CC BY
9Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 24 (63). № 2. 2011 г. С. 366-372.
УДК 349.2
ОСОБЛИВОСТ1 П1ДСТАВ РОЗ1РВАННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ З КЕР1ВНИКАМИ ПВДПРИеМСТВ, УСТАНОВ, оргашзацш за 1НЩ1АТИВОЮ ВЛАСНИКА АБО УПОВНОВАЖЕНОГО НИМ ОРГАНУ
Могила Д. В.
Нацюнальний утверситет «Одеська юридична академiя», м. Одеса, Украта
Рiзноманп'шстъ та фрагментарне тлумачення законодавчих положень стосовно звшьнень керiв-ниюв тдприемств, установ, органiзацiй призводить до не одностайного застосування цих норм i уне-можливлюе унiфiкацiю процедури звшьнення керiвникiв тдприемств, установ, оргашзацш. При цьому таке тлумачення призводить до того, що правовi норми щодо звшьнення керiвникiв можуть бути за-стосованi лише для кершниюв товариств та тдприемств, в той час, як керiвники установ та оргашзацш залишаються «захищеними» вiд дц таких норм.
Ключовi слова: керiвник; звшьнення; усунення; дотримання; тлумачення.
Звшьнення з роботи керiвникiв пiдприeмств, установ, оргашзацш, далi - шдп-риемства - це подiя, яка впливае на дiяльнiсть всього трудового колективу вщповщ-ного пiдприемства. Часто цей вплив бувае негативним i ютотним. Виникае потреба в такому врегулюванш вiдносин щодо звiльнення з роботи керiвникiв пiдприемств, яке б враховувало специфiку цих вiдносин. Особливо це стосуеться шдстав розiр-вання трудових договорiв з цiею категорiею пращвниюв з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу. Законодавчi положення, що стосуються таких шдстав, частково успадкували радянський досвщ, що е неприйнятним для умов формування правово! держави, а частково просто шнорують специфшу трудових вiдносин пра-цiвникiв, про яких тут йдеться.
Виникае потреба у встановленш таких пiдстав розiрвання трудових договорiв з керiвниками тдприемств з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу, яю (пiдстави) вщповщали б специфiцi зазначених вiдносин. Але спещальне !х правове регулювання до цього часу здшснюегься лише фрагментарно. Це ж характерно i для проекту Трудового кодексу Укра!ни. 1накше i не могло бути, оскшьки правове регулювання вiдносин, про яю йдеться, у науцi трудового права спещально дослiджува-лось явно недостатньо. Науковi публiкацil на цю тему е нечисленними i не висвгт-люють усю специфiку правових форм, у яких здiйснюегься звшьнення керiвникiв. За таких умов слщ зробити висновок про актуальнiсть звернення до проблеми звь льнення з роботи керiвникiв пiдприемств, установ, оргашзацш.
Не дивлячись на вщсутнють спещальних дослiджень проблеми звiльнення з роботи керiвникiв пiдприемств, методологiчне шдгрунтя для дослiдження цiеl проблеми в наущ трудового права створене. Його складають науковi працi Александрова М. Г., Бухаловського О. М., Смiрнова О. В., Пашкова А. С., Лiвшиця Р. З. та ш-ших науковцiв. Крiм того, в Росil Акоповим Д. Р. було здшснене дисертацiйне дос-лiдження правового регулювання трудових вщносин з участю керiвникiв пiдпри-емств, установ, оргашзацш як пращвниюв [1], в якому, зокрема аналiзуеться про-
блема звшьнення з роботи ще! категори пращвниюв. В Укра!ш цiй проблемi була присвячена стаття Нестеренко Ю. та Сукманово! О. [2].
Метою ще! статтi е наукове обгрунтування необхiдностi переходу вщ фрагментарного до системного вщображення в законодавствi про працю специфши вщно-син, що виникають при розiрваннi трудових вiдносин з керiвниками пiдприемств з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу, та окреслення всього спектру проблем правового регулювання цих вщносин.
Слiд визнати за прийнятне поширення на керiвникiв шдприемств загальних правил про пiдстави припинення трудового договору, у тому чи^ правил, якi вста-новлюють тдстави розiрвання трудового договору з шщативи власника або уповноваженого ним органу. Разом з тим встановлення додаткових тдстав для розiрван-ня трудового договору з керiвниками шдприемств з шщативи власника або уповноваженого ним органу видаеться цшком необхiдним. Це обумовлене iстотним впли-вом керiвника на дiяльнiсть всього трудового колективу шдприемства на економiчнi i соцiальнi результати його дiяльностi. Загальних норм трудового права, що встано-влюють пiдстави розiрвання трудового договору, виявляеться недостатньо, коли йдеться про керiвникiв пiдприемств.
Це помiчае законодавець. Зокрема, така спецiальна тдстава розiрвання трудового договору з керiвником пiдприемства як одноразове грубе порушення трудових обов'язкiв передбачалась радянським трудовим законодавством i в незмшному ви-глядi збереглась у п. 1 частини першо! ст. 41 КЗпП. За роки незалежностi Укра!ни з'явилась ще одна пiдстава розiрвання трудового договору з керiвником шдприемства, установи, оргашзаци. Це - винш ди керiвника пiдприемства, установи, оргашзаци, внаслiдок чого заробггна плата виплачувалась несвоечасно або в розмiрах, нижчих вiд установленого законом розмiру мшмально! зароб^но! плати (п. 1-1 частини першо! ст. 41 КЗпП).
Застосування п. 1 частини першо! ст. 41 КЗпП певною мiрою е проблематич-ним. Основна проблема полягае в тому, що це положення успадкувало радянський досвщ правового регулювання трудових вщносин з участю керiвникiв пiдприемств як пращвниюв. Цей досвiд полягав у тому, що вс посади керiвникiв пiдприемств належали до номенклатури вщповщних партiйних комiтетiв, якi де-факто i виршу-вали питання про звшьнення керiвникiв. Спори про звiльнення керiвникiв тдпри-емств були вилученi iз пiдвiдомчостi судiв, а !х розгляд у порядку тдпорядкованос-тi був суто формальним. Що стосуеться партшних комiтетiв, то для них ощночне поняття «грубе порушення» було дуже зручним, бо вони на свш угляд могли вирь шувати питання про те, чи е порушення, якого припустився керiвник, грубим.
В умовах формування правово! держави формальна невизначешсть ще! шдста-ви розiрвання трудового договору з керiвником рiвною мiрою суперечить iнтересам i ще! категорi!' працiвникiв i роботодавцiв. Спроби судово! конкретизацi!' змiсту п. 1 частини першо! ст. 41 КЗпП [3, п. 22] не можна вважати вдалими. Виникла потреба в бшьш визначеному виршенш вщповщних питань. За вщсутносп в наущ трудового права необхщних пропозицiй, законодавець знайшов вихiд у використаннi цив> льно-правових засобiв регулювання вiдносин щодо розiрвання трудових договорiв з керiвниками. Очевидно, вiд ознак одноразового та грубого порушення трудових
обов'язюв як тдстави розiрвання трудового договору слiд вщмовитись. По-перше, для власника або уповноваженого ним органу не мае значення та обставина, однора-зовим було порушення, чи це було декшька порушень певного виду, чи це було три-вале порушення. По-друге, критерш грубостi також е неприйнятним, оскiльки робо-тодавця цiкавить та обставина, яким були наслщки порушення для тдприемства.
Одна iз особливостей пращ керiвникiв пiдприемств полягае в тому, що можли-востi здшснення контролю за виконанням трудових обов'язюв, дотриманням правил внутрiшнього трудового розпорядку з об'ективних причин е обмеженими. На-приклад, пiдприемство може бути розташоване за тисячу кiлометрiв вщ Киева, де розташований державний орган, що уклав трудовий договiр (контракт) з керiвником пiдприемства. За таких умов виявлення та фшсащя порушень, допущених керiвни-ком, не завжди можуть давати змогу застосувати дисциплшарне стягнення у межах встановлених строкiв. Тому стосовно ще! категорп працiвникiв пiдставою розiрван-ня трудового договору з шщативи власника або уповноваженого ним органу дощ-льно було б визнати систематичне винне невиконання або неналежне виконання трудових обов'язкiв, яке слiд визначити як здшснення третього або будь-якого на-ступного порушення впродовж року, хоч би за попередт порушення до пращвника i не застосовувались дисциплшарш стягнення.
Необхiдно передбачити можливiсть розiрвання трудового договору з керiвни-ком у зв'язку iз втратою довiр'я. Якщо виходити iз сутi речей, то видно, що керiв-ники тдприемств, установ, органiзацiй у першу чергу потребують довiр'я з боку власника або уповноваженого ним органу. Але законодавець цього не помiчае. Тому при встановлент в проект Трудового кодексу Укра!ни особливостей правового ре-гулювання працi керiвникiв тдприемств доцшьно було б передбачити можливють розiрвання трудових договорiв (контрактiв) з щею категорiею працiвникiв з шща-тиви власника або уповноваженого ним органу з тдстави утрати довiр'я. Це виклю-чало б необхщтсть пошуку можливостi розiрвання трудового договору (контракту) з керiвником пiдприемства з тдстави утрати довiри шляхом не грунтованого на за-конi розширеного тлумачення п. 2 частини першо! ст. 41 КЗпП та твердження, що керiвник безпосередньо обслуговуе товарт, грошовi чи культурнi цiнностi [3, п. 28]. Безпосередне обслуговування щнностей передбачае фiзичний контакт з ними. Тому без розширеного тлумачення п. 2 частини першо! ст. 41 КЗпП, яке не мае правово! тдстави, застосування до керiвникiв цього законодавчого положення е неможли-вим.
Крiм встановлених законом пiдстав припинення трудових контрактiв, з керiв-никами тдприемств, тдстави !х припинення можуть встановлюватись контрактами. Так витлумачила практика, у тому чи^ судова, положення частини третьо! ст. 21 КЗпП, вщповщно до якого контрактом можуть встановлюватись умови розiрвання договору, в тому чи^ дострокового. Вiдповiдно до ч. 4 ст. 65 ГК договором (контрактом) з керiвником тдприемства «визначаються ... умови звшьнення його з посади». Слщ погодитись з думкою про те, що наведет законодавчi формулювання охо-плюють собою право сторiн передбачити тдстави, наявшсть (виникнення) яких дае право на розiрвання трудового договору (контракту).
Разом з тим формулювання «умови розiрвання договору», «умови звшьнення» охоплюють собою не тiльки можливють встановлення трудовим контрактом пiдстав його припинення (розiрвання), а й iншi умови. Зокрема, в частинi третш ст. 21 КЗпП зазначаеться на «розiрвання» договору (контракту), яке передбачае шщативу хоч би однiе! iз сторiн трудового контракту. Отже, з шдстав, передбачених контрактом, може здшснюватись розiрвання трудового договору, зокрема з шщативи власника або уповноваженого ним органу. Сам факт посилання в наказi про звшьнення на п. 8 частини першо! ст. 36 КЗпП як на тдставу звшьнення не виключае пе! обставини, що звшьнення здшснене з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу. Так, ст. 36 КЗпП мае заголовок «Пщстави припинення трудового договору», але це не виключае того, що встановлеш нею тдстави виключають квалiфiкацiю припинення трудового договору як його розiрвання. Це твердження враховуе ту обставину, що в п. 4 частини першо! ст. 36 КЗпП прямо зазначаеться на розiрвання трудового договору. Отже, i припинення трудового контракту з шдстав, передбачених цим контрактом, з посиланням на п. 8 частини першо! ст. 36 КЗпП у вщповщних випадках може бути квалiфiковане як розiрвання трудового договору (контракту) з шщативи власника або уповноваженого ним органу.
Тому у зазначених випадках необхщне дотримання вимог частини третьо! ст. 40 КЗпП, зпдно з якою не допускаеться розiрвання трудового договору з шщативи власника або уповноваженого ним органу в перюд тимчасово! непрацездатностi працiвника або в перюд перебування пращвника у вщпустщ. Проте частина третя ст. 21 КЗпП i ч. 4 ст. 65 ГК передбачають встановлення трудовим контрактом не тшьки шдстав, а взагалi «умов» розiрвання договору (звшьнення). Тому можна стверджувати, що сторони, встановлюючи зазначеш умови, можуть передбачити, що при розiрваннi контракту, в тому чи^ з шдстав, передбачених цим контрактом, частина третя ст. 40 КЗпП застосуванню не тдлягае.
У разi розiрвання трудового контракту з шщативи власника або уповноваженого ним органу з шдстав, передбачених контрактом, з посиланням на п. 8 частини першо! ст. 36 КЗпП, обов'язковим е також дотримання вимог частини третьо! ст. 184 КЗпП, яка надае ютотш пшьги жшкам-матерям при звшьненш !х з шщативи власника або уповноваженого ним органу. Але трудовим контрактом з керiвником шдприемства, установи, оргашзацп, що шдпадае шд дда частини третьо! ст. 184 КЗпП, можна виключити застосування цього законодавчого положення до випадюв звiльнення керiвника як з пiдстав, передбачених контрактом, так i з пiдстав, перед-бачених законом.
Актуальним було б встановлення в контракт спещальних умов розiрвання трудового договору з керiвником шдприемства з шдстави виявлено! його невщповщно-стi займанiй посадi за станом здоров'я. Кодекс закошв про працю школи не встано-влював вимоги щодо обов'язкового шдтвердження стану здоров'я пращвника, що е шдставою розiрвання трудового договору, медичним висновком. Проте консульта-цi! про те, що такий висновок е необхщним, стали давати зразу шсля здiйснення третьо! кодифшаци законодавства про працю в 1970-1971 роках. Це i знайшло свое вщображення в одному iз найбiльш поширених i популярних видань за радянських часiв з проблем застосування трудового законодавства [4, с. 73]. Таке розумшня п. 2
частини першо! ст. 40 КЗпП перейшло до шдручниюв, що видаються вже в перюд незалежност Укра!ни [5, с. 232; 6, с. 237; 7, с. 286]. Таке одностайне розумшня п. 2 частини першо! ст. 40 КЗпП, на нашу думку, не вщповщае змюту цього законодав-чого положення, але може вплинути на судову практику. Тому, реалiзуючи право на встановлення в трудовому контракт умов його розiрвання (умов звшьнення) сторо-ни можуть передбачити, що розiрвання трудового контракту з керiвником пщпри-емства, установи, органiзацi! може здшснюватись на пiдставi п. 2 частини першо! ст. 40 КЗпП i за вщсутносп медичного висновку, якщо е iншi докази невщповщносп працiвника займанiй посадi.
Немае будь-яких тдстав думати, що розробники проекту Цившьного кодексу не знали вщповщних положень трудового законодавства та не володши термшоло-гiею трудового права. За таких умов слщ зробити висновок про те, що вони свщомо виршили «не бачити» необхщност узгодження положень Цивiльного кодексу з правилами i термiнологiею законодавства про працю. Тож у ч. 3 ст. 99 ЦК йдеться про «усунення» члешв виконавчого органу товариства вщ виконання сво!х обов'язкiв. Залишилось неясним, як таке «усунення» сшввщноситься з такими кате-горiями трудового права як «вщсторонення», «звiльнення», «припинення трудового договору», «розiрвання трудового договору». Очевидно, розробники проекту Цивь льного кодексу довго шукали необхщш !м термiн, що не спiвпадае з термшолопею трудового законодавства як за змютом, так i за формою. I вони такий термш («усунення») знайшли. Це законодавче положення е вкрай жорстким стосовно члешв виконавчого органу товариства. Вщповщно до нього члени виконавчого органу товариства можуть бути усуненш вщ виконання сво!х обов'язюв у будь-який час, якщо в установчих документах не визначеш тдстави усунення останшх вщ виконання сво-!х обов'язкiв.
Слiд нагадати, що виконавчий орган товариства може складатись iз однiе! або кiлькох осiб (ч. 2 ст. 99 ЦК), а правила про усунення члешв виконавчого органу не можуть не поширюватись на керiвника цього органу або особу, яка одна складае виконавчий орган товариства.
Введення в нормативний обш нового поняття - «усунення» викликало необхщ-шсть його тлумачення. Його дав Конституцшний Суд Укра!ни [6], який термш «усунення» розглядав тшьки в межах корпоративних вiдносин. Це - вочевидь не виправданий пiдхiд. Справа в тому, що, по-перше, корпоративш i трудовi вiдносини у випадку, що розглядаеться, е тiсно пов'язаними. Тому «усунення», якщо цей термш тлумачити розумно, як того вимагае принцип верховенства права, виключае продовження членом виконавчого органу товариства виконання свое! функци, яка переважно е трудовою. Отже, член виконавчого органу товариства, який усунений вщ виконання сво!х обов'язюв i який виконуе щ обов'язки вiдповiдно до укладеного з ним трудового договору, пщлягае або переведенню на iншу роботу (за наявносп його згоди) або звщьненню з роботи. Видаеться, що цей висновок вщображае змiст ч. 3 ст. 99 ЦК, яка встановлюе вщповщну правову норму. Застосуванню ще! право-во! норми стосовно виконавчих органiв пiдприемств не може перешкоджати ч. 6 ст. 65 ГК, вщповщно до яко! керiвника пiдприемства може бути звiльнено з посади до-строково на пщставах, передбачених договором (контрактом). Замiсть того, щоб
роз'яснити це в порядку тлумачення ч. 3 ст. 99 ЦК, Конституцшний Суд Укра!ни обмежив свое ршення тлумаченням цього законодавчого положення у тш частит, що стосуеться корпоративних вщносин.
Той вкрай жорсткий шдхщ до членiв виконавчих оргашв товариств, який здшс-нив законодавець при формулюванш ч. 3 ст. 99 ЦК, можливо, i мае певне виправ-дання. Але ж тодi законодавець мае бути послщовним i здiйснювати такий шдхщ i до керiвникiв пiдприемств, що перебувають у власност держави, територiальних громад, до керiвникiв державних оргашв i органiв мiсцевого самоврядування. Проте для встановлення жорстких правил стосовно ще! категорп посадовцiв у законодавця ршучосп не вистачило.
Таким чином неоднозначне тлумачення термшу «усунення» та вщсутнш ушф> кований пiдхiд до його застосування призводить до того, що застосування ч. 3 ст. 99 ЦК е досить обмеженим i стосуеться керiвникiв товариств та залишае поза увагою велику кшьюсть керiвникiв органiзацiй та установ, особливо державного сектору управлшня, що ставить в нерiвнi умови цi категори керiвникiв.
Викладене дае пiдстави для висновку про те, що законодавчi положення, яю стосуються розiрвання трудових договорiв з керiвниками пiдприемств потребують удосконалення.
Подальшi дослiдження цiе! проблеми у першу чергу повинш стосуватись шля-хiв вирiшення колiзiй мiж правовими нормами, що встановлеш трудовим, з одного боку, i цивiльним законодавством, - з шшого.
Список л^ератури
1. Акопов Д. Р. Правовое регулирование труда руководителей организаций: дис. ... канд.. юр. наук: 12.00.05 «Трудовое право; право сощального обеспечения» / Д. Р. Акопов. - М., 1999. - 230 с.
2. Нестеренко Ю., Сукманова О. Звшьнення, переведення та перемщення кергвниюв / Ю. Нестеренко, О. Сукманова // Праця [ закон. - 2010. - № 3. - С. 24-28.
3. Про практику розгляду судами трудових спорш. Постанова Пленуму Верховного Суду Укра!ни ввд 06.11.92 № 9 // Юридичний вгсник Украши. - 2008. - №49.
4. Советское законодательство о труде: Справочник / [Подг. Лившиц Р. З., Коршунов Ю. Н., Румянцева М. С. и др.] / [Отв. ред. Клепцов В. В. ]. - М. : Профиздат, 1984. - 592 с.
5. Трудове право: [Шдручник] / [За ред. Чанишево! Г. I., Болотшо! Н. Б.]. - К. : Знання, 2000. -
564 с.
6. Трудове право Укра!ни: [Навчальний поабник] / [За ред. Пилипенка П. Д.]. - К. : 1н Юре, 2003. - 536 с.
7. Трудове право Украши: Академ1чний курс: [Шдручник] / [За ред. Хуторян Н. М.]. - К. : А.С.К., 2004. - 608 с.
8. Ршення Конституцшного Суду у справ1 про офщшне тлумачення частини третьо! ст.99 Цив1-льного кодексу Укра!ни в1д 12.01.2010 // Офгцгйний вгсник Укра!ни. - 2010. - № 3. - Ст. 113.
Могила Д. В. Особенности оснований расторжения трудового договора с руководителями предприятий, учреждений, организаций по инициативе собственника или уполномоченного им органа / Д. В. Могила// Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2011. - Т. 24 (63). № 2. 2011. - С. 366-372.
Разнообразие и фрагментарное толкование законодательных положений относительно увольнений руководителей предприятий, учреждений, организаций приводит к не однозначному применению этих норм и делает невозможной унификацию процедуры увольнения руководителей предприятий, учреждений, организаций. При этом такое толкование приводит к тому, что правовые нормы относи-
тельно увольнения руководителей могут быть применены лишь для руководителей обществ и предприятий, в то время, как руководители учреждений и организаций остаются «защищенными» от действия таких норм.
Ключевые слова руководитель; увольнение; устранение; соблюдение; толкование.
D. Mogila. Features grounds of termination of the employment contract with the heads of enterprises, institutions and organizations at the initiative of the owner or his agent / D. Mogila // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2011. - Vol. 24 (63). № 2. 2011. - Р. 366-372.
Variety and fragmentary interpretation of statutory provisions in relation to the discharges of leaders of enterprises, establishments, organizations results in not synonymous application of these norms and does impossible standardization of procedure of discharge of leaders of enterprises, establishments, organizations. Thus such interpretation results in a volume, that legal norms in relation to the discharge of leaders can be applied only for the leaders of companies and enterprises, while the leaders of establishments and organizations remain «protected» from action of such norms.
Keywords: leader; discharge; removal; observance; interpretation.
Поступила в редакцию 01.09.2011 г.
