CC BY
71
Реферат
КЛ1Н1ЧНИЙ ВИПАДОК ХВОРОБИ ОЛЬС З БОЛЬОВИМ СИНДРОМОМ Молотяпн Д.Г., Паштаы Р.В., Кудрiк О.А., Кравчун П.Г. K™40Bi слова: хондроматоз, хвороба Олье, клiнiчний випадок.
Матер1ал викладений на приклад! кл1н1чного випадку. У жшки 36 рок1в була д1агностована хвороба Олье. Цей випадок звернув на себе увагу завдяки наявност1 у хворо''' середнього в1ку вперше виявле-но1 енхондроми стегново' кютки з вираженим больовим синдромом.
Summary
CLINICAL CASE OF OLLIER'S DISEASE WITH PAIN SYNDROME Molotyagin D. H, Pashtiani R. V., Kudryk O. A., Kravchun P. G. Key words: chondromatosis, Ollier's disease, clinical case.
This article describes a clinical case of Ollier's disease, which was diagnosed in a 36 year old woman. This case was paid attention to because the middle-aged female patient was first diagnosed to have d femoral enchondroma accompanied with severe pain syndrome.
УДК: 616.831-001-073.756.8-073.8:796.83 Муравський А.В., Земскова О.В.
ОСОБЛИВОСТ1 МРТ ЗМ1Н У БОКСЕР1В З ПЕРЕНЕСЕНИМИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВИМИ ТРАВМАМИ
Нацюнальна медична акаде1^я пюлядипломноТ ocBi™ iMeHi П.Л. Шупика МОЗ УкраТни, Кшв, УкраТна; ДУ "1нститут нeйрохiрургN iMeHi академка А.П. Ромоданова НАМН УкраТни", КиТв, УкраТна.
На сьогодн/'шн/'й день недостатньо вивчен та проанал1зован1 нейров1зуал1зац1йн1 змни у боксер'т, як перенесли черепно-мозковi травми (ЧМТ). Для виявлення таких зм/'н найбльш ¡нформативною е магштно-резонансна томограф1я (МРТ). Мета досл'дження - вивчити особливостi МРТ зм/'н у бок-серв з перенесеними ЧМТ. Матер1али i методи. Проведено МРТ головного мозку 174 боксерам-любителям вком в'д 16 до 42 рок'т, як перенесли повторн1 легк ЧМТ в анамнез'!. У контрольн1'й груп1 обстежено 30 практично здорових людей аналогчного вку. Пац1енти анал'зувались за стат-тю, вком, ваговою категор'ею, клькстю проведених поединк'т. Результати. В'дзначено достов'р-не збльшення ширини бокових шлуночюв (БШ) з двох стор1н, III шлуночка та порожнини прозоро'У перегородки (ППП) у боксер'т, серед яких домнували чоло&ки. Мало мсце збльшення ширини бШ з двох стор1н, III шлуночка та ППП зi збльшенням вку, ваговоУ категори, клькостi проведених поеди-нк'т. Нормальна МРТ картина головного мозку частше зустр'чалась у боксер'т-ж'ток, наймолодшш &ковш груп1. В'дзначено наростання частоти розширення ППП з збльшенням вку, клькостi проведених поединк'т. Мало мсце зростання частоти вогнищ зм1неного МР-сигналу (субкортикально, перивентрикулярно) з збльшенням в1ку. Частота арахно'Удальних кист збльшувалась з збльшен-ням ваговоТ категори, а частота дифузного розширення пдпавутинних простор1в наростала з збльшенням клькостi проведених поединюв. Висновки. У боксер'в, як перенесли в анамнез! повтор-н1 легк ЧМТ, мають мсце змни за даними МРТ головного мозку як зi сторони л1кворних шлях1в, так i речовини головного мозку. Вивчення особливостей МРТ картини у боксер'т дасть можливсть прогнозувати Ух змагальну д1яльнють, вчасно д'агностувати порушення зi сторони головного мозку, провести необх'днi л1кувально-профтактичн1 заходи з метою попередження можливих вддале-них насл'дюв травми.
IK"^40Bi слова: черепно-мозкова травма, боксер, магнитно-резонансна томографiя.
Вступ лiзацiйних дослщженнях [4].
...... Вивчення взаемозв'язку виявлених змш за
На сьогодшшнш день недостатньо вивчеш та 3 к
■ «г ■ ■ даними МРТ головного мозку у боксeрiв за стат-
проаналiзованi особливост змш за даними маг- н " у
. .... /■ ■ г-)т\ к тю, в^ом, ваговою катeгорieю, ктькютю прове-
нггно-резонансно1 томографи (МРТ) у боксeрiв, ' к к
. дених поединш дасть можливють прогнозувати
як перенесли чeрeпно-мозковi травми (ЧМТ) [5; н н н т^тш^ю проспи
I. -с-. ^ ^ розвиток подальших ускладнень зi сторони го-
7]. Найбтьш типовими знахiдками за даними ^ « „и-
МрТ головного мозку при повторних ЧМТ, зок- ловного мозку та розробити методи Тх профiлак-
тики
рема у боксeрiв, е атрофiя мозковоТ речовини,
наявнють порожнини прозороТ перегородки Мета дослщження
(ППП), вогнищeвi ураження субкортикально! та Вивчити особливост МРТ змiн у боксeрiв з
перивентрикулярноТ бiлоТ речовини за типом перенесеними черепно-мозковими травмами. глюзу [2; 3; 6; 8]. Однак, проведено мало досл^
джень серед боксерськоТ популяцiТ, якi змогли б Матерюли та методики
довести, що юнуе виражена корeляцiя мiж бок- Дослiджeння проведено у дшчих боксeрiв-
сом i передбачуваними змшами при нeйровiзуа- любитeлiв високоТ квалiфiкацi!, якi перенесли в
aHaMHe3i повторы ЧМТ. На 6a3i ДУ «1нститут нейрохiрургiТ iMeHi академiка А.П.Ромоданова» НАМН УкраТни" протягом 2010-2014 рр. обсте-жено 174 боксерiв, з них чоловшв - 138 (79,31%), жшок - 36 (20,69%).
Критерiями включення до основноТ групи були: заняття боксом на професшному рiвнi (спор-тивне звання не нижче кандидата в майстри спорту), вк спортсменiв (16-42 роки), наявнiсть в анамнезi перенесених нокаутiв (нокдаунiв), дос-татнiй для участi в дослщженш освiтнiй рiвень спортсмена, отримання шформованоТ' добров^ льноТ згоди на участь у дослщженш.
Критерiями виключення були: вщсутнють занять боксом на професшному рiвнi (спортивне звання нижче кандидата в майстри спорту), вк спортсмешв (молодшi 16 та старшi за 42 роки), наявнiсть соматичноТ та психiчноТ патологiТ, хро-шчних захворювань нервовоТ системи, ознак го-строго запалення, ревматичних та ау^мунних захворювань, зловживання алкоголем, вщмова патента вiд дослiдження.
Серед обстежених боксерiв було 31 кандидат в майстри спорту (17,82%), 83 - майс^в спорту (47,70%), 47 - майс^в спорту мiжнародного класу (27,01%), 13 - заслужених майс^в спорту (7,47%). Вк представникiв основноТ групи коли-вався вiд 16 до 42 рош, середнiй вiк склав 22,29±2,36 роки. Боксери у вiковому дiапазонi 16-20 рокiв складали 66 (37,93%) оаб, 21-25 ро-кiв - 67 (38,51%), бтьше 26 рош - 41 (23,56%).
Боксерiв-легковаговикiв (48-63кг) було 56 (32,18%), середньоваговикiв (64-80кг) - 73 (41,96%), важковаговикiв (бтьше 81кг) - 45 (25,86%). Ктькють проведених боксерських пое-динкiв у кожного з обстежених становила вщ 25 до 315, загальна ктькють ЧМТ у виглядi перенесених нокдаушв (нокаутiв) в залежностi вщ три-валостi спортивно!' кар'ери коливалась вщ 1 до 15. Серед дослщжених боксерiв 60 (34,48%) провели менше 100 поединкiв, 66 (37,93%) -100-200 поединмв, 48 (27,59%) - бтьше 200 по-единш. Обстежуванi боксери знаходилися у пщ-готовчому перiодi на тренувальному зборк
Контрольну групу склали 30 чоловк вiком вiд 18 до 32 ромв (середнiй вiк 23,11 ±3,09 роки), ям не займались боксом i не мали в анамнезi пере-несених ЧМТ.
Структурнi змiни речовини головного мозку, розмiри, кiлькiсть та локалiзацiя вогнищ змiненоТ щiльностi, змши лiквороносних шляхiв вивча-лись методом МРТ. МРТ головного мозку проводили на апаратах «Magnetom Concerto» (Siemens, Ымеччина) та "Intera 1,5 Tl" (Philips, Нщерланди) з iндукцiею магнiтного поля вщпов^ дно 0,2 та 1,5 Тесла. Протокол МРТ-обстеження включав як стандарты послщовносп, так i посл^ довностi, що дозволяють отримати додаткову шформацш при визуалiзацiТ складних анатомiч-
них дiлянок (наприклад, мосто-мозочковий кут, орбiтальнi структури, селярна зона, шишкопод^ бна залоза): Т1 зважеш зображеннi (ЗЗ), Т2 ЗЗ, 3DT2-DRIVE послiдовнiсть з високим ступенем роздтьноТ здатностi (T2 weighted turbo spin echo sequence) в протоколi T2W VISTA у "Philips" (аналог у "Siemens" послщовнють TRUFI - true fast imaging with steady-state free precession), Т2 STIR та Т1 STIR послщовносп з пригшченням сигналу вщ жировоТ тканини (T1, Т2 weighted inversion recovery based sequence with fat suppression), протоколи Т2 FLAIR (T2 weighted fluid attenuated inversion recovery) та TIRM (turbo inversion recovery magnitude) з пригшченням МР-агналу вщ вiльноТ рщини. МРТ виконувалась без парамагнiтного контрастування. Товщина зрiзiв становила 1-3 мм. Сери МР-томограм виконува-ли в аксилярнш, сагiтальнiй та фронтальнiй про-екцiях.
При проведеннi МРТ нами вивчались наяв-нiсть структурних змш головного мозку, вогнищ змiненого МР-сигналу, ознаки порушення лкво-роциркуляцiТ, змши з боку лкворних шляхiв та пщпавутинних просторiв (ПП), Тхнi поширенють i вираженiсть. Також вимiрювались: iндекс сере-динних структур (1СС), ширина переднього рогу бокового шлуночка (БШ) на рiвнi отвору Монро, ширина III шлуночка, при наявност - ширина ППП. В нормi 1СС складае >4, ширина переднього рогу БШ <12 мм (на рiвнi отвору Монро) у до-рослих до 40 рош, ширина III шлуночка <7 мм у дорослих до 60 рош [1]. Якщо рiзниця в показ-никах ширини передшх ропв БШ на рiвнi отвору Монро складала бтьше 2мм, вважали, що мае мюце асиметрiя БШ. Якщо ширина ППП складала бтьше 2мм, вважали, що мае мюце розши-рення ППП.
Для обробки i статистичного аналiзу резуль-татiв дослiдження використовували статистичну програму SPSS 13.0 для Windows. Розраховува-ли: середш значення, стандартне вщхилення, стандартну похибку середньоТ величини, 95% довiрчi межi. Кореляцiйний аналiз проводили за методом Пiрсона (параметричний метод) та за Стрменом (непараметричний метод). Нульову ппотезу (про вщсутнють вщмшностей мiж змш-ними) вщкидали при р<0,05.
Результати та ix обговорення
МРТ змiни зi сторони головного мозку, ям мали мюце у представнимв основноТ та контрольно!' групи, ми аналiзували за ктькюними та якю-ними характеристиками. Ктькюш змiни характе-ризували розмiри шлуночковоТ системи. Якiснi змши вщображали змiни зi сторони лкворних шляхiв та мозковоТ речовини.
Проаналiзованi розмiри шлуночковоТ системи як у представниш основноТ, так i контрольной' групи знаходились в межах норми. Для основноТ
групи характерним було достовiрне збтьшення ширини БШ з двох сторш, ширини III шлуночка, ширини ППП в порiвняннi з контрольною групою (табл. 1). Показник 1СС у боксерiв був нижчим, шж в контрольнш групi.
Характеризуючи гендернi особливост розм^ рiв шлуночковоТ системи, можна вщзначити, що мало мiсце достовiрне збiльшення ширини правого БШ, III шлуночка та ППП у боксерiв-чоловшв в порiвняннi з боксерами-жшками. Ши-
рина лiвого БШ у чоловiкiв-боксерiв також пере-вищувала показники боксерiв-жiнок, однак дана рiзниця не була статистично достовiрною. Не виявлено вираженоТ рiзницi в показниках 1СС за статевими ознаками. Встановлено зворотнш ко-реляцiйний зв'язок мiж шириною правого БШ, III шлуночка та статтю (r=-0,29, p<0,05) та (r=-0,36, p<0,01) вiдповiдно. Виявлено зворотнш кореля-цiйний зв'язок мiж шириною ППП та статтю (r=-0,32, p<0,01).
Таблиця 1
Po3Mipu шлуночковоТ системи у 6oKcepie
Групи к-ть, n Розмiри шлуночковоТ системи, мм
1СС Ширина БШ справа Ширина БШ злiва Ширина III шлуночка Ширина ППП
Основна группа 174 4,79±0,06 5,76±0,11 ** 5,69±0,12 ** 4,32±0,10 ** 1,96±0,14 **
Контрольна група 30 5,05±0,16 4,50±0,21 4,48±0,21 3,66±0,12 1,07±0,15
Розподт за статтю
Чоловки 138 4,80±0,07 5,91±0,12 # 5,78±0,13 4,50±0,11 ## 2,17±0,17 ##
Жшки 36 4,79±0,11 5,20±0,26 5,34±0,29 3,65±0,15 1,17±0,16
Розподт за вком
16-20 роив 66 4,88±0,10 5,71±0,18 5,63±0,21 4,10±0,14 1,74±0,14
21-25 роив 67 4,83±0,09 5,74±0,19 5,64±0,19 4,27±0,15 1,90±0,23
> 26 роюв 41 4,60±0,11 5,87±0,23 5,85±0,21 4,76±0,26 2,42±0,40
Розподт за ваговою категорiею
Легковаговики 56 4,73±0,09 5,65±0,21 5,48±0,23 3,90±0,16 - 1,62±0,16
Середньоваговики 73 4,77±0,09 5,66±0,15 5,62±0,16 4,26±0,16 _ _ 1,95±0,21
Важковаговики 45 4,92±0,14 6,07±0,25 6,05±0,25 4,94±0,21 2,40±0,37
Розподт за ктькютю проведених поединюв
<100 поединюв 60 4,73±0,10 5,55±0,17 5,69±0,21 4,21±0,15 1,35±0,12 л/°°
100-200 поединюв 66 4,87±0,09 5,75±0,18 5,65±0,16 4,33±0,16 2,13±0,23
> 200 поединюв 48 4,78±0,12 6,05±0,24 5,74±0,27 4,45±0,22 2,49±0,36
Примтки: ** - docmoeipHa pi3Huup з групою контролю (p<0,01); # - docmoeipHa рзниця з групою жнок (p<0,05);
## - дocmoвipнa pi3Huufl з групоюжiнoк (p<0,01); - - дocmoвipнa pi3Huup з групою середньоваговиюв (p<0,05);
- дocmoвipнa piзниuя з групою важковаговиюв (p<0,01) ; л - дocmoвipнa piзниuя з групою, яка провела 100-200 поединюв (p<0,05); °° - дocmoвipнa piзниuя з групою, яка провела >200 поединюв (p<0,01).
Оцшюючи залежнють розмiрiв шлуночковоТ системи вщ вку, звертае на себе увагу збтьшення ширини Бш з двох сторш, III шлуночка та ППП з вком. Вщзначено зниження показниш 1СС зi збтьшенням вку. Достовiрний позитивний кореляцшний зв'язок виявлено мiж шириною III шлуночка, ППП i вком (r=0,36, p<0,01) та (r=0,29, p<0,05) вiдповiдно. Зворотнiй кореляцiйний зв'язок зафксовано при аналiзi 1СС та вку (r=-0,25, p<0,05).
Вiдзначено наростання показнимв 1СС зi зб^ льшенням ваговоТ категорiТ. Ширина БШ з двох сторш, III шлуночка, ППП збтьшувались зi зб^ льшенням ваговоТ категори. Спостерiгаеться до-стовiрне зменшення ширини III шлуночка у бок-серiв-легковаговикiв в порiвняннi з середньова-говиками та достовiрне зменшення у боксерiв-середньоваговикiв в порiвняннi з важковагови-ками. Позитивний кореляцiйний зв'язок виявлено мiж шириною лiвого БШ, шириною III шлуночка та ваговою категорiею (r=0,25, p<0,05) та (r=0,40, p<0,01) вiдповiдно. Кореляцшний зв'язок встановлено мiж шириною ППП та ваговою кате-горiею (r=0,26, p<0,05).
Мае мiсце збiльшення ширини БШ з двох сторiн, III шлуночка та ППП зi збтьшенням кть-
костi проведених поединкiв. Найменшi показники 1СС зустрiчались у боксерiв, якi провели менше 100 поединш. Ширина ППП була достовiрно зменшена у боксерiв, якi провели < 100 поединюв в порiвняннi з групами, ям провели 100-200 поединш та > 200 поединш. Встановлено позитивний кореляцшний зв'язок мiж шириною ППП та ктькютю проведених поединш (r=0,34, p<0,01).
Змши за даними МРТ головного мозку у представниш основноТ групи мали мюце як зi сторони лкворних шляхiв, так i мозковоТ речовини. Можна зауважити, що асиметрiя БШ, арахно-Тдальна киста та киста шишкоподiбноТ залози, вогнищевi змши штенсивносп МР-сигналу (субкортикально, перивентрикулярно, мозочка) зу-стрiчались тiльки у боксерiв (табл. 2). За частотою серед МРТ змш у представниш основноТ групи домшували розширення ППП, конвексита-льне та дифузне розширення пщпавутинних просторiв. Вiдповiднi змши зi сторони лiкворних шляхiв зус^чались i в контрольнiй групi, але значно рщше.
Нормальна МРТ картина головного мозку у представниш основноТ групи зус^чалась в 43,10% випадш, в той час як в груш контролю -
86,67%.
Анал1зуючи зм1ни за даними МРТ головного мозку за гендерними особливостями, можна зробити висновок, що нормальна МРТ картина част1ше спостер1галась у боксер1в-ж1нок (50,00%) в пор1внянн1 з боксерами-чолов1ками (41,30%). По частот! зустр1чаемост1 серед боксер1в-чолов1к1в в пор1внянн1 з боксерами-жшками до-м1нували розширення ППП, асиметр1я БШ. Тть-ки у боксер1в-чолов1к1в мали м1сце арахно'дальш кисти, перивентрикулярн боковим шлуночкам
вогнища та вогнище в мозочку. Серед боксер1в-жшок в пор1внянн1 з боксерами-чолов1ками час-т1ше зустр1чались - дифузне розширення конве-кситальних п1дпавутинних простор1в, кисти шиш-копод1бно' залози, вогнища субкортикально' ло-кал1зацй'. Встановлено позитивний кореляцшний зв'язок м1ж частотою зуст1чаемост1 кист шишко-под1бноТ залози та статтю (r=0,27, p<0,05). Зво-ротнш кореляц1йних зв'язок заф1ксовано при анал1з1 частоти розширення ППП та стат1 (r=-0,26, p<0,05).
Таблиця 2
Змни за даними МРТ головного мозку у 6oKcepie в 3ane^!Hocmi eid cmami
Змши за даними МРТ Основна група, n=174 Чоловши, n=138 Жшки, n=36 Контрольна група, n=30
абс. % абс. % абс. % абс. %
Асиметрiя БШ 16 9,20 13 9,42 3 8,33 - -
Розширення ППП 54 31,03 48 34,78 6 16,67 2 6,67
Дифузне розширення ПП 15 8,62 11 7,97 4 11,11 1 3,33
Розширення конвекситальних ПП 38 21,84 29 21,01 9 25,00 1 3,33
Киста арахнощальна 7 4,02 7 5,07 - - - -
Киста шишкоподiбно''' залози 5 2,87 2 1,45 3 8,33 - -
Вогнища субкортикально 3 1,72 2 1,45 1 2,78 - -
Вогнища перивентрикулярно 4 2,30 4 2,90 - - - -
Вогнища в мозочку 1 0,57 1 0,72 - - - -
Норма 75 43,10 57 41,30 18 50,00 26 86,67
Нормальна МРТ картина головного мозку ча-ст1ше зустр1чаеться у наймолодшш вшовш груш (16-20 рок1в) (табл. 3). 3i збтьшенням вшовоТ категори характерно збтьшення частоти випадкiв розширення ППП, арахно'дальних кист, вогнищ субкортикально' та перивентрикулярно' локал^ зацй'. Мае мiсце зниження частоти зус^чаемосп асиметри БШ зi збiльшенням вiку. Вогнище в мозочку мало мюце тiльки у вковш груш (бтьше 26
рош).
Виявлений позитивний кореляцiйний зв'язок мiж розширенням ППП та вiковими групами (r=0,28, p<0,05). Кореляцiйний зв'язок встановлено мiж частотою зустрiчаемостi субкортикаль-них та перивентрикулярних вогнищ та вковими групами - (r=0,31, p<0,01) i (r=0,28, p=0,05) вщ-повiдно.
Таблиця 3
3MiHU за даними МРТ головного мозку у боксерiв в залежнот eid eiKy
Змши за даними МРТ Основна група, n=174 16-20 роив, n=66 21-25 роив, n=67 Бтьше 26 роив, n=41 Контрольна група, n=30
абс. % абс. % абс. % абс. % абс. %
Асиметрiя БШ 16 9,20 8 12,12 7 10,45 1 2,44 - -
Розширення ППП 54 31,03 15 22,73 23 34,33 16 39,02 2 6,67
Дифузне розширення ПП 15 8,62 4 6,06 7 10,45 4 9,76 1 3,33
Розширення конвекситальних ПП 38 21,84 16 24,24 13 19,40 9 21,96 1 3,33
Киста арахнощальна 7 4,02 1 1,52 3 4,48 3 7,32 - -
Киста шишкоподiбно''' залози 5 2,87 3 4,55 2 2,99 - - - -
Вогнища субкортикально 3 1,72 - - 1 1,49 2 4,88 - -
Вогнища перицентри-кулярно 4 2,30 - - 1 1,49 3 7,32 - -
Вогнища в мозочку 1 0,57 - - - - 1 2,44 - -
Норма 75 43,10 32 48,48 26 38,81 17 41,46 26 86,67
Частота зус^чаемосл нормально' МРТ кар-тини головного мозку зменшувалась зi збтьшенням вагово' категори (табл. 4). Мае мюце збтьшення випадш розширення ППП зi збтьшенням вагово' категори. Асиметрiя БШ, дифузне розширення ПП частше зус^чались серед легковаговикiв. Для середньоваговикiв найбтьш характерними були кисти шишкоподiбноl залози,
вогнища, як розташовувались перивентрикуля-рно, субкортикально та в мозочку. Для важкова-говимв характерна частiша зус^чаемють розширення конвекситальних пП, арахно'дальних кист.
Мае мiсце позитивний кореляцшний зв'язок мiж частотою зустрiчаемостi арахно'дальних кист та ваговою категорiею (r=0,27, p<0,05).
Таблиця 4
3mîhu за даними МРТ головного мозку у 6oKcepie в залежнот eid ваговоТ категори'
Змiни за даними МРТ Основна група, n=174 Легко-ваговики, n=56 Середньо-ваговики, n=73 Важко-ваговики, n=45 Контрольна група, n=30
абс. % абс. % абс. % абс. % абс. %
Асиметрiя БШ 16 9,20 9 16,07 2 2,74 5 11,11 - -
Розширення ППП 54 31,03 13 23,21 24 32,88 17 37,78 2 6,67
Дифузне розширення ПП 15 8,62 7 12,50 3 4,11 5 11,11 1 3,33
Розширення конвекситальних ПП 38 21,84 13 23,21 13 17,81 12 26,67 1 3,33
Киста арахноТдальна 7 4,02 - - 3 4,11 4 8,89 - -
Киста шишкоподiбноï залози 5 2,87 2 3,57 3 4,11 - - - -
Вогнища субкортикально 3 1,72 - - 2 2,74 1 2,22 - -
Вогнища перивентрикулярно 4 2,30 - - 4 5,48 - - - -
Вогнища в мозочку 1 0,57 - - 1 1,37 - - - -
Норма 75 43,10 27 48,21 30 41,10 18 40,00 26 86,67
Частота зус^чаемосл нормально!' МРТ кар-тини головного мозку зменшувалась 3i збтьшенням млькосп проведених поединмв (табл. 5). Мае мюце збтьшення частоти розширення ППП, дифузного розширення ПП, кист шишкоподiбноï залози, субкортикальних та перивентрикулярних вогнищ зi збтьшенням ктькосп проведених поединш. Арахно!дальш кисти частше зус^ча-лись серед боксерiв, ям провели менше 100 по-единкiв. Розширення конвекситальних ПП було бтьш характерним для групи, яка провела 100200 поединш. Асиметрiя БШ найчастiше зустр^ чалась серед групи боксерiв, яка провела бть-
3mîhu за даними МРТ головного
ше 200 поединкiв. Вогнища в мозочку мали мюце ттьки в груш боксерiв, яка провела бтьше 200 поединш.
Виявлений зворотнш кореляцшний зв'язок мiж нормальною МРТ картиною та ктьмстю проведених поединш (r=-0,20, p<0,01). Встановлено позитивний достовiрний кореляцiйний зв'язок мiж розширенням ППП, перивентрикуля-рними боковим шлуночкам вогнищами та мльм-стю проведених поединкiв (r=0,38, p<0,01) i (r=0,26, p<0,05) вiдповiдно. Мае мюце кореляцшний зв'язок мiж частотою дифузного розширення ПП та ктькютю поединш (r=0,26, p<0,05).
Таблиця 5
у у боксерiв в залежнот вiд ^brncmi проведених поединюв
Змши за даними МРТ Основна група, n=174 < 100 поединюв, n=60 100-200 поединюв, n=66 > 200 поединюв, n=48 Контрольна група, n=30
абс. % абс. % абс. % абс. % абс. %
Асиметрiя БШ 16 9,20 5 8,33 4 6,06 7 14,58 - -
Розширення ППП 54 31,03 11 18,33 21 31,82 22 45,83 2 6,67
Дифузне розширення ПП 15 8,62 3 5,00 4 6,06 8 16,67 1 3,33
Розширення конвекситальних ПП 38 21,84 12 20,00 18 27,27 8 16,67 1 3,33
Киста арахнощальна 7 4,02 3 5,00 3 4,55 1 2,08 - -
Киста шишкоподiбноï залози 5 2,87 1 1,67 2 3,03 2 4,17 - -
Вогнища субкортикально 3 1,72 - - 1 1,52 2 4,17 - -
Вогнища перивентрикулярно 4 2,30 - - 1 1,52 3 6,25 - -
Вогнища в мозочку 1 0,57 - - - - 1 2,08 - -
Норма 75 43,10 34 56,67 26 39,39 15 31,25 26 86,67
Таким чином, аналiзуючи даш МРТ у представниш основно! та контрольно!' групи, можна зробити наступш висновки. Вщзначено достовiр-не збтьшення ширини БШ з двох сторш, III шлуночка та ППП у боксерiв, серед яких домшували чоловки. Мало мюце збтьшення ширини БШ з двох сторш, III шлуночка та ППП зi збтьшенням вку, вагово! категорий ктькосл проведених поединш. Збтьшення показниш 1СС спостер^а-лось зi збiльшенням вагово! категори та змен-шенням вку. Нормальна МРТ картина головного мозку частое зустрiчалась у боксерiв-жiнок наймолодшо! вково! групи (16-20 рокiв), частота зус^чаемосп нормально! МРТ картини головного мозку зменшувалась зi збтьшенням вагово! категори та мльмсп проведених поединш. Вщзначено наростання частоти розширення ППП зi збтьшенням вку, ктькосп проведених поединкiв. Мало мюце зростання частоти субкортикальних i перивентрикулярних вогнищ зi зб^ льшенням вiку, останнi зростали також зi збть-
шенням кiлькостi проведених поединш. Частота арахно!дальних кист збiльшувалась зi збтьшен-ням вагово! категори', а частота дифузного розширення ПП наростала зi збтьшенням ктькосп проведених поединш.
Висновки
Проведення МРТ дослщження на початку кар'ери боксера е доцтьним для виключення вже юнуючих змiн зi сторони головного мозку, ц данi стануть основою для порiвняння в майбут-ньому. У боксерiв, якi перенесли в анамнезi по-вторнi легкi ЧМТ, мають мiсце змiни за даними МРТ головного мозку як зi сторони лкворних шляхiв, так i речовини головного мозку. Вивчен-ня особливостей МРТ картини у боксерiв дасть можливють прогнозувати !х змагальну дiяль-нiсть, вчасно дiагностувати порушення зi сторони головного мозку, провести необхщш лкува-льно-профiлактичнi заходи з метою попере-дження можливих вщдалених наслiдкiв травми.
Лiтература
1. Мёллер Т.Б. Норма при КТ- и МРТ-исследованиях / Т.Б. Мёл-лер, Э. Райф. - М.: МЕДпресс-информ, 2013. - 256 с.
2. Aviv R.I. Cavum septi pellucidi in boxers / R.I.Aviv, G.Tomlinson, B.Kendall // Can.Assoc.Radiol.J. - 2010. - V.61. - P.29-32.
3. Forstl H. Boxing-acute complications and late sequelae: from concussion to dementia / H.Forstl, C.Haass, B.Hemmer [et al.] // Dtsch.Arztebl.Int. - 2010. - V.107. - P.835-839.
4. Handratta V. Neuroimaging findings and brain-behavioral correlates in a former boxer with chronic traumatic brain injury / V.Handratta, E.Hsu, J.Vento // Neurocase. - 2010. - V.16. - P.125-134.
5. Hart M.G. Boxing sparring complicated by an acute subdural haematoma and brainstem haemorrhage / M.G.Hart, R.A.Trivedi, P.J.Hutchinson // Br.J.Neurosurg. - 2012. - V.26. - P.776-778.
6. Hasiloglu Z.I. Cerebral microhemorrhages detected by susceptibility-weighted imaging in amateur boxers / Z.I.Hasiloglu, S.Albayram, H.Selcuk // AmJ.Neuroradiol. - 2011. - V.32. - P.99-102.
7. Kushi H. Acute subdural hematoma because of boxing / H.Kushi, T.Saito, Y.Sakagami [et al.] // J.Trauma. - 2009. - V.66. - P.298-303.
8. Orrison W. Traumatic brain injury: a review and high-field MRI findings in 100 unarmed combatants using a literature-based checklist approach / W.Orrison, E.Hanson, T.Alamo // J.Neurotrauma. - 2009. - V.26. - P.689-701.
References
1. Meller T.B. The rate at CT- and MRI-study / T.B.Meller, E.Rayf. -M.: MEDpress-inform, 2013. - 256 s.
2. Kushi H. Acute subdural hematoma because of boxing / H.Kushi, T.Saito, Y.Sakagami [et al.] // J.Trauma. - 2009. - V.66. - P.298-303.
3. Aviv R.I. Cavum septi pellucidi in boxers / R.I.Aviv, G.Tomlinson, B.Kendall // Can.Assoc.RadiolJ. - 2010. - V.61. - P.29-32.
4. Forstl H. Boxing-acute complications and late sequelae: from concussion to dementia / H.Forstl, C.Haass, B.Hemmer [et al.] // Dtsch.Arztebl.Int. - 2010. - V.107. - P.835-839.
5. Handratta V. Neuroimaging findings and brain-behavioral correlates in a former boxer with chronic traumatic brain injury / V.Handratta, E.Hsu, J.Vento // Neurocase. - 2010. - V.16. - P.125-134.
6. Hart M.G. Boxing sparring complicated by an acute subdural haematoma and brainstem haemorrhage / M.G.Hart, R.A.Trivedi, P.J.Hutchinson // Br.J.Neurosurg. - 2012. - V.26. - P.776-778.
7. Hasiloglu Z.I. Cerebral microhemorrhages detected by susceptibility-weighted imaging in amateur boxers / Z.I.Hasiloglu, S.Albayram, H.Selcuk // AmJ.Neuroradiol. - 2011. - V.32. - P.99-102.
8. Orrison W. Traumatic brain injury: a review and high-field MRI findings in 100 unarmed combatants using a literature-based checklist approach / W.Orrison, E.Hanson, T.Alamo // J.Neurotrauma. - 2009. - V.26. - P.689-701.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ МРТ ИЗМЕНЕНИЙ У БОКСЕРОВ С ПЕРЕНЕСЕННЫМИ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫМИ ТРАВМАМИ Муравский А.В., Земскова О.В.
Ключевые слова: черепно-мозговая травма, боксер, магнитно-резонансная томография.
Вступление. На сегодняшний день недостаточно изучены и проанализированы нейровизуализаци-онные изменения у боксеров, которые перенесли черепно-мозговые травмы (ЧМТ). Для выявления таких изменений наиболее информативной является магнитно-резонансная томография (МРТ). Цель исследования - изучить особенности МРТ изменений у боксеров с перенесенными чМт. Материалы и методы. Проведено МРТ головного мозга 174 боксерам-любителям в возрасте от 16 до 42 лет, которые перенесли повторные легкие ЧМТ в анамнезе. В контрольной группе обследовано 30 практически здоровых людей аналогичного возраста. Пациенты анализировались по полу, возрасту, весовой категорией, количеству проведенных поединков. Результаты. Отмечено достоверное увеличение ширины боковых желудочков (БЖ) с двух сторон, III желудочка и полости прозрачной перегородки (ППП) у боксеров, среди которых доминировали мужчины. Имело место увеличение ширины Бж с двух сторон, III желудочка и ППП с увеличением возраста, весовой категории, количества проведенных поединков. Нормальная МРТ картина головного мозга чаще встречалась у боксеров-женщин, младшей возрастной группы. Отмечено нарастание частоты расширения ППП с увеличением возраста, количества проведенных поединков. Имел место рост частоты очагов измененного МР-сигнала (субкортикально, перивентрикулярно) с увеличением возраста. Частота арахноидальных кист увеличивалась с увеличением весовой категории, а частота диффузного расширения подпаутинных пространств нарастала с увеличением количества проведенных поединков. Выводы. У боксеров, перенесших в анамнезе повторные легкие ЧМТ, имеют место изменения по данным МРТ головного мозга как со стороны ликво-рных путей, так и вещества головного мозга. Изучение особенностей МРТ картины у боксеров даст возможность прогнозировать их соревновательную деятельность, своевременно диагностировать нарушения со стороны головного мозга, провести необходимые лечебно-профилактические мероприятия с целью предупреждения возможных отдаленных последствий травмы.
Summary
PECULIARITIES OF MRI CHANGES IN BOXERS WITH CRANIOCEREBRAL INJURIES IN PAST HISTORY
Muravskiy A.V., Zemskova O.V..
Key words: traumatic brain injury, boxer, MRI.
To date neuroimaging changes in boxers with traumatic cerebral injury (TCI) are still insufficiently studied and analyzed. Magnetic resonance imaging (MRI) is the most informative technique to detect these changes. The aim of the study was to explore the features of MRI changes in boxers with TCI in past history. Materials and methods. 174 amateur boxers aged 16 to 42 years who have had repeated mild TCI in past history passed through a procedure of MRI of the brain. The control group included 30 healthy people of similar age. Patients were distributed according to sex, age, weight categories, the number of matches held. Results. There was a significant increase in the width of the lateral ventricles (LV) astride, III ventricle and cavity of the septum pellucidum (CSP) in boxers, predominantly in men. There was increase in the width of LV bilaterally, III ventricle and CSP associated with the increase of age, weight category, the number of matches. Normal MRI of the brain occurred more frequently in boxers-women, the youngest age group. There was significant increase in the frequency expansion of the CSP with increasing age, the number of matches. There was increased incidence of foci of altered MR signal (subcortical, periventricular) associated with increasing age. The frequency of arachnoid cysts increased with increasing weight category, and the
frequency of diffuse extension subarachnoid spaces increased with the growth of number of matches. Conclusions. The boxers, who have had a history of repeated mild TCI, demonstrated the changes in brain MRI bilateral changes in cerebrospinal fluid and brain substance. The study of the peculiarities of the MRI pictures in the boxers will give the opportunity to forecast their competitive activity to diagnose abnormalities of the brain, to develop the necessary treatment and preventive measures to avoid possible long-term traumatic complications.
УДК 618.3:616.98:578.825.13+618.33/.36-008:612.018 Пекарь А.Ю., Мцода Р.М.
ОЦ1НКА ГОРМОНАЛЬНОГО СТАНУ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ У ВАГ1ТНИХ 13 ЕПШТЕЙНА-БАРР В1РУСНОЮ 1НФЕКЩСЮ
ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний ушверситет»
Bipyc Епштейна-Барр (ЕБВ) розповсюджений всюди, антитла до врусу виявлен в усх досл'джува-них популя^ях, ним заражено 90 % населення земно)' кулi. Епштейна-Барр врусна iнфекцiя (ЕБВ-iнфекцiя) може бути причиною розвитку рiзних патолог'чних станв, мае високу питому вагу в структур'1 внутршньоутробних нфекцй. З метою проведення о^нки гормонального стану фето-плацентарного комплексу у 106 вагтних '¡з ЕБВчнфекц'ею вивчено ендокринологiчнi показники. Встановлено, що у вагтних iз реактива^ею ЕБВчнфекци протягом геста^йного процесу характера в/'рог/'днi дисгормональнi порушення: прогресивне зниження р'тня естролу до 23,8±1,6 нмоль/л, плацентарного лактогену до 299,5±16,2 нмоль/л та прогестерону до 348,6±12,5 нмоль/л на фонi одночасного пдвищення вмсту кортизолу до 989,3±15,6 нмоль/л. Це свдчить про розвиток плацентарно)' дисфункцii.
Кпючов1 слова: гормони, фетоплацентарний комплекс, ваптнють, Епштейна-Барр вiрусна Ыфек^я.
Дослiдження виконано у вiдповiдностi до плану програми науково-дослiдних робт кафедри охорони материнства та дитин-ства факультету пслядипломно) освimи та доушверситетсько)' тдготовки Ужгородського национального унiверситету «Оценка та шляхи покращення репродуктивного здоров'я жнки, перинаmальнi аспекти вагimносmi в умовах несmачi йоду i еколоячного навантаження» (державний реестращйний № 0110U001968).
Вступ
Останшми роками спостер^аеться зростання ктькост хворих, ям страждають вщ хрошчних рецидивуючих герпесвiрусних шфекцш, особливо зумовлених вiрусом Епштейна-Барр (ЕБВ). 1нфкованють ЕБВ поширена глобально, майже у 90% населення у вiцi старше 30 рош виявляють специфiчнi антитта, близько 50% населення переносять шфекцшний мононуклеоз в дитячо-му або пщл^ковому вiцi в машфестнш форм^ шша частина населення в атиповш: стертш або латентнш формi [1, 4].
ЕБВ видтяеться з оргашзму хворого або в^ русоноая з орофарингеальним секретом, що е основним джерелом шфкування. Шляхи пере-дачi вiрусу рiзноманiтнi: пов^ряно-краплинний, контактно-побутовий, трансфузшний, статевий, трансплацентарний [3, 6]. Первинне шфкування призводить до довiчноТ хрошчноТ персистенци збудника [4, 5].
Хрошчна ЕБВ-iнфекцiя належить до найбтьш актуальних проблем сучасностi, що пов'язано з широким епiдемiчним поширенням захворюван-ня, тривалим його переб^ом з перiодичною реа-ктивацiею шфекцшного процесу, можливiстю розвитку ускладнень i несприятливих результатiв (онкозахворювання, ау^мунна патологiя), тру-днощами в дiагностицi, розвитком даноТ шфекци у 20-35% оаб пiсля гостроТ фази шфекцшного процесу [5, 6].
При гострш або активнш шфекци переважае л^ична реплiкацiя вiрусу, що призводить до за-
гибелi, лiзису клiтини-хазяïна. Л^ичш форми ЕБВ-iнфекцiï е загрозливим чинником розвитку переривання ваптност^ передчасних полопв, а також внутрiшньоутробного iнфiкування (ВУ1) плода. У структурi ВУ1 ЕБВ-шфек^я займае ва-жливе мiсце, складаючи 50% [1, 5].
Важлива роль у забезпеченнi нормального перебГгу вагiтностi належить функцiï плацентарного комплексу, який синтезуе ряд гормошв. Розвиток синдрому плацентарно! недостатност обумовлений розладом фiзiологiчноï взаемодГ! мiж материнським, плацентарним та плодовим компонентами фетоплацентарно! системи. При цьому розвиваються дистрофiчнi змiни у плаценту що супроводжуються розладом !'! фермента-тивно! та гормонально! функцп. Порушення гормонально! функцГ! плацентарного комплексу, ям оцiнюються за змГною рГвня гормонГв, що проду-куються ним, лежать в основГ патогенезу рГзно-манГтних ускладнень вагГтностГ, в тому числГ i при рГзнГй акушерськш патологГ! [2].
Мета дослiдження
Вивчити ендокринолопчш показники для проведення оцшки гормонального стану фетопла-центарного комплексу у ваптних Гз Епштейна-Барр вГрусною ГнфекцГею.
Матерiали та методи дослщження
Для виршення поставлено! мети обстежено 106 ваптних Гз ЕБВ-шфещею, якГ перебували на лкуванш у вГддГленнГ екстрагенГтально! патологГ! Ужгородського мюького пологового будинку. До
