+14,7 348,6+12,5*

Кортизол 556,4+12,6 989,3+15,6**

Плацентарний лактоген 459,2+18,3 299,5+16,2*

Примтка. *- рiзниця досmовiрна вiдповiдно КГ (р<0,05); **(р<0,01).

В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академЫ»

У жшок контрольно' групи piBeHb естрюлу зростав i3 збтьшенням термшу вагiтностi, на Bi-дмiну вщ жiнок основно' групи. У терм^ 28 - 32 тижнi ваптносп концентрацiя естрiолу в основнiй груш була у 2 рази нижчою порiвняно i3 контрольною групою, а в 34 - 36 тижшв гестаци' - у 3 рази нижчою, шж у груш контролю (р<0,01).

Аналiзуючи динамiку плацентарного лактоге-ну у жiнок обох груп в^^чено, що у ваптних основно!' групи середш значення концентраци' цьо-го гормону були нижчими протягом всього гес-тацшного процесу. Зниження рiвня плацентарного лактогену у жшок основно' групи, починаю-чи вже з другого триместру ваптносп (врахову-ючи соматотропну дш гормону) пояснюе змiни маси плода, яка значно менша в порiвняннi з ко-нтрольними даними. У ваптних обох груп спо-стер^аеться тенденцiя до поступового збть-шення рiвня прогестерону, але у ваптних основно'' групи середш значення концентраци даного гормону були суттево нижчими на протязi вае' ваптносп, на вiдмiну вiд жшок iз фiзiологiчним перебiгом вагiтностi. Зниження рiвня прогестерону в сироватц кровi вагiтних сприяе порушен-ню матково-плацентарного кровообiгу за раху-нок пщвищено'Г скоротливо' активностi матки. Як наслщок, це спричиняе гiпоксiю внутршньоутро-бного плода. Значне падiння рiвня прогестерону в кровi вагiтних призводить до перюдичного пщ-вищення скоротливо' активносп матки, i, як наслщок, зумовлюе синдром затримки розвитку плода.

Висновки

Отримаш результати свiдчать, що у ваптних iз реактивацiею ЕБВ-шфекци, починаючи з 28 -30 тижшв ваптносп, в^^чено достовiрне зниження рiвня естрiолу, прогестерону та плацентарного лактогену на фош одночасного шдви-щення вмiсту кортизолу. При збтьшенш термшу ваптносп дисгормональш порушення прогресу-ють. Вiдсутнiсть позитивно'' динамки у продукци прогестерону та плацентарного лактогену, як правило, характеризуе зниження гормонально''

Реферат

ОЦЕНКА ГОРМОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСА У БЕРЕМЕННЫХ С ЭПШТЕЙНА-БАРР ВИРУСНОЙ ИНФЕКЦИЕЙ Пекарь А.Ю., Мицода Р.М.

Ключевые слова: гормоны, фетоплацентарный комплекс, беременность, Эпштейна-Барр вирусная инфекция.

Вирус Эпштейна-Барр (ЭБВ) распространен везде, антитела к вирусу обнаружены во всех исследуемых популяциях, им заражено 90% населения земного шара. Эпштейна-Барр вирусная инфекция (ЭБВ-инфекция) может быть причиной развития различных патологических состояний, имеет высокий удельный вес в структуре внутриутробных инфекций. С целью проведения оценки гормонального состояния фетоплацентарного комплекса в 106 беременных с ЭБВ-инфекцией изучено эндокринологические показатели. Установлено, что у беременных с реактивацией ЭБВ-инфекции в течении гестаци-онного процесса характерны вероятные дисгормональные нарушения: прогрессивное снижение уровня эстриола в 23,8±1,6 нмоль/л, плацентарного лактогена к 299,5±16,2 нмоль/л и прогестерона в 348,6±12,5 нмоль/л на фоне одновременного повышения содержания кортизола в 989,3±15,6 нмоль/л. Это свидетельствует о развитии плацентарной дисфункции.

функци плаценти, що призводить до плацентар-но' дисфункци, а зниження концентраци естрюлу призводить до загрозливого стану плода як пщ час ваптносп, так i в пологах.

Перспективи подальших дослщжень

Плануеться розробка лкувально-профтактичного та прогностичного алгоритму у цш груш ваптних на основi отриманих результа-тв наукових дослщжень.

Лтература

1. Савченко Т.Н. Беременность и инфекция, вызванная вирусом Эпштейна-Барр / Т.Н. Савченко, В.А. Алешкин, М.И. Агаева [и др.] // Здоровье женщины. - 2015. - №1. - С. 17 - 21.

2. Герман Л.В. Оцшка гормонального стану фетоплацентарного комплексу у ваптних з невиношуванням / Л.В. Герман, 1.В. Кал^ новська // Неонатолопя, хiрургiя та перинатальна медицина. -2015. - Т. 5, №1 (5). - С. - 56 - 60.

3. Леженко Г.О. 1нфекцшний мононуклеоз у дггей: кшшко-iмунологiчна характеристика / Г.О. Леженко, О.В. Усачова, S.A. СтЫа [та Ы.] // Актуальная инфектология. - 2013. - №1 (1). - С. 56 - 60.

4. Дуда О.К. Клтчш форми хрошчно'' Епштейна-Барр вiрусноT ш-фекцп: питання сучасно'' дiагностики та лкування / О.К. Дуда, Р.О Колесник, М.В. Окружнов [та Ы.] // Актуальная инфектология. - 2015. - №1 (6). - С. 35 - 40.

5. Крамарев С.А. Эпштейна-Барр вирусная инфекция у детей / С.А. Крамарев, О.В. Выговская // Актуальная инфектология. -

2013. - №1 (1). - С. 73 - 78.

6. Покровська Т.В. Хрошчна Епштейна-Барр вiрусна шфекщя -актуальш питання / Т.В. Покровська // 1нфекцшш хвороби. -

2014. - № 2. - С. 70 - 74.

References

1. Savchenko T.N. Beremennost' i infekcija, vyzvannaja virusom Jepshtejna-Barr / T.N. Savchenko, V.A. Aleshkin, M.I. Agaeva [i dr.] // Zdorov'e zhenshhiny. - 2015. - №1. - S. 17 - 21.

2. German L.V. Ocinka gormonal'nogo stanu fetoplacentarnogo kompleksu u vagitnih z nevinoshuvannjam / L.V. German, I.V. Kalinovs'ka // Neonatologija, hirurgija ta perinatal'na medicina. -

2015. - T. 5, №1 (5). - S. - 56 - 60.

3. Lezhenko G.O. Infekcijnij mononukleoz u ditej: kliniko-imunologichna harakteristika / G.O. Lezhenko, O.V. Usachova, S.A. Silina [ta in.] // Aktual'naja infektologija. - 2013. - №1 (1). - S. 56 - 60.

4. Duda O.K. Klinichni formi hronichnoT Epshtejna-Barr virusno'' infekci'': pitannja suchasno'' diagnostiki ta likuvannja / O.K. Duda, R.O Kolesnik, M.V. Okruzhnov [ta in.] // Aktual'naja infektologija. -2015. - №1 (6). - S. 35 - 40.

5. Kramarev S.A. Jepshtejna-Barr virusnaja infekcija u detej / S.A. Kramarev, O.V. Vygovskaja // Aktual'naja infektologija. - 2013. -№1 (1). - S. 73 - 78.

6. Pokrovs'ka T.V. Hronichna Epshtejna-Barr virusna infekcija -aktual'ni pitannja / T.V. Pokrovs'ka // Infekcijni hvorobi. - 2014. - № 2. - S. 70 - 74.

АктуальН проблеми сучасно!' медицини

Summary

EVALUATION OF HORMONAL STATUS OF FETOPLACENTAL COMPLEX IN PREGNANT WOMEN WITH EPSTEIN-BARR VIRAL INFECTIONS Pekar A. Yu., Mitsoda R. M.

Key words: hormones, fetoplacental complex, pregnancy, Epstein-Barr virus infection.

Epstein-Barr virus (EBV) is distributed everywhere, antibodies to the virus are found in all populations studied, the virus infections about 90% of the world population. Epstein-Barr virus (EBV) infection can cause a variety of pathological conditions; it has a high share in the structure of intrauterine infections. In order to assess the hormonal state of fetoplacental complex in 106 pregnant women with EBV infection we studied endocrinological indicators. It was found that pregnant women with reactivation of EBV infection during gestation demonstrated probable dyshormonal impairment: a progressive decrease in the estriol level to 23,8 ± 1,6 nmol / L, placental lactogen to 299,5 ± 16,2 nmol / L and progesterone to 348.6 ± 12.5 nmol / L in the simultaneous increase in cortisol 989.3 ± 15.6 nmol / L. It shows the development of placental dysfunction.

УДК 616.831-006.6-033.8-085.849-089

Пятикоп В.А., Аль-Травнех М.А., Старенький В.П.,

Карвасарская В.В., Котляревский Ю.А.

СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ РЕЗУЛЬТАТОВ РАДИОТЕРАПИИ МЕТАСТАТИЧЕСКИХ ОПУХОЛЕЙ ГОЛОВНОГО МОЗГА ИЗОЛИРОВАННО И В КОМБИНАЦИИ С НЕЙРОХИРУРГИЧЕСКИМ ЛЕЧЕНИЕМ

Харьковский национальный медицинский уыверситет,

Институт медицинской радиологии им. С.П. Григорьева НАМН Украины, г. Харьков,

Харьковская областная клиническая больница — Центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф

С целью оптимизации результатов лечения метастатических опухолей головного мозга путем сравнительного анализа результатов радиотерапии изолированно и в комбинации с нейрохирургическим лечением обследованы 34 пациента с диагнозом метастаза в головной мозг, среди которых были выделены когорты пациентов, получавших только дистанционную лучевую терапию на аппарате Clinac 600C, и пациентов, получавших перед этим нейрохирургическое лечение в объеме костно-пластической трепанации черепа, удаления внутримозгового образования. В обеих группах отмечалось улучшение качества жизни в виде уменьшения неврологического дефицита (уменьшение головных болей, когнитивных нарушений, вестибуло-атаксических расстройств). Установлено, что как применение комбинированного лечения метастазов в головной мозг, так и только лучевой терапии приводят к стабилизации или частичной регрессии метастатического процесса головного мозга согласно оценке непосредственных результатов, полученных через 6 месяцев после окончания лечения по данным МРТ с внутривенным контрастированием. Комбинированное лечение единичного метастатического поражения головного мозга, включающее в себя хирургический этап в виде удаления метастаза с последующим курсом радиотерапии, эффективнее по сравнению с проведение курса радиотерапии по данным одногодичной выживаемости (65 % и 47 % соответственно), общей выживаемости (15 и 9 месяцев соответственно). Переносимость лечения в обеих группах удовлетворительная: грубых реакций со стороны нервной системы не наблюдалось, лучевые реакции кожи 1 степени и нейтропения 1 степени не явились противопоказанием к специальному лечению и позволили закончить лечение в полном объеме. Перспективой дальнейших исследований является проведение сравнительного анализа лечения метастатических опухолей головного мозга с учетом гистологической структуры метастаза. Ключевые слова: метастатическая опухоль головного мозга, лечение, радиотерапия, нейрохирургия, эффективность.

Изложенный материал является фрагментом научно-исследовательской работы кафедры нейрохирургии Харьковского национального медицинского университета на тему: «Разработать методы лечения больных дегенеративными, сосудистыми заболеваниями нервной системы и последствиями черепно-мозговой травмы с помощью использования стромаль-ных аутоклеток костного мозга», государственный регистрационный номер 0113U002539.

Сегодня как в Украине, так и во всем мире в структуре онкологических заболеваний человека опухоли центральной нервной системы составляют порядка 2-5 % [5], среди них новообразования внемозгового происхождения (метастатические) — не менее 5 % [1], 20-40 % [6, 9], с точки зрения же большинства авторов — наблюдаются в подавляющем числе случаев, превышая частоту первичных опухолей головного мозга [2, 11, 13]. По данным эпидемиологических

исследований, выполненных в различных регионах планеты, частота выявления вторичных опухолей головного мозга составляет 14-16 случаев на 100 000 населения [2, 3, 4]. Величина этого показателя ниже в развивающихся странах (поскольку пациенты из-за отсутствия адекватной медицинской помощи зачастую погибают вследствие развития первичного опухолевого процесса раньше, чем происходит его метастазирование в головной мозг с развитием

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.