CC BY
21Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 23 (62). № 1. 2010 г. С.157-162.
УДК 349.22
ВИМОГИ, ПОВ'ЯЗАН1 З НЕОБХ1ДН1СТЮ ДОВ1РИ ДО ПРАЦ1ВНИК1В
Лукашева Н. М.
Таврйький нащональний ушверситет iм В. I. Вернадського, Смферополь, Украгна
У стат обгрунтовуеться необыдтсть встановлення в Кодека законв про працю того, що вико-нання певних видш робiт передбачае необхщтсть довiри до працiвника з боку власника або уповнова-женого ним органу. Коло пращвникш, щодо яких необх1дна довiра з боку власника або уповноважено-го ним органу, слщ визначати з урахуванням потреб суспшьних в1дносин.
Ключовi слова: довiра, пращвник, власник, суспiльнi вiдносини.
На сьогодш законодавство про працю в цшому не визнае тае! обставини, що ви-конання певного кола робгг передбачае необхiднiсть довiри до пращвника з боку власника або уповноваженого ним органу. Нинi це питання досить визначено вирь шуеться законодавством тшьки стосовно працiвникiв, якi безпосередньо обслуго-вують грошовi або товарш цiнностi. Тож, е пiдстави стверджувати, що дана проблема е актуальною. Метою дано! статп е спроба виршення питання, про яке йдеться.
За чаав радянсько! влади знаходились засоби забезпечення iнтересiв держави як суб'екта, що стояв за спиною формально визнаних роботодавщв, у трудових вщ-носинах, зокрема, штерешв, пов'язаних iз збереженням матерiальних цшностей. Пе-вну роль тут вдагравали партiйнi комiтети, якi здiйснювали контроль за прийняттям на роботу i наступною трудовою дiяльнiстю значного кола пращвниюв (переважно керiвних), якi належали до номенклатури вщповщного партiйного комтету (вiд районного до центрального комтету КПРС). Вiдсутнiсть довiри з боку партшного ко-мiтету не тшьки виключала рекомендацiю про призначення на посаду, а i була шд-ставою для прийняття вщповщним партiйним комiтетом рiшення про звшьнення з посади, яке пiдлягало безумовному виконанню органом (зазвичай - державним), що здшснював прийняття на роботу та звшьнення з роботи. Крiм того, науковщ свщ-чать про те, що нормативним актом, який школи не публшувався, приписувалося проводити перевiрку за попереднiми мiсцями роботи ошб, якi приймаються на роботу, що передбачае укладення трудового договору про повну матерiальну вщповща-льнiсть. Певною мiрою довiра до вщповщних категорiй працiвникiв забезпечувалась також забороною приймати на роботу, пов'язану з матерiальними цшностями, а та-кож на керiвнi посади i посади, пов'язанi з виконанням контрольно-ревiзiйних фун-кцiй, осiб, якi рашше були звiльненi з роботи за зловживання з матерiальними цш-ностями [5, с. 326]. В решт за чашв соцiалiзму певнi прогалини залишались. Але вони заповнювались шшими способами, так що важко було уявити, щоб на посадi контролера вщдшення Державного банку СРСР чи ощадно! каси опинилась особа, що не викликае довiри.
Коли радянська влада була замiнена на шшу, не стало притаманних старiй владi засобiв контролю за працiвниками, яю виконують роботу, що потребуе довiри з боку роботодавця. Виявилося, що в законодавствi про працю немае навт загального
правила про те, що до певних пращвниюв можуть ставитись вимоги, пов'язаш з не-обхщшстю довiри до них. Твердження про те, що таке правило випливае iз п. 2 ст. 41 КЗпП [1], важко спростувати, оскшьки нiхто i нiколи не писав про те, яю ж межi такого «випливання» iснують взагалi. Якщо ж таке «випливання» i визнати, то коло ошб, стосовно яких iз п. 2 ст. 41 КЗпП випливають певнi вимоги, е досить обмеже-ним. I питання про довiру слiд вирiшувати щодо працiвникiв, яких названий пункт не стосуеться.
Отже, в Кодексi закошв про працю необхiдно встановити, що виконання певних видiв робгг передбачае необхiднiсть довiри до пращвника з боку власника або уповноваженого ним органу. Наявшсть шформаци про обставини, яю можуть бути шдставою для недовiри, мае давати власниковi або уповноваженому ним органу право на вщмову в прийняттi на роботу. Приховання пращвником тако! шформаци при прийняттi на роботу (неповщомлення працiвником власника або уповноваженого ним органу про наявшсть обставин, що дають тдстави для недовiри) повинне бути визнане пiдставою для звшьнення з роботи. Нарештi, мае збертатись i правило про можливють розiрвання трудового договору з вщповщними працiвниками у зв'язку з втратою довiри.
Коло працiвникiв, щодо яких необидна довiра з боку власника або уповноваженого ним органу, слщ визначити з урахуванням не тшьки традицп правового ре-гулювання трудових вiдносин, а i потреб суспшьних вiдносин. Цi потреби перш за все диктують визнання необхщност довiри власника або уповноваженого ним органу до тих ошб, яю визначенi п. 2 ст. 40 КЗпП [1]. При цьому слщ звернути увагу на необхщшсть уточнення формулювання «грошовi або товарш цшносп». Термiн «грошовЬ» доцiльно було б замшити на «валютш», маючи на увазi, що поняттям ва-лютних цiнностей охоплюються як валюта Укра!ни, так i iноземна валюта, вщповь днi платiжнi документи та щнш папери, банкiвськi метали, та що це поняття належ-не визначене в ст. 1 Декрету Кабшету Мшс^в «Про систему валютного регулю-вання i валютного контролю» [6]. Що стосуеться термшу «товарш цшностЬ), то йо-го визначення е бiльш складною задачею. «Товар» у розумшш п. 2 ст. 41 КЗпП, -зазначаеться в науково-практичнш лтератур^ - це матерiальнi цiнностi, що прийня-тi на збер^ання, що зберiгаються на склад^ що вiдпускаються зi складу, з торгове-льного залу, iншого сховища [3, с. 251]. Слщ погодитись з позищею авторiв в тому, що термш «товарнi цiнностi» не може розумггись як будь-якi матерiальнi цiнностi. Слiд також погодитись з цитованими авторами i в тому, що використання для цшей тлумачення п. 2 ст. 41 КЗпП того розумшня поняття товарiв, що випливае iз 1нстру-кцп про застосування Плану рахункiв бухгалтерського облшу активiв, капiталу, зо-бов'язань i господарських операцiй пiдприемств i оргашзацш [7], е неприйнятним. Надто рiзними е цiлi Кодексу законiв про працю, з одного боку, та названо! 1нстру-кцп, - з iншого.
Уявляеться, що доцiльне визначення кола пращвниюв, до яких необхщна дов> ра з боку власника або уповноваженого ним органу, мае полягати у вiдмовi вщ термшу «товарш цшностЬ) та в наближенш п. 2 ст. 41 КЗпП до п. 1 ст. 134 цього ж Кодексу, де йдеться про майно та iншi цшносп, передаш йому (працiвниковi - Авт.) для збершання або шших цiлей. Ключовим словом тут е «передаш» (майно або iншi
цшносп). Отже, вимога про необхщнють довiри з боку власника або уповноважено-го ним органу може бути поставлена до пращвниюв у випадках, коли майно або ш-шi цшносп працiвниковi «передаються» для зберiгання або шших цiлей. Потрiбне тiльки уточнення, вщповщно до якого отримання працiвником майна або шших цшностей згiдно iз законодавством передбачае укладення договору про повну мате-рiальну вiдповiдальнiсть. Дат коло таких працiвникiв мае визначатись зпдно з пе-релiками пращвниюв, з якими можуть укладатись договори про повну (шдивщуаль-ну або колективну) матерiальну вiдповiдальнiсть.
Стосовно ошб, якi безпосередньо не обслуговують майновi або грошовi цшнос-тi, можливють поставлення вимоги про необхiднiсть довiри до них з боку власника або уповноваженого ним органу на цей час законодавством виключаеться.
Невщповщшсть тако! ситуацп соцiально-економiчним потребам суспшьства стала зрозумiлою у Верховному Судi Украши, який взяв на себе функщю прийняття рiшення полггичного характеру, що виходить за межi правозастосовчо! дiяльностi (здiйснення правосуддя). Йдеться про визнання можливим звiльнення головного бухгалтера з роботи у зв'язку з втратою довiри. При цьому Верховний Суд визнав, що головний бухгалтер «е пращвником, який безпосередньо обслуговуе товарш або грошовi цшностЬ) [2, с. 158]. Взяте в лапки висловлювання е некоректним тлума-ченням п. 2 ст. 41 КЗпП [1], оскшьки головний бухгалтер «безпосередньо» товарш або грошовi цшносп не обслуговуе, оскшьки вш !х не приймае пiд звiт, не зберiгае, не визначае !х кшьюсть, не видае. Всi дп головного бухгалтера стосовно матерiаль-них i грошових цiнностей опосередкованi товарними або розрахунковими документами. Верховний Суд по суп створив нову правову норму, хоч правотворчють не належить до його повноважень.
Консультант Верховного суду Давиденко Г. I. шшов ще даль Вш стверджуе, що керiвники пiдприемств, установ, оргашзацш також належать до категори пращвни-кiв, що безпосередньо обслуговують товарш та грошовi цiнностi [8]. Таке розумшня кола осiб, що безпосередньо обслуговують товарш або грошовi цшносп, не випли-вае iз букви закону, а обумовлене прагненням бшьш доцшьно врегулювати вщпов> днi вщносини, поширити чиннiсть п. 2 ст. 41 КЗпП на керiвникiв шдприемств, установ, органiзацiй.
Наведенi приклади спроб вийти за межi букви закону при тлумаченш i застосу-ваннi правових норм дають шдстави для наступних висновкiв.
Такi спроби обумовлеш тим, що законодавець не виршуе впродовж тривалого часу нагальш проблеми суспiльних вiдносин. Отже, !х треба вирiшувати. Слiд ви-знати, що до керiвникiв та головних бухгалтерiв пiдприемств власник мае пред'явити не тшьки тi вимоги, на яю зазначаеться в Довiднику квалiфiкацiйних характеристик професiй працiвникiв та нормативно-правових актах, а i iншi вимоги, пред'явлення яких не мае дискримшацшного характеру, а виправдовуеться характером трудово! функцil.
До кола ошб, щодо яких може бути поставлена вимога наявносп довiри з боку власника або уповноваженого ним органу, мають бути вщнесеш особи, яю здшс-нюють трудовi функцИ, що полягають у контрол^ наглядi чи перевiрках. Якщо такi функцil будуть виконувати особи, яким власник або уповноважений ним орган з
об'ективних причин не довiряе, контроль, нагляд чи перевiрки втрачають будь-який сенс. Це особливо стосуеться пращвниюв банкiв. Касир мае бути особою, якш влас-ник або уповноважений ним орган довiряе. Але ж i контролер чи шша особа, яка пiдраховуе розмiр вщсотюв та визначае розмiр грошових сум, яю видаються iз банку, також мае заслуговувати на довiру. За вщсутносп пiдстав для довiри претенденту на таку посаду мае бути вщмовлено у прийнятп на роботу, а у разi виявлення пiдстав для недовiри в перюд iснування трудових правовiдносин доцшьно передба-чити можливiсть звiльнення таких пращвниюв у зв'язку iз втратою довiри.
Ще одна категорiя пращвниюв, щодо яких необхiдною е довiра з боку власника або уповноваженого ним органу, - це т1, що можуть бути позначенi як «патронатна служба» керiвника пiдприемства, установи, оргашзаци (секретарi, референти, пом> чники). Довiри з боку власника або уповноваженого ним органу потребуються також особи, трудовi функцп яких передбачають доступ до комерцшно! таемнищ.
Вимога наявностi таких якостей, яю необхiднi для довiри до пращвника, та вщ-сутностi таких якостей, яю виключають довiру, мае бути поставлена до державних службовцiв.
Значне розширення кола працiвникiв, стосовно яких законодавством визнаеться необхiднiсть довiри до пращвниюв з боку роботодавця, потребуе бшьш детального i диференцiйованого правового врегулювання вiдповiдних вiдносин.
За роботодавцем слщ визнати безумовне право на добiр працiвникiв на робочi мюця, де передбачаеться необхiднiсть довiри до пращвниюв. Тому включення таких робочих мiсць до тих, прийняття на яю здiйснюеться в рахунок брош та квоти, слiд визнати неприпустимим.
Пiдставою для вщмови у прийняттi на роботу, виконання яко! потребуе довiри з боку роботодавця, слщ визнати не тшьки наявнiсть пiдтверджених доказами обста-вин, що виключають довiру до претендента на робоче мюце чи посаду а i вщсут-шсть достатнiх даних для довiри до нього з боку роботодавця. Тобто, у випадках прийняття на роботу на робочi мюця чи посади, де необхщна довiра до пращвника, свобода огляду роботодавця мае бути визнана бшьш широкою, шж звичайно.
Пщ час дiе трудового договору з особами, яю займають робочi мiсця чи посади, де необхщна довiра до працiвникiв з боку роботодавця, особливо актуальним е на-дання роботодавцевi права здiйснювати контроль за дiями (фактичними i вербаль-ними) працiвникiв впродовж робочого часу вщма доступними засобами (крiм тих, що принижують честь i гщшсть працiвника).
Здiйснення працiвниками, до яких необхщна довiра з боку роботодавця, винних дш, якi дають пщставу для втрати довiри, е пщставою для розiрвання трудового договору з шщативи роботодавця. При цьому на роботодавцевi лежить обов'язок до-ведення наявностi обставин, що дають пщставу для втрати довiри та звшьнення працiвника з роботи. Поряд з цим, за роботодавцем слщ визнати право на звшьнення з роботи пращвниюв, про яких йдеться, i за вщсутносп доказiв наявностi пiдстав для втрати довiри, тобто, i в тих випадках, коли втрата довiри е суто суб'ективною. Таю правила слщ встановити стосовно ошб, перелiчених в частиш першiй ст. 9 Закону «Про державну службу» [4]. Видаеться, що вищi посадовцiв, якi публiчно за-являють, що з ними Бог i ще якась шоземна держава, мають працевлаштовуватись
на висою посади в релтйних оргашзащях чи в тш кра1'ш, яка з ними. Шяких обме-жень для звшьнення Президентом Укра1'ни чи Кабiнетом MimcrpiB тих посадовцiв, яких вони призначають, не повинно бути. 1нша справа, що формулювання пiдстави звiльнення як «у зв'язку з втратою довiри», припустиме лише тодi, коли е докази наявностi вiдповiдних обставин. За вщсутносп таких доказiв треба визнати доцшь-ною i законодавчо закршити практику безмотивного звiльнення.
На дещо бiльш низьких посадах державних службовщв доцiльно було б перед-бачити можливють безмотивного звiльнення з виплатою вихщно! допомоги в розм> рi середньо! заробггно! плати за 6 мюящв. Такi ж правила слщ встановити i стосовно керiвникiв тдприемств, установ, органiзацiй.
Стосовно iнших пращвниюв, якi виконують роботу, що потребуе довiри з боку роботодавця, безмотивне звшьнення можна було б допустити з умовою виплати вихщно! допомоги в розмiрi зароб^но! плати за 12 мюящв. Можна було б також встановити, що таю пращвники можуть бути безмотивно звшьнет тшьки у випадках неможливосп переведення на iншу роботу.
Викладет пропозици потребують подальшого обговорення. Однак щлком очевидно, що залишати проблеми, про якi тут йдеться, невирiшеними далi не можна.
Список лггератури
1. Кодекс законiв про працю Укра!ни. Прийнятий Верховною Радою Украшсько! РСР 10.12.71// Бюлетень законодавства i юридично! практики Украгни. - 2004. - № 1. - С. 4-95.
2. Про практику розгляду судами трудових спор1в. Постанова Пленума Верховного суду Укра!ни ввд 06.11.92 № 9// Бюлетень законодавства i юридично! практики Украши. - 2005. - № 2. - С. 455-463.
3. Ротань В. Г., Зуб I. В., Стичинський Б. С. Науково-практичний коментар до законодавства Украши про працю/ В. Г. Ротань, I. В. Зуб, Б. С. Стичинський. - К. : А.С.К., 2005. - 976 с.
4. Про державну службу: Закон Украши вщ 16.12.93//31брання законодавства Украши//
5. Советское право / [под ред. Я. А. Куника, В. А. Язева]. - М. : Юрид. лит., 1978. - 448с.
6. Про систему валютного регулювання i валютного контролю: Декрет Кабшету Мшстргв вщ 19.02.93//
7. 1нструкщя про застосування плану рахункгв бухгалтерського облжу активгв, катталу, зо-бов'язань i господарських операцш тдприемств i оргашзацш. Затв. Наказом Мшстерства фiнансiв Украгни в!д 30.11.99 № 291/// Офщшний вюник Укра!ни. - 1999. - № 52. - Ст. 2606.
8. Давиденко Г. I. Розгляд судами споргв, пов'язаних з укладенням, змшою та припиненням трудового договору / Г. I. Давиденко // Вгсник Верховного Суду Украши, 1997. - №2 (4). - С.27-38.
Лукашева Н. Н. Требования, связанные с необходимостью доверия к работникам / Н. Н. Лукашева // Учет записки Тавршського национального унiверситету 1м. В. I. Вернадського. Серш : Юридичш науки. - 2010. - Т. 23 (62). № 1. 2010. - С. 159-164.
В статье обосновывается необходимость установления в Кодексе законов о труде того, что исполнение определенных видов работ предусматривает необходимость доверия к работнику со стороны собственника или уполномоченного им органа. Круг работников, относительно которых необходимо доверие со стороны собственника или уполномоченного им органа, следует определять с учетом потребностей общественных отношений.
Ключевые слова: доверие, работник, собственник, общественные отношения.
Lukasheva N. The requirements connected with necessity of trust to workers / N. Lukasheva //
Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2010. - Vol. 23 (62). № 1. 2010. - Р. 159-164.
MyKameea H.M.
The necessity to establish in the Labour Code a statement in that the execution of certain types of work implies trust to the employee of the owner or the body authorised by him is grounded in the article. The circle of employees that should enjoy the confidence of the owner or the body authorised by him should be determined taking into account the needs of public relations.
Keywords: trust, employee, owner, public relations.
Hadiumna do peda^ii 21.05.2010 p.
