Отображение культурных особенностей и предпосылок возникновения Олимпийских игр в Древней Греции Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

Отображение культурных особенностей и предпосылок возникновения Олимпийских игр в древней Греции

Касьяненко О. Г.

Национальный университет физического воспитания и спорта Украины

Аннотации:

В статье проведено сравнение развития различных цивилизаций Древнего мира одного временного периода (Египет, Персия, Македония, Римская империя, Китай) и выявлены закономерности возникновения системы физической культуры именно в Греции. Отображение политических, религиозных, культурных особенностей развития общества позволило определить характерные черты цивилизации Древней Греции. Подробное изучение способа жизни древних греков дает возможность выявить предпосылки для становления Олимпийских игр.

Ключевые слова:

Олимпийские игры, культура, способ жизни, древнегреческая цивилизация.

Касьяненко О.Г. Воображения куль-турних особливостей i передумов ви-никнення Олiмniйських ^ор у древнш Грецм. У статт проведено пор1вняння розвитку р1зних цив1л1зац1й Стародавньо-го св1ту одного часового перюду (бгипет, Перс1я, Македон1я, Римська 1мпер1я, Китай) та виявлен законом1рност1 ви-никнення системи фнзичноТ культури саме в Грецп. В1дображення пол1тичних, рел1г1йних, культурних особливостей розвитку сусп1льства дозволило визначити характеры риси цив1л1зацГТ СтародавньоТ Грец1Т. Ретельне вивчення способу жит-тя стародавн1х грек1в дае можливють виявити передумови для становлення Ол1мпшських 1гор.

Ол1мп1йськ1 1гри, культура, спос1б життя, старогрецька цив1л1зац1я.

Kasianenko O.G. Map of cultural features and premises of rise of Olympic plays in ancient Greece. In

the article have made comparison of development different civilizations of the Ancient world at the one time period (Egypt, Persia, Macedonia, Roman empire, China) and have shown the law of origin the system of physical culture exactly in Greece. The display of political, religious, cultural features of society development allowed to define characteristic feature the civilization of Ancient Greece. The detailed study a way of life the Ancient Greeks gives ability to show backgrounds for becoming of how the Olympic Games came to be.

Olympic Games, culture, way of life, the Ancient Greek civilization.

Введение.

Уникальность культуры Древней Греции, основы которой были заложены еще во II тысячелетии до н.э., может быть охарактеризована во многих проявлениях. Подробное их рассмотрение позволило выделить одну из основных особенностей древнегреческой культуры - динамизм. За три столетия (VIII - VI вв. до н.э.) греки совершили скачок из варварства в цивилизацию, от первобытной сельской общины к государству - полису, от господства родовой знати к демократии, от натурального хозяйства к высокоразвитой товарно-денежной экономике. В культурном развитии за 4-5 столетий был пройден путь от религиозно-мифологического мышления, отягощенного множеством первобытных суеверий и предрассудков, к философии и науке в колоссальном многообразии их школ и направлений.

Анализ последних исследований и публикаций, связанных с вопросами изучения становления Античных Олимпийских игр, показал, что количество исследований непосредственно влияющих на расширение знаний о политических, религиозных, культурных особенностях развития общества Древней Греции и их воздействие на Олимпийские игры, не значительно. Подробный анализ, проделанный определенными авторами (Кнабе Г.С., 1996; Андреев Ю.В., 1998 и др.), позволяет изучить вопросы культурного развития Древней Греции. Рассмотрение становления Олимпийских игр (Pouret Henri, 1971) дает краткую характеристику по данному вопросу. Таким образом, необходимость отображения культуры Древней Греции во взаимосвязи с изучением предпосылок возникновения Олимпийских игр, подвергло к осуществлению данного исследования.

Исследования проведены в соответствии со Сводным планом научно-исследовательской работы Министерства Украины по делам семьи, молодежи и спорта © Касьяненко О. Г., 2009

на 2006-2010 годы по теме 1.1.1. «Система олимпийского образования в общеобразовательных учебных заведениях» (№ ДР 0105Ш01389).

Цель, задачи работы, материал и методы.

Цель исследования - исторический анализ культуры Древней Греции и предпосылок возникновения Олимпийских игр.

Результаты исследований.

Древняя Греция не принадлежала к самым могущественным государствам в эпоху архаического периода (со II тысячелетия до н.э. до V в. до н.э.). В 1-11 тысячелетии до н.э. поднимались и крепли Египет, Персия, Македония, Римская империя, Китай. Во всех этих странах тоже были свои состязательные традиции, культы силы, население которых воспитывалось в постоянной готовности к смертоносным и завоевательным походам. Но только древнегреческое общество сумело создать настоящую систему физической культуры (многократное начальное физическое обучение, агонистика, система регулярных состязаний, сеть стадионов и палестр - специальных учебных заведений) [2], вершиной которой стали Олимпийские игры. В Греции военный фактор влиял на это достаточно существенно: слабые телом и духом не устояли бы при многочисленных враждебных нападениях.

Греческое общество не было сковано деспотической властью, как в восточных рабовладельческих государствах, и это содействовало развитию культуры Древней Греции. Для греков были присущи свобода, стремление к самосовершенствованию, к высшим достижениям во всех сферах жизни.

Впервые в истории человечества в Греции были созданы условия для свободного и всестороннего раскрытия всех физических и духовных возможностей, заложенных природой в каждой отдельно взятой человеческой личности. В странах Востока каждый человек обычно выполнял какую-то одну уже заранее

предназначенную ему роль: храброго воина, искусного мастера-ремесленника, трудолюбивого земледельца и т. п. Гражданин греческого полиса мог выступать в нескольких ролях одновременно, чередуя занятия торговлей, сельским хозяйством, политикой или военным делом с атлетическими упражнениями, пением и игрой на музыкальных инструментах, участием в философских диспутах и т. п. Поэтому все эти виды социальной и духовной активности развивались в Греции более или менее равномерно, обогащая общий фонд греческой культуры [1].

Среди цивилизаций Древнего мира греческая цивилизация была первой и единственной, которая во всей своей жизнедеятельности ориентировалась преимущественно на человека, на самоценную и самодостаточную человеческую личность, ставя ее фактически в центр мироздания. В этом проявлялся греческий гуманизм или антропоцентризм, несмотря на то, что грекам были хорошо известны и кровавые, опустошительные войны, и попрание элементарных прав человека, и эксплуатация человека человеком в одной из самых жестоких ее форм — в форме рабства. Тем не менее, именно в Греции человек впервые осознал себя свободной и уникальной личностью, резко отличающейся от массы других внешне похожих на него индивидов. Уровень личной свободы, которой пользовались граждане греческих полисов, оказался недостижимым для всех прочих народов древности.

В Греции, за редкими исключениями (среди этих исключений наиболее известна Спарта с ее казарменным строем), не значится столь характерного для стран Востока тотального подавления интересов личности ради «высших интересов» государства, чаще всего воплощенного в фигуре самодержавного деспота. Государство не вмешивалось здесь в частную жизнь граждан с той бесцеремонностью и абсолютным безразличием к конкретной человеческой судьбе, которые были отличительными чертами всех политических режимов Древнего Востока. Не было здесь и «духовной цензуры», т. е. всепроникающего контроля жрецов за настроениями и поведением каждого отдельно взятого человека [1].

Отличие греков также было ощутимо при рассмотрении божественных верований. Не отвергая существования разного рода сверхъестественных сил и, прежде всего, богов и в определенных случаях обращаясь к ним за помощью, греки, тем не менее, старались смотреть на окружающий их мир прямо и трезво, оценивая его рационально, т. е. с точки зрения здравого смысла и по законам хотя бы элементарной логики [1].

В отличие от большинства древних обществ, развивавшихся более или менее изолированно, и, как правило, замкнутых на самих себе (классическими примерами здесь могут служить Египет и Китай), греческое общество было обществом открытого типа, т. е. ориентированным на широкие контакты с внешним миром с целью обмена не только различными материальными ценностями, но и всевозможной полезной информацией. Греки, приглядываясь к странам, заселенным так называемыми «варварами». Их инте-

ресовала природа варварских стран, нравы и обычаи населявших их племен, религия и архитектура и т. д. В их интересе заключался ярко выраженный элемент любознательности и желания постичь чужую культуру, перенять из нее все наиболее ценное и полезное. При этом греки никогда не копировали слепо все то, что им приглянулось в чужих землях, а старались это чужое приспособить к своим особым потребностям, склонностям и вкусам, сделать заимствованное органической частью своей собственной культуры. Заимствуя все и отовсюду, греки при этом ухитрились не просто сохранить оригинальность и неповторимость своей собственной культуры, но и еще более развили и усилили ее [1].

Отличия наблюдались в устройстве полисов - общественной форме, наиболее полно соответствующей уровню развития производительных сил античного мира. Важнейшим отличием греческого полиса от общинных и государственных структур Ближнего Востока была гражданская солидарность, существовавшая не только как норма, но и как практика. В восточных общинах обедневшие люди редко могли рассчитывать на помощь своих соседей: им грозило долговое рабство или переход под юрисдикцию царя, что означало особую форму зависимости. Греческой гражданской общине удалось отменить долговое рабство, а также избежать иерархических структур с сакральной властью царя на вершине или ликвидировать их. Это имело существенные социально-психологические последствия: у граждан сложилось понятие свободы как отсутствия подчинения чьей-либо личной власти, сочетавшееся с чувством долга перед полисом, гарантировавшим эту свободу. В древневосточных государствах огромную роль в поддержании традиции играло профессиональное жречество; в греческих полисах по существу такого жречества не было. Носителем традиции выступал сам гражданский коллектив. Каждый человек без посредничества жрецов мог принести жертву богам и даже основать святилище [3].

Особой чертой греческой культуры была ее соревновательность, или, как говорили греки - агон. Зародившись в среде аристократии, агон пронизывал жизнь греков на протяжении всей античности. Судьями на состязаниях выступали граждане: их вкусы, традиции, нормы, на которых ориентировались авторы художественных произведений, определяли успех или неуспех последних, в то время как на древнем Востоке главными заказчиками выступали цари и храмы [3].

В целом для античной культуры Древней Греции были характерные следующие черты: понятие высокой гражданской нормы, учитывая которую оценивается любое проявление человеческой деятельности и творчества; понятие классики, то есть динамического равновесия, в котором в античном мире всегда находятся высокая норма и повседневная практика, интересы общественного целого и интересы отдельного гражданина, идеал и жизнь; понятие эстетической формы, в которую должно быть воплощено любое жизненное и творческое содержание, потому что только эстетически совершенная форма делает это

содержание не просто личностным самовыражением, а общественно значимым, понятным для сограждан и потому единственно достоверно реальным [3].

У греков считалось, что действительное благородство детерминировано телесностью и потому присуще всем сильным и красивым людям. Поклоняясь богам, греки видели в них идеально развитых атлетов [4]. Именно благодаря таким общественным нормам было возможно основание неповторимой культуры Древней Греции и, по словам древнегреческого поэта Пиндара, «благородной звезды» - Олимпийских игр [5].

По мнению Pouret Henri четыре фактора характеризовали античные игры:

Античные Олимпийские игры были совокупностью всех религиозных, социальных, военных, артистических и политических выражений в греческом мире. Исходя из этого появилось понятие «идеального человека», совершенный тип человека, практикующий религиозные убеждения своих граждан, придерживающийся уже утвержденного социального порядка, готовящийся за счет своей мышечной силы быть сильным воином, защищающим свою страну, становящийся моделью для скульптора, вдохновением для поэта и драматурга, человек совершенный и стабильный, который является для всех других граждан образцом идеального стандарта.

Древние греки установили единицы измерения в жестком взаимодействии с Олимпийскими Играми; единица длины была стадием, названная по расстоянию, которое отделяет на древнем стадионе Олимпии старт от финишной линии. Единица времени имела также Олимпийскую сущность, с тех пор, как греческая жизнь была измерена в Олимпиадах.

Первый записанный документ греческой цивилизации не военный документ, ни политический или юридический, а надпись на мраморе первого победителя в Олимпийских Играх бегуна Корэйба - 776 г. до н.э.

Именно благодаря Олимпийским Играм греки достигли своего политического единства. Перемирие (с древнегреческого вквхвта, обозначающее «пожатие рук»), предусматривающее остановку войн, возникло с начала Олимпийских Игр. Изначально перемирие длилось в течение одного месяца, а в результате изменений продолжительность его увеличилась до трех месяцев. В течение этого периода, спортсмены, их родственники и обычные паломники могли без опасения направляться в Олимпию для просмотра и участия в Олимпийских играх и возвращаться обратно в их города [7].

Выводы.

Проведенный исторический анализ основных черт культуры и способа жизни древних греков и сравнение их со странами Древнего Востока позволил установить причины возникновения Олимпийских игр именно в Древней Греции.

Дальнейшие исследования предполагают определение связи Олимпийских игр с искусством, культурой, воспитанием и образованием в различных периодах истории Древней Греции.

Список литературы Андреев Ю.В. Цена свободы и гармонии: Несколько штрихов к портрету греческой цивилизации \ Ю.В. Андреев. - СПБ: Але-тейя, 1998. - 400с.

Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта / Л. Кун. Пер с венг./ Под общ. ред. [и с предисл.] В.В. Столбова. -М.: Радуга, 1982 - 399с.

Античное наследие в культуре России/ Г.С.Кнабе, Б.В.Межуев, А.А.Носов и др. - М.: Российский НИИ культурного и природного наследия, 1996. - 262с.

Павсаний. Описание Эллады. Пер. С.П. Кодратьева. - М. - Л.: Искусство, 1940. - 592с.

Пиндар В. Оды. Фрагменты / Изд. подг. М.Л. Гаспаров, Отв. Ред. Ф.А. Петровский. - М.: Наука, 1980. - 503с. Pouret Henri. The Olympic philosophy: past - present - future / by Henri Pouret. - Athens: IOA: 1971. - 29p.

Andronicos Manolis. The Olympic Games in ancient Greece: ancient Olympia and the Olympic games / by M. Andronicos ... [et al.]; I. Meitani, E. Exison, A. Christodoulou; general supervision Nicolaos Yalouris: Ekdotike Athenon, 1982. - 303p.

Поступила в редакцию 09.10.2009г. Касьяненко Ольга Геннадиевна kasyanenko_olga@bk.ru

Полжультурна пiдготовка вчителiв у системi шслядипломноТ педагопчноТ освгти (шдвишення 1чвал1ф1кац1Т)

KÍ3ÍM М.В.

Харювський нацiональний педагогiчний ymieepcumem шет Г. С. Сковороди

Кизим М.В. Поликультурная по дготовка учителей в системе последипломного педагогического образования (повышение квалификации). Приводятся различные подходы к определению поликультурного образования. Освещается состояние внедрения поликультурного подхода в систему образования Украины (общеобразовательных, высших учебных заведений и систему последипломного педагогического образования). Обосновывается необходимость поликультурной подготовки педагогов в системе последипломного педагогического образования Украины (повышения квалификации педагогов). Показана перспективы внедрения универсальных спецкурсов по поликультурной подготовке для всех категорий учителей.

Анотацм:

Наводяться р1зн1 пщходи до виз-начення пол1культурноТ осв1ти. Висв1тлюеться стан упровадження полкультурного пщходу в систему осв1ти Укра'ши (загальноосв1тн1х, вищих навчальних заклад1в та в систему пюлядипломно''' педагопчно''' осв1ти (п1двищення квал1ф1каци). Обфунтовуеться необх1дн1сть пол1культурно!

п1дготовки педагог1в у систем! пюлядипломно''' педагопчно''' осв1ти Укра'ни (п1двищення квал1ф1кацп педагог1в). Показано перспективи запроваджен-ня уншерсальних спецкурс1в з полкультурно''' пщготовки для вс1х категор1й учител1в.

Ключовi слова:

полiкультурна освiта, полкуль-турна пiдготовка, пслядиплом-на, педагогчна, освта.

поликультурное образование, поликультурное подготовка, последипломная, педагогическая, образование.

Kizim M.V. Multicultural preparation of teachers in the system of post-diploma pedagogical education (in-plant training). Different approaches over are brought to determination of multicultural education. Lights up the state of introduction of multicultural approach in the system of formation of Ukraine (general, higher educational establishments and system of post-diploma pedagogical education). The necessity of multicultural preparation of teachers is grounded for the system of post-diploma pedagogical education of Ukraine (in-plant trainings teachers). Rotined prospects of introduction of the universal special courses on multicultural preparation for all categories of teachers.

multicultural education, preparation, postdiploma, pedagogical, education.

Вступ.

Як вщомо, у ХХ - ХХ1 ст. у всьому свт вщбуваються процеси глобалГзацп. Наслгдками цих процеав в освт е, по-перше, потреба в ушфшаци освггшх систем 1 вимог, а, по-друге, як результат поширення мнрацшних процесiв, необхiднiсть реформування системи освгга на принципах рiзноманiтностi, полшультурносп, толерантносл, плюралiзму. Адекватною вiдповiддю на запити реальностi, яка вгдображае потребу в шдготовщ людини до життя у швидко змiнному полiкультурному суспiльствi, е полГкультурна освiта.

Концепцш полГкультурно1 освгти було висуну-то в США у 1981 рощ Дж. Бенксом. Головна и мета, на думку вченого, полягае у розвитку мГжкультурно! (полшультурнох) компетентностi. Змiст освiти, за Дж. Бенксом, мае вщображати як культуру окремих етшчних груп суспшьства, так i загальну (у даному ви-падку американську) культуру. Дж. Бенкс створив мо-делi змюту полшультурно1 освiти, сформулював умо-ви, за яких полiкультурна освiта буде ефективною[1].

Слiд зауважити, що, на думку шших дослщниюв, змiст полшультурно! (багатокультурно!) освiти не може буде зведений лише до набуття полГеттчно1 (багатоет-тчно1) компетентностi. Полiкультурна освгга повинна включати й iншi аспекти культурного розмаитя - на-приклад, релiгiйнi, мовнi, соцiальнi, гендернi. Тобто можна зазначити, що полiкультурна освгга мае за мету формування щнностей, що пщтримують культурний плюралiзм в уах його значениях [5; 7; 9]. Схожо1 думки дотримуються Г.М. Коджастрова, А.Ю. Коджаспров, як1 вважають, що побудова освГти на принципах саме культурного плюралiзму допомагае перетворити рГзно-манiття суспiльства в корисний фактор його розвитку, забезпечуе адаптащю людини до умов iснувания, яш

I© К1з1м М.В., 2009

швидко змшюються, допомагае !й сформувати багато-гранну картину свГту[11]. Таким чином, ми бачимо, що сучасне розумшня поняття полшультурнох освГти е зна-чно ширшим, тж це було спочатку.

В Украш полГкультурнГй освт надаеться важливе значення як такш, що сприяе поширенню толерант-носп в суспГльствГ, забезпечуе права нащональних меншин та задоволення !х освгттх запитГв. Основною метою полГкультурно1 освГти, на думку украшських учених, е «формування нового менталитету, усвщом-лення багатокультурно1 перспективи розвитку люд-ського суспшьства, розумшня, визнання Г забезпечен-ня прав рГзних культур на Гснування Г як автономних одиниць, Г як комплексу еднання, що роблять внесок у розвиток загальнолюдсько1 культури» [8,163]. Але на сьогодшшнш день питання впровадження полГкуль-турно1 освГти як у загальноосвГтнГх, так Г у вищих навчальних закладах та системГ тслядипломно1 педаго-пчно1 освГти (пгдвищення квалГфГкацп) е недостатньо розробленим, Г цшсна система полГкультурно1 освГти в Украш на даний час вгдсутня. Тому, на наш погляд, першочерговим е завдання полГкультурно1 пГдготовки педагогГв, якГ вже сьогодш працюють у загальноосвГтнГх, дошшльних та позашшльних навчальних закладах, бо саме !м належить у найближчий час здш-снювати полГкультурну освГту (а багато хто з них уже працюе над цим питанням).

Робота виконана за планом НДР Харшвсько-го нацюнального педагогичного унГверситету Гмен Г.С.Сковороди.

Мета, завдання роботи, матерiал i методи.

Метою дано1 статтГ е окреслення стану Г перспек-тивних напрямГв розвитку полГкультурно1 пГдготовки вчителГв у системГ пГслядипломно1 педагогГчно1 освГти (тдвищення квалГфГкаци).

Результати дослщження.

У сучаснш багатокультурнiй украíнськiй держав1 питанню впровадження полшультурно! освiти в на-вчальний процес освiтнiх закладiв рiзного рiвня при-дiляeться певна увага. Зокрема, у навчальний процес ЗНЗ упроваджуються новi спецкурси та факультати-ви, як1 сприяють формуванню в учнiв пол^льтурно! компетентностi, вихованню толерантностi, культурного плюралiзму (наприклад, курс «Християнська етика в украшськш культурЬ»). Також дослiджуються можливостi запровадження пол^льтурно! освхга, зокрема в початковш школi (Л.£. Перетяга), через традицшш предмети в основнiй школi, наприклад, географш (1.М. Шоробура), гуманiтарнi предмети (А.К. Солодка), предмети художньо-естетичного циклу (Е.1. Койкова) тощо. Унiкальним е досвiд автономно! республiки Крим, де створено цiлiсний штегрова-ний курс «Культура добросусхдства», який охоплюе дiтей на всiх ступенях освхга - вiд дошкiльних закла-дiв до ВНЗ, i е, за визначенням авторiв, «розгорнутим кримознавством». Цей курс мiстить знания не пльки iсторичного, природно-географiчного, лпературоз-навського та лiнгвiстичного характеру про Крим, але й вщображае перш за все «особливосп конкретного регюну, навчального закладу, населеного пункту, кож-но! кримсько! ам'!» [6].

Зрозумiло, що здiйснения полiкультурноí освь ти в загальноосвишх навчальних закладах потребуе спешально! пiдготовки педагогiчних кадрiв. У бага-тьох вищих педагогiчних навчальних закладах Укра-!ни вже запроваджуються ввдповщт навчальнi курси (спецкурси, факультативи). У низщ дисертацiйних дослхджень та статей висвплюються рiзнi аспекти полшультурно! пхдготовки майбутнiх учителiв: по-лiкультурна компетентшсть майбутнього вчителя (Р.Р. Агадуллiн), особливосп пол^льтурно! освiти майбутнiх вчителiв в шших кра!нах (Я.Г. Гулець-ка, О.К. Мiлютiна), виховання духовних цшностей у студентсько! молодi в полшультурному простор! (В.О. Долженко), професiйно-педагогiчна пхдготовка майбутнiх викладачiв до роботи в умовах пол^ль-турного середовища (А.В. Сущенко), актуальнi аспекти тдготовки майбутнiх учителiв мистецьких дис-циплш в умовах полiкультурного середовища (О.£. Реброва), пiдготовка майбутнiх учителiв до роботи з пол^льтурного виховання (С.Б. Беляев, Л.В. Во-лик), професшно-педагопчна пхдготовка майбутнiх вчителiв до взаемоди суб'ектiв освiтнього процесу в умовах Кримського регiону (Н.В. Якса), технологи формування етнокультурно! компетентностi студентiв педагопчного унiверситету (О.1. Гуренко), формування толерантних вiдносин студентiв у полшультурному середовищi вищого навчального закладу (Я.В. Довго-полова) та iн.

Зокрема, Н.В. Яксою розроблена концептуальна модель професшно! тдготовки майбутнього педагога до мiжкультурноl взаемоди суб'екпв освiтнього процесу в умовах Кримського регюну. Характерною для ще! моделi е цшсшсть спiлкуваиня, свобода вибору, актившсть, динамiчнiсть. До прiоритетних цiлей поль культурно! педагогiчноí освiти дослiдниця вщносить

формування конкурентоспроможного фахiвця, здат-ного до активно! життедiяльностi в багатонацюналь-ному полiкультурному середовищi. Н.В. Якса видме основнi цикли професiйноl тдготовки майбутшх учи-телiв до мiжкультурноl взаемодií iз суб'ектами освiт-нього процесу: 1) оволодшня основами педагопчно! майстерностi; 2) набуття м1жкультурного досвщу; 3) утвердження власно! позиц^х; 4) оволодшня зна-ннями, умiниями, навичками, способами у сферi мiж-культурно! взаемодií; 5) подальше самовдосконален-ня, постiйний саморозвиток. У моделi спрогнозовано очiкуваиий результат у виглядi, зокрема, сформовано! готовносп майбутнього педагога до оргашзацп та здiйснення м1жкультурно1 взаемоди суб'екпв освiт-нього простору [12,210-211, 398].

Модель пхдготовки педагогiв-фахiвцiв по робоп з молоддю в умовах пол^льтурного регiону (на при-клащ Кримсько! Автономно! Республiки) пропонуе О.А. Грива. Згхдно з цiею моделлю до обов'язкових циклiв дисциплiн вводяться додатковi теми, наприклад: «Iсторiя народiв, що проживають у даному ре-гiонi»; «Культура i релiгiя етнiчних груп регiону»; «Захист прав меншин»; «Мистецтво народiв регiону» тощо. До фундаментальних дисциплiн додаються еле-менти (теми) - «Особливостi психологи народiв, що проживають у регюш»; до професiйно-орiентоваиих дисциплiн - «Особливосп етнопедагогiки народiв ре-гiону», «Особливосп управлшня в регiонi»; до циклу самостшного вибору ВНЗ - «Особливосп трешнгу спiлкуваиия», «Особливостi тренiнгу особиспсного росту», «Особливостi вирiшения конфлiктiв у поль культурному середовищi»; до циклу вшьного вибору студентiв - «Особливосп спшьно! дiяльностi, групо-во! роботи в полшультурному середовищi»; «Особли-восп роботи з дитячими i молодiжними об'еднаииями в полiкультурному середовищi». Дослщниця пропонуе й додатковi можливi елементи (теми): «Мова (мови) народiв, що проживають у даному регюш», «Нацюнальш види спорту», «Елементи пол^льтур-ного мислення», «Тренiнг для нацюнальних лiдерiв», «Форми i методи роботи з меншинами», «Тренiнг за-хисту прав меншин» тощо [10].

Технологiю формування етнокультурно! компе-тентностi студентiв педагопчного ушверситету розро-блено О.1. Гуренко. Зпдно з планом !! дослхдження у навчальний процес окремих ВНЗ Укра!ни, розташова-них у Приазовському регюш (Бердянського державного педагопчного ушверситету, Марiупольського гума-нiтарного унiверситету), було впроваджено спецкурси з етнокультури нацюнальних меншин укра!нського Пiвнiчного Приазов'я - болгар, грешв, нiмцiв тощо. Також дослщницею було видано навчальний поабник «Етнокультура нацiональних меншин укра!нського Швшчного Приазов'я», який може успiшно викорис-товуватися у навчальному процесi як педагопчних, так i iнших вищих навчальних заклащв Укра!ни[3; 4].

У багатьох ВНЗ Укра!ни запроваджено також тд-готовку кадрiв для шкш, навчаиия в яких ведеться мо-вами нацiональних меншин (румунська, молдовська та iн.), що сприяе реалiзацi! принципу полiкультур-ностi в освт та забезпечуе гараитi! отримаиия освгга

рГдною мовою для представникГв Гнших нацюналь-ностей. Але на сьогодш питання цшснох полГкуль-турно1 професГйно-педагогГчно1 пГдготовки майбутшх учителГв е недостатньо розробленим.

Актуальним залишаеться й питання запроваджен-ня полГкультурно1 пГдготовки в системГ тслядиплом-нох освГти вчителГв (пГдвищення квалГфГкацЦ). Це пов'язано насамперед Гз тим, що бшьшють педагогГв, як1 сьогодш е слухачами курсГв пГдвищення квалГфГкацп, здобули вищу освГту ще до того, як у ВНЗ почали запроваджувати спецкурси Г факультативи щодо пГдготовки педагогГв до роботи у полГкультурному середовищГ.

Сьогодш, на жаль, в УкрахнГ немае цшснох системи полГкультурно1 пГдготовки вчителГв у системГ тсляди-пломно1 педагогГчнох освГти (пГдвищення квалГфГкацЦ). Але слГд зауважити, що з 2009 року впровадження по-лГкультурно1 освГти у навчальний процес ППО вГдбува-еться дещо ГнтенсивнГше. Листом 1нституту Гнновацш-них технологий вГд 02.09.09 №1.4/18-3418 шститутам пГслядипломно1 педагогГчно1 освГти було запропонова-но розробити Г запровадити вГдповГднГ курси у навчальний процес шститупв ППО, хоча й до цього часу в навчальних планах окремих обласних ГнститутГв пГдвищення квалГфГкацЦ вчителГв можна було знайти курси, якГ певним чином сприяють розв'язанню завдань по-лГкультурно1 освГти педагогГв. Наприклад, у Донецько-му обласному ГнститутГ пГслядипломно1 педагопчноХ освГти викладаються тематичнГ курси «Впровадження нацюнальних традицГй засобами музики» (для му-зичних керГвникГв дошкГльних навчальних закладГв), «Украхнознавство в системГ базових гумашгарних дис-циплГн» (для вчителГв украхнськох мови); у Лугансько-му 1ППО - авторськГ (проблемнГ) курси «Модершзацхя нацГонально1 освГти в умовах глобалГзацл», «МеханГзм захисту прав людини: мГжнародний та нацГональний вимГри», «£вроатлантична ГнтеграцГя: витоки, партнерство, ствпраця» тощо.

Програма пГдвищення квалГфГкацЦ вчителГв, зо-крема кримськотатарсько1 мови та лггератури у Крим-ському республГканському 1ППО, мГстить поряд з шшими теми «Елементи народознавства в навчально-виховному процесГ», «Використання елементГв крим-ськотатарсько1 народно1 педагогГки в сучаснш прак-тицГ», «ПедагогГчнГ основи виховання дГтей у системГ нацГональних моральних цшностей» тощо.

Теми, що певним чином сприяють розвитковГ поль культурно1 компетентностГ педагогГчних працГвникГв, викладаються Г в ХаркГвському обласному науково-методичному ГнститутГ безперервно1 освГти (ХОН-М1БО), який здГйснюе пГдвищення квалГфГкацЦ педагогГчних працГвникГв область Це, наприклад, теми (модулГ): «РелГгГйна ситуацГя в Украхш ПротирГччя та тенденцЦ виршення», «Укра1нознавство як основа нацюнальнох системи освГти», «Харшвщинознав-ство: Гсторико-культурний Г географГчний аспекти»; «Громадянська освГга», «Громадянське виховання», «СвроштеграцГя Укра1ни: проблеми Г перспективи», «Становлення громадянського суспшьства в Украх-нГ», «ДемократГя Г етнокультурна багатоманГтнГсть», «СвроштеграцГя Укра1ни: проблеми Г перспективи»,

«Основи формування гендерно1 культури суспшьства» та Гн. УсГ названГ модулГ й теми передбачають висвГт-лення проблем полГетнГчностГ та багатокультурностх сучасного укра1нського та свГгового суспГльства.

НайбГльш грунтовним дослГдженням в УкрахнГ з питання полГкультурно1 пГдготовки вчителГв у системГ шслядипломнох освГти, на нашу думку, на сьогодш е навчально-методичний поабник Гончаренко Л. А., Зубка А.М., Кузьменка В.В. «Розвиток полГкультурно! компетентностГ педагогГв загальноосвишх навчальних закладГв» (2007) [2].

У поабнику автори наголошують на важливостх саме системи пГслядипломно1 освГти у формуванш полГкультурно! компетентностГ вчителя, тому що в такГй ситуацЦ процес хх формування здшснюеться на трьох рГвнях: Гнститут тслядипломнох педагогГчнох освГти (обласний рГвень); районний рГвень; шкГльний рГвень. ЦГ рГвш взаемодГють, тому знання, умГння й навички, здобутГ на будь-якому рГвш, постшно оновлюються, збагачуються, доповнюються. Саме цшсшсть та без-перервнГсть процесу пГдвищення квалГфГкацЦ, на хх думку, е важливою умовою успГшностГ формування в педагогГв - слухачГв курсГв пГдвищення квалГфГкацЦ -полшультурнох компетентностГ, готовносп до профе-сГйнох дГяльносп у полГкультурному середовищГ. На хх думку, такий процес буде ефективним за умов: по-стГйного мотивування (врахування потреб та ГнтересГв слухачГв курсГв); наявносп комфортних умов роботи (створення мГкроклГмату, що сприяв би сшвпраш); застосування рГзноманГтних методГв навчання, ураху-вання ГндивГдуальних потреб кожного; використання знань та досвГду слухачГв (поеднання новох Гнформа-цЦ з уже юнуючим досвГдом); усвГдомлення слухачами необхГдностГ застосування нових знань на практи-цГ (робота мае бути наближеною до реальних потреб та проблем педагогГв); грамотного дозування часу на засвоення нового матерГалу (правильного розподГлу часу на рГзш види дГяльностГ).

У посГбнику докладно розглядаються форми, ме-тоди, орГентовна тематика та структура спецкурсГв, якГ сприятимуть розвитку полГкультурнох компетентностГ педагогГв у системГ ППО та формуванню хх го-товностГ до роботи у полГкультурному середовищГ. Так, автори пропонують включити до спецкурсГв такГ теми: «ЕтносоцГальне та етнокультурне роз-махття Украхни, регГону», «ВзаемодГя та взаемозба-гачення культур», «МГжетнГчнГ, мГжкультурнГ, мГж-конфесшш вГдносини», «Формування толерантностх в украхнському суспГльствГ засобами гуманГтарних дисциплГн», «Украхна в сучасних мГжнародних вГд-носинах», «Актуальш питання евроатлантичнох Гн-теграцЦ», «Сучасш соцГальнГ проблеми людства» та Гн. На хх думку, доцГльним е також запропонувати слухачам вГдобразити та узагальнити набутГ знання у пГдсумкових курсових роботах за певною тематикою, наприклад: «МожливостГ полГкультурностГ у навчальних планах», «Вплив змГсту навчання на полГкультурну освГту школяра», «Формування куль-турнох ГдентифГкацГх учнГв у процесГ нацГонального виховання», «Формування науковох картини свГту в школярГв як основи полГкультурнох освГти» та Гн.

Значна роль у курсовий перюд выводиться педа-гогiчнiй практицi, яка надае можливють учителев1 спостерiгати за органiзацiею навчально-виховного процесу в умовах полiкультурного середовища, фор-муе умiния здiйснювати свою дiяльнiсть в умовах по-лшультурного освiтнього простору[2,109-163].

У Харк1вському обласному науково-методичному iнститутi безперервно! освiти вже у поточному на-вчальному рощ розроблено спецкурс для педагопчних пращвнишв рiзних фахових напрямiв «Полiкультурна освиа в школi» (автор-укладач Ставицький С.Б.), метою якого е науково-методична та практична тдго-товка вчителiв рiзних фахових напрямiв до реалiзацu цiлей i задач полiкультурно! освгга в загальноосвiтнiх навчальних закладах. Завданнями спецкурсу е: озна-йомлення вчителiв з основними поняттями, засадами та змютом полтультурно! освiти; формування вмiния проектувати навчально-виховний процес з пол^ль-турно! освiти; удосконалення вмiнь та навичок м1ж-культурно! взаемодi! тощо. Програма спецкурсу роз-рахована на 18 годин i мiстить такi теми: «Теоретичш засади полiкультурностi та свгговий досвiд», «Багато-культурна Укра!на», «Пол^льтурна компетентнiсть суб'ектiв навчально-виховного процесу», Форми та методи формування пол^льтурно! компетентносп учнiв», «Проектування педагогiчного процесу на засадах полшультурносл». Зашнчуеться навчання за-хистом творчих проектiв учителiв «Урок м1жкультур-но! комушкацп».

Але, на наш погляд, навiть за умови впроваджен-ня подiбних спецкурав для всiх категорiй слухачiв залишаеться нез'ясованим питання про особливостi полтультурно! шдготовки педагогiв рiзних спешаль-ностей, тобто про !х пiдготовку до формування по-лiкультурно! компетентностi учшв пiд час вивчення окремих предмепв (можна сказати, що певним чином це питання прояснене лише для вчителiв художньо-естетичного циклу iз запровадженням у ЗНЗ навчаль-ного предмета «Художня культура»), а також у зв'язку iз переходом на кредитно-моду льну форму навчання в системi НПО - про створення дистанцшних курав з даного питання.

Висновки.

Таким чином, в Укра!ш на сьогоднi ввдсутня цшс-на система полiкультурно! шдготовки педагогiв, зо-крема в системi шслядипломно! педагогiчно! освiти (пiдвищения квалiфiкацi!), хоча дослвдження в цьому напрямi ведуться. Окремi практичнi розробки мають мiсце, але вони е поодинокими та уривчастими.

Перспективами подальших дослщжень у даному напрямi, на наш погляд, е розробка й запровадження не тiльки унiверсальних спецкурсiв з пол^льтурно! пвдготовки вчителiв для вах категорiй учителiв - слу-хачiв курсiв пiдвищения квалiфiкацi!, а й спецкурав для окремих категорiй викладачiв рiзних предметiв, з урахуванням специфiки предметiв, як1 вони виклада-ють. Також, з огляду на впровадження у шслядиплом-нiй педагогiчнiй освт кредитно-модульно! форми навчання, залишаеться вщкритим питання про створення дистанцшних курав з пол^льтурно! шдготов-ки вчителiв та !х програмного забезпечення.

Л1тература:

1. Бэнкс Э.Д. Проблемы поликультурного образования в американской педагогике / Э.Д. Бэнкс // Педагогика. - 1993. - № 1. - С. 104-109.

2. Гончаренко Л. А. Розвиток пол^льтурно! компетентносп педагопв загальноосвпшх навчальних заклад1в. Навчальний поабник / Л. А. Гончаренко, А.М. Зубко, В.В. Кузьменко. - Херсон, Р1ПО, 2007. - 176 с.

3. Гуренко О.1. Формування ст^кули-урно! компетеитиостi студенпв педагопчного уиiверситету в умовах пол1етшчного середовища: Авт. дис...канд. пед. наук: 13.00.04 / Харювський иацiоиальиий педагопчний ун-т iмеиi Г.С.Сковороди / О.1. Гуренко. - Харкiв, 2005. - 20с.

4. Гуренко О.1. Формування етиокультуриоí компетеитиостi майбутиiх педагопв в умовах полiетиiчиого середовища: На-вчальний посiбиик / О.1. Гуренко. - Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, ЛТД", 2007. - 168 с.

5. Дмитриев Г.Д. Многокультурное образование / Г.Д. Дмитриев. -М.: Народное образование, 1999. - 108 с.

6. Культура добросусщства. Програми штегрованого курсу { методичш рекомендацй для навчальних закладiв Автоиомиоi Республiки Крим. - Омферополь: АнтиквА, 2007. - 212 с.

7. Миттер В. Плюралистическое образование и междисциплинарный поход / В. Миттер // Перспективы. Вопросы образования. - 1993. - № 1. - С. 81-97.

8. Педагопка вищо! школи. Навчальний посiбиик. Одеса: ПДПУ iмеиi К.Д. Ушинського, 2002. - 344 с.

9. Рюлькер Т. Поликультурное образование: реформа учебных программ / Т. Рюлькер // Перспективы. Вопросы образования. -1993. - № 1. - С. 64-80.

10. Черток Л. П. Шляхи реалiзацii' принципу дiалогу культур у гумаштаршй шслядипломшй освт в Украшг Доступ: Шр://

gov.ua/portal/soc_gum/pspo/2007_16_2/doc_ pdf/ Chertok_st.pdf

11. Шульга Н.В. Теоретичиi засади полжультурно! освiти в сучасиiй педагогiчиiй наущ / Н.В. Шульга // Вкник Черкаського иацiоиальиого уиiверситету iмеиi Богдана Хмельницького. Вип 126. Недагогiчиi науки - Черкаси: ЧНУ, 2008. - С. 159-162.

12. Якса Н.В. Професшна шдготовка майбутшх учителiв: теорiя i методика мiжкультуриоi' взаемодii' в умовах Кримського регюну: Моиографiя / Н.В. Якса. - Житомир: Вид-во ЖДУ iм. I Франка, 2008. - 568 с.

Надшшла до редакцй 09.11.2009р.

Кизим Марина Валентиновна sport2005@bk.ru

Iнформацiйнi технологи в впшш ocbîtî США

Клопов Р.В.

Запор1зький на^ональний утверситет

Анотацп:

Розглядаеться сучасний стан засто-сування шформацшних технологiй у вищiй освт США. Проведено ана-лiз доступно! науково-методичноТ лiтератури з проблемi сучасного стану шформатизацп вищоТ освiтi США. Висвтено стан застосу-вання у вищм освiтi США 1нтернет, дистанцмно'Т освiти, електронних пiдручникiв, локальних спе^аль зованих баз даних, електронних бiблiотек. Вiдзначаеться тенденцiя пiдвищення потреби населення до дистанцмноТ освiти. Проаналiзова-но шляхи надання навчальноТ ш-формацп iз застосуванням шфор-мацiйних технолопй.

Ключовi слова:

¡нформац/йН технологи, ¡нформа-тизац/я, вища осв1та, США.

Клопов Р.В. Информационные технологии в высшем образовании США. Рассматривается современное состояние применения информационных технологий в высшем образовании США. Проведен анализ доступной научно-методической литературы по проблеме современного состояния информатизации высшей образования США. Описано состояние применения в высшем образовании США Интернет, дистанционного образования, электронных учебников, локальных специализированных баз данных, электронных библиотек. Отмечается тенденция к повышения потребности населения в дистанционном образовании. Проанализированы пути предоставления учебной информации с применением информационных технологий.

информационные технологии, информатизация, высшее образование, США.

Klopov R.V. Information technologies in USA higher education. The article focuses on current situation with IT in American higher education. It analyses the data available in contemporary sources related to informatization of American education. It studies the usage such facilities in education as Internet, distance learning, e-books, specialized local databases, e-libraries. The tendency to increase of requirement of the population in remote formation is marked. Ways of granting of the educational information with application of an information technology are analysed.

Information Technologies, informatization, USA, higher education.

Вступ.

У США сьогодш витрачаеться понад 200 мiльярдiв доларiв у рж на додаткову освпу i бшьше 50 мiльярдiв доларiв у рж на тдвищення квалiфiкацii [1, с.209]. Ви-ходячи з того, що застосування шформацшних технологш у професшнш пвдготовш i освт в продовж всьо-го життя рiзноманiгно, а дистанцшна форма навчання в основному базуеться на досягненнях шформацшних технологш ми можемо судити про рiвень розвитку ш-формацшних гехнологiй в освiгньому просгорi США. На сьогодшшнш день США е одним зi свiгових лiдерiв в шформатизацп освгти. Причин для цього безлiч: по-перше, одна iз самих економiчно й вiдповiдно техно-логiчно розвинених кра1н миру, по-друге, у цш кра!ш була розроблена i впроваджена на сьогоднiшнiй день сама популярна вдеолопя, передачi даних - 1нтернет, по-трете в крш'ш знаходяться найбiльшi фiрми вироб-ники матерiальноl бази для розвитку шформацшних технологш - виробники процесорiв Intel, Apple, AMD. n,i ж фiрми виробляють персональнi комп'ютери двох вдеологш PC й Apple Macintosh.

Ще активно розвиваеться найбiльша у свт фiрма по розробцi програмного забезпечення Microsoft (опе-рацiйнi системи, текстовi редактори, засоби розробки для баз даних i iншого рiзноманiтного програмного забезпечення). 1з цiеi причини в нас немае сумнiвiв щодо лщерства цiеi краши в iнформатизацii освгтньо-го простору.

Робота виконана за планом НДР Запорiзького на-цiонального унiверситету.

Мета, завдання роботи, MaTepia™ i методи.

Мета роботи - проаналiзувати сучасний стан застосування шформацшних технологш у вищш освт США.

Результати дослвдження.

В освiтньому просторi США активно використову-ються всi види шформацшних технологш: електронш бiблiотеки, кабельне телебачення, локальнi внутрiшнi мережi навчальних заклащв, дистанцiйнi курси, електронш пiдручники, вiдео й графiчний презентацшний матерiал. Огляду iснуючого стану використання гн-

© Клопов Р.В., 2009

формацшних технологiй в освiтньому просторi США й присвячена ця стаття.

Використання 1нтернет, як найбшьш перспектив-но1 технологii передачi даних з 1980 - х рошв рiзко п^дхльоснуло iнформатизацiю освiти у свт й нада-ло величезну кiлькiсть можливостей для полiпшен-ня якосп освiти, ii гнучкостi, доступносп для рiзних груп населення.

У зв'язку з цим бiльшiсть дослщнишв згоднi з тим, що потенцшно найбiльш багатим джерелом iнформа-ци в 1нтернет можуть стати не розрiзненi i орiентованi на вузьш предметнi галузi знань, бази даних i знань, а комплекснi вiргуальнi бiблiотеки. Саме вiргуальнi бi-блютеки стають джерелом iнформацii, до яких найчас-тiше звертаються студенти. 1нститут дослiджень ви-що1 освiти Ушверситету Калiфорнii в Лос-Анджелесi (http://www.gseis.ucla.edu/intro2.html) провiв дослi-дження серед 400 000 першокурснишв бiльше 700 унiверситетiв США, у результап якого з'ясувалося, що 82,9% з них активно користуються бiблiотечними ресурсами 1нтернет [2, с.15].

Серед д1ючих проектiв вiргуальних бiблiотек мож-на видiлити "The Internet Public Library" (http://ipl.sils. umich.edu), що мютить, ^м каталогiв i довщково! iнформацii, бiльше 7700 текстiв, доступних у режимi on-line окремi шдроздши (UCLA Extension http://www. unex.ucla.edu/).

З початку 1990-х у США рiзко зросла популярнють одержання освiти за допомогою 1нтернет. Важливо вiдзначити, що бшьшють навчальних закладiв надають можливосп одержання через Web ступеню бакалавра, а деяких - ступiнь Ph.D. (School for Transformative learning of the California Institute for Integral Studies http://caso.com/iu/providers/ciis.html [2, c.15].

Наприклад, найбшьш ввдомий з унiверситетiв, що практикують поряд з денною формою навчання надан-ня можливостi одержання вищо1 освгти дистанцiйним шляхом, засобами Internet-технологiй, Нацюнальний Технологiчний Унiверситет (США), що поеднуе близь-ко 40 iнженерних шкш якГ забезпечують подготовку магiстрiв технологи [3, c.80]. На початку 90-х рошв Нацюнальний Технолопчний Унiверситет забезпечив

пГдготовку бГльш 1100 студентГв за допомогою дистан-цГйних методГв на ступГнь магГстра [4, с. 17].

ОцГнити ступГнь шформатизацп освГтнього простору США можна за рахунок розвитку дистанцГйнох освГти у вищих навчальних закладах, де вже в 1995 рощ бшьше 58% вузГв практикували дистанцГйнГ кур-си Г збиралися ввести дистанцГйне навчання в най-ближчГ три роки (див. таблицю 1) [5, 6].

Для того, що б оцГнити масштаби ГнформатизацГх приведемо приклад, з 1998 року по 2001 р. кГлькГсть студентГв вищих навчальних закладГв якГ одержують освГту за допомогою дистанцГйнох форми подвохлося. В 2000-2001р.р. 56% всГх вузГв пропонували дистанцГйнГ курси в 1997 р. тГльки 34%. У цьому процесГ бГльшою мГрою задГянГ державнГ вищГ навчальнГ заклади, чим приватнГ [7, с.85]. На державнГ 2-х рГчнГ коледжГ доводиться 90% Г 89% на державнГ 4-х рГчнГ коледжГ в по-рГвняннГ з 40% 4-х рГчними приватними. Однак варто вГдзначити, що й у приватнГй освГтГ вГдзначаеться рГст застосування ГнформацГйних технологГй у коледжах з 1997 р. по 2001 р. з 19% до 40% вузГв за допомогою ви-користання дистанцГйнох форми навчання.

Зросла кГлькють студентГв, що навчаються з вико-ристанням сучасних ГнформацГйних технологш. З 1997 р. по 2000 р. кГлькГсть студентГв, що використовують дистанцГйне навчання, змГнилося на всГх квалГфГка-цГйних рГвнях: з - 1.7 млн. чоловГк, до - 3.1 млн. чоло-вГк [4, с.85]. НайбГльший прирГст вщбувся за рахунок 2-х рГчних державних навчальних закладГв - в 1997 р. - 710 тис; в 2000 р. - 1,5 млн. В 4-х рГчних установах, що надають ступГнь бакалавра до 2000 року кГлькГсть студентГв, що використовують дистанцГйне навчання, досягло 945 тис. чоловГк (див. табл. 2).

По даним НацГонального центра статистики освГти США в 2001 рощ надавали можливють отримувати дистанцГйнГ освит послуги 2320 вищих навчальних закла-дГв кра!ни, у яких навчалося 3077000 студентГв. Масш-таби застосування сучасних ГнформацГйних технологГй в освГтньому просторГ вищох професГйнох освГти вражаю-чГ. ТехнологГчнГ передумови таким темпам впроваджен-ня шформацшних технологий описанГ вище [8].

Застосування ГнформацГйних технологГй зокрема в дистанцшному навчаннГ, у загальнГй освт, про-фесГйнГй пГдготовцГ й бГзнесГ-утвореннГ дозволяе, на думку експертГв, заощадити значш засоби (вГд $5000 до $10000) у рГк у порГвняннГ з денною формою на-вчання Гз проживанням у студентському мГстечку, вартГсть якого становить вГд $15000 до $35000 [4, с. 21]. Так до 2000 року в США в системГ дистанцГйнох освГга навчалося близько 1 мшьйона чоловГк [4, с. 17]. У бГльш, нГж половинГ унГверситетГв застосовують Гн-формацГйнГ технологГх у виглядГ дистанцГйнох освГти для навчання Г перепГдготовки дорослих.

На сьогоднГшнГй день основний напрямок засто-сування ГнформацГйних технологГй в освГтньому про-сторГ США формування Г використання розподГлених ГнформацГйних систем навчання.

РозподГленГ ГнформацГйнГ системи навчання ви-користовуються великими органГзацГями з великою кГлькГстю вГддалених фГлГй, що е автономними центрами прийняття рГшень. Саме такою оргашзащею е нацГональна система освГти США. Для кожного з управлГнських рГвнГв Г рГвнГв освГти вГдкриваеться фГ-

лiя шформацшно! системи навчання - DM (data mart, «шформацшна вггрина») у виглядГ окремо! бази даних, куди Гз центрального сховища копшеться тiльки та Гн-формацiя, що необхщна саме для цього шдроздшу.

Прикладом тако! шформацшно! системи освГти в Iнтернетi е ERIC (The Educational Resources Information Center) (http://www.accesseric.org:81/) - нацюнальна iнформацiйна система США, спочатку спроектована для надання користувачам доступу до масивiв лГгера-тури в галузi освiти, у цей час надае самi рiзнi види сервiсу i iнформацiйних продуктiв по широкому колу питань, що ставляться до сфери освГга [2, c.38].

Одним з показникГв проникнення ГнформацГйних технологш i дистанцшно! освгти в навчальний процес е той факт, що цший ряд вищих навчальних закладГв пропонуе одержання ступенГв винятково тГльки в сис-темГ дистанцшного навчання. Вгдсоток таких зрГс Гз 22% коледжГв в 1997 р. до 30% в 2000 р.. В основному прирГст доводиться на державнГ вищГ навчальш закла-ди, що на нашу думку зв'язано Гз прагненням скоро-чення витрат на державну освГту [7].

В 2004 - 2005 навчальному рощ 62% вищих навчальних закладГв кра!ни надало можливГсть тим, яких навчають, отримувати кредити поза унГверсите-тами використовуючи при навчаннГ 1нтернет, телеба-чення вГдео касети, кореспондентськГ (паперовГ) кур-си. З них 88% 2-х рГчних вищих навчальних закладГв Г 86% 4-х рГчних державних коледжГв. У порГвняннГ з 12% 2-х рГчних Г 40% - 4-х рГчних приватних не комер-цГйних вищих навчальних закладГв [9, 10, с.96]

Вищими навчальними закладами США до 2000 року в процесГ професшно! шдготовки майбутшх фа-хГвцГв пропонуються наступнГ типи ГнформацГйних технологш: 57% штерактивне вГдео; 52% записане попередньо вГдео; 25% двосторонне аудю Г однобГчне вГдео Г 22% вищих навчальних закладГв пропонують ГнформацГйнГ комп'ютернГ технологи крГм 1нтернету у виглядГ електронних пГдручникГв, локальних Гнфор-мацГйних спецГалГзованих баз навчально-методичних матерГалГв. На частку Гнших ГнформацГйних техноло-гГй доводиться менш 14% (аудГо-графГка, презентацГй-ний матерГал, CD-DVD-ROM) [9, c.21].

Висновки.

Використання ГнформацГйних технологГй дозволяе направляти навчальнГ матерГали додому, у бГблютеки, студентськГ городки, ГншГ факультети й коледжГ.

В освГтньому просторГ США 49% вадсотшв коле-джГв надають можливГсть навчатися вдома, направля-ючи навчальнГ матерГали, 10% направляють навчальнГ матерГали в бГблютеки, 35% на шшГ факультети, 39% у студентськГ городки вузу, 18% на виробництво (для пГдвищення квалГфГкацЦ й перетдготовки) Г 6% у ви-правнГ установи.

Впровадження ГнформацГйних технологГй в освГтньому просторГ США вГдбилося на можливостГ викладачГв надавати навчальну ГнформацГю, а студентам одержу-вати li. ВищГ навчальнГ заклади надають безкоштовний телефон, електронну пошту, спГлкування он-лайн Гз Гн-структором по оргатзаци навчання - 82% коледжГв. 50% коледжГв надають можливГсть такого ж спГлкування, але з викладачем. Забезпечують безкоштовною технГч-ною пГдтримкою 63% коледжГв. ВГддаленим доступом до електронних ресурсГв бГблГотек вищого навчального

Таблиця 2

Юльюсть вищих навчальних закладгв, що надають дистанцшт oceimHi послуги, загальна юльюсть студентiв на дистанцшних освiтнiх курсах

Таблиця 1

BidcomoK вищих навчальних закладiв США, що пропонують курси дистанцшного навчання, що збираються вводити курси дистанцшного навчання в найближчi 3 роки.

Характеристики вищого на-вчального закладу Пропонують курси дистанцшного навчання у вищш освт Планують ввести курси ДН в наступн 3 поки Не пропонують i не планують курсш ДН

1995р.

вс ВНЗ 33 25 42

Державний 2-р1чний 58 28 14

Приватний 2-р1чний 2 14 84

Державний 4- р1чний 62 23 14

Приватний 4- р1чний 12 27 61

1997-98 р. р.

вс ВНЗ 34 20

Державний 2-р1чний 62 20

Державний 4- р1чний 78 12

Приватний 4- р1чний 19 22

2000-01 р. р.

Вс ВНЗ 56 12

Державний 2-р1чний 90 5

Державний 4- р1чний 89 3

Приватний 4- р1чний 40 16

Тип ВНЗ (ршень акредитацп, форма власноста ) Загальна кшьюсть Bишiв Кшьюсть впшш, що пропонують дистанцшш освггш курси Загальна кшьюсть студенпв, що навчаються на дистанцшних освгттх курсах (у чол.)

1997-98 р. р.

Ва ВНЗ 5,010 1,680 1,661,000

Державний 2^чний 1,230 760 714,000

Державний 4- рiчний 610 480 711,000

Приватний 4- рiчний 2,050 390 222,000

2000-01 р. р.

Ва ВНЗ 4,130 2,320 3,077,000

Державний 2^чний 1,070 960 1,472,000

Державний 4- рiчний 620 550 945,000

Приватний 4- рiчний 1,800 710 589,000

закладу 56%. Безкоштовним доступом в 1нтернет 53% коледжiв. Спещальним ствробггником б1блютеки для допомоги студентам, що навчаються дистанцшно - 45% навчальних заклада [5, с.28].

Подальш1 дослвдження передбачаеться провести в напрямку вивчення шших проблем використання ш-формацшний технологи в вищш освт.

Лгтература

1. Стефаненко П.Ф. Дистанцшне навчання у вищш школт [монограф1я] / Павло Вжторович Стефаненко. - Донецьк: ДонН-ТУ, 2002. - 400 с.

2. Опыт использования интернет в образовании: Аналитический обзор / [Гусев А.В., Краснов В.Л., Ханнанов А.Д., Янсон Д.В] под ред. В.В.Вержбицкий. - М.: Институт по информационным технологиям в образовании, 1999. - 95 с.

3. Аханян А.А. Теория и практика становления дистанционного педагогического образования: дисс.. д-ра пед. наук: 13.00.08 / Аханян Андрей Андреевич. - Санкт-Петербург, 2001. - 439 с.

4. Андреев А.А. Дидактические основы дистанционного обучения в высших учебных заведениях: дисс ... д-ра пед. наук: 13.00.02 / Андреев Александр Александрович. - М., 1999. - 289 с.

5. Distance Education in Higher Education Institutions: Statistical Analysis Report: U.S. Department of Education, National Center for Education Statistics. October 1997 (NCES 98-062). [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://nces.ed.gov/pubsearch

6. Distance Education in Higher Education Institutions: Statistical Analysis Report October1997, U.S. Departmen t of Education Office

of Educational Research and Improvement NCES 98-062, -100p. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://nces.ed.gov/pub-search

7. The condition of education 2004. Distance Education at Postsecond-ary Institutions: INDICATOR 32. National Center for Education Statistics, U.S. Department of Education Institute of Education Sciences NCES 2004-077 - 7 p. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://nces.ed.gov/pubsearch.

8. The condition of education 2004. National Center for Education Statistics, U.S. Department of Education Institute of Education Sciences NCES2004-077-324p. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://nces.ed.gov/pubsearch.

9. A Profile of Participation in Distance Education: 1999-2000. Post-secondary Education Descriptive Analysis Reports. National Center for Education Statistics, U.S. Department of Education Research andImprovement NCES2003-154 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://nces.ed.gov/pubsearch

10. The condition of education 2006. Distance Education by Postsec-ondary Faculty: INDICATOR47. National Centerfor Education Statistics, U.S. Department of Education Institute of Education Sciences NCES2006-071 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:// nces.ed.gov/pubsearch/pubsinfo.sappubid=2006071

11. The condition of education 2008. National Center for Education Statistics, U.S. Department of Education NCES 2008-031.- 334p. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://nces.ed.gov/pubsearch.

Надшшла до редакцп 26.10.2009р.

Клопов Роман Викторович clopov-r@zsu.zp.ua

Психолопчна шдготовка дiвчат - 6oKcepiB

КожевнГкова Л.К., Бережна Т.1., Мисенко В.В.

Миколагвський державний утверситет ¡м. В. О. Сухомлинського

Анотацп:

В статт1 йдеться про важливють ц1л1сност1 та нев1д'емност1 псих1ч-ного та ф1зичного компонент1в у стад1ях спортивного тренування та поглибленого вивчення роз-витку псих1ки та моторики вже на етап1 початковоТ п1дготовки д1вчат - боксер1в. Автори вважа-ють, що значно легше I швидше навчити д1вчат - боксер1в техн1ки I тактики, н1ж психолог1чно готу-вати 'х до змагань. Суть психо-лопчно''' п1дготовки спортсменок на початковому етап1 зводиться до спрямування 'хньо'' свщомос-т1 та д1й на розв'язання трену-вальних I змагальних завдань.

Ключовi слова:

бокс, двчата, фзичн якост, пси-хчн якост, тренувальний процес.

Кожевникова Л.К., Бережная Т.И., Мисенко В.В. Психологическая подготовка девушек-боксеров. В статье речь идет о важности целостности и неотъемлемости психического и физического компонентов в стадиях спортивной тренировки и углубленного изучения развития психики и моторики уже на этапе начальной подготовки девушек - боксеров. Авторы считают, что значительно легче и быстрее научить девушек - боксеров технике и тактике, чем психологически готовить их к соревнованиям. Психологическая подготовка девушек - боксеров осуществляется в результате специально организованного педагогического процесса суть, которой на начальном этапе сводится к направлению их сознания и действий на решение тренировочных и соревновательных заданий.

бокс, девушки, физические качества, психические качества, тренировочный процесс.

Kozhevnikova L.K., Beregna T.I., Mis-enko V.V. Psychological education of girls-boxers. The article deals with the importance of complexness and interconnection psychological and physical component in stages of sport training and advance studying the techniques development and movements on the beginning educational level of girls - boxers. Authors consider that it is considerably easier and quick to teach girls - boxers of technique and tactic, than psychologically to prepare them to competitions. Essence of psychological preparation of sportswomen on an initial stage is taken to direction of their consciousness and actions on the decision of training and competition tasks.

box, girls, physical abilities, psychological abilities, training process.

Вступ.

МГжнародний Ол1мпшський Комггет розглядае пи-тання про участь жшнок у змаганнях з боксу на Ол1м-пшських Гграх у 2012 рощ, що вщбудуться в ЛондонГ У зв'язку з цим, щоб не вщставати вГд свГгових тенденцш розвитку аматорського боксу, виникла потреба звернути увагу на розвиток жшочого та дГвочого боксу в Укра!нГ I вс1 розумГють, що тдготовка спортсмешв висо-кого р1вня майстерносп - процес тривалий та склад-ний. Фах1вщ в галузГ спорту в1дм1чають, що вже при початковому ощнюванш перспективносл дГвчат, яю прийшли займатися боксом, необхГдно враховувати рГвень розвитку тих здГбностей та якостей, яю надалГ сприятимуть досягненню устх1в у змаганнях. Без пе-ребшьшення можна сказати, що в умовах сучасносп найвищих вершин може досягти тГльки обдарований спортсмен з високо розвиненими саме тими психГчни-ми якостями та властивостями вГд яких в значнш м1р1 залежить результат його даяльносл [3].

Зараз у Положены про ДЮСШ з'явилися змши, що дозволяють набирати в групи дГвчат для занять боксом. Хоча багато роюв тренери тренували дГвчат, бажаючих займатись боксом, без офщшного дозволу, включаючи !х до груп юкбоксшгу або шших схГдних одноборств. Дуже важко знайти дГвчину для серйозних занять боксом, яка б мала бойовий характер Г висою псих1чт якостГ Пройде немало часу, щоб змшити у суспшьств1 вГдношення до жшочого боксу, який через деякий час може стати рГвноправним ол1мпшським видом спорту.

АналГз психолого-педагопчно! лггератури [2,3,4] вка-зуе на важливють цшсносп та невГд'емносл психГчного та фГзичного компоненпв у стадГях спортивного тренування та вимагае поглибленого вивчення розвитку пси-хши та моторики вже на етат початково! тдготовки.

Нажаль в л1тератур1 вДсутт науково-обгрунтоват дат про особливост розвитку та психГчних наванта-жень на жшочий оргашзм тд час занять боксом на етат початкового навчання. Велика юльюсть наукових дослГджень проведених у бокс пов'язана з розробками для чоловшв. Тому саме зараз виникла необхГдшстъ вивчення психолопчно! тдготовки жшок.

Робота виконана за планом НДР Микола!вського державного утверситету Гм.В.О.Сухомлинського.

© Кожевнiкова Л.К., Бережна Т.1., Мисенко В.В., 2009

Мета, завдання роботи, матерiал i методи.

Мета роботи полягала у теоретико-методичному об-грунтувант проблеми розвитку психомоторики у дГвчат, яю займаються боксом, на етап початково! тдготовки.

Результати дослiдження.

Вся техтка боксу являе собою складно координова-ш рухи. Сучасний бокс в силу сво!х специфГчних осо-бливостей висувае досить висою й р1зномаштш вимоги до психГчних якостей спортсмешв. За даними бГльшос-т впчизняних тренерГв, яю працюють з жшками та дь вчатами в бокс1, визнають психолопчну тдготовку та психолопчне виховання одним Гз найважчих у всьому виховно-педагопчному процесГ Вони вважають, що значно легше навчити техшко-тактичнш майстерносп, виховати ф1зичт якосп шж виробити бшщвський характер та волю до перемоги.

Якщо вГдома мотиващя приходу дГвчат до секцп боксу, то тренеру - викладачу необхГдно провести тес-тування, щоб з'ясувати насюльки розвинет у них фь зичт та психолопчт якостГ

Проводячи аналГз роботи в групах початково! тдготовки в ДЮСШ за остант роки, де навчались д1вча-та, ми дшшли висновку, що необхГдно проводити вГд-б1р по двом основним критерГям:

• психГчш якостГ;

• фГзичнГ якостГ.

ПГд час планування роботи в тих групах, куди прийшли займатися дГвчата, необхГдно враховувати результати тестування та побудувати роботу над розвитком тих, чи шших фГзичних та психолопчних якостей. Також необхГдно мати на увазГ вшэв1, ф1зюлопчт та псих1чт змши в жшочому оргашзм1, враховуючи те, що дГвчата починають формуватися рашше шж юнаки. При цьому бшьшу частину роботи необхГдно направи-ти на розвиток фГзичних якостей дГвчат. Заняття в цих групах повинт бути р1зномаштними, застосовувати бГльше Ггровий та змагальний методи, при цьому можна виршити одразу декшька завдань та виховувати см1-ливГсть, активнГсть та р1шучють.

Зараз дитячо-юнацькГ спортивнГ школи до груп початково! тдготовки з боксу запрошують для навчання дней з 10 роюв [5]. Вжовий перюд з 9 до 12 роюв -один Гз важливих в жит пГдлГткГв. Саме в цей перюд

в ньому вiдбуваеться значний прогрес як у фiзичному та i у психiчному розвитку [9]. В цьому вщ активно розвиваеться цiла низка життево важливих функцiй органiзму. Тренеру-викладачу в групах початково! тд-готовки необхщно методично правильно та педагопч-но цшеспрямовано будувати заняття в цьому вщ так, щоб вони були переважно спрямоват комплексно на розвиток психiчних та фiзичних якостей та не нанесли шкоди здоров'ю. В цьому вщ, як показують до-слщження, найбiльш активно розвиваються важливi для боксу швидкiснi якосп, покращуеться латентний перiод реакци та здiбнiсть до прояву максимально! швидкосп, частоти та точностi рухiв. У 12-14 роюв вiдмiчаегься збiльшення маси м'язiв, iнтенсивний розвиток стрибучосп, точностi у просторi та координаци рухiв. Тренеру-викладачу необхiдно використовувати на сво!х заняттях цi фiзiологiчнi змши та спрямовувати роботу на вдосконалення цих фiзичних якостей.

Проводячи аналiз роботи в групах дiвчат, ми звер-нули увагу, що в цей перюд вони потребують розвитку фiзичних якостей, а особливо сили, швидкосп, координаци рухiв i швидкостi реакци, що дуже необхщш в навчаннi у боксi.

Крiм цього на етапi початково! тдготовки необхiдно турбуватися про повноцiнний розвиток психомоторики [3,4]. Дiвчата даного вОку характеризуются високою рухливiстю та здiбнiстю до управлiння власними руха-ми. Тому разом з базовими вправами з боксу для розви-тку фiзичних якостей та техтчно! тдготовки необхщно включати вправи для розвитку вмтня диференцiювати власнi рухи за просторово-часовими параметрами.

Хочемо вщмгтити, що тд час роботи з дiвчатами виникае багато питань, тому що не вш розробленi методики тдготовки для юнаюв пiдходять для дiвчат. Жь ночий органiзм вiдрiзняеться вiд чоловiчого не тiльки фiзiологiчно. Ми маемо на увазi психолопчт аспекти заняття боксом та пов'язане з цим нервове навантажен-ня пiд час занять та змагань.

За фiзiологiчними даними дiвчата випереджають однолпшв - юнакiв в розвитку, але в плат психологи, вщношент оточуючих, батькiв, та й самих тренерОв-викладачiв (якi частiше за все чоловжи) до занять да-вчата в секци боксу ще не пiдготовленi.

Тому перед тренером стопъ завдання розвину-ти !хню фiзичну пiдготовку та надати базу техтчних навичок у боксi. Хочемо вщмгтити, що набагато кра-ще, коли дiвчата займаються в групах з юнаками. Мiж ними виникае протиборство, вони хочуть довести свою перевагу, силу, сприттсть, що сприяе пiдвищенню !х-ньо! працездатностi, а також по-новому починають ро-зумiти себе, сприймати свое «Я» у взаемозв'язку з «Я» фiзичним, оцiнюючи свое мюце в соцiальнiй струкгурi (родина, клас, спортивна секцiя).

Тренеру-викладачу, який працюе з дОвчатами-боксерами, необхiдно знати, що при штенсивному рост посилюеться дiяльнiсть залоз внутршньо! секрецп, а фiзiологiчнi змiни в органiзмi пiдвищують збудливiсть нервово! системи. Особливо це видно на характерi дiвчат-пiдлiткiв. У них рiзко змiнюеться настрш, вщ-буваються протирiччя в дiях та вчинках.

В днi так звано! автономОчно! менструаци (за 1-2 дт до початку мiсячних) неприпустимi великi фiзичнi навантаження, в цей час необхщно замiнити вправи на витривалють на гнучюсть. В щ днi у дiвчат знижуеться працездаттсть, вони бувають дратiвливими, плакси-

вими, неврiвноваженими. Нiд час менструально! фази частота серцевих скорочень i частота дихання часть шають, пульсовий тиск зростае, збшьшуеться час вщ-новлення цих показникiв пiсля фiзичних навантажень. Тренеру-викладачу, який працюе з дiвчатами, необхщ-но це враховувати та добирати !м меншi за обсягом навантаження, бути бшьш терплячим, переключити !хню увагу на iншi види дiяльностi [9]. Також необхщно пам'ятати, що дiвчатам, якi не мають спортивних роз-рядiв, у менструальну та перед менструальну фазу не можна приймати участь у змаганнях.

Велика кшьюстъ спортивно-педагогiчних та медико-бюлопчних дослiджень дозволяють сьогод-т розробити ефективну методику розвитку фiзичних якостей з урахуванням статевих, вжових та психiчних особливостей дiвчат для занять боксом.

Проблеми вивчення психОки, управлiння нею та ор-гашзацш психолопчно! пiдготовки у дiвчат-боксерiв надзвичайно складт та торкаються всiх сторт трену-вального процесу. Якщо ратше змiст психолопчно! пiдготовки обмежувався регулюванням передстартових станiв спортсмена, налаштуванням перед виступом, створенням психОчно! готовностi, то на сьогодтшнт момент завдання психолопчно! пiдготовки значно роз-ширились i пов'язанi з розвитком та формуванням, як особистостi, так i вихованням специфiчних якостей, розвитком здатностi до самоконтролю та саморегуля-ци. Ц завдання можуть бути з устхом вирiшенi лише комплексно.

Тренувальнi та змагальт навантаження перено-сяться значно легше, якщо психiчний стан дiвчини, що займаеться боксом, тдготовлений вiдповiдним чином. Необхщно навчити дiвчат налаштовуватися на поединки, за допомогою яких у них формуеться так званий оптимально бойовий стан. Цю методику, и формування детально розробив i описав А.В.Алексеев [1]. Ураху-вання цих здiбностей пiд час тренування боксерiв до-зволяе, як свщчить досвiд роботи, суттево пiдвищити ефективтсть психолопчно! пiдготовки дiвчат-боксерiв у бокш. Для того, щоб сформувати бойовий, оптималь-ний стан необхiдно виявити и провiднi компоненти (фiзичну, розумову, емоцiйну), а також специфiчнi вщ-чуття, що характернi для цього стану.

Для побудови ефективного процесу тренування дь вчат, як займаються боксом, великого значення набувае не лише рацюнальний обсяг ххньо! рухово! акгивностi, але i змiст та И характер. Перевагу слщ вщдавати при-родним i доступним видам рухiв, iз великою рОзноматт-тстю засобiв та форм, що дозволить змтювати напрям пiдготовки органiзму, рiзнобiчно впливати на нього, уникати при цьому перевтоми. У процеа формування та застосування рухових навичок, якби сильно вони були автоматизоват, це буде усвщомленою дiею. З цього ми можемо зробити висновки, що навчання тим чи тшим рухам буде устшним, якщо врахованi основнi умови правильного формування розумових дiй та понять.

Традищйна форма навчання на етат початково! подготовки заснована на метод "проб та помилок". Новачок намагаеться виконати ту чи Оншу вправу, а тренер-викладач корегуе його дю. На це витрачаеться багато часу, та в результат! не завжди вдаеться оволодти вправою, що вивча-еться. В розробленш Б.Я. Гальпериним теори поетапного формування розумових дй було показано, що всяка дОя мае двО частини: виконавчу та орiеитовну, де орОентовна час-тина являе собою апарат управлшня дО! як процесом у зо-

вшшньому середовинц, а виконавча частина - реальне щ-леспрямоване перетворення вихГдного матерГалу. Для того щоб при навчант тому чи Гншому боксерському прийому, на основГ ор1ентир1в повтстю було забезпечено вГрне виконання, необхГдно збудувати систему ор1ентир1в та довести !х до свГдомосп того, хто займаеться. Для цього пГд час проведення занять необхГдно щоб тренер-викладач пояснив та показав вправу, що вивчаеться, та проконтролював И правильне виконання, звертаючи увагу на помилки пГд час виконання. На наступних заняттях необхГдно розповюти про виконання та виконати вивчет вправи.

Протжання псих1чних процесГв визначаеться ш-дивГдуальними особливостями кожно! спортсменки. У боксГ, як т в жодному вид1 спорту, стан психолопчно! тдиэтовленосп спортсменок мае велике значення, що бувае виршальним у двобо!.

Розглянемо найважлив1ш1 психГчт процеси, характеры для боксу в ход1 тренувань на етап початково! тдготовки та учасп в змаганнях.

З ус1х вид1в псих1чних процесГв у боксГ найважли-вше сприймання просторово-часових вщношень, без чого не можливий будь-який аналГз руху 1 спещал1зо-ват м'язово-рухливГ вГдчуття. Для навчання у боксГ необхГднГ такГ види сприймань: вГдчуття дистанцГ!; вГд-чуття часу; орГентування на рингу; вГдчуття положення тша; вГдчуття удару; вГдчуття свободи рухГв; увага.

На еташ початкового навчання до найважливГших пси-хГчних процесГв, на якГ треба звернути увагу тренерам-викладачам, ми вважаемо, вГдносяться орГентування на рингу, вГдчуття положення тша та увага. вс1 1нш1 сприймання можна виховувати у подальшому навчаннГ.

Розвиток вiдчуття орieнтування на рингу. Це вГдчуття необхГдно для визначення власного положення в будь який момент бою вщносно його кутГв, щоб краще провести атакукш, контратакуючи дГ!, маневруючи, захищаючись, якщо застане суперника в незручному становищГ. Для вироблення вмГння орГентуватися на рингу даеться завдання проводити бойовГ дГ! в кутах та бГля канапв Г частГше робити виходи звщти. п1д час проведення тренувальних бо!в варто звернути увагу на вмГння вибирати мюце для атак та контратак та орГентуватися на рингу. Також треба звернути увагу на пере-сування у рингу.

Розвиток вiдчуття положення тша. НеобхГдно на-вчити вимГрювати положення бойово! стшки обираючи найзручтшу позищю для сво!х атак, та використовува-ти зручнГ положення захисних дш та наступних контратак. Корисно також проводити «бо! з тшню» попарно з урахуванням положення тГла щодо противника та вибору мюця дш на рингу. ДГвчата краще виконують цю вправу, коли роблять !! в парГ з юнаками. Також для розвитку вГдчуття положення тГла необхГдно застосову-вати спещалГзоват вправи боксу з техшки виконання ударГв Г захиспв на мют та пГд час руху.

Увага - це спрямовашсть Г зосереджешсть психГч-но! дГяльносп на якомусь об'ектГ. В боксГ необхщне вмГння максимально зосереджувати свою увагу на одному об'ектГ - суперниковГ НайважливГшГ властивостГ уваги, що забезпечують перемогу у боксГ, штенсив-нГсть та стГйкГсть

Шдтримання високого рГвня потребуе великих ш-тенсивних витрат нервово! енергГ! та значно тдвищуе навантаження на психГку. СтГйкГсть уваги виявляеться в тому, що тд час бою, в необхГднГ моменти, спрямова-нгсть вше! психГчно! дГяльностГ не переключаеться на

об'екти, що вщвертають увагу вщ розв'язання основного завдання [6,7,8].

В ход1 навчально-тренувальних занять на етат по-чатково! пГдготовки можна полшшити увагу, напри-клад, тд час виконання бойових вправ з партнером (коли дГвчата вГдпрацьовують щ завдання з юнаками), в яких прихована загроза пропустити удар, активно сприяе розвитку штенсивно! та стГйко! уваги. При цьому кожний хоче нанести точний удар Г виникае су-перництво м1ж ними. НеобхГдно навчити постшному прагненню концентрувати свою увагу на виконання навчальних вправ не тшьки при роботГ в парах, але Г на приладах. Для кращо! мобЫзацп уваги дГвчат необхГдно частГше проводити змГну завдань. Перед кожним заняттям бажано нагадувати про необхщтсть уваги пГд час виконання вправ Г вщключати свою увагу вщ усьо-го стороннього.

ПсихологГчна тдготовка спортсменки в боксГ, як Г в будь-якому Гншому вид1 спорту, складний Г тривалий процес. Тренеру-викладачу на початковому етапГ пГдготовки дГвчат-боксерГв необхГдно враховувати ГндивГду-альш риси характеру, емоцГ!, погляди, !хню працездат-нГсть для того, щоб визначити рГвень !хньо! психГчного стану взагалГ Проведення тренувань з дГвчатами вима-гае в1д тренера-викладача великого педагопчного такту, ГндивГдуального тдходу, уваги та вмГлого застосу-вання оцшки досягнень. Висновки.

З вищевикладеного ми дГйшли таких висновкГв:

1. Для кращо! пГдготовки дГвчат у боксГ необхГдно враховувати в1ков1, статевГ, шдивщуальт психологГчнГ та фГзичт особливостГ органГзму.

2. Сучасна тдготовка дГвчат-боксерГв являе собою багато етапний процес розвитку та форму-вання результативноси з урахуванням загальних закономГрностей адаптацп органГзму до тренуваль-них навантажень.

Подальшi перспективи наукових розробок будуть спрямованГ на дослГдження ГндивГдуальних властивос-тей нервово! системи - сили, рухливосп, стшкосп не-рвових процесГв, швидкостГ обробки шформацп у ж1-ночому боксГ на рГзних етапах пГдготовки.

ЛГтература:

1. Алексеев А.В. Себя преодолеть / А.В. Алексеев. - М.: Физкультура и спорт, 1982.- 187 с.

2. Ильин Е.П. Психомоторная организация человека. / Е.П. Ильин. - СПб.: Питер, 2003. - 383 с.

3. КлименкоВ.В. Психомоторные способности юного спортсмена / В.В. Клименко. - К.: Здоров'я, 1987. - 168 с.

4. Озеров В.П. Психомоторные способности человека / В.П. Озеров. - Дубна: Феникс +, 2002. - 320 с.

5. Остьянов С. А. Навчальна програма для дитячо-юнацьких шюл. спещатзованих дитячо-юнацьких шюл ол1мшйського резерву, шюл вищо! спортивно! майстерносп / С. А. Остьянов. — Ки!в: Респубтканський науково-методичний кабшет Державного компету Укра!ни з питань фГзично!' культури Г спорту, 2004.— 100 с.

6. Остьянов В.Н. Бокс / В.Н. Остьянов, И.И Гайдамак.. — К.: Олимпийская литература, 2001.—239 с.

7. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте / В.Н. Платонов. — К.: Олимпийская литература, 1997.- 583 с.

8. Романенко М.И. Бокс / М.И. Романенко (2-е изд. доп. и перераб.) - К.: Вища школа, 1985.-310 с.

9. Хрипкова А.Г. Вжова ф!зюлопя / А.Г. Хрипкова - Ки!в: Вища школа, 1982. - 272 с.

Надшшла до редакци 10.11.2009р.

Кожевшкова Людмила Костяитииiвиа Бережна Тетяна 1вашвна Мисенко Володимир Васильович kozhevnikovalk@mail.ru

Категори змагань i 1'хня рейтингова характеристика в умовах професюнал1заци легко!' атлетики

Козлова О.К.

Нацюнальний унiверcиmеm фiзичнoгo виховання i спорту Украши

Анотацп:

У статт розглядаються категори змагань в умовах професюнал1за-цп легко!' атлетики та !'х рейтингова характеристика. Анал1з рейтинг1в показав, що в легш атлетиц1 най-престижн1шими в умовах професю-нал1зацГ| е «багатоденн1» змагання: 1гри Ол1мп1ад, чемп1онати св1ту i Всесв1тн1й легкоатлетичний ф1нал. По к1лькост1 набраних очок «багато-денн1» змагання майже в два рази вище за рейтингом, чим «одноден-ж» змагання, в чотири пор1вняно з1 змаганнями «у прим1щеннях» i майже у вiсiмнадЦять разiв по^вняно з1 змаганнями iнших категорiй.

KnK>40Bi слова:

категорiï змагань, рейтинги, легка атлетика, професiоналiзацiя.

Козлова Е.К. Категории соревнований и их рейтинговая характеристика в условиях профессионализации легкой атлетики. В статье рассматриваются категории соревнований в условиях профессионализации в легкой атлетике и их рейтинговая характеристика. Анализ рейтингов показал, что в легкой атлетике самыми престижными в условиях профессионализации являются «многодневные» соревнования: Игры Олимпиад, чемпионаты мира и Всемирный легкоатлетический финал. По количеству набранных очков «многодневные» соревнования почти в два раза выше, чем «однодневные», в четыре «в помещениях» и почти в восемнадцать раз по сравнению с соревнованиями других категорий.

категории соревнований, рейтинги, легкая атлетика, профессионализация.

Kozlova O.K. Categories of competitions and their rating description in the conditions of professionalization of track-and-field. This article examines the categories of competitions and their rating description under the conditions of professionalization in track-and-field. The analysis of ratings showed that in track-and-field the most prestigeos the events under the conditions of professionalization are «many days» competitions, such as: Games of Olympiads, World championship, World track-and-field finals. As for the number of points, the rating of «many days» contests to time then the «one day» competitions, four times higher that the indoor competitions and eighteen times then the other categories.

categories of competitions, ratings, track-and-field, professionalization.

Вступ.

Серйозш сощально-полттичш та економОчш змши в свт, що вщбулися напришнщ 1980-х — на початку 1990-х рошв значно вплинули на професiоналiзацiю спорту [1]. Професiоналiзацiя легко! атлетики почала розвиватися напришнщ 1980-х рошв. Закономiрностi ïï розвитку обумовлеш рядом об'ективних причин. Принципи любительського спорту в його традицш-ному розумшщ покладеш в основу Статуту МОжна-родноï' асощацп легкоатлетичних федерацш (1ААФ), на яких грунтувалося функщонування свгтово' легко' атлетики, зайшли у суперечшсть iз реалiями ïï сучас-них форм розвитку [4]. 1ААФ одна з перших вiдчула цю суперечнiсть. У 1982 р. президентом 1ААФ став спортивний дiяч i бiзнесмен з Iталiï Прiмо Небюло. Biн закликав легкоатлетичну сiм'ю вщмовитися вод так званого любительського спорту у сферi вищих досягнень, вод дотримання принципiв аматорства, що фактично не дiють, в традицiйному його розумшш та перейти до комерцiалiзацiï под час проведення чемш-онапв свиу, континентальних, зональних i шших змагань [4].

У зв'язку з цим у свгтовш легшй атлетищ та 1ААФ було проведено яшсш оргашзацшш, структурно та правовО змши, що торкнулися Статуту 1ААФ, Правил 1ААФ. Було значно розширено МОжнародний кален-дар спортивних змагань з легкоï атлетики [4]. У 1985 р. вперше було оргашзовано змагання за персональ-ними запрошеннями сер01 Гран ПрО 1ААФ (Mobil Grand Prix IAAF). Запровадження практики продажу прав телетрансляцш змагань разом з рекламою стало приносити 1ААФ прибуток. Легка атлетика стала при-вабливою для великого бОзнесу i телекомпанш Ул щ чинники привели до того, що на ХХ1 ст. у легшй атлетищ змагання за персональними запрошеннями пере-важно заповнили спортивш календарО i стали проводиться протягом усього року [3].

© Козлова О.К., 2009

У зв'язку з цим, багато видатних спортсмешв почали виступати у великш кшькосп змагань. Така практика часто приводила до зривГв i прикрих поразок багатьох видатних спортсменiв у головних змаганнях (1грах Олiмпiад, чемпiонатах свиу i Свропи) [5, 6]. Останнiми роками увага сватово! спортивно! елiти, органiзаторiв змагань, менеджерiв було зосереджена на шдвищенш видовищносл та якосп змагань, що привело до появи !хшх рейтинпв.

Вивчення рейтингiв змагань дае можливкть всебГч-но ощнити яшсш i юльшсш характеристики рГзних кате-горш змагань, що дозволить удосконалювати змагальну практику спортсменiв високо! квалГфшаци в умовах про-фесiоналiзацii легко1 атлетики. Тому вивчення рейтинпв змагань е актуальним науковим напрямом.

Дослодження виконано згодно зГ «Зведеним планом науково-дослiдноi роботи у сферГ фГзично! культури i спорту на 2006-2010 рр.» Мшстерства Укра1ни у справах ам'!, молодГ та спорту за темою 2.1.4. «Удо -сконалення спортивного тренування легкоатлетГв на етапах багаторiчноi подготовки» (номер державно1 ре-естрацп 0106U010769).

Мета, завдання роботи, мaтepiaл i методи.

Мета до^дження - вдосконалення змагальноi практики спортсмешв високо! квалГфГкацп в умовах професюналГзацп легкоi атлетики шляхом вивчення рейтингово! системи змагань.

Методи до^дження: аналГз науково-методично! лггератури, докуменпв МГжнародно! асощацп легкоатлетичних федерацш, даних всебГчно! бази легко! атлетики (All-Athletics), шформацп свгтово! мереж 1нтернет.

Результати дослщження та ix обговорення.

Ниш у легшй атлетищ широкого поширення на-були рейтинги змагань, яш проводяться у 12 катего-рГях (рис. 1).

В основГ ощнки рейтинпв змагань лежать наступ-ш чинники:

Таблиця 1

Десять кращих змагань у категорп «багатодент» в 2001—2009рр.

Рис. 1. КатегорИрейтингових змагань

МГсце в рейтингу Змагання, рГк, мГсце проведення Кшьшсть очок

1 1гри ОлГмтади (2008), Пешн 192 803

2 1гри ОлГмпГади (2004), АфГни 191 785

3 чемтонат свГту (2007), Осака 191 194

4 чемпГонат свГту (2009), Берлш 191 109

5 чемпГонат свГту (2005), Гельсшш 190 375

6 чемпГонат свГту (2003), Париж 190 128

7 чемпГонат свГту (2001), Едмонтон 189 244

8 Всесвинш легкоатлетичний фГнал (2006), Штутгарт 187 855

9 Всесвинш легкоатлетичний фГнал (2005), Монако 187 704

10 Всесвинш легкоатлетичний фГнал (2003), Монако 185 172

• спортивнГ результати, показанГ легкоатлетами на змаганнях;

• рГвень майстерностГ спортсменГв, якГ брали участь у конкретному змагант (!'хне положення у свпових рейтингах, титули — медалюти 1гор ОлГмтад Г чем-пГонатГв свГту, свГтовГ рекордсмени), незалежно вГд показаних спортивних результатГв;

• свГтовГ рекорди, встановленГ у конкретному змаганнГ.

Це дае тдстави стверджувати, що рейтингова система оцГнки змагань, яка склалася в даний час, сприяе

пГдвищенню !хньо! якостГ.

У результата дослГдження було проаналГзовано рейтинги змагань [2, 5] з легко!' атлетики в 12-и кате-горшх (п=21 600) у перюд 2001—2009 рр.

Увагу пГд час аналГзу було акцентовано на «багато-денних» змаганнях, що займали у рейтингу з 1-го по 10-те мГсце у перюд 2001— 2009 рр. Г з 1-го по 3-те мГсце у всГх Гнших категорГях у 2009 р. У результатГ дослГджень визначено 10 кращих «багатоденних» зма-гань ХХ1 ст. (табл. 1).

Педагопка, психолопя та медико-бюлопчн

Таблиця 2

Крани змагання в рейтингу категори «багатоденш» 2009 р.

Мiсце Змагання Кра!на Дата Кшьюсть очок за результат Юльюсть промоцшних* очок Юльюсть очок за СР Загальна юльюсть очок

1 1ААФ 12-й чемтонат свпу з легко! атлетики Нiмеччина, Берлш 15.08 — 23.08 175 799 14 950 360 191 109

2 Всесвгтнш легкоатлетичний фшал 1ААФ/ВТБ Грещя, Салонiки 12.09 — 13.09 169 322 15 820 — 185 142

3 Eugene USA Ch. США 25.06 — 28.06 168 757 6 675 — 175 432

Примтки: *— промоцшш очки — р1вень майстерноста, атлетв (!хне положення в свггових рейтингах;

медалгсти 1гор Ол1мп1ад i чемтонапв свггу, св1тов1 рекордсмени), яю брали участь у змаганш; СР — св1тов1 рекорди

Таблиця 3

Рейтинги змагань ргзних категорш 2009 р.

Мкце Змагання Кра!на, мiсто Дата Загальна юльюсть очок

«одноденш»

1 Золота лога 1ААФ «Свгтовий клас» Швейцарiя Цюрiх 28.08.09 94 544

2 Золота лйа 1ААФ «Золоте свято» Iталiя, Рим 11.07.09 93 350

3 Супер Гран При 1ААФ «Негси^» Монако, Монако 28.07.09 92 796

«у примщенш»

1 Кубок Шпаркассен Шмеччина, Штутгарт 07.02.09. 45 082

2 4емпiонат Свропи в примштенш Iталiя, Турин 06.03—08.03.09 44 957

3 Авiва Гран npi Велика Бриташя, Бiрмiнгем 21.02.09 44 525

«з видiв»

1 Змагання САА Зiрки жердини Укра!на, Донецьк 15.02.09 10 574

2 35-тi днi метальник1в Ердгаз Шмеччина, Галле 23.05—24.05.09 10 420

3 Кубок Свропи з зимових метань 1спашя, Лос-Реалехос 14.03—15.03.09 10 243

«з багатоборств»

1 Виклик 1ААФ з багатоборств (34th Hvpo-Meeting) Австрiя, Гетю 30.05—31.05.09 10 066

2 Декастар Францiя, Таленс 19.09—20.09.09 9 920

3 Кубок Свропи з багатоборств (Супер тпгя) Польща, Щецiн 27.06—28.06.09 9 674

«3i спортивно!" ходьби»

1 Фiнал Виклику 1ААФ зi спортивно!ходьби Ро^, Саранськ 19.09.09 10 323

2 Гран ^i 1ААФ зi спортивно! ходьби (Марш на ринок) Польща, Кракiв 30.05.09 10 323

3 Гран ^i 1ААФ з спортивно! ходьби (Виклик 1ААФ зi спортивно! ходьби) Китай, Ул 18.04—19.04.09 10167

1з табл. 1 видно, що 1-ше мосце в данш категори займають 1гри Оломшади (2008) у Пеюн — 192 803 очка, 2-ге мосце — 1гри Оломшади (2004) в Афшах — 191 785 очок, з 3-го по 7-ме мосце десятки кращих змагань 2001—2009 рр. — чемтонати свиу (вод 191 194 до 189 244 очка). З 8-го по 10-те мосце в рейтингу в категори «багатоденш» змагання займае Всесвгтнш легкоатлетичний фшал (вод 187 855 до 185 172 очок) (див. табл.1).

У категори «багатоденш» у 2009 р. на перших трьох позицоях розподолилися: 1ААФ 12-й чемтонат свиу з легко! атлетики (191 109 очок), Всесвгтнш лег-

коатлетичний фшал 1ААФ/ВТБ (185 142 очка); Eugene USA Ch. (175 432 очка) (табл. 2).

Наприюнш 1980-х рошв у легшй атлетищ з'явилися змагання за персональними запрошеннями, яш у бшь-шосп належать до категори «одноденних».

Аналiз !хнього рейтингу показав, що найпопуляр-нiшими i престижними е змагання серй' Золото! лли i Супер Гран Прт До першо! трiйки в 2009 р. увшшли: Золота лiга 1ААФ: «Свiтовий клас» — 94 544 очка, «Золоте свято» —93 350, Супер Гран ^i (Herculis) — 92 796 очок (табл. 3).

Популяртсть змагань категори «одноденш» обу-

Продовження табл. 3

Мiсце Змагання Кра!на, мiсто Дата Загальна шльшсть очок

«з марафону» (спшьний)

1 Лондонський марафон Велика Британiя, Лондон 26.04.09 10 687

2 Паризький марафон Францiя, Париж 05.04.09 10 139

3 Роттердамський марафон Н1дерланди, Роттердам 05.04.09 10 102

«з марафону» (чоловiки)

1 Лондонський марафон Велика Британiя, Лондон 26.04.09 6 658

2 Паризький марафон Францiя, Париж 05.04.09 6 425

3 Роттердамський марафон Нвдерланди, Роттердам 05.04.09 6 397

«з марафону» (жiнки)

1 Лондонський марафон Велика Британiя, Лондон 26.04.09 6 363

2 Дубайський марафон Об'еднаш Арабськ1 Емiрати, Дубай 16.01.09 5 973

3 М!жнародний жшочий марафон Японiя, Осака 25.01.09 5 938

«шосейш пробки» (спiльний)

1 Ras Al Khaimah М1жнародний наniвмарафон Об'еднаш Арабсьш Емiрати, Дубай 20.02.09 10747

2 Роттердамський нашвмарафон Нвдерланди, Роттердам 13.09.09 10676

3 Лiсабонський наniвмарафон Португалiя, Лiсабон 22.03.09 10152

«шосейнi пробiги» (чоловiки)

1 Ras Al Khaimah М1жнародний натвмарафон Об'еднанi Арабсьш Ем1рати. Дубай 20.02.09 6865

2 Роттердамський наniвмарафон Н1дерланди, Роттердам 13.09.09 6829

3 Лiсабонський наniвмарафон Португалiя, Лiсабон 22.03.0 6513

«шосейш пробпи» (ж1нки)

1 Ras Al Khaimah Мiжнародний наniвмарафон Об'еднанi Арабськ1 Емiрати, Дубай 20.02.09 6262

2 Амстердамський Dam tot Damloop Нщерланди, Амстердам 20.09.09 6197

3 Atlanta Peachtree Road Race США, Атланта 04.07.09 6041

мовлена: значними призовими фондами, системою на-рахування очок спортсменам за участь в них, яшсними умовами !х проведення. Варто звернути увагу на тер-мши проведення цих змагань. Так, Золота лта 1ААФ «Свгговий клас» проходила тсля чемтонату свпу в Берлш (2009), «Золоте свято» за 5 тижшв, Супер Гран Пр1 1ААФ «Herculis» майже за 3 тижн до цього най-бшьшого спортивного форуму (див. табл. 3).

Змагання в «примщеннях» в 2009 р. у рейтингу розташувалися таким чином: на першому мсщ — Ку -бок Шпаркассен (45 082 очка); на другому — чемпГонат £вропи в примщенш (44 957 очок); на третьому — Ав1ва Гран Пр1 (44 525 очок).

У категори «з вид1в» кращими в 2009 р. були змагання: £АА З1рки жердини (10 574 очка), 35-т1 дн метальни-к1в Ердгаз (10 420 очок), Кубок Свропи з зимових метань (10 243 очка) (див. табл.3). Змагання, що були на перших трьох мюцях рейтингу в категор1ях «з багатоборств», «з1 спортивно! ходьби», «з марафону» i «шосейних пробь гах» (спiльний, чоловiки, жiнки) наведено в табл. 3.

Найбшьшу шльшсть очок у 2009 р. набрали «ба-

гатоденнi» змагання, що увшшли до першо! трiйки ( X= 183 894, S =7 912 очок). За ними в рейтингу розташувалися змагання: «одноденш» за персональними запрошенными ( X = 93 563, S =893 очка), «у примь щенш» ( X = 44 855, S =292 очка), «шосейш пробь ги» ( X =10 525, S =325 очок — сшльний), «з видiв» ( X =10 412, S =166 очок), «марафони» ( X =10 309,_S =327 очок — стльний), <«i спортивно! ходьби» ( X = 10 271, S =90 очок) i з «багатоборств» ( X = 9 887, S = 198 очок) (див. табл. 3).

Аналiз рейтинпв змагань дае тдстави вважати, що в легкш атлетиш найпрестижнiшими е «багатоденш», котрi проводяться в умовах професiоналiзацiï: 1гри Олiмпiад, чемпiонати свиу i Всесвiтнiй легкоатлетичний фшал. Це змагання найвищого рангу порiвняно з iншими категорiями. Так, за шльшстю набраних очок «багатоденнi» змагання майже в два рази вищi за «одноденш», в чотири — порiвняно зi змаганнями «у примщеннях» i майже у вгамнадцять разiв порiвняно зi змаганнями iншиx категорш

Як показуе спортивна практика останшх рок1в,

кращо спортсмени свиту, як1 спещалозуються у роз-них дисциплонах легко!' атлетики, беруть участь у тих змаганнях, що займають висок1 позицо! в рейтингу в дванадцяти оснуючих категороях. Практика хаотично! участо у всох високооплачуваних змагаииях, що була характерною для легко! атлетики 1980—1990-х рр. зни-зилась. Можна навести безлоч прикладов останнох роков, що наочно демонструють 'хню змагальну практику в умовах професюналозаци легко! атлетики. Так, 85 % переможцов о призеров 1гор Оломпоади в Пешно (2008) О чемпоонату своту в Берлоно (2009) виступили «в одно-денних» змаганнях за персональними запрошеннями, як входили до першо! десятки рейтингу в 2008 о 2009 рр. Причини, за яких 15 % спортсменов не брали учасп у конкретних змагаииях, обумовлено розними чинника-ми. Першо пов'язаш з водсутностю виду легко! атлетики у програмо змагань. Друго — з ефектившстю роботи менеджера (представника спортсмена), який зумов домо-витися з директорами змагань про участь конкретного спортсмена в змагаинi й оргашзувати його при!зд, про-живання о виступ. Трето обумовлено централозованою (що оснуе в окремих кра!нах) або цшеспрямованою он-диводуальною подготовкою до головних змагань року, коли спортсмен навмисно водмовляеться вод участо в конкретному змаганнт Четверто пов'язат з посиленням дотнг-контролю в легкой атлетищ.

Останноми роками в легкой атлетицо простежуеть-ся закономоршсть участо спортсменов у змаганнях под час подготовки до 1гор Оломпоад, чемпоонов своту: чим вищий рейтинг змагань тим вищо спортивно результа-ти о титули спортсменов, як виступають в них.

Проблема, характерна для останнох десятилоть, що спостерогаеться в умовах професюналозаци легко! атлетики, — подвищений онтерес до виступов спортсменов у великой шлькосп змагань — може бути вирошена на осново оптимозацо! !хньо! змагально! практики. Це означае, що шльшст показники змагально! дояльносп повинно перерости в яшсно. Тобто легкоатлети мають бути ороентоваш на досягнення високих спортивних результатов в оптимальной шлькосп стартов у змаганнях оз високим рейтингом (яшстю) для виходу на пок готовносто в головних змаганнях року. Свотовий до-свод подготовки спортсменов дае подставу вважати, що нино для цього склалися сприятливо передумови. Боль-шость видатних спортсменов сучасносто з успохом за-стосовують такой подход: не виступають у змаганнях, що займають низьк позицо! в свотовому рейтингу, а воддають перевагу якосним послугам, котро надають-ся оргашзаторами для участо в них. У даному випадку йдеться про змагання, що входять до першо! десятки свотового рейтингу кожно! з дванадцяти категорой.

В умовах професюналозаци легко! атлетики под час планування участо спортсменов у змаганнях про-тягом року необходно враховувати !хно рейтинги, ед-ность тренувально! о змагально! дояльносто у системО подготовки. Мета участо спортсмена у конкретних змаганнях на розних етапах подготовки протягом року повинна водповодати ровню його шдготовленосп о ви-рошувати поставлено завдання для виходу на пок го-товносто у головних змаганнях.

Висновки

1. Аналоз светового досводу показав, що

професiоналiзацiя легко! атлетики сприяла появ1 нових сучасних пiдходiв до оцшки не лише досяг-нень атлепв, а й змагань рiзного рангу. Виявлено, що рейтинги чисельних змагань, котрi проводяться нинi у легшй атлетицi, не вивченi, не встановлено !хнього впливу на участь спортсмешв у змаганнях, що спричинило необхiднiсть аналiзу i наукового обгрунтування цieï проблеми.

2. Аналiз рейтинпв змагань дае подстави вважати, що у легшй атлетищ найпрестижнiшими в умовах професiоналiзацiï е «багатоденш» змагання: 1гри Олiмпiад, чемпiонати свгту i Всесвггнш легко-атлетичний фшал. Це змагання найвищого рангу порОвняно з Оншими категор1ями. За шльшстю очок «багатоденнi» змагання майже в два рази вищО за «одноденш», в чотири — порОвняно зО змаганнями «у примОщеннях» i майже у вОамнадцять разОв, чим «шосейн пробОги», «змагання з вид1в», «спортивноï ходьби» i «багатоборств».

3. £ подстави вважати, що у зв'язку з великою шльшстю змагань, як нинО проводяться в легшй атлетищ на вах континентах, очевидною е необходшсть рацОонального планування учасп атлепв високоï квалОфОкацО! у змаганнях з урахуванням !хнього рейтингу i термшв проведення для виходу на тк готовностО в головних змаганнях. Под час вибору змагань необходно у системной едносп розглядати рейтинг змагання i рОвень шдготовленосп кожного конкретного спортсмена.

nodcmbmi перспективи слод пов'язувати Оз деталь-ним вивченням вистутв спортсменов високоï ква-лiфiкацiï в змаганнях з рОзним рейтингом в умовах професюналОзаци легкоï атлетики, встановленням причинно-наслОдкових взаемозв'язшв мОж рейтингом змагань i виступом спортсменов у них.

ЛОтература

1. Гуськов С.И. Профессиональный спорт / С.И. Гуськов, В.Н. Платонов. - К.: Олимпийская литература, 2000. — 392 с.

2. Десятка лучших соревнований двадцать первого века [Электронный ресурс]: по данным всесторонней базы легкой атлетики от 17.09.2009. — Режим доступа: http://www.rusathletics.com/nov/

3. Козлова О.К. Змагання в умовах професюнатзацп легко1' атлетики / О.К. Козлова // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми ф1з. виховання i спорту: Наук. монограф1я / за ред. проф. С.С. ермакова. — Харюв: ХДАДМ (ХХП1), 2008. —№12.— С.53—62.

4. Международная ассоциация федераций легкой атлетики ИААФ (International Association of Athletics Federations, IAAF) [Электронный ресурс]: по данным Большой олимпийской энциклопедии. — Режим доступа: http://slovari.yandex.ru/dict/olympic/ article/olymp

5. Методические рекомендации по проблемам подготовки спортсменов Украины к Играм ХХ1Х Олимпиады 2008 года в Пекине / Под ред. В.Н. Платонова // Наука в олимпийском спорте: спец. выпуск. — 2007. — №3. — 170 с.

6. Платонов В.Н. Игры ХХ1Х Олимпиады и направления совершенствования олимпийской подготовки спортсменов Украины / В. Н. Платонов // Наука в олимпийском спорте. — 2009. — №1. — С. 4—78.

7. Рейтинги соревнований [Електронний ресурс] // Всесторонняя база легкой атлетики (All-Athletics). — Режим доступа: http:// www.All-Athletics.com

Надшшла до редакцп 24.10.2009р.

Козлова Олена Костянтишвна elena-nayka@yandex.ru

Водобоязнь студент1в-початк1вц1в, як1 навчаються плавати, та методи и подолання

Коряпн В.М., Блавт О.З., Цьовх Л.М.

Нацюнальний утверситет "Львгвська полтехтка "

Анотацп:

У статтi розглянута одна iз проблем, яка виявляеться на почат-ковому етапi навчання плаванню студенев, - водобоязнь. Запропо-нований проект методики усунен-ня цiеí проблеми на початковому етап занять з плавання в рамках курсу фiзичного виховання пщ час навчання у ВУЗк У методичному проектi основна увага придтена пiдготовцi та оргаызацп занять iз студентами, з проблемою водобоязы, спрямованих на м подолання та досягнення основно' мети курсу занять з плавання в рамках фiзичного виховання в процесi навчання у ВУЗi - навчи-ти плавати кожного студента.

Ключовi слова:

водобоязнь, плавання, страх, студент, психолопчний бар'ер, вода, басейн, ^ри на водк

Корягин В.М., Блавт О.З., Цьовх Л.П. Водобоязнь студентов, которые учатся плавать, и методы её преодоления. В

статье рассмотрена одна из проблем, которая обнаруживается на начальном этапе обучения плаванию студентов, - водобоязнь. Предложенный проект методики устранения этой проблемы на начальном этапе занятий с плавания в рамках курса физического воспитания во время учёбы в ВУЗе. В методическом проекте основное внимание уделено подготовке и организации занятий со студентами, с проблемой водобоязни и направленного на её преодоление и достижение основной цели курса занятий с плавания в рамках физического воспитания в процессе учёбы в ВУЗе - научить плавать каждого студента.

водобоязнь, плавание, страх, студент, психологический барьер, вода, бассейн, игры на воде.

Koriagin V.M., Blavt O.Z., Tsiovh L.M. Students hydrophobia, which are stated swimming, and the methods of it overcoming. This article are carry out with the problem, which are shown at the initial level of swimming studies of students - hydrophobia. The proposed project to overcoming this problem at the initial level of swimming studies of students in the physical education of main course in Height Education University. The main attention of this methodical project based on the organization of students studies, which have the hydrophobia problem. This project are give the possibilities to overcoming and to archiving the main aim of this swimming course, based on the main course in Height Education University - to teach the swimming every students.

hydrophobia, swimming, fear, student, psychological barrier, water, pool, water game.

Вступ.

ОсобливостГсучаснихумовжиття,стрГмкийрозвиток технГчногопрогресу, модершзацГянавчальнихГтрудових процесГв, рГзке зростання обсягГв ГнформацГ!, проблеми з екологГею, перевага шкГдливих звичок на противагу здоровому способу життя - всГ перелГченГ фактори сучасного життя негативно впливають на студентську молодь. Навчання у техтчному ВУЗГ, пов'язане з високим рГвнем емоцГйного та Гнтелектуального навантаження, ставить сучасне студентство в ситуацГю, яка вимагае граничного напруження психГки на межГ !! адаптацГйних можливостей. КрГм того, все вищесказане супроводжуеться недостатнГм фГзичним навантаженням.

Парадокс сьогодення полягае, як не дивно, у науково-технГчному прогресГ. Протягом еволюцГйного розвитку людини м'язова дГяльшсть була постшним супутником усього !! життя. Науково-технГчний прогрес порушив еволюцГйно сформованГ механГзми функцюнування оргашзму - м'язова дГяльшсть Г фГзичнГ навантаження поступово були замГненГ техтчними пристроями та обладнанням. Умови життя та навчання сучасних студентГв докорГнно змГнилися. Вони вступили у протирГччя з бюлопчними потребами молодого органГзму, який ще перебувае в перГодГ встановлення та кГнцевого формування [ 1 ].

ВГтчизняною та свГтовою наукою накопичено великий досвГд [ 2- 5 ], який пГдтверджуе необхГднГсть систематичних занять фГзичними вправами з метою покращення стану здоров'я, пГдвищення стГйкостГ та працездатностГ оргашзму. Оскшьки здоров'я наци було Г залишаеться найвищою гуманГтарною цГннГс-тю суспГльства, передумовою стГйкого Г впевненого розвитку держави, належний рГвень здоров' я та спортивного розвитку студентсько! молодГ е необхГдною передумовою державного добробуту Г важливим по-казником розвитку суспГльства.

© Коряпн В.М., Блавт О.З., Цьовх Л.М., 2009

АналГз стану здоров' я студентГв, якГ навчають-ся у НУ « ЛьвГвська ПолГтехнГка «, свГдчить про те, що з кожним роком кГлькГсть студентГв, якГ за станом здоров'я ваднесеш до спещального навчального вГд-дшення, збГльшуеться. Так, якщо студенти з певними захворюваннями на початку 2007-2008 навчального року становили 15 % вГд загально!' кГлькосп першо-курснишв, то на початку 2008-2009 - 17, 5 %.

Здоров' я сучасного студентства, що погГршуеться, диктуе необхГднГсть зайнятися цГею проблемою невГд-кладно. На сучасному етапГ розвитку нашого суспшь-ства однГею з актуальних проблем е пошук дГйових чинникГв оздоровчого впливу на студентську молодь. ОкрГм того, в умовах яшсного перетворення всГх сто-рГн життя зростають вимоги до фГзично! пГдготовле-ностГ. Кожен ВУЗ мае на метГ гармонГйний розвиток особистостГ студентГв, що неможливо без пГдтримки Г покращення здоров'я та тклування про задоволення спортивних зацГкавлень. Саме вища школа е останшм кроком майбутнГх фахГвцГв до самостГйно! життедГ-яльностГ, Г саме це покладае на них велику вГдповГ-дальшсть за стан здоров'я та рГвень фГзично!' пГдго-товленостГ студентГв.

Одним Гз засобГв зменшення негативного впливу вищевказаних факторГв, а також дГйовим чинником збереження здоров'я та покращення фГзично!' пГдго-товленостГ пГд час навчання у ВУЗГ е заняття плаван-ням у системГ фГзичного виховання. Як ефективний дГевий засГб плавання включене до програми з фГзич-ного виховання студентГв у ВНЗ Укра!ни.

Саме фГзичне виховання, а зокрема плавання, най-краще сприяе формуванню здорового способу життя, е дГйовим засобом пГдтримки спортивно! форми, яка е певним ГмГджем студентГв, е важливим фактором гармонГйного розвитку та самореалГзацГ!, засобом укрГплення та загартування здоров' я (зокрема незапе-речною е перевага плавання для студентГв з особливи-ми фГзичними потребами, якГ за станом здоров' я на-

лежать до спецГальних медичних груп). СпецифГчна особливГсть плавання полягае у руховГй активностГ у водному середовищГ, в результатГ чого органГзм зазнае подвшно!' дн: з одного боку на нього впливають фГзич-нГ вправи, а з Гншого - властивостГ води ( вологГсть, тиск, температура ).

Плавання е найбГльш гармоншним та естетичним фГзичним навантаженням. Не перевантажуючи орга-нГзм, плавання рГзнобГчно впливае на нього. Воно е потужним засобом пГдвищення тренованостГ серцево-судинно! Г дихально! систем, стимулятором дГяльностГ шлунково-кишкового тракту, обмГну речовин. ФГзичнГ навантаження проходять в умовах, що знГмають гра-виадшт сили, звГльняють хребет вГд осьового на-вантаження, тим самим сприяючи корекцГ! опорно-рухового апарату. Водночас безопГрна пГдтримка Г просування тГла у водГ вимагають значного м'язового зусилля для подолання опору водного середовища, що добре розвивае м'язову систему [ 6- 9 ]. Плавання е видом фГзичних вправ, який не мае жодних побГчних ефектГв: займаючись плаванням неможливо отримати травму Г водночас вГдбуваеться вдосконалення всього органГзму.

В системГ фГзичного виховання ВУЗу плавання представлене як масовий засГб рГзностороннього фГ-зичного виховання, засГб оздоровлення, активного вГдпочинку студентГв та життево необхГдний навик, оволодГти яким повинен кожен студент.

На основГ аналГзу й узагальнення лГтературних даних [ 2, 5, 10-15 ] та практичного досвГду виникае можливють подальшого вивчення та обгрунтування використання занять з плавання як ГнновацГйно! методики занять з фГзичного виховання в режимГ курсового навчання у ВУЗГ. Для практичних занять з плавання на кожному кура створюються навчальн вГдцшення: пГдготовче, спецГальне та спортивного вдосконалення. РозподГл студентГв по навчальних вГддГленнях здГйсню-еться на початку навчального року з урахуванням стану здоров'я, фГзично!' та спортивно!' пщготовленостГ, осо-бистого бажання студентГв [ 15 ]. У сво!'й роботГ ми розглядаемо роботу зГ студентами-новачками, якГ не во-лодГють навичками плавання та зарахованГ у пГдготовче вГддГлення. Зараз все актуальнГшими стають питання, як пов'язанГ з удосконаленням методики саме масово-го початкового навчання плаванню, а також вирГшення тих проблем, як при цьому виникають.

З досвГду впровадження занять з плавання в про-цесГ занять фГзичним вихованням у НУ «ЛьвГвська полГтехнГка « ми зауважили, що Гснуе досить великий процент студентГв ( 40 % ), якГ не вмГють плава-ти, оскГльки мають страх перед водою ( водобоязнь ). Страх - це один з видГв емоцГй, який виникае як ре-акцГя на появу реально! чи уявно! небезпеки. Почуття страху е захисною реакцГею органГзму, сигналом не-безпеки. При цьому рГзко попршуеться координацГя рухГв, втрачаеться контроль, порушуеться дГяльнГсть ЦНС, може настати рГзке гальмування всГх реакцГй - психГчних Г рухових. Це е природна реакцГя, Г вона властива кожнш нормальнГй людинГ [ 16 ]. Коли особа, що не вмГе плавати потрапляе у воду, вона опиня-еться у нестандартнГй ситуацГ!, до того ж небезпеч-нГй для життя. Саме тому людину опановуе сильний страх на пГдсвГдомому рГвнГ.

Результати опитування студенпв групи початко-вого навчання плаванню НУ « Львiвська Полггехш-ка « показали, що водобоязнь може виникнути ще до початку навчання плаванням: студент знае, що люди тонуть, або був свщком нещасного випадку на водГ або мав застереження ввд рщних, знайомих ( свого часу мама застериала: Не входь у воду, потонеш « ). В окремих випадках зустрiчаються студенти, як зазнали небезпеки потонути, тобто мають негатив-ний досвщ спiлкування з водою. Водобоязнь може виникнути i тд час навчання плавання в результат! неприемних вщчутпв ввд попадання води до очей та дихальних шлях!в. Наслщком вищевказаних фактор!в е стшка негативна асощащя, що робить цю категорм студенпв аутсайдерами у заняттях плаванням.

У зв'язку з наявшстю тако! категорп студенпв ви-никае необхщшсть виршення цього питання в умо-вах ВУЗу. Через те, що заняття плаванням в процеа курсового навчання у ВУЗ! мае прямий зв'язок Державною цшьовою комплексною програмою « Ф!зичне виховання - здоров'я нацй' «, пунктом 85: « Розробити ф!зкультурно-оздоровч! програми для р!зних в!кових груп населення «, навчання плаванню передбачене програмою кафедри ф!зичного виховання.

Робота виконана зпдно планом НДР Нацюналь-ного Ушверситету « Льв!вська полпехшка «.

Мета, завдання роботи, MaTepia™ i методи.

Мета дано! роботи: розробка проекту методики подолання фактору страху перед водою студенпв-початшвщв, як1 навчаються плавати.

Завдання до^дження:

З'ясувати загальну методику подолання страху перед водою початшвщв.

Проанал!зувати форми боротьби з пдрофоб!ею та оргашзацш И впливу на групу студенпв групи почат-кового навчання плаванню.

Методи до^дження:

Анал!з лггературних джерел щодо проблеми водо-боязш студенпв, як! навчаються плавати.

Яшсний анал!з емшричних даних щодо причин ви-никнення водобоязш, отриманих при опитуваннях та анкетуваннях.

Об'еюпом до^дження е студенти, яш не вмшть плавати та страждають водобоязню.

Результати досл1дження.

Опис форм i прийом!в подолання водобоязш у студенпв-початшвшв не вщображено у спещальнш лггератур! [ 5, 10-14 ], хоча мае першочергове значення для тдвищення ефективносп початкового навчання плаванню. Не виршуються щ завдання i практиками. Дан! дослщжень роботи ДЮСШ краши i проведений ряд спостережень показали, що зазвичай, боязливих дггей ввдчисляють з пщготовчих груп ДЮСШ. Якщо в ДЮСШ такий стан може бути виправданий !хшм завданням - тдготовкою юних майстр!в плавання з найбшьш обдарованих учшв, - то у вищих учбових закладах це неприпустимо, оскшьки завдання викла-дача - навчити плавати вах студенпв, незалежно вщ !хшх можливостей, вщношення до курсу навчання, !хнього настрою i т. д.

В спещальнш лггератур! по навчанню плаванню [ 6, 7, 10-14 ], переважна бшьшють робп присвя-чена морально-вольовш шдготовщ. Питання щодо

психологочно! готовносто, складовою частиною яко! е водсутность страху перед водою при початковому навчанно плаванню, згадуеться лише в деяких пра-цях [ 8, 9, 17-19 ]. Отже, можна водмотити, що методи та засоби подолання страху перед водою под час навчання плаванню студентов в умовах ВУЗу розробле-но недостатньо.

Под час розробки методики подолання водобоязш студентов, яко не вмоють плавати, в ходо початкового навчання ставились тако завдання:

• Визначити основно психологочно фактори, яко зумов-люють страх перед водою о такий способ, перешкод-жають навчанню плаванню.

• Визначити причини !хньо! появи.

• Розробити методично прийоми, яко дозволяють пе-ребороти годрофобш в груш студенпв-початшвщв.

Поставлено завдання вирошувались шляхом анало-зу записов ведених спостережень, бесод, анкетування викладачов ВУЗу з плавання, яко проводять початкове навчання студентов.

Аналоз був проведений за наступними основними напрямками:

1. Визначення характеру неприемних вОдчуттов тих, хто не вмое плавати, в пероод !хнього пристосування до води.

2. Вияв психологочних факторов, яко заважають навчи-тися плавати груш студентов.

По питанню визначення характеру неприемних водчуттов у доступной нам спецоальной лотературо ос-нують суперечливо вказовки. ВОдомо, що при занурен-но у воду, в очо, вуха, нос о рот зазвичай потрапляе вода. Деяко автори [ 8, 9, 17-22 ] вОдзначають, що водчуття, яко при цьому виникають, неприемно о часто болосно. 1ншо автори [ 6, 7, 11, 14 ] огнорують цей факт, хоча наявность цих вОдчуттов гальмуе навчання о ще больше посилюе страх до води. Аналозуючи опитування , можна сказати, що неприемно та болосно водчуття, яко виникають при контакто з водою настольки сильно, що деяко студенти пам'ятають !х з дитячого воку, чим о зу-мовлене небажання вчитися дало.

Щодо причин негативних психологочних факторов ( негативно настро!, неворно уявлення о поняття про процес навчаиия, пов'язано з водобоязню ), яко можуть панувати у груш новачков, та бути завадою под час по-чаткового навчання, то для !х подолання пропонуемо використовувати форми психологочного впливу - на-вiюваиия, запевнення, наочно приклади. Користуючись вищевказаними прийомами, створюеться позитивний психологочний стан у груш студенпв-початшвщв, пе-реконання в тому, що страх перед водою можна подо-лати о плавати може навчитись кожен, осшльки це жит-тево необходна навичка, якою повинен володоти кожен, о для цього не потробно мати якось особливо здобносто.

Визначальною особливостю занять з плавання е те, що рухи виконуються в оншому середовищо та в не-звичному горизонтальному безопорному положенш тола. Саме цими чинниками о зумовлюються основт психологочно фактори, яко зумовлюють водобоязнь О як наслодок небажання навчитися плавати. Внаслодок проведеного опитування були виявлено таке:

• Думка про те, що вода - це безопорний стан, темна неводомость ( незрозумоло що там, осшльки ночого не видно ), в результато чого виникае загальне хви-

лювання, зумовлене страхом перед неводомим ото-ченням.

• Дискомфорт вод водчуття прохолодно! води та по-трапляния !! у вуха, нос та очо.

• Страх перед втратою ровноваги, падоння, втрати опори.

Детальна систематизацоя факторов, яко виклика-ють водобоязнь, о, як наслОдок, стрес при початковому навчанно плаванню, а також запропоноваиi методи бо-ротьби зо стресом наведено в таблицо 1.

На осново спостережень за групою студентов-новачков були зроблено висновки про те, що водобоязнь значно ускладнюе навчання, а у багатьох воно взагало водсутне. Страх перешкоджае навчанню. Студенти, вперше прийшовши у басейн на заняття, по-чувають себе невпевнено, скуто, рухи погано коорди-новано, хаотично, м'язи напружено. Вода не терпить напруги - необхОдно щоб новачки перебували у роз-слабленому стано. Перевага у подоланно студентами почуття страху перед дотьми полягае в тому, що вони можуть розслабитись свОдомо, на водмону вод дитини. В мору подолання почуття водобоязно, новачки по-чинають почувати себе вольно та невимушено, що О сприяе процесу навчання.

Зробивши висновки з отриманих даних, ми пропо-нуемо так методично прийоми на початковому еташ навчаиия плаванню, спрямовано на подолання водо-боязно студенпв-початшвщв:

1. Студентов, яко страждають водобоязню, слод об'еднати для навчання у групи по 6-8 особ.

2. До початку занять у водо проводиться пОдготовче методичне заняття спрямоване на роз'яснення само! проблеми страху, мета якого - подолання негатив-них настро!в усоею групою та подготовка свОдомого водношення студентов до процесу навчання.

3. Перший урок у водо повинен переконати студентов у безпецо занять та навояти впевненость успошного навчання, викликати довору до \викладача. Для цього необходно провести лекцою з демонстрацоею окремих вправ, яко ознайомлять студентов оз закономорностями взаемодо! тола з водним середо-вищем.

4. Кожне заняття необходно розпочинати на сушо з на-гадування правил поведонки у басейно (вход та виход оз басейну тольки за дозволом викладача, ознайом-лення зо спецоальними командами), а також проводиться демонстрацоя вправ, яко будуть вивчатись у водо ( вивчення рухов плавця на сушо е хорошою психологочною подготовкою ).

5. Рекомендуемо на початку заняття озвучити весь план заняття до шнця. Тодо студенти переходять вод виконання одное! вправи до оншо!, переборюю-чи страх, з наближенням до к1нця заняття настрой у них буде покращуватись вод усводомлення викона-них завдань.

6. На першому етапо навчаиия плаванню використовуеться комплекс пОдготовчих вправ для освоення з водою, за допомогою яких водбуваеться ознайомлення студенпв-початшвщв з властивостя-ми води, навчання видихов у воду, виконання про-стих плавальних рухов.

Особливу увагу звертаемо на обов'язковий щди-

Таблиця 1.

Систематизащя факторiв, як викликають водобоязнь

Фактор, який викликас стрес Методи подолання стресу

Страх перед незнайомим оточенням Створення позитивного настрою в групГ. Повна та зрозумша ГнформацГя про заняття.

НевГдповГдний плавальний костюм, взуття. ВГдсутнГсть допомГжних засобГв Попередня падготовка до заняття та перевГрка безпосе-редньо перед заняттям.

ВГдсутшсть навику входження у воду ПостГйний контроль з боку викладача та допомГжних осГб, якг здшснюють страхування на бортику та у водГ.

Неприемш вадчуття вГд контакту з холодною водою Постшне пiцтримання оптимального рГвня рухово!' активностГ протягом заняття.

Страх перед втратою опори та паданням Контроль викладача та безпосередня тдтримка помГчнишв.

Потрапляння води в обличчя Використання спецГальних вправ для звикання з води та занурення обличчя у воду.

Потрапляння води в очГ чи шс Використання окулярГв та затискачГв для носа.

вГдуальний пГдхГд до кожного студента, адже скГльки студентГв, стГльки Г страхГв. Важливо проводити заняття в такий спосГб, щоб у студентГв Гснувала вГра в те, що страх бути подоланий, Г кожен може оволодти навичка-ми плавання. НеобхГдно щоб сам студент бажав позбу-тися власного страху. Викладач, своею чергою, повинен вселяти вГру студента в себе, виявляти терпГння та ви-тримку. НайважливГшим у змГцненнГ бажання оволодГти навичками плавання е успГхи студента у заняттГ.

Першочерговим завданням у подоланнГ страху, з'являеться при навчаннГ плаванню, е необхГднГсть привчити студента до води, в результатГ чого повинне з'явитися вмГння орГентуватися в незвичних умовах водного середовища Г, як наслГдок, впевненГсть у сво!х силах. Подолання психолопчного бар'еру перед водою та фГзично! скутостГ е основним на шляху до зникнен-ня стГйко! негативно! асоцГацГ! до перебування у водГ.

Проте у випадках, коли студент не може подолати вГдчуття страху перед водою, важливо не наполягати. Дайте йому можливГсть посидГти на лавцГ, подиви-тись, як плавають ГншГ. За певний час вш сам збагне, що це не так страшно.

Ул вправи для початкового навчання плаванню повиннГ пГдбиратись у вГдповГдностГ з дидактичними принципами свГдомого навчання студента. При цьо-му студентГв необхГдно переконати в тому, що вмГння плавати - це життево необхГдна навичка, яка е переду-мовою безпеки !хнього життя.

Викладачу слГд врахувати, що так фактори, як за-критГсть примГщення, наявнГсть душу, роздягальнГ, обладнаного спуску у воду, комфортно! температури повГтря Г води, вГдома глибина, прозорГсть води, мож-ливГсть триматися за край басейну або дорГжки позитивно впливають на психологГчний стан студентГв-початкГвцГв, особливо на перших заняттях [ 22 ].

ПГд час початкового навчання студентГв, якГ страж-дають водобоязню, викладачу необхГднГ помГчники, якГ мають необхГдний досвГд роботи. Для них е необ-хвдним: вмГння плавати, вмГння надавати першу ме-дичну допомогу, бути комунГкабельними та психГчно врГвноваженими. ПостГйне вГдчуття присутностГ компетентно! особи поруч допоможе студенту подолати психолопчний бар'ер страху. Недогляд за студентом групи початкГвцГв може звести нашвець увесь процес навчання, викликати психологГчний стрес, спричини-

ти негативну дш на навчання щло!' групи [ 22 ].

Для бГльш успГшного початкового навчання реко-мендуеться тимчасово включити в групу студентГв-початкГвцГв одного студента, який володГе навичками плавання, при цьому нГхто в групГ не повинен про це знати. За його допомогою виконуються найскладнГшГ вправи, що передбачае виховання смГливостГ та впев-неностГ в сво!'х силах у шших членГв групи.

Не менш важливим чинником подолання психо-логГчного бар'еру водобоязт е використання пев-них елементГв плавального спорядження. Це може бути маска, плавальнГ окуляри, затискач для носа, внаслГдок чого вода не буде потрапляти в нГс та очГ, з' явиться можливГсть бачити пГд водою так само, як Г на поверхнГ. В такий спосГб буде усунуто дискомфорт, який виникае при зануреннГ у воду. Також рекоменду-еться використання вправ Гз плавальними дошками та м' ячами. На початку занять викладачевГ необхГдно ознайомити студентГв правилами користування споря-дженням, перевГрити ступГнь пГдготовки для кожного студента [ 22 ]. У надто складних випадках водобо-язнГ рекомендуемо при перших контактах студента з водою використовувати спецГальнГ нагруднГ пояси, якГ використовуються у роботГ з дГтьми.

Особливу увагу хочеться звернути на користь рух-ливих Ггор на водГ [ 8, 9, 20]. У випадку правильного застосування Ггри на водГ е дГйовим привчанням початкГвцГв до водного середовища, подолання гГд-рофобГ! та розвитком багатьох важливих якостей та навичок ( спритностГ, швидкостГ реакцГ! тощо ). Ви-користання Ггор на початковому еташ навчання, допо-магае студентам здолати страх перед водою та сприяе залученню !х до занять плаванням.

Використовуючи Ггри викладач повинен подбати про те, щоб вони були цГкавими та захоплюючими, а також вГдповГдали фГзичнГй пГдготовленостГ студентГв.

В процесГ гри емоцГйне збудження, яке при цьому виникае, а також елементи безпосередностГ е саме тими чинниками, якГ знГмають психологГчне напру-ження, зумовлюють переборення почуття страху, нГя-ковостГ, невпевненостГ у силах та допомагають осво-енню у водному середовищГ. Для досягнення цГе! мети, використовуються простГ безсюжетнГ Ггри, якГ не потребують попереднього пояснення. 1гри рекомен-дуеться включати в кГнцГ основно!' частини заняття або

в заключной, на молкой частино басейну. Викладач сам може придумувати огри, яко дозволять виконати най-простошо плавально рухи та вправи. Окром того, огри застосовуються для повторення та вдосконалення ра-ноше вивчених плавальних вправ. Насамперед вправа повинна бути засвоена, тольки посля цього вона може стати базою для гри.

Основу методики початкового навчання плаван-ню студентов, яко страждають водобоязню, е вправи по освоенню з водою, яко виконуються паралельно -на молкой о на глибокой частино басейну. Освоюються вправи у двох положеннях - у вертикальному, а в по-дальшому у горизонтальному. В першу чергу застосо-вуються найлегшо та найдоступношо вправи о рухи, яко поступово ускладнюються. Досвод, отриманий при ви-конаинi простих рухов у водо стае фундаментом о кри-тероем того, що студент може переходити до складно-ших рухов. Отже, всо вправи початкового навчання за умов водобоязно повинно подбиратись з дотриманням дидактичних принципов сводомосто та поступовосто, яко реалозуються через поступове зменшення опори та занурення под поверхню води. При цьому всо вправи слОд виконувати оз затримкою дихання посля вдиху. Це сприяе збольшенню плавучосто тола о дае можливость студенту водчути себе легшим за воду для утримання на !! поверхно [ 23 ].

Подготовчо вправи для подолання страху перед водою можна подолити так:

• Вправи для ознайомлення з властивостями води -температура, опор, щольность. Навчання вмонню « опиратись « на воду.

• Заиурения у воду з головою та розплющенням очей: цо вправи спрямовано на усунення онстинктивного страху перед водою. Освоення вправ цое! групи дае змогу здобути навичку орiентуваиия у водо.

Окром спецоальних плавальних вправ у методику подолання водобоязно ми включили комплекс вправ аква-аеробоки, водно! йоги та шейпонгу. Музичний супровОд, висока емоцойность, новизна сприяють под-вищенню зацокавленосто студентов заняттями з плавання та усуненню психологочного бар'еру под час контакту з водою [ 24 ].

Запропонована методика подолання водобоязш була випробувана нами на груш студентов. Група була утворена на осново проведеного опитування оз студентов, яко не вмоють плавати та страждають водобоязню. В результато вже на перших заняттях, коли вирошують-ся завдання по освоенню студентов з водою, ми дося-гли довори групи студентов до такого методу навчання плаванню. Посля проведення 5-6 занять, практично ва студенти подолали почуття водобоязно та набули впев-неносто в сво!х силах, що е першочерговим завданням у боротьбо з проблемою страху перед водою.

Висновки:

Водобоязнь - один оз найпоширеноших рознови-дов людських страхов, який е серйозною перешкодою до оволодоння навичками плавання. Нами запропо-нований методичний проект для роботи у групах студенпв-початшвцов, яко навчаються плавати та страждають водобоязню, який базуеться на засадах психологочного впливу на сводомость кожного студента а також використання онновацойних методик под час занять плаванням. Використовуючи цо методич-

но вказовки для усунення такого виду страху, можна значно полегшити процес початкового навчання пла-ванню, створюючи тим самим можливость навчання плаванню кожного студента ВУЗу.

Отримано дано дають змогу використовувати методично вказовки в навчальному процесо занять з плавання для вдосконалення курсу « Фозичне виховання « у ВУЗо та визначити подальшо перспективи досло-джень у цой галузо знань.

Доцольно проводити подальшо дослодження опти-мозацо! учбового процесу на заняттях з плавання як у рамках урочних форм фозичного виховання так о в позаурочний час под час залоково-екзаменацойних се-сой та канокул у формо « груп за онтересами«. Досло-дження оздоровчого впливу занять з плавання студентов под час навчаиия у ВУЗо, дають можливость больш цолеспрямовано вирошити питання змОцнення стану здоров'я студентства в умовах сучасного життя.

ЛОтература:

1. Присяжнюк С. I. ФОзичне виховаиия ( Сташслав 1ванович При-сяжнюк ). - Ки!в: Центр учбово! лОтератури, 2008. - С.7.

2. Кашшевський С. М. Науково-методичш та органзацОйт основи фОзичного самовдоскоиалеиия студентства: Видання друге, сте-реотипне / С. М. Кашшевський. - К.:1ЗМН, 1999. - С. 270.

3. МОхеенко О. I. Оздоровчий вплив плавання / О. I. МОхеенко. -Суми: СумДПУ, 2002. - С. 52.

4. Макаренко Л. П. Плавайте на здоров'я / Л. П. Макаренко. - М.: ФОзкультура О спорт, 1988. - С. 27.

5. 1льнищкий В. I. ФОзичне виховання у навчальних закладах / В. I. 1льницький, С. А. Ясшський. - Терношль, 2000.

6. Булах И. М. Плавание от рождения до школы / И. М. Булах. -Минск: Полымя, 1991. - С. 106.

7. ФОрсов З. П. Плавання для всОх / З. П. ФОрсов. - М.: Медицина, 1997. - С. 231.

8. Короп Ю. О. Плавати повинен кожний / Юрш Олександрович Короп, Сташслав Фелжсович Цвек . - Ки!в: Здоров'я, 1985. - С. 34, 36-54.

9. Булатова М. М. Плавання для здоров'я / МарОя МихайлОвна Булатова, Костянтин Павлович Сахновський . - Ки!в: Здоров'я, 1988.

- С. 12-15.

10. Пущина I. В. Плавання з методикою викладання / I. В. Пущина.

- Ки!в: Здоров'я, 2004.

11. Плавання: навчальний посОбник для студеппв вищих учбових закладОв \\ Шд ред. Раевського Р. Т. - О.: Наука О техшка, 2005.

- С. 326.

12. Плавання: навчальний поабник для педагопчних факультетОв ОнститутОв фОзкультури. \\ Шд ред. Булгаково! Н. Ж. \\ Нша Жашвна Булгакова. - М.: ФОзкультура О спорт, 2006. - С. 288.

13. Булгакова Н. Ж Плавання: шдручник для ВУЗОв \\ Нша Жашвна Булгакова . - М.: ФОзкультура и спорт, 2001.

14. ВОкулов А. Д. Плавання: навчальний посОбник для вищих учбових закладОв / А. Д. ВОкулов. - М.: Ви-цтво Владос-Прес, 2003.

15. Гончар I. Л. Плавання: теорОя О методика викладання. Шдручник / I. Л. Гончар. - Мшск, 1998. - С. 352.

16. Журнал «Мир Советов «, стаття « Страх перед водою «. - Москва, 2006.

17. Бардюг Н. I. Плавання ( 1 - 4 класи ) / Н. I. Бардюг. - Безпека життедОяльностг - № 12. - С. 70 -72.

18. Глазирш I. Д. Плавання: Навчальний посОбник / I. Д. Глазирш. -К.: Кондор, 2006. - С.25.

19. Белгт - Гейман С. В. Ми вчимося плавати. \\ Кн. для початювщв / С. В. Белгт-Гейман. - М.: Просвещение, 1987. - С. 80.

20. Васильев В. С. Навчання дгтей плаванню / В. С. Васильев. - М.: ФОзкультура О спорт, 1989. - С. 96.

21. Бурлачук Л. Б. Основи навчання плаванню / Л. Б. Бурлачук, Н. А. Граська, А. С. Кочарян. - Ки!в: Шка - Центр, 1999. - С. 112.

22. Стрельшков О. О. Методи подолання психолопчного бар'еру водобоязш шд час навчання плавання швалдав / Олександр Олександрович Стрельшков. - М.: Физкультура и спорт. 2004.

23. Парфенов В. Б. Плавання / В. Б. Парфенов. - К.: Вища школа, 1978. - С. 285.

24. Мосунов Д. Ф. Педагопчна пдрореабОлгтащя / Д. Ф. Мосу-нов, А. В. Кубасов, Л. Я. Ковальова \\ Нове в плаванш: Спорт, реабшгтащя, здоров'я. Сб. наук. О практ. робот. Вип. 1. - СПб.: ОО1 ПлавОн. 1999. - С. 34-38.

НадОйшла до редакцй 18.06.2009р. КорягОн ВОктор Максимович Блавт Оксана Зшовйвна Цьовх Лариса ПетрОвна zmykytyuk@polynet.lviv.ua

Комплексна фiзична реабiлiтацiя вертебро-вiсцеральних синдромiв нижньогрудного та верхньопоперекового остеохондрозу

Котелевський В.1.

Сумський державний педагоггчний утверситет

Анотаци:

Представлена програма комплексного застосування психо-корекцiï, лкувального масажу, вертебральноТ та вюцерально!' мануальноï терапГТ в реабшпа цiï хворих. Програма здiйснюe лкувальний психологiчний та механiчний вплив на оргаызм людини. Це максимально вщпо-вiдаe етапам патогенезу даного захворювання. Розглянуто дан1 клiнiчного обстеження функцю-нального стану хребта та стану внутршых органiв пацieнтiв. Доведена доцтьнють використання комбiнованоï вертебральноТ i вiсцеральноï мануальноï терапiï.

Ключов1 слова:

хребет, масаж, мануальна тера-Пя, реаблтаця, остеохондроз.

Котелевский В.И. Комплексное применение лечебного массажа, мануальной терапии и психокоррекции в реабилитации больных остеохондрозом поясничного отдела позвоночника. Представлена программа комплексного применения психокоррекции, лечебного массажа, вертебральной и висцеральной мануальной терапии в реабилитации больных. Программа осуществляет лечебное психологическое и механическое влияние на организм человека. Это максимально отвечает этапам патогенеза данного заболевания. Рассмотрены данные клинического обследования функционального состояния позвоночника и состояния внутренних органов пациентов. Доказана целесообразность использования комбинированной вертебраль-ной и висцеральной мануальной терапии.

позвоночник, массаж, реабилитация, остеохондроз.

Kotelevsky V.I. Complex physical rehabilitation of vertebral-visceral syn-droms lower thoracic and upper lumbar departments of a vertebral column.

The program of complex application of psychological correction, medical massage, vertebral and visceral manipulation is presented to aftertreatments ill. The program realizes medical psychological and mechanic effect on an organism of the person. It as much as possible answers stages of a pathogeny of the given disease. Datas of clinical survey of a functional condition of a backbone and a condition of domestic organs of patients are construed. The expediency of use of combined vertebral and visceral manipulation is proved.

vertebral column, massage, rehabilitation, osteochondrosis.

Вступ.

Вдосконалення методГв фГзично! реабГлГтацГ! хво-рих Гз неврологГчними проявами вертебрального остеохондрозу, що характеризуеться великою поши-ренГстю Г втратами працездатностГ, належить до прГ-оритетних проблем сучасно!' реабштологп [8, 9, 10]. Певними особливостями вГдрГзняеться надання реа-бГлГтацГйно! допомоги при вертебро-вГсцеральному синдромГ [2, 7, 8]. Це перш за все пов'язано з рГзно-манГттям патогенетичних аспектГв цГе! патологГ!.

З одного боку, ми повиннГ враховувати стресовий чинник у виникненнГ вертебрального остеохондрозу, з Гншого - бГомеханГчнГ навантаження, що здГйснюють вплив на хребет людини. При цьому одним Гз найваж-ливГших аспектГв захворювання виступае наявнГсть як вертебро-вГсцеральних, так Г вГсцеро-ветребральних взаемин [2, 4, 8]. ДистрофГчш змши в хребтГ, що ве-дуть до порушень його бГомеханГки, можуть стати патогенними факторами в розвитку вГдбитих рефлек-торних синдромГв Гз залученням у патофГзГологГчне «хибне» коло внутрГшшх оргашв. Патобюмехашчш змши опорно-зв'язкового апарату оргашв у формГ вко-рочення або розслаблення зв'язок призводять рГзною мГрою до порушення синтопГ!, скелетотопГ! внутрГш-шх оргашв; обмеженню !'хшх пасивних зсувГв Г регулярно повторюваних коливань, що вГдбуваються з певною послвдовшстю, частотою й у певнш площищ тобто так званого «вГсцерального ритму» [1, 5]. Там патобГомеханГчнГ ситуацГ! е джерелом формування па-тологГчно!' Гритацп рецепторГв, що у свою чергу буде сприяти поступовГй появГ й посиленню проявГв верте-брального больового синдрому.

Проте в лГтературГ зустрГчаеться недостатньо дослГ-джень, що визначають принципи й тактику комплексно! реабГлГтацГ! хворих на цю патологГю. Основною гГпотезою нашого дослГдження стала думка про те, що сумюне застосування лшувального масажу, вертебраль-но! та вГсцерально! мануально! терапГ! та психокорекцГ!

© Котелевський В.1., 2009

мае пГдвищити ефективнГсть фГзично!' реабштацн хво-рих Гз вертебро-абдомГнальним синдромом, позитивно впливатиме на функцГональний стан хребта.

Дослiцжування здайснювалось зпдно з планом НДР Сумського державного педагогГчного унГверситету.

Мета, завдання роботи, матерiал i методи.

Метою до^дження визначено обгрунтування принципГв, тактики й показань до комплексного засто-сування психокорекцГ!, лГкувального масажу та верте-брально! та вГсцерально! мануально! терапГ! при реф-лекторних вертебро-абдомГнальних синдромах. Для досягнення ще!' мети були поставленГ так завдання:

• Виявити особливостГ функцГонального стану хребта при рефлекторних синдромах вертебро-вГсцерального порушення й оцГнити вплив рГзнома-нГтних методГв психокорекцГ!, лГкувального масажу та мануально! терапГ! при рефлекторних вертебро-абдомГнальних синдромах.

• ПроаналГзувати й удосконалити методики корекцГ! патобюмехашчних змГн хребта нижньогрудного й поперекового рГвня й нейрорефлекторно пов'язаних з ним внутрГшнГх органГв черевно! порожнини за допомогою комплексного застосування методик психокорекцГ!, лГкувального масажу, вертебрально! та вГсцерально! мануально! терапГ!.

• ОцГнити ефективнГсть комплексного застосування пси-хокорекцГ!, лГкувального масажу та мануально! терапГ! при рефлекторних вертебро-абдомГнальних синдромах.

Методи до^дження. Для виршення поставлено! мети й завдань використанГ клГнГчний неврологГчний, рентгенологГчний методи дослГдження, мануальне тестування, а також статистичнГ дослГдження.

Нами було вивчено 45 хворих з вертебро-абдомшальними больовими синдромами. У груш об-стежуемих превалював вертебро-гастральний сидром (72%). Пащенти були розподшеш на групу основного спостереження й групу контрольного спостережен-ня. Основну групу хворих становили 22 пашенти з вертебро-вГсцеральними синдромами, якГ супрово-

джувалися болем у долянцо спини й живота: вони одержали комбоновану (вертебральну й восцеральну) мануальну терапОю. Контрольну групу хворих склали 23 пацоента з вертебро-восцеральними синдромами, що також супроводжувалися болем у долянцо спини й живота: вони одержали локувальний масаж та вертебральну мануальну терапОю.

В нашому дослщ як у контрольной, так о в основной групо превалювали хворо з нижньогрудною локалозацо-ею вертебрального остеохондрозу (19 (86%) пащентш у контрольной, 20 (87%) в основнш групи). Лише незначна к1льк1сть падОентов (по три пащенти у контрольной (4%) О в основной (3%) групах мали локалозащю патологочного процесу у верхньо-поперековому воддОлО хребта. Основни-ми симптомами, яко подлягали детальному дослОдженню в нашой робото, були перш за все боло рефлекторного характеру в нижньогрудному та поперековому вОддОлО хребта та боло в етгастральнш та мезогастральнОй дшянцо живота, яю мали характер оррадаруючих болОв.

При рентгенологочному дослодженно у хворих вОд-повОдно до клшочно! картини знаходили симптоми грудного та верхньопоперекового остеохондрозу, яко супроводжувалися рентгенологочними ознаками спон-дилоартрозу, у восьми випадках знайдено С-подобну сколоотичну деформацш. Найбольш частою рентгено-логочною знахОдкою при дослвджент обох клоночних груп була наявность клиноподобних остеофтв (у 76%).

На першому етапо ми обгрунтували та розробили комплекс реабОлОтацойних заходов. Для реабштаци ми намагалися застосовувати корекцою патобоомеханочних змон хребта нижньогрудного й поперекового ровней й рефлекторно пов'язаних оз ними внутрошнох органов черевно! порожнини за допомогою комплексного застосування методик психокорекцО1, локувального масажу, вертебрально! мануально! терапи (комплекс ПЛМ) та восцерально! мануально! терапи за методикою В.В. Башняка [1]. Комплекс ПЛМ застосовувався нами вже з 2007 року о являв собою ефективний засоб реабштацп вертебрального остеохондрозу [3].

Поеднання вертебрально! й восцерально! мануально! терапи було запропоноване В.В. Мошк1ним [6] О успошно застосовувалося при хроночних грижах ниж-ньопоперекового вОддолу з виявленою актуальною пато-логоею внутрошнох органов з обтяженим восцеральним анамнезом. З нашо! точки зору, поеднання комплексу ПЛМ з прийомами восцерально! мануально! терапи на органах шлунково-кишкового тракту разом оз спе-цифочними прийомами сегментарно-рефлекторного масажу враховуватиме большу кшьшсть аспектов патогенезу о мало стати ефективним при вертебро-восцеральних синдромах нижньогрудного та верхньо-поперекового остеохондрозу. Тому вдосконалений реабiлiтадiйний комплекс включав певно фази реабо-лотацойного процесу.

• Нсихокорекдiйиа частина - дихальна терапоя з прийомами ттесно-ороентовано! о кранОосакрально! терапО! (тривае вод 3 до 15 хвилин).

• ЛОкувальний масаж (поверхневий з корекцоею шкор-них долянок Захар'!на-Геда) характеризуется тим, що практично всо прийоми проводяться поверхнево, у спо-ралеподобному напрямо.

• ЛОкувальний масаж (глибокий з корекщею тригерних О пероостальних дОлянок). Всо рухи проводяться у спора-леподобному напрямо.

• Елементи сеrмеитарно-рефлекторного масажу та во-сцерально! мануально! терапи.

• Елементи мануально! терапи мають характер так звано! "вишукано!" форми мануально! терапи. Викорис-товуються тшьки споралеподобно рухи, частоше за все прийоми скручування на фоно тракдi!.

• Елементи техноки перинатально! релаксащ! [3].

Особливу увагу ми звертали на застосування восце-рально! мануально! терапо!. Вона базувалася на тому, що при шлунково-кишково! патолого!, а також при вертебро-абдомональному синдромо часто зустроча-еться венозна дисциркуляторна хвороба органов че-ревно! порожнини, яка супроводжувалася порушен-ням синтопо! органов; венозним застоем по ходу бриж; набряком стонок органов шлунково-кишкового тракту; неадекватностю моторно! функцо! шлунка о кишечника. Прийоми восцерально! мануально! терапо! були спря-мовано на корекцою цих порушень та зниження больових водчуттов вертебро-восцерального синдрому. Колькость сеансов на один курс локування доровнювала 10-12 упро-довж години. Основними показаннями до застосуван-ня комплексу була наявность функцоональних блокад ХРС II ступеня за Stodard при неврологочних проявах остеохондрозу 1-11 стадо! з вертебро-восцеральними синдромами. Нротипоказаиия водповОдали загально-прийнятим протипоказанням для мануально! терапо!.

Результати дослвджень та \х обговорення.

На другому етапо дослодження проводилося визна-чення ефективносто удосконаленого реаболотацойного комплексу. Подтверджена больша ефективность реаболота-цо! в основнОй групо. Якщо посля проведення курсу ре-аболотацо! за звичайною методикою повне зникнення больового синдрому в долянцо хребта та живота було виявлене лише у 14 (60,8%) пацоенпв, то при застосу-ванно удосконалених методик — у 20 (90,9%) (розниця ворогодна, р<0,05).

Конестезоологочну оцонку м' язового синдрому проводили за трьома показниками шкали Салхнова-Хаборова на осново таких ознак:

• тонус м'язов (Т): 1) слабо виражений (при пальпаци пальцо водносно легко проникають у товщу м'яза о можна пропальпувати окремо його пучки — 1 бал); 2) виражене подвищення тонусу (при пальпацо! м' яз щольний о пальцо з великими труднощами проника-ють у його товщу — 2 бали)); 3) розко подвищений тонус (м'яз "кам'янисто!" щольносто, його практично не можливо деформувати при пальпацо! о не мож-на пропальпувати — 3 бали);

• к1льк1сть вузликов моофоброзу (КВ) ): у м'язо визна-чаеться 1-2 вузлики (1 бал), пальпуються 3-4 вузли-ки (2 бали), пальпуеться больше 4 вузликов (3 бали);

• ступонь iррадiадi! болю при пальпацо! (И): болю-чость локалозуеться на мосцо пальпацо! (1 бал), по-ширюеться на поруч розташовано м'язи (2 бали), по-ширюеться на воддалено долянки (3 бали).

Як видно з таблицо, показник тонусу м'язов (Т) у процесо реаболотацо! в основной групо зменшився на 49,0%, а в контрольной - на 36,1%; показник колькосп вузликов моофоброзу (КВ) при застосуванно комплексу ПЛМ зменшився на 61,3%, а при загальноприйнятих методиках лише на 38,7%; показник ступеня оррадоаци болю при пальпацо! (И) водповОдно змонився на 90,6% о 82,5%. Останньому показнику ми надавали особливого значення. Адже оррадируючо, "водбито" боло в

Таблиця 1

Кiнестезiологiчна оцтка м 'язового синдрому

Клшчна група Кшестезюлопчна оцгнка м'язового синдрому

Тонус м'язгв (Т) (бали) Кшьюсть вузликгв мiофiброзу (КВ) (бали) Ступгнь iррадiацi! болю при пальпацп (С1) (бали)

Основна клшчна група N - 22 До реабшггацп 2,45±0,55 2,12±0,4 2,45±0,55

Пгсля реабЫтацп 1,25±0,1 0,82±0,5 0,23±0,06

Р <0,05 <0,05 <0,05

Контрольна клшчна група N - 23 До реабЫтацп 2,41±0,45 2, 15±0,5 2,45±0,55

Пгсля реабЫтацп 1,54±0,15 1,32±0,6 0,43±0,05

Р <0,05 <0,05 <0,05

нашому дослвдженш 1 були основою вертебрально-вюцерального синдрому.

При анал1з1 ефективносп боротьби з функцю-нальними блокадами хребта увага зосереджувалась на функцюнальних блокадах хребцево-рухових сег-менпв, як1 сегментарно були пов'язаш з проявами вертебро-вюцерального синдрому.

Якщо тсля проведения курсу реабштацп за зви-чайною методикою повна корекщя функцюнальних блокад уражених хребцево-рухових сегменлв була виявлена лише у 9 (50%) пащенпв, то при застосуван-т удосконалених методик — у 15 (78,9%). Виходячи з цього, р1зниця щодо повного усунення функцюналь-них блокад при застосуванш курсу реабштацп за зви-чайними методиками 1 за системою ПЛМ становить 88,9% (р1зниця е статистично значущою, р<0,01).

Таким чином, проводячи дан1 дослщження до-зволяють зробити деяк1 висновки.

Висновки.

На основ1 анал1зу лггературних джерел про су-часний погляд на вертебро-в1сцеральн1 синдроми, з урахуванням даних кл1н1чного обстеження функць онального стану хребта та стану внутршшх орган1в визначено особливост1 та пвдтверджена ефективн1сть комплексу застосування психокорекцп, л1кувального масажу, вертебрально! та вюцерально! мануально! те-рап!!, який зд!йснюе л!кувальний психолог!чний та ме-хан!чний вплив на орган!зм людини, що максимально вщповвдае етапам патогенезу даного захворювання.

З урахуванням знань про вертебро-вюцеральш 1 в!сцеро-вертебральн! взаемини та клшчних досль джень доведено доц!льн!сть використання комбшова-но! вертебрально! ! вюцерально! мануально! терап!!.

Комплексне використання удосконалених елемен-т!в психокорекц!!, л!кувального масажу, вертебрально! та вюцерально! мануально! терап!!' значно пвдвищило ефективн!сть реабштацп при вертебро-вюцеральному синдром! остеохондрозу грудного та поперекового вщдшв хребта.

З нашо! точки зору, той патогенетичний ланцю-жок, що !снуе на р!вш виникнення дегенеративно-дистроф!чних захворювань хребта (д!я стресу - психолопчна проблема — функц!ональне порушення хребта - дегенеративно-дистроф!чш зм!ни хребцево-рухових сегменпв) можна продовжити. Дал! будуть йти функц!ональн! порушення внутр!шн!х оргашв вщповвдно до сегментарно! !ннервац!! патолопчного хребцево-рухового сегмента, а в подальшому - ! орга-н!чна патолопя внутр!шн!х орган!в, яка, у свою чергу, за рахунок пост!йно! патолопчно! !мпульсац!! буде негативно впливати на стан хребта (рис.1).

Стрес (психолопчна проблема)

Функц1ональне порушення хребта Функц1ональн1 та оргашчш порушення внутр1шн1х орган1в

г

Дегенеративно-д1строф1чн1 захворювання хребта

Рис. 1. Патогенетичний ланцюжок

З огляду на це, комплексне використання психокорекцп, лiкувального масажу, вертебрально! та вюцерально! мануально! терапи мае певш перспективи в сучаснш реабiлiтацi! не тiльки вертоброгенних захворювань, а й деяких захворювань внутршшх органiв.

Л1тература

1. Башняк В.В. Мануальная терапия живота / В.В. Башняк. - Луцк: Надстир'я, 1993. - 105 с.

2. Веселовский В.П. О возможных механизмах возникновения вертебро-висцеральных нарушений / В.П. Веселовский. // Третий междунар. конгресс вертеброневрологов. - Казань, 1993.

- с. 29.

3. Котелевський В.1. Психолопчна подготовка, лжувальний масаж та елементи мануально! терап!!' у ф!зичнш реаб^таци при остеохондроз! / В.1. Котелевський. — Суми: МакДен, 2005. — 176 с.

4. Мерзенюк О.С. Практическое руководство по мануальной терапии / О.С. Мерзенюк. - Новокузнецк, 1999. - 223 с.

5. Михайлов А.М. Висцеральная мануальная терапия (клиника, диагностика, лечение) / А.М. Михайлов. - Новокузнецк, 1998.

- 108 с.

6. Мошкин В.В. Комплексная мануальная терапия нарушений вертебральных и висцеральных взаимоотношений при хронических грыжах нижнепоясничного отдела позвоночника / В.В. Мошкин, О. С. Мерзенюк, Г.Г. Лукашевич // Мануальная медицина. - 1995. - № 10. - с. 21-23.

7. Петров К. Б. Концепция миовисцерофасциальных связей внутренних органов / К. Б. Петров // Мануальная медицина - 1994.

- № 8. - с. 5-12.

8. Проскурин В. В. Мануальная терапия висцеральных проявлений остеохондроза позвоночника / В.В. Проскурин. - М.: Изд-во Российского универ-та дружбы народов, 1993. - 148 с.

9. Ситель А.Б. Мануальная терапия / А.Б. Ситель. - М.: РУСЬ, Из-датцентр, 1998. - 303 с.

10. Ходарев С.В. Принципы и методы лечения больных с вертебро-неврологической патологией / С.В. Ходарев, С.В. Гавришев. — Ростов-на-Дону, 2001. — 608 с.

Надшшла до редакци 24.10.2009р. Котелевський Володимир 1ванович vladimirbuyo@mail.ru

Змкт i форми музично-рштчноТ пiдготовки майбутнiх учителiв фiзичноï культури

Кравчук Т.М., Санжарова Н.М.

Харювський нацюнальний педагогiчний утверситет iMem Г. С. Сковороди

Анотацп:

У данiй CTaTTi розкрито 3MicT i форми музично-ритмiчноï пiдготовки майбутжх учителiв фiзичноï культури в умовах кредитно-модульно!' системи навчання. Показано, що до змюту цieï пщготовки входять елементaрнi знання з музично! грамоти, cпецiaльнi музично-ритмiчнi вправи та гри, вправи класично! хореографи, ритмiчноï та aеробiчноï гiмнacтики, еле-менти бальних, народних та су-часних тaнцiв. Навчальна робота з музично-ритмiчноï пiдготовки мaйбутнiх учителiв фiзичноï куль-тури, як правило, проводиться у формi лекцiйних, практичних та Ыдивщуальних занять, а також caмоcтiйноï роботи cтудентiв.

Ключовi слова:

зм1ст, ф1зична культура, май-бутн вчител1, музично-ритм!чна тдготовка, навчальн заняття.

Кравчук Т.М., Санжарова Н.М. Содержание и формы музыкально-ритмической подготовки будущих учителей физической культуры. В данной статье раскрыты содержание и формы музыкально-ритмической подготовки будущих учителей физической культуры в условиях кредитно-модульного обучения. Показано, что в содержание этой подготовки входят элементарные знания по музыкальной грамоте, специальные музыкально-ритмические упражнения и игры, упражнения классической хореографии, ритмической и аэробической гимнастики, элементов бальных, народных и современных танцев. Учебная работа по музыкально-ритмической подготовке будущих учителей физической культуры, как правило, проводится в форме лекционных, практических и индивидуальных занятий .

содержание, физическая культура, будущие учителя, музыкально-ритмическая подготовка, учебные занятия.

Kravchuk T.M., Sanzharova N.M. The contents and forms of music-rhythmic preparing of the future teachers of physical culture. In the article is revealed open contents and forms music-rhythmic preparing the future teachers of the physical culture in condition credit-module education. It is shown that in contents of this preparation enter the elementary knowledge's on music bases, special music-rhythmic exercises and plays, exercises to classical choreography, rhythmic of the athletics, element ball, public and modern dance. Scholastic work on music-rhythmic preparing the future teachers of the physical culture, as a rule, is conducted in the form lecture, practical and the individual occupation.

contents, physical culture, future teacher, music-rhythmic preparation, scholastic occupations.

Вступ.

Сьогодно вчитело фозично! культури, тренери та оншо спецоалости в галузо фозичного виховання о спорту у сво!й професойной дояльносто все частоше використовують музичний супровод. Музика е моцним стимулюючим засобом, що подвищуе емоцойность занять, допомагае вчителю, тренеру без зайвого напруження голосових зв'язок подтримувати необходний ритм о темп виконання фозичних вправ.

Будь-яку музику можна виразити рухами, що було доведено ще багато роков назад водомою американською танцовницею Айседорою Дункан та !! послодовниками, а також багатьма спецоалостами в галузо фозично! культури та спорту, що в сво!й робото використовували творчий потенцоал цього виду мистецтва.

Аналоз сучасних навчальних планов факультетов фозично! культури показуе, що одноею з головних дис-циплон, що забезпечують музично-ритмочну подготовку майбутнох фаховцов у галузо фозичного виховання о спорту е курс «Ритмока о хореографоя», тому досло-дження його змосту та форм викладання з метою !х по-дальшого удосконалення е безумовно актуальним.

ДослОдженню особливостей проведення занять з ритмоки та хореографи присвячено працо Т.С. Ли-сицько!, М.Ю. Ростовцево!, С.А. Ширковець (1985) [1], В.В. Матова (1985) [2],Т.Т. Роттерс (1984) [4] та онших. Але дослодники не ставили завдання проана-лозувати змост о форми музично-ритмочно! подготовки майбутнох учителов фозично! культури в умовах кредитно-модульно! системи навчання та визначити шляхи !х удосконалення.

Робота виконана згодно з планом НДР Харковсько-го нацоонального педагогочного уноверситету омено Г.С. Сковороди.

© Кравчук Т.М., Санжарова Н.М., 2009

Мета, завдання роботи, матерiал i методи.

Мета cmammi - на ochobî вивчення навчально-методично! документацп, спещально! лггератури та практичного досвщу розкрити особливосп змюту й форм музично-ршадчно1 тдготовки майбут-шх учителiв фiзичноï культури в умовах кредитно-модульно! системи навчання та визначити шляхи ïx удосконалення.

Завдання дослвдження. Проаналiзувати змют, форми та засоби музично-ршшчно1 тдготовки сту-денпв факультетiв фiзичноï культури зпдно вимог Болонсько! системи. Розкрити шляхи удосконалення музично-рштшчно! пiдготовки майбутнix учителiв фь зично!' культури. Для вирiшення поставлених завдань було використано наступнi методи: аналiз спецiальноï науково!' та навчально-методично! лiтератури, опиту-вання та анкетування.

Результати дослiдження:

Як показуе анал1з навчальних планiв факультепв фiзичноï культури зi спецiальностi 6.010103 - педаго-гiка i методика середньоï освiти, розроблених з ура-хуванням кредитно-модульноï системи навчання, дис-циплiна «Ршшка i xореографiя», що мае забезпечити музично-рштшчну пiдготовку майбутшх учителiв фь зичноï культури викладаеться на першому курсi у об-сязi 108 год. З них на лекци (теоретичну пiдготовку) ввдведено 6 год., практичнi заняття - 48 год., самостш-ну роботу - 36 год., вдивщуальну роботу (вдивщу-альнi навчально-дослiднi завдання) - 18 год.

Вивчення змюту навчальноï програми з ритмiки i хореографи складеноï викладачами Харшвсько-го нацюнального педагогiчного унiверситету iменi Г.С. Сковороди сввдчить, що ця дисциплiна нацше-на на удосконалення музичноï та руxовоï культури студентiв, всебiчний гармоншний розвиток ïxньоï особистостi, формування знань, умiнь i навичок з

музично-ршшчного виховання 1 основ хореографн, необхщних майбутньому вчителю ф1зично! культури.

I! головними завданнями е озброення студенпв елементарними знаннями з музично! грамоти, необ-х1дними для квал1ф1кованого проведення р1знома-нпних форм роботи з ф1зичного виховання у школ! з використанням музичного супроводу; формування в студенпв професшно-педагопчних умшь та нави-чок !з складання та проведення комплекав ф1зичних вправ згщно змюту музичних твор1в.

Головними засобами музично-ршшчного виховання е спещальш музично-ритм!чш вправи та !гри, вправи класично! хореографп, ритм1чно! та аероб1ч-но! пмнастики, елементи бальних, народних та сучас-них танщв.

Використання цих засоб1в поряд з музично-ритм1чною подготовкою мае сприяти розвитку рухових зд1бностей майбутшх фах1вщв. Так, систематичне ви-вчення вправ класично! хореограф!! допоможе запоб!г-ти окремим ф!знчним недолшам, виправити поставу, розвинути рухлив!сть у суглобах, зм!цнити зв'язки та сухожилля. Використання вправ ритм!чно! пмнасти-ки та аероб!ки поповнить арсенал майбутшх учител!в ф!зично! культури великою шльшстю р!зноман!тннх рух1в ! вм!нням узгоджувати !х з музикою, як1 можуть бути пл!дно використан! при проведенш уроков. Озна-йомлення з елементами бальних, народних ! сучасних танщв сприятиме естетичному й нац!ональному ви-хованню майбутн!х учител!в, а також сформуе у них ум1ння правильно та красиво рухатися.

Навчальна робота з курсу "Ршшка ! хореограф!я", як правило, проводиться у форм! лекцшних, практич-них та !ндивщуальних занять, а також самостшно! роботи студенпв.

На лекц!йних заняттях розкриваються мета, за-вдання та значення курсу, даеться огляд програмного матер!алу та навчально-методичних пос!бник1в ! пщ-ручник!в, необх!дних для проведення урошв ф!зично! культури з музичним супроводом, а також позаклас-но! та позашшльно! роботи. П!д час лекц!й майбутш учител! ф!зично! культури також ознайомлюються з елементарними основами музично! грамоти, теоре-тичними знаннями з основ хореограф!!, ршшчно! та аероб!чно! пмнастики, бальних, народних ! сучасних танщв та методики !х викладання у середшх навчаль-них закладах.

Метою практичних занять е опанування техн!кою виконання хореограф!чних ! танцювальних вправ, вправ рштшчно! г!мнастики й аероб!ки та вмшням гармон!йно !х узгоджувати з музичним супроводом, оволод!ння ум!ннями та навичками з проведення музично-ритм!чних !гор та завдань, тдбору музичного супроводу для р!зних вид!в занять ф!зичними й танцювальними вправами.

1ндив!дуальн! заняття проводяться у форм! консультацш, роботи з методичною литературою, розв'язування спец!альних завдань з питань музично-ршшчного виховання учшвсько! молод!, виконання тестових завдань, тощо.

Самост!йна робота передбачае вивчення студентами першоджерел, розробку план!в-конспект!в окремих

частин урошв та урошв ф!зично! культури в цшому, що проводяться з використанням музичного супрово-ду, складання комплекав ф!зичних ! танцювальних вправ тд музику для учн!в р!зних в!кових груп, п!дб!р ауд!оматер!алу, перегляд та анал1з в!деоматер!алу.

Обл!к успшносп студент!в проводиться п!д час практичних занять, перев!рки !ндив!дуальних навчально-досл!дних завдань ! якост! виконання само-стшно! роботи та за допомогою зал!ку, передбаченого навчальним планом.

У процеа вивчення дисципл!ни майбутн! вчител! ф!зично! культури мають оволод!ти знаннями з:

• юторп становлення та розвитку музично-рштшчного виховання як навчально! дисциплши;

• елементарних основ музично! грамоти (основш якост! музичних звуков, поняття про музичний роз-м!р, такт, ритм, метр, темп ! динашчш в!дт!нки му-зики);

• специфши використання р!зних засоб!в музично-ршшчного виховання школяр!в (музично-ритм!чних !гор ! завдань, хореограф!чних ! танцювальних вправ, вправ рштшчно! г!мнастики й аеробши);

• особливостей орган!зац!! музично-ритм!чного виховання школяр!в р!зних в!кових груп у процеа уроч-них та позаурочних форм ф!зично! культури;

Студенти також повинн! вм!ти: виконувати хорео-граф!чн! й г!мнастичн! вправи, танцювальш та аеро-б!чн! кроки й шш! ф!зичн! вправи, узгоджуючи !х з в!дпов!дним музичним супроводом; музично грамотно давати команди при виконанш ф!зичних вправ п!д музику; тдбирати музичний матер!ал для проведення р!зних форм ф!зичного виховання школяр!в; прово-дити музичн! !гри та складати невелик! танцювальн! композиц!! для д^гей р!зного школьного в!ку; само-ст!йно п!дбирати вправи для комплекав ритм!чно! ! аероб!чно! г!мнастики з урахуванням в!кових та !н-дивщуальних особливостей школяр!в; читати записи бальних, народних ! сучасних танц!в та вправ ршмч-но! г!мнастики й аеробши;

Сл!д окремо зазначити, що велике значення в процеа музично-ритм!чного виховання мае надаватися хореограф!чним вправам, як1 сьогодн! широко вико-ристовуються в школах на заняттях ршшкою та ф!-зичною культурою, в спорт! (художня та спортивна пмнастика, акробатика, ф!гурне катання, синхронне плавання), тощо.

Головне завдання вправ хореограф!! полягае в тому, щоб шляхом доцшьно п!д!браних вправ, як! по-ст!йно повторюються, вар!юються та ускладнюються допомогти тим, хто займаеться розвити тшо й навчити в!льно керувати сво!ми рухами. У процеа занять хоре-ограф!ею розвиваеться вмшня тримати правильну поставу, розвернуте положення н!г, шл!фуеться техн!ка виконання танцювальних крошв, поворот!в та стриб-к!в, виховуеться гнучк1сть, вестибулярна стшшсть та координац!я рух!в.

Зразком досконалого вмшня володгти сво!м т!лом та узгоджувати рухи з музикою е правильне виконання елеменпв бальних танщв. Танщ що зародилися багато столпъ тому, сьогодн! стр!мко набувають великою популярност! завдяки вщомим телев!з!йним про-

ектам "Танцюють всо", "Танцо з зорками", "Танцюю для тебе". Саме тому !х використання в якосто засобов музично-ритмочного виховання школяров о студентов буде не лише доцольним, а й завдяки подвищеной за-щкавленосто молодо до цього виду дояльносто, ефек-тивним.

Бально танцо, як правило, подоляються на европей-сько, латиноамерикансько та джазово. Серед найбольш водомих европейських танцов можна назвати танго, розно види вальсу, зокрема воденський вальс, вальс бостон, французький, фогурний вальси та он. До лати-ноамериканських танцов водносяться: ча-ча-ча, румба, самба, пасодобль, тощо. Всом водомо рок-н-рол, джайв та блюз належать до групи джазових танцов.

На практичних заняттях з ритмоки та хореографо! важливо ретельно розглянути та засво!ти техноку ви-конання хоча одного танцю з кожно! групи бальних танцов. Ми рекомендуемо для вивчення фогурний вальс (европейсько танцо), ча-ча-ча (латиноамерикан-сько танцо) та блюз (джазово танцо). Перед вивченням кожного з танцов студентов бажано ознайомити з ос-тороею його виникнення та розвитку, а вже потом при-ступати до вивчення основних фогур танцю.

Теж стосуеться о народних танцов, що також ма-ють стати доевим засобом музично-рухово! подготовки студентов. Обов'язковими для вивчення е елементи укра!нського народного танцю. Розширенню рухово! та естетично! культури майбутнох учителов сприятиме засвоення елементов росойського, грецького, румун-ського та онших народних танцов.

Доевим засобом музично-ритмочного виховання студентов е ритмочна гомнастика. Вона представляе собою комплекс фозичних вправ, яко виконуються без-перервно под музику з розними темпами. Вправи рит-мочно! гомнастики просто, посильно та знайомо тим, що займаються, поряд з цим, вони сприяють оздоров-ленню та профолактицо багатьох хвороб, а музичний супровод покращуе емоцойний та стан, робить вправи, що онодо здаються нудними, захопливими подвищуе працездатность.

Нажаль такий великий обсяг засобов музично-ритмочного виховання, яким безумовно мае оволодо-ти майбутной учитель фозично! культури не можливо вмостити в колькость годин, передбачених навчальним планом на дисциплону "Ритмока о хореографоя". Про-тягом останнох тридцяти роков час, що водводився на викладання цое! дисциплони скоротився вдвочо. Так, зпдно навчальних планов факультетов фозично! культу -ри за 80-то рр. ХХст. дисциплону "Музично-ритмочне виховання" студенти вивчали протягом двох роков, тому отримували больш грунтовно знання, вмоння та навички.

Сьогодно в програму музично-ритмочного вихо-вання майбутнох учителов фозично! культури, через обмаль часу, родко включають вправи з предметами (скакалками, обручами, м' ячами, булавами, строчками), яко виконуються под музику. Але цо основно засо-би художньо! гомнастики могли б значно поповнити арсенал рухово-пластично! та музично! подготовки студентов. Не зайвим було б о включення до змосту музично-ритмочно! подготовки студентов факультетов

фозично! культури елементов черлоденгу, естетично! гомнастики та нових видов аеробоки.

На нашу думку, студентов бажано було б також навчити користуватися новими комп' ютерними про-грамами з обробки музики. Оволодоння новотноми тех-нологоями подбору та конструювання музичного мате-роалу значно допоможе майбутном учителов фозично! культури при органозацо! й проведенно уроков фозично! культури з музичним супроводом та онших навчаль-них о виховних заходов.

Висновки.

Таким чином, до змосту музично-ритмочно! подготовки майбутнох учителов фозично! культури входять елементарно знання з музично! грамоти, необходно для квалофокованого проведення розноманотних форм ро-боти з фозичного виховання у школо з використанням музичного супроводу спецоально музично-ритмочш вправи та огри, вправи класично! хореографо!, ритмоч-но! та аеробочно! гомнастики, елементи бальних, на-родних та сучасних танцов. Навчальна робота з курсу "Ритмока о хореографоя", як правило, проводиться у формо лекцойних, практичних та ондиводуальних занять, а також самостойно! роботи студентов. Шляхами удосконалення цое! подготовки е збольшення навчаль-них годин, що водводяться на викладання курсу "Рит-мока о хореографоя" вдвочо та широке використання традицойних о нових засобов музично-ритмочного ви-ховання студентов таких як вправи художньо! гомнас-тики, розних видов аеробоки, черлоденгу, естетично! гомнастики тощо.

Перспективи до^дження. На нашу думку, на подальше дослОдження заслуговують питання використан-ня комп 'ютерних технологой у музично-ритмочной щд-готовцо студентов факультетов фозично! культури, а також пошук нових онновацойних форм цое! подготовки.

Лотература

1. Лисицкая, Т.С. Ритмическая гимнастика, методика и физиологическое обосиоваиие [Текст] / Т.С. Лисицкая, М.Ю. Ростовцева, Е.А. Ширковец // Гимнастика. - 1985. - Вып. 1. - С. 24-29.

2. Матов, В.В. Ритмическая гимнастика [Текст] / В.В. Матов // Физкультура и спорт. - 1985. - №1.

3. Програма з ритмжи О хореографи [Текст] : навчальна програ-ма / ХаркОвський иадiоиальиий педагопчний ушверситет Омет Г.С. Сковороди. - Харюв, 2009. - 23с.

4. Ротерс, Т.Т. Музыкально-ритмическое воспитание в профессиональной подготовке учителя физической культуры [Текст] : ав-тореф.дис.. .канд.пед.наук. 13.00.04 / Ротерс Татьяна Тихоновна. - М., 1984. - 24с.

5. Ротерс, Т.Т. Музыкально-ритмическое воспитание и художественная гимнастика [Текст] / Т.Т. Ротерс. - М.: Просвещение, 1989. - 175с.

Надшшла до редакцй 24.10.2009р. Кравчук Тетяна Миколаíвна Санжарова Нша Миколаíвиа sport2005@bk.ru

Можливост фехтування у фiзичному вихованн1 студенпв педагогiчних унiверситетiв

Кривенцова 1.В.

Харювський нацюнальний педагогiчний yHieepmmem iMeHi Г. С. Сковороди

Анотацп:

У статт зазначен професшно-особист1сн1 якост1 педагога, як1 формуються п1д час занять фехту-ванням. Звертаючи увагу на оздо-ровче, осв1тне i виховне значення занять фехтуванням, можна ви-знати його можливост^ щодо фор-мування фiзичноí культури особис-тостi майбутшх педагопв. Своею професiйною дiяльнiстю вчитель закладае не ттьки знання, вмшня та навички з дисциплЫи, а й вихо-вуе майбутне поколЫня. I саме вiд нього залежить найважливша цн нiсть людини i суспiльства в цiлому - здоров'я.

KnK>40Bi слова:

фiзичне виховання, фехтування, студенти, педагоги, здоров'я

Кривенцова И.В. Возможности фехтования в физическом воспитании студентов педагогических университетов. В статье раскрыты профессионально-личностные качества педагога, которые формируются во время занятий фехтованием. Обращая внимание на оздоровительное, образовательное и воспитательное значение занятий фехтованием, определены его возможности в формировании физической культуры личности будущего педагога. Своей профессиональной деятельностью учитель закладывает не только знания, умения и навыки своей дисциплины, но и воспитывает будущее поколение. От него зависит самая главная Ценность человека и общества в целом - здоровье.

физическое воспитание, фехтование, студенты, педагоги, здоровье

Kriventsova I.V. The means of fencing in physical education of pedagogical universities students. In this article the matter is about professional and personal qualities of future teachers, that are forming during fencing practice. It is also mentioned about heath-improving and educational importance of fencing. By its professional activity a teacher do not only give knowledge, but also educate new generations. The human health is the main value of human and its society and it depends from teacher.

physical education, fencing, students, pedagogues, health

Вступ.

1нтенсивний розвиток промисловосп,

комп'ютер1защя, автоматизащя призвели до р1зкого зниження рухливо! активносл бшьшосп населення. Малорухливий спос1б життя у поеднанн з нервово-емоцшними перенавантаженнями часто сприяють проявам хрончного стресу, послабленню захисних сил оргашзму. За даними медичних дослщжень, бшьше 80% смертей у середньому та похилому вщ1 приходиться на так захворювання, як гшертошя, атеросклероз, ауто1мунш хвороби, рак та ожиршня [3,6]. Проблему оздоровлення сустльства не можливо виршити лише медичними та сощальними заходами, як1 переважно спрямован на л1кування 1 покращення умов юнування вже хворих людей. Потр1бно вихова-ти ф1зичну 1 валеолопчну культуру особистосп, ям е частиною здорового способу життя. Саме вчитель, своею професшною д1яльшстю, у триединому проце-с навчання, виховання 1 розвитку особистосп, закладае загальнокультурн цшносп майбутшх поколшь. Як ввдомо, т1льки педагог, у якого ч1тко сформована власна ф1зична культура мае можлив1сть виховати здорову дитину. I тому, тдготовка майбутшх вчител1в до життя, формування !х особиспсних якостей - най-важливше завдання вищо! педагопчно! освпи.

Ф1зичне виховання, як навчальна дисциплша ви-ш1в, Г! можливосп щодо формування особистосл постшно дослщжуеться науковцями (Ашмарш Б.А., Вшенський М.Я., Волков В.Л. [2], Грпор'ев В.1., Са-фш Р.С., Серпенко Л.П. та багато ш). Фехтування, - один з найстародавшших засоб1в ф1зичного виховання вуз1всько! освищ розглядаеться, на наш погляд, недостатньо. У середин 80-х ромв у Харк1вському пол1техн1чному шституп фехтування дослщжувало-ся як зааб ф1зичного виховання майбутшх шженер1в (Лабск1р В.М., Омельченко С.Т. [5]), але робота з фехтування проводилася як секцшна. З 1995 р. у Хармв-

© Кривенцова 1.В., 2009

ському, тод1 державному, педагопчному ушверсител фехтування стае обов'язковою дисциплшою для студенпв чотирьох гумаштарних факультепв. Розробле-на програма курсу «Фехтування» на баз1 навчально! програми «Ф1зичного виховання» для ВНЗ Укра!ни III - IV р1вшв акредитаци.

Мета, завдання роботи, матерiал i методи.

Метою статт е обгрунтування можливостей фехтування в процес ф1зичного виховання студенпв педагопчних ушверситепв.

Основними завданнями стат е:

1) визначити основн завдання ф1зичного виховання, як навчально! дисциплши ВНЗ;

2) довести доцшьшсть фехтування як засобу ф1зичного виховання;

3) розкрити можливосп фехтування щодо формування професшних якостей майбутшх педагопв.

Результати дослщження

Обов'язковим фактором для залучення молод1 до здорового способу життя е виховання особливого вщношення до власного здоров'я, сформовашсть особисто! ф1зично! культури, а також позитивно-емоцюнальне стремлшня до дш, ям його змщнюють. Немае сумшв1в що здоров'я людини визначаеться безл1ччю вплив1в, але виршальне значення мае рухлива актившсть, яка мае керуватися нашою волею 1 наполегливютю. Зпдно з Навчальною програмою для вищих навчальних заклад1в Укра!ни Ш-IV р1вшв акредитаци, метою дисциплши «Ф1зичне виховання» у вищому заклад! освгга е послщовне формування ф1зично! культури особистосп фах1вця вщповвдного р1вня освгга. Цей навчальний предмет мае бути спрямований не тшьки на динам1чний, а й на розумовий, моральний, естетичний розвиток особистосп, !! самореал1защю.

Головним критер1ем ефективносп ф1зичного виховання випускника вищого навчального закладу е: • знання 1 дотримання основ здорового способу життя;

• знання основ оргашзацп i методики найбОльш ефек-тивних видiв i форм рацiональноï руxовоï дОяльнос-тi й умшня застосовувати ïx на практицк

• знання основ методики оздоровления i фiзичного вдосконалення традицiйними i нетрадицшними за-собами та методами фiзичноï культури;

• знання основ професiйно-прикладноï фiзичноï тд-готовки й умшня застосовувати ïx на практицк

• знання основ фiзичного виховання рiзниx верств на-селення;

• сформована навичка до щоденних занять фiзичними вправами у рiзноманiтниx рацiональниx формах;

• систематичне фiзичне тренування з оздоровчою або спортивною спрямованютю;

• виконання вiдомчиx нормативiв професшно-прикладноï псиxофiзичноï пiдготовленостi;

• поiнформованiсть щодо всix головних цiнностей фь зичноï культури i спорту.

Для досягнення студентами мети фiзичного виховання передбачаеться комплексне виршення наступних задач:

• формування розумшня ролi фiзичноï культури в розвитку особистостi i подготовки ïï до професiйноï дiяльностi, мотивацiйно-цiннiсного ставления до фiзичноï культури, устаиовления на здоровий спо-аб життя, фiзичне вдосконалення i самовиховання, потреби в регулярних заняттях фОзичними вправами i спортом;

• формування системи знань з фiзичноï культури та здорового способу життя, необходних у процеа життедiяльностi, навчания, робоп, сiмейному фь зичному вихованш;

• змщнення здоров'я, сприяння правильному фор-муванню i всебОчному розвитку оргашзму, профь лактика захворювань, забезпечення високого рОвня фОзичного стану, працездатносет на протязО всього перюду навчання;

• оволодшня системою практичних умшь i навичок занять головними видами i формами рацiональноï фiзкультурноï дОяльносп, забезпечення, зберОгання i змщнення здоров'я, розвиток й удосконалення пси-хофОзичних можливостей, якостей i властивостей особистостк

• набуття фонду рухових умшь i навичок, забезпечення загальноï i професiйно-прикладноï фОзич-ноï шдготовленосет, що визначають психофОзичну готовность випускник1в вищого закладу освети до життедОяльносп й обраноï професи;

• придбання досвщу творчого використання фiзкультурно-оздоровчоï i спортивноï дОяльносп для досягнення особистих i професшних цшей;

• здатносет до використання державних або вщо-мчих теспв i нормативов на рОвш вимог осветньо-квалОфОкацшних характеристик та осветньо-професшних програм вщповодного спещалюта [4].

Нажаль, реалОзацОя змюту навчальноï програми з фОзичного виховання, на думку деяких дослщнишв [1], не зазнае пометного впливу на светогляд, сводомють студентОв, формування переконань, установок, цшшсних орОентирОв на фОзичну культуру, активну позицш щодо не! Багато студенив, а часто викладачОв

о деканов, не сприймають фозичне виховання як навчальну дисциплону, яка мае свой науково-практичний змост, поняття, принципи, закономорносто, методи, правила о способи дояльносто, не мають досводу !! творчого використання. Для багатьох вона е доею механочного характеру. Щоб змонити це, необходно творчо подходити до викладання предмету «Фозичне виховання», урозноманотнювати завдання, пояснювати все що водбуваеться под час уроку.

Традицойно так склалося, о подтверджуеться остороею оснування вищих навчальних закладов з моменту !х заснування, що фехтування в них завжди було не тольки засобом фозичного виховання, а й елементом виховання культури особистосто, в тому число о фозично!.

Фехтування, як протиборство двох суперников, не можна назвати простим водтворенням певних рухов. Кожна доя фехтувальника несе певне змостове навантаження. Пояснюючи, для чого вивчаються рухи, або прийоми, як можна переграти противника, тактику бою, психологочно особливосто можливих противников о для чого потробно фозично якосто, ми викликаемо зацокавленость у студентов.

Фехтування, - старовинний вид спорту, який мае сво! морально цонносто та шляхетность водносин. Практична цонность фехтування як бойового мистецтва очевидна, але не менш важливими е естетична та духовна спрямованость поединку, тому що перемогти противника необходно красиво й шляхетно, поважаючи його чесноти о годность, одночасно не втратити сво! в його очах о очах глядачов. Всо фехтувально рухи, при обдуманому подходо до !х виконання, несуть в собо виховну, тактичну о стратегочну спрямованость. Фехтування - це один з видов единоборств, але на водмону вод багатьох з них, тут немае вагових категорой, контакт з супротивником опосередкований через холодну зброю, немае такого частого травматизму як у онших видах единоборств (боротьбо, боксо, сходних одноборствах). У фехтуванно не важливий вок, рост, вага. Висока майстерность мае дуже багато складових. Збалансованость фозичних якостей, техноки фехтування (щоб у складних умовах не лякатися ризикувати, виконувати як можна больше прийомов), тактичного досводу (до кожного суперника подбирати розноманетш «ключики»), витримки о працелюбства на тренуваннях о под час самостойно! роботи.

Фехтування - це взаемодоя суперников. Як що спорт, - це геноальне водтворення, модель нашого суспольного життя, то фехтувальний поединок е «доалогом особис-тостей». Тут важливим е контроль за рухами опонента о ситуацоею бою, що постойно змонюеться. Як о у сус-польному й особистому житто, треба ворно оцонювати ситуацОю, розумоти тих з ким сполкуешся, приймати ворно, виважено рошення. Це сприяе розвитку взаемо-до! не тольки на фозичному, а й психологочному ровно, що е важливим для прийняття майбутноми педагогами особистюно-ороентовано! парадигми освети.

Мета викладання навчально! дисциплони «Фехту-вання», саме у педагогочному уноверситето, передба-чае подготовку спешалостов, здатних успошно, на су-часному науково-методичному ровно, працювати в усох

Таблиця

ЦHHoemi здорового способу життя

Групи Цшностей Цшносп ЗСЖ Засоби орieнтaцiï в цiнностяx

1. Орieнтaцiя на здоровий споаб життя - Фiзичне «Я» - Знання - Сшлкування - Самодисциплша - Виконання правил ппени, режиму i т.д. Сaмореaлiзaцiя; Самоконтроль; Самоспонукання; Формування «здорових» звичок

2. Здоров'я як життева цшнють - 1нтерес до свого здоров'я - Фiзичнi вправи - Фiзичнa i псиxiчнa гiгieнa - Потреба до реaлiзaцiï себе у змaгaльнiй дiяльностi Володiння технолопями самооздоров-лення, зниження впливу негативних фaкторiв середовища, сaмопiзнaння

3. Здоров'я як сощальна цшшсть - Здоров'я як умова професшно1' сaмореaлiзaцiï - Цiннiсть здоров'я як умови усшшно1' кар'ери, досягнення соцiaльного визнан-ня, мaтерiaльного благополуччя Усввдомлення зв'язку з фiзичним i iнтелектуaльним розвитком; усвщомлення професiйниx i спортив-них знань та вмiнь ïx застосовувати на прaктицi, професiйне самовиховання

4. Заняття фех-туванням як вaлеологiчнa цшшсть - Лопка фехтувального <даалогу» - Зовнiшня привабливють i емоцiйнiсть змагальних i тренувальних бо1'в - Розвиток вольових якостей - Розвиток фiзичниx якостей Сaмореaлiзaцiя; Самоконтроль; Взаемозв'язок розвитку фiзичниx яко-стей i тактики ведення бою; Вмшня приховувати i стримувати сво1' емоцп; Взaeморозумiння; Товариське вiдношення до товaришiв i виклaдaчiв

типах освгтшх 3a^aAiB, виховуючи 0CBi4eHe, фiзично розвинене, духовне поколiння. n0Tpi6H0 пвдвищувати мотивацш сгудентiв щодо занять фiзичними вправа-ми, спонукати ïx до розвитку оздоровчо1' самосввдо-мостi i професшно! сaмовизнaченостi як педaгогiв.

Як що звернути увагу на оздоровче, освггае i ви-ховне значення занять фехтуванням в педaгогiчному вуз^ можна видiлити чотири групи цшностей здорового способу життя, яш у знaчнiй мiрi визначають формування фiзичноï культури особистостi студентiв - майбутшх педагопв:

• Орieнтaцiя на здоровий споаб життя;

• Здоров'я як найважливша життева цiннiсть;

• Здоров'я як сошальна цiннiсть;

• Фехтування як валеолопчна цiннiсть.

Цшносп здорового способу життя представлено в таблица

Як що цшносп педагопчно! дiяльностi стають значущими для особистосп, вони виступають як вну-тршш регулятори суспiльноï i професiйноï поведшки вчителя.

Постiйне залучення студентiв шд час навчальних занять з фехтування до виконання рiзниx видiв педа-гогiчноï дiяльностi (проведення комплексiв фiзичниx вправ, окремих частин занять; взаемодопомога у за-своеннi певних рухливих дiй, прийомiв, взаемоуроки i т.п.), творчий пвдхщ до складання комплекав ririe-

нчно! пмнастики, моделювання 1 прогнозування репертуару бойових дш пвд час навчально-тренувальних бо!в 1 бойово! практики сприяе шдвищенню р1вня психолопчно! готовносп майбутшх вчител1в до використання засоб1в ф1зично! культури 1 фехтування в майбутнш професп.

Фехтування допомагае формуватися важливим професшно значимим особиспсним якостям: ор-гангзаторським (дшовипсть, в1дпов1дальшсть, ви-моглив1сть, шщатившсть, працездатшсть, вмшня оргашзувати себе); комунiкативним (сприятлив1сть, справедлив1сть, чуйшсть, тактовшсть); перцептивно-гностичним (спостережлив1сть, розумшня шших людей, вмшня проектувати розвиток особистосп 1 колективу, творче вщношення до праш); експресив-ним (емоцюнальне сприйняття 1 чуйшсть, ентуз1азм, оптим1зм, почуття гумору, витримка, вмшня переко-нувати та ш).

Таким чином, зм1ст фехтування спрямовуеться на формування у студенпв життево 1 професшно-необхщних рухливих вмшь та навичок; на розвиток широкого кола основних ф1зичних 1 спещальних якостей; шдвищення функцюнальних можливостей р1зних оргашв 1 систем оргашзму. Фехтування, як зааб ф1зичного виховання 1 складова професшно! шдготовки майбутнього вчителя, мае значн можли-вост1 в розв'язанн завдань ф1зичного виховання 1

формування фiзичноï культури особистосп, через те, що:

1) засвоення техшки рухОв, яш використовуються для пОдготовки до занять фехтуванням, допоможуть у шдвищенш руxовоï активносп людини;

2) фехтування е штелектуальним видом спорту, що може сприяти формуванню професшно-гностичних умшь вчителя;

3) фехтування передбачае суб'ект-суб'ектш стосунки. Ведення « фехтувального дОалогу » надае можливосп щодо формування комушкативних, оргашзацшно-конструктивних, проектувальних умшь майбутшх педагопв;

4) фехтування вимагае дотримуватися морально-етичних норм та цшностей, а також ведення здорового способу життя;

5) фехтування дае можливють займатися цим видом спорту у будь якому вод, тим самим виршуючи потреби у спшкуванш за штересами, компенсацiï руxовоï активносп тощо.

Висновки:

Виршення основних завдань навчального курсу «Фехтування», як засобу фОзичного виховання, повинно привести до таких позитивних змш в якосп про-фесiйноï подготовки майбутшх вчител1в:

1. Щдтримщ високоï працездатносп в процеа багаторОчного навчання, пОдвищення рОвня фОзичного здоров'я.

2. Формування стiйкоï потреби до занять фОзичними вправами, розумшня необхвдносп i навички щодо здорового способу життя.

3. Забезпечення готовносп випускнишв до активноï трудовоï дОяльносп, опанування рухливими вмшнями та навичками як1 нададуть змогу краще адаптуватися до умов сучасного життя.

4.Здатносп передавати свш досвщ фiзкультурноï дОяльносп учням.

У подальших до^дженнях передбачаеться визна-чити роль фехтування в формуванш фiзичноï культури майбутшх педагопв.

ЛОтература:

Виленский М.Я. Физическое воспитание в целостной системе профессиональной готовности выпускника высшей школы / М.Я. Виленский // Здоровый образ жизни и физическая культура студентов: социологические аспекты. - Москва-Харьков, 1990. - №1. - С.65-70.

Волков В.Л. Основи теорп та методики фОзично! подготовки студеитськоí молодО: Навчальний посОбник. / В.Л.Волков. - К.: Освгта Украши, 2008. - 256с.

Муравов И.В. Оздоровительные возможности средств физической культуры и потребности общества / И.В. Муравов // Теория и практика физической культуры, 1990. - № 6. - С.6-8. Фозичне виховання. Навчальна програма для вищих навчаль-них закладОв Украши III - IV рОвшв акредитацп (затверджено наказом Мшктерства освгти О науки Украши вод 14 листопада 2003 року, № 757).

Омельченко С.Т. Методика профессиоиальио-прикладиоrо физического воспитания студентов технических вузов средствами фехтования. автореф.дис.канд.пед.наук. / Омельченко С.Т. - М., 1985. - 23с.

Надшшла до редакцп 24.10.2009р. Кривенцова 1рина ВолодимирОвна sport2005@bk.ru

Модель формування бюмехашчних знань у майбутнiх вчителiв фiзичноï культури

Куртова Г.Ю.

Чернiгiвський державний педагогiчний yuieepcumem шет Т.Г. Шевченка

Анотацп:

В статт1 запропоновано модель формування бюмехашчних знань майбутшх вчител1в ф1зично1 культури. Розглянут1 проблеми сучасно!' професмно!' пщготов-ки майбутшх учител1в, особлива увага прид1лена бюмехашчним знанням, як необх1дн1й складов1й професмно!' майстерност1 вчите-ля ф1зичноТ культури. Проведений анал1з сучасних напрямк1в роботи науковц1в з питань розробки моделей пщготовки майбутн1х учител1в з метою пщвищення ефективност1 навчального процесу у закладах вищоТ осв1ти.

KnK>40Bi слова:

бюмехашка, знання, oceima, nid-готовка, модель.

Куртова Г.Ю. Модель формирования биомеханических знаний у будущих учителей физической культуры. В статье предложена модель формирования биомеханических знаний будуЩих учителей физической культуры. Рассмотрены проблемы современной профессиональной подготовки будущих учителей, особенное внимание уделено биомеханическим знаниям, как необходимой составляющей профессионального мастерства учителя физической культуры. Проведен анализ современных направлений роботы ученых по вопросам разработки моделей подготовки будущих учителей с целью повышения эффективности учебного процесса в заведениях высшего образования.

биомеханика, знания, образование, подготовка, модель.

Kurtova G.U. The model of future physical training teachers biome-chanical knowledge forming. In the

article the model of future physical training teachers biomechanical knowledge forming is proposed. In the article the problems of future teaches of modern professional preparation are observed, special attention is paid to biomechani-cal knowledge as a necessary part of professional skill of physical training teachers. The analyses of modern tendency in scientific reach on the problem of future preparation model exploration is investigated.

biomechanic, knowledge, education, training, model.

Вступ.

Соцiaльно-економiчнi змши, процеси глобaлiзaцiï та штеграцп, що ввдбуваються на сьогодш в Укрш'ш Визначили новi прюритети у професшнш шдготовщ майбутшх фах1вшв фiзичного виховання та спорту у вищих навчальних закладах. Особливого значения на-бувае корекщя процесу професшно1' тдготовки. Спря-мування на творчий, професшний розвиток та само-розвиток особистосп майбутнього фaxiвця [3, 4].

Результати констатуючого педaгогiчного експери-менту та особистий педaгогiчний досвщ дозволили зробити висновок, що майбутш вчителi не готовi до використання бiомеxaнiчниx знань у професшнш дгяль-ностi; а педагоги, яш вже працюють на посадах учите-лiв фiзичноï культури мають недостатнш рiвень знань з бiомеxaнiки i не завжди усвадомлюють значущють ше1 науки для навчально-тренувально1' дiяльностi.

Для виршення проблеми формування бюмеха-шчних знань у мaйбутнix учителiв фiзичноï культури особливого значення набувае питання побудови моде-лi пiдготовки майбутнього вчителя до використання бiомеxaнiчниx знань у професшнш дiяльностi.

Сучaснi шдходи в освiтi вимагають радикальних змш у використaннi освiтнix теxнологiй в напрямку гумaнiзaцiï i демократизацй' навчання i виховання студентсько1' молодi та штеграцп до Свропейсько-го та свгтового освiтнього простору (А. Алексюк, В.Андрущенко, А. Бондар, М. Жалдак, В. Кремiнь, В. Лозова та шш).

З огляду на важливють вирiшення зазначено1' проблеми актуальними е прaцi багатьох вiтчизняниx на-уковцiв. Зокрема, концептуaльнi засади професшно1 подготовки педaгогiчниx кaдрiв та питання, пов'язаш з реформуванням, оновленням змюту освiти досль джували: Р. Гуревич, В. Кузь, А. Лiгоцький, Л. Хомич, Я. Цеxмiстер, М. Чьобпъко та iншi вченi. Проблему змюту, методiв та форм навчання i виховання майбутшх фах1вшв знайшли вiдобрaження у працях £. Кули -ка, С. Сисоево1', Н. Тверезовсько1', В. Манька та шших нaуковцiв. Питання aнaлiзу i розвитку професiйноï

© Куртова Г.Ю., 2009

компетентносп сучасного фах1вця, и складових ви-вчали Н. Б1б1к, О. Овчарк, I. Зимня та шшГ

Розробкою 1 теоретичним обгрунтуванням моделей професшно! подготовки займались: Л. Безкоровайна - структурна модель формування готовносп фах1в-щв ф1зичного виховання та спорту до впровадження технологш спортивного менеджменту [1]; Г. Чередниченко - модель формування творчих зд1бностей у майбутшх бакалавр1в-менеджер1в у процес фахово! подготовки [5]; О.Кругляк - модель подготовки майбутнього вчителя ф1зично! культури до реал1заци мгж предметних зв'язк1в [2] та шш1 .

Робота виконана за планом НДР Чершпвсько-го державного педагопчного ушверситету !мен Т.Г. Шевченка.

Мета, завдання роботи, матерiал i методи.

Метою нашого до^дження е розробка модел професшно! готовносп майбутнього вчителя ф!зично! культури до використання бюмехашчних знань у професшнш дгяльносп.

Результати дослщження.

Спираючись на теоретичний анал1з, матер1али констатуючого педагопчного експерименту, особистий педагопчний досвщ нами розроблена модель подготовки майбутнього вчителя ф1зично! культури до бюмеханчно! дгяльност! (рис. 1).

У складову структури модел1 подготовки майбутнього вчителя до реал1зацп бюмехашчних знань у професшнш дгяльност! включен змют, форми, педагопч-н умови, етапи та компоненти тдготовки. Результат дано! тдготовки ошнюеться запропонованими нами критериями оцшки сформованосп р1вня бюмеханч-них знань майбутнього вчителя.

З метою виявлення ефективносп ди модел1 опти-м!зацп бюмехан!чно! тдготовки майбутшх учител1в ф1зично! культури нами було визначено компоненти як ознаки, що засводчують стутнь якюно! подготовки студентсько! молодь Д!евють модел1 ошнюеться за конкретними показниками з урахуванням р1вня готовносп студенпв до бюмеханчно! д^яльностГ Основни-ми критер!ями готовносп майбутн!х учител!в ф!зич-

ноï культури до використання бюмехашчних знань у професшнш дОяльносп були визначен мотивацшний, когнггавний, дОяльнюний та самоощнний вщповщно до яких встановленО високий, середнш i низький рОв-ш. РОвень сформованосп знань, умшь i навичок тих, хто навчаеться, визначае ïx готовность до здшснення майбутньоï професiйноï' дОяльносп, пов'язаноï з бю-мехашкою фОзичного виховання та спорту.

Мотивацшний компонент готовносп майбутнього вчителя фiзичноï культури передбачае формування по-зитивноï мотивацiï щодо впровадження бюмехашчних знань, умшь та навичок у професшнш дОяльносто

При визначенш ознак мотивацшного компоненту та ввдповщних ш рОвшв готовносп майбутшх учите-лОв фiзичноï культури до застосування бюмехашчних знань у професiйноï' дОяльносп враховано характер усвщомлення важливосп значення фiзичноï культури i спорту в житп кожноï людини, ставлення до майбут-ньоï професiï, усвадомлення важливосп значення бюмехашчних знань для вчителя фiзичноï культури.

Когнiтивний компонент готовносп передбачае наявнють отриманоï' цiлiсноï професшно спрямова-ноï системи теоретичних знань, спешальних умшь та практичних навичок з бюмехашки фОзичного виховання та спорту майбутшми фах1вцями. При визначенш ознак когнитивного критерш та ввдповщних ïx рОвшв готовносп майбутшх учителОв фiзичноï' культури ми враховували те, що засвоення навчального матерОалу мае трирОвневу ОерархОчну структуру: нижшй рОвень -уявлення, середнш рОвень - розумшня, вищий рОвень - власне засвоення.

Дiяльнiсний компонент готовносп ввдображае фор-муваиия творчих, самосийних умшь i навичок студен-пв професшно використовувати набуп бюмеханОчш знаиия умшня та навички у практичнш дОяльносто

При визначеннО рОвшв готовносп майбутшх учи-телОв фiзичноï культури до професiйноï дОяльносп за ознаками дОяльшсного компоненту було враховано рОвень засвоення бОомеханОчних знань, умшь, навичок: умшня здшснювати оперативний бОомеханОчний контроль, здатшсть правильно вибирати i застосовувати на практищ бюмехашчнО методи досладження; вмети обгрунтувати, з бiомеxанiчноï' точки зору, на-вчання спешальним руховим дОям i розвиток фОзич-них якостей у процеа професiйноï' дОяльносп, врахо-вувати вжовО особливосп моторики шд час занять з школярами.

Самооцтний компонент готовносп визначаеться здатнютю до високоï критичносп щодо своеï особистосп, своïx професшних якостей як вчителя фiзичноï культури.

Показники рОвшв сформованосп готовносп майбутшх вчителОв фiзичноï культури до застосування бОомеханОчних знань:

• високий - характеризуемся активОзашею навчально-пiзнавальноï дОяльносп студенпв, послщовшстю i систематизованютю оволодшня теоретичними знаннями з бюмехашки та усвщомлення ïx профе-сiйноï значущосп, високою потребою у навчанш; спрямовашстю на професшну самоосвпту, само-розвиток, самовиховання, самовдосконалення. Цей рОвень передбачае активне використання набутих знань, вмшь та навичок, абсолютну ввдповщь, що

мае системно знаиия на рОвш засвоення, сформовану систему вмшь i навичок у майбутнього вчителя фь зичноï культури. Студенти цього рОвня вадрОзняють-ся творчим, продуктивним мисленням та навичками його практичного застосування, здатнютю вирОшу-вати питання, пов'язаш з бюмехашкою фОзичного виховання та спорту, самостшно мислити й робити висновки, високим рОвнем критичносп щодо своеï особистосп, своïx професшних якостей;

• середнш - характеризуемся стшким штересом студенпв до навчання, усвадомленням теоретичних знань з бюмехашки фОзичного виховання та спорту професшно значущими, проте оволодшня знаннями не достатньо послвдовне i систематизоване. Цей рОвень передбачае стшку зашкавленють студенпв у використаннО набутих знань, умшь i навичок, помОр-ний штерес до своеï' професiï, помОрну защкавле-шсть у самоосвт, яка Онколи потребуе зовшшнього стимулювання, часткову вщповщь, що мае науково обгрунтоваш уявлення щодо суп проблеми та сформовано вмшня й навички у майбутнього фахОвця. Pi-вень критичного ставлення щодо своеï особистосп. своïx професшних якостей е середшм;

• низький - характеризуеться ввдсутшстю спрямо-ваносп на професшну самоосвпту, саморозвиток, самовиховання i самовдосконалення; нестшким ш-тересом студенпв до навчання, наявшстю фрагмен-тарних i не завжди науково обгрунтованих уявлень з бюмехашки фОзичного виховання та спорту. Студенти цього рОвня не володшть належною як1стю знань, умшь i практичних навичок з бюмехашки фОзично-го виховання та спорту i не визнають ïx професшно значущими, потребують зовшшнього стимулювання дОяльносп. РОвень критичного ставлення щодо своеï особистостО, своïx професОйних якостей у студенпв назваиоï категорiï е низьким.

ДобОр змОсту навчальноï дисципл1ни "Бюмехашка фОзичного виховання та спорту", в запропонованш нами моделО, грунтуеться на проведеному теоретичному аналОзО, матерОалах констатуючого педагогОчно-го експерименту, особистому педагогОчному досвОд1 та складаеться з трьох модулОв: Модуль 1. "Основи бОомеханОки фОзичного виховання та спорту"; Модуль 2. "БюмеханОчш основи рухових дш та фОзичних здО-бностей"; Модуль 3. "БОомеханОчнО особливостО моторики та спортивного тренування".

Процес формування бОомеханОчних знань майбут-шх учителОв фОзичного виховання у вищих навчаль-них закладах, складаеться з трьох еташв, а саме: з теоретико-шформацшного, профе сОйно -дОяльнюного, креативно-самодОяльного.

Висновки.

Таким чином, розроблена i теоретично обгрунтова-на структурна модель формування готовносп майбутшх учителОв фiзичноï' культури у вищих навчальних закладах до впровадження бюмеханОчних знань, яка являе собою комплексну систему взаемопов' язаних елементОв (змОсту, форм, методОв), що при створенн1 оргашзацшно-педагопчних умов забезпечують досяг-нення головноï мети процесу професiйноï подготовки ввдповщно до соцОального замовлення.

У ходО досл1дження нами обгрунтованО принципи добору змюту формування готовностО майбутнОх вчи-

Формування бюмехашчних знань у майбутнього учителя фiзично'í культури

1 1 Г 1 Г

Форми Змют Методи

Етапи формування бюмехашчних знань

теоретико-шформацшний

професiйно-дiяльнiсний

креативно-самодiяльнии

Компоненти

Мотивацшний

Самооцiнний

Когнитивний

PiBHi шдготовки

Дiяльнiсний

1 Г 1 i

Високий Середнй Низький

)

Результат: готовнiсть до застосування бiомеханiчних знань

Рис. 1 Модель формування бюмехатчних знань

телiв фiзично! культури до впровадження бюмехашчних знань, яш грунтуються на загально-педагопчних принципах i полягають у ввдповщносп професiйно! подготовки потребам сустльства; системностi i по-слiдовностi; зв'язку теорп з практикою; свОдомосп та активносп студентiв; доступностО й мщносп знань, умшь та навичок.

Особливють професшно! подготовки майбутшх вчителОв фОзично! культури до впровадження бюмеха-шчних знань полягае у тому, що оргашзацш означено-го процесу подготовки необхщно розумОти як цшсну систему, яка мютить змют, форми i методи формування готовносп майбутшх фахОвшв фОзично! культури до впровадження набутих протягом навчання знань, умОнь та навичок з бОомеханОки, рОвень навчально-методичного забезпечення, створення вОдповОдних органОзацОйно-педагогОчних умов з метою пОдвищення ефективностО пОдготовки учителя фОзично! культури.

Перспективи подальших до^джень. Розглянут в статтО проблеми потребують подальшого аналОзу. Нами проведено дослщження з ефективносп запро-поновано! теоретично! моделО, результати якого бу-дуть представленО в подальших публОкацОях.

ЛОтература

1. Безкоровайна Л. В. Формування готовност майбутшх фахОвщв фОзичного виховання та спорту до впровадження технологш спортивного менеджменту: Автореф. дис. канд. пед. наук:13.00.04 / Л.В. Безкоровайна. - К., 2009. - 20 с.

2. Кругляк О. Модель шдготовки майбутнього вчителя фОзично! культури та початкових класОв до реашзаци мОж предметних зв'язюв у процес фОзичного виховання учшв початкових класОв / О. Кругляк. - http://www.nbuv.gov.ua/articles/2005/05krojfp.zip

3. Сидоренко В. Фундаменташзащя професшно! шдготовки як один ¡з прюритетних напрямОв розвитку вищо! освОти в УкраИ / В. Сидоренко // Вища освОта в УкрашО - 2004. - № 3. - С. 35 - 41.

4. Тихонов А. М. Содержание профессионального образования и условия его реализации на факультете физической культуры педагогического вуза / А.М. Тихонов, А.Т. Полякова // Теория и практика физической культуры. - 2006. - № 11. - С. 53 - 56.

5. Чередниченко Г.А. Формування творчих здОбностей майбутшх бакалаврОв-менеджерОв у процеа фахово! шдготовки: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / Г.А. Чередниченко. - Чершпв, 2009. - 20 с.

Надшшла до редакци 28.11.2008р.

Куртова Галина Юрьевна sasha_os@mail.ru

Формування функцюнально!' пщготовленост прашвнпкчв оперативних пiдроздiлiв правоохоронних органiв Украши

Лаврентьев О. М.

Нацюнальний утверситет державноï податково'1' служби Украши

Лаврентьев А.Н. Формирование функциональной подготовленности работников оперативных подразделов правоохранительных органов Украины. Показаны требования к служебно-профессиональной подготовке работников оперативных подразделов правоохранительных органов Украины. Приведены направления совершенствования функциональной подготовленности за счет развития когнитивных функций. Рассмотрены особенности выполнения оперативно-розыскных действий. Представлены основания по перестройке методов подготовки. Делается ударение на своевременной концентрации при выполнении комплексных и специальных упражнений прикладного направления. Выделены направления учета индивидуальных особенностей курсантов.

Анотацп:

Показано вимоги до службово-професмно!' подготовки пра^вниив оперативних пщроздов правоохоронних оргаыв Украши. Наведено напрямки удосконалення функць онально!' пщготовленосп за раху-нок розвитку когытивних функцм. Розглянуто особливосп виконання оперативно-розшукових дiй. Подано пщстави на перебудову методiв пiдготовки. Наголошуеться на сво-ечаснм концентрацп' при виконанн1 комплексних та спе^альних вправ прикладного напрямку. Видтено напрямки урахування шдивщуаль-них особливостей курcaнтiв.

Ключовi слова:

службово-професйна пдготов-ка, оперативно-розшукова д'яль-нсть, функциональна пдготов-лешсть, когштивш функци.

служебно-профессиональная подготовка, оперативно-служебная деятельность, функциональная подготовленность, когнитивные функции.

Lavrent'ev A.N. Forming of functional preparedness of workers of operative subsections of law enforcement authorities of Ukraine. Requirements are rosined to officially-professional to preparation of workers of operative subsections of law enforcement authorities of Ukraine. Directions of perfection functional preparedness are resulted due to development of cognitive functions. The features of implementation are considered opera-tively-search actions. Presented foundation on re-erecting of methods of preparation. Emphasized timely concentration at implementation of complex and special exercises of the applied direction. Directions of account of individual features of students are selected.

operative train, operative activity, extreme conditions, physical preparation, lever of sensational anglesites, cognitive functions.

Вступ.

Сучасна оперативна робота пращвника правоохоронних оргашв виконуеться за умов швидкоï змши обставин. В залежносп вод характеру здшснення вона може бути пошуковою, розводувальною, тзнаваль-ною i, як сводчить правоохоронна практика, пов'язана з переслщуванням або затриманням правопорушника. Тому, ефективне виконання поставлених завдань та формування функцiональноï подготовленосп пращвника оперативних шдроздшв пов'язано з вмшням швидко орОентуватися в ситуащях, концентрувати ува-гу на об'ектах, оперативно розшукувати порушнишв. СпецифОчною особливютю роботи пращвника оперативних подроздшв е те, що ш притаманний пере-важно розумовий вид дОяльносп Оз значною нервово-емоцшною, фОзюлопчною i фОзичною наируженютю. Де психОчна поведшка пращвника пов'язана зО спшку-ванням з новими людьми, подозрюваними, знаходжен-ням в незнайомих мюцях.

В розумовш дОяльносп особливе значення мае розвиток таких якостей, як швидшсть переробки ш-формацп, гнучк1сть i оперативность процеав мислен-ня, пам'яп, уваги.

Одне з головних мюць по виршенню питань оперативно-розшукових завдань, серед професшних якостей займають когн^тивн функцiï.

На думку автора, до когштивних функцш можна вщнести показники з розвитку професшно'1'уваги, опе-ративно'1' пам 'ят1, псих1чно'1' стшкостг, ефективнос-т1 роботи i часу впрацьованостг.

Професшна увага навички концентрацп та розподь лу уваги на об'ектах оперативно-службовоï, розшуко-воï дОяльносп, збшьшення об'ему уваги та покращен-ня ïï сталосп до впливу рОзних видимих i невидимих перешкод.

© Лаврентьев О. М., 2009

Оперативна пам'ять вмшня запам'ятовувати шфор-мацш, опрацьовувати ïï та водтворювати за короткий час, вона складае вдивщуальний досвод особистостг

ПсихОчна стшшсть прояв Ондивщуальних психо-лопчних якостей пращвником в ходО довготривалих оперативно-розшукових заходах, пов'язаних Оз змь ною обставин, об'екпв стлкування, виконання роз-водувальних дш.

Ефективнють роботи залежить вод вмшня пращв-ником тривалий час збериати рОвновагу до зовшшшх подразнень.

Впрацьовашсть це вмшня швидко прийняти умо-ви виник^ ситуацiï, щодо реалiзацiï поставлених за-вдань, за рахунок власних сил i знань.

Автором був проведений аналОз нормативно-правових документов професiйноï' шдготовки пращв-ник1в податковоï' мшцп та оргашв внутршшх справ (кримшальна мшщя), на основО якого розроблена (табл. 1). В нш наведен данн розподшу годин на рш для проведення службово-професiйноï' подготовки особового складу пращвнишв податковоï мiлiцiï та кримiнальноï мшцп.

ПроаналОзувавши даш, наведеш в (табл. 1), можна зробити висновок, що юнуе рОзниця у шлькосп годин, водведених на проведення службово-професiйноï' подготовки, яка направлена на удосконалення професшних якостей особового складу податковоï мшцп та кримiнальноï мiлiцiï. Наприклад, в органах податковоï мiлiцiï не розглядаеться та не вивчаеться тактика дш особового складу в типових i екстремальних ситуащях, вщсутня психолопчна шдготовка. В кримшальнш мiлiцiï не вивчають медичну допомогу. При заняттях Оз службово-професiйноï' подготовки треба вводити елементи до прояву пращвниками когштивних функцш, за допомогою яких можливо вдосконалювати ОндившуальнО здОбносп пращвнишв оперативних шд-

розд!л!в оперативно приймати р!шення, що впливае на яшсть виконання завдання.

Найвищим критер!ем в оц!нц! п!дготовленост! пра-ц!внишв оперативних п!дрозд!л!в е поеднання високо! динам!ки д!й з паралельним тактичним осмисленням вс!е! ситуац!! [1, 2, 3, 4,].

Усп!шн!сть виконання поставленого перед прац!в-ником оперативного п!дрозд!лу завдання залежить в!д того, який темп руху пов'язаний з можливостями сво-ечасного переключення 1 розпод!лу уваги з направлению його думки. Необхвдно пам'ятати, що не треба починати виконання складного, з ризиком для життя завдання, коли прац!вник не мае точно! направленос-т! д!й ! пошук р!шення йде одночасно з хаотичними рухами. Необх!дно будувати тактику д!й сп!льно з на-працьованими руховими навичками та вм!нням про-гнозувати на ходу ситуацш. Все ц! процеси вщбува-ються в пам'ят! й дозволяють повн!ше прорахувати ймов!рн!сть розвитку сутички [2,5].

Наукове дослщження виконуеться зг!дно зведе-ного плану НДР Державного комитету молодiжноГ пол!тики спорту i туризму Укра!ни на 2006 - 2010 роки номер державно! реестрац!! 010би010778 та за науковою темою кафедри спец!альних дисципл!н та орган!зац!! професшно! пщготовки факультету пщготовки, перепщготовки та тдвищення квал!ф!кац!! прац!вник!в податково! мшцп Нац!онального ун!верситету державно! податково! служби Укра!ни на 2006 - 2012 роки номер державно! реестрац!! 0108Ш04234.

Мета, завдання роботи, матерiал i методи.

Об 'ект до^дження - професшна пщготовка пра-ц!вник!в оперативних п!дрозд!л!в правоохоронних ор-ган!в Укра!ни.

Предмет до^дження - методика формування функц!онально! п!дготовленост! пращвнишв оперативних п!дрозд!л!в засобами ф!зично! та спец!ально! ф!зично! п!дготовки.

Мета до^дження - удосконалити функцюнальну п!дготовлен!сть прац!вник!в оперативних п!дрозд!л!в правоохоронних орган!в за рахунок розвитку когн!-тивних функц!й та !х профес!йних зд!бностей.

Завдання до^дження:

1. Вивчити стан досл!дження когн!тивних функц!й, в!дображену в наукових публ!кац!ях з системи профес!йно! тдготовки прац!вник!в оперативних пщроздшв правоохоронних орган!в Укра!ни.

2. Експериментального перев!рити ефектившсть запропоновано! методики, щодо розвитку когн!тивних функц!й.

Методи до^дження. Теоретичний анал!з та уза-гальнення науково! л!тератури, комп'ютерне тесту-вання, хронометрия, експеримент, обробка к1льк1сних результат!в методами математично! статистики.

Результати дослiдження.

Досл!дження було проведено на баз! кафедри Ун!верситету. П!д час проведення досл!дження, по-казники зн!мались з контрольно! групи (п = 25), яка займалась за звичайною програмою навчання; екс-периментально! групи (п = 25), що працювала за розробленою методикою, ор!ентованою на розвиток !ндив1дуально! п!дготовки прац!вник!в оперативних шдроздшв правоохоронних орган!в Укра!ни. Адап-

тация контрольних груп до тренувальних наванта-жень, вм!ння протид!яти злочинцям в екстремальних умовах за наявност! обмежень р!зного характеру, що направлена на формування функц!онально! щдготов-леност! прац!вник1в оперативних шдроздшв до д!й в оперативно-службово! д!яльност!.

На основ! проведеного анал!зу, автором були роз-роблен! тести для визначення когн!тивних функц!й, як1 направлен! на удосконалення оперативно-службово! д!яльност!:

• оц!нка р!вня переключення та розпод!лу уваги (за тестом Горбова «Червоно-чорна таблиця»);

• оц!нка р!вня псих!чно! ст!йкост!, ефективност! робо-ти, впрацьованост! (за тестом Шульте-Платонова);

• оц!нка р!вня оперативна пам'ять (за методикою визначення короткочасно! зорово! пам'ят!).

В результат! проведеного експерименту були отри-ман! наступн! результати, як! наведен! в (табл. 2).

В результат! проведеного експерименту в!дбулися певн! зм!ни. Так, в контрольн!й груп! (табл. 2), показ-ник часу переключення та розпод!лу уваги на початку експерименту складав 151,68 сек., протягом експерименту в!н покращився ! в к!нц! дор!внював 137 сек.

Показник ефективн!сть роботи на початку семестру складав 50,26 сек., найкращ!й показник ефек-тивност! був зареестрований в 3 семестр! навчання, 1 дор!внював 47,12 сек., на шнець експерименту склав 47,3сек. Показник часу впрацьованост! на початку експерименту дор!внював 1,04 хв., найкращ!й час був досягнутий в 3 семестр! навчання ! дор!внював 1 хв., на шнець експерименту склав 1,31 хв. Показник пси-х!чна стшшсть на початку експерименту дор!внював 1,01 хв., найкращ!й час був досягнутий в 3 семестр! навчання ! дор!внював 0,97 хв., на шнець експерименту склав 1,05 хв. Показник оперативна пам'ять на початку дор!внював 6,48 раза, протягом експерименту в!н покращувався ! на шнець дослщження становив 7,16 раза.

В експериментальн!й груп! (табл. 2) показник часу переключення та

розподшу уваги на початку експерименту складав 150,1 сек., протягом експерименту в!н покращуеться ! в юнщ дор!внюе 136,9 сек. Показник ефектившсть роботи на початку складав 47,28 сек., найкращш показник спо-стер!гався в 2 семестр! ! дор!внював 44,8 сек., на шнець експерименту вш складав 46,61 сек. Показник часу впрацьованост! на початку експерименту дор!внював 1,02 хв., протягом експерименту пог!ршився ! на шнець склав 1,03 хв. Показник психчна стшшсть на початку дор!в-нював 1 хв., найкращш час був досягнутий в 2 семестр! ! дор!внював 0,96 хв., напришнщ експерименту пог!р-шився ! склав 1,02 хв. Показник оперативна пам'ять на початку дор!внював 6,12 раза, протягом експерименту покращився, ! на шнець склав 7,92 раза.

При проведен! пор!вняльного анал!зу за середн!-ми результатами м!ж контрольною та експеримен-тальною групами, як! зображен! на (рис. 1) на основ! опрацьованих тест!в встановлено, що середн! показники в контрольн!й груп! з часу переключення та розподшу уваги (Т1) збшьшились на 9,68% (Р<0,05); показник ефектившсть роботи (Т2) зб!льшився на 5,9% (Р<0,05), показник часу впрацьованост! (Т3) зменшився на 25,96% (Р>0,05); показник псих!чна

Таблиця 1

Порiвняльна характеристика розподшу годин на рж для проведення службово - професшно! тдготовки особового складу податковог мжцп та оргатв внутрштх справ

№ п/п Назва заходiв Податкова мШщя* Криминальна мШщя**

1. Функцюнальна подготовка 48 годин на рок 48 годин на рок

2. Фозична подготовка 100 годин на рок 192 годин на рок

3. Вогнева подготовка 26 годин на рок 24 годин на рок

4. Психочна подготовка Не проводиться 12 годин на рок

5. Тактика дой особового складу в типо-вих о екстремальних ситуацоях Не проводиться 24 години на рок

6. Медична подготовка 6 годин на рок Не проводиться

Примотка: * - наказ ДПА № 411,

** - наказ МВС Укра!ни № 1444.

Таблиця 2

Показники розвитку когштивних функцш протягом експерименту

Назва тестов Контрольна група Експериментальна група

початок конець початок конець

Час переключення та розподолу уваги тест Горбова (червоно-чорна таблиця) (сек.) 151,68± 81,58 137±57,73 150,08±38,7 139,12±35,6*

Таблиця Шульте ефективность роботи (сек.) 50,26±7,07 47,3±2,48* 47,28±3,76 46,61±2,17*

Таблиця Шульте час спрацьованосто (хв.) 1,04±0,26 1,31±1,58 1,02±0,06 1,03±0,06

Таблиця Шульте психочна стойкость (хв.) 1,01±0,2 1,05±0,11* 1±0,04 1,02±0,13

Оперативна пам' ять (колькость раз) 6,48±1,48 7,16±0,94* 6,12±0,93 7,92±0,7*

Примотка: * - наявность достоворно! розницо (Р < 0,05) мож показниками водносно першого семестру.

140

129,4

120

100

§ 80 I-

о о

'5 60

40

20

109,68 108,8

105,9 101,4

99,02

96,04 98

74,04

3

тести

□ контрольна група □ експериментальна група

110,5

Мал. 1. Дiаграма середнiх показниюв когнтивних функцш в контрольнш та експериментальнш групах

0

1

2

4

5

стшшсть (Т4) зменшився на 3,96% (P>0,05); показ-ник оперативна пам'ять (Т 5) збшьшився на 10,5% (P<0,05).

В експериментальнОй групО спостерОгаються до-стовОрнО змОни показникОв когнОтивних функцОй. Так, аналОзуючи середнО показники з часу переключення та розподОлу уваги (Т1), вони збшьшились на 8,8% (P<0,05); показник ефектившсть роботи (Т2) збОль-шився на 1,4% (P<0,05); показник час впрацьованостО (Т3) зменшився на 0,98% (P>0,05), але в порОвнянш з контрольною групою, зниження незначне; показник психОчна стшшсть (Т4) зменшився на 2% (P>0,05), але, в порОвняннО з контрольною групою, мае кращОй вщсоток усшшностО; показник оперативна пам'ять (Т5) збшьшився на 29,4% (P<0,05).

Протягом експерименту показники в контрольной групО мають позитивну тенденцОю до покращення за-гальних результатОв. Так, при визначеннО часу пере-ключення та розподшу уваги, зменшилась к!льк!сть помилок та час виконання тесту, при цьому середнОй показник ефективностО роботи мае тенденцОю на по-кращення результатОв, а показники часу впрацьова-носп та психОчно! стшкосп значно зменшились. Деяк! пОдвищення показникОв свОдчать про те, що процеси функцОонально! активностО нервових центрОв дуже ва-рОативн! i залежать в!д багатьох неврахованих факторОв. Показники оперативно! пам'ят! мають позитивну тенденц!ю. Це пояснюеться тим, що курсанти досягли необх!дного рОвня пОдготовленосп, щоб набути реаль-них змОн швидкостО виконання цОе! вправи.

Протягом експерименту показники в експеримен-тальнОй групО мають позитивну тенденцОю до покра-щення загальних результатОв. При визначеннО часу переключення та розподОлу уваги, зменшилась кОль-к1сть помилок на 31%, та час виконання тесту на 9%, ефективнОсть роботи значно покращилась О мае досто-вОрну величину (P<0,5), середн показники часу впра-цьованостО та психОчно! стшкосп значно попршились але мають незначну перевагу м!ж показниками най-бшьшого i найменшого часу. Показники оперативно! пам'ят! мають позитивна тенденшю. Так, на початку експерименту шльшсть ошб, як! могли при виконанн! вправи заповнити та вадтворити не менше 6 елемен-т!в, була 32%, а тсля експерименту - 100%, при цьо-му, середне запам'ятовування у водтворенш склало 8 - 9 елеменпв. Це пов'язано з тим, що в систем! спе-цОально! фОзично! пОдготовки курсантОв експеримен-тально! групи цОлеспрямовано планувався розвиток спецОально-силових якостей, спецОально! витривалос-тО, що сприяло пОдвищенню обсягу та Онтенсивнос-тО виконання загально розвиваючих та спецОальних вправ, !гор на збОльшенш обсягу оперативно! пам'ят!, заняття насичувались ситуацОйними моделями, в яких динамОка супроводжуеться постОйним осмисленням обставин, особистих дОй та дОй правопорушника.

На основ! анал!зу даних (табл. 2) можна зроби-ти висновок, що результати дослОдження показникОв ефективност! роботи та псих!чно! стшкосп мають кра-щО данО у контрольнОй групО, нОж в експериментальнОй. В експериментальнш груп! перевищують показники контрольно! групи з оперативно! пам'ят! в 2 рази. По-казники часу впрацьованостО та психОчно! стОйкостО за результатами дослОдження в експериментальнОй групО

мають зниження результатОв, а в порОвнянО з результатами контрольно! групи - вони не значно

Таким чином, аналОзуючи результати проведеного дослОдження, можна зробити висновок, що розвиток когнггавних функцш необхОдно проводити у вщпо-вОдностО до основно! рухово! дОяльностО працОвника оперативного тдроздОлу !з застосування вправ на коротких i довгих дистанц!ях, в умовах спешалОзованих будОвель та на учбових полОгонах. В кросову пОдготовку необхОдно впровадити елементи ор!ентування на мОсцевостО, ускладнюючи при цьому дистанцОю рОз-ними допоможними зовн!шн!ми впливами; шдбирати вправи, якО виконуються в складних О довгих, багато-ходових комбОнацОях з рОзних вихОдних положень Оз змОною умов виконання вправ, що буде сприяти роз-витку швидкостО простих О складних рухових реакцОй на формування функцОонально! пОдготовленостО пра-цОвника до дОй в оперативно-розшуковОй дОяльностО.

Висновки.

Результати дослОдження дозволяють зробити ви-сновок, що Оснуючий рОвень когнОтивних функцОй працОвникОв оперативних пОдроздОлОв правоохоронних оргашв Укра!ни знаходиться на недостатньому про-фесшному р!вн!, що надае тдстав на перебудову методОв пОдготовки.

Отриман! позитивн! змши у контрольной груп! за-лежать вОд ОндивОдуальних особливостей курсантОв, а також в!д настрою, що проявляеться тд час здач! контрольних нормативОв.

Результати експериментально! групи показують, що проведення систематичних занять, якО правильно i методично оргашзоваш, насичен! практичними знаниями, вмшням своечасно концентруватися при виконанн! комплексних та спешальних вправ з прикладного напрямку, е бшьш прогресивними i досконалими, про, що свОдчать отриманО результати дослОдження.

Перспективи подальший досл1джень у даному на-прямку буде направлений на вивчення О впроваджен-ня в систему навчання новишх методик тдготовки i вдосконалення р!вня професшно дгяльносп пращвни-кОв оперативних пОдроздОлОв правоохоронних органОв Укра!ни.

Лотература

1. Думко Ф.К. Профес!йно-психолог!чна подготовка сшвроб!тник!в ОВС / Ф.К. Думко, Г.е. Запорожцева. - Одеса: О1ВС, 2000. - 47 с.

2. Лаврентьев А.Н. Условия проведения рукопашного боя при экстремальных ситуациях / А.Н. Лаврентье. - //Физическое воспитание студентов творческих специальностей: сб. научн. тр. под ред. Ермакова С.С. - Харьков: ХГАДИ (ХХПИ), 2004. - № 4.

- С 48 -54.

3. Наказ ДПА Укра!ни № 411 вод 26.08.98. «Про затвердження На-становлення по органозац!! профес!йно! подготовки прац!вник!в податково! м!л!ц!! Державно! податково! адм!н!страц!! Укра!ни».

- Ки!в, 1998. - 56 с.

4. Наказ МВС Укра!ни № 1444 в!д 25.11.2003 року „Про орган!зац!ю профес!йно! подготовки ос!б рядового ! начальницького складу орган!в внутр!шн!х справ Укра!ни". - Ки!в, 2003. - 276 с.

5. Серг!енко Ю.П. Формування психолог!чних якостей курсантов на заняттях з фозично! подготовки при навчанн! в вищих на-вчальних закладах силових структур: наукова монографоя / Ю.П. Сергоенко, А.М. Андроанов. //Педагогока, психологоя та медико-б!олог!чн! проблеми фозичного виховання ! спорту. -зб.наук.пр.за редакцоею проф. С.С. Срмакова. - Харк!в: ХДАДМ (ХХП1), 2007. - №1. - С 5 - 12.

Надойшла до редакц!! 09.11.2009р.

Лаврентьев Олександр Миколайович girevik08@rambler.ru

Формування психомоторних здiбностей у студенев в Ирових видах спорту

Лазуренко С.1., Кучеренко Н.М.

Горлiвський рeгiональний тститут Вищого навчального закладу «Вiдкритий мiжнародний унiвeрситeт розвитку людини «Украта»

Анотацп:

Розглядаються питання специ-фiчноï руховоТ дiяльноcтi, якою е iгровi види спорту. Наголошуеть-ся значення системоутворюючого чинника в цьому видi дiяльноcтi - м'яча, який IT опредмечуе i саме вщповщно до його перемщення плануються i здмснюються вci руховi дм' грaвцiв на майданчику. Визначаеться значення деяких психомоторних здiбноcтей, рiвень розвитку яких дозволяе гравцям виконувати адекватн ^ровим си-туaцiям дiï. На пщст^ власних експериментальних доcлiджень пропонуються методичнi прийоми Тх формування.

Ключовi слова:

психомоторика, здiбноcтi, формування, acиметрiя, взaемодiя, тонус, еталон.

Лазуренко С.И., Кучеренко Н.М. Формирование психомоторных способностей у студентов в игровых видах спорта. Рассматриваются вопросы специфической двигательной деятельности, каковой является игровые виды спорта. Отмечается значение системообразующего фактора в этом виде деятельности - мяч, который ее опредмечивает и именно в соответствии с его перемещением планируются и совершаются все двигательные действия игроков на площадке. Определяется значение некоторых психомоторных способностей, уровень развития которых позволяет игрокам выполнять адекватные игровым ситуациям действия. На основании собственных экспериментальных исследований предлагаются методические приемы их формирования.

психомоторика, способности, формирование, асимметрия, взаимодействие, тонус, эталон.

Lazurenko S.I., Kucherenko N.M. Forming psychomotoric's capabilities for students in the playing types of sport. The questions of specific motive activity which playing types of sport are examined. The value of system foming factor is marked in this type of activity -ball which it subject making and exactly in accordance with his moving all of motive actions of all of players are planned and carried out on a ground. The value of some psychomotoric's capabilities is determined, the level of development of which allows players to execute adequate playing situations actions. On the basis of own experimental researches the methodical receptions of their forming are offered.

psychomotoric, capabilities, forming, asymmetry оoperation, tone, standard.

Вступ.

1гровО види спорту - це специфОчний вид дОяльнос-п, де оргашчно переплиаються рухова i розумова дь яльшсть, це набОр рухових навичок; наявшсть i про-яв фОзичних якостей (сили, швидкосп, витривалосп, стрибучосп); необхщшсть успiшноï взаемодп з партнерами по командО i адекватноï протиди суперникам.

Розумова дОяльтсть припускае швидку постановку рухового завдання, адекватний анал1з ситуацш, як1 майже миттево виникають i змшюються; ухвалення оптимального ршення i внесення вщповодних корекцш у рухи. Системоутворюючим елементом даного виду д1яльност1 е м'яч, який наповнюе смисловим навангажениям ус1 провО ситуаци, як1 виникають при його перемщенш.

Зазначене вище робить актуальним пошук нових способОв формування i розвитку адекватних психомоторних здОбностей.

Психомоторт здОбносп забезпечують ефектив-не управлшня рухами i руховими дОями на осно-вО точного контролю i саморегуляци. Рухи людини складнокоординоваш i багатоплановО, у ïxиiй едносп представлено просторовО, тимчасовО i силовО компо-ненти в складних сшввщношеннях i шшО рiзномаиiтнi види сенсомоторних реакцш людини.

Точшсть вОдтворення просторових, тимчасових i силових характеристик визначае швидшсть рухОв i ра-цюнальний розподш зусиль, не тшьки процесуальну, але i к1нцеву точшсть рухових дш.

В Огрових ситуащях за мшмальний час гравцям необх1дно визначити напрям i ввдстань до свого партнера, якому призначаеться передача, а також точшсть рухОв i додаткових зусиль при передачО м'яча. Неточность тшьки одного компоненту руxовоï дiï з ба-гатьох складових псиxомоторноï дОяльносп приведе до втрати м'яча. В ировш дОяльносп необхщна точна координашя рухОв i надзвичайна швидк1сть рухо-I © Лазуренко С.1., Кучеренко Н.М., 2009

вих акпв. Таы прояви досягаються завдяки розвитку психомоторних здОбностей у методичних прийомах навчально-тренувального процесу, яш постшно вдо-сконалюються, багаторазовому ïx виконанню в най-складшших умовах, а також вдосконаленню техшч-них засобОв цього процесу.

Розробка напряму, у руслО якого знаходиться про-понована стаття, е природне замовлення ввд практики, осшльки рухова дОяльшсть, якою е вс без винятку ОгровО види спорту, включена до навчальноï' програми з фiзичноï' культури у школах i з фОзичного виховання у середшх i вищих навчальних закладах краши. Також необхщно ввдзначити, що провО види спорту найбшьш популярно серед рОзних вшових груп населення.

Мета, завдання роботи, матер1ал i методи.

Об'ект до^дження - рухова дОяльшсть людини з предметом (м'ячем), який ускладнюе взаемодОею i протидОею майже одночасно з шшими учасниками ру-xовоï' активносп в ирових видах спорту.

Предмет до^дження - психомоторш здОбносп людини, як1 необхаднО для успiшноï дОяльносп в иро-вих видах спорту.

Мета до^дження - на основО вивчених джерел i результатов власних експериментальних дослщжень визначити можливО шляхи формування психомоторних здОбностей в ирових видах спорту.

Завдання роботи:

1. Визначити основш психомоторн здОбносп, що необхвдш для Огрових видОв спорту.

2. Вивчити (дослвдити) рОвень розвитку психомоторних здОбностей у студенпв шституту.

3. Визначити можливО шляхи формування психомоторних здОбностей в ирових видах спорту.

Ппотеза: передбачалося, що використання ана-логових елеменпв спортивних иор дозволить тдви-щити ефективнють формування психомоторних здь бностей у студенпв.

Методи до^дження: для виконання заплано-ваних досл!дницьких заход!в нами використовував-ся комплекс метод!в, який, на нашу думку, за сво!ми можливостями дозволяв адекватно вир!шити завдан-ня дослщження:

• теоретичного анал!зу ! узагальнення науково методично! л!тератури;

• психолого-педагог!чного спостереження, самоспос-тереження;

• опит, бес!ди, анкетування;

• визначення р!вня розвитку суб'ективного вщчуття часу людини;

• складання !ндивiдуального проф!лю функц!ональ-но! асиметр!!;

• загальноприйняп методи математично! статистики [5].

• визначення суб'ективного вщчуття часу [3]:

Результати дослщжень.

За еталон був прийнятий 10-ти секундний штер-вал часу. Перед обстежуваними ставилося завдання: використовуючи електронний секундом!р, в!дтворити запропонований часовий еталон. Студенти натискали кнопку секундом!ра ! коли, на !х думку, проходило 10 сек., вони зупиняли секундом!р. Вщбувалося зв!рення суб'ективного прояву сенсомоторного акту !з заданим, об'ективним, еталоном.

Визначення шдивщуального проф!лю функцю-нально! асиметрп: проба переплетення пальщв, "поза Наполеона", визначення проводного (домшантного) ока [4,6];

1. З!мкнення кистей рук. Долон право!, л!во! руки сти-каються ! фаланги пальщв схрещуються. Пров!дною (дом!нантною) кистю в даному положенн! е та, великий палець яко! знаходиться зверху.

2. Метод тестування - «поза Наполеона». У даному метод! дослщження визначаеться провщна рука при схрещуванн передпл!ч. Ведучою (дом!нантною) е та рука, лшэть яко! знаходиться зверху.

3. Визначення провщного ока. Береться картка розм!ром 10х10 см., в якш посередин! вир!зуеться квадрат 1х1см. На ст!н! ставиться м!тка. Випро-бовуваний розташовуе картку так, щоб через маленький квадрат двома очима було видно м!тку на спт. По черз! закриваються праве, а попм л!ве око. Пров!дним (дом!нантним) оком е те, при закриванн! якого предмет зникае.

Еталон простору, що запам'ятав (ЗЕП). Наводиться л!н!я 7 метр!в. Випробовуваний проходить по лшп ! зупиняеться тод!, коли торкнеться носками л!н!! об-меження. Надаеться 5 спроб. Цей руховий акт обсте-жуваний проходить !з закритими очима. Випробову-ваний, не розплющуючи очей, може коректувати сво! рухи [2,3].

Результат фшсуеться тсля того, як рух був зак!нче-ний ! вщкоректований. При цьому ф!ксуються резуль-тати в сантиметрах: в!дхилення праворуч або л!воруч, недохщ або перехщ лшп.

Юльк^ть попадань м'яча в баскетбольне к!льце з 10 спроб. Випробовуваний знаходиться на штраф-н!й л!н!! виконання кидка в баскетбольне кшьце, м'яч йому подають. З 10 спроб записують кшькють попадань.

ТАМ (тошчна активн!сть м'яз!в [2,3]). Твердий предмет (наприклад, г!мнастична палиця) ф!ксуеться кистями рук ! «розтягуеться» в сторони протягом 30 секунд, оч! при цьому закрит!; зусилля, яке повинен докласти випробовуваний, повинне складати 90 - 95% вщ максимально можливого. При цьому випробовува-ному пов!домляеться час через 10-20-25 секунд; через 30 секунд подаеться сигнал про зак!нчення, кист! роз-тискали, предмет вщпускаеться. При цьому фшсують-ся результати:

• кут п!дйому рук;

• час утримання;

• шльшсть пщйом!в рук;

• додатков! рухи частин т!ла.

Ведуча нога: пщдослщний знаходиться в основн!й ст!йц!, проводячи нахил вперед (включаючи таз), при цьому т!ло виходить !з стану р!вноваги ! в!дбуваеться випад правою або л!вою ногою. Результат фшсуеться в 3-х спробах.

Дослщження проводилися на баз! спортивного комплексу Горл!вського !нституту ВМУРоЛ «Укра!на».

Експериментальна група включала 15 чолов!к (студент!в)-з них 11 д!вчин ! 4 хлопця. В!к групи скла-дае вщ 18 до 22 рок!в. Заняття з ф!зичного виховання проводилися один раз на тиждень протягом 1 години 20 хвилин. Такий же час вщводився ще один раз на тиждень для додаткових занять.

До початку експериментально! частини студенти проходили тестування за описаними вище методиками, результати заносилися до спещальних бланшв.

Протягом трьох мюящв (24 навчально-тренувальних заняття) дана група займалася за зада-ною програмою з введенням аналогових вправ, як!, ймов!рно, дозволяють розвивати психомоторн! зд!-бност!, необхщш для ефективного виконання елемен-т!в спортивних !гор.

У к!нц! заданого пер!оду учбово-тренувальних занять повторно зн!малися аналог!чн! тестов! показни-ки, а також показники у студент!в контрольно! групи, як! тренувалися за програмою з ф!зичного виховання М!н!стерства освгга ! науки Укра!ни для вуз!в III - IV р!вн!в акредитацп.

Представлено фактичний матер!ал з цифрами. Чергов!сть за описом метод!в дослщження наступна (зм!ни суб'ективного водчуття часу - полшшення):

1. Еталон 10 секунд 9,36;

2. Поза «Наполеона»: права рука 0,86, л!ва рука 0,13;

3. З!мкнення кистей рук: права 0,53, л!ва 0,46;

4. Провщне око: праве - 0,6, л!ве - 0,4;

5. Еталон простору:

1 спроба

1.1. перейшов лшш 0

1.2. не дшшов до лшп 64,43

1.3. вщхилився праворуч 6,26

1.4. вщхилився л!воруч 16,86

1.5. став прямо на лшш 0,13

2 спроба 3 спроба 4 спроба 5 спроба

2.1. - 8,93 3.1. - 8,93 4.1. - 9 5.1. - 9,06

2.2. - 29,26 3.2. - 22,06 4.2. - 11,33 5.2. - 19,66

2.3. - 5,06 3.3. - 10,73 4.3. - 8,73 5.3. - 9,26

2.4. - 25,86 3.4. - 13,73 4.4. - 9,13 5.4. - 8,93

2.5. - 0,2 3.5. - 0,13 4.5. - 0,3 5.5. - 0,2

6. Штрафш кидки: 2,4;

7. Тошчна м'язова активнють:

1 спроба 2 спроба 3 спроба

1.1. Кут тдйому рук - 58,13 2.1. - 5 3.1. - 1

1.2. Час утримання - 2,11 2.2. - 0,24 3.2. - 0,19

1.3. Кшьшсть шдйомОв рук - 1,13 2.3. - 0,13 3.3. - 0,06

8. Ведуча нога:

1 спроба - права нога 0,86; лОва нога 0,13;

2.спроба - права нога 0,86; лОва нога 0,13;

3.спроба - права нога 0,86, лОва нога 0,13.

Висновки.

• Перед початком навчально-тренувального процесу в ирових видах спорту необхщно визначити рОвень розвитку актуальних психомоторних здОбностей (орОентацОя у час i простор^ i оргашзацп власних рухОв.

• Експериментальт досл1дження показали, що ви-користання у тренувальному процеа аналогових вправ дозволяе швидше i точшше формувати ri пси-хомоторт здОбносй, як1 необхвдт у даному видО ру-хово1 дОяльносп.

• Для устшного формування психомоторних здь бностей необх1дно врахувати шдиввдуальний про-фшь функцiональноï асиметрiï оСб, яш виконують вправи, i рОвень тонiчноï активносп м'язовоï систе-ми як енергiйноï основи для адекватного виконання рухових дш.

ПодальшО дослвдження у напрямО формування i розвитку психомоторних здОбностей людини в рухо-вш дОяльносп представляеться, поза сумшвом, вель-ми перспективними. Особливо це стосуеться ирових видОв спорту. Вони е мало вивченими з псиxологiчноï точки зору як вид д1яльносп, як взаемодОя людини з предметом (яким е м'яч) i перемщення якого повню-тю пвдпорядковуе собО виконаиия практично вСх рухових дш гравщв на спортивному майданчику, а також усе рОзноманптя взаемодш i протидш партнеров i супернишв.

Лотература

Бериштейи Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности / Н.А. Бернштейн. - М., 1966. - 349 с. Клименко В.В. Психолопя спорту: Навч. посОб. для студ. вищ. навч. закл. / В.В. Клименко. - К.: МАУП, 2007. - 432 с.: Ол.. Лазуренко С.И. Прикладная психомоторная подготовка студентов технического вуза: Навчально-методичний посОбник / С.И. Лазуренко.- К.: КМУЦА, 1996. - 108 с.

Лазуренко С.1. ОсобливостО психомоторних дш з урахуван-ням функцюнально! асиметри студенив/ С.1. Лазуренко, З.П. Моргун. //Актуально проблеми навчання та виховання людей в штегрованому освггаьому середовищО: дев'ята мОжнародна науково-практична конференцОя. Ки!в, ушверситет «Украша», 2008. - С.407-408.

Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии /Е.В. Сидоренко.- СПб.: ООО «Речь», 2000.- 350 с.: ил. Чернаенко Т.К. Прогнозирование особенностей психического склада руководителей на основе выраженности функциональных асимметрий / Т.К. Чернаенко, Б.В. Блинов. Психологический журнал, 1988. - Т.9. - №4. - С.76-82.

Надшшла до редакцй 21.05.2009р. Кучеренко Наталя Михайл1вна gri_gorlovka @mail.ru

Професшно-прикладна фiзична пiдготовка студентiв у системi вищо'1 професiйноï освiти

Маляр Е.1., Будний В.£.

Тернотльський нацюнальний eкономiчний )rniверситет

Анотацп:

Розглядаються проблеми роз-робки та ефективного впрова-дження програм професшно-прикладноТ фiзичноï пiдготовки студенпв у систему вищоТ про-феciйноï оcвiти. Наведено ре-комендацГТ щодо розробки програм професмно-прикладно!' фiзичноï подготовки майбутнього cпецiaлicтa на пщст^ бaзовоï профеciйноï «моделi фaхiвця» та професюграми спе-Цiaльноcтi. Показано напрямки профеciйно-приклaдноï фчзич-ноï пiдготовки студенпв рiзних cпецiaльноcтей. Вони врахо-вують оcобливоcтi майбутньо! профеciйноï дiяльноcтi.

KHkhobî слова:

профеciйно-приклaднa фiзичнa пiдготовкa, модель фaхiвця, профеciогрaмa, студент.

Маляр Э.И., Будный В.Е. Профессионально-прикладная физическая подготовка студентов в системе высшего профессионального образования.

Рассматриваются проблемы разработки и эффективного внедрения программ профессионально-прикладной физической подготовки студентов в систему высшего профессионального образования. Приведены рекомендации по разработке программ профессионально-прикладной физической подготовки будущего специалиста на основе базовой профессиональной «модели специалиста» и профессиограммы специальности. Показаны направления профессионально-прикладной физической подготовки студентов разных специальностей. Они учитывают особенности будущей профессиональной деятельности.

профессионально-пркладная физическая подготовка, модель специалиста, профес-сиограмма, студент.

Malyar E.I., Budnyy V.E. Professionalapplied physical preparation of students in the system of higher vocational education. The problems of development and effective introduction of the programs of the professional applied physical preparation of students are examined. A program place is rotined in the system of higher professional education. Resulted recommendation on development of the programs of the professional applied physical preparation of future specialist. Program basis is base professional the «model of specialist» and profesiograma specialty. Directions of the professional applied physical preparation of students of different specialties are rotined. They take into account the features of future professional activity.

professional-applied physical preparation, model of specialist, profesiograma, student.

Вступ.

На початку XXI столптя гостро постало питання штенсифОкацп виробництва, покращення якосп подготовки фахОвщв. Одним Оз шляхОв виршення ще1 проблеми е впровадження професшно-прикладноï фОзич-но1 пОдготовки (ППФП) у процес фОзичного виховання студенпв вищих навчальних закладОв (ВНЗ).

Виршити цю проблему не просто. Вона мае де-кшька аспекпв, яш ще не стали предметом глибоких наукових дослоджень i в лггературО висвОтлен недо-статньо. Кафедри фОзичного виховання питанню покращення рОвня ППФП студенпв ВНЗ придОляють недостатньо уваги, або не займаються зовСм, що негативно водбиваеться на фОзичному стан майбутшх трудових ресурсОв краши.

Виходячи з того, що ППФП повинна формувати прикладн знання, фОзичщ псимчш й спещальн якосп, умОння й навички, що сприяють досягненню об'ективноï готовносп людини до успОшно1 професшно1 дОяльносп, варто зазначити, що психофОзична готовность студенпв повинна бути забезпечена саме в процес фОзичного виховання. Цшеспрямоване використання засобОв фОзич-но1 культури й спорту для пОдготовки студенпв до май-бутньо1 професiйноï дОяльносп повинно здшснюватися у вузах будь-якого ирофшю [1, 7].

РеалОзацОя ППФП у системО фОзичного виховання студенпв пов'язана з рядом проблем, основна з яких -суттевО водмшносп в умовах та характерО пращ людей рОзних спещальностей, а звщси - необходшсть рОзного змюту цього роздшу програми з фОзичного виховання для студенпв. Такий тдход дозволяе бОльш повно вра-ховувати особливосп умов та характеру пращ майбут-ньо1 професОйно1 дОяльносп [2, 3].

АналОз науково-методично1 лггератури показуе, що до проблем ППФП студентськоï молодО зверталась велика шльшсть науковщв. А.Р. Лущак (2001 р.) теоретично та експериментально обгрунтував методику подвищення псиxофiзичноï тдготовки курсанпв © Маляр Е.1., Будний В.е., 2009

ВНЗ Мшютерства внутршшх справ Украïни. В наукових працях А.1. Драчука (2001 р.) визначеш шляхи оптимiзацiï процесу фОзичного виховання майбутшх педагопв для покращення ïx психофОзичного стану. 1.Б. Верблюдов (2002 р.) конкретизивував ППФП та виявив основнО вимоги студентОв педагогОчних вузОв до ППФП. В роботах В.С. Гуменного (2002 р.) об-грунтовано ефектившсть впровадження рацiональноï та ефективноï системи фiзичноï' тдготовки студенпв полггехтчних вузОв з ураxуваииям професiйноï' спря-мованосп пОдготовки, статевих особливостей, а також з урахуванням еташв навчання. 1.П. Чабан (2002 р.) визначив шляхи формування у майбутшх педагопв-лшгвюпв професшних умшь i навичок, поеднаних з фОзичною та функциональною подготовленютю. Проблемам визначення ефективносп використання засобОв i методОв загальноï та спецiальноï фiзичноï подготовки студенпв з урахуванням майбутньоï про-фесiйноï дОяльносп у податковш мiлiцiï присвячена робота Ю.П. Серпенка (2005 р.). Проте, у цих роботах недостатньо придшялось уваги розробщ модел фахОвця та професюграми спещальностт

Робота виконана за планом НДР Тернопшьського нацюнального економОчного ушверситету.

Мета, завдання роботи, матер1ал i методи.

Мета до^дження - визначити основш методичн положення та рекомендацiï' щодо розробки та ефективного впровадження програм професiйно-прикладноï фь зичноï подготовки у систему вищоï професiйиоï освоти.

Методи до^дження: аналОз науково-методичноï лператури та державних документов, аналОз матерОа-лОв всесвiтньоï мереж 1нтернет.

Результати дослiдження.

Останшм часом значно активОзувалася робота Оз впровадження ППФП у систему фОзичного виховання студенпв. Нагромаджений у цш обласп досвщ дозволяе визначити основш методичш положення й реко-мендацiï, що сприяють виршенню питання про пра-вильний шдбор засобОв i форм ППФП, необходних для

реал!зац!! цього найважлив!шого розд!лу ф!зичного виховання майбутшх фах!вщв р!зних сфер д!яльност! у вузах р!зноматтного проф!лю.

Визначилася методично спрямована система, що дозволяе виб!рково використовувати ц! засоби в про-цес! занять. Такими групами засоб!в можна вважати прикладн! ф!зичн! вправи ! окрем! елементи з р!зних вид!в спорту; цшсне застосування прикладних вид!в спорту; оздоровч! сили природи ! г!г!ен!чн! фактори; допом!жн засоби, що забезпечують рац!ональний ! як!сний навчальний процес у роздш ППФП. Особли-вий прикладний характер можуть мати зовс!м р!зн!, але ц!лком конкретн профес!йно-прикладн! знання, ум!ння, навички, ф!зичш й спец!альн! якост!, як! фор-муються в процес! систематичних занять. Оздоровч! сили природи й г!г!ен!чн! фактори в комплекс! висту-пають обов'язковими засобами ППФП студенпв. До своеродного допом!жного засобу ППФП, що забезпе-чуе 1! ефективн!сть, варто воднести рекомендац!! спе-ц!ально! методично! л!тератури по окремим питанням ф!зично! культури ! спортивного тренування, а також р!зноман!тн! техн!чн! засоби, що прискорюють про-цес ! п!двищують як!сть ППФП [2, 7].

Наукове обгрунтування ППФП для всього перюду навчання студенпв полягае у необх!дност! системного п!дходу до використання вс!х форм, засоб!в ! метод!в, за допомогою яких р!вень розвитку профес!йно важ-ливих якостей (ПВЯ) студент!в до моменту закшчен-ня ВНЗ буде максимально наближений до необх!дних параметр!в. Велике значення в цьому повинна з!грати ППФП, що враховуе умови, у яких прот!кае профес!й-на д!яльн!сть конкретного фах!вця [4].

ППФП у ВНЗ е одним з основних завдань ф!зич-ного виховання студент!в: вона покликана озброюва-ти !х теоретичними знаннями, виховувати ф!зичн! та спец!альн! якост!, розвивати рухов! навички, як! забез-печують ф!зичну та психолог!чну готовн!сть до май-бутньо! профес!йно! д!яльност!. Таким чином, ППФП дозволяе реал!зувати один !з головних принцитв навчання - принцип органчного зв'язку ф!зичного виховання з практикою професшно! д!яльност!.

Необх!дн!сть подальшого впровадження ППФП у навчальн програми ф!зичного виховання студент!в ВНЗ визначаеться головним чином тим, що час, затра-чуваний на освоення сучасних профес!й ! досягнення профес!йно! майстерност! в них залежать вщ р!вня функц!ональних можливостей орган!зму; вод ступеня розвитку рухових якостей !ндивща; розма!тост! ! до-сконалост! набутих студентом рухових умшь ! нави-чок; р!вня його психоф!зично! подготовки [4, 7].

Актуальним е покращення р!вня психоф!зично! подготовки майбутн!х спец!ал!ст!в тому, що збер!гаеться проблема ймов!рних негативних вплив!в визначених вид!в профес!йно! прац! на ф!зичний стан працюючих.

У програм! ф!зичного виховання для студенпв ВНЗ III-IV р!вн!в акредитаци (2003 р.) [6], наголошуеться, що одним з головних критер!!в ефективност! ф!зичного виховання випускник!в е знання основ ППФП й умш-ня застосовувати !х на практиц!. Включення у програ-му ф!зичного виховання студент!в ВНЗ розд!лу ППФП само по соб! не вир!шуе питання його реал!зацн. Без належно! системно! науково обгрунтовано! розробки зм!сту даного розд!лу неможливе практичне впрова-дження програм ППФП у навчально-виховний процес.

Тому доцшьним е реал!зац!я цього роздшу програми з першого року навчання, осшльки об!знан!сть студент!в першого курсу з умовами, характером, особливостя-ми майбутньо! профес!йно! д!яльност!, з профес!йно важливими якостями та психоф!зичними зд!бностями необх!дними майбутньому висококвал!ф!кованому спе-щалюту е одним !з критерпв ефективносп навчально! програми ф!зичного виховання для ВНЗ.

Усе вищесказане п!дводить до розумшня сут! ак-туальних ! перспективних задач реал!зац!! ППФП сту-дент!в ВНЗ, як! полягають в тому, щоб [2]:

1) поповнити й удосконалити !ндивщуальний фонд рухових умшь, навичок ! ф!зкультурно-осв!тн!х знань, що сприяють освоенню обрано! профес!йно! д!яльност!;

2) !нтенсиф!кувати розвиток профес!йно важливих якостей ! рухових зд!бностей, забезпечити стшшсть тдвищеного на ц!й основ! р!вня д!ездатност!;

3) п!двищити стутнь резистентност! орган!зму стосов-но несприятливих умов, у яких прот!кае профес!йна д!яльн!сть; сприяти зб!льшенню його адаптац!йних можливостей; збереженню ! зм!цненню здоров'я;

4) сприяти вихованню моральних, духовних, вольових й !нших якостей, що характеризують ц!леспрямованих, високоактивних член!в сусп!льства, що створюють його матер!альт ! духовн! щнносп.

Ц! задач! в кожному окремому випадку потр!бно конкретизувати в!дпов!дно до специф!ки профес!! й особливостей контингенту, що займаеться. Законом!р-ним е те, що ППФП студенпв ВНЗ може бути досить ефективною лише у взаемозв'язку з !ншими складо-вими системи виховання. Першорядну роль у !х реаль зац!! грае повноц!нна загальна ф!зична п!дготовка. На баз! створюваних нею передумов ! будуеться спец!ал!-зована ППФП [4].

Таким чином, ППФП майбутшх фах!вщв е педаго-г!чним процесом забезпечення спец!ал!зовано! ф!зич-но! п!дготовленост! до вибрано! профес!йно! д!яльнос-т!; виховання ПВЯ для дано! професшно! д!яльносп; шдвищення функц!онально! ст!йкост! орган!зму.

У цей час у вузах кра!ни визначилося кшька форм реал!зац!! ППФП у систем! ф!зичного виховання студенпв, як! можуть бути згруповаш у такий спос!б [1]:

1) спещально орган!зован! навчальн! заняття (обов'язков! й факультативн!);

2) самост!йн! заняття з ф!зичного виховання з окремих спортивних спец!ал!зац!й;

3) ф!зичш вправи у режим! навчального дня; масов! оздоровч!, ф!зкультурно-спортивн! заходи.

Кожна !з цих форм мае один або дек!лька шлях!в реал!зац!! ППФП, як! можуть застосовуватися виб!р-ково у вузах, на факультетах р!зного проф!лю. Кр!м академ!чних занять, широке впровадження мають на-вчальн! заняття по ППФП под кер!вництвом виклада-ч!в у пер!од навчально! практики. ППФП на самост!й-них заняттях студент!в у позаурочний час також мае к!лька форм: заняття прикладними видами спорту п!д кер!вництвом викладач!в - тренер!в у спортивних сек-ц!ях, в оздоровчо - спортивному табор!, на навчальн!й практиц!, а також у вшьний час [7].

Прикладна спрямован!сть ф!зичного виховання повинна визначатися профес!ограмою спец!альност!. ППФП допомагае студентам самостшно оц!нити сво! профес!йн! якост!. Точн!сть ! адекватн!сть самооц!н-

ки значною морою визначаються характером уявлень про майбутню професш. Щд час навчання у вузО про-фесшна готовность студента виховуеться у дОяльностО що за змютом i умовами своеï реалiзацiï наближена до дОяльносп майбутнього фахОвця [5].

Професюграма являе собою стандартизований опис цшей, умов, особливостей конкретноï професш-ноï дОяльносп i вимог, яш пред'являються до фахОвця.

Щд час професюграфОчного дослщження необидно зОбрати та проаналОзувати вщомосп про мюце роботи, знаряддя працО, предмет працО, основнО ро-бочО операци, галузь народного господарства, потребу в кадрах, перспективи росту, професОйнО знання, умОння О навички, фОзОологОчнО та психофОзичнО якостО, пОдготовку кадрОв, ступОнь важкостО та напруженостО, режим працО та вОдпочинку, змОннОсть, обмеження по вОку i стал, характеристику профшквдливостей та Он. ПрофесОографОчний аналОз цих вОдомостей дозволить створити уяву про структуру шдроздшв даноï спець альносп, основн функци пращвнишв цих шдроздшв та ïxm професшно важливО якосп (ПВЯ) [3].

ПрофесОограма спецОальностО повинна включа-ти в себе соцОально-економОчнО, виробничо-технОчнО, санОтарно-гОгОенОчнО, фОзОологОчнО та психологОчнО характеристики професiйиоï д1яльносп людини. Ядром опису е психограма - вимоги, якО конкретна професОйна дОяль-тсть пред'являе до псиxологiчноï сфери особистосп. Визначення особливостей професiйиоï даяльносп фа-хОвця дозволить визначити психофОзичне навантаження i вимоги до окремих вида моторики фах1вця в процеа його професiйиоï д1яльност1 Опис особливостей профе-сiйиоï д1яльносп спещалста дае можливкть встановити обсяг i змкт знань в обласп фiзичноï культури, виявити необхОднО в робот! руховО вмшня та навички [3].

У системО керування процесом фОзичного вихо-вання все бОльшого поширення отримуе моделювання рОзних сторОн пОдготовки. МодельнО показники дозво-ляють точнОше визначити спрямованОсть занять О тим самим пОдвищити ефективнОсть навчально-виховного процесу. Яшсн i кшьшсш показники, необхОднО для моделювання, одержують шляхом обстеження, тес-тування, рОзних експерименпв, експертних оцшок та Он. Саме поняття «модель» означае сукупнють рОзних параметрОв, що зумовлюють досягнення певного рОвня пщготовленосп. Проблема «модель фахОвця» е ви-хОдною в рядО всОх проблем удосконалення системи пОдготовки спещалюпв. АналОз спецiальноï лотерату-ри дозволяе говорити про «модель фахОвця» як про складне структурне утворення [3, 5].

В кОнцевому результатО опис особливостей профе-сiйноï дОяльносп спешалюта дозволяе створити "модель фах1вця". Цшеспрямований розвиток i форму-вання ПВЯ О властивостей особистостО в освОтньому процес за допомогою спещально пщбраних методОв, засобОв та форм навчання О виховання - це одна з осно-вних цшей професiйноï тдготовки студенпв.

При проектуванш «моделО фахОвця» можна ви-дОлити три етапи. Початковим етапом буде ретельне вивчення професiйноï дОяльносп фахОвця, зокрема, структури професiï (особливосп професiйноï дОяль-носп у рОзних пщроздшах), ïï характеру, функцю-нальних обов'язкОв, впливу зовнОшнОх факторОв, рОвня соцiальноï' престижносп серед шших професш. У пОдсумку формуеться свого роду елементарна модель

професiï. На другому етат моделювання ця проекщя дозволить виявити тО якостО, якО необхОднО для функцО-онування фахОвця на бОльш високому рОвнО. Це можуть бути вольовО, моральнО, фОзичнО, психОчнО властивостО особистосп, риси характеру та Он. (елементарна модель самого фахОвця). Нарешп на заключному етап необхОдно розробити систему засобОв О методОв, що формують щ якосп в штересах майбутньоï профе-сiï (система подготовки, елементарна ïï модель). При моделюванш можуть застосовуватися так1 методи, як системний аналОз, узагальнення, спостереження, опи-тування, тести, опис, рейтинг, вимОр [3].

На тдставО базовоï' професiйноï' моделО фахОвця розробляеться програма ППФП майбутнього спецОа-лОста, яка включае засоби та методи навчання, методи оцшки фОзичних, психолопчних i психофОзюлопч-них якостей особистосп, параметри професiйноï на-дОйностО, фОзичного здоров'я О прогноз професОйного довголОття. Тому перед колективами кафедр фОзично-го виховання ВНЗ постае нагальна потреба у розробцО професшно орОентованих програм псиxофiзичноï' подготовки студенпв. Висновки.

Анал1з спецiальноï лператури та документов, що регламентують професОйно-прикладну фОзичну пОдготовку у системО вищоï' освоти дозволяе зробити там висновки:

1. Науково техшчний прогрес ставить перед спецОалОстом все складнОшО завдання, тому змОст професiйно-прикладноï фiзичноï' тдготовки фахОвця повинен бути адаптований до вимог майбутньоï' професiï.

2. Навчальна програма фОзичного виховання студентОв вищих навчальних закладОв мОстить загальн рекомендацiï щодо професiйно-прикладноï фОзично пОдготовки студентОв рОзних спецОальностей не враховуе особливостей ïxньоï' майбутньоï професiйноï дОяльносп.

3. Програма професiйно-прикладноï фiзичноï пОдготовки студентОв вищих навчальних закладОв повинна розроблятися на основО "моделО фахОвця" та професОограми спецОальностО.

Подальшi кроки виршення проблеми передба-чають створення професшно орiентованоï програми псиxофiзичноï пОдготовки студенпв економОчних спе-щальностей.

Список використаних джерел:

1. Дехтяр В.Д., Сущенко Л.П. Ф1зичне виховання вищих навчаль-них заклад1в / В. Д. Дехтяр, Л. П. Сущенко. - К.: Видавництво ПП «Екмо», 2005. - 220 с.

2. Ильинич В.И. ППФП студентов вузов. Научно-методические и организационные основы / В.И. Ильинич. - М.: Высшая школа, 1978. - 144 с.

3. Наскалов В. М. Научные основы составления программы ППФП студентов вузов. / В.М. Наскалов // Теория и практика физической культуры. - 1991. - № 6. - С.25-27.

4. Полиевский С.А. Физкультура и профессия / С.А. Полиевский.

- М.: Физкультура и спорт, 1988. - 160 с.

5. Професюграми i професюкарти основних професш. Книга 3. -К., 1996. - С. 50-67.

6. ФОзичне виховання. Навчальна програма для вищих навчальних заклад1в Украши I - II, III - IV р1вшв акредитаци. - Кшв, 2003.

7. ФОзичне виховання у вищОй школО О його роль у пОдготовцО спещалктгв // Тези доповщей науково-практичноï конференци.

- Запор1жжя: ЗНТУ, 2003. - С. 52-60.

Надшшла до редакцiï 09.11.2009р.

Маляр Едуард 1рейович Будний Володимир Свгенович malyar_d@yahoo.com

Центральна гемодинамжа, варiабельнiсть серцевого ритму та фiзична працездатнiсть у спортсменiв високого класу, що розвивають фiзичнi якостi швидкост й сили

Михалюк е.Л., Сиволап В.В., ТкалОч 1.В.,Чечель М.М.

Запор1зький державний медичний утверситет

Анотацп:

Встановлено оптимальнi вели-чини серцевого Ыдексу, iндексу напруження, симпато-вагального iндексу та частоти серцевих ско-рочень у легкоатлетв-сприт^в в залежностi вiд рiвня спортивно! квалiфiкацií. Визначено показники центрально! гемодинамки, фiзичноí працездатностi з ви-користанням субмаксимального тесту PWC170 у 74-х легкоатлетв-спринтерiв. З них квалiфiкацií I розряд i кандидати у майстри спорту - 55 чоловк. Середнiй вiк - 21,3±0,4 рокiв. Стаж занять - 4,8±0,3 рокiв. Також 19 спортс-менiв рiвня майстер спорту i май-стер спорту мiжнародного класу: середнш вiк 25,4±0,8 рокiв i стаж занять 11,7±1,3 рокiв.

KnK>40Bi слова:

легкоатлети-спринтери, центральна гемодинамка, ва-рабельнсть серцевого ритму фi-зична працездатнсть, кореляця.

Михалюк Е.Л., Сыволап В.В., Ткалич И.В., Чечель Н.М. Центральная гемодинамика, вариабельность, сердечного ритма и физическая работоспособность у спортсменов высокого класса, развивающих физические качества быстроты и силы. Установлены оптимальные величины сердечного индекса, индекса напряжения, симпато-вагального индекса и частоты сердечных сокращений у легкоатлетов-спринтеров в зависимости от уровня спортивной квалификации. Определены показатели центральной гемодинамики, физической трудоспособности с использованием субмаксимального теста PWC170 в 74-х легкоатлетов-спринтеров. Из них квалификации I разряд и кандидаты в мастера спорта - 55 человек. Средний возраст - 21,3±0,4 лет. Стаж занятий - 4,8±0,3 лет. Также 19 спортсменов уровня мастер спорта и мастер спорта международного класса: средний возраст 25,4±0,8 лет и стаж занятий 11,7±1,3 лет.

легкоатлеты-спринтеры, центральная гемодинамика, вариабельность сердечного ритма, физическая работоспособность, корреляция.

Mikhalyuk E.L., Syvolap V.V., Tkalich I.V., Chechel N.M. Central hemodynamics, variability, cardiac rhythm and physical capacity for the sportsmen of high class, developing physical qualities of quickness and force. The optimum sizes of cardiac index are set, index of tension, sympathovagal index and frequency of heart-throbs for athletes-sprinters depending on the level of sporting qualification. The indexes of central he-modynamics are certain, to physical ability to work with the use of submaximal test of PWC in 74th athletes-sprinters. From them qualifications the first digit and candidates in masters of sport is 55 persons. Middle age - 21,3±0,4 years. Experience of employments - 4,8±0,3 years. Also 19 sportsmen of level sport master and master of sport of international class: middle age 25,4±0,8 years and experience of employments l1,7±1,3 years.

track and field athletes-sprinters, central hemodynamics, heart rate variability, physical capacity for work, correlation.

Вступ.

Легкоатлетичний б!г на дистанц!! 100-400 м (спринт) в!дноситься до цикл!чно! роботи максимально! потужност! з переважним розвитком якост! швид-кост! та сили [3].

Вщомо, що до зниження працездатносп легкоатлета-спринтера приводить локальна м'язова втома, яка зумовлена зменшенням внутршньом' язових резерв!в енергетичних речовин та закисленням внутр!шньом'язового середовища, внасл!док анае-робного утворення молочно! кислоти. Тому велик! за об'емом та штенсившстю тренувальн й змагальн на-вантаження част!ше е причиною використання адаптивного потенщалу оргашзму спортсмена та розвитку стану дизадаптац!!, що може в!дбитися на показниках вар!абельносп серцевого ритму, що характеризуе його тонус, особливосл та ступеня активност! нервово! та гуморально! регуляци, як! вщдзеркалюють адаптацш-н резерви оргашзму [1], а також на ф!зичнш працез-датност!, як на показников! здоров'я [2].

С.М.Казш з! сшвавт. [4], визначили взаемозв'язок м!ж ступенем напруги механ!зм!в вегетативно! регу-ляци та параметрами центрально! гемодинам!ки ! по-казниками ф!зично! працездатност! у лижник!в, що розвивають витривал!сть, у пор!внянн! з борцями, що розвивають якост! спритност!, швидкосп та сили.

Роботи, що присвячен вивченню показнишв центрально! гемодинамши, вар!абельносп серцево-го ритму та ф!зично! працездатност! у легкоатлет!в-спринтер!в по сут! в!дсутн!. Поодинок! роботи, з ура-

© Михалюк е.Л., Сиволап В.В., Ткалiч 1.В., Чечель М.М., 2009

хуванням власних дослвджень автор!в [5], поки що не можуть задовольнити потреби фах!вц!в, що займа-ються п!дготовкою сучасних бпушв на коротк! дис-танц!!, а саме: пщвищенням !х функц!онального стану найважлив!ших орган!в та систем.

Робота виконана в!дпов!дно плану НДР кафедри ф!зично! реаб!л!тац!! та спортивно! медицини з курсом ф!зичного виховання та здоров'я Запор!зького державного медичного ун!верситету.

Мета, завдання роботи, матерiал i методи.

Мета роботи - встановити оптимальн величини серцевого !ндексу, !ндексу напруження, симпато-вагального !ндексу та ЧСС у легкоатлет!в-спринтер!в в залежност! в!д р!вня спортивно! квал!ф!кацп.

Матерiали та методи дослiдження. Проведено комплексне обстеження, що включало визначення показнишв центрально! гемодинам!ки, ВСР та фозично! працездатност! з використанням субмаксимального тесту PWC170 у 74-х легкоатлет!в-спринтер!в, з них квал!ф!каци I розряд-КМС - 55 чоловш, середн!й в!к 21,3±0,4 рок!в, стаж занять 4,8±0,3 рок!в ! 19 спортсмешв р!вня МС-МСМК, середн!й вш 25,4±0,8 рок!в, стаж занять 11,7±1,3 рок!в.

Центральна гемодинам!ка вивчалася методом автоматизовано! тетраполярно! реограф!! за W. КиЬ!Сек е! а1., (1970) в модифшаци Ю.Т.Пушкаря з! сшвавт. (1970). Розраховано ударний ! хвилинний об'еми серця (УО, ХОК), ударний ! серцевий вдекси (VI, И), загальний та питомий перифер!йний отр судин (ЗПОС, ППО).

Для анал!зу вегетативно! регуляц!! серцево! д!яльност! використали математичн! методи анал!зу

ВСР [1]. Видолили наступно характеристики: мода (Мо, с), амплотуда моди (АМо, %), вароацойний розмах (Д, с). Разраховано ряд похОдних показников: ондекс вегетативно! ровноваги (АМо/Д, %/с), вегетативний показник ритму (ВПР, 1/с2), показник адекватностО процесов регуляцп (ПАПР, %/с), ондекс напруження (1Н, водн.од.). Аналоз та оцонка пероодичних компонентов серцевого ритму проводилася шляхом дослодження спектральних показников автокореляцойних функцой [8]: загально! потужносто спектру ТР (мс2), потужностО у доапазоно низьких ЬБ (мс2) та високих ИБ (мс2) частот, ЬБ i ИБ у нормалозованих одиницях (ЬБи, %, ИБи, %), сшввщношення ЬБ/ИБ (вОдн.од.).

Визначення фозично! працездатносто проводилося за загальноприйнятою методикою на велоергометро з використанням субмаксимального тесту PWC170 [7] та з розрахунком вОдносно! величини PWC170, тобто PWC170/кг.

Проведено поровняльний аналоз показников в спортсменов у залежносто вод типов кровообогу (ТК) (С1 менше о больше 2,750 л/хв/м2), вод ЧСС (менше 56 уд/хв о больше), вод стану ВСР (1Н менше 80 вОдн.од. о больше), а також вод величини ондексу ЬБ/ИБ (менше 1,0 вОдн. од. о больше). Згодно класифОкаци [6] ми поровнювали показники, що вивчаються, у спортсменов, яко мають гопоконетичний ТК, що е економочно вигодношим (С1 менше 2,750 л/хв/м2) зо спортсменами, яко мають еу- о гоперконетичний ТК (С1 больше 2,750 л/хв/м2). Що стосуеться розподолу в залежносто вод величини ЧСС, то загальноприйнятим вважаеться положення про те, що оптимально величини ЧСС для особ, яко не займаються спортом складають 60 уд/хв. Оскольки контингент обстежених спортсменов складався з висококвалофокованих легкоатлетов з багаторочним стажем тренувань ми вважаемо логочним розподол за ЧСС проводити на ровно 56 уд/хв., тобто менше 56 уд/ хв. о больше. У робото ми прийняли рахувати величини 1Н, що перевищують 80 вОдн. од., як стан на межо зриву компенсацо! о розподол проводити, водповодно на менше, нОж 80 водн. од. о больше 80 водн. од. Показник ЬБ/ИБ е коефоцоент симпато-вагального балансу О якщо вон менше, нож 1,0 вОдн. од., то баланс змощений в бок парасимпатично!, а якщо больше 1,0 вОдн. од. - то симпатично! регуляцо!.

Одержаний цифровий матероал оброблений статистично з використанням критерою 1 Ст'юдента. Всо дано представлено як М±т, статистично значущими вважали водмшносто при р<0,05, проведено кореля-цойний аналоз.

Результати дослвдження та 1х обговорення.

З метою з'ясування залежносто показников, що ви-вчаються, вод спортивно! квалофокацо! нами поровню-валися дано, одержано у 55-ти легкоатлетов квалофока-цо! I розряд-КМС з даними 19-ти легкоатлетов ровня МС-МСМК. Легкоатлети-спринтери квалофокацо! I розряд-КМС були молодшими за воком (р<0,001), мали менший стаж (р<0,001), довжину (р<0,01) о масу тола (р<0,001), нож легкоатлети ровня МС-МСМК. Таким чином, у легкоатлетов-спринтеров ровня МС-МСМК большо антропометрично показники, нож у спринтеров квалофокацп I розряд-КМС. Фозична працездатность у легкоатлетов ровня МС-МСМК була на 15,1% (р<0,05) больша, нОж у спринтеров квалОфокацО! I розряд-КМС та складала, водповОдно 24,69±1,53 о 20,97±0,58 кгм/ хв/кг. Поровняння параметров ВСР показало, що у

спринтеров квалофокаци I розряд-КМС менше АМо на 28,3% (р<0,05), ПАПР на 28,3% (р<0,05), 1Н на 33,3% (р<0,05) о ТР на 28,1% (р<0,05), але больше Д на 33,3% (р<0,01), нож у легкоатлетов ровня МС-МСМК. За он-шими показниками ВСР воропдних водмонностей не знайдено. Одержано дано сводчать про переважання парасимпатично! ланки ВНС у спринтеров квалофока-цо! I розряд-КМС.

Поровняння показников центрально! гемодинамо-ки демонструе водсутность ворогодних водмонностей у спринтеров ровня МС-МСМК та I розряд-КМС. Так, величини С1 у них становили, вОдповодно 2,621±0,063 та 2,708±0,052 л/хв/м2. Це знаходить пОдтвердження при аналозо процентного сповводношення ТК, яке у легкоатлетов ровня МС-МСМК мало вигляд: 73,7%:26,3%:0%, вОдповОдно гопо-, еу- о гшершнетичний ТК, а у легкоатлетов-спринтеров квалофокаци I розряд-КМС - 54,6%:43,6%:1,8%. Таким чином, у легкоатлетов-спринтеров ровня МС-МСМК та квалофокаци I розряд-КМС частоше зустрочаеться гопоконетичний ТК. За да-ними ЧСС поровнювально групи спортсменов також не мали ворогодних розходжень о у легкоатлетов ровня МС-МСМК складали 61,4±1,8, а у спортсменов квалофокацп 1 розряд-КМС - 60,9±1,1 уд/хв (р>0,05).

Поровняльний аналоз показников, що вивчаються у групах легкоатлетов, водмонних за величиною С1 показав, що у спринтеров квалофокацп I розряд-КМС з гшошнетичним ТК воропдно менша ЧСС на 13,5% (р<0,001), АМо/Д на 71,2% (р<0,05), 1Н на 38,5% (р<0,05), ЬБ на 40,2% (р<0,01), ЬБи на 27,8% (р<0,01), ЬБ/ИБ на 49,9% (р<0,01), ВПР на 54,5% (р<0,01), ПАПР на 30,5% (р<0,01) о У1 на 6,7% (р<0,01), але больше Мо на 12,3% (р<0,01), ИБи на 34,5% (р<0,01), ЗПОС на 17,6% (р<0,001) та ППО на 16,9% (р<0,001), нОж у легкоатлетов з величиною С1 больше 2,750 л/хв/ м2. У спринтеров ровня МС-МСМК з гопоконетичним ТК менша ЧСС на 12,0% (р<0,05) о водношення ЬБ/ИБ на 53,3% (р<0,05), нож у спортсменов з величиною С1 больше 2,750 л/хв/м2. Таким чином, гопоконетичний ТК у легкоатлетов-спринтеров квалОфокацп I розряд-КМС супроводжуеться зниженням ЧСС о активносто симпатично! ланки ВНС, а також збольшенням периферич-ного опору о тонусу парасимпатично! ланки ВНС. Це подтверджуеться прямим позитивним кореляцойним взаемозв'язком мОж С1 та 1Н, г=0,57 (р<0,01), С1 та ЬБ/ИБ, г=0,47 (р<0,05), С1 та ПАПР, г=0,51 (р<0,05) О негативним - мож С1 та Мо, г=-0,65 (р<0,01), С1 та Д, г=-0,52 (р<0,05), що одержано у спринтеров квалофо-каци I розряд-КМС. У спринтеров ровня МС-МСМК гопоконетичний ТК забезпечуеться зниженням ЧСС о ондексу ЬБ/ИБ, при цьому показник С1 не корелював но з одним оз показников, що вивчалися.

Нами проаналозовано результати залежносто по-казников, що вивчаються вод величини 1Н у легкоатлетов. Спринтери квалiфiкадil I розряд-КМС з 1Н менше 80 вОдн.од. мають меншу ЧСС на 7,5% (р<0,05), АМо на 45,7% (0,001), АМо/Д на 84,9% (р<0,001), ЬБ/ИБ на 52,6% (р<0,01), ВПР на 66,9% (р<0,001), ПАПР на 49,7% (р<0,001) та С1 на 10,1% (р<0,01), але больше Мо на 8,1% (р<0,05), Д на 50,8% (р<0,001), ИБи на 27,3% (р<0,05) та ЗПОС на 10,2% (р<0,05), нож у спринтеров з 1Н больше 80 вОдн.од. У спринтеров ровня МС-МСМК, що мають 1Н менше 80 вОдн.од. менша ЧСС на 9,4% (р<0,05), АМо на 51,2% (р<0,05), АМо/Д

на 66,0% (p<0,01), ВПР на 56,0% (p<0,01) i ПАПР на 55,4% (p<0,01), але бОльше Мо на 11,5% (p<0,01) i Д на 57,3% (p<0,01), шж у спринтерОв з величиною 1Н бшь-ше 80 в!дн.од. Таким чином, у спринтерОв квалОфшаци I розряд-КМС зниження показника 1Н супроводжуеться зниженням ЧСС, С1, симпатично! активноси, а також збОльшенням периферичного опору О тонусу парасим-патично! ланки ВНС, що подтверджуеться позитивним кореляцшним зв'язком м!ж 1Н та ЧСС, i=0,51 (p<0,05), 1Н та С1, r=0,57 (p<0,01) i негативним - м!ж 1Н та Д, r=-0,65 (p<0,01). Оптимальн! величини 1Н у спринтерОв рОвня МС-МСМК супроводжуються зменшенням ЧСС, АМо, АМо/Д, ВПР, ПАПР i збшьшенням Мо та Д.

АналОз залежност! показник!в, що вивчаються, в!д симпато-вагального Ондексу у спринтерОв квалОфОка-ци I розряд-КМС, що мають величину показника LF/ HF менше 1,0 ввдн.од. виявив менш! значення ЧСС на 8,0% (p<0,05) i ТР на 32,7% (p<0,01), але бшьше Мо на 10,1% (p<0,01), н!ж у спринтер!в з величиною LF/HF бшьше 1,0 водн.од. У спринтер!в р!вня МС-МСМК, що мають показник LF/HF менше 1,0 водн.од. менша ЧСС на 8,7% (p<0,05), АМо на 46,2% (p<0,05), ТР на 53,0% (p<0,05), LF на 48,5% (p<0,01), LFn на 63,8% (p<0,001) та ПАПР на 47,1% (p<0,05), але бшьше HF на 73,2% (p<0,001) та HFn на 63,5% (p<0,001), нож у спринтер!в з величиною LF/HF бшьше 1,0 водн.од. Таким чином, у спринтерОв обох квалОфОкацОйних груп зменшення Ондексу LF/HF супроводжуеться зниженням ЧСС О за-гально! потужност! спектру. У спринтер!в квал!ф!кац!! I розряд-КМС виявлений позитивний кореляцОйний зв'язок м!ж LF/HF та ЧСС, r=0,44 (p<0,05), LF/HF та С1, r=0,47 (p<0,05), LF/HF та ТР, r=0,47 (p<0,05).

АналОз залежностО показникОв, що вивчалися, вОд ЧСС у легкоатлетОв-спринтерОв квалОфОкацО! I розряд-КМС, якО мають ЧСС менше 56 уд/хв свОдчить, що у них були менш! показники ТР на 41,1% (p<0,013), LF на 47,3% (p<0,02) LFn на 35,7% (p<0,01), LF/HF на 68,4% (p<0,011), ПАПР на 33,5% (p<0,050) та С1 на 22,8% (p<0,0001), але бшьше Мо на 22,1% (p<0,0001), Д на 27,4% (p<0,01), HF на 41,5% (p<0,01), HFn на 36,5% (p<0,006), ЗПОС на 19,7% (p<0,0002) та ППО на 20,1% (p<0,0001), н!ж у спринтер!в з ЧСС бшьше 56 уд/ хв. У спринтер!в р!вня МС-МСМК з ЧСС менше 56 уд/ хв у порОвняннО зО спринтерами, що мають ЧСС бОльше 56 уд/хв, менш! величини LF на 75,8% (p<0,031), LFn на 80,6% (p<0,02) та С1 на 15,7% (p<0,009), але б!льше Мо на 17,1% (p<0,008), Д на 57,0% (p<0,050), HF на 68,6% (p<0,01), HFn на 61,9% (p<0,01) та ППО на 13,7% (p<0,05). Таким чином, у спринтер!в обох квал!ф!кац!йних груп нижча вихОдна ЧСС асоцшеться з! зниженням С1, переважанням симпатично! активносп, а також збшьшенням тонусу парасимпатично! ланки ВНС та питомого перифершного опору. Отриман! результати пОдтверджуються у легкоатлетОв квалОфОкацО! I розряд-КМС позитивним кореляцОйним зв'язком мОж ЧСС та С1, r=0,85 (p<0,0001), ЧСС та 1Н, r=0,51 (p<0,032), ЧСС та ТР, r=0,48 (p<0,041), ЧСС та LF, r=0,55 (p<0,019), а також негативним - м!ж ЧСС та ЗПОС, r=-0,52 (p<0,025), ЧСС та ППО, r=-0,46 (p<0,05), ЧСС та Мо, r=-0,82 (p<0,0001). У легкоатлет!в р!вня МС-МСМК виявлений негативний кореляцОйний зв'язок мОж ЧСС та Д, r=-0,99 (p<0,006), ЧСС та HF, r=-0,99 (p<0,014), а також позитивний - м!ж ЧСС та LFn, r=0,99 (p<0,042).

Висновки.

1. У легкоатлет!в-спринтер!в р!вня МС-МСМК у порОвняннО зО спортсменами квалОфОкацО! 1 розряд-КМС були бшьш! антропометричн! показники, вщносна величина показника PWC170 на 15,1% (p<0,03), переважання симпатично! ланки ВНС, але вщсутш в!дм!нност! центрально! гемодинашки та спОввОдношення ТК.

2. Гшошнетичний ТК у легкоатлет!в-спринтер!в квал!ф!кацл 1 розряд-КМСасоц!юетьсяпереважаииям парасимпатичних впливОв ВНС, що пОдтверджуеться кореляцОйним взаемозв'язком, а у легкоатлетОв рОвня МС-МСМК цей стан супроводжуеться зниженням ЧСС та симпато-вагального Ондексу.

3. 1ндекс напруження менший за 80 водн.од. у легкоатлетОв-спринтерОв рОвня МС-МСМК та 1 розряд-КМС супроводжуються переважанням парасимпатично! ланки ВНС, а у спортсменОв квалОфшацп 1 розряд-КМС ще знижуеться С1 мен-ше 2,750 л/хв/м2, що пОдтверджуеться позитивним кореляцшним зв'язком м!ж 1Н та С1.

4.Оптимальн! величини симпато-вагального Ондексу (LF/HF<1,0) у легкоатлет!в-спринтер!в супроводжу-ються переважанням парасимпатично! ланки ВНС, бОльше виражено! у спортсменОв рОвня МС-МСМК. 5. Зниження ЧСС менше 56 уд/хв у легкоатлетОв-спринтерОв рОвня МС-МСМК та 1 розряд-КМС супроводжуеться посиленням парасимпатично! ланки ВНС та зниженням С1 менше 2,750 л/хв/м2.

Перспективи подальших досл1джень. Результати проведеного дослщження наочно демонструють переваги комплексного вивчення показник!в ЦГ, ВСР та фОзично! працездатностО у спортсменОв. Перспективи застосування аналопчних дослщжень лежать у пло-щин! розд!лу спортивно! медицини, що вивчае адапта-цОйнО механОзми серцево-судинно! системи у спортс-мешв, як! розвивають будь-як! фОзичн якост!.

Лггература.

1. Баевский Р.М. Вариабельность сердечного ритма в условиях космического полета / Р.М. Баевский // Физиология человека, 2002. -Т.28, №1. -С. 55-58.

2. Волков Н.И. Применение препаратов креатина в целях повышения эффективности подготовки бегунов на короткие дистанции / Н.И. Волков, В.И. Олейников //Факторы, лимитирующие повышение работоспособности у спортсменов высокой квалификации. Сб. научн. трудов. -М. РИОГЦОЛИФК, 1985. - С.210-219.

3. Дембо А.Г. Спортивная кардиология: Руководство для врачей / А.Г. Дембо, Э.В. Земцовский. -Л., Медицина, 1989. -464 с.

4. Казин Э.М. Опыт использования автоматизированных систем для оценки функциональных особенностей организма. Сообщение II. Показатели вегетативной регуляции у спортсменов различной специализации и уровня физической работоспособности организма / Э.М. Казин, В. А. Панферов, А.Д. Рифтин. // Физиология человека, 1991. -Т. 17, №2. -С.135-140.

5. Михалюк Е.Л. Показатели центральной гемодинамики, физической работоспособности и вариабельности сердечного ритма у легкоатлетов-спринтеров / Е.Л. Михалюк // Актуально питання медично! науки та практики: Зборник наукових праць ЗМАПО. -Запорожжя, 2005. -Вип.68, Кн.2. -С.246-252.

6. Оганов Р. Г. Дифференцированный подход к разработке физиологических нормативов и его значение для профилактической кардиологии / Р.Г. Оганов, А.Н. Бритов, И. А. Гундаров. // Кардиология. -1984. -№4. -С. 52-56.

7. Тестирование в спортивной медицине /В.Л.Карпман, З.Б. Бело-церковский, И. А. Гудков. -М.: ФИС, 1988. -208 с.

8. Heart Rate Variability: Standarts of measurement, physiological interpretation and clinical use / Task Forse of European Society of Cardiology and the North American Society of Pasing and Electrophysiology //Circulation. -1996. - Vol. 93. - №5. -P. 1043-1065.

Надойшла до редакц!! 12.05.2009р.

Михалюк Свген Леонодович, Сиволап В!тал!й Вокторович Ткалоч 1гор В'ячеславович , Чечель Микола Михайлович

mikhalyuk@zsmu.zp.ua

Передумови оптимiзацiï технiки кидюв i ловiв предметов з урахуванням сполученого розвитку гнучкост плечових суглобiв у художнiй пмнастищ

Нестерова Т.В., Шевчук 1.А.

Нацюнальний унiвeрситeт фiзичного виховання i спорту Украши

Анотацп:

У статт викладено результати aнaлiзу педaгогiчного доcвiду тренерiв у нaвчaннi гiмнacток тех-жц кидкiв i ловiв предметiв. Дана педагопчна оцiнкa вaрiaтивноcтi технiки елеменив iз предметами та визначено мюце кидкiв i ловiв в компози^ях провiдних спортсменок cвiту. Викладено результати aнaлiзу гнучкоcтi плечових сугло-бiв i предметноï пiдготовленоcтi пмнасток рiзноï квaлiфiкaцiï. Об-фунтовано вплив гнучкост плечових cуглобiв на техжку кидкiв i ловiв предмеив руками i перспек-тиви !х сполученого вдосконален-ня в художнш гiмнacтицi.

Ключовi слова:

кидки, лови, предмети, гнуч-ксть, художня гмнастика.

Нестерова Т.В., Шевчук И.А. Предпосылки оптимизации техники бросков и ловель предметов с учетом сопряженного развития гибкости плечевых суставов в художественной гимнастике. В статье изложены результаты анализа педагогического опыта тренеров по обучению гимнасток технике бросков и ловель предметов. Дана педагогическая оценка вариативности техники элементов с предметами и определенно место бросков и ловель в композициях ведущих спортсменок мира. Изложены результаты анализа гибкости плечевых суставов и предметной подготовленности гимнасток различной квалификации. Обоснованно влияние гибкости плечевых суставов на технику бросков и ловель предметов руками и перспективы их сопряженного совершенствования в художественной гимнастике.

Nesterova T.V., Shevchuk I.A. Preconditions of techniques optimization of subject's throws and catching taking into account the interfaced development of flexibility of humeral joints in rhythmic gymnastics. In article results of the analysis of trainer's pedagogical experience on training of gymnasts the techniques of throws and catching subjects are stated. The pedagogical estimation of variability of techniques of elements with subjects is given and the place of throws and catching in compositions of leading sportsmen of the world is certain. Results of the analysis of flexibility of humeral joints and subject readiness of gymnasts of various qualifications are stated. Influence of flexibility of humeral joints on techniques of subject's throws and catching by hands and prospects of their interfaced perfection in rhythmic gymnastics are proved.

throws, catching, subjects, flexibility, rhythmic gymnastics.

броски, ловли, предметы, гибкость, художественная гимнастика.

Вступ.

ЗгОдно квалОфОкацОйним вимогам по художнОй пмнастищ, вже на еташ початковоï тдготовки у спортсменок мають бути сформованО простО базовО навички роботи предметами, якО повиннО стати основою подальшо1 поглиблено1 предметноï тдготовки. Ефектившсть даного процесу залежить вод ступеня цiльовоï узгодженосп засобОв початковоï техтчно1 i спетально1 фiзичноï тдготовки [7].

Одшею з особливостей сучасноï художньо1 пмнас-тики е випереджальний розвиток фОзичних здОбностей вадносно процесу навчаиия спортсменок техтт вправ [5]. ПередуСм, мае бути забезпечений прюритетний розвиток активноï гнучкосп i координацшних здь бностей, вОд яких залежить якОсть методики навчання техшщ вправ, як без предмету, так i з предметами [8]. Водночас ефектившсть предметно1 подготовки пмнасток може суттево покращитися, якщо вона буде базу-ватися на таких методичних принципах, як принцип сполучено1 ди i позитивного переносу рухових навичок [1, 2]. Перспективность i ефектившсть такого подходу в обласп оптимОзаци предметноï тдготовки юних спортсменок до тепершнього часу в художнш пмнастищ не дослвджувалась.

В даний час стандартна техшка бшьшосп вправ xудожиьоï пмнастики Оз предметами вимагае великоï амплгтуди, яка може бути забезпечена лише повною реалОзовашстю рухливосп суглобОв. Вже на еташ по-передньо1 базовоï подготовки пмнастки повинн воло-дгти базовими навичками роботи предметами. Кидки i ловл1 вадносяться до фундаментально1 групи еле-менпв з предметами. Згодно класифОкацп Оснуе 5 ти-тв кидк1в, що мОстять 15 ïx рОзновидОв i 4 типи ловОв, що пОдроздОляються на 14 видОв. Результати аналОзу стану проблеми свОдчать про наявнОсть низки робОт

I© Нестерова Т.В., Шевчук I.A., 2009

з проблеми навчанщя кидкам рОзних предмепв [3, 6, 9, 10]. Авторами пОднОмаються питання застосування спецОальних орОентирОв, урахування бОодинамОчних характеристик предметОв та чинникОв, що впливають на точнОсть кидкОв. Але питання вдосконалення тех-нОки вправ з предметами, сполученого з розвитком гнучкостО плечових суглобОв не розглядалося. АналОз традицОйного пОдходу щодо розвитку гнучкостО [4, 5] показав, що на початкових етапах подготовки, основна увага придОляеться розвитку у пмнасток гнучкос-п тазостегнових суглобОв i хребта. Амплгтудш рухи руками, такО як кола, махи, пружиннО вОдведення рук, застосовуються як засоби загальноï розминки i не переслОдують мети спецОального збОльшення рухли-востО плечових суглобОв. Водночас юнО гОмнастки ма-ють опановувати технОку високих О далеких кидкОв, ускладнених способОв ловОв предмепв. Це входить в протирОччя з невОдповОдним вимогам технОки рОвнем фiзичноï' подготовлешстю пмнасток, передуСм недо-статньою ампл1тудою рухОв в плечових суглобах i е причиною технОчних помилок, пов' язаних з жорстким ловом, втратами, захватами предметОв О помилками техшки елеменпв без предмету.

ДослОдження проводилися вОдповОдно до ЗвОдного плану НДР у сферО фiзичноï культури i спорту Мастерства Украïни з питань сiм'ï, молодО i спорту на 2006 - 2010 рр., по темО 2.1.6. «Рацюнальна побудова тре-нувального процесу в спортивних видах пмнастики».

Мета, завдання роботи, матер1ал i методи.

Метою до^дження було обгрунтувания i аналОз впливу гнучкосп плечових суглобОв на яшсть та варь атившсть техшки кидшв i ловОв предмепв у художнш пмнастиш, а також ефективносп ïx сполученого вдо-сконалення.

Методи та органiзацiя до^дження. Анкетний опит проводився з метою вивчення практичного до-

своду тренер!в (n = 30) з методики розвитку гнучкост!, виявлення ïx ставлення щодо впливу р!вня гнучкост! плечових суглоб!в на точшсть кидк1в i лов!в предмет!в. При аналiзi техшки кидк!в i ловiв предметiв викорис-товувались кiлькiснi показники змiсту програм зма-гально! дiяльностi у вправах з предметами (120 ком-позицш) учасниць 1гор Олiмпiад 2000, 2004, 2008 рр. До педагопчного випробування, що мало на метi визначення рiвня гнучкостi плечових суглобiв i теxнiчноï пiдготовленостi у володшш кидками i ловами м'яча, були залучеш 60 гiмнасток III i II розрядiв, кандидати у майстри спорту Укра!ни та майстри спорту Укра!ни. Данi, що були отримаш оброблювались за допомогою методiв математико-статистичного аналiзу.

Результати дослiдження.

На пiдставi аналiзу практичного досвiду тренерiв з художньо! гiмнастики було встановлено, що вплив рiвня гнучкостi плечових суглобiв на теxнiку кид-кiв i ловiв предметiв респонденти з малим i великим педагогiчним досвiдом (W= 0,5; 0,98) розташували вiдповiдно на третiй i четвертiй позицiяx. Найбшьш значущими пiд час кидкiв i ловiв предметiв 69,2% респондентiв вважае поеднання активно! та пасивно! гнучкост!. На думку 23,8% тренерiв гнучшсть плечових суглобiв зовсiм не впливае на техшку кидкiв i лов-лi предметiв.

Бiльшiсть респонденпв вважають, що теxнiка кидк1в i ловiв предметiв бiльш нiж на 50% обумов-люе змагальний результат. Як провщний чинник, що впливае на точшсть кидкiв i ловiв предметiв, всi респонденти видшили ефективнiсть процесу навчання. Тренери iз стажем роботи бiльше 10 рошв другим по значущостi визначили просторову координацiю руxiв спортсменок, а тренери з педагопчним стажем менше 10 рок!в на другу позицiю в!днесли спритнiсть. Було встановлено, що для розвитку гнучкост! плечових суглобiв тренери найчастше застосовують завдання, спрямованi на пасивне збереження максимально! амп-лиуди положень i поз (23,7%), р!дше вправи на роз-слаблення (5,4%).

Вс тренери в!ддають перевагу повторному методу розвитку гнучкосп плечових суглоб!в, але залежно вщ досвщу роботи, ïx думки розходяться. Тренери !з стажем роботи до 10 рошв вважають, що використан-ня обтяжень позитивно впливае на розвиток гнучкост! спортсменок. В той же час тренери !з стажем роботи б!льше 10 рошв цей прийом не в!дносять до зна-чущих. Змагальний метод розвитку гнучкост! тренери з педагопчним стажем бшьше 10 рошв поставили по значущосп на третю позиц!ю, а тренери з педагопчним стажем менше 10 рок!в - на шосту. Ва тренери зшшлися в думц! щодо дощльносп використання ре-зинових амортизатор!в при розвитку гнучкост!, а також црового методу проведення цих вправ. Тренери !з стажем роботи до 10 роков в!днесли на четверте м!сце по значущост! використання резинових амортизаторов, а !гровий метод - на п'яте (W = 0,7). Тренери ж !з стажем роботи бшьше 10 рошв використання амортизаторов вщнесли на п'яту позищю, а цровий метод - на четвертую (W = 0,35).

Вс респонденти вважають, що основоположним чинником при розвитку гнучкост! плечових суглоб!в е

будова суглоб!в, ïx форма i площа, найменш суттевим час доби. Другим по значущост! впливу на гнучкост!, тренери з педагопчним стажем бшьше 10 рошв зазна-чили в!к пмнасток, а тренери !з стажем роботи менше 10 рок!в еластичшсть м'яз!в, зв'язок i сухожиль. Вплив спадковост!, тренери !з стажем роботи менше 10 рок!в в!днесли на четверту позищю, а тренери з педагопчним стажем бшьше 10 рок!в на третю (W= 0,4).

Таким чином, анал!з досв!ду фах!вц!в п!дтвердив гшотезу, що на як!сть техн!ки кидк!в i лов!в предмет!в впливае гнучк!сть плечових суглоб!в. Але були визна-чен! розб!жност! у оц!нц! тренер!в з р!зним досв!дом роботи щодо значущост! метод!в i засоб!в розвитку гнучкост! та впливу ïï на техшку кидк!в i лов!в предметов.

Дослщження показали, що техшка вправ з предметами у провщних пмнасток свпу характеризуеться великою амплитудою рух!в в плечових суглобах. Реа-л!зуеться гнучк!сть плечових суглоб!в не лише на колах, вгамках, ешапе, в!тряках, зм!йках, стралях, але i при виконанн! орипнальних кидк!в i лов!в предметов руками, як! присутш у вах композиц!ях сильних г!мнасток св!ту. ïx сшввщношення залежить в!д виду програми i правил змагань, що регламентують роботу предметами. Результати математико-статистичного анал!зу к!льк!сних показник!в зм!сту композиц!й свщ-чать про вар!атившсть i р!зноман!тност! техшки вправ з предметами. Згщно !м, коеф!ц!ент варiацi! перебувае в межах 19,3 - 39,8% (табл. 1).

У вправах з предметами провщних пмнасток свпу на 1грах Ол!мтади 2000 року переважали кола i вь шмки. Найб!льша !х кшьшсть була в композиц!ях !з стр!чкою 15,5±4,2 елемент!в, найменша в композициях з обручем 6,2±0,97 елемент!в. Кидки i лови предметов руками найчастше виконувалися в композиц!ях з обручем, вщповщно 5,3±1,3 кидк!в i 4,2±1,3 лов!в. В композиц!ях !з стр!чкою кола i в!с!мки вщпснили кидки i лови предмет!в на третю позищю, к!льк!сть яких вщповщно склала 3,6±0,97 i 3,4±0,64 елемент!в.

На 1грах Ол!мп!ади в Афшах (2004) переважали кидки i лови предмет!в руками: вщповщно у композициях з обручем 8,4±1,9 i 6,2±1,3 елемент!в; м'ячем 10,7±1,9 i 6,7±1,9; булавами 8,9±1,9 i 5,7±1,3; строчкою 7,2±1,9 i 5,6±0,3 елемент!в.

Композицп учасниць фшал!в 1гор Ол!мп!ади в Пе-к!ш (2008) в!др!знялися збалансованим складом еле-мент!в !з предметами. Середня шльшсть елемент!в в чотирьох видах програми була наступною: 30±1,8 кидк!в руками; 19±0,97 лов!в руками; 33,6±6,5 кш ! в!с!мок; 33,5±1,7 ешапе, виряшв, сп!ралей. Найбшь-ше кидк!в спортсменки виконували в композиц!ях з булавами, ïx кшьшсть склала 7,8±2,6 елеменпв. Менше всього г!мнастки виконували кидки з! стр!чкою, в середньому 4,1±2,6 у одн!й композицп. Орипналь-н! ловл! руками були зафшсоваш у вс!х композиц!ях. Найб!льше лов!в, пор!вняно з !ншими предметами, пмнастки виконували у вправах з обручем - 5,6±1,3 елемент!в, а найменше у вправах !з стр!чкою, в середньому 3,6±1,6 елемент!в.

Пор!вняльний анал!з композиц!й учасниць ф!нал!в трьох 1гор Ол!мп!ад св!дчить про вщсутшсть едино! тенденцп щодо динам!ки шлькосп ориг!нальних кид-

Таблиця 1

Ступть варгативностг технки елементгв з предметами в композицгях пров1дних ггмнасток свгту

за даними коефщгента вар1аци (V %) (п=120)

1гри Оломпоад Структурно групи елементов з предметами

кидки лови кола о восомки ешапе, вотряки, спорало

Содней-2000 21,4 22,1 22 39,8

Афони-2004 22 19,3 34,3 32,3

Пекш-2008 23,4 28,3 33 28,9

ков предметов руками. Так в Афонах-2004 сума кидков у змагальной програмо чотирьохборства, в середньо-му у кожно! гомнастки, зросла больш нож в два рази, о складала 35,2±1,7 елементов поровняно з показниками Оломпоади в СОдне!-2000, що доровнювали 16,1±1,1 елементам. А на Оломпоадо в Пекшо-2008, цей показ-ник знизився о склав 30±1,8 кидков, водносно Афонах-2004.

К1льк1сть оригональних ловов предметов поступово збольшувалася. У 2000 роцо на Оломпоадо в Содне! кож-на фоналостка в середньому за сумою чотирьох видов виконувала 13,8±0,7 вароантов ловов предметов. У Афо-нах (2004) цей показник зрос до 15,2±0,5 оригональних ловов предметов руками, а на ОлОмтадо-2008 в Пешт !х колькють зросла до 19±0,97 ловов.

Представлено вище дано були враховано в процесо педагогочно! оцонки впливу гнучкосто в плечових су-глобах на ефективность техноки кидков о ловов предметов. Було виявлено, що найбольш значущим е вплив гнучкосто плечових суглобов на техноку лицьових, бо-кових о горизонтальних кидков, кидков оз-за спини всох предметов; кидков за конець або середину скакалки. Ровень гнучкосто плечових суглобов мало впливае на техноку кидков под ногу о зовсом не впливае на кидки ногами всох предметов (табл. 2).

Аналоз сучасно! техноки вправ художньо! гомнас-тики показав, що найбольш оригонально та складно лови предметов, як правило, вимагають високого ровня гнучкосто плечових суглобов. До них водносяться: лови всох предметов над собою, за спиною, за головою; лови обруча о м'яча в перекочування по руках О толу (табл. 3).

Отримано дано стали подставою для дослодження впливу гнучкосто плечових суглобов на техноку кидков о ловов предметов у гомнасток розно! квалiфiкадi!. Так водносна оцонка техноки кидков о ловов предметов склала у гомнасток III розряду тольки 18%, II розряду - 38%, кандидатов у майстри спорту Укра!ни о майстров спорту Укра!ни по 46% вод максимальних показников. Одноею з причин такого низького ровня майстерносто у володон-но кидками о ловами предметов була недостатня гнуч-кость плечових суглобов. Аналоз результатов педагогоч-ного тестування показав, що за показниками у окремих рухових завданнях, вони були нижчо за нормативно по-казники в середньому на 67%. При цьому тольки в групо майстров спорту Укра!ни спостерогалася позитивна ко-реляцойна залежность показников техноки кидков о ловов м'яча з гнучкостю плечових суглобов (г = 0,6).

Висновки.

Сукупность результатов проведених дослоджень подтвердила вплив гнучкосто плечових суглобов на

якость техноки кидков о ловов предметов руками та перспективность !х сполученого вдосконалення. Згодно методичним принципам випередження о сполученого впливу даний процес повинен починатися з етапов по-чатково! та попередньо! базово! подготовки о потом у перманентному режимо тривати протягом всое! спортивно! кар'ери гомнасток.

Аналоз думок респондентов показав, що найбольш значущим чинником, який впливае на точность кидков о ловов предметов е якость процесу навчання техноцо предметов. Вплив активно! о пасивно! гнучкосто пле-чових суглобов на техноку кидков о ловов респонденти воднесли на третю - четверту позицо! за значущостю. Даний факт висвотлюе проблему традицойного подходу щодо процесу навчання та вдосконалення техноки кидков о ловов предметов, пов'язану з оптимозацоею, узгодженостю о сполученостю всох складових подготовки спортсменок, водставанням вод сучасних тенденцой розвитку техноки художньо! гомнастики.

Дослодження показали, що технока вправ з предметами у сильних гомнасток своту вароативна о великою амплотудою рухов в плечових суглобах. Реалозуеться гнучкость в плечових суглобах не лише у восомках, колах, эшапе, вотряках, змойках, споралях, але о при вико-нанно оригональних кидков о ловов предметов руками, яко присутно у всох композицоях сильних гомнасток своту. 1х сповводношення залежить вод виду програми, який виконують гомнастки о правил змагань, що регла-ментують роботу предметами.

Було встановлено, що гнучкость плечових суглобов больше всього впливае на виконання лицьових, бо-кових, горизонтальних кидков всох предметов, кидков за конець о за середину скакалки. Гнучкость плечових суглобов найбольш значуща при виконанно ловов предметов за головою, за спиною, ловов обруча о м'яча в перекочування.

У процесо педагогочних випробувань було вста-новлено, що вОдносна оцонка техноки кидков о ловов предметов склала у гомнасток III розряду лише 18%, II розряду - 38%, кандидатов у майстри спорту Укра!ни о майстров спорту Укра!ни по 46% вод максимальних показников. Одноею з причин настольки низького ровня майстерносто у володонно кидками о ловами предметов була недостатня гнучкостю в плечових суглобах, вод-носно показники яко! по окремих контрольних завдан-нях були нижчо за нормативно в середньому на 67%.

Перспективи подальшого досл1дження полягають у експериментальному обгрунтуванш спецоальних за-собов о методов навчання техноцо кидков о ловов предметов з урахуванням сполученого розвитку гнучкостО плечових суглобов.

Таблиця 2

Педагогiчна о^нка впливу гнучкостi плечових суглобiв на mexuixy кидшв руками pi-зних npedMemie

Типи кидшв Види кидшв Предмети

v о и it

Прям1 боков1 +++ +++ +++ +++ +++

лицев1 +++ +++ +++ +++ +++

горизонтально +++ +++ +++ +++ +++

Обвщш тд руку - + - + -

тд ногу + + + + +

тд плече ++ ++ ++ ++ ++

1з-за спини +++ +++ +++ +++ +++

Кручеш по р1зних осях + + + + +

Нетиповим хватом ногою - - - - -

за шнець +++ - - - +

за середину +++ - - - -

Двох предмепв паралельш - - - ++ -

р1зновисош - - - ++ -

почергов1 - - - + -

послщовш - - - + -

Примтка: «-» - вщсутнш;«+» - низький; «++» - середнш; «+++» - високий.

Таблиця 3

Педагогiчна оцiнка впливу гнyчкостi плечових сyглобiв на технку ловiв руками pi-зних npedMemie

Типи лов1в Види лов1в Предмети

и о • it

Просп перед собою - - - - -

над собою +++ +++ +++ +++ +++

збоку + + + + +

Обвщш тд рукою - - - - -

тд ногою - + + + +

за спиною +++ +++ +++ ++ ++

за головою +++ +++ +++ +++ +++

Нетиповим хватом на ногу - - - - -

на тулуб - - - - -

за шнець + - - - -

Складш у перекочування - +++ +++ - +

у обертання - + - - +

у обкручування - - - - -

Примтка: «-» - вщсутнш;«+» - низький; «++» - середнш; «+++» - високий.

Лггература

1. Болобан В.Н. Система обучения движениям в сложных условиях поддержания статодинамической устойчивости: автореф. дисс. на соискание учен. степени доктора пед. наук : спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» / В.Н. Болобан. - К., 1990. - 45 с.

2. Горбачева А.В. Использование эффекта положительного переноса навыка в процессе начального обучения упражнениям с предметами в художественной гимнастике / А.В. Горбачева // Теория и практика физической культуры. - 1997. - № 10. - С. 25 - 28.

3. Гулбани Р.Ш. Техническая подготовка в художественной гимнастике на основе обучения базовым упражнениям (на примере упражнения с обручем): автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» / Р.Ш. Гулбани. - М., 1986. - 24 с.

4. Гутцайт О. Методика розвитку гнучкост у д1вчат, що займа-ються художньою пмнастикою: проблеми, сучасний досвщ / О. Гутцайт // Теор1я i методика ф1зичного виховання i спорту-2004. - № 2. - С.24 - 27.

5. Карпенко Л.А. Методика оценки и развития физических способностей у занимающихся художественной гимнастикой: учебн. пособ. / Карпенко Л. А., Винер И. А., Сивицкий В. А. - М.: Всероссийская федерация художественной гимнастики, 2007. - 76 с.

6. Ключникова А.Н. Создание представлений о бросковых элементах с мячом в художественной гимнастике: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теория

и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» / А.Н. Ключникова -Санкт - Петербург, 1992. - 20 с.

7. Нестерова Т. В. Совершенствование системы многолетней подготовки спортсменок в художественной гимнастике / Т.В. Нестерова // Наука в олимпийском спорте. - 2007. - № 1. - С. 66 - 73.

8. Николаева Е. С. Методика подготовки юных спортсменок в художественной гимнастике к выполнению упражнений с предметами / Е. С. Николаева // Состояние и перспективы развития физкультурного образования на современном этапе: материалы международной науч.- практ. конф., 2007: тезисы докл. - Белгород, 2007. - С. 319 - 321.

9. Рукавицына С. Л. Программирование обучения упражнений с обручем в художественной гимнастике: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» / С.Л. Рукавицына -Минск, 1991. - 23 с.

10. Чикалова Г.А. Техника бросковых движений с обручем и методика обучении им: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» / Г.А. Чикалова. - Омск, 1988. - 21с.

Надшшла до редакцй 10.11.2009р.

Нестерова Татьяна Владимировна Шевчук Ирина Анатолиевна tatyna_n@hotmail.com

Використання тренiнгових технологiй у пiдготовцi BHrn^iB фiзичного виховання

Нiкiфорова С. А.

ДВНЗ „ Переяслав-Хмельницький ДПУ 1мет Григор1я Сковороди "

Никифорова С. А. Использование тренин-говых технологий в подготовке будущих учителей физического воспитания. В

статье актуализируется использование тре-нинговых технологий в процессе профессиональной подготовки будущих учителей физического воспитания. Основное внимание уделяется анализу тренинговых технологий и тренингу. Проанализирована специфика профессионального тренинга, содержание и функции тренинговой работы, а также роль преподавателя в организации. Определенно основные задания, которые решаются в ходе применения тренинга во время занятий.

Анотацп:

У данш статт актуал1зуеться використання треншгових технологш у процес професшноТ подготовки майбутн1х вчител1в ф1зичного виховання. Основна увага придтя-еться анал1зу трен1нгових техно-лог1й та треынгу. Проанал1зовано специф1ку профес1йного трен1нгу, змют та функцГТ трен1нговоТ робо-ти, а також роль викладача в ор-ган1зацГТ та проведенн1 трежнпв. Визначено основн1 завдання, як1 вир1шуються в ход1 застосування трен1нгу пщ час занять.

Ключовi слова:

треннг, mppHiHaoei технологи, готовнсть, iHHoeawüHuü.

тренинг, тренинговые технологии, готовность, инновационный.

Nikiforova S. A. The using of training technologies in the preparation of physical training teachers. In the article use training technologies is staticized during professional training the future teachers of physical training. The basic attention is given the analysis training technologies and to training. Specificity of professional training, the contents and functions training operations, and also a role of the teacher in organization is analysed. Definitely the basic tasks which are decided during application of training during exercises.

training , training technologies, readiness, innovative.

Вступ.

СтрОмкий розвиток сучасно! освоти спричиняе по-шук нових оптимальних форм побудови педагопчного процесу, сприяе використанню шновацшних педагопч-них технологш. До таких технологш можна вщнести трешнговО технологи.

Основним завданням вищих навчальних закладОв е технолопзащя професшно! тдготовки майбутшх вчи-телОв та формування у них готовностО до використання шновацшних технологш у майбутнш практичнш дОяль-ностО. На жаль, у бшьшосл учителОв не сформована готовность до використання технологш. Виршення нових завдань потребуе сучасних технологш тдготовки фа-хОвцОв фОзичного виховання, заснованих на ефективно-му засвоенш та розвитку знань О навичок, моделей по-ведОнки, розширеннО творчих можливостей. Саме такою технолопею е трешнг

На сучасному етапО технолопзацп системи профе-сшно! пОдготовки у вищш школО все бшьшо! актуаль-ностО набувае використання новОтнОх технологш у робота з педагопчними працОвниками. ПОд час навчання у ВНЗ створюються найефектившшО умови для розвитку шновацОйно! дОяльностО майбутнього педагога, форму-вання у нього прагнення до нового.

ПОдходи дослОдникОв до визначення поняття «педаго-гочна технологоя» рОзноматтш. Однак спОльним в усОх ви-значеннях е спрямування педагогОчно! технологи на тд-вищення ефективностО навчального процесу, що гарантуе досягнення запланованих результатов навчання.

СкладнОсть, багатограннОсть педагопчно! дОяльносто е чинником, що вщкривае простОр для багатьох педагопчних технологОй, динамОка продукування яких по-стОйно зростае. Важливими для дослвдження проблеми пОдготовки майбутнОх учителОв у сучасних педагопчних ВНЗ е пращ щодо використання педагопчних технологОй у професшнш дОяльностО майбутнОх учителОв (1.П. Пщ-ласий, Л.С. Подимова, 1.Ф. Прокопенко, В.1.£вдокимов, Г.К. Селевко, В.О. Сластьошн та Он.).

Проте теоретичнО засади треншгових технологОй, що сприяють тдвищенню фОзично! пОдготовленостО та ру-хово! активностО молодО та !х застосування у навчально-виховному процесО ще потребують вОдповОдного теоретичного обгрунтування, методичного забезпечення у процесО професшно! пОдготовки вчителОв фОзичного виховання.

© Ншфорова С. А., 2009

Робота виконана за планом НДР ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагопчний ушверситет Омеш ГригорОя Сковороди".

Мета, завдання роботи, матерiал i методи.

Метою нашо! роботи е розкрити особливосто використання тренОнгових технологОй у процесо професшно! пОдготовки майбутнОх вчителОв фОзичного виховання.

Результати дослвдження.

БОльшОсть науковцОв розглядають трешнгово технологи як певний метод або форму навчання. В той час як мета застосування тренОнгових технологОй полягае в усвщомленш, розумшт, та засвоенш самого процесу отримання наукових знань, стимулюванш тзнавально! активностО та тзнавально! дОяльносто майбутнОх вчителОв фОзичного виховання. Тому саме така технолопя професшно! пОдготовки е колективною формою оргашзаци дОяльностО студента, яка допомагае здшснити пОдготовку з урахування ОндивОдуальних особливостей студента, сприяе самореалОзаци майбутнього фахОвця, вибору адекватного темпу навчання, шдивОдуального маршруту професшно! пОдготовки. Це, в свою чергу, вимагае значно бшьших зусиль вОд студентОв, адже !м самим потрОбно дшти до поставлено! цОлО.

ОскОльки важливою складовою професшно! дОяльностО сучасного вчителя фОзичного виховання е робота, що потребуе комушкативних навичок, то використання тренОнгових технологОй вимагае нестандартного мислення, пов'язаного з емоцшними та сощальними аспектами поведшки, умОнням протистояти конфлОктам, дОяти впевнено, брати на себе вОдповщальшсть. ТренОнгова освОтня технологОя передбачае моделювання О обгрунтування професОйних ситуацш О спрямована на формування навичок пове дшки учасникОв гри у рОзних, у тому числО О нестандартних, ситуащях.

Складовою частиною навчально! трешнгово! технологи е тренОнг або сощально-психолопчний тренОнг, який орОентований на використання активних методОв групово! роботи, з метою формування о розвитку компетентностО у спОлкуваннО, тобто якостей, властивостей, навиюв, здОбностей та установок, яко виявляються у спОлкуваннО. Для вчителя фОзичного виховання вш може конкретизуватись у низцо завдань, пов'язаних Оз набуттям нових знань щодо

комушкативного процесу, формуванням умшь та навичок, розвитком установок, що визначають поведшку людини, перцептивш зд1бност1 тощо.

На сьогодшшнш день у розумшт терм1ну „трешнг" видшяють р!зш тдходи. Так, Ю.Н. Емельянов визначае трешнг як групу метод1в розвитку зд1бностей до навчання [ оволодшня складним видом д1яльност1 [1]. Л. А. Петровська розглядае „сощально-психолопчний трешнг" як зашб ди, направлено! на розвиток знань, со-щальних установок, вмшь, досв1ду в галуз1 м1жособис-псного стлкування, тобто, як „зашб психолопчно! дИ" [3]. На думку Г.А. Ковальова, сощально-психолопчний трешнг е методом активного сощально-психолопчного навчання як комплексного сощально-дидактичного спрямування [2].

Отже, розглянувши наведен! визначення можна зро-бити висновок, що професшний педагопчний трешнг е технолопею направленою на усвщомлення, розумшня, та засвоення самого процесу отримання наукових знань, стимулювання тзнавально! активност та тзнавально! д1яльност1 студенлв.

Специфжа професшного трешнгу як технолог!! оргашзацп групово! д!яльност! студенлв визначаеться окремим зм!стом ! структурою навчальних занять, коли у лабораторних умовах у раз! багаторазового вщтворен-ня ! проживання проблемних ситуацш орган!зуеться анал!з та подальше ршення цих ситуац!й.

В!д арсеналу технологш, якими волод!е тренер для досягнення ле! чи шшо! мети залежить розвиток кому -шкативних зд!бностей та профес!йно важливих особис-лсних якостей майбутн!х вчител!в ф!зичного виховання. Трупов! дискуси, рольов! ¿гри, психодрама та !! модифь кац!!, психопмнастика - складають структуру трешнго-во! технолог!!. Пщ час вибору конкретних методичних прийом!в, що е складовими трешнгу, обов'язково вра-ховуються його зм!ст, особливост! групи, особливост1 ситуацп ! можливост! тренера.

Груповий трешнг е одним з метод!в роботи щодо згуртування групи, формування психолопчно! сум!с-ност! та п!дготовки !! до активно! стльно! роботи ¿з використанням активних метод!в групово! д!яльност1 з метою розвитку знань, навичок, установок, корекцп повед!нки.

Ефективн!сть трешнгово! роботи у процес! тдго-товки вчител!в ф!зичного виховання багато в чому залежить вщ умшня ! готовност! тренера отримати зворот-н!й зв'язок, здатност! студент!в до самоанал!зу, а також формування таких важливих якостей як емпаля та реф-лекс!я. Студенти повинн! бути готовими до активно! взаемодп, самоанал!зу та самокорекц!!.

Одн!ею з умов ефективно! роботи трешнгово! групи е роль викладача-тренера в навчальному процес!. Вш ви-ступае орган!затором групово! дшово! взаемод!!, стиму-люе актившсть ! в!дкрит!сть учасник!в, зд!йснюе вщб!р вправ ! завдань для оптимального розвитку учасниюв. Викладач лише створюе необхвдш умови для проведення трешнгу, але безпосередньо приймати участь у ньому 1 д!яти повинн! сам! студенти.

Трешнг значно полегшуе засвоення учнями програ-мового матер!алу й виконуе к!лька функц!й. По-перше, вш мае сприяти створенню позитивно! атмосфери тд час занять. Адже робота може бути продуктивною лише тод!, коли створен! належш умови для творчо! саморе-ал!зацп особистост!, усунен! передумови дискомфорту, спричиненого р!зницею соц!альних ! в!кових статушв викладача та студента. По-друге, трешнг покликаний формувати в учн!в навички вшьно, але толерантно ви-

словлювати власш судження, не боячись осуду з боку оточуючих ! члешв команди. Головним принципом ро-боти мае стати теза про те, що кожна думка мае право на ¿снування. По-трете, под!бна форма роботи якнайкраще вчить працювати в команд!, збер!гаючи при цьому свою ¿ндив!дуальн!сть [4].

Професшна п!дготовка майбутн!х вчител!в ф!зичного виховання стае ефективн!шою, якщо студенти навчаються активно взаемодаючи один з одним, мають високий р!вень мотивацй до навчання, знаходяться у комфортному се-редовищ!, засвоюють та ввдпрацьовують нов! навички та вм!ння на практищ, проходять ¿нтенсивну п!дготовку до повсякденного профес!йного життя.

Саме в ход! трешнгу майбутш вчител! ф!зичного виховання мають можлив!сть практикуватися, експери-ментувати, моделювати ситуац!ю, перев!ряти сво! ви-сновки, анал!зувати досягнення, вщточувати навички сп!лкування ! комун!кативну поведшку. Це дозволяе уникнути помилок у реальних умовах, допомагае швид-ше приймати оптимальш р!шення ! долати труднощ! в подальшш профес!йн!й д!яльност! майбутн!х фах!вщв ф!зичного виховання. Висновки.

Метою застосування трен!нгових технолог!й е усв!-домлення, розум!ння, та засвоення самого процесу отримання наукових знань, стимулювання тзнавально! ак-тивност! та тзнавально! д!яльноста тих, хто навчаеться.

Можливють студентами в!дчути процес д!лово! взаемод!! та основних фактор!в, як! забезпечують його ефектившсть та отримання тренером зворотного зв'язку, коли обидв! сторони досягають поставлених щ-лей, ствпрацюючи - основн! завдання, як! вир!шують-ся в ход! трен!нгу.

Використання трешнгу дозволяе студентам активно взаемод!яти один з одним, вчитися працювати в гру-пах та тдгрупах, формуючи культуру взаемод!! А це, в свою чергу, е активною тдготовкою до повсякденного профес!йного ! соц!ального життя.

Впровадження трен!нгових технологш на заняттях допомагае практично вщтворити комушкативш вм!ння педагога, готуе його до викладання теоретичних основ ф!зичного виховання в аудиторних умовах. Тому трешнг можна вважати новою технолопею у навчальному процес!, яка адаптуе майбутшх вчител!в ф!зичного виховання до професп.

Подальшi до^дження передбачаеться провести в напрямку вивчення ¿нших проблем використання тре-н!нгових технолог!й у шдготовщ вчител!в ф!зичного виховання.

Лiтература

1. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение / Емельянов Ю.Н. - Л.: ЛГУ, 1985. - 166 с.

2. Ковалёв Г.А. Активное социальное обучение как метод коррекции психологических характеристик суб'екта обучения: автореф. дис. на соиск. наук, ст. канд. псих. наук: спец. 19.00.00 «Психология» / Ковалёв Г.А. - М., 1980. - 21 с.

3. Петровская Л.А. Компетентность в общении. Социально-психологический тренинг / Петровская Л.А. - М.: Изд. МГУ, 1989. - 216с.

4. Чалабiев Р. Проектна технолопя та метод треншгу / Чалабiев Р. // Вщкритий урок: розробки, технологи, досвщ. - 2008. - № 01. - с.26.

5. Прутченков А.С. Социально-психологический тренинг в школе: - 2-е изд., дополн. и перераб. - М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. - 640 с.

6. Барко В.1. Тренiнговi технологи у шдготовщ управлшщв оргашв внутршшх справ / В.1. Барко, П. Я Кондратьев // Науковий вюник НАВСУ. - 2002. - № 3.- С. 175-182.

Надшшла до редакцй 27.10.2009р.

Нтфорова Свгтлана Альбертовна nikiforova81@rambler.ru

Стyдeнтський спорт в yмовax БолонськоТ дeклaрaцiï - проблeми тa пeрспeктиви

Огнистий А.В., Бiрюков О.В.

Теpнопiльськuй нацiональнuй педагогiчнuй yнiвеpсumеm iменi В.Гнатюка Упpавлiння з фiзuчного вuxовання i cmpmy Теpнопiльськоï областг

Анотаци:

Визначаеться мюце спорту у вищому навчальному закла-д1 в умовах переходу укра'ш-ськоТ осв1ти на европейськ1 стандарти. Вщзначаеться, що спортивна д1яльн1сть студента вищого навчального закладу повинна бути ч1тко розмежова-на на аматорський та профе-смний спорт. З переходом на кредитно-трансферну систему оргажзацп навчального процесу, зм1нюеться вщношення до ф1зичного виховання I спорту у напрямку врахування вс1х сто-р1н д1яльност1 студента, в тому числ1 I участ1 у змаганнях.

Ключовi слова:

фiзичне виховання, спорт, змагання, студент, кредит.

Огнистый А.В., Бирюков А.В. Студенческий спорт в условиях Бо-лонской декларации - проблемы и перспективы. Рассматривается место спорта в высшем учебном заведении в условиях перехода украинского образования на европейские стандарты. Отмечается, что спортивная деятельность студента высшего учебного должна быть четко разделена на любительский и профессиональный спорт. С переходом на кредитно-трансферную систему организации учебного процесса, изменяется отношение к физическому воспитанию и спорту в направлении учета всех сторон деятельности студента, в том числе и участии в соревнованиях.

физическое воспитание, спорт, соревнования, студент, кредит.

Ognystyy A.V., Biryukov A.V. Student sport in the conditions of Bologna declaration is problems and prospects. To study the place of sport in a higher educational establishment under the conditions of the transition of Ukrainian education to the credit-transfer system of the organization of educational process. Sporting activity of a student of a higher educational establishment must be strictly divided into amateur and professional sport. With transition to the credit-transfer system of the organization of educational process the attitude toward physical education and sport changes. The changes lie in taking into account and estimation of all the sides of students' activity, including their participation in competitions. At the same time the estimation of additional credits only for participation in sport competitions should become an important stimulus for further sport perfection.

physical education, sport, competition, system, student, credit.

Вступ.

Змiцнения державносп Украши неможливе без структурноï реформи системи вищоï освоти, спрямо-ваиоï на забезпечення мобшьносп, працевлаштувания та конкурентоспроможностО фахОвцОв [1].

По новому, у свгш приеднання Украши до евро-пейського освОтнього товариства, розглядаються пи-тання студентського фОзичного виховання та спорту як складовоï формування професшного здоров'я май-бутнОх випускникОв, якО повиннО забезпечити конку-рентоспроможнОсть на свОтовому ринку працО.

АналОз останнОх дослОджень О публОкацОй виявив широкий Онтерес зарубОжних та вОтчизняних фахОв-шв до проблеми реформування освiтньоï галузг До-лженко О.В., 2000 [3]; Домашенко А.В. 2002 [4], Жу-равський В.С., Згуровський М.З., 2003 [5]; Кремень В.Г., 2003 [8]; Степко М.Ф., Болюбаш Я. Я., Шинка-рук В. Д., Грубшко В. В., Бабин I. I., 2003 [1], Куделко В.Е., Королшська С.В., 2006, [9], Мосшчук Л.В., 2006 [10], Кожевшкова Л.К.,. Лапшинська Н. 2007 [6], Ва-карчук I., 2009 [2] i Он.

ОстаннОм часом з'являються науковО доробки, що стосуються реформування вузОвського фОзичного ви-xоваиия в умовах кредитно-траисферноï системи оргашзаци навчального процесу, проводяться науко-вО конференци (Волинський нацюнальний ушверси-тет Омеш Лес Украшки, Луцьк, 28-30 травня 2008 р., ЛьвОвський нацюнальний ушверситет Омен 1вана Франка, жовтень 2008 р.), та симпозОуми (Одеський нацОональний полОтехнОчний унОверситет, Одеса, 23-25 вересня 2008 р.) присвячеш данш проблема Поряд з великою кОлькОстю наукових та методичних публОкацш, вистушв у свотових та украшських засо-бах масовоï iнформацiï незрозумшою, та i до к1нця невиршеною, залишаеться проблема мюця фОзично-го виховання та студентського спорту у вузОвському

© Огнистий А.В., Бiрюков О.В., 2009

навчальному процесО та загалом у житп пересчного студента.

Беззаперечним е те, що фОзичне виховання та спорт повиннО забезпечити вОдмОнний рОвень здоров'я, високу продуктивнОсть та цший спектр рекреацшних i реабштацшних заходОв щодо пОдростаючого поколш-ня. На жаль, ми не виявили публОкацш, як1 повязан з мюцем фОзичного виховання i спорту у процесО ште-грацiï нацiональноï системи освоти у болонський про-цес, що i зумовило актуальность нашого досладження.

Робота виконана за планом НДР ТернопОльського нацОонального педагогОчного унОверситету ОменО В. Гнатюка.

Мета, завдання роботи, матер1ал i методи.

Мета роботи: вивчити мюце спорту та його якю-ну у вищому навчальному закладО в умовах переходу украïнськоï освоти до европейських стандартов.

Перед собою ми ставили наступш завдання:

1. Вивчити особливосп спортивноï дОяльностО у вищому навчальному закладО в умовах кредитно-траисферноï системи оргашзаци навчального процесу.

2. Розробити шкалу оцОнки зарахування додаткових кредитОв студентам, що приймають участь у спор-тивних змаганнях.

Для вирОшення поставлених завдань були викорис-таш так1 методи до^дження:

Теоретичний анал1з i узагальнення л1тератур-них джерел.

Вивчення науковоï лгтератури з означеного на-прямку дало можливОсть видОлити проблему студент-ського спорту у вищих навчальних закладах в умовах кредитно-траисферноï системи оргаиiзацiï навчаль-ного процесу. АналОз наукових джерел дозволив роз-крити змОст основних понять, що стосуються впрова-дження Болонськоï декларацiï у навчальний процес. На основО аналОзу i узагальнення лиературних джерел були сформованО мета i задачО досл1дження.

Результати дослщження.

Студентський спорт для переважно! бшьшосл ви-щих навчальних заклад1в Укра!ни е одним з основних компоненлв ф1зично! культури студентсько! молодо. Болонська система висувае до спорту зовам шш1 вимоги щодо оргашзацп занять, змагань, дгяльносл спортивних клуб1в та облшу спортивних результалв.

Для бшьшо! защкавленосл студенлв у система-тичних заняттях одним !з вид1в спорту важливо вихо-вувати 1 розвивати у них стимули. Провщними стимулами е так1, як покращення працездатносл в навчанш 1 майбутнш професшнш дгяльносл; вщпочинок (роз-ваги) п1д час навчально! д1яльностц струнка фнура; полшшення власних спортивних результата та результатов навчання; товариство (стлкування), напру-жешсть, ствпереживання, драматизм под час змагань; випробування 1 устх; р1шуч1сть 1 упевнешсть.

Варто вщзначити, що сьогодш немае ч1тко! державно! пол!тики в галуз! ф!зично! культури ! спорту. Потр!бно визначити хто чим займаеться, як! мае для цього можливосл (кошти) ! як вш за це вщповщае, чт-ко розмежувати функц!! м!ж Держкомспорту, НОКом, спортивними товариствами, в!домствами, федеращя-ми ! зг!дно з цим проводити державне ф!нансування. Сьогодн! готувати спортсмешв до Ол!мп!йських !гор починають ус!. А якби була державна политика, ми б знали, що для учшв маемо такий-то резерв, для студенлв - !нший. А так у нас все на ентуз!азм!, який дуже швидко минае. У загальноукра!нському календа-р! передбачено 500 заход!в на р!к, а проводиться максимум 100 - не вистачае кошлв [1].

Спорт у свт розвиваеться в основному за клуб-ною системою. Свропейсьш кра!ни та загалом бшь-ш!сть економ!чно розвинених кра!н св!ту не особливо прагнуть до активно! участ! студенлв-спортсмешв високого класу у змаганнях светового масштабу таких як студентсьш спортивш фестивал!, Всесв!тн!й сту-дентськ!й ушвераад!, студентських клубних чемшо-натах континенлв та св!ту спрямовуючи студентський спорт на подготовку до Ол!мпшських !гор чи змагань профес!йного спорту. У нас така специф!ка трохи порушена. Ми до сих тр, як ! за радянських чаав, лши-мось високими результатами спортсмешв-студенлв та мовчимо про невдач! на спортивних аренах свгго-вого масштабу.

Ми не принижуемо значення студентського спорту. Взагал!, потр!бно б!льше уваги прид!ляти студент-ському спорту. Саме через нього, через ушвераади треба йти до Ол!мшади. Кожен ВНЗ повинен проводити спарташади, щоб це було як спортивне свято. I доводити, що в Укра!ш спорт е. А не робити спорт вщрваним ввд життя, в!д орган!зац!й, яш повинн! за-йматися ним [1].

Весь цив!л!зований свгг вже давно зрозум!в, що сьогодн! краще займатися цим питанням, нгж пот!м л!карн! будувати для дггей ! молод!. А ще прше -тюрми.

Не на останньому мющ сто!ть ! обл!к та оцшка спортивних результат!в в умовах кредитно-трансферно! системи орган!зац!! навчального процесу.

Проте студентський спорт повинен бути масовим. В цьому випадку доцiльно видшяти два piBHi: початково! пiдготовки i поглиблено! спецiалiзацiï. Рiвень початково! тдготовки припускае заняття i3 спортсменами, що починають. Ï! мета - масовють. Це вoдповiдае вимогам вузiвсько! програми, вiдповoдно до яко! студенти виконують вправи на розряди (лижн! гонки, легка атлетика, 6ir i т. д.).

У спортивне учбове в^д^ення в неспецiалiзованиx вищих навчальних закладах зараховуються студенти основно! медично! групи, яш мають вОдповОдний рiвень фОзичного розвитку та фОзично! пОдготовленост! i бажають поглиблено займатися одним (або деколькома) з вид!в спорту, з яких проводяться навчально-тренувальн! заняття в даному вищому навчальному заклад!.

Студентам надаеться право вОльного вибору виду спорту i учбово! групи з урахуванням !х ОнтересОв.

Студенти спортивного воддшення, що пОдвищують свою майстершсть за межами вищого навчального закладу, можуть бути звОльнен! в!д практичних занять з фОзичного виховання, при умов! виконання залОкових вимог у встановлеш кафедрою строки.

РОвень поглиблено! спешалОзацп припускае заняття !з студентами в групах пОдвищення спортивно! майстерносл та вищо! спортивно! майстерност!. Мета - виявлення найбОльш здатних спортсмешв i пОдготовка !х в зб!рш команди з рОзних вид!в спорту. Вони беруть участь в змаганнях всередиш вузу, м!ж вузами Укра!ни i т.д. З найбОльш обдарованих спортсменОв комплектуеться резерв для збОрних команд, вузу, мОста, областО, Укра!ни О т. д.

Поглиблена спец!ал!зац!я в б!льшост1 випадкОв реалОзуеться через навчання студентОв на спещалОзованих факультетах чи вузах.

Кредитно-трансферна система оргашзацп навчального процесу орОентована на послодовне й системне залучення студенлв до самостшних та ОндивОдуальних занять, в тому числО О спортом.

Останн! накази та розпорядження М!н!стерства освОти на науки Укра!ни, орОентуючись на загальноевропейськ! вимоги, регламентують фОзичне виховання та його складову - студентський спорт -як позакредитну дисциплОну. Можна погодитись Оз тим, що заняття з фОзичного виховання та масового спорту носять навчально-оздоровчий характер та за них нарахування кредитОв не проводиться. З шшого боку, дОяльнОсть спортсмена високо! квалОфОкацО!, де спорт - це навчально-тренувальний процес та загалом важка праця, на благо вузу та держави. НаслОдком ц!е! дгяльносл е участь у змаганнях, за результати участО в яких можуть зараховуватись додатковО кредити. I це цшком лопчно. Якщо розглянути визначення кредиту як одиниш обл!ку навчально! дОяльностО, то вони вОдображають кОлькОсть роботи, яко! вимагае кожен блок курсу, вщносно загально! кОлькост! роботи, необходно! для завершения повного року академОчного навчання у закладО, тобто лекцО!, практична робота, семшари, консультаци, виробнича практика, самостОйна робота - в бОблютеш чи вдома, екзамени, дипломний проект, квал!ф!кац!йну роботу i

виробничу практику чи iншi види дiяльностi, пов'язат з оцiнюванням. БСТ8, таким чином, базуеться на по-вному навантаженш студента, а не обмежуеться лише аудиторними годинами.

Це визначення на нашу думку у модифiкованому нами варiантi може водображати i спортивну дОяль-нiсть. Кредит у проектувант на спортивну дiяльнiсть, як навчально-тренувальний процес водображае ту к1льк1сть тренувань, яко! вимагае кожен етап подготовки водносно загально! кiлькостi роботи, необход-но! для завершения повного циклу тдготовки, тобто техтчно! фОзично! (загально! i спецiальноi), психоло-пчно!, iнтегрованоi, навчально-тренувальнi збори, змагання (вибiрковi, квалiфiкацiйнi, етапнi, фiнальнi i ш.) чи iншi види дiяльностi, пов'язаш з результатом змагально! дiяльностi.

Поряд з обов'язковими кредитами, студент може здобувати i додатковi. Одним iз шлях1в !х отримання е участь та результат змагань.

Кафедрою фiзичного виховання, спiльно з кафедрою теори i методики олiмпiйського та професiйного спорту, Тернопiльського нацюнального педагогiчного унiверситету iменi Володимира Гнатюка, та управлш-ням з фiзичного виховання i спорту Тернопшьсько! обласп розроблена шкала нарахування додаткових кредипв студентам, що беруть участь у спортивних змаганнях (табл 1).

Для порiвняння наводимо систему оцiнки науково-дослщно! роботи для студентiв Тернопшь-

ського нацюнального педагопчного унiверситету iменi Володимира Гнатюка розроблену першим проректором ушверситету, професором Терещуком Г.В. (табл. 2).

Розглядаючи наукову роботу та спортивну дОяль-нiсть студента можна зауважити, подготовка до зма-гань рОзного рангу вимагае тривалiшоi подготовки на вщмОну вод пОдготовки науково! публОкацп. Навчання в унОверситетО само собою вимагае залучення студента до науково! дОяльностО для реалОзаци принципу одного з принцитв Булонсько! декларацп „навчання через дослодництво".

ОкрОм того потрОбно зауважити, що наукова робота розглядаеться в аспекп всОх студентОв незалежно вОд напрямку пОдготовки на вОдмОну вод спортивно! дОяльностО, яку ми пропонуемо диференцшвати для студентОв спешалОзованого та неспещалОзованих факультетОв, що на нашу думку дасть змогу вельми сти-мулювати студентОв м1жфаку до спортивного вдоско-налення.

З переходом Укра!нсько! освии на европейськ1 ви-моги, де фОзичне виховання О спорт е поза кредитною дисциплОною, нарахуваиия додаткових кредипв ми рахуемо одним Оз шляхОв оцОнки важко! працО тренерОв та спортсменОв.

Висновки:

1. Спортивна дОяльнють студента вищого навчально-го повинна бути четко розмежована на аматорський (масовий) та професОйний спорт.

Таблиця 1

Юльюсть кредит1в зараховуеться в залежност1 вгд рангу змагань та зайнятого м1сця.

Змагання рОзного рангу Для студентОв факультету фОзичного виховання Для студентОв шших факультепв

Кшькють кредитОв Кшькють кредитОв

Рейтинг 1-3 мОсце 4-6 мюце 7-10 мюце участь 1-3 мюце 4-6 мюце 7-10 мюце участь

М1жнародш змагання * 3,0 2,5 2,0 1,5 * 4,0 3,5 3,0 2,5 *

Всеукрашсьш змагання ** 2,0 1,5 1,0 0,5 ** 3,0 2,5 2,0 1,0 **

Змагання обласного рОвня*** 1,0 0,5 - - 2,0 1,5 1 0,5 ***

* - ОлОмпшсью при, Чемтонати (першосп, кубки) СвОту О Свропи, коитииеитiв, всесвОтнО утверсОади. ** - Чемтонати (першосп, кубки) Укра!ни з вид1в спорту, студентсью утверсОади. *** - чемтонат О першОсть областО.

Таблиця 2.

Оцтювання науково-досл1дно1 роботи студента (розроблено проф. Терещуком Г.В.

Види науково! д!яльност! студентОв Кредити

Всеукра!нська олОмшада, 1 етап 1

Конкурс наукових робгг, 1 етап 0,5

Конференцп, семОнари 0,5

ПублОкаци* 2

Всеукра!нська ол!мп!ада, 2 етап 2

Конкурс наукових робОт, 2 етап 1

Конференцп, семОнари, 1

Гранти тощо** 1

*Оцшюеться рОвень публОкаци: 1 - монографОя; 2 - стаття у фаховому виданнц 3 - стаття у збОрнику, брошура; заохочу-вальний рОвень - тези i Он.

**ОцОнюеться статус гранту: 1- мОжнародний; 2 - всеукра!нський; 3 - регюнальний, м!жвуз!вський; 4 - ушверситет-ський грант (у т.ч. ОменнО стипендп ВНЗ).

2. З переходом на кредитно-трансферну систему органОзацй' навчального процесу змОнюеться вОдношення до фОзичного виховання О спорту у на-прямку врахування вс!х сторш дОяльност! студента, в тому числ! i участ! у змаганнях.

3. Важливим стимулом для подальшого спортивного вдосконалення повинно стати зарахування додатко-вих кредитОв лише за участь у спортивних змаганнях. Зарахування додаткових кредитОв за участь у спортивних змаганнях повинна проводитись з огля-ду на специфОку навчання (спещалОзований спор-тивний факультет, вуз чи неспещалОзований вищий навчальний заклад чи факультет).

Подальш! перспективи дослОдження означено! про-блеми можуть бути спрямованО на деталОзацОю оцОнки спортивно! дОяльност! студентОв, як спещалОзованих вузОв та факультетОв, так О неспецОалОзованих.

ЛОтература

1. Болонський процес у фактах i документах / [Степко М.Ф., Болю-баш Я.Я., Шинкарук В. Д., ГрубОнко В.В., Бабин I.I.]; - ТернопОль: Вид-во ТДПУ Ом.В.Гнатюка, 2003. - 52 с.

2. Вакарчук I. ЯкОсть освОти i вОльна траекторОя студента [Електрон-ний ресурс] / Украïиська правда - 2009. - № 4.- Режим доступу до газети: http://www.pravda.com.Ua/news/2009/4/27/93927.htm

3. Долженко О.В. Сорбонская и Болонская декларации: Информация к размышлению.../ О. Долженко // Вестник высшей школы: Alma mater -2000. -№ 6.

4. Домашенко А.В. КонцепцОя розвитку фОзичного виховання студентОв у вузах УкраО'ни 3-4 рОвнОв акредитацО! / А.В. Домашенко // ПедагогОка, психологОя та медико-бОологОчнО проблеми фОзичного виховання О спорту. - 2002. - № 22. - С. 53-57.

5. Журавський В.С. Болонський процес: головнО принципи вход-ження в Свропейський простОр вищо! освОти / В.С. Журавський , М.З. Згуровський - К.: ЮЦ «Видавництво «ПолОтехнОка», 2003. - 200 с.

6. КожевнОкова Л.К. Кредитно-модульна система - европейський критерОй оцОнки якостО знань студентОв з дисциплОни «ФОзичне виховання» / Л. КожевнОкова, Н. Лапшинська // ПедагогОка, психологОя та медико-бОологОчнО проблеми фОзичного виховання О спорту. - 2007. - № 6. - С. 138-140.

7. Кредитно-модульна система пОдготовки фахОвцОв у контекст! Болонсько! декларацО! : матерОали науково-практичного семОнару, (ЛьвОв, 21-23 листопада 2003) / МОН УкраО'ни, Нащональний унОверситет «ЛьвОвська полОтехнОка» - ЛьвОв: Вид-во «ЛьвОвська полОтехнОка», 2003. - 111 с.

8. Кремень В.Г. Болонський процес: зближення, а не унОфОкацОя / В.Г.Кремень // Дзеркало тижня. - 13-19 грудня 2003. - № 48(473).

9. Куделко В.Е. АналОз сощально-педагогОчних основ формування потреб в самостОйних заняттях фОзичною культурою у студентОв НФАУ / В.Е. Куделко, С.В. КоролОнська // ПедагогОка, психологОя та медико-бОологОчнО проблеми фОзичного виховання О спорту. -2006. - № 12. - С. 93-96.

10. МосОйчук Л.В. Визначення змОсту та структури предмету «ФОзичне виховання» у вищих педагогОчних навчальних закладах вОдповОдно до кредитно-модульно! системи пОдготовки фахОвцОв / Л.В.МосОйчук // ПедагогОка, психологОя та медико-бОологОчш проблеми фОзичного виховання О спорту. - 2006. - № 12. - С. 117-120.

11. Спорт високих досягнень повинен розвиватись у вищому навчальному закладО [Електронний ресурс] / С. Операйло // «ОсвОта УкраОни», №95 вОд 29 листопада 2002 р. - Режим доступу: http:// www.mon.gov.ua/education/sport/opekailo.doc

НадОйшла до редакцО! 29.09.2009р.

Огнистий АндрОй Володимирович БОрюков Олександр Володимирович.

ognystyy@tnpu.edu.ua

Особисткно орi€нтований пiдхiд

• • KJt f • • -и • ••

у пщговщ майбутнiх учителiв фiзичноl культури у процеа педагогiчноï практики

Однолеток Т. В.

Сумський державний педагоггчний утверситет ¡м. А. С. Макаренка 1нститут ф1зично'1 культури

Анотацп:

У контекст орюнтацп сучасно!' ви-щоТ осв1ти на особист1сть набувае важливост1 питання реал1зацГ( особист1сно ор1ентованого пд ходу в п1дготовЦ| студент1в вищих навчальних заклад1в. Визначаль-ним принципом особистюно орь ентовано!' осв1ти е шдивщуально-особист1сний п1дх1д. Його реал1зац1я у процес1 педагопчно!' практики сприяе виявленню вс1х труднощ1в i негативних якостей особистост1. Вони ускладнюють початок IT педагопчно!' дiяльностi. Представлено напрямки розвитку шдивщуальних здiбностей i нахи-лiв, духовного, iнтелектуального i творчого потенцiалiв кожного студента.

Ключовi слова:

педагогчна практика, особистюно орентований nidxid, ÎHduBiôyanbHuû nidxid, учитель ф/'зичноГ культури.

Однолеток Т. В. Личностно ориентированный подход в подготовке будущих учителей физической культуры в процессе педагогической практики. В контексте ориентации современного высшего образования на личность приобретает важность вопрос реализации личностно-ориентированного подхода в подготовке студентов высших учебных заведений. Определяющим принципом личностно ориентированного образования является индивидуально личностный подход. Его реализация в процессе педагогической практики оказывает содействие выявлению всех трудностей и негативных качеств личности. Они усложняют начало ее педагогической деятельности. Представлены направления развития индивидуальных способностей и наклонов, духовного, интеллектуального и творческого потенциалов каждого студента.

педагогическая практика, личностно ориентированный подход, индивидуальный подход, учитель физической культуры.

Odnoletok T. V. The personal method of approach in preparing the teachers of Physical Education during the teaching practice. In the context of orientation of modern higher education on personality the question of realization acquires importance personality-oriented approach in preparation of students of higher educational establishments. Determining principle of the personality oriented education is individually personality approach. His realization in the process of pedagogical practice renders assistance to the exposure of all difficulties and negative qualities of personality. They complicate beginning of its pedagogical activity. Directions of development of individual capabilities and inclinations are presented, spiritual, intellectual and creative potentials of every student.

teaching practice, personal method of approach, individual approach, Physical Education teacher.

Вступ

Проблема подготовки майбутшх учителОв фОзично! культури до професшно! дОяльностО належить сьогод-ш до фундаментальних не тОльки в педагопчнш, а й у полггачнш, культурнОй, сощальнш сферах сустль-ного життя. Як зазначае академОк В. Кремень, "ус пе-ретворення, що вОдбуваються в сустльствО взагалО, та в однш з найскладшших О людиномютких з них - у сферО освОти, зокрема, зосереджуються на особистос-п - головнш дшовш особО та суб'ектовО сустльно-юторичного процесу" [5].

Перенесення уваги в освггаьому просторО на осо-бистють, покликане сприяти формуванню самостшно-го мислення, упровадженню ОндивОдуального подходу до розвитку здОбностей особистостО, значному подви-щенню професшно! подготовки спещалОспв, здатних працювати в умовах ринково! економОки. У цьому контекстО та водповщно до основних законодавчих документОв ("НацОонально! доктрини розвитку освь ти Укра!ни у ХХ1 столОттО", "КонцепцО! вищо! освОти Укра!ни" й Он.) набувае важливостО питання реалОзаци особиспсно орОентованого пОдходу в подготовщ студентОв вищих навчальних закладОв.

Важливу роль у процеС професшно-педагопчно! пОдготовки майбутнОх учителОв фОзично! культури вь дОграе педагогОчна практика в загальноосвггаш школО яка, з одного боку, виступае джерелом шформаци про як1сть роботи професорсько-викладацького складу кафедр ВНЗ, що готують студентОв, з шшого - е по-казником оволодшня студентами навчальним матерОа-лом, ступеня та повноти його засвоення [9].

Питання вдосконалення змОсту й оргашзаци пе-дагогОчно! практики студентОв педагопчних ВНЗ у психолого-педагопчнш науцО в рОзних напрямах роз-глядались у працях О. Абдулшо!, К. Дурай-Новаково!, © Однолеток Т. В., 2009

Г. Коджастрово!, В. Розова й багатьох Онших науков-цОв. У роботах вищезазначених авторОв О в дослщжен-нях сучасних науковщв (Н. Казаково!, Л.Кацово!, Л. Шукевича й Он.) наголошуеться на значущостО педаго-гОчно! практики у професшному становленнО вчителя й акцентуеться на невОдповодносп !! змОсту й оргашза-цО! вимогам сьогодення.

Ця проблема у поеднаннО з низьким рОвнем профе-сОйно! подготовки студентОв, недостатньою мотиващ-ею до оволодшня професОею та заниженою самооцш-кою, перетворюе педагопчну практику для багатьох студентОв на педагогОчну проблему. ВирОшення цОе! проблеми можливе за умови реалОзацО! особистОсно орОентованого пОдходу, насамперед принципу ОндивО-дуального тдходу до кожного студента у процесО ор-ганОзацО! та проведення педагогОчно! практики. Проте за результатами аналОзу науково! лОтератури та з ма-сового досвОду з пОдготовки й оргашзаци педагогОчно! практики цей принцип майже не реалОзуеться.

Робота виконана за планом НДР Сумського державного педагогОчного унОверситету Ом. А. С. Макаренка.

Мета, завдання роботи, матерiал i методи.

Мета роботи - проаналОзувати можливО шляхи реалОзацО! особистОсно орОентованого пОдходу в пОдго-товцО майбутнОх учителОв фОзично! культури у процеа педагогОчно! практики.

Результати дослщження

Педагогична практика мае широка можливостО для виявлення та розвитку ОндивОдуальних здОбностей О нахилОв, духовного, Онтелектуального О творчого по-тенцОалОв кожного студента, без яких неможливе його професОйне зростання та виконання в подальшому про-фесОйних обов'язшв.

Визначальним принципом особистОсно орОентовано! освОти в контекстО його використання у професшшй под-готовцО майбуттхучител1в е щдиводуально-особистюний

Рис. 1. Етапи надання педагогiчно'i тдтримки студентам-практикантам

подход, який покликаний забезпечити можливють кожного засвоювати знання у власному темпо

Реал1зац1я 1ндив1дуально-особист1сного тдходу - важлива умова розвитку творчо! 1ндив1дуальност1, проводний напрям удосконалення педагопчно! освгги в цшому, а також професшно-педагопчно! тдготовки майбутнього вчителя.

На важливосп 1ндив1дуального тдходу у процесо професшно! тдготовки майбутнього педагога зосе-реджував увагу у сво!х працях також 1 водомий укра-!нський педагог Я. Коменський [4], який наголошував на необх1дност1 врахування шдиводуальних особли-востей особистосто

Метою шдиводуального подходу в оргашзацп педагопчно! практики, на думку В. Тарантея, I. Карпюка. I. Прокоп'ева [6], е цшеспрямована допомога кожному студентов! у подоланш вах тих негативних якостей. властивостей особистосп, як1 ускладнюють початок И педагопчно! дгяльносп, або взагал! перешкоджають 1! зд!йсненню. Важливим при цьому науковц! вважають. надання допомоги студентам у складанш шдиводуаль-но! програми самовиховання. I. Шиманович [8] самови-ховання майбутнього вчителя розглядае як його сводо-му дгяльшсть, спрямовану на профес!йно-особист!сний розвиток власно! !ндив!дуальност!, з метою б!льш по-вно! Г! самореал!зац!! в педагог!чному процесо

Ми погоджуемося з думкою Ж. Воронцово! [1], яка дослоджувала педагопчш умови самореал!зац!! осо-бистост! старшокласника у процес! диференцшовано! навчально! дгяльносп, i вважаемо, що самореалiзацiя майбутнього вчителя фiзично! культури у процеа педагопчно! практики буде устшною за умови належ-ного сприятливого соцiального поля (мiкросоцiуму). Зусилля керiвникiв педагогiчно! практики, методис-

тiв i досводчених педагогiв мають бути спрямоваш не на змшу певних рис о особливостей особистост! студента-практиканта, а на посилення !х внутр!шн!х чиннишв розвитку - потреб, мотив!в, здiбностей, вольових зусиль, створення сприятливих сощально-педагогiчних умов.

Для самореалiзацi! особистосп у процесi педаго-г!чно! практики важливо забезпечити педагогiчну тд-тримку. Особливо !! потребують, як зазначае Л. Кацова [3], студенти, як! мають низький рiвень професшно-педагопчно! компетентностi, нерозвиненi професшш мотиви, занижену самооцiнку та водчувають значш ускладнення в органiзацi! взаемодi! з учнями. Усе це, на думку науковця, негативно впливае на перший професшно-педагопчний досвщ майбутшх учителiв г як наслодок, призводить до зниження штересу до пе-дагогiчно! професп.

Головною метою педагопчно! тдтримки студентов-практикантов, на нашу думку, е надання !м допомоги. з опорою на !х суб'ективний досвщ компетентними педагогами в подоланш вах тих ондиводуальних проблем, що ускладнюють процес !х професшного ста-новлення як майбутшх педагогов.

Ж. Воронцова визначае два види педагог1чноИ тдтримки:

- превентивна (попереджувальна, запобожна, оперативна) подтримка, що здшснюеться безпосередньо тд час виконання навчальних завдань о мае локаль-ний одноразовий характер;

- опосередкована, спрямована на лшводащю причин. що породжують ускладнення у процеа навчання, о характеризуеться допомогою широко! о тривало! д! [1].

Л. Кацова видоляе так етапи у наданш педагопч-но! тдтримки студентам-практикантам (рис. 1.):

Рис. 2. Основт засоби 1ндив1дуал1зацп педагоггчно! практики за Н. Казаковою

Розроблена автором технологОя педагогОчно! пОд-тримки передбачае:

• спрямування педагогОчно! практики на оргашзацою умов для успОшного проходження кожним студентом еташв його професшного становлення;

• дослОдження й аналОз реально Оснуючо! системи ор-ганОзацО! педагогОчно! практики з метою виявлення нагальних проблем;

• оргашзацш цшеспрямованого контролю за дОяль-нОстю студентОв та надання !м допомоги у разО ви-явлення реальних труднощОв.

На думку Н. Казаково! [2], реалОзацОя принципу ш-дивОдуального пОдходу у процесО педагогОчно! практики можлива за умов:

• урахування всОе! системи шдивщуальних особли-востей особистостО студента;

• поеднання ОндивОдуальних О колективних форм ро-боти в перОод педагогОчно! практики;

• розробки шдиводуальних програм проходження пе-дагогОчно! практики й органОзацО! на !! основО Онди-вОдуально! роботи зО студентами;

• уведення ступеневого характеру педагогОчно! практики рОзного змОсту.

Ефективнють реалОзацО! цього подходу залежить вОд застосування вОдповОдних засобОв (рис. 2.).

УспОшнОсть професОйно! дОяльностО вчителя фОзич-но! культури у процесО педагогОчно! практики значною мОрою визначаеться його ОндивОдуальними якостями, яко, як зазначае М. Чобпъко, "зумовлюють його пра-цездатнють, темпоритм дОяльностО (який значною мОрою визначаеться темпераментом), а також домО-нукш мотиви, ОнтелектуальнО особливостО, цОлеспря-мованОсть, стараннОсть О наполегливОсть, здатнОсть до цОлетворення, самопОзнання, самоуправлОння та самоконтролю, рефлекС!" [9].

ПодальшI досл1дження передбачаеться спрямувати на визначення Онших особистОсно орОентованих засо-бОв пОдготовки майбутнОх учителОв фОзично! культури у процесО педагогОчно! практики.

Висновки.

У контексп орОентацо! сучасно! вищо! освОти на осо-бистОсть набувае важливостО питання реалОзацО! особис-тюно орОентованого подходу в подготовцО студентОв вищих

навчальних закладОв. Визначальним принципом особис-тОсно орОентовано! освОти е ОндивОдуально-особистОсний подход. Його реалОзацоя у процесО педагогОчно! практики сприяе виявленню всОх труднощОв О негативних якостей особистостО. Вони ускладнюють початок !! педагогОчно! дОяльностО. Представлено напрямки розвитку ОндивОду-альних здабностей О нахилОв, духовного, Онтелектуально-го О творчого потенцОалОв кожного студента.

ПодальшО дослОдження передбачаеться провести в напрямку вивчення Онших проблем педагогОчно! практики майбутнОх учителОв фОзично! культури.

Лотература.

1. Воронцова Ж. В. Самореалозацоя особистосто старшокласиика у процесО диференцшовано! навчально! дОяльностО : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.09 „Теороя навчання" / Ж. В. Воронова. - Харков, 2008. - 21 с.

2. Казакова Н.В. Оргашзацшно-методичш засади педагогОчно! практики майбутнОх учителОв початково! школи в умовах ступенево! пОдготовки: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. / НаталОя ВОкторОвна Казакова. - К., 2005. - 234 с.

3. Кацова Л. I. ОсобистОсно орОентований пОдхОд у пОдготовцО студентОв до педагогОчно! практики / Л. I. Кацова // Педагогока, психологОя та медико-боологочно проблеми фозичного виховання о спорту: наукова монографоя за редакцоею проф. С.С. Срмакова

- Харков: ХДАДМ (ХХП1), 2006. - № 1. - С. 47-49.

4. Коменский Я. А. Великая дидактика // Избранные педагогические сочинения : в 2 т. / Я. А. Коменський. - М. :Педагогика, 1982. - Т.1. - 656 с.

5. Кремень В. Г. Формування особистосто в умовах розвитку украшсько! державносто / В. Г. Кремень // Всебочний розвиток особистосто студента: - матероали науково-практично! конф. / за ред. О. Тхоржевського. - 1рпонь, 2001. - С. 4.

6. Тарантей В. П. Педагогическая практика студентов : учебное пособие / В. П. Тарантей, И. А. Карпюк, И. И. Прокопьев. - Мн : Университетское, 1991. - С. 34-36.

7. Чоботько М. Г. Теоретико-методологочно засади особистосно ороентовано! професойно! подготовки майбутнОх учителОв : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теороя о методика професойно! освоти" / М. Г. Чоботько

- К., 2007. - С. 18.

8. Шиманович I. В. Формування у майбутнОх учителОв потреби в професойному самовихованно : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теороя та методика професойно! освоти" / I. В. Шиманович - Запорожжя, 2008. - С. 9.

9. Шукевич Л. В. Производственная практика - важнейшее звено в подготовке будущих специалистов к педагогической деятельности / Л. В. Шукевич, А. А. Зданевич, Г. И. Зданевич // Фундаментальные и прикладные основы теории физической культуры и спорта (научно-педагогическая школа А. А. Гужаловского) : материалы Международной научно-практической конференции.

- Минск : БГУФК, 2008. - С. 491.

Надойшла до редакцо! 09.10.2009р.

Однолеток Тетяна Вокторовна tanya-odnoletok@yandex.ru>

Формування здоров'язбережнот компетентносп майбутнього вчителя ф1зичнот культури

Омельяненко В.Г.

Тернопшьський нацюнальний педагогiчний yuíeepcumem ÍMem Володимира Гнатюка

Анотацп:

У CTaTTi розкриваеться суть поняття здоров'язбережна компетентнiсть вчителя фiзичноí культури. Обфунтовуеться необхiднiсть включення в навчальний план студенлв факультету фiзичного вихованняЫтегровано'дисциплЫи «Здоров'язбережна дiяльнiсть вчителя фiзичноí культури». Пропонуеться змiст навчально' програми Ытегрованого курсу. Ефективнiсть роботи з фiзичного виховання населення залежить вiд обфунтованосл пaрaметрiв фiзичного навантаження, методик розвитку фiзичних якостей i навчання рухових дш.

Ключовi слова:

студент, KOMnemeHmHicmb, збереження здоров'я, ÍHmeepoBaHa дисципл'ша.

Омельяненко В.Г. Формирование здоро-вьясохраняющей компетентности будущего учителя физической культуры. В

статье раскрывается суть понятия здоро-вьясохраняющая компетентность учителя физической кУльтуры. Обосновывается необходимость включения в учебный план студентов факультета физического воспитания интегрированной дисциплины «Здоровья-сохраняющая деятельность учителя физической культуры». Предлагается содержание учебной программы интегрированного курса. Эффективность работы по физическому воспитанию населения зависит от обоснованности параметров физической нагрузки, методик развития физических качеств и обучения двигательным действиям.

студент, компетентность, сохранение здоровья, интегрированная дисциплина.

Omelyanenko V.G. Forming of health of saving competence of future teacher of physical culture. In the article essence of concept of health opens up saving competence of teacher of physical culture. The necessity of plugging in the curriculum of students of faculty of physical education of computer-integrated discipline is grounded «Health saving activity of teacher of physical culture». Maintenance of on-line tutorial of computer-integrated course is offered. Efficiency of work on physical education of population depends on validity of parameters of the physical loading, methods of development of physical qualities and teaching motive actions.

the student, competence, the health preservation, the integrated discipline.

Вступ.

В остант роки намггалася стшка тенденция до по-пршення стану здоров'я школярiв. Одшею з причин тако! ситуаци стала система школьно! освгги, орОен-тована на штелектуалОзацш й штенсифтащю на-вчального процесу. 1нформацшна перевантажешсть, психоемоцшна напружешсть навчального процесу, його нерацюнальна з ппетчно! точки зору оргашза-цiя, недостатне урахування вчителями Ондивщуаль-них можливостей учнiв спричиняють втрати здоров'я школярОв. У цих умовах пiдвищуеться роль учителя фОзично! культури у виршенш проблеми формування, збереження i змщнення здоров'я учнiв [5,12].

Соцiально-оздоровча функщя освiти актуалiзуе проблему формування здоров'язбережно! компетент-ностi вчителя. Провщне мюце у цьому напрямку нале-жить вчителю фОзично! культури, вщ компетентносп якого багато в чому залежить здоров'я i працездат-шсть наци.

Останшм часом обгрунтоване занепокоення викли-кае стан здоров'я школярОв. За даними Мшстерства охорони здоров'я серед дитячого населення за останне десятилитя ютотно (в 1,5-3 рази) зросла частота хро-тчних захворювань, як! призводять до шваладносп. Це хвороби нервово!, ендокринно!, серцево-судинно!, шлунково-кишково!, шстково-м'язово! систем. Серед наших першокласник1в тшьки 5-9% практично здоро-вих дней. Кшьшсть хротчно хворих дггей збшьшу-еться за роки навчання у 2,5 рази [11].

За даними соцюлопчного дослщження Укра!н-ського шституту сощальних дослвджень Омет О. Яре-менка 10-15% укра!нсько! учшвсько! молод! (залежно вщ вОку i типу навчального закладу) не практикували у звичному розкладО дня будь-яких фОзичних вправ, тренувань, а близько 50% присвячували руховш ак-тивносп не бшьше твгодини або години на тиждень. Необхщну кшьшсть фОзичних навантажень, як1 за три© Омельяненко В.Г., 2009

валютю та штенсившстю мають розвиваючий ефект, виконували лише 5-10% опитаних (показники дОвчат у 2-4 рази нижчО, шж у юнашв). Щодня у будт 1-4 години проводили перед телевОзором близько 65-75% опитаних, 0,5-3 години за комп'ютером - 65-90%. У 90 % школярОв дОагностуються рОзш захворювання. Суттево зросла частота порушень постави у дггей. РОзко про-гресують в середовищО пОдростаючого поколОння хро-нОчнО хвороби серця, гОпертонОя, неврози, остеопороз, артрити, ожиршня та Он. [4,6].

За даними МОнОстерства освОти О науки Укра!ни шльшсть учшв, яш за станом здоров'я належать до спещально! медично! групи, на початок 2008 року складае 4,2 вщсотка в!д загально! юлькосп дггей. За даними медичних обстежень О спецОальних опитувань студенпв 9 !з 10 мають вщхилення у стат здоров'я; на 100 чоловОк припадае до 95 О бОльше захворювань рОзно! етюлогп; до 50% студенпв перебувае на диспансерному облОку; кожний 5 студент (а на гуманОтар-них факультетах навпъ кожний 2-3) зарахований до тдготовчо!, спещально! медично! групи або взагал! звшьнений за станом здоров'я в!д фОзичних навантажень [2].

Спещалюти вказують на рОзш причини незадо-вшьного рОвня здоров'я учшвсько! молод!, серед яких вОдсутнОсть ефективно! моделО виховання свОдомого О дбайливого ставлення до власного здоров'я. Сьогодш постала проблема створення ново! гумашстично! мо-делО розвитку фОзично! культури, в центрО уваги яко! - штереси, потреби, мотиви та здоров'я конкретно! людини [10].

Робота виконана за планом НДР Тернотльського нацОонального педагогОчного унОверситету ОменО В. Гнатюка.

Мета, завдання роботи, матер1ал i методи.

Мета статтi - теоретично обгрунтувати необхщ-нОсть включення в навчальний план студентОв факультету фОзичного виховання Онтегровано! дисциплОни

«Здоров'язбережна дОяльнють вчителя фОзично! культури».

ВОдповОдно до поставлено! мети використовува-лися тако методы дослгдження: аналОз програмно-иормативиих документов, офОишних документов Мшютерства освОти О науки Укра!ии, Мошстерства Украiии у справах сОм'!, молодО та спорту, спещаль-но! лОтератури, перОодично! преси, електронних пу-блОкацш.

Результати дослiдження.

Формуваиия ново! моделО фОзичного виховання ви-магае формування здоров'язбережно! компетентностО майбутнього вчителя фОзично! культури. ДослОджу-ючи цю проблему, виникла потреба !! теоретичного обIрунтувания. Основним напрямком теоретико-методологОчного обIрунтувания зазначено! проблеми е визначення дефОнОцОй цього процесу. Очевидним е той факт, що формування здоров'язбережно! компе-тентностО майбутнього вчителя фОзично! культури залежатиме вОд загальнотеоретичних поглядОв спецО-алОстОв на суть О складовО понять компетентнОсть, ком-петенцО! О здоров'язбережна компетентнОсть.

У перекладО з латинсько! мови слово «competentia» означае коло питань, з якими людина добре обОзнана, мае певний досвОд, - компетентнОсть у певнОй галузО трактуеться як «володшня водповОдними знаниями й здОбностями, яко дозволяють грунтовно судити про цю галузь О ефективно дОяти в нОй» [7, 13], тобто компетентнОсть е результатом набуття компетенцО!.

Поглиблюе розумОння зазначених понять росОй-ських учених про так званих «двО освОти»: перша - та, що представлена в навчальних програмах та пОдручниках О пОдлягае обов' язковому засвоенню й контролю; друга - свого роду «прихована освОта», тобто певш досягнення, результати, якО «сприяють форму-ванню компетентностО, особистОсного досвОду й Он-ших показников освОченостО» [1, 14] (вони не обмеж-уються певним набором знань та умшь). У зв'язку з цим пропонуеться новий тдход до модернОзацО! освОти - на компетентнюнш основО. Сутнють його полягае у конструюваннО такого змОсту, який «не зводиться до знаннево-орОентувального компонента, а передбачае цшсний досвОд розв'язаиия життевих проблем, вико-наиия ключових (тобто тих, яко стосуються багатьох сощальних сфер) функцш, соцОальних ролей, компе-тенцш» [1, 14].

Таким чином, якщо компетенцОя трактуеться як задана норма, вимога до пОдготовки фахОвця, то компетентность розглядаеться як сформована якость, результат дОяльностО, «надбання» студента.

АналОз нормативно-правових документОв О спе-цОально! лОтератури виявив вОдсутнОсть визначення поняття «здоров'язбережна компетентность», що по-яснюеться його полОфункцОональним характером. Проте, дефшщОю поняття «здоров'язбережна компетентнОсть» можна визначити за аналогОею, якщо компетентнОсть - це здатнОсть дОяти на основО здобу-тих знань, то здоров'язбережна компетентнОсть - це знання О умОння формувати, зберОгати О змОцнювати здоров'я здорових людей. Однак зважаючи на те, що компетентнОсть е результатом набуття компетенцО!,

тому здоров'язбережна компетентнОсть вчителя фО-зично! культури визначаеться не стОльки знаннями численних здоров'язбережних технологОй, скОльки умОнням фахОвця доцОльно !х включати в освОтню систему.

ЗмОст здоров'язбережно! компетентностО вчителя фОзично! культури визначають державнО документи. Зокрема, в НацОональнОй доктринО розвитку освОти звертаеться увага фахОвцОв на необхОднОсть пропаган-ди здорового способу життя, стимулювання у молодО прагнення до здорового способу життя, забезпечення ОндивОдуального пОдходу пОд час занять фОзичними вправами, можливостО набуття кожною людиною не-обходних науково обгрунтованих знань про здоров'я О засоби його змОцнення, про шляхи О методи протидО! хворобам, про методики досягнення високо! працез-датностО та тривало! творчо! активностО [9].

В НацОональнОй доктринО розвитку фОзично! куль-тури О спорту поставлено конкретне завдання перед спещалютами - змОст О обсяг занять фОзичними впра-вами повиннО визначатися на подставО науково обгрунтованих норм для окремих груп населення, наявних мотивОв О цОнностей, з урахуванням характеру рухово! активностО людини у професОйнОй дОяльностО, навчан-нО та побутО. Першочергового значення набувае фор-мування у громадян переконання у необхОдностО регулярного використання рОзноманОтних форм фОзичного виховання та масового спорту [10].

Формування здоров'язбережно! компетентносто майбутиього вчителя фОзично! культури знайшло свое водображення в квалофокацойной характеристицо ви-пускника факультету фОзичного виховання, де зазначено типово завдання з усох видов професойно! дОяльностО вчителя. Опанувавши навчальний матероал циклу медико-боологочних дисциплон, спецоалост повинен, зокрема: розумоти закономорносто взаемодо! органозму з навколишном середовищем; науково ворно оцоиювати вплив фозичних вправ на органозм людини; визначати ровень фОзичного розвитку та оцонювати стан соматич-ного здоров'я школяров; рацоонально дозувати фозичне иаваитажеиия; проводити квалофоковану консультацою серед населення з питань оптимального вибору най-больш доцольних для кожно! людини рухових режимов о форм занять фОзичними вправами та он. [3].

ЗмОст здоров'язбережно! компетентностО вчите-ля фОзично! культури визначае навчальна програма з фОзично! культури для загальноосвОтнОх навчальних закладОв. 1х аналОз за остант 20 рокОв показав, що прь оритетним матерОалом поступово стають теоретико-методичнО знання, засоби О методи оздоровлення учшв, способи контролю за власним станом здоров'я. ФахОв-цями визначенО основнО завдання фОзичного вихован-ня школярОв: навчання прикладному використанню одержаних знань з бОологО!, валеологО! О фОзично! куль-тури для удосконалення свого оргашзму; навчання методикам використання засобОв фОзичного виховання для тдвищення сво!х функцОональних можливостей; навчання методицО складання програм самостОйних занять, щоб мати можливОсть тдтримувати свою фО-зичну активнОсть в зрОлому вОцО; навчання методицО самоконтролю за змОнами, якО вОдбуваються в органОзмО,

для визначення ефективносп сво!х занять [8].

Прюритетнють формування здоров'язбережно! компетентносп майбутнього вчителя ф!зично! культури обумовила необхвдшсть проанал!зувати теми дисертацшних досл!джень за даними фондов Наць онально! б!блютеки !м. В.Вернадського. Анал!з показав, що в дослодженнях вивчаються р!зш аспекти професшно! подготовки спещалюта в галуз! фозично! культури. Проте, при всш р!зномаштност! п!дход!в до подготовки педагопчних кадров проблема формування здоров'язбережно! компетентносп майбутнього вчителя ф!зично! культури не знайшла належного вщо-браження в дисертацшних роботах.

Важливе мюце у вивченш проблеми формування здоров'язбережно! компетентносп майбутнього вчителя ф!зично! культури в навчальному процес! займають статп, як! регулярно публшуються у на-уковш перюдищ З метою вивчення сучасного стану проблеми, яка нас щкавить, був проведений анал!з електронних статей, що висвгглюють актуально проблеми подготовки вчителя ф!зично! культури. В результат! анал!зу було визначено, що проблема формування здоров'язбережно! компетентносп вчителя розглядалася в загальному аспект р!зними авторами. Однак суть поняття о технология формування здоров'язбережно! компетентносп майбутнього вчителя ф!зично! культури практично не розглядалися, а тому вимагають подальшо! розробки.

Таким чином, актуальность дослщження проблеми формування здоров'язбережно! компетентносп вчителя визначаеться: сучасними тенденциями розвитку освгга; нереал!зованим потенщалом вищих педаго-г!чних закладов освгга у пщготовщ висококвал!фш> ваних кадров, спроможних ефективно реал!зовувати завдання збереження о змщнення здоров'я школяров; пщвищенням вимог до здоров'язбережно! компетент-ност! вчителя ф!зично! культури.

Переор!ентащя змюту ф!зичного виховання учшв-сько! молод! на оздоровчу спрямованють вимагае удосконалення системи профес!йно! осв!ти вчителя ф!зично! культури. Профес!йна подготовка майбутнього фах!вця ф!зичного виховання змютовно пере-пл!таеться з б!олог!чною освпою, тому озброення студент!в факультету ф!зичного виховання теор!ею ! технолог!ею формування здоров'я е прюритетним завданням бюлопчних дисципл!н. Проте зм!ст сучасного наукового свггогляду стосовно проблеми ке-рування здоров'ям здорово! людини складае шфор-мац!я не лише з бюлопчних дисциплш, а комплексу психолого-педагопчних, спортивно-педагог!чних та !нших навчальних предмета. Тому в навчальному план! подготовки майбутшх вчител!в ф!зично! культури на випускних курсах повинн! викладатися ште-грован! дисципл!ни, зокрема, з проблеми формування. збереження ! змщнення здоров'я людини. Одним !з вар!анпв такого курсу на факультет! ф!зичного виховання Терноп!льського нац!онального педагопчного ун!верситету !мен! Володимира Гнатюка е навчальна дисципл!на «Здоров'язбережна д!яльн!сть вчителя фь зично! культури», мета яко! - сформувати у студент!в умшня керувати ф!зичним здоров'ям людини. Змют

!нтегрованого курсу забезпечуе вивчення методоло-г!чно! основи, сутност!, структурних компонентов ! функцш здоров'яор!ентовано! дидактично! системи учителя фозично! культури.

Оволодовши матероалом онтегрованого курсу «Здоров'язбережна дгяльнють вчителя ф!зично! культури» студент:

• набуде знань формування здоров'язбережного навчального середовища ! застосування в навчально-му процесо сучасних оздоровчих технологой;

• ознайомиться з органозацойно-педагогочними умо-вами формування здоров'язбережно! компетенцо! вчителя фозично! культури;

• оволод!е технологiеюрозробкиздоров'яорiентованоl дидактично! системи; метрологочними основами програмно-нормативного забезпечення ф!зичного виховання школяр!в.

Програма складаеться з трьох роздшв: «1део-лог!чн! основи формування ф!зичного здоров'я людини», «Здоров'язбережна компетентность вчителя ф!зично! культури», «Метролопчш основи програмно-нормативного забезпечення ф!зичного виховання школяр!в».

Матер!ал першого розд!лу програми ознайомлюе студент!в з методолопчними ! теоретичними основами проблеми формування, збереження ! змщнення здоров'я людини; матер!алами конференц!й, де роз-глядаеться проблема утвердження здорового способу життя, шляхи покращення стану здоров'я сучасних школяр!в, !нновац!йн! засоби збереження ! зм!цнення здоров'я; здоров'яформуючими осв!тн!ми концепщя-ми ! технологиями. Вивчення державних документа. спрямованих на покращення ф!зичного здоров'я людини, допоможе майбутньому вчителю ф!зично! культури сформувати систему погляд!в щодо формування здоров'язбережного навчального середовища.

Предметом вивчення матер!алу другого роздшу програми е здоров'язбережна компетентность вчителя ф!зично! культури. Студенти вивчають суть цього поняття, здоров'язбережш технолог!!, як! використо-вуються п!д час урошв ф!зично! культури та позауроч-ний час. Опанувавши матер!ал другого роздшу ште-грованого курсу, студент навчиться складати власну здоров'яор!ентовану дидактичну систему.

Ефективнють роботи з ф!зичного виховання населенна залежить в!д обгрунтованост! параметров ф!зичного навантаження, методик розвитку ф!зичних якостей ! навчання рухових дш. На сучасному етап! ефективн!сть вибору рацюнальних вар!ант!в побу-дови педагопчного процесу в значнш м!р! залежить в!д застосування математичних метод!в формал!заци реальних систем та процес!в. Проблем! математич-ного моделювання процесу ф!зичного виховання р!з-них верств населення присвячений матер!ал третьо-го роздшу програми. У ньому розглядаються також математико-статистичш методи, як! е шструментом розробки норм ! стандарт!в, що е основою модельних характеристик ф!зичного здоров'я, п!дготовленост!, розвитку; призначення норм у масових змаганнях. оц!нки коректност! проведения тренувального процесу та його елемента.

Для вивчення матерОалу навчально! програми вОд-водиться 72 навчальних години (2 кредити) з них на лекцп - 12 годин, практично заняття - 24 години О са-мостшну роботу 36 годин. Навчальна робота по курсу проводиться в 9 семестрО у формО лекцОй, практичних занять, самостОйно! роботи студентОв О завершуеться Оспитом.

Висновки.

АналОз педагогОчних дослОджень О практичного досвОду свОдчать про зростаючий Онтерес до питань, пов'язаних Оз здоров'язбережною компетентнОстю вчителя фОзично! культури. Проте проблема !! форму-вання залишаеться не вирОшеною. Основними причинами цього е:

• вОдсутнОсть загальновизнаного розумОння здоров'язбережна компетентность вчителя фОзично! культури як комплексного феномену, який мае великий потенщал для покращення рОвня здоров'я под-ростаючого поколОння;

• недостатнярозробленОстьтеоретико-методологОчних основ формування здоров'язбережно! компетент-ностО вчителя фОзично! культури, що характеризу-ють !! суть О можливостО удосконалення;

• не розробленють змютового О методико-технологОчного аспекту формування здоров'я-збережно! компетентностО майбутнього вчителя фО-зично! культури.

Подальше досл1дження передбачае об-Iрунтувания оргашзацшно-педагогОчних умов формування здоров'язбережно! компетент-ност майбутнього вчителя фОзично! культури; роз-робку методико-технологОчного аспекту формування здоров'язбережно! компетентностО майбутнього вчи-теля фОзично! культури.

Лггература.

1. Болотов В.А. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе / В. А. Болотов, В. В. Сериков // Педагогика.

- 2003. - № 10. - С. 8-14.

2. Виступ Мшютра освгги i науки Укра!ни 1.О. Вакарчука на сшльнш ¡з Мшютерством охорони здоров'я Укра1ни та Мшютерством Укра1ни у справах сГм'!, молодi та спорту колеги з питань рефор-мування фГзично! культури, збереження здоров'я учшвсько! та студентсько! молодi у навчальних закладах Укра!ни (11.11.2008р.) // http://www.mon.gov.ua/newstmp/2008/01_12/doc.doc

3. Галузевий стандарт вищо! освiти. Освiтньо-квалiфiкацiйна характеристика «Бакалавр» за спещальшстю 010100 - Педагопка i методика середньо! освгги. Фiзична культура. Напряму пiдготовки 0101 - Педагопчна освiта. Наказ МОН Украши №400 вгд 1 грудня 2004.

4. Здоров 'я та поведiнковi орГентацп учшвсько! молодг 1нформащя Укра!нського шституту сощальних дослгджень ¡м. Олександра Яременка в межах мГжнародного проекту «Health Behavior in School-Aged Children» (HBSC), 2007 //www.mzz.com.ua/news. php?extend.93

5. Ирхин В.Н. Здоровьеориентированная дидактическая система учителя физической культуры / В.Н. Ирхин, Ф.И. Собянин, И.В. Ирхина // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - 2005. - № 4. - С. 54-56.

6. Концепщя Загальнодержавно! щльово! сощально! програми «Здорова нащя» на 2009-2013 рр. Схвалено розпорядженням Кабшету МшютрГв Укра!ни вГд 21.05.2008р. №731-р //www. kmu.gov.ua/sport/doccatalog/document?id=94399

7. Краевский В.В. Предметное и общепредметное в образовательных стандартах/ В.В. Краевский, А.В. Хуторской // Педагогика.

- 2003. - № 2. - С. 3-10.

8. Методичш рекомендацп щодо шдвищення ефективност рГзних експериментальних програм фГзичного виховання в школг !х змкту та технологи реатзацп. - К.: Наук. свГт 2006. - 25 с.

9. Нащональна доктрина розвитку освГти // Педагопка i психолопя професшно! освГти. - 2002. -№ 2. - С 9-22.

10. Нащональна доктрина розвитку фГзично! культури i спорту. Указ Президента Укра!ни № 1148 вщ 28 вересня 2004 року

11. Школаенко С.М. ОсвГта в шновацшному постуш сусшльства / С.М. Школаенко // Освгга Укра!ни. - 14.08.2006. - №60-61 (754).

12. Про шдсумки розвитку загально! середньо! та дошкшьно! освГти у 2007/2008 навчальному рощ та завдання на 2008/2009 навчаль-ний рж /Лнформащйно-анаштичш матерГали до шдсумково! колеги МОН Укра!ни 22 серпня 2008 року, Ки!в /За загальною редакщею Мшктра освпи i науки Укра!ни 1.О. Вакарчука // www.mon.gov.ua/kolegia/analituka_2008.rar

13. Савченко О.Я. Удосконалення професшно! шдготовки майбутшх учителГв початкових класГв / О.Я. Савченко // Початкова школа.

- 2001. - № 7. - С. 1-4.

14. Соколова I. Професшна компетентшсть вчителя: проблема структури та змюту / I. Соколова // Неперервна професшна освГта: теорГя i практика: Науково-методичний журнал. - 2004.

- Випуск 1. - С. 8-16.

Надшшла до редакци 04.11.2009р.

Омельяненко Володимир Григорович omelt@mail.ru

1еторичний доевщ комплeкcного плaнyвaння епортивно'1 xa нayковоï дiяльноcтi

Пaвлeнкo Ю.О.

Державный нayкoвo-дocлiдный ^тыт^ фiзычнoï кyльтyры i cпoртy

Анотацп:

Зд1йснено анал1тичний огляд ¡сто-ричного досв1ду планування спортивно! та науково! д1яльност1. Результати дослщжень засв1дчили про т1сний взаемозв'язок та взаемообу-мовлен1сть план1в науково-дослщно! роботи, науково-методичного забез-печення, комплексних цтьових пла-н1в ол1мп1йськоТ пщготовки у кра!нах колишнього соц1ал1стичного табору. Цьому сприяла загальнодержавне централ1зоване директивне планування розвитку уах сфер суспшь-ства. Зм1ни соц1ально-економ1чних умов вимагають пошук нових пщхо-д1в до планування.

Ключовi слова:

планування, наукова дiяльнiсть, спортивна Пдготовка.

Павленко Ю.А. Исторический опыт комплексного планирования спортивной и научной деятельности. Осуществлен аналитический обзор исторического опыта планирования спортивной и научной деятельности. Результаты исследований свидетельствуют о тесной взаимосвязи и взаимообусловленности планов научно-исследовательской работы, научно-методического обеспечения, комплексных целевых планов олимпийской подготовки в странах бывшего социалистического лагеря. Этому способствовало общегосударственное централизованное директивное планирование развития всех сфер общества. Изменения социально-экономических условий требуют поиска новых подходов к планированию.

планирование, научная деятельность, спортивная подготовка.

Pavlenko I.O. Historical experience of complex planning of sports and scientific activity. Analytical overview of the historical experience of sports and scientific activity planning has been done. The results of the research indicate close interconnection and interdependence of scientific research plans, methodological support and complex objective plans of Olympic preparation in former socialist countries. It was facilitated by the national centralized instructive planning of the development of all society spheres. Changes of social-economic conditions require the search of new planning approaches.

planning, scientific activity, sports preparation.

Вступ.

НайдОевОшим засобом тдвищення ефективносто будь-яко! дОяльностО е планування, сутшсть якого зводиться до постановки цшей, визначення термшОв та ресурсОв, необходних для !х досягнення. Такий подхОд дае можливОсть керувати, органОзовувати, погоджувати та контролювати дОяльнОсть усОх виконавцОв для досягнення поставлено! мети [3].

У колишньому СРСР, Онших соцОалОстичних кра!нах планування використовувалось як основний Онструмент розвитку рОзних сфер суспОльства. У вОдповОдностО до економОчно! О соцОально! полОтики держави планомОрно розвивалась галузь фОзично! культури О спорту, удосконалювалась система спортивно! пОдготовки, проводилась науково-дослОдна робота. Це надавало перевагу спортсменам цих кра!н на можнародних змаганнях. АналОз останшх публОкацш показав, що фахОвцО продовжують уважно вивчати !х досвод планування [13, 15]. Однак при цьому обмежуються дослОдженнями питань планування процесу олОмпшсько! пОдготовки. Тому формуванню бОльш повного уявлення про нього сприятиме вивчен-ня Осторичного розвитку планОв науково-дослОдно! ро-боти (НДР), комплексних цОльових планОв (КЦП) олОм-пОйсько! пОдготовки та планОв науково-методичного забезпечення (НМЗ), як промОжно! ланки мОж ними.

ДослОдження здОйснювалося вОдповОдно до теми 1.3.5 «Оргашзащйш та практично основи науково-методичного забезпечення пОдготовки нацОональних команд до ОлОмпшських пор» (№ державно! реестра-ци 0106Ш10995) Зведеного плану науково-дослодно! роботи у галузО фОзично! культури О спорту 2006-2010 рр. МшОстерства Укра!ни у справах См'!, молодО та спорту.

Мета, завдання роботи, матерiал i методи.

Мета досл1джень - здшснити аналгтичний огляд Осторичного досвОду комплексного планування спортивно! та науково! дОяльностО.

© Павленко Ю.О., 2009

Завдання досл1джень - вивчити особливосто планування НДР, НМЗ, олОмпОйсько! пОдготовки у кра!нах колишнього соцОалОстичного табору.

Матергалом для дослоджень були зведеш плани НДР у галузО фОзично! культури О спорту, КЦП та плани НМЗ подготовки збОрних команд до ОлОмпшських Огор.

Методи дослгдження: вивчення друкованих та електронних джерел шформаци, аналОз та синтез да-них, Осторичний метод.

Результати дослвджень.

Планування, органОзацОя й облОк розробок най-важливОших наукових проблем, впровадження у практику водкриттОв, винаходОв О результатов пошукових дослОджень у сощалютичних кра!нах здшснювалось у водповОдностО до плашв науково-дослодних робОт. Певним стимулюючим фактором у дослОдженнО рОз-них проблем пОдготовки нацОональних команд було включення галузевими керОвними органами у зведенО плани НДР з фОзично! культури О спорту наукових на-прямков щодо удосконалення спортивно! подготовки.

У колишньому СРСР перший узагальнений галу-зевий план науково-дослодно! роботи прийнято у 1937 р. Було визначено 10 прОоритетних напрямОв: теорОя, ОсторОя й загальна методика фОзично! культури; едина система навчально! роботи спортивних секцОй О школ на основО програми «Готов до працО та оборони»; на-уковО основи спортивного тренування й технОки; фь зична культура як фактор пОдвищення продуктивнос-тО працО; основи фОзично! культури в дошкОльному й шкОльному вОцО; фОзична культура у вищих навчальних закладах; лОкарський контроль; травми в спортО О !х профОлактика; лшувальна фОзична культура; трену-вання й загартовування. На !х розробку було надано бОльш 4 млн. рублОв.

З 1946 г. було впроваджено п'ятирОчнО плани НДР з фОзично! культури та спорту. У першш п'ятирОчцО вико-нувалось 140 наукових тем з 10 напрямОв: науковО осно-ви радянсько! системи фОзичного виховаиия; ОсторОя фОзично! культури; науковО основи наБчаиия й трену-

вякня; мeтoдикa фiзичнoгo виxoвaння дiтeй i учшвсью! мoлoдi; фiзичнa кyльтyрa жiнки; фiзичнa кyльтyрa як лiкyвaльнo-oздoрoвчий фaктoр; прoблeми лтарсыю-го кoнтрoлю; oргaкiзaцiйнo-мeтoдичнi oснoви спoртy; пeрeтрeнyвaккя тa бoрoтьбa з шю; нaцioнaльнi види спoртy. У пoдaльшoмy п'ятирiчкi пляки НДР стели рoз-рoблятися й приймятися рeгyлярнo [14].

У звeдeниx плaкax НДР 19бб - 1970 рр., 1971 -1975 р. бyлo прeдстaвлeнo нaстyпнi прoблeми стар-тивнoï неуки: oргaнiзaцiя тя мeтoдикa спoртивнoгo трeнyвaння, мaсoвий спoрт, фiзioлoгiя спoртy, стар-тивня мeдицинa, зaгaльнi прoблeми фiзичнoï культури, iстoрiя фiзичнoï культури i старту, спoрт вищиx дoсягнeнь (oлiмпiйський спoрт), юняцыкий спoрт, то-цiaльнi прoблeми фiзичнoï культури i старту, зaгaльнi прoблeми виxoвaнкя тя нaвчaккя, псиxoлoгiя старту, oргaнiзaцiйнi прoблeми фiзичнoï культури i старту, ф^^ф^и прoблeми фiзичнoï культури i старту, тe-oрiя фiзичнoгo виxoвaкня, стартовта гiгieнa, бioмexa-нiкa спoртивниx рyxiв, бyдiвництвo спoртивниx ста-руд, eкoнoмiчнi прoблeми фiзичнoï культури i старту, стартивш прибoри тя aпaрaтyрa.

Вибiр нaпрямiв дoслiджeнь з yдoскoнaлeння стар-тивнoï пiдгoтoвки oбyмoвлювaвся визнaчeними непря-мями прoгрeсy у спoртивнiй мaйстeрнoстi: неявшсть у спoртсмeнa висoкoï рyxoвoï тя псиxoлoгiчкoï сxильнoс-т дo кoнкрeтнoï спoртивнoï спeцiaлiзaцiï тя здoрoв'я; yдoскoнaлeння мeтoдики спoртивнoгo трeнyвaккя, змaгaльнoï дiяльнoстi тя рeaбiлiтaцiï; якiснe сучясж oблaднaккя мiсць трeнyвaльниx зякить, змaгaнь тя вщ-нoвлювaккя; знaккя тя пeдaгoгiчнa мaйстeрнiсть трe-нeрiв тя рiвeнь сaмoвдoскoнaлeнкя спoртсмeнiв [11].

Звeдeний плян ня 1971 - 1975 рр. включев 75 тeм. Непрям щoдo вдoскoнaлeнкя систeми пiдгoтoвки спoртсмeнiв пiдпoрядкoвyвaвся вимoгaм пiдгoтoвки спoртсмeнiв дo Олiмпiйськиx iгoр 1972 тя 197б рр., ня-декню вiдпoвiднoï нayкoвoï тя мeтoдичнoï дoпoмoги. Дoслiджeнкя з тeoрiï тя мeтoдики спoртивнoï пвдго-тoвки спрямoвyвaлися ня oпрaцювaнкя пeдaгoгiчниx oснoв систeми пiдгoтoвки спoртсмeнiв тя вивчeнкя систeми пiдгoтoвки спoртсмeнiв вищт рoзрядiв з ви-дiв старту, яш мяли oxoпити вiдбiр спoртсмeнiв, сис-тeмy трeнyвaнкя, змягекь тя вiднoвлeнкя, вимoги дo oблaднaнкя спoртивниx бяз сучясним устегкувекням для трeнyвaння тя вiднoвлeння, пiдвищeнкя тадя-гопчта1' мaйстeрнoстi трeнeрiв. Для ствoрeнкя ней-бiльш рaцioнaльнoï мeтoдики пiдгoтoвки рaдянськиx спoртсмeнiв рoзрoблялись питякня щoдo систeми oр-гaкiзaцiï oлiмпiйськoï пiдгoтoвки спoртсмeнiв у СРСР тя iншиx ^arnax.

Meдикo-бioлoгiчнi дoслiджeнкя прoвoдились зя трьoмa нaпрямaми: прирoдньoнayкoвi oснoви стартив-та1' мaйстeрнoстi, пoсилeнкя мeдикo-бioлoгiчниx няук у кoмплeкснoмy вирiшeнi питаны нayкoвoгo oбгрyнтy-вaккя зaсoбiв пiдвищeнкя спoртивнoï мaйстeрнoстi та мeдикo-бioлoгiчнe oбIрyнтyвaння пiдгoтoвки збiрниx кoмaкд кряши з видiв старту дo Олiмпiйськиx iгoр. Псиxoлoгiчнi дoслiджeння спрямoвyвaлися ня визня-чeння псиxoлoгiчнoгo фaктoрy в yмoвax трeнyвaльнoï та змaгaльнoï дiяльнoстi, зaбeзпeчeнкя нaдiйнoстi функцюнувеккя псиxoлoгiчниx мexaнiзмiв упрявлш-

ня стартивтаю дiяльнiстю, фoрмyвaнкя у спoртсмe-шв псиxoлoгiчнoï гoтoвнoстi дo змaгaнь, oптимiзaцiю мeтoдiв нaвчaнкя, трeнyвaнкя та вiдбoрy спoртсмeнiв. Дoслiджeнкя з бioмexaнiки грунтувялися ня виявлeнi бioмexaкiчниx зaкoнoмiрнoстeй кeрyвaння рyxaми у рiзниx yмoвax стартивта1' дiяльнoстi в oлiмпiйськиx видax старту [4].

3a шдсумкши нayкoвиx рoзрoбoк згiднo тeмa-тики звeдeниx пля^в зя 15 рoкiв (1971 - 19S5 рр.) у Всeсoюзнoмy нayкoвo-тexнiчнoмy iнфoрмaцiйнoмy цeнтрi бyлo зaрeeстрoвaнo 291S звтв НДР з прoблeм фiзичнoï культури спoртy, кiлькiсть якиx з южтаю п'ятирiчнoю пoдвoювaлaсь (табл.).

Звeдeний плян НДР 19S6 - 1990 рр. включяв 50 тeм, яш були рoзпoдiлeнi зя чoтирмa нaпрямaми: фь зичня культуря i старт - нaйвaжливiший фaктoр змщ-тання здoрoв'я, кoмyнiстичнoгo виxoвaккя, пiдвищeн-ня прaцeздaтнoстi та прoдyктивнoстi прaцi нaсeлeння; прoблeми дитячo-юнaцькoгo спoртy; oргaкiзaцiя та yпрaвлiнкя фiзичнoю кyльтyрoю, викoристaнкя EOM та сyчaсниx мaтeмaтичниx мeтoдiв у систeмi упревлш-ня галуззю; нayкoвi oснoви yпрaвлiнкя пiдгoтoвкoю висoкoквaлiфiкoвaкиx спoртсмeнiв. У рaмкax oCTa^ ньoгo няпряму прoвoдилaсь рoзрoбкa oснoв упрявлш-ня пiдгoтoвкoю спoртсмeнiв висoкoгo клясу, систeми пiдгoтoвки, вивчeнкя впливу спoртивнoï дiяльнoстi ня стек здoрoв'я спoртсмeнiв, yдoскoнaлeння мeтoдiв лiкaрськoгo кoнтрoлю та вiднoвлeння пiсля вeликиx нaвaнтaжeнь [1].

Викoнaвцями звeдeниx плaкiв були мaйжe yd га-лyзeвi нayкoвi та нaвчaльнi зякляди. У 19S5-1990 рр. ïx бyлo зaдiянo близькo 200. Крiм yстaнoв спoртивнoï гaлyзi, у рoзрoбцi нayкoвoï тeмaтики бряли учясть пiдрoздiли Miнiстeрствa oxoрoни здoрoв'я СРСР i œ-юзниx рeспyблiк, Miнiстeрствo oсвiти СРСР, Ышс-тeрствa вищoï та сeрeдньoï спeцiaльнoï oсвiти СРСР, Акaдeмiï няук СРСР, Акaдeмiï пeдaгoгiчниx няук СРСР, Акaдeмiï мeдичниx няук СРСР, Дeржaвнoгo го-мiтeтy прoфeсiйнo-тexнiчнoï oсвiти СРСР та iн. Тек, у дeржбюджeтниx нayкoвиx дoслiджeнкяx 1971 - 19S5 рр. бряли учясть 250 нaвчaльниx та нayкoвиx yстaкoв цт мiнiстeрств i вiдoмств, нe врaxoвyючи нayкoвi та нaвчaльнi iнститyти гaлyзi фiзичнoï культури [1, б].

Редянсьш пiдxoди дo плaкyвaнкя нayкoвo-дoслiднoï рoбoти були притaмaкнi i для rnmax крш'н сoцiaлiстич-нoгo тaбoрy. У юлишнш Hiмeцькiй Дeмoкрaтичнiй Peспyблiцi зaвдaння, викoнaвцi та тeрмiни викoнaккя НДР визнячялись у Дeржaвниx плaкax рoзвиткy ня-уки й тexнiки. Тяк, у плaкi ня 1977 р. щoдo викoнaккя Дeржaвнoï прoгрaми «Maстeрплaн» пo зaстoсyвaкню стимулюю^^ зaсoбiв спoртсмeнaми мiстилoсь двя зaвдaння: рaдioaктивнe мaркiрyвaння стeрoïдниx суб-стaкцiй та рoзрoбкa й yдoскoнaлювaнкя aкaбoлiчниx прeпaрaтiв. Викoнaвцями пeршoгo непряму були ля-бoрaтoрiя iзoтoпiв Цeнтрaльнoгo нayкoвo-дoслiднoгo iнститyтy та Цeнтрaльний iнститyт дoслiджeнкя iзo-тотв i випрoмiнювaкь у Лeйпцигy, В^д^ния ^e-рeл випрoмiнювaккя й нyклeoпрeпaрaтiв - у Бeрлiнi, Цeнтрaльний шститут ядeрниx дoслiджeнь - у Poз-eндoрфi. Другу тeмaтикy викoнyвaли ^п^яльний нayкoвo-дoслiдний iнститyт у Лeйпцигy, Цeнтрaльний

Таблиця

Динамгка ктькост1 звгтгв НДР з проблематики ф1зично'1 культури I спорту у СРСР з 1971 по 1985 рр. [6]

Роки 1971 - 1975 1976 - 1980 1981 - 1985 Всього

КОльшсть звтв 392 835 1691 1918

Онститут мОкробОологО! й експериментально! терапО! у ЙенО, народне фармацевтичне пОдприемства Берлин-Адлерсдорф; Народне пОдприемство Йенафарм; на-родне пОдприемство з виробництва лОкарських засобОв та Ушверситет «Ернст-Моргтц-Арндт» (вОддшення вшськово! медицини), ушверситет «Вшьгельм Шк» у Паростощ. Також у цьому документ визначалися завдання для НОмецького спортивного гОмнастичного союзу, НОмецько! вищо! школи фОзичного вихован-ня, спортивно-медично! служби, медичного центра «Крайша», федерацОй легко! атлетики, плавання, лиж-ного спорту, боротьби, дзюдо та гОмнастики. ФедерацО! мали провести випробування розроблених препаратОв у природних умовах тренувань О змагань О можливОсть виявлення !х за допомогою газохроматографО! на спе-цОально видОлених групах спортсменОв [16].

Таким чином, тематика наукових дослОджень ви-значалась у вОдповОдностО до тенденцОй розвитку на-прямОв дисциплОн спортивно! науки, потреб спортивно! практики, професОйних ОнтересОв вчених та шших аспектОв. ОцОнювався вплив спортивно! науки як сис-теми знань на розвиток фОзично! культури О спорту, можливостО окремих фундаментальних та теоретич-них областей щодо вирОшення практичних завдань, вклад прикладних дослОджень у розвиток науково! методологи [9].

Розробку планОв НДР намагались пОдпорядкову-вати особливостям сучасного розвитку науки, серед яких системнОсть, прискорений розвиток, еднОсть ди-ференцОацО! та ОнтеграцО! у розвитку наукового знання, колективний труд [12].

Побудова перспективного плану НДР мала наступ-нО етапи:

• визначення та вОдбОр проблем за аналОзом думок екс-пертОв, публОкацОй, дисертацОй, службових матерОа-лОв, наукових звОтОв;

• побудова моделО плану на основО аналОзу рОзних ва-рОантОв попереднОх зведених планОв та досвОду !х практично! реалОзаци;

• формування ОнформацОйного масиву даних щодо колькостО вОтчизняних та зарубОжних наукових ко-лективОв, !х наукового потенцОалу, науково-технОчно! пОдготовленостО, матерОально-технОчно! бази та пу-блОкацОй;

• корекцОя моделО плану у вОдповОдностО до отримано! ОнформацО! Оз ранжируванням вагомостО областей науки, проблем, завдань, можливостей матерОально-технОчних засобОв;

• вибОр кОнцевого варОанту плану з конкретизацОею визначено! тематики у паспортО наукових спецОаль-ностей, комплексних наукових програмах, планах НДР навчальних та наукових установ [10].

З позицОй системного пОдходу кОнцевий результат НДР, обумовлений сощальним замовленням, розгля-дався як системоутворюючий фактор, перелОк тем та

проблем - як структура, !х взаемодОя - як органОзацОя, пОдбОр виконавцОв, керОвникОв, визначення структури та оргашзаци наукових пОдроздшв - як управлшня, зведений план - як складна система [2].

Упровадження наукових розробок у практику здш-снювалось у рамках НМЗ пОдготовки спортсменОв, яке було пОдпорядковано планам збОрних команд. За доцшьне визначалась розробка планОв НМЗ на весь чотирирОчний олОмпОйський цикл. ^ентичшсть плашв пОдготовки, термОнОв тестування у всОх чотирьох рОч-них циклах давав змогу порОвнювати динамОку трену-вально! роботи та спецОально! працездатностО спортсменОв мОж аналогОчними перОодами рОчно! пОдготовки. Отримана шформащя використовувалася для плану-вання, коригування, прогнозування та моделювання тренувальних програм [1].

У першому «Зведеного плану науково-методичного забезпечення пОдготовки радянських спортсменОв О команд до ОлОмпшських пор 1972 р.» та наступних планах, на вОдмОну вОд планОв попереднОх олОмпОйських циклОв, були представленО заходи щодо покращення НМЗ пОдготовки основного та резервного складу в умовах централОзовано! подготовки та за мОсцем про-живання по роках олОмпОйського циклу. Зведений план науково-методичного та медичного забезпечення роз-роблявся стльно Всесоюзним науково-дослОдним Онститутом фОзично! культури та комплексними на-уковими групами з видОв спорту, узгоджувався Оз Державним спортивно-методичним управлОнням СпорткомОтету СРСР, вОддОлом медико-бОологОчного забезпечення СпорткомОтету СРСР, управлОннями та вОддОлами з видОв спорту та затверджувався КолегОею СпорткомОтету СРСР. Про високий рОвень цих документОв сводчить той факт, що «Зведений план науково-методичного та медичного забезпечення пОдготовки збОрних команд СРСР до XII зимових та XXI лигах ОлОмпшських пор 1976 р.», у розробщ якого брали участь найвидатнОшО вченО, фахОвцО, тренери та лОкарО, у подальшому став основною для розробки «Зведеного плану олОмпшсько! пОдготовки» [5, 7].

Розробка планОв пОдготовки нацОональних команд була обумовлена необходшстю оргашзаци планомОр-но! пОдготовки спортсменОв до ОлОмпшських пор. При пОдготовцО до ОлОмпОйських Огор у рОзних видах спорту практикувались двох-, трьох- та чотирьохрОч-нО плани. Такий двохрОчний план пОдготовки збОрних команд СРСР до XVI ОлОмпшських пор уперше було затверджено у 1955 р. науково-методичною радою Ко-мОтету з фОзично! культури О спорту при РадО МОнОстрОв СРСР. З подготовки до !гор ХХП ОлОмшади 1980 р. стали розробляти «Зведений план олОмпшсько! пОдготовки» та ЦКП з видОв спорту на чотирьохрОчний олОмпОйський цикл.

Зведений план пОдготовки радянських спортсменОв до ОлОмпОйських Огор мав наступну структуру:

Рис. Основна документащя планування тдготовки радянських спортсметв

до Олiмпiйських iгор [8].

загальш положения; орiеттовний розрахунок щодо завоювання медалей та очок на Олiмпiйських iграх та !х розподiл мож ведомствами та регiонами; план-завдання вiдомствам та регiонам по подготовш май-стрiв спорту м1жнародного класу (МСМК), майстрiв спорту (МС), кандидата та резерву збiрних команд з розподшом по дисциплiнах олОмпшсько! програми та рокам; план пiдготовки МС у спортивних школах-iнтернатах, опорних пунктах олОмпшсько! пiдготовки при школах вищо! спортивно! майстерностi по дис-циплiнах олiмпiйсько! програми та роках; перелш головних всесоюзних та мiжиародних змагань по рокам олiмпiйського циклу; план науково-методичного та медичного забезпечення на весь цикл; план-замовлення по тдвищенню квалiфiкацi! тренерОв, яш готують каидидатiв до збiрно! команди, по роках; план матерiально-технiчного забезпечення; перелш навчально-спортивних баз подготовки збiрних команд та резерву; план будiвництва та реконструкци баз олiмпiйсько! пiдготовки; план полггико-виховно! та iнформацiйно-пропагандистсько! роботи; план осно-вних органiзацiйно-методичних заходiв щодо керОв-ництва та контролю за олiмпiйською подготовкою [8].

Зведений план затверджувався постановою Спорт-комiтету СРСР не шзшше, нiж за рж до початку чер-гового олiмпiйського циклу. На пiдставi загальносо-юзного плану розроблялись вщповодш зведенi плани мюцевих та вiдомчих органiв.

Крiм Зведеного плану до основних документа щодо планування подготовки радянських спортсмешв до Олiмпiйських iгор належали перспективний план розвитку виду спорту, перспективний план тдготовки збiрно! команди СРСР, перспективний план тдготовки резерву та шша документация ( рис.).

Структура плану подготовки збiрно! команди СРСР у чотирирiчному олiмпiйському цикт до 1гор ХХ11 Олiмпiади у Москв мала наступнi пiдроздiли: передбачуване спiввiдношення сил у видi та по окре-мим дисциплiнам, мета та завдання пiдготовки по роках олiмпiйського циклу, прогноз та стратегия ко-мандних, iндивiдуальних спортивних досягнень для

молодих спортсмешв та ветерашв по роках, моделью характеристики призерiв на заключний рiк та промож-нi по окремих роках циклу, вибiр стратегi! пiдготовки (змагання, тренувальш навантаження, водновлення), розробка принципОв календаря по роках циклу, дина-мша основних показников тренувальних О змагальних навантажень, побудова етапу безпосередньо! подготовки до ОлОмпшських Огор, застосування вщновлю-вальних засобОв по роках, використання тренування в рОзних клОматичних умовах (передгОр'я, середньопр'я, високогОр'я, середня смуга, берег моря), форми та строки контролю у системО управлшня подготовкою (органОзац!я та методики), принципи водбору кандидатов до збОрно! команди по роках олОмпОйського циклу, характеристика рОзних баз подготовки щодо забезпе-чення на них вОдновлювальних, культурно-просвОтнОх заходОв, спешалОзованого харчування та умов для тренування, основш заходи щодо одейно-виховно! роботи, система тдвищення квалОфОкацО! тренерОв, лОкарОв та Онших фахОвцОв, як1 задояш у подготовш збОрних команд кра!ни. При розробцО планОв подготовки вима-галось науково-методичне обгрунтування усОх !! скла-дових [7, 8].

Для розвитку науки та спорту у сощалютичних кра!нах було характерна загальнодержавна планово-командна система, у якш вся дОяльнОсть здшснюва-лась на основО директивних планОв, як1 розробля-лися центральними органами управлОння галуззю. Додержання шляхОв виконання державних завдань було обов'язковим для всОх установ, органОзацОй, бо вОдповодно до них розподОлялись ресурси. Це сприя-ло зосередженню всОх наявних ресурсОв кра!ни на за-безпечення високих досягнень спортсмешв цих кра!н на свОтовОй аренО, часто за рахунок Онших складових спортивно! галузО.

Актуальним планування залишасться 0 сьогоднО. Однак воно потребуе адаптацО! до ринкових водносин, як0 набувають все большого поширення як у суспОль-ствО взагалО, так О у олОмпОйському русО та спортивнОй науцО. У таких умовах плани мають набувати страте-гОчного рекомендацОйного характеру з можливОстю

оперативного використання альтернативних шляхiв вирiшення поставлених завдань у залежностi вiд до-сягнень науково-техшчного прогресу, особисто! защ-кавленосп фахiвцiв у висок1й продуктивностi i якосп !хньо! роботи, ресурсних можливостей кра!ни.

Висновки.

Результати дослОджень засввдчили про тiсний взаемозв'язок та взаемообумовлешсть плашв науково-дослодно! роботи, науково-методичного забезпечення. комплексних цшьових плашв олОмпшсько! пОдготовки у кра!нах колишнього сошалютичного табору. Цьому сприяла загальнодержавна адмшютративно-командна система, для яко! було характерно централОзоване ди-рективне планування розвитку уСх сфер суспшьства. Хоча сошалютичш тдходи не витримали випробуван-ня часом, планування продовжуе набувати все бшьшо-го значення у спортивнш та науковш дОяльностО. Тому актуальним стае адаптащя Осторичного досвщу щодо застосування планування до сучасних економОчних та сощальних умов.

Перспективи подальших дослгджень передбача-ють проведения порОвняльного аналОзу Осторичного досввду та сучасних тенденцш планування спортивно! й науково! дОяльностО з метою обгрунтування методологОчних положень щодо органОзацО! науково-методичного забезпечення олОмпОйсько! пОдготовки.

Лггература

1. Абсалямов Т.М. Перспективы развития спортивной науки в СССР / Т.М Абсалямов, С.М. Вайцеховский // Теория и практика физ. культуры. - 1985. - № 1. - С. 2-4.

2. Бутейко Б.И. Об управлении системой научно-исследовательской работы // Совершенствование системы подготовки спортсменов. / Б.И. Бутейко. - М.: 1979. - С.11-12.

3. Волчкова Л.Т. Планирование социально-экономического развития / Л.Т. Волчкова. - СПб.: Питер, 2004. - 240 с.

4. Громадский Э.С. Программа научных исследований на предстоящее пятилетие / Э.С. Громадский // Теория и практика физ. культуры. - 1971. - № 1. - С. 5-9.

5. Дрюков В.О. Науково-методичне та медичне забезпечення спортсменОв у спорт найвищих досягнень / В.О. Дрюков, Т.С. Мютулова - Ки!в: Наукова думка, 2004. - 277 с.

6. Зациорский В.М. Советская наука о физической культуре и спорте: состояние и перспективы / В.М. Зациорский, Г.С Туманян, В.П. Козьмина, М.А. Петрачев //Теория и практика физической культуры. - 1988. - № 1. - С. 2-5.

7. Инструкция по организации научно-методического и медицинского обеспечения подготовки сборных команд СССР к Олимпийским играм 1980 года. - М.: ВНИИФК, 1977. - 33 с.

8. Инструкция по планированию и учету подготовки советских спортсменов к Олимпийским играм. - М.: Ком. по физ. культуре и спорту при Совете Министров СССР, 1978. - 50 с.

9. Каргин Н.Н. Прогнозирование развития спортивной науки / Н.Н. Каргин, А.К. Москатова, В.П. Козьмина // Вопросы организации научно-исследовательской работы по физической культуре и спорту: Сб. трудов. Вып. 1. - М., 1976. - С. 27 - 34.

10. Козьмина В.П. Перспективное планирование НИР в области спортивной науки / В.П. Козьмина, А.К. Москатова, Н.Н. Каргин, Е.Ф. Лихачевская // Вопросы организации научно-исследовательской работы по физической культуре и спорту: Сб. трудов. Вып. 1. - С. 46 - 54.

11. Кузнецов В.В. Основная направленность теоретических и экспериментальных исследований современной системы подготовки спортсмена / В.В. Кузнецов, А.А. Новиков // Теория и практика физ. культуры. - 1971. - № 1. - С. 66-68.

12. Кукушкин Г. И. Особенности современного развития науки // Проблемы управления физкультурным движением. / Г.И. Кукушкин- М., 1973. - С. 3-26.

13. Платонов В.Н. Олимпийский спорт. / В.Н. Платонов. - Т. 2. - К.: Олимпийская литература, 2009. - 704 с.

14. Фомин Ю.А. ВНИИФК - головное учреждение отечественной спортивной науки / Ю.А. Фомин, З.К. Смеловская // Теория и практика физ. культуры. - 1998. - № 10. - С. 5-9.

15. Green M. Elite Sport Development Policy: learning and political priorities / M. Green, B. Houlihan - Routledge. Taylor Francis Croup. London and New York, 2007. - 219 р.

16. Spitzer G. Doping in der DDR. Ein historischer Ueberblick zu einer konspirativen Praxis. Genese / G. Spitzer. - Verantwortung - Gefahren. Wissenschaftliche Berichte und Materialien des Bundesinstituts fr Sportwissenschaft. 1998 Bd. - 434 s.

Надшшла до редакцп 09.11.2009р.

Павленко Юрш Олексшович uapavl@mail.ru

Комплексная методика оценки предрасположенности нервно-мышечной системы спортсменов к нагрузкам различного характера

Приймаков А.А. *■**, Щегольков А.Н.*, Ящанин Ян.**, Приймаков Е.А.***

*Институт физической культуры НПУ имени Н.П. Драгоманова (г. Киев, Украина) **Институт физической культуры Щецинского университета (г. Щецин, Польша) *** Киевский городской педагогический университет им. Б. Д. Гринченко (г. Киев, Украина)

Аннотации:

В работе представлена комплексная методика оценки предрасположенности нервно-мышечной системы спортсменов к нагрузкам различного характера. В качестве тестирующей нагрУзки выполнялись вертикальные прыжки с места максимальной высоты до состояния стойкого снижения работоспособности на тензометрической динамоплатформе. Комплексная методика медико-биологического обследования раскрывает врожденную предрасположенность систем исполнения и управления локомоторными движениями, уровень функционирования основных систем обеспечения движений.

Ключевые слова:

электрическая активность мышц, прыжки, усилия, спортсмены, работоспособность, утомление.

Приймаков О.О., Щегольков О.М., Ящанин Ян., Приймаков С.А. Комплексна методика оцшки схильност нервово-м'язово'Г системи спортсмешв до на-вантажень рiзного характеру. У робот представлена комплексна методика оцшки схильносл нервово-м'язовоТ системи спортсмешв до навантажень р1зного характеру. У якосл тестуючоТ навантажен-ня служили вертикалью стрибки з мюця максимально!' висоти до стану слйкого зниження працездатносл на тензодина-мометричнм платформ!. Комплексна методика медико-бюлопчного обстеження розкривае вроджену схильнють систем виконання й керування локомоторними рухами, р1вень функцюнування основних систем забезпечення рух1в.

електрична активнють м'яз1в, стрибки, зусилля, спортсмени, працездатнють, стомлення.

Pryimakov A.A., Shegolkov A.N., Jaszc-zanin Jan, Pryimakov E.A. Integrated evaluation methods predisposition neuromuscular system of the athletes to loads of various nature. In work the complex technique of an estimation predispositions nervously-muscular system of sportsmen to loadings of various characters is presented. As testing loading vertical standing jumps of the maximal height up to a condition of proof decrease in working capacity on tenzodinamometric to a platform were carried out. The complex procedure of medical biological survey uncovers congenital predisposition of systems of execution and management of locomotor's movements, a level of operation of the basic supporting systems of movements.

the electric activity of the muscles, jump, efforts, athletes, capacity to work, fatigue.

Введение.

Известно, что биологической предпосылкой высокой спортивной работоспособности являются врожденные функционально-морфологические признаки организма. Выявление, развитие, совершенствование и «охранительная эксплуатация» резервных возможностей организма с целью сохранения многолетней высокой специальной работоспособности следует отнести к законодательным положениям для всей системы подготовки высококвалифицированных спортсменов.

На протяжении многих лет разрабатываются методы и аппаратура для исследования функционального состояния различных систем и физической работоспособности организма [1-3,6,8-10].

Во многих странах при обследовании спортсменов широко применяются эргометры разной направленности для занимающихся различными видами спорта [4,5,7,11,14,17,18]. Тестирующими нагрузками служат силовые передвижения приводов эргометра, фиксирующего усилия рук, ног, туловища. При этом используются вспомогательные приборы медико-биологического назначения: кардиографы, пневмографы, газоанализаторы, а также биохимические методы исследований.

В отдельных научных учреждениях (США, Украины, Латвии и др.) в качестве двигательной нагрузки на организм применяются единичные краткосрочные прыжковые тестирующие нагрузки. Однако предложенные авторами методики с прыжковыми тестирующими кратковременными нагрузками или единичными прыжками [12,13,16,19] не раскрывают морфофункционального состояния систем, обеспечивающих высокую работоспособность и ее уровни.

© Приймаков А.А., Щегольков А.Н., Ящанин Ян.,

Приймаков Е.А., 2009

Эти методики, имея определенные достоинства в раскрытии скоростных, или скоростно-силовых возможностей, не в полной мере раскрывают врожденную предрасположенность спортсмена к выполнению более длительной работы - связанной с функционированием не только мышечных волокон типа IIb, но также 11а и I, то есть наименее утомляемых, обладающих высокой анаэробной (11а) и аэробной (тип I) емкостью в сравнении с волокнами типа IIb, обладающих высокой фосфагенной мощностью [13, 15, 20]. В связи с этим, единичные краткосрочные и длительные прыжковые тестирующие нагрузки отражают различные механизмы функционирования и энергообеспечения мышечной системы при выполнении разнородной работы.

Работа выполнена по плану НИР института физической культуры НПУ имени Н.П. Драгоманова.

Цель, задачи работы, материал и методы.

Вышеизложенное явилось основой для постановки цели исследования: обоснованию и разработки комплексной методики оценки предрасположенности нервно-мышечной системы спортсменов к нагрузкам различного характера.

Методика. Разработанная нами методика позволяет получать более широкую информацию о функционально-морфологическом статусе организма спортсмена.

Тестирующими нагрузками служат вертикальные прыжки с места максимальной высоты (скоростно-силовая работа) до состояния стойкого снижения работоспособности, которая выполняется на тензодина-мометрической платформе.

Прыжки выполняются без предварительной разминки. Вместе с тем, они относительно быстро активизируют врожденную морфо-функциональную предрасположенность мышечной, нервной, дыхательной и

сердечно-сосудистой систем организма спортсмена к высоким физическим нагрузкам разной интенсивности. При этом наглядно выявляется генетически обусловленная склонность организма к работе взрывного, скоростно-силового или выносливого характера.

В настоящем комплексном обследовании при проведении указанных тестирующих нагрузок у каждого спортсмена производилась регистрация: а) электрической активности мышц нижних конечностей; б) тензо-динамограммы работы мышц ног.

После тестирующей нагрузки выявлялись структурные изменения мышц, их капилляров и других энергообеспечивающих элементов путем биопсии, гисто- и цитохимии, световой и электронной микроскопии [8-10].

Материалы обработаны методами вариационной статистики.

Результаты исследований.

Анализ физиологических и биомеханических показателей, характеризующих функциональное состояние и уровень работоспособности мышц при тестирующей прыжковой нагрузке, выявил ряд важных данных для функциональной диагностики организма спортсмена.

Исследования показали, что усилия развиваемые спортсменами при взаимодействии с опорой во время прыжков тесно взаимосвязаны с проявлением электрической активности мышц (рис. 1), их взаимодействием, морфо-функциональным статусом организма, развиваемым утомлением.

Высокие коэффициенты парных корреляций, представленные на рис. 1 свидетельствуют о линейных, преимущественно прямопропорциональных взаимосвязях двуглавой (ДМБ), четырехглавой правой (ЧМБп) и левой (ЧМБл) мышц бедра, икроножной (ИМ) и передне-большеберцовой (ПБМ) мышц голени между собой и с развиваемым усилием.

Кривые, представленные на рис. 2 отражают синхронный характер активности мышц участвующих в движении как в начале (а), так и в конце (б) тестирования, как при развитии стартовой (Р), так и ускоряющей (в) силы.

Развитие вертикальных усилий при отталкивании от опоры происходит на фоне возрастания активности и синхронизации в сдвигах ЧМБ, ИМ и ДМБ, увеличения градиента прироста амплитуды ЭМГ к концу отталкивания, при усилении долевого участия четырехглавых мышц в развиваемом усилии в завершающую фазу движения.

Работа до утомления приводит к «перераспределению» активности и взаимосвязей исследуемых мышц в развиваемом усилии, снижению усилий при отталкивании и высоты прыжка (рис.2б; табл. 1).

В процессе выполнения тестирующей нагрузки при переходе из одного состояния в другое происходит увеличение максимального (Ттах) и взрывного (I) усилий, повышение активности мышечной системы одно-направленно у спортсменов с высокими взрывными сократительными качествами мышц и у спортсменов предрасположенных к работе на выносливость.

При этом, у спортсменов с высокими скоростно-силовыми качествами быстрее осуществляется враба-тывание и совершаются более мощные локомоторные

усилия, чем у спортсменов предрасположенных к работе на выносливость.

У спортсменов с высокими взрывными сократительными качествами мышц и скоростной выносливостью отмечаются высокие, стабильно сохраняющиеся прыжки. Электрическая активность мышц слабо изменяется при утомлении.

Перед отказом от работы при развитии декомпен-сированного утомления значительно снижается электрическая активность ЧМБ, уменьшаются величины развиваемых усилий у спортсменов, как с высокими, так и низкими взрывными качествами мышц (рис. 3).

Данные, представленные на рисунке свидетельствуют о том, что при утомлении происходит "запаздывание" роста электрической активности ЧМБ левой ноги и ИМ до максимальных значений, и F достига-

' max

ется при значительно меньшей их активности. В тоже время, уменьшение долевого участия в развиваемом усилии ЧМБ левой ноги происходит на фоне повышения роли ЧМБ правой ноги (ЧМБп) и ИМ. Участие ДМБ снижается. Утомление характеризуется уменьшением взаимосвязей ЧМБл и ЧМБп с ИМ и ДМБ, развиваемым усилием, особенно в завершающую его фазу (рис. 1-2).

В тоже время, в разных условиях выполнения тестирующих прыжков роль ЧМБ остается ведущей как в начале, так и в конце отталкивания от опоры - при развитии суб- и максимальных усилий, то есть в разные фазы движения.

У спортсменов проявляющих низкие взрывные усилия при прыжках наблюдается более длительная электрическая активность, меньшие величины амплитуды ЭМГ при развитии стартовой силы, меньший градиент нарастания амплитуды ЭМГ во времени и, соответственно, относительно низкая высота прыжков (h).

Дисперсионный анализ показал, что у спортсменов с особо мощными взрывными сократительными качествами мышц, обеспечивающими наибольшую высоту прыжков, доля участия ЧМБ в развиваемом усилии составляет от 76,2% до 88,2%. При этом наибольший ее вклад реализуется в проявлении ускоряющей силы (G), которая, в свою очередь, проявляет среднюю корреляционную взаимосвязь с высотой прыжка (h) (r=0.621±0.23, P<0,001) и аппроксимируется достаточно точно следующим линейным уравнением 1 порядка:

У= 0.016х+29.8, где "х''-G, "У''-h.

Из биомеханических характеристик наибольшую взаимосвязь с h проявляет I (r=0.857±0.15, P<0.001). Эта зависимость аппроксимируется следующим линейным уравнением: У =0.39х+13.1, где "х"-1," У''-h.

У спортсменов с высокой скоростной и общей выносливостью проявляется относительно слабая зависимость электрической активности мышц, максимального и взрывного усилия от степени развиваемого утомления.

У спортсменов проявляющих высокие взрывные качества и низкую скоростную выносливость наблюдается значительное снижение амплитуды ЭМГ ЧМБ перед отказом от работы (рис. 3), уменьшение высоты прыжков и соотношения количества высоких прыжков к общему их числу, снижение величины развиваемых усилий: Fmax, I, h. Доля вклада ЧМБ в развиваемые

б

В начале работы

Перед отказом от работы

Рис. 1. Схема взаимосвязей (коэффициенты парных корреляций) мышц нижних конечностей между собой и с развиваемым вертикальным усилием (Рта) в начале тестирования (а) и

перед отказом (б) от работы.

мкв

800

600 400 200

кг

180 150 120

90 60 30 0

Бшах

б

Бшах

мсек

а

/ Р

/

мсвк

0 200 400 600 800 0 200 400 600 800 - Ртах;----ЧМБп;----ЧМБл; _- ДМБ; — - ИМ;.......ПБМ.

Рис.2. Развиваемые усилия и электрическая активность мышц при выполнении вертикального прыжка в начале (а) и в конце (б) тестирования.

Таблица 1.

Параметры усилия, электрическая активность четырехглавой мышцы бедра, высота выпрыгивания (И) и ЧСС при выполнении прыжков у спортсменов-тяжелоатлетов

Условия тестирования Статист-ие параметры ЧСС Ь Параметры усилия ЭМГ при:

Б шах I 0 в ^общ 0 в

уд •мин см кг кг/мс кг/мс кг/мс мс мкв мкв

Начало работы X 125.8 47.7 203.6 629 696 710.7 477.2 130 450

±ш 5.4 2.6 9.3 64.4 81.7 75.4 22.6 19 34.4

Устойчивое сост-е X 170.5 62.3 221.3 806.3 931.5 998.2 407.6 122 490

±ш 2.45 2.1 7.1 60.9 93.9 106.3 16.2 13.5 48.3

Утомление X 172.8 50.4 218.2 752.5 843.3 897.7 443.6 93.1 424

±ш 3.26 3.2 7.8 74.5 80.5 108.2 29.1 12.5 46.6

а

а

0

Таблица 2.

Электрическая активность ЧМБ в различные фазы развиваемого усилия (Г) у спортсменов с высокими (1,2) и низкими (3) величинами скоростной (1,3) и общей (2) выносливости в начале и при отказе от работы.

у спортсменов с высокими (1,2) и низкими (3,4) взрывными качествами мышц при выполнении прыжка в начале (1,3) и в конце (2,4) тестирования.

Испытуемые Развиваемые усилия (F) Амплитуда ЭМГ, мкв t, р Дисперсионный анализ

В начале работы При отказе от работы

X ± т X ± т П ± m Р

1. Ч-рь F= P* 217,6 43 171,8 43 0,8 >0,05 0,072 0,11 >0,05

F - P max 582,3 68 375,2 59 2,3 <0,05 0,413 0,06 <0,05

2. Б-й F= P 90.9 10.2 73,4 12 1.1 >0,05 0,03 0,05 >0,05

F - P max 462,4 83 333 61 1,3 >0,05 0,05 0,03 >0,05

3. З-к F = P 157,3 30 24,5 8 4,2 <0,01 0,749 0,02 <0,01

F - P max 613,2 68 234,3 47 4,6 <0,01 0,586 0,03 <0,01

* - вес спортсмена, кг.

усилия уменьшается, особенно в стартовое усилие (Р), при котором в наибольшей мере проявилась ее зависимость от степени развиваемого утомления (табл. 2).

Характеризуя роль и биологический механизм функционирования ЧМБ при тестирующих прыжках следует указать, что эта мышца, вносит наибольший парциальный вклад в величину развиваемых как медленных, так и быстрых движений, как низких, так и высоких прыжков. При этом медленные мышечные двигательные единицы (ДЕ) включаются в усилие первыми и поддерживают его в течение всего сокращения мышцы [15].

При интенсивной скоростно-силовой работе вслед за медленными ДЕ происходит рекрутирование в работу быстрых ДЕ, количество, синхронность сокращения и частота импульсации которых обуславливают градиент нарастания усилий при развитии ускоряющей силы и высоту прыжка. В зависимости от количества и тренированности быстрых ДЕ мышца может выполнять работу медленного, скоростно-силового, скоростного и взрывного характера.

Применение биопсии, гисто- и цитохимии, световой и электронной микроскопии [8-10] позволило показать, что при развитии спортивной работоспо-

собности в скелетных мышцах отмечаются разнохарактерные структурные и функциональные изменения. Так, в условиях рациональных тренировочных нагрузок наиболее очевидны следующие морфологические адаптационные изменения: в скелетных мышцах происходит увеличение числа саркомеров в миофибриллах, вследствие чего длина миофибрилл нарастает, усиливается работа сократительного аппарата, наращивается число крупных митохондрий, расширяются канальцы саркоплазматического рети-кулума, повышается уровень васкуляризации. Все это способствует более активному функционированию механизма энергообеспечения мышц. При таком состоянии структуры мышц отмечается высокая стабильность их работоспособности, что подтверждено тензодинамометрически и электромиографически.

Описанные особенности морфо-функциональной перестройки нервно-мышечной системы организма наиболее ярко и адекватно проявляются у тех спортсменов, у которых отмечается соответствие спортивной специализации, врожденным морфо-функциональным свойствам мышц.

Все это следует отнести к положительным проявлениям адаптации.

Подтверждением тому являлась высокая работоспособность мышц, которая протекала без значительных ее перепадов и при определенном постоянстве развиваемого мышечного усилия в каждом сократительном акте мышц в процессе прыжкового тестирования. Причем, стартовое усилие мышц оказалось ведущим детерминантом сократительного их качества. Оно в большой степени коррелирует с тренированностью и спортивными показателями у спортсменов.

В условиях нерациональных тренировочных нагрузок, то есть при превышении функциональных возможностей ведущих систем организма, как правило, возникали нарушения морфо-функционального состояния, прежде всего, кровеносно-капиллярного русла, которые приводят к транскапиллярной недостаточности скелетных мышц, миокарда и других органов.

Особенно наглядны и в грубой форме выражены отрицательные и даже патологические изменения микрососудов у спортсменов, структурная композиция мышц которых не соответствует избранной специализации. При этом наблюдаются и ультраструктурные нарушения сократительного и энергообеспечивающе-го аппаратов мышц.

Диагностически важным явились раскрытые особенности развития утомления мышц. Так, например, характерными признаками утомления у спортсменов, мышцы которых предрасположены к выполнению работы на выносливость, являются снижение максимальной и ускоряющей силы, удлинение градиента нарастания амплитуды ЭМГ наиболее нагружаемых мышц при развитии ускоряющей силы, удлинение электрической активности мышц, значительное усиление зависимости электрической активности от ускоряющей силы. У спортсменов, мышцы которых предрасположены к высоким взрывным сократительным качествам, но обладающих низкой скоростной выносливостью, характерным является значительное изменение соотношения показателей высокой и низкой локомоторной результативности с превалирован-нем последней, снижение величин максимального и взрывного усилий, уменьшение амплитуды электробиотоков мышц и их суммарной работоспособности.

Выводы.

Как видно, примененная комплексная методика медико-биологического обследования раскрывает врожденную предрасположенность систем исполнения и управления локомоторными движениями, уровень функционирования основных систем обеспечения движений.

Усилия, развиваемые спортсменами при взаимодействии с опорой во время прыжков, тесно взаимосвязаны с проявлением электрической активности мышц, их взаимодействием, морфо-функциональным статусом организма, развиваемым утомлением.

Показатели функционально-морфологического состояния нервно-мышечной системы организма являются законодательными для научно обоснованного отбора и спортивной ориентации, для определения уровня и биологических резервов для совершенствования врожденных качеств, для выявления возможных функциональных нарушений на более ранних стадиях, либо скрытых неблагоприятных состояний

с целью профилактики перегрузки организма спортсмена.

Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем оценки предрасположенности нервно-мышечной системы спортсменов к нагрузкам различного характера.

Литература

1. Годик М.А. Система общеевропейских тестов для оценки физического состояния человека / М.А. Годик, В.К. Бальсевич, В.Н. Тимошкин //Теория и практика физической культуры, 1994. - № 5, 6. - С. 24-32.

2. Иванов В.В. Комплексный контроль в подготовке спортсменов / В.В. Иванов. - М.: Физкультура и спорт, 1987. -256 с.

3. Карпман В.Л. Тестирование в спортивной медицине / В.Л. Карпман, З.Б. Белоцерковский, И. А. Гудков. - М.: Физкультура и спорт, 1988. - 208 с.

4. Кахабришвили З.Г., Ахалкаци В.Ю., Квиникадзе Д.Г. Использование специфических тестов для оценки функционального состояния борцов дзюдо / З.Г. Кахабришвили, В.Ю. Ахалкаци, Д.Г. Квиникадзе // Теория и практика физической культуры. -К.: Олимпийская литература, 2003. - № 2. - С. 36-39.

5. Мищенко В. С. Физиологический мониторинг спортивной тренировки: современные подходы и направления совершенствования / В.С. Мищенко // Наука в олимпийском спорте, №1 (6), 1997.- С. 92-103.

6. Серпенко Л.П. Комплексне тестування рухових здiбностей лю-дини / Л.П. Серпенко. - Миколшв: УДМТУ, 2001. - 360 с.

7. Физиологическое тестирование спортсмена высокой квалификации: пер с англ. / Р.Д.Х. Бекус, Е.У Банистер, К.Бушар и др.

- К.: Олимпийская литература, 1998. - 431 с.

8. Щегольков А.Н. Комплексная методика спортивной диагностики и отбора / А. Н. Щегольков, А. А. Приймаков, А. А. Пилашевич // Научно-методич. обеспечение системы подготовки квалифицированных спортсменов и спортивных резервов: Матер.науч.-практ. конф. - М.: ЦНИИФК, 1990.- Часть 2.- С. 409-410.

9. Щегольков А. Н. Методика выявления адаптационных функционально-морфологических изменений в процессе подготовки квалифицированных спортсменов / А. Н. Щегольков, А. А. Приймаков, А.А. Пилашевич // Адаптационные изменения организма и возможности применения их признаков для текущей коррекции физических нагрузок: Матер. конф. (Каунас, 1990г.).

- Вильнюс: Литовский ИФК, 1991.- Часть 4. - С. 48-53.

10. Щегольков А.Н. Морфофункциональные признаки рациональной и нерациональной адаптации мышц и сердца к высоким тренировочным нагрузкам: / А.Н. Щегольков, А.А. Приймаков, А.А. Пилашевич // Современный Олимпийский спорт: Тези докл. науч. конф. - Киев.: Национальный Олимпийский комитет Украины/ КД1ФК, 1993. - С. 277-279.

11. Borysiuk Z. Elektromiografia powierzchniowa (semg) jako nowatorski system badania procesуw informacyjnych w sporcie / Z. Borysiuk, D. Zmarziy. - Warszawa: Medycyna Sportowa, 2006.

12. Bosko C. A simple method for measurement of mechanical power in jumping / C. Bosko, P. Luhtanen, P.V. Komi. European Journal of Applied Physiology. - 1983. - 50, 273-282.

13. Bosko C. Mechanical characteristics and fiber composition of human ltg extensor muscles / C. Bosko, P.V. Komi. European Journal of Applied Physiology. - 1979. - 41, 275-284.

14. Davies C.T.M. Effects of external loading on short term power output in children and young male adults / C.T.M. Davies, K. Young. European Journal of Applied Physiology. - 1984. - 52, 351-354.

15. Enoka R.M. Neuromechanical basis of kinesiology / R.M. Enoka. -Cleveland: Human Kinetics, 1994. - 446 p.

16. Jascaninas J., Monogarov V. Peripheral compensation mechanisms of muscle fatigue // Svecatos Apsauge. — 1987. —№12.— P. 27—29.

17. Klocek T. Komputerowe testy zdolnoHci koordynacyjnych / T. Klocek, M. Spieszny, M. Szczepanik. - Biblioteka Trenera, Centralny OHrodek Sportu. - Warszawa, 2002. - 54 s.

18. Mickiewicz G. Testy laboratoryjne dla oceny zdolnoH>ci wysilkowey judokyw / G. Mickiewicz. - Sport Wyczynowy, 1988. - Nr. 9. - S. 41-45.

19. Vandewalle H. Force-velocity relacionship and maximal power on a cycle ergometer: Correlation with height of a vertical jumpf / H. Vandewalle, G. Peres, J. Heller, J. Panel, H. Monod. European Journal of Applied Physiology. - 1987. - 56, 46-51.

20. Wilmore J. Physiology of Sport and Exercise / J. Wilmore, D. Costill.

- Human Kinetics, Champagne, 1997. - P. 340-347.

Поступила в редакцию 01.11.2009г.

Приймаков Александр Александрович, Щегольков Александр

Николаевич, Ящанин Ян, Приймаков Евгений Александрович.

aprim@bk.ru

Дослщження ефективност використання саморегуляцп

при керуванш психiчними функцiями в практичнiй

• • • i • •• дшльносп вчителiв фiзичноl культури

Ровний А.С., Голенкова Ю.В.

Харювська державна академiя фьзично! культури Харювський нацюнальний педагогiчний yHieepcumem iMeHi Г. С. Сковороди

Анотацп:

Показано напрямки засвоення та використання методов саморегуляцп в практичнiй дiяльностi вчителiв фiзичноí культури. Са-морегуляцiя позитивно впливае на забезпечення психолопчного захисту вiд психотравмуючих факторiв. Навчання саморегуля-тивним дiям у студентськi роки привело молодих фахiвцiв до змЫ особистiсних утворень. Це дало можливють здiйснювати керування психоемоцiйною сферою. Усвщомлене використання методiв та прийомiв саморегуляцп сприяе збiльшенню показ-никiв мобiлiзуючих компонентiв психiки.

KnK>40BÍ слова:

вчитель ф/зичноГ культури, са-морегуляця, ncuxÍ4HÍ функцТ.

Ровный А.С., Голенкова Ю.В. Исследование эффективности использования саморегуляции в управлении психическими функциями в практической деятельности Учителей физической культуры. Показаны направления усвоения и использования методов саморегуляции в практической деятельности учителей физической культуры. Саморегуляция положительно влияет на обеспечение психологической защиты от психо-травмирующих факторов. Обучение саморегулятивным действиям в студенческие годы привело молодых специалистов к изменениям личностных образований. Это дало возможность осуществлять управление психоэмоциональной сферой. Осознанное использование методов и приемов саморегуляции оказывает содействие увеличению показателей мобилизующих компонентов психики.

учитель физической культуры, саморегуляция, психические функции.

Rovniy A.S., Golenkova Y.V. The Study to efficiency of the self-regulation use in management psychic function in practical activity of the teachers of the physical culture. Directions of mastering and use of methods of self-regulation in practical activity of teachers of physical culture are rotined. Self-regulation positively influences on providing of the psychological protecting from psychological injuring factors. Teaching self-regulation actions in student years brought young specialists over to the changes of personality educations. It enabled to carry out a management a psychological emotional sphere. The realized use of methods and receptions of self-regulation is rendered by an assistance the increase of indexes of mobilizable components of psyche.

teacher of the physical culture, self-regulation, psychic functions.

Вступ.

Дшльшсть вчителя ф1зично! культури представляе собою штегральний трудовий процес, який включае в себе р1зш форми роботи [1;2]. Специфша пращ вчителя ф1зично! культури полягае у поеднанш ф1зичного навантаження, псих1чно! напруги та вплив1в факгор1в зовшшнього середовища. Усшшнють професшно! дь яльносп залежить, насамперед, ввд професшно! подготовки людини. Але використання знань на практищ яш супроводжуються псих1чною та емоцшною напру-гою, веде у молодих фах1вщв до зниження мотиваци у педагопчнш д1яльносп, що, в свою чергу, ускладнюе виконання професшних обов'язк1в.

Вщсутнють вмшь використовувати прийоми саморегуляцп може привести до розвитку цшого спектру несприятливих функцюнальних сташв. Характерни-ми для педагопчно! д1яльносп являються втома, пси-х1чна напруга, стрес, емоцшна напруга [6]. Тривале вщчуття цих сташв обумовлюе виникнення комплексу психосоматичних захворювань та незадоволення працею [5]. В сучасних дослщженнях комплекс дано-го роду був названий «феноменом вигорання».

Дослвдження особистюних особливостей студен-пв педагопчних навчальних заклад1в факультета ф1зично! культури показало, що для бшьшосп з них характерна недостатня усвщомленють життевого психолопчного досвщу, дискретнють та схематичнють уявлень про себе та майбутню професшну д1яльнють. що обумовлено недостатшм розвитком рефлексивних мехашзм1в як одним з факгор1в [3;4;7].

Таким чином, проблема профшактики несприятливих функцюнальних сташв та усвщомленого форму -вання оптимальних для педагопчно! д1яльносп сташв © Ровний А.С., Голенкова Ю.В., 2009

полягае в проблемi розвитку особистостi. Головним ршенням дано! проблеми мае стати удосконалення процесу та механiзмiв особистюно! саморегуляцi!.

Робота виконана у ввдповщносп до плану НДР Харкiвського нацюнального педагогiчного ушверси-тету iменi Г.С.Сковороди.

Мета, завдання роботи, матерiал i методи.

Мета до^дження - вивчення ефективносп використання методiв саморегуляцп у практичнiй дiяль-ностi учителiв фiзично! культури на здатнiсть керува-ти сво!ми психiчними функцiями.

Завдання до^дження:

1. Дослвдити рiвень психолопчного захисту вчителiв фiзично! культури, як протягом навчально-го року використовували прийоми та методи саморегуляцп.

2. Здшснити порiвняльний аналiз впливу прийомiв саморегуляцп на мобшзукта компоненти психiки молодих фахiвцiв з фiзично!' культури та студенпв факультету фiзично! культури.

Органiзацiя та методи до^дження. Дослщжен-ня було проведено на базi факультету фiзично!' культури Харкiвського нацюнального педагопчного уш-верситету iменi Г.С.Сковороди. В експерименп брали участь 40 вчителiв фiзично! культури, як1 працюють протягом року в ЗОШ. Вони були подшеш на 2 групи: експериментальна (20 чоловiк)- колишнi студенти, ям вивчали прийоми саморегуляцп та використовували !х протягом навчального року в школц контрольна група (20 чоловш) - також колишнi студенти, яш не засвоювали прийоми саморегуляцп. Вгк учасник1в до-слiдження 21-23 рошв.

Вчителi фiзично! культури використовували прийоми та методи саморегуляцп на протязi учбового

рoкy. Рiвень псиxoлoгiчнoгo зaxистy вчителiв бyлo пе-ревiренo за дoпoмoгoю метoдики «Дiaгнoстикa рiвня емoцiйнoгo вигорання» В.В. Бoйкo. Для прoведення пoрiвняльнoгo aнaлiзy мoбiлiзyючиx кoмпoнентiв пси-xírh мoлoдиx фaxiвцiв та стyдентiв зaстoсoвyвaлись анкети «СУПОС-S».

Результати дослiдження.

З метoю перевiрки гiпoтези, щo зaсвoeння та ви-кoристaння прийoмiв та метoдiв сaмoрегyляцiï буде дoпoмaгaти вчителям фiзичнoï культури в керуванш свoïми псик^чними функц1ями, бyлo прoведенo дoслi-дження меxaнiзмy псиxoлoгiчнoгo зaxистy в фoрмi то-внoгo aбo чaсткoвoгo виключення емoцiй у вiдпoвiдь на псиxoтрaвмyючi впливи.

Отримаш дaнi пoкaзaли цiкaвi змши у дoслiджy-вaниx мoлoдиx фaxiвцiв. Перший симптoм «тривoгa та депреая» у першiй фaзi «Напруга» був виражений у представник1в кoнтрoльнoï групи. Тiльки у 10,2 % вчителiв фiзичнoï культури вiн не склався, xoчa у 35,4 % вш був на стадй' фoрмyвaння, у 41,7 % - вш то-внiстю склався, а у 1S,9 % - цей симптoм дoмiнyвaв (табл.1).

У тoй час у мoлoдиx фaxiвцiв експериментaльнoï групи були iншi пoкaзники: у 50,7 % вчитетв цей симп-тoм не склався, а у 49,3 % вш тшьки складався. Тoбтo група вчителiв, яка не викoристoвyвaлa зашби сагоре-гуляци, мала висoкий рiвень тривoги та депресп.

Наступний симптом ще1" фази «зaгнaнiсть у клику» у дoслiджyвaниx групи кoнтрoлю був бiльш вира-женим, шж у фaxiвцiв експериментaльнoï групи. Так, у 20,S % групи кoнтрoлю вiн не склався, а в експери-ментaльнiй грyпi у 64,2 % дoслiджyвaниx. Симптом, щo складався був у 19,1% в кoнтрoльнiй груш та у 35,S % - в експериментальнш. У вчителiв кoнтрoльнoï групи у 43,3 % цей симптом склався, а у 16,6 % став дoмiнyвaги. Ц данш вказують на нaявнiсть у дoслi-джyвaниx кoнтрoльнoï групи пoчyття зaгнaнoстi, без-пoрaднoстi у свoïй прoфесiйнiй дiяльнoстi.

Cимптoм «невдoвoленiсть сoбoю» на 100 % не склався у фaxiвцiв експериментaльнoï групи. Це oзнa-чае, щo цi люди зaдoвoленi сoбoю та свoeю рoбoтoю в якoстi вчителя фiзичнoï культури. В кoнтрoльнiй груш у 17,S % дoслiджyвaниx симптoм не склався; симптом, щo складаеться був у 3S,1 %, а у 43,2 % вш був товшстю складеним. Тoбтo, у вчителiв кoнтрoльнoï групи яскрaвo прoявленa незaдoвoленiсть викладаць-кoю дiяльнiстю. Hoкaзники симптoмy «переживання псиxoтрaвмyючиx oбстaвин» aнaлoгiчнi пoпереднiм токазникам (рис.1).У представник1в експерименталь-нoï групи не склався у 64,4 %, точав складатися у 35,6 %. В кoнтрoльнiй грyпi третина фaxiвцiв емoцiйнo пе-реживають псиxoтрaвмyючi oбстaвини.

Отримaнi дaнi свiдчaгь прo те, щo мoлoдi вчителя з групи кoнтрoлю в свoïй трyдoвiй дiяльнoстi вщчу-вають суттеву псиxoемoцiйнy напругу. Представники експериментaльнoï групи дoсить нетогато справля-ються з емoцiйнoю напругою, щo е резyльтaтoм вщ-прaцьoвaнoгo меxaнiзмy псиxoлoгiчнoгo зaxистy.

Друга фаза «Резистенц1я» - центральна в ^o^d рoзвиткy стресoрниx реaкцiй. Перший симптом «неа-декватне вибiркoве емoцiйне реагування» у дoслiджy-

вaниx експериментaльнoï групи не склався у 50,S %, а складаеться у 49,2%. У той час у фaxiвцiв кoнтрoльнoï групи симптом склався у 13,1 %, складаеться у 29,0%, а склався у 57,0 % (табл. 1). %бто пoлoвинa вчителiв з групи, де не виюристовували притоми сaмoрегyляцiï. мали неaдеквaгнi емoцiйнi реакци.

Cимптoм «емoцiйнo-мoрaльнoï дезoрieнтaцiï» у мoлoдиx фaxiвцiв експериментaльнoï групи не склався у 65,6 %, склався у 36,1 %. В кoнтрoльнiй груш у 11,7 % дoслiджyвaниx симптом не склався, у 36,7 % - складаеться, товшстю склався у 51,6 %. ^бТО; бшьш пoлoвини мoлoдиx фaxiвцiв дaнoï групи мали емoцiйнo-мoрaльнy дезoрieнтaцiю. Анaлiз токазнишв симптoмiв «рoзширения сфери екoнoмiï емoцiй» та «редукц1я прoфесiйниx oбoв'язкiв» токазав, щo бiльш третини oптaитiв з групи кoнтрoлю слaбo керують свoïми емoцiйними реакщями, не вмiють дoзyвaги та екoнoмнo витрачати енергетичнi ресурси та мають не пoвне уявлення прo свoï прoфесiйнi oбoв'язки.

Третя фаза «Виснаження» мае 4 симптоми. Перший з ниx «емoцiйний дефiцит» у пoлoвини представ-нишв експериментaльнoï групи не склався (у 52,3 %), а в 47,7 % фaxiвцiв цей симптoм такий, щo складаеться (табл. 1). Bчителi кoнтрoльнoï групи у реaкцiяx псиxoлoгiчнoгo зaxистy не мoгли тов^^нто регулю-вати свoï емoцiйнi прoяви.

Cимптoм «емoцiйнa вiдстoрoненiсть»серед ornará експериментaльнoï групи у 66,1 % не склався, а в 33,9 % був на еташ фoрмyвaння. В кoнтрoльнiй груш у 19,5 % вш не склався, складаеться у 41,4 %, а склався швшстю у 39,1%. Анaлiз симптому «oсoбистiснa вiдстoрoненiсть» пoкaзaв, щo великий вiдсoтoк дoслi-джyвaниx кoнтрoльнoï групи мали в свoïx псиxiчниx реaкцiяx емoцiйнy та oсoбистiснy вiдстoрoненiсть. кoтрa негaгивнo впливае на ефектившсть зaxисниx реaкцiй при рiзнoгo рoдy напруги псиxiки.

Cимптoм «псиxoсoмaгичнi та псиxoвегетaгивнi пoрyшення» в кoнтрoльнiй груш вчителiв не склався у 5,4%, складаеться у 66,9%, у 27,7% - склався. При цьoмy у S3,6 % вш не склався, а у 16,4 % - складаеться. Зрoзyмiлo, щo у дoслiджyвaниx експериментaльнoï групи псиxoсoмaгичниx та псиxoвегетaгивниx тору-шень бyлo значто менше, нiж у ïxнix юлег з кoнтрoль-нoï групи. Фаза «Виснаження» токазала, щo к1льк1сть мoлoдиx фaxiвцiв кoнтрoльнoï групи мали псиxoемo-цiйне виснаження в свoïй трyдoвiй дiяльнoстi.

Анaлiзyючи в цiлoмy вс пoкaзники пo фазам син-дрoмy емoцiйнoгo вигoрaния слiд пiдкреслити, щo то-казники дoслiджyвaниx кoнтрoльнoï групи вказують на слабшсть зaxисниx псиxoемoцiйниx меxaнiзмiв.

З метoю перевiрки впливу прийoмiв сaмoрегyляцiï на мoбiлiзyючi кoмпoненти псиxiки мoлoдиx фaxiвцiв були вишристанш анкети «CУHОC-S».

Як пoкaзaли даш, мoбiлiзyючi кoмпoненти у дo-слiджyвaниx, як1 займалися сaмoрегyляцieю за рш прoфесiйнoï дiяльнoстi зрoстaють з 63 бaлiв дo 93 ба-лiв. У тoй же час кoмпoненти демoбiлiзyючi псиxiчнi функцй' зменшились ввд 39 дo 14 бaлiв(Рис.1).

Moлoдi фaxiвцi, як1 не викoристoвyвaли притоми сaмoрегyляцiï, нaприкiнцi пiврiччя мали дoстaгньo висoкий рiвень пoкaзникiв мoбiлiзyючиx кoмпoнентiв

Таблиця 1.

Данi по фазам «Напруга», «Резистенцiя», «Виснаження» у представниюв контрольног та експериментальног груп

Група Симптоми «вигорання» Сума показникш симптомш

Напруга Фаза напруги

Тривога та депре^я «Загнатсть у клтку» Невдоволетсть собою Переживання психотравмуючих обставин

К 12,7 ** 12,0** 11,8** 10,2** 46,7±

Е 7,3* 5,6** 4,6* 5,9* 23,4 -

Резистенщя Фаза резистенцп

Неадекват-не вибгркове емоцшне реагування Емоцшно-моральна дезорieнтацiя Розширення сфери економИ емоцт Редукцiя професшних обов 'язюв

К 10,7** 12,0** 12,3** 11,6** 46,6±

Е 6,1* 6,1* 5,5* 6,3* 24,0-

Виснаження Фаза виснаження

Емоцтний дефщит Емоцшна вiдстороненiсть Особистiсна вiдстороненiсть Психосоматичш та психовегета-тивш порушення

К 12,2* 12,8** 13,3** 13,0** 51,3±

Е 6,5* 5,9* 6,3* 6,7* 25,4-

Приметка: *- симптом, Що не ск^вся; **- симптом, що складаеться;

***- симптом, що склався;- - фаза, яка не сформувалась; ± - фаза, яка на стадй формування; + - фаза, яка була сформована.

бал

100 80 60 40 20 0

/ 1

У 1

/ А л

У У А

/

Моб1л1зуючи компоненти

Демоб1л1зуючи компоненти

□ 6 мюяцю □ 12 мюяц1в

Рис.1. Дат про спiввiдношення мобШзуючих та демобШзуючих компонентiв психiки вчителiв ф1зично1 культури експериментальног групи.

бал

100 /

80 . /

60 . /

40 .

20 .

0

Ж

¿1

Моб1л1зуючи компоненти

Демоб1л1зуючи компоненти

□ 6 мюяцв □ 12 м1сяц1в

Рис.2. Дан про спiввiдношення мобШзуючих та демобШзуючих компонентiв психiки вчителiв фьзично! культури контрольног групи.

Таблиця 2.

Поргвняльт дат про мобглгзуючи та демобшзуючи компоненти у студентгв та вчителгв ф1зично'1 культуры

Студенти Вчителi фiзичноl культури (молодi фахiвцi)

Мобшзуючи компоненти Демоб1л1зуючи компоненти Мобшзуючи компоненти Демобшзуючи компоненти

а б а б в г в г

65 86 34 21 63 93 39 14

Приметка: а - початок семестру; б - кшець семестру;

в - тсля 6 мсящв; г - тсля 12 мгсящв.

(53 бали), але наприкшш року вони зменшилися до 24 балiв, а демобшзуючи компоненти , навпаки, збОль-шилися з 57 до 88 балiв (рис.2).

Таким чином, можна констатувати, що попередне навчання та використання прийомiв i методiв само-регуляцп в пракгичнiй дiяльностi вчителiв фОзично! культури, забезпечуе оптимiзацiю 1'хшх психiчних функцiй, створюе умови для проявлення психiчного спокою, вщчуття сили та енергп.

Проведений аналiз даних мобшзуючих та демобь л1зуючих компонентiв у студенпв та молодих фахОв-шв виявив, що використання саморегуляци у груш вчител1в надало бiльш дшовий вплив на мобiлiзацiю 1хньо1 психики до трудово! дiяльностi, нiж у студенпв (Табл. 1).

Отриманi данi свiдчать про те, що використання прийомiв саморегуляци вчителями фОзично! культури ефективно та мотиващя використання методiв саморегуляци вчителями бiльш усвщомлене, нiж у студенпв. Молодi фахiвцi, яш засво1ли методи саморегуляци у студентсьш роки та використовували 1'х у сво1й практичнiй д1яльносп, оволодши ними краще, шж студенти.

Висновки:

1. Використання методОв саморегуляци студентами в процеа навчання сприяе зберОганню бшьш стабшьного психоемоцшного стану, забезпечен-ню психолопчного захисту вщ психотравмуючих факторОв та усшшносп в сво1'й трудовш д1яльносп.

2. Усвщомлене використання методОв та прийомОв саморегуляци вчителями фОзично! культури сприяе збшшенню показнишв мобшзуючих компонентов психОки, що створюе умови для проявлення психОчного спокою, ввдчуття сили та енерги.

ПодальшI досл1дження передбачаеться провести в напрямку вивчення шших аспекпв впливу методОв саморегуляци на формування особистосп майбутнього вчителя фОзично! культури.

Лпература:

1. Зубченко Л.В. Психолого-педагогическая характеристика процесса становления преподавателя физического воспитания и спорта / Л.В.Зубченко, А.Р. Кирилаш // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фОзичного виховання \ спорту. -Харюв-Донецьк, 2005. - № 22. - С. 33-35.

2. Ильин Е.П. Психология физического воспитания / Е.П. Ильин. -М.: Наука, 1987. - 375 с.

3. Косырев В.П. Диагностика профессионально-педагогической подготовки студентов инженерно-педагогических специальностей / В.П. Косырев // Новые формы и технологии обучения в системе непрерывного сельскохозяйственного образования: Сб. науч. тр.МГАУ - М., 1993. - С. 16-21.

4. Лысенко Е. Е. Роль обыденного сознания при изучении психологии / Е.Е.Лысенко // Новые формы и технологии обучения в системе непрерывного сельскохозяйственного образования: Сб. науч. тр. МГАУ. - М., 1993. - С. 71-80.

5. Митина Л.М. Учитель как личность и профессионал: психологические проблемы / Л.М.Митина. - М.: Дело, 1994. - 215 с.

6. Мильруд Р.П. Формирование эмоциональной регуляции поведения учителя / Р.П. Мильруд // Вопросы психологии. - 1987. - № 6. - С. 92-111.

7. Фидельский В.В. Теория и практика подготовки будущих учителей к физическому воспитанию учащихся: автореф. дис. д. пед. наук / В.В.Фидельский. - М., 1993. - 40 с.

Надшшла до редакци 09.11.2009р.

Ровний Анатолш Степанович Голенкова Юл1я Валеривна sport2005@bk.ru

Фiзичнi здiбностi дiвчаток 7-8 poKiB pi3Horo соматотипу

Рябченко В.Г.

Черн1г1вський державний педагог1чний ун1верситет мет Т.Г. Шевченка

Анотацп:

Основним принципом здшснення фiзкультурно-оздоровчих занять е диференЦiйоване застосування за-собiв i методiв фiзичноí культури. Диференцаця базуеться на зна-ннях Ыдивщуальних можливостей однорiдних за морфоруховим станом груп. Проте вщомих з дано' проблеми обфунтованих рекомен-дацм ще недостатньо. Вiдсутня ш-формаця про особливостi фiзичних здiбностей дiвчаток 7-8 рокiв рiзних соматотипiв. Найбшьш поширени-ми соматотипами серед школярок 7-8 рокiв е м'язово-торакальний (МТ) - 35%, торакально-м'язовий (ТМ) - 23%, дигестивно-м'язовий (ДМ) - 12% i м'язовий (М) - 12%. М тип - найбшьш сильний, ТМ тип - найбшьш витривалий, МТ тип -найбшьш швидкюно-силовий.

KnK>40Bi слова:

соматотип, ф/зичн/ зд/бност/, di-вчатка, 7-8 рокв

Рябченко В.Г. Физические способности девочек 7-8 лет разного соматоти-

па. Основным принципом осуществления физкультурно-оздоровительных занятий есть дифференцированное применение средств и методов физической культуры. Дифференциация базируется на знаниях индивидуальных возможностей по морфооднородных двигательному состоянию групп. Однако известных по данной проблеме обоснованных рекомендаций еще недостаточно. Отсутствует информация об особенностях физических способностей девочек 7-8 лет разных соматотипов. Наиболее распространенными соматотипами среди школьниц 7-8 лет есть мышечно-торакальный (МТ) - 35%, торакально-мышечный (ТМ) - 23%, диге-стивно- мышечный (ДМ) - 12% и мышечный (М) - 12%. М тип - наиболее сильный, ТМ тип - наиболее выносливый, МТ тип - наиболее скоростно-силовой.

соматотип, физические способности, девочки, 7-8 лет.

Riabchenko V.G. State and interaction of somatic and movable development of girls at the age of 7 to 8.

The basic principle of athletic health employments realization is differentiated application of facilities and methods of physical culture. Differentiation is based on individual possibilities of group's morphomotive state knowledge. However the grounded recommendations known on this issue is not enough. The information about physical capabilities features of 7-8 years old girls is absent. The most representative somatotypes among girls at the age 7 to 8 are musculothoracal type MT (35%), thoracal and muscular type TM (23%), digestive and muscular type DM (12%) and muscular type (12%). M type is the strongest; TM type is the most enduring. MT type is the most repaid and strong.

somatic type, movable qualities, girls, the age 7 to 8.

Вступ.

Неухильне збшьшення числа школярiв з вщхи-ленням у сташ здоров'я обумовлюе продовження дослвджень, присвячених науковому обгрунтуванню безпечних i ефективних параметртв фiзкультурно-оздоровчих занять.

На думку ряду авторiв [1, 6 та ш.], щоб досягнути результата у полшшеш фiзичного здоров'я шдроста-ючого поколшня потрiбнi принципово новi технологи, яш мають вщповщати шдиввдуальним особливостям тих, хто займаеться, максимально ефективно реаль зувати !хш схильносп та здiбностi. Програмування фiзкультурно-оздоровчих занять для школярiв мае грунтуватися на адекватних методах педагопчного контролю та рацюнальних параметрах занять.

Реалiзацiя принципу шдиввдуалОзацп в процей фiзкультурно-оздоровчих занять сьогодш все бОльше усвщомлюеться як проввдний науково-методичний напрямок. Останнiй передбачае врахування не тiльки статево-вiкових закономiрностей розвитку оргашзму, а й iндивiдуальних можливостей однородних за морфоруховим станом груп [2]. Насамперед, це стосуеть-ся диференщаци засобiв О методiв фОзично! культури.

Проте, незважаючи на те, що накопиченi числен-ш данi про вплив фОзичних вправ на органiзм школярОв, й до цього часу недостатньо розроблеш аспекти регламентаци рухово! активносп, визначення дифе-ренцшованих параметров фОзкультурно-оздоровчих занять. Розробка основ програмування фОзкультурно-оздоровчих занять дОвчаток 7-8 рошв з урахуванням фОзичних здОбностей !хнього соматотипу дозволить ефектившше здшснювати диференцшований пвдхщ.

У даному дослщженш вибОр соматотипу як кри-терш диференщаци дОвчаток 7-8 рошв пояснюеться його генетичною обумовлешстю [1], реальною мож-ливютю впровадження в процес занять фОзичними вправами [6] та недослвджувашстю в учшв молодшо-го шильного вОку.

I© Рябченко В.Г., 2009

Вибор для дослвдження дiвчаток 7-8 рошв зумовле-ний тим, що, по-перше, довчатка пропускають на 9 % больше навчальних дшв через хворобу, нож хлопчики [1] о, по-друге, на водмшу вод аналопчного воку хлопчиков, у них, зпдно з теороею сенситивних перюдов [4], бшьш сприятливо фозюлопчш передумови для ре-алозаци фозичних здобностей.

Стаття е складовою частиною планово! науково-дослодно! роботи 1нституту фозичного виховання та спорту Нащонального педагопчного утверситету iменi М.П. Драгоманова «Диференцшоване фозичне виховання учшв загальноосвггшх шкш», а також складовою Зве-деного плану науково-дослодно! роботи у галузо фозич-но! культури о спорту на 2006-2010 рр. за темою 3.1.6.1 п «Оргатзацшно-педагопчт особливосп фозичного ви-ховання дотей молодшого школьного воку в умовах школ розного типу» (№ держ. Реестраци 0105U008191).

Мета, завдання роботи, матерiал i методи.

Завданням роботи було вивчити вплив соматоти-полопчних вщмшностей на ровень прояву фозичних здобностей у довчаток 7-8 роков.

Методи досл1дження: антропометроя (для визначення соматотипу) та педагопчне тестування (для визначення ровня прояву фозичних здобностей).

Оцшка соматотипу довчаток була проведена за методикою С. С. Дарсько! [5] в нашш (соматометричнш) модифокацо!.

На даний час наукова оцшка соматотипу дотей молодшого школьного воку залишаеться скотчною (возуальною), а отже суб'ективною. Це гальмуе вико-ристання соматотипу, наприклад, при обгpунтуваннi диференщаци засобов о методов фозичного виховання. Соматометричний вароант включав замори кост-кового (ширину зап'ястку, локтя, колона та шсточки), м'язового (обхват плеча, стегна та гомшки) та жирового (товщину жирово! складки под лопаткою, на плечо, живоп та стегш) соматичних компонентов. В усох

випадках бралось до уваги середне арифметичне зна-чення. В дослщжеш брали участь 492 школярки.

Зашри здшснювались за допомогою калшера, сантиметрово! стрГчки та толстотного циркуля. При ощнщ розвитку м'язового компоненту додатково вра-ховувались динамометричш показники (сила м'язГв-розгиначГв тулуба, згиначГв плеча О кисп).

Для переводу стоматоскошчно! оцшки соматич-них компонентов у вщповщш метричш меж1 був ви-користаний статистичний розподш за середньоква-дратичним вщхиленням (для м'язового О шсткового компонентов) О метод перцентилГв (для жирового компоненту). Шдставою для вибору першого чи другого статистичних методГв була вщповщшсть вибГркових даних закону Гауса.

Результати дослщження.

В результат з'ясування тшо будови дГвчаток 7-8 ро-шв, крГм «чистих», була виявлена значна шльшсть школярок, що мали ознаки сумГжних титв. Найбшьш по-казними серед них е мязово-торакальний (МТ) - 35%, торакально-мязовий (ТМ) - 23%, дигестивно-мязовий (ДМ) - 12% та м'язовий (М) - 12% соматотипи.

ВибГрки школярок астено!дного, торакального, астено1дно-торакального, торакально-астено1дного, ди-гестивного та м'язово-дигестивного соматотипОв визна-ченО в межах вОд 0,7 до 4,5%, тобто е непрезентативними Г тому в подальших дослГдженнях не брали участь.

Соматоскотчна характеристика ТМ, МТ, М I ДМ соматотитв наступна.

ТМ тип: грудна клгтка цилГндрична, ешгастраль-ний кут прямий. Це тип вузько1' будови з середньою шириною плечей О тазу. Спина пряма, Онколи з висту -паючими лопатками. Живгт прямий. Нижш шнщвки довп та прямГ, кисп та стопи видовжено! форми. У дОтей ТМ типу будови тОла кОстки помОрнО, наближенО до тонких. 1х маса тша нижча за загальногруповГ показники. Жировщкладення помГрне. М'язовий компонент мае показники вищО за середнО.

МТ тип: для цього типу будови тша характерним е скелет вище середньо! масивностг Грудна клгтка ци-лОндрична, округла, одного дОаметра за всОею довжи-ною. Спина, живгт та ноги прямг М'язовий компонент розвинутий досить добре, тонус м'язГв високий. Жировий компонент помОрний та рОвномОрний.

М тип: це дГти з пропорцшним тшом, вщносно широкими плечами та вузьким тазом. Етгастральний кут, спина й живОт прямО. Для нього характерний масивний скелет з чОтко вираженими епОфОзами, середне жировОд-кладення Г добре розвинений м'язовий компонент.

ДМ тип: це кремезш дгти зГ значним жировщкла-денням. У них широка, вкорочена грудна клгтка з тупим етгастральним кутом. Широш плечГ й таз, живгт опуклий. Ддти цього типу мають крупш к1стки Г часть ше за все шс-подабт нижш шнщвки. М'язовий компонент розвинутий на рОвнО вище середнього.

Для оцОнки рОвня прояву фОзичних здОбностей у школярок 7-8 рокОв були використанО тести, що про-йшли перевГрку на аутентичность. 1х порГвняльна характеристика у представникОв рОзних соматотипОв наведена у таблицО.

М'язова сила.

АбсолютнГ показники згиначГв кистГ дГвчат М типу вище за середньогруповГ на 35,8% (Р<0,01). Вони ж

перевершили дат ТМ на 37%, а МТ Г ДМ титв будови тша на 24,1 и 17,3% вщповщно. ПодГбне вГдмГчено й при порОвняннО показникОв м'язОв-згиначОв плеча О роз-гиначОв тулубу. У ТМ типу результати були нижче за середньогруповГ на 10,5%, а у МТ вщповщали 1м. ДМ тип мае вщносну перевагу над середньогруповими да-ними (Р>0,05). Ддвчата М типу, як Г в попередньому випадку, достовГрно (Р<0,05) перевищували не тшьки середньогруповО, але й данО Онших соматотипОв.

Силова витривал1сть.

Результати пОдтягування у висО лежачи дОвчат ТМ типу будови тОла знаходяться на рОвнО середньогрупо-вих. МТ О М типи перевершують середньогруповО данО на 20 О 40%, а ДМ тип показуе результати, що вОдрОз-няються вОд середньогрупових та Онших соматотипОв у межах 40-100% (Р<0,01).

Витривал1сть до роботи аеробног спрямованостг.

Пщ час бГгу з 60% штенсивнютю вщ максимально! найкращий результат був показаний школярками ТМ типу, що перевищив середньогруповий на 19,2%. Дь вчата МТ типу, навпаки, досягають показникОв нижче середнього рГвня (на 3,8%), а М типу - на 11,5%. Особливо низькО показники виявленО у дОвчат ДМ типу. Вони поступилися сво1'м однолГткам в середньому на 23,1%.

Швидтсна витривал1сть.

Пщ час бГгу з штенсивнютю 90% вщ максимально! дГвчата ДМ типу будови тша суттево (Р<0,05) вщста-ють вщ шших соматотитв. У ТМ, МТ Г М титв показники швидшсно! витривалосп однозначно

Швидтсно-силовг якости

РГвень !х прояву визначався пщ час виконання вправ стрибкового характеру (стрибшв уверх з мюця, стрибкОв у довжину з мОсця О багатоскокОв). В двох тестах (стрибках уверх з мюця та багатоскошв) значно кращО результати виявленО у дОвчат МТ соматотипу. У стрибках у довжину з мОсця найбОльшО показники зафжсоваш у школярок М типу (Р<0,05). У вах ви-падках дОвчата ДМ будови тОла демонструють гОршО результати, а школярки ТМ типу - промОжнО.

Швидтсть.

Для оцОнки рОвня прояву бистроти були використа-нО бОг на мОсцО в максимальному темпО впродовж 5 с та «човниковий» би- 3x10 м. У першш вправГ школярки ТМ О МТ типОв показують результати рОвнО середньо-груповим, а М О ДМ - гОршО на 5 О 10% вОдповОдно (вОд-мшносп недостовГрш). Пщ час бГгу 3x10 м школярки дослГджуваних соматотитв показали результати ниж-чО за середньогруповО. ДОвчата ТМ типу вОдстали на 8%, школярки МТ, М Г ДМ титв вщповщно на 10,11 Г 16%. ДостовГрних вщмшностей як мГж соматотипами, так О з середньогруповими даними не виявлено.

Висновки.

Таким чином, результати дослОдження сомато-типолопчного стану дГвчаток 7-8 рошв (загалом 492 особи) засвщчують, що 35% з !х числа належать до м'язово-торакального, 23% до торакально-м'язового, 12% до дигестивно-м'язового Г 12% до м'язового титв. Представники астенощного, торакального, астено1дно-торакального, торакально-астено!дного, м'язово-дигестивного О дигестивного типОв визначенО в межах вОд 1 до 4%, тобто статистично не показнО О тому в подальших дослОдженнях участО не брали. ЗО-

Таблиця

Показники фгзичних 3di6mcmeu dieuamoK 7-8 poKie pi-зного соматотипу

Соматотип М G Соматотип M G

1 2 3 4 5 6

Динамометрiя м'язiв-згиначiв кисп, кг Стрибок в довжину з мюця, см

ТМ 8,0 0,78 ТМ 103 6,22

МТ 9,0 1,02 МТ 107 5,85

М 11,0 0,79 М 114 6,81

ДМ 9,6 0,78 ДМ 94 5,96

Динамометрiя м'язiв-згиначiв плеча, кг Бп на мющ з штенсившстю 60% вщ макс., с.

ТМ 11,4 1,56 ТМ 31 1,83

МТ 13,2 1,78 МТ 25 3,08

М 14,3 1,31 М 23 2,82

ДМ 13,5 1,30 ДМ 20 2,33

Динамомет^я м'язiв-розгиначiв тулуба, кг Метання набивного м'яча (вага 1 кг), см

ТМ 22,7 3,11 ТМ 148 5,03

МТ 24,8 3,31 МТ 150 6,03

М 28,3 2,88 М 180 5,60

ДМ 27,0 3,89 ДМ 170 4,80

Бп 5 с на мюш в макс. темт, кроки Багатоскоки (2х4 кроки), м

ТМ 20 2,72 ТМ 9,2 0,28

МТ 20 2,54 МТ 9,5 0,40

М 19 1,05 М 9,3 0,31

ДМ 18 2,07 ДМ 8,8 0,28

Човниковий бп (3х10), с Пштягування у вий лежачи, разiв

ТМ 10,8 0,18 ТМ 10 0,30

МТ 11,0 0,18 МТ 12 0,25

М 11,1 0,26 М 14 0,30

ДМ 11,6 0,25 ДМ 6 0,26

Стрибок вверх з мюця, см Бп на мющ з штенсившстю 90% вщ макс., с

ТМ 21 2,35 ТМ 18 0,18

МТ 25 3,07 МТ 18 0,18

М 23 3,78 М 18 0,18

ДМ 18 2,78 ДМ 16 0,15

ставлення рГвня прояву фiзичних здiбностей дiвчаток 7-8 рошв рiзних соматотипiв i3 середньовiковими зна-ченнями показало, що кожна соматотиполопчна гру-па демонструе 1х своерщним чином. Так, школярки М типу мають достовiрну перевагу перед одноликами, але iншиx соматотипiв, за динамометричними показ-никами та силовими тестами, а школярки ТМ i МТ ти-пiв - у витривалосп та швидшсно-силовими якостями вiдповiдно. Займаючи провiднi позицп у виявленнi одних рухових якостей, та чи шша група суттево ввдстае у виявленш шших. Складно вдаються школяркам ТМ типу вправи, що вимагають прояву сили; М типу - ви-тривалостi; ДМ типу - швидшсно-силового характеру; силово! та аеробно! витривалостi.

Особливосп взаемодй' соматотипологiчного та рухо-вого розвитку д1вчат 7-8 роив можуть бути взяп за основу подальших до^джень з розробки диференцшованих програм фОзкультурно-оздоровчих занять з метою ефек-тивно! реалОзаци шдиводуального подходу. Це надасть можливють суттево покращити технологтю ФОзичного виховання та рiвень ФОзичного здоров'я школярок.

Лпература:

1. Андреева Е.В. Программирование физкультурно-оздоровительных занятий девочек 12-13 лет: автореф. дис. канд. наук по физ. восп. и спорту: спец. 24.00.02 «Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения» / Е.В. Андреева. - Киев, 2001. - 22с.

2. Арефьев В.Г. Методика викладання ф1зично1 культури в шкт / В.Г. Ареф'ев. - К.: 1СДО, 1995. - 134с.

3. Арефьев В.Г. Ф1зична культура в школ! (молодому спещалюту) / В.Г. Арефьев, Г.А. Сдинак. - Кам'янець-Под.: Абетка-Нова, 2007 - С.141-143.

4. Гужаловский А.А. Проблема «критических» периодов онтогенеза и ее значение для теории и практики физического воспитания / А.А. Гужаловский.//Очерки по теории физической культуры -М.: ФиС., 1984.- С.211-224.

5. Дарская С.С. Техника определения типов конституции у детей и подростков / С.С. Дарская. - М.: 1975.-56с.

6. Теор1я та методика ф1зичного виховання / За ред. Т.Ю. Круцевич - К.: Ол1мшйська лггература, 2008. - С. 350-371.

7. Федотова Т.К. Влияние фактора конституции на темпы развития школьников / Т.К. Федотова. //Новые исследования по генетике развития человека. - М.: 2007. - С. 67-71.

8. Кротов Г.В. Диференцшований шдхщ до програмування розвитку рухових зд1бностей д1вчат початково! школи / Г.В. Кротов. // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми ф1зичного виховання i спорту. - Харюв, 2008. - №5.- С. 71-74.

9. Серпенко Л.П. Тестування рухових зд1бностей школяр1в / Л.П. Серпечко. - К.: Ол1мшйська лггература, 2001. - 439 с.

Надшшла до редакцп 02.10.2009р.

Рябченко Вжтор Григорович nstepashka@ukr.net

Лггня педагопчна практика як 3aci6 пiдготовки майбутшх

• 1 • •• 1 • •• учителш фiзичноl культури до фi3культурно-оздоровчоl

роботи з учнями (50-70-Ti рр. ХХ ст.)

Рядинська I.A., Санжаров В. А.

Харювський нацюнальний педагогiчний yuieepcumem ÎMem Г. С. Сковороди

Анотацп:

Систематизовано теоретичн питания подготовки майбутшх учител1в ф1зичноТ культури у вищих педагог1чних закладах Украши. Узагальнено досв1д практично! подготовки учите-л1в позаурочноТ фшультурно-оздоровчоТ та спортивно-масово! роботи з учнями. Показано напрямки роботи з учнями пщ час проведення л1тньоТ практики в п1онерських таборах. У табор1 студенти проводили комплекси ран-ково! г1мнастики з музичним супроводом, рухлив1 1гри, народы I сучасн танц1, заняття у спортивних секц1я.

Ключовi слова:

студент, педагогчна практика, фiзична культура, по-закласна робота.

Рядинская И.А., Санжаров В.А. Летняя педагогическая практика как средство подготовки будущих учителей физической культуры к физкультурно-оздоровительной работе с учениками (50-70-е гг. ХХ ст.). Систематизированы теоретические вопросы подготовки будущих учителей физической культуры в высших педагогических заведениях Украины. Обобщен опыт практической подготовки учителей для внеурочной физкультурно-оздоровительной и спортивно-массовой работы с учениками. Показаны направления работы с учениками во время проведения практики в пионерских лагерях в летнее время. В лагере студенты проводили комплексы утренней гимнастики с музыкальным сопровождением, подвижные игры, народные и современные танцы, занятия в спортивных секция.

студент, педагогическая практика, физическая культура, внеклассная работа.

Ryadinskaya I.A., Sanzharov V.A. Summer teaching practice as a means of training future teachers of physical culture to health-improving work with pupils (50-70-ies of XX century). The theoretical questions of preparation of future teachers of physical culture are systematized in higher pedagogical establishments of Ukraine. Experience of practical preparation of teachers is generalized for extracurricular to athletic-health-improvement and sporting mass work with students. Work assignments are rotined with students during the leadthrough of practice in pioneer camps in daylight saving time. In a camp students conducted the complexes of morning gymnastics with musical accompaniment, mobile games, folk and modern dances, employments in sporting section.

student, pedagogical practice, physical culture, extracurricular work.

Вступ.

Орieнтацiя вищо! педагопчно1 освгти Украши на досягнення вщповщносп стандартам европейсько! системи освгги вимагае пошушв оновлення змюту форм i методiв подготовки майбутшх учителiв, у тому числО й у галузо фозично! культури i спорту. Протягом останшх роков прогресуе негативна тенденшя, яка ха-рактеризуе попршення здоров'я i фОзично! тдготов-леносп молодо Практика подтверджуе той факт, що понад половини учшв загальноосвишх навчальних закладОв мають незадовшьну або досить низьку фь зичну подготовку. Уряд Украши, зважаючи на актуальность проблеми збереження та змщнення здоров'я под-ростаючого поколшня, вже зробив певш кроки щодо ïï виршення засобами фОзичного виховання, яке мае за мету: сформувати в учшв стойку мотивацш до бережливого ставлення до свого здоров'я; до досягнення високого ровня фiзичноï шдготовленостц розвитку фОзичних i психОчних якостей; творчого використання засобОв фiзичноï культури в оргашзаци здорового способу життя.

Одним з вагомих напрямов виршення проблеми збереження й змоцнення здоров'я тдростаючого по-колОння е вдумливе осмислення надбань минулого, об'ективна оцшка Осторичних реалОй, вивчення теоре-тичних одей та досвОду у галузО подготовки майбутнОх учителОв фОзично! культури. Звернення до друго1' половини ХХ столитя детермОноване суттевими здобут-ками у творчому подходо до подготовки цих учителов до позаурочно! роботи з учнями.

Окремо аспекти подготовки студентов факультетов фОзично1' культури до позакласно1 та позашкiльноï

© Рядинська I.A., Санжаров В.А., 2009

спортивно-масово1 i фОзкультурно-оздоровчо1' роботи з учнями пОд час педагопчно1' практики висвилювали-ся в кандидатському дослоджент Ю. Янсона [7].

Ц питання також аналОзувалися у сталях укран-ських i росшських фахОвщв A.I. Бобк1на [2], О.В. 1гна-тьева [3], A.I. Масюка [4], К.Г. Некрасова i В.В. Чечет [5], Б.А. Сироткшо1' [6] та Он.

У статтях дослщники висвилювали власний досвОд органОзацй' та проведення позакласно1' й позашкшь-но1' роботи з фОзичного виховання в ходО педагогОчно1 практики зО студентами факультетОв фОзичного виховання, аналОзували ïï структуру та змОст, дали практично рекомендаци щодо ïï покращення.

Робота виконана згодно з планом НДР Харшвсько-го нацюнального педагогОчного унОверситету Омеш Г.С.Сковороди.

Мета, завдання роботи, матер1ал i методи.

Мета cmami - систематизувати теоретичш питання й узагальнити досвод практичноï подготовки майбутнОх учителОв фОзично].' культури у вищих педаго-пчних закладах Украши до позаурочноï' фОзкультурно-оздоровчоï та спортивно-масовоï роботи з учнями шд час проведення линьо].' практики в пОонерських таборах (50-70-т0 рр. ХХ ст.).

Результати дослiдження.

НайбОльш впливовою для набуття навичок орга-нiзацiï фiзкультурно-оздоровчоï' роботи майбутнОх учителОв фОзично].' культури у 50-70-п рр. була лОтня практика в пОонерських таборах. ОсобливОстю цОе1 практики була необхОднОсть перебувати зО школярами з ранку до вечора, проводячи на протязО дня рОзнО за змОстом та формою фОзкультурно-оздоровчО та спортивно-масовО заходи.

Завданням тако! форми роботи було змщнен-ня здоров'я дгтей через багатогранш можливосп фОзкультурно-оздоровчо! роботи; прищеплення любо-вО та потреби до занять фОзичними вправами у повсяк-денному житп; ознайомлення через засоби туризму з навколишшм середовищем та практичними навичка-ми поведшки у природних умовах, залучення до занять у спортивних секц1ях тощо.

Знання, вмшня та навички щодо особливостей оргашзаци фОзкультурно-оздоровчо! роботи у шо-нерському табор^ майбутш учителО отримували на практичних заняттях з курсу педагопки, психологи, ТМФВ, спортивно-педагопчних дисциплш та тд час навчальних занять на спортивно-табОрних зборах, де студенти самО навчались у схожих природних умовах, як могли бути зразком для оргашзаци фОзкуль-турно! оздоровчо! роботи з дгтьми. Поряд з цим, як завершальний етап тдготовки студенпв до роботи у шонерських таборах для студенпв факультепв фОзич-ного виховання проводився Онструктивний навчально-методичний збОр.

ЗгОдно архОвних даних, вдосконалення змОсту лОт-ньо! педагопчно! практики було предметом обгово-рення кафедрами, якО вОдповОдали за органОзацОю цОе! практики. Так, викладачО кафедри педагопки Харшв-ського державного педагопчного шституту Ом. Г. С. Сковороди, визначали, що практиканти вОдчувають труднощО при органОзацО! дитячого колективу, мають недостатнО знання та вмОння щодо залучення дОтей до занять цОкавими й захоплюючими справами; пОдкрес-лювали, що студенти-практиканти не мають належно-го досввду у проведенш рухливих пор, в оргашзаци художньо! самодОяльностО, не вмОють органОзовувати масовО танщ та шсш тощо, що вказуе на недостатню пОдготовку значно! кОлькостО студентОв для самостОй-но! роботи в шонерських таборах.

Для покращення тдготовки студенпв до цього виду педагогОчно! практики, кафедра педагогОки, за архОвними даними, брала участь у розробцО плану-семшару, який був оргашзований для студенпв, на-правлених у табори; складеннО схеми звОтОв та форми щоденникОв, якО мали вести практиканти; проведеннО Онструктажу спОвробОтниками кафедри, вОдповОдаль-ними за лОтню практику.

Як показало дослвдження, з метою покращення загальнопедагогОчно! О методично! пОдготовки студентОв, зокрема з позакласно! виховно! роботи з фОзично! культури, на початку 70-х рр., у Харшвському державному педагопчному шституп Ом. Г.С.Сковороди було запропоновано нестандартну органОзацОю навчальних зборОв. Перед початком роботи у лгтшх таборах сту-денти ви!жджали на три днО у пОонерський табОр «Ромашка» для проведення зборОв на мюш майбутньо! практики, де були органОзованО методичнО заняття з уйх необхадних видОв дОяльносп. Така форма оргаш-зацО! наближала до умов майбутнього перебування та роботи у тонерському таборт Режим перебування на цих зборах був максимально наближений до реального розпорядку при вОдпочинку школярОв у лОтньому таборО, а саме: початок робочого дня з ранково! гОгО-енОчно! гОмнастики, снОданок, заняття за програмою,

обОд, фОзкультурно-оздоровчО та спортивно-масовО заходи, вечеря, розважальш вечори, сон.

ОсобливОстю таких зборОв було розподОлення видОв роботи таким чином: один день вОдводився на вивчен-ня питань органОзацО! фОзкультурно-спортивно! роботи, де студенти вивчали комплекси ранково! гОмнастики з музичним супроводом, рухливО Огри для дОтей рОзного вОку, народнО О сучаснО танцО, складенО викладачами кафедри музично-ритмОчного виховання, положення О програма змагань «ВеселО старти»; один день присвя-чувався туристському походу, який вОдбувався з ранку О до вечора О включав у себе проведення розважаль-них годин, окрОм готування !жО, розпалення вогнища, та тдготовки концерту самодОяльностц один день -методичний зО специфшою професшно! дОяльностО ЗакОнчувався такий Онструктивний збОр проведенням змагань мОж факультетами, з обов' язковим включен-ням КВК, представленням свое! святково! програми (специфОчно! для кожно! спешальносп) та святковим посвяченням у вожап.

ЗгОдно пропозицО! викладачОв кафедри педагогОки Луганського педагопчного шституту та арх1вних да-них, важливим було проведення пОдготовки майбутнОх учителОв до роботи у пОонерському таборО згОдно скла-дено! програми, в якОй передбачалось, окрОм загальних заходОв, рОзнО форми фОзкультурно-оздоровчо! роботи: ранкова гОгОенОчна гОмнастика, рухливО Огри, спортивнО Огри, заняття спецОальною фОзичною пОдготовкою, а також проведення конкурсу. Завершенням тдготов-ки пропонувався конкурс на кращий зошит вожатого, який мав бути методичним посОбником для викорис-тання п1д час роботи з диъми у тонерському таборО

Корисний досвш тдготовки студенпв до педагопчно! практики в таборах було накопичено у 70-х рр. на факультет фОзично! культури Микола!вського педагопчного шституту. Шдготовка студенпв до лпньо! тонерсько! практики у цьому закладО, як правило, складалася з 3-х еташв: тдготовчого, основного О за-ключного. Кожен з них мав конкретш напрями, форми О методи роботи .

Головними напрямами пОдготовчого етапу були: виявлення ступенО готовностО студентОв до лОтньо! практики, залучення студентських груп до роботи комсомольських педагогОчних загонОв, згуртовування педагогОчних загонОв в працездатнО колективи дружи-ни вожатих, виховання ОнОцОативного активу, забезпе-чення динамОки психОчних станОв, якО служили форму-ванню рис особистосп студента-вожатого.

Другий етап проведення навчально-методичного збору був основним. До його проввдних напрямОв вш-носилися: створення у студенпв наочного уявлення про систему роботи в таборО, формування вмОнь ство-рювати педагопчно доцшьш стосунки мОж виховате-лями, вожатими О школярами (учнями), мОж членами педагогОчного колективу пОонерського табору з метою створення згуртованого дружнього колективу.

Запровадження цих напрямОв здшснювалося через ознайомлення студентОв на спецОальних заняттях з бОльш докладним змОстом роботи в пОонерському табо-рт Студенти ознайомлювалися з оргашзашею роботи в таборах, традицОями таборОв, проведенням змагань

у таборО, з особливостями роботи з жовтенятами, пОо-нерами, з педагопчно занедбаними учнями. На таких пОдготовчих до практики заняттях вивчалися спортивнО Огри, пОонерськО, комсомольськО, похОднО О спортивнО шсш. Студенти також навчалися методищ проведення екскурсОй до водоймищ, лОсу, степу, складання герба-рОю, ознайомлювалися з тваринами О птахами свого краю, слухали лекцО! про туристсько-краезнавчу роботу, юторичне минуле таборОв. Для майбутшх вожа-тих на кафедрО педагогОки було створено методичний кабОнет, у якому студенти могли ознайомитися з пОо-нерською лОтературою, великою кОлькОстю методич-них розробок, рефератами вожатих студентОв минулих рокОв на рОзнО теми табОрного життя, планами-сОтками загонОв на змОну, тематичними путОвками для загонОв рОзного вшу, звпами студенпв про лгтню практику.

На завершальному етат оцшювалась готовшсть студенпв до роботи у тонерському таборО

ДопомОжним методичним матерОалом можна вва-жати звОтну документацОю, яку студенти мали здавати по закшчет табОрно! педагопчно! практики. ЗбОр та оформлення !! вимагало попередньо! подготовки документОв планування, положень, змагань, комплексОв ран-ково! гОмнастики, конспектОв з проведення рухливого часу тощо. Таю матерОали можна було використовувати у робоп майбутшх учителОв фОзично! культури.

Прикладом може бути пропозицОя групи викла-дачОв кафедр педагогОки рОзних вищих навчальних закладОв, якО пОдготували навчальний посОбник з педаго-гОчно! практики, що включав у себе: заходи з фОзично! культури О спорту у загальнотабОрному планО роботи; календарний план роботи з фОзичного виховання на кожну змОну; положення про змагання; пОдсумковО матерОали про проведення заходОв у виглядО протоколОв або коротких записОв виконання плану; протоколи змагань з комплексу ГПО; списки дОтей пОдготовчо! та спещально! медично! груп; маршрутш листи або книжки, якО пОдтверджують проведення походОв та екскурсш; списки дпей, як1 навчилися плавати в кож-нш змш [1].

Висновки.

Таким чином, лОтня педагогОчна практика у пОонер-ських таборах була невОд' емною частиною педагогОч-но! практики студентОв факультетОв фОзичного вихован-ня вищих педагопчних закладОв Укра!ни у 50-70-п рр. ПОд час проходження тако! практики студенти набува-ли вмшь О навичок оргашзаци фОзкультурно-оздоровчо! роботи з учнями, вони проводили комплекси ранково! гОмнастики з музичним супроводом, рухливО Огри для дОтей рОзного вОку, народнО О сучаснО танцО, заняття у спортивних секця, вечори КВК тощо. Стан оргашза-цО! вОльного часу (дозвОлля) дОтей та пОдлОткОв викли-кае занепокоенОсть фахОвцОв фОзично! культури О спорту. Одним Оз засобОв покращення оргашзаци дозвОлля дгтей може бути використання рухливих пор О забав у позаурочний час та готовшсть майбутшх учителОв фОзично! культури до оргашзаци ще! роботи.

ПодальшО дослОдження передбачаеться провести в напрямку вивчення шших проблем подготовки май-бутнОх учителОв фОзично! культури до фОзкультурно-оздоровчо! роботи з учнями.

Лгтература:

Балбенко С.Ю. Педагогическая практика в школе: учебное пособие / Балбенко С.Ю., Васин Ю.Г., Медведев В.Ф., М1рошниченко

B.И. - К.: Вища школа, 1990. - 136 с.

Бобкин А.И. Научные основы усовершенствования программы и методики педагогической практики / А.И. Бобкин // Совершенствование процесса обучения будущих учителей физического воспитания. - Пермь: ПГПИ. - 1980. - С. 83-97. 1гнатьев О.В. Формування педагопчних умшь та навичок в процес педагопчно! практики студенпв факультету ф1зичного виховання / О.В. 1гнатьев // ХХ1 наукова конференщя, присвя-чена шдсумкам науково-дослщно! роботи шституту за 1965 р. (секщя ф1зичного виховання). - Харюв: ХДП1 !м. Г.С. Сковороди. - 1966. - С. 7-9.

Масюк А.И. Педагогическая подготовка студентов факультетов физического воспитания / А.И. Масюк // Теория и практика физической культуры. - 1960. - №3. - С. 173-176. Некрасов К.Г. Некоторые вопросы организации и руководства воспитательной деятельностью студентов на педагогической практике в школе / К.Г. Некрасов, В.В. Чечет // Теория и практика физической культуры. - 1978. - №11. - С. 47-48. Сироткина Б. А. Учить студентов-практикантов работать творчески / Б.А. Сироткина // Физическая культура в школе. - 1961. - № 1. -

C.18-21.

Янсон Ю.А. Педагогическая практика в школе по физическому воспитанию (Исследование содержания профессионально-педагогической подготовки студентов-практикантов факультетов физического воспитания педагогических институтов): автореф. дис. канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки» / Ю.А. Ян-сон. - М., 1964. - 20 с.

Надшшла до редакци 09.11.2009р. Рядинська 1рина Анатоливна. Санжаров Вадим Анатолшович sport2005@bk.ru

Сшввщношення обсяпв тренувальних навантажень у пщготовщ юних тхеквондитв

Саенко В. Г., Теплий В. М.

Луганський нацюнальний утверситет iMeHi Тараса Шевченка 1нститут фОзичного виховання i спорту

Анотацп:

Експериментально перевiрено ефективнють застосування сшввщношення обсяпв тренувальних навантажень в пщготовц юних спортсмеюв. Це забезпечуе опти-мальну працездатнiсть та прогрес результалв спортсменiв. На етап1 попередньо!' базово!' пiдготовки ви-значена найефективнiша побудова тренувального процесу двомюяч-ного перюду. Вона мае таке ств-вщношення обсягiв тренувальних засобiв: базова технка - 11%, фор-мальнi комплекси бойових вправ

- 5%, спецiально-пiдготовчi вправи

- 3%, вправи на снарядах - 2%.

KnK>40Bi слова:

обсяг, навантаження, пiдготов-ленiсть, юний, тхеквондо.

Саенко В. Г., Теплый В. Н. Соотношение объемов тренировочных нагрузок в подготовке юных тхэквондистов. Экспериментально проверена эффективность применения соотношения объемов тренировочных нагрузок в подготовке юных спортсменов. Это обеспечивает оптимальную работоспособность и прогресс результатов спортсменов. На этапе предварительной базовой подготовки определено наиболее эффективное построение тренировочного процесса двухмесячного периода. Оно имеет такое соотношение объемов тренировочных средств: базовая техника - 11%, формальные комплексы боевых упражнений - 5%, специально-подготовительные упражнения - 3%, упражнения на снарядах - 2%.

объем, нагрузка, подготовленность, юный, тхэквондо.

Saenko V.G., Teplyi V.M. Parity of volumes of training loadings in preparation young taekwondo athletes. Efficiency of application of correlation of volumes of the trainings loadings is experimentally tested in preparation of young sportsmen. It provides an optimum capacity and progress of results of sportsmen. On the stage of base pre-treatment the most effective construction of training process of two-month period is certain. It has such correlation of volumes of trainings facilities: base technique - 11%, formal complexes of battle exercises - 5%, specially-preparatory exercises - 3%, exercises on shells - 2%.

volume, loading, readiness, young, taekwondo.

Вступ.

БагаторОчна пОдготовка тхеквондистОв повинна передбачати безперервне пОдвищення рОвня розвитку основних фОзичних якостей й удосконалювання тех-нiчноï пщготовленосп спортсмешв. Устшне ршення даного завдання може бути забезпечено тшьки при виконаннО зростаючих обсягОв тренувальних наван-тажень. При цьому надзвичайно важливо, щоб кожен засвоений обсяг роботи супроводжувався прогресом результатов i готував оргашзм спортсмена до вимог наступного етапу пОдготовки. Виявлення оптимального обсягу тренувального навантаження для юних тхеквондистОв е найбшьш актуальним, тому що з цього перюду формуеться майбутня структура багаторОч-ноï подготовки спортсменОв.

В сучасних публшащях з тхеквондо широко по-ширеш юторичш i фшософсью аспекти [1, 5, 8, 14], а науково-методична й навчальна лОтература присвячена базовш техшщ виконання рух1в i вивченню комплек-сних вправ [2, 13]. АналОзу тактики маневрування тхеквондистОв у двобоях присвячеш роботи [4, 12], техшщ проведення ударОв [3, 7]. Залишаеться нез'ясованим питання про те, як1 обсяги тренувальних навантажень слод виконувати юним тхеквондистам, щоб подвищу-вати свою майстернють i вдосконалювати рОвень сво1х фОзичних якостей. В данОй роботО робиться спроба до-слодження ефективностО застосування сшввщношення обсягОв тренувальних навантажень в пОдготовцО юних спортсменОв, яш спецОалОзуються з тхеквондо ВТФ.

Робота виконана за Зведеним планом науково-дослiдноï роботи у сферО фiзичноï культури i спорту Мшютерства Украши у справах сiм'ï, молодО та спорту на 2006-2010 роки; тема 2.2.3 „Удосконален-ня тдготовленостО спортсменОв рiзноï квалОфшаци в групах видОв спорту" (номер державноï реестрацiï 0107U001647).

© Саенко В. Г., Теплий В. М., 2009

Мета, завдання роботи, матерiал i методи.

Мета досл1дження - перев1рити ефективнють за-стосування спОввОдношення обсягОв тренувальних на-вантажень в пОдготовцО юних тхеквондистОв.

Завдання досл1дження - дослщити ефективнють застосування спОввОдношення обсягОв тренувальних навантажень в пОдготовцО юних спортсменОв, якО спе-щал1зуються з тхеквондо ВТФ.

Методи досл1дження. 1. Теоретичний анал1з 1 узагальнення даних науково-методично! л1тератури.

2. Педагопчш контрольн1 випробування (тести).

3. Методи математично! статистики.

Органгзацгя досл1дження. З метою перев1рки ефек-тивносп застосування сп1вв1дношення обсяг1в трену-вальних навантажень в пОдготовцО юних тхеквондистОв було проведено педагогОчний експеримент, в якому взяли участь 25 юних спортсменОв зО зрОвняними стар-товими характеристиками пщготовленосп (Р>0,05), як1 спещатзуються з тхеквондо ВТФ. Спортсмени мали квалОфОкацОю 2 розряду, вОк складав 12-13 рокОв, а стаж безперервних занять тхеквондо ВТФ 5-7 рок1в. Протя-гом двох мОсяцОв застосовувалася програма пОдготовки, що складала 30 тренувальних занять 1 включала на-ступнО засоби тренувальних навантажень: базова тех-нОка тхеквондо, формальнО комплекси бойових вправ, спецОально-пОдготовчО вправи, вправи на снарядах, вправи з партнером, бОговО вправи, вправи на гнучкОсть, вправи загально! ф1зично1 подготовки, загальнорозви-вальнО вправи, спортивнО О рухливО Огри, вправи з обтя-женням. К1льк1сн1 показники наведених тренувальних засобОв О вОдсоткове спОввОдношення обсягОв, що були виконанО юними тхеквондистами в ходО педагогОчного експерименту, надано у таблицО 1 та на рис. 1.

Результати дослщження.

ЕфективнОсть застосування спОввОдношення об-сягОв тренувальних навантажень в пОдготовцО юних тхеквондист1в оц1нювали за змшами р1вня ф1зично!

Таблиця 1

Обсяг засоб1в тренування, виконаний досл1джуваними юними тхеквондистами за перюд педагоггчного експерименту

Кшькють В1дсоткове ствв1д-

Показники тренувального процесу тренувальних ношення обсяпв

годин засоб1в тренування, %

Базова техшка тхеквондо 7 11

Формальш комплекси бойових вправ 3 5

Спещально-п1дготовч1 вправи 2 3

Вправи на снарядах 1 2

Вправи з партнером 5 8

Б1гов1 вправи 8 12

Вправи на гнучкють 8 12

Вправи загально! ф1зично! шдготовки 11 16

Загальнорозвивальш вправи 9 14

Спортивш 1 рухлив1 при 10 15

Вправи з обтяженням 1 2

Сумарна кшькють тренувальних

годин за експериментальний перюд 65 100

Спортивн iгри; 10; 15%

Вправи з обтяженням; 1 2%

Базова техыка тхеквондо; 7; 11%

Загальнорозвивальы вправи; 9; 14%

Вправи загально]

Вправи загально! фiзичноl пщготовки 11; 16%

Формальнi комплекси "бойових вправ; 3; 5%

Спец1ально-.пiдготовчi вправи; 2; 3% Вправи на

"снарядах; 1; 2%

Вправи з партнером; 5; 8%

Бiговi вправи; 8; 12%

Вправи на гнучкють; 8; 12%

Рис. 1. В1дсоткове спгввгдношення обсяггв засоб1в тренування експериментальног

групи юних тхеквондистгв

тдготовленосп на початку й напришнщ педагопч-ного експерименту. Для встановлення зрушень, ана-л1з проводився окремо за кожною ф1зичною як1стю, а саме: результати окремого випробування юних тхек-вондиспв на початку експерименту, пор1внювались з показниками в кшщ двомюячного перюду тренування та розраховувався вщсотковий прирют. Дослщження р1вня ф1зично! шдготовленосп юних тхеквондиспв в експерименп здшснювалось за наступними педаго-пчними тестами:

1. Швидкють спортсмешв оцшювалася за результатами биу на 20 м 1 30 м з високого старту.

2. Сила за показниками динамометри сили м'яз1в сильшшо! кист1 та згинання рук в упор1 лежачи.

3. Швидкюно-силов1 якосп спортсмешв тестувалися за даними контрольних вправ, що дозволяють вия-вити 1 оцшити р1вень „вибухово!" сили спортсмена.

Серед них - стрибки у довжину й у висоту з мюця, метання набивного м' яча масою 2 кг двома руками знизу вперед.

4. Координацшш зд1бносп спортсмешв ф1ксувались у робот1 за тестом човниковий бп, що ввдображае зд1бнють до оцшки та регуляцп просторово-часових та динам1чних параметр1в рух1в.

5. Гнучкють спортсмешв визначалась у кульшовому суглоб1 за тестами поздовжнш 1 поперечний шпа-гати 1 у суглобах хребетного стовпа при нахил тулуба вперед (згинання) 1з положення стоячи на пмнастичнш лав1 та при розгинанш хребетного стовпа за тестом „мют".

6. Загальна витривалють спортсмешв визначалася за тестом Купера.

Методики проведення вказаних теспв та до-

цшьнють !х застосування у контрол1 тренувального

процесу доведено у джерелах [6, 9, 10-11]. Обробка результатОв тестування проводилась за допомогою ме-тод1в математично! статистики з розрахунком визна-чення в1рог1дност1 розходжень (Р<0,05) за t-критерiем Стьюдента.

АналОз отриманих результатОв рОвня розвитку фО-зичних якостей тхеквондистОв 2 розряду за наведени-ми тестами виявив, що мОж показниками на початку О в кОнцО педагогОчного експерименту рееструеться ста-тистично значуще пол1пшення (Р<0,05) у вс1х контр-ольних випробуваннях. Це свОдчить про те, що рОвень кожно! фОзично! якостО за перОод експерименту мае суттеве полОпшення, про що пОдтверджуе вОдсотковий прирОст.

За результатами тестОв юних тхеквондистОв на швидк1сть: б1г на 20 м з високого старту на початку експерименту фОксувалася середня швидкОсть ви-конання вправи за 4,27 с, тсля другого зам1ру вона покращилася й становила 3,76 с (прир1ст склав 14%); б1г на 30 м з високого старту на початку експерименту

- 6,22 с, а в шнщ тренувального експерименту полш-шилася до 5,72 с, що складае прирОст у 9%.

ПрирОст показникОв абсолютно! сили: м' язОв силь-нОшо! кистО (кистьова динамометрОя) складае 31% (по-лшшення вщ 11,16 кг до 16,20 кг); згинання рук в упо-р1 лежачи - 38% (в1д 14,64 раз1в до 23,72 раз1в).

ШвидкОсно-силовО якостО покращилися: у стрибках у довжину з мОсця на початку експерименту складали 151,48 см, шсля другого зам1ру зб1льшилися до 167,64 см (прир1ст склав 10%); у стрибках у висоту з м1сця в1д 34,92 см до 39,24 см (11%); в метанш набивного м' яча вагою 2 кг знизу вперед на початку експеримен-ту 4,68 м, а в шнщ - 5,73 м (прир1ст 18%).

Координацшш зд1бност1 в тест1 човникового б1гу на початку складали 11,09 с, а в шнщ 9,28 с (прир1ст 19%).

Показники гнучкостО юних тхеквондистОв: поздо-вжнього шпагату на початку експерименту були 9,88 см, а в шнщ 6,56 см (прир1ст 51%), поперечного шпагату виявлено пОсля першого замОру 12,92 см, а пОсля другого - 7,80 см (прирОст 66%); при розгинаннО хребетного стовпа за тестом „м1ст" полшшилися на 67% (вщ 20,04 до 12,00 см); при нахил1 тулуба стоячи по-л1пшилися в1д 10,88 см до 14,32 см, тобто на 24%.

ДослОдження рОвня загально! витривалостО юних тхеквондистОв виконувалось за тестом Купера та ви-явило на початку експерименту 1976,00 м, а в кОнцО

- 2150,00 м, що складае прир1ст 8%.

Висновки.

Експериментально перевОрено ефективнОсть за-стосування спОввОдношення обсягОв тренувальних на-вантажень в пщготовщ тхеквондист1в 2 розряду 12-13 рокОв про що вказуе вОдсотковий прирОст показникОв тестування та статистично значуще (Р<0,05) розхо-дження у всОх випробуваннях. На етапО попередньо! базово! п1дготовки для тхеквондиспв найефективн1-ша побудова тренувального процесу двомОсячного пе-рОоду мае таке спОввОдношення обсягОв тренувальних засоб1в: базова техшка тхеквондо - 11%, формально комплекси бойових вправ - 5%, спецОально-пОдготовчО вправи - 3%, вправи на снарядах - 2%, вправи з парт-

нером - 8%, б1гов1 вправи - 12%, вправи на гнучшсть - 12%, вправи загально! фОзично! пОдготовки - 16%, загальнорозвивальнО вправи - 14%, спортивнО О рухли-в1 кри - 15%, вправи з обтяженням - 2%.

Перспективи подальших досл1джень. Плануеться дослОдження показникОв, що характеризують рОвень розвитку фОзичних якостей у юних спортсменОв, якО спец1ал1зуються з тхеквондо ВТФ.

Лггература

1. Гил К. Искусство тхэквондо / Пер. с нем. К. Гил, Ким Чур Хван.

- М.: Советский спорт, 1991. - 176 с.

2. Горбенко В. Вплив загальних та спещальних рухових зд1бностей та опанування техшчними д1ями в тхеквондо / В. Горбенко, О. Новикова // Спортивний в1сник Придншров'я. - 2003. - № 3-4.

- С. 77-81.

3. Иванков Ч. Т. Исследование системы «двух борцов» с позиции биомеханики ударных действий в тхэквондо / Ч. Т. Иванков, И. С. Зенченко // Материалы докладов научно-методической конференции. Выпуск 5. - М.: МГПУ ПИФК, 2006. - С. 21-23.

4. Калашников Ю. Б. Конфликтное взаимодействие таэквондистов при выполнении «степа» в атакующих тактико-технических структурах / Ю. Б. Калашников: Автореф. дис. на соиск. учен. степ. кандидата пед. наук: 13.00.04 // Рос. гос. акад. физ. культуры. - М., 1998. - 21 с.

5. Карамов С. К. Корейские боевые искусства / С. К. Карамов. -М.: ООО «Издательство Астрель»: «Издательство АСТ», 2003.

- 158 с.

6. Максименко Г. М. Теоретико-методические основы подготовки юных легкоатлетов / Г. М. Максименко, Т. П. Бочаров. - Луганск: Альма-матер, 2007. - 394 с.

7. Подпалько С. Л. Основные результативные технические действия в тхэквондо ВТФ / С. Л. Подпалько, А. А. Новиков // Современные гуманитарные исследования. - М, 2007. - № 2. - С. 262-264.

8. Саенко В. Г. Морально-этические нормы поведения и философские принципы в школе тхэквондо / В. Г. Саенко, С. М. Гончаров // Перший крок у науку: Зб. наук. пр. Всеукра!н. студ. наук.-практ. конф. - Луганськ: Пол1графресурс, 2007. - Т. 1: Психолого-педагопчш науки. - С. 421-426.

9. Саенко В. Г. Побудова тренувального процесу спортсмешв рГзно! квашф1кацп, як1 спещагазуються з кюкушинкай карате / В. Г. Саенко: Автореф. дис. ... канд. наук ф1з. вих. 1 спорту: 24.00.01 // Держ. наук.-досл1д. ш-т ф1з. культ. 1 спорту. - Ки!в, 2008. - 22 с.

10. Севастьянов Ю. В. Теоретико-методические основы системы подготовки спортсменов в легкой атлетике и спортивных играх / Ю. В. Севастьянов, Ю. А. Подколзин, И. Г. Максименко. - Луганск: Знание, 2002. - 496 с.

11. Серпенко Л. П. Тестування рухових зд1бностей школяров / Л. П. Серпенко. - К.: Ол1мпшська лггература, 2001. - 439 с.

12. Цой О. Е. Психо-тактическая подготовка юных тхэквондистов 15-17 лет / О. Е. Цой: Автореф. дис. на соиск. учен. степ. кандидата пед. наук: 13.00.04 // Рос. гос. акад. физ. культуры. - М., 1996. - 18 с.

13. Чой Сунг Мо. Тхэквондо: основы олимпийского спарринга / Чой Сунг Мо, Е. И. Глебов. - Ростов-на-Дону: «Феникс», 2002. - 320 с.

14. Эпов О. Г. Тхэквондо: проблемы становления / О. Г. Эпов // Теория и практика физической культуры. - 1999. - № 2. - С. 43-44.

Надшшла до редакцп 10.09.2009р.

Саенко Володимир Григорович Теплий Володимир Миколайович ап^еу-1^ашк@гиа

Оц1нка ф13ично1 п1дготовленост1 студент1в 1-2 курсу навчання

Сидорова Т.В.

Харювська державна академiя ф1зычно1 культуры

Сидорова Т.В. Оценка физической подготовленности студентов 1-2 курса обучения. Рассмотрена интегральная и факторная оценка физической подготовленности студентов первого и второго курса обучения. Эффективное управление учебным процессом требует систематического контроля физической подготовленности студентов. Управление допускает знание основных факторов определения результата в выбранном виде спорта. Оценка состояния двигательной функции обеспечивает рост спортивно-технического мастерства студентов. Оценка является главным фактором в педагогическом процессе.

Анотацп:

Розглянуто ¡нтегральну та фактор-ну оцшку ф1зичноТ п1дготовленост1 студент1в першого та другого курсу навчання. Ефективне управлн ня навчальним процесом вимагае систематичного контролю фЬичноТ п1дготовленост1 студент1в. Управляя припускае знання основних чинниив з визначення результату в вибраному вид1 спорту. Оцнка стану руховоТ функцп забезпечуе зрос-тання спортивно-техн1чноТ майстер-ност1 студент1в. Оценка е головним чинником в педагопчному процес1.

KnK>40BÍ слова:

iнтегральна оцнка, pyxoei 3di-úHocmi, фiзична тдготовлетсть, державне тестування, процентна оцнка.

интегральная оценка, двигательные способности, физическая подготовленность, государственное тестирование, процентная оценка.

Sidorova T.V. An estimation of physical preparedness of students is 1-2 years. The integrated and factorial estimation of physical readiness of students of the first and second curriculum is construed. Efficient control educational process requires the systematic surveillance of physical readiness of students. Management supposes knowledge of major factors of determining of outcome in an elected kind of sports. The state estimation of impellent function ensures growth of sports - technical skill of students. The estimation is a primary factor in pedagogical process.

integral estimation, motive capabilities, physical preparedness, state testing, percent estimation.

Вступ.

У зв'язку з науковим 1 техшчним прогресом та переходом навчання до кредитно-модульно! системи оргашзацп навчального процесу, система оцшки 1 контролю фОзично! шдготовленосп студенпв ф1зично! культури 1 спорту ВУЗ1в, зазнала змши. В той же час попередш системи оцшки 1 контролю фОзично! подготовленосп студенпв ВузОв не завжди були науково обгрунтоваш та вимагали вдосконалення, як у склад1 використовуемого комплексу контрольних вправ, так 1 в нормативних вимогах до них. Так, нормативш ви-моги до використовуемих контрольних вправ були ди-ференцшоваш, або постшними, як за оцшкою результатов, так 1 по роках навчання.

У рОзних кра!нах свиу питанням тестування р1вня фОзично! шдготовленосп, стимулювання занять фь зичною культурою 1 спортом серед рОзних груп населения придшяеться велика увага. Тому затвердження Положення про державш тести 1 нормативи оцшки фОзично! подготовки населення Укра!ни водкрило но-вий етап використання фОзичного виховання та спорту для шдтримки здоров'я та фОзично! шдготовленосп. Це положення вадноситься, в першу чергу, до контингенту населення, для якого фОзичне виховання е регламентованою формою обов' язкового використан-ня. Державш тести Укра!ни, це нормативна основа вдосконалення фОзично! шдготовленосп населення, але робота з впровадження теспв е недостатньою. Це сводчить про вшсутнють держзамовлення на досль дження сутносп результапв.

Значний внесок в розробку комплексного контролю та теорп тестування внесли Зациорський 1.О. (1979), 1ванов В .В. (1987), Платонов В.М. (1995), Булатова М.М. (1997), Круцевич Т.Ю. (1999), Серпенко В.М. (2001) та шшт

Останшм часом з'явилися цший ряд методик оцш-ки рухово! подготовленосп займаючихся, як1 включа-ють поеднання загальновадомих контрольних вправ в рОзних варОантах.

I© Сидорова Т.В. , 2009

Тести, яю використовуються, повинш водповодати таким критерОям: валоднють, доступнють, шдифереш'-нють, надшнють, емнють, шформативнють. В сучас-них публжащях думка з приводу Державних теспв та !х ефективносп роздалилися. Одш вчеш [1, 4] вважа-ють, що Державш тести не мають належного наукового обгрунтуваиия та не е одеальними для оцшки деяких рухових якостей, а також для людей з рОзними початко-вими рОвнями подготовлено ст1 та здоров'я. 1нш1 вважа-ють, що вони зирали певну роль у виршенш освггшх та оздоровчих задач фОзичного виховання, але змша соц1ально-економ1чних та шших умов, перевОрка рОвня фОзично! подготовленосп та досводу тестуваиия свод-чать про необходнють внесення змш та доповнень до системи теспв та !х оцiнюваиия.

Робота виконана у вшповодносп зi зведеним планом НДР Державного компету молодiжио! полпики, спорту i туризму Укра1ни науково! теми 1.2.1. «Ре-формування вищо! фiзкультурно! освiти в контексп Булонсько! штеграци» зведеного плану НДР у сфер1 фiзично! культури i спорту на 2006-2010 р. Мшютер-ства Укра!ни у справах сiм'!, молодi та спорту.

Мета, завдання роботи, матерiал i методи.

Метою досл1джень е штегральна оцiнка фОзично! подготовленосп студенпв Харшвсько! державно! ака-демп ФОзично! культури (ХДАФК) першого та другого курсу рОзних спортивних спешал1зацш.

За допомогою спецОальних вправ - державних теспв визначався коефщОент вагомосп показников фОзич-но! подготовленосп студенпв 1 - 2 курсу навчання рОз-них спортивних спешалОзацш ХДАФК. Показники в контрольних вправах вОдповодають державним тестам Укра!ни та ЕВРОФ1Т[2], а саме: розрядному нормативу О промОжному результату м1ж розрядами.

Методи досл1джень, як1 були застосоваш, дозволили обгрунтувати процентну оцОнку показнишв фОзич-но! шдготовленосп студенпв рОзних спортивних спе-щалОзацш ХДАФК за даними державних теспв.

Результати дослвдження.

Ефективне управлОння навчальним процесом ви-магае систематичного контролю фОзично! пОдготов-леност займаючихся, що припускае знання основних чинникОв, що визначають результат у вибраному видО спорту. Можна використовувати лшшну модель вне-ску окремих показник1в у к1нцевий результат [2, 3, 7].

Якщо процедура виведення штегрального показ-ника стану студентОв методом пОдсумовування оцОнок по окремих тестах е досить легкою, то питания про спОввОдношення важливостО показникОв бОльш складне. У спецОальнОй лОтературО описуються такО методи визначення вагових коефОцОентОв показникОв:

• за результатами факторного анал1зу;

• шляхом опитування експерт1в (метод експертних оцОнок);

• вОдповОдно до варОабельностО показникОв;

• за значенням коефОцОентОв кореляцО!;

• по параметрах р1вняння множинно! регресн [1, 4].

Нами була вОддана перевага останньому з перера-хованих метод1в. Частка кожного фактора в сумарному впливО факторОв, включених у рОвняння множинно! ре-гресО!, визначалася за значенням стандартизованих част-кових коефщенпв регресн р-коефщенпв [1, 4, 6].

Результати розрахунк1в (табл.1) виявили ведучг фактори прогнозу ефективностО дОяльностО студентОв рОзних спортивних спецОалОзацОй, а також ще раз пОдтвердили ОснуючО розходження в структурО фОзично! пОдготовленостО студентОв у залежностО вОд виду спе-цифОки спортивно! дОяльностО.

ОтриманО данО тестових вправ по розвитку швид-кост1 за результатами тестування показали, що вони переважають над шшими якостями у студенпв спець ал1зац1й: 1нформац1йне забезпечення спорту (23,2 %), важка атлетика (22,8 %), спортивш при (21,8 %), легка атлетика (21,6 %), викладач1 ф1зичного виховання (21,3 %), пмнастика (20,1 %), зимов1 види спорту (20%).

Показники витривалостО мають перевагу над Он-шими якостями у студент1в наступних спец1ал1зац1й: зимовО види спорту та легка атлетика (22%), менеджмент ф1зично! культури (21,4 %), футбол (20,7 %), од-ноборства (20 %).

ПорОвнюючи отриманО результати в показниках розвитку силових якостей, водмиимо висок1 показники у студент1в спец1ал1зац1й: важка атлетика (23,4 %), менеджмент ф1зично1 культури (21,4 %), спортивш танцг (21 %), 1нформац1йне забезпечення спорту (20,9 %), плавання (20,8 %), легка атлетика (20,6%), викладачг ф1зичного виховання (20,2%), г1мнастика(20,1%).

АналОзуючи данО тестових нормативОв на гнучкОсть вОдмОтимо перевагу у студентОв наступних спецОалО-зацш: спортивн1 танц1 (23,6 %), пмнастика (22,1 %), менеджмент ф1зично! культури (22 %), одноборства та плавання (21,9 %), зимов1 види спорту (21 %), футбол (20,7 %), викладач1 ф1зичного виховання (20,2 %).

РОвень розвитку спритностО переважае у студентОв спешал1зацп спортивних Ггор (21,8 %), футбол (21,2 %), одноборства (20,5 %) у шших вш не е дом1ную-чим показником.

Таким чином, за пОдсумками виконання держав-них тестОв О нормативОв оцОнки фОзично! пОдготовле-ностО населення Укра!ни, за системою контролю, яка в результатО дослОджень представлена у нормованих

шкалах i бальнш оцОнцО окремих показникОв, дозволяе здшснювати Онтегральну оцОнку фОзичного стану тд-готовленостО студентОв (табл. 2).

АналОз результатов дослОджень показав про не рОвно-мОрну подготовку студентОв на першому та другому курсО навчання в залежносп вОд спортивноï спещалОзаци.

Так, у студентОв спецiалiзацiï легка атлетика на першому курсО навчання рОвень фiзичноï пОдготовле-ностО складав 89%, а на другому - 93,2%.

За вищезгаданими компонентами процентна рОз-ниця мОж курсами за спецОалОзацОями складае: футбол (10,2%), гОмнастика (8,2%), викладачО фОзичного виховання (7,8%), плавання (6,8%), легка атлетика та спортивнО Огри (4,2%), спортивш танш та менеджмент фiзичноï культури (3,6%), зимовО види спорту (1,4%), одноборства (1,2%), важка атлетика (1%), шформацш-не забезпечення спорту (0,2%).

Практичним наслОдком цiеï частини дослОдження е об'ективна оцшка кожноï спецiалiзацiï, курсу i окре-мо кожного студента, яка дае можливОсть групувати студенпв у калька тдгруп за принципом переважного розвитку чи вОдставання окремих якостей фiзичноï пОдготовленостО i, на цОй основО, шдивОдуалОзувати на-вчальний процес.

ПроведенО дослОдження фiзичноï пОдготовленостО студентОв Харкiвськоï державноï академiï фОзичноО культури за подсумками державного тестування дозволили встановити, що фОзична пОдготовка студентОв рОзних спецОалОзацОй та курсОв не однакова, що суттево впливае на оволодОння студентами практичних умОнь О навичок, тому виникае необхОднОсть розробки нових ефективних методик для пОдвищення рОвня навчання за найкоротший час.

Виходячи з цього, для пОдвищення високого рОвня навчання необхОдний глибокий, об'ективний, достат-ньо точний облш i аналОз рОзних сторОн пОдготовле-ностО студентОв, який дозволить своечасно виявляти О усувати недолОки, що виникають пОд дОею рОзних чин-ник1в. Отже, оцОнка фiзичноï, функиюнально", пси-хологОчною пОдготовленостО студентОв е неодмшною умовою ефективного управлОння процесом навчання.

У зв'язку з цим зросла необхОдшсть в адекватнОй оцшш рОвня фiзичноï пОдготовленостО, який може бути чинником ефективного управлОння процесом навчан-ня руховим навичкам.

Висновки.

1. Студентам кожноï спортивноï спещалОзацп вОдповОдае свОй «набОр» основних фОзичних якостей, як1 мають превалююче значення. Це, у свою чергу, висувае завдання знаходження показникОв, якО б об'ективно вОдображали рОвень розвитку рухових здОбностей, вОдповОдно до вимог, що пред'являються видом спорту до рухових дОй спортсменОв.

2. За результатами тестування найкращОй рОвень фiзичноï пОдготовленостО е у студентОв спещалОзаци легка атлетика (91,4%). Студенти спортивних спецОалОзацОй: одноборства, зимовО види спорту, гОмнастика, спортивнО Огри, спортивнО танш, футбол, важка атлетика та плавання мають показники вище середнього рОвня подготовки бшьше 80%, а студенти спецОалОзацОй: ОнформацОйне забезпечення спорту, менеджмент фiзичноï культури, викладачО фОзичного виховання середнш рОвень подготовки.

Таблиця 1

Коефщенти вагомостi показник-в ф-зичноХ пiдготовленостi студент-в 1 - 2 курсу навчанняр-зних спортивних спецiалiзацiйХДАФК (n=489).

Спещал1защя Ф1зичш якосп

Швидк1сть, % Витривал1сть, % Сила, % Гнучшсть, % Спритшсть, %

Пмнастика 20,1 19,6 20,1 22,1 18,1

Зимов1 види спорту 20,0 22,0 19,5 21,0 17,5

Футбол 17,7 20,7 19,7 20,7 21,2

Спорт. 1гри 21,8 18,9 18,6 18,9 21,8

Викладач1 ф1зичного виховання 21,3 18,6 20,2 20,2 19,7

Легка атлетика 21,6 22,0 20,6 17,9 17,9

Одноборства 18,1 20,0 19,5 21,9 20,5

Плавання 19,8 17,7 20,8 21,9 19,8

Менеджмент ф1з. культ. 16,8 21,4 21,4 22,0 18,4

Спорт. танщ 19,0 18,0 21,0 23,6 18,4

Важка атлетика 22,8 16,8 23,4 18,5 18,5

1нформацшне забезпе-чення спорту 23,2 19,8 20,9 17,5 18,6

Таблиця 2

Процентна оцшка показниюв ф-зичног пiдготовленостi стyдентiв р-зних спортивних спец-ал-зац-й ХДАФК за даними державних тестiв (n=489).

№ п/п Спещал1зац1я Сумарна оцшка, %

1-й курс 2-й курс Середне

1 Легка атлетика 89 93,2 91,4

2 Одноборства 87,6 88,8 88,2

3 Зимов1 види спорту 85 86,4 85,6

4 Пмнастика 81 89,2 84,6

5 Спортивш 1гри 82,6 86,8 84

6 Футбол 89,2 79 84

7 Спортивш танщ 84,2 80,6 82,6

8 Важка атлетика 81,6 80,6 81,2

9 Плавання 85,2 78,4 81

10 Викладач1 ф1зичного виховання 75 82,8 78,4

11 1нформацшне забезпечення спорту 77,2 77,4 77,3

12 Менеджмент ф1зично! культури 79,2 75,6 77,2

3. За результатами дослоджень можна подшити студенпв на декшька груп за якостями ф1зично! подго-товленосп: швидшсть-сила-гнучшсть (пмнастика. спортивш танщ 1 фпнес, одноборства, плавання. важка атлетика, викладач1 ф1зичного виховання), швидкють-витривал1сть (легка атлетика, зимов1 види спорту, велоспорт та туризм, шформацшне забезпечення спорту), витривал1сть-сила-гнучк1сть (футбол, спортивш при, менеджмент ф1зично! культури).

4. Отримаш результати под час дослщження ф1зично! подготовленосп студенпв ХДАФК встановили про не р1вном1рну шдготовлешсть студенпв м1ж курсами навчання 1 процентна р1зниця по спещал1защям складае: футбол (10,2%), пмнастика (8,2%), викладач1 ф1зичного виховання (7,8%), плавання (6,8%), легка атлетика та спортивш 1гри (4,2%), спортивш танщ та менеджмент ф1зично! культури (3,6%), зимов1 види спорту (1,4%), одноборства (1,2%), важка атлетика (1%), шформацшне забезпе-чення спорту (0,2%).

5. Результати розрахуншв виявили ведуч1 фактори ф1зичних якостей студенпв р1зних спортивних спещал1зацш, а також ще раз подтвердили юнуюта розходження в структур! ф1зично! подготовленосп студенпв залежш вод специф1ки змагально1 д1яльносто

Подальшi досл-дження можуть бути спрямоваш на викладання спортивно-педагопчних дисциплш з шших вид1в спорту з урахуванням спещал1заци студенпв.

Лпература

1. Ажиппо О.Ю. Ор1ентац1я тренувального процесу квашфжованих лижниюв-гонщиюв з урахуванням особово-типолопчних осо-бливостей ф1зично1 шдготовленосп: Автореф. дис... канд. наук с ф1з. вих. и спорта: 24.00.01 / О.Ю. Ажиппо. - Л., 2001. - 22 с.

2. Державш тести i нормативи оцшки ф1зично1 шдготовленосп насе-лення Укра1ни/ за ред. М.Д. Зубалiя /, 2-е вид. - К. , 1997. - 36 с.

3. Дрозд О. В. Фiзичний стан студентсько! молодi Захiдного регiону У кра1ни та його корекцiя засобами фiзичного виховання: Автореф. дис. ... канд. наук фiз. вих.: 24.00.02 / Дрозд О.В. -Волинськ. держ. ун-т iм. Лесi Укра1нки. - Луцьк, 1998. - 17 с.

4. Дорофеева Т.1. Оцшка та корек^ спещально! пiдготовленостi юних лижниць-гонщиць на етапах рiчного циклу: Автореф. дис... канд. наук с фiз. вих. и спорта: 24.00.01 / Дорофеева Т.1. - Харк. держ. акад. фiз. культури. - Х., 2008. - 20 с.

5. Конюх А.П. Изучение физической подготовленности студенток высших учебных заведений в динамике года /Конох А.П., Маликов Н.В //Педагогика, психолопя та медико-бюлопчш про-блеми фiзичного виховання i спорту. - Харюв. - 2003. - №7. - С. 64 - 71.

6. Матмон О.О. Диференцшований шдхщ у процесi фiзичного виховання студенпв: Автореф. дис ... канд. наук з ф. в. i с.: 24.00.02 /Малiмон О.О.- Луцьк, 1999. - 19 с.

7. Серпенко В.М. Рiвень фiзичноl пiдготовленостi студентiв факультету фiзичноl культури /Сергiенко В.М. - Наук. вкн. Волин. держ.ун-ту iм. Лесi Укра1нки. -2004. -№4. -С.199-202.

Надiйшла до редакци 10.09.2009р.

Сидорова Тетяна Вячеславiвна sport2005@bk.ru

Использование информационных технологий в физическом воспитании детей, подростков и студенческой молодежи с нарушениями осанки

Синиговец В.И.

Глуховский государственный педагогический университет им. А. Довженко

Аннотации:

Представлены данные об особенностях использования современных информационных технологий в практике физического воспитания детей, подростков и студенческой молодежи. Рассмотрены перспективные направления использования компьютерных технологий в физическом воспитании подрастающего поколения. Показана структура и содержание занятий, способов и условий применения физических Упражнений. Аргументированы подходы к изменению идеологии формировании здорового образа жизни современного человека.

Ключевые слова:

осанка, физическое воспитание, информационные технологии.

Синговець В.1. Використання Ыформа-цшних технологй у фiзичному вихованн дп^ей, пщл™в i студентсько!' молодi з по-рушеннями постави. Представлено дан про особливостi використання сучасних шформацмних технологiй у практиц фь зичного виховання дiтей, пщл™в i студентсько!' молодi. Розглянуто перспектив-нi напрямки використання комп'ютерних технологiй у фiзичному вихованнi пщрос-таючого поколiння. Показано структуру й змют занять, способiв i умов застосування фiзичних вправ. Аргументовано пщхо-ди до змiни щеологп формуваннi здорового способу життя сучасноТ людини.

постава, дiти, школяра студенти, iнформацiйнi технологiï.

Sinigovets V.I. The use of information technologies in physical education of children, teenagers and student young people with violations of carriage. The

use of modern information technologies given about features are presented in practice of physical education of children, teenagers and student young people. Perspective directions of the use of computer technologies are considered in physical education of rising generation. A structure and maintenance of employments, methods and terms of application of physical exercises is rotined. Going is argued near a change ideology forming of healthy way of life of modern man.

carriage, physical education, information technologies.

Введение.

Правильная осанка имеет огромное значение в жизнедеятельности человека, поскольку она способствует нормальному функционированию жизнеобеспечивающих систем организма [5, 10].

В настоящее время проблема нарушений осанки человека в процессе физического воспитания является одной из наиболее актуальных. По данным исследований многих специалистов, распространенность нарушений осанки среди подрастающего поколения достигает 80-90 % [1, 3].

Несмотря на то, что существует несколько гипотез возникновения нарушений осанки (нарушение обмена соединительной ткани, нарушение роста тел позвонков и др.), большинство авторов сходятся во мнении, что состояние мышечного корсета обуславливает появление и прогрессию нарушений осанки [9]. В настоящее время все больше накапливается эмпирических данных о том, что главенствующими факторами, влияющими на формирование и состояние осанки человека, являются силы гравитации и дезориентация положения различных частей тела в пространстве относительно соматической системы отсчета [11-13].

В свете глобальной информации общества создаются условия для пересмотра существующих подходов к организации процесса физического воспитания разных слоев населения [2, 4, 6, 15].

По мнению ряда специалистов, использование автоматизированных систем, которые представляют совокупность аппаратных и программных средств, необходимых для автоматизации деятельности человека, открывает новые возможности повышения эффективности процесса физического воспитания подрастающего поколения [6].

Работа выполнена по плану НИР Глуховского государственного педагогического университета им. А.

Довженко._

© Синиговец В.И., 2009

Цель, задачи работы, материал и методы.

Цель работы - изучить и обобщить представленные в специальной научной литературе данные по вопросам использования информационных технологий в физическом воспитании детей, подростков, студентов с нарушениями осанки.

Для решения поставленных задач использовался анализ научно-методической литературы, а также источников Интернет.

Результаты исследования.

Признание Украиной конвенции ООН о правах ребенка и Всемирной декларации об обеспечении выживания, защите и развитии детей, усилило внимание научных работников к проблеме детей с ограниченными возможностями [9].

Несмотря на значительные потенциальные возможности современных информационных технологий в области адаптивного физического воспитания (АФВ), они еще не нашли должного применения. По нашему мнению, одной из основных причин ограничения использования информационных технологий является недостаточная разработанность методических условий их использования в процессе АФВ и отсутствие соответствующих методик.

Анализ специальной литературы свидетельствует о том, что в настоящее время возможности компьютерных технологий в АФВ используются, как правило, в основном только одном направлении: в качестве систем диагностики различных сторон моторики занимающихся.

В то же время, необходимо отметить, что рядом ученых в последние годы ведутся разработки и информационных технологий с целью их внедрения в практику АФВ детей с различной нозологией.

Основываясь на том, что АФВ для слабослышащих детей младшего школьного возраста имеет огромное значение как важное коррекционно-воспитательное средство преодоления дефектов физического развития и играет значимую роль в развитии личностных

Рис. 1. Главное окно программы «Охапка». Распечатка с экрана компьютера

Рис. 2 Обложка диска с записью аудио-программы «Школа осанки» (Распечатана с экрана компьютера)

качеств, а именно, познавательных процессов, Зия-дом Хамиди Ахмад Насраллах, [10] была разработана информационно-методическая система «Osanka» (рис. 1), включающая следующие модули: «Настройки», «Полезно знать», «Контроль осанки», «Комплексы физических упражнений», «Видеоуроки», «О программе».

Меню программы «Osanka» представляет собой страничный элемент управления с вкладками и гиперссылками:

Данные отечественной и зарубежной статистики отвечают о неуклонном увеличении количества детей с нарушением функций зрительного анализатора [7, 9].

Практически у всех детей с ослабленным зрением существуют проблемы в формировании жизненно важных двигательных умений и навыков, которые связаны с ограниченной двигательной активностью. Как следствие ограниченной двигательной активности у школьников с ослабленным зрением, возникают различные вторичные нарушения, коррекция которых является одной из основных направлений оздоровительной работы в АФВ [7, 9].

В научных исследованиях последнего десятилетия [12, 15] аргументировано, доведено, что одним из наиболее распространенных вторичных заболеваний у детей с ослабленным здоровьем являются нарушения осанки.

В работе А. А. Дьяченко, [8] получено дальнейшее развитие изучения особенностей использования метода «искусственно созданного окружения» в процессе АФВ слабовидящих детей.

Аудио-программа «Школа осанки» создана с помощью записи текста упражнений в комплексе с музыкальным сопровождением на электронном носителе (рис.2).

Физическое воспитание школьников происходит в конкретной окружающей среде под действием эндогенных и экзогенных факторов, поэтому, с одной стороны, его можно рассматривать как результат влияния этих условий, а с другой, при направленном воздействии средств физического воспитания, - как результат противодействия негативным условиям окружающей среды [6].

Согласно данным многочисленных исследований [5, 13], существующая система физического воспитания в Украине, к сожалению, не достигает цели укрепления здоровья подрастающего поколения, о чем свидетельствует количество хронических неинфекционных заболеваний.

Совершенствование физического образования в начальной школе нуждается в решении целого ряда проблем, одной из которых является профилактика нарушений осанки.

Принимая во внимание тот факт, что число учащихся, имеющих различные функциональные нарушения опорно-двигательного аппарата, в общеобразовательной школе неуклонно растет, становится очевидной актуальность данной проблемы. Одним из путей решения данной проблемы видиться нами в использовании в процессе физического воспитания компьютерной программы «Monitoring» разработанной Н.Н.Гончаровой, [6].

Компьютерная программа мониторинга физиче ско -го состояния школьников «Monitoring» (рис.3) может использоваться учителями физической культуры, учащимися и их родителями в нескольких направлениях: организация контроля физического состояния детей, формирование навыка организации самостоятельной физкультурно-оздоровительной деятельности, повышение уровня знаний и мотивации детей младшего школьного возраста к ведению здорового образа жизни и повышение теоретических знаний по основным направлениям теоретической подготовки и способов организации физкультурно-оздоровительной деятельности родителей.

В направлении повышения уровня теоретических знаний школьников в области здоровья человека выполнено исследование А. Валькевича, [13]. Автором разработана информационно-методическая система «Первые шаги к здоровью» (рис. 4).

По мнению Н. А. Колоса [14], реализация технологии коррекции нарушений осанки студентов с использованием компьютерных технологий, представляется сложным непрерывным процессом и зависит от различных причин и факторов, которые необходимо учитывать при организации опытно-экспериментальной работы.

Рис. 3. Рабочие окна программы «Monitoring»: «Учебникздоровья» (а), «Спортивная площадка» (б)

Рис. 4. Рабочие окна программы «Первые шаги к здоровью»

Для разработки мультимедиа информационной среды автором использовались программы первого уровня, предназначенные для быстрого создания мультимедиа-проектов.

Программа «Гармония тела» обладает широким набором визуальных средств, элементов управления. На панели рабочего окна расположены следующие вкладки-модули: «Настройки», «Теоретические сведения», «Диагностика», «Коррекционно-профилактический модуль», «Мониторинг», «Питание» (рис.5).

Выводы.

Анализ специальной литературы, показал, что для оздоровительной направленности физического воспитания подрастающего поколения необходимо изменение структуры и содержания физкультурных занятий, способов и условий применения физических упражнений, а так же изменение идеологии формировании здорового образа жизни современного человека.

Использование компьютерной информационно-методической системы «ОБапка» в процессе АФВ свидетельствует о том, что целенаправленное ее применение способствует формированию интереса к обучению и позволяет создать комфортную среду во время занятий физическими упражнениями за счет визуализации

учебного материала, способствует освоению теоретических знаний о правильной осанке и ее значении для здоровья человека, способствует повышению у слабослышащих школьников мотивации к самостоятельным занятиям физическими упражнениями. Внедрение средств компьютерной техники в процесс физического воспитания школьников с нарушением слуха позволило разработать новый методический подход к проблеме совершенствования процесса АФВ, устранить затруднения, препятствующие полноценной реализации дидактических принципов в процессе АФВ.

Разработанная автоматизированная система контроля физического состояния школьников «Monitoring», содержащая методические и организационные подходы, позволяет прослеживать динамику изменения показателей физического состояния детей, дифференцировать процесс физического воспитания и формировать теоретические знания о здоровом образе жизни. Использование разработанной компьютерной программы расширяет возможности осуществления самостоятельной физкультурно-оздоровительной деятельности детьми, за счет повышения своего уровня теоретических знаний о ведении здорового образа жизни и привлечения внимания родителей к физкультурному образованию детей.

Рис. 5. Рабочие окна программы «Гармония тела»

Информационно-методическая система «Гармония тела», характеризуется модульной структурой состоящей из таких блоков: настройки, теоретические сведения, диагностика, мониторинг, питание и коррекционно-профилактический модуль. Опыт использования информационно-методической системы свидетельствует о том, что данный подход эффективен при организации процесса физического воспитания студенческой молодежи. Созданный программный продукт позволяет индивидуализировать процесс физического воспитания студенческой молодежи, придавая ему, характер устойчивого целенаправленного и эффективного процесса познания, а также формировать устойчивое мотивационно-ценностное отношение к физкультурно-оздоровительным занятиям, расширяет возможности реализации современных оздоровительных технологий в тренировочном процессе студентов и позволяет представить его в виде замкнутой системы управления, с включением элементов самоконтроля.

Перспективы дальнейших исследований состоят в разработке программ занятий оздоровительной направленности с учетом пространственной организации тела человека на различных этапах онтогенеза.

Литература

1. Адель Бен Жедду Бен Ларби. Коррекция нарушений статодина-мической осанки младших школьников средствами физического воспитания: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. физ. воспитанию и спорту: спец. 24.00.02 «Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения»/ Адель Бен Жедду Бен Ларби.- К., 2007.- 22 с.

2. Бальсевич В.К. Физическая культура: молодежь и современность /В.К. Бальсевич, Л.И. Лубышева // Теория и практика физической культуры. - 1995. - №4. - С. 2-7.

3. Бубела О.О. Оптимiзацiя процесу формування постави у дггей молодшого в^ з використанням комп'ютерних технологш: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фiз. виховання i спорту : спец. 24.00.02 «Фiзична культура, фiзичне виховання рiзних груп населення» /О.О.Бубела. - Л., 2002. - 17 с.

4. Булич Э.Г. Здоровье человека: Биологическая основа жизнедеятельности и двигательная активность в ее стимуляции / Э.Г. Булич, И.В. Муравов - К.:Олимпийская литература, 2003. - 424 с.

5. Бычук А.И. Биомеханический контроль осанки школьников в процессе физического воспитания: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. физ. воспитанию и спорту: спец. 24.00.02 «Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения»/А.И. Бычук.- Л., 2001. - 19 с.

6. Гончарова, Н. М. Автоматизоваш системи контролю фiзичного стану дпей молодшого шкшьного вжу в процесi фiзичного виховання : автореф. дис. ... канд. наук з фiз. виховання i спорту: 24.00.02 / Нататя Микола1вна Гончарова ; Нацюнальний

ушверситет фiзичного виховання i спорту Укра1ни. - К., 2009. - 20 с.

7. Демирчоглян Г. Г., Демирчоглян А. Г. Специальная физическая культура для слабовидящих школьников. - М.: Советский спорт, 2000. - 160с, илл. - (Физическая культура и спорт инвалидов и лиц с отклонениями в состоянии здоровья).

8. Дяченко А.А. Возможности использования метода «искусственно созданной среды» в процессе адаптивного физического воспитания /А.А. Дяченко //Актуальш проблеми бюмехашки : збiрник наукових статей з галузi фiзичноl культури та спорту. -Черншв, 2009. - Вип. №65 . - Т.2. - С. 27-32.

9. Евсеев С. П. Адаптивная физическая культура: Учебн. пособие.

— М.: Советский спорт, 2005. — 240 с.

10. Зияд Хамиди Ахмад Насраллах. Коррекция нарушений осанки слабослышащих школьников средствами физического воспитания: дис. ... канд. наук по физ. воспитанию и спорту: (24.00.02) / Зияд Хамиди Ахмад Насраллах; НУФВСУ - Киев, 2008. - 180 с.

11. Кашуба В. А. Биомеханика осанки /В. А. Кашуба. - К., 2003. -248 с.

12. Кашуба В. А. Профилактика и коррекция нарушений пространственной организации тела человека в процессе физического воспитания / В. А. Кашуба, Адель Бенжедду. - К.: Знання Укра1ни, 2005. - 158 с.

13. Кашуба В.А. Биомеханический мониторинг состояния пространственной организации тела студентов в процессе физического воспитания / В.А. Кашуба, К.Н. Сергиенко; О.А. Мартынюк // Материалы V международной научно- практической конференции « Физическая культура и здоровье студентов вузов» 23 января 2009 года. Санкт-Петербург. Россия. - Санкт-Петербург: СПбГУП, 2009 - С.182 - 183.

14. Колос Н.А. Коррекция нарушений осанки студентов с использованием современных биомеханических и информационных технологий / Н.А. Колос // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту: зб. наук. пр. [ ред. ермакова С.С.] - Харюв: ХДАДМ (ХХП1), 2009. - № 2.

- С. 66 - 72.

15. Круцевич Т.Ю. Модельно - целевые характеристики физического состояния в системе программирования физкультурно-оздоровительных занятий с подростками / Т.Ю. Круцевич // Наука в олимпийском спорте. - 2002. - №1. - С.23-29.

Поступила в редакцию 26.09.2009г.

Синиговец Василий Иванович colosso@mail.ru

Фiзична активнкть як фактор змiцнення здоров'я та пщвищення працездатностi студентсько!' молод1

Сичов С.О.

Нацюнальний техн1чний утверситет Украши "Кшвський полтехтчний тститут "

Анотацп:

Стаття присвячена проблемi пщви-щення працездатност студентсько! молодi у процес навчальноТ дiяль-ностi. Визначений вплив систематич-них занять рiзними формами фiзич-ноТ активностi на змщнення здоров'я та пiдвищення працездатностi сту-дентськоТ молодi в процесi навчаль-них занять фiзичним вихованням. Встановлено, що фiзична активнiсть з використанням цнностей фiзичноТ культури е дieвим фактором змщнен-ня здоров'я, пщвищення розумовоТ i фiзичноТ працездатностi студенев вищих навчальних закладiв. Рекомендовано студентам здмснювати самоконтроль стану фiзичноТ i розумовоТ працездатностi.

KnK>40Bi слова:

активнсть, цннот, культура, здоров'я, працездатнсть, студенти.

Сычев С.А. Физическая активность как фактор укрепления здоровья и повышения работоспособности студенческой молодежи. Статья посвящена проблеме повышения работоспособности студенческой молодежи в процессе учебной деятельности. Определено влияние систематических занятий разными формами физической активности на укрепление здоровья и повышения работоспособности студенческой молодежи. Установлено, что физическая активность с использованием ценностей физической культуры есть действенным фактором укрепления здоровья, повышения умственной и физической работоспособности студентов высших учебных заведений. Рекомендовано студентам осуществлять самоконтроль состояния физической и умственной работоспособности.

активность, ценности, культура, здоровье, работоспособность, студенты.

Sycov S.A. Physical activity as a factor of health strengthening and increasing workability of students.

The article is devoted to the problem of students workability increasing at the education process. It is determined the influence of systematic exercises of different forms of physical activities to the health strengthening and increasing of students workability during the studies process of physical education. It is established that physical activity with using of physical culture values is an effectual factor of health strengthening, increasing mental and physical activities of academy students. it is recommended to control students' state of physical and mental workability.

activity, values, culture, workability, students.

Вступ.

У ход1 навчального процесу студенти потрапляють в умови недостатнього рухового режиму, довгий час знаходяться в навчальних аудитор1ях сидячи за столом, працюючи з комп'ютером. Внаслщок цього в них вщбуваються порушення процесу кровообиу, поста-ви, що призводить до виникнення р1зноманпних за-хворювань та зниження працездатносп. Для поперед-ження та подолання цих небажаних насладив велика роль выводиться ф1зичним вправам 1 особливо тим, яш мають цшеспрямовану дш на вщновлення ф1зь олопчних функцш оргашзму. Переважна бшьшють автор1в на основ1 медичних дослщжень 1 педагопч-них спостережень роблять наступш висновки: шлях до змщнення здоров'я студенпв лежить через систематично 1 регулярш заняття ф1зичними вправами 1 в умовах вищих навчальних заклащв вони необхвдт впродовж вйх рок1в навчання.

Здоров'я та навчання студенпв взаемозалежн та взаемообумовлеш 1 залежать вщ багатьох фактор1в -як природних, так 1 сощально обумовлених. За дани-ми Всесвпньо! оргашзаци охорони здоров'я (ВООЗ) визначеш ор1ентовт сшввщношення р1зних чиннишв забезпечення здоров'я сучасно! людини, а саме:

• генетичт чинники - 20 %

• стан навколишнього середовища - 20 %

• медичне забезпечення - 8 %

• умови та спойб життя людей - 52 %.

Саме умови та спойб життя з використанням р1з-номаштних елеменпв, яш стосуються уйх аспекпв здоров'я - ф1зичного, псих1чного, сощального 1 духовного е запорукою змщнення здоров'я та щдвищення працездатносп студентсько! молодт Щоб студенти усп1шно адаптувалися до умов вищого навчального

© Сичов С.О. , 2009

закладу, зберегли 1 змщнили здоров'я за час навчання, необхщно створити умови, щоб прилучити !х до щнностей ф1зично! культури. В1д стану здоров'я зале-жить усп1шн1сть навчально! та виробничо! д1яльносп студент1в. Триваюча тенденщя зростання втрат ре-зервних можливостей протидп орган1зму студента до зовшшшх та внутр1шн1х негативних фактор1в, а також наявн1сть широкого перел1ку негативних д1агноз1в. ведуть до суттевого зниження ефективносп навчання 1 подальшо! профеййно! д1яльност1. Отже, вивчення стану здоров'я та динам1ки ф1зично! та розумово! пра-цездатност1 студент1в в процей орган1зац1! навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах е ак-туальним 1 потребуе ретельного дослщження. Ддевим засобом, що сприяе виршенню ц1е! проблеми е ф1зич-на актившсть студент1в та прилучення !х до ц1нностей ф1зично! культури.

Дослщження р1зних аспект1в працездатност1 студенпв у процей навчально! д1яльност1 присвячеш ро-боти М.Я.В1ленського, Р.З.Гайнутд1нова, 1.Х. Д'яченко, 1.В.£втушок, Л.Д.Кузьм1но!, 1.Б.Кравцово!, Г.1.Мизан, Е.1.Рябцево!, Е.1.Снаст1на та 1нших. Вони дослщжу-вали динам1ку ф1зично! 1 розумово! працездатнос-т1 студент1в упродовж навчального року, семестру, тижня, дня в залежносп вщ специф1ки й особливос-тей навчання у вищих навчальних закладах. А розу-мову працездатшсть студент1в з урахуванням обсягу 1 характеру викладання навчальних дисципл1н. При ощнщ динам1ки працездатност1 студент1в у продовж навчального дня визначаеться зниження !! до к1нця навчальних занять. Разом з тим, окрем1 автори вказу-ють на вщсутшсть досить виражених ознак зниження працездатност1 до кшця шестигодинних аудиторних навчальних занять 1 навиъ в1дзначають пщвищення деяких характеристик працездатност1.

Незважаючи на велику колькють дослщжень пра-цездатносп студенпв поняття «працездатнють» на думку Н.В.Аулша, ГА.Журша, Н.Н.Яковлева [1, 3, 5] i сьогодн1 немае конкретного визначення. Так, под працездатнютю розумшть здатнють систем оргашзму виявити максимум сво!х можливостей при вигонян^ визначено! дояльносп, як можливосп людини викону-вати конкретну роботу в заданих тимчасових л1м1тах i параметрах якосп. Р.М.Баевський шд працездатню-тю розум1е визначений обсяг м'язового чи розумового функцюнування оргашзму [2]. Тому у ход! дослоджен-ня нами були визначен калька напрям1в вивчення пра-цездатносп студенпв: характером виконувано! робо-ти i суб'ективною оцшкою ф1зичного стану (наявнють i стушнь стомлення).

Тема дослщження е складовою науково-дослодно! роботи лаборатори ф1зичного розвитку 1нституту проблем виховання АПН Укра!ни, дослщження виконано в рамках науково-дослщно! теми «Комплексне до-слОдження засоб1в i метод1в шдвищення академ1чно! усшшносп та розумово! працездатност1 студенпв при великих психоф1зичних навантаженнях», що здшсню-валося на кафедр1 теорй' та методики ф1зичного виховання Нацюнального техшчного ушверситету Укра!-ни «Ки!вський пол1техн1чний шститут».

Мета, завдання роботи, MaTepiar i методи.

Мета роботи полягае у визначенш самооцшки стану здоров'я студенпв I-IV курав Нацюнального техшчного ушверситету Укра!ни «Ки1вський полггех-нчний шститут», з'ясування параметров ф1зичних на-вантажень, як! сприяють шдвищенню працездатносл студентсько! молод! та рекомендацш стосовно ф1зич-но! активности що впливае на динамшу працездатнос-т! студенпв у процес навчально! дояльносто

В досл1дженн1 було використано таю методи: ана-л1з науково! лггератури з дослщження р1зних аспектов працездатносп студенпв у процес навчально! д!яль-ност!, анкетування, експеримент.

Об'ектом до^дження були 430 студенпв I-IV курсов Нацюнального техшчного ушверситету Укра-!ни «Ки!вський полгтехшчний !нститут».

Результати дослвдження.

Для з'ясування стану здоров'я студенпв I-IV курсов нами було проведено анкетне опитування у екс-периментальному нацюнальному техшчному уновер-ситето Укра!ни "КПТ самооцшки власного здоров'я студентов розних курсов. Студентам необходно було дати самооцшку власного здоров'я i водповости на таке запитання: "Як Ви оцонюете стан власного здоров'я: одеальний, добрий, посереднш, задовольний, незадо-вшьний" (див. табл. 1).

Як сводчать дано таблиц 1, самооцонка власного здоров'я студентов розних курсов неоднакова. Так, на I i II курсах одеальним вважають свое здоров'я 30,3% i 19,1% студентов, а незадовольним 1,6% i 0,9% студентов. На старший курсах III i IV одеальним вважають св!й стан здоров'я 15,9% i 12,1% студентов, а незадо-в!льним 7,5% i 3,3% студентов. Це вказуе на те, що перший i другий курси в!дв!дують обов'язково заняття з фозичного виховання i таким чином сприяють стабш-ному стану здоров'я студентов, привчають до система-

тично! рухово! д!яльност!, прилучають до ц!нностей ф!зично! культури. Стосовно старший курс!в, то вони вщвщують заняття з ф!зичного виховання як факуль-тативн! у вшьш в!д навчання години, або самостшно займаються ф!зичними вправами. Така статистика са-мооц!нки стану здоров'я студенпв вказуе на необхвд-носп впровадження у навчальному процес! вищих на-вчальних заклад!в систематичних ! регулярних занять ф!зичними вправами впродовж вс!х рок1в навчання. Ф!зична активнють з використанням ц!нностей ф!зич-но! культури це найб!льш д!евий шлях до змщнення здоров'я та всеб!чного розвитку особистост!.

Виходячи з результапв анал!зу проведених досль джень р!зними авторами ми встановили, що найбшьш об'ективним показником удосконалення навчально! дгяльносп у вищих навчальних закладах е динамша працездатност! студент!в. Тому встановлення динамь ки працездатност! студент!в вод навчального дня до навчального року створюе передумови оптим!зац!! навчального процесу у вищих навчальних закладах. Незважаючи на значну шлькють роб!т, присвячених ви-вченню фактор!в, що впливають на динам!ку ф!зично! ! розумово! працездатност! студент!в, ми не зустрши комплексного системного подходу до д!агностики ! ко-рекци працездатност! в залежност! вод особливостей навчання у вищих навчальних закладах. Складнють формування такого п!дходу визначаеться тим, що в розпорядженш дослщнишв немае досить шформа-тивних методик визначення працездатност! студента в навчальному процес!. Це обумовлено характером навчального процесу, у якому оргашзм студента не функцюнуе на меж! сво!х можливостей ! складно ви-значити як! фактори в конкретному випадку приведуть до п!двищення чи зниження його працездатност!.

Ось чому важливо з'ясувати на належному науко-вому р!вн! законом!рност! впливу ф!зичних наванта-жень на розумову працездатн!сть студенпв. За сво!м характером, навчання студенпв - це розумова праця, яка пов'язана з накопиченням знань, оволодшням шформаци, необходних ум!нь ! навичок майбутньо! профес!йно! д!яльност!. У таких ситуациях виникае проблема взаемов!дношення рухово! та психоф!зич-но! активност! студента, що означае нормативнють сп!вв!дношення розумово! ! ф!зично! прац!. Проблема забезпечення такого р!вня розумово! ! ф!зично! працездатност! т!сно пов'язана з проблемою стомлення. Ц взаемов!дносини м!ж працездатн!стю ! стомлен-ням являють собою важливий напрямок виявлення оргашзацшно-методичних основ рацюнально! орга-н!зац!! навчального процесу у вищих навчальних закладах. Для цього у експериментальних групах ми використовували методи оцшювання, самоконтролю ! в!дновлення розумово! ! ф!зично! працездатност! п!д час навчальних занять з ф!зичного виховання.

Ф!зична ! розумова працездатн!сть е важливим !н-тегративним показником, який може бути використа-ний студентом для ошнювання ! самоконтролю стану штелектуально-емоцшно! сфери без залучення спещ-ального обладнання. Якщо виконання навчальних за-вдань супроводжуеться зб!льшенням к1лькост! поми-лок (послаблення уваги), утрудненням зосередженням

Таблиця 1.

Самооцтка стану здоров 'я студентгв 1-1У курс1в Нацюнального техн1чного утверситету Украти "КП1"

Курс п Стан здоров'я

Ыеальний Добрий Посереднш Задовшьний Незадовшьний

I 122 37 (30,3%) 41 (33,6%) 23 (18,9%) 19 (15,6%) 2 (1,6%)

II 110 21 (19,1%) 36 (32,7%) 29 (26,4%) 23 (21,0%) 1 (0,9%)

III 107 17 (15,9%) 23 (21,5%) 31 (29,0%) 28 (26,2%) 8 (7,5%)

IV 91 11 (12,1%) 23 (25,3%) 36 (39,6%) 29 (31,9%) 3 (3,3%)

на завданш (зниження концентрацп уваги), в'ялiстю, апатieю, втратою iнтересу до навчання, - це тривожш сигнали, як1 поряд iз вегетативними змiнами (приско-рення чи зрвдження пульсу, посилене потовидiлення тощо), головними болями е свiдченням стомлення або перевтоми i загалом - попршення здоров'я.

У експериментальному дослщженш нами було з'ясовано, що фiзична активнiсть у виглядi ранково! пмнастики, виконання рiзноманiтних фiзичних вправ впродовж 25-30 хв. з навантаженням мало! штенсив-ностi (частоти серцевих скорочень 110-130 уд/хв.) та моторною щшьшстю 40-50% помiрно пiдвищуе розу-мову працездатнiсть студентiв у наступнi шють годин навчально! працi. Фiзичне навантаження середньо! iнтенсивностi (частота серцевих скорочень 130-160 уд/хв.) i моторною щшьшстю 50-60% викликае най-бiльший пвдйом рiвня розумово! працездатностi сту-денпв та зберiгаеться до к1нця навчального дня. Фь зичнi навантаження мало! i середньо! iнтенсивностi доцiльно розглядати як засiб скорочення перiоду ввд-працювання, стимулювання та подовження перюду високо! працездатностi. Було з'ясовано, що рiзке скорочення рухово! активносп в перiод екзаменiв викликае несприятливi зрушення функцiонального стану до кшця сесп. Запропонована в експериментальних групах систематична рухова дiяльнiсть в уйх випад-ках викликала покращення функцiональних можли-востей нервового апарату, причому у студентiв, яю займалися активно фiзичною культурою позитивш результата були вищ^ нiж у контрольнш групi. Так, у студентiв, яш продовжували заняття фiзичними впра-вами в перюд екзаменацiйно!' сесi!' кшьшсть оцiнок "добре" та "вшмшно" було набагато бшьше, нiж у тих, що не займалися.

Висновки.

Таким чином, нами доведено, що фiзична актив-нiсть е дiевим фактором змiцнення здоров'я та тдви-щення працездатностi студентсько! молодi. Фiзична активнiсть в органiзацi!' навчально-виховного процесу сприяе удосконаленню фiзiологiчних та психолопч-них механiзмiв адаптацi!, являе собою сферу широких сошальних контактiв м1ж студентами, сприяе обмь ну шформашею, дозволяе !м швидко подолати адап-тацiйний бар'ер. Нами було з'ясовано, що заняття з фiзичного виховання необхвдно планувати в обсязi не менше 4-х годин на тиждень, протягом всього термiну навчання у вищому навчальному закладi. Регулярш заняття фiзичною культурою допомагають студентам своечасно переключити нервову систему з одного виду

дiяльностi на iншу. Наш досввд i практична дiяльнiсть вказуе на те, що цiлеспрямоване фiзичне тренування е ефективним засобом зняття розумово! напруженосп, пiдвищення розумово! працездатносп та збереження здоров'я в складних умовах студентського життя.

У навчально-виховному процесi з фiзичного виховання вищих навчальних закладiв найбiльш доцшьно, на нашу думку, е реал1зашя комплексу оргашзацшно-педагогiчних прийомiв прилучення студентсько! мо-лодi до цшностей фiзично! культури, що включае фiзичну активнiсть; самоконтроль i вiдновлення працездатносп; корекцш функцiонального стану студен-тiв; полiпшення стану психiчного здоров'я i зменшен-ня нервового напруження; пiдвищення стiйкостi до негативного впливу на здоров'я стресових ситуацiй; планування бюджетного часу; органiзацiя здорово! життедiяльностi.

ПодальшI досл1дження будуть спрямоваш на удо-сконалення дiагностики i корекцi!' працездатност1 студентiв в залежносп вiд особливостей навчання у вищих навчальних закладах рiзно! професшно! спря-мованостi.

Список л1тератури

1. Аулик Н.В. Определение физической работоспособности в клинике и спорте / А.Н.Аулик. - М.: Медицина, 1990. - 192 с.

2. Баевский Р.М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии / Р.М.Баевский. - М.: Медицина, 1979. - 186 с.

3. Журин И.А. Профессионально значимый уровень развития общей выносливости студентов и подготовка спортсменов в вузе: [тезисы докладов научно-практической конференции] / И.А.Журин. - Минск. 1991. - С. 45.

4. Курамшин Ю.Ф. Человек - вот предмет воспитания. Вестник Балтийской Академии / Научное издание Балтийской педагогической Академии / Ю.Ф.Курамшин. - Санкт-Петербург. - 1997. Вып. 16. - С. 11.

5. Яковлев Н.Н. Биохимические основы утомления и его значение в спортивной практике / Н.Н.Яковлев. // Теория и практика физической культуры. - 1978. - № 7. - С. 19-21.

Надшшла до редакцп 09.11.2009р.

Сичов Сергш Олександрович kaf_tmfv@ukr.net

Вплив Р13НОГО ЗМ1СТу ф13ИЧН01' п1дготовки на показники ф1зичного стану учн1в в1йськового лщею

Скавронський О. П.

Кам 'янецъ-Подшъсъшй нацюналъний утверситет ÍMem !вана Огieнка

Анотаци:

Представлено можлив1сть ви-користання соматотипу у якост1 критер1ю формування однорщних груп юнак1в. Розглянута шдивщуа-л1зац1я зм1сту ф1зичноТ пщготовки лЩеТств. Зм1ст ф1зичноТ пщготов-ки узгоджуеться с особливостями морфофункц1онального дозр1ван-ня та ф1зичного стану учн1в. Запро-поновано орган1зац1йно-методичн1 положення 1ндив1дуал1зац1Т ф|зич-ноТ п1дготовки. Вони забезпечують учителя ч1тк1м алгоритмом д1й у реал1зацп такого п1дходу до вихо-вання учн1в. Аргументована Кль-к1сть занять у навчальному роц.

Ключовi слова:

вйськовий, л/цей, юнаки, сомато-тип, експеримент, змюту, ф1зич-на пдготовка, фзичний стан.

Скавронский А. П. Влияние разного содержания физической подготовки на показатели физического состояния учащихся военного лицея. Представлена возможность использования соматотипа в качестве критерия формирования однородных групп юношей. Рассмотрена индивидуализация содержания физической подготовки лиЦеистов. Содержание физической подготовки согласовывается с особенностями морфофункционального созревания и физического состояния учеников. Предложены организационно-методические положения индивидуализации физической подготовки. Они обеспечивают учителя четком алгоритмом действий в реализации такого подхода к воспитанию учеников. Аргументировано количество занятий в учебном году.

военный, лицей, юноши, соматотип, эксперимент, содержания, физическая подготовка, физическое состояние.

Skavronskiy O.P. Effect of the different contents of physical preparation on parameters of a physical condition of pupils of military liceum. The possibility of use somatotypes in the capacity of test of formation of the homogeneous groups of young men is presented. Personalising of the contents of physical preparation of lyceum students is construed. The contents of physical preparation is adjusted with features of a morphological functional maturation and a physical condition of pupils. Organizational - methodical provisions of personalising of physical preparation are offered. They ensure the teacher precise with algorithm of actions in realization of such approach to education of pupils. The quantity of exercises in educational year is argued.

militarían, liceum, young men, somatotypes, experiment, contents, physical preparation, physical condition.

Вступ.

Важливою умовою ефективносп ф1зичного ви-ховання в р1зних типах загальноосвггшх навчальних заклад1в е реал1защя диференцшованого й шдивщу-ального шдход1в. Результата дослщжень свщчать, що одним з високоефективних критерив реал1зацп зазначених шдход1в е соматичний тип конституци. осшльки дозволяе формувати однорщш за комплексом показнишв групи, враховуючи значну шльшсть шдивщуальних особливостей людини та залишаю-чись тривалий час майже незмшним [7].

Анал1з науково! лггератури виявив поодинок до-слщження [4; 11], що спрямоваш на покращення фь зично! пщготовленосп юнашв 15-17 рок1в р1зних соматотитв та як1 е учнями загальноосвишх навчальних заклад1в. Також спостертаеться повна вщсутшсть таких дослщжень у напрям1 тдвищення ефективнос-п занять для учшв лщею з посиленою вшськово-ф1зичною подготовкою (ЛПВФП). Необхщшсть спещ-альних дослщжень в останньому випадку зумовлена суттевими розбгжностями в оргашзацшнш 1, частко-во, програмнш основах ф1зичного виховання юнашв у цих типах загальноосв!тшх навчальних заклад1в: у ЛПВФП к1льк1сть урошв ф1зичного виховання в навчальному рощ вдв1ч1 б1льша пор1вняно з масовою школою; щоденна ранкова пмнастика, одне в тиждень факультативне заняття ф1зичним вихованням, щонай-менше дв1ч1 в тиждень заняття в спортивних секциях - обов'язков1 форми ф1зичного виховання лщеюлв.

Зазначене 1, передуам неоднаков1 добов1 обсяги ф1зичних навантажень, зумовлюють досягнення юнаками р1зного адаитацшного ефекту [8], змши показнишв ф1зично! шдготовленост!, загально! ф1зично! працездатност1, соматичного здоров'я [3]. Ураховую-

© Скавронський О. П., 2009

чи суттев1 розбгжносп в адаптацшному ефекп тсля використання представниками р1зних соматотитв од-накових ф1зичних навантажень [6], розб1жносп мгж такими юнаками 15-17 рошв у прояв1 бшьшосп фь зичних якостей [4; 11], сенситивних перюдах розви-тку цих якостей [5], вивчення особливостей змши по-казник1в ф1зичного стану юнашв р1зних соматотитв упродовж навчання в ЛПВФП та розроблення для них ефективного змюту ф1зично! пщготовки е важливим науковим завданням, що потребуе виршення.

Робота виконуеться згщно Зведеного плану науково-дослщно! роботи у сфер! ф1зично! культури 1 спорту на 2006-2010 рр. Мшстерства Украни у справах ам'!', молод! та спорту за темою 3.1.1 «Теоретико-методичш та програмно-нормативш основи ф1зично-го виховання учшв та студенпв» (номер державно! реестрац!! 0107Ш00771).

Мета, завдання роботи, матерiал i методи.

Мета роботи - експериментально перев!рити ефектившсть р!зних вар!ант!в зм!сту !ндивщуально-ор!ентовано! ф!зично! п!дготовки учн!в вшськового л!цею в процес! !хнього ф!зичного виховання.

Методи та оргашзацгя дослгдження. Под час до-слщження на теоретичному р!вш використовували метод анал!з, узагальнення, на емп!ричному - фор-муючий педагог!чний експеримент, педагог!чне тес-тування, степергометр!ю, методику експрес-оц!нки ф!зичного здоров'я Г. Л. Апанасенко [1], д!агностики соматотипу Штефко-Островского в модифтаци С. С. Дарской [2], математико-статистичш методи. Для оц!нки динам!ки ф!зичних якостей використовували батарею з 14 теспв, кожний з яких вщповщав встанов-леним метролог!чним вимогам [9; 10]. Дослщжуваш -80 юнашв, з них по 40 - представники торакального ! м'язового соматотитв. З цих лщеюпв сформували

чoтиpи eкcпepимeнтaльнi гРУПИ: TEp TE2 («T» - то-paкaльний, «Е» - eкcпepимeнтaльнa, «1», «2» - вадш-вадш пepший i дpyгий вapiaнти poзpoблeнoгo змicтy); MEj, ME2 («M» - м'язoвий). У кoнтpoльниx (TK i MK) гpyпax лiцeïcти зaзнaчeниx coмaтoтипiв зaймaлиcя зa чинним змicтoм фiзичнoï пiдгoтoвки.

У xoдi фopмyючoгo eкcпepимeнтy пepeвipя-ли eфeктивнicть двox poзpoблeниx вapiaнтiв змicтy iндивiдyaльнo-opeнтoвaнoï i чиннoгo змicтy фiзичнoï пiдгoтoвки лiцeïcтiв у доугий piR нaвчaння в ЛПВФП. Biдмiннocтi мiж пepшими i ocтaннiм змicтoм у лiцeïc-тiв oднaкoвoгo coмaтoтипy були мiнiмaльнi:

1) poзпoдiл нaвчaльнoгo мaтepiaлy в нaвчaльнoмy pom - вiдбyвaвcя вiдпoвiднo з ypaxyвaнням yзa-гaльнeння peкoмeндaцiй cпeцiaльнoï лiтepaтypи тa тpaдицiйнo;

2) тecтyвaння фiзичнoï пiдгoтoвлeнocтi - в пoзaypoч-ний чac у вигJIядi змaгaнь тa пiд чac ypoкiв згiднo peкoмeндaцiй пpoгpaми;

3) poзпoдiл oбcягiв фiзичниx нaвaнтaжeнь у теж^-вoмy цикт - з ypaxyвaнням дaниx ^o фopмyвaння вiдcтaвлeнoгo тpeнyвaльнoгo eфeктy, oптимaльнoгo чacy вiдпoчинкy тa бeз ypaxyвaння зaзнaчeнoгo;

4) вплив нa фiзичнi якocтi - визнaчeнi нaми exCTep^ мeнтaльнo тa чиннoю пpoгpaмoю фiзичнoгo виxo-вaння.

Щoдo вiдмiннocтeй викopиcтaниx в eкcпepимeн-тaльниx гpyпax л^^лв oднaкoвoгo coмaтoтипy (TEj i TE2, MEj i ME2) вapiaнтiв змкту, тo вoни пoлягaли тiльки в нeoднaкoвoмy cклaдi фiзичниx якocтeй, та якi здiйcнювaли цiлecпpямoвaний вплив та пoдвo-eниx yporax фiзичнoгo виxoвaння. Зaгaльний чac циx ypoкiв, вiдвeдeний нa фiзичнy пiдгoтoвкy лiцeïcтiв, у дocлiдниx гpyпax був пpaктичнo oднaкoвий. Пpи ви-кopиcтaннi piзниx зa cпpямoвaнicтю нaвaнтaжeнь чac вiдпoчинкy i тeмп викoнaння фiзичниx впpaв був piз-ний. Пpи бiльшoмy тeмпi вiдпoчинoк тaкoж збшьшу-вaли дo дocягнeння ЧСС нa piвнi 90-100 cK/xb, - тоб-тo дo пoвнoгo вiднoвлeння пpaцeздaтнocтi yчнiв.

Результата дослщження

Oтpимaнi нa пoчaткy eкcпepимeнтy дaнi зacвiд-чили oднopiднicть cфopмoвaниx зa cтaттю, вiкoм, co-мaтoтипoм i пoкaзникaми фiзичнoгo cтaнy дocлiдниx гpyп. Зoвciм iншi peзyльтaти oтpимaли нaпpикiнцi фopмyючoгo eкcпepимeнтy. TaE, iз 14 дocлiджyвaниx пoкaзникiв фiзичнoï пiдгoтoвлeнocтi викopиcтaння пepшoгo вapiaнтy poзpoблeнoгo змюту (TEj) cпpиялo cyттeвoмy пoкpaщeнню 9 пoкaзникiв, викopиcтaння дpyгoгo (TE2) i чинтого (TK) змicтy - пoкpaщeнню в кoжнiй гpyпi тiльки 5, пoгipшeнню - вiдпoвiднo 1, 4, 4 тa cтaбiльнoмy пpoявy 5, 5, 5 пoкaзникiв.

Bcтaнoвлeнe cпiввiднoшeння cвiдчить пpo тай-бiльшy eфeктивнicть в пoкpaщeннi фiзичнoï шдготов-лeнocтi лiцeïcтiв тopaкaльнoгo coмaтoтипy пepшoгo poзpoблeнoгo. Meншy - iншиx викopиcтaниx вapiaн-тiв змicтy ïxньoï фiзичнoï шдготовки в дpyгий piк та-вчaння у ЛПВФП.

Oднa з ^ичин виявлeнoгo пoгipшeння пoкaзникiв зyмoвлeнa втавими ocoбливocтями poзвиткy вадш-вiдниx фiзичниx якocтeй лiцeïcтiв у дocлiджyвaний rop^ (iз 1б дo 17 po^), - зa виняткoм вибyxoвoï

стли у мeтaнняx, pyxливocтi у плeчoвиx cyглoбax. кoopдинaцiï в мeтaнняx та дaльнicть пpoвiднoю py-кoю, OTaraM^!' cилoвoï витpивaлocтi, для вcix шшм дocлiджyвaниx фiзичниx якocтeй цeй œp^ e ^и-тичним [5]. У зв'язку з ocтaннiм вiдcyтнicть змши aбo нaвiть пoкpaщeння дeякиx шгазнишв зyмoвлeнa викopиcтaнням yпpoдoвж нaвчaльнoгo poFy фiзичниx нaвaнтaжeнь вiдпoвiднoï cпpямoвaнocтi, щo cпpиялo дocягнeнню нa кoжнoмy зaняттi тepмiнoвoï aдaптaцiï. Paзoм iз впутаю™ нeгaтивнoгo пepeнeceння тpe-нyвaльнoгo eфeктy в пpoцeci впливу нa iншi фiзичнi якocтi cпpиялa дocягнeнню тaкиx peзyльтaтiв. Boд-нoчac вiдcyтнicть впливу та фiзичнi якocтi, щo зта-xoдятьcя у ceнcитивнoмy пepioдi poзвиткy, пpизвeлa дo пoгipшeння (cтaтичнa cилoвa витpивaлicть у TE2) чи в^утю^л змiни (pyxливicть у плeчoвиx cyглoбax

- TK, TE2, кoopдинaцiя у мeтaнняx пpoвiднoю pyкoю

- TE2) пoкaзникiв. Пiдтвepджeнням цьoгo e oтpимa-нi у TEj дaнi: викopиcтaнi тут фiзичнi нaвaнтaжeння cпpияли зтачшму пoкpaщeнню зaзнaчeниx фiзичниx якocтeй л^^пв.

Для кpaщoгo poзyмiння eфeктy впливу peaлiзo-вaниx вapiaнтiв змicтy фiзичнoï пiдгoтoвки пpoвeли paнжyвaння нa ocнoвi oцiнювaння oтpимaниx дaниx iз викopиcтaнням тaкoï кiлькocтi бaлiв: cyттeвe ro^a-щeння пoкaзникa - 2 бaли, вiдcyтнicть змiни - 1 бaл. cyттeвe пoгipшeння - 0. Peзyльтaти зacвiдчили, щo у TE J eфeктивнicть викopиcтaнoгo змicтy cклaлa 1,50, у TE2 - 1,21, у TK - 1,07 ум. cepeдньoгo бaлa. Haйвищим eфeктoм у пoкpaщeннi якнaйбiльшoï кiлькocтi пoкaз-никiв фiзичнoï пiдгoтoвлeнocтi лiцeïcтiв тopaкaльнoгo coмaтoтипy вiдзнaчaвcя пepший, мeншим - дpyгий poзpoблeний вapiaнт, a нaймeншим - чинний вapiaнт змicтy ïxньoï фiзичнoï пiдгoтoвки.

^ступний пoкaзник фiзичнoгo cтaнy - зaгaльнa фiзичнa пpaцeздaтнicть у лiцeïcтiв тopaкaльнoгo co-мaтoтипy впpoдoвж eкcпepимeнтy вiдзнaчaвcя шзи-тивнoю змiнoю, aлe ^^icr aбcoлютниx i вiднocниx знaчeнь був нeoднaкoвий: у TEj збiльшeння cклaлo вiдпoвiднo 13,9 i 9,б%, у TE2 - 14,б i 8,б%, у TK - 10,7 i б,3% (p<0,001). Зaзнaчeнe cвiдчилo ^o oднaкoвy pe-зyльтaтивнicть викopиcтaниx вapiaнтiв змicтy у в^ь шeннi ^oro зaвдaння в пpoцeci фiзичнoï шдготовки.

^ступний пoкaзник фiзичнoгo cтaнy - змОта фь зичнoгo здopoв'я. Для лiцeïcтiв тopaкaльнoгo coмaтo-типу вш вiдзнaчaлacя тaким: у TEj та 10,0% збОльши-лacя кiлькicть виcoкиx, нa 15,0 - вищиx вш cepeдньoï oцiнoк (p>0,05), щo зyмoвлювaлocя знaчним (25,0%) змeншeнням кiлькocтi cepeднix зa вiдcyтнocтi нижчиx вод cepeдньoï i низькиx oцiнoк (p<0,05). У TE2 та^и-кiнцi нaвчaльнoгo posy кiлькicть лiцeïcтiв Оз виш-ким piвнeм фiзичнoгo здopoв'я збiльшилacя та 20,0% (p<0,05), з вищим вш cepeдньoгo - нa 10,0 (p>0,05) у зв'язку зО змeншeнням та 30,0% кiлькocтi cepeднix тa вiдcyтнocтi бшьш низькиx oцiнoк (p<0,05). У TK oтpимaли зoвciм шшО peзyльтaти: кiлькicть лiцeïcтiв Оз виcoким piвнeм фiзичнoгo здopoв'я змeншилacя нa 7,1% (p<0,05), Оз cepeднiм - та 2,0% у зв'язку з чим нaмiтилacя тeндeнцiя дo збiльшeння кiлькocтi лiцeïc-пв Оз вищим вш cepeдньoгo piвнeм здopoв'я - 9,1% (p>0,05).

Дaнi paнжyвaння cвiдчили, щo eфeктивнicть виш-pиcтaнoгo у TEj змicтy cклaлa 1,0, TE2 - 2,0, у TK - 0 ум. cepeдньoгo бaлa. Toбтo дpyгий poзpoблeний вapi-янт вiдзнaчaвcя нaйбiльшим, пepший - дeщo мeншим. чинний - вiдcyтнicтю пoзитивнoгo eфeктy у виpiшeн-m зaвдaння з пoкpaщeння фiзичнoгo здopoв'я лiцeïc-пв тopaкaльнoгo coмaтoтипy.

Bивчeння poзбiжнocтeй у пpoявi кoжнoгo пoкaзни-кя лiцeïcтiв тopaкaльнoгo coмaтoтипy нaпpикiнцi erc-пepимeнтy виявию тaкe. Пpoяв шгазнишв фiзичнoï пiдгoтoвлeнocтi в кoжнiй дocлiднiй гpyпi вiдзнaчaвcя ocoбливocтями, щo потягали в бiльшиx знaчeнняx oд-нт i мeншиx - дpyгиx шкязнишв пopiвнянo з шшими гpyпaми. Зacтocyвaвши paнжyвaння (няйвищий pe-зультят - 3 6яли, cyттeвo нижчий - 2, няйнижчий - 1, у випаду вiдcyтнocтi poзбiжнocтi peзyльтaтiв у тpьox гpyпax, у двox rpyrnx пpи знaчнo вищoмy peзyльтa-ri у тpeтiй - 2 6яли) вcтaнoвили, щo eфeктивнicть викopиcтaнoгo у TEj змicтy cклaлa 2,5, у TE2 - 1,8б, TK - 1,8б ум. cepeдньoгo 6яля. Шйбшьший eфeкт у дocягнeннi нaйвищиx знaчeнь пoкaзникiв фiзичнoï пiдгoтoвлeнocтi зaбeзпeчye пepший, знaчнo мeнший

- дpyгий poзpoблeний тя чинний вapiaнти змicтy фь зичнoï пiдгoтoвки лiцeïcтiв тopaкaльнoгo ^мятоти^.

Пopiвняння aбcoлютниx знaчeнь зaгaльнoï фОзич-нoï пpaцeздaтнocтi лiцeïcтiв тopaкaльнoгo ^мятоти^ нaпpикiнцi eкcпepимeнтy зacвiдчилo cyттeвy пepeвaгy TE2 над TE J тя ïï вiдcyтнicть пpи пopiвняннi знaчeнь у TE J тя TK, TE2 тя TK. ffl^o вiднocниx вeличин зягаль-нoï фiзичнoï пpaцeздaтнocтi, тo тут вcтaнoвлeнo дeщo шшО ocoбливocтi: у TEj peзyльтaти були cyттeвo кpaщi пopiвнянo з oтpимaними у TK, a!e нe вiдpiзнялиcя вод вcтaнoвлeниx у TE2; у cвoю чepгy peзyльтaти TK i TE2 тяюж нe вiдpiзнялиcя мОж coбoю. Boднoчac даш pan-жувяння зacвiдчили, щo eфeктивнicть викopиcтaнoгo у TEj змюту в пoкpaщeннi фiзичнoï пpaцeздaтнocтi cклaлa 2,5, у TE2 - 2,5, TK - 2,0 ум. cepeдньoгo бяля. Toбтo poзpoблeнi вapiaнти були oднaкoвo eфeктивнi й пepeвaжaли чинний змют фiзичнoï пiдгoтoвки у в^ь шeннi зaзнaчeнoгo зaвдaння.

Poзбiжнocтi у cram фiзичнoгo здopoв'я лiцeïcтiв дocлiджyвaнoгo coмaтoтипy нaпpикiнцi eкcпepимeнтy вiдзнaчaлиcя тяким: кiлькicть виcoкиx oцiнoк у TEj дo-cяглa 20,0%, у TE2 - 30,0%, TK - тшьки 8,1%, вищиx в1д cepeдньoï - ввдшввдш 45,0, 45,0 тя 50,5% у зв'язку зО змeншeнням cepeднix oцiнoк вiдпoвiднo дo 35,0, 25,0 тя 41,4%. To6to, кiлькicть лiцeïcтiв з виcoким piвнeм фiзичнoгo здopoв'я у TE J cyттeвo нe вiдpiзнялacя ввд вcтaнoвлeнoï у TE2, a!e буля знaчнo бшьшя пopiвнянo з TK, xoчa пpи пopiвняннi o^amix cyттeвoï poзбiжнoc-т мгж ними ж виявлeнo. Щoдo вищoгo в1д cepeдньoгo piвня фiзичнoгo здopoв'я, то кшькють тaкиx oцiнoк у дocлiдниx гpyпax буля пpaктичнo oднaкoвa.

Уточ^нта зя дяними paнжyвaння виявию, щй eфeктивнicть викopиcтaнoгo у TEj i TK змюту c^a-ля 2,0, TE2 - 2,5 ум. cepeдньoгo бяля. Toбтo нэйбшьш eфeктивним у виpiшeннi зaвдaння з пoкpaщeння фь зичнoгo здopoв'я лiцeïcтiв тopaкaльнoгo ^мятоти^ e дpyгий poзpoблeний вapiaнт, дeщo мeнш eфeктивним

- пepший poзpoблeний тя чинний вapiaнти змicтy ïx-ньoï фiзичнoï пiдгoтoвки.

Kpiм зaзнaчeнoгo, вcтaнoвили eфeктивнicть ви-кopиcтaниx вapiaнтiв змicтy у фopмyвaннi фiзичнoï гoтoвнocтi лiцeïcтiв тopaкaльнoгo coмaтoтипy дo вcтy-пу у вищО вiйcькoвi нявчяльнО зяклади. Oтpимaнi дэш cвiдчили, щo в биу ня 100 м peзyльтaти 75,0% л^ю-тш TE J в^тав^яли няйвищш, iншиx 25,0% - cepeд-нш oцiнцi, TK - вiдпoвiднo 55,б i 44,б%, TE2 - 45,0 i 55,0%. У пОдтягувяннО ня виcoкiй пepeклaдинi oтpи-мяли aнaлoгiчнy тeндeнцiю poзпoдiлy peзyльтaтiв, aлe з тякими ocoбливocтями: у TEj кiлькicть виcoкиx o^-нoк cклaлa б0,0%, cepeднix - 40,0%, у TK - в^тав^на 50,5 i 49,5%, TE2 - 50,0 i 40,0%, a peзyльтaти 10,0% л^юта вiдпoвiдaли низьк1й oцiнцi. Дeщo шшими були peзyльтaти в »poci 3000 м: у TEj чac пoдoлaння диcтaнцiï в 50,0% л^юта вiдпoвiдaв виcoкiй, 15,0% - cepeднiй, 35,0% - низьк1й oцiнцi; у TE2 тaкиx бую вiдпoвiднo 40,0, 25,0 i 35,0%, TK - 40,4, 19,2 i 40,4%.

Oтpимaнi даш зacвiдчили вищу eфeктивнicть œp-шoгo, мeншy - дpyгoгo poзpoблeнoгo i чиннoгo вapiaн-тш змюту фiзичнoï пiдгoтoвки лiцeïcтiв тopaкaльнoгo ^мятоти^ в ycпiшнoмy викoнaннi ними вcтaнoвлe-ниx для aбiтypieнтiв вищиx ви^юв^ нaвчaльниx зя-клядОв нopмaтивниx вимoг.

Узaгaльнeння peзyльтaтiв pan^ban^, щo вiдoбpa-жяли eфeктивнicть виpiшeння зaвдaння з пoкpaщeння пoкaзникiв фiзичнoï пiдгoтoвлeнocтi, зaгaльнoï фiзичнoï пpaцeздaтнocтi, фiзичнoгo здopoв'я, уоттюю вию-нaння вcтaнoвлeниx для aбiтypieнтiв вишиx вiйcькoвиx нaвчaльниx зякладОв нopмaтивниx вимoг, пpeдcтaвлeнo в тяблищ 1. Як видю, нaйeфeктивнiшим в arneraí ви-piшeння кoмплeкcy циx зявдянь e пepший poзpoблeний вapiaнт змюту фiзичнoï пiдгoтoвки лiцeïcтiв тopaкaль-TOro coмaтoтипy. Toбтo пpiopитeт пoлягaв у пoкpaщeн-m ïxньoï фiзичнoï mдгoтoвлeнocтi Meнш eфeктивним виявивcя шший poзpoблeний вapiaнт, змicт якoгo c^w-мoвyвaвcя ня пoкpaшeння фiзичнoгo здopoв'я в npo^ci фiзичнoï пiдгoтoвки. Haймeнш eфeктивним - чинний вapiaнт, щo ж вpaxoвyвaв зyмoвлeнi coмaтoтипoм oco-бливocтi пpoявy, дишшки, взaeмoзв'язкiв пoкaзникiв фЬичшго cтaнy i ильки чacткoвo зacтocoвyвaв poзpo-блeнi нями opгaнiзaцiйнo-мeтoдичнi пoлoжeння й шдя-гoгiчнi yмoви ïx eфeктивнoï peaлiзaцiï.

Пopiвняння oтpимaниx в eкcпepимeнтi дaниx ль цeïcтiв м'язoвoгo coмaтoтипy пpизвeлo дo cxoжиx Оз вищeзaзнaчeними виcнoвкiв (див. тябл. 1).

Висновки

1. Bикopиcтaння coмaтoтипy як ^mepro фopмyвaння oднopiдниx гpyп юняшв eфeктивнiшe у виpiшeннi зявдянь Оз пoкpaшeння ïxньoгo фiзичнoгo cтaнy пopiвнянo з peкoмeндoвaним пpoгpaмoю фiзичнoгo виxoвaння piвнeм фiзичнoï пiдгoтoвлeнocтi. фiзичнoгo здopoв'я. Kpитepiй вpaxoвye в кoмплeкci ocoбливocтi poзвиткy i пpoявy фiзичниx якocтeй. змши фiзичнoгo здopoв'я, взaeмoзв'язкiв мгж ïx змiнoю у пeвний œp^ нявчяння. Фяктичнс cпpияe eфeктивнiй iндивiдyaлiзaцiï змicтy фiзичнoï пiдгoтoвки лiцeïcтiв в axerai йoгo yзгoджeння з oco6!™OCT^^ ïxньoгo мopфoфyнкцioнaльнoгс дoзpiвaння тя фОзичюго cтaнy.

2. Уpaxyвaння зaзнaчeнoгo тя yмoв дocягнeння aдaптaцiйнoгo eфeктy в пoкpaщeннi фiзичниx

Таблиця 1

Ефективтсть реалгзованих у формуючому експериментг варгантгв ф1зично'1 пгдготовки Л1це'1'ст1в дослгджуваних соматотипгв

Система ощнювання Група Критерш ефективносп та шльшсть показнишв, що його характеризуют

1 / (14) | 2 / (2) | 3 / (2) | 4 / (14) | 5 / (2) | 6 / (2) | 7 / (9)

Торакальний соматотип

Середнш бал (У / к-ть показнишв) ТЕ1 (п=20) 1,5 2,0 1,0 2,5 2,5 2,0 -

Ранг за шкалою порядку I I II I I II I

Середнш бал (У / к-ть показнишв) те2 (п=20) 1,21 2,0 2,0 1,86 2,5 2,5 -

Ранг за шкалою порядку II I I II I I II

Середнш бал (У / к-ть показнишв) ТК ( п=99) 1,07 2,0 0 1,86 2,0 2,0 -

Ранг за шкалою порядку III I III II II II II

Ранг за узагальненими дани-ми (шльшсть I мюць) ТЕ1 - I, ТЕ2 - II, ТК - III

М'язовий соматотип

Середнш бал (У / к-ть показнишв) МЕ1 (п=20) 1,36 2,0 1,0 2,64 3,0 2,0 -

Ранг за шкалою порядку I I II I I II I

Середнш бал (У / к-ть показнишв) ме2 (п=20) 1,36 2,0 2,0 2,21 2,0 2,5 -

Ранг за шкалою порядку I I I II II I II

Середнш бал (У / к-ть показнишв) МК ( п=84) 1,0 2,0 0 2,07 1,0 1,5 -

Ранг за шкалою порядку II I III III III III II

Ранг за узагальненими дани-ми (шльшсть I мюць) МЕ1 - I, МЕ2 - II, МК - III

менту суттево покращилися, попршилися, не змшилися; 2 - тенденцш змши показникш загально! ф1зично! працездатност1; 3 - тенденщя змши ф1зичного здоров'я; 4 - величини прояву показникш ф1зично! тдготовленост! наприюнщ експерименту; 5 - величини прояву показникш загально! ф!зично! працездашосп наприк!нц! експерименту; 6 - стан ф!зичного здоров'я ншрикшщ експерименту; 7 - кшьюсть л!це!ст!в з високими, середшми, низькими результатами в тестах ф!зично! тдготов-леност! для абпур!ентш вищих вшськових навчальних закладш.

якостей ! пов'язаних !з реал!защею запропо-нованих орган!зац!йно-методичних положень !ндив!дуал!зацп ф!зично! подготовки, забезпечують учителя читам алгоритмом д!й у реал!зац!!' такого тдходу до л!це!ст!в. Використання зазначеного в процеа ф!зичного виховання - значне покращення б!льшост! показник!в !хнього ф!зичного стану. 3. Найефекгавшшим у покращенш показник!в ф!зичного стану лще!спв е зм!ст ф!зично! подготовки. Його сирямован!сть визначаеться зумовленими сомато-типами ! особливостями зм!ни показник!в ф!зично! подготовленост!, а також взаемозв'язк!в останшх на пев-ному еташ навчання. К!льк1сть таких занять у навчаль-ному роц! плануеться з урахуванням структури зм!ни ф!зично! подготовленост!. Спостернаеться покращення на перших десяти заняттях функц!ональних можливо-стей орган!зму ! на кожному з них - гнучкосто Подальш! дослодження необхщно спрямувати на розробку модельних показник1в ф!зично! шдготовле-ност! юнаков р!зних соматотитв на етапах навчання у вшськовому лще!'.

Лiтература:

1. Аианасенко Г. Л. Медицинская валеология / Г. Л. Апанасенко, Л. А. Попова. — Ростов н/Д. : Феникс, 2000. — 248 с.

2. Дарская С. С. Техника определения типов конституции у детей и подростков / С. С. Дарская // Оценка типов конституции у детей и подростков. — М., 1975. — С. 45—54.

3. Глазирш I. Д. Основи диференцшованого фiзичного виховання : навч. поабник [для студ.ВНЗ] / I. Д. Глазирш. — Черкаси : Вщлуння, 2003. — 352 с.

4. Единак Г. А. Индивидуализация процесса развития двигательных способностей юношей 15-17 лет разных соматических типов на уроках физической культуры: автореф. дис. канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» / Г. А. Единак. — М.: НИИ ФДиП РАО, 1992. — 23 с.

5. Зубаль М. В. Оргашзацшно-методичш основи вдосконалення фiзичних якостей хлопщв 7-17 роюв у процесi фiзичного виховання : [метод. реком.] / М. В. Зубаль, Г. А. Сдинак. — Кам'янець-Подшьський : ПП О. А. Буйницький, 2008. — 156 с.

6. Казначеев В. П. Адаптация и конституция человека : учеб. пособие [для студ. факульт. физ. культуры] / В. П. Казначеев, С. В. Казначеев. — Новосибирск: Наука, 1986. — 119 с.

7. Никитюк Б. А. Интеграция знаний в науках о человеке (инте-гративная анатомическая антропология) / Никитюк Б. А. — М.: СпортАкадемПресс, 2000. -- 440 с.

8. Платонов В. Н. Адаптация в спорте: [учеб. пособие] / В. Н. Платонов. -- К. : Здоров'я, 1988. -- 216 с.

9. Романенко В.А. Диагностика двигательных способностей : учеб. пособ. / Романенко В. А. — Донецк: Изд-во ДонНУ, 2005, -- 290 с.

10. Серпенко Л.П. Тестування рухових здiбностей школярiв / Серпенко Л. П. — К. : Олiмиiйська лпература, 2001. — 439 с.

11. Фильченков Д. А. Методика реализации индивидуального подхода в физическом воспитании старшеклассников: автореф. дис. канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» / Д. А. Фильченков. — М.: ВНИИФК, 1994. — 21 с.

Надшшла до редакцй 24.10.2009р.

Скавронський Олександр Павлович bodnarchuka@mail.ru

Фiзiологiчнi механiзми вдосконалення аеробно1 та анаеробно1 продуктивностi opraHi3My лижникiв-гонщикiв

Скиба О. О.

Сумський державний педагоггчний утверситет ¡м. А. С. Макаренка 1нститут ф1зично'1 культуры

Анотацп:

Вивчалась проблема пщвищення р1вня аеробноТ та анаеробноТ про-дуктивност1 орган1зму лижниив-гонщиив. Розглянуто основн1 механ1зми енергозабезпечення змагальноТ д1яльност1 на р1зних дис-танц1ях. Доведено, що застосування безперервного методу тренування лижник1в-гонщик1в сприяе пщви-щенню аеробноТ продуктивност1 ор-ган1зму, а потужн1сть анаеробного алактатного та анаеробного лактат-ного механ1зм1в зб1льшуеться при виконанн1 короткочасних високон тенсивних навантажень. Виявлено переваги тренувань у зм1шаному (аеробно-анаеробному) режим1 енергозабезпечення щодо впливу на показники аеробноТ та анаероб-ноТ продуктивност1, специф1чноТ для змагальноТ д1яльност1 в лижних гонках.

Ключовi слова:

аеробна, анаеробна, продуктив-Hicmb, лижники-гонщики, механзми енергозабезпечення, тренування, режими.

Скиба О. А. Физиологические механизмы совершенствования аэробной и анаэробной производительности организма лыжников-гонщиков. Изучалась проблема повышения уровня аэробной и анаэробной производительности организма лыжников-гонщиков. Рассмотрены основные механизмы энергообеспечения соревновательной деятельности на разных дистанциях. Доказано, что применение непрерывного метода тренировки лыжников-гонщиков способствует повышению аэробной производительности организма, а мощность анаэробного алактатного и анаэробного лактатного механизмов увеличивается при выполнении кратковременных высокоинтенсивных нагрузок. Определены преимущества тренировок в смешанном (аэробно-анаэробном) режиме энергообеспечения на показатели аэробной и анаэробной производительности, специфической для соревновательной деятельности в лыжных гонках.

аэробная, анаэробная, производительность, лыжники-гонщики, механизмы энергообеспечения, тренировка, режимы.

Skiba O.O. Physiological mechanisms of perfection of aerobic and anaerobic productivity organisms of ski-racers. Here is studying a problem of raising the level of aerobic and anaerobic productivity of organisms of ski-racers. The main mechanisms of energetic supply competition activity on different distances are considered. The using of continuous method of training of ski-racers gives a rising of aerobic productivity of organism, and the power of anaerobic alactate and anaerobic lactate mechanisms increasing when are doing short-term high-intensive loads is proved. Also advantages training in mixed (aerobic-anaerobic) regimen of energetic supply considering the influence on indicators of aerobic and anaerobic productivity, specific for competition activity in ski-racing.

aerobic, anaerobic, productivity, ski-racers, mechanisms of energetic supply, training, regimens.

Вступ.

Вивчення адаптивних можливостей оргашзму спортсмена з метою подальшого пвдвищення спортивно! майстерносп, розширення функцюнальних резервов i збереження здоров'я е актуальною проблемою багаторiчного спортивного тренування (Ю. В. Верхо-шанський, 1998; В. К. Бальсевич, 2001; Ю. В Лшде, 2002). А найважлившим фактором, що його визначае, е аеробна продуктивнють оргашзму. Однак суттеву роль у формуванш фiзичного здоров'я вщграють не лише аеробш, але й анаеробш можливосп оргашзму (И. В. Аулик, 1990; А. Дяченко, 2001; T. Kostka et al.,1997). Виходячи з цього, для покращення ф!зично-го стану, а отже, й для приросту спортивних результата, необхадно вдосконалювати як аеробну, так i анае-робну продуктивнють оргашзму.

Цшеспрямоване вдосконалення аеробно! та анаеробно! продуктивносп можна здiйснювати за до-помогою рiзних режимiв фiзичних тренувань (Л. В. Волков, 1997; Ю. О. Лянной, А. I. Кравченко, 2000; Ю. М. Фурман, 2003; С. Г. Приймак, 2004). Проте проблему вдосконалення аеробно! та анаеробно! продуктивносп оргашзму фiзичними вправами не можна вважати вирiшеною. Дотепер залишаеться спiрним та недостатньо дослвдженим питання регламентацi! фь зичних навантажень в залежносп вiд функцiонально! готовносп органiзму до !х виконання та рiвня розви-тку адаптивних механiзмiв спортсмена [1].

У наукових джерелах недостатньо висвiтлено питання про особливосп впливу рiзних режимiв тренувань на аеробну та анаеробну продуктивнють орга-

© Скиба О. О., 2009

шзму, кардiореспiраторну систему та систему кров1 лижник1в-гонщик1в. Актуальною залишаеться проблема розробки тренувальних програм, як1 б стиму-лювали розвиток не лише аеробно!, але й анаеробно! лактатно! продуктивностi [5].

Робота виконана за планом НДР Сумського державного педагопчного унiверситету iм. А. С. Макаренка.

Мета, завдання роботи, матер1ал i методи.

Метою нашого дослщження було виявлення та аналiз фiзiологiчних механiзмiв вдосконалення аеробно! та анаеробно! продуктивносп оргашзму лижнишв-гонщишв.

Результати дослiдження.

Основним фактором, що визначае фiзичну працез-датнiсть лижника-гонщика п!д час змагань, являеться його енергетичний потенцiал, так як за кшькютю пра-цюючих м'язiв лижш гонки ввдносяться до глобально! роботи велико! та пом!рно! потужносп. Енергетичний потенщал визначають три енергетичш системи - окисно-вадновна (аеробна), фосфатна i лактацидна (анаеробш).

В лижних гонках робота виконуеться переважно в зош аеробного енергозабезпечення, однак переачний рельеф змагальних дистанцш висувае велик! вимоги до анаеробного мехашзму енергозабезпечення оргашзму.

З табл. 1 видно, що з! зб!льшенням довжини зма-гально! дистанцп, найб!льш випдним для лижника-гонщика е аеробний мехашзм енергозабезпечення [4].

В основ! шдвищення аеробно! продуктивносп оргашзму, лежать бюх1м!чш, морфолопчш i функщ-ональш перебудови в тих функцюнальних системах оргашзму, як! визначають аеробш можливосп.

Таблиця 1.

Мехашзми енергозабезпечення

Механ!зм енергозабезпечення Джерела АТФ Характер ресин-тезу АТФ Дистанщя ! швидк!сть

Креатинфосфатний Запаси АТФ и КФ у м'язах Анаеробний 50-60м - швидк1сть максимальна

Гл!кол!тичний Розчеплення глюкози ! гл!когену(супроводжуеться на-копиченням молочно! кислоти ! утворенням кисневого боргу) Анаеробний 300,500,800,1000м-швидшсть максимальна

Аеробний Окиснення глюкози, жирних кислот, частково амшокислот Аеробний 1500,2000,3000,5000м, 10км, 15км, 30км, 50км -швидшсть пом!рна

Аеробна продуктивнють лижнишв-гонщишв за-лежить в1д адаш'ацшних змш потужност! та емносп аеробного мехашзму енергозабезпечення м'язово! д1яльност1. Рацюнальний переби- адаптаци аеробно! системи енергозабезпечення проявляеться в економ1ч-носп реакцш в умовах вщносного спокою та тд час субмаксимальних 1 максимальних навантажень [6].

У процеа проведення тренувально! роботи, спря-мовано! на тдвищення р1вня аеробно! продуктивнос-т! оргашзму спортсмен!в, використовуеться !нтер-вальний та безперервний методи роботи в режимах р!вном!рного та перемшного виконання тренувальних навантажень. При використанш !нтервального методу необхщно керуватися основними принципами, як грунтуються на ф!з!олог!чному п!дход!:

• тривалють виконання окремих вправ не повинна пе-ревищувати 1-2 хвилини;

• тривалють пауз в!дпочинку повинна знаходитись у межах 45-90 секунд;

• визначаючи !нтенсивн!сть роботи при виконанш вправ, необхщно враховувати, що частота серцевих скорочень (ЧСС) при цьому повинна бути в межах 170-180 скорочень-хв-1 у шнщ виконання роботи ! 120-130 скорочень-хв-1 наприюнщ пауз в!дпочинку.

Iнтервальне тренування, в основному, спрямоване на тдвищення функцюнальних можливостей серия, в!д якого значною м!рою залежить р!вень аеробно! продуктивности Поряд !з цим його застосування роз-вивае також спроможнють орган!зму спортсмена ! до штенсивно! утил!заци кисню тканинами, сприятливо позначаеться ! на р!вн! гл!кол!тично! анаеробно! про-дуктивност!.

Застосування при шдготовщ лижник1в-гонщик!в безперервного методу сприяе удосконаленню практично вс!х основних властивостей оргашзму, яш за-безпечують надходження, транспорт та утил!зац!ю кисню. Така тривала робота виконуеться при ЧСС у межах вод 145 до 175 скорочень-хв-1 (до р!вня порогу анаеробного обм!ну), що е дуже ефективним ! для тдвищення функцюнальних можливостей самого серця.

Пщвищення р!вня анаеробно! потужност! проводиться при виконанн! роботи, спрямовано! на удо -сконалення анаеробного алактатного та анаеробного лактатного мехашзм!в енергозабезпечення працездат-ност! спортсмешв з урахуванням тривалост! змагаль-но! дгяльносп лижник!в-гонщик!в [3].

Потужн!сть анаеробного алактатного мехашзму збшьшуеться при виконанн! короткочасних високо-!нтенсивних вправ. Тривалють виконання вправ анаеробно! алактатно! спрямованост! може складати в!д 5-10 до 30-90 секунд, а тривалють штервал!в вщпо-чинку м!ж виконанням окремих вправ залежить в!д тривалост! кожно! вправи, р!вня розвитку алактатних анаеробних можливостей спортсмена, спроможност! до вщновлення.

П!двищення потужност! анаеробного лактатного мехашзму енергозабезпечення пов'язане з викорис-танням широко! вар!ативност! тривалост! вправ, три-вал!стю пауз в!дпочинку мгж ними та м!ж !х сериями. Тривал!сть виконання вправ при цьому може складати вод 30-90 секунд до 2-4 хвилин з паузами вщпочинку вод 30-120 секунд ! до 1-6 хвилин. Юльшсть таких вправ у кожнш сер!! може складати 4-6, а самих серш може бути 3-5. Ефективним буде такий режим роботи, при виконанн! яко! ЧСС буде зростати до 175-185 скорочень-хв-1, а у процеш вщновлення знижуватися до 120 - 130 скорочень-хв-1 [3].

Результата численних дослщжень квал!ф!кованих лижнишв-гонщишв свщчать про те, що навиъ високий р!вень аеробних та анаеробних можливостей оргашзму ще не може повною м!рою забезпечити досягнення високих результапв в умовах змагально! дояльносто Про це св!дчить той факт, що спортсмени, як1 мають !х високий р!вень, не завжди перевершують за спортив-ними результатами тих спортсмешв, у яких спостер!-гаеться менш виражений р!вень !х розвитку. Основна причина такого положення полягае в тому, що поряд !з високим р!внем розвитку аеробних та анаеробних можливостей оргашзму важлива роль у прояв! спортивно! працездатност! в умовах змагально! дгяльност! належить також ! чинникам реал!заци функц!ональ-них можливостей оргашзму спортсмешв. До них належать таш як стшшсть функц!ональних прояв!в орга-н!зму, !х рухлив!сть, економ!чнють ! спроможн!сть до реал!зац!! функцюнального потенц!алу [2].

П!двищення анаеробно! лактатно! продуктивност! можливе лише при застосуванш тренувань зм!шано-го режиму енергозабезпечення. Величина приросту показнишв анаеробно! лактатно! продуктивност! залежить вщ ступеня актив!заци анаеробних метабол!ч-них процеав, а також величини внутр!шнього об'ему навантаження.

Слод зазначити, що юнують статевi особливосп корекцп аеробно! та анаеробно! продуктивностi оргашзму навантаженнями аеробно! та анаеробно! спря-мованостi. Унаслодок тренувань в аеробному режим енергозабезпечення в ойб ж1ночо! статi водбуваеться бшьший прирют показник1в аеробно! продуктивносп, шж у представнишв чоловОчо! стал. Навантаження, яш активно стимулюють анаеробш метаболОчш про-цеси, ефектившше впливають на анаеробну лактатну продуктивнОсть ойб чоловОчо! стал. Зростання аеробно! продуктивносп оргашзму под впливом тренувань вадбуваеться рашше, н1ж анаеробно! лактатно! продуктивносп. Тривалють збереження кумулятивного аеробного й анаеробного лактатного тренувального ефекту тсля припинення занять становить вод 8 до 16 тижшв [5].

Висновки.

1. Застосування безперервного методу тренування лижнишв-гонщишв сприяе подвищенню аеробно! продуктивносп оргашзму та удосконаленню практично вйх основних властивостей оргашзму, яш за-безпечують надходження, транспорт та утилОзацОю кисню.

2. Пгдвищення анаеробно! лактатно! продуктивносп можливе лише при застосуванш короткочасних високошгенсивних вправ.

3. Виявлено переваги тренувань у змшаному (аеробно-анаеробному) режимО енергозабезпечення порОвняно з тренуваннями в аеробному режимО щодо впливу на показники аеробно! та анаеробно! продуктивносп, як1 е визначальними для досягнення високих спор-тивних результатов в лижних гонках.

4. Основними показниками функцюнального стану оргашзму лижника-гонщика е: економОчнють, потужнють функцюнальних систем та ефективнють потенцшних можливостей.

ПодальшI досл1дження передбачаеться провести у напрямку вивчення ефективносп впливу тренувань рОзно! метаболОчно! потужносп на аеробну та анаеробну продуктивнОсть оргашзму лижнишв-гонщишв для розробки нових тренувальних програм, як1 б сприяли покращенню спортивного результату.

Лпература

1. Драчук С. П. Аеробна та анаеробна продуктивность оргашзму юнаюв 17-19 роюв при застосуванш рОзних режимов фОзичних навантажень : дис. ... на здобуття наук. ступеня канд. бюлопчних наук: 03.00.13 / Драчук Сергш Петрович. - Вшниця, 2005. - 173 с.

2. Павлш А. I. Побудова процесу подготовки квашфжованих спортсменОв у циклОчних видах спорту з урахуван-ням удосконалення провщних факторов структу-ри функцюнально! пОдготовленостО / А. I. Павлщ Ю. А. Полатайко // Актуально проблеми фозично! культури О спорту. - 2003. - № 1. - С. 104-109.

3. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте / В. Н. Платонов. - К.: Олимп. лит-ра, 1997. - С. 313-328.

4. Раменская Т. И. Юный лыжник (Учебно-популярная книга о многолетней тренировке лыжников-гонщиков). / Т. И. Рамен-ская. - М.: СпортАкадемПресс, 2004. - 204 с.

5. Фурман Ю. М. Корекщя аеробно! та анаеробно! лактатно! продуктивносп оргашзму молод! б!говими навантаженнями р!зного режиму : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора бюлопчних наук: спец. 03.00.13 „ф1зюлопя людини 1 тва-рин" / Ю. I Фурман. - К., 2003. - 21 с.

6. Хохлов Г. Г. Скоростно-силовая подготовка квалифицированных лижников-гонщиков в подготовительном периоде с учетом их участия в соревнованиях по спринту: дис. ... кандидата наук по физическому воспитанию и спору: 24.00.01 / Хохлов Геннадий Грацианович. - Х, 2003. - С. 25-31.

Надшшла до редакцп 24.09.2009р.

Скиба Ольга ОлександрОвна olg-skib@yandex.ru

Оцшювання ефективност виконання захисних дiй юними футболктами 14 роюв

Степаненко В.М.

ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагог1чний ун1верситет 1мет Григор1я Сковороди "

Анотацп:

Визначено Ыформативносл окремих морфофункцiональних та пси-хофiзiологiчних параметрiв. Мета - оцнювання ефективностi захисних дм юних футболiстiв та обфун-тування 1'х використання в систем! контролю за тактичною пщготовле-нстю гравцв. Розробленi критерiï оцнок. Вони придатн для кiлькiсноï оцнки iнтегрального коефiцieнту ефективностi захисних дм, морфо-функцонального i психоФ!зюлопч-ного розвитку оргашзму спортсмешв. Побудоваш моделi множинно' регресп' дають можливють кшькюно визначати рiвень оволодшня юними футболютами захисними так-тичними д!ями.

KnK>40Bi слова:

футбол, морфофункцональний, особливостi, психоф1з1олог1чний, захисш diï.

Степаненко В.М. Оценка эффективности выполнения оборонительных действий юными футболистами 14 лет.

Определена информативность отдельных морфофункциональных и психофизиологических параметров. Цель - оценивание эффективности защитных действий юных футболистов и обоснование их использование в системе контроля за тактической подготовленностью игроков. Разработаны критерии оценок. Они пригодны для количественной оценки интегрального коэффициента эффективности защитных действий, морфофункционального и психофизиологического развития организма спортсменов. Построенные модели множественной регрессии дают возможность количественно определять уровень овладения юными футболистами защитными тактическими действиями.

футбол, морфофункциональные, особенности, психофизиологические, оборонительные действия.

Stepanenko V.M. The peculiarities of formation effective execution of protective tactical actions of the young's footballers 14 years old. It is defined informing separate morphological functional and psychophysiological parameters. The purpose - an estimation of efficiency of protective actions of juvenile football players and a justification their use in a monitoring system behind tactical readiness of players. Tests of estimations are developed. They are suitable for a quantitative assessment of integrated effectiveness ratio of protective actions, morphological functional and psychophysiological development of an organism of sportsmen. Constructed models of a multiple regression enable quantitatively to define a level of mastering by juvenile football players protective tactical actions.

football, morphofunctional, psychophysiological, features, protective action.

Вступ.

Питання дослодження особливостей змагально! дыльносп та фактор!в, що визначають !! ефектившсть, найбшьш глибоко вивчеш на приклад! атакуючих дш як висококвал!фтэваних, так ! юних футболю™ (1, 3, 8).

Напрямки, що стосуються захисних дш та факторОв, що обумовлюють !х ефективнють у юних футболюпв, не висвилеш належним чином, хоч, ! очевидно, що через вщмшносп морфофункцюнальних та психоф!зюлопчних можливостей, вони можуть значно в!др!знятися вщ показнишв дорослих спортсмешв.

Багато автор!в (3, 5, 6, 8) ввдшчають великий вплив на ефективнють виконання тактичних дш юних футболюпв психоф!зюлопчних особливостей (оперативного мислення, швидкосп прийняття ршення, об'ему поля зору, швидкосп реакци на рухомий об'ект, вр!вноваженосл псих!ки, рухливост! нервових процеав, об'ему та переключения уваги, зд!бностей до зм!ни р!шень в необходний момент тощо). Але у зв'язку з тим, що важливють психоф!з!олог!чних особливостей у в!дм!чених дослодженнях визначалась в основному по вщношенню до атакуючих д!й, з'являеться необхщнють у спец!альних дослодженнях спрямованих на визначення специф!чних психоф!з!олог!чних особливостей, що обумовлюють ефективнють виконання захисних функцш.

Поряд !з цим в!дм!чаеться, що ефективнють захисних дш квалiфiковаиих футболюпв залежить також вод морфологiчних особливостей гравщв (довжини тша, довжини нижшх шнщвок, маси тша, обхвату стегна, маси нижньо! шнщвки та стегна) (9). В той же час в доступнш нам лггературО ми не знайшли даних про стушнь впливу вказаних особливостей на ефективнють виконання захисних дш у юних футболюпв.

© Степаненко В.М., 2009

Аналiз науково-методично! лiтератури (1, 6, 8) дав нам можливють стверджувати про вiдсутнiсть у вiтчизнянiй та доступнш нам шоземнш лiтературi вОдомостей про ступiнь та характер впливу морфофункцюнальних та психофiзiологiчних особливостей юних футболюпв на ефективнiсть виконання ними захисних тактичних дш.

Робота виконана за планом науково-дослщно! роботи ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагопчний унiверситет iменi Григорiя Сковороди".

Мета, завдання роботи, матерiал i методи.

Мета до^дження полягае у визначеннi морфофункцюнальних та психофiзiологiчних особливостей, що обумовлюють ефективнють захисних тактичних дш i на цiй основi - вдосконалення процесу подготовки юних футболюпв 14 рок1в.

Методи та оргашза^я до^дження. Для досяг-нення цшей були використанi наступнi методи досль джень: аналiз лiтературних джерел та досвщу передово! практики, педагогiчне спостереження, педагопчне тес-тування, морфофункцiональнi методики (визначення аеробних, анаеробних можливостей, антропометрия), рефлексометрОя, методи математично! статистики.

У ход! першого етапу дослОдження основна увага була придшена вивченню стану питання по данш про-блемО у науково-методичнш лОтературО, обгрунтований подбОр методОв та розроблена технология проведення тестування. На другому етапО був проведений констату-ючий експеримент по визначенню морфофукцюналь-но! та психофОзюлопчно! обумовленостО ефективност! захисних тактичних дш юних футболОстОв 14 рок1в.

В дослщженш приймали участь юнО футболюти 14 рок1в, що займаються на вщдшенш футболу НВК с. Щасливе, БориспОльського району. Загальна к!льк1сть юних спортсмешв, яш взяли участь у дослщженнях, склала 19 чоловОк.

Результати дослвджень.

Основним завданням дослвджень стало визначен-ня шформативносп окремих морфофункцюнальних та психоф!зюлопчних параметр!в з метою оцшюван-ня ефективносп захисних дш юних футболюпв та об-грунтування !х використання в систем! контролю за тактичною шдготовленютю гравшв.

В результат! проведеного дослвдження, нами було розроблено систему оцшювання р1вня морфофункць онального та психоф!зюлопчного розвитку 1 ефективносп захисних тактичних дш футболюпв 14-ти рок1в.

Анал1з л1тератури та результати дослвджень сввд-чать про те, що змагальна д!яльнють футболюпв проходить за умов постшних змш техшко-тактичних ситуацш, при значному дефщиту часу та необхаднос-п термшово приймати ршення в складних умовах (протиди з боку суперника). На фош значно! напру-ги спортсмену доводиться переробляти шформацш, програмувати ди, приймати ршення. Тому значне мюце в критериях оцшки характеристик выводиться морфофункцюнальним та психоф!зюлопчним осо-бливостям розвитку оргашзму хлопчишв-пвдлитав.

За результатами констатуючого експерименту встановлено, що з велико! кшькосп контрольних по-казнишв т!льки 7 мають !стотний вплив на ефектив-н!сть виконання захисних дш в умовах змагально! дь яльност! футбол!ст!в 14-ти рок1в.

Отримаш результати дали можлив!сть створити шкалу оцшювання, яка може використовуватись при контроле визначенш амплуа та комплектуванш !гро-вих л1н!й в процеа подготовки футбол!ст!в 14-ти ро-шв. Оц!нка визначених характеристик проводилась за спешальною шкалою зг!дно з якою за середнш р!вень вияву того чи шшого показника приймалось середне

його значення (2). Р!вень «вище середнього» та «ниж-че середнього» визначався за формулою Х+0,5ст або Х-0,5ст , низький або високий - за формулою Х+1,5а та Х-1,5ст в!дповодно. Високими вважались результати, що перевищують середн!й результат групи (табл. 1, 2).

Визначення в!дпов1дного фактичного р!вня морфо-функцюнальних та психоф!з!олог!чних характеристик, а також !нтегрального коеф!ц!енту ефективност! захисних дш дае можлив!сть формувати зб!рш команди з футболу для учасп у змаганнях р!зного р!вня, а також здшснювати в!дб!р спортсмен!в з метою комплектуван-ня !грових лшш та визначення основного складу на кон-кретну гру. Окр!м того запропонована система оц!нок може бути шформативною основою для об'ективного контролю за р!внем розвитку особливостей, що обу-мовлюють ефективн!сть виконання захисних дш в умовах змагально! д!яльносп футбол1ст!в 14 рок1в.

Необхадно водм!тити, що не у вах випробовува-них футбол!ст!в заф!ксован! необхвдш результати. Одн! спортсмени демонстрували висок! показники з окремих (дек1лькох) характеристик, ! т!льки одиниц1 демонстрували оптимальне поеднання морфофункц!-ональних ! психоф!зюлопчних особливостей та !нте-грального коефщенту ефективност! захисних д!й.

В!дм!чене сшвввдношення особливостей впливае на р!вень штегральних коеф!ц!ент!в ефективност! захисних дш та, у к!нцевому результат!, багато в чому визначае усп!шн!сть виступу у змаганнях.

Розбалансування морфофункц!ональних та пси-хоф!з!олог!чних особливостей розвитку оргашзму та штегрального коеф!ц!енту ефективност! захисних дш з критер!ями оц!нювання видшених характеристик е

№ Показники, одиниш вим!рювання Бали

1 низький 2 нижче середнього 3 середнш 4 вище серед-нього 5 високий

1 1ндекс зниження абсолютно! анаеробно! фосфагенно! потужносп, у.о. >12,7 12,6 - 8,6 8,5 - 4,5 4,4 - 0,4 О,3<

2 Латентний перюд складно! реакц!!, мс. >457,7 457,6 - 398,9 398,8 - 340,2 340,1 - 281,3 281,2<

3 Перюд упередження у тест! реакц!!' на рухомий об'ект (режим 1), мс. >201,4 201,3 - 166,2 166,1 - 131,2 131,1 - 96,1 96<

4 Водношення пер!оду упередження до перюду заи!знювання у тест! реакц!! на рухомий об'ект (режим 1), у.о. >2,5 2,4 - 2 1,9 - 1,7 1,6 - 1,3 1,2<

5 Гострота та швидкють зорових сприймань, мс. >854,3 854,2 - 722,9 722,8 - 591,7 591,6 - 460,4 460,3<

6 Водносна анаеробна фос-фагенна потужн!сть, Вт/кг. <11,4 11,5 - 12,4 12,5 - 13,3 13,4 - 14,3 14,4>

7 Анаеробна потужн!сть (51-60 с. роботи), Вт. <477,7 477,8 - 604,7 604,8 - 731,7 731,8 - 858,7 858,8>

Таблиця 1

КритерИ оцiнювання морфофункцiональних та психофiзiологiчних особливостей розвитку органгзму спортсметв 14 роюв вiддiлення футболу навчально-виховного комплексу с. Щасливе (п=19)

Таблиця 2

Оцгнювання ттегрального коефщгенту ефективностг захисних дш спортсменгв 14 рок1в в1дд1лення футболу

навчально-виховного комплексу с. Щасливе (п=19)

Вш, рок1в Бяли

1 низький 2 нижче серед-нього 3 середнш 4 вище серед-нього 5 високий

14 <5,1 5,2 - 7,4 7,3 - 9,7 9,8 - 12 12,1>

Таблиця 3

Результати множинного регресшного анализу ттегрального коефщгенту ефективностг захисних дш футболгстгв 14-ти рок1в з морфофункцюнальними та психофгзюлоггчними характеристиками

ВОльний член Коефщенти регреси я

К, К2 К3 К4 К5 К6 К7

11,47 -0,13 -0,01 -0,07 -0,11 -0,0006 0,44 0,0003 0,92

Незалежш перемшш Х, Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7

Таблиця 4

Показники, що ввтшли до ргвняння регресИ футболгстгв 14 роюв

Незалежш перемшш Показники

Х, 1ндекс зниження абсолютно'' анаеробно'' фосфагенно'' потужносп

Х^ Латентний перюд складно'' реакци (середнш)

Х3 Перюд упередження у режимО 1 (середнш)

X Вщношення перюду упередження до перюду зашзнювання у режимО 1 (середнш)

Х5 Гострота та швидкють зорових сприймань (середнш)

Хб ВОдносна анаеробна фосфагенна потужнють

Х7 Анаеробна потужнють (1-10с роботи)

основою ОндивОдуалОзаци тдготовки та корекци недо-лЫв у розвитку оргашзму спортсмешв, в процеа гх подготовки.

Для подальшого вивчення особливостей, що фор-мують ефективне ведения захисних дш юними футбо-лютами були побудоваиi моделi множинноГ регреси.

Загальний вид розрахованих регресiйних моделей виглядае наступним чином:

У = а0 + К.Х. + К2Х2 ... + КХ

де У - штегральний коефiцiент ефективностi захисних дш;

а0 - вшьний член;

К1-Кп - коефiцiенти регреси;

X, -X - незалежиi змшш

1п

Основними показниками, що визначають ефективне виконання захисних дiй юними футболютами 14-ти рок1в, згiдно результапв наших дослОджень, е вiдносна анаеробна фосфагенна потужнють, iндекс зниження анаеробноГ потужиостi та вОдношення перь оду упередження до перiоду запiзнюваиня у тест ре-акцií на рухомий об'ект (режим 1). (табл. 3, 4).

До рiвняння регресií також увiйшли показники латентного перiоду складно'' реакцií' (середнiй), перь оду упередження (у тестi реакци на рухомий об'ект

(режим 1)), гостроти та швидкосп зорових сприймань (середнiй показник) та потужнють останшх 10с робо-ти у 60-ти секундному стрибковому тест

Внесення отриманих результатiв у формулу рОв-ияния регреси дае можливють кiлькiсно точно визна-чити рiвень оволодiния юними футболiстами захис-ними тактичними дiями.

Наприклад, юний футболют у 14 рок1в, мае на-ступнi показники: 1ндекс зниження абсолютно'' анаеробноГ фосфагенног' потужносп Х1=0,2 у.о., латентний перiод складно'' реакци (середнiй) Х2=273,1 мс, перюд упередження у тестi реакцií на рухомий об'ект (режим 1) Х3=95 мс, водношення перiоду упередження до перюду запiзнювання у режимi 1 (середнiй) Х4=1.1 у.о., гострота та швидкють зорових сприймань (середнш) Х5=455,2 мс, водносна анаеробна фосфагенна потужнють Х6=14,5 Вт/кг, анаеробна потужнють (1-10с роботи) Х7=875,1 Вт - демонструе штегральний КЕ захисних дш, що дорОвнюе 8,31 у.о. Отриманий ним результат свОдчить про те, що оволодшня захисними тактичними дОями цього спортсмена у даний перiод знаходиться на середньому рОвш (дивись табл. 2).

ОкрОм того, визначення штегрального коефщен-ту ефективносп захисних дш з використанням даних рОвнянь регреси дае можливють прогнозувати цей результат у р1зт вгковО перюди.

Висновки.

1. Для шльшсно! оцшки шгегрального коефщенту ефективноспзахиснихдштаморфофункцюнального 1 психоф!зюлопчного розвитку оргашзму розроблеш критерп оцшок. Встановлено, що под1бна оцшка р1вня розвитку оргашзму футболюпв та !х спор-тивних результапв дозволяе об'ективно ошнювати потенцшш резервш можливосп юних спортсмешв для прогнозування ефективного виконання захис-них дш у процеа змагально! дтяльностт

2. Побудован! нами модел! множинно! регрес!! да-ють можлив!сть кшьшсно точно визначити р!вень оволод!ння юними футболютами захисними тактич-ними д!ями. Окр!м того, визначення !нтегрального коефщенту ефективност! захисних д!й з викори-станням даних р!внянь регрес!! дае можливють про-гнозувати цей результат у р!зш в!ков! пер!оди.

Подальшi до^дження будуть спрямован! на роз-робку засоб!в навчання захисним тактичним дтям та експериментальне обгрунтування !х застосування з метою вдосконалення процесу тактично! п!дготовки юних футбол!ст!в.

Лгтература.

1. Соломонко В. В. Анатз змюту гри воротаря та ефективност! захисних [ атакуючих дш футболк™ у матч!: методичш рекомендаци для тренер1в [ футболк™ р1зного в1ку та спортивно! квал!ф!кац!! / В.В.Соломонко, Г.А.Лисенчук. - К.: Олiмиiйська лгтература, 1996. - 40 с.

2. Бриль М. С. Отбор в спортивных играх / Бриль М. С. - М.: Физкультура и спорт, 1980. - 172 с.

3. Лисенчук Г. А. Управление подготовкой футболистов / Лисен-чук Г. А. - К.: Олимпийская литература, 2003. - 271с.

4. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в Олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения / Платонов В. Н. - К.: Олимпийская литература, 2004. - 808 с.

5. Полишкис М. С. Личностные факторы эффективности и надежности в соревновательной деятельности юных футболистов / М. С. Полишкис // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - 1998. - №2. - С. 47-50.

6. Пшибильсю Войцех. Комплексний контроль у систем! багатор!чно! шдготовки футболю™ дитячого та юнацького вжу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. наук з ф1зичн. вих. ! спорту: спец. 24.00.01 «Ол!мпшський ! професшний спорт» / Войцех Пшибильскг - К., 1998. - 30с.

7. Ровний А.С. Психоф!зюлопчш основи спещально! працездатност! спортсмешв у спортивних ¡трах / А. С. Ровний // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми ф!зичного виховання ! спорту. - 2002. - №5. - С. 45-52.

8. Шамардин В.Н. Система подготовки юных футболистов: учебное пособие / Шамардин В. Н. - Днепропетровск: Пороги, 2001. - 104с.

9. Шестаков М.М. Индивидуализация технико-тактической подготовки квалифицированных футболистов с учетом их мор-фофункциональных особенностей: автореф. дис. на соискание наук. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки» / М. М. Ше-стаков. - М., 1984. - 24 с.

Надшшла до редакци 05.10.2009р.

Степаненко Володимир Михайлович lexx700@mail.ru

1деали i шляхи виховання громадянина в контекст европейськоТ думки: iсторико-педагогiчний аспект

Ткачов С.1.

Нацюнальний фармацевтичний унгверситет, м. Харюв

Анотацп:

AKTyani30BaH0 проблему громадян-cbKOCTi особистостi в украТнському суспшьствк Аргументовано необ-хiднicть вирiшення проблеми су-часного громадянського виховання особистост з урахуванням надбань европейськоТ класичноТ думки. Ана-лiзyeтьcя виникнення щеТ грома-дянства у прaдaвнi часи людства. Виcвiтлено погляди европейських мислтелв щодо громадянських iдеaлiв i шляхiв виховання громадянина. Схарактеризовано сутнють „суспшьноТ угоди". Запропоновано iдею створення соцально-виховного простору у виглядi „громадянського вектору розвитку особистостГ.

Ключовi слова:

iдеaл громадянина, шляхи громадянського виховання, теор'я „сус-пiльно¡¡ угоди".

Ткачов С.И. Идеалы и пути воспитания гражданина в контексте европейской мысли: историко-педагогический аспект.

Актуализирована проблема гражданственности личности в украинском обществе. Аргументируется необходимость решения проблемы современного гражданского воспитания личности с учетом достижений европейской классической мысли. Анализируется возникновение идеи гражданственности в стародавние времена. Изложены взгляды европейских мыслителей на гражданские идеалы и пути гражданского воспитания. Охарактеризована сущность «общественного договора». Предложена идея создания социально-воспитывающего пространства в виде «гражданского вектора развития личности».

идеал гражданина, пути гражданского воспитания, теория „общественного договора".

Tkachov S.I. Ideals and ways of education of citizen in the context of the European idea: historical pedagogical aspect. The article deals with the problem of person citizenship in Ukrainian society. Proved the possibility of the decision for the problem of modern person civic upbringing on the base of European classic thought. Analyzed the beginning of the idea of citizenship in ancient times. Presented views of the European thinkers on civic ideals and ways of civic upbringing. Including the characteristic the essence of «social contract». Offered the idea of making social and upbringing enviornment in the form "a citizen vector of person's development".

the ideal of the citizen, ways of civic upbringing, the theory of "social contract".

Вступ.

Укра!нське суспшьство сьогодш потребуе консоль довано! взаемодп та реальних патрютичних HaMipiB i дш. Це можливо внаслщок об'еднання ycix сощаль-них верств та представнишв влади на основi усввдом-лення нацюнально! оде! та дотриманням правово!, политично! й морально! культури. Поеднання зазначених складников ввдбиваеться в такому штегрованому утво-ренш особистосп, як громадянська культура. Осно-вними засобами И формування е громадянська освгга i громадянське виховання.

В сучасних науково-педагопчних дослвдженнях ев-ропейський досввд щодо формування громадянськосп особистосп висвiтлено в працях О. Локшино!, С. По-зняк, М. Рaгозiнa, Р. Фельдхаус та Он. Проте подальший пошук наукового шдгрунтя виршення означено! проблеми потребуе уточнення сучасних одеатв громадянськосп на основ! врахування конкретно-юторичних умов сьогодення i ввдповвдних поглядОв й думок пред-ставников европейсько! класично! спадщини.

Робота виконана за планом НДР Нацюнального фармацевтичного ушверситету.

Мета, завдання роботи, матерiал i методи.

Метою cmammi е висвплення зародження громадянських щей та узагальнення поглядОв й думок европейських мислителОв i педагопв щодо щеалОв громадянськосп особистосп в юторико-педагопчному аспект!

Результати дослiдження.

Виховання громадянина у суспшьст хвилювала людство вод чайв виникнення само! держави. 1деалом громадянина вважалася людина, яка активно тдтри-мувала юнуючий державний устрш, уряд, дотриму-валася юридичних закошв, виконувала громадянсьш обов'язки та чи! громадянсьи та особиспсш якосп © Ткачов С.1., 2009

якнайкраще вОдповОдали економОчним, полОтичним та шшим особливостям функцюнування створено! державно! системи.

ОбмеженО ОсторичнО знання про первОсний свОт людей дозволяють припустити, що у додержавний перюд у житп людини з'являються «неясш» та «роз-пливчасп» уявлення про щеали та первгст елементи громадянсько! освОти О виховання. Вони виявляються в штуиивнш потребО людей до еднання i готовност! до захисту свого юнування i благополуччя. Вщомий педагог Л.М. Модзалевський (1837-1896), дослщжую-чи всесвиню юторш навчання i виховання, зазначав, що на початку життя людства у так званих неюторич-них народОв (народи мисливсьш, риболовецьш та !н.) мало мюце обмежене мислення i бщщстъ розуму. Од-нак для них характерною була наявшсть здатносп до самозбереження. При цьому виховання не припускало якихось духовно-моральних цшей. Батьки турбували-ся тОльки про те, щоб дОвчинки навчилися покОрностО, а хлопчики стали самостшними i незалежними у по-шуку !ж! Але !х привчали до готовносп у будь-яку хвилину захистити Онтереси племенО

Завдяки переходу до осшого способу життя шль-кОсть людей у громадах збОльшуеться вОд декОлькох десятшв до декшькох сотень. У зв'язку з цим посилю-ються такО аспекти життя, що сьогоднО розумОються як соцОально-полОтичнО. Незважаючи на простоту гро-мадсько! оргашзацп того часу - ввдсутшсть оргашв управлОння, мае мОсце чОткий розподОл влади, прав О обов'язшв. КерОвниками громади були старшшини -найбшьш досввдчеш люди. У разО виникнення погрози зпкнення з шшою громадою бойовО загони очолюва-ли молодО чоловОки. Вони керували вОйськовими дОями по заведеним звичаям, керуючись щеею загально! ко-рисп. Але у випадку порушення цих вимог керОвники втрачали владу, !м не тдкорялися [2, с. 28].

Таким чином, стисле вивчення додержавного перь оду в юторп людства дае можливють наголосити, що на основО мОфолопчних уявленнях, в яких було реаль зовано погляди на мюце людини у свт О И моральш Одеали щодо захисту радно'' землО, виховання грома-дянина здшснювалося у примггивних О прагматичних формах життево'' тдготовки.

З появою держави проблема вОрносп та вщданосл своему народовО залишаеться актуальною. 1дею про необхщнють виховання громадян висловлюе грець-кий фшософ Платон (427-347 р.р. до н. е.). Н висунен-ня було зумовлене необхОднОстю мати вОдданих людей, якО спроможнО були б пОдтримувати державу та активно брати участь у громадськш дОяльносл. Мета вихо-вання, за Платоном, полягае в такому впливО на люди-ну, щоб з дитинства спонукати и "страстно желать и стремиться стать совершенным гражданином". Таким чином, Платон поклав початок концепцОям громадян-ського виховання у сустльствО, сутнють яко'' в тому, що громадянське виховання здОйснюеться на основО безумовно'' вОдданостО людини державним штересам.

У цьому разО виникае шше питання: як змушу-вати людей пОдкорятися штересам держави. Так, на-приклад, ЛОвш повщомляе у другш книзО свое'' юторп Рима, що бщш громадяни Рима мали право жити за рахунок державних коштОв. При цьому не можна було зобов' язувати громадян виконувати брудну працю.

Перикл, наприклад, роздавав грошО бОдним грома-дянам для вОдвОдування театрОв та народних зборОв, де розглядалися приватнО й державнО справи. Держава постшно розв'язувала вшни, щоб давати працю бОд-ним О розподОляти загарбанО землО помОж ними.

У свою чергу Аристотель висловлював думку про те, що щеалом громадянського суспшьства е держава, що складаеться Оз людей середнього сощального вер-ства. Шхто з них не прагнутиме до чужого добра, як бщш до майна заможних людей. ВОд цього життя бага-тих людей проходить у повнОй небезпецО. Аристотель посилаеться тут на вислОв Фошлща: "У средних множество благ, в государстве желаю быть средним" [5].

Такий шдхщ до розв'язання проблеми громадянського виховання дещо вщрОзняеться вОд платошв-сько'' Оде'' самовщданосп штересам держави. У своему подальшому розвитку вОн став предтечею такого шдходу до розв'язання проблеми формування гро-мадянина у сустльст, як "сустльна угода". ТеорОя "сустльно'' угоди" - це фшософська О юридична доктрина, що пояснюе виникнення державно'' влади вна-слОдок договору мОж людьми, як1 змушеш перейти вОд незабезпеченого захистом природного становища до громадянського. У цьому разО людина зобов' язуеться виконувати державш закони, при цьому позбавляю-чись частково власно'' свободи, але натомють отримуе право на захист з боку держави. Але необхОдно заува-жити, що деяш елементи Оде'' "сустльно'' угоди" вини-кли ще у стародавностО. Вони мали мОсце у ранньому будизмО (У1-У ст. до н. е.), у вченш Модзи (близько 480-438, 420, 400, 392 або 381 рр. до н. е.), у фшософп Еткура та ЛукрецОя Кара.

У найбОльш повному своему розумОннО теорОя "сустльно'' угоди" сформувалася в Захвдтй £вро-

т у XVII столгт. РозквОт епохи ВОдродження, коли в центрО уваги суспшьства постала "величнють та краса людини", щея необмежено'' самовщданосл держави бралася пОд сумшв. Родоначальником ново' теори "сустльно'' угоди" став Гуго де Гроот Гроцш (1583-1645). Доктрина зазнала певних штерпретацш вщ консервативно-захисно'' у Т. Гоббса (1588-1679) до революцОйно-демократично'' у Ж.-Ж. Руссо (17121778), який у книзО "Про сустльну угоду" розробив найрадикальшшу концепцш ще'' теори. Вш уважав, якщо держава виникае на основО "сустльно'' угоди", то громадяни мають право розОрвати цей договОр у разО зловживань з боку влади.

У рОзних варОантах "суспОльну угоду" висвОтлюва-ли у сво'х творах Дж. Локк (1632-1704), Дж. Мшьтон (1608-1674) у Великш Британп, Б. Сшноза (16321677) у Шдерландах, I. Кант (1724-1804), 1.ФОхте (1762-1814) у Шмеччиш, Т. Пейн (1737-1809) в Аме-рицО.

ТеорОя "сустльно'' угоди" мала прогресивне зна-чення, бо сприяла подальшому розвитку поглядОв О концепцш щодо проблеми сшввщношення особистю-них й суспшьних штереав людини.

Ж.-Ж. Руссо мав протилежну позицш щодо щей Аристотеля у зв'язку Оз суперечнютю мОж особистими О суспшьними штересами людини. Вш визначае два основних можливих варОанти у формуванш громадя-нина: можна виховати людину з его'стичними нахила-ми, що буде дбати тОльки про себе, або громадянина, "живущего для других" [18, с. 27]. Розв'язання вех державних проблем треба здОйснювати, за думкою Ж.-Ж. Руссо, шляхом виховання справжнього грома-дянина таким чином, щоб з раннього дитинства люди-на вважала свое юнування як частину юнування вше' держави [7].

Розв'язання проблеми виховання громадянина не-розривно пов'язане з питанням моральност особис-тостО, тому що чимало фОлософОв пропонують певнО погляди щодо громадянського виховання, якО заснованО на етичних нормах О правилах морально'' поведшки людини у сусшльствг Шмецький фшософ I. Кант висловлю-вав Одею про те, що громадянин мусить пОдкорятися таким нормам права, як1 грунтуються на висок1й морал1, мае бути активним у 'х ствердженнО. ВОн пОдкреслював, що висл1в «пасивнй грмадянин» взагал1 е протирОччям до розумОнню поняття «громадянин» [1].

Зв'язок проблеми громадянського виховання з моральнютю аналОзуе у сво'х творах також видатний фшософ О суспшьний дОяч Альберт Швейцер (18751965). Широкий перелш його професшних та гро-мадських занять (вОн також був органОстом, музикоз-навцем, теологом, пастором, лОкарем) не дае повного уявлення про його ушкальну роль в юторп людства. А. Швейцера називають генОем людства, великим гума-нютом за його безкорисливу дОяльнють лшарем в Ек-ваторОальнш Африц та боротьбу проти атомно'' збро''.

У своему творО "Благоговшня перед життям" Альберт Швейцер аналОзуе уявлення Платона О Аристотеля про Одеал культурно'' держави. Розглядаючи 'хш фшо-софськО погляди А. Швейцер доводить, що справжне розв'язання питання про Одеал культурно'' держави,

зокрема проблеми громадянського виховання, грун-туеться на нормах етики. Громадський дтяч закликае людство до "совершенной доброты", до проголошен-ня початку "века гуманности" [8].

Отже, у фшософських роздумах А. Швейцера зрь ють ще! створення свпового сустльства, членами якого стануть пдш громадяни, носи справжшх етич-них норм, добра та гуманносп.

В Х1Х-ХХ столптях, в умовах стр1мкого розвитку науково-техшчного прогресу, мгжнародних зв'язшв виникли таш концепци громадянського виховання, основою яких е щея про те, що член сустльства мае формуватися як частина цшсного дшчого оргашзму. Вона виявляеться в теоретичнш спадщит фшософ!в Ф. Рейна, Ф. Паульмена, Г. Кершенштейнера. Важли-ве мюце у зазначенш ще! займае свщомють людини. Наприклад, педагог 1 фшософ Дж. Дью1 центром свое! педашпчнш концепци вважав виховання заповзятли-вих 1 сввдомих громадян, процвиактаих у житп людей. а французький педагог Селестен Френе висловлював думки про те, що треба виховувати громадянина, "который сознавал бы свои права и обязанности и сумел бы выполнить функции активного члена демократического общества" [10].

Висновки.

Таким чином можна наголосити, що у практищ сустльства та у поглядах европейських фшософ1в 1 педашпв виховання громадянина перш за все осно-вувалося на етичних нормах. Важливою передумовою та запорукою формування громадянськосп особистосп .е взаемовипдт вщносини людини !з державою, а шляхи громадянського виховання е за сво!м характером практичт й прагматичш.

На основ! европейського досводу й вдеал1в гро-мадянства в Укра!ш необходно створити соц1ально-виховний проспр у вигляд1 «громадянського вектору розвитку особистосп», який передбачае:

• ор1ентир на досягнення громадянського сусп1льства шляхом консолвдацп пол1тичних й економ1чних зу-силь;

• дов1ру й повагу до нац1ональних й загальнолюд-ських ц1нностей, до 1сторичного минулого, до людей старшого поколшня;

• поеднання державних програми громадянсько! освь ти 1 виховання з освггшми програми рег1онального, м1сцевого р1вня 1 на р1вш навчальних заклад1в.

Подальша перспектива до^дження полягае в не-обхвдносп вивчення нац1онального досводу формування громадянськосп особистосп, оскшьки використання заруб1жного досводу громадянсько! осв!ти ! виховання потребуе науково-прогонозованого п!дходу й розробки водповодно! модел1 вир!шення означено! проблеми в ре-аля!х сучасного укра!нського сусп!льства.

Л1тература.

1. Кант И. Сочинения: В 6 т. / И. Кант. - Мысль, 1965. - Т. 4, ч. 2.

- С. 302.

2. История политических и правовых учений: Учеб. пособ./ Под общ. ред. В.С. Нерсесянца. - М.: Изд. НОРМА, 2000. - с. 28.

3. История педагогики и образования. От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца ХХ в. / Под ред. А. И. Писку-нова. - М., 2001. - с. 12-14.

4. Модзалевский Л.Н.. Очерк истории воспитания и обучения с древнейших до наших времен: В 2-х ч. - Спб.: Алетейя, 2002. -Ч.1. - С. 43-44, 35..

5. Мир философии. Книга для чтения: В 2 ч. - М.: Политиздат,

1991. - Ч. 2. - С. 414-416, 298, 154.

6. Платон. Сочинения: В 3 т. / Платон. - М.: Мысль, 1972. - Т. 3 -С. 107, 365.

7. Руссо Ж.-Ж. Педагогические сочинения: В 2 т. / Ж.-Ж. Руссо. -М.: Педагогика, 1981. - Т. 1-2. - С. 27, 97.

8. Швейцер А. Благоговение перед жизнью: Пер. с нем. / А. Швейцер; Под ред. А. А. Гусейнова и М. Г. Селезнева. - М.: Прогресс,

1992. - С. 509.

9. Философский энциклопедический словарь. - М.: Совет. энцикл., 1983. - С. 232.

10. Френе С. Избранные педагогические произведения / С. Френе.

- М.: Прогресс, 1990. - С.144.

Надшшла до редакци 25.09.2009р.

Ткачов Сергш 1ванович sport2005@bk.ru

Значення психофiзiологiчного вiдбору у системi комплексного вщбору юних cnopTCMeHÍB 13-16 pokíb, якi спецiалiзуються в ациклiчних видах спорту

Хорошуха М.Ф.

Нацюнальний педагоггчний унгверситет 1мет М.П.Драгоманова

Анотацп:

Вивчалася 1нформативн1сть дея-ких показник1в у проведены пси-хоф1з1олог1чного в1дбору юних спортсменв 13-16 рок1в, як1 спе-ц1ал1зуються в ацикл1чних видах спорту з переважним розвитком швидКсно-силових якостей. Вияв-лено, що найб1льш Ыформацйним показником у проведенн1 в1дбору е ХНК-2 (характер нахилу кри-воТ). Даються рекомендац1Т щодо проведення спортивного вщбору. Показана можлив1сть об'ективно визначити психолопчний стан спортсмен1в та використовувати модельн характеристики показни-к1в психоф1зюлопчного тестування спортсмен1в.

Ключовi слова:

спортивний eíóóíp, психологiчнi показники, óíaaHocmuKa, спортс-мени, пдлтковий eiK.

Хорошуха М.Ф. Значение психофизиологического отбора в системе комплексного отбора юных спортсменов 13-16 лет, которые специализируются в ациклических видах спорта. Изучалась информативность некоторых показателей в проведении психофизиологического отбора юных спортсменов 13-16 лет, специализирующихся в ациклических видах спорта с преимущественным развитием скоростно-силовых качеств. Выявлено, что наиболее информативным показателем в осуществлении отбора есть ХНК-2(характер наклона кривой). Даются рекомендации по проведению спортивного отбора. Показана возможность объективно определить психологическое состояние спортсменов и использовать модельные характеристики показателей психофизиологического тестирования спортсменов.

спортивный отбор, психофизиологические показатели, диагностика, спортсмены, подростковый возраст.

Khoroshukha M.F. A sense of psychophysiological selection in the system of complex selection of young sportsmen aged 13-16, which are specializing in the acyclical kinds of sport. Informing of indexes was studied for the psychological physiological selection of young sportsmen 13-16 years. Sportsmen are specialized in the acyclic types of sport with primary development speed-power qualities. The most informing index is exposed for a selection. Given recommendation on the leadthrough of sporting selection. Possibility objectively to define the psychological state of sportsmen is rotined. Also to use model descriptions of indexes of the psychological physiological testing of sports-

sporting selection, psycho-physiological indices, diagnostics, sportsmen, teenage.

Вступ.

Проблема вОдбору перспективних дОтей для занять рОзними видами спорту була, е О залишаеться на довп роки однОею Оз актуальних проблем сьогодення. Проблема полягае в тому, що спортивнО досягнення О рекорди в бшьшосп видав спорту «знаходяться на меж1 людських можливостей», а також тим, що обдароваш талановип спортсмени зустрОчаються вкрай рОдко О пошук 'х потребуе оргашзованого наукового подходу [1;6].

Незважаючи на те, що у багатьох авторОв [1;9;6;2] детально обгрунтовано О висвОтлено важливО поло-ження комплексно'' системи спортивного вщбору та орОентаци водночас у практичнш д1яльносп лшаря з1 спортивно'' медицини повнютю ще не вщпрацьовано улагоджену систему первинного вОдбору талановитих дггей до занять в ДЮСШ, училищах фОзично'' куль-тури тощо. Робота останнього, як вщомо, грунтуеться на дослщженш й оцшщ фОзичного розвитку, фОзично' працездатносп, функцюнального стану кардюрес-пОраторно'' системи за даними проведення функцю-нальних проб тощо, яш е складовими поглибленого медичного обстеження юних спортсменОв. ПсихофОзО-ологОчному вОдбору, що органОчно входить у структуру комплексного як професшного [4], так О спортивного [7] вщборОв, належно'' уваги не придОлялося.

За результатами проведених нами в минулому до-слОджень [8] розроблена модельна характеристика де-яких психофОзОологОчних показникОв для вОдбору пер-спективних дОтей-пОдлОткОв для занять видами спорту циклОчного характеру на еташ спещалОзовано'' базово' пОдготовки. ОднОею з перспектив наших подальших дослщжень була розробка модельно'' характеристики

© Хорошуха М.Ф., 2009

психоФОзюлопчного «еталону» перспективних юних cnoprcMeHÍB ациктчних видiв спорту, що переважно розвивають швидкiсно-силовi якостi.

Мета, завдання роботи, MaTepiar i методи.

Мета cmammi - розглянути та пpоаналiзувати най-бiльш пpогностичнi в оцшщ психофiзiологiчних функ-цiй юних спортсмешв 13-16 рок1в показники для ви-piшення завдань спортивного вщбору та оpiентацi! в ациклiчнi види спорту, що pанiше пропонувалися нами для вщбору перспективних пщлитав у циктчш види.

Методи та органiзацiя до^дження:

• аналiз науково! та науково-методично! лiтеpатуpи i узагальнення досвщу практично! дiяльностi фахiв-цiв з проблем спортивного i професшного вiдбоpiв та спортивно! оpieнтацi!;

• психофiзiологiчнi досл1дження: визначення сили нервових процеав (пpацездатностi головного моз-ку) за допомогою дослщження просто! рухово! реакци (методика В.Д.Небилiцина в модифтаци Н.М.Пейсахова) [5];

• лшарсько-педагопчш спостереження за спортсменами;

• методи математично! статистики.

Методика дослщження сили нервових процеав (СНП) включае наступне. Обстежуваний знаходиться в iзольованiй кiмнатi, у рущ тримае спецiальний ци-лiндp з стоп-кнопкою (ключем), на головi надт на-вушники. З друго! шмнати (у pазi неможливостi - на вщсташ 5-6 м до спортсмена) експериментатор дае вщповщш iнстpукцi! i через деякий час подаеться звук частотою 1000 Гц, тривалютю 200мс у такш послщов-ностi: 40,60,80,100 i 120 дБ. 1нтервал м!ж сигналами 10 с. Проводять 13 замipiв латентних (прихованих) пеpiодiв рухових реакцш (3 тренувальних i 10 осно-

вниx). Te^pama звуку з одночасною його peeстpaцieю пpоводилaся за допомогою eлeктpомiоpeфлeксомeтpa «EMP-01».

Oцiнкa СHП пpоводилaся за вeличиною показника xapaктepy нaxилy кpивоï («XHК - 2») за двома штен-сивностями звуку, який визнaчaeться за фоpмyлою.

XHK * 2 = X 0X 120

дe X 40 — сepeднe apифмeтичнe знaчeння часу peaкцiï на звук штенсивнютю 40 дБ (мс);

X — на звук iнтeнсивнiстю 120 дБ (мс).

Дослiджeння пpоводилися на бaзi Бpовapського ви-щого училища фiзичноï кyльгypи (Кшвська обл.). Шд нашим спостepeжeнням пepeбyвaло 69 юнт споpтс-мeнiв вiком вiд 13 до 16 pокiв, що спeцiaлiзyвaлися в aциклiчниx видax споpтy пepeвaжно pозвивaючиx швидкiсно-силовi якостi. Сepeд нт: 24 лeгкоaтлeтiв (ст^ибуни y висоту, штовxaчi ядpa та мeтaльники диску), 22 боксepiв i 23 боpцiв з вiльноï боpотьби. Досль джeння пpоводилися y два eтaпи. Пepший eтaп - збip eкспepимeнтaльного мaтepiaлy псиxофiзiологiчниx дослiджeнь на eтaпi початкового вiдбоpy в училище фiзичноï кyльтypи, дpyгий - чepeз piк-пiвтоpa пiсля систeмaтичниx занять обpaним видом споpтy.

Для статистично1' обpобки мaтepiaлy pозpaxовy-вали сepeдньоapифмeтичнi значення та 1\ню помил-ку (X ± m). Вipогiднiсть piзницi (P) оцшювали за t -кpитepieм Стьюдента. Piзницю вважали статистично вipогiдною на 5% piвнi знaчимостi (пpи P<0,05).

Pe3yttbrara доcлiджeння.

1з peзyльтaтiв дослщжень гpyпи aвтоpiв [7] та paнiшe пpовeдeниx влaсниx спостepeжeнь [8] знaxодимо, що визначення сили - чутливосп нepвовоï системи за peeстpaцieю показнишв XHК-2 (xapaктepy нaxилy кpивоï), ЧР40 (часу pea^n на звук 40дБ) та ЧР120 (часу peaкцiï на звук 120дБ) e нaйбiльш iнфоpмaтивним y пpовeдeннi псиxофiзiологiчного вiдбоpy юнт споpтсмeнiв y циклiчнi види споpтy. оскiльки нaзвaнi показники мало змшюються в пpоцeсi вiкового онтогенезу, вадповвдно, мало пiддaються впливу тpeнyвaнь та e водночас тими чинниками, що визначають пepспeктивнiсть споpтсмeнiв, можливiсть досягнення ними високиx peзyльтaтiв y споpтi.

За peзyльтaтaми попepeднix дослiджeнь [8] показано, що споpтсмeни, тpeнyвaльний ^оцес якиx нaпpaвлeний пepeвaжпо на pозвиток швидкюно-силовиx якостей, а виконання спeцифiчноï для даного виду споpтy pоботи пов'язане з включенням мexaнiзмiв aнaepобноï aлaктaтноï чи aнaepобноï лакано! (глiколiтичноï) eнepгопpодyкцiй мають збудливу (високочутливу) i слабку нepвовy систему i, як наслвдок, менший латентний rop^ (ЛП) pyxовиx peaкцiй на звуки piзноï iнтeнсивностi ( особливо на звук 40 дБ), показник XH^2 невисокий ( вiд 1,10 до 1,40). У пpeдстaвникiв видiв споpтy на витpивaлiсть, aepобнa система eнepгопpодyкцiï котpиx e мeтaболiчною пiдстaвою ^ояву aepобноï витpивaлостi, вiдношeння ЛП часу pyxовоï peaкцiï на слабкий звук до ЛП pea^iï на сильний звук бшьше, нiж y спpинтepiв (внaслiдок

низькиx величин ЛП pea^n на звук 40дБ). XHК-2. ввдповадно, знaxодиться в мeжax 1,60 - 1,70 i бшьше.

^и aнaлiзi вищeнaзвaниx покaзникiв, що xapaктepизyють СИП шдлптав, якi спeцiaлiзyються в piзниx видax споpтy aциклiчного xapaктepy (табл.1) знaxодимо, що за даними 1-го i 2-го еташв дослiджeнь мiж ними (показниками) не iснye статистично достовipниx вiдмiнностeй (Р>0,05).

Водночас, зауважимо, якщо мiж споpтсмeнaми ви-дiв eдинобоpств, за даними поpiвняльного aнaлiзy не iснye вipогiдниx вiдмiнностeй (Р>0,05) в aбсолютниx вeличинax XHК-2, як найбшьш iнфоpмaтивного показника y ^оведенш псиxофiзiологiчного вiдбоpy, то мiж легкоатлетами, з однieï стоpони, та боксepaми i боpцями, з тшо", за бiльшiстю покaзникiв виявлено вipогiднy вiдмiннiсть з piзними ступенями статистич-ноï знaчyщостi (пpи Р<0,01 i Р<0,05) (табл.2).

Висвiтлeний вище факт xочa i вкaзye на суш^ вiдмiнностi мiж легкоатлетами та пpeдстaвникaми видiв eдинобоpств (за даними peeстpaцiï показника XHК-2), paзом з тим вш (факт) e свiдчeнням того, що yd споpтсмeни, незалежно вш спeцифiки ïx видiв споpтy, мають збудливу (високочутливу) i слабку не-pвовy систему, що вiддзepкaлюeться у невисокт по-кaзникax XHК-2 (у сepeдньомy вiд 1,10 до 1,40).

За даними piчниx лiкapсько-пeдaгогiчниx спостepe-жень знaxодимо, що тi iз юниx споpтсмeнiв, у якиx показник XHX-2 знaxодився в мeжax 1,10 - 1,40 мали по-тeнцiйнi можливостi досягнення високиx peзyльтaтiв.

Вiдмiтимо також, що значна бшьшють легкоатле-тiв, боксepiв i боpцiв мали збудливу чи високочутливу нepвовy систему. За даними нашт спостepeжeнь. один iз боксepiв, що мав високий показник XHК-2 за даними двоx eтaпiв дослiджeнь (1-го - 1,66 i 2-го -1,62) уже тсля pокy занять ^изупинив тpeнyвaння.

Bиeновки.

1. Визначення сили-чутливосп нepвовоï системи за peeстpaцieю iнтeгpaльного показника XHК-2 (xa-parcrepy нaxилy кpивоï) та його склaдовиx - ЧР40 (часу peaкцiï на звук 40дБ) i ЧР120 (часу pea^u на звук 120 дБ) e найб№ш iнфоpмaтивним у пpовeдeннi псиxофiзiологiчного вiдбоpy споpтсмeнiв-пiдлiткiв як у циктчт, так i aциклiчнi види споpтy.

2. Юнi споpтсмeни aциклiчниx видiв споpтy, т^ену-вальний пpоцeс якт спpямовaний пepeвaжно на pозвиток с^итноси та швидкiсно-силовиx якостей мaксимaльноï потужносп, а виконання спeцифiчноï для названа видiв споpгy [легка атлетика (CTp^-ки у висоту, метання диску, штовxaння ядоа). бокс та вшьна боpотьбa], подiбно до споpтсмeнiв цимчнт видiв з однотипною спpямовaнiстю (пе-peвaжпо на швидкiсть i силу) тpeнyвaльного ^оце-су однaковоï (пepeвaжно максимально]) потyжностi згiдно клaсифiкaцiï видiв споpтy за A.Г.Дeмбо iз сшвавт. [3], а eнepгозaбeзпeчeння фyнкцiй якт також здiйснюeться пepeвaжно за paxyнок aнaepобниx мexaнiзмiв peсинтeзy ATФ, мають збудливу (високочутливу) i слабку нepвовy систему i, ввдповшно. нeвисокi показники XHК-2 (у сepeдньомy вiд 1,10 до 1,40).

3. Однотипний xapara^p змiни показника XH^2 у

Таблиця 1

Характеристика психофгзюлоггчних показнитв, що характеризують силу нервових процеав (СНП) юних спортсменгв 13-16рок1в ациклгчних вид1в спорту за даними 1-го I 2-го етатв дослгджень, X± т

Види спорту Етапи дослщжень Показник СНП

ЧР40 ЧР120 ХНК-2

Легка атлетика (п=24): стрибки у висоту, метання диску, штов-хання ядра 1; Р I II 159,0 ± 2,82 160,5 ± 2,49 0,40; > 0,05 129,8 ± 2,39 130,8 ± 2,05 0,32; > 0,05 1,23 ± 0,014 1,23 ± 0,015 0,0; > 0,05

Бокс (п=22) 1; Р I II 166,2 ± 3,08 163,2 ± 2,94 0,70; > 0,05 126,7 ± 2,12 127,5 ± 2,26 0,26; > 0,05 1,31 ± 0,021 1,28 ± 0,020 1,03; > 0,05

Вшьна боротьба (п=23) 1; Р I II 167.7 ± 2,94 166.8 ± 2,83 0,22; > 0,05 128,7 ± 1,36 130,1 ± 2,47 0,50; > 0,05 1,30 ± 0,020 1,29 ± 0,021 0,34; > 0,05

Таблиця 2

Поргвняльний аналгз показникаХНК-2 у юних спортсменгв 13-16рок1в ациклгчних вид1в спорту за даними 1-го I 2-го етатв дослгджень, Х ± т

Види спорту

Показник Етапи дослщ-жень Легка атлетика (п=24): стрибки у висоту, метання диску, штовхання ядра Бокс (п=22) Вшьна боротьба (п=23)

ХНК-2 I II 1,23 ± 0,014 (1) 1,31 ± 0,021 (2) 1,30 ± 0,020 (3)

1,23 ± 0,015 (4) 1,28 ± 0,020 (5) 1,29 ± 0,021 (6)

Коефщенти

достовОрносп

вщмшностей:

1; Р 1-2 3,17; < 0,01

1; Р 1-3 2,87; < 0,01

1; Р 2-3 0,34; > 0,05

1; Р 4-5 2,00; > 0,05

1; Р 4-6 2,33; < 0,05

1; Р 5-6 0,34; > 0,05

спортсмешв ациклОчних (стрибуни у висоту, ме-тальники диску, штовхачО ядра, боксери та борцО) та циклОчних видОв спорту з щентичною спрямовашстю тренувального процесу дае можливють об'ективно визначити психологОчний стан спортсменОв та вико-ристовувати ранОше розроблену нами [8] модельну характеристику показникОв психофОзОологОчного те-стування спортсменОв циклОчних видОв спорту для вОдбору перспективних пОдлОткОв для занять вищев-казаними видами спорту ациклОчного характеру.

ПодальшI дослгдження передбачаеться провести у напряму вивчення шших аспекпв комплексного вщбору та спортивно'' орОентацп.

Лггература

1. Волков В.М. Спортивный отбор / В.М. Волков, В.П. Филин. -М.: Физкультура и спорт, 1983. - 176 с.

2. Волков Л. В. Теория спортивного отбора: способности, одарённость, талант / Волков Л.В. - К.: Вежа, 1997. - 128с.

3. Дембо А.Г. О группировке видов спорта / А.Г. Дембо, С.Н. Попов, Ю.М. Шапкайц, А.М. Тюрин. // Теория и практика физической культуры. - 1996. - №2.- С. 56-58.

4. Макаренко Н.В. Теоретические основы и методики профессионального психофизиологического отбора военных специалистов / Н.В. Макаренко // НИИ проблем военной медицины Украинской военно-медицинской академии. - К., 1996. - 336с.

5. Пейсахов Н.М. К диагностике силы процесса возбуждения по двигательной методике / Н. М. Пейсахов // Проблемы психологии индивидуальных различий. - 1974. - С. 3 - 23.

6. Платонов В.Н. Отбор и ориентация спортсменов в системе многолетней подготовки / В.Н. Платонов // Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения / В.Н. Платонов. - К.: Олимпийская литература, 2004. -С. 524-553.

7. Сирис П. З. Отбор и прогнозирование способностей в лёгкой атлетике / Сирис П.З., Гайдарская П.М., Рачев К. И. - М.: Физкультура и спорт, 1983. - 103 с.

8. Хорошуха М.Ф. Про шформатившсть деяких психоф1зюлопчних показниюв у проведенш комплексного вщбору юних спортсмешв, яю спещал1зуються в цикл1чних видах спорту / М.Ф. Хорошуха // Теор1я [ методика ф1зичного виховання [ спорту. - 2005. - №1. - С. 59-64.

9. Шварц В.Б. Медико - биологические аспекты спортивной ориентации и отбора / В.Б. Шварц, С.В. Хрущев. - М.: Физкультура и спорт, 1984. - 151 с.

Надшшла до редакци 02.11.2009р.

Хорошуха Михайло Федорович horoshuha@kmu.gov. иа

■ ■ • • • ••• •• •

Проектш та трен1нгов1 технологи: ix сутшсть, р1зновиди та досв1д використання у вищ1й школ1

Шапран О.1. Шапран Ю.П.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагоггчний унгверситет шет Григоргя Сковороди»

Анотаци:

Розглядаються npoeKTHi та тре-HiHroBi технологií навчання. Дана сучасна класифкаця проектних технологiй. Визначена ix роль при пщготовц педагогiчниx кадрiв. Ви-свiтлюeться досвiд використання проектних та треынгових техно-логiй у вищм школi. За допомогою треншгових теxнологiй студенти вчаться визначати основы на-прямки своeí майбутньоí педаго-гiчноí працi, ii цiлi та перспективи. У практик роботи виЩо' школи найбтьшого поширення набули таю види треынгу: партнерського спiлкування, сенситивносн, креа-тивностi.

Ключовi слова:

проектш технологи, треннговi технологи] Шновацйш педагогчн технологи.

Шапран О.И., Шапран Ю.П. Проектные и тренинговые технологии: их суть, разновидности и опыт применения у высшей школе. Рассматриваются проектные и тренинговые технологии обучения. Дана современная классификация проектных технологий. Определена их роль при подготовке педагогических кадров. Освещается опыт использования проектных и тренинговых технологий в высшей школе. С помощью тренинговых технологий студенты учатся определять основные направления своей будущей педагогической работы, ее цели и перспективы. В практике работы высшей школы наибольшего распространения приобрели такие виды тренинга: партнерского общения, сенситивности, креативности.

проектные технологии, тренинговые технологии, инновационные педагогические технологии.

Shapran O.I., Shapran Y.P. Project and training technologies: essence, types and experience of their usage in the Higher School. Are considered design and training technologies of teaching. The modern classifying of design technologies is given. Their role is defined at preparation of the pedagogical staff. Experience of use design and training technologies in a higher school is illuminated. With the help training technologies students study to define main routes of the future pedagogical operation, its purpose and a perspective. In practice of operation of a higher school of the greatest distribution have acquired such kinds of training: partner dialogue, sensitivity, creative.

project technologies, training technologies, innovative pedagogical technologies.

Вступ.

Педагопчна практика сьогодення актив1зувала проблеми пошуку та використання шновацшних технологш у процей тдготовки висококвал1ф1кованих кадр1в. 1.П.Щдласий вважае, що сучасна педагопчна теор1я „дозрша" до технолопчного тдходу, визначае його доцшьнють 1 рацюнал1зм [3]. 1нновацшш педа-гопчш технологи мають на меп пооперацшне впро-вадження р1зних вид1в педагопчних нововведень, яш викликають змши в традицшному педагопчному процей; подолання насладив деструктивних процейв у систем! освии, виведення навчальних заклащв на вищий конкурентноспроможнш р1вень. Вони грунту-ються на нових досягненнях науки 1 гарантують ре-зультативнють навчально-виховного процесу у ВНЗ.

Ниш, коли в украшськш вищш школ1 виникла необхвднють у якюно нових характеристиках освишх систем (пол1функцюнальносп, динам1чност1, вар1а-тивносп тощо), метод проекпв користуеться попитом 1 популярнютю. Це пов'язано з тим, що оволодшня елементами проектних технологш свадчить про сфор-мованють багатьох умшь та навичок шновацшно! дь яльносп майбутнього вчителя.

Навчальне проектування не е принципово новою технолопею. Метод проекпв виник у 20-п роки ХХ столптя в США. Спочатку його називали „методом проблем", вш розвивався в межах гуманютичного напряму у фшософп та освт, у педагопчних по-глядах та експериментальних роботах Джона Дью!, В.Х.Кшпатрика, С.Т.Шацького та ш [2, с.148]. Метод проекпв науковш ввдносять до технологш ХХ1 столптя, як1 передбачають адаитування до змшних умов життя людини постшдустр1ального суспшьства [1, с.67]. С.О.Сисоева зазначае, що „метод проекпв е одшею з педагопчних технологш, яка вщображае ре-ал1зац1ю особистюно ор1ентованого тдходу в освт (саме педагог1чною технолопею, хоча в назв1 технологи використовуеться слово „метод")" [5, с.120]. Урахо-вуючи даний факт, у сучаснш психолого-педатогiчнiй л1тератур1 означена вище технология отримала назву

© Шапран О.1. Шапран Ю.П., 2009

проектно! [2]. CyTHicTb !! полягае у стимулюванш ш-тересу до проблеми. Проектна технолопя спрямована на розв'язання педагопчно! проблеми, що передбачае використання рiзноманiтних методiв та засобiв навчання, штегрування знань i умшь студенпв з рiзних галузей науки, техшки, творчостi.

Отже, сутнiсть проектно! технологи вбачаемо у функцiонуваннi цшсно! системи дидактичних засобiв (змiсту, методв, прийомiв тощо), що адаптуе навчально-виховний процес до структурних та оргатзацшних ви-мог навчального проектування. Останне, в свою чергу, передбачае системне i послодовне моделювання трену-вального розв'язання проблемних сиIуацiй, як1 вимага-ють вод учасниюв освпиього процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослодження та розроблення оптималь-них шляхов !х розв'язання (проекпв), !х неодмшний пу-бл1чний захист та анал1з шдсумшв упровадження.

Робота виконана за планом НДР ДВНЗ " Переяслав-Хмельницький державний педагогiчний унiверситет iменi ГригорОя Сковороди".

Мета, завдання роботи, матерiал i методи.

Мета cmammi: з'ясувати сутнють проектних та треншгових технологш, узагальнити досвод !х використання у процей подготовки педагопчних кадрiв до майбутньо! професiйно! дОяльносп.

Результати дослвдження.

Зростання популярносп досвщу впровадження "методу проекпв" у США та провщних кра!нах £в-ропи протягом останнього часу веде до збОльшення кшькосп рОзних тдходОв до трактування його суп. В основу ше! технологи сучасш автори покладають на-ступш критери:

• розвиток тзнавальних умшь i навичок студенпв;

• умшня орОентуватися в шформацшному просторк

• умшня самостшно конструювати сво! знання;

• ум1ння штегрувати сво! знання з рОзних галузей науки;

• умшня критично мислити.

Метод проекпв орОентований на самостшну дОяль-нють студенпв (шдивщуальну, парну, групову) у вщ-ведений для не! час (вод декшькох хвилин до декшь-кох тижшв, а шодО й мюяшв) [8].

ПОдсумовуючи вище сказане зазначимо, що проектна технологОя передбачае наявнОсть проблеми, вимагае Он-тегрованих знань О дослОдницького пошуку '' вирОшення. Результати запланованоí' дальноси повинн мати прак-тичну, теоретичну, пОзнавальну значимють. Головними ознаками технологи е самостштсть студента та вико-ристання ними дослщницьких пщходав у проект!

Як сучасна шновацшна технолопя "метод проектОв" мае сталий алгоритм проведення: визначення проблеми (визначення завдань, якО випливають Оз до-слщження) — висунення гшотези виршення завдань —обговорення методОв дослщження — проведення дослОдження — оформлення кОнцевих результатОв — аналОз отриманих даних — коригування — висновки.

РозрОзняють такО типи проектОв: дослОдницькО, творчО, ОгровО та рольовО, ОнформацОйнО, практико-орОентоваш Дослщницьш проекти виконуються за лопкою О структурою наукового дослщження та ви-користовуються у процеа науково-пошуково'' д1яль-носп. ТворчО проекти вщрОзняе вщ шших вщповщне оформлення результата. Учасники рольових О Огро-вих проектОв беруть на себе певнО ролО, зумовленО характером О змютом проекту. 1нформацшш проекти спрямованО на збОр даних про якийсь об' ект, явище та узагальнення фактОв; широко використовуються на семшарських заняттях. Практико-орiентоваиi проекти вОдрОзняе чОтко визначений Оз самого початку результат дОяльносп його учаснишв, обов'язково орОентова-ний на 'х соцОальнО Онтереси. Такий проект потребуе ретельно продумано'' структури, сценарш дОяльност його учасник1в з визначенням функцш кожного з них, чОтких висновкОв, тобто участО кожного в оформленнО результата концевого продукту [5, с.122].

Враховуючи рОзн пщходи до класифшацп проекта у педагогОчнОй лОтературО, пропонуемо розрОзняти 'х за цОлим рядом параметрОв:

• складом учаснишв проектно'' дОяльносп: шдивщу-альнО та колективнО;

• характером партнерських взаемодОй мОж учасника-ми проектно'' д1яльност1: кооперативно конкурсш;

• способом реалОзацп мОжпредметних зв'язк1в: монопредметнО та мОжпредметнО;

• за тривалОстю: короткочаснО, тривалО, довготривалО;

• метою та характером проектно'' д1яльност1: до-слОдницькО, творчО, ОгровО та рольовО, ОнформацОйнО, практико-орОентованО.

При використанш проектних технологш у процеа оргашзацп навчання у вищш школ1 студенти, працю-ючи у рОзномаштних групах та виконуючи рОзн сощ-альн рол1 (лщер, виконавець, посередник О т. п.), зна-йомляться з рОзними думками щодо певно'' проблеми. Студенти вчаться на власному досвщ й досвщ сво'х товаришОв проводити досл1дження, прогнозувати 1 аналОзувати кОнцевий результат.

Особливого поширення в практик роботи вищо' школи набуло Огрове проектування - розробка студентами рекомендацОй, планОв О заходОв навчально-виховного характеру. Для цього студента подОляють на групи з трьох-п'яти ос16. Кожна з них розробляе власш варОанти проекта тих чи шших документа з попереднОм 'х рецензуванням, а потОм захищае 'х пОд час загально'' дискуси [7].

ПроаналОзуемо досвОд використання проектних технологш на заняттях з педагогши та бюлогп. Так, студентам пОд час вивчення курсу «ПедагогОчнО техно-

логп» (5 курс) пропонувалося розробити проект влас-но'' технологи навчання. Проекти обговорювалися на семОнарських заняттях, студенти активно аналОзували 'х, доповнювали рОзними пропозицОями. НайкращО проекти апробувалися тд час педагопчно'' практики у середшх загальноосвишх закладах.

Наведемо приклад використання дослщницько' проектно'' технологи при вивченш навчально'' дисци-пл1ни «ПаразитологОя» студентами 5-го курсу (спе-щальшсть «Б1олог1я»). Студента защкавила щея поширення трематодозОв свшських тварин О визначення ролО у цьому промОжних господарОв. Вщповщно до обрано'' теми належало встановити офщшш дан са-непiдемстанцií щодо зараженосл свшських тварин, дослщити екстенсившсть та штенсившсть швазп про-мОжних господарОв трематод - прОсноводних молюс-кОв, виявити найтиповОшО способи зараження тварин. АктуальнОсть теми не викликала сумнОвОв.

Перший етап, який ми назвали тдготовчим, по-лягав у пошуку науково'' проблеми. Необхщно було зОбрати й узагальнити матерОал, який стосуеться пи-тання життевих циклОв найтиповОших паразитичних форм, особливостей морфологи та фОзюлоги паразита, 'х поширення у природному середовищО, адап-таци до життя в оргашзмО промОжних та кшцевих господарОв. Дуже важливо було обрати проблему для дослОдження, керуючись принципами актуальностО, доц1льност1, новизни очОкуваного наукового результату. 1з цим завданням студенти упорались своечасно та яшсно. Ними було складено грунтовну реферативну частину й обрано тему наукового дослщження. До-слщницька частина проектно'' технологи передбачала в1д61р наукового матерОалу у природних умовах О його камеральний обробгток шляхом мшроскошчних до-слщжень тимчасових препарата.

На другому еташ в1вся пошук найпоширешших шляхОв зараження свОйських тварин О пропонувалися варОанти мшОмОзацп 'х швазшност!

ТретОй етап став основним, оскОльки передбачав практичну реалОзащю дослщження. Ми виршили за-лучити якомога бОльше студентОв-експериментаторОв. Тобто на даному етапО проект ставав груповим. Кожен учасник здОйснив свОй аналОз отриманих результатОв О запропонував власний варОант виршення поставлено' проблеми.

Узагальнення накопиченого експериментального матерОалу, проведення розрахункОв, пОдбиття пОдсумкОв, формулювання наукових висновкОв О рекомендацОй планувалося як четвертий етап проекту. ПОдсумком ще'' д1яльност1 стало з'ясуваиия масштабОв поставлено'' науково'' проблеми.

П'ятий етап проекту полягав у складанш звиу про експериментальну частину роботи.

Отже, у процес оргашзацп навчання виклада-чО за допомогою проектних технологОй намагалися сформувати зО студентОв самостОйних дослОдникОв, спроможних створювати власнО проекти О виробляти власн робочО теорп, як1 'м знадобляться у майбутнш професОйнОй дОяльностО.

Наступною технологОею, яка широко використо-вуеться в практиш роботи вищо'' школи е треншговО технологи. За допомогою треншгових технологш студенти вчаться визначати основш напрямки свое' майбутньо'' педагопчно'' пращ, И ц1л1 та перспективи, формувати позитивну „Я-концепцш", удосконалюва-

ти сво! рефлексивш характеристики, адаптуватися до майбутньо! професiйно! дiяльностi.

I.Щ.Щiдласий зазначае: „Процеси, пов'язанi iз фор-муванням мотиваци, американськ1 педагоги називають тренiнгом, диференщюючи останнiй за чотирма осно-вними напрямками: мотиваци досягнень, причинних схем, особистюно! причинностi та внутрiшньо! моти-ваци" [3, с.136]. Тренiнговi технологи сприяють: роз-витку сили вот, цшеспрямованосп студентiв та учшв, адаптаци !х до напружено! працi та самовдосконален-ня; формуванню позитивного ставлення до професi! вчителя; виявленню сильних та слабких сторiн кожно! особистосп; формуванню почуттiв обов'язку та ввдпо-вiдальностi; спiвставленню запланованих цiлей з влас-ними можливостями та навчанню способiв поведiнки. типових для людини з високорозвиненою мотивацiею.

Л. Д.Тодорiв вважае, що „цикл трешнгових занять повинен грунтуватися на иринципi поступовосп: кожний наступний етап мае лопчно випливати з попереднього. Завдяки цьому людина послвдовно заглиблюеться в про-цес усввдомлення себе, вщкриваючи р!зш сторони влас-ного „Я", свое! самосввдомосп. У ироцесi занять розви-ваються так1 технiки самопiзнання, як анал1з, зворотний зв'язок, змют уявлень про „Я". Формою проведення занять е ввдома модель сощально-психолопчного третнгу, що являе собою активну форму навчання, в процесi яко-го учасники мають змогу емоцшно пережити в щдивщу-альному досввд та ¡нтерюризувати психолопчш знания" [6, с.79]. Заняття проводяться у вигляд рольових ¡гор. психодрам, обговорень, диспута, тестування (з ¡нтер-претащею результатов), самозвтв (рефлекси) тощо. У практиш роботи вищо! школи найбшьшого поширення набули наступш види треншгу: третнг партнерського спшкування (формування довОри до ¡нших, згуртованос-тт, здатностО усшшно працювати в колектив1), трешш сензитивносп (розвиток умшь прогнозувати почуття, думки та поведшку ¡ншо! людини та розумгга себе) та третнг креативносп (розвиток вмшь творчо мислити), що передбачають використання рОзних психопмнастич-них вправ [4, с.28].

Наприклад, при використанш треншгу „ХащГ один ¡з гравшв намагався проникнути всередину ясного кола, утвореного учасниками групи, або ¡нший варОант треншгу - „Стебельце на вир^': учасники за-кривали от та починали розхитувати гравця всереди-ш кола. Створенню позитивного настрою колективу на довготривалу роботу сприяли заняття, на яких його учасники по черзО змальовували будь-який щкавий, смшний випадок ¡з свого життя, розповщали вшому казку, пригоду, у як!й верстя оповвдача вОдрОзнялася вш орипналу. Така iнтерпретацiя вшомого сюжету на власний лад називаеться у науковш лггературО стор^ теллiнгом О вщграе важливу роль у становленш особистосп студенпв, !х сошальнш адаптаци [4, с.48]. Оцшити свш емоцшний настрш на заняттях з педаго-пки та бюлоги можна було за допомогою десятибаль-но! шкали або шляхом вибору студентами ввдповщно-го кольору, що характеризував !х психолоичний стаи (червоний - радасний, мажорний, зелений - спокшний О врОвноважений, синш - втомлений та пригшчений, чорний - тривожний О неспокшний).

Отже, впровадження шновацшних технологш у практику роботи сучасно! школи змОнюе репродук-тивний характер засвоення знань, умшь та навичок на проблемне, програмоване та шновацшне навчання.

Позитивно риси технолопзаци навчального процесу (дiатностична постановка цшей, наявнють критерь ально! поточно! О тдсумково! оцшки, алгоршшзашя навчання, гарантований шнцевий результат) спричи-няють поширення використання шновацшних педаго-пчних технологш у педагопчнш практиш.

Висновки.

Таким чином, потреби розвитку сучасно! освгти вимагають створення та використання iнновацiйних педагопчних технологш таких як проектш та тре-ншгов!, яш спрямовуються на забезпечення умов для самореалозаци студенпв у рОзних видах теоретично! ! практично! д!яльносп, у динамОчному житп за нових ринкових умов. Сказане вище дае пвдстави зробити наступш висновки:

1. проектна технолопя передбачае наявнють проблеми, яка вимагае штегрованих знань О дослшницького пошуку й! виршення;

2. за рОзними ознаками видаляються так! рОзновиди проектних технологш (за складом учасников -шдиввдуальш та колективш; за характером партнерсь-ких взаемодш - кооперативнi, конкурснц за способом реалiзацi!' мОжпредметних зв'язков - монопредметнi та мiжиредметнi; за тривалютю - короткочасш, тривал!, довготривалц за метою та характером проектно! д!яльносп - досл!дницьк!, творч^ ировО та рольовт iнформацiйнi, практико-орiенгованi);

3. за допомогою треншгових технологш студен-ти вчаться визначати основш напрямки свое! майбутньо! педатогiчно!' працi, й! ц!л! та перспекти-ви, формувати позитивну „Я-концепшю", удоско -налювати сво! рефлексивно характеристики, адан-туватися до майбутньо! професОйно! д!яльиост!;

4. у практиш роботи вищо! школи найбшьшого поширення набули таш види трешнгу як тренОнг партнерського спшкування, тренОнг сензитивност1 та треншг креативностi, що передбачають використання рОзних психогОмнастичних вправ.

Подальш! до^дження передбачаеться провести у на-прямку вивчення впливу ¡иших педагогОчних технологш на розвиток професшних якостей майбутшх учителОв.

ЛОтература

1. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: учеб. пособ. [для студентов педагогических вузов и системы повышения квалификации педагогических кадров] / Е.С.Полат, М.Ю.Бухаркина, М.В.Моисеева и др.; под ред. Е.С.Полат. - 2-е изд.

- М.: Издательский центр «Академия», 2005. - 272 с.

2. Освпш технологи: навч.-метод. поаб./ [О.М.Пехота, А.З.Юктенко, О.М.Любарська та ш.]; за заг. ред. О.М.Пехоти. - К.: А.С.К., 2001.

- 256 с.

3. Шдласий 1.П. Практична педагопка або три технологи: ¡нтерактивний шдручник для педагопв ринково! системи освгти / 1ван Петрович Шдласий. - К.: Видавничий Д1м «Слово», 2004.

- 616 с.

4. П'ятакова Г.П. Сучасш педагопчш технологi! та методика !х за-стосування у вищ1й школ! / Г.П. П'ятакова, Н.М.Заячювська. -Льв1в: Вид. центр ЛНУ ¡м. ¡.Франка, 2003. - 55 с.

5. Сисоева С.О. Особистюно зор1ентоваш педагопчш технолог!!: метод проекпв / С.О.Сисоева // Метод проекпв: традицй, перспек-тиви, жигтев! результати: практико-зор!ентований з6!риик; кер. С.М.Шевцова, ¡.Г.Срмаков. - К.: Видавництво ^.Департамент", 2003. - С.119 - 124.

6. Тодор!в Л.Д. Рефлексивш склацов! самосв!домостi та !х розвиток в умовах занять з елементами треншгу / Л.Д.Тодор!в // Практична психолопя та сощальна робота. - 2003. - №2 - 3. - С.79 - 86.

7. Щербань П.М. Навчально-педагопчш ¡гри у вищих навчальних закладах: [навч. пос!6.] / Петро Миколайович Щербань. - К.: Вища школа, 2004. - 207 с.

8. http://www.uhl-edu.kiev.ua/ukr/technologies/projective edu det.html

Над!Йшла до редакцп 24.10.2009р.

Шапран Ольга Iлл!вна, Шапран Юрш Петрович olia.shapran@gmail.com

Строение тела представительниц сборной молодёжной команды Польши по дзюдо

Владислав Ягелло*, Ярослав Волович **

* Академия Физического Воспитания и Спорта в Гданьске ** Польский Союз Дзюдо

Ан^тации:

В paбoтe пpeдпpинятa пoпыткa oпpe-дeлeния ocoбeннocтeй cтpoeния тeлa пpeдcтaвитeльниц cбopнoй мoлoдёж-нoй кoмaнды Пoльши пo дзюдo c учётом вecoвыx кaтeгopий (n=13). Вoзpacт иccлeдyeмыx нaxoдилcя в диaпaзoнe 18-19 лeт (18,3±0,4), a тpeниpoвoчный cтaж - 3-9 лeт (7,0±1,2). Ha ocнoвaнии нopмиpoвaния двaдцaти oтдeльныx aнтpoпoмeтpичecкиx пoкaзaтeлeй, a тaкжe иcпoльзoвaния мeтoдa ecre-cтвeнныx индeкcoв Rerkal, выявлeны нaибoлee xapaктepныe чepты CTpoe-ния тeлa cпopтcмeнoк. Опpeдeлён пpoфиль cтpoeния тeлa, a тaкжe вну-тpeнниe пpoпopции для тpёx ycлoвныx вecoвыx кaтeгopий.

Ключевые cлoва:

дзюдo - жeнщины, cтpoeниe тeлa.

Владиелав Ягеллo, Ярocлав Вoлoвич. Бyдoва тiла nредcтавниць збiрнoï мo-лoдiжнoï кoманди Пoльщi з дзюдo. У

пpaцi здiйcнeнo CTipo6y визнaчeння oco-бливocтeй буд^ви ™a у пpeдcтaвниць збipнoÏ мoлoдiжнoÏ кoмaнди Пoльщi з дзюдo з ypaxyвaнням вaгoвиx кaтeгopiй (n=13). BiK дocлiджyвaниx знaxoдивcя у дiaпaзoнi 18-19 po^ (18,3±0,4), a тpe-нyвaльний ст^ж - 3-9 poкiв (7,0±1,2). Ha пщст^ нopмyвaння двaдцяти вибpaниx aнтpoпoмeтpичниx пoкaзникiв, a тaкoж викopиcтaння мeтoдy пpиpoдниx ^eK-ciв Rerkal, виявлeнo нaйбiльш xapaктepнi pиcи бyдoви ™a cпopтcмeнoк. Bизнaчe-нo пpoфiлi будови тiлa, a тaкoж внyтpiшнi пpoпopцiÏ для тpьox yмoвниx вaгoвиx Ka-тeгopiй.

дзюдo - жiнки, бyдoвa тiлa.

Jagiello Wladyslaw, Wolowicz Jaro-slaw. Body composition in junior Polish representatives in judo. The

papers attempts at determining appropriate properties of the body composition in junior Polish representatives in judo with consideration of weight categories (n=13). The subjects' age fell within the range of 18-19 years (18.3±0.4), while the training experience - 3-9 years (7.0±1.2). On the basis of normalising 20 somatic features and with the use of Perkal's natural indices method, the most characteristic properties of the athletes' body composition were revealed. The somatic profiles as well as internal proportions in three conventional weight categories were determined.

judo - women, body composition.

Введение.

Проблема изменчивости строения тела спортсменов высокого класса является одной из наиболее актуальных проблем теории спортивной подготовки [1, 2, 3].

В результате многочисленных исследований сформировалось положение о том, что по мере роста тренировочного стажа, и как следствие - повышения уровня спортивного мастерства, наблюдается снижение изменчивости морфологических показателей [4, 5, 6].

Однако не во всех видах спорта достоверность такой особенности легко определить. Указанная проблемная ситуация имеет место в женском дзюдо, и особенно - на этапе специализированной базовой подготовки [7, 8]. В большинстве современных антропологических исследований в данной области не учитывается главная особенность борьбы дзюдо

- распределение спортсменок по весовым категориям. Профиль строения тела, выявленный без учёта этого аспекта, представляется в познавательном смысле мало объективным и является полностью непригодным с точки зрения его учёта в практике подготовки.

В связи с этим главной целью выполненных нами исследований явилась попытка определения особенностей строения тела юных представительниц сборной команды Польши по дзюдо с учётом весовых категорий. Такая постановка цели исследований обосновала необходимость выяснения следующих вопросов:

1. Какие соматические показатели определяют специфическое строение тела спортсменок?

2. Какие внутренние пропорции строения тела являются для них наиболее характерными?

Материал и методы исследований.

В обследованиях приняли участие 13 дзюдоисток

- членов молодёжной сборной команды Польши. Исследования проведены во время тренировочного сбо-

© Ягелло В., Волович Я., 2009

ра 13 февраля 2004 г (г. Владиславово-Цетнево в Центре Спортивной Подготовки). Возраст испытуемых находился в диапазоне 18-19 лет (18,3±0,4), а тренировочный стаж составил 3-9 лет (7,0±1,2).

Антропометрические измерения выполнены в соответствии с общепринятыми принципами с использованием стандартных инструментов [9]. Определены пять индексов: росто-весовой, Rohrera, BMI, Manouvriera и тазо-плечевой. Общую поверхность тела находили по формуле Du-Bois, а состав тела - косвенным путем, исходя из его удельного веса. Удельный вес тела рассчитывали на основе измерений кожно-жировых складок, используя при этом прогностическое уравнение Piechaczka [10]. Общее содержание жира в организме (в процентах массы тела, F%) рассчитывали по формуле Broika и Keys [11]. Таким образом проведены измерения 20-ти основных соматических показателей.

Профиль строения тела молодых дзюдоисток был определён методом нормирования показателей. Сравнительной (контрольной) группой являлись студентки Варшавского Политехнического Института [12].

Для определения внутренних пропорций строения тела дзюдоисток использован математический метод естественных индексов Perkal [13].

Индексы устанавливали на основе учёта нормированных показателей, называемых в статистике стандартизированными.

Следующим этапом (после нормирования) для выявления внутренних пропорций являлось определение:

• фактора строения «m» - путём суммирования нормированных величин в диапазоне каждого фактора и деления полученной суммы на количество показателей в данном факторе. Исключение составляет фактор ожирения, который является нормированной величиной кожно-жировых складок (Z = m3);

• показателя общей величины тела «М»:

М= (т1+ т2 + т3)/3

• внутренних пропорций строения тела (производили путём вычисления природных индексов Регка1а для каждого фактора строения тела: т1-М; т2-М; т3-М);

• гармоничности строения тела (оценивали по показателю внутригрупповой изменчивости - разнице между самой большой и самой малой величиной природного индекса);

• кода внутренних пропорций (устанавливали на основании шкалы пунктов природных индексов Регка1а [13];

• внутренних пропорций показателей в диапазоне каждого из факторов (оценка выполнена посредством вычитания из нормированных величин величины фактора «т»).

Результаты исследований.

На основании результатов анализа специальной литературы, а также опыта передовой спортивной практики, оценку строения тела спортсменок производили с учётом трёх условных весовых категорий:

лёгкой (44-52 кг), средней (57-63 кг) и тяжёлой (70< кг) [8, 14] (таб. 1).

Профили строения тела представительниц молодёжной сборной команды Польши по дзюдо в трёх условных весовых категориях представлены на рис. 1. Разница между спортсменками и контрольной группой не во всех случаях выступает в одинаковой степени.

Среди всех весовых категорий более всего отличаются по общей величине тела (длина, масса и поверхность тела) дзюдоистки тяжёлой категории как по отношению к остальным спортсменкам, так и к контрольной группе (не занимающимся систематически спортом). В строении их тела обращают на себя внимание большой диаметр предплечья, голени, а также ширины колена. Средняя величина 20-ти нормированных антропометрических показателей составляет 1,65. Представленные в индексах пропорции строения тела дзюдоисток тяжёлой весовой категории чётко указывают на пикнический тип строения их тела (индекс Rohrera) со средней выраженностью мужского типа (тазо-плечевой индекс) с большей массой тела (BMI) и длиной нижних конечностей (ин-

№ Показатели Весовые категории

лёгкая, n= 5 средняя, n= 4 тяжёлая, n= 4

X ±SD X ±SD X ±SD

1 Масса тела, кг 49,60 2,51 63,75 1,89 88,93 8,14

2 Длина тела, см 161,06 6,88 168,00 5,40 177,43 5,05

3 Длина тела сидя, см 85,50 2,62 90,25 0,87 92,88 2,29

4 Длина верхней конечности, см 69,20 2,56 73,13 2,95 77,88 2,78

5 Длина нижней конечности, см 75,56 4,57 77,75 5,97 84,55 3,07

6 Ширина плеч, см 34,20 2,42 36,98 1,34 37,55 3,09

7 Ширина таза, см 25,80 1,50 28,35 1,53 30,88 2,02

8 Ширина локтя, см 5,88 0,28 6,13 0,15 7,25 1,19

9 Ширина колена, см 8,40 0,34 9,18 0,28 10,18 0,43

10 Диаметр предплечья, см 22,90 1,52 25,00 0,71 27,50 0,41

11 Диаметр голени, см 32,20 2,31 35,63 0,75 41,38 2,17

12 Удельный вес, УЕ 1,04 0,008 1,03 0,004 1,02 0,005

13 Жировая масса тела, % 20,84 2,96 24,67 1,43 29,84 1,83

14 Активная масса тела, % 79,16 2,96 75,33 1,43 70,16 1,83

15 Поверхность тела, см2 1,49 0,07 1,73 0,03 2,10 0,10

16 Росто-весовой индекс, УЕ 44,40 1,16 42,65 1,62 40,40 1,70

17 Индекс Rohrera, УЕ 1,19 0,10 1,35 0,16 1,60 0,20

18 BMI, УЕ 19,14 0,69 22,66 1,96 28,30 3,09

19 Индекс Manouvriera, УЕ 88,33 3,45 86,19 7,19 91,03 2,15

20 Индекс тазо-плечевой, УЕ 75,89 9,09 76,84 6,78 82,84 11,23

Таблица 1

Антропометрические показатели женской молодёжной сборной команды Польши по дзюдо (n=13)

Рис. 1. Профиль строения тела представительниц молодёжной сборной команды Польши по дзюдо (п=13).

Обозначения весовых категорий:

1 - лёгкая, п= 5 (44-52 кг),

2 - средняя, п= 4 (57-63 кг),

3 - тяжёлая, п= 4 (70< кг).

индекс тазо-плечевои индекс Manouvriera BMI

индекс Rohrera росто-весовоИ индекс поверхность тела

активная масса тела, % жировая масса тела, % удельный вес диаметр голени диаметр предплечья ширина колена ширина локтя ширина таза (ic-ic) ширина плеч (a-a)

длина нижней конечности

длина верхней конечности длина тела ^дя длина тела масса тела

L -4

-3

4

декс Manouvriera).

Строение тела дзюдоисток средней весовой категории наиболее приближено к контрольной группе испытуемых - средняя величина 20-ти нормированных антропометрических показателей составляет 0,31. Самые значительные различия в строении их тела по отношению к спортсменкам лёгкой весовой категории касаются массивности скелета (ширина колена, таза и плеч). По отношению к контрольной группе - диаметра предплечья (1,86) и ширины колена (0,85).

Представленные индексами пропорции строения тела дзюдоисток средней весовой категории указывают на их атлетическое строение (индекс Rohrera) более мужского типа (тазо-плечевой индекс) с нормальной массой тела (BMI) и средней длиной нижних конечностей (индекс Manouvriera).

Спортсменки лёгкой весовой категории в общем характеризуются меньшей величиной соматических показателей (средняя величина 20-ти нормированных антропометрических показателей составляет -0,51). Характерной чертой строения их тела является значительно меньшая величина (по отношению к контрольной группе) ширины таза (-1,49), диаметра голени (-1,17) и ширины плеч (-1,09).

Представленные индексами пропорции строения тела дзюдоисток лёгкой весовой категории указывают

на их лептосомное строение (индекс Rohrera) более мужского типа (тазо-плечевой индекс) с нормальной массой тела (BMI) и средней длиной нижних конечностей (индекс Manouvriera).

Величины факторов строения тела в общих чертах подтверждают результаты, полученные путём нормирования конкретных показателей (таб. 2). Фактором, отчётливо характеризирующим строение тела дзюдоис-ток лёгкой весовой категории, является низкий показатель полноты (m2=-0,79) и общей величины тела (M=-0,72). Факторы длины «iUj» и ожирения «m^» имеют также меньшие значения по сравнению с испытуемыми контрольной группы (соответственно, -0,69 и -0,71).

Дзюдоистки средней весовой категории характеризуются высоким значением фактора полноты (m2=0,68). Несколько менее выражен показатель общей величины тела (M=0,50).

Факторами, отчетливо характеризирующими строение тела дзюдоисток тяжёлой весовой категории, являются низкий показатель ожирения (m3=2,79) и полноты (m2=2,69). Существенно выше по сравнению с контрольной группой оказались показатели общей величины тела (M=2,42) и длины (mj=1,78).

Анализируя внутренние пропорции между факторами строения тела дзюдоисток обнаружены четкие

Таблица 2

Факторы строения тела представительниц молодёжной сборной команды Польши по дзюдо (п=13).

Факторы Весовые категории

лёгкая п=3 средняя п=4 тяжёлая п=4

длины «т(» -0,69 0,41 1,78

полноты «т2» -0,79 0,68 2,69

ожирения «т3» -0,71 0,42 2,79

показатель общей величины тела «М» -0,72 0,50 2,42

Таблица 3

Естественные индексы факторов строения тела представительниц молодёжной сборной команды Польши по дзюдо (п=13).

Индексы Весовые категории

лёгкая п=3 средняя п=4 тяжёлая п=4

длины «т.» 0,04 -0,09 -0,64

полноты «т2» -0,07 0,18 0,27

ожирения «т3» 0,01 -0,08 0,37

показатель гармоничности строения тела 0,11 0,27 1,01

Таблица 4

Естественные индексы соматических показателей внутри факторов у представительниц молодёжной сборной команды Польши по дзюдо (п=13)

Факторы Показатели Весовые категории

лёгкая п=3 средняя п=4 тяжёлая, п=4

длина тела -0,15 -0,12 0,02

длины длина тела сидя -0,13 0,27 -0,28

«т1» длина верхней конечности 0,23 0,36 0,47

длина нижней конечности 0,05 -0,50 -0,21

ширина плеч -0,29 -0,05 -1,71

ширина таза -0,70 -0,43 -0,71

полноты ширина локтя 0,36 -0,30 1,44

«т2» ширина колена -0,16 0,17 0,48

диаметр предплечья 1,17 1,18 0,93

диаметр голени -0,38 -0,57 -0,42

различия в определенных группах показателей строения (таб. 3).

Среди трёх весовых категорий наиболее гармонично сложены дзюдоистки лёгкой весовой категории. В данном случае показатель гармоничности составляет 0,11. Наиболее пропорциональным показателем по отношению к общей величине тела в лёгкой и средней весовых категориях является фактор ожирения (соответственно, 0,01 и -0,08). В тяжёлой весовой категории - фактор полноты (0,27) (рис. 2).

Использование шкалы Регка1а [13] позволило установить коды внутренних пропорций строения тела обследованных спортсменок. Так, для дзюдоис-ток лёгкой весовой категории указанный код составил 4-4-4. Это означает, что общая величина тела (М) связана со средним значением продольных размеров тела, полноты и ожирения. Код внутренних пропорций дзюдоисток средней весовой категории соста-

вил 2-6-4, а тяжёлой - 2-5-5.

Обращают на себя полученные нами данные, касающиеся внутренних пропорций показателей в диапазоне каждого из факторов. Естественные индексы показателей в диапазоне конкретного фактора были вычислены путем вычитания из нормированного показателя величины фактора «т» (таб. 4).

В показателях, тождественных фактору полноты, во всех весовых категориях обнаружено четкое превосходство диаметра предплечья и ширины локтя. Кроме того, в тяжелой весовой категории наблюдается высокое значение ширины локтя (рис. 3). Непропорционально к общей величине этого фактора находится ширина таза и диаметр голени, а в тяжелой весовой категории, кроме того, ширина плеч.

В лёгкой весовой категории наиболее гармоничным оказался фактор длины. В тяжелой и средней категориях отмечается превосходство длины верхней конеч-

ности. Непропорционально низкой к общей величине этого фактора в тяжёлой весовой категории оказалась длина тела сидя, а в средней весовой категории -длина нижней конечности.

Выводы

1. Существенным фактором, определяющим морфологическую вариативность у представительниц молодёжной сборной команды Польши по дзюдо, являются весовые категории. По мере роста массы тела проявляются чёткие изменения в строении тела спортсменок. Направление этих изменений характеризуется увеличением массивности с одновременным уменьшением продольных антропометрических показателей.

2. Дзюдоистки тяжёлых весовых категорий характе-ризируются пикническим типом строения тела; средних весовых категорий - атлетическим, а лёгких весовых категорий - лептосомным. В тяжёлых весовых категориях строение тела спортсменок характеризуется средней выраженностью мужского типа и большей длиной нижних конечностей, в средних и лёгких категориях - преобладанием мужского типа телосложения со средней длиной нижних конечностей.

3. Общая величина тела дзюдоисток лёгких весовых категорий детерминирована средними значениями продольных размеров тела, полноты и ожирения (4-4-4); у спортсменок средних весовых категорий - уровнями ниже средних значений продольных размеров тела, выше средних показателей полноты и средних - ожирения (2-6-4); в тяжёлых весовых категориях - уровнем ниже средних значений продольных размеров тела, а также выше средних показателей полноты и ожирения (2-5-5).

4. Внутренние пропорции показателей в диапазоне факторов указывают на чёткое превосходство диаметра предплечья и ширины локтя. Непропорционально к общей величине этого фактора проявляется ширина таза и диаметр голени, а в тяжёлых весовых категориях - ширина плеч. Фактор длины в лёгких весовых категориях наиболее гармоничен. В тяжёлых и средних категориях наблюдается преобладание длины верхней конечности.

Литература

1. Матвеев Л.П..: Основы общей теории спорта и системы подготовки спортсменов. Олимпийская литература. Киев 1999.

2. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. - К.: Олимпийская литература, 1997.

3. Ягелло В. Теоретико - методические основы системы многолетней физической подготовки юных дзюдоистов. Studia i Monografie. Akademia Wychowania Fizycznego Jozefa Pilsudskiego w Warszawie, Национальный университет физического воспитания и спорта Украины. Warszawa - Киев - 2002, 351 s.

4. Brozek J., Keys A.: The evaluation of leanness fatness in man. Norm and interrelationships. Brit. J. Nutr. 1949, t.5, pp. 194-206.

5. Drozdowski Z.: Antropometria w wychowaniu fizycznym. AWF w Poznaniu. Seria: Podr^czniki Nr 24, 1998

6. Garay A.L., Levine L., Carter J.E.I. Genetic and Anthropological studies of Olympic Athletes, Academic Press, New York-San Francisco-Londyn, 1974

7. Jagiello W. Wieloletni trening judokow. Biblioteka Trenera. Centralny Osrodek Sportu, Warszawa 2000.

8. Jaskolski E., Wolkow L., Jagiello W.: Biologiczne i pedagogiczne podstawy systemu szkolenia sportowego. Biblioteka Trenera. Warszawa 2005.

9. Laska-Mierzejewska Т.: Antropologia w sporcie i wychowaniu Fizycznym. Biblioteka Trenera. Centralny Osrodek Sportu. Warszawa 1999.

10. Leake C.N., Carter J. E. L.: Comparison of body composition and somatotype of trained female triathletes. Journal of Sports Sciences, 1991, nr 9 (2), s. 125-135.

11. Matwiejew S., Jagiello W.: Judo - trening sportowy. Centralny Osrodek Sportu. Biblioteka Trenera, Warszawa 1997.

12. Perkal J.: O wskaznikach antropologicznych. Przegl^d Antropologiczny, 1953, 19, 209-211.

13. Piechaczek, Н. (1975) Oznaczanie calkowitego tluszczu ciala metodami densytometryczn^ i antriopometryczn^. Materialy i Prace Antropologiczne, 89, 3-48.

14. Piechaczek H., Lewandowska J., Orlicz B.: Zmiany w budowie ciala mlodziezy akademickiej Politechniki Warszawskiej w okresie 35 lat. Wych. Fiz. Spt, 3, s. 3-14, 1996.

Поступила в редакцию 25.10.2009г.

Ягелло Владислав wjagiello1@wp.pl

Вплив рухово!' активностi на психоемоцiйний стан студенев вузу економiчних спецiальностей в сучасних умовах навчання

Ядвпа Ю.П., Коробейнiков Г.В., Петров Г.С., Коваль С.Б., Дудник О.К.

Нацюнальний унгверситет ф1зичного виховання i спорту Украши Сх1дноевропейський унiверситет економти i менеджменту

Анотацп:

Стаття посвячуеться руховш ак-тивност1 студентсько''' молод1 i розглядаеться як невДемна час-тина життед1яльносл. ÎÏ структура багатогранна i 1ндив1дуал1зо-вана для кожноÏ окремо!' людини. Результати наших дослiджень свщчать про те що велика час-тина студентською молодi веде малорухливий спосб життя, що впливае на психоемоцйний i соматичний стан студентв в ре-зультатi низько! або помiрноÏ фь зично! пiдготовленостi. Показано напрямки стимулювання мотива-цп' студентiв до систематичних занять аеробними вправами.

Ядвига Ю.П., Коробейников Г.В., Петров Г.С., Коваль С.Б., Дудник О.К. Влияние двигательной активности на психоэмоциональное состояние студентов вуза экономических специальностей в современных условиях обучения. Статья посвящается двигательной активности студенческой молодёжи и рассматривается как неотъемлемая часть жизнедеятельности. Ее структура многогранна и индивидуализированная для каждого отдельного человека. Результаты наших исследований свидетельствуют о том, что большая часть студенческой молодёжи ведёт малоподвижный образ жизни, что влияет на психоэмоциональное и соматическое состояние студентов в результате низкой или умеренной физической подготовленности.

Yadviga Yu.P., Korobeinikov G.V., Petrov G.S., Koval' S.B., Dudnik O.K. Influence of motive activity on the psychological emotional consisting of students of institute of higher of economic specialities of modern terms of teaching. Motive activity of student young people is presented. Motive activity is examined as inalienable part of vital functions. Its structure is many-sided and individualized for separate everybody. Greater part of student young people conducts the not mobile way of life. It influences on the psychological, emotional and somatic state of students as a result of low or moderate physical preparedness. Directions of stimulation motivation of students are rotined to systematic employments by aerobic exercises.

Ключовi слова:

рух, актившсть, студент, навчання.

движение, активность, студент, обучение. motion, activity, student, teaching.

Вступ.

Незадовшьний стан здоров'я, зниження працез-датносп, низька рухова актившсть, зб^шення захво-рюваносп на серцево-судинш хвороби, попршення якосп життя населения Украши стае серйозною ме-дичною i сощальною проблемою. Змщнення здоров'я i пщвищення рiвня Ф!зично! пщготовленосп i рухово! активност - важливi умови забезпечення всебiчного i гармоншного розвитку особи, збереження працез-датносп в учбовому процеа студентсько! молодi. Значення цих чиннишв постiйно зростае у зв'язку !з змiнами в сучасному суспiльствi i пов'язанi з ними iнтенсифiкацiею пращ, комп'ютеризацiею навчання i виробництва, як! ставлять новi пiдвищенi вимоги до фiзичних i психiчних якостей людини. Аналiз лгге-ратурних даних i практичний досвщ свщчать про те, що традицшна форма Ф!зкультурних занять знижуе зацiкавленiсть студентiв у Ф!зичному вихованнi i ви-являеться у «фштивних» вiдвiдинах учбових занять з цього предмету [1, 2, 4-6].

Рухова актившсть - невщ'емна частина поведшки людини. Вона повинна забезпечувати нормальне функ-цiонування систем оргашзму i збереження здоров'я. Врахування iндивiдуальних норм рухово! активност! е одним з суттевих чинник!в удосконалення системи Ф!зичного виховання студентiв. Рухова актившсть е генетично обумовленою i вщповщае певному обсягу добово! Ф!зично! роботи. Також немае загальноприй-нято! ощнювально! шкали рухово! активностi. Вирь шуючи проблему активiзацi! i позитивного вщношен-ня студентiв до занять по Ф!зичному вихованню у вуз!,

© Ядвга Ю.П., Коробейнiков Г.В.,

Петров Г.С., Коваль С.Б., Дудник О.К. , 2009

багатьма авторами шукаються шляхи оргашзацшного реформування дiяльностi та розробка Ф!зкультурно-оздоровчих програм.

Робота виконана у вiдповiдностi до плану НДР Нащонального ушверситету фiзичного виховання i спорту Украши та Схщноевропейського ушверситету економiки i менеджменту

Мета, завдання роботи, матер1ал i методи.

Мета до^дження ощнка добових енерговитрат i рiвня рухово! активностi студентсько! молодi з допо-могою карт реестраци добово! рухово! активностi [3] та .психоемоцшний стан студентiв оцшювалися i3 ви-користанням автоматизовано! методики «1нтест», роз-роблено! Л.М.Козак i В.А.£лiзаровим

Методи i органiзацiя до^дження. Дослщження проводилося в Схщноевропейському унiверситетi економiки i менеджменту (м. Черкаси,). У дослщжен-нях взяли участь студенти 1-3 курив економiчних спе-цiальностей. Було опитано i обстежено 320 студенпв (170 дiвчат i 150 хлопцiв). Оцiнка рухово! активности проводилася по методицi Фременгемського досль дження [3] з визначенням iндексу фiзичноï активност! i використанням хронометражу добовоï' руховоï' активност!. У Фрем!нгемськ!й методицi рухова актившсть дослщжуеться в такий спос!6: кожен випробуваний записуе в таблицю ту шльшсть годин у день, що вш затратив на д!яльн!сть р!зного р!вня фiзичноï актив-ност!. Фрем!нгемська методика дозволяе к!льк!сно i яшсно визначати добову рухову активнiсть на основ! хронометражу добово].' д!яльносл р!зного характеру з реестрацiею iнтенсивностi кожного виду Ф!зичних зу-силь. Величина цих вишр!в представляеться у вигляд! цифрового значення iндексу Ф!зично'' активность При хронометража рееструеться вся дтяльшсть, що займае

за часом больше 5 хвилин. При цьому не повинно бути пром!жк!в в опий. Описуеться день щлком в!д моменту, коли студент прокинувся п!сля н!чного сну, до того часу, коли вш л!г спати. Уся рухова активность людини розподшяеться на п'ять р!вшв: базовий, сидячий, ма-лий, середнш ! високий. Кожному р!вню вщповщають певш види ф!зично! активностi. Для контингенту, що приймав участь у дослвдженш вщносять:

• до базового р!вия (БР): сон, вщпочинок лежачи;

• до сидячого р!вия (СИР): перегляд телепередач, чи-тання, подготовка до занять в шституп, !зда сидячи, настшьш та комп'ютернi ¡гри, прийом !ж! о т.п.;

• до малого р!вия (МР): особиста ппена, стан ¡з невеликою рухливютю, заняття в шституп, пересування уйма видами транспорту та тшки;

• до середнього р!вня (СР): домашня робота по госпо-дарству, прогулянки, ранкова пмнастика;

• до високого (ВР): участь у спещально оргашзованих заняттях ф!зичними вправами, танцi, iнтенсивнi ¡гри, 6!г, катання на ковзанах, роликах, велосипед! i т.п.

Для визначення к!льк!сного значения р!зних за ¡н-тенсивнютю вид!в рухово! активносп використаються вагов! коефщенти ф!зично! активносп (табл. 1).

Таблиця 1

Ваговi коефщенти ф1зично1 активност1 (Kannel W.B. , Sorlie P. , 1979)

РОвень фОзично! активностО Споживання кисню, л/хв. Ваговий коефОцОент

Базовий рОвень .................0,2.5.................. ...................1,0...................

Сидячий рОвень .................0,28................. ...................1,1...................

Малий рОвень .................0,41................. ...................1,5...................

СереднОй рОвень .................0,60................. ...................2,4...................

Високий рОвень 1,25 5,0

Результати дослщжень та 1х обговорення.

Одшею ¡з найбшьш сприятливою сторон для покра-щення розумово! д!ялъносп е зниження або активозадоя рухово! активности Проведений пор!вняльний анал!з величини ¡ндексу рухово! активносп на добу дозволив визначити к!льк!сне значения ! як!сну оц!нку р!вня до-бово! рухово! активносп за штенсивнютю. Безумовно навчальнi дн! ¡з запланованим, вщповвдно учбового розкладу, заняттям з ф!зичного виховання ввдзначаеть-ся високими показниками рухово! активностi. Середн! показники ¡ндексу ф!зично! активностi студентов 1 - 3 курсов перебували в межах 32-37 балов (рис. 1).

Враховуючи даний факти ! виходячи ¡з проведених рашше обстежень даного контингенту, можемо до-зволити проанал!зувати взаемозв'язок р!вня рухово! активносп з функцюнальними резервами оргашзму, котр! включають в себе соматичну ! психоемоцшну компоненту (рис. 2).

Так, чим вищим був р!вень рухово! активносп студентов тим больше були показники складових психо-емоцшного стану студента (59%) ! ввдповщно низьк! показники (41%) компонентов функцюнального стану. В!дпов!дно при низькому р!вн! рухово! активнос-т! були не досить високими показники складових як психоемоцшного так ! функцюнального стану студента. Безумовно, що самим оптимальним був середнш

рiвень рухово! активносп студентiв, адже студенти показували вищi результати складових в психоемо-цiйному станi (62%) i соматичному станi (43%).

Механiзм взаемозв'язку рухово! активностi i функ-цюнальних спроможностей органiзму розкриваються у багатьох дослiдженнях (Апанасенко, 2002 та ш..) Функцiональний стан рiзних органiв i систем у тюно-му взаемозв'язку з особливостями скелетно! мускула-тури. При цьому чим iнтенсивнiша рухова активнють у межах допустимого оптимуму, тим бшьше вираже-нi основш негенотропiйнi фактори, що збiльшують енергетичш ресурси, функцiональнi спроможностi, продуктивнiсть штелектуально! дiяльностi. та трива-лiсть життя.

Найбiльш ефективною формою вiдпочинку i вщ-новлення працездатностi як розумово! так i фiзичноï вважаеться активний вiдпочинок. Особлива роль на-лежить м'язовiй дiяльностi, в процесi якоï' в роботу задiються нервовi центри, ввдшт вод тих, як1 задiянi при рОзних формах iнтелектуальноï' дОяльносп. Пере-микання Оз розумовоï' роботи на фОзичну дозволяють, по-перше, зберпати i покращувати дОяльнють оргашзму в цшому, по-друге, удосконалювати координа-цшш мехашзми в його функцюнуванш.. Щ вй вище наведеш факти необхвдно враховувати при подальшш робоп Оз студентами в перюд трансформаци системи вищо! освии Укра!ни у европейський проспр, адже збшьшення самостшносп студента в пвдготовш до занять i неадекватность штелектуального навантаження в умовах навчання може привести до зниження устш-носп виконуваноï дОяльносп.

Висновки

Результати дослщження рухово! активносп студенпв СхОдноевропейського ушверситету свщчать про низький рОвень рухово! активносп студенпв уйх курйв. Так, обсяг рухово! активносп студенпв у перюд навчальних занять становив 9,5-14,2% вод часу доби, у перюд юпипв 1,0%, а в перюд кашкул - 3539,2%. Виходячи Оз вище сказаного, належним чином оргашзована рухова активнють i оптимальш фОзичш навантаження до, в процей, i шсля заюнчення дОяль-носп здатш безпосередньо впливати на збереження i пОдвищення не тшьки фОзично! шдготовленосп але й розумово! працездатносп. Впровадження програм фОзкультурно-оздоровчих занять, побудованих на сти-мулюванш мотиваци до систематичних занять аероб-ними вправами, буде сприяти залученню студенпв до занять фОзичним вихованням, а також, пОдвищенню !хньо! рухово! активносп. Щ питання е досить важ-ливими у вихованнО i визначають етичне i духовне здоров'я суспшьства що вимагають подальшого по-глибленого вивчення

Практичт рекомендацИ

ПодальшО дослвдження необхОдно спрямувати на пошук досконалих форм, методОв, засобОв, з допомогою яких можна залучити якомога найбшьшу к!льк1сть студентОв до учасп в рОзних фОзкультурно-оздоровчих заходах для змщнення здоров'я, активОзацО! рухового режиму та дотримання здорового способу життя сту-дентсько! молодО вОдповОдно до сучасних вимог.

X

го ц

го ю

< е

о

0) ч

X

37 36 35 34 33 32 31 30

1 курс

2 курс

3 курс

□

звичайний навчальний день

□ день 1з заняттям з ф1з.виховання

Рис. 1 Показники тдексу фiзичноi axmueHocmi cmydeHmie 1-3 курав.

70% 60% 50% 40% 30%

20% 10% 0%

Висока

Середня Рюш руховоТ активност

Низька

□ психоемоц1и-ний стан

□ функцюналь-ний стан

Рис. 2. Вплив рiвня руховог axmueHocmi на функцюналъний i психоемоцтний стан cmydeHmie

Список лггератури

1. Билогур В.Е. Теоретико-методическое обеспечение физического воспитания в высших учебных заведениях: Автореф. дис. канд. наук с физ. вихов. и спорта: 24.00.02 / Ровенский ДГУ / В.Е. Билогур. - Ровно, 2002. - 18 с.

2. Давиденко Е.В. Методика фремингемского исследования двигательной активности человека: Рекомендации по использованию / Е.В. Давиденко, Раслан Масауд. - Киев: Олимпийская литература. - 1999. - 12 с.

3. Канишевский С.М. Научно-методические и организационные основы физического самосовершенствования студенчества / С.М. Канишевский. - К.: ИЗМН, 1999. - С. 270.

4. Коробейников Г.В. Физическая работоспособность и темп старения человека / Г.В. Коробейников // Проблемы старения и долголетия.- 1996.- Т. 6, N 1-2.- С. 36-40.

5. Kelly: Adapted Physical Education National Standards, - Human Kinetics, 2006 r., 191

6. Курочкша М.В. Рацюцальш параметри фокультурно-оздоровчих занять !з студентами, як! проживають в р!зних зонах радтцшцого контролю: Автореф. дис... канд. наук з ф!з. виховання i спорту: 24.00.02 / М.В. Курочкша. Волин. держ. ун-т !м. Л.Укра!нки. — Луцьк, 2000. — 19 с. — укр.

Надшшла до редакцй 25.10.2009р.

Ядв^а юл!я Петр^на Коробейшков Георгш Валершович Петров григор!я Савович Коваль Сергш Борисович Дудник Олександр Кирилович george.65@mail.ru

nas s^. w stanie spowodowac podniesienie poziomu skutecznych l^dowan przy zeskokach z przyrz^dów gimnastycznych i skokach studentów AWF Warszawa na podstawie doskonalenia nawyków ruchowych, rozwoju sensomotorycznej koordynacji, regulacji pozy ciala oraz przygotowania fizycznego cwicz^cych.

Pytania badawcze. 1. Jakie czynniki okreslaj^ l^dowania stabilne przy zeskokach z przyrz^dów gimnastycznych i skokach? 2. Jaki jest poziom opanowania l^dowan skutecznych przy zeskokach z przyrz^dów gimnastycznych i skokach na zajçciach praktycznych i zawodach studentów AWF Warszawa? 3. Czy specjalne programy cwiczen przez nas opracowane maj^. pozytywny wplyw na skutecznosc ldowan przy zeskokach z przyrz^dów gimnastycznych i skokach na zajçciach praktycznych i zawodach studentów AWF Warszawa?

Material, metody i techniki badaí

W badaniach wziçlo udzial 25 gimnastyków klasy I, mistrzowskiej i mistrzowskiej miçdzynarodowej reprezentuj^cych Polskç i Ukrainç (1997-2005 r.). W 2007 rokubadaniu poddano grupç 80 studentów pierwszego roku, natomiast w roku akademickim 2008/2009 - 59 studentów (grupa eksperymentalna 30 osób, grupa kontrolna 29 osób). Badania technik^. grup równoleglych. Przy doborze grup podstawowymi kryteriami byly: zblizony poziom (nieistotne róznice statystyczne) rozwoju podstawowych zdolnosci kondycyjnych i koordynacyjnych; analogiczny

Czynnikowa analiza l^dowan stabilnych przy zeskokach z przyrz^dow gimnastycznych i skokach

Wiktor Boloban, Jaroslaw Skowron, Iwan Tereszczenko, Andrzej Zdzieszynski

Akademia Wychowania Fizycznego Jozefa PUsudskiego w Warszawie Zamiejscowy Wydziai Wychowania Fizycznego w Biaiej Podlaskiej, Polska Narodowy Uniwersytet Wychowania Fizycznego i Sportu Ukrainy, Kijow

Annotation: Boloban Wiktor, Skowron Jaroslaw, Tereszczenko Iwan, Zdzieszynski Andrew. Analysis of factors of the stable landings at dismounts from gymnastic shells and supporting jumps. Stability of the landing of gymnasts dismounts from instruments and the jumps key factors: sport technique, sensomo-toric define co-ordination, the control of the pose of the body, physical efficiency and different. On the basis of the profiles of the elements of factoral analysis dismounts of the masters of sport gymnastics, we worked out the special programme of practices to development and improvement of landings near jumps down from gymnastic instruments and the students AWF jumps in Warsaw on practical occupations and competitions. Students reached the credible effect in the realization stable landings in the pedagogical experiment..

Keywords:

the gymnastics, gymnasts, the landing, students, instruments, jumps down, jumps, factors, experiment, the programme of practices, improvement of the habits landings.

Анотащя. Болобан BiKTop, Сковрон Ярослав, Терещенко 1ван, Здзе-шиньск Анджей. Аналiз ^K^pie стабшьних приземлень при з^коках з пмнастичних снаpядiв i опорних стрибмв. Стшю приземлення пмнаспв високого класу пюля виконання 3Îckokîb 3i снарядiв i опорних стрибив у вели™ Mepi визначаються дектькома ключо-вими факторами, такими як спортивна технка виконано!' вправи, сенсомоторна координа^я, peгуляцiя пози тта, фiзич-на пiдготовлeнiсть. На основi вивчення структури ключових фактоpiв, що ви-значають стiйкi приземлення пмнаснв високого класу, нами розроблена спе-цiальна програма вправ для розвитку й удосконалювання стiйких приземлень пюля виконання зюкоив з гiмнастичних снаpядiв i опорних стpибкiв студeнтiв АФВ у Ваpшавi на практичних занят-тях i змаганнях. У педагопчному екс-пepимeнтi студенти експериментально!' групи досягли вipогiдно бiльшe високо!' якост стiйких приземлень.

гiмнастика, гмнасти, студенти, г м-настичн снаряди, опорний стрибок, приземлення, фактори, експеримент, програма вправ, удосконалювання на-вичок приземлень.

Болобан Виктор, Сковрон Ярослав, Терещенко Иван, Здзешыньски Анджей. Анализ факторов стабильных приземлений при соскоках с гимнастических снарядов и опорных прыжках. Устойчивые приземления гимнастов высокого класса после выполнения соскоков со снарядов и опорных прыжков в большой мере определяются несколькими ключевыми факторами, такими как спортивная техника выполненного упражнения, сенсомотор-ная координация, регуляция позы тела, физическая подготовленность. На основе изучения структуры ключевых факторов, определяющих устойчивые приземления гимнастов высокого класса, нами разработана специальная программа упражнений для развития и совершенствования устойчивых приземлений после выполнения соскоков с гимнастических снарядов и опорных прыжков студентов АФВ в Варшаве на практических занятиях и соревнованиях. В педагогическом эксперименте студенты экспериментальной группы достигли достоверно более высокого качества устойчивых приземлений.

гимнастика, гимнасты, студенты, гимнастические снаряды, опорный прыжок, приземление, факторы, эксперимент, программа упражнений, совершенствование навыков приземлений.

Wstçp

Koncowa faza zeskokow z przyrz^dow i skokow jest jednym z glownych czynnikow okreslaj^cych skutecznosc wykonania cwiczen gimnastycznych i akrobatycznych. L^dowanie jako wçzlowy element techniki sportowej koncowej fazy zeskokow i skokow w cwiczeniach gimnastycznych studentow odgrywa znacz^c^. rolç w ocenie ostatecznej za wykonany uklad, sluzy do charakterystyki psychomotorycznych jakosci, sensomotorycznej koordynacji oraz poziomu umiejçtnosci ruchowych, nawykow ruchowych wyksztaltowanych na zajçciach praktycznych. Ocena z przedmiotu kierunkowego, jakim jest gimnastyka, to element calosciowego systemu edukacji studentow na zajçciach praktycznych.

Cel. Ocena l^dowan przy zeskokach z gimnastycznych przyrz^dow i skokach z wykorzystaniem czynnikowej analizy; doskonalenie skutecznosci wykonania l^dowan na podstawie specjalnych programow cwiczen.

Hipotezy. 1. Skutecznosc l^dowan przy zeskokach z przyrz^dow gimnastycznych i skokachjest uwarunkowana nastçpuj^cymi wiod^cymi czynnikami: technika cwiczen sportowych, sensomotoryczna koordynacja, regulacja pozy ciala, sprawnosc fizyczna, mechaniczne uderzenie o podloze.

2. Specjalne programy cwiczen opracowane przez

© Botoban W., Skowron Ja., Tereszczenko I., Zdzieszynski A., 2009

poziom umiej?tnosci ruchowych, nawyków ruchowych wykonania cwiczen gimnastycznych. Grupy jednorodne (t<2, p>0,05). Sredni wiek 19,16 roku.

Metody badan. Sondaz diagnostyczny, eksperyment pedagogiczny, ocena ekspertów. Techniki badan: analiza literatury, obserwacja, wideo analiza cwiczen gimnastycznych w tym koncowej fazy zeskoków z przyrz^dów gimnastycznych, testy motoryczne jako techniki badan pedagogicznych, analiza protokolów badan, komisja s?dziów sportowych, statystyka.

Wyniki

Czynniki stabilnych l;(<lo\vaií

Na podstawie badan ruchów w koncowej fazie zeskoków z przyrz^dów gimnastycznych i skoków z wykorzystaniem metody sondazu diagnostycznego, metody oceny ekspertów (n = 10 s?dziów sportowych klasy krajowej i mi?dzynarodowej) oraz wideo analizy ruchów wyodr?bniono nast?puj^ce parametry zabezpieczaj^ce stabilne l^dowania gimnastyków:

• k^t wylotu ciala przy wykonywaniu zeskoków i skoków

• k^t obrotu ciala na wznosz^cej cz?sci trajektorii lotu

• wysokosc podniesienia ogólnego srodka ci?zkosci ciala (OSC) nad warunkowym poziomem

• czas wznosz^cej cz?sci trajektorii lotu, czas opadaj^cej cz?sci trajektorii lotu

• ogólny czas lotu (od oderwania si? od przyrz^du lub stolu do kontaktu z podlozem)

• pr?dkosci i przyspieszenia r^k, nóg, OSC ciala

• k^ty stawowe: podudzia - uda, uda - tulowia, tulowia - ramion

• czas zgrupowania, rozgrupowania w zeskokach i skokach typu salto

• poza ciala rozruchowa w czasie kontaktu z przyrz^dem, podlozem

• multiplikacja póz ciala w locie

• przygotowanie techniczne („szkola ruchów", cwiczenia bazowe, w?zlowe elementy koncowej fazy zeskoków i skoków, startowe przygotowanie techniczne)

• sprawnosc fizyczna

• stabilnosc i wrazliwosc ukladu przedsionkowego

• wzrokowy system sensorowy (kontrola wzrokowa ruchu)

• orientacja przestrzenno-czasowa

• statyczna stabilnosc ciala

• dynamiczna stabilnosc ciala

• statodynamiczna stabilnosc ciala

• trudnosc ukladów cwiczen

• kinestetyczne róznicowanie ruchów na podlozu i w locie

• struktura przyrz^dów gimnastycznych

• ranga zawodów

• mechaniczne uderzenie ciala sportowca o podloze przy l^dowaniach

• resorowosc stóp, amortyzacja ruchów na podlozu, kinestetyczne czucie stawów skokowych

• wysokosc ciala, masa ciala.

Matematyczna analiza wskazników parametrów wykonania koncowej fazy zeskoków z przyrz^dów gimnastycznych i skoków dala mozliwosc ustalenia

pi?ciu czynników okreslaj^cych l^dowania stabilne. Podstaw^. systematyzacji parametrów do czynników jest teoria sterowania ruchami (Bernsztejn 1991; Platonow 1997; Hannaford 1998), teoria regulacji pozy ciala czlowieka (Gurfinkel, Koc, Szyk 1965; Blaszczyk 2004), metodologia pomiaru, analizy i oceny sensomotorycznej koordynacji jako podstawy przygotowania technicznego sportowców (Boloban 2005, 2006).

W tekscie podano wyniki czynnikowej analizy i wspólczynniki korelacji wskazników parametrów wykonania koncowej fazy zeskoków i skoków (jakosc wykonania w punktach) i wskazników parametrów wykonania koncowej fazy zeskoków i skoków (wskazniki biomechanicznej analizy ruchów) oraz wag? czynnikow^ w strukturze procesu l^dowania.

Czynnik 1 - „technika sportowa" - ma czynnikow^ wag? w strukturze koncowej fazy zeskoków z przyrz^dów gimnastycznych i skoków przy l^dowaniach stabilnych 17,3% - 23,8% (X = 20,5%). Skladowymi parametrami s^: k^t wylotu ciala przy wykonaniu zeskoków i skoków (r = 0,911); k^t obrotu ciala na wznosz^cej cz?sci trajektorii lotu (0,910); wysokosc podniesienia ogólnego srodka ci?zkosci ciala nad warunkowym poziomem (0,890); czas wznosz^cej cz?sci trajektorii lotu, czas opadaj^cej cz?sci trajektorii lotu (0,840); pr?dkosci i przyspieszenia r^k, nóg, OSC ciala (0,817); k^ty stawowe: podudzie - udo, udo - tulów, tulów - ramiona (0,809); ogólny czas lotu (0,797); czas zgrupowania i rozgrupowania w zeskokach i skokach typu salto (0,727); przygotowanie techniczne (0,719).

Czynnik 2 - „sensomotoryczna koordynacja" -ma czynnikow^. wag? w strukturze koncowej fazy zeskoków i skoków przy l^dowaniach stabilnych 13,1% - 17,9% (X = 15,5%). Skladowymi parametrami s^: stabilnosc i wrazliwosc ukladu przedsionkowego (0,805); kinestetyczne róznicowanie ruchów na podlozu i w locie (0,790); multiplikacja póz ciala (0,790); kontrola wzrokowa za ruchem (0,733); orientacja przestrzenno-czasowa (0,723).

Czynnik 3 - „regulacja pozy ciala" - ma czynnikow^ wag? w strukturze koncowej fazy zeskoków i skoków przy l^dowaniach stabilnych 12,4% - 15,6% (X = 14,0%). Skladowymi parametrami s^: statyczna stabilnosc ciala (0,850); dynamiczna stabilnosc ciala (0,850); statodynamiczna stabilnosc ciala (0,847); poza rozruchowa ciala (0,829); multiplikacja póz (0,811); dynamiczna postawa ciala przy l^dowaniu (0,720); pozycje stóp na podlozu (0,692).

Czynnik 4 - „mechaniczne uderzenie o podloze" - ma czynnikow^. wag? w strukturze koncowej fazy zeskoków i skoków przy l^dowaniach stabilnych 9,5% - 13% ( X = 11,2%). Skladowymi parametrami s^: trudnosc zeskoków i skoków (0,920); wysokosc podniesienia OSC ciala (0,890); resorowosc stóp (0,877); kinestetyczne czucie stawów skokowych (0,818); amortyzacja ruchu na podloze (0,745); struktura przyrz^dów gimnastycznych (0,706); wysokosc ciala (0,670), masa ciala (0,500).

Czynnik 5 - „sprawnosc fizyczna" - ma czynnikow^ wag? w strukturze koncowej fazy zeskoków i skoków przy l^dowaniach stabilnych 10% - 12% (X = 11%). Skladowymi parametrami s^: wytrzymalosc specjalna

(0,744); sila miçsniowa (0,700); zwinnosc (0,700); koordynacja ruchów (0,б83); gibkosc (0,577); szybkosc (0,540); skocznosc (0,520).

Materialy czynnikowej analizy zgodny z badaniami [2, 3, 8, 9].

W zaleznosci od trudnosci zeskoku czy skoku oraz poziomu mistrzostwa sportowego globalna waga piçciu czynników jest w granicach б2,3% - 82,3% (X = 72,2%). Dyspersja w granicach б0% - 80%jest wiarygodna (P < 0,05 - P < 0,01). Faktycznie piçc czynników okresla l^dowanie stabilne zawodników klasy I, mistrzowskiej, mistrzowskiej miçdzynarodowej przy zeskokach z przyrz^dów gimnastycznych i skokach. Wielkosc pozostalych parametrów branych pod uwagç w l^dowaniach stabilnych wynosi X = 27,8%, ryc. 1.

W najwiçkszym stopniu s^. uruchamiane parametry przy skokach (82%), zeskokach z dr^zka (79%) i zeskokach z kólek (77,5%), cwiczen wolnych (77%). W mniejszym - przy zeskokach z porçczy (71%) i koniu z lçkami (б2%).

W wyniku oceny ekspertów wysoki udzial i kierownicz^. rolç w l^dowaniach stabilnych odgrywaj^ nastçpuj^ce parametry (ryc. 2, tabela 1).

Pierwsze miejsce w strukturze stabilnych l^dowan odgrywa trudnosc wykonywanych zeskoków z przyrz^dów gimnastycznych i skoków (ranking 12 pkt.). Drugie miejsce w strukturze stabilnych l^dowan nalezy do parametru k^ta wylotu ciala przy wykonywaniu zeskoków z przyrz^dów gimnastycznych i skoków (14 pkt.). Kolejny, trzeci parametr struktury stabilnych l^dowan to k^t obrotu ciala na wznosz^cej czçsci trajektorii lotu (24 pkt.). Pierwszych piçc parametrów struktury l^dowan stabilnych eksperci oddaj^. technicznemu przygotowaniu. Nastçpne parametry struktury l^dowan stabilnych odnosz^ siç do sensomotorycznej koordynacji jako podstawy technicznego przygotowania gimnastyków (parametry б, 7 i 8), odpowiednio 48, 55 i 57 pkt., stabilnosci i wrazliwosci ukladu przedsionkowego, pozy i polozenia ciala, koordynacji ruchów i dynamicznej pozycji w locie charakteryzuj^cej obraz zeskoku i skoku. Statodynamiczna stabilnosc ciala ma 57 pkt. i 9 miejsce. Regulacja pozy ciala w locie i na podlozu odzwierciedlaj^. techniczne efekty sterowania ruchami w procesie planowania pozycji ciala w koncowej fazie zeskoków i skoków. Na 10. pozycji jest sprawnosc fizyczna (б7 pkt.). Inne parametry podane razem (pozycja 11 - 83 pkt.). Czynnik mechanicznego uderzenia o podloze przy zeskokach z przyrz^dów i skokach nie jest podany oddzielnie, a znajduje siç w innych pozycjach (Np. w 4, 10 oraz 11).

W 2007 roku przeprowadzono badania wstçpne w Akademii Wychowania Fizycznego (AWF) w Warszawe, maj^ce za cel ocenç jakosci wykonania l^dowan, jako wçzlowego elementu techniki sportowej koncowej fazy ukladów cwiczen studentów przy zeskokach z przyrz^dów gimnastycznych i skokach na zajçciach praktycznych i zawodachAWFw Warszawie. Wyniki badan przedstawione w artykule [15]. Jakie glówne wnioski z badan 2007 roku? Ocena z przedmiotu kierunkowego, jakim jest gimnastyka, to element calosciowego systemu edukacji studentów na zajçciach praktycznych. Pokazuje, jaki poziom umiejçtnosci ruchowych, nawyków ruchowych

oraz opanowania cwiczen gimnastycznych osi^gnçli studenci. Podsumowuj^c wyniki uzyskane z analizy l^dowan studentów na zawodach I roku przy zeskokach z przyrz^dów gimnastycznych i skokach stwierdzilismy, ze nawyki ruchowe w wykonywaniu stabilnych l^dowan s^ jeszcze nie wyksztalcone. Na ogóln^. liczbç 240 l^dowan az 183, czyli 7б,25% bylo nie ustanych. Swiadczy to

0 slabym opanowaniu techniki sportowej zeskoków

1 skoków oraz o niezbyt wysokim poziomie rozwoju sensomotorycznej koordynacji studentów. Trzeba tez wzi^c pod uwagç, ze stabilnosc l^dowania wi^ze siç ze specyfik^. poszczególnych przyrz^dów. L^dowan ustanych bylo: cwiczenia wolne - 27,5%, skok przez skrzyniç - 1,25%, zeskoki z porçczy - б1,8%, zeskoki z dr^zka -0%. 3. Aby podniesc poziom skutecznego wykonywania l^dowan jako wçzlowego elementu techniki sportowej koncowej fazy zeskoków z przyrz^dów gimnastycznych i skoków, nalezalo opracowac nowe technologie specjalnego technicznego przygotowania studentów ( Np. Specjalny Program cwiczen).

Wpfyw programów specjalnych cwiczen na skutecznosc lqdowan

Na podstawie badan wlasnych oraz analizy literatury ( Tereszczenko 1988; Karniewicz, Kochanowicz, Sawczyn 199б; Smoliewskij, Gawierdowskij 1999; Tereszczenko, Mistulowa 1999; Boloban, Mistulova, Todosko 1999; Starosta 2003; Boloban 200б; Skowron, Zdzieszynski, Boloban 2008 [1б]) opracowalismy Specjalny Program cwiczen doskonalenia techniki sportowej koncowej fazy zeskoków z przyrz^dów i skoków przy wykonywaniu l^dowan stabilnych przez studentów na zajçciach z gimnastyki (tabela 2). Koncowa faza zeskoków z przyrz^dów i skoków jest jednym z glównych czynników okreslaj^cych skutecznosc wykonywania cwiczen gimnastycznych i akrobatycznych. L^dowanie jest wçzlowym elementem techniki sportowej koncowej fazy zeskoków i skoków, który okresla w znacznym stopniu wynik sportowy gimnastyków wyczynowych; t^. sam^ rolç odgrywaj^. równiez w ukladach wykonywanych przez studentów na zajçciach praktycznych. Z badan przeprowadzonych na studentach AWF w Warszawie wynika, ze nie maj^. oni wyksztalconych nawyków ruchowych do wykonywania stabilnych l^dowan, slabo opanowali technikç sportowy zeskoków i skoków oraz wykazuj^. niski poziom sensomotorycznej koordynacji. Te wszystkie czynniki skladaj^. siç na duz^. liczbç l^dowan nie ustanych. Swiadczy to o potrzebie zwrócenia wiçkszej uwagi na problem skutecznosci prawidlowych l^dowan.

Specjalny Program cwiczen jest przeznaczony dla studentów I roku AWF w Warszawie. Zestawy cwiczen maj^. swoje cele, tekstowe opisy, reglamentacjç, wskazówki metodyczne. Realizacja zestawów cwiczen przez grupç eksperymentaln^. odbyla siç na kazdej z piçcdziesiçciu godzin zajçc programowych z gimnastyki, gdzie studenci wykonaj^. od dwóch do trzech cwiczen z kazdego zestawu w rozgrzewce oraz czçsci glównej. Grupa kontrolna realizuje na zajçciach program AWF w Warszawie z gimnastyki dla I roku w sposób tradycyjny przy zachowaniu identycznej do grupy eksperymentalnej objçtosci pracy w nauczaniu cwiczen gimnastycznych.

Tabela 1

Opinia rankingowa grupy ekspertów oceniajqcych miejsce parametrów lqdowañ stabilnych w strukturze koñcowej fazy zeskoków z przyrzqdów gimnastycznych i skoków. Nizszy ranking - wyzsza rola „uczestnictwa" parametru w lqdowaniach stabilnych. Parametry: l - trudnosc zeskoków i skoków, 2 - kqt wylotu ciaia, 3 - kqt obrotu ciaia na wznoszqcej czçsci trajektorii lotu, 4 - wysokosc podniesienia OSC ciaia, 5 - czas wznoszqcej i opadajqcej czçsci trajektorii lotu, б - stabilnosc i wrazliwosc ukiadu przedsionkowego, 7 - multiplikacja póz ciaia, S - orientacja przestrzenno - czasowa, 9 - statodynamiczna stabilnosc ciaia, lO - sprawnosc fizyczna, ll - inne parametry

Para-metry Eksperci (n = 10) Suma

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 rankingów

1 1 1 1 3 1 1 1 1 1 1 12

2 2 1 1 1 1 1 2 1 2 2 14

3 1 3 2 3 2 3 1 2 3 4 24

4 2 1 5 4 6 4 3 7 1 3 36

5 5 5 3 4 1 6 6 5 5 1 41

6 4 5 6 2 1 7 9 6 2 6 48

7 7 4 5 3 2 7 8 7 7 5 55

8 8 5 1 7 4 6 8 3 7 8 57

9 7 3 8 8 5 7 8 4 6 1 57

10 9 7 2 1 10 10 5 7 7 9 67

11 10 9 7 10 10 10 9 9 5 4 83

Czynnik 1 - technika sportowa, Czynnik 2 - sensomotoryczna koordynacja, Czynnik 3 - regulacja pozy ciata, Czynnik 4 - mechaniczne uderzenie o podtoze, Czynnik 5 - sprawnosc fizyczna

Ryc. l. Czynnikowa waga ladowañ stabilnych w strukturze koñcowej fazy zeskoków z przyrzadów gimnastycznych i

skoków (n = 25)

Suma rankingów miejsc (liczba)

1 - trudnosc zeskoków i skoków,

2 - kat wylotu ciata,

3 - kat obrotu ciata na wznoszacej czesci trajektorii lotu,

4 - wysokosc podniesienia OSC ciata,

5 - czas wznoszacej i opadajacej czesci trajektorii lotu,

6 - stabilnosc i wrazliwosc uktadu przedsionkowego,

7 - multiplikacja póz ciata,

8 - orientacja przestrzenno -czasowa,

9 - statodynamiczna stabilnosc ciata,

10 - sprawnosc fizyczna,

11 - inne parametry

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Parametry

Ryc. 2. Podstawowe parametry ladowañ stabilnych koñcowej fazy zeskoków z przyrzadów gimnastycznych i skoków zgodnie z ocena ekspertów (n = lO). Nizszy ranking - wyzsza rola «uczestnictwa»parametru w skutecznym

sterowaniu ruchami gimnastyków

83

Obydwie grupy odbywaj^. zajecia na sali gimnastycznej numer piçc.

Algorytm opracowania i eksperymentalnego uzasadnienia zestawu cwiczeñ specjalnych do rozwoju i doskonalenia sterowania ruchami przy wykonywaniu przez studentów zeskoków z przyrzadów gimnastycznych i skoków do osi^gniçcia stabilnych ladowañ przedstawiono w tabeli 3.

Procedury osi^gania celów. Do realizacji Specjalnego Programu cwiczeñ wykorzystano nastçpuj^ce elementy dydaktyczne: zasady nauczania (swiadomosci i aktywnosci, pogl^dowosci, stopniowania trudnosci, systematycznosci, indywidualizacji zadañ); metody nauczania (analityczna, syntetyczna, kompleksowa, slowna, pogl^dowa, programowa, startowa); formy prowadzenia zajec (zabawowa, scisla, zadaniowa); zajecia indywidualne i grupowe; srodki prowadzenia zajec (tak dobrac cwiczenia, sprzet sportowy, aby dostosowac aktualny stan cwicz^cego i jego mozliwosci indywidualne, umiejetnosci ruchowe, poziom sensomotoryki do osi^gniçcia najlepszych rezultatów w wykonywanych zadaniach).

Ewolucja zestawu cwiczeñ. Jej celem jest sprawdzenie poziomu zrealizowania zalozeñ i postawionych celów programu. Powinna wniesc dokladne wskazania do dalszej pracy edukatora.

Osi^gniçcia studentów po realizacji programu: dobre umiejetnosci i nawyki ruchowe wykonania ladowañ przy zeskokach z przyrzadów gimnastycznych i skokach oraz podwyzszeniejakosci wykonania cwiczeñ gimnastycznych z programu AWF w Warszawie.

Plan realizacji cwiczeñ z zestawu cwiczeñ specjalnych do rozwoju i doskonalenia sterowania ruchami przy wykonywaniu przez studentów AWF zeskoków z przyrzadów gimnastycznych i skoków na zajeciach I i II semestru z gimnastyki: w pazdzierniku 2008 roku w AWF Warszawa rozpocz^l sie eksperyment pedagogiczny maj^cy na celu podniesienie poziomu skutecznego wykonywania ladowañ jako wçzlowego elementu techniki sportowej koñcowej fazy zeskoków z przyrzadów gimnastycznych i skoków. Aby osi^gn^c stabilne l^dowania grupa eksperymentalna przez caly rok akademicki 2008/2009 wykonywala cwiczenia z zestawu cwiczeñ specjalnych do rozwoju i doskonalenia sterowania ruchami przy wykonywaniu przez studentów AWF w Warszawie zeskoków z przyrzadów gimnastycznych i skoków. Sprawdzianem praktycznym dla studentów I roku z grup eksperymentalnej i kontrolnej pod wzglçdem wyksztalcenia nawyków ruchowych do wykonywania stabilnych ladowañ, opanowania techniki sportowej zeskoków i skoków oraz poziomu sensomotorycznej koordynacji byly zawody gimnastyczne przeprowadzone w maju 2009 r. W zawodach badaniu poddano 59 studentów bior^cych udzial w eksperymencie w tym 30 z grupy eksperymentalnej i 29 z grupy kontrolnej. Zawody odbyly sie w czwórboju (cwiczenia wolne, skok przez skrzynie, cwiczenia na porçczach i cwiczenia na dr^zku). Maksymalna ocena wynosila 10 pkt. za konkurencje. Ocena zawierala trudnosc wykonywanego ukladu i skoku oraz potr^cenia za bledy wykonania. Maksymalne potr^cenie przy nieustanym l^dowaniu

z upadkiem wynosilo 0,5 pkt. Metody i techniki badañ byly analogiczne z badaniami z 2007 roku. Studenci z badanych grup wykonali na zawodach 236 ladowañ po zeskokach z przyrzadów gimnastycznych i skokach.

Wyniki charakteryzuj^ce l^dowania studentów w 4 konkurencjach wieloboju na zawodach z gimnastyki ( maj 2009) dla grupy eksperymentalnej i kontrolnej przedstawiono w tabeli 4 i na ryc. 3

Srednia ocena w jednej z czterech konkurencji w grupie eksperymentalnej wynosila 8,0 pkt., srednie potr^cenie za l^dowanie wynosilo 0,1 pkt. W grupie kontrolnej srednia ocena wynosila 7,7 pkt., a potr^cenie za bl^d przy l^dowaniu wynosilo 0,3 pkt. Wartosci uzyskane w grupie kontrolnej swiadcz^. o niedostatecznym przygotowaniu studentów do wykonywania poprawnych ladowañ. W tabeli 5 i na rycinie 4 podano charakterystyke procentow^ osobliwosci ladowañ ustanych.

W grupie eksperymentalnej stwierdzono az 46,4% ladowañ prawidlowych jesli chodzi o polozenie ciala i 42,8% ladowañ z prawidlow^pozyj stóp. Nieprawidlowa technika wykonania cwiczeñ akrobatycznych, skoków przez skrzynie i zeskoków z porçczy i dr^zka (nieprawidlowa postawa ciala na podlozu i w locie; nieodpowiednie k^ty stawowe uda - tulów, tulów - ramie i in.; nie odpowiednia amplituda ruchów; zaburzone tempo - rytm; nadmierne napiecia miçsniowe; przeskoki, przebiegniçcia, upadki i in.) byly glównymi przyczynami ladowañ nieustanych (tabela 6., ryc. 5).

Najwiçkszym blçdem technicznym przy l^dowaniu zarówno w grupie kontrolnej, jak i eksperymentalnej okazal sie przeskok (31% i 38,9%).

Charakterystyka ladowañ przy wykonywaniu cwiczeñ akrobatycznych - cwiczenia wolne. Studenci wykonywali uklad cwiczeñ wolnych na sciezce akrobatycznej. Uklad koñczyl sie saltem lub przerzutem w przód. L^dowanie tych elementów by lo poddawane analizie. W grupie eksperymentalnej 50% studentów koñczylo uklad saltem i 50% studentów przerzutem w przód. W grupie kontrolnej 35% - saltem i 65% - przerzutem w przód. Srednia ocena za uklad w grupie eksperymentalnej wynosila 7,85 punktu, a potr^cenie za bl^d przy l^dowaniu 0,15 punktu. W grupie kontrolnej wartosci te wynosily odpowiednio: 7,6 punktu i 0,3 punktu. W grupie eksperymentalnej 73,3% ladowañ po elemencie akrobatycznym bylo ustanych, w grupie kontrolnej tylko 24,1% (ryc. 6). Najwiçkszym blçdem przy l^dowaniu ustanym w grupie kontrolnej, jesli chodzi o polozenie ciala byl przysiad - 42,8%, a jesli chodzi o polozenie stóp to 57,1% studentów mialo szeroko rozstawione stopy (ryc. 7). W grupie eksperymentalnej prawidlowe polozenie ciala i r^k mialo 40,9% studentów, a prawidlowe ulozenie stóp - 36,4% (ryc. 7). Cztery upadki stanowily 50% ladowañ nieustanych w grupie eksperymentalnej, a osiem upadków w grupie kontrolnej stanowi 36,4% ladowañ (ryc. 8)

Charakterystyka ladowañ przy wykonywaniu skoku przez skr/ynie. Przez skrzynie studenci wykonywali skoki rozkroczne (grupa eksperymentalna 77% skoków, grupa kontrolna - 79%) oraz skoki przerzutem w przód (grupa eksperymentalna 23% skoków, grupa kontrolna - 21%). Srednia ocena w tej konkurencji dla grupy eksperymentalnej wynosila 8,4 punktu, a potr^cenie za

Tabela 2.

Specjalny Program Cwiczen do rozwoju i doskonalenia stabilnych (ustanych) Iqdowan przy zeskokach zprzyrzqdow gimnastycznych i skokach studentow AWFw Warszawie.

RODZAJ ZESTAWU REGLAMENTACJA WSKAZOWKI METODYCZNE

ZESTAW 1. - SPRAWNOSC FIZYCZNA Cel. Przy wykonywaniu zeskokow z przyrzqdow gimnastycznych i skokow student powinien bye dobrze przygotowa-ny sprawnosciowo, aby skutecznie sterowae ruchami w locie oraz na podlozu przy stabilnych lqdowaniach. Rozwijae i udoskonalae sil§ mi^sniowq, szybkose, skocznose, gibkose studentow poprzez ewiczenia specjalne dla tulowia, konczyn dolnych i gornych, ktore sq niezb^dne do skutecznych lqdowan przy zeskokach z przyrzqdow i skokach.

1.1 Sklony tulowia w przod z jednoczesnymi skr^tami tulowia 10 x 2 Cwiczqcy siedzi na kozle, stopy zaczepione o drabinki

1.2 Ze zwisu tylem na drabinkach wznosy nog w przod 10 x 2 5 powtorzen o nogach prostych i 5 powtorzen o nogach ugi^tych

1.3 5 skokow na odleglose 1,5 m kazdy z odbicia obunoz 1 x 10 Zamach ramion przodem w gor§, z krotkotrwalym stabilnym lqdowaniem

1.4 Sklony tulowia w tyl z jednoczesnymi skr^tami tulowia 10 x 2 Cwiczqcy lezy przodem na kozle, stopy zaczepione o drabinki

1.5 Z podporu lezqc przodem ugi^cia i wyprosty ramion 10 x 3 W podporze ramiona proste

1.6 Zeskok ze skrzyni, odbicie obunoz i wyskok na skrzyni^ 4 x 5 Z 2 cz^sci skrzyni na 1 cz^se skrzyni, nogi i tulow spr^zysto-usztywnione

1.7 Wspinanie na lin§ 5 m x 3 Z pomocq nog, wykonae zgodnie z technikq

1.8 Z podporu ugi^cia i wyprosty ramion na por^czach 8 x 2 Tulow wyprostowany

1.9 Cwiczenia kontrolne: - skok w dal z miejsca - z podporu lezqc przodem odbicia z ramion i klasni^cia w dlonie - z lezenia tylem (ramiona w gorze) siady rownowazne z dotkni^ciem dlonmi do stop na odleglose 20 sek. 20 sek. Koordynacja zamachu ramion z odbi-ciem nogami Ilose powtorzen Nogi wyprostowane, kqt tulow - uda mniej niz 90 stopni, ilose powtorzen

ZESTAW 2. - ROWNOWAGA CIALA Cel. Ksztaltowanie nawykow ruchowych statycznej oraz dynamicznej rownowagi ciala u studentow, jako podstawa skutecznego wykonywania prawidlowych lqdowan przy zeskokach z przyrzqdow gimnastycznych i skokach.

2.1 Uklad ewiczen ksztaltujqcych rownowagi ciala na laweczce gimnastycznej PW, pozycja zasadnicza, ramiona w bok - sklon tulowia w przod - wyprost tulowia - sklon glowy w tyl - wyprost glowy - skr^t tulowia w lewo - wyprost tulowia - skr^t tulowia w prawo - wyprost tulowia - sklon tulowia w lewo - wyprost tulowia - sklon tulowia w prawo - wyprost tulowia - ugi^cie nog z opustem ramion w dol do przysiadu podpartego - wyprost nog ze wznosem ramion w bok - polprzysiad - wyprost nog 1 x 3 Cwiczqcy stoi bokiem na laweczce i wykonuje uklad w rytmie 1 ruch w 1 sekund§, uklad ukierunkowany na rozwoj i doskonalenie dynamicznej rownowagi ciala, technika wykonania ukladu zgodna z regulami techniki wykonywania ewiczen gimnastyki; wykonanie rowniez z oczami zamkni^tymi

2.2 Uklad ewiczen ksztaltujqcych rownowagi ciala na rownowazni 1 x 3 Cwiczqcy stoi bokiem na rownowazni, wykonanie jw. (2.1)

2.3 Cwiczenie dwójkowe - dolny siedzi na skrzyni, górny wchodzi na uda dolnego 1 x 7 Cwiczqcy przodem do siebie, chwyt r^k skrzyzny, próby wstawania dolnego ze skrzyni do pólprzysiadu, utrzymac rawnowagç przez 5 sek., nastçpnie cwiczqcy zamieniajq siç miejscami

2.4 Cwiczenie dwójkowe - dolny siedzi na skrzyni, górny wchodzi na uda dolnego 1 x 7 Górny tylem do dolnego, dolny trzyma górnego za uda, próby wstawania dolnego ze skrzyni do pólprzysiadu, utrzymac rawnowagç przez 5 sek., nastçpnie cwiczqcy zamieniajq siç miejscami

2.5 Cwiczenie dwójkowe - chód wzdluz drabinek, górny stoi na barkach dolnego 2 x 20 m. Górny moze podpierac siç rçkq o drabinki, pierwsze próby wchodzenia na barki dolnego mozna wykonywac w siadzie klçcznym, a dalej bez podpierania, cwiczqcy zamieniajq siç miejscami

2.б Marsz przodem po laweczkach gimnastycznych 4 x 4 4 laweczki ustawione w kwadrat, 2 razy przej scie z oczami otwartymi, 2 razy z zamkniçtymi, tempo zróznicowane

2.7 Marsz tylem po laweczkach gimnastycznych 4 x 4 4 laweczki ustawione w kwadrat, 2 razy przej scie z oczami otwartymi, 2 razy z zamkniçtymi (na koncach lawek podawac sygnal cwiczqcemu)

2.8 Zabawa - wymrjame partnera na laweczce gimnastycznej 4 x 8 Cwiczqcy idq z konców lawki przodem do siebie i próbujq siç wyminqc bez dotykania nogami podloza, z oczami otwartymi i zamkniçtymi

2.9 Próba zepchniçcia partnera z laweczki 1 x б Cwiczqcy przodem do siebie, przepychajq siç ramionami

2.10 Cwiczenie kontrolne: próba Biijuk 5 - 7 powtórzen Stanie pionowe na palcach ze zlqczo-nymi stopami, RR w górze i zamkniçte oczy. Utrzymac jak najdluzej

ZESTAW 3. - ORIENTACJA PRZESTRZENNA Cel. Rozwój i doskonalenie ukladu przedsionkowego do orientacji przestrzennej u studentów poprzez wykonywanie cwiczen w locie oraz na podlozu.

3.1 Sklony glowy w przód, w tyl, w lewo, w prawo w postawie zasadniczej i marszu Po 4 w kazdq stronç x 3 Z oczami otwartymi i zamkniçtymi

3.2 Krçzema glowy w postawie zasadniczej i w marszu 1б x 2 W lewo i w prawo, oczy otwarte i zamkniçte

3.3 Trzy przewroty w przód zakonczone wyskokiem w gór^ i lqdowaniem 3 x 7 Wyskok z zamachem ramion przodem w gór$ i stabilne lqdowanie

3.4 Przewrót w przód, wyskok w gór$ z ^ obrotu do przysiadu podpartego i przewrót w tyl, wyskok w gór$ i stabilne lqdowanie 1 x 5 W wyskoku ramiona w górze, cialo wyprostowane, stabilne lqdowanie (do pólprzysiadu)

3.5 Marsze po trampolinie 1 x 5 Dookola trampoliny

3.б Skoki obunóz dookola trampoliny 1 x 10 5 razy nogi zlqczone, 5 razy nogi w rozkroku

3.7 Wyskoki na trampolinie zakonczone stabilnym lqdowaniem 8 x 5 W wyskoku sylwetka wyprostowana, ramiona w górze; sterowana amortyzacja NN przy lqdowaniu

3.8 Z postawy na trampolinie wyskoki do siadu i powrót do postawy 5 x 5 W siadzie nogi wyprostowane, w locie cwiczqcy patrzy w przód

3.9 Cwiczenie kontrolne: wyskok po 1-2 odbi-ciach, obrót 360o z ladowaniem w miejscu odbicia (ramiona w bok) na trampolinie 1 x 2 Próbe mozna wykonac tylko dwukrot-nie, skala ocen za wykonanie: 0 pkt. - brak wykonania 1 - 3 pkt. - wykonanie próby za dru-gim razem, obrót tylko o ok. 90o z du-zym bledem przy ladowaniu (upadek) 4 - 5 pkt. - wykonanie próby za drugim razem, obrót tylko o ok. 180o z duzym bledem przy ladowaniu (zato-czenie sie) 6 - 7 pkt. - wykonanie próby za drugim razem, obrót o ok. 270o z bledem przy ladowaniu (zachwianie równowagi) 8 - 9 pkt. - niepelny obrót o 360o, ustane ladowanie 10 pkt. - pelny obrót o 360o, ustane ladowanie, próba wykonana za pierw-szym razem

ZESTAW 4. - WSPOLDZIALANIE Z PODLOZEM Cel. Nauczanie studentów wspóldzialania mechanicznego z podlozem przy wykonywaniu zeskoków z przyrzadów gimnastycznych i skoków.

4.1 Zeskok z wysokosci 1 i 1,5 m 1 x 5 Cwiczacy skacze ze skrzyni, w czasie wyskoku pozycja wyprostowana, ramiona w góre i w bok, ladowanie na materacu (h = 30 cm); pólprzysiad, sprezystosc, amortyzacja.

4.2 Zeskok z wysokosci 2 m 1 x 5 Cwiczacy skacze z platformy zaczepionej na drabinkach, w czasie wyskoku pozycja wyprostowana, ramiona w góre i w bok, ladowanie na materacu (h = 30 cm) ; pólprzysiad, sprezystosc, amortyzacja.

4.3 Wyskok kuczny i ladowanie 1 x 5 Z laweczki gimnastycznej

4.4 Wyskok z rozkrokiem do poziomki i ladowanie 1 x 5 Ze skrzyni gimnastycznej

4.5 Wyskok z Vi obrotu i ladowanie przodem do zeskoku 1 x 5 Ze skrzyni gimnastycznej

4.6 Wyskok z V obrotu i ladowanie tylem do zeskoku 1 x 5 Ze skrzyni gimnastycznej

4.7 Wyskok z obrotem o 360o z wysokosci 1 m i .ladowanie 1 x 5 Ze skrzyni gimnastycznej

4.8 Cwiczenie kontrolne: z wysokosci 2 m zeskok do celu (kolo o srednicy 40 cm) ze stabilnym ladowaniem Wyskok z zamachem ramion w góre, pozycja prosta, ladowanie do pólprzysiadu; skala ocen: 10 pkt. - ladowanie stabilne - 1 pkt - maly krok przy ladowaniu - 2 pkt. - duzy krok przy ladowaniu - 5 pkt. - upadek

ZESTAW 5. - NAUCZANIE SPORTOWEJ TECH Cel. Nauczyc sportowej techniki stabilnych ladowañ przy wykonywaniu z i skoków. NIKI LADOWAÑ zeskoków z przyrzadów gimnastycznych

5.1 Przyjmowanie pozycji stóp w róznych wariantach oraz pozycji nóg, tulowia i ramion 1 x 32 Prawidlowa pozycja ladowania, piety zlaczone, (stopy równolegle na szerokosci stopy, pólprzysiad z RR w góre w skos)

5.2 Przyjmowanie prawidlowej pozycji ladowania 1 x 16 1, 2, 3 - fiksacja pozycji, 4 - wyprost do postawy zasadniczej, wykonanie z oczami otwartymi i zamknietymi

5.3 Skoki, stabilne i prawidlowe ladowania w pólprzysiadzie z przeskokami: w przód, do tylu, w lewo i w prawo 1 x 32 Oczy zamkniete i otwarte, wymach ramion i ich utrzymanie w bok w pozycji pólprzysiadu, amortyzacja nóg

5.4 Skok z rozbiegu z odbicia z jednej nogi, ladowanie na dwie nogi 1 x 10 Skok wykonac z akcentowaniem w góre i w przód, przy odbiciu wykonac zamach ramion, w locie cialo wyprostowane, nogi razem, ramiona w góre i w bok, ladowanie stabilne

5.5 Skok z rozbiegu z odbicia obunóz, ladowanie na dwie nogi 1 x 10 W trakcie skoku korygowac pozycje ciala za pomoca tulowia i ramion, stabilne ladowanie

5.6 Skok na skrzynie do przysiadu podpartego i zeskok w glab 1 x 6 Poczatek zeskoku - wyskok w góre w przód, w locie pozycja ciala wyprostowana, ramiona w góre w bok, przy ladowaniu cialo sprçzysto-usztywnione, prawidlowe stabilne ladowanie

5.7 Wyskoki i obrotami: - wyskok z V obrotu - wyskok z V obrotu - wyskok z % obrotu - wyskok z pelnym obrotem 4 x 8 Wykonywac cwiczenie w lewo i w prawo, obrót ciala w górnej fazie wyskoku. Prawidlowe stabilne ladowanie.

5.8 W przednim zamachu zeskok z kólek, w tylnym zamachu zeskok z kólek 2 x 8 5 razy w przednim zamachu, 5 razy w tylnym, prawidlowe, stabilne ladowanie.

5.9 Zeskok z drazka w przednim zamachu, zeskok z drazka w tylnym zamachu 2 x 10 5 razy w przednim zamachu, 5 razy w tylnym, prawidlowe stabilne ladowanie

5.10 Ze zwisu na drazku ladowanie 1 x 5 Pólprzysiad, ramiona w bok

5.11 Cwiczenie kontrolne: zeskok podmykiem z drazka z ladowaniem Ocena ladowania

Tabela 3.

Algorytm wykorzystania zestawu cwiczeñ do rozwoju i doskonalenia lqdowañ przy zeskokach zprzyrzqdów gimnastycznych i skokach studentów AWFw Warszawie

Numery cwiczeñ

Numer zestaw I zestaw II zestaw III zestaw IV zestaw V

zajec sprawnosc równowaga orientacja wspóldzialanie z nauczanie sportowej

fizyczna ciala przestrzenna podlozem techniki ladowañ

1. 1.1 1.4 2.6 2.8 3.1 3.2 4.1 4.3 5.1 5.2

2. 1.2 1.3 2.7 2.9 3.1 3.3 4.2 4.4 5.1 5.3

3. 1.5 1.6 2.3 2.5 3.2 3.4 4.1 4.4 5.2 5.3

4. 1.7 1.4 2.4 2.5 3.1 3.5 4.2 4.3 5.1 5.4

5. 1.8 1.2 2.1 3.2 3.6 4.1 4.5 5.2 5.5

6. 1.1 1.5 2.2 3.3 3.5 4.2 4.6 5.4 5.5

7. 1.3 1.8 2.3 2.6 3.4 3.6 4.3 4.7 5.3 5.4

8. 1.6 1.7 2.4 2.7 3.3 3.7 4.4 4.5 5.5 5.6

9. 1.4 1.1 2.8 2.5 3.4 3.8 4.5 4.6 5.6 5.7

10. 1.3 1.2 2.9 2.5 3.5 3.7 4.6 4.7 5.7 5.8

11. 1.6 1.5 2.1 3.6 3.8 4.2 4.3 5.8 5.9

12. 1.4 1.7 2.2 3.7 3.8 4.6 4.7 5.9 5.10

13. 1.2 1.8 2.3 2.8 3.1 3.2 4.1 4.3 5.6 5.10

14. 1.5 1.1 2.4 2.9 3.1 3.3 4.2 4.4 5.7 5.9

15. 1.8 1.3 2.6 2.5 3.2 3.4 4.1 4.4 5.8 5.10

16. 1.7 1.6 2.7 2.5 3.1 3.5 4.2 4.3 5.1 5.2

17. 1.1 1.4 2.1 3.2 3.6 4.1 4.5 5.3 5.4

18. 1.2 1.3 2.2 3.3 3.5 4.2 4.6 5.5 5.6

19. 1.5 1.6 2.3 2.4 3.4 3.6 4.3 4.7 5.7 5.8

20. 1.7 1.4 2.6 2.7 3.3 3.7 4.4 4.5 5.9 5.10

21. 1.8 1.2 2.8 2.9 3.4 3.8 4.5 4.6 5.1 5.2 5.3

22. 1.1 1.5 2.2 2.3 3.5 3.7 4.6 4.7 5.4 5.5 5.6

23. 1.3 1.8 2.1 2.4 3.6 3.8 4.4 4.5 5.7 5.8 5.9

24. 1.6 1.7 2.1 2.2 3.7 3.8 4.6 4.7 5.7 5.10

25. 1.9 2.10 3.9 4.8 5.11

Tabela 4.

Ogólna charakterystyka lqdowan w czterech konkurencjach wieloboju gimnastycznego studentów AWFw Warszawie (grupa eksperymentalna n = 120 lqdowan, grupa kontrolna n = 116 lqdowan).Zawody z gimnastyki

(maj 2009)

liczba lqdowan/grypa lqdowania ustane (%) lqdowania nie ustane (%)

eksperymentalna 120 kontrolna 116 70 25 30 75

80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

70%

75%

grupa eksperymentalna grupa kontrolna

ustane

nieustane

Ryc. 3 Ogólna charakterystyka lqdowañ w 4 konkurencjach wieloboju gimnastycznego studentów AWF w Warszawie (grupa eksperymentalna n = 120 lqdowan, grupa kontrolna n = 116 lqdowan)

Tabela 5.

Charakterystyka lqdowan ustanych (poiozenie ciaia, poiozenie stóp) przy zeskokach z przyrzqdów gimnastycznych i skokach studentów AWF w Warszawie (grupa eksperymentalna n = 84 lqdowania, grupa kontrolna n = 29

lqdowan)

Grupy Poiozenie ciaia Poiozenie stóp

przysiad póiprzysiad stanie pra-widiowe pi^ty razem stopy sze-roko stopy pra-widiowo

eksperymentalna kontrolna 22,6% 27,6% 31% 44,8% 46,4% 27,6% 20,2% 20,7% 37% 44,8% 42,8% 34,5%

50% 45% 40% 35% 30% 25% 20% 15% 10% 5% 0%

44,8%

46,4%

44,8%

31,0%

42,8%

34,5%

27,6%

20,2%20,7%

przys iad pófprzys iad

■ grupa eksperymentalna

stanie prawidfowe

piety razem stopy szeroko stanie

prawidfowe

grupa kontrolna

Ryc. 4. Charakterystyka procentowa osobliwosci lqdowan ustanych - poiozenie ciaia i poiozenie stóp przy zeskokach z przyrzqdów gimnastycznych i skokach studentów A WF w Warszawie (grupa eksperymentalna n = 84 lqdowania, grupa kontrolna n = 29 lqdowan)

Tabela 6.

Charakterystyka procentowa lqdowañ nieustanych przy zeskokach z przyrzqdów gimnastycznych i skokach studentów AWFw Warszawie (grupa eksperymentalna n = 36 lqdowañ, grupa kontrolna n = 87 lqdowañ)

Grupa Maly krok Duzy krok Przeskok Przebiegniccie Upadek

eksperymentalna 13,9% 11,1% 38,9% 22,2% 13,9%

kontrolna 6,9% 15% 31% 24,1% 23%

45% 40% 35% 30% 25% 20% 15% 10% 5% 0%

13,9%

15,0%

38,9%

22,2%4 ,1%_23,0%

maty krok duzy krok przeskok przebiegniecie upadek B grupa eksperymentalna grupa kontrolna

Ryc. 5. Charakterystyka procentowa osobliwosci Iqdowañ nieustanych przy zeskokach z przyrzqdów gimnastycznych i skokach studentów AWF w Warszawie (grupa eksperymentalna n = 36 lqdowañ, grupa kontrolna n = 87 lqdowañ)

blad przy ladowaniu 0,1 punktu. W grupie kontrolnej odpowiednio: 7,9 punktu i 0,3 punktu. W grupie eksperymentalnej 60% lqdowañ przy wykonaniu skoków przez skrzynic bylo ustanych, w grupie kontrolnej tylko 13,8% (ryc. 9). W grupie eksperymentalnej 50% lqdowañ ustanych bylo prawidlowych pod wzglcdem polozenia ciala i 55,5% pod wzglcdem ulozenia stóp (ryc. 10). Jesli chodzi o ladowania nieustane, najwickszym blcdem w obu grupach byly przeskoki - 51,3% w grupie eksperymentalnej i 36% w grupie kontrolnej (ryc. 11). W grupie kontrolnej nastapily 4 upadki przy ladowaniach, co stanowilo 16% lqdowañ nieustanych dla tej grupy (ryc. 11)

Charakterystyka ladowañpr/y wykonywaniu zeskoków z porcc/y. Uklady na porcczach studenci koñczyli nast^pujacymi zeskokami. Grupa eksperymentalna: zeskok odwrotny - 50% zeskoków, zeskok odwrotny z Vi obrotu - 30% zeskoków i zeskok zawrotny - 20% zeskoków. Grupa kontrolna: zeskok odwrotny - 55% zeskoków, zeskok odwrotny z V obrotu - 31% zeskoków i zeskok zawrotny - 14% zeskoków. Srednia ocena za uklad na porcczach w grupie eksperymentalnej wynosila 7,9 punktu, a w grupie kontrolnej - 7,8 punktu. Srednie potracenie za blad przy ladowaniu w grupie eksperymentalnej wynosilo 0,05 punktu, a w grupie kontrolnej - 0,2 punktu. W grupie eksperymentalnej 90%

zeskoków z porcczy bylo ustanych, w grupie kontrolnej

- 51,7% (ryc. 12). W grupie eksperymentalnej 55,6% ladowañ ustanych charakteryzowalo sic prawidlowym ulozeniem ciala i 51,9% prawidlowym ulozeniem stóp (ryc. 13). Przy ladowaniach nieustanych najwickszym procentowo blcdem byl duzy krok: grupa eksperymentalna

- 33,3%, grupa kontrolna - 35,7% (ryc. 14). W grupie kontrolnej nastapily trzy upadki, co stanowilo 21,4% zeskoków nieustanych (ryc. 14).

Charakterystyka ladowañ przy wykonywaniu zeskoków z drazka. Uklad cwiczeñ na drazku studenci grupy eksperymentalnej koñczyli zeskokiem podmykiem

- 50%, zeskokiem podmykiem z V obrotu - 33% oraz zeskokiem podmykiem nastopowym - 17%. Srednia ocena tej grupy wynosila 7,85 punktu, a srednie potracenie za ladowanie wynosilo 0,1 punktu. W grupie kontrolnej powyzsze wartosci wynosily: zeskok podmykiem -69%, zeskok podmykiem z V obrotu - 21% oraz zeskok podmykiem nastopowy - 10%. Srednia ocena tej grupy

- 7,7 punktu, a srednie potracenie za ladowanie - 0,3 punktu. W grupie eksperymentalnej 56,7% zeskoków z drazka bylo ustanych, a w grupie kontrolnej -10,3% (ryc. 15). 66,6% ladowañ ustanych w grupie kontrolnej i 35,3% w grupie eksperymentalnej nastapilo do pólprzysiadu (ryc. 16). Najwickszym procentowym blcdem zarówno w

60%

50%

40%

30%

20%

10%

0%

57,1%

42,8%

40,9%

28,6%

8,6%

22,7%

4,3%

przysiad

pótprzysiad stanie

prawidtowe

■ grupa eksperymentalna

piety razem stopy szeroko

grupa kontrolna

stanie prawidtowe

Ryc. 7. Poiozenie ciaia i poiozenie stóp ustanych lqdowañ przy wykonywaniu cwiczeñ akrobatycznych przez studentów A WF w Warszawie (grupa eksperymentalna n = 22, grupa kontrolna n = 7)

60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

50,0%

22,7%

25,0%

22,7%

9,1%

12,5% 12,5%

9,1%

0,0%

maty krok duzy krok przeskok przebiegniecie upadek

■ grupa eksperymentalna grupa kontrolna

Ryc. 8. Techniczne biçdy nieustanych lqdowañ przy wykonywaniu cwiczeñ akrobatycznych przez studentów AWF w Warszawie (grupa eksperymentalna n = 8 lqdowañ, grupa kontrolna n = 22 lqdowañ)

Ryc. 9. Ogólna charakterystyka lqdowan przy wykonywaniu skoków przez skrzyniq przez studentów AWFw Warszawie (grupa eksperymentalna n = 30 lqdowan, grupa kontrolna n = 29 lqdowan)

60% 50% 40%

30% ___25,0%

20%

10%

0%

55,5%

50,0% 50,0%

,0% 25,

przysiad pólprzysiad stanie piety razem stopy szeroko stanie

prawidlowe prawidlowe

■ grupa eksperymentalna grupa kontrolna

Ryc. 10. Poiozenie ciala i poiozenie stóp ustanych lqdowan przy wykonywaniu skoku przez skrzyniq przez studentów AWFw Warszawie (grupa eksperymentalna n = 18 lqdowan, grupa kontrolna n = 4 lqdowan)

70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

maty krok duzy krok przeskok przebiegniecie

■ grupa eksperymentalna grupa kontrolna

upadek

Ryc. 11. Techniczne blqdy nieustanych lqdowan przy wykonywaniu skoku przez skrzyniq przez studentów AWFw Warszawie (grupa eksperymentalna n = 12 lqdowan, grupa kontrolna = 25 lqdowan)

100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

90,0%

48,3%

ustane nieustane

■ grupa eksperymentalna grupa kontrolna

Ryc. 12. Ogólna charakterystyka lqdowañ przy wykonywaniu zeskoków z porçczy gimnastycznych przez studentów AWF Warszawie (grupa eksperymentalna n = 30 lqdowañ, grupa kontrolna n = 29 lqdowañ)

60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

55,6%

51,9%

40,0%

6%

20,0%

33,3%

przysiad pótprzysiad stanie piety razem stopy szeroko stanie

prawidtowe prawidtowe

■ grupa eksperymentalna grupa kontrolna

Ryc. 13. Poíozenie ciaía i poíozenie stóp ustanych lqdowañ przy wykonywaniu zeskoku z porçczy przez studentów AWF w Warszawie (grupa eksperymentalna n = 2? lqdowañ, grupa kontrolna n = 15 lqdowañ)

40% 35% 30% 25% 20% 15% 10% 5% 0%

maty_krok

21,4%

21,4%

4,3%

0,0%

0,0%

duzy_krok przeskok przebiegniecie upadek

grupa eksperymentalna grupa kontrolna

Ryc. 14. Techniczne biçdy nieustanych lqdowañ przy wykonywaniu zeskoków z porçczy przez studentów AWFw Warszawie (grupa eksperymentalna n = 3 lqdowania, grupa kontrolna = 14 lqdowañ)

Ryc. 15. Ogólna charakterystyka lqdowañ przy wykonywaniu zeskoku z drqzka przez studentów AWF w Warszawie (grupa eksperymentalna n = 30 lqdowañ, grupa kontrolna n = 29 lqdowañ)

70%

66,6%

60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

47,1%

35,3%

33,3% 33,3% 29,4%

33,3% 33,3%

przysiad pótprzysiad stanie piety razem stopy szeroko stanie

prawidtowe prawidtowe

grupa eksperymentalna ■ grupa kontrolna

Ryc. 16. Poíozenie ciaía i poíozenie stóp przy ustanych lqdowaniach, przy wykonywaniu zeskoków z drqzka przez studentów AWF w Warszawie (grupa eksperymentalna n = 1? lqdowañ, grupa kontrolna n = 3 lqdowañ)

45%

40% 35%

30% 25%

20%

42,3%

30,7%

15,4%

15% 11,5%

10% 7,7% 7,7%

5% 0%

19,2% 19,2%

7,7%

maty_krok duzy_krok przeskok przebiegniecie upadek

agrupa eksperymentalna ■ grupa kontrolna

Ryc. 1?. Techniczne bíqdy nieustanych lqdowañ przy wykonywaniu zeskoków z drqzka przez studentów AWF w Warszawie (grupa eksperymentalna n = 13 lqdowañ, grupa kontrolna = 26 lqdowañ)

grupie eksperymentalnej - 38,5%,jak i kontrolnej - 42,3% przy lqdowaniach nieustanych z drqzka byl przeskok (ryc. 17). W grupie eksperymentalnej jeden student zakonczyl zeskok upadkiem, a w grupie kontrolnej bylo ich 5, co stanowilo 19,2% zeskoków nieustanych na tym przyrzqdzie (ryc. 17).

Wnioski

1. Matematyczna analiza wskazników parametrów wykonania koncowej fazy zeskoków z przyrzqdów gimnastycznych i skoków dala mozliwosc ustalenia piçciu czynników okreslajqcych lqdowania stabilne: czynnik 1 - „technika sportowa" (20,5%), czynnik 2

- „sensomotoryczna koordynacja"( 15,5%), czynnik 3 - „regulacja pozy ciala"( 14,0%), czynnik 4 -„mechaniczne uderzenie o podloze"(11,2%), czynnik 5 - „sprawnosc fizyczna"(11,0%). W zaleznosci od trudnosci zeskoku, czy skoku oraz poziomu mistrzostwa sportowego globalna waga piçciu czynników jest w granicach 62,3 - 82,3 % (X = 72,2%).

2. Ocena z przedmiotu kierunkowego, jakim jest gimnastyka, to element systemu edukacji studentów na zajçciach praktycznych. Pokazuje, jaki poziom umiejçtnosci ruchowych, nawyków ruchowych oraz opanowania cwiczen gimnastycznych osiqgnçli studenci.

3. Podsumowujqc wyniki uzyskane z analizy lqdowan studentów 1 roku AWF w Warszawie na zawodach 2007 r., przy zeskokach z przyrzqdów gimnastycznych i skokach, nalezy stwierdzic, ze nawyki ruchowe w wykonywaniu stabilnych lqdowan sq jeszcze niewyksztalcone. Na ogólnq liczbç 240 lqdowan az 183 (76,0%) by lo nieustanych. Swiadczy to o slabym opanowaniu techniki sportowej zeskoków i skoków oraz niezbyt wysokim poziomie rozwoju sensomotorycznej koordynacji studentów. Trzeba tez wziqc pod uwagç, ze stabilnosc lqdowan wiqze siç ze specyfikq poszczególnych przyrzqdów. Lqdowan ustanych bylo: cwiczenia wolne - 27,5%, skok przez skrzyniç - 1,25%, zeskoki z porçczy - 61,8%, zeskoki z drqzku - 0,0%.

4. Aby podniesc poziom skutecznego wykonania lqdowan jako wçzlowego elementu techniki sportowej koncowej fazy zeskoków z przyrzqdów gimnastycznych i skoków studentów AWF w Warszawie, nalezalo opracowac nowe technologie specjalnego technicznego przygotowania (Specjalny Program Cwiczen).

5. Poziom skutecznego wykonywania lqdowan jako wçzlowego elementu techniki sportowej koncowej fazy zeskoków z przyrzqdów gimnastycznych i skoków grupy eksperymentalnej byl wiarygodnie wyzszy od poziomu grupy kontrolnej. Na ogólnq liczbç 120 lqdowan w grupie eksperymentalnej 70% lqdowan bylo ustanych, a na 116 lqdowan w grupie kontrolnej

- 25%.

6. Wyniki uzyskane przez grupç eksperymentalnq która przez caly rok akademicki 2008 I 2009 korzystala z Specjalnego Programu Cwiczen do rozwoju i doskonalenia sterowania ruchami przy wykonywaniu przez studentów AWF w Warszawie zeskoków z przyrzqdów gimnastycznych i skoków pozwalajq mówic o wiarygodnie pozytywnym wyniku przeprowadzonego

eksperymentu pedagogicznego. Studenci z grupy eksperymentalnej zdecydowanie lepiej opanowali technik^ sportowq zeskokow i skokow, mieli tez wyzszy poziom sensomotorycznej koordynacji oraz skuteczniej wyksztalcili nawyki ruchowe do stabilnych lqdowan w porownaniu z grupq kontrolnq (t >2, p < 0,05).

Literatura

1. Бернштейн Н.А. О ловкости и ее развитии / Н.А. Бернштейн. М.: Физкультура и спорт, 1991. - С.34 - 58.

2. Болобан В.Н. О завершающих фазах опорных прыжков и соскоков гимнасток / В.Н. Болобан, И.А. Терещенко. //Теория и практика физической культуры, 1987. - № 9. - С. 36 - 39

3. Болобан В.Н. Средства и методы совершенствования фазовой структуры движений в видах спорта, сложных по координации. Методические рекомендации / В.Н. Болобан, Т.Е. Мистулова, И.Н. Тодосько. - Киев: Науковий свгг, 1999. - 21с.

4. Болобан В.Н. Сенсомоторная координация как основа технической подготовки / В. Н. Болобан. //Наука в олимпийском спорте, 2006. - № 2. - С.96 - 102

5. Гурфинкель В.С. Регуляция позы человека / В.С. Гурфинкель, Я.М. Коц, М.Л. Шик. М.: Наука, 1965. -256 с.

6. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте / В. Н. Платонов. Киев: Олимпийская литература, 1997. - С 180 - 228

7. Смолевский В.М. Спортивная гимнастика / В.М. Смолевский, Ю.К. Гавердовский. Киев: Олимпийская литература, 1999. -С.66 -68

8. Терещенко И.А. Формирование завершающей фазы опорных прыжков и соскоков с гимнастических снарядов квалифицированных гимнасток: автореф. дисс....канд. пед. наук. / И.А. Терещенко. - 1988. -24 с.

9. Терещенко И.А. Специальные программы совершенствования устойчивых приземлений гимнасток / И. А. Терещенко, Т. Е. Ми-стулова. Киев: Науковий св1т, 1999. -20 с.

10. Blaszczyk J. M. Biomechanika postawy stojqcej. Biomechanika kli-niczna / J. M. Blaszczyk. - Warszawa: PZWL,,2004. -192 -265

11. Boloban V. Systemic stabilography: methodology of measuring, estimating and controlling sportsman body balance and the system of bodies. Coordination motor abilities in scientific research / V. Boloban. Edited Jerzy Sadowski. Biala Podlaska: Faculti of Physical Education in Biala Podlaska, 2005. - P. 102 -109

12. Boloban W. Sensomotoryczna koordynacja jako czynnik ukierunk-owanych dzialan ruchowych studentow w zaj^ciach praktycznych / W. Boloban, P. Kusmierczyk, M. Szyper. // Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems of Physical Training and Sports.

- Kharkiv. Edited prof S.S.Yermakov, 2007. - №7. - 160 - 168

13. Hannaford C. Zmyslne Ruchy, ktore doskonalq umysl. Podstawy kinezjologii edukacyjnej / C Hannaford.. Warszawa: Medyk, 1998.

- S. 11 - 136

14. Karniewicz J. Technika wykonania i metodyka nauczania cwiczen gimnastycznych na drqzku / J. Karniewicz, K. Kochanowicz, S. Sawczyn. Gdansk: AWF, 1996. -162s

15. Skowron J. Charakterystyka lqdowan jako w^zlowego elementu techniki sportowej koncowej fazy zeskokow z przyrzqdow gimna-stycznych i skokow wykonanych przez studentow AWF Warszawa na zaj^ciach praktycznych i zawodach / J. Skowron, A. Zdzieszyn-ski, W. Boloban. // Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems of Physical Training and Sports. - Kharkiv, edited prof. S.S. Yermakov, 2008. - №2. - P. 166 - 172

16. Skowron J. Skutecznosc lqdowan przy zeskokach z przyrzqdow gimnastycznych i skokach wykonanych przez studentow AWF Warszawa na zaj^ciach praktycznych i zawodach. Proces doskonalenia tre-ningu i walki sportowej / J. Skowron, A. Zdzieszynski, W. Boloban. Warszawa: AWF, 2008. - Tom V. - S.159 - 165

17. Starosta W. Motoryczne zdolnosci koordynacyjne. Znaczenie, Struk-tura, Uwarunkowania, Ksztaltowanie / W. Starosta. Warszawa: In-stytut Sportu w Warszawie, 2003. -S. 158 - 180.

Artykul postupil do redakcji 29.10.2009 r.

Boloban Wiktor Skowron Jaroslaw Tereszczenko Iwan Zdzieszynski Andrzej azdzieszynski@wp.pl

Struktura kinestezji w warunkach roznicowania napiec miesniowych w wybranych stawach u pilkarzy noznych (aspekt pedagogiczny)

Boraczynski T., Zaporozhanov VA.

Olsztyhska Szkoia Wyzsza im. Jozefa Rusieckiego, Polska

Annotation: Boraczynski T., Zaporozhanov V.A. Structure of kinesthetic differentiation in selected joints in soccer players (pedagogic aspects). In the paper, the authors presented the results of coordination abilities on the basis of indices accuracy of static force differentiation in 101 examined soccer players in age of 14-16 years. The subjects performed seven attempts of isometric hand grip, flexion of upper extremity in elbow joint and extension of lower extremity in knee joint with a force of 50% of the maximum value assessed at the beginning of the tests. The collected data characterized the accuracy and the rate of learning kinesthetic differentiation. The qualitative evaluation scale of these coordination abilities were drawn up. There was shown significant diversity of examined ability development between players in individual joints (V% - 19,8-31,9). Similar links in accuracy of muscle tension differentiation in examined joints were affirmed in individual players.

Keywords:

coordination abilities, kinesthetic differentiation, force, criteria, scale, soccer player.

Борачиньск Т., Запорожа-нов В.О. Структура кшестезм в умовах диференщювання м'язових зусиль в окремих суглобах футболюлв (педаго-пчний аспект). Пpeдcтaвлeнo peзyльтaти дocлiджeння ст^ну KmeCT^iÏ в yмoвax дoклaднoc-т дифepeнЦiювaння м'язoвиx зу^ль, 50% Fmax, в cymo6ax вepxньoÏ i нижньoÏ юнцвки у фyтбoлicтiв 14-16 po^ (n=101). Bcтaнoвлeнo cyттeвy piзницю у piвнi poзвиткy вiдпoвiдниx здь бнocтeй у дocлiджyвaниx гpaвцiв (V%=19,8-31,9). Пoдiбнy piзни-цю виявлeнo i мiж здiбнocтями тoчнo дифepeнцiювaти м'язoвi зycилля в piзниx cyглoбax у ^ж-нoгo з дocлiджyвaниx.

фiзичнi, здiбностi, Кнестезя, диференцювання, сила, фут-бол>сти.

Борачински Т., Запорожанов В.А. Структура кинестезии в условиях дифференцировки мышечных усилий в отдельных суставах футболистов (педагогический аспект). Представлены результаты исследования состояния кинестезии в условиях точности дифференцировки мышечных усилий, 50% Ртах, в суставах верхней и нижней конечности у футболистов 14-16 лет (п=101). Установлены существенные различия в уровне развития соответствующей способности между обследованными игроками (У%=19,8-31,9). Подобные различия установлены и между способностями точно дифференцировать мышечные усилия в разных суставах у каждого из обследованных.

физические, способности, кинестезия, дифференцировка, сила, футболисты.

Wst^p

W wychowaniu fizycznym i sporcie wyczynowym problemy doskonalenia koordynacyjnych zdolnosci cwi-czacych traktuje si? jako jedna z aktualnych problemow w kierunku doskonalenia zdolnosci motorycznych czlo-wieka [2, 5, 6, 7].

Powszechnie przyjmuje si?, ze sila jest jedna z trzech podstawowych zdolnosci kondycyjnych czlowieka. Jed-noczesnie, sila stanowi podstaw? organizacji dowolnych ruchow czlowieka, warunkujac poziom zdolnosci roznicowania napi?cia mi?sniowego [1, 9]. W tym wypadku efek-tywnosc dowolnych ruchow cwiczacych uzalezniona jest od poziomu czucia mi?sniowego (kinestezji), ktory ocenic mozna na podstawie dokladnosci i szybkosci uczenia si? cwiczacych zlozonych koordynacyjnie ruchow [9].

Jednoczesnie, w warunkach procesu pedagogicznego, jakim jest wychowanie fizyczne i trening sportowy, nie-zb?dne jest poznanie struktury zdolnosci motorycznych, metod ich rozwoju w procesie szkolenia oraz metodologii oceny poziomu tych zdolnosci [3, 4, 8]. Z powyzszych, teoretycznych podstaw, w praktyce wychowania fizycz-nego aktualne sa zagadnienia dotyczace dokladnosci roznicowania silowych, czasowych i przestrzennych, dowolnych ruchow jako jednej z elementarnych zdolnosci koordynacyjnych - kinestezji (kinestetycznego roznicowania ruchu).

Jednym z waznych pytan jest:

• jaka jest wspolzaleznosc dokladnosci roznicowania sily mi?sni warunkujacych ruchy w roznych stawach;

• czy powyzsza zdolnosc uwarunkowana jest wspolnym fizjologicznym mechanizmem, a jezeli tak, to czy mozliwa jest ocena poziomu zdolnosci roznicowania sily czlowieka na podstawie jakiegos uniwersalnego miernika tylko w jednym ze stawow.

W popr/edniej publikacji autorow byl przedstawione wy-© Boraczynski T., Zaporozhanov V.A., 2009

niki badañ, celem których bylo okreslenie zdolnosci roznicowania napiec miesniowych w warunkach submaksymalnych i minimalnych napiec miesniowych w warunkach statycznych i dynamicznych. W pracy wykazano wysokie zróznicowanie wyników, a ponadto przedstawiono opracowane ilosciowe i jakosciowe kryteria oceny napiec miesniowych w warunkach statycznych i dynamicznych [10].

Celem niniejszej pracy bylo:

• empirycznie okreslenie wspólzaleznosci zdolnosci dokladnego róznicowania napiec miesniowych w róznych stawach;

• opracowanie metodologii oceny dokladnosci róznicowania napiec miesniowych w róznych stawach;

• ocena zdolnosci uczenia sie dokladnosci róznicowania napiec miesniowych w okreslonych warunkach pomiarowych.

Przyjeto zalozenie, ze na podstawie uzyskanych wyni-ków mozliwe bedzie scharakteryzowanie struktury oraz mechanizmów róznicowania napiec miesniowych, a tak-ze opracowanie metodologii oceny powyzszej koordyna-cyjnej zdolnosci.

Material i metody hadan

W badaniach wzielo udzial 101 pilkarzy noznych w wieku 14-18 lat, których podzielono na trzy grupy wiekowe ; grupa 1 - 18,0 lat; n=32, grupa 2 - 16,3 lat; n=20, grupa 3 - 14,9 lat; n=49.

Badani wykonali trzy testy, których celem byla oce-na elementarnych (ogólnych) zdolnosci kinestetycznego róznicowania sily.

Test A. Scisk dynamometru dloniowego.

Do pomiarów wykorzystano dynamometr dloniowy DR4-P (JBA, Polska), zintegrowany ze wzmacniaczem tensometrycznym WTP3 oraz programem komputero-wym MAX_v_5.5 (JBA, Polska).

B. Zginanie koñczyny górnej w stawie lokciowym.

C. Prostowanie konczyny dolnej w stawie kolano-wym.

Do pomiarów wykorzystano zestaw pomiarowy sily ZPS-3 zawierajqcy tensometryczny przetwornik sily model TPS-2, zintegrowany ze wzmacniaczem tenso-metrycznym WTP-3 oraz programem komputerowym MAX_v_5.5 (JBA, Polska).

Wszystkie pomiary sily wykonywane byly w warunkach statycznych, konczynq dominujqcq, w pozycji stojq-cej (A i B) lub siedzqcej (C), ustabilizowanej pasami opo-rowymi. W pierwszej czçsci testu mierzona byla wartosc sily maksymalnej (Fmax) wyrazona w Newtonach (N). W drugiej czçsci testu zadaniem badanego bylo 7-krotne wykonanie napiçcia miçsni z silq równq 50% Fmax. Po wykonaniu kazdej próby badany zawodnik otrzymywal informacjç o uzyskanym wyniku, co umozliwialo biezqcq korektç sily w kolejnej próbie.

W oparciu o uzyskane wartosci sily obliczane byly wartosci bl?dów, stanowiqce róznic? miçdzy wartosciq zadanq i uzyskanq. Do dalszej analizy wykorzystano sred-nie wartosci bl?dów obliczone z siedmiu prób.

Wszystkie obliczenia wykonano pakietem oprogra-mowania STATISTICA™ v. 7.1 (StatSoft Inc., USA). Normalnosc rozkladów sprawdzono testem Shapiro-Wilka. Istotnosc róznic pomiçdzy wartosciami srednimi w porównywanych sesjach oceniono przy zastosowaniu jednoczynnikowej analizy wariancji ANOVA. Obliczono wartosci wspólczynników korelacji r Pearsona. Jako sta-tystycznie istotny przyjmujçto poziom p < 0,05.

Wyniki badan i omówienie

Analiza statystyczna uzyskanych wyników badan pil-karzy prowadzona byla w dwóch kierunkach: pierwszym - bylo poznanie zdolnosci róznicowania napiçc miçs-niowych w róznych stawach konczyny górnej i dolnej; drugim - poznanie jednego z kryteriów oceny zdolnosci koordynacyjnych jakim jest szybkosc uczenia siç dokladnosci róznicowania napiçc miçsniowych. Zdolnosc róznicowania napiçc i szybkosc uczenia siç okreslono na podstawie siedmiokrotnego powtórzenia zadania pole-gajqcego na napiçciu miçsni z dokladnosciq 50 %Fmax. Uzyskane wyniki przedstawiono w tab.1.

Jak wynika z tabeli, w kazdej kategorii wiekowej pilkarzy miescili siç osobnicy z wyraznie zróznicowanym poziomem zdolnosci róznicowania napiçc miçsniowych. Swiadczyly o tym wysokie wartosci wspólczynnika zmiennosci, które wahaly siç w przedzialach 74,588,6%.

Nie stwierdzono równiez zaleznosci miçdzy relatywnymi wartosciami bl?dów (wyrazonymi w procentach) i wiekiem zawodników w zadnym z trzech testów. W kolejnych grupach wiekowych procentowe wartosci bl?dów wynosily odpowiednio: test A - 17,5; 17,3; 16,5, test B - 14,7; 21,2; 14,8, test C - 12,8; 13,2; 11,3.

W celu wyjasnienia struktury zdolnosci róznicowania napiçc miçsniowych wykorzystano kilka podejsc: -pierwsze z nich polegalo na okresleniu korelacyjnej wspólzaleznosci pomiçdzy wartosciami bl?dów uzyskanymi w poszczególnych stawach. W tabeli 2 przedstawiono matryce korelacyjne srednich wartosci bl?dów w róznicowaniu napiçc miçsniowych na poziomie

50%Fmax w trzech zastosowanych testach.

Ze wzglçdu na wysokq wariancjç wyników w kazdej badanej grupie wiekowej badanych pilkarzy, nie wyka-zano wyraznych wspólzaleznosci miçdzy wynikami uzyskanymi w poszczególnych stawach. Wykazane korelacje miçdzy wynikami bl?dów w stawach lokciowym i kola-nowym prawdopodobnie maj q charakter przypadkowy.

Drugie podejscie polegalo na obliczeniu równan re-gresji miçdzy wynikami bl?dów uzyskanymi w poszczególnych stawach. Równiez ta metoda okazala siç niedo-statecznie efektywna. Minimalne nachylenie linii regresji obliczonych na podstawie dokladnosci róznicowania na-piçc miçsniowych na poziomie 50 % Fmax w poszczególnych stawach u 101 badanych pilkarzy, zawieralo siç w przedzialach 0,0118 x + 5,9702 - 0,1583 +4,8016. Uzyskane wyniki podkreslaly niskq wspólzaleznosc zdolnosci róznicowania napiçc miçsniowych miçdzy poszczególny-mi stawami.

Kolejny krok w badaniu struktury kinestezji polegal na wykorzystaniu graficznego sposobu analizy wszyst-kich zgromadzonych danych (ryc. 1).

Zastosowana metoda umozliwila przedstawienie poziomu zdolnosci róznicowania napiçc miçsniowych u wszystkich badanych pilkarzy. Jak widac na rycinie, ogólne pole wyników dla wszystkich badanych pilkarzy (n=101) charakteryzuje siç niskq wspólzaleznosciq po-wyzszej zdolnosci w wybranych stawach (r =0,117), co podkresla wysokq zmiennosc pomiçdzy wynikami badan przedstawionymi w tabeli 1 (V=75-89%). Jednak az 58% uzyskanych wyników miescilo siç w strefie rozbieznosci ponizej 2 %. Wspólczynnik korelacji liniowej w tej grupie badanych wynosil 0,497 (p<0,001), co swiadczy o wyso-kiej wspólzaleznosci fizjologicznych mechanizmów okre-slajqcych zdolnosc kinestetycznego róznicowania napiçc miçsniowych w stawach lokciowym i kolanowym. Na ogólnym polu, 24 % badanych pilkarzy charakteryzowalo siç nizszym poziomem zdolnosci kinestetycznego róznicowania napiçc miçsniowych, mieszczqcym siç w prze-dziale bl?dów do 4 %. W sumie, w powyzszych dwóch strefach dokladnosci róznicowania napiçc miçsniowych w obydwu stawach miescilo siç 82 % badanych zawodni-ków, a wspólczynnik korelacji wynosil r=0,283 (p<0,05). Wsród wszystkich badanych zawodników (n=101), 18 % charakteryzowalo siç wyraznie nierównym poziomem róznicowania napiçc miçsniowych w jednym i drugim stawie. Niski poziom tej zdolnosci w tej grupie badanych doprowadzil do wysokiego zróznicowania wszystkich uzyskanych wyników, czego konsekwencj q byla wysoka wartosc wspólczynnika zmiennosci i wartosc wspólczyn-nika korelacji (r=0,246, p<0,05).

Wyniki graficznej i empirycznej analizy umozliwily scharakteryzowanie poziomu wspólzaleznosci zdolnosci róznicowania napiçc miçsniowych miçdzy poszczególny-mi stawami. Jak widac na ryc. 1, podobny poziom tej zdolnosci w róznych stawach nie oznacza jeszcze wyso-kiej dokladnosci róznicowania napiçc. Metoda graficznej klasyfikacji, przyjçta w metrologii [4, 9] stwarza mozli-wosc obiektywnej oceny poziomu kinestezji w róznych stawach. Uzyskane wyniki przedstawiono na ryc.2 .

Na rycinie widoczne jest, ze w strefie I, w której blçdy róznicowania napiçc miçsniowych w obu stawach byly

Tabela1

Dokíadnosc róznicowania napiçc miçsniowych z siíq 50%Fmax w toku siedmiokrotnych pomiarów w stawach díoni (A), íokciowym (B) i kolanowym (C) u piíkarzy noznych w wieku 14-18 lat (n=101)

Wiek Fmax Wartosci bledów (N) Statystyka

(lata) (N) 1 2 3 4 5 6 7 M SD Min Max V%

M 18,0 501,9 100,0 53,1 36,9 35,0 28,3 25,9 25,2 43,5 38,2 6,6 113,7 88,6

SD 0,6 65,8 62,7 39,0 28,7 32,9 30,6 23,6 21,9 19,1

A M 16,3 462,6 97,3 46,3 34,9 23,3 26,5 23,6 30,6 40,4 35,3 8,1 107,5 87,9

SD 0,3 81,1 63,4 37,9 28,2 23,4 16,4 13,1 23,8 17,7

M 14,9 394,4 68,5 36,6 28,1 21,1 22,2 26,0 21,7 32,0 25,5 6,1 77,5 82,7

SD 0,6 98,8 41,3 25,6 22,9 18,5 19,0 21,4 13,8 13,2

M 18,0 303,8 38,0 22,1 21,9 16,8 18,4 16,4 19,8 21,9 16,7 3,8 48,6 78,4

SD 0,6 34,0 26,3 21,1 17,2 14,7 13,9 11,3 14,5 8,1

B M 16,3 272,0 60,7 35,1 30,2 24,0 13,5 17,5 19,5 28,6 22,0 5,8 66,3 78,4

SD 0,3 36,6 30,3 23,6 20,8 19,3 11,6 12,8 14,5 10,6

M 14,9 256,7 31,7 22,6 18,9 14,1 15,7 13,3 14,8 18,7 13,8 3,5 42,3 75,5

SD 0,6 51,4 22,0 17,9 16,1 10,8 12,2 10,0 12,0 8,0

M 18,0 618,3 64,6 45,9 34,1 30,4 29,7 35,6 33,2 39,1 28,1 10,6 88,8 74,5

SD 0,6 101,5 43,1 37,3 27,2 21,9 24,0 30,2 27,2 16,7

C M 16,3 608,4 77,8 29,4 46,9 39,0 32,8 33,7 28,2 41,1 32,4 6,8 95,9 84,3

SD 0,3 79,3 47,4 33,1 28,9 32,5 41,8 31,4 20,0 18,6

M 14,9 481,3 46,2 29,2 23,8 22,1 23,2 18,6 26,0 27,0 19,8 5,6 60,2 75,9

SD 0,6 119,3 33,6 21,9 19,8 18,3 18,1 13,1 15,6 10,3

Legenda: V% - wspólczynnik zmiennosci wartosci bl^dów w toku siedmiokrotnych pomiarów

Tabela 2

Wspóíczynniki korelacji liniowej srednich wartosci bíqdów w róznicowaniu napiçc miçsniowych na poziomie 50%Fmax w trzech testach: scisku dynamometru díoniowego (A), zginania rçki w stawie íokciowym (B) i prostowania koñczyny dolnej w stawie kolanowym (C) u piíkarzy noznych w wieku 14-18 lat (n=101)

16,0 lat; n=101 18,0 lat; n=32 16,3 lat, n=20 14,9 lat, n=49

A B

A X

B 0,114 X

C 0,018 0,246*

A B

A X

B 0,070 X

C -0,009 0,619***

A B

A X

B -0,214 X

C -0,230 0,420

A B

A X

B 0,339 X

C 0,145 0,294*

Tabela 3

Jakosciowe kryteria oceny dokíadnosci róznicowania napiçc miçsniowych na poziomie 50% F w stawach íokciowym (B) i kolanowym (C) u piíkarzy noznych w wieku 14-18 lat (n=101).

% Wysoki 2 4 Powyzej sredniej 6 Sredni 8 10 Ponizej sredniej 12 Niski 16

B 4 31 42 10 13

C 15 37 43 4 2

%

16,0 14,0 12,0 10,0 о 8,0 6,0 4,0 2,0 0,0

' 58%

r n 58 = 0,497 r n 82 = 0,283 r n 100 = 0,117 у 82 %

♦ / у/

-Z" ♦ ♦ /

♦ / / ♦ ♦ y = 0, 1583x + 4,8016

♦ ♦ ♦ / / ♦ *X * j ♦ *»/ у/ ♦ / Ь у/ ----- ♦ / / ♦ ♦

/ / ♦ ♦ / * / ♦ж/» X * ♦ ♦ ♦ ♦ ♦

/ ^r « / s*: ♦ ♦ ♦

0,0 2,0 4,0 6,0 8,0 10,0 B 12,0 14,0 16,0 %

Ryc.1 Równanie i linia regresji oraz pole wspóizaleznosci wskazników dokiadnosci róznicowania napiçc miçsniowych (50%Fmax) w stawie iokciowym (B) i kolanowym (C) u piikarzy noznych w wieku 14-18 lat (n=101).

%

16,0 14,0 12,0 10,0 O 8,0 6,0 4,0 2,0 0,0

♦

II - 5,0 % III - 10 % ♦

♦ ♦ ♦

* ♦ ♦ ♦ ♦ « ♦ y = 0,1583x + 4,8016 ♦

♦ * ♦___—---- --—5

i - 57 % —-— " ф ♦♦ ♦♦ ♦ . ► ' ' * ♦ ♦ ♦ ♦ IV - 29 % ♦ ♦

♦ ♦ ♦ w * * ♦ « ♦ ♦ ♦ V

0,0 2,0 4,0 6,0 8,0 10,0 12,0 14,0 16,0

B %

Ryc.2 Graficzne przedstawienie dokiadnosci róznicowania napiçc miçsniowych (50%Fmax) w stawach: iokciowym (B) i kolanowym (C) u piikarzy noznych w wieku 14-18 lat (n=101)

ponizej sredniej, miescilo si? 57 % badanych pilkarzy. W strefie III, w ktorej bl?dy roznicowania napi?c mi?snio-wych w obu stawach byly powyzej sredniej, miescilo si? 10 % tych badanych. W strefie II i IV miescili si? bada-ni, ktorzy w jednym stawie dobrze roznicowali napi?cie mi?sniowe, a w drugim stawie slabo. Zwraca uwag? fakt, ze niski poziom dokladnosci roznicowania napi?c mi?s-niowych w stawie lokciowym mialo 29 % badanych i tyl-ko 5% z tej grupy uzyskalo niski poziom w stawie kola-nowym. Prawdopodobnie takie dysproporcje poziomu tej zdolnosci w stawach lokciowym i kolanowym wynikaly ze specyficznego wplywu treningu pilkarskiego.

Na podstawie procentowych wartosci bl?dow roznicowania napi?c mi?sniowych w stawach lokciowym i kolanowym opracowano jakosciowe kryteria oceny tej zdolnosci dla badanych pilkarzy (tabela 3).

Jak widac w tabeli, w sredniej strefie, zawierajacej si? w granicach bl?du 8-12%, w obu stawach miescilo si? odpowiednio 42 i 43 % badanych pilkarzy. Natomiast w strefie wysokiego poziomu, w stawie lokciowym miescilo si? jedynie 4% badanych pilkarzy, a w stawie kolanowym az 15%.

Wnioski

Wyniki przeprowadzonych badan wykazaly, ze u 101 badanych pilkarzy w wieku 14-18 lat, poziom kinestezji w zakresie parametrow silowych wykazywal wyraznie in-dywidualny charakter.

Na podstawie empirycznych danych w zadaniu sied-miokrotnego roznicowania napi?cia mi?sniowego z sila 50% Fmax w wybranych stawach konczyny gornej i dol-nej, okreslono cztery grupy badanych z wyroznionymi typologicznymi wlasciwosciami rozwoju kinestezji. W pierwszej grupie miescilo si? wi?kszosc pilkarzy (57%), ktorzy charakteryzowali si? jednakowo wysokim (w prze-dziale do 8%) poziomem zdolnosci roznicowania napi?c mi?sniowych w stawach lokciowym i kolanowym. W trzeciej grupie, z jednakowo niskim poziomem dokladno-sci roznicowania napi?c mi?sniowych (w przedziale 1216%) w obu stawach miescilo si? tylko 10% badanych. W drugiej i czwartej grupie miescilo si? 33% pilkarzy, u ktorych miala miejsce wyrazna dysproporcja zdolno-sci kinestetycznego roznicowania napi?c mi?sniowych w tych samych stawach. W tej grupie badanych dokladnosc roznicowania napi?c mi?sniowych w jednym ze stawow byla wysoka, a w drugim niska.

U wszystkich badanych pilkarzy wykazano rowniez wyraznie wyzszy poziom dokladnosci roznicowania na-pi?c mi?sniowych w stawie kolanowym w porownaniu do stawu lokciowego.

Z praktycznego punktu widzenia wyniki badan wska-zuja na wyraznie indywidualny poziom kinestezji w warunkach dokladnego roznicowania napi?c mi?sniowych, zarowno mi?dzy poszczegolnymi badanymi, jak rowniez pomi?dzy badanymi wskaznikami w roznych stawach.

Wyraznie indywidualny poziom kinestetycznego roz-nicowania ruchu pomi?dzy poszczegolnymi badanymi pilkarzami daja podstaw? do opracowania systemu kon-troli poziomu kinestezji. Ilosciowa i jakosciowa ocena powyzszej zdolnosci b?dzie przydatna w kierowaniu szkoleniem pilkarzy w wieloletnim procesie.

Pismiennictwo

1. Bajdzinski M, Starosta W. Kinestetyczne roznicowanie ruchu i jego uwarunkowania. Mi?dzynarodowe Stowarzyszenie Motoryki Spor-towej, AWF Poznan, Warszawa-Gorzow 2002, 167 s.

2. Bernsztejn N.A. Oczerki po fizjologii dwizenii i fizjologii aktiwno-sti. Miedicina, Moskwa 1966, 349 s.

3. Blume D.D. Fundamentals and methods for the formation of coordi-native abilities. Principles of Sports Training. - Berlin: Sportverlag 1982, pp. 150-158.

4. Godik M.A. Sportiwnaja mietrologia. FiS, Moskwa 1988, 192 s.

5. Ljach W. Ksztaltowanie zdolnosci motorycznych dzieci i mlodziezy. Biblioteka trenera COS, Warszawa 2003, 176 s.

6. Ljach W, Witkowski Z. Koordynacyjne zdolnosci motoryczne w pil-ce noznej, Biblioteka Trenera, COS, Warszawa 2004, 179 s.

7. Sozanski H (red.). Podstawy teorii treningu sportowego, Biblioteka trenera, COS Warszawa 1999, s.359.

8. Starosta W. Motoryczne zdolnosci koordynacyjne. Mi?dzynarodowe Stowarzyszenie Motoryki Sportowej, Instytut Sportu w Warszawie -Warszawa 2003, 552 s.

9. Zaciorski W.M. Fiziczeskije kaczestwa sportsmiena (osnowy tieorii i mietodiki wospitanija). FiS. Moskwa 1980. 200 s.

10. Zaporozhanov VA, Boraczynski T. Sowierszenstwowanije ocenki koordinacjonnych sposobnostjej zanumajuszczichsja fiziczeskimi uprawnieniami// Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems of Physical Training and Sports: Naukowa monografia pod re-dakcja prof. Jermakowa S.S. - Charkow: (HDADM) 2009, nr 9. - 52-55.

Artykul postupil do redakcji 01.11.2009 r.

Boraczynski Tomasz Zaporozhanov Vadim Aleksandrovich boraczynski@osw.olsztyn.pl

Systematics and correction of skiing technique errors in beginners based on biomechanical analysis

Giovanis V

University of Athens, Department of Physical Education and Sport Science

Annotation:

The result of the training is mastering the skiing technique by the students. It is subject to the instructors' subjective evaluation. The video analysis and calculation of biome-chanical coefficients may supply objective evaluation and specify the errors committed.

Keywords:

3D analysis, skiing technique, errors, centre of gravity, movement analysis

rioBaHic В. Систематизащя i корекщя горнолижно'Г техжки у процес навчання методами бюмехажчного aнaлiзу. У статт даеться аналЬ змюту навчального процесу групи студентiв в умовах семиденного навчально-тренувального згрупування у горах. 1ндивщуальний аналiз технiки спуску на лижах вщбувався за допомогою двох синхронiзованих вiдеокамер. Було використано метод порiвняння бiомеханiчних параметрiв техжки учжв з бiомеханiчною моделлю як метою навчання.

аналз, технка, лиж, навчання, пересування маса тла.

Гиованис В. Систематизация и коррекция горнолыжной техники в процессе обучения методами биомеханического анализа.

В статье анализируется содержание учебного процесса группы студентов в условиях семидневного учебно-тренировочного сбора в горах. Индивидуальный анализ техники спуска на лыжах проводился с помощью двух синхронизированных видеокамер. Использовался метод сравнения биомеханических параметров техники обучаемых с биомеханической моделью как целью обучения.

анализ, техника, лыжи, обучение, передвижение масса тела.

Methodology

The research involved 70 students of Teacher Training College of Revalidation, Resocialization and Physical Education in Bialystok, Poland, and 5 instructors (the control group, the standard group) who participated in the winter camp in Janskie Laznie, the Czech Republic, in January 2007. the training in the winter camps lasted 7 days. Practical classes were held on the slopes and they were complemented with theoretical knowledge in the form of lectures.

The basic evolutions taught and assessed included the following:

• snowplow turns,

• half-plow turn,

• traverse parallel side-slip

The classes took place in 12-person groups with an instructor. At the beginning of the camp, the participants were divided into groups based on their skiing abilities (2, 4).

The first stage of the research involved collecting the material at the beginning of the camp (2nd day) and at its end (7th day). Two video cameras (Hi-8) recorded the passing of the slope's fragment following the arc marked by the instructor. During the slide there was a requirement of the half-plow turn technique. The students were to present the most correct technique at the level of their current skills. The camera was placed still on the tripod, and the recording frequency was f=25 Hz.

The data regarding the height and body mass of the people under examination was collected along with their skis' length.

The material collected was subject to a biomechanical analysis. The video recording was converted into AVI files with a multimedia card. Then, by means of Aschenbrenner's programme (5), the centre of gravity of a skier and their equipment was determined (CoG) and the angles of the respective body parts were measured. The skier's centre of gravity and the angles were defined in the

© Giovanis V., 2009

medium sequence of the turn. The achieved coordinates (CoG) were converted in percentage values in proportion to the length of the lower extremities (l) for further comparison. The forward binding was assumed to be the centre of the reference system. The values obtained at the beginning were compared with the ones obtained at the end of the camp (1, 3).

The position of the centre of mass was assumed to be the correctness criterion. The examined persons were divided into 5 groups, according to the shifts in CoG in the sagittal plane (type of error)

Group A - CoG too much forwards,

Group B - CoG too much backwards

Group C - CoG in the forward-backward axis but too high,

Group D - CoG as above, but too low,

Group E - CoG correct

The force of the error will be evidenced by the CoG distance from the medium standard group in the coordinates system normalized by the standard deviations of the standard group.

The correct position was assumed to the average of the instructors' group with range 2 standard deviations. Subsequently, the results were correlated with the point-based assessment given by the instructors. The data obtained were subject to the standard statistical and comparative analysis.

Results

The first stage of research described the skiers' positions by means of measuring the angles and CoG position based on the video recording analysis. Fig. 1 presents the distribution of the results of the skier's centre of mass coordinates.

Based on the measurements from the camp's beginning, the study group was divided according to the errors made in keeping the correct position. The most numerous group included people with CoG moped backwards (36%), and then forwards (24%); too high and too low positions (18% and 11% respectively) were also noticed; 11% of

Fig. 1. Comparison of the average CoG position (groups: I-instructors, P1 - students at beginning, P2 - students at the end of camp)

Fig. 2. Examined geometrical values (see below)

the students presented the correct position at the very beginning of the classes.

The instructors' group obtained the following geometrical values that determine the position of the body:

• the angle of the shins bending relative to the skis (k1): 77 o

• the angle in the knee joint (k2): 133°

• the angle of the trunk bending relative to the skis (k3): 68o

• the angle of the arms' bending relative to the trunk (k4): 149o

• the angle of the forearms raised relative the arms (k5): 136o

• the height (from) the whole body mass against the length of the lower extremities (l): 2.41

• the distance (y) between the projection of the centre of the body mass in the sagittal plate (y) in relation to the length of the lower extremities (l): 0.46

Moreover, it was stated that the position of the extremities should be symmetrical. The position of the values examined is illustrated in Fig. 2.

The detailed data that describe the position in the sagittal and frontal plates obtained on the basis of the video recording analysis are included in table 1.

The results describing the students' positions at the beginning are included in Table 2, and at the end of the camp in table 3.

The most conspicuous difference was the position of the centre of the body mass. N beginners, it was moved backwards to the skis against the standard group. The relation of the centre projection to the extremities' length (y/l) amounted to -0.06, and at the end of the camp its value increased to 0. The angle in the knee joints (k2) did not change during the training and was 140o for both groups. The angle of the trunk bending (k3) was smaller than in the standard group and amounted to 72o at the beginning and to 74 o at the end. There was a big angle variety in the position of the extremities. The most frequent errors included:

• too small bending of the shins forwards, by 8o at the beginning and by 6 at the end of the campo on average, maximally by 20o

• excessive bending in the knee joint, maximally by 23o more than instructors'

• insufficient bending in the knee joint, maximally by 25o less.

• bending the trunk excessively forwards by about 30o

• bending the trunk backwards, in some case even by 19o

• holding the arms too high or too low

Discussion

The errors resulted in shirting the projection of the centre of the body mass to the back of the skis. The vertical coordinate of the centre of the body mass (z) does not differ much, yet, the horizontal one (y) aims at the standards values along with the increased level of training in the study group.

The material collected allowed for conducting the biomechanical analysis of the turning technique at different stages of the basic training. There were changes observed to the skier's position when measuring the angles of the respective body parts and the position of the centre of the body mass.

The group showed much deviation from the values assumed as standard at the beginning; the differences were both excessive and negative. The most frequent terror was bending the shins insufficiently forwards, which accompanied by an excessive bending in the knee joint caused the centre of the body mass shift considerably backwards relative to the skis. The students attempted to compensate for this terror bending their trunks more forwards. As a result their position lost balance and optically deviated from the standard position. Persons whose ankle joint was bent not enough while bending their shins insufficiently forwards had to straighten their trunks in order not to weigh down their skis, and some even bent backwards. Furthermore, many cases of asymmetry in the position of the extremities were noted. The average position of the centre of the body mass in the projection on the skis' plane appeared much further back from the frontal binding than in case of the standard group.

T the end of the camp there was a visible improvement in the position and skiing technique. The angle of bending the shins forwards, angles in the knee joints and the position of the arms got closer to the standard values. The body symmetry also improved. The trunk is still insufficiently bent, which makes the centre of the body mass shift backwards against the skis. In comparison to the results from the very beginning of the camp, it is closer to the correct value. In the amounts under research

Table 1.

Values describing the position of the body on the slope Data for the standard group - in the sagittal plate

I x S V min max

k1 77 6.35 0.08 69 85

k2 133 5.15 0.04 127 141

k4 149 10.64 0.07 131 157

k5 134 15.34 0.11 120 156

k3 68 9.31 0.14 55 77

y/l 0.46 0.04 0.08 0.41 0.51

z/l 2.41 0.11 0.04 2.27 2.54

Table 2.

Values describing the position of the body on the slope Data for the students ' group at the beginning of the camp.

P1 x min max S V

k1 77 66 89 10.4 0.135

k2 140 101 159 19.69 0.141

k3 72 50 99 17.33 0.241

k4 145 122 173 18.57 0.128

k5 145 113 178 20.59 0.142

y/l -0.06 -0.12 0 0.01 -0.167

z/l 0.97 0.83 1.01 0.18 0.186

Table 3.

Values describing the position of the body on the slope Data for the students ' group at the end of the camp.

P2 x min max S V

k1 75 71 85 5.94 0.079

k2 140 111 151 13.41 0.096

k3 74 50 82 13.57 0.183

k4 157 139 178 15.31 0.098

k5 128 96 141 14.1 0.110

y/l 0 -0.1 0.1 0.1

z/l 0.97 0.9 0.99 0.11 0.113

the differences in the values are much smaller than at the beginning, which proves the level of the group getting equal.

T can be said that the downhill skiing technique has improved during the training. The results obtained at the end of the camp were gained under more difficult weather conditions, which still shows the more advanced level of the students and at the same time proves the training to be effective.

The above method of research may be useful in instructing skiing. The instructor, having the standard and student's error description based on the video analysis at their disposal, can offer the very student unequivocal and precise instructions. T can also be applied for autocorrection when improving one's own skiing technique.

At the camp one could also additionally notice the positive effects in the form of an increased motivation while being recorded and a greater awareness of one's own mistakes when watching the recording. Video camera should be one of the fundamental didactic aids during the training process.

Bibliography

1. Bober T. Biomechaniczne kryteria skutecznosci techniki sportowej / T. Bober. - Sport wyczynowy, 1979. - nr.9-10.

2. Giovanis V. Kinematyka przejazdow torow slalomowych w narciar-stwie alpejskim a problem urazowosci. Dysertacja doktorska / V. Giovanis. Krakow. - 1998.

3. Perlak J. Biomechaniczne podstawy narciarstwa / J. Perlak. Krakow.

- 1986.

4. Vysata K. Metodyka nauczania narciarstwa zjazdowego. Skrypt Za-kladu Sportow Wodnych i Zimowych / K. Vysata. AWF, Warszawa.

- 1998.

5. Baka R. Biomechanical Aspects of Skiing Technique Evaluation with the Use of Picture Methods. (Biomechaniczne aspekty oceny techniki narciarskiej przy pomocy metod obrazowych) / R. Baka, P. Aschenbrenner. //Mi^dzynarodowy Kongres Naukowy: „Gory, Sport i Zdrowie", Roverto, Wlochy. - 2007.

Came to edition 01.11.2009.

Giovanis Vassilis boraczynski@osw.olsztyn.pl

Stan aktywnosci fizycznej w stylu zycia studentow akademii wychowania fizycznego i sportu w Gdansku

Katarzyna Prusik1, Vadym Zaporozhanov2, Karol Gorner3, Krzysztof Prusik 1

Akademia Wychowania Fizycznego i Sportu im. J^drzeja Sniadeckiego, Gdansk, Polska1 Olsztyhska Szkola Wyzsza im. J. Rusieckiego, Polska2 Uniwersytet Mateja Bela, Banska Bystrzyca, Slowacja3

Annotation: Prusik Katarzyna, Zaporozhanov Vadym, Gorner Karol, Prusik Krzysztof. A status of physical activity life style academy students physical education and sport in Gdansk. Based on the results of the analysis reached different conclusions. In a separate research problem with the physical activity mandatory time off, it was found that the vast majority of students spend their time actively, mostly a form of physical activity should be aerobic / fitness and gym. In the next issue, that associates the active leisure tourism, it was found that tourism is not unknown more than half of foreign students, in addition were taken hiking, biking and skiing. In the next issue, which is fluctuating around the question: Do students see the positive influence of physical activity on health? It was found that young people perceive the positive aspects and benefits while seeking to maintain their health, is more than a third of them have addictions. They are also making some motivates of physical activity, which may be pleasure, health care and fitness and the environment influence.

Keywords:

students, tourism, physical activity, life, style.

npyciK Катерина, Запорожанов Вадим, Горнер Кароль, npyciK Кристоф. Фiзична активжсть в умовах життя студетгв Академм фшичного виховання i спорту в Гданську. Ан^зуючи дат, отримаж пщ час дослщжень, було встановлено, що бтьшлсть студенпв використовують свм втьний час у формi фiзичноí активность Найбтьш популярними видами фiзичноí активност е заняття аеробкою та фiзичнi вправи в спе^альних тренажерних центрах. Також встановлено, що бтьша частина респондент вщдають перевагу активним формам туризму. Найбтьш популярними е пшохщж переходи на мюЦевоси, íзда на велосипедах, взимку на лижах. Кожний третш iз респондентiв пiдкреслив, що вiддае перевагу оджй ia форм руховоí активность Встановлено перевагу мотивацп руховоí фiзичноí активностi. Це приемне проведення часу, бажання дбати про свое здоров'я, полтшити фiзичну кондицiю у порiвняннi зi своíми колегами. У груп студенев, майбутнiх спецiалiстiв фiзичного виховання, виявлено загальну думку про доцтьнють популяризацií туризму в сучасному сусптьств^ як одну is ефективних форм фiзичного виховання населення.

Прусик Екатерина, Запорожанов Вадим, Горнер Кароль, Прусик Кристоф. Физическая активность в стиле жизни студентов Академии физического воспитания и спорта в Гданьске. На основе анализа данных, полученных в ходе исследования, установлено, что большинство студентов используют своё свободное время в форме физической активности. Наиболее популярными видами физической активности являются занятия аэробикой и физические упражнения в специальных тренажерных центрах. Установлено, что большая часть респондентов предпочитает активные формы туризма. Наиболее популярными являются пешеходные переходы на местности, езда на велосипедах, зимой на лыжах. Каждый третий из них подчеркнул, что отдаёт предпочтение одной из форм двигательной активности. Установлена преимущественная мотивация физической активности. Это приятное время провождение, желание поправить здоровье, улучшить физические кондиции в сравнении с коллегами. В группе будущих специалистов физического воспитания установлено общее мнение о целесообразности популяризации туризма в современном обществе, как одной из форм физического воспитания населения.

студенты, туризм, физическая активность, мотивация, здоровье, население.

студенти, туризм, ф зична активн сть, мотиваця, здоров'я, населення.

Wprowadzenie.

Czas wolny jest jednym z najbardziej osobistych ele-mentow zycia czlowieka, nalezy wi?c przyj^c zalozenie, ze czlowiek sam decyduje o tym, co uznaje a czego nie za czas wolny [1]. Umiej?tnosc prawidlowego wykorzysta-nia czasu wolnego, jakim dysponuje czlowiek, ma zasad-nicze znaczenie dla jego funkcjonowania w sferze psy-chicznej, biologicznej i spolecznej. Czas wolny m^drze i wlasciwie zorganizowany i wypelniony odpowiednimi zaj?ciami ma pozytywne i podstawowe znaczenie dla roz-woju osobowosci jednostki. Brak czasu wolnego ma silny wplyw i zdecydowanie negatywny wplyw na zdrowie, osiagni?cia osobiste, stosunek do ludzi i swiata, zadowole-nie z siebie i perspektywy na dalsze zycie czlowieka[1].

Rekreacja ruchowa jako pomysl na sp?dzanie czasu wolnego jest idealn^ propozyj na popraw? samopoczucia, zdrowia i sprawnosci fizycznej rodziny polskiej [3, 4]. Aktywnosc ruchowa (fizyczna) w czasie wolnym moze byc spontaniczna (np. marsz) lub odpowiednio zaplanowana pod wzgl?dem obci^zenia [2], przybieraj^c form? treningu zdrowotnego jako aktywnego wypoczynku[8]. Wydaje si?, ze nieskazone naturalne srodowisko jest obecnie najbardziej wartosciowym terenem i miejscem dla rekreacji i wypoczynku [11].

Umiastowska [10] uwaza, ze novum wspolczesnej turystyki to: bogata oferta zaj?c sportowych © Prusik K., Zaporozhanov V., Gorner K., Prusik K., 2009

(rekreacyjnych), preferowanie aktywnej turystyki, planowanie zaj ?c sportowych w czasie wakacji, przewaga aktywnego uczestnictwa nad pasywn^ konsumpj wybieranie miejsc turystycznych, ulatwiaj^cych aktywnosc sportow^. Aktywnosc fizyczna jest bardzo cz?sto l^czona ze zdrowym stylem zycia, profilaktyk^ zapobiegania wielu chorobom, terapi^ stosowan^ w zaburzeniach zdrowia oraz sposobem na radzenie sobie ze stresem [10]. Aktywnosc ruchowa staje si? we wspolczesnym swiecie niezb?dna dla zdrowia i przezycia [7]. Zycie i zdrowie czlowieka jest wartosci^ nadrz?dn^ i niezaprzeczaln^ - jest najcenniejszym bogactwem kazdego spoleczenstwa. Wedlug WHO zdrowie to nie tylko brak choroby czy niepelnosprawnosci, ale stan pelnego fizycznego, psychicznego i spolecznego dobrostanu [9]. w znacznej mierze stan zdrowia, wydolnosci psychicznej i fizycznej oraz wielu innych czynnikow naszego zycia [1]. Aktywnosc fizyczna zwi^zana z wysilkiem fizycznym jest potrzeb^ organizmu, a czlowiek rozumiej^cy potrzeby swego organizmu, a takim jawi si? student Akademii Wychowania Fizycznego i Sportu powinien zatroszczyc si? o to, by nie ulegac degradacji. Aktywnosc fizyczna, jeden z najwazniejszych elementow stylu zycia zwi?kszaj^cych szanse na zdrowie, jest w Polsce powszechnie zaniedbywana - nie tylko u dzieci i mlodziezy, ale i u doroslych [12]. Aktywnosc fizyczna mlodego pokolenia jest znikoma w stosunku

do potrzeb biologicznych rozwijajqcych si? organizmów [6]. Cwiczenia ruchowe przegrywajq z sugestywnym i atrakcyjnym przekazem telewizyjnym i nowinkami komputerowymi. Ruch na swiezym powietrzu wypiera komputer, a to pocilga za sobq szereg szkodliwych skutków, takich jak wady postawy oraz róznorodne objawy nawet chorobowe oraz uzaleznienia. W swiecie udogodnien cywilizacji naukowo - technicznej czlowiek skazany zostaje na istotne ograniczenie ruchowe, zwany hipokinezjq [5].

Orientacja na zdrowie spowodowala zasadnicze zmiany w celach i zastosowaniach srodków kultury fizycznej. Inne jest tez podejscie do tak zwanych rekreacyjnych form sportowania, które coraz cz?sciej sq traktowane nie tylko jako przyjemny sposób sp?dzania wolnego czasu osób zainteresowanych sportem, ale takze jako srodek profilaktyki, podtrzymywania lub podnoszenia kondycji i sprawnosci fizycznej, sluzqcy zdrowiu i dobremu samopoczuciu wspólczesnego czlowieka. Promowanie zdrowia musi si? odbywac w atmosferze osobistego wyboru i spolecznej odpowiedzialnosci. W procesie tym ludzie winni dojrzewac do kontroli nad stanem wlasnego zdrowia, tzn. uswiadamiac sobie zagrozenia, podejmowac decyzje przeciwdzialajqce im oraz dzialac w mysl tych ustalen [12,10].

Duze znaczenie w podejmowaniu uczestnictwa w róznych formach ruchu odgrywajq wplywy srodowisk, w których czlowiek przebywa. Sila ich oddzialywania jest bardzo rózna i zalezy przede wszystkim od wieku oraz miejsca, jakie zajmujq oni w swojej grupie spolecznej. Im mlodsze dziecko tym wi?ksze jest oddzialywanie kr?gu rodzinnego. Wzory dostarczane mu przez najblizszych sq wówczas najsilniejsze. Dziecko chce utozsamiac si? z rodzicami lub rodzenstwem. Przy czym bardzo cz?sto pojawia si? tu równo silnie dzialajqce bodzce pozytywne i negatywne. Im starsze dziecko tym wsród rodziców mniejsze zainteresowanie ich stanem aktywnosci ruchowej. Potwierdzajq to liczne badania, których wynika, ze inspirujqca rola rodzica ogranicza si? do zakupu obuwia i stroju sportowego a czasami jeszcze sprz?tu sportowego. Do rzadkosci nalezq rodzice naklaniajqcy dzieci do zapisania si? na zaj?cia sportowe, a jeszcze mniej liczna jest grupa rodziców sluzqca przykladem wlasnej aktywnosci ruchowej [10].

Dla wielu pracowników motywem podejmowania aktywnosci ruchowej moze byc „krqg zawodowy", który aktywnie sp?dza czas. Przejawia si? to glównie na zachodzie. Pro-zachodnia moda na sporty w gronie kr?gu ludzi pracy niesmialo zaczyna równiez pojawiac si? w naszym spoleczenstwie. W niektórych kr?gach zawodowych do „dobrego tonu" nalezy wspólny udzial w grze w tenisa ziemnego, gra w kr?gle czy inne ekskluzywne sporty (np. golf, jachting itp.) [10].

Motyw podejmowania uczestnictwa w róznych formach aktywnosci ruchowej to problem ponadczasowy. Zmieniajqca si? wokól nas rzeczywistosc od aspektów srodowiskowo - polityczno - ekonomicznego staje si? punktem mechanizmów odpowiedzialnych za podejmowanie decyzji o ruchowej dzialalnosci czlowieka. Czynniki wywolujqce zmiany w funkcjonowaniu mechanizmów zjawisk spolecznych majq takze wplyw

na ksztaltowanie postaw ludzi wobec uczestnictwa w kulturze fizycznej. U dzieci mlodszych biologiczna potrzeba ruch jest jeszcze tak duza, ze po wyjsciu ze szkoly dzieci same szukajq mozliwosci ruchu. Liczy si? tu pomysl. U mlodziezy spontaniczna aktywnosc maleje. W gr? wchodzi rozsqdek i motywacja. Kazde podj?cie ruchu ma swoje uzasadnienie. Cz?sto najwi?kszq zach?tq do tego sq roznorodne trendy mody [2].

Przedmiot i cel badan.

Przedmiot badan stanowi opinia studentow kierunku turystyka i rekreacja Akademii Wychowania Fizyczne-go i Sportu w Gdansku na temat stopnia ich aktywnosci fizycznej. W zwiqzku z powyzszym, nadrz?dnym celem niniejszej pracy jest poznanie rzeczywistego stanu aktywnosci fizycznej mlodziezy akademickiej studiujqcej na Akademii Wychowania Fizycznego i Sportu w Gdansku poprzez prob? okreslenia, w jaki sposob studenci uczelni wyzszej o profilu sportowym, sp?dzajq czas wolny, czy wiqze go z aktywnosciq fizycznq, a w miejscu wypo-czynku z turystykq aktywnq, czy dostrzegajq pozytywny wplyw aktywnosci fizycznej na zdrowie, a takze okresle-nie czynnikow majqcych najwi?kszy wplyw na podejmowanie przez nich aktywnosci fizycznej Pytania badawcze.

W niniejszej pracy za „przedmiot wysitkow badaw-czych¡, przyj?to cztery glowne pytania badawcze: 1 - Czy studenci AWFiS sp?dzajq czas wolny aktywnie? 2 - Czy wiqzq czas wolny w miejscu wypoczynku z turystykq aktywnq? 3 - Czy dostrzegajq pozytywny wplyw aktywnosci fizycznej na zdrowie? 4 - Jakie sq glowne motywy podejmowania przez nich aktywnosci fizycznej?

Metody, techniki i narz^dzia badawcze.

W pracy zastosowano metod? sondazu diag-nostycznego, technikq- przeprowadzeniem ankiety, przy pomocy narz?dzia - kwestionariusza ankiety.

Badania przeprowadzono wsrod 154 studentow, wyzej wymienionej uczelni, ksztalcqcych si? na kierunku turystyka i rekreacja w trybie stacjonarnym i niestacjonarnym (74% kobiet i 26% m?zczyzn, 93% mieszkancy miast, 7% mieszkancy wsi, 60% pracujqcych zawodowo, 6,5% zam?znych), ktorych rodzice w 93% posiadajq wyksztalcenie wyzsze i/ lub srednie.

B adania mialy pilotazo wy charakter, przepro wadzonoj e w 2008 roku. Wsrod metod badawczych wyroznic nalezy: analiz? fachowej literatury, wywiad niestandaryzowany - ankieta, opis statystyczny. Podstawowym narz?dziem badawczym byl specjalnie skonstruowany kwestionariusz ankiety, zawierajqcy 31 pytan bezposrednio odnoszqcych si? do celu glownego badan.

Wyniki badan i ich omowienie.

Ponizej zaprezentowano analiz? wypowiedzi studentow na temat aktywnego sp?dzania czasu wolnego, powiqzania go z turystykq aktywnq w miejscu wypoczynku, wplywu aktywnosci fizycznej na zdrowie, motywow podejmowania aktywnosci fizycznej, a takze ich opinii na temat studiowania na sportowej uczelni. Uzyskany z kwestionariuszy ankiet material empiryczny przedstawiono w tabelach.

Aktywnosc fizyczna a czas wolny.

Dane liczbowe zawarte w tabeli 1. wskazuj q, zgodnie z oczekiwaniami, ze najwi?cej respondentow dysponuje

czasem wolnym podczas swiat i podczas weekendu (48,1%), 24% badanych dysponuje czasem wolnym w dni powszednie, natomiast 12,3 %, twierdzilo, ze tylko w dni powszednie dysponuje czasem wolnym. Najwiçksza popularnoscia w czasie wolnym cieszy siç uprawianie sportu - tak zadeklarowalo 41 % badanych, nastçpnie spotkania z przyjaciolmi (22,1%), ogladanie telewizji (10,4%), podrozowanie (9%). Zdecydowana wiçkszosc respondentow w wolnym czasie podejmuje aktywnosc fizyczna (94,8%) najczçsciej (57,8%) z przyjaciolmi a sa to nastçpujace jej formy: aerobic/fitness (27,3%), plywanie(14,3%), taniec(12,3), jazda na rowerze/ rolkach i silownia- po11% badanych. Ciekawym pozostaje fakt, ze 37% badanych spçdza czas wolny na swiezym powietrzu, a az 63% w domu i obiektach sportowych.

Wypoczynek studentow a turystyka aktywna. Ponad polowa studentow tj. 54,5 % zadeklarowala, ze uprawia turystykç aktywna w wolnym czasie, w okresie ostatnich 12. miesiçcy nie mniej niz 5 razy uprawialo ja prawie 80% badanych.

Z tabeli 2. wynika, ze najwiçcej respondentow (31,2%) preferuje turystykç piesza, 26,6% turystykç rowerowa, turystykç narciarska (24%), Znamiennym jest fakt, ze tylko 5,8% studentow AWFiS w Gdansku, ktorzy w programie studiow realizuja 50 godzin zeglarstwa, tylko 2,6% uprawia turystykç zeglarska. Odleglosc ok. 600 km do najblizszych gor usprawiedliwia niewielki, bo tylko 2% udzial ankietowanych w turystyce gorskiej. 7,8% studentow AWFiS kierunku turystyka i rekreacja nie uprawia zadnego rodzaju turystyki aktywnej.

Wsrod zalet wybieranego przez siebie miejsca wypoczynku na pierwsze miejsce wysuwa siç piçkno krajobrazu, warunki klimatyczne (53,9%), potem obecnosc obiektow sportowych i rekreacyjnych (16,9%) oraz warunki mieszkalne i cena (9,7 % respondentow). Niewielki wplyw na wybor miejsca wypoczynku odgrywa odleglosc (3% ankietowanych). W wybranym przez siebie miejscu wypoczynku studenci najchçtniej spçdzaja czas na aktywnym wypoczynku sportowo- rekreacyjnym (54,5%) oraz na zwiedzaniu ciekawych miejsc kultury (28,6%).

Zdrowie a aktywnosc fizyczna. Wiedzç, jaki wplyw ma AF na zdrowie ludzi zdobywaja studenci podczas przedmiotow: edukacja zdrowotna, zdrowotne podstawy aktywnosci fizycznej, trening zdrowotny w ilosci ok. 90 godzin. Nie dziwi zatem fakt powszechnego uznania tej tezy za prawdziwa przez 96% respondentow. Problematyczne w interpretacji wydaje siç jednak wprowadzanie wiedzy w czyn. Tylko co trzeci student, obojçtnie czy byl to mçzczyzna czy kobieta twierdzi, ze dba o wlasne zdrowie poprzez zdrowe odzywianie, aktywny fizycznie tryb zycia i unikajac nalogow. Tyle samo osob wskazalo tylko jeden czynnik okreslajacy dbalosc o zdrowie- prowadzenie aktywnego trybu zycia, prawie 9% wskazalo tylko zdrowe odzywianie, a 12% unikanie nalogow. Zaskakuje fakt nie dbania o zdrowie przez prawie 8% badanych. Mozna zatem dostrzec zwiazki miçdzy dbaloscia o zdrowie a nalogami. Cieszy fakt, ze 67% kobiet i 63% mçzczyzn nie posiada zadnych nalogow. Znamienne jest natomiast to, ze kobiety i mçzczyzni w podobnym odsetku posiadaja te same nalogi, co bez watpienia jest znakiem „naszych

czasów". Papierosy pali 18 % respondentów, pali papierosy i naduzywa alkohol 10% badanych, narkotyki bierze prawie 3% badanych, natomiast pali, pije i narkotyzuje siç 2% studentów. Dane te powinny stac siç kierunkowskazem dla pedagogów i rodziców, gdyz budza powazne obawy o konsekwencje. Punktem odniesienia dla poprawy stanu nalogów rozprzestrzenionych w grupie przyszlych specjalistów kultury fizycznej moze byc zestawienie ponizsze, mówiace o deklarowanej AF w calym przyszlym zyciu.

Jak wynika z tabeli 3. zdecydowana wiçkszosc respondentów uwaza, ze aktywnosc fizyczna bçdzie im towarzyszyc przez cale zycie, gdyz zamierzaja podejmowac ja dla utrzymania dobrej kondycji i dla zdrowia (82,5%), zawodowo zamierza uprawiac aktywnosc fizyczna 11 % badanych, natomiast 6,5% badanych nie deklaruja podejmowania aktywnosci fizycznej w przyszlosci i jest to niepokoj acy odsetek.

Wiçkszosc badanych (62,3%) uznalo swój stan zdrowia za dobry i bardzo dobry ( 28,6%), za przeciçtny - 7,8%, i zly 1,8%. Wyniki te potwierdza równiez odsetek badanych, którzy wskazali na ograniczenia w podejmowaniu przez nich AF. Tych ograniczen nie posiada 80,5% badanych, uraz jako ograniczenie podaje 8% badanych, chorobç 6%, trwaly uraz i dlugotrwala chorobç 6% studentów. Studenci AWFiS sa wiçc populacja ludzi zdrowych bez ograniczen do uprawiania AF przez cale zycie, nçkanych jednak przez nalogi palenia papierosów i naduzywania alkoholu.

Motywy podejmowania aktywnosci fizycznej przez studentów. Sposób spçdzania wolnego czasu przez badanych, wynika przede wszystkim z ich zainteresowan (89%); te najczçsciej wskazywane to: turystyka (28%), sport i rekreacja (26%) oraz komputery/ Internet (21%). Wybór wiçc drogi ksztalcenia zawodowego przebiega u ankietowanych prawidlowo- interesuja siç tym, co studiuja. Glównym motywem podejmowania przez badanych AF jest przyjemnosc (52%) oraz utrzymanie zdrowia i kondycji (44%)- co potwierdzaja wczesniejsze zestawienia. Jesli chodzi o wplyw rodziny na podejmowana przez badanych AF- moze byc on czynnikiem stymulujacym u dwóch trzecich badanych. Az 26% badanych jest jedyna osoba w rodzinie, która systematycznie uprawia jakas formç aktywnosci fizycznej. Jednak dobór przyjaciól jest kierunkowy, 85% ankietowanych twierdzi, ze posiada grono dwóch i wiçcej osób, z którymi utrzymuje bliskie relacje kolezenskie, cwiczace regularnie. Równiez oferta zajçc sportowo-rekreacyjnych jest przyjemna i chçtnie w nich uczestniczy 57% badanych a kolejnych 40% na niektóre z tych zajçc chodzi z przyjemnoscia a na niektóre z przymusu. Wyniki kolejnego pytania zdaja siç rozstrzygac dlaczego. Otóz istnieje w opinii studentów grupa przedmiotów praktycznych postrzegana jako trudna i dlatego chodzi siç na nie z przymusu. Wsród nich, 4,5% badanych wskazalo na lekka atletykç, 3,3% na gimnastykç, 4% na gry zespolowe, 2% na fitness i kazde inne sportowe. Pomimo to znakomita wiçkszosc (64%) respondentów wiaze swoj a przyszlosc z kultura fizyczna a w szczególnosci z turystyka i rekreacj a. Taka odpowiedz moze dobrze rokowac na perspektywy rozwoju AF przez Polaków w

Tabela 1

Czas wolny deklarowany przez respondentow

Czas wolny Kobiety Mçzczyzni Razem

N % N % N %

podczas swiqt; podczas weekendu 57 50 17 42,5 74 48,1

podczas swiqt; w dni powszednie; podczas weekendu 22 19,3 15 37,5 37 24

w dni powszednie 15 13,2 4 10 19 12,3

podczas swiqt 14 12,3 2 5 16 10,4

brak wolnego czasu 6 5,3 2 5 8 5,2

Ogolem 114 40 154

Respondenci mieli wiçcej niz jeden wybor

Tabela 2

Rodzaje turystyki aktywnej najchçtniej podejmowane przez studentow.

Rodzaje turystyki aktywnej Kobiety Mçzczyzni Razem

N % N % N %

turystyka piesza 38 33,3 10 25 48 31,2

turystyka rowerowa 32 28,1 9 22,5 41 26,6

turystyka narciarska 26 22,8 11 27,5 37 24

turystyka zeglarska 5 4,4 4 10 9 5,8

turystyka jezdziecka 4 3,5 ---- ---- 4 2,6

turystyka gorska 2 1,8 1 2,5 3 2

nie uprawiam zadnego rodzaju turystyki aktywnej 7 6,1 5 12,5 12 7,8

Inne: ---- ---- ---- ---- ---- ----

Ogolem 114 40 154

Tabela 3

Deklaracja uprawiania aktywnosci fizycznej przez caie zycie

Deklaracja uprawiania aktywnosci fizycznej przez cale zycie Kobiety Mçzczyzni Razem

N % N % N %

tak, chcç uprawiac aktywnosc fizycznq dla utrzymania dobrej kondycji i zdrowia 92 80,7 35 87,5 127 82,5

tak, zamierzam uprawiac sport zawodowo 15 13,2 2 5 17 11

nie 7 6,1 3 7,5 10 6,5

Ogolem 114 40 154

odniesieniu do zmiany ich siedzqcego, niezdrowego stylu zycia na styl zycia aktywny.

Wyniki badan pozwalajq na wyciqgni?cie nast?pujqcych wnioskow:

Zdecydowana wi?kszosc studentow sp?dza swoj czas wolny aktywnie (94,8%), a najcz?stszq formq aktywnosci w czasie wolnym wsrod respondentek cieszy si? aerobik/ fitness (36,8%), u respondentow natomiast - silownia (37,5%).

Turystyka aktywna cieszy si? popularnosciq podczas wypoczynku, u ponad polowy badanych (54,5%), a najcz?sciej podejmowana przez studentow jest turystyka piesza (31,2%), turystyka rowerowa (26,6%), a takze narciarska (24%).

Studenci AWFiS dostrzegajq korzystny wplyw aktywnosci fizycznej na zdrowie (96,1%) i choc twierdzq, ze o nie dbajq (92,2%), wi?cej niz co trzeci badany posiada nalogi. Obiecujqco, jednak wyglqda deklarowana przez nich ch?c do podejmowania aktywnosci fizycznej przez cale zycie dla utrzymania dobrej kondycji i dla zdrowia (82,5%).

Glownymi motywami podejmowania aktywnosci fizycznej przez studentow jest czerpana z tego przyjemnosc (51,9%), a takze ch?c utrzymania dobrego zdrowia i kondycji (44,1%). Wplyw na takie zainteresowania badanych ma srodowisko, w ktorym przebywaj q na co dzien (aktywnosc fizyczna wsrod czlonkow rodziny, partnerow i przyjaciol).

Bibliografía

1. Andrzejewski M., Posiadala D.: Czas wolny a formy wypoczynku mieszkanców Gniezna [w:] Czas wolny i rekreacja róznych srodowisk spolecznych w Polsce. Monografie, Podr?czniki, Skrypty nr 74, AWF, Poznan, 1976.

2. Bytniewski M., Huk - Wieliczuk E.: Bariery uczestnictwa studentów turystyki i rekreacji w wykorzystaniu czasu wolnego [w:] Rekreacja, turystyka, kultura. Red. B. Marciszewska. AWFiS, Gdansk, 2004.

3. Josko J., Tyrpie M., Jaskólecki H., Wodniak J., Murawska -Cialowicz E.: Moda na niepalenie a aktywnosc fizyczna [w:] Znaczenie aktywnosci ruchowej dla zdrowia. Red. E. Murawska -Cialowicz, M. Zaton. AWF, Wroclaw, 2005.

4. Kaik - Wozniak A.: Rekreacja ruchowa w rodzinie [w:] Aktywnosc ruchowa ludzi w róznym wieku. Red. D. Umiastowska. Albatros, Szczecin, 2004.

5. Maj B.: Rekreacja ruchowa i turystyka wsród zaj?c czasu wolnego mlodziezy - spoleczne uwarunkowania zjawiska [w:] Rekreacja, turystyka, kultura. Red. B. Marciszewska. AWFiS, Gdansk, 2004.

6. Panczyk W.: Zielona recepta - aktywnosc fizyczna w terenie jako srodek wspomagajqcy rozwój i zdrowie mlodego pokolenia. UKFiT, Zamosc - Warszawa, 1996.

7. Pilch T.: Zasady badan pedagogicznych. Wyd. „ZAK", Warszawa, 1995.

8. Rut J., Kapica R., Rytarowski P.: Aktywna turystyka weekendowa [w:] Turystyka aktywna - turystyka kwalifikowana. Zbiór materialów pokonferencyjnych. Red. T. Lobozewicz, R. Kogut. DrukTur, Warszawa, 1999.

9. Swiatowa Organizacja Zdrowia (WHO) 1996.

10. Umiastowska D.: Aktywnosc ruchowa ludzi w róznym wieku. Albatros, Szczecin, 2004.

11. Wolanska T.: Aktywnosc fizyczna a zdrowie. PTNKF, Warszawa, 1995.

12. Zukowska Z.: Edukacja zdrowotna wobec potrzeb spolecznych [w:] Edukacja zdrowotna - alkohol - sport. Red. W. Wrona - Wolny, M. Wdowik, B. Makowska, B. Jawien. AWF, Kraków, 2002.

Artykul postupil do redakcji 12.11.2009 r.

Prusik Katarzyna Zaporozhanov Vadym Gorner Karol Prusik Krzysztof prusik.hot@home.pl

Вимоги до статей

журнал

ПЕДАГОГ1КА, ПСИХОЛОПЯ ТА МЕДИКО-БЮЛОПЧН! ПРОБЛЕМИ Ф1ЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ I СПОРТУ

СТАТТ1 РЕЦЕНЗУЮТЬСЯ

Текст обсягом 8 i б1льше сторЫок формату А4 украТнською (рос1йською, анггмйською, польською) мовою над-силати електронною поштою в редактор! WORD. Шрифт - Times New Roman 14, поля 20 мм, ор1ентац1я сторЫки

- книжкова, Ытервал 1,5. До статт можна додавати чорно-бт1 граф|чн1 матер1али (окр1м фото) - рисунки , таблица формули та 1н. (шрифт 10). Уникати суцтьного заливання фону у зображеннях.

Стаття мае так роздти:

Анотаи/'f (трьома мовами - укр., рос., англ.). Обсяг кожноТ 500-600 знагав. Додати переклад пр1звища та 1н1ц1ал1в автора(|в) i назви статт на двох шших мовах. Структура анотаци: мета, матер1ал, результат. Ключовi слова: (~ 5-6 сл1в).

Вступ (постановка проблеми у загальному вигляд|; анал1з останшх дослщжень i публ1кац|й, в яких започат-ковано розв'язання даноТ проблеми i на як спираеться автор; видтення невиршених ранше частин загальноТ проблеми, котрим присвячуеться означена стаття).

Зв'язок роботи i3 важливими науковими програмами або практичними завданнями. Мета, завдання роботи, матерiал i методи. (формулювання цтей статт або постановка завдання. Стисло навести - матер1ал i методи дослщження, оргашзац1я дослщження, об'ект i предмет дослщження).

Результати до^дження (виклад основного матер1алу дослщження з повним об^рунтуванням отриманих наукових результатв). Висновки.

Перспективи подальших дослiджень у даному напрямку.

Л^ература (5 i бтьше) у вщповщност до Постанови ВАК УкраТни та нового Держстандарту. Навести: повнютю пр1звище, 1м'я, по-батьков1 автора (|в); контактний e-mail; телефон; поштову адресу.

Редакц1я надшле за вказаною Вами адресою 1 прим. зб|рника.

Тел. (057) 755-73-58; факс: 706-15-60; 61068, м.Харюв-68, а/с 11135, Срмаков Сергш Сидорович. Термшова довщка: моб. тел. 097-910-81-12 (також SMS).

Листування з авторами виключно електронною поштою. Повщомлення про прийняття (або вщхилення) статт1 до друку надсилаеться автору електронною поштою пюля рецензування ТТ членами редколегп. Електронна пошта: sportart@gmail.com Web-сторiнки:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/PPMB/search.html- арх1в статей з 1996р.; http://www.sportsscience.org - головна сторЫка журналу.

http://elibrary.ru - повнотекстов! статп, пошук за П|Б автора i ключовими словами. www.pedagogy.narod.ru - загальна 1нформац1я;

Zasady redagowania materiatow:

- tytul pracy (duzymi literami), - imiq i nazwisko autora (autorow); nazwq instytucji;

- tekst „summary" w jqzykach (ang., ukr., rus) nie mniej 1 strona, powinien zawierac: tytuf pracy, imiq i nazwisko autora (autorow), krotkq tresc artykufu, sfowa kluczowe;

- struktura artykufu powinna zawierac nastqpujqce czqsci: wstqp, analiza ostatnich badan i publikacji, cel pracy, zadania lub pytania badawcze, metody badan, omowienie wynikow, dyskusja, wnioski, pismiennictwo;

- >8 stron tekstu formaty A4 (j^zyk - ukrainski, angielski albo polski),fqcznie z pismiennictwem (>5), tabele albo ryciny;

- format WINDOWS/WORD; Times New Roman, 14 pt, odstqpy miqdzy wierszami 1,5; margines 2.

Materiaty, niespetniaj^ce wymagan, nie b^d^ drukowane.

tel.: (057) 755-73-58; 706-21-03; 70-72-289; fax: 706-15-60. mob.: 097-910-81-12.

e-mail: sportart@gmail.com

web.:

http://www.sportsscience.org

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/PPMB/search.html www.pedagogy.narod.ru

PEDAGOGICS, PSYCHOLOGY, MEDICAL-BIOLOGICAL PROBLEMS OF PHYSICAL TRAINING AND SPORTS

Scientific journal 2009, №12

Founders:

Kharkov regional branch of national Olympic committee of Ukraine; Kharkov state academy of design and arts.

Editor-in-chief: Yermakov S.S.

Editorial college:

Bizin V.P., Kremenchug, Ukraine. Boychenko S.D., Minsk, Byelorussia. Dmitriev S.V., Lower Novgorod, Russia. Druz V.A., Kharkov, Ukraine. Kamaev O.I., Kharkov, Ukraine. Klimenko A.I., Kharkov, Ukraine. Korobeynikov G.V., Kiev, Ukraine. Nosko N.A., Chernigov, Ukraine. Sak N.M., Kharkov, Ukraine. Tkachuk V.G., Kiev, Ukraine. Yagello V., Gdans'k, Poland.

Journal is ratified the Higher attestation commission of Ukraine: (pedagogical sciences, physical education and sport) Decision of Presidium 1-05/3 from 08.07.2009.

Journal is reflected in databases: IndexCopernicus

http://journals.indexcopernicus.com; National library of Ukraine named after V.I.Vernadskiy

http://www.nbuv. gov. ua/portal/Soc_ Gum/Phvsts/index.html

Journal registered ISSN International Centre (Paris, France): ISSN 1818-9210 (Online), 1818-9172 (Print)

URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_ Gum/PPMB/search.html

Certificate to registration: KB 15370-3942nP 06.07.2009.

Frequency - 1 number in a month.

Address of editorial office: Ukraine, 61068, Kharkov-68, Box 11135. Tel. (057) 755-73-58; fax: 706-15-60; http://www.sportsscience.org/ e-mail: sportart@gmail.com

© Kharkov regional branch of national olympic committee of Ukraine, 2009 © Kharkov state academy of design and arts, 2009 © S.S.Yermakov, 2009

CONTENTS

Areshina U.B. Maintenance of the programs of home rehabilitation for the children of 4 - 7 years old, patients

on a recurrent bronchitis.............................................................4

Baka R. The structure and criteria of physical preparation of students to the course of three years' long studiers in the college.......8

Bilokopitova G.A., Dyachuk A.M. Projecting the abilities to manifestation the according to the data of finger

dermatogliphics in callisthenic.....................................................12

Belyaeva P.V. Integrated overall system of an estimation

of effect of exercises by aerobics on an organism of students......15

Boichuk I.D. Scientific-theoretical fundamentals of

professional training of the future experts in college.................18

Vasil'eva S.A. Fundamentals of organization of scientific exploratory activity of pupils in a general educational educational institution.....22

Visitey N.N., Kachurovs'kiy D.O. Sport of high performance and its social and cultural mission in the new circumstances

of society development.............................................................27

Vykhliaev Y.N. Methods of using of technical means in

realization healthy lessons for blind pupils in athletics hall............32

Volkov V.L. Features of creation of frame of physical preparation of the students of a female on the initial stage of training in

higher educational institutions of various locales of Ukraine......35

Volkov V.L. The technology of planning selective sizes of exercise stresses, directional on development of physical abilities of the

students of a female of a pedagogical speciality............................39

Gavrulyk A.P. Features of "O'clock of physical culture" in the groups of the prolonged day taking into account the

dynamics capacity students of junior school age......................44

Gorshova I.V., Furman Y.M. The adaptation of adults to the unfavourable meteorological situations with the help of using physical loads with different directions........................48

Elbrekht O.M. The importance of pedagogical knowledge for future specialists professional training at institution of higher education....................................................................51

Yermolayeva T.N. The history of origin and the tendency

of development of softball.........................................................55

Iefimenko P.B., Kanishcheva O.P. Introduction of innovative technologies in the educational process of discipline «Massage» at training of specialists of a physical rehabilitation..................58

Yefimova V.M., Georgiadi A.A. Health Promotion's

component of professional training of future specialists...........61

Efremenko A. Effects of the isolated influence means of training directed on stirring up «sharp» hypoxias stimulus reactions in recovery in modern pentathlon................65

Zhukotynsky K.K. The making formings of students'

physical culture in out-of-school educational establishments..... 70

Kanishcheva O.P. Monitoring of the state of health of students with the different level of physical preparedness......................73

Kasianenko O.G. Map of cultural features and premises of rise of Olympic plays in ancient Greece .........................................77

Kizim M.V. Multicultural preparation of teachers in the system of post-diploma pedagogical education (in-plant training).............80

Klopov R.V. Information technologies in USA higher education.......................................................................84

Kozhevnikova L.K., Beregna T.I., Misenko V.V. Psychological education of girls-boxers..............................87

Kozlova O.K. Categories of competitions and their rating description in the conditions

of professionalization of track-and-field........................................................................................................90

Koriagin V.M., Blavt O.Z., Tsiovh L.M. Students hydrophobia, which are stated swimming, and

the methods of it overcoming.......................................................................................................................95

Kotelevsky V.I. Complex physical rehabilitation of vertebral-visceral syndroms lower thoracic and upper

lumbar departments of a vertebral column.................................................................................................100

Kravchuk T.M., Sanzharova N.M. The contents and forms of music-rhythmic preparing of the future

teachers of physical culture........................................................................................................................103

Kriventsova I.V. The means of fencing in physical education of pedagogical universities students..............106

Kurtova G.U. The model of future physical training teachers biomechanical knowledge forming..................110

Lavrent'ev A.N. Forming of functional preparedness of workers of operative subsections of law

enforcement authorities of Ukraine............................................................................................................113

Lazurenko S.I., Kucherenko N.M. Forming psychomotoric's capabilities for students in the playing types

of sport.......................................................................................................................................................117

Malyar E.I., Budnyy V.E. Professional-applied physical preparation of students in the system of higher

vocational education..................................................................................................................................120

Mikhalyuk E.L., Syvolap V.V., Tkalich I.V., Chechel N.M. Central hemodynamics, variability,

cardiac rhythm and physical capacity for the sportsmen of high class, developing physical qualities

of quickness and force...............................................................................................................................123

Nesterova T.V., Shevchuk I.A. Preconditions of techniques optimization of subject's throws and catching

taking into account the interfaced development of flexibility of humeral joints in rhythmic gymnastics..............126

Nikiforova S. A. The using of training technologies in the preparation of physical training teachersa...........130

Ognystyy A.V., Biryukov A.V. Student sport in the conditions of Bologna declaration is problems

and prospects............................................................................................................................................132

Odnoletok T. V. The personal method of approach in preparing the teachers of physical education

during the teaching practice.......................................................................................................................136

Omelyanenko V.G. Forming of health of saving competence of future teacher of physical culture...............139

Pavlenko I.O. Historical experience of complex planning of sports and scientific activity..............................143

Pryimakov A.A., Shegolkov A.N., Jaszczanin Jan, Pryimakov E.A. Integrated evaluation methods

predisposition neuromuscular system of the athletes to loads of various nature.......................................148

Rovniy A.S., Golenkova Y.V. The study to efficiency of the self-regulation use in management psychic

function in practical activity of the teachers of the physical culture............................................................153

Riabchenko V.G. State and interaction of somatic and movable development of girls at the age of 7 to 8...........157

Ryadinskaya I.A., Sanzharov V.A. Summer teaching practice as a means of training future teachers

of physical culture to health-improving work with pupils (50-70-ies of XX century)...................................160

Saenko V.G., Teplyi V.M. Parity of volumes of training loadings in preparation young taekwondo athletes..........163

Sidorova T.V. An estimation of physical preparedness of students is 1-2 years...........................................166

Sinigovets V.I. The use of information technologies in physical education of children, teenagers

and student young people with violations of carriage................................................................................169

Sycov S.A. Physical activity as a factor of health strengthening and increasing workability of studentsi..........173

Skavronskiy O.P. Effect of the different contents of physical preparation on parameters of a physical

condition of pupils of military liceum...........................................................................................................176

Skiba O.O. Physiological mechanisms of perfection of aerobic and anaerobic productivity organisms

of ski-racers................................................................................................................................................180

Stepanenko V.M. The peculiarities of formation effective execution of protective tactical actions

of the young's footballers 14 years old.......................................................................................................183

Tkachov S.I. Ideals and ways of education of citizen in the context of the European idea:

historical pedagogical aspect.....................................................................................................................187

Khoroshukha M.F. A sense of psycho-physiological selection in the system of complex selection

of young sportsmen aged 13-16, which are specializing in the acyclical kinds of sport.............................190

Shapran O.I., Shapran Y.P. Project and training technologies: essence, types and experience

of their usage in the higher school ............................................................................................................193

Jagiello W., Wolowicz Ja. Body composition in junior Polish representatives in judo...................................196

Yadviga Yu.P., Korobeinikov G.V., Petrov G.S., Koval' S.B., Dudnik O.K. Influence of motive activity on the psychological emotional consisting of students of institute of higher of economic specialities

of modern terms of teaching......................................................................................................................202

Boloban W., Skowron Ja., Tereszczenko I., Zdzieszynski A. Analysis of factors of the stable landings

at dismounts from gymnastic shells and supporting jumps........................................................................205

Boraczynski T., Zaporozhanov V.A. Structure of kinesthetic differentiation in selected joints in soccer

players (pedagogic aspects)......................................................................................................................221

Giovanis V. Systematics and correction of skiing technique errors in beginners based

on biomechanical analysis...............................................................................................................................226

Prusik K., Zaporozhanov V., Gorner K., Prusik K. A status of physical activity life style academy

students physical education and sport in Gdansk......................................................................................229

ИНФОРМАЦИОННОЕ СООБЩЕНИЕ

Белгородский государственный технологический университет им. В.Г.Шухова, Сибирский государственный аэрокосмический университет имени акад.М.Ф.Решетнева, Харьковская государственная академия физической культуры, Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьковский национальный технический университет сельского хозяйства имени П.Василенко, Харьковская государственная академия дизайна и искусств имеют честь пригласить представителей Вашей организации к участию в конференциях:

ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ СПОРТИВНЫХ ИГР И ЕДИНОБОРСТВ В ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ.

VI международная научная конференция (2 февраля 2010 года, г.Харьков, ХНТУСХим. П.Василенко; статьи и тезисы - до 15.01.10)

ФИЗИЧЕСКОЕ ВОСПИТАНИЕ И СПОРТ В ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ.

VI международная научная конференция (20 апреля 2009 года, г.Белгород, БГТУ им.В.Г.Шухова, статьи и тезисы - до 02.04.10)

Материалы направлять по e-mail: konf09@bk.ru с пометкой «на конференцию» и указать дату конференции. Начало работы конференции в 14:00. По итогам каждой конференции планируется издать два номера журнала «Физическое воспитание студентов» и один сборник тезисов.

ТРЕБОВАНИЯ К СТАТЬЯМ. Журнал «ФИЗИЧЕСКОЕ ВОСПИТАНИЕ СТУДЕНТОВ»

(предыдущее название: «Физическое воспитание творческих специальностей») Журнал утвержден ВАК Украины: (физическое воспитание и спорт). Журнал также включен в список изданий Министерства науки и высшей школы Польши. (http://www.nauka.gov.pl ). Журнал размещен в электронных базах данных:

• Портал научной периодики Украины. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/PhVSTS/index.html (представлено около 1000 научных изданий).

• База журналов Index Copernicus. http://journals.indexcopernicus.com/search_journal.php (представлено несколько тысяч научных журналов).

• База журналов российской электронной библиотеки. http://elibrary.ru (представлено более 25 тысяч научных журналов в т.ч. 24 - по физическому воспитанию и спорту).

• Центральная библиотека по физической культуре и спорту http://lib.sportedu.ru/books/xxpi

Текст объемом 8 и более страниц формата А4 на русском, английском языке переслать по электронной почте в редакторе WORD. Шрифт - Times New Roman 14, поля 20 мм, ориентация страницы - книжная, интервал 1,5. В статью можно включать черно-белые графические материалы - рисунки, таблицы и др. (кроме фото). Избегать сплошного заливания фона в изображениях. Диаграммы, рисунки, формулы, схемы выполнять встроенными в WORD редакторами или в Exel (шрифт 10). Структура статьи: НАЗВАНИЕ СТАТЬИ. ФИО автора (ов). Не более 3-х. Полное название организации.

Аннотации на 3-х языках (рус., укр., англ.). Объем каждой аннотации - 500-600 знаков. Привести перевод ФИО автора(ов) и названия статьи на украинском и английском языке. Структура аннотации: цель, материал, результат. Для авторов из России перевод на укр. яз. выполняет редакция.

Ключевые слова на 3-х языках: (~ 1-2 строки слов. Не употреблять словосочетания).

Введение (постановка проблемы; анализ последних исследований и публикаций по теме исследования; выделение нерешенных прежде частей проблемы, которым посвящается данная статья). Связь работы с важными научными программами или практическими задачами. Цель, задача работы, материал и методы.

Результаты исследования (изложение основного материала исследования с полным обоснованием полученных научных результатов). Выводы .

Перспективы дальнейших исследований в данном направлении. Литература (5 и более) по Госстандарту и требованиям ВАК.

В конце статьи привести: полностью фамилия, имя, отчество автора (ов); контактный e-mail; телефон; почтовый адрес. Переписка с авторами исключительно по электронной почте. Сообщение о принятии (или отклонение) статьи в печать присылается автору по электронной почте после рецензирования ее членами редколлегии.

ТРЕБОВАНИЯ К СТАТЬЯМ в сборник тезисов конференции: текст (на одном из языков - укр., рус., англ., пол.) объемом 4 и более страниц формата А4 присылать по электронной почте в редакторе WORD. Шрифт -Times New Roman 14, поля 20 мм, ориентация страницы - книжная, интервал 1,5. СТРУКТУРА СТАТЬИ: название статьи, полные ФИО автора (ов), звания, полное название вуза, текст.

В случае положительного решения о принятии статьи (тезисов) автору высылаются реквизиты на оплату. Уточнения, запись на выступления с докладом за неделю до начала работы конференции, тел. (057) 755-73-58 или konf09@bk.ru. На конференцию в г.Белгород будет организован выезд из Харькова в день начала работы конференции в 7:00 с ж.д.вокзала. Стоимость проезда электричкой 5грн. При себе иметь украинский паспорт. Подробнее по тел. (057) 336-89-60 - Зайцев Вячеслав Петрович.

Редакция пришлет на указанный Вами адрес 1 экз. издания. http://www.sportsscience.org

ОРГКОМИТЕТ

ЖУРНАЛ

ФИЗИЧЕСКОЕ ВОСПИТАНИЕ СТУДЕНТОВ (предыдущее название «Физическое воспитание студентов творческих специальностей»)

Журнал утвержден ВАК Украины: (физическое воспитание и спорт) Постановление Президиума №1-05/3 от 08.07.2009г.

Издание включено в список журналов Министерства науки и высшей школы Польши (MNiSW-DPN-105-1007-2/ AW/09, KOMUNIKAT Nr 8 z dnia 31 marca 2009; 13.05.2009. http://www.nauka.gov.pl). Журнал отражается в базах данных:

- Портал научных изданий Национальной библиотеки Украины имени В.И.Вернадского:

http: //www. nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Phvsts/index.html

- Российская электронная библиотека:

http://elibrary.ru.

- Библиотека Российского государственного университета физической культуры, спорта и туризма:

http://lib.sportedu.ru/books/xxpi

- Центр инновационных спортивных технологий Москомспорта:

http://www.bmsi.ru/source/f232ab82-72ba-40d5-a59b-9bdf6003451d

- Index Copernicus:

http://journals.indexcopernicus.com/search_journal.php

ТРЕБОВАНИЯ К СТАТЬЯМ

СТАТЬИ РЕЦЕНЗИРУЮТСЯ

Текст объемом 8 и более страниц формата А4 на русском, английском языке переслать по электронной почте в редакторе WORD. Шрифт - Times New Roman 14, поля 20 мм, ориентация страницы - книжная, интервал 1,5. В статью можно включать черно-белые графические материалы - рисунки, таблицы и др. (кроме фото). Избегать сплошного заливания фона в изображениях. Диаграммы, рисунки, формулы, схемы выполнять встроенными в WORD редакторами или в Exel (шрифт 10).

СТРУКТУРА СТАТЬИ:

Аннотации (на 3-х языках - рус., укр., англ.). Объем каждой аннотации - 500-600 знаков. Привести перевод фамилии автора(ов) и названия статьи на два других языка. Для иностранных авторов аннотацию на украинском языке выполняет редакция. Структура аннотации: цель, материал, результат. Ключевые слова: 5-6 слов.

Введение (постановка проблемы в общем виде; анализ последних исследований и публикаций, в которых начато решение данной проблемы и на которые опирается автор; выделение нерешенных прежде частей общей проблемы, которым посвящается статья).

Связь работы с важными научными программами или практическими задачами.

Цель, задачи работы, материал и методы. (формулирование целей статьи или постановка задачи. Автор также может включать: материал и исследовательский приемы, организация исследования; объект и предмет исследования).

Результаты исследования (изложение основного материала исследования с полным обоснованием полученных научных результатов). Выводы.

Перспективы дальнейших исследований в данном направлении. Литература (5 и более - оформление по действующему ГОСТу).

Указать: почтовый адрес для пересылки издания; телефон; полностью ФИО автора(ов), e-mail.

Редакция вышлет на указанный Вами адрес 1 экз. журнала. Тел. (057) 755-73-58; факс: 706-15-60; 61068, г.Харьков-68, а/я 11135, Ермаков Сергей Сидорович. Срочная справка: моб. тел. 097-910-81-12.

Переписка с авторами по электронной почте. Сообщение о принятии (или отклонении) статьи в печать высылается автору по электронной почте после рецензирования ее членами редколлегии. Справки: e-mail: sportart@gmail.com http://www.sportsscience.org/

НАУКОВЕ ВИДАННЯ

Педагогша, психолопя та медико-бшлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту //науковий журнал. - Харыв, ХОВНОКУ-ХДАДМ, 2009. - №12. - 238 с.

Свщоцтво про внесення до держ. реестру суб'екта видав.справи ДК №860 ввд 20.03.2002р. Обкладинка - Д.В. Русланов.

Оригшал-макет шдготовлено в редакцшно-видавничому вщдт ХДАДМ: Мастерова Ю.Р. Техшчний редактор: Гросу Ю. Шдп. до друку 14.12.2009 р. Формат 60x84/8. Пашр: офсетний. Друк: ризограф1чний. Ум. друк. арк. 15.00. Тираж 100 прим. ХДАДМ, Харювська державна академ1я дизайну i мистецтв 61002, Харюв-2, вул. Червонопрапорна, 8.

Надруковано у типографи ХДАДМ 61002, Харюв-2, вул. Червонопрапорна, 8.