ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.853-053.2-07-085.21 СУХОНОСОВА О.Ю.
Харювська медична академ/я П1Слядипломно1 oceirn
AOCBiA ДОВГОТРИВАЛОГО НАГЛЯДУ ЗА ДПЬМИ, ХВОРИМИ НА Е^ЛЕПаЮ, У XАРKiBCЬKiЙ OБЛАCТi
Резюме. Устаттi подано досвiд довготривалого нагляду за дтьми, хворими на еплепсю уризних кл^тчних формах, та його впровадження в заклади охорони здоров'я Хартвськогобластi.
Показано, що довготривалий нагляд за дитиною з пароксизмальними станами за допомогою впровадження в заклади охорони здоров'ярозробленог формал1зовано! карти дозволяе застосуватизалежно вiд особливостей клтчного перебщ, з урахуванням статi й вку дитини iндивiдуальний пiдхiд як до тактики лкування, вибору селективног терапи, запоб^ання формуванню фармакорезистентностi, так i до вторинног профлактики подальшогорозвитку когнтивних, поведткових та шших порушень, сощальног дезадаптацп, що дозволяе знизити рiвень швалiдизацii дтей, хворих на еплепст, та отримати економiчний ефект.
Ключовг слова: еплепая, дти, монторинг.
Ептепшя — одне з найбтьш поширених невроло-пчних захворювань. Проблема ептепси залишаеться актуальною i на сучасному етат у зв'язку з високою захворювашстю та поширенютю [1, 2, 4—8]. За даними ВООЗ, ептепшя е одним з найпоширешших захворювань центрально! нервово! системи. Зпдно з ешдемю-лопчними дослщженнями, поширенють становить 5—10 чоловш на 1000 населення [6, 7, 10—12]. У свт нал1чуеться до 40 млн хворих на ептепсш, щорiчно близько 2 млн ошб захворюють на ептепсш, а близько 10 млн стають швалтами. Сощальна значущють цього захворювання визначаеться високим втсотком шваль дизаци пацiентiв [3, 9, 13—16].
Ептепшя та ептептичш синдроми е одшею з найак-туальшших проблем дитячо! неврологи. Захворюванiсть на ептепсш становить вiд 41 до 83 випадюв на 100 000 дитячого населення, з максимумом серед дггей першо-го року життя — вiд 199 до 233 випадюв на 100 000 [1, 4, 10-11].
Одним iз найважливших напрямыв дослiджень в епiлептологií е вивчення ептемюлоги епiлепсií. Данi дослтження дають можливiсть отримати уявлення про захворюванють на епiлепсiю та и поширенiсть, оцiнити ефективнiсть iснуючоí' системи облiку, застосовуваних видiв терапи та реабштацшних заходiв, а також дозво-ляють визначити необхщний обсяг психоневролопчно! допомоги.
До сьогоднi в Украí'нi ептемюлопчна ситуацiя щодо епiлепсií в дггей залишаеться недостатньо вивченою. У доступнш лiтературi ми не знайшли робп; у яких були б проанал1зоваш захворюванiсть та поширенiсть, а також нозолопчна i семiологiчна структура захворювання в окремих регюнах Украши. На жаль, у вгтчизнянш лгге-ратурi також вiдсутнi данi про створення анкет для подальшого укладання реестру дггей iз пароксизмальними станами, у тому чи^ з ептепшею. 6 лише поодинокi данi, що стосуються цих питань.
Останнiми роками в Укрш'ш спостерiгаеться зростан-ня показника поширеност хвороб нервово'1' системи у дггей вшом вiд 0 до 17 роив. Ептепшя займае трете мюце за поширенютю серед хвороб нервово'1' системи в УкраМ [1, 4]. Поряд iз цим вiдмiчаеться збiльшення фармако-резистентних форм ептепси та швалтносп серед дггей, хворих на ептепсш. 1нвалтнють теж зростае: 2010 р. — 4,4, 2011 р. — 4,5, 2012 р. — 4,6 на 10 тис. населення. Враховуючи щ факти, Головне управлшня охорони
Адреса для листування з автором:
Сухоносова О.Ю.
Кафедра невропатологи та дитячо!' неврологи ХМАПО, м. Харив, вул. Шевченка, 133 ёер пеиго1оау@та11.ги
© Сухоносова О.Ю., 2013 © «М1жнародний невролопчний журнал», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
здоров'я Харывсько! обласно! державно! адмшютращ! та Харивська фiлiя Укра!нсько! протиептептично! лiги виршили провести епiдемiологiчне дослiдження за-хворюваност на епiлепсiю серед дитячого населення у рiзних 11 клiнiчних формах та ан^з причин та структури iнвалiдностi у дiтей, хворих на ептепсш. Для цього були розроблеш анкети для лiкарiв, якi ведуть спостереження за дитиною, та для батьив хворо! дитини з оформленням шформовано! згоди на обробку персональних даних.
У Харивськй областi показник поширеносп ешлепс!! й еплептичних синдром1в у 2012 роцi становить 3,13 % (1301 дитина), тобто 2,81 % вiд кiлькостi усiх зареестрованих хвороб, порiвняно з попереднiми роками: у 2011 рощ — 3,13 % (1301 дитина), що становить 2,84 % вщ кшькосп уах зареестрованих хвороб, у 2010 рощ — 3,27 % (1371 дитина), що становило 2,9 % вщ кшькосл ус1х зареестрованих хвороб, у 2009 рощ — 3,5 % (1489 датей), тобто 3,08 % вщ кiлькостi вс1х зареестрованих хвороб (рис. 1).
Тенденцш до зниження показника поширеност епiлепсil' й етлептичних синдромiв можна пояснити покращенням обiзнаностi не тiльки дитячих невролопв, а й сiмейних лiкарiв, педiатрiв iз ще! проблеми. Особливо це важливо у даний час, коли в Укра!ш проводиться реформування системи охорони здоров'я та розширю-ються функцiональнi обов'язки сiмейних лiкарiв. Цьому сприяла також можливiсть проведення диференщально! дiагностики мiж пароксизмальними станами ептеп-тичного та iншого генезу в дггей сiмейними лiкарями, лiкарями-педiатрами завдяки запланованим Головним управлiнням охорони здоров'я Харывсько! обласно! державно! адмшютращ! та проведеним циклам лекцш сшвробггаиками кафедри педiатрi! та дитячо! невролог!! Харывсько! медично! академи пiслядипломно!' освгга. Особлива увага придiлялася дiтям iз фебрильними судомами та афективно-респiраторними нападами для профшактики розвитку ешлепс!!, також дгтям iз симптоматичними формами ептепси на фонi ураження центрально! нервово! системи, що дозволило контролю-вати ептептичш напади. Цi заходи дозволили отримати фармакоекономiчний ефект, що становить 11,37 %.
Завдяки застосуванню розроблено! формалiзованоi карти, що збтьшуе настороженiсть лiкарiв i3 приводу pi3H^ типiв пароксизмiв, захворюванiсть на ептепсш зменшилась з 224 (53,9 на 100 000 населення 0—17 роив) до 190 (45,93 на 100 000 населення 0—17 роыв) 1нвалщи, швалщнють яких пов'язана з ептепаею становлять 11,6 %о (480 дггей) порiвняно з 2011 роком 12,0 % (499 дггей). Первинна швалщнють iз приводу ептепси у 2009 рощ становила 1,17 % (50 датей), у 2010 рощ — 1,3 % (54 дитини), у 2011 рощ — 1,1 % (45 дггей), у 2012 рощ 0,9 % (36 дггей) (рис. 2).
Надалi можливе створення протиептептичного центру з електронним зв'язком iз лшарями на мюцях, що дозволить проводити мониторинг стану дитини, ощнити ефективнiсть лiкування, знизити затрати.
Пiд нашим доглядом перебувала 1301 дитина вь ком вщ 1 мiсяця до 17 роыв iз дiагнозом епiлепсii. Спостереження тривае 4 роки. Частота огляду та контролю динамши у разi стабшьного стану хворого — 1 раз на 6 мюящв, при нестабильному станi — за необхщность
Розподiл хворих за вiком та статтю наведено у табл. 1
З табл. 1 видно, що найбтьша поширенють хвороби у хлопчиыв вiком до 6 рокiв, а у дiвчаток — 14—17 роив.
Симптоматичш форми ептепси вщ^чалися у 61 % хворих, щюпатичш — у 27 %, криптогенш — у 12 % випадыв.
Розподт рiзних форм епiлепсiй наданий у табл. 2, з яко! видно, що симптоматична ешлепшя спостерiгаеться однаково часто у хлопчиыв та дiвчаток, iдiопатичнi форми частiше зус^чаються у дiвчаток, а криптогеннi — у хлопчиыв.
За етюлопчними чинниками симптоматична ептеп-сiя розподiлялася таким чином: перинатальш ураження ЦНС — 48 %, уроджеш аномалп ЦНС 4 %, нейрош-фекци — 8 %, ЧМТ — 14 %, новоутворення головного мозку — 2 %, факоматози — 1 %.
Було проведено клшшэ-невролопчне обстеження, ЕЕГ, у разi необхщносл — ЕЕГ зi спектральним аналiзом, ЕЕГ сну, ЕЕГ з вщеомонггорингом, НСГ, МРТ головного
3,5 ^Г 3,43,33,2 3,13,02,9-
7 И
7 7|_7 7|
2009 р.
2010 р.
2011 р.
2012 р.
Рисунок 1. Динамка поширеност ептепси й епшептичних синдром'т серед дитячого населення Харювсько/ област
%0
2/Г
1,510,5-1
7-71
2009 р.
7—71
у-—71-
7—71
2010 р. 2011 р. 2012 р.
Рисунок 2. ДинамКа показника первинно/ нвалщност з приводу ептепси серед дитячого населення Харювсько/ област
Таблиця 1. Розподл хворих за bîkom та статтю
BiK Дiвчaткa Хлопчики Усього
К-тьхворих % К-ть хворих % К-ть хворих %
1 Mic. — 1 piK 34 49 35 51 69 5
1-6 pOKiB 121 46 141 54 262 20
6-14 poKiB 208 52 193 48 401 31
14-17 poKiB 324 57 245 43 569 44
Усього 687 53 614 47 1301 100
Таблиця 2. Розподл хворих на pi3Hi види eninenciï за статтю
Форма епшепсП Дiвчaткa Хлопчики Усього
К-ть хворих % К-ть хворих % К-ть хворих %
Симптоматичы 385 48 408 52 793 61
1дюпатичы 251 71 101 29 352 27
Криптогены 51 32 105 68 156 12
Усього 687 53 614 47 1301 100
мозку, застосовувались лабораторш методи дослщження з контролем метаболiчних порушень, генетичне кон-сультування, консультаци сумiжних спещалюпв. Збiр матерiалу проводився шляхом заповнення розроблено'í формалiзовано'í карти.
При проведенш дослiдження у хворих, яы страж-дають вiд епшепсп, були використанi персональнi карти на основi анкетування, з включенням даних кшшчного та шструментальних методiв дослщження. Створенi анкети для заповнення лшарем полiклiнiки й паралельно батьками (откунами) дитини, яка страждае вiд епшепсп. Щ анкети мiстять такi роздши: 1) пас-портна частина; 2) анамнез життя; 3) дiагноз, коли, де i ким виставлений; 4) перший напад (дата, характер, провокукш фактори), 5) якi протисудомнi препарати приймала дитина (дата, доза); 6) який протисудомний препарат приймае в даний час; 7) частота i характер нападiв у даний час, дата останнього нападу; 8) вага дитини. Щ анкети мали скриншговий характер. Була створена бтьш детальна реестрацшна карта дитини з пароксизмальними станами (враховувалися пацiенти не лише з рiзними формами епiлепсií, але й тi, якi перенесли неонатальш судоми, афективно-респiраторнi, фебрильнi пароксизми, ситуацшно обумовленi судоми (ЧМТ, гос^ iнфекцií)). Цi карти служили сполучною ланкою мiж лiкарем, пiд чшм спостереженням дитина перебувае за мiсцем проживання, та лiкарями стащ-онару, вузькими спещалютами. Реестрацiйна карта включала таы роздiли: паспортна частина, клшчний дiагноз, типи епiлептичних нападiв, вк: встановлення дiагнозу, хвороби батькiв, шкiдливi фактори, перебiг ва-гiтностi та полопв, стан новонародженого, перенесенi ЧМТ, нейрошфекци, фебрильнi судоми, афективно-ресшраторш пароксизми, спадковiсть, неврологiчний статус, соматичш захворювання, данi параклiнiчних
обстежень: ЕЕГ, нейровiзуалiзацiï, лiкування, ефек-тивнiсть, сощальна адаптацiя, когнiтивнi порушення, наявнiсть швалщносп. Поряд i3 цieю картою батьки дитини заповнюють щоденник нападiв, де вiдмiчають вагу дитини, добову дозу антиконвульсанпв (щоб роз-рахувати при необхщносп дозу на 1 кг ваги дитини) кратнють прийому, кшьысть нападiв та ïx змiни.
Таким чином, довготривалий нагляд за дитиною iз пароксизмальними станами за допомогою впроваджен-ня в заклади охорони здоров'я розроблено'1 формалiзова-но'1 карти дозволяе застосувати залежно вщ особливостей клшчного перебiгу, з урахуванням стаи й вшу дитини, шдивщуальний шдхщ як до тактики лiкування, вибору селективно'! терапи', запобiгання формуванню фарма-корезистентностi, так i вторинно'1 профилактики по-дальшого розвитку когнiтивниx, поведшкових та iншиx порушень, соцiальноï дезадаптаци', що дозволяе знизити iнвалiдизацiю дггей, хворих на епiлепсiю, та отримати економiчний ефект.
Список л1тератури
1. Евтушенко С., Омельяненко А. Клиническая ЭЭГу детей. — Донецк: Донеччина, 2005. — 860 с.
2. Карлов В.А. Эпилепсия у детей и взрослых женщин и мужчин: Руководство для врачей. — М.: ОАО «Издательство «Медицина», 2010. — 720 с.
3. Клиническая детская неврология / Под ред. А.С. Петру-хина: Руководство. — М.: ОАО «Издательство»медицина», 2008. — 1088 с.
4. Мартинюк В.Ю., Коноплянко Т.В., Свистыьник В.О., Евтушенко С.К., Омельяненко А.А. Лкування етлепси', ет-лептичних синдромiв у дтей. Методичтрекомендаций — Кшв, 2012. — 18 с.
5. Defining incident cases of epilepsy in administrative data // Epilepsy Res. — 2013 Jun 19. pii: S0920-12n(13)00145-9.
6. Epileptic seizures and epilepsy: definitions proposed by the International League Against Epilepsy (ILAE) and the International Bureau for Epilepsy (IBE) / R.S. Fisher, W. van Emde Boas, W. Blume et al. //Epilepsia. - 2005. - Vol. 46. - P. 470-472.
7. French J. Refractory epilepsy: clinical overview/ J. French // Epilepsia. - 2007- Vol. 48. - P. 3-7.
8. Glossary ofdescriptive terminology for ictal semiology: report of the ILAE task force on classification and terminology / W.T. Blume, H.O. Luders, E. Mizrahi et al. //Epilepsia. - 2001. - Vol. 42. -P. 1212-1218.
9. ILAE Commission report. Commission of European Affairs: Appropriate Standards of Epilepsy Care across Europe // Epilepsia. - 1997. - V. 38 (11). - P. 1245-1250.
10. ILAE report. Commission on terminology and classification // Epilepsia. - 2001. - Vol. 42. - P. 796-803
11. Panayiotopoulos C.P. Epileptic Syndromes and their Treatment/ C.P. Panayiotopoulos. — London: Springer-Verag, 2007. — 578p.
12. Panayiotopoulos C.P. The epilepsies: Seizures, Syndromes and Management / C.P. Panayiotopoulos. — Bladon Medical Publishing, 2005. — 417p.
13. Shorvon S., Ferlisi M. The outcome of therapies in refractory and super-refractory convulsive status epilepticus and recommendations for therapy // Brain. — 2012. — 135(Pt 8). — 2314-28
14. The treatment of epilepsy/Edited by S. Shorvon, F. Andermann, R. Guerrini. — Cambridge University Press, 2009. — 787p.
15. Toerien M. Using electronic patient records in practice: A focused review of the evidence of risks to the clinical interaction // Seizure. — 2013 Jun 24. pii: S1059-1311(13).
OmpuMaHO 11.06.13 □
СухоносоваО.Ю.
Харьковская медицинская академия последипломного образования
ОПЫТ ДЛИТЕЛЬНОГО НАБЛЮДЕНИЯ ЗА ДЕТЬМИ, БОЛЬНЫМИ ЭПИЛЕПСИЕЙ, В ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ Резюме. В статье представлен опыт длительного наблюдения за детьми, больными эпилепсией в различных клинических формах, и его внедрение в учреждения здравоохранения Харьковской области.
Показано, что длительное наблюдение за детьми с пароксизмальными состояниями с помощью внедрения в учреждения охраны здоровья разработанной формализованной карты позволяет использовать в зависимости от особенностей клинического течения, с учетом пола и возраста ребенка индивидуальный подход как к тактике лечения, выбору селективной терапии, предотвращению формирования фармакорезистентности, так и к вторичной профилактике дальнейшего развития когнитивных, поведенческих и других нарушений, социальной дезадаптации, что позволяет снизить уровень инвалидизации детей, больных эпилепсией, и получить экономический эффект.
Ключевые слова: эпилепсия, дети, мониторинг.
Sukhonosova O.Yu,
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
EXPERIENCE OF LONG-TERM MONITORING OF CHILDREN WITH EPILEPSY IN THE KHARKIV REGION
Summary. The article presents the experience of a long-term monitoring of children with epilepsy and its various clinical forms and introduction of this monitoring in the health care system of Kharkiv region.
It is shown that long-term monitoring of children with paroxysmal states due to the introduction of developed formalized card in health care institutions makes it possible to use, depending on the features of clinical course, taking into account gender and the age of a child, an individual approach both to the treatment strategy, the choice of a selective treatment, prevention of the formation of pharmacoresis-tance and to the secondary prevention of further development of the cognitive, behavioral and other disorders, social exclusion, thereby reducing the disability of children with epilepsy, and to obtain the economic effect.
Key words: epilepsy, children, monitoring.