CC BY
19
створення змшаних дубово-ялиново-соснових лiсових культур. В культурах однакового вжу бiльшою продуктивнiсть вщзначаеться сосново-ялиновi чи ялиново-сосновi культури, шж сосновi чи дубово-сосновi. Наявнiсть ялини в складi помiтно впливае на шдвищення продуктивностi соснових насаджень.
Ялину европейську доцшьно вводити в склад дубово-соснових культур в тиш люу С3-г-дС з метою шдвищення продуктивност насадження та за-безпечення високих обсяпв промiжного користування. При цьому ялину можна вирощувати i до 80-100-рiчного вiку, оскiльки порода в умовах С3 Костопiльського ДЛГ вщзначаеться високою бiологiчною стiйкiстю. При зап-ровадженнi схеми змiшування, сосш необхiдно надавати перевагу як голов-нiй породi, а також забезпечити участь дуба в складi культур, передбачивши його захист вiд негативного впливу хвойних порщ у молодому вщь Схема змiшування може бути наступною: 8 р.С 2 р.Ял 4 р.Д 2 р.Ял.
При наявност на дшянщ природного вщновлення супутнiх порiд до-цiльним також е створення часткових культур вщповщно до типу люу з вве-денням двох головних порiд - сосни звичайно! та дуба звичайного. Схема змшування може мати наступний вигляд: 4-6 р.С 2-3 р.Д. При наявност природного вщновлення iз супутнiх чи головних порщ в типi лiсу С3-г-дС допустимо створювати чистi культури сосни звичайно!. Через певний перiод часу формуеться багатоярусне змiшане бiологiчно стшке насадження з перевагою в складi хвойно! породи.
Л1тература
1. Басун П.А. О повышении продуктивности насаждений путем ввода в культуры ели обыкновенной// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай. - 1965, вып. 2. - С. 113-117.
2. Вакулюк П.Г. Технология лесокультурных работ. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. -136 с. Ромашов Н.В. Рост и продуктивность еловых культур Подолии// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай. - 1968, вып. 14. - С. 84-91.
3. Голубец М.А. Ель в культурах равнинной части западных областей УССР/ Авто-реф. дисс... канд. с.-х. наук: ХСХИ им. В.В. Докучаева. - Харьков, 1959. - 15 с.
4. Горд1енко 1.1. Швидкоросш культури ялини// Пращ 1нституту лшвництва. - К.: Вид-во АН УРСР. - 1953, вип. 5. - С. 147-156.
5. Калужский Н.И. Особенности создания лесных культур в западных областях УССР. - Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1961. - 60 с.
6. Лавриненко Д.Д., Флоровский А.М., Ковалевский А.К. Типы лесных культур для площадей Гослесфонда УССР. - Киев-Харьков: Госсельхозиздат УССР, 1950. - 124 с.
7. Ромашов Н.В. Рост и продуктивность еловых культур Подолии// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай. - 1968, вып. 14. - С. 84-91.
УДК 630*622 А.О. Бондар1, канд. с-г. наук -ДЛГО "Втницялк"
В1ДНОВЛЕННЯ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН НА ЗРУБАХ
Проведено анал1з вщновлення р1зних деревних порщ на зрубах у д1бровах По-дшля. Виявлено, що за ширину м1жрядь у люових культурах 6-8 м вщновлення дуба звичайного е недостатшм, а для шш1 супутш породи вщновлюються задовшьно.
1 Генеральний директор ДЛГО "Вшницялю"
A.O. Bondar -DLHO "Vinnytcyalis" Regeneration of wood plants on cutting
The analysis of regeneration of different arboreous breeds on cutting in Vinnytsa region is carried out. It is defined, that at width between rows in wood cultures 6-8 м regeneration of an oak common is poor, and other concomitant breeds is good and satisfactory.
Тепер i в майбутньому в люокультурному фондi будуть переважати зруби. У дiбровах Подшля деревними породами, на як орiентуються лiсовi господарства, е дуб звичайний i ясен звичайний. Вщ кшькосл цих порщ в складi вщновлення залежить започаткована густота часткових культур. Тому вивчення природного вщновлення на зрубах мае практичне значення.
Пюля вiдмирання трав'яних рослин на поверхнi грунту утворюеться тов-стий (4-6 см) пухкий шар органiчного опаду, на якому зависають плоди, крилат-ки i жолудi, а корiння багатьох сходiв не завжди проникае до грунту i укорь нюеться. Отже, сходи i пiдрiст всiх порщ i саджанцi дуба вiдчувають затшення зверху, конкуренцiю трав'яних рослин за вологу i поживнi речовини, а також ш-гiбiторiв. Природно кожна рослина в^увае вплив навколишнього середовища по-рiзному, наслiдком цього впливу е рiзнi розмiри пiдросту i саджанщв.
На однорiчних зрубах Гнiванського люництва збереглось 125 i 250 шт. тдросту природного насiнневого походження дуба i 2125 та 2292 шт. саджанщв, висота останшх перебувае у межах 21-33 см. На однорiчному зрубi Кирнасiвського лiсництва збереглось 25 шт. тдросту природного насшнево-го походження i 1750 шт. саджанщв дуба, а на дворiчному (Гтванське лю-ництво) - 810 i 1300 шт. пiдросту природного насшневого походження та 1250 i 2000 шт. саджанцiв. У Барському люнищш до часу обстеження збереглось 1075 шт. тдросту i 1275 шт. саджанщв, а в Шпиювському люнищш -вiдповiдно 1333 i 1500 шт. (табл. 1). На дворiчних зрубах всiх люництв висота саджанцiв перебувае в межах 42-64 см.
За умов розмщення посадкових мюць розмiром 4,0x0,7 м на гектар висаджували 3571 Ыянщв. До часу обстеження на однорiчному зрубi Гт-ванського люництва збереглось 2125 i 2292 шт. саджанщв або 59,5-54,2 %, на дворiчному зрубi при розмiщеннi посадкових мюць розмiром 6,0x0,7 м на гектар висаджували 2381 Ыянщ. До часу обстеження збереглось вщ 1275 до 2000 саджанщв або 53,5-84 %. Закономiрно, в майбутньому також частина тдросту природного походження i саджанщв загине.
Нашi дослщи показали, що загальна кiлькiсть самосiву та тдросту вшх порiд перебувае в межах: на однорiчних зрубах - 5627-10205, дворiчних -4833-11310, трирiчних - 5753-35500, чотирирiчних - 3249-22900, п'ятирiчних -3257-27744, шестирiчних - 5640-12988, семирiчних - 4424-14980, восьмирiч-них - 4425-11500, дев'ятирiчних - 5100-18083, десятирiчних - 3750-13700 (табл. 1). Отже, найбшьша кiлькiсть деревних рослин у вiдновленнi збереглась на три-п'ятирiчних зрубах.
Проте успiшнiсть природного вщновлення на зрубах оцiнюеться за на-явнiсть головних порiд [7, 11, 12]. Головною породою в дiбровах Вшницько! областi е дуб звичайний.
Табл. 1. Збереження саджанщв i тдросту природного насшневого поновлення
в часткових культурах дуба, створениху свiжих Ыбровах ВтницькоИобластi
Розм. ряд1в, м Кшьшсть рослин (шт./га), як мають висоту (м)
порода До 0,5 0,5-1,0 1,0-2,0 2,0-3,0 3,0-4,0 4,0-5,0 5,0 1 вище в1дхи-лення
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
На однор1чних зрубах
4 Дуб 21252292 125-250 0-167 899-2375
Ясен 75-1375 0-100 0-1375
1нш1 породи 29162916 22502623 209-917 3043-6446
Вс1 породи 41506416 23762873 300-917 562710205
На двор1чних зрубах
6 Дуб 12502000 8001333 0-10 1376-4830
Ясен 0-83 50-292 0-500
1нш1 породи 10501550 2252380 5845000 0-50 2000-5460
Вс1 породи 13253500 13003680 6685010 50-450 483311310
На двор1чних зрубах
6 Дуб 42-417 2922050 3332250 0-667 0-42 1376-4834
Ясен 0-83 0-450 0-375 0-125 0-850
1нш1 породи 0-42 0-1416 2993824 0-1034 0-1376 125 371030660
Вш породи 42-1950 3755376 7926907 0-2876 0-1543 0-125 573335500
На чотирир1чних зрубах
6 Дуб 42-1417 42-1459 5421296 42-750 1333-4042
Ясен 0-200 83-900 0-350 0-125 0-42 0-1100
1нш1 породи 0-2222 0-10555 50011500 0-9501 0-875 0-125 166620169
Вс1 породи 0-2592 4211482 112513500 0-9584 0-875 7-125 324922900
На п'ятир1чних зрубах
6 Дуб 0-350 20-1015 73-1320 2-896 0-145 0-136 1755-2625
Ясен 0-35 0-490 0-1520 0-486 0-50 0-1950
1нш1 породи 0-1020 1324634 5-4148 0-16252 0-4692 0-204 2160-2584
Вс1 породи 0-455 0-6615 2057168 7-304 0-4828 0-805 326727744
1 | 2 3456789 10
На шестир1чних зрубах
7 Дуб 0-680 1501440 200-816 0-450 2000-2800
Ясен 0-110 0-1540 0-660 0-550
1нш1 породи 0-68 0-1375 12404510 11755236 80-1292 0-1020 0-88 2840-9782
Вс1 породи 68-480 6801475 26806380 16406052 80-1564 0-1020 0-68 564012988
На семир1чних зрубах
8 Дуб 0-120 0-840 80-1080 1201520 0-640 0-140 1080-2160
Ясен 0-100 0-550 0-500 0-1000 0-150 0-1700
1иш1 породи 0-250 28-3900 7005600 0-7300 0-2150 0-360 232412350
Вс1 породи 0-46 0-360 72012670 14567650 0-4700 0-2400 0-450 442414980
На восьмир1чних зрубах
8 Дуб 0-100 0-350 125-735 3001050 250-850 0-525 0-100 1800-2695
Ясен 0-150 0-650 0-450 0-100 0-650
1нш1 породи 0-75 0-75 2603400 6003400 1503700 1302500 0-200 2450-9800
Вс1 породи 0-175 0-350 1254050 11004300 4255100 1503200 0-250 442511500
На дев'ятир1чних зрубах
8 Дуб 0-150 100-708 0-750 333-792 41-500 0-100 1000-2125
Ясен 100-250 0-250 50-700 83-200 0-1300
1нш1 породи 42-126 0-150 1005792 11507161 2503100 0-625 830016042
Вс1 породи 42-150 0-2459 3006292 17007834 45003600 0-625 510018083
На десятир1чних з' >убах
8 Дуб 0-50 0-500 0-1170 100-590 0-600 0-1300 10002135
Ясен 0-100 0-840 0-900 30-900 0-700 140-2500
1нш1 породи 0-35 0-650 0-3120 4003305 90-4500 0-3300 2300-9200
Вс1 породи 0-35 0-50 0-1250 0-5130 4504900 1205200 0-5300 375013700
У свiжих дiбровах Подiлля дуб звичайний починае плодоносити з 1012 роюв в тому випадку, якщо дерева його ростуть на вшьному мiсцi або на узлiссi та з 20-25 роюв - у насадженнях. Ряст врожа! в цих умовах повторю-ються через кожних 3-5 роюв. У цей промiжок часу бувають неврожайнi роки. У стиглих деревостанах Смшянського люництва Черкасько! областi (свiжi
дiброви) зiмкнутiсть крон 0.8, в яких дуб перебувае в першому ярусi, при ряс-ному врожа! кiлькiсть жолудiв становить понад 90 кг або 238 тис. шт. на гектар. Якщо враховувати, що доброяюсшсть жолудiв у насадженнях Укра!ни становить близько 40 % в урожайш роки, то на землю опадае понад 115 тис. жолудiв (на 1 га), як можуть утворити життездатш сходи i пiдрiст.
Жолудi дуба е харчем для диких тварин (кабани, бшки) та деяких пта-хiв (сойки). Причому дик кабани весною виривають навiть сходи. Багато пророслих жолудiв не встигають укоренитись i в спекотнi перюди року гинуть. За нашими даними, на двох трирiчних зрубах збереглось 4800-4834 шт. загально! кшькосл саджанцiв i пiдросту дуба, на одному чотирирiчному зру-бi - 4042 шт., на 20 зрубах - 2041-2462 шт. саджанщв i шдросту насiнневого природного походження, на 16 зрубах збереглось у межах 1550-2000. на зрубах - 1080-1500 дуба i на одному зрубi всього 899 шт. саджанщв i шдросту природного походження (табл. 1).
На однорiчних зрубах Гшванського люництва збереглось 125 i 250 шт. пiдросту природного насшневого походження дуба i 2125-2299 шт. саджанщв висотою 21-33 см, а на однорiчному зрубi Кирнасiвського люництва збереглось 25 шт. шдросту природного походження i 1750 шт. саджанщв, i на двох дворiч-них зрубах Гнiванського лiсництва - вщповщно 810 i 1300 шт. шдросту i 1250 i 2000 шт. саджанщв, в Барському люнищш збереглось 1075 шт. шдросту i 1275 шт. саджанщв, в Шпиювському люнищш - вiдповiдно 1333 i 1500 шт. На дворiчних зрубах вшх лiсництв висота саджанцiв була в межах 42-64 см.
За шкалою усшшност природного насшневого вщновлення, яка наведена в "Довщнику люовода" (табл. 2), вiдновлення на зрубах Вшницько! об-ластi з урахуванням наявност саджанцiв дуба необхiдно вщнести до недос-татнього i тшьки на поодиноких зрубах воно задовшьне [11].
Табл. 2. Шкала оцшки успiшностi природного насшневого вiдновлення
(Пастернак та т., 1990)
Категор1я устшносп вiдиовлеиия Частота трапляння, % Кшькшть життездатного пiдросту головних порвд (тис. шт./га) вiком, роки
3 4-8 9-15
Добре >65 Бшьше 12 Бшьше 6 Бшьше 4
Задовшьне 40-65 7-12 3-6 2-4
Недостатне 20-39 3,1-6,9 1,5-2,9 0.5-1,9
Незадовшьне <20 2-3 1,0-1,4 0,3-0,4
Ясен звичайний проявляе штенсивний рют у свiжих дiбровах. Дерева його, що ростуть на вшьному мiсцi, починають плодоносити з 15-18 р., а в змь шаних насадженнях - з 22-25 р. У 25^чних культурах, створених у свiжих дiбровах Барського люництва Вшницько! област за умов наявност 46 % пло-доносних дерев ясена звичайного на один гектар, випадае близько 53 кг, або 767 тисяч крилаток. Крилатки починають опадати з кшця вересня до березня. Причому до листопаду опадае крилаток ясена до 20-21 % i багато з них недоб-рояюсш. Вщ початку листопаду i до першого сшгу випадае 23-25 % i деяка (35 %) кшьюсть крилаток випадае шсля танення сшгу. Тому деяка частина крилаток зависае на шдстилщ та не укоршюеться, а якщо встигне укоршитись, то
сxoди ясена poзвивають пoвеpxневу кopеневу систему [3]. Навггь у xвoйнoгo самоЫву кopiння не пpoникае глибше 10 см. Цим i пояснюеться вщм^ання велико1' кiлькoстi самoсiву i п^осту ясена в пеpший piк шсля появи сxoдiв. За нашими даними, на 22 зpубаx ясен звичайний в складi пpиpoднoгo насiнневoгo вщновлення вiдсутнiй. На 19 зpубаx у складi вiднoвлення ясен тpапляеться в межаx 83-500 шт., на 10 зpубаx - 540-910 шт., на двox п,ятиpiчниx 1018-1400 i на семиpiчнoму - 1700 i двox десятиpiчниx - 1560-2500 шт. (табл. 1).
З уpаxуванням саджанцiв дуба звичайного i п^осту насiнневoгo ^и-poднoгo пoxoдження останнього i ясена звичайного, то iз 59 зpубiв можна ви-дiлити тiльки десять, на якж пpoстежуеться задoвiльне поновлення. До нж належать чoтиpиpiчнi зpуби Баpськoгo лiсництва кв. 65 (з загальною кшьюс-тю poслин дуба i ясена 4125 шт.), Ьллшецького люництва кв.18 (3000 poслин), п,ятиpiчнi зpуби Джуpинськoгo лiсництва кв. 36 (4457 poслин) i кв. 38 (4025 poслин). Шестиpiчнi зpуби Гайсинського люництва кв.63 (3190 poслин) та !вашковецького лiсництва кв.45 (3196 poслин). Семиpiчний зpуб Ьашко-вецького люництва кв.50 (3350 poслин), вoсьмиpiчний зpуб Джуpинськoгo лiсництва кв.32 в. 7 (3150 poслин), десятиpiчнi зpуби Тивpiвськoгo люництва кв.47 (3300 poслин) i Джуpинськoгo лiсництва кв.32, в. 11 (4500 poслин). На iншиx 50 зpубаx поновлення недостатне.
Iз пiдгiнниx ropw пpи ствopеннi лiсoвиx культуp у судiбpoваx найчасть ше викopистoвують клен гoстpoлистий, липу дpiбнoлисту i граб звичайний. Bd цi пopoди для poзвитку i poсту знаxoдять оптимальш умови у свiжиx дiбpoваx. ^оте в складi пpиpoднoгo вiднoвлення вони тpапляються в piзнiй кiлькoстi.
Деpева гpаба, якi poстуть на вшьному мiсцi та узлiссi, починають пло-доносити з 10-12 p., а в насадженняx - з 15-20 p. Ряст вpoжаï пoвтopюються чеpез 1-2 p. У цi pora вpoжай гopiшкiв пеpевищуе 400 кг, а сеpеднiй стано-вить 120-150 кг на гектаpi. На гектаp майже щopiчнo випадае 2,7-3,3 млн. го-piшкiв. Сxoжiсть гopiшкiв становить 50-70 %, але збеpiгають сxoжiсть вони в пiдстилцi впpoдoвж 2-3 p. Найбшьше ïx випадае (90,4 %) в жовтш-листопадь Отже, в насадженняx з участю гpаба на землю випадае велика кшьюсть го-piшкiв гpаба. Частину гopiшкiв ^аба пощають i вiдкладають пpo запас мишь
За нашими даними, iз 59 зpубiв, на якиx ми вивчали пpиpoдне вщнов-лення всix пopiд, в тому числi та ^аба звичайного, тiльки на одному семиpiч-ному зpубi Iллiнецькoгo люництва в складi вiднoвлення гpаб - вщсутнш. На 12 зpубаx було вщ 1106 до 1780 шт. на гектаpi пiдpoсту гpаба, на 9 зpубаx -вiд 105 до 486 шт., на 73 зpубаx - 2100-2850 шт., шести зpубаx - 32003750 шт., на одному - 4322 шт., на чoтиpьox - вщ 5050 до 5400 шт., на одному - 6188 шт., на двox - 1200-12407 шт., на одному -13084 шт., на двox -12300 i 12407 шт. i на кожному чoтиpиpiчнoму зpубi Уладiвськoгo люництва 15501 шт., на п,ятиpiчнoму !ллшецького лiсництва 18564 шт. i тpиpiчнoму зpубi Баpськoгo люництва - 28000 шт. пiдpoсту ^аба. Можна ствеpджувати, що в свiжиx дiбpoваx Пoдiлля гpаб мае найкpащi умови для свого poзвитку.
Клен гoстpoлистий у насадженняx починае плодоносити з 20-25 p., на вщ^итому мющ та узлiссяx - з 10-15 p. Ряст вpoжаï пoвтopюються майже щopiчнo. B уpoжайнi pora на гектаpi випадае 960-1280 тис. (120-160 кг) ^и-
латок. СамоЫв клена гостролистого на вiдкритих мюцях i в насадженнях з'яв-ляеться ранiше, нiж iншi деревнi та навггь трав,янi рослини. Але внаслщок розвитку поверхнево1" коренево1" системи багато сходiв гине в лiтнiй спекот-ний перiод. У насадженнях самоЫв клена збер^аеться за умов вщсутност густого розвитку злакових трав'яних рослин.
За нашими даними, на трирiчному зрубi Барського лiсництва, чотири-рiчному зрубi Лiтинського лiсництва, п,ятирiчному зрубi Шпикiвського лю-ництва, шестирiчному зрубi Барського i Кирнасiвського лiсництв, семирiчно-му зрубi Уладiвського лiсництва i десятирiчному зрубi Басаличiвського лю-ництва клен гостролистий в складi вщновлення вiдсутнiй. На п,ятирiчному зрубi Тиврiвського лiсництва i на 153 зрубах шших лiсництв у складi вщнов-лення клена гостролистого вiд 84 до 450 шт. шдросту, на 9 зрубах - вщ 525 до 1000 рослин, на 7 - вщ 1083 до 1500 рослин, на 5 - вщ 1564 до 1583 рослин, на 10^чному зрубi Барського люництва збереглось 4425 шт., а найбшьше (4815 i 5300 шт.) шдросту клена гостролистого збереглось на чотирирiчному зрубi 1л-лшецького лiсництва.
Поодинокi дерева липи дрiбнолистоï i дерева, яю ростуть на узлiссi, починають плодоносити з 12-15 р., а в насадженнях з 18-25 р. вони квггнуть i плодоносять щорiчно, але ряст врожаï в Полiссi та Люостепу Украïни бува-ють через 2-3 роки. За даними М.1. Гордiенка i В.1. Карпенка (1996), маса 1000 штук горшюв у насадженнях Люостепу становить 34,0-43,2 г, житте-здатнiсть - 85,2-90,4 г [4]. Якщо прийняти, що в кiлограмi е 33 тисячi горш-кiв, життездатних становить 85 %, то майже щорiчно на гектар у насадженнях випадае понад 280-700 тис. горшюв, яю здатш утворити самосiв.
Отже, на грунт випадае велика юльюсть горiшкiв липи дрiбнолистоï, якi здатнi утворювати сходи. Проте природне вщновлення липи трапляються на 26 зрубах, iз яких юльюсть пiдросту липи 4-50 шт. - на трьох зрубах, 125168 шт. - на семи зрубах, 210-278 шт. - на трьох, 300-350 шт. - на п'яти, 490690 шт. - на семи i на одному зрубi Гайсинського люництва збереглось 1320 шт. шдросту липи.
Погане насшневе вщновлення липи дрiбнолистоï на зрубах пояс-нюеться бiологiчною особливiстю горшюв. Вони починають проростати в юнщ травня, на початку червня, коли вже штенсивно розрослась трав'яна рослиншсть i сходам липи доводиться конкурувати за свггло, вологу i пожив-нi речовини з останньою. До того ж, сходи липи в першi 3-4 роки проявляють слабку штенсившсть росту. Стандартних розмiрiв Ыянщ, якi можна висаджу-вати на постшне мiсце, досягають у дворiчному вiцi. Тому багато сходiв гине в перший рш.
Берест плодоносить майже щорiчно, починаючи з 10-12 роюв. Насiння дозрiвае в кшщ травня - в першш декадi червня i одразу опадае. Насамперед опадае пусте насшня, а по^м повнозернисте. На одному гектарi опадае понад 8 тис. насшин, яю здатнi утворити сходи. Оскiльки насшня береста опадае в юнщ весни - на самому початку лга сходи його не витримують конкуренци деревних i трав'яних рослин i масово гинуть в спекотний час вегетацшного перюду. Цим i пояснюеться слабке його насiнневе вiдновлення.
Берест, як вщомо, широко використовувався в першш половит мину-лого столггтя як шдгшна порода. Потiм довели, що вш сильно вражаеться голландською хворобою. На цiй пiдставi перестали вирощувати його посад-ковий матерiал у розсадниках. Проте, за нашими даними, на легких дерново-тдзолистих грунтах вiн проявляе високу бюлопчну стiйкiсть. Трапляеться його життездатний шдрют у дiбровах Подiлля, якi сформоваш на сiрих люо-вих суглинках. 1з 59 обстежених зрубiв у складi вiдновлення берест зустрь чаеться на 21, зокрема на 10 дшянках здорового шдросту його - до 100 шт., а на останшх - вщ 333 до 3250.
Береза починае плодоносити на узлюш (а також дерева, як ростуть на простор^ з 6-8 роюв, а в насадженнях - з 10-12 роюв. Насiнневi роки повто-рюються через рiк-два. У чистих насадженнях на грунт випадае 30-40 кг крилаток. Схожють насшня берези становить близько 30 %. З урахуванням низь-ко! схожост на грунт випадае 45-60 млн. насшин берези, якi здатш утворюва-ти самосiв. Березi властива широка еколопчна амплiтуда. Насiння !! пророс-тае наступною весною шсля опаду одночасно з появою трав'яних рослин. Тому деякi сходи досягають у перший рш висоти, достатньо! для конкуренцi! з трав'яною рослиннiстю.
За нашими даними, самоЫв i пiдрiст берези зустрiчаеться на 21 зрубi (майже на 50 % вщ обстежених). Найбiльше !! пiдросту на трирiчних (табл. 4), на яких вона досягла висоти 1,0-2,0 м, що свщчить про появу !х ще пiд наметом материнського насадження. На десятирiчному зрубi 735 шт. на гектарi !! пiдросту досягли висот понад п'ять метрiв.
Черешня (вишня пташина) за умов розташування !! на добре освггле-ному мiсцi починае плодоносити з 8-10 роюв, а в насадження - з 19-20 р. За даними В.К.М'якушка (1965), ряст врожа! черешт повторюються через один-два роки [8]. Неврожайш роки бувають рщко. На землю випадае вщ 0,7 до 19,3 кг або 0,6-9,7 тис. япд на гектарь Ягоди !! по!дають птахи i розно-сять кiсточки в межах трьох кiлометрiв вiд плодоносних дерев. Тому самоЫв i !! шдрют трапляеться навiть у тих насадженнях, в яких черешня в складi на-саджень вiдсутня.
За нашими даними, самоЫв i пiдрiст черешш зустрiчаеться на 21 зру-бь Найбiльше черешнi в складi вщновлення на однорiчних зрубах, а з шдви-щенням вiку зрубiв кшьюсть пiдросту черешнi систематично зменшуеться.
1з листяних деревних рослин на 173 зрубах трапляеться шдрют осики, яка з'явилась пiсля пробудження сплячих бруньок на коршнях зрубаних дерев. Майже вЫ види верби добре поновлюються насшневим i порослевим шляхом. На 33 зрубах вЫх вжових груп е пiдрiст верби козячо! насiнневого та вегетативного походження. Верба козяча належить до дерев третьо! вели-чини, але в тдрос^ та на всiх вiкових зрубах вона мае таку ж саму висоту, як i iншi деревш породи.
1з деревних рослин третьо! величини на п'яти зрубах у невеликш кiль-костi з'явився глщ одноматочковий. Глоду властива широка еколопчна ам-плiтуда. У свiжих дiбровах вiн сягае найвищих розмiрiв. На добре освгглених дiлянках його дерева насшневого походження починають плодоносити з
10-12 роюв, а в насадженнях - з 12-15 роюв, nopooneBi дерева на 2-3 роки. ра-шше. На одному гектарi урожай плодiв перебувае в межах 128-351 кг, а в се-редньому - 258 кг на гектарь Кiлькiсть шдросту становить до 3400 на гектарi [6]. 1з чагарникiв на перше мюце за кiлькiстю зрубiв i наявностi кущiв займае бузина чорна. Ïï кущi трапляються на 13 зрубах (або 22 % вщ обстежених), ль щина звичайна - на дев'яти (або 15 %), шипшина i свидина на трьох (або 5 %). Причому юльюсть кушдв цих чагарникiв надзвичайно мала. Деяю з них з'явились пiсля рубань материнського насадження.
Чагарники в люових насадженнях е бажаними компонентами. Вони виконують важливу еколопчну роль. Своïм органiчним опадом вони спри-яють швидкiй мiнералiзацiï оргашчного опаду головних порiд (дуба, бука, сосни, ялини тощо), збiльшують наявшсть поживних речовин у грунт та на-вiть вологи, запобiгають розростанню трав'яних рослин, е мiсцем гшздування багатьох (понад 10 видiв) комахощних птахiв, що знищують шкiдникiв деревних порщ на рiзних стадiях ïx розвитку: яйця, личинок, лялечок та iмаго.
За даними А.Л. Бельгарда (1971), наявшсть чагарниюв у степових ль сових насадженнях, в тому чи^ та полезахисних смугах, значно зменшуе розвиток шкiдливих комах i появи збудниюв хвороби [1]. Чагарники ютотно впливають на стан та продуктившсть насаджень. За умов ïx вiдсутностi або малоï кiлькостi у вiдновленнi на зрубах доцшьно вводити ïx навiть до складу часткових культур.
За даними нормативно-довiдникового матерiалу, складеного для таксаци лiсiв Украïни i Молдови, в штучних 10-рiчниx насадженнях у свiжиx дабровах, що ростуть за першим боштетом, мае зберегтись 6080 дерев дуба звичайного [16]. Таю насадження мають повноту одинищ. Як зазначалось (табл. 1), загаль-на кiлькiсть саджанщв i шдросту природного насшневого походження дуба звичайного i ясена звичайного збереглась на 8^чних зрубах вщ 1700 до 2695 шт., що становить 28-44 % вщ необхщного, на 9^чних зрубах збереглось вщ 2041 до 2542 шт., що становить 34-38 % вщ необх^ого i на 10^чних зрубах збереглось 1450-3300 шт. дерев, що становить 24-54 % вщ нормальноï юлькость Тiльки на одному 10^чному зрубi Джуринського лiсництва збереглось 4500 дерев, що становить 74 % вщ бажаного. Таким чином, iз 14 зрубiв тiльки на одному юльюсть дерев дуба та ясена наближаеться до необхщного. Природ-но, що мала юльюсть дерев дуба звичайного та ясена звичайного, що збереглась на вивчених нами 59 зрубах, не може задовольнити господарство.
Щоб ращонально використати високу родючють грунту та сприятливi кшматичт умови Подшля Украши доцшьно при створенш люових культур на зрубах зменшити вiддаль мiж рядами до двох-трьох метрiв i проводити заходи на збершання саджанцiв. За таких умов можна буде зберегти потрiбну юльюсть дерев щнних порiд на одинищ площь Крiм того, необхщно також проводити заходи зi збереження чагарниюв, або, навггь вводити ïx в часткових культурах.
При створеннi суцiльниx культур посадковi (поЫвт) мiсця розмiшують за таким розрахунком, щоб зiмкнення гiлок мiж рядами наступило через в 56 роюв шсля посадки сiянцiв на постшне мiсце. За таких умов шсля закiнчення
догляду за грунтом у культурах трав'яна рослиннють, особливо св1тловибагли-ва, не встигае розростись настшьки, щоб вона негативно впливала на стан та штенсивнють росту саджанщв. Враховуючи щ вимоги ширина м1жрядь у культурах залежить вщ категорш люокультурних площ, умов мюцезростання, штенсивност росту деревних рослин тощо. Надал1, шсля загального з1мкнення гшок у культурах, густота насадження регулюеться доглядовим рубанням.
При створенш культур на зрубах основним прагненням люниюв е збе-реження наявного шдросту дуба { збшьшення його юлькост за рахунок вводу його штучним способом. Проте, багато дослщниюв пропонують розмщувати ряди головних порщ у культурах на зрубах через 6-8 м { навгть 10-12 м [2, 5, 9, 15]. Така ширина м1жрядь у часткових культурах, яю створюють у св1жих д1бровах Подшля, рекомендована двома шструкщями Вшницько! люово! дос-лщно! станци [13, 14]. Необхщно наголосити, що частков1 культури переваж-но шириною м1жрядь 6 м почали створювати на Подшл1 Украши з тсля-военного часу { пояснювали це необхщшстю зберегти тдгшш породи в насадженнях [2, 10].
Як зазначалось (табл. 1), 1з 59 часткових культур тшьки на трьох зрубах 3-4-р1чного вшу збереглась достатня юльюсть (4042-4800) рослин дуба. В шших культурах загальна юльюсть саджанщв { пщросту природного насшневого походження до часу обстеження становить вщ 1100 до 2695 рослин дуба. Причому, з пщвищенням вшу культур з одного до десяти роюв юльюсть дуба на одинищ плошд систематично зменшуеться. Особливо це помгт-но в часткових культурах з розмщенням ряд1в через 8 метр1в. Так, в 5-р1чних культурах Журавл1вського люництва кв.3 в.10 з розмщенням посадкових мюць 8,0х0,5 м збереглось разом саджанщв { шдросту природного насшнево-го походження дуба 1755 рослин, в 7-р1чних культурах 1вашювського люниц-тва к.50 в.6-1650, кв.82 в.3-1080, у 8-р1чних культурах Джуринського люниц-тва кв.32 в.7-1800, у 9-р1чних культурах 1вашювського люництва кв. 83 в. 12-2125, у 10-р1чних культурах Тивр1вського люництва кв.47 в.14-1740 рослин дуба звичайного на гектарь
Враховуючи слабке природне вщновлення дуба на зрубах, одним 1з реальних способ1в збшьшення участ його в часткових культурах, як показали наш1 дослщи, е зменшення ширини м1жрядь. За нашими даними, в одно-р1чних культурах з п'ятиметровими м1жряддями збереглась загальна юльюсть саджанщв { пщросту природного насшневого походження 2333-2772 рослин дуба, а загальна юльюсть рослин вЫх порщ 3649-3733 рослин вЫх порщ на гектарь При розмщенш посадкових мюць 4,0x0,7 м збереглось саджанщв { пщросту природного насшневого походження 1775-3133 дуба { вЫх порщ 3477-6825 рослин на гектарь Тшьки на чотирир1чному зруб1 в культурах Кир-наЫвського люництва теж з шириною м1жряддя чотири метри збереглось саджанщв { пщросту природного насшневого походження 3488 рослин дуба звичайного { 6974 - рослин вЫх порщ. У культурах 1з розмщенням посадкових м1сць 3,0х0,7 збереглось на однор1чному зруб1 саджанщв { пщросту природного насшневого походження 2900-4084 рослин дуба { 4801-5533 рослин вЫх порщ. При розмщенш посадкових мюць 2,0x0,7 м теж в однор1чних
культурах збереглось 4133-6123 рослин дуба i вЫх порщ 7750-9935 рослин на гектарь Природно, навггь в однорiчниx культурах з розмщенням посадкових мiсць 2,0x0,7 м наявшсть дуба в два рази бшьша, шж в культурах з розмщенням посадкових мюць 5,0x0,7 м, що забезпечуе бшьшу реальну можливiсть у майбутньому зберегти велику юльюсть дерев дуба в насадженнях старшого вшу.
Практика показала, що за обмеженоï кiлькостi дерев дуба в культурах молодого вшу, запас стовбуровоï деревини i особливо вихщ щнних сорти-ментiв його значно нижчГ, нiж в насадженнях, яю сформованi за умов вели^ кiлькостi дерев дуба в складi молодих культур. Пояснюеться це тим, що в ос-таннix проводять селекщйш доглядовi рубання, при яких вирубують мало-цiннi в господарському вщношенш дерева цiеï головноï породи. В насадженнях з малою юльюстю дерев дуба в молодому вщ при доглядових рубаннях вирубають тшьки дерева шших порiд, а щоб не зменшити породу дуба в складi насаджень, навггь малощнш в господарському вщношенш дерева його залишають на кореш.
Висновки
За класифжащею, яка наведена в "Довщнику лiсовода" (1990), вщнов-лення на зрубах з урахуванням вЫх порщ вщноситься до доброго i задовшь-ного [11]. Що ж до наявност на зрубах саджанцiв самоЫву та пщросту дуба звичайного та ясена звичайного, то воно недостатне. На 22 зрубах у складГ вщновлення ясен звичайний вщсутнш, на останшх 28 - вiдновлення незадо-вiльне. З урахуванням загальноï юлькост рослин дуба звичайного та ясена звичайного до часу обстеження задовшьне вщновлення цих щнних порщ тшьки на 10 зрубах, на шших 49 - воно недостатне.
1з тдгшних деревних порщ найбшьше природного насшневого вщновлення утворюе граб звичайний, дещо менше клен гостролистий, потГм берест i найменше - липа. 1ншГ породи (береза, осика, черешня, груша та ш.), а також чагарники (бузина чорна, лщина, шипшина, свидина) трапляються в природному вщновленш на малш кшькостГ зрубГв.
На обстежених 59 часткових культурах 1-10-рГчного вшу, яю створеш на зрубах, збереглась загальна юльюсть саджанщв i пщросту насшневого походження дуба звичайного i ясена звичайного в межах 24-54 % i тшьки на одному зрубГ - 74 % вщ потрiбноï (вакантно") кшькостГ деревних рослин цих щнних порщ. Щоб ращонально використати високу родючють грунту i сприятли-вГ клiматичнi умови Подшля Украши при створеннi часткових культур на зрубах доцшьно мГжряддя зменшити до двох-трьох метрГв i проводити вс заходи, спрямоваш на збереження саджанщв. КрГм того, необхщно також сприяти по-явГ бiльшоï кшькостГ чагарниюв i, навГть, вводити ïx до складу культур.
Лггература
1. Бельгард А. Л. Степное лесоведение. - М.: Лесн. пром-сть, 1971. - 236 с.
2. Вакулюк П.Г. Технология лесокультурных работ. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 135 с.
3. Гордieнко М.1., Гойчук А.Ф., Гордieнко Н.М., Леонтяк Г.П. Ясени в Украшг -К.: Сшьгоспосвгга, 1996. - 392 с.
4. Гордieнко М.1., Карпенко В.1. Липа др1бнолиста i культури з ïï участю. - К.: Вид. сшьгоспосвгга, 1996. - 224 с.
5. Дубинин Г.В. Коридорные и предварительные культуры дуба черешчатого в граб-няках Винницкой обасти Украинской ССР/ Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук. - К., 1963. - 22 с.
6. Леонтяк, Г.П., Гордиенко М.И., Криницкий Г.Т. Экологическая роль плодовых растений в лесных насаждениях. - Кишинев, 2003. - 436 с.
7. Морозов П.Ф. Учение о лесе. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1949. - 456 с.
8. М'якушко В.К. Черешня в лесах западных областей Украины/ Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук. - К., 1965. - 27 с.
9. Наконечный В.С. Взаимодействие дуба и его спутников в дубравах Подолии. Многоцелевое использование и расширенное воспроизводство лесных ресурсов в Украинской ССР на основе региональной программы "Лес"// Тез. док. республиканской конференции. - Винница, 1985. - С. 88.
10. Орлова Г.К. Рубки ухода в дубравах Подолии/ Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук. -Харьков, 1982. - 26 с.
11. Пастернак П.С. (под редакцией). Справочник лесовода. - К.: Урожай, 1990. - 246 с.
12. Погребняк П.С. Общее лесоводство. - М.: Колос, 1968. - 440 с.
13. Рекомендации по прогрессивной технологии лесовыращивания подольских грабовых дубрав, ведению хозяйства в них и созданию защитных лесных насаждений на землях мелиоративного фонда// МЛХ УССР. - Винница, 1980. - 110 с.
14. Рекомендации по совершенствованию ведения хозяйства в лесах государственного значения и на землях колхозов и совхозов Подолии. - Винница, 1990. - 121 с.
15. Чорногор 0.1 Пщвищення продуктивност лгав Старокосгянтитвського люгоспза-гу// Лхси Хмельниччини та !х народногосподарське значення. - Л^в: Каменяр, 1974. - С. 31-33.
16. Швиденко А.З. и др. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К.: Урожай, 1987. - 560 с.
УДК 630*160.22:181.41 Ст. викл. Р.М. Гречаник, канд. с.-г. наук - УКРДЛТУ;
провiдний спещалкт Л.О. Лебединець - ВАТ "Галичфарм"
ХР0МАТ0ГРАФ1ЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ Х1М1ЧН01 ПРИРОДИ ЕКЗ0МЕТАБ0Л1Т1В ЯЛИЦ1 Б1Л01 (ABIES ALBA MILL)
Недостатне вивчення хiмiчноi природи рослинних видшень - один iз факторiв, що гальмують розвиток уявлень про роль найрiзноманiтнiших за хiмiчним складом та бюлопчною актившстю сполук, яю поступають в навколишне середовище в про-цес жиггедiяльностi деревних порщ.
Вивчення цього питання i стало метою наших дослщжень. При визначенш хь мiчноi природи екзометаболтв ялищ бшо'1" застосовано модифшований нами метод газорщинно'1' хроматографп.
Ключов1 слова: газорщинна хроматографiя, екзометабол^и, ялиця бiла, опад, коренi, насiння, грунт.
Senior teacher R.M. Grechanik1 - USUFWT; L.O. Lebedinets2
Chromatographically definition of chemical nature of exometabolites
of the silver fir (Abies alba mill).
Insufficient study of chemical nature of vegetable isolation is one of the factors that impede development of ideas about the meaning of the most different by chemical constructure and biological activity compounds which go into surroundings during the process of vital functions of arboreal rocks.
1 Ukrainian State University of Forestry and Wood Technology, General Chuprynka str., 103, Lviv, Ukraine
2 Joint-stock Company "Galychfarm", Opryshkivs'ka str., 6-8, Lviv, Ukraine
