CC BY
15СТ0Р1НКА МОЛОДОГО ВЧЕНОГО
О. В. Колестченко,
аспирант НУБ1П Укра'(ни Укра'Гнський ¡нститут експертизи сортчв рослин
УДК 632.4А:633.853.494 «321»
Оцшка стшкоспи сорт1& ртащ ярого (Ягшка парив £.) до альтернарюзу та ¿фщш&тсшь %астосу&ашя фунгщид{&% Метою обмежеппя ротишку ?фороби *
Здшснено оцшку стшкост1 деяких сортов ртаку ярого до альтернарюзу та наведено результати щодо поширення Iрозвитку хвороби за використання р'внихпротруйнит I фунг'щид'ш. За результатами досл1джень видшено кращ1 сорти I препарати, як1 обмежують поширення та розвиток хвороби.
Ключов1 слова:
ртак ярий, сорти ртаку, спйюсть до альтернарюзу, альтернарюз, фунпциди
Вступ. Сучасы ¡интенсивы технологи вирощування ртаку по-требують чкких, продуманих \ р1-шучих заходт у сфер1 захисту рослин вщ хвороб. 3 огляду на збть-шення площ вирощування ртаку постае необхщысть у розроблены нових ефективних систем та засо-б1в захисту посЫв.
Монггоринг хвороб ртаку озимого \ ярого на територп УкраТни за останы 5 роюв показав, що найпоширеышою \ найзбитко-в1шою хворобою е альтернарюз [1, 2]. Здатысть збудника хвороби збер1гатись у пожнивних рештках, нааннЬ розвиватися на постах ртаку озимого \ ярого та ¡нших культур призводить до ризику егм-фкотмного розвитку альтернарю-зу за сприятливих для цього розвитку умов щороку. Це свщчить про можливкть значних втрат врожаю та його якосп.
Бтьше схильы до ураження слабю та пошкоджеы рослини, тому важливо добирати для ви-робництва спйю високопродук-тивы сорти, застосовувати ефек-
тивн1 системи захисту, використо-вуючи протруйники та регулятори росту з метою запоб1гання ура-женню на первинних етапах органогенезу [3].
Мета дослщжень - оцтити спйюсть сортв ртаку ярого до альтернарюзу, вивчити ефектив-ысть застосування протруйниюв та фунпцидт.
Матертли I методи досл1-джень. Спйюсть до альтернарюзу вивчали на 14 сортозразках ртаку ярого вкчизняно! та ¡ноземно! селекцм в умовах Агрономтно! досшдноТ станци Нацюнального уыверситету бюресурав \ при-родокористування УкраТни (НУЫП УкраТни).
Дослщження з визначення ефек-тивносп застосування протруйни-юв та фунпцидв для обприскуван-ня в перюд вегетацм проводилися на Агрономтый дослщнм станци НУБ1П УкраТни, ННДЦ «Дослщне поле» Льввського нацюнального аграрного уыверситету та дослщ-ному пол1 Ылоцерювського нацю-нального аграрного уыверситету.
Технолопя вирощування - за-гальноприйнята для зон. Повторения чотирикратне. Площа об-лковоТ дтянки - 25 м2.
Облк ураження альтернарю-зом здмснювався через обсте-ження чотирьох нижых листов або стручюв \ присвоения кожному вщповщного бала ураження залежно вщ площ1, ураженоТ збуд-ником. На основ1 проведеного облку та спостережень вивчались показники поширення \ розвитку хвороби, яю характеризують частоту и прояву та ¡нтенсивысть розвитку. Розрахунки здмснювались за наведеними формулами (1, 2).
Поширення хвороби (/7) визна-чали через стввщношення кть-кост1 хворих рослин (у нашому випадку окремих оргаыв - листав або стручюв) до загальноТ ктькос-т1 рослин (оргаыв) у проби Цей показник встановлювався за формулою (1):
п • 100
N
Де (1)
П- поширення хвороби,
* Кершник роботи Марков I. Л., кандидат бюлопчних наук, професор;
80 еоРтовнвчення#2'2011
та охорона прав на сорта рослин
ОцЫка CTii/iKOCTi сор™ pinaKy ярого [Brassica napus L.) до альтернарюзу та ефективнють застосування фунпцид1в з метою обмеження розвитку хвороби
п - ктыасть хворих рослин (органе) у npo6i, шт.;
N - загальна ктьюсть облкових рослин (органт) у npo6i, шт.
Розвиток хвороби - це яюсний показник, що визначае стугннь ураження рослин. Його вирахову-ють за формулою (2):
У (с/-в)-100
Р=^---,де
N■5
(2)
Р- розвиток хвороби, %;
1(а ■ в) - сума добутюв юлькосп уражених органе рослин на вщ-повщний Тм бал ураження;
N - загальна ктьюсть органе рослин у проб1, шт.;
5 - вищий бал облковоТ шкали [2,4].
Облк проводився у фазах розетки, подовження стебла, цвтн-ня, достигання та господарськоТ стиглосп ртаку ярого.
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. ГПд час вегетаци спостер1галося зростання значень показниюв поширення та розвитку хвороби. За результатами дослщжень встановлено ¡стотну рвницю у стмкосп дослщжуваних сортт. 1мунних сортт виявлено не було (табл. 1).
Якщо розмктити дослщжуван сорти у порядку вщ меншого до бтьшого ртня стмкосп до альтернарюзу, то цей ланцюг матиме такий вигляд: Белнда, Сальса КЛ, Делайт, Обрм, Ольга, Магнат, Ху-зар, Оеста VI, Оксамит, А1ра, Лариса, Юнфф, Хщалго, Мар1я. Отже, найвищий стугмнь ураження мав сорт Белнда (поширення - 96,5%, розвиток - 10,7%), найстмюшим виявився сорт Мар1я (54,5% \ 4,7% вщповщно). Варто зазначити, що погоды умови стримували поширення та розвиток ¡нфекци на рослинах, тому пошкодження аль-тернарюзом не вщбилося на уро-жайних даних, вир1шальну роль в^грали сортов! особливосл.
Ефективн1сть застосування про-труйниюв КруТзер OSR 322 РБ т.к.с. (15 л/т), ТМТД в.с.к. (5 кг/т), ВЬа-
Таблиця 1
Поширення та розвиток альтернарюзу на сортах pinaxy ярого
Сорт Поширення хвороби, % Розвиток хвороби, % Урожайшсть, т/га
Фаза росту Цвтння Достигання Фаза росту Цвтння Достигання
Бел ¡н да 39,6 43,4 96,5 5,4 6,3 10,7 2,03
Делайт 33,0 34,2 99,0 4,8 6,0 9,9 1,69
Обрм 27,8 32,5 98,3 4,1 5,3 9,8 1,71
Кл1фф 19,1 22,1 84,8 2,8 3,2 7,0 2,18
/lapicca 19,9 23,0 77,3 3,5 4,3 7,9 1,94
CiecTa Fl 23,3 34,9 94,8 3,6 5,5 9,2 2,45
Март 13,1 21,8 54,5 1,6 2,2 4,7 2,37
Хузар 20,1 22,6 82,0 4,0 5,3 9,7 2,74
Ольга 22,6 30,8 88,0 4,5 6,1 9,8 2,08
Оксамит 18,3 24,3 79,8 2,7 3,4 9,0 1,82
Магнат 15,0 18,5 64,2 2,9 3,9 9,8 1,86
Хщалго 14,1 26,3 75,4 1,8 2,6 5,9 2,68
Сальса КЛ 20,0 22,9 84,5 4,2 5,3 10,0 2,13
Aipa 21,6 29,4 91,8 3,4 4,5 8,7 2,59
Н1Р05 1,7 1,2 1,4 ОД 0,3 0,2 0,18
вакс 200 ФФ в.с.к. (3 кг/т), Максим XL 035 FS т.к.с. (5 л/т) та бюло-пчного препарату ФЬодоктор -бактерт Bacillus subtilis (2 г/кг) ви-вчалася на пбрид1 CiecTa Fl. Yci дослщжуван1 препарати зменши-ли поширення i розвиток альтер-нар1озу пор1вняно з контрольним вар1антом (без протруення) (табл. 2), але не вплинули на урожай-н1сть BapiaHTiB.
Дослщжувалась ефективысть застосування фунпцид1в Ттмор к. е. (0,6 л/га), Фарадей в. г. (0,5 кг/ га), а також ГПктор к. с. (0,5 л/га) самостмно та з попередньою об-робкою рктрегуляцмним препаратом Карамба в. р. (1 л/га). Облк, здмснений у фаз1 господарськоТ стиглосп pinaKy показав, що поширення хвороби на BapiaHTi без застосування фунпцидт в умовах
Льв1вськоТ обласл сягало 90,3%, розвиток и - 54,3%. Обприскуван-ня рослин дослщжуваними препаратами дало змогу зменшити ц1 показники до 45,7-50,3% поширення та 10,6-21,6% розвитку хвороби \ забезпечило приркт урожайносп оброблених фунпци-дами сорлв вщ 0,27 до 0,42 т/га.
Препарат Карамба одночасно е фунпцидом \ регулятором росту р1паку. Його регуляц1йний вплив полягае в пщсилены кореневоТ системи, збтьшены плкування, р1вном1рност1 цв1т1ння, мщышому та коротшому стебл1. У виробни-цтв1 рекомендуеться використо-вувати таку систему захисту ярого ртаку, яка передбачае обробку препаратом Карамба за висо-ти рослин 20-25 см \ фунпцидом ГПктор гмд час цвтння. Така схема
Поширення та розвиток альтернарюзу на copTi Ciecra Fl pinaxy ярого за застосування протруйниюв
Таблиця 2
ЛНАУ БНАУ
BapiaHT Поширення, % Розвиток, % Поширення, % Розвиток, %
Фаза Стиг- Фаза Стиг- Фаза Стиг- Фаза Стиг-
розетки лкть розетки Л|СТЬ розетки Л|СТЬ розетки Л|СТЬ
Без протруювання 4,7 90,5 1Д 19,8 4,3 77,5 0,8 15,4
КруТзер OSR 322 FS, т.к.с. 4,1 90,2 0,9 20,2 2,7 75,9 0,5 15,2
ТМТД, в.с.к 4,3 90,8 0,9 20,1 2,9 75,7 0,5 15,1
Вггавакс 200 ФФ, в.с.к. 3,7 89,7 0,8 18,6 3,3 76,5 0,6 15,3
Максим XL 035 FS, т.к.с. 3,9 91,1 0,8 19,4 3,0 77,1 0,6 15,4
Фгго доктор 4,3 90,6 0,9 20,1 3,1 76,4 0,6 15,3
HIPns 0,33 1,1 ОД 1,6 0,5 1,5 0,2 0,4
Пр и м im ки:ЛНАУ- Львшський нацюнальний аграрний уншерситет, БНАУ- Бшо-церкшський нацюнальний аграрний ушверситет
еортовнвчення # 2' 20i 1
та охорона прав на сорта рослт4н
ОцЫка dii/iKOCTi copiiB pinaKy ярого [Brassica napus L.) до альтернарюзу та ефективнють застосування фунпцид1в з метою обмеження розвитку хвороби
Таблиця 3
Поширення та розвиток альтернарюзу на copri Ciecra Fl pinaxy ярого за застосування р1зних фунпцидт (ЛНАУ)
BapiaHT Поширення хвороби, % Розвиток хвороби, % Урожайнкть, т/га
Без обприскування 90,3 54,3 2,00
Карамба, в.р. + ГМктор, к.с. 45,7 10,6 2,42
ГМктор, к.с. 48,0 12,7 2,40
Тшмор, к.е. 47,0 18,1 2,29
Фарадей, в.г. 50,3 21,6 2,27
HIP05 3,2 2,4 0,05
Таблиця'
Поширення та розвиток альтернарюзу на copTi pinaxy ярого Калишвський за застосування р1зних фунгщидт (НУБШ).
BapiaHT Поширення хвороби, % Розвиток хвороби, % Урожайнкть, т/га
Без обприскування 81,3 16,1 2,46
Карамба, в.р. 64,6 14,5 2,58
ГМктор, к.с. 54,2 10,9 2,63
Тшмор, к.е. 52,1 12,5 2,62
Фарадей, в.г. 68,8 14,2 2,60
Ридомш Голд МЦ, в.д.г. 72,9 14,0 2,55
Н1Р05 5,6 2,2 0,10
обробки у наших дослщженнях забезпечила найбтьш ефектив-ний захист рослин - розвиток хвороби становив 10,6% за 45,7%-го поширення. Обробка ГПктором без попереднього застосування препарату Карамба виявила-ся менш ефективною - розвиток альтернарюзу сягнув12,7%, поширення - 48,0%. Здатысть рослин протистояти ураженню альтерна-рюзом теля обприскування препаратами "Плмор та Фарадей була дещо нижчою портняно з препаратами Карамба \ ГПктор, \ значно вищою пороняно з контрольним вар1антом (табл. 3).
В умовах АгрономтноТ дослано! станци НУЫПу максимальний розвиток альтернарюзу спосте-р1гався на контрольному вар1ант1 (без обприскування фунпцидами), м1ымальний - за обробки Пкто-ром (табл. 4).
Висновки. За результатами проведения польового облку, про-анал'вувавши показник розвитку хвороби у третьему визначен-Н1, можна зробити висновок, що найстшкЫими до альтернарюзу серед досл1джуваних сорт'ю сл1д вважати сорти Мар'ш (4,7%) та Х1далго (5,9%). Наймеш стшкими
виявилися сорти Белшда (10,7%) та Сальса К/1 (10,0%).
Сорти з високою стшкктю до альтернарюзу дають змогузмен-шити кратнкть обробок фунг'1-цидами, що допомагае отримати еколог'1чно чисту продукц'ш Ц1 сорти можуть бути використа-Н1 в подальшш селекцшнш робот'1 як донори стшкост'1 до збудника альтернарюзу. Одночасно застосування засоб'ш захисту та регулятор1в росту рослин значно зменшуе втрати урожаю за висо-кого шфекцшного фону (' сприят-ливих для розвитку хвороби умов. Використання у виробництв'1 сорт'ю, стшких до альтернарюзу, у поеднанн'1 £з застосуванням рацюнальних систем захисту зменшуе затратну частину на виробництво продукци та сприяе зб'шьшенню рентабельност'1 ви-робництва.
Протруювання наання сприяе захисту рослин в1д збудника, що може мктитися у насшн'1 та навколишньому середовищ'1 на початкових фазах росту, але не мае ктотного впливу на уражу-ванкть альтернарюзом в най-б'шьш небезпечний перюд - фор-мування стручк'ш та достиган-ня наання.
Високу ефективнкть у стри-муванн1 поширення та розвитку збудника альтернарюзу на по-авах ртаку ярого мае фунгщид
Фарадей, Ридом1п голд.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
2.
Пересыпкин, В. Ф. Сельскохозяйственная фитопатология. / В.Ф. Пересыпкин. - М.: Колос, 1982. - 414 с. Марков И. Л. Болезни рапса и методы их учета. / И. Л. Марков. - Защита растений. - 1991. - № 6. -С. 55-60.
3.
4.
Гайдаш, В. Д. Ярий ртак. / В. Д. Гайдаш. -1вано-Франювськ: йверая ЛТД, 1998. - С. 212-219. Марков, I. Л. Практикум ¡з альськогосподарськоТ ф|то-патологм. /1. Л. Марков. - К.: Урожай, 1998. - 109 с.
82 еоРтовнвчення#2'гон
та охорона прав на сорта рослин
