CC BY
14
УДК 616.316.-091.8-092
ХАРАКТЕРИСТИКА КЛ1ТИННОГО СКЛАДУ МАЗК1В З1 СПИНКИ ЯЗИКА ЛЮДИНИ ПРИ НАЯВНОСТ1 ПЛАСТИНКОВИХ ЗН1МНИХ ПРОТЕЗ1В
В стата приведет результати комплексного цитолопчиого дослщження реактивних змiн клiтинного складу спинки язика людини за умов наявносп в порожнинi рота пластинкових зшмних протезiв. В процесi вивчення показано, що якiснi змiни еттелюци™, проявляються у виглядi змiни тинкторiальних властивостей складових цитоплазми промiжних та поверхневих кйтин, якi характеризуються змiною забарвлення цитоплазми у рiзнi вiдтiнки фюлетового та наявнiстю численних вакуольних включень та узурацп контурiв плазмолеми. Цито-морфолопчна картина, за рахунок збiльшення юлькосп рогових лусочок вiдображаe стiйку тенденщю до розвитку гiперкератозу — тдвищеного зроговiння епiтелiю у обстеженого контингенту оаб.
Ключов! слова: юптинний склад, ештелш, вакуол1защя, ядро, цитоплазма.
Робота е фрагментом НДР«Експериментально-морфологiчне вивчення ди трансплантатiв крюконсервованог плаценти та шших екзогенних чиннитв на морфофункщональний стан ряду внутрштх оргатв», номер державног реестраци №0113и006185.
В сучасних умовах проблема передчасно! втрати зуб1в не втрачае свое! актуальности незважаючи на те, що вже бшьше ста роюв залишаеться предметом як теоретичних, так i прикладних дослщжень у галуз1 морфологи та стоматологи. Причинами даного стану зазвичай е патолопчш процеси тканин пародонта, поширешсть, яких у ос1б молодого вшу е високою [2, 3].
Приведена проблема надае актуальност питанню замщення дефекпв зубних ряд1в, оскшьки в останш роки в арсенал1 ортопедично! стоматологи з'явились нов1 матер1али i сплави, що мають р1зний х1м1чний склад i, вщповщно, р1зний мехашзм впливу на тканини, як протезного ложа так i слизово! оболонки порожнини рота в цшому [1, 4].
Результати напрацювань попередниюв показують, що наявнiсть в складi ортопедичних конструкцiй пластмас та металевих включень iнiцiюе розвиток на слизовш лейкоплаки та iнших гiперкератотичних сташв [5, 6, 7, 8].
Проте залишаеться дискутабельним питання реактивних змш клiтинного складу рiзних анатомiчних д^нок слизово! за умов наявностi в порожниш рота ортопедичних конструкцiй, що забезпечить !х ефективне використання та дасть можливiсть попередження виникнення патолопчних процесiв слизово! оболонки порожнини рота, як на мюцевому рiвнi, так i на рiвнi всього оргашзму. Таким чином, вивчення змiн яюсних характеристик клiтинного складу складу спинки язика людини за умов наявност в порожниш рота пластинкових зшмних протезiв е актуальним та перспективним науковим напрямком.
Метою роботи було визначення особливостей кттинного складу спинки язика за умов наявност в порожниш рота пластинкових зшмних протезiв.
Матерiал та методи дослiдження. Матерiалом для дослiдження був епiтелiй, забраний в д^нщ спинки язика шпателем шляхом зшкрябу, у осiб, яю впродовж 3-5 рокiв користувалися пластинковими зшмними конструкцiями. В подальшому забраний матерiал наносили на стерильне предметне скло. Висушування мазкiв проводили методом сухо! фшсацл при кiмнатнiй температур^ за умов вiдкритого доступу пов^ря, з подальшим !х забарвленням. Принцип комбшованого забарвлення фiксатором - барвником Май-Грюнвальда i барвником Романовського - дае цшсну картину для диференщацп складових епiтелiальних клiтин. Стекла з матерiалом помiщали в контейнер i опускали в емнiсть з барвником - фшсатором Май-Грюнвальда. Фiксували мазки 5 хвилин, промивали водою i забарвлювали водним розчином барвника Романовського (10 мл барвника на 100 мл дистильовано! води), шсля чого скельця промивали водою i розкладали в спецiальний штатив для висушування. Аналiз цитограм проводили за допомогою м^оскопа «Мшрос-50» (Австрiя), використовуючи збшьшення 1000. З метою унiфiкацi! шарiв епiтелiю та бiльш глибшого вивчення, в наших дослщженнях ми користуемося цитолопчною класифiкацiею згiдно яко! в ештелп ясен видiлено базальнi, парабазальш, промiжнi, поверхневi клiтини та роговi лусочки.
Результати дослщження та Тх обговорення. Кттинний склад мазкiв-зiшкрябiв спинки язика, обстеженого контингенту ошб, при забарвленнi за Пмзою-Романовським, представлений промiжними i поверхневими кттинами, а також роговими лусочками.
Частина промiжних епiтелiоцитiв, характеризуються iдентичною цитолопчною органiзацieю i вiдповiдаe цитоспецифiчностi даному класу клiтин в нормi. Вони мають порiвняно великi розмiри, слабо базофшьну, iнодi еозинофiльну цитоплазму. Ядро розмщене центрично, округле або овальне iз численними везикулами та добре вираженими грудочками хроматину. Слiд зазначити, що промiжнi клiтини складають абсолютну бiльшiсть клiтинних елементiв у цитолопчних препаратах осiб обстеженого контингенту та характеризуються рiзним ступенем зрiлостi.
Зрш промiжнi клiтини - препiкнотичнi - вiдрiзнялися вiд поверхневих бiльшим розмiром i структурою ядер, якi е оптично щiльними. Звертае на себе увагу штенсивна мiкробна контамiнацiя зрших промiжних епiтелiоцитiв спинки язика коковою та паличковою мiкрофлорою (рис.1 ).
Промiжнi клiтини нижчого ступени зршост мають вiдповiдно меншi розмiри, цитоплазма слабо базофшьна, ядро порiвняно великих розмiрiв iз численними везикулами та добре вираженим гетерохроматином. Для ештелюципв даного класу характернi специфiчнi змши клiтин у виглядi порушення контурiв плазмолеми та фрагментацп цитоплазми. Остання утворюе д^нки заломлення (рис. 2). Серед представниюв-кл^ин гематогенного ряду вiзуалiзуються поодинокi сегментоядернi лейкоцити. Цитоплазма !х добре контуруеться, проте ядра дегенеративно змшеш. Лiзованi лейкоцити вiдсутнi.
У частит промiжних епiтелiоцитiв визначаеться цитоспецифiчна перебудова. При цьому серед промiжних клiтин вiзуалiзуються епiтелiоцити iз проявами некробiозу. Вони зменшенi в розмiрах за рахунок зменшення об'ему цитоплазми, порiвняно iз стереотипними промiжними ештелюцитами, ядра частково або повнiстю лiзованi, iнодi оптично свiтлi iз розшяними грудочками хроматину. Цитоплазма мае пiноподiбну органiзацiю. Клiтини розмiщенi переважно
скупченнями (рис. 3). -■■-
1«
-л.Л' • -Да.'
Рис. 1. Зрший пром1жний ештелюцит спинки язика. Заб.: за Пмзою-Романовським. Зб.: х1000.
Рис. 2. Кштинний склад спинки язика. Заб.: за Пмзою-Романовським. Зб.: х1000.
Рис. 3. Кл1тинний склад спинки язика. Заб.: за Пмзою-Романовським. Зб.: х1000.
Поверхневi клiтини в цитограмах ошб обстеженого контингенту характеризуються вщносно невеликими розмiрами та видовженою формою iз спiралеподiбними фрагментами згортання цитоплазми. Ядра гiперхромнi, пiкнотичнi, зазвичай округло!, iнодi овально! форми, розмщеш центрично, структура хроматину рiвномiрно штчаста. Слiд зазначити, що даний клас кл^ин утворюе клiтиннi скупчення. Цитоплазма частини кттин рiзко базофiльна, що дае можливють твердити про вщсутшсть у них високоенергетичного метаболiту - глшогену.
Особливою вiдмiннiстю та цитоспецифiчнiстю цього шару епiтелiоцитiв е наявшсть клiтин iз загорнутими краями цитоплазми та численними швагшащями плазмолеми за умови збереження чiткостi контурiв. Клггини розмiщенi скупченнями. Звертае на себе увагу штенсивна мшробна заселешсть переважно коковою флорою (рис. 4).
Рис. 4. Кл1тинний склад спинки язика. Заб.: за Пмзою-Романовським. Зб.: х1000.
Рис. 5. Кл1тинний склад спинки язика. Заб.: за Пмзою-Романовським. Зб.: х1000.
Рис. 6. Кштинний склад спинки язика. Заб.: за Пмзою-Романовським. Зб.: х1000.
Також, серед поверхневих еттелюципв, вiзуалiзуються клггини i3 ознаками цитопатологiï у виглядi вакуолiзацiï цитоплазми. При цьому слiд зазначити, що вакуолi переважно розмiщенi перинуклеарно. Вакуолiзацiя носить як гiдропiчний так i жировий характер (рис.5).
Кшьюсть рогових лусочок рiзко збiльшуeться, збшьшуеться, проте ïx цитологiчна органiзацiя залишаеться стереотипною для кiнцевого етапу дифереищаци епiтелiальниx клiтин. Специфiчною топографiчною особливютю е утворення лусочкових конгломератiв (рис.6).
Аналiз якiсних характеристик клiтинного складу спинки язика вщповщае цито-морфолопчнш картинi, яка вiдображае стiйку тенденщю до розвитку гiперкератозу — шдвищеного зроговiння епiтелiю. Перебудова епiтелiоцитiв спинки язика обстеженого контингенту ошб, проявляеться у виглядi змiни тинкторiальних властивостей складових цитоплазми промiжних та поверхневих еттелюципв, якi при iдентифiкацi! за Пмзою-Романовським характеризуються змiною забарвлення цитоплазми у рiзнi вiдтiнки фюлетового та наявнiстю численних вакуольних включень та узуращею контурiв плазмолеми.
Перспективи подальших дослгджень. Перспективным науковим напрямком е визначення вiдсоткового спiввiдношення рiзних клаЫв еmтелiальних клтин спинки язика з метою прогнозування та попередження розвитку патологiчних процеЫв слизовог оболонки порожнини рота у обстеженого контингенту оЫб.
1. Быков В. Л. Функциональная морфология эпителиального барьера слизистой оболочки полости рта / В. Л. Быков // Стоматология. - 1997. - № 3. -2
2. Григорян A. C. Болезни пародонта / A. C. Григорян, А. И. Грудянов, H. A. Рабухина // - М.: «Медицинское информационное агентство». - 2004. - 320 с.
3. Гасюк Н. В. Структура та поширешсть хвороб пародонта у оаб молодого вжу / Н. В. Гасюк // Швденноукра'шський медичний журнал. - 2013. - № 3 (03). - С. 36-37.
4. Луцкая И. К. Цветоведение и материаловедение в естетической стоматологи / И.К. Луцкая. - М: Медицина. - 2003. -2006. - 112 с
5. Bagan J. V. Proliferative verrucous leukoplakia: high incidence of gingival squamous cell carcinoma / J.V. Bagan // Oral Pathol. Med. - 2003. - № 32 (7). - P. 379-382.
6. Bornstein M. M. Oral leukoplakia. A retrospective study of clinical and histological data / M. M. Bornstein // Schweiz Monatsschr Zahnmed. - 2004. - № 114 (7). - P. 680-686.
7. Schwartz J. L. Oral cytology assessment by flow cytometry of DNA adducts, aneuploidy, proliferation and apoptosis shows differences between smokers and non-smokers / J. L. Schwartz // Oral Oncol. - 2003. - № 39 (8). - P. 842-854.
8. Sethi P. Oral exfoliative cytology of smokers at discrete clinical stages using AgNOR staining / P. Sethi, P. M. Shah // Mutat. Res. - 2004. - № 11. - P. 15-21.
9. Tai Y.S. Oral administration of milk from cows immunized with human intestinal bacteria leads to significant improvements of symptoms and signs in patients with oral submucous fibrosis / Y.S. Tai // Oral Pathol. Med. - 2001. - № 30 (10). - P. 618-25.
ХАРАКТЕРИСТИКА КЛЕТОЧНОГО СОСТАВА МАЗКОВ СО СПИНКИ ЯЗЫКА ЧЕЛОВЕКА ПРИ НАЛИЧИИ ПЛАСТИНЧАТЫХ СЪЕМНЫХ ПРОТЕЗОВ Семенова А. К., Ерошенко Г. А., Гасюк Н. В., Цуканов Д. В.
В статье приведены результаты комплексного цитологического исследования реактивних изменений клеточного состава спинки язика человека в условиях наличия в полости рта пластинчатих съемных протезов. В процессе изучения показано, что качественные изменения эпителиоцитов проявляються в виде перестройки тинкториальных свойств составляющих цитоплазмы промежуточных и поверхностных клеток. При этом изменяется окраска в разные оттенки фиолетового и определяються многочисленные вакуольные включения, а также таблюдается узурация контуров плазмолемы. Цито-морфологическая картина, за счет увеличения количества рогових чешуек демонстрирует стойкую тенденцию к розвитию гиперкератоза — повышеного ороговения эпителия у лиц обследуемого контингента.
Ключов1 слова: клеточный состав, эпителий, вакуолизация, ядро, цитоплазма.
Стаття надшшла 26.08.2015 р.
CHARACTERISTICS OF CELL SMEARS OF LINGUAL BACK IN THE PRESENCE OF PLATE DENTURES Semenova A. K. Yeroshenko G. A., Gasyuk N. V., Tsukanov D.V.
The article presents the results of a comprehensive cytology reactive changes back Yazikov cellular composition of human beings in the presence of oral lamellar dentures. During the study shows that the qualitative changes in epithelial cells in the form of restructuring proyavlyayutsya tinctorial properties of the components of the cytoplasm of intermediate and superficial cells. This changes the coloring in different shades of purple and define by numerous vacuolar inclusions and tablyudaetsya uzuratsiya plazmolemy contours. Cyto-morphological picture, by increasing the number of horny scales shows a strong tendency to hyperkeratosis Roswitha — Increase in individuals epidermidalization local population.
Key words: cellular structure, the epithelium, vacuolation.
Рецензент Старченко I.I.
