CC BY
31
обе эти процедуры могут быть приняты в качестве основных процедур в случае врожденной глаукомы. Требуется большее исследование с продолжительным сроком наблюдения для однозначных выводов.
Ключевые слова: первичная врожденная глаукома, комбинированная трабекулотомия-трабекулэктомия,
коллагеновый матрикс.
Стаття надшшла 3.03.2015 р.
бути приМнят в якост основних процедур у разi вроджено! глаукоми. Потрiбна бшьша дослщження з тривалим термшом спостереження для однозначних висновюв.
Ключовi слова: первинна вроджена глаукома, комбшована трабекулотомiя-трабекулектомiя,
колагеновий матрикс.
Рецензент Безкоровайна 1.М.
УДК 616.314.2
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ПРОЦЕСУ ДИФЕРЕНЦ1АЦП ЯСЕННОГО ЕП1ТЕЛ1Ю В
ДИНАМЩ1 МЕНСТРУАЛЬНОГО ЦИКЛУ
В статп приведенi результати комплексного цитологiчного дослщження перебiгу процесу диференщаци ясенного ештелш жiнок молодого вiку, в динамщ менструального циклу. Отриманi данi дають можливiсть стверджувати про наявнiсть циктного взаемозв'язку процесу диференщаци ясенного ештелш iз фазою менструального циклу. Про це свщчать стереотипний клiтинний склад цитограм тхви та ясен у вщповщш фази та кiлькiснi змши у пiзню фолiкулiнову фазу, яю вiдображають максимальний рiвень естрогеново! насиченост органiзму.
Ключов! слова: ештелш, юптинний склад, ядро, цитоплазма.
Робота е фрагментом НДР «Роль запальних захворювань зубо-щелепного апарату в розвитку хвороб, пов 'язаних iз системным запаленням», номер державноI реестраци №0112и0011538.
Результаты клшчних спостережень останшх роюв дають можливють стверджувати про наявшсть цикшчного взаемозв'язку м1ж гормональною перебудовою жшочого оргашзму та диференщащею ештелда слизово! оболонки порожнини рота [2]. Власними напрацюваннями показано взаемозв'язок змш слизово! !з деякими динам1чними гормональними станами, зокрема таким як ваптшсть [8]. Результати дослщжень попередниюв показують, що актив1защя запального процесу в яснах вщзначаеться за 2-3 дш перед кожною менструащею в шзнш люте!новш фаз1. Спад його спостер1гаеться на 6-9-й день менструацп, у середнш люте!новш фаз1, що вщображае специфшу естроген-прогестрероново! взаемодп [3]. Проте вщсутшсть нормативних кшьюсних показниюв, характерних для кожно! фази в динамщ менструального циклу е суттевою перешкодою на еташ д1агностичного процесу [5].
Метою роботи було визначення особливостей морфолопчно! перебудови ясенного ештел1ю, в динамщ менструального циклу.
Матер1ал та методи дослщження. В робот керувалися правовими законодавчими та етичними нормами и вимогами при виконанш наукових та морфолопчних дослщжень [4, 6]. Матер1алом для дослщження слугував ясенний ештелш, забраний шляхом зшкряб1в у жшок молодого вшу у вщповщносп до фази менструального циклу. Ештелш забирали шпателем та переносили на предметне скло, висушували при вщкритому доступ пов1тря протягом 3-5 хвилин. Забарвлювали матер1ал за Пмзою-Романовським, з подальшим мшроскошчним та морфолопчним анатзом в п'яти полях зору, з урахуванням вщсоткового сшввщношення р1зних форм ештелюципв в норм1. Статистичну обробку отриманих результат1в проведено у вщдш статистичних дослщжень ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний ушверситет !меш I. Я. Горбачевського МОЗ Укра!ни». Параметричш методи застосовували для показниюв, розподш яких вщповщав вимогам нормальность Для оцшки характеру розподшу визначалися коефщент асиметрп та ексцес. Перев1рку нормальносп проводили за тестами асиметрп, проводили за тестом Шашро-Ушка. В1рогщнють вщмшностей отриманих результапв для р1зних груп визначалася за допомогою 1>критер!ю Стьюдента. Вщмшносп вважали в1рогщними при загальноприйнятш у медико-бюлопчних дослщженнях !мов1рносп помилки р<0,05. 1мов1ршсть помилки оцшювали за таблицями Стьюдента з урахуванням розм1ру експериментальних груп. У випадках коли закон розподшу статистично-достов1рно вщр1знявся вщ нормального розраховували непараметричний критерш (и)Манна-Уггш як непараметричний аналог 1>критер!ю Стьюдента [5].
Результати дослщження та Тх обговорення. Кттинний склад цитограм ясен у менструальнш (1-3 доба) та раннш фолшулшовш фазах (4-7 доба) характеризуеться наявнютю
промiжних, поверхневих ештелюципв та рогових лусочок. Кшьюсть промiжних клiтин на 1-3 добу складае (65,20±1,20), поверхневих - (10,00±0,27), рогових лусочок - (24,80±0,52).
На 4-7 добу кшьюсть промiжних ештелюципв вiрогiдно зменшуеться i складае (58,60±0,68) за умови збiльшення кiлькостi поверхневих клггин (11,30±0,43) та рогових лусочок (30,10±0,60), порiвняно з менструальною фазою (р< 0,05).
Клiтинний склад цитограм ясен у середнш фолiкулiновiй фазi (8-11 доба) характеризуеться зменшенням кшькосп промiжних клiтин (57,10±0,65), за умови збшьшення кiлькостi поверхневих (12,70±0,45) та незначного збшьшення кшькосп рогових лусочок (30,20±0,67).
Клiтинний склад цитограм у пiзнiй фолiкулiновiй фазi (12-15 доба) за яюсними цитологiчними характеристиками був щентичний, проте кiлькiснi параметри дещо змiнилися. Так, кiлькiсть промiжних клггин вiрогiдно зменшилась i складала (54,00±0,53), кiлькiсть поверхневих епiтелiоцитiв та рогових лусочок зростала, порiвняно iз аналопчними показниками у раннiй фолiкулiновiй фазi та складала вiдповiдно (14,50±0,69) i (31,50±0,65). Слiд зазначити, що контамшащя мiкроорганiзмiв на епiтелiоцитах ясен е бшьш вираженою у пiзнiй фолшулшовш фазi, за аналогiею iз ештелюцитами пiхви та щоки. При цьому характер кттинного складу бiльш диференцшований за рахунок наявностi кiнцевих форм диферону еmтелiальноl клiтини, а саме поверхневих ештелюципв та рогових лусочок (рис. 1).
I
Рис. 1 Цитограма ясен у шзшй фолшулшовш фаз1. Забарвлення Рис. 2 Цитограма ясен у шзшй фолкулшовш фаз1. Заб. за Пмзою-
за Пмзою-Романовським. Зб.: Об. х 10, Ок. х 100: 1 - Романовським. Зб.: Об. х 10, Ок. х 100: 1 - поверхневий
контамшащя мкрооргашзм1в; 2 - поверхневий ештелюцит; 3 - базофшьний (азур-позитивний) ештелюцит;2 - шкноз ядра; 3 -
рогова лусочка. тоню нитки тонофшаменпв;4 - еозинофшьш гранули.
Рис. 3 Цитограма ясен у раннш лютешовш фаз1. Забарвлення за Рис. 4 Цитограма ясен у середнш лютешовш фаз1. Забарвлення за
Пмзою-Романовським. Зб.: Об. х 10, Ок. х 100: 1 - поверхнев1 Пмзою-Романовським. Зб.: Об. х 10, Ок. х 100: 1 - поверхневий
ештелюцити; 2 - ядро ештелюцита; 3 - ядерна тшь; 4 - гранули ештелюцит ¡з ознаками дегенераци; 2 - швагшацн ядерно!
кератопалшу; 5 - загорнуп фрагмента цитоплазми. оболонки; 3 - руйнащя цитоплазми; 4 - палички.
У значнш кшькосп вiзуалiзуються клiтини iз пiкнотичними ядрами та ядрами в стадн фрагментацн. При цьому в цитоплазмi останшх чiтко вiзуалiзуються тонкi нитки тонофшаменпв, розташованi переважно по перифери. 1х наявнiсть вказуе на етапнiсть зроговшня епiтелiю дано! анатомiчноl дiлянки (рис. 2).
Стереотипний яюсний клiтинний склад цитограм спостерпаеться i в раннш лютешовш фазi (16-18 доба). Кшьюсний склад змiнюеться, характеризуеться вiрогiдним збшьшенням кiлькостi промiжних клiтин (56,2±0,61), порiвняно iз показником у пiзнiй фолшулшовш фазi
(р<0,05), за умови незначного зменшення кшькосп поверхневих клггин (14,10±0,83), що в черговий раз вказуе на циклiчнiсть перебпу процесiв диференщацп ясенного епiтелiю.
Кшькють рогових лусочок дещо зменшуеться, пор1вняно iз пiзньою фолiкулiновою фазою, i складае (29,70±0,59). Окрiм того, з'являються кл1тини iз ознаками деструкцп (рис. 3).
Цитограми середньо1 лютехновох фази (19-23 доба) характеризуються вiрогiдним збшьшенням кiлькостi промiжних епiтелiоцитiв, вона становить (58,40±0,72) за умови зменшення поверхневих клгшн (11,50±0,46) (р<0,05). Кiлькiсть рогових лусочок також дещо зменшуеться i складае в данш фазi (28,60±0,44), що вiдображае циклiчиу залежнiсть процесу диференщацп ясенного епiтелiю. Особливiстю кттинного складу цитограм у данiй фаз1, за аналогiею iз цитограмами шхви та щоки, е наявнiсть кттин iз ознаками дегенерацп у виглядi фрагментацп цитоплазми та ядра (рис. 4). Також особливютю цитограм у данш фазi е наявнiсть клгшн, тинкторiальнi властивостi яких вiдповiдають човноподiбним епiтелiоцитам пiхви, поява хх в кттинному складi пiхви характерна для 19-23 доби. Останш, при забарвленш за Пмзою-Романовським, мають видовжену форму, середш розмiри та ексцентрично розташоване ядро, яке оптично слабо контуруеться за рахунок р1зкох базофшп цитоплазми (рис. 5).
Для цитограм у шзнш лютехновш фазi (24-28 доба) характерним е вiрогiдне збшьшення кшькосп промiжних клiтин, якi складають (63,10±0,79), за умови зменшення кшькосп поверхневих ештелюцитшв (8,30±0,35) (р<0,05). Кшькють рогових лусочок також дещо зменшуеться i складае (28,60±0,44). Також у цитограмах ясен визначаються поодиною нейтрофшьш гранулоцити iз сегментованими ядрами (рис. 6). Особливютю кттинного складу цитограм ясен у нормi е вщсутнють парабазальних епiтелiоцитiв. Отже, визначенi нами змши кiлькiсних показникiв ясенного ештелда протягом менструального циклу дають можливють стверджувати про хх цшшчний характер (таблиця).
Л у «
Г г
*4 *
Рис. 5 Цитограма ясен у середнш лютешовш фазг Заб. за Пмзою-Романовським. Зб.: Об. х 10, Ок. х 100: 1 - човнопод1бна клггана;2 - ядро; 3 - видовжена форма клгтини.
Рис. 6 Цитограма ясен у середнш лютешовш фазг Забарвлення за Пмзою-Романовським. Зб.: Об. х 10, Ок. х 100: 1 - поверхневий ештелюцит;2 - лейкоцити.
Таблиця
Середш значення вщсоткового сшввщношення рiзних клаав багатошарового плоского епiтелiю ясен жшок молодого вiку в норм1 залежно вщ фази менструального циклу_
Фаза менструального циклу
Доба циклу
пром1жт
Кл1тинний склад цитограм
поверхнев!
Рогов1 лусочки
Менструащя
1-3
65,20±1,20
10,00±0,27
24,80±0,52
Рання фолкулшова
4-7
58,60±0,68*
11,30±0,43
30,10±0,60*
Середня фол^лшова
8-11
57,10±0,65
12,70±0,45
30,20±0,67
Шзня фол^лшова
12-15
54,00±0,53*
14,50±0,69*
31,50±0,65
Рання люте'шова
16-18
56,20±0,61*
14,10±0,59
29,70±0,59
Середня люгеlиовi
19-23
58,40±0,72*
11,50±0,46*
29,10±0,51
Пiзия люте'шова
24-28
63,10±0,79*
8,30±0,35*
28,60±0,44**
Середне значення диференцаци
58,94±1,48
11,77±0,83
29,14±0,80
Примiтки: 1. * - р<0,05 порiвняно з попередньою фазою. 2. **- р<0,05 порiвняно з наступною (
У процес комплексного статистичного тдрахунку нами визначено наступне вщсоткове сшввщношення р1зних клас1в ештелюципв ясен в норм1, характерне для жшок молодого вшу: 0 : (58,4±1,48): (11,77±0,83): (29,14±0,80).
Встановлене сшввщношення е стереотипним до загальновщомих показниюв диференщацп ештел1ю данох анатом1чнох д1лянки СОПР у норм1 [1], проте застосований нами бшьш диференцшований пщхщ стосовно вшу та стат дав можливють ушфшувати щ показники у гендерному аспект для жшок молодого вшу.
Перспективи подальших дослгджень у даному напрямку. В подальшому плануемо розглянути патогенетичш мехашзми виникнення запальних захворювань тканин пародонта через nолiморфiзм ядерного фактора транскрипци NF кВ1, який контролюе експресЮ гене шунног eidrneidi, апоптозу i клтинного циклу.
1. Быков В. Л. Гистология и эмбриональное розвитие полости рта человека : учебное пособие / В. Л. Быков // -«ГЭОТАР-Медиа», - 2014. - 624 с.
2. Власова Л. Ф. Цитологический анализ поверхностных слоев эпителия слизистой оболочки рта / Л. Ф. Власова, Л. М. Непомнящих, Е. О. Резникова // Бюлетень экспероментальной биологии. - 2000. - № 1. - С. 113-116.
3. Грищенко В. I. Пнеколопя / В.1. Грищенко, М.О.Щербина // - К.: «Медицина», - 2007. - С. 55 - 57.
4. «Гельсшська декларащя всесвтьо! медично! асощацп»: (етичш принципи медичних дослщжень за участю людини у якост об'екта дослщження). - 6-й перегляд. - Сеул, - 2008.
5. Кокс Д. Прикладная статистика. Принципы и примеры / Д. Кокс, Э. Снелл // - М.: Мир, -2000. - 200 с.
6. Мшалов В. Д. Про правовi законодавчi та етичш норми и вимоги при виконанш наукових та морфолопчних дослщжень / В. Д. Мшалов, Ю. Б. Чайковський, I. В. Твердохлiб // Морфолопя. - 2007. - Т.1, № 2. - С. 1-5.
7. Почтарь В. Н. Клеточный состав мазков со слизистой оболочки полости рта при стоматите / В. Н. Почтарь, А. П. Левицкий, В. Е. Завадский [и др.] // Вюник стоматологи. - 2006. - № 3. - С. 19 - 22.
8. Петрушанко Т. О. Змши еттелюциив ясен та слизово! оболонки щк при наявност катарального гшпв^у у ваптних / Т. О. Петрушанко, Л. Й. Островська, Н. В. Гасюк // Св^ медицини та бюлогп. - 2009. - № 4. - С. 131-137.
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ПРОЦЕССА ДИФФЕРЕНЦИАЦИИ ДЕСНЕВОГО ЭПИТЕЛИЯ В ДИНАМИКЕ МЕНСТРУАЛЬНОГО ЦИКЛА Гасюк Н. В., Ерошенко Г. А.
В статье приведены результаты комплексного цитологического исследования течения процесса дифференциации десневого эпителия у женщин молодого возраста, в динамике менструального цикла. Полученные данные позволяют утверждать о наличии циклического взаимосвязи процесса дифференциации десневого эпителия с фазой менструального цикла. Об этом свидетельствуют стереотипный клеточный состав цитограмм влагалища и десны в соответствующую фазу и количественные изменения в позднюю фолликулиновую, которые отражают максимальный уровень эстрогеновой насыщенности организма.
Ключевые слова: эпителий, клеточный состав, ядро, цитоплазма.
Стаття надшшла 16.02.2015 р.
FEATURES OF PROCESSES OF DIFFERENTIATION GINGIVAL EPITHELIUM IN DYNAMIC MENSTRUAL CYCLE Gasyuk N. V., Yeroshenko G. A.
In the article the results of a comprehensive study of the process of cytological differentiation gingival epithelium younger women, the dynamics of the menstrual cycle. These data make it possible to assert the presence of cyclic relationship gingival epithelial differentiation process of the phase of the menstrual cycle. These are the stereotypical cellular composition tsytohram vagina and gingiva in the appropriate phase and quantitative changes in the late phase folikulinovu that reflect the highest level of estrogen saturation of the body.
Key words: epithelium, cellular composition, nucleus, cytoplasm.
Рецензент Старченко I.I.
УДК 616.72-089
РЕНТГЕНОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА У ВЗРОСЛЫХ БОЛЬНЫХ С ДИСПЛАЗИЯМИ, ЛЕЧЕННЫХ ОСТЕОТОМИЕЙ ПО ГАНЗУ
Цель исследования - Определить по рентгенологическим критериям реориентацию вертлужной впадины после периацетабулярной остеотомии по Ганзу. 71 больной (83 сустава) леченных остеотомией по Ганзу были повторно осмотрены в среднем в сроки 8 лет. При измерении рентгенологических параметров отмечалось улучшение угла Тонниса на 240; угла Виберга на 320; Легуесне на 340; покрытия головки бедра на 26 %, медиализации на 3 мм.Ш^ Hip Score до операции составил 62, после 87.Таким образом, отмечалось как улучшение в параметрах рентгенологических показателей реориентации вертлужной впадины, так и улучшение функциональных показателей (HHS) тазобедренного сустава.
Ключевые слова: Остеотомия по Ганзу, дисплазия, рентгенологические параметры.
Лечение дисплазии тазобедренного сустава у взрослых больных является актуальной проблемой ортопедии. Количество коксартроза у этой группы больных достигает 43%. Хотя тотальное протезирование является общепринятым методом лечение количество осложнений у молодых больных остается высоким. Дисплазия тазобедренного сустава характеризируется
