CC BY
11
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.853-098-07-039.11-055.25
Л1ТОВЧЕНКО Т.А., ТРОЦЕНКО О.Б., ГАСЮК Г.1. Харювська медична академя п/слядипломно! осв/ти
особливосп ранньоТ д1агностики
метабол1чних порушень у жнок,
хворих на еп1лепсю у молодому в!и!
Резюме. У сmаmmi nоданi результати обстеження 30 молодих жток, хворих на епыеп^ю, що виявило ефективнкть визначення концентрацш глiкозамiноглiканiв у сироватц кровi для дiагностики раннiх порушень кiстковоi та хрящовог тканини як ре зультату етлепси й лiкування антиконвульсантами. До^дження кальцш-фосфорного метаболизму при етлепси не можна вважати показовим.
Ключовг слова: епшепая, жтки, метабол1зм, кальцш, фосфор, глжозамтоглтани.
В останш роки велика увага придтяеться гендерним аспектам дiагностики та терапи ептепси [1]. За деякими винятками (тдлгткова група та особи лгтнього вшу) [2, 3] ептепшя та неспровоковаш напади в цшому мають бтьшу поширешсть серед чоловтв як у розвинених крашах, так i в тих, що розвиваються, проте щ данi не були статистично вiрогiдними в бшьшост дослiджень [4—7]. Причини гендерно! вщмшносп виникнення ептепси й досi залишаються невiдомими. У лiтературi з'являеться все бтьше нових даних про ймовiрний вплив статевих гормонiв на певш структури головного мозку (чорна субстанщя), що беруть участь у здшсненш контролю за епiлептичними нападами [8].
Ептепшя в жшок мае цту низку специфiчних аспек-пв: бiологiчний (репродуктивна функцiя та пов'язаш з нею менструальний цикл, ваптнють, пологи, материнство), психологiчний (усвщомлення себе як жiнки, особливостi сприйняття захворювання), соцiальний (усвiдомлення свое! вщповщальносп як матерi, форму-вання вщносин у шм'1, участь у житл суспiльства) та «жь ночЬ> аспекти, що виникають уже в ранньому дитинст й супроводжують жшку протягом усього життя [9—11]. Лiкарський аспект проблеми е не менш рiзноманiтним i повинен враховувати взаемодiю декшькох препаратiв, що призначаються, мiж собою та з гормональними контрацептивами, вплив препарапв на менструальний цикл, на показники фертильност та гормональнi й метаболiчнi константи. Актуальнiсть питань терапи ептепси в жшок обумовлена також складнютю взаемодй' та взаемовпливу ептептичного вогнища, епiлептичного нападу та протиептептичних препаратiв (ПЕП) на гшо-
таламо-riпофiзарно-статеву систему, що призводить до зростання частоти ендокринних захворювань у хворих на ептепсш жшок, особливо з боку репродуктивноГ сфери. У свою чергу, ендокринопати не лише знижують показники фертильностi, але й характеризуются певними косметичними дефектами, призводять до ускладнень, небезпечних для здоров'я й життя хворих жшок, i по-силюють Гх стигматизацiю.
В останнш час вплив епiлепсii та протиептептично'Г терапи на змiни метаболiчного та гормонального про-фiлю привертае все бiльшу увагу лiкарiв та дослтниюв. Деякi дослiдження припускають високу вiрогiднiсть розвитку ендокринних розладiв у молодих жшок, яы страждають вщ ептепси, незалежно вщ застосування ан-тиконвульсантiв [12, 13]. Вони розщнюють епiлепсiю як патологiю, що спричиняе порушення гшоталамо-гшо-фiзарно-яечниковоi регуляци на вшх Г! рiвнях. З одного боку, штерштальна та iктальна ептептична активнiсть порушуе викид гiпоталамо-гiпофiзарних гормошв [14, 15], з iншого — стеро'Гдш гормони здiйснюють вплив на судомний пори, епiлептогенез та ептепсш.
Одним iз наслiдкiв таких змш, ймовiрно, е порушення ыстковоГ системи. Нещодавно в лiтературi з'явилися свiдчення про те, що пащенти, хворi на епiлепсiю, особливо жшки, мають у 2—6 разiв вищий ризик виникнення переломiв порiвняно iз загальною популяцiею [16]; при цьому як щюпатична, так i симптоматична ептепс1я вiрогiдно асоцшються зi зниженням мшерально'Г щть-ност ыстково'Г тканини (МЩКТ). Ризик виникнення переломiв збiльшуеться в разi тривалого лiкування ПЕП iз наявнiстю вiрогiдного взаемозв'язку при вживаннi
!х понад 12 роюв [17—19]. Ряд дослщжень продемон-стрував суттеве зниження МЩКТ i пiдвищений ризик виникнення переломiв у пацiентiв, хворих на ептепсш, рiзного вiку незалежно вiд певно! групи ПЕП, тобто дов-гострокова терашя антиконвульсантами е незалежним фактором ризику зниження МЩКТ та загального рiвня кальцiю в сироватцi кровi [20]. Патофiзiологiчнi меха-нiзми, що лежать в основi порушень юстково'! системи, е, скорiше за все, мультифактор1альними. Факторами, що передують появi порушень юстково'! тканини, е фiзичне пошкодження, генетичнi фактори, лiкування ензим-шдукуючими ПЕП, полiтерапiя, вплив нападiв на гшоталамо-гшоф1зарну систему та дефiцит втаамшу Б. У дiйсностi данi щодо негативного ефекту антикон-вульсантiв здебтьшого стосуються ензим-iндукуючих препаратiв [21, 22]. Багато роюв домшувала теорiя, що ензим-шдукукш антиконвульсанти прискорюють гiдроксилювання вггамшу Б до його неактивних форм, що спричиняе розвиток гшокальшем!!, вторинного п-перпаратиреозу, прискорення ремоделювання юстково! тканини та бтьшу втрату юстково'! маси. Ще одним механiзмом ди ензим-iндукуючих препаратiв е прискорення метаболiзму статевих стерощв, що призводить до зниження рiвнiв ендогенних естрадюлу та тестостерону, що, у свою чергу, також спричиняе втрату юстково! маси. Саме через ензим-шдукуючу властивють лiкування кар-бамазепiном, барбiтуратами та фентаошом, за даними рiзних дослщжень, асоцiюеться з вiрогiдним знижен-ням МЩКТ. Крiм того, статевий розвиток у шдлтаюв регулюеться складною нейроендокринною системою, у яюй центральне мюце посщае гiпоталамо-гiпофiзарна система, а тому потенцшш, пов'язанi з застосуванням антиконвульсантав порушення можуть вiдбиватися на юстковому метаболiзмi [23].
Але, ймовiрно, юнують механiзми формування юстко-вих порушень, альтернативш шдукц!! системи цитохрому Р450 печшки, тобто, можливо, втрата юстково! маси може прискорюватися за вщсутноста дефщиту вiтамiну Б [24, 25]. При цьому припускаеться залучення таких механiзмiв, як резистентнiсть до паратгормону, дефщит кальцитонiну, взаемодая з обмшом вiтамiну К, зниження кишково! аб-сорбц!! кальцiю та безпосередня д1я антиконвульсантiв на функцiю остеобластiв. При цьому залишаеться невщомим вплив власне ешлепсй на розвиток юсткових порушень. Актуальним е пошук маркерiв метаболiзму кiстково! тканини, що дозволили б даагностувати раннi порушення юсткового метаболiзму вже в молодому вiцi. Залишаеться дискутабельним питання про те, наскльки ефективним е визначення кальцiю та фосфору, що е дiагностичним тестом вибору в щоденнш клiнiчнiй практищ.
Саме тому метою нашо! роботи було дослщження кальцiй-фосфорного метаболiзму i визначення глшо-замiноглiканiв (ГАГ) (хондро!тин-6-сульфат, хондро!тин-4-сульфат, сульфатованi ГАГ) як маркерiв стану юстково'! та хрящово! тканини в жшок молодого вшу, хворих на ептепсш.
Матер1али та методи дослщження
У дослiдження було включено 30 хворих на ешлеп-сiю жшок та 20 здорових жшок, яю не мали актуально! гостро! або хрошчно! неврологiчно! та соматично! патолог!!. Обстеженi пацieнтки за класифiкацieю ВООЗ належали до ошб молодого BiEy (до 40 роюв). Основними критерiями виключення хворих з обстеження стали по-хилий вiк, гостра або хрошчна соматична патологiя, зо-крема супутня патологiя шлунково-кишкового тракту та нирок, наявшсть значущо! неврологiчно! патологи, що потребувала термiнового лiкyвання та могла вплинути на перебiг ептепс!!. Для визначення типiв ептептичних нападiв було використано Мiжнароднy класифiкацiю тишв епiлептичних нападiв (ILAE, 1981) [26], зпдно з якою нами були визначеш парцiальнi та генералiзованi ептептичш напади. Для визначення форми ептепсп було використано Мiжнароднy класифiкацiю ептепсй й ептептичних синдромiв (ILAE, 1989) [27]. Частими вважалися напади, що виникали 4 рази на мюяць та частiше, середньо! частоти — та, що спостериалися 1—3 рази на мiсяць, рiдкiсними — та, що виникали рiдше н1ж 1 раз на мюяць.
Усiм пащенткам, окрiм обов'язкових методiв дослщження, проводили визначення кальцш, фосфору, глшозамшоглшашв у сироватцi кровi для оцшки стану кiсткового метаболiзмy: 1-ша фракцiя вмщувала переважно хондро!тин-6-сульфат, 2-га — хондро!тин-4-сульфат, 3-тя — високосульфатоваш глшозамшогль кани (переважно кератин) [28]. Умют окремих фракцiй виражали у вiдсотках вiд загального вмюту ГАГ, який приймали за 100 %. Референтний шгервал становив: для 1-! фракц!! ГАГ — 47—49 %, для 2-! фракц!! ГАГ — 30—32 %, для 3-1 фракц!! ГАГ — 19—23 %. Референтний штервал для кальцiю становив 2,02—2,6 ммоль/л, для фосфору — 1,3—2,26 ммоль/л.
Результати
В обстежених жшок середня тривалють ептепсп становила 10,1 ± 1,2 року, середня тривалють лшуван-ня становила 8,0 ± 1,3 року. З них у 15 жiнок (50 %) спостерталися вторинно-генералiзованi епiлептичнi напади, у 10 жшок (33,3 %) — комбшащя двох та бтьше тишв ептептичних нападiв (найчастiше комп-лексних паршальних та вторинно-генералiзованих), у 4 жшок (13,4 %) — генерал1зоваш тоншо-клошчш напади й лише в 1 пашентки (3,3 %) — проста пар-цiальнi напади. У переважно! бтьшоста пацieнток було виявлено симптоматичш епiлепсi!: у 10 жшок (33,3 %) — наслщки нейрошфекцш, у 8 пацieнток (26,7 %) — черепно-мозковi травми, у 8 пащенток (26,7 %) — криптогенш епiлепсi!, у 3 (10 %) — судинна патолопя (сyдиннi мальформацп), в 1 жiнки (3,3 %) — генетично обумовлена ептепшя. Фокальш епiлепсi! були визначенi у 86,7 % випадюв. 13 пацieнток мали часта ептептичш напади (43,3 %), 6 жшок (20 %) — середньо! частоти та 11 хворих (36,7 %) — рщюсш.
У хворих жшок скарги на бшь у кiстках i/або випадiння зубiв було виявлено в 26,7 % випадшв. Аналiз бiохiмiчних показникiв встановив, що серед-нiй показник фосфору у хворих на ептепсш жшок становив 1,58 ± 0,09 ммоль/л, у жiнок контрольно! групи — 1,57 ± 0,08 ммоль/л, вiрогiдних вiдмiнностей мiж показниками виявлено не було (р > 0,05). Серед-нш показник кальцiю в груш хворих жшок становив 2,23 ± 0,06 ммоль/л i також вiрогiдно не вiдрiзнявся вiд такого в груш контролю — 2,29 ± 0,04 ммоль/л (р > 0,05). Середш показники 1, 2 та 3-1 фракцiй ГАГ для хворих ста-новили вiдповiдно 39,0 ± 1,2 %, 27,2 ± 0,7 %, 33,4 ± 1,1 % й мали суттeвi вiдхилення вщ вiдповiдних референтних iнтервалiв: середнi показники 1-1 та 2-1 фракцiй були знижеш, середнiй показник для 3-1 фракци був значно пiдвищений. Середш показники концентраци 1-1 та 2-1 фракци ГАГ у здорових жшок становили 49,45 ± 0,98 % та 30,64 ± 0,84 % i були вiрогiдно вищими за таы показники у хворих жшок (р < 0,001 та р < 0,01). Середнш показник 3-1 фракци ГАГ в контрольнш групi становив 19,75 ± 0,54 % та був значно нижчим, шж у жшок осно-вно1 групи (р < 0,001). Однофакторний дисперсшний аналiз виявив залежнiсть 1-1 фракци ГАГ вiд частоти ептептичних нападiв (рис. 1), що виявлялася в зниженнi Н вмiсту (Б = 3,100, р < 0,05) у сироватцi кровi при частих ептептичних нападах порiвняно з нападами середньо1 частоти та рiдкiсними.
Крiм того, було виявлено залежнiсть 3-1 фракци ГАГ вiд типу ептептичних нападiв (рис. 2) у виглядi птви-щення 11 концентраци у хворих, яы мали вторинно-гене-ралiзованi, генералiзованi тонiко-клонiчнi епiлептичнi напади та комбшацш декiлькох 1х типiв (Б = 2,585, р < 0,05), порiвняно з простими парцiальними.
При значнш тривалостi епiлепсii у хворих виявляли-ся зниженi концентраци 1-1 фракци та шдвищеш — 3-1 фракци ГАГ, що пiдтверджувалося встановленим прямим кореляцшним взаемозв'язком мiж 3-ю фракщею ГАГ та тривалiстю ептепси (г = 0,296; р < 0,05), а також зворот-ним кореляцiйним взаемозв'язком мiж 1-ю фракщею ГАГ та тривалютю захворювання (г = —0,275; р < 0,05).
Таким чином, незважаючи на втсутшсть суттевих порушень кальцiй-фосфорного метаболiзму у хворих на ептепсш жшок, виявлено порушення вмiсту глшо-замiноглiканiв за рахунок зниження синтезу хондро'1тин-сульфапв — 1-1 фракци ГАГ (хондроггин-6-сульфату) та 2-1 фракци ГАГ (хондро'1тин-4-сульфату). Окрiм вiку дебюту епiлепсii на вмют 1-1 фракци ГАГ у обстежених пащенток впливали частота ептептичних нападiв та тривалiсть перебiгу захворювання. У дослщженш було виявлено також значне птвищення рiвнiв 3-1 фракци ГАГ (високосульфатоваш — кератансульфат, дерма-тансульфат, гепарансульфат), значно бiльш виражене в пащенток, у яких ептепшя виникла у вiцi до 25 роыв, що свiдчило про порушення метаболiзму сполучно'1 тканини, характерне для системно'1 запально'1 вiдповiдi на тлi тривалого перебiгу захворювання та лшування.
41
¿40 <
S 39 I 38
а.
«■37 я
J 36 35
39,63
40,14
.36,19
Рщкюнп СередньоТ частоти Часл
Частота напад1в
Рисунок 1. Залежнсть показниюв 1-1 фракци гл1козам1ногл1кан1в вд частоти еплептичних напад/в у хворих
Рисунок 2. Залежнсть показниюв 3-1 фракци глiкозамiноглiканiв в'щ типу ептептичних нападiв
у паценток: А — прост парц'альш; В — вторинно-генерал1зован1; С — генерал'зоваш
тон1ко-клон1чн1; D — поеднання двох та бльше типв еплептичних напад1в
Концентраций 3-1 фракци ГАГ у обстежених хворих також залежали вщ типу ептептичних нападiв та тривалост захворювання. Ймовiрно, що у хворих на ептепсш жшок порушуеться не ттьки обмш хондроггансульфа-пв, яю локалiзованi переважно в тканинах скелету, а й обмш ГАГ шшо'1 локалiзацii, зокрема тих, що мютяться в печшщ, нирках (гепарансульфат) та судин (дерматан-сульфат). Вiдсутнiсть суттевих порушень кальцитоншу як первинного регулятора секреци кальцш пояснюеться вiдносно нормальними рiвнями кальцш в сироватщ кровi обстежених хворих.
Висновки
1. У жшок молодого вшу, хворих на епiлепсiю, показники кальцш-фосфорного метаболiзму не е показовими для дiагностики вторинних остеопатш.
2. У молодих жiнок при ешлепсп мае мiсце порушення не тшьки кiсткового метаболiзму, але й хрящового та обмiну сполучно'1 тканини в цтому, про що свщчать дисбаланс вмiсту 1, 3 та 3-1 фракцш ГАГ вщповщно.
3. Вираженiсть порушення синтезу глшэзамшогль канiв залежала вiд частоти, типу ептептичних нападiв, тривалостi захворювання та лшування антиконвуль-сантами.
Список л1тератури
1. Дзяк Л.А. Эпилепсия /Дзяк Л.А., Зенков Л.Р., Кириченко А.Г. — К.. : Книга-плюс, 2001. — 168 с.
2. Зенков Л.Р. Клиническая эпилептология (с элементами нейрофизиологии) / Зенков Л.Р. — М.: Медицинское информационное агентство, 2002. — 416 с.
3. Forsgren L. Epidemiology of Epilepsy: a Global Problem / L. Forsgren // Sweden Journal of the Neurological Sciences. — 2001. — Vol. 187, № 1. — P. 212.
4. Larsson K. Apopulation based study ofepilepsy in childrenfrom a Swedish county/K. Larsson, O. Eeg-Olofsson//European Journal of Pediatric Neurology. — 2006. — Vol. 10, № 3. — P. 107-113.
5. Walker M.C. The intensive care treatment ofconvulsive status epilepticus in the UK. Results ofa national survey and recommendations /M.C. Walker, S.J. Smith, S.D. Shorvon //Anaesthesia. — 1995. — № 50. — 130-135.
6. Seizures in the developing brain / J. Veliskova, O.I. Claudio, A.S. Galanopoulou [et al.] // Epilepsia. — 2004. — Vol. 45, № 8. — P. 6-12.
7. Sex-specific controlofflurothyl-induced tonicclonic seizures by the substantia nigra pars reticulata during development / L. Velisek, J. Veliskova, F.S. Giorgi [et al.] // Experimental Neurology. — 2006. -Vol. 201, № 1. — P. 203-211.
8. Hauser W.A. The incidence of epilepsy and unprovoked seizures in Rochester, Minnesota, 1935-1984 / W.A. Hauser, J.F. Annegers, L.T. Kurland//Epilepsia. -1993. — Vol. 34. — P. 453-468.
9. Гузева В.И. Руководство по детской неврологии / Гузева В.И. — СПб.: ООО «Изд-во «Фолиант», 2004. — 496 с.
10. Forsgren L. Epidemiology of Epilepsy: a Global Problem / L. Forsgren // Sweden Journal of the Neurological Sciences. — 2001. — Vol. 187, № 1. — P. 212.
11. Карлов В.А. Эпилепсия у детей и взрослых, женщин и мужчин / В.А. Карлов. — М.: Медицина, 2010. — 718 с.
12. Isojarvi J.I. Effect ofantiepileptic drugs on reproductive endocrine function in individuals with epilepsy/J.I. Isojarvi, E. Tauboll, A.G. Herzog//CNS Drugs. — 2005. — Vol. 19. — P. 207-223.
13. Morrell M.J. Reproductive disturbances in patients with epilepsy / M.J. Morrell, G.D. Montouris // Cleveland Clinic Journal of Medicine. — 2004. — Vol. 71, № 2. — P. 19-24.
14. Reproductive endocrine disorders in women with partial seizures of temporal lobe origin / A.G. Herzog, M.M. Seibel, D.L. Schomer [et al.]//Archives of Neurology. — 1986. — Vol. 43, № 4. — P. 341-346.
15. Dana-Haeri J. Prolactin and gonadotrophin changes following partial seizures in epileptic patients with and without psychopa-
Аитовченко Т.А., Троценко О.Б., ГасюкГ.И. Харьковская медицинская академия последипломного образования
ОСОБЕННОСТИ РАННЕЙ ДИАГНОСТИКИ МЕТАБОЛИЧЕСКИХ НАРУШЕНИЙ У ЖЕНЩИН, БОЛЬНЫХ ЭПИЛЕПСИЕЙ, В МОЛОДОМ ВОЗРАСТЕ Резюме. В статье представлены результаты обследования 30 молодых женщин, больных эпилепсией, которое выявило эффективность определения концентраций гликозаминогли-канов в сыворотке крови для диагностики ранних нарушений костной и хрящевой ткани как результата эпилепсии и лечения антиконвульсантами. Исследование кальций-фосфорного метаболизма при эпилепсии нельзя считать показательным.
Ключевые слова: эпилепсия, женщины, метаболизм, кальций, фосфор, гликозаминогликаны.
thology / J. Dana-Haeri, M.R. Trimble // Biological Psychiatry. — 1984. — Vol. 19. — P. 329-336.
16. Use of antiepileptic drugs and risk of fractures: case control study among people with epilepsy / P.C. Souverein, D.J. Webb, J.G. Weil [et al.]// Neurology. — 2006. — Vol. 66. — P. 1318-1324.
17. Pack A. Bone health in people with epilepsy: is it impaired and what are the risk factors? / A. Pack // Seizure. — 2008. — Vol. 17. — P. 181-186.
18. Gniatkowska-Nowakowska A. Fractures in epilepsy children /A. Gniatkowska-Nowakowska//Seizure. — 2010. — Vol. 19, № 6. — P. 324-325.
19. Triantafyllou N. Effect of long-term valproate monotherapy on bone mineral density in adults with epilepsy / N. Triantafyllou, I. Lambrinoudaki, E. Armeni [et al.]// Journal of the Neurological Sciences. — 2010. — Vol. 290, № 1-2. — P. 131-134.
20. Fractures and osteoporosis in epilepsy / D. Raj, A. Sneth, E. Barry [et al.]//Epilepsia. — 2003. — Vol. 44, № 9. — P. 188.
21. Vitamin D sufficiency is associated with low incidence of limb and vertebral fractures in community-dwelling elderly Japanese women: the Muramatsu Study/K. Nakamura, T. Saito, M. Oyama [et al.]// Osteoporosis International. — 2011. — Vol. 22, № 1. — P. 97-103.
22. Antiepileptic drug use increases rates of bone loss in older women: a prospective study / K.E. Ensrud, T.S. Walczak, T. Blackwell [et al.]// Neurology. — 2004. — Vol. 62. — P. 2051-2057.
23. Vitamin D levels and bone turnover in epilepsy patients taking carbamazepine or oxcarbazepine/S. Mintzer, P. Boppana, J. Toguri [et al.]// Epilepsia. — 2006. — Vol. 47. — P. 510-515.
24. Fitzpatrick L.A. Pathophysiology of bone loss in patients receiving anticonvulsant therapy / L. Fitzpatrick // Epilepsy & Behavior. — 2004. — Vol. 5. — P. 3-15.
25. Leskiewicz M. Endocrine effects of antiepileptic drugs / M. Leskiewicz, B. Budziszewska, W. Lason // Przegland Lekar-ski. — 2008. — Vol. 65. — P. 795-798.
26. Commission on Classification and Terminology of the International League Against Epilepsy. Proposal for revised classification of epilepsies and epileptic syndromes // Epilepsia. — 1989. — Vol. 30. — P. 389-399.
27. А. с. 960626 СССР, МКИ3 G 01 № 33/48. Способ определения гликозаминогликансульфатов в сыворотке крови/ М.Р. Штерн, О.П. Тимошенко, Ф.С. Леонтьева (СССР). — 2998857/28-13;заявл. 23.10.80; опубл. 23.09.82, Бюл. № 35.
28. Jasper H. The ten-twenty electrode system of International federation / H. Jasper // Electroencephalography and Clinical Neurophysiology. — 1958. — Vol. 10, № 2. — P. 371.
Отримано 23.04.12 П
Litovchenko T.A., Trotsenko O.B., GasyukG.I. Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
PECULIARITIES IN EARLY DIAGNOSIS OF METABOLIC DISORDERS IN YOUNG EPILEPTIC WOMEN Summary. The article discloses results ofsurvey of30 young epileptic women showing the efficacy of determination ofglycosaminoglycans serum levels in early diagnosis ofbone and cartilaginous disorders as a result of epilepsy and treatment with anticonvulsants. Investigation of calcium and phosphorus metabolism in epilepsy appeared to be non-indicative.
Key words: epilepsy, women, metabolism, calcium, phosphorus, glycosaminoglycans.
