Антипкин Ю.Г., ЛисянаТ.О., Иванов К.О. Эффективность применения препарата «Хилак форте» в комплексном лечении дисбактериоза кишечника // Провизор.-2000.-№15.-С.38.
Козько В.Н. Эубиоз, дисбактериоз, пробиотики // Лкуван-ня та д1агностика.-2001 .-№2.-С.21-28. Давыдова Т.Р., Карасенков Я.Н., Хавкина Е.Ю. К проблеме дисбиоза в стоматологической практике // Стома-тология.-2001.-№2.-С. 23-24.
Блохина И.Н., Дорофейчук В.Г. Дисбактериозы.- Л.: Медицина, 1979.-176 с.
Сршова И.Б. Нарушение кишечного биоценоза у детей и подростков: Методические рекомендации. - Луганск, 2004.-32 с.
Звягинцева Т.Д., Шаргород И.И., Мирзоева Л.А., Черно-бай А.И., Сергиенко Е.И. Дисбактерюз тонкой и толстой кишки и его патогенетическое лечение: Методическое пособие.- Харьков, 2000.-24 с.
3. ИмановаН.И. Побочныереакции при антибактериальной 9. терапии // Клиническая антибиотикотерапию.-2003.-№5.-С.12-16.
4. Черномордик А. Б. Отрицательные последствия определения чувствительности к антибиотикам микрофлоры 10. организма в связи с явлениями дисбактериоза // Лабораторное дело.-1969.-№3.-С.154-157. 11.
5. Воробьев А.А., Абрамов Н.А, Бондаренко В.М., Шенде-ров Б.А. Дисбактериозы- актуальная проблема медицины // Вестн. РАМН.- 1997.- №3.-С.4-7. 12.
6. Чекман И.С. Предупреждение дисбактериоза кишечника при проведении антибиотикотерапии // Новые медицине- 13. кие технологии.-2001 .-№2.-С.54-57.
7. Григорьев П.А., Яковенко Э.П. Нарушение нормального состава кишечного биоценоза и методы его коррекции // 14. Болезни органов пищеварения.-2004.-Т.6, №2.-С.84-87.
8. Бондаренко В.М., Воробьев А.А. Дисбиозы и препараты с пробиотической функцией // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии.- 2004.-№1.-С.84-92.
Реферат
ДИСБАКТЕР103И В ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВ1Й Х1РУРГ11 Ярова С.П., Яценко К.О., Макарова К.Н., Люовенко H.I. Ключов1слова: дисбактерюз, еубютики, пробютики, антибютики.
Антибютикотератя використовусться пщ час лкування Bcix запальних захворювань у щелепно-лицевоТ xipyprii. Поряд з позити-вним лкувальним ефектом, який направлений на знищення MiKpo6iB, у цих npenapaTiB е велика кгпькють негативних, нав1ть па-тогених ефект1в. До таких ефеклв вщносять дисбактерюзи, дуже розповсюдженш в тепер1шнй час. Отже, перед лкарем стоТть завдання не ттьки правильно призначити антибютикотерапш, але й не нашкодити оргаызму патента. В цьому на допомогу приходять TaKi препарати, як еубютики та пробютики.
Summary
DYSBACTERIOSIS IN MAXILLOFACIAL SURGERY Yarova S.P., Yatsenko Ye.A., Makarova Ye.N., Lysovenko N.I. Key words: dysbacteriosis, eubiotics, probiotics, antibiotics.
Antibiotic therapy is usually applied when treating all the inflammatory diseases in the maxillofacial surgery. Alongside with positive therapeutic effect focusing on the elimination of microbes these drugs have a number of disadvantages, even pathogenic ones. Among them dysbacterioses which are the highly spread nowadays. Therefore, the doctor should not just prescribe correct antibiotic therapy, but should not harm to a patient as well. Such drugs as probiotics, eubiotics will be rather helpfull in this case.
УДК: 616.314.17-008.1:796.071
0С0БЛИВ0СТ1 ПАР0Д0НТ0Л0Г1ЧН0Г0 СТАТУСУ У СП0РТСМЕН1В (ФУТБ0ЛИСТ1В). Ярова С.П., Попко A.M.
Донецький нацюнальний медичний университет ¡м. М. Горького
Проведено комплексне обстеження стану пародонту у спортсметв i в oci6, як не займаютъея спортом вжом 16-20 ротв. Встановлено, що i у спортсметв, i в oci6 ят не займаютъся спортом в cтруктурi захворюванъ пародонту переважаютъ запалът процеси у фoрмi хротчного ката-ралъного гiнгiвiту i хротчного генералiзoванoгo пародонтиту I ступеня важкocтi. Виявлет вiдмiннocтi в пародoнтoлoгiчнoму статус у спортсметв i в od6, ят не займаютъся спортом, що дае тдставу припустити, що тдходи до лтування даног патологи, так само повинш вiдрiзнятиcя, що вимагае подалъшого вивчення питання у даному напрямку.
Ключов1 слова: спортсмени, стан пародонту.
На сьогодышнм день стоматологны захворю-вання продовжують залишатися актуальною проблемою. Поширеысть i ¡нтенсивнють стома-толопчних захворювань серед oci6 молодого Bi-ку знаходиться на високому piBHi i не мае тенде-нцп до зниження. [1;2] Описана б1льш висока уражен1сть стоматолог1чними захворюваннями у спортсмен1в, у пор1внянн1 з особами, як1 не за-ймаються спортом. За данними л1тератури, обстеження 119 спортсмен^ у Biui 15-19 poKiB, ви-явили, що частота запальних захворювань пародонту у них в 3 рази бтьше, ыж в oci6 яю не займаються спортом. KpiM того у спортсмен^
при 1нтенсивних тренуваннях простежуеться те-нденц1я до пщвищення цих захворювань у пор1 -вняны з такими при пом1рних навантаженнях. [3, 4]. Така ситуацт робить проблему актуальною та обфунтовуе доц1льн1сть подальших досл1-джень у даному напрямку. Метою даного доелн дження е пор1вняльна оц1нка стану пародонту у спортсмен^ \ в оаб, як1 не займаються спортом, у вщ1 16-20 рок1в.
Матер1али 1 методи досл1дження
Для реалЬаци поставлено! мети було обсте-жено 60 футбол1ст1в 16-20 рок1в з1 спортивним
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
стажем вщ 5 до 10 poKiB i 60 молодих людей аналопчного BiKy, як1 не займаються спортом. Bei обстежеы за даними лкаряннтерыста сома-тично здоровк
Кожен патент був обстежений за единою методикою, що включала загальноприйнят1 KniHNHi дослщження. Огляд проводили в умовах стацюнарного стоматолопчного кабшету. Стоматолопчний статус оцнювали за допомо-гою стандартного набору ¡нструментв. fliamoc-тику захворювань пародонта проводили згщно з класиф1кац1ею Данилевського М.Ф. (прийняту на Республканськм конференцп стоматолопв Укра!'ни у 1994 роц1) [5]
Стан тканин пародонта оцшювали за допомо-гою загальноприйнятих кпннних i паракпннних показниюв.
Оцнку стану юстково!' тканини проводили методом внутр1шньоротово1 контактно!' рентгеног-рафи з урахуванням рекомендацм Рибакова 0.1 й 1ванова B.C. (1980) [6] i методом ортопантомо-грами.
Результати дослвджень
На першому eTani дослщжень був проведений пор1вняльний анал1з структури захворювань па-родонту в oci6 у Biui 16-20 poKiB, що не займаються спортом, i спортсмен1в (футболив) такого ж BiKy 3i спортивним стажем вщ 5 до 10 poKiB. Серед Bcix обстежених виявлено 26 молодих
Структура патологи парен
людей з ¡нтактним пародонтом (21,6% контрольна група), серед яких 8 футболю^в \ 18, як1 не займаються спортом \ 94 чоловка ¡з захворю-ваннями пародонту (78,3%). АналЬ кпннного обстеження показав, що з 94 обстежених ¡з за-хворюваннями пародонту \ у спортсмен!в (52 чо-ловка 55,3%), \ в оаб, що не займаються спортом (42 чоловка 44,6%), у структур! захворювань пародонту переважають запалы-м процеси у форм1 ХКГ (хроннного катарального пнпв1ту) \ генерал^ованого пародонтиту I ступеня тяжкос-тк У 80 чоловк був д1агностований ХКГ (84,7%), у 14 чоловк - генерал ¡зований пародонтит I ступеня тяжкосл (14,8%). Встановлено, що з 52 фу-тболютв (55,3%) ХКГ був зареестрований у 42 оаб, що склало 80,7% ¡в 10 - генерал^ований пародонтит I ступеня, що склало 19,2%. Серед оаб, як1 не займаються спортом (42 чоловка), ХКГ був встановлений у 38 обстежених (90,4%), у 4 -х оаб д1агностовано генерал^ований пародонтит I ступеня.
Встановлено, що в основнм груп1 легкий сту-пшь ХКГ зустрнасться на 20,7% рщше, ыж у грут порвняння, а серед нм стутнь ХКГ у 1,5 рази частое (р<0,05) (табл. 1). ГенералЬований пародонтит I ступеня в основнм грут реестру-вався в 2,5 рази частое, ыж у груп1 порвняння (р<0,05)
Табл. 1
у у футбол ют ¡в I в ос\б, що не займаються спортом (абс/%)
Групи ХКГ гп,
CTyniHb тяжкост1 1 ст.
легкий середн1й важкий
Основна 14/26,9% 18/34,6% 10/19,2% 10/19,2%
п=52
Пор1вняння 20/47,6% 12/28,5% 6/14,2% 4/9,5%
п=42
У пац1ент1в контрольно!' групи (26 чоловк ¡з ктннно здоровим пародонтом, з яких 18 спортсмен^ i 8 не займаються спортом), забарвлення ясен варивало вщ блщо-рожевого до рожевого кольору, пом1рно волоп, мжзубы сосочки гостро!' форми, щты-ii на дотик. Зубоясенне прикр1плен-ня не порушене. Рецесп ясен не виявлено. При ¡нструментальних методах дослщження змЫ, що евщчили б про патолопю, не виявлено. Тоб-то, ктннний стан пародонту в контрол1 BiflnoBi-дав поняттю «здоровий пародонт». Проба Шил-лера-Писарсва, що вщбивае ступ1нь запалення ясен, - негативна, середньо-rpynoBi показники, що вщображають пародонтолопчний статус, та-Ki: гтеннний ¡ндекс Федорова-Володюно!' (Г1) склав 1,15 ±0,15 бал1в, тобто г1г1ен1чний стан за-довтьний. Паптярно-марпнально-
альвеолярний ¡ндекс (РМА) досяг 0,17 ±0,02. 1н-декс Ш Рассела склав 0,06±0,02, що евщчить про вщеутнють патолопчного процесу в пародо-HTi. Особи з д1агнозом ХКГ легкого ступеня тяж-koctî пред'являли скарги на кровоточивють ясен при чищены зуб1в. При огляд1 порожнини рота в
цих хворих була виявлена застмна пперем1я м1жзубних ясеневих сосочюв, вершини сосочюв закруглен!. При ХКГ середнього ступеня тяжкое^ хвор1 пред'являли скарги на кровоточив!сть, що виникае при чищены зуб1в \ прийом1 Тжк При огляд1 порожнини рота в даноТ групи пац1снт1в була виявлена застмна пперем1я ясеневого краю, м1жзубних ясеневих сосочюв. М1жзубы сосочки були, пухю, Тхы контури згладженк При ХКГ тяжкого ступеня хвор1 пред'являли скарги на кровоточивють, яка легко виникала при чищены зуб1в \ прийом1 !ж, або мимовтьно, зуд в яснах, бть \ неприемы вщчуття. При огляд1 порожнини рота в дано!' групи пац1енлв була виявлена застмна пперемт з р1зко вираженим цианозом ясеневого краю, м1жзубних ясеневих сосочюв, альвеолярних ясен. Вщзначалося стовщення ясеневого краю у вигляд1 валика. На рентгеног-рам1 патолопчы змЫи в кютковм тканиы альвеолярних вщростюв щелеп у пац1ент1в ¡з ХКГ легкого \ серед нього ступеня тяжкое^ не виявлеы. У пац1енлв ¡з ХКГ тяжкого ступеня на рентгеног-рамностеопороз м1жальвеолярних перетинок \
розширення перюдонталы-юТ щтини. Хвор1 ГП -I ступеня тяжкост1 пред'являли скарги на кро-воточивють ясен, набряктсть, болюнють, зуд \ неприемний запах ¡з рота. При огляд1 мар-пнальна \ альвеолярна ясна пухю, застмно п-переммованг Виражена кровоточив!сть ясен. У
Показники, що характеризують стан парс
хворих визначалися пародонтальы кишеы гли-биною до 3 мм. Патолопчна рухпивють зуб1в, травматична окпюзт не спостер1галася. На рентгенограмм наявнють резорбцп юстковоТ тканини м1жальвеолярних перетинок до 1/3 довжини ко-реня зуба.
Табл. 2
1у в обстежених групах /з хрон/чним катаральным г/нг/в/том
Групи обстеження Парактнны показники
Проба Шиллера Писарева 1ндекс ПМА % П1 Рассел (без-розм) Г1 Федорова ВолодкиноТ (бали)
Основна п=42 позитивна 41,1 ±0,18* 2,38±0,12* 2,33± 0,48*
Пор1вняння п=38 позитивна 32,3±0,15* 1,62 ±0,08* 2,21 ±0,22*
Контрольна п=26 негативна 0,17±0,02* 0,06 ±0,02* 1,15±0,15*
р<0,05- стосовно групи пор1вняння
Результати визначення ¡ндексу ПМА, який ха-рактеризуе поширенють \ тяжюсть запального процесу в пародонту показав, що в основнм гру-т даний показник був у 1,2 рази бтьше, ыж у грут порвняння, що свщчить про бтьшу поширенють запалення ясен 0X0,05).
Пародонтальний ¡ндекс Рассела, що враховуе тяжкють г1нг1в1ту, наявнють пародонтальних ки-шень, рухливють зуб1в, в основнм груп1 був у 1,4 рази вище, ыж у грут пор1вняння, що свщчить про бтьш виражений патолопчний процес у па-
Показники, що характеризують стан пародонту в
родонт1 у спортсмен^. (р<0,05)
Ппеычний ¡ндекс Федорова - ВолодюноТ в обох трупах, у середньому, вщповщав незадовтьно-му гтеннному стану порожнини рота, однак в основнм грут оаб ¡з задовтьним станом порожнини рота визначалося на 30% менше, ыж у груп1 пор1вняння. Поганий \ дуже поганий ¡ндекс гтени в даних групах не визначався. Стутнь запального процесу в яснах пщтверджували за допомогою проби на глкоген Шиллера-Пюарева(в обох групах вона була позитивною).
Табл.3
южених групах /з хрон/чним генерал'/зованим пародонтитом
Показники Групи обстеження
Основна (п= 10) Пор1вняння (п=4)
П 2,51±0,13* 2,34±0,22*
Ш Рассел (безрозм) 2,94±0,02* 2,77±0,13*
1ндекс ПМА (%) 51,4±0,23* 48,4±0,21*
Проба Шиллера-Пюарева позитивна позитивна
1ндекс кровотеч1 (бали) 1,89±0,21* 1,48±0,19*
Стутнь деструкци (мм) 2,67±0,16* 2,43±0,18*
Глибина кишеы (мм) 2,88±0,14* 2,67±0,17*
р<0,05- стосовно групи пор1вняння
Як показало ктннне обстеження, у вах пацю-нт1в з генерал^ованим пародонтитом в обстежу-ваних групах г1г1ен1чний стан порожнини рота був, в середньому, незадовтьним, а в основнм грут цей показник був максимальним. Поганий \ дуже поганий ¡ндекс гтени в даних групах не визначався.
Стутнь запального процесу в яснах пщтвер-джували за допомогою проби на глкоген Шиллера-Писарева в (обох групах вона була позитивною).
Результати визначення ¡ндексу ПМА, що хара-ктеризуе поширеннють \ тяжкють запального процесу в пародонту показав, що в основнм гру-т поширенють патолопчного процесу була в 1,3 рази вище, ыж у грут порвняння (р<0,05).
Пародонтальний ¡ндекс Рассела, вщповщав середньо-важкому ступеню патологи пародонту. Стутнь деструкци юстковоТ тканини \ глибина пародонтальних кишень як в основний, так \ у грут пор1вняння вщповщала I ступеню генераль зованного пародонтиту. Стутнь кровоточивост1
ясен у спортсмен^ був вфогщно вище в 1,2 рази (р<0,05).
Таким чином, аналЬ пародонтолопчного статусу у спортсмен^ (футболю^в) \ оаб, як1 не за-ймаються спортом, показав, що: у структур! за-хворювань пародонту \ у спортсмен^ \ в оаб, що не займаються спортом, переважають запальы процеси у форм1 ХКГ \ хроннного генерал^ован-ного пародонтиту I ступеня тяжкое^. При цьому хроннний генерал^ований пародонтит I ступеня тяжкост1 у спортсмен^ рееструвався в 2 рази частше, ыж у грут пор1вняння. Виявлеы вщмт-ност1 в структур! ХКГ за ступенем тяжкое^ - у футболютв переважае середнм стутнь, а в оаб як1 не займаються спортом - легкий. АналЬ па-рактннних показниюв (¡ндекс ПМА, Г1, Рассела) свщчить про те, що у спортсмен^ ¡з ХКГ Тхне значения вфогщно вище, ыж в оаб, що не займаються спортом (р<0,05). При хроычному ге-нерал^ованому пародонтит! у спортсмен^ ви-явлеы вфогщно бтьш висою значения ¡ндексу ПМА \ кровоточивое^ ясен (р<0,05). Виявлены
BÍCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
BiflMiHHOCTi в пародонтолопчному статуа у спортсмен^ i в oci6, що не займаються спортом, дають пщстави припустити, що пщходи до лку-вання даноТ патологи повины вщр^нятися, що вимагае подальшого вивчення питания в даному напрямку.
Л1тература
1. 1ванов B.C. Заболевания пародонта.- М.: МИА, 1998.-296 с.
2. Косенко К.М. Эпидемиология основних стоматологических заболеваний у населения Украины и пути их
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ПАРОДОНТОЛОГИЧЕСКОГО СТАТУСАУ СПОРТСМЕНОВ (ФУТБОЛИСТОВ) Яровая С.П., ПопкоА.М.
Ключевые слова: спортсмени, состояние пародонта.
Проведено комплексное обследование состояния пародонта у спортсменов и у лиц, не занимающихся спортом, в возрасте 1620 лет. Установлено, что и у спортсменов, и у лиц, не занимающихся спортом, в структуре заболеваний пародонта преобладают воспалительные процессы в форме хронического катарального гингивита и хронического генерализованного пародонтита I степени тяжести. Выявленные отличия в пародонтологическом статусе у спортсменов и у лиц, не занимающихся спортом, дают основания предположить, что подходы к лечению данной патологии, так же должны отличаться, что требует дальнейшего изучения вопроса вданном направлении.
Summary
CHARACTERISTICS OF PERODONTAL STATUS IN ATHLETES (FOOTBALL PLAYERS)
Yarova S.P., Popko A.M.
Key words: athletes, parodontal status.
The complex inspection of parodontal status has been carried out in athletes and in persons who do not engage in sports. The persons under the study were of the same age - 16 -20 years old. It has been found out the inflammatory processes and in particular chronic catarrhal gingivitis and chronic generalized parodontitis of 1st stage of severity predominate as parodontal diseases in both athletes and persons who do not engage in sports. The distinct features in parodontal status in persons of both groups suggest the approaches to the therapy of this pathology should be different as well, so this problem requires further deep study.
УДК-616. 216. 1-002-071. 1-072. 1 ГАЙМОРИТЫ: СРОКИ ОБРАЩЕНИЯ ЗА ПОМОЩЬЮ, АНАМНЕСТИЧЕСКИЕ ДАННЫЕ, РЕЗУЛЬТАТЫ РИНОСКОПИИ. Ярова С.П., Яценко Е.А.
Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького
Материалом и целью настоящей работы явился анализ клинических данных, проведенный на основании обследования и лечения 120 больных верхнечелюстным синуситом и перфорацией дна верхнечелюстной пазухи. Проанализированы сроки обращения за медицинской помощью от начала заболевания, распределение больных по возрасту и полу, причины синуситов по данным анамнеза, результаты передней риноскопии и «причинные зубы» при одонтогенном гайморите. Ключевые слова: одонтогенный гайморит.
Проблема диагностики, лечения, реабилитации и, особенно, профилактики одонтогенного гайморита в настоящее время продолжает оставаться актуальной [1, 2, 3]. В последние годы отмечается устойчивая тенденция роста количества больных с данной патологией, при этом значительно увеличивается количество больных с перфоративными формами воспаления в верхнечелюстном синусе. Вопросам лечения, реабилитации и профилактики одонтогенных верхнечелюстных синуситов посвящено достаточное количество исследований [4, 5]. Однако, многочисленные работы отечественных и зарубежных авторов убеждают в том, что данные вопросы продолжают сохранять свою актуальность [6, 7].
Целью настоящей работы явился анализ кпи-
проф1пактики.//Автореф. дисс.... д.мед.н. /Укр.Гос. Мед .университет.-Киев, 1994.-45 с
Орехова М.Я., Левин М.Я. Показники мюцевого ¡муытету порожнини рота в спортсмешв ¡з запальними захворю-ваннями пародонту.// Пародонтология 2000.№1(15).-С. 19-20.
Дембо А.Г., Захворювання й ушкодження при заняттях спортом. - М.:Фис, 1980.-295 с
Данилевський Н.Ф. Систематика заболеваний пародонта // Вюникстоматологп.-1994.-№ 1.-С.17-21. Рыбаков А.И. Основне аспекты проблемы пародонтоза // Стоматология.- 1975. - №2. - С. 1-5.
нических данных, проведенный на основании обследования и лечения больных верхнечелюстным синуситом и перфорацией дна верхнечелюстной пазухи. Материал и методы исследования: обследовано 120 больных с диагнозом гайморит и перфорация в гайморову пазуху. Из обследуемых пациентов 45 (37,5%) находились на стационарном лечении в клинике ЛОР-болезней Института неотложной и восстановительной хирургии Академии медицинских наук Украины, 75 (62,5%) на лечении в челюстно-лицевом хирургическом отделении Центральной городской клинической больницы №1 г.Макеевки. Диагноз одонтогенного гайморита ставился на основании анамнеза, клинического течения, объективных методов исследования (риноскопии, ороскопии, рентгенологического,