CC BY
43
от метеорологических условий. Рассмотрено влияние лесоэксплуатационный деятельности на водопроницаемость почв.
Ключевые слова: почва, влага, метеоусловия, водопроницаемость, лесораститель-ные условия, молодняки, спелые древостои, вырубки, лесоэксплуатация.
Tkachuk O.M., Olijnyk V.S. The Features of Soils Water Permeability in the Foothill and Mountain Forests of the Carpathians
The figures of water permeability of foothill brownsoil-podzolic and brown mountain-forest soils under plantations from 10 to 120 years old, as well as on the cut and non-forest lands are given. The differences in forest conditions compared to the field conditions are highlighted. The quantification of the plantations age impact on the moisture absorption intensity by different soils is given. The features of infiltration at the time and at different depths of the soil profile are characterised. Its changes depending on the weather are found. The influence of forest exploitation activity on water permeability of soils is examined.
Key words: soil moisture, weather conditions, permeability, site conditions, mature stands, houses, forest exploitation.
УДК 630*[231:174.754](477.41/42) Астр. М.Р. Феденишин;
проф. В.Г. Мазепа, д-р с.-г наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 В УМОВАХ МАЛОГО ПОЛ1ССЯ УКРАШИ
Наведено результати природного поновлення у соснових деревостанах та на !х зру-бах в умовах ДП "Радехiвське ЛМГ". Чисельшсть самоиву сосни звичайно! у стиглих деревостанах становить 33,1-34,5 тис. шт.-га-1, у перестшних - 1,3-8,2 тис. шт.-га-1, на зру-бах - 2,7-16,6 тис. шт.-га-1. На зрубах сосняюв в умовах вологого сугрудку природне поновлення е добрим, а в умовах свiжого субору - задовшьним. Встановлено, що шсля здшснення заходiв сприяння природному поновленню юльюсть самоиву сосни досягае 170 тис. шт.-га-1. Чисельшсть самосшу сосни залежить вщ вщсташ до стши люу i досягае найбшьшо! величини на вщсташ 10-30 м вщ стши деревостану.
Ключовi слова: сосновi насадження, зруб, перестiйнi деревостани, природне поновлення, самосiв.
Вступ. Окремi пращвники лiсового господарства Украши вважають, що сосновi лiсостани вiдзначаються незадовiльним природним поновленням. Вiдтак, на виробнищш переважно застосовують суцiльнi рубки, а дшянки в подальшому закультивовують штучно, шляхом створення лiсових культур. Хоча загальновь домо, що сосновi лiсостани природного походження вiдзначаються вищою бюло-гiчною стiйкiстю, поршняно iз штучними насадженнями.
Природне поновлення соснових лкосташв в умовах Полiсся Украши в ос-таннi роки вивчали: В О. Бузун, М.М. Ведмiдь, С М. Данькевич, О.О. Мелещук, Ю.А. Срук, В. Д. Шкудор. Вони встановили, що в умовах репону в багатьох ви-падках природне поновлення е успiшним. Водночас, шляхом проведення заходав сприяння природному поновленню можна ктотно збiльшити кiлькiсть пiдросту сосни [1-3, 5].
Метою роботи. Вивчити юльккш та якiснi характеристики природного поновлення тд наметом соснових насаджень та на зрубах соснових деревосташв Лопатинського лкництва ДП "Радехнвське ЛМГ".
Об'екти i методи дослщжень. Об'ектами наших дослщжень були сосновi насадження та 1-3^чш !х зруби у Лопатинському лкнищш ДП "Радехiвське
ЛМГ". Зокрема, у стиглих сосняках на двох дшянках були проведенi заходи сприяння природному поновленню - мiнералiзацiя грунту плугом ПКЛ-70 та дисковою бороною БДН-3,0. Площа, охоплена мiнералiзацieю грунту плугом ПКЛ-70, становила приблизно 75 %, а дисковою бороною БДН-3,0-85 %. З метою вивчення сучасного стану самопоновлення головних лiсотвiрних порвд, проведено польовi дослiдження i збiр експериментальних матерiалiв шляхом закладання пробних площ у найбiльш характерних лкорослинних умовах. Вибiр насаджень сосни, в яких закладено пробнi плошд, грунтувався на пiдставi аналiзу архiвних, науково-лггературних i вщомчих матерiалiв - даних рекогносцирувального об-стеження попередньо пвдбраних деревостанiв.
Оцiнку природного поновлення проведено за методикою УкрНД1ЛГА для ргвнинних лiсiв Украши [1]. На пробшй плошi рiвномiрно закладено облiковi площадки розмiром 2х2 м iз розподiлом природного поновлення за породами i за групами вiку: 1^чки, 2-3-рiчки, 4-8-рiчки i старше 8 ротв.
Результати дослщжень. Аналiз видового складу шдросту пiд наметом стиглих низькоповнотних сосняюв показав, що самосгв представлений переважно сосною звичайною, поодиноко грабом звичайним, дубом звичайним, буком евро-пейським, в'язом шорстким та осикою (табл. 1, 2). У вжовш структурi самос1ву переважали однорiчки (98 %). На дшянках, де були проведет заходи сприяння природному поновленню, кшьккть шдросту сосни у перерахунку на 4-8^чки становила 33,1-34,5 тис. шт. та"1, що зумовлено проведениям лiсiвничих заходiв: мiнералiзацiею грунту плугом ПКЛ-70 (ПП №7) та мiнералiзацiею грунту дисковою бороною БДН-3,0 (ПП №8). Граб звичайний поновлюеться здебiльшого веге-тативним способом, а саме порослевими пагонами та кореневими вiдростками [2].
Табл. 1. КЫьюсть тдросту деревних порiд у стиглих деревостанах (заказник "Лопатинський", 2010р.)
№ пробно!' плошД ТЛУ Порода Кшьюсть пiд --1- росту, тис. шт. та
у вшових групах (роки) всього всього у перерахунку на 4-8^чки
1 2-3 4-8 >8
7 С3 Сз 172,5 - - - 172,5 34,5
Гз 69,3 1,0 0,7 2,5 73,5 19,01
241,8 1,0 0,7 2,5 246,0 53,51
8 С3 Сз 157,0 2,5 - - 159,5 33,15
Гз 82,5 - - 1,0 83,5 18,0
Ос 0,5 - - - 0,5 0,01
240,0 2,5 - 1,0 243,5 51,16
Шд наметом перестшних соснових деревосташв у видовому складi шдросту переважае граб звичайний (табл. 2). Також трапляеться сосна звичайна, дуб звичайний, в'яз шорсткий, бук европейський. Як видно з наведених даних, на всх пробних площах найкраще природно поновлюеться граб звичайний, чисель-нiсть якого у перерахунку на 4-8^чки змiнюеться вiд 11,4 тис. шт. га-1 до 28,8 тис. шт. га-1. Чисельнкть шдросту сосни звичайно!' i дуба звичайного на бшьшосп дшянок е незадовшьною. Так кшьккть самосшу сосни звичайно!' у пе-рестиглих деревостанах становить: 1,3-8,2 тис. шт. та'1. Поновлення в'яза шорст-кого та бука европейського, що трапляеться на окремих дшянках (ПП - 9, 11), е незадовшьним.
Отож, у перестшному насадженн сосни вiдновлення щнних деревних по-рiд (сосни, дуба, бука та шших) проходить незадовшьно. Причиною цього е не-достатня освiтленiсть. Зокрема, другий ярус деревостану, який в умовах сугруд-юв представлений грабом i е зшкнутим, пропускае дуже малу кiлькiсть свила, що е недостатнiм для росту i розвитку сходiв та самосшу свiтлолюбних порiд сосни i дуба. Для отримання задовшьного поновлення шд наметом соснових ль состанш необхщно проводити лiсiвничi заходи, спрямованi на зрщження ярусу граба i забезпечення свiтлом сходiв, самосшу та шдросту цiнних деревних порiд.
Табл. 2. Чисельшсть самоаву та тдросту деревних порiд у перестшних деревостанах
№ пробно!' плошД ТЛУ Порода Кшьюсть тд --I- росту, тис. шт.та
у вшових групах (роки) всього всього у перерахунку на 4-8^чки
1 2-3 4-8 >8
9 С2-3 Гз 6,7 9,4 5,7 9,4 31,2 27,72
Сз 7,0 9,8 - - 16,8 8,26
Взш 0,3 0,2 - 0,3 0,8 0,65
14,0 19,4 5,7 9,7 48,8 36,63
10 С3 Гз 4,7 5,9 1,9 3,0 15,5 11,47
Сз 3,0 2,1 - - 5,1 2,07
Дз 0,1 0,6 - 0,1 0,8 0,59
7,8 8,6 1,9 3,1 21,4 14,13
11 С3 Гз 1,6 2,1 7,0 7,6 18,3 20,19
Дз - - 0,1 0,1 0,2 0,25
Бкл 1,5 0,7 - - 2,2 0,44
3,1 2,8 7,1 7,7 20,7 20,88
12 С3 Гз 10,4 13,3 8,3 6,1 38,1 28,84
Сз 2,1 1,1 0,1 - 3,3 1,29
Дз - 0,8 0,7 0,2 1,7 1,56
12,5 15,6 9,1 6,3 43,1 31,69
У складi шдросту на зрубах соснових деревосташв також переважае сосна звичайна, яка найкраще поновлюеться в умовах вологих сугрудюв (табл. 3). Так кшьккть самосшу та пiдросту сосни в умовах вологих сугрудюв на рiзних дшян-ках становить 5,0-16,6 тис. шт. га-1 (ПП - 1, 2, 4, 6), а в умовах свiжих суборiв -2,7-3,4 тис. шт. га-1. Кшьккть шдросту шших порщ, зокрема: берези повисло!', дуба звичайного, дуба червоного, граба звичайного, осики, горобини звичайно!' е незначною. Залежно вiд лiсорослинних умов i термiну проведения рубки, кшь-ккть пiдросту дуба звичайного змiнюеться ввд 0,02 до 4,6 тис. шт. та"1, берези повисло! - 0,02-1,27 тис. шт. та-1, граба звичайного - 0,08-1,0 тис. шт. та-1, осики -0,04-0,6 тис. шт. та-1.
Вжова структура самосшу представлена здебшьшого одно та 2-3^чками. Це зумовлено наявнктю соснових деревосташв поряд з дшянками, на яких були закладеш пробнi плошд, та освiтленiстю зрубiв. Характеризуючи кшьккть самосеву сосни на рiзнiй вiдстанi вiд стiни лiсу, потрiбно зауважити, що найбiльше його спостеркаеться на вiдстанi 10-30 метрiв ввд стiни лiсу (рис.). Так, чисель-нiсть пiдросту е найбшьшою на ввдсташ 20 метрiв вiд намету деревостану i становить 47 тис. шт. га-1. На ввдсташ 40-50 метрш кiлькiсть самосiву найменша i змiнюеться в межах 21,5-22 тис. шт. га-1.
Табл. 3. Чисельшсть природного поновлення на зрубах соснових деревостатв Лопатинського лкництва ДП "Радехiвське ЛМГ"
№ пробно!' плошД ТЛУ Порода Кшьюсть тд --I- росту, тис. шт. та
у вшових групах (роки) всього всього у перерахунку на 4-8^чки
1 2-3 4-8 >8
1 Сз Сз 36,0 - - - 36,0 7,2
Ос 3,0 - - - 3,0 0,6
Бп 1,4 - - - 1,4 0,28
Гз 0,5 - - - 0,5 0,1
Клг 0,3 - - - 0,3 0,06
Врк 0,5 - - - 0,5 0,1
Дз 0,1 - - - 0,1 0,02
41,8 - - - 41,8 8,47
2 Сз Сз 2,8 9,1 - - 11,9 6,93
Гз 0,2 1,1 0,2 - 1,5 1,01
Бп - 0,1 - - 0,1 0,07
Ос - 0,3 - - 0,3 0,21
Врк - 0,1 - - 0,1 0,07
3,0 10,7 0,2 - 13,9 8,29
3 В2 Сз 16,9 - - - 16,9 3,38
Дз 0,3 0,3 - - 0,6 0,27
Дчр - 0,1 - - 0,1 0,07
Бп 0,3 0,1 - - 0,4 0,13
Ос 0,2 - - - 0,2 0,04
Гз 0,4 - - - 0,4 0,08
Грз - 0,1 - - 0,1 0,07
18,1 0,6 18,7 4,04
4 С2 Сз 2,9 22,9 - - 25,8 16,61
Гз - 1,4 - - 1,4 0,98
Бп 0,1 - - - 0,1 0,02
3,0 24,3 - - 27,3 17,61
5 В2 Сз - 2,8 0,8 - 3,6 2,76
Дз - - 1,0 2,4 3,4 4,6
Бп - 0,5 0,1 0,2 0,8 0,75
Дчр - - 0,1 0,3 0,4 0,55
Грз - 0,1 0,1 - 0,2 0,17
- 3,4 2,1 2,9 8,4 8,83
6 Сз Сз 3,3 4,9 0,9 - 9,1 4,99
Бп 0,1 1,5 0,2 - 1,8 1,27
Гз - 0,8 0,4 - 1,2 0,96
Ос - 0,1 - - 0,1 0,07
Дз - 0,1 0,1 - 0,2 0,17
3,4 7,4 1,6 - 12,4 7,46
Висновки. Природне поновлення сосни звичайно!' пiд наметом стиглих та перестiйних соснових деревостанiв Малого Полкся е добрим та задовшьним. У зрщжених перестиглих сосняках в умовах вологого сугрудку у складi самосшу та пiдросту переважае граб звичайний. Збшьшити участь сосни у складi пiдросту можна шляхом проведения заходiв зi сприяння природному поновленню - мше-ралiзацií грунту плугом ПКЛ-70 або дисковою бороною БДН-3,0.
На зрубах соснових деревостанiв у складi самосгву та пiдросту переважае сосна звичайна. Поновлення сосни звичайно'1 залежить вгд типу лiсорослинних умов i е добрим у переважаючих умовах вологого сугрудку. В умовах свiжого су-бору самосгв сосни звичайно'1 е задовгльним.
На зрубi чисельнiсть самосгву сосни залежить вiд вiдстанi вгд стiни лiсу та напрямку пашвних вiтрiв. Найуспiшнiше сосна на зрубах поновлюеться на 30-метровiй смузi вiд стiни лiсу з боку пашвних вгтргв.
Рис. Чисельмсть самоаву сосни на pisrnU eidcmaHi eid cmiHU лку Лггература
1. Ведмщь М.М. Вщновлення природних лiсостанiв Захщного Полiсся / М.М. Ведшдь, В. Д. Шкудор, ВО. Бузун. - Житомир : Вид-во "Полкся", 2008. - 304 с.
2. Данькевич СМ. Природне поновлення плюсового насадження сосни звичайноТ у заказнику "Лопатинський" / СМ. Данькевич // На1уковий вiсник НЛТУ УкраТни : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.11. - С. 39-43.
3. Кочерга М.М. Природне поновлення на зрубах КиТвського Полгсся та особливост його ви-користання для лковщновлення / ММ. Кочерга // Науковий вiсник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лшвницгво. - К. : Вид-во НАУ. - 1999. - Вип. 20. - С. 69-80.
4. Мелещук О.О. Особливоста природного вщновлення та формування коршних деревоста-шв у суборах Зах1дного Полiсся : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 - Шсознавство i лкшництво / О.О. Мелещук. - Львiв, 2013. - 19 с.
5. Орук Ю.В. Типи зрубiв та особливосл лiсовiдновлення сосни звичайноТ у суборах Центрального Полкся : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 - Шсознавство i лшвництво / Ю.В. Орук. - К., 2012. - 20 с.
Феденишин М.Р., Мазепа В.Г. Особенности естественного возобновления сосны обыкновенной в условиях Малого Полесья Украины
Приведены результаты естественного возобновления в сосновых древостоях и на вырубках в условиях ГП "Радеховское ЛОХ". Численность самосева сосны обыкновенной в спелых древостоев составляет 33,1-34,5 тыс. шт.-га-1, в перестойных - 1,3-8,2 тыс. шт.-га-1, на вырубках - 2,7-16,6 тыс. шт.-га-1. На вырубках сосняков в условиях влажного сугрудка естественное возобновления проходит хорошо, а в условиях свежего субора есть удовлетворительным. Установлено, что после осуществления мер содействия естественному возобновлению количество самосева сосны достигает 170 тыс. шт.-га-1. Численность самосева сосны зависит от расстояния до стены леса и достигает наибольшей величины на расстоянии 10-30 м от стены древостоя.
Ключевые слова: сосновое насаждения, вырубка, перестойные древостои, естественное возобновление, самосев.
Fedenyshyn M.R., Mazepa V.H. Natural Regeneration Features of Scotch Pine in Small Polissya of Ukraine
The results of natural regeneration in pine stands and clearcut areas of the state management unit "Radekhiv Forestry and Hunting Enterprise" are given. The number of pine self-seeding in mature pine stands is 33.1-34.5 thousand trees per-ha, in overmature stands it is 1.3-8.2
HamoHa^bHHH ^icoTexmuHHH ymBepcHTeT yKpaiHH
thousand trees per-ha, in the clearcut areas it is 2.7-16.6 thousand trees per-ha. It has been found that in the conditions of fairly fertile site type natural regeneration of pine clearcut areas is good, but in the conditions of fairly infertile site type it is satisfactory. It should be mentioned that after implementation of some natural regeneration promotion measures the number of pine self-seeding reaches to 170 thound trees per ha. The number of pine self-seeding depends on the distance to the forest adge and reaches its maximum quantity at a distance of 10-30 meters from the forest stand edge.
Key words: pine plantations, clearcut area, overmature stands, natural regeneration, self-seeding.
62
36ipHHK HayKOBO-TexmHHHX npa^
