CC BY
21
9. Strickland DK, Ashcom JD, Williams S et al. Sequence identity between the alpha 2-macroglobulin receptor and low density lipoprotein receptor-related protein suggests that this molecule is a multifunctional receptor. J Biol Chem, 1990;265:17401-4.
10. Goulas T, Garcia-Ferrer I, Marrero A, Marino-Puertas L, Duquerroy S, Gomis-Rüth FX. Structural and functional insight into pan-endopeptidase inhibition by
a2-macroglobulins.Biol Chem, 2017(2); Available from: j/bchm.just-accepted/hsz-2016-0329/hsz-2016-0329.xml. doi: 10.1515/hsz-2016-0329.
11. Castaldi PG, Cho MH, Litonjua AA, et al. The association of genome-wide significant spirometric loci with COPD susceptibility. Am J Respir. Cell Mol Biol, 2011;45:1147-53.
♦
33 l.l]-07:616-005.3-08:616-008.852
ОСОБЛИВОСТ1 ТР0МБ0ЦИТАРН01 ЛАНКИ ГЕМОСТАЗУ У ХВОРИХ 3 ХРОН1ЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕН1В У СПОЛУЧЕНН1 3 Г1ПЕРТОН1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ
ДЗ «Дшпропетровська медична академгя МОЗ Украти» кафедра професшних хвороб та клМчно! iмунологи (зав. — к. мед.н., доц. К.Ю. Гашинова) вул. Ближня, 31, Дшпро, 49102, У крата
КЗ «Дшпропетровська мкъка багатопрофшьна клМчна лжарня № 4»ДОР»
вгддшення клтгко-лабораторног д1агпостики
(зав. — JI.I. Карпенко)
вул. Ближня, 31, Дшпро, У крата, 49102
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Department of occupational diseases and clinical immunology Blizhnya str., 31, Dnipro, 49102, Ukraine
PI «Dnepropetrovsk City Multiprofile Clinical Hospital N4» DRS» Department of clinical laboratory diagnostics Blizhnya str., 31, Dnipro, 49102, Ukraine
IGiiOHOBi слова: хрошчне обструктивне захворювання легешв, гтертошчна хвороба, актившсть mpoM6oifumie, ендотелш
Key words: chronic obstructive pulmonary disease, hypertension, thrombocytic activity, endothelium
Реферат. Особенности тромбоцнтарного звена гемостаза у больных с хроническим обструктивным заболеванием легких (ХОЗЛ) в сочетании с гипертонической болезнью (ГБ). Коваленко Е.Н., Родионова В.В., Воронина Н.А. Целью работы было исследование и сравнение активности тромбоцитарного звена гемостаза у больных с ГБ и коморбидных больных с ХОЗЛ в сочетании с ГБ при стабильном течении заболеваний на фоне базисной терапии. Обследовано 53 пациента, из которых 21 имел коморбидность ХОЗЛ и ГБ, 22 - ГБ и 10 - практически здорових лиц соответствующего возраста. Проводилось определение показателей артериального давления, антропометрия, спирометрия с постбронходилятационным тестом. Функциональная активность тромбоцитов (tr) исследовалась с использованием турбидометрического метода путем
УДК 616.24-007-272-036.1:616.12-008.
О.М. Коваленко *, B.B. PodioHoea , Н.О. Ворошна
опеделения количества, степени адгезии, спонтанной агрегации тромбоцитов, а также степени, скорости агрегации tr и активности фактора Вшлебрандта при стимулированной аденозиндифосфатом (АДФ), коллагеном и тромбином агрегации tr. Выявлено повышение функциональной активности tr у пациентов как при ГБ, так и при сочетании ХОЗЛ и ГБ. При коморбидности тромбоцитарная активность более выражена, что свидетельствует о дополнительном повреждении сосудистого эндотелия и повышении риска тромбо-тических и атеротромботических осложнений.
Abstract. Features of thrombocytic element of homeostasis in patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD) concomitant with hypertension (H). Kovalenko O.M., Rodionova V,V., Voronina N.O. The aim of
the work was to study and compare the activity of thrombocytic element of hemostasis in patients with H and comorbid patients with COPD in combination with hypertension (H) in the stable course of diseases on the background of baseline therapy. A total of 53 patients were examined, of whom 21 had comorbidity of COPD and H, 22 had H and 10 almost healthy persons of the corresponding age. Indicators of blood pressure, anthropometry, spirometry with post-bronchodilation test were determined. The functional activity of thrombocytes (tr) was studied using the turbidometric method by specifying the amount, degree of adhesion, spontaneous aggregation of thrombocytes and the degree, rate of aggregation of tr and the activity of Willebrand factor in stimulation of adenosine diphosphate (ADP), collagen and tr aggregation thrombin. An increase in the functional activity of tr in patients with both H and in combination of COPD and H was revealed. With comorbidity, thrombocytic activity is more pronounced, indicating additional damage to vascular endothelium and an increased risk of thrombotic and atherothrombotic complications.
Протягом остантх десятир1ч у багатьох кра!-нах свиу, особливо з високим та середтм pi впсм еконолпчного розвитку, вщзначаеться теиденщя до зростання тривалосп життя. На uii цих змш мае Miene збшыиення розповсюдженост хрошч-Hoi коморбвдно! та iюлiMopoi.uroY патологи [11]. Серцево-судинна патолопя, як i в попередш десятир1ччя, залишаеться найпоширенпиою серед хрошчпих захворювань та в структур! летальносп [6]. У свою чергу, вагомий внесок у структуру хрошчпоТ захворюваносп серед населения середньо! та старшоТ висово! категори додае ресшраторна патолопя, а саме - хротчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). За даними ВООЗ, на 2015 р. смертшсть ввд ХОЗЛ посша 4 иозицио, а на 2020 р. прогнозуеться трете Miene серед yeix причин смерп в крашах з високим та середшм pi впсм доход iß [6]. За результатами ешдемюлопчних доелвджень, роз-повсюджешсть ХОЗЛ у евт становить щонай-менше 4-6% дорослого населения. Враховуючи тривалий малосимптомний nepe6ir у 50% па-üiemiß з ХОЗЛ, 1стинна частота niei патологи в популяци е бшыиою [1]. ХОЗЛ е важливою складовою хрошчпоТ патологи в структур! про-фесшних захворювань бропхолсгспсвоТ системи, яю, за даними Басанець A.B., Кущцева Ю.1. (2015 р.), становлять близько 70% вщ yeix професшних хвороб, що рееструються у свт. ХОЗЛ переважно .иагпосгуегься у ßini старше 40 роюв та мае високий шдекс коморбщностг При вивченш даних мстаапалпу 29 дослщжень, опублшованих за 35 роюв (з 1 с i ч i г я 1980 по 30 квиты 2015 р.), у nanieiniß з ХОЗЛ зростае розповсюджешсть серцево-судиино! патологи в бшьшому ступеш, 1пж у популяцй без ХОЗЛ,
зокрема у 2-5 раз1в зростае в1ропдшсть вияв-леиня IXC, ссрпсвоТ apniMii, серцево! ие-ioc rai iroc i i, захворювань малого кола кровооб1гу та периферичних артерш. I loiiinpcnicib вище-названих захворювань у хворих на ХОЗЛ зростае при паявпос п артер1ально1 гшертензи (особливо в rpyni oci6 50-59 роюв) [9].
Наявшсть ХОЗЛ розглядаеться як важливий додатковий фактор до класичних фактор1в ризику ссрпсво-судиппо! патологи. Так, вщомо, що у хворих на ХОЗЛ piBCiib ресшраторних иорушень, i в першу чергу, зниження показника ОФВь е незалежним фактором, що впливае не тшьки на збшыиення фатальних витоюв при загостренш ХОЗЛ, але й на тдвищення ризику ссрпсво-судиппо! смертност1 [5, 7]. Майже 50% фатальних випадкдв у naniemiB з ХОЗЛ зумов-лено гострими серцево-судинними катастрофами, а не ресшраторними ускладненнями [6].
В основ1 патоморфолопчних змш при розвитку к а р д i о в а с к у л я р п и х та цереброваскулярних захворювань е атеросклеротичн1 та атеротром-ботичш iMiiiH судии. Згщно з поняттям серцево-судинного континуума, ендотел1альна дисфунк-1пя е безумовною тригерною ланкою розвитку та nporpecii атеросклерозу та тдвищення тромбо-генного погсшпалу. Пошкодження спдотслпо викликають таю добре в i до Mi чииники, як артер1альиа ппертенз1я, пашння, дисл1ивдем1я, цукровий .иабег та шсулшорезистентшсть, а також иевш ирозапальш чииники [6, 8]. Наявшсть ХОЗЛ зумовлюе додатков1 змши цитоюиового балансу в 6iK переваги прозапаль-иих, персистуючого тдвищення акгивпосп клпинних та гуморальних фактор1в заиалення, яю, в свою чергу, впливають на стан судинного
17/ Том XXII/ 3 ч. 1
29
спдотслпо та актившсть тромбоципв та коагуля-цшних биклв.
Мета дослвдження - дослщження та nopiB-няння активное^ тромбоцитарно! ланки гемостазу у хворих з ГХ та коморбщних хворих на X03J1 в иоеднанш з ГХ при стабшьному nepe6iry захворювань на uii базисно! терапи.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Обстежено 53 пащенти, з них до I групи увшшов 21 хворий на X03J1, з яких 18 мали середнш стаж роботи в умовах впливу шквд-ливих фактор ¡в виробництва (17,2±3,84 р.) та тдтверджений д1агноз професшного захворю-вання - X03J1, а 3 хворих мали вплив агресивних полютаппв в анамнез!, але професшна етюлопя процесу не була шдтверджена. Зпдно з GOLD 2016, II ступшь бронхообструкци (ОФВ1<80 та >50% при ОФВ!/ФЖЕЛ<0,70) мали 18 хворих, III ступшь (ОФВ!<50 та >30% при ОФВ!/ФЖЕЛ<0,70) - 6 хворих, IV ступшь (ОФВ!<30% при ОФВ!/ФЖЕЛ<0,70) - 3 хворих, у Bcix хворих I гр. ХОЗЛ було сполучене з ГХ I i II стади. До II групи увшшло 22 хворих на rinep-гошчпу хворобу I—II ст. Трупу контролю (К гр.) склали 10 практично здорових oci6 (55,3±2,34 року). Середнш вк в I гр. становив 54,7±1,25 року, в II гр. - 57,36±4,82 року. Середнш шдекс маси тша в I гр. був 27,41±0,96 кг/м2, в Игр. -29,8±1,38 кг/м2, в К гр. - 26,12±1,76 кг/м2. Середнш показник зниження ОФВ1 вщ надежного для пащештв I основно! групи становив 51,87±3,22%. Зпдно з модифшованою шкалою SCORE (прийнята для Украши, як для краши з високим р1внем серцево-судинно! патологи), XBopi як I, так i II групи належали до пашеппв 3 високим та дуже високим серцево-судинним ризиком.
Дослщження проводилося на uii застосування пащентами обох основних груп стандартно! базисно! Tepanii ХОЗЛ зпдно з Наказом МОЗ Украши № 555 вщ 27.06.2013 р. (шгаляцшш Ь2-агон1сти та холшолпики тривало! та коротко! ди, ппаляшйш глюкокортикостерощи), ГХ - зпдно з Клппчпими рекомендащями з артер1ально! rinep-тенз1! Свропейського товариства гшертензи (ESH) та Свропейського товариства кардюлопв (ESC) 2013 року (шпбггори АПФ, inrioiiopn pcucmopiB до ангютензину II, сслскгив1П Ы-бетаблокатори). На перюд дослщження ХОЗЛ та ГХ мали стабшьний nepe6ir протягом останшх 2 мicnuiв. 3 дослщження були виключс1П пащенти, яю перенесли rocrpi ссрцсво-судишп no.iii в анамнез! (¡пфаркг м1окарда, ¡псулы, транзиторну
ппс1\пчпу атаку), з паяв1псп0 цукрового ,:иабсгу, онколопчно! патологи, мали перенесене протягом останнього року оперативне втручання. Будь-яю антиагреганти не використовувалися щонайменше 2 тижш до початку дослщження.
Вам патентам проводилися: вим1рювання артер1ального тиску, ЧСС, антропометрк, С1про-метр1я з постбронходилятацшним тестом (ОФВь стввщношення ОФВ1/ФЖЕЛ), дослвдження ад-гезивно-агрегащйно! акгивпосп тромбоципв з визначенням кшькост1 тромбоцита (й-), ступеня адгез1!, спонтанно! агрегаци, стимульовано! АДФ (2,0мкМ), колагеном (2,0мкМ) та тромбшом (2,0мкМ) агрегаци тромбоципв за допомогою турбадометричного методу (анашзатор агрегащ! 2110 «Солар»), статистична обробка даних з визначенням ссрсдшх показниюв, мс,:иапи, кри-тер1!в Манна-^Ути при достов1рносп на р1вн1 р<0,05 (програма 8ТАТ18Т1СА 6.1).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБТОВОРЕННЯ
При дослщженн1 спонтанно! акгивпос п тромбоципв (табл. 1) виявлено, що спонтанна агрега-1пя 1г суттево не ввдр1зняеться у вах групах обстежених пащент1в: I гр. - 2,2 [1,7-2,7]%, II гр.
- 2,45 [1,3-4,0]%, К гр. - 2,0 [1,8-2,1]%. Що сто-суеться адгезивно! активпос п 1г, то вона суттево тдвищена в гру!П пашеппв з ХОЗЛ та ГХ (I гр.)
- 39,25 [36,0-52,0]% пор1вняно з пащентами групи з ГХ (II гр.) - 34,0 [26,0-40,0]% та групою практично здорових (К гр.) - 32,0 [23,0-36,0]%, причому кшьюсть 1г у хворих I гр. (260,0 [235-295]х109) достов1рно перевищуе аналопчний показник як у II гр. (217,5 [210-270]х109/л), так 1 в К гр. (213,5 [198,0-238,0]х109/л). Адгезк е першим етапом судинно-тромбоцитарно! ланки гемостазу, актившсть яко! безпосередньо по-в'язана !з пошкодженням судинного ендотелто та впливом субспдо гапальпих структур, у першу чергу колагенових волокон, на рецепторний апарат плазматичних мембран 1г. Адгезк 1г зумовлена активац1ею тромбоцитарних гл1коиро-тешових рецептор1в класу 1а/Па при безпо-середньому контакт! з колагеном та при контакт! рецептор!в й- класу 1Ь з колагеном, що опо-середкований фактором Вшлебрандта, останнш вившьнюеться з ушкодженого ендотел!ю, над-ходить з плазми, секретуеться тромбоцитами [4, 3]. Збшыиення кшькост! 1г у коморбвдних хворих I гр. пор!вняно з иоказником у II та К групах свщчить про додаткове пщвищення тром-богенного потенщалу.
У процес! адгези 1г активуються ! встуиають у фазу агрегаци шд впливом активних речовин, що
секретуються як активованими 1г, так \ надходять п субспдотапальпого шару пошкодженого ен-дотелш та плазми. Стимульована актившсть 1г була дослщжена за допомогою натуральних агошспв агрсгаим - АДФ, колагену та тромбшу (вел шдуктори в концентрацй 2,0 мкМ та висту-пали як потужш активатори агрегацн) [4]. Пщ час дослщження виявлено (табл. 2), що в I та II трупах хворих ступшь агрегацн 1г, стимульовано! колагеном (I гр. - 61,60 [55,70-72,50]%, II гр. -56,80 [50,30-67,90]%) та тромбшом (I гр. -74,40 [63,60-86,40]%, II гр. - 63,20 [52,60-74,20]%), достсдарно перевищуе щ показники в К гр. (кола-ген - 49,35 [45,605-5,30]%, тромбш - 56,25 [53,60-58,40]%), а в II гр. - 1 стимульована АДФ агре-гащя (II гр. - 64,95 [59,30-70,30]% достов1рно вище, шж у К гр. - 53,90 [49,80-53,30]%). У I гр. пашеппв стимульована АДФ агрегацк (63,50 [52,10-73,00]%) також мае тенденщю до перевищення цього показника в К гр. (53,90 [49,80-53,30]%), але р1вень р>0,05, при цьому цей показник дещо 1 статистично не достсдарно нижче, шж у хворих II гр. На наш
погляд, це можна штерпретувати в СВ1ТЛ1 особливостей впливу деяких прспарапв базисно! тсрапп ХОЗЛ на рецепторний апарат тромбо-ципв. Ведомо, що застосування у хворих з ХОЗЛ з метою впливу на прояви персистуючого запального процесу глюкокортикостерогдов пригш-чуе актившсть фосфолшази та синтез арахщо-ново1 кислоти та АДФ- 1 колаген-шдуковану агрегащю тромбопипв. Сслсктивш Ь2-агошсти, препарата - шпбггори фосфод1естерази (теофь лш, рофлумшаст), запобпаючи деградацн цАМФ, шдвищують и внутршньоклитснну кон-центращю та зменшують актившсть АДФ-шду-ковано! агрегацн тромбоцштв. Що стосуеться швидкосп агрегацн 1г при використапш цього шдуктора, то в I гр. вона мае значения 45,20 [39,0-60,80]%/хв. 1 статистично достсдарно перевищуе аналопчний показник як I (39,70 [25,80-46,60]%/хв.) 1 К гр. (33,80 [26,90-41,10]%/хв.) при КЧЛЬКОСП й- у хворих I гр. (247,30 [210,90-264,40]х109/л) досктарно биыпоТ, шж у пашеппв К гр. 201,90 [196,4-210,80]х10%).
Т аблиця 1
Адгез1я та спонтанна агрегащя тромбоците у хворих з ХОЗЛ та гшертошчною хворобою
ХОЗЛ +ГХ (I), ГХ (II), Контроль (К),
п=21 п=22 п=10
Дд[ еШ1 тромбоцит!в,%
39,25 [36,0-52,0]*
34,0 [26,0^10,0]*
32,0 [23,0-36,0]
Спонтанна агрегащя тромбоцит!в,%
2,2 [1,7-2,7]
2,45 [1,3-4,0]
2 [1,8-2.1]
Кшьккть тромбоцийв, 10 /л
260,0 [235,0-295,0]4
217,5 [210,0-270,0]4
213,5 [198,0-238,0]
Прим1тки: * - при пор1внянш показниюв I та II труп, р<0,05 (за критер1ем Манна-Уи:ш), ** - при пор1внянш показниюв I, II та К труп, р<0,05(за критер1ем Манна- Утл).
При стимуляци колагеном швидюсть агрегацн 1г та актившсть фактора Вшлебрандта в I та II гр. мала тенденщю до перевищення цих показниюв у К гр. (табл. 2), але статистично це не шд-тверджено, можливо потребуе биыпоТ кшькосп спостережень.
При стимуляци агрегацн 1г тромбшом у па-шеппв I групи було виявлено достов1рно бшыи високий ступшь агрегацн 1г (74,40 [63,60-86,40]%) та актившсть фактора Вшлебрандта (195,0 [180,10-210,70]%), шж у хворих II гр.
(63,20 [52,60-74,20]% та 179,55 [163,40-194,00]% ввдповвдно) та у практично здорових людей групи К (56,25 [53,60-58,40]% \ 169,85 [164,80-173,00]% ввдповвдно). Кшьюсть й- у I гр. при стимуляци тромбшом (243,30 [217,80—260,70]х109/л) пор1вняно з цим показником у К гр. (201,10 [193,00-212,70]х109/л) також достсдарно бшыие. Апалопчш показники 1 в пащент1в II гр. були вище, шж у К гр., але статистична досто-в1ршсть була шдтверджена лише стосовно сту-пеня шдуковапоТ тромбшом агрегацн (табл. 2).
17/ Том XXII/ 3 ч. 1
31
Таблиця 2
1ндукована агрегащя тромбоците у хворих з ХОЗЛ та гшертошчною хворобою
1ндуктор агрегаци Трупа Ступшь агрегацп, % Швпдккть агрегацп, %/хв. Кшьккть тромбоциэтв, 109/л Аетивнкть ф. Вшлебрандта, %
АДФ ХОЗЛ+ГХ п=21 63,50 [52,10-73,00] 45,20* # [39,0-60,80] 247,30* [210,90-264,40] 180, 00 [162,60-193,30]
ГХ п=22 64,95* [59,30-70,30] 39,70 [25,80-46,60] 225,45 [194,30-287,1] 181,1 [161,6-184,8]
Контроль п=10 53,90 [49,80-53,30] 33.80 [26,90-41,10] 201,90 [196,40-210,80] 171,50 [167,8-176,3]
Колаген ХОЗЛ+ГХ п=21 61,60* [55.70-72,50] 34,20 [27,80-49,20] 237,60 [211,30-259,60 177,20 [168,30-196,30]
ГХ п=22 56,80* [50.30-67,90] 34,45 [17,40-45,20] 215,65 [192,40-254,90] 169,95 [159,70-186.00]
Контроль п=10 49,35 [45,60-55,30] 30,55 [27,30-34,50] 247,45 [226,00-280,20] 171,75 [168,30-173,90]
Тромбш ХОЗЛ+ГХ п=21 74,40* # [63,60-86,40] 50,40 [42,00-62,20] 243,30* [217,80-260,70] 195,0* # [180,10-210,70]
ГХ п=22 63,20* [52,60-74,20] 46,30 [33,80-52,20] 211,90 [196,10-264,80] 179,55 [163,40-194,00]
Контроль п=10 56,25 [53,60-58,40] 42,50 [38,90-45,10] 201,10 [193,00-212,70] 169,85 [164,80-173,00]
П р и м i т к и : *- р1вень р<0,05 (за критер1ем Манна-Уи:ш) I гр. та II гр. з К гр.; # - р1вень р<0,05 (за критер1ем Манна-У1тш) при пор1внянш I та II труп.
висновки
1. В обстежених хворих з ГХ та при сполу-HCiini ХОЗЛ i ГХ виявлено тдвищення актив-ност1 тромбоцитарно! ланки гемостазу, що зумовлено розвитком спдотс.пальпоТ дисфункци.
2. У iianiem iB, яю тдлягають виливу шквдли-вих професшних фактор1в, ХОЗЛ починае роз-виватися достатньо рано, його наявшсть сприяе додатковому ураженню спдотслпо судии i ак-тивацй судинно-тромбоцитарно! ланки гемостазу.
3. Наявшсть ХОЗЛ в якосп коморбадно! патологи з гшертошчною хворобою значно тд-вищуе тромбогенний потенщал у ще! категорй хворих та сприяе шдвищенню ризику гострих сер-цево-судинних подш i прогресй атеросклерозу.
4. KoMopoi.uiic ib ХОЗЛ i ГХ потребуе додат-кового обстеження хворих i комплексного тд-ходу до IX :пкуваппя з урахуванням впливу на процеси тромбогенезу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Артериальная гипертензия у особых категорий больных / под. ред. В. П. Коваленко, Е. П. Свищенко. - Киев: МОРИОН, 2009. - 376 с.
2. Беловол А. П. Антнгнпертензивная терапия у пациентов с хроническим обструктивным заболеванием легких / А. П. Беловол, И. И. Князева // Лжи Украши. -2013. -№9-10(175-176). - С. 52-59.
3. Гемостаз. Физиологические механизмы, принципы диагностики основних форм геморрагических заболеваний: Учебное пособие / Т.В. Вавилова, О.Г. Головина, М.С. Зайнулина [та ш.]. - Санкт-Петербург: СПбГМУ, 1999. - 117 с.
4. Практичш навички з питань гемостазюлоги: Навчально-методичний поаб. / Г.В. Дзяк, Т.О. Пер-цева, А.П. Кузьмша [та ш.]; за ред. Г. В. Дзяка. -Дншропетровськ: 1МА-прес, 2011. - 308 с.
5. Шишкин А.П. Факторы риска и особенности клинических проявлений хронической сердечной недостаточности у больных с хронической обструк-тивной болезнью легких / А.Н. Шишкин, М. В. Лап-шинова, Л. А. Слепых. // Вестник Санкт-Петербург, ун-та. - 2013. - Сер. 11, №3. - С. 63-71.
6. Davignon J. Role of endothelial dysfunction in atherosclerosis / J. Davignon, P. Ganz // Circulation. -2004.-Vol. 109.-P. 27.
7. Gashynova K.Y. Systemic effects and comorbidity in outpatients with COPD / K. Y. Gashynova // Ukr. Pulmonol. J - 2013. -N 2. - P. 41-45.
8. Resolved and unresolved issues in theprevention and treatment of coronary artery disease: a workshop-consensus statement / V. Dzau, E. Braunwald // Am. Heart J.- 1991. -Vol. 121.-P. 1244-1263.
9. Risk of cardiovascular comorbidity in patients with chronic obstructive pulmonary disease: a systematic review and meta-analysis Lancet Respir Med [Електрон-ний ресурс] / W. Chen, J. Thomas, M. Sadatsafavi, J.M. FitzGerald // Lancet Respir. Med. - 2015. - Режим доступу до ресурсу: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pub-med/26208998.
10. The top 10 ceuses of death [Електронний ресурс] // World Health Organization. - 2017. - Режим доступу до ресурсу: http://www.who.int/mediacentre/-factsheets/fs310.
11. World report on ageing and health // World Health Organization. - 2015. - Режим доступу до ресурсу: http://-www.who.int/ageing/publications/world-report-2015/en/.
REFERENCES
1. Kovalenko VN, Svishchenko EP. [Arterial hypertension in special categories of patients]. Kiev, MORION. 2009;376. Russian.
2. Belovol AN, Knyazeva II. [Antihypertensive therapy in patients with chronic obstructive pulmonary disease], Liki Ukraïni. 2013;9-10(175-176):52-59. Russian.
3. Vavilova TV, Golovina OG, Zaynulina MS. [He-mostasis. Physiological mechanisms, principles of diagnosis of the basic forms of hemorrhagic diseases: Teaching aid], Sankt-Peterburg, SPbGMU. 1999;117. Russian.
4. Dzyak GV, Pertseva TO, Kuz'mina AP, et al. [Practical skills on issues of hemostasiology: Teaching aid]. Dnipropetrovs'k, IMA-pres. 2011 ;308. Ukrainian.
5. Shishkin AN, Lapshinova MV, Slepykh LA. [Risk factors and features of clinical manifestations of chronic heart failure in patients with chronic obstructive pulmonary disease]. Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta. 2013;3:63-71. Russian.
6. Dzau V, Braunwald E. Resolved and unresolved issues in the prevention and treatment of coronary artery disease: a workshop consensus statement. American Heart Journal. 1991;121:1244-63.
7. Davignon J, Ganz P. Ganz P. Role of endothelial dysfunction in atherosclerosis. Circulation. 2004;109:27.
8. Chen W, Thomas J, Sadatsafavi M, FitzGerald JM. Risk of cardiovascular comorbidity in patients with chronic obstructive pulmonary disease: a systematic review and meta-analysis Lancet Respir Med. [Internet]. Lancet Respir Med.; 2015. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/26208998.
9. The top 10 causes of death [Internet]. World Health Organization.; 2017. Available from: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs310.
10. World report on ageing and health [Internet]. World Health Organization; 2015. Available from: http://www.who.int/ageing/publications/world-report-2015/en/.
♦
УДК 613.62(477.54)
0.Г. мельник *, ЩОДО ПР0ФЕС1ЙН01 ЗАХВОРЮВАНОСТ1 В
1.Г Боровик ХАРК1ВСЬК1Й ОБЛАСТ1 В 2006-2015 РОКАХ
Т.А. Дюлъдева ,
А.И. Рябоконь , Т.М. Моргун *
НД1 zizienu npaifi ma професшних захворювань Харшвсъкого нащонального медичного ynieepcumemy вул. Тртклера, 6, Хартв, 61022, У крата Харшвська медична академгя тслядипломног oceimu кафедра zizienu npaifi та професшног патологи вул. Амосова, 58, Хартв, 61176, У крата Research Institute of Occupational Hygiene
and Occupational Diseases of Kharkiv National Medical University Trinklera str., 6, Kharkiv, 61022, Ukraine Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education Department of Occupational Hygiene and Occupational Pathology Amosova str., 58, Kharkiv, 61176, Ukraine
K.iHiMOBi слова: професшш захворювання, lumdnuei умови npaifi, стажроботи, вж Keywords: occupational morbidity, occupational hazards, record of service, age
17/ Том XXII/ 3 ч. 1
33
