CC BY
22
Том 18. N 5-6 2014 р.
© Перцева Т. О., Конопюна Л. I., Яковлева В. Г. УДК: 616.24-007.272-036.1:616.155.2/.5-005.3
СТАН ТРОМБОЦИТАРНО-СУДИННО1 ТА КОАГУЛЯЦ1ЙНО1 ЛАНОК ГЕМОСТАЗУ У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
Перцева Т. О., Конопкна Л. I., Яковлева В. Г.
ДЗ «Днтропетровська медична академ1я Мшютерства охорони здоров'я УкраТни»
В статье представлены результаты изучения тромбоцитарно-сосудистых и коагуляционных нарушений у больных хронической обструктивной болезнью легких (ХОБЛ) в стабильную фазу патологического процесса. Определены параметры агрегационной способности тромбоцитов методом оптической агрегатометрии при использовании в качестве индукторов агрегации аденозиндифосфата (АДФ) и коллагенна. Для характеристики коагуляционного звена гемостаза были оценены показатели основных маркеров коагулограмы. Выявлено, что у больных ХОБЛ в стабильную фазу заболевания с не тяжелой бронхообструкцией, принимающих стандартную бронхорасширяю-щую терапию на фоне снижения агрегационной способности тромбоцитов возникают нарушения коагуляционного звена гемостаза в сторону гиперкоагуляции по внешнему пути свертывания крови. У больных ХОБЛ с тяжелой бронхообструкцией, терапия которых включала ингаляционные глюкокортикостероиды, показатели агрегатомет-рии указывали на склонность к гиперагрегации по сравнению с практически здоровыми лицами. При этом нарушений коагуляционного звена гемостаза выявлено не было. Полученные данные могут быть основанием для индивидуального подбора противовоспалительной терапии у больных ХОБЛ, которая может влиять на тромбоци-тарно-сосудистые и коагуляционные показатели гемостаза.
Ключов1 слова: хрожчне обструктивне захворювання легень, гемостаз, агрегац1я тромбоцит1в, коагуляц1я.
На даний час загальновизнаним е факт виникнен- Коагуляцшш порушення у хворих на ХОЗЛ можуть
ня порушень гемостазу у хворих з хрошчною бронхо- бути обумовлен саме бронхiальною обструк^ею, яка
легеневою патолопею. Особливу категорю станов-лять хворi на хрошчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), у яких порушення гемореолопчного статусу зуст^чаються досить часто - у 35-52% випа-дюв [5, 9, 16], при цьому вщбуваються порушення як тромбоцитарно-судинноТ, так i коагуляцмноТ ланок гемостазу.
Тромбоцитарно-судинн змЫи у хворих на ХОЗЛ, найбтьш iмовiрно, вщбуваються у результат розвит-ку запального процесу в легеневм тканин за рахунок пщвищення продукцп прозапальних цитогаыв i медiа-торiв запалення [4, 9, 14, 15, 17], що, зрештою, стиму-люе посилення адгезп лейкоцитiв i тромбоцитiв до су-динного ендотелiю та призводить до пщвищення Тх агрегацiйних властивостей [22]. У фазу загострення ХОЗЛ ц порушення, з одного боку, зуст^чаються досить часто - бтьш нiж у третини хворих, а, з Ышого, -е досить виразними [17, 21]. В™, i у стабiльну фазу патологiчного процесу може вщбуватись посилення агрегацiйних властивостей тромбоци^в. Так, за дани-ми Е. А. МеренковоТ та Н. Е. МоногаровоТ вищезазна-ченi порушення зустрiчаються у 12,5% хворих [9], а за даними 1 О. Мас1ау iз спiвавторами - аж у 25% па^е-нтiв [21].
Привертае увагу той факт, що у деяких хворих на ХОЗЛ у стабтьну фазу патолопчного процесу можуть вiдбуватись i ппокоагуляцшы порушення. Так, вп"чиз-няними авторами було показано, що майже у чверт па^ен^в агрегацiйна здатнiсть тромбоци^в е нижчою, нiж у практично здорових оаб [9]. Аналогiчнi резуль-тати були отриманi i зарубiжними дослiдниками якi встановили, що у хворих на ХОЗЛ у стабтьну фазу захворювання, при оцЫц показнигав агрегатометрп для виконання якоТ у якост iндукторiв агрегацп вико-ристовувались аденозиндифосфат (АДФ) та колаген, агрегацшш властивостi тромбоцитiв достовiрно були нижчими порiвняно з показниками практично здорових оаб [10].
е основною патогенетичною ланкою захворювання та може призводити до артерiальноí гiпоксií, у вщповщь на яку виникае компенсаторна стимуляция еритропое-зу та посилення викиду катехоламУв у кров. Ппокаль емiя i респiраторний ацидоз, котрi супроводжують цей процес, наряду iз системними запальними реак^ями сприяють активацií фактсрв коагуляцií, що, зрештою, призводить до дестабозацп коагуляцiйноí ланки гемостазу [1, 2, 7, 13, 18].
Встановлено, що у хворих на ХОЗЛ у стабтьну фазу патолопчного процесу вщбуваються певн змши плазмових показниюв ^выв фiбриногену, антитром-бЫу III, активностi еуглобулiнових фракцiй кровi тощо) у бiк гiперкоагуляцií на фон нормальних показникiв антикоагуляцiйноí ланки гемостазу [3, 5, 19, 20]. Так, у робот Я А. Дзюблика i спiвавторiв було показано, що у хворих на ХОЗЛ старшо!' та л^ньо!' вiкових категорш показник етанолового тесту, а також рiвнi розчинного фiбрину i фiбриногену були достовiрно вищими порiв-няно з показниками практично здорових оаб [5].
Результати дослщжень останнiх роюв вказують на те, що юнуе певний зв'язок мiж ступенем порушення коагуляцшно! ланки гемостазу, з одного боку, та тяж-кiстю переб^у захворювання за функцiональними показниками i напругою вуглекислого газу у кров^ з н шого [20].
Зовам мало робп" присвячено вивченню обох ме-ханiзмiв порушення гемостазу у ix поеднаннi [5, 9], у зв'язку з чим нами була поставлена мета вивчити характер i особливост тромбоцитарно-судинного i коа-гуляцiйного стану гемостазу у хворих на ХОЗЛ у стабтьну фазу патолопчного процесу.
Матерiали та методи дослщжень
Нами було обстежено 30 хворих на ХОЗЛ у стабь льну фазу захворювання (середшй вш - 62,7±6,4 роки; чоловшв було 27 (90,0%), жшок - 3 (10,0%)), як склали основну групу. Усi хворi були активними кур-
цями у минулому або на теперiшнiй час, шдекс «пач-Ka/piK» склав 40,8±24,5. Дiагноз ХОЗЛ встановлював-ся згщно з Наказом МОЗ УкраТни № 555 вщ 27 червня 2013 року [11].
Уа хворi дали письмову згоду на проведення до-слщження.
У дослiдження не включались хворi з тяжкою сер-цево-судинною патологieю в анамнезi та на момент обстеження, тяжкою серцевою недостатнютю, тром-боемболiями в анамнезi, онколопчними захворюван-нями в анамнезi або на момент обстеження, ожирш-ням.
У залежност вiд виразностi вентиляцiйних пору-шень усi хворi були розподтен на 2 пiдгрупи. До пщ-групи 1 увiйшло 16 оаб з нетяжкою бронхообструкць ею, тобто з рiвнем об'ему форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) у пост-пробi бiльш як 50% належ-ноТ величини (ОФВ1 = 65,9±10,6% належн.), чоловiкiв було 15 (93,8%), жшок - 1 (6,2%), середшй вiк склав 61,9±6,4 рк; базисна терапiя проводилась згiдно iз стадiею захворювання (p2-адреномiметик тривалоТ дм та/або холiнолiтик тривалоТ дiТ та короткодючий р2-адреномiметик за потребою). До пщгрупи 2 увiйшло 14 хворих з тяжкою бронхообструга^ею, тобто з рiвнем ОФВ1 у пост-пробi менш як 50% належноТ величини (ОФВ1 = 40,8±7,2% належн.), чоловшв було 12 (85,7%), жiнок - 2 (14,3%), середшй вк - 63,8±8,8 роки; пацiенти отримували шгаляцшний глюкокортикос-тероТд (1ГКС) та p2-адреномiметик тривалоТ дiТ та/або холiнолiтик тривалоТ дiТ, а також коротщфючий р2-адреномiметик за потребою.
До контрольно!' групи увшшло 10 практично здоро-вих осiб, спiвставимих за вком та статтю (середнiй вк - 55,3±4,0 рокiв; чоловiкiв було 8 (80,0%), жшок - 2 (20,0%)).
Виразнють вентиляцiйних порушень оцiнювалась за показником ОФВ1 у вiдсотках належноТ величини та рiвнем спiввiдношення ОФВ1/форсована життева ем-нiсть легень (ФЖСЛ) при виконаннi комп'ютерноТ спь рометри вранцi натще. Для проведення строметрп використовувався апарат «Master Screen Body/Diff» («Jager», Нiмеччина). Зворотнiсть бронхообструкцiТ оцшювалась за змiною абсолютного значення ОФВ1 (мл) пiсля проби iз застосуванням короткодючого р2-адреномiметика (iнгалювання 400 мкг сальбутамолу).
Для оцiнки тромбоцитарно-судинноТ ланки гемостазу була проведена оптична агрегатометрiя, яка до-зволяе визначити ступшь (у %), час (с) та швидкють (%/хв. за першi 30 с) агрегаци тромбоци^в.
Забiр венозноТ кровi у па^етчв проводився у за-критi вакуумш системи з розчином цитрату натр^ (3,8% розчин) за стандартною методикою. Для запобь гання впливу преаналiтичного етапу на результати дослiдження па^енти перебували у станi спокою не менше 30 хв. до забору кровк Вимiрювання виконува-лися протягом двох годин пюля забору зразюв.
Агрегатометрiя проводилась оптичним методом на агрегометрi АР 2110 («Солар», Бторусь) iз застосуванням слабкого шдуктора агрегацiТ (АДФ у концент-раци 2,0 мкМ) та сильного шдуктора агрегаци (колаген у концентрацiТ 2,0 мкМ), що дозволило оцшити зага-льну агрегацiйну спроможнiсть тромбоцитiв. На вибiр дози iндуктора вплинула необхщнють оцiнити здат-нiсть тромбоцитiв видтяти вмiст гранул для участi у коагуляцшному каскадi. Також була проведена комплексна оцшка агрегатограм з урахуванням уах пока-зникiв агрегатометри.
Для оцiнки коагуляцiйноT ланки гемостазу визна-чались основнi показники коагулограми: протромбУв iндекс (П1), пiдвищення рiвня якого вказуе на пору-шення коагуляцiйних властивостей кровi у бк пперко-агуляцiT на рiвнi зовншнього шляху згортання кровi [4]; протромбшове вiдношення (ПВ), порушення якого також характеризуе зовнiшнiй шлях коагуляцiйного каскаду; мiжнародне нормалiзоване вiдношення (МНВ), рiвень якого е одним з основних параметрiв, що характеризуе стан коагуляцмноТ системи i зовнш-нiй шлях зсщання кровi та е стандартом ефективност згортальноТ системи кровi; активований частковий тромбопластичний час (АЧТЧ), який характеризуе стан внутршньоТ та сптьноТ ланок коагуляцiйного каскаду кровi [4].
Зважаючи на те, що концентра^я тромбоцитiв може впливати на коагуляцшш властивостi кровi, цей показник також визначався у вах обстежених.
Статистична обробка отриманих результат проводилась з використанням методiв бюметричного аналiзу, що реалiзованi у пакетах програм ЕХСЕ1_-2003 та БТАПБПСА 6.0 [8, 12]. Рiзницю мiж порiвню-вальними величинами вважали достг^рною при р<0,05.
Результати та IX обговорення
Комплексна оцiнка агрегатограм з АДФ у якост ш-дуктора агрегацiT виявила, що порушення агрегацй них властивостей тромбоцитiв спостерiгалось в обох пщгрупах хворих на ХОЗЛ. Проте, якщо у бтьшосл хворих пщгрупи 1 (14 (87,5%)) порушень агрегаци не вщбувалось, а у 2 (12,5%) хворих було виявлено зни-ження агрегацшних властивостей тромбоци^в, то у бтьшосл хворих пщгрупи 2 (8 (57,1%)) була виявлена пперагрега^я, у 5 (35,7%) хворих - агрега^я порушена не була, а у 1 (7,2%) хворого спостер^алась ппо-агрегацiя.
Щодо агрегатограм, для запису яких у якост шдук-тора агрегацiT використовувався колаген, у бтьшосл хворих пщгрупи 1 (11 (68,8%)) спостер^алась ппоаг-регацiя, у третини хворих (5 (31,2%)) показники були у межах норми. У пщгрут 2 лише 3 (21,4%) хворих не мали порушень агрегаци, а у 11 (78,6%) оаб була виявлена пперагрега^я тромбоци^в.
Слщ пам'ятати, що агрегатометрiя з АДФ у якост шдуктора агрегаци дае можливють детально вивчити першу (зворотну) хвилю агрегаци, коли виникають змши форми тромбоци^в без реакцiT визволення, та другу (незворотну) хвилю агрегаци, коли виникае ви-хщ вмiсту активних речовин з гранул тромбоци^в, а пщ впливом сильних iндукторiв, таких як колаген, аг-регацiя клiтин проходить з великою швидкютю, що дае змогу оцшити загальну спроможнють тромбоци^в до агрегацiT [4]. Отже, хворi пiдгрупи 1 не мали порушень раннього етапу агрегаци, але загальна агрега-цшна здатнiсть тромбоци^в була порушена в бiк ппо-рагрегацiT, iмовiрно, за рахунок тзтх етапiв агрега-цiйного каскаду. Тодi як, хворi пiдгрупи 2 мали порушення на рiвнi уах етапiв агрегацiT тромбоцитiв.
Рiвнi вах показникiв агрегацiT тромбоцитiв з обома шдукторами агрегацiT мiж хворими основно'1' та контрольно!' груп достг^рно не вiдрiзнялись, але у хворих пщгрупи 2 змши цих параметрiв вказують на схиль-нiсть тромбоци^в до пiдвищення здатностi до агрегаци, тодi як у хворих пщгрупи 1, навпаки, свщчать про вщсутнють такоT схильностi (табл. 1).
Таблиця 1
Показники агрегацТ тромбоцит1в у хворих на ХОЗЛ (М±т)
Групи та глдгрупи обстежених 1ндуктори
АДФ Колаген
ступ1нь (%) час (с) швидк1сть (%/хв) ступ1нь (%) час (с) швидк1сть (%/хв)
Основна група (п=30) п1дгрупа 1 (п = 16) п1дгрупа 2 (п = 14) 64,2±21,8 52,5±14,1# 77,8±7,6# 557,9±45,9 562,5±29,5 552,6±60,3 33,2±21,4 24,1±10,6 43,6±26,0 56,2±29,8 34,2±17,3*# 81,6±18,6*# 542,1±119,7 517,5±157,3 570,5±41,9 39,6±26,8 23,6±15,9* 58,0±25,3
Контрольна група (п = 10) 65,3±9,9 526,0±75,1 38,4±11,9 65,9±6,9 459,3±84,6 56,5±10,5
Прим1тки: * - достов1рна р1зниця показника (р<0,05) у пор1внянн1 з контрольною групою; # - достоврна р/'зниця показника (р<0,05) мж пдгрупами хворих.
Так, стутнь агрегаци при АДФчндуковашй агрега-тометри у хворих пщгрупи 1 був достовiрно нижчим (р<0,05), шж у хворих пщгрупи 2, хоча ступеш агрегацп в обох пщгрупах достг^рно не вiдрiзнялись вщ показника контрольно' групи (р>0,05).
При проведеннi колаген-iндукованоТ агрегатометри було визначено, що стутнь агрегацп у хворих пщгрупи 1 був достг^рно нижчим, шж ступенi агрегаци у хворих пiдгрупи 2 та контрольно' групи, тодi як у хворих пщгрупи 2 вЫ був достовiрно вищим, нiж у хворих контрольно' групи. Пщвищення ступеня агрегаци у пщгрут 2 свщчить про зростання агрегацiйних влас-тивостей тромбоцитв, зменшення ж параметра у пщ-групi 1 - про зниження властивостей тромбоцитв до агрегаци. Зростання ступеня агрегаци тромбоцитв при шдукци цього процесу колагеном свщчить про по-силення схильностi штин брати участь у «реакци ви-зволення», а також про високий потен^ал здатностi до визволення специфiчних речовин, що мiстяться в Тх гранулах, в той час як зниження цього показника -про зворотшй ефект [4].
Час агрегаци тромбоцитв у пщгрут 1 достг^рно не вiдрiзнявся вiд показника пщгрупи 2 та контрольно' групи при використанш обох iндукторiв агрегацп, що виключае порушення перiоду вiд формування моношару тромбоцитв до початку активаци тромбоцитар-ного каскаду з АДФ чи колагеном [6].
Швидкють агрегацп за першi 30 с реестраци агре-гатограм у пщгрут 1 достовiрно не вiдрiзнялась вщ показника у пiдгрупi 2 (при використанш у якост шдук-тора агрегаци АДф), а показники обох пщгруп достовь рно не в^знялись вiд показника контрольно' групи (р>0,05).
При шдукци колагеном швидкють агрегаци тром-боцитв у хворих пiдгрупи 1 була достг^рно нижчою за показник контрольно'' групи, хоча й не вiдрiзнялась вщ показника пiдгрупи 2 (р>0,05), який в свою чергу також не в^знялась вiд показника контрольно' групи. Зниження цього параметра при зниженш темтв агрегаци тромбоци^в вiддзеркалюе послаблення вла-стивост клiтин до агрегацп [4].
Отримаш данi свiдчать про те, що у хворих на ХОЗЛ з нетяжкою бронхiальною обструга^ею вщбува-еться виснаження тромбоцитарно'' секреци i зниження функцюнально' вiдповiдi тромбоцитiв.
Зазначенi змши вiдбувались на фонi пперкоагуля-цмних порушень по зовнiшньому шляху згортання кровi у коагуляцiйнiй ланцi гемостазу. Так, хоча рiвнi усiх показниюв коагуляцiйного гемостазу у основнiй груш достг^рно не вiдрiзнялись вiд рiвнiв показникiв у контрольнiй групi (р>0,05), рiвень П1 у пiдгрупi 1 був достг^рно вищим порiвняно з рiвнем показника контрольно' групи (р<0,05), хоча й достовiрно не в^зня-вся вiд рiвня показника у пщгрут 2 (табл. 2).
Таблиця 2
Показники коагулограми у обстежених хворих на ХОЗЛ (М±т)
Групи та п1дгрупи обстежених Показники
П1 (%) ПВ МНВ АЧТЧ (с)
Основна група (п=30) п1дгрупа 1 (п=16) п1дгрупа 2 (п=14) 107,3±12,4 113,7±7,4* 99,7±12,8 0,94±0,14 0,87±0,06* 1,02±0,17 0,94±0,16 0,86±0,07* 1,02±0,20 21,8±4,3 20,8±4,0 22,9±4,5
Контрольна група (п=10) 94,8±2,04 1,05±0,02 1,07±0,03 25,7±2,4
Прим1тка. * - достов1рна р1зниця показника (р<0,05) у пор1внянн1 з контрольною групою.
Рiвень ПВ у пщгрут 1 був достг^рно нижчим, шж у контрольна грут (р<0,05), та достг^рно не вiдрiз-нявся вщ рiвня показника у пщгрут 2.
Щодо рiвня МНВ, у пщгрут 1 вш був також досто-вiрно нижчим, нiж у контрольна групi (р<0,05), та до-стовiрно не вiдрiзнявся вiд такого у пщгрут 2 (р>0,05). Зниження рiвнiв ПВ та МНВ та пщвищення рiвня П1 вказуе на схильнють до гiперкоагуляцiТ у хворих пщ-групи 1.
Рiвнi АЧТЧ анi в основшй групi, анi у пщгрупах хворих статистично достг^рно не в^знялись вiд рь вня АЧТЧ у контрольна групi.
Низький рiвень МНВ на фон незмiненого рiвня АЧТЧ у пщгрут 1 вказуе на порушення коагуляцмно''
ланки гемостазу по зовшшньому шляху згортання крови
Рiвнi тромбоцитв у периферiйнiй кровi хворих на ХОЗЛ у основшй грут (248,1±47,3 х 109/л) i у пщгрупах 1 та 2 (257,3±44,4 х 109/л та 220,9±38,9 х 109/л вiдповiдно) не в^знялись вiд рiвня показника у контрольна групi (236,5±53,1 х 109/л) (р>0,05).
Отриманi результати свiдчать про уповтьнення пiзнiх етапiв формування тромбоцитарного тромбу у хворих пщгрупи 1, що, ймовiрно, пов'язано або iз зни-женням кiлькостi гранул у тромбоцитах, або з пору-шенням тромбоцитарноТ секреци та проявом компенсаторно' реакци гемостазу на змши в бiк пперкоагуля-ци на рiвнi плазмовоТ ланки гемостазу [10].
Тодi як, XBopi пiдгрупи 2, якi мали бтьш тяжкi по-рушеннями вентиляцшно! функцiï легень, нiж XBopi пщгрупи 1 (р<0,05), та приймали 1ГКС, дoстoвipних змш кoагуляцiйнoï ланки гемостазу у пopiвняннi з контрольною групою не мали, хоча у бтьшосл хворих спoстеpiгалась гiпеpагpегацiя тромбоци^в з обома iндуктopами.
Такi змши, ймoвipнo, свiдчать про нopмалiзацiю коагуляцшно! ланки гемостазу на тлi прийому 1ГКС за рахунок впливу лкарського засобу на виpазнiсть локально' запально' pеакцiю у бpoнхo-легеневiй систему що призводить до зниження викиду прокоагуляцшно активних речовин. Втiм, тератя 1ГКС, спрямована на покращення бpoнхiальнoï пpoхiднoстi i зниження ви-разносл хpoнiчнoгo запалення, безпосередньо не впливае на процеси пошкодження й репараци ендо-телiю, що пiдтвеpджуеться i лп"ературними даними [10, 12].
Висновки
1. У хворих на ХОЗЛ у стабтьну фазу патолоп-чного процесу порушення згортальних властивостей кpoвi можуть вiдбуватись як на piвнi кoагуляцiйнoï, так i на piвнi тpoмбoцитаpнo-судиннoï ланок гемостазу.
2. Порушення коагуляцшно! ланки гемостазу у хворих на ХОЗЛ вщбуваеться по зовншньому шляху згортання кpoвi та супроводжуеться зниженням агре-гацiйних властивостей тромбоци^в.
3. Пoгipшення вентиляцiйнoï функцiï легень у хворих на ХОЗЛ асоцюеться з посиленням агрегацш-нoï активности тpoмбoцитiв.
4. 1ГКС, ймoвipнo, можуть впливати на коагуля-цiйну ланку гемостазу, але здебтьшого не впливають на тромбоцитарно-судинний гемостаз.
Лiтература
1. Гаврисюк, В. К. Хроническое легочное сердце [Текст] /
B. К. Гаврисюк, А. И. Ячник. - Киев, 1997. - 96 с.
2. Гуменюк, Н. И. Влияние реосорбилакта на реологические свойства крови у больных ишемической болезнью сердца и хроническим обструктивным бронхитом [Текст] / Н. И. Гуменюк, В. Ю. Лишневская // Украинский пульмонологический журнал. - 2003. - № 3. - С. 38-40.
3. Дзюблик, Я. А. Особенности нарушений системы гемостаза у больных пожилого возраста, страдающих хроническими воспалительными заболеваниями легких [Текст] / Я. А. Дзюблик, Н. А. Морозова, Т. В. Яхница [та Ы.] // Укр. пульмонол. журн. - 2002. - № 4. - С. 5861.
4. Дзяк, Г. В. Практичн навички з питань гемостазюлогп : навчально- методичний поабник [Текст]. - Днтропет-ровськ, 2011. - 380 с.
5. Добрянський, Д. В. Гемореолопчж та iмуннi порушення та Тх медикаментозна корек^я фенстридом у хворих на хрожчне обструктивне захворювання легень [Текст] / Д. В. Добрянський // Астма та алерпя. - 2011. - №1. -
C. 28-31.
6. Долгов, В. В. Свирин П. В. Лабораторная диагностика нарушений гемостаза [Текст]. - М. : Триада, 2005. -227 с.
7. Ковальчук, Т. А. Эффективность применения антагониста рецепторов ангиотензина II у пациентов с профессиональным бронхитом и сопутствующей артериа-
льной гипертензией [Текст] / Т. А. Ковальчук, М. А. Шо-хова // Укр. пульмонол. журн. - 2003. - № 2. - С. 204208.
8. Лапач, С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exel / С. Н. Лапач, А. В. Губенко, П. Н. Бабич. - К. : Морион, 2000. - 320 с.
9. Меренкова, Е. А. Состояние агрегационной способности тромбоцитов при патологии легких у больных различных нозологических групп [Текст] / Е. А. Меренкова, Н. Е. Моногарова // Укр. пульмонол. журн. - 2006. -№ 1. - С. 39-43.
10. Привалова, Е. В. Современные возможности мониторинга и подбора антиагрегантной терапии у больных хронической обструктивной болезнью легких [Текст] / Е. В. Привалова, Н. А. Кузубова, Т. В. Вавилова, О. Н. Титова // Пульмонология. - 2011. - № 3. - С. 59-63.
11. Про затвердження та впровадження медико-технолопчних докумет1в зi стандартизацп медичноТ допомоги при хрожчному обструктивному захворюван-н легень // Наказ МОЗ УкраТни вщ 27.06.2013 № 555 -К., 2013. - 83 с.
12. Реброва, О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладних программ STATISTICA / О. Ю. Реброва. - М. : МедиаСфера, 2002. - 312 с.
13. Синяченко, О. В. Нарушения свойств крови при хроническом бронхите, гипертонической болезни и их сочетании [Текст] / О. В. Синяченко, Ю. М. Гольденберг, В. Н. Костина // Кровообращение и гемостаз. - 2006. -№ 3. - С. 54-57.
14. Тодорко, А. Д. Патогенетична характеристика прогре-сування системного запалення при хрожчних обструк-тивних захворюваннях легень у лтьому i старечому вiцi [Текст] / А. Д. Тодорко // Укр. терапевт. журн. -2010. - № 2. - С.107-112.
15. Фещенко, Ю. И. Проблемы хронических обструктивных заболеваний легких [Текст] / Ю. И. Фещенко // Укр. пульмонол. журн. - 2002. - № 1. - С. 5-10.
16. Якушева, Э. В. Гемокоагуляционные сдвиги при хронической обструктивной болезни легких [Текст] / Э. В. Якушева, О. С. Полунина, Л. П. Воронина, Т. В. Прокофьева // Успехи современного естествознания. -2008. - № 5. - С. 160.
17. Bansal, R. Association of Increased Platelet Volume In Patients of Chronic Obstructive Pulmonary Disease : Clinical Implications [Text] / R. Bansal, H. L. Gupta, A. Goel [et al.] // JIACM. - 2002. - Vol. 3 (2). - P. 169-172.
18. Cella, G. Plasma markers of endothelial dysfunction in pulmonary hypertension [Text] / G. Cella, F. Belloto, F. Tona // Chest. - 2001. - Vol. 120. - P. 1226-1230.
19. Fogarty, A. W. The Association Between Blood Coagulation Activity and Lung Function: A Population-Based Study [Text] / A. W. Fogarty, S. A. Lewis, T. M. McKeever [et al.] // PLoS ONE. - 2010. - Vol. 5 (11). - Р. 15014 (5).
20. Lekka, A. Correlation of coagulation markers, platelet parameters and respiratory indexes in patients with chronic obstructive pulmonary disease [Text] / A. Lekka [et al.] // Haematologica. - 2008. - Vol. 93. - P. 409.
21. Maclay J. D. Increased platelet activation in patients with stable and acute exacerbation of COPD [Text] / J. D. Maclay [et al]. // Thorax. - 2011. - Vol. 66. - P. 769-774.
22. Verma, S. Endothelin antagonism and interleukin-6 inhibition attenuate the proatherogenic effects of C-reactive protein [Text] / S. Verma [et al]. // Circulation. -2002. - Vol. 105 (16). - P. 1890 - 1896.
