CC BY
22
Лiтeрaтyрa
1. Божок О.П., Вштошв I.С. Деревинознавство з основами люового товарознавства. -К. ; НМК ВО, 1992. - 320 с.
2. Дaвлeтшинa Л.М. Исследования культур ели обыкновенной как прототипов целевых плантаций // Научные труды МЛТИ. - M. i Изд-во МЛТИ. - 1988. - Вып. 198. - С. 53-5б.
3. Дебринюк Ю.М. Ялина европейська (смерека) як високопродуктивна порода Малого Полюся // Науковий вюник УкрДЛТУ i Лiсiвницькi дослщження в Украïнi. 1Х-т Погребня-ювсью читання. - Льв1в i РВВ УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 221-228.
4. Доценко А.П. Плантационное выращивание ели обыкновенной в Белоруссии // Лесное хозяйство. - 1981. - № 4. - С. 2б-28.
5. Мэртынов А.Н., Крэсновидов А.Н. Зависимость биометрических показателей сосны и ели от площади питания // Сборник научных трудов ЛенНИИЛХ. - Л. i Изд-во ЛенНИ-ИЛХ, 1984. - С. 134-140.
6. Моисеенко Ф.П. Рост смешанных культур ели низкой первоначальной густоты // Сб. работ по лесн. хоз-ву БелНИИЛХ i Лесохозяйственная наука и практика. - Минск i Вид-во "Ураджай", 1975. - Вып. 25. - С. 58-б4.
7. Морозов В.А., Шимтиский П.С., Штукин С.С. Плантационное выращивание хвойных пород. Обзорная информация. - М. i Изд-во ЦБНТИлесхоз, 1983. - № 1. - 44 с.
8. Мoшкaлeв А.Г., Поюровсвдя Р.И. Выбор пород и обоснование возраста главной рубки у плантационных лесах // Лесной журнал. - 198б. - № б. - С. 13-1б.
9. Полубояринов О.И., Федоров Р.Б. Проблема качества древесины при плантационном лесовыращивании // Развитие лесного хозяйства в западных областях УССР за годы Советской власти i тез. докл. респ. научн.-техн. конф. - Львов i Изд-во ЛЛТИ, 1989. - С. 19б-197.
1G. Рябоконь А.П. Определение биологического оптимума густоты сосновых древосто-ев в условиях свежей субори // Лесоведение. - 1979. - № 3. - С. 1б-23.
11. Степнов Р.С. Влияние густоты посадки сосны на физико-механические свойства древесины // Доклады ТСХА i Биология и растениеводство. - М. i Изд-во ТСХА, 19б1. -Вып. 72. - С. 239-245.
12. Тышкевич Г.Л. Еловые леса Советских Карпат. - М. i Изд-во АН СССР, 19б2. - 175 с.
13. Шевченко С.В. Корневые гнили хвойных пород у западных областях УССР и предупреждение их массового развития // Лесоводство и агролесомелиорация. - К. i Вид-во "Урожай", 19б9. - Вып. 17. - С. б8-75.
14. Штукин С.С. Технология ускоренного выращивания сосны и ели в Белоруссии // Лесное хозяйство. - 1989. - № 12. - С. 28-31.
15. Gerhard S., Van Hung Trieu. Untersuchungen zur Rohdichte des Holzes autovegetativ vermehrter Fichten (Picea abies (L.) Karst.) // Wiss. Z. Techn. Univ. Dresden. 1989. - № 5-б. -S. 333-335.
16. Marcu Gh., Ionescu Al. Cultura molidului í afara arealului natural de vegetatie // Rev. pádurilor. 19б9. 84. - № 10. _- P. 510-51б.
17. Pechmann H.V. Über die Holzeigenschaften // Forstwis. Centralblat. 19б3. - № 11/12. -S. 342-359.
18. Senft J.F., Bendtsen B.A., Galligan W.L. Fast- grown trees make problem lumber. Weak wood // J. Forest. 1985. - № 8. - P. 477-482, 484.
19. Ward Decian, Gardiner J.J. Theinfluence of tracheid length and density in Sitka spruce // Irich Forest., 197б, 33. - № 1. - P. 39-50._
УДК 630116.28 Ген. директор А.О. Бондар1, д-р с.-г. наук; В.В. Попельнюк2
ХАРАКТЕРИСТИКА ШТУЧНИХ НАСАДЖЕНЬ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 ТА ДУБА ЗВИЧАЙНОГО, ЯК1 СТВОРЕН1
В СВ1ЖИХ Д1БРОВАХ
На основi проведених дослщжень дано порiвняльну характеристику продуктивности, товарнш структурi та вартосп деревини штучних насаджень сосни звичайно'1'
1 BiHHH^Ke o6^acHe ynpaBmHHH mcoBoro Ta MHC^HBCbKoro rocnogapcraa (Vinnitsa Regional Forestry and Hunting)
2 ^ep^aBHe mgnpneMCTBO "BiHHH^Ke mcoBe rocnogapcTBo" (State Enterprise "Vinnitsa Forestry")
та дуба звичайного, що CTBopeHi в однакових умовах мюцезростання, у pi3Hi bïkobï перiоди ïx iндивiдуального росту та розвитку.
Ключов1 слова: запас стовбурово'1' деревини, змiна середнього приросту, вiковi перiоди, вiк жердняка, середньовiковi, пристигаюч^ стиглi насадження.
Gen. director A.O. Bondar1, V.V. Popel'nyuk2
Description of not-natural planting of pine-tree and oak, which are created in fresh oakeries
As a result of the conducted researches comparative description of the productivity is presented, to the commodity structure, that costs of wood of the artificial planting of pine-tree of usual and oak usual, which are created in the identical terms of in different age-dependent periods of their individual growth and development.
Keywords: supply of barrel wood, changing of middle increase, age-dependent periods, middle-age, ripe planting.
Д1брови зростають на Ырих люових суглинках i чорноземах. Щ грунти вщр1зняються високою родючютю. Вмют гумусу в акумулятивному горизонт Подшля Украши за даними М.1. Гордiенка та ш. (1996) [2] i А.О. Бондаря (2005) [1] становить 2,36-4,96 %. В шших регюнах, в акумулятивному горизонт Ырих люових грунлв вмют гумусу може становити 3,48 %, у вилугува-них чорноземах - 8,00 %, а звичайних - 10,58 %. Концентращя ютв водню по рН солевоï на Подшш Украши, яка впливае на розвиток мжоризи на ко-рiннi сосни, становить 5,18-6,60 [2] i навггь у межах рН 3,8-5,7 [1]. За нашими даними, в акумулятивному горизонт насаджень сосни Вшниць^' област гумус становить 2,66-4,30 %, а рН - 4,4-5,3.
У дiброваx корiнними насадженнями е таю, що змшаш за складом i складш за формою. Щ насадження формуються з участю дуба звичайного та ясена звичайного у першому ярус i липи дрiбнолистоï, клена гостролистого, граба звичайного та шших деревних рослин у другому та третьому ярусах.
Сосна звичайна природшм шляхом у дiброваx не поселяеться. Ми та-кож не зус^чали самосiву сосни звичайноï у вивчених насадженнях, якi створеш у свiжиx дiброваx. Якщо врахувати штенсившсть росту сосни в насадженнях, яю створенi у свiжиx дiброваx, то найвища iнтенсивнiсть росту буде у першi 12 роюв. Пiсля цього вiку iнтенсивнiсть росту дерев, в насадженнях, яю створеш у свiжиx дiброваx, систематично знижуеться i знахо-диться у зворотнш залежностi з вiком дерев сосни. Чим вищий вш дерев сосни, тим сильшше уповшьнюеться iнтенсивнiсть росту останнix за висотою. З врахуванням викладеного, доцшьно навести даш з вивчення продуктивностi насаджень, ïx товарну структуру та вартють деревини сосни звичайноï та дуба звичайного, яю створенi у свiжиx дiброваx. Це допоможе визначити, яю культури слiд створювати у свiжиx дiброваx, щоб рацiонально використати продуктивш сили природи.
Характеристика штучних насаджень сосни звичайно'1 та дуба звичайного вжу жердняка. Як i в шших умовах мюцезростання у вщ жердняка, майже вс деревнi породи проявляють штенсивну диференцiацiю дерев i очищення стовбурiв вiд гiлок. У цей перюд у деяких насадженнях, якi створе-нi у свiжиx дiброваx, сосна звичайна росте по I i нав^ь 1а бонiтету. Проте повнота насаджень у межах 0,35-0,77, а запас стовбуровоï деревини 35-40-
3
рiчних насадженнях становить 100-289 м /га. 1з 14 наведених у табл. 1 проб-них площ, тшьки у двох (22 i 35-р1чних) насадженнях змiна середнього приросту деревини становить 8,3-8,5 м3/га, у двох (29 i 39-рiчних) - 6,3-6,6 м3/га i у двох (26 i 36-рiчних) 4,6-5,3 м3/га i, в останнiх насадженнях змша середнього приросту стовбурово! деревини надзвичайно низька. Становить вона в межах 1,8-3,6 м /га (табл. 1). Такий запас стовбурово! деревини сосни в насадженнях надзвичайно малий.
Табл. 1. Характеристика чистих насаджень сосни звичайноХ вшу жердняка,
яш створет у свiжих дiбровах
Пробна площа Квартал, видш Лшгосп, лшництво Вш, роки | Середт Повнота | Боттет На 1 га Вартшть деревини, грн.
висота, м ,т𠧧 а • ^ д число дерев, шт. м й п а <п змша се-реднього приросту
1 37, 4 Мог.-Подшьсь-кий, Мо!вське 16 4,8 9,7 0,72 III 4464 34 2,1 480
2 50, 28 Крижотльський, Радянське 20 8,0 10,0 0,70 II 3360 72 3,6 721
3 55, 5 Крижотльський, Радянське 20 9,0 10,0 0,50 I 1985 62 3,1 651
4 58, 5 Бершадський, Сумiвське 26 13,3 18,8 0,66 I 622 121 4,6 921
5 32, 8 1ллшецький, 1ллшецьке 22 14,6 13,6 0,74 Ь 2331 189 8,5 2386
6 11, 3 1ллшецький, 1ллшецьке 29 14,5 16,7 0,72 ^ 1476 182 6,3 3398
7 132, 2 Крижопiльський, Радянське 35 19,0 21,7 0,77 1347 289 8,3 7595
8 47, 3 Крижотльський, Радянське 35 16,0 20,0 0,35 ^ 609 100 2,9 3016
9 52, 5 Бершадський, Бершадське 36 12,3 14,5 0,71 II 1610 189 5,3 4440
10 21, 8 Крижопiльський, Пщанське 37 11,0 22,0 0,4 III 1112 65 1,8 1890
11 27, 3 Iллiнецький, Погребищенське 39 18,4 22,7 0,72 ^ 1029 256 6,6 4808
12 18, 12 Крижопiльський, Радянське 39 17,0 22,0 0,35 I 571 110 2,8 2115
13 6, 8 Крижотльський, Рудницьке 40 15,0 16,0 0,40 I 652 100 2,5 1910
14 86, 5 Крижотльський, Пщанське 40 14,0 26,0 0,40 II 776 100 2,5 1850
За даним В.О. Рибака та ш. (2005) [3], насадження вжом 25 роюв створеш у свiжих суборах Старинського люництва Ки!всько! област мають запас стовбурово! деревини 171-204 м3/га, чистi насадження сосни вжом 28-29 рокiв, створеш у свiжих суборах Можирiвського люництва Житомирсько! областi мають запас стовбурово! деревини 224-262 м3/га, а 32-р1чш насадження, якi створенi у свiжих суборах Мигальського лiсництва Ки!всько! област - 210318 м3/га, 37-р1чш насадження сосни, створенi у свiжих суборах Бiлкiвського лiсництва Волинсько! област мають запас стовбурово! деревини 324-434 м3/га.
Слiд наголосити, що штучнi насадження дуба звичайного, створеш у свiжих дiбровах Вшницько! областi мало чим поступаються по запасу стов-бурово! деревини насадженням сосни, як теж створенi у свiжих дiбровах Вшницько! областi. Так, загальний запас стовбурово! деревини штучних на-саджень дуба, створених у свiжих дiбровах Iллiнецького лiсництва вжом 19 рокiв становить 101 м3/га, 37-38- рiчних - 240-243 м3/га (табл. 2).
Табл. 2. Характеристика штучних насаджень дуба звичайного, як створеш у
свiжих дiбровах
Л1сгосп, Лшництво Склад Порода В1к, роки Середт Пов-нота Бон- тет На гекта р1
висо- та, м диаметр, см дерев, шт. ,с 3 * з <
1ллшецький, 1ллшецьке, квартал 19, видш 4 9Дз1Ял+ Гз, Яз Д 19 13,0 11,9 0,63 1с 820 85 4,5
Ял 8 5,8 4,7 316 13 1,6
шш1 10-19 6,212,0 4,910,5 0,66 280 3
Разом 1,29 1416 101 6,1
Могил1в-Подшьський, Котюжанське квартал 5, видш 11 5Дз5Гз+ Кг, Яз, Бт Д 36 16,9 19,8 0,44 1а 336 86 2,4
Гз 36 17,1 20,4 0,01 8 2
шш1 2836 12,617,1 12,320,4 0,54 1308 102 2,8
Разом 0,99 1052 190 5,2
1ллшецький, 1ллшецьке квартал 21, видш 13 5Дз5Гз+ Кг, Бт Д 37 19,2 17,0 0,52 1в 540 114 3,1
шш1 3537 14,515,1 12,013,8 0,63 1248 129 3,5
Разом 1,15 1788 243 6,6
1ллшецький, 1ллшецьке квартал 24, видш 14 4Дз3Лп 3Яз 11яр 7Гз3Кг+ Бт Д 39 20,3 19,1 0,22 1в 184 56 1,4
Я 38 18,3 17,9 0,14 144 32 0,8
шш1 3039 14,020,0 12,219,3 0,20 944 152 3,9
Разом 0,56 1272 240 6,1
ПримШка: А2 - змша середнього приросту.
Характеристика середньовжових та пристигаючих штучних насаджень сосни звичайноТ i дуба звичайного. Особливютю штучних насаджень сосни звичайно!, створених у свiжих дiбровах е те, що на самому початку (з 44 до 47 роюв) середньовжового перiоду дерева ще! головно! породи проявля-ють найiнтенсивнiший (за 1а-1в бонiтетами) рют за висотою. У цей вжовий пе-рiод повнота насаджень знаходиться в межах 0,60-0,94 i найвищий запас стов-бурово! деревини (235-338 м3/га), а змiна середнього приросту щодо запасу -становить 5,0-9,2 м3/га. Вже у старшому перiодi (з 50 до 54 роюв) штенсив-нiсть росту дерев сосни за висотою знижуеться. Тепер, саме у цей перюд, сосна проявляе рют за висотою по 1-1а боштетам, зменшуеться запас стовбурово! деревини до 206-387 м3/га, а змша середнього приросту деревини - до 4,1-7,6 м3/га. Зниження штенсивност росту дерев сосни особливо помггне в ос-танньому десятирiччi середньовшового перiоду. Уже у 72-рiчних насаджен-нях сосна проявляе iнтенсивнiсть росту за 1-11 i навiть III бонiтетам. Повнота насаджень знижуеться до 0,46-0,71, запас стовбурово! деревини до 189-399 м3/га, а змiна середнього приросту за запасом до 2,6-4,0 м3/га (табл. 3).
Табл. 3. Характеристика середньовшових та пристигаючих чистих насаджень _сосни звичайноц як створеш у свiжих дiбровах_
в О « С й К ю о а С Квартал, видш Лшгосп, лшництво Вiк, роки Середт Повнота т е т • ^ к о Б На гектарi
висота, м м о ,тр е м а • ^ д кшьшсть дерев, шт. м й п а з ом £ 1 ^ • я Е о § ^ о " е (и И др л ^ § К к ти рв ае « а
1 144, 1 1ллшецький, Немирiвське 45 20,0 23,0 0,71 1а 953 308 7,0 7508
2 93, 4 Тульчинське, Шпишвське 47 18,7 23,6 0,68 1а 941 266 5,6 5056
3 103, 7 Тульчинське, Шпишвське 47 22,5 30,0 0,94 1в 878 434 9,2 8030
4 17, 11 Тульчинське, Орлiвське 47 20,0 28,1 0,63 I 483 235 5,0 2425
5 19, 19 Хмшьницький, Козятинське 46 22,4 26,4 0,67 1а 528 326 7,1 7473
6 8, 2 Тульчинське, Томашпшьське 51 24,4 27,1 0,66 1в 504 335 6,6 8990
7 20, 19 Хмшьницький, Козятинське 46 21,8 25,3 0,75 1а 900 338 7,3 4550
8 51, 3 Хмшьницький, Уладiвське 46 21,6 24,4 0,75 1а 895 334 7,3 5125
9 24, 1 1ллшецький, Погребищенське 50 21,6 25,3 0,64 1а 673 284 5,7 6333
10 42, 2 Крижопшський, Радянське 50 22,0 26,0 0,45 1а 473 206 4,1 4710
11 64, 11 Тульчинське, Кирнашвське 51 22,8 26,8 0,80 1а 820 387 7,6 10370
12 124,10 Хмшьницький, Хмшьницьке 53 19,3 20,4 0,71 I 795 273 5,1 5024
13 123, 5 Хмiльницький, Хмiльницьке 54 20,3 22,5 0,71 I 781 297 5,4 5320
14 45, 1 Хмшьницький, Л^инське 50 20,3 20,5 0,68 I 816 281 5,6 3500
15 74, 19 Гайсинський, Басаличiвське 52 22,3 24,5 0,62 1а 620 287 5,5 6305
16 37, 10 Жмеринський, Ярошинське 72 22,2 32,5 0,60 I 438 279 3,9 6320
17 82, 11 Мог.-Подшьсь-кий, 1вашк1вське 72 18,1 26,4 0,71 III 738 223 3,1 3167
18 87, 15 Мог.-Подшьсь-кий, 1вашк1вське 72 20,2 28,5 0,46 II 373 189 2,6 2740
19 93, 8 Мог.-Подшьсь-кий, 1вашк1вське 72 21,0 30,0 0,55 II 446 240 3,3 3480
20 21, 5 Мог.-Подшьсь-кий, Мо!вське 76 23,3 34,7 0,66 I 661 307 4,0 3716
21 41,7 Чечельницький, Бритавське 72 24,0 40,0 0,50 I 366 261 3,6 4050
22 27,15 Хмшьницький, Л^инське 72 26,2 32,5 0,69 I 506 399 5,5 10620
За даним В.О. Рибака та ш. (2005) [3] запас 43^чних насаджень сосни звичайно!, створених у свiжих суборах Михальського лiсництва Ки!всько! област^ знаходиться в межах 353-440 м3/га, а 44-46-рiчних, створених у свь жих суборах Можарiвського люництва Житомирсько! областi - 287-367 м /га, 50^чних, створених у свiжих суборах Лугинського лiсництва Житомирсько! област - 332-377 м3/га, 55-рiчних, створених у свiжих суборах Боярського
33
люництва Ки!всько! областi - 415-453 м /га, а 60^чних - 525-590 м /га.
Отже, за величиною запасу стовбурово! деревини насадження сосни звичайно!, яю створеш у свiжих дiбровах Вшницько! областi, значно посту-паються насадженням сосни, якi створеш у свiжих суборах Полiсся Укра!ни.
Загальний запас 45-рiчних штучних насаджень дуба звичайного, створених у свiжих дiбровах Вшницько! областi (222 м3/га), за запасом посту-паеться насадженням сосни звичайно!, створених у свiжих дiбровах (260-393
33
м /га), а 52-55 рiчних, дубових (290-298 м /га) за величиною майже такий (235-238 м3/га) як i запас сосни. Проте уже у 73-75 - рiчних насадженнях дуба звичайного, яю створеш у свiжих дiбровах за запасом (395-435 м3/га), пе-ревищують такого ж вжу насадження сосни (189-399 м3/га), якi створенi теж у свiжих дiбровах (табл. 3 i 4).
Табл. 4. Характеристика середньовшових та пристигаючих штучних
насаджень дуба звичайного, як створеш у свiжих дiбровах
Люгосп, люництво, квартал, видш Склад Порода Вк, роки Середш Повнота т е н "Ш о Б Н а гектар1
м ,а н о с и в м с ,р н и ме <3 'й Л Н тш и я '2 и" ье лр кд оп м ,с а п а з § * 5 х о еи О &
Вшницький, Гшванське квартал 14, видш 10 4Дз3Лп3Яз II ярус 7Гз2Кг1Яз Д 45 19,7 21,3 0,69 487 161 3,6
Я 40 18,0 18,5 0,03 30 8 0,2
шш1 40-45 13,216,1 9,917,6 752 53 1,2
Разом 0,72 1269 222 5,0
Тульчинський Шпиювське квартал 64 видш 11 10 Дз II ярус 7Гз2Лп1Яз+ Кг Д 52 21,0 23,6 0,52 I 342 166 3, 0
Я 54 21,0 22,2 0,20 Iа 147 63 1, 1
шш1 50 18,022,0 22,637,4 0,02 540 61 1, 1
Разом 0,74 1029 290 5, 2
Гайсинський, Ладижинське квартал 28 видш 3 7Дз3Яз II ярус 7Гз3Кг Д 55 21, 0 23,6 0,52 I 342 166 3, 0
Я 54 21,0 22,2 0,20 ^ 147 63 1, 1
шш1 50 18,022, 0 22,637,4 0,02 540 61 1, 1
Разом 0,74 1029 290 5, 2
Хмшьниць- кий, Л1тинське квартал 64 видш 11 9Дз1Яз II ярус 9Гз1Бт Д 73 27,0 31,7 0,63 Iа 252 256 3, 5
Я 73 28,0 51,9 0,09 Iа 14 39 0, 5
шш1 53-60 18,021,0 22,928,7 232 100 1, 4
Разом 0,72 508 395 5, 4
Вшницький, Воронови- цьке квартал 9 видш 20 9Дз1Яз II ярус 10Гз+Лп Д 75 26,4 35,1 0,82 Iа 287 331 4, 4
Я 65 21,9 20,1 0,08 I 89 30 0, 4
шш1 43-62 15,016,2 13,414,8 594 74 1, 0
Разом 0,90 970 435 5, 8
Характеристика стиглих насаджень сосни звичайноТ та дуба зви-чайного. Таке сшввщношення запасу середньовжових насаджень сосни i дуба, яю створенi у свiжих дiбровах Вiнниччини пояснюеться тим, що пiсля 50-рiчного вiку насадження сосни починають зрiджуватись за рахунок вщмиран-ня дерев всiх розмiрiв за висотою та дiаметром. Це зрщження подовжуеться i у старшому вщ (табл. 5). Так, насадження сосни звичайно! вiком 82-87 роюв мають повноту 0,50-0,70, запас стовбурово! деревини 250-426 м3/га, змiна се-реднього приросту - 2,9-4,9 м3/га. Насадження сосни вiком 92-97 роюв мають повноту 0,35-0,70, запас стовбурово! деревини 200-321 м3, а змша середнього приросту - 2,2-3,5 м3/га i насадження вiком 100-117 роюв мають повноту 0,60-0,76, запас стовбурово! деревини вщ 189 до 433 м3/га, а змiна середнього приросту - 1,6-4,2 м /га (табл. 5).
Табл. 5. Характеристика стиглих насаджень сосни звичайноц як створеш у
свiжих дiбровах
л Середт На гектар1
Пробна плош Квартал, вид1 Лшгосп, лшництво Склад насаджень В1к, роки висота, м м о £ <и м а • ^ д Повнота Боттет кшьшсть дерев, шт. м й п а СО ом £ 1 ^ • я Е о § ^ о " е ° & л & т, к Н Я Он я ав Ве Вр е д
1 61,3 Тульчинський, Орл1вське 10Сз 82 24,2 34,5 0,70 I 440 336 4,5 10035
2 14,1 7 Мог-Подшьсь-кий, Венди-чанське 10Сз 87 23,0 32,0 0,50 II 312 250 2,9 7650
3 74,14 Бершадський, Бершадське 10Сз 87 26,1 40,6 0,70 I 375 404 4,6 9315
4 75,10 Бершадський, Бершадське 10Сз 87 27,2 32,4 0,70 I 923 426 4,9 9920
5 34,4 Тульчинський, Шпишвське 8Сз1 Вх 1Гз 84 27,0 44,0 0,6 I 246 330 3,9 10115
6 71,1 Мог.-Подтьсь-кий, Джуринське 10Сз 92 25,0 34,0 0,35 II 221 200 2,2 5900
7 77,7 Мог.-Подтьсь-кий, Джуринське 10Сз 94 25,2 35,0 0,35 II 206 204 2,2 6243
8 62,15 Жмеринський, Барське 10Сз 92 23,2 32,8 0,65 II 380 321 3,5 5670
9 62,20 Жмеринський, Барське 10Сз 92 19,0 36,0 0,70 III 497 240 2,5 4050
10 9,7 Вшницький, Гтванське 10Сз 100 28,7 37,3 0,66 I 749 362 3,6 8512
11 8,8 Вшницький, Гтванське 10Сз 103 28,9 39,1 0,76 I 572 433 4,2 12516
12 25,3 Жмеринський, Барське 10Сз 97 21,5 49,4 0,74 III 105 286 2,2 2903
13 1,6 Тульчинський, Шпишвське 10Сз 111 28,1 40,5 0,65 II 315 413 3,7 8541
14 3,1 Жмеринський, Барське 10Сз 117 18,1 44,5 0,60 IV 432 189 1,6 2110
За даними В.О. Рибака та ш. (2005) [3], 81- рiчнi насадження сосни, створеш у свiжих суборах Гоголiвського лiсництва Полтавсько! областi, ма-ють запас стовбурово! деревини 489 м /га, Ходаюювського лiсництва Жито-мирсько! областi вiком 92 роюв - 564 м /га, 92^чш насадження сосни Бш-кiвського люництва Житомирсько! областi - 616 м3/га, 93-рiчнi насадження сосни, що теж створеш у свiжих суборах Мигальського лiсництва Кшвсько! областi - 607 м /га [3].
Табл. 6. Характеристика пристигаючих та стиглих штучних насаджень дуба
звичайного, котрi створеш у свiжих дiбровах
в О « С й К ю о а С Квартал, видш Л1сгосп, лшництво Склад ра •а о р « • ^ В Середт Повнота т е т • ^ к о Б Н а гектар1
висота, м с £ <и м а • ^ д кшьшсть дерев, шт. м, о" й п а з * * 1 ^ • я Е о § ^ о 1 <и Й ° Ё
1 85,2 Жмеринський, Людовське 10Дз+Яз II ярус 9Гз1Бт+Лп 74 29,6 26,3 0,97 Г 1026 478 6,5
2 9,19 Вшницький, Тивр1вське 10 Дз II ярус 8Гз2Кг+Лп 74 30,1 25,5 1,07 Г 1094 468 6,3
3 81,11 Хмшьниць- кий, Л1тинське 10 Дз Пяр. 10Кг 73 34,7 27,0 1,21 Г 434 482 6,6
4 45,2 1лл1нецький, Немир1вське 10 Дз Пяр. 10Гз 74 31,9 27,0 0,99 г 710 485 6,6
5 9,1 Вшницький, Тивр1вське 10 Дз II ярус 8Гз2Кг+Лп 74 29,0 25,3 1,07 г 1252 462 6,2
6 71,6 Вшницький, Якушинецьке 3Дз4Яз3Мд II ярус 9Гз1Лп 97 33,4 34,7 0,78 г 260 495 5,1
7 71,7 Вшницький, Якушинецьке 3Дз4Яз3Мд II ярус 7Гз3Лп 97 33,3 34,7 0,99 г 330 628 6,5
8 37,6 1ллшецький, Немир1вське 10 Дз II ярус 6Гз3Бт1Кг 109 32,6 44,8 0,73 г 168 503 4,6
9 44,2 1лл1нецький, Немир1вське 10Дз+Яз II ярус 9Гз1Кг+Лп 107 32,6 44,8 0,81 г 187 521 4,9
10 37,2 1лл1нецький, Немир1вське 10 Дз II ярус 5Гз3Лп2Кг 103 31,4 43,4 0,71 г 196 533 5,2
11 37,9 1лл1нецький, Немир1вське 8Дз2Яз II ярус 9Кг1Гз+Бт 105 32,5 48,2 0,85 г 198 493 4,7
12 89,3 Тульчинський, Шпишвське 9Дз1Яз II ярус 8Гз2Кг 111 29,5 42,5 0,97 г 232 520 4,7
Характерною особливютю е i те, що сосна звичайна в насадженнях, як створеш у свiжих дiбровах Вiнниччини, сягае меншо! висоти, нiж у насадженнях Полюся Укра!ни, якi створюють у свiжих суборах. За нашими дани-ми тшьки в одних 73-р1чних насадженнях Лiтинсъкого лiсництва Хмшьниць-кого лiсгоспу дерева сосни досягли середньо! висоти 28,0 м (табл. 4) i в трьох (вшом 97, 100 i 111 роюв Гнiвансъкого лiсництва Вiнницъкого лiсгоспу i Шпикiвсъкого лiсництва Тульчинського лiсгоспу) !! дерева досяги середньо! висоти 28,1-28,9 м (табл. 5). У насадженнях, створених у свiжих суборах По-люся Укра!ни, дерева сосни сягають середньо! висоти 30,0-30,9 м у 80-р1чно-му, а висоти 33,4-33,5 - у 93-р1чному вiцi [3].
Слщ наголосити, що пристигаючi i стиглi штучнi насадження сосни звичайно!, якi створенi у свiжих дiбровах Вiнницько!' областi, щодо запасу стовбурово! деревини значно поступаються найпродуктивнiшим штучним на-садженням дуба такого ж вжу, теж створених у свiжих дiбровах цього ж регь ону. Так, запас стовбурово! деревини 82-117-р1чних насаджень сосни, створе-них у свiжих дiбровах знаходиться в межах вщ 189 до 433 м /га (табл. 5). Найпродуктившших 74-111-р1чних насаджень дуба такого ж вжу, що теж створенi у свiжих дiбровах Вiнниччини, запас стовбурово! деревини знахо-диться в межах 462-628 м /га (табл. 6).
Тобто, на деяких дшянках загальний запас змшаних штучних насаджень дуба перевищуе бшьше, нiж у два рази насадження сосни (табл. 5 i 6).
Висновок. Отже, за умов визначено! у лiсiвництвi агротехшки, ство-рення часткових культур, розмщення в них посадкових мiсць i надалi вчас-них i помiрних рубок догляду можна створити, а потм i сформувати висо-копродуктивш насадження дуба звичайного, якi за запасами стовбурово! деревини значно перевищують штучш насадження сосни звичайно!.
Лггература
1. Бондар А.О. Лшвнич1 основи формування високопродуктивних насаджень у д1бро-вах Подшдя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук : спец. 06.03.03 "Люознав-ство 1 дшвництво" / А.О. Бондар. - К., 2005. - 35 с.
2. Горд1енко М.1., Гойчук А.Ф., Горд1енко Н.М., Леонтяк Г.П. Ясени в Укра!ш. - К. : Вид-во "Сшьгоспосв^а", 1996. - 392 с.
3. Рибак В.О., Горд1енко М.1., Маурер В.М., Гршченко В.В., Горд1енко Н.М., Фучи-ло Я.Д. Досвщ дюокудьтурно! справи Боярсько! ЛДС НАУ. - К. : Вид. 1111 "ППНАУ", 2005. - 522 с.
УДК 630*231.1 Проф. Л.1. Котй, д-р с.-г. наук;
здобувач М.М. Михайленко - НЛТУ Украти, м. Льв1в
АНАЛ1З ПОТЕНЦ1ЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ П1ДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТ1 СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В У БОРОВИХ УМОВАХ
Проаналiзовано поширення борових люорослинних умов у межах Захiдного Полюся. Здiйснено типодогiчний анадiз насаджень свiжого соснового бору Дубшвсь-кого люництва. Визначено напрямки вiдтворення та вирощування коршних деревос-танiв в умовах аналiзованого типу дiсу.
