CC BY
17
© Гасюк н. в.
УДК 616. 314. 2 - 002 Гасюк Н. В.
КОМПЛЕКСНА ЦИТ0Л0Г1ЧНАХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРЕБ1ГУ ПР0ЦЕСУ ДИФЕРЕНЦ1АЦП БУККАЛЬН0Г0 ЕП1ТЕЛ1Ю У 0С1Б Ж1Н0Ч0ГСТАТ1 М0Л0Д0Г0 В1КУ ЗАЛЕЖН0 В1Д ФАЗИ МЕНСТРУАЛЬН0Г0 ЦИКЛУ
ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний ушверситет ¡меш I. Я. Горбачевського
М0З УкраГни» (м. Тернопшь)
Робота е фрагментом проекту науково-дослщ-ного ¡нституту генетичних та ¡мунолопчних основ розвитку патологи та фармакогенетики (м. Полтава) «Роль запальних захворювань зубо-щелепного апа-рату в розвитку хвороб, пов'язаних ¡з системним за-паленням», № державно! реeстрацiI 0112110011538. Автор е спiввиконавцем даного проекту.
Вступ. Цитолопчна оцiнка перебiгу процесу ди-ференцiацiI буккального епiтелiю е на сьогодення головним критерieм, верифкаци дiагнозу в патологИ слизово! оболонки порожнини рота [2, 6]. Разом з тим, характер диферен^аци буккального та ясеневого еттелю в залежност вiд гормонального статусу та вщповщно фази менструального циклу в втизнянм та зарубiжнiй лiтературi не досить ви-свiтлений. 1снують лише поодинокi напрацювання [3, 9], що дають уявлення про взаемозв'язок естро-ген-прогестероново! взаeмодiI ¡з диферен^ащею епiтелiоцитiв слизово! оболонки порожнини рота, що наводить на думку про цикгмчнють морфолопчно! перебудови, в залежност вiд змiн епiтелiю пiхви [5].
Диференцмно важливим критерieм е значення кгмтинного складу та вiдсоткове стввщношення рiз-них типiв клiтин в рiзнi фази менструального циклу, що дасть можливють оптимiзацi! дiагностичного процесу первинних та вторинних уражень слизово! оболонки порожнини рота.
Метою даного досл1дження стало визначення ци^чност морфолопчно! перебудови буккального епггелю в залежност вщ змiн епiтелiю пiхви.
0б'ект I методи дослщження. В роботi ке-рувалися правовими законодавчими та етичними нормами и вимогами при виконанн наукових та морфологiчних дослщжень [4, 8]. Mатерiалом для дослщження слугував буккальний епiтелiй, забра-ний шляхом зiшкрябiв у жiнок молодого в^ у вщ-повiдностi до фази менструального циклу. Еттелм забирали шпателем та переносили на предметне скло, висушували при вщкритому доступ повiтря протягом 3-5 хвилин. Забарвлювали матерiал за Гiмзою-Романовським, з подальшим мiкроскопiч-ним та морфологiчним аналiзом з урахуванням вщ-соткового стввщношення рiзних форм епiтелiоцитiв в нормг Статистичну обробку отриманих результатiв проведено у вщд^ статистичних дослiджень ДВНЗ
«Терноптьський державний медичний унiверситет iменi I. Я. Горбачевського МОЗ Укра!ни». Параме-тричнi методи застосовували для показниюв, роз-подiл яких вщповщав вимогам нормальностi. Для оцiнки характеру розподту визначалися коефiцieнт асиметрi! та ексцес. Перевiрку нормальностi проводили за тестами асиметрп, проводили за тестом Шатро-Ушка. Вiрогiднiсть вiдмiнностей отриманих результа^в для рiзних груп визначалася за допо-могою t-критерiю Стьюдента. Вщмшнос^ вважали вiрогiдними при загальноприйнятм у медико-бiо-логiчних дослiдженнях iмовiрностi помилки р < 0,05. Iмовiрнiсть помилки оцiнювали за таблицями Стьюдента з урахуванням розмiру експериментальних груп. У випадках, коли закон розподту статистично достовiрно вiдрiзнявся вщ нормального, розрахову-вали непараметричний критерм (и) Mанна-У!тнi як непараметричний аналог ^ритерю Стьюдента [7].
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. Слiд зазначити, що бтьша частина клiтинного складу щоки оЫб обстеженого контингенту в рiзнi фази менструального циклу представлена промiжними епiтелiоцитами, якi знаходяться в стадп диферен-цiацi!, тобто спецiалiзацi!, мiж базальними та шипу-ватими, згiдно цитологiчно! класифiкацi! [1], пара-базальними та промiжними клггинами. При цьому визначено вiрогiднi змЫи вiдсоткового спiввiдно-шення, якi вщображають естрогенову насиченiсть органiзму в рiзнi фази менструального циклу. 1з ура-хування перiоду оновлення буккального епггелт, який згiдно даних лiтератури складае [1], складае 14 дiб визначено 4 типи цитограм.
Цитограми буккального еттелю в менструальну (1-3 доба) та ранню фол^лЫову (4-7 доба) фази характеризуются наявнють промiжних та поверхне-вих клiтин. Ктькють промiжних у на 1-3 добу складае (93,50 ± 1,21), поверхневих вщповщно (5,50 ± 0,29). На 4-7 добу ктькють промiжних еттелюци^в вiро-гiдно зменшилась (р < 0,05) i склала (92,23 ± 0,87) за умови вiрогiдного збтьшення кiлькостi поверхневих клiтин (7,77 ± 0,45).
Базофiльнi (азур-позитивнi) клiтини, на вщмшу вiд поверхневих, полiгональну або веретеноподiб-ну, форму. Розташування ядра ексцентричне, що згщно В. Л. Бикова [1], дае можливiсть вщнести !х
до парабазальних епггелюци^в, як визначають-ся у мазках даного контингенту ос1б у менструаль-ну фазу в юлькост (1,10± 0,10). Наявнють остан-ых лише у дану фазу менструального циклу можна розглядати, як норму для обстеженого контингенту оЫб, що по аналоги ¡з диференц1ац1ею епггелт тхви вщображае низький рiвень естрогеново! насиче-носД забезпечуе вiдповiдну циклiчнiсть. Наявнiсть парабазальних еттелюци^в в цитограмах в ¡ним фази мае розглядатися клiнiцистами, як цитоспе-цифiчна ознака глибоко! травматизаци епiтелiю пiд час забору матерiалу для цитологiчного доотджен-ня, або ж свщчить про наявностi патолопчного про-цесу. Звертае на себе увагу, що в частинi базофть-них промiжних клiтин iнодi зустрiчаються мiтози, що вказуе на високу пролiферативну активнiсть даного класу кгмтин. Необхiдно вiдмiтити, що, в цитоплазмi промiжних еозинофiльних клiтин чiтко виражен фг ламентознi нитчастi структури. Проте, в поодиноких клiтинах вони знаходяться навколо ядра, а в ¡нших -мiж II апiкальним та базальним полюсом. У випадку перинуклеарного розташування тонофтамен^в, в окремих дтянках цитоплазми зустрiчаються азур-позитивнi включення. Приведем змiни кiлькiсного складу цитограм вщображають особливостi естро-ген-прогестероново! взаемоди дано! фази менструального циклу ¡з урахуванням нами перiоду онов-лення епiтелiю щоки [1].
Цитограми середньо! фолiкулiновоI фази (8-11 доба) характеризувалися вiрогiдним зменшенням кiлькостi промiжних клiтин (90,50 ± 0,77) за умови збтьшення кiлькостi поверхневих (8,60 ± 0,49) та по-явою рогових лусочок як складають (0,90 ± 0,10).
Kлiтинний склад цитограм тзньо! фолiкулiново,|, фази (12-15 доба), також вказуе на вiрогiдне змен-шення кiлькостi промiжних епiтелiоцитiв у порiвнян-нi ¡з показниками середньо! фол^лшово! i складае (89,30 ± 0,71) за умови збiльшення ктькост поверхневих клiтин (9,2 ± 0,58). Звертае на себе увагу ¡н-тенсивна мiкробна заселенiсть цитограм, та здат-нiсть до адгезп буккальних епiтелiоцитiв промiжного шару що е стереотипним сто-совно цитограм тхви вщпо-вiдноI фази. Видовий склад мiкрофлори е складний, бага-токомпонентний та пiдлягаe постiйним змшам. Також в цитограмах щоки, вiзуалiзуються поверхневi як еозинофiльнi так i азур-позитивнi (базофть-нi) кгмтини. Kiлькiсний склад даного класу клггин е макси-мальним в тзню фолокулiнову фазу, що вказуе на максималь-ну iнтенсивнiсть перебiгу про-цесу диференцiацiI букального епiтелiю стереотипно еттелт пiхви. В залежностi вщ конфг гурацiI плазмолеми ядро мае овальну або ово!дну форму.
В бтьшост клiтин ядра пiкнотичнi, при цьому фта-ментознi структури мають бтьш чiтку конфiгурацiю. Поряд ¡з еозинофiльними поверхневими клiтинами в цитограмах буккального епггелт обстеженого контингенту оЫб вiзуалiзуються азур-позитивнi (ба-зофiльнi) еттелюцити. Oстаннi мають чiткi контури плазмолеми, що характеризуемся узурованою по-верхнею. В порiвняннi з попереднiми еозинофть-ними клiтинами базофiльнi мають добре виражене округле ядро, характеризуються наявнютю у цито-плазмi мiлких азур-позитивних гранул, що мютять в собi глiкогеновi включення. Розташування клiтин даного класу в цитограмах розрiзнене. Особливю-тю цитограм щоки пiзньоI фол^лЫово! фази е на-явнiсть рогових лусочок, яю складають (1,5 ± 0,12). Oстаннi при забарвленнi за Пмзою-Романовським характеризуються оксифiлieю, або слабкою базофг лieю, узурованими контурами та невеликими розмг рами. Даы елементи на етапах кератинiзацiI втрати-ли ядро, проте в деяких вiзуалiзуeться дiлянка його попередньо! локалiзацiI у виглядi «ядерно! тiнi».
Стереотипний якiсний клiтинний склад цитограм спостер^аеться i в ранню люте!нову фазу (16-18 доба). Ктькюний склад змшюеться i характеризу-еться вiрогiдним збтьшенням кiлькостi промiжних клiтин i складае (91,30 ± 0,70) в порiвняннi ¡з по-казником пiзньоI фол^лЫово! фази вiдповiдно, за умови зменшення кiлькостi поверхневих епiтелiоци-тiв (8,10 ± 0,47). Kiлькiсть рогових лусочок, вiрогiдно зменшилась в порiвняннi ¡з пiзньою фолiкулiновою фазою i складае (0,6 ± 0,09).
Цитограми середньо! люте!ново! фази (19-23 доба) характеризуються вiрогiдним збiльшен-ням кiлькостi промiжних клiтин, якi складають (93,40 ± 1,19) за умови зменшення юлькос^ поверхневих епiтелiоцитiв (6,60 ± 0,35) та вiдсутностi рого-вих лусочок.
У клггинному складi цитограм пiзньоI лютешово! фази (24-28 доба), визначено вiрогiдне збiльшення кiлькостi промiжних клiтин, яке складае (97,50 ± 1,27) за умови зменшення поверхневих епггелюци^в
Таблиця 1
Середн1 значения в1дсоткового сшввщношення р1зних клас1в кл1тин буккального ештел1ю ос1б ж1ночоГ стат1 молодого в1ку в норм! в залежност! вщ фази менструального циклу
Фаза менструального циклу Дн1 циклу Кл1тини мазюв
Пара-базальн1 Пром1жн1 Поверхнев1 Рогов1 лусочки
Менструа^я 1-3 1,10 ± 0,10 93,50±1,21 5,5 ± 0,32 -
Рання фол^лшова 4-7 - 92,23 ± 0,87 7,77 ± 0,45 -
Середня фол^лшова 8-11 - 90,50 ± 0,77 8,60 ± 0,49 0,90 ± 0,10
Пiзня фолiкулiнова 12-15 - 89,30 ± 0,71 9,2 ± 0,58 1,5 ± 0,12
Рання лютеУнова 16-18 - 91,30 ± 0,70 8,10 ± 0,47 0,6 ± 0,09
Середня лютешова 19-23 - 93,40 ± 1,19 6,60 ± 0,35 -
Пiзня люте!нова 24-28 0,87 ± 0,10 97,50 ± 1,27 1,63 ± 0,12 -
Середне значення диферен^ацп 1,00 ± 0,12 92,53 ± 1,01 6,77 ± 0,98 1,00 ± 0,26
Кл1тини цитограм
Дан1 Парабазальн1 Пром1жн1 Поверхнев1 Рогов1 лусочки
Дан1 зг1дно В. Л. Бикова 0 96 2,5 1,5
Вщсоткове сп1вв1дношення для обстеженого контингенту 1,00 ± 0,12 92,53 ± 1,01* 6,77 ± 0,98* 1,00 ± 0,26
Таблиця 2 Одержанi данi част-Пор1вняльна характеристика в1дсоткового сп1вв1дношення р1зних ково спiвпадають з вщ-клас1в кл1тин буккального еп1тел1ю ос1б ж1ночоГ стат1 молодого сотковим диференцмо-
в|ку в норм1 ваним спiввiдношенням
епiтелiоцитiв багатоша-рового плоского епiтелiю щоки (табл. 2) [1].
Визначено ряд вiро-гщних вiдмiнностей, якi на нашу думку обумов-ленi застосованим нами бтьш диференцiйованим пiдходом, стосовно в^ та статi, а також наявнютю причинно-наслiдково! залежностi вiд фази менструального циклу.
Висновок. Отже, проведен нами дослщжен-ня перебiгу процесу диферен^аци епiтелiю щоки, дають можливють стверджувати про наявнiсть ци-ктчного взаемозв'язку ¡з фазою менструального циклу. Про це свщчать стереотипний кттинний склад цитограм пiхви та щоки у вщповщн фази та юлькю-нi змiни у пiзню фол^лЫову фазу, якi вiдображають максимальний рiвень естрогеново! насиченостi.
Перспективи подальших досл1джень у дано-му напрямку. В подальшому плануеться розгляну-ти патогенетичн механiзми виникнення запальних захворювань тканин пародонта через полiморфiзм ядерного фактора транскрипци ЫР кВ1, який контр-олюе експресiю генiв ¡мунно! вщповщ, апоптозу i клiтинного циклу.
Л1тература
Быков В. Л. Гистология и эмбриональное развитие полости рта человека : учебное пособие / В. Л. Быков. - «ГЭОТАР-Медиа», 2014. - 624 с.
Власова Л. Ф. Цитологический анализ поверхностных слоев эпителия слизистой оболочки рта / Л. Ф. Власова, Л. М. Непомнящих, Е. О. Резникова // Бюлетень экспериментальной биологии. - 2000. - № 1. - С. 113 - 116. Возрастной андрогенный дефицит и патологии тканей пародонта, слизистой оболочки полости рта / [Ю. А. Домбров-ская, А. В. Печерский, В. Н. Эллиниди и др.] // Стоматолог. - 2007. - № 9. - С. 14 - 16.
«ГельсЫська декпара^я всесв^ньо! медично! асощацм» : [етичш принципи медичних доошджень за участю людини у якост об'екта до^дження]. - 6-й перегляд. - Сеул, 2008.
Грищенко В. I. Пнеколопя / [за ред. В. I. Грищенка, М. О. Щербини]. - К. : «Медицина», 2007. - С. 55 - 57. Клеточный состав мазков со слизистой оболочки полости рта при стоматите / [В. Н. Почтарь, А. П. Левицкий, В. Е. Завадский, Пустовойт Е. П.] // Вюник стоматологи. - 2006. - № 3. - С. 19 - 22. Кокс Д. Прикладная статистика. Принципы и примеры / Д. Кокс, Э. Снелл. - М. : Мир, 2000. - 200 с. Мшалов В. Д. Про правовi законодавчi та етичш норми и вимоги при виконанш наукових та морфолопчних дослщжень / В. Д. Мшалов, Ю. Б. Чайковський, I. В. Твердохлiб // Морфолопя. - 2007. - Т. 1, № 2. - С. 1-5.
Петрушанко Т. О. ЗмЫи еттелюци™ ясен та слизово! оболонки щк при наявност катарального пнпв^ у ваптних / Т. О. Петрушанко, Л. Й. Островська, Н. В. Гасюк // Св^ медицини та бюлогп. - 2009. - № 4. - С. 131-137.
Прим1тка: * - р < 0,05 поршняно з нормою.
(1,63 ± 0,12) в порiвняннi ¡з цитограмами середньо! люте!ново!. Кттини розмщеы переважно скуп-ченнями, цитоплазма !х мае числены загорну^ фрагменти. Вiзуалiзуються поодиною нейтрофтьы гранулоцити ¡з сегментованими ядрами. Звертае на себе увагу поява поодиноких парабазальних кт-тин, вщсоток яких у пiзню люте!новi фазу складае (0,87 ± 0,10).
Отримаы результати дали можливiсть запро-понувати таблицю референтних ¡з вщображенням характеру циклiчностi у процесi диференщацп буккального епiтелiю (табл. 1).
На основi проведеного комплексного цитоло-гiчного аналiзу кiлькiсного вмюту рiзних типiв клi-тин еттелт щоки, осiб жiночо! статi молодого в^, нами встановлено !х стввщношення, яке визнача-еться вiдсотковим вмютом 1,00 ± 0,12 : 92,53 ± 1,01 : 6,77 ± 0,98 : 1,00 ± 0,26.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
УДК 616. 314. 2 - 002
К0МПЛЕКСНА ЦИТ0Л0Г1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРЕБ1ГУ ПР0ЦЕСУ ДИФЕРЕНЦ1АЦГГ БУККАЛЬ-Н0Г0 ЕП1ТЕЛ1Ю У 0С1Б Ж1Н0Ч0Т СТАТ1 М0Л0Д0Г0 В1КУ ЗАЛЕЖН0 В1Д ФАЗИ МЕНСТРУАЛЬН0Г0 ЦИКЛУ
Гасюк Н. В.
Резюме. В статтi приведенi результати комплексного цитологiчного аналiзу перебiгу процесу дифе-ренцiацi! буккального епiтелiю жЫок молодого вiку, залежно вiд фази менструального циклу. Отримаы данi дають можливють стверджувати про наявнють циктчного взаемозв'язку процесу диференцiацi! буккального епггелт ¡з фазою менструального циклу. Про це свщчать стереотипний кттинний склад цитограм тхви та щоки у вщповщы фази та ктьюсы змiни у пiзню фолiкулiнову фазу, яю вiдображають максимальний рiвень естрогеново! насиченос^ органiзму.
Ключов1 слова: еттелм, клiтинний склад, ядро, цитоплазма.
УДК 616. 314. 2 - 002
КОМПЛЕКСНАЯ ЦИТОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕЧЕНИЯ ПРОЦЕССОВ ДИФФЕРЕНЦИАЦИИ БУККАЛЬНОГО ЭПИТЕЛИЯ У ЛИЦ ЖЕНСКОГО ПОЛА МОЛОДОГО ВОЗРАСТА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ФАЗЫ МЕНСТРУАЛЬНОГО ЦИКЛА
Гасюк Н. В.
Резюме. В статье приведены результаты комплексного цитологического анализа течения процесса дифференциации буккального эпителия у женщин молодого возраста, в зависимости от фазы менструального цикла. Полученные данные позволяют утверждать о наличии циклической взаимосвязи процесса дифференциации буккального эпителия с фазой менструального цикла. Об этом свидетельствуют стереотипный клеточный состав цитогра мм влагалища и щеки в соответствующие фазы, и количественные изменения в позднюю фолликулиновую фазу, которые отражают максимальный уровень эстрогенов насыщенности организма.
Ключевые слова: эпителий, клеточный состав, ядро, цитоплазма.
UDC 616. 314. 2
Description of Comprehensive Cytological Processes of Differentiation Buccal Epithelium Females Younger Depending on the Phase of the Menstrual Cycle
Gasiuk N. V.
Abstract. Differential important criterion values cellular composition and percentage of different types of cells in different phases of the menstrual cycle, which will enable optimization of diagnostic primary and secondary lesions of the oral mucosa.
The purpose of this study is to determine the morphological cyclical adjustment buccal epithelium, depending on changes in the vaginal epithelium.
In this paper, guided by laws and legal and ethical requirements in carrying out research and morphological studies. Material for the study served as buccal epithelium, taken by scrapings in younger women according to the phase of the menstrual cycle. Epithelium taken spatula and transferred to a glass slide, dried in the open air access for 3-5 minutes. Stained material for Himzoyu-Romanovsky, followed by microscopic morphological analysis and taking into account the percentage of different forms of epithelial cells of normal. Statistical analysis of the results done at the Department of Statistical Research SHEI "Ternopil State Medical University Ministry of Health of Ukraine. "Parametric methods used for the indicators, the distribution of which meet the requirements of normality. To assess the nature of the distribution were determined coefficient of skewness and kurtosis. The test was performed on tests of normality asymmetry test conducted by Shapiro-Wilkie. Probability differences of the results for different groups was determined using Student t-test. The difference was considered likely in common in the medical and research error probability p < 0,05. The probability of error evaluaed the tables Student given the size of the experimental groups. Where the law of distribution statistically significantly different from the expected normal neparametric criterion (U) Mann-Whitney nonparametric analogue of a Student t-test.
It should be noted that most of the cellular structure cheeks persons surveyed contingent in the different phases of the menstrual cycle is represented by intermediate epithelial cells that are in the process of differentiation, ie specialization between basal and ribbed according cytological classification, parabasal and intermediate cells.
This determined the probable percentage changes that reflect the richness of estrogen the body in different phases of the menstrual cycle. With regard to the update buccal epithelium that is according to the literature, is 14 days identified 4 types cytohrams.
The presence of only this last phase of the menstrual cycle can be regarded as the norm for contingent surveyed persons by analogy with the differentiation of the vaginal epithelium reflects the low level of estrogen saturation.
The presence of parabasal epithelial cells in cytohrams in other phases should be considered by clinicians as a sign of deep trauma cytospecifical epithelium during the collection of material for cytological examination or evidence of the presence of pathological process.
Therefore, we conducted studies of the process of differentiation of epithelial cheek, provide an opportunity to assert the presence of cyclic relationship phase of the menstrual cycle. These are the stereotypical cellular composition cytohrams vagina and cheeks in the appropriate phase and quantitative changes in the late phase folikulinal that reflect the highest level of estrogen saturation.
Keywords: epithelium, cellular composition, nucleus, cytoplasm.
Рецензент - проф. Врошенко Г. А.
Стаття надшшла 17. 02. 2015 р.
