Науковий в1сник НЛТУ УкраУни. - 2012. - Вип. 22.12
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 581.526.42 (477. 85) Проф. В.Д. Солодкий1, д-р бюл. наук;
доц. В.Я. ЗаячуК2, канд. с.-г. наук; астр. С.В. Робулець3
ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ НАД1ЙНОГО ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ Л1С1В В УМОВАХ БУКОВИНСЬКИХ КАРПАТ I ПЕРЕДКАРПАТТЯ
Запропоновано ефективний метод сприяння природному поновленню люу тд час здшснення першого прийому рiвномiрно-поступових рубань. ОбГрунтування 6i-ологiчних основ цього методу здшснено на лiсотипологiчнiй основi вiдповiдно до потенцшних лiсорослинних умов Буковинських Карпат та Передкарпаття з ураху-ванням вимог Правил вщтворення лiсiв.
Ключовг слова: рiвномiрно-поступовi рубання, сприяння природному поновленню, мшератзоваш майданчики, забезпечення лiсовiдновлення.
Постановка проблеми. Правилами вщтворення л1с1в передбачено, що на дшянках, яю мають вщповщш Грунтово-кшматичш умови, перевагу нада-ють природному поновленню л1шв: це дае змогу з мшмальними затратами протягом короткого перюду створювати високопродуктивш та бюлопчно стшю деревостани, яю вщповщають коршним типам люу. Правилами визна-чено, що необхщною умовою здшснення р1вном1рно-поступових рубань (да-л1 - РПР) е проведення вщповщних заход1в сприяння природному поновленню [2]. У зв'язку з цим перехщ у Буковинських Карпатах та Передкарпатп на двоприйомш РПР потребуе додаткових дослщжень в аспекп удосконалення метод1в природного поновлення основних люотв1рних порщ.
Анал1з попередшх досл1джень та публ1кац1й. Природоохоронну до-цшьшсть РПР обгрунтував наприюнщ XVIII ст. видатний шмецький л1с1вник Г. Гартт Надал1 методолопю РПР на засадах наближеного до природи л1с1в-ництва було розвинуто у працях Г. Котта, К. Пфейля, Д.М. Кравчинського, Н.К. Генко, С.В. Алексеева. Проблем природного поновлення тд час р1вно-м1рно-поступових рубаннях на територп Буковинських Карпат та Передкарпаття вивчали А.Й. Швиденко, В. Д. Солодкий, В.В. Лавров, В.Я. Заячук [1, 5].
Мета дослщжень - вивчення вщновних процеив, що зумовлюють спадковий зв'язок м1ж генеращями Fagus sylvatica L. та удосконалення мето-д1в сприяння природному поновленню у люах Буковинських Карпат та Пе-редкарпаття.
Об'екти та методи досл1джень. Об'ектами дослщжень е характерш для Буковинських Карпат та Передкарпаття буково-ялицево-смереков1 та бу-ково-ялицев1 насадження, де вщповщно до "Правил рубок головного корис-тування в прських люах Карпат" [3] та матер1ал1в люовпорядкування, прове-
1 Чершвецький НУ 1м. Юр1я Федьковича;
2 НЛТУ Украши, м. Льв1в;
3 1нститут агроекологiï i природокористування НААН Украши
дено перший прийом РПР. На час дослщжень РПР здiйснювали на дшянках, де коршними типами лiсу е свiжа та волога ялицево-смерекова бучина С2(3)-яцсмБк i свiжа та волога ялицева бучина С2(3) - яцБк. Основний породний склад деревосташв шсля проведення першого прийому РПР - 5Бк3Ял2См та 6Бк4Яц, висота н.р.м. вщ 416 до 586 м, крутють схилiв - 8-13 градуив (табл. 1).
Табл. 1. Характеристика пробных площ достдження природного поновлення
№ пробно! площ1 та назва люогосподарського тдприемства
Номери облжо-вих май-данчиюв (ОМ)
Пашв-ний тип л1су
Породний склад деревостану
до першого прийому рубання
тсля першо-го прийому рубання
Висота
над р1внем моря, м
Кру-тгсть схи-
лу, о
1. Пльчанське л1с-во ДП "Сторожинецьке ль сове господарство", кв. 8, вид 12, пл. 2,4 га
1-50
С2 -яцсмБк
4Бк3Яц3См
5Бк3Ял2См
416
13
2. Банил1вське лгс-во Сторожинецького держспецл1сгоспу АПК, кв.12, вид. 4, пл. 3,0 га
51-100
С2 -яцБк
5Бк4Яц1Гр
6Бк4Яц
538
10
3. Вашювське тс-во ДП "Берегометське тсо-мисливське господарство" кв. 10, вид. 1, пл. 3,4 га.
101-150
С3 -яцсмБк
4Бк4Яц2См
5Бк3Яц2См
514
12
4. 1спаське л1с-во Виж-ницького держспещпс-госпу АПК, кв. 13, вид.12, пл. 2,7 га
151-200
С3 -
яцБк
5Бк4Яц1Бп
6Бк4Яц
586
8
Дослiдження здiйснювали за загальноприйнятими галузевими методиками на засадах порiвняльноl екологп. Облiк та аналiз природного пiдросту деревних рослин проводили на 100 дослщних (ДМ) та 100 контрольних обль кових майданчиках (КМ) розмiрами 2x2 м, закладених на лiсосiках (пробних площах - ПП), пройдених першим прийомом рiвномiрно-поступових рубань. На дослiдних дшянках мiнералiзацiю Грунту здiйснювали запропонованим нами майданчиковим методом одночасно iз загопвлею деревини, а на контрольних - традицшним розпушенням Грунту. Унаслщок проведення першого прийому РПР на ПП повноту деревостану було доведено до 0,5. Врахову-вали дворiчний життездатний пiдрiст на третш рiк пiсля рубання. Результати порiвнювали також з кiлькiстю життездатного тдросту на сумiжних з ПП дь лянках. Кiлькiсне оцiнювання рослин проводили за шкалою В.Г. Нестерова, яюсне оцшювання пiдросту давали за шкалою М.В. Успенського [6]. Врахо-вували вплив на природне поновлення люу основного лiсогосподарського заходу (першого прийому РПР) проведеного у комплекс зi запропонованими нами елементами сприяння природному поновленню.
Результати досл1джень та Ух обговорення. На дослiджуваних дшянках проективне вкриття трав'яного та мохового покриву навесш сягае 7585 %, влiтку - до 95 %, всього тут виявлено 58 видiв вищих судинних рослин
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.12
та 4 - зелених moxíb, що утворюють задернiння та ускладнюють природне поновлення деревних порщ.
Зазначимо, що у дослщжуваних господарствах, як i у всш системi ль сового господарства Укра!ни, питання здiйснення першого прийому РПР та сприяння природному поновленню бука лiсового Fagus sylvatica L. завжди розглядали як окремi люогосподарсью заходи. Але питанням заготiвлi деревини, на вiдмiну вiд сприяння природному поновленню, люокористувачами, зазвичай, надаються основного значення.
Механiзм запропонованого нами методу полягае в сумiщеннi процешв заготiвлi деревини та сприяння природному поновленню. Зокрема тдтрелю-вання деревини до магютральних волокiв лiсосiк здшснюеться тракторами, на колесах яких розмщеш механiчнi стимулятори природного поновлення. Спещальш ланцюги зi зрiзано-конусоподiбними шипами 10x10 см. Отже, в процеш роботи трактора тд час першого прийому РПР на дшянщ вщбу-ваеться розрихлення дернини, пiдстилки та Грунту i рiвномiрно по всiй площi утворюються мiкродiлянки розмiром приблизно 0,2x0,2 м у середнш кшькос-т до 20 тис. шт. на гектар (оптимальна мiнералiзацiя). У звичайних умовах тсля першого прийому РПР на люових дiлянках, внаслiдок рiзкого збшьшен-ня освiтлення та доступу атмосферних опадiв, починаеться процес задерншня та ущiльнення Грунту, i люовщновлення. У разi застосування нашого методу створюються сприятливi умови для проростання насшня (розпушений Грунт) i зростання самошву - внаслiдок вiдсутностi конкуренцп трав'яного покриву, полiпшення аерацп i зволоження Грунту, збагачення його оргашчними речо-винами тощо.
Нашими дослiдженнями встановлено, що природне поновлення на ль сосщ, де переважаючим корiнним типом люу е свiжа ялицево-смерекова бу-чина С2-яцсмБк Гiльчанського лiсництва ДП "Сторожинецьке лiсове госпо-дарство" пiсля проведення першого прийому РПР за Нестеровим [6] ощ-нюеться як добре. Цьому сприяло пониження повноти деревостану до 0,5 з вибиранням Picea abies (L.) Karst та Abies alba Mill (всього 260 м3/га) з одно-часним сприянням природному поновленню удосконаленим нами методом. Також тут було здшснено додатковi за1зди трактора для оптимально! мшера-лiзацil люосжи. Завдяки цьому отримано рiвномiрно розмiщений по всш пло-щi природний тдрют Fagus sylvatica L. в достатнш кiлькостi для лiсовiднов-лення. Наявшсть значно! кiлькостi пiдросту iнших головних лiсотвiрних по-рiд, що удвiчi перевищуе нормативнi показники, свiдчить про надшш форму-вання корiнних насаджень за участю Fagus sylvatica L., Abies alba Mill., Picea abies (L.) Karst.
На люосщ Банжтвського лiсництва Сторожинецького держспецлiс-госпу АПК (тип люу С2-яцБк) загальна кшьюсть природного пiдросту головних лiсотвiрних порiд становить 29,14 тис. шт. на 1 га в т.ч. Fagus sylvatica L. - 21,10 i Abies alba Mill. - 9,04 тис. шт. на 1 га (табл. 2).
Природний тдрют сформовано внаслщок першого прийому РПР з повним вибиранням Carpinus betulus L. i частковим Abies alba Mill. загальним обсягом 230 м3/га та впровадженням запропонованого нами методу сприяння
природному поновленню. CaMociB надшний, його кiлькiсть достатня, вш piB-HOMipHO pозмiщений по всш площ^ що сприятиме нормальному люовщнов-ленню. Як видно i3 табл. 2, на сумiжних задернших площах цi показники ся-гають значно меншо! величини - Грунтова схожiсть здорового насiння бука на нетдготовленш площi становить лише 20-30 % [4]. Наголосимо, що на вшх дослщних дiлянках якiсть природного поновлення за шкалою М.В. Ус-пенського встановлена як " благонадшна", це насамперед зумовлюеться не втручанням техно-антропогенних фактоpiв пiд час росту самошву до другого прийому РПР.
Табл. 2. К'имиаш характеристика природного поновлення
Мюцезнаходження пробних площ (ПП) Bngn ronoBHHx nopig, ^o 3pocTaroTt Ha nn № ДМ / серед-ня кшьюсть самому природного поновлення (дослвдш майданчики), тис. шт. /га № КМ / серед-ня кшьюсть са-моиву природного поновлення (контрольш майданчики), тис. шт./га Середня кшь-юсть самому природного по-новлення на сумiжних дi-лянках, тис. шт./га
Гiльчанське люництво ДП " Сторожинецьке лiсове господарство" a) Fagus sylvatica L. b) Abies alba Mill. c) Picea abies (L.) Karst. 1-25/ а - 15,05 b - 5,77 с - 6,23 Всього: 27,05 26-50/ а - 5,86 b - 4,98 с - 3,44 Всього: 14,28 а - 3,09 b - 2,32 с - 2,12 Всього: 7,43
Банилiвське лгс-ництво Сторожи-нецького держ-спецлiсгоспу АПК a) Fagus sylvatica L. b) Abies alba Mill. 51-75 / а - 21,10 b - 9,04 Всього: 29,14 76-100 / а - 7,02 b - 4,43 Всього: 11,45 а - 3,98 b - 3,39 Всього: 7,37
Вашкiвське люництво ДП "Берегометське лiсомисливське господарство" a) Fagus sylvatica L. b) Abies alba Mill. c) Picea abies (L.) Karst. 101-125/ а - 16,28 b - 8,65 с - 5,10 Всього: 30,03 126-150/ а - 6,98 b - 5,12 с - 3,56 Всього: 15,66 а - 3,87 b - 3,34 с - 3,01 Всього: 10,22
1спаське лiсництво Вижницького держспеплюгоспу АПК a) Fagus sylvatica L. b) Abies alba Mill. 151-175/ а - 17,41 b - 9,03 Всього: 26,44 176-200/ а - 6,54 b - 5,21 Всього: 11,75 а - 3,64 b - 3,45 Всього: 6,99
y Bonorift ann^Bo-cMepeKoBift 6yHHHi C3-a^MBK BamKiBctKoro mcHH^ TBa ^n "BeperoMeTctKe mcoMHcnHBctKe rocnogapcTBo" npoBenn mcorocno-gapctKi 3axogu cnpuaHHa npupogHoMy noHoBneHHro 3 BHpy6aHHaM Picea abies (L.) Karst Ta Abies alba Mill 3arantHHM o6caroM 250 M3/ra. TyT oTpHMaHo piBHo-MipHo po3Mi^eHnn no Bcin nno^i npnpogHHH nigpicT Fagus sylvatica L. KmtKic-Tro 16,28 tuc. mT/ra - gocTaTHift gna nicoBigHoBneHHa. HaaBHicTt 3HaHHoi Kmt-Kocri nigpocTy Abies alba Mill (8,65 tuc. mT/ra) Ta Picea abies (L.) Karst. (5,10 tuc. mT/ra) 3a6e3nenye ^opMyBaHHa 6yKoBo-ann^Bo-cMepeKoBHx gepe-BocTaHiB. Ha gmaH^ 36epexeHo piBHoMipHo po3Mi^eHHH no Bcin nno^i npnpogHHH nigpicT, aKHH 3a mKanoro HecTepoBa o^HroeTtca aK go6pnft i 3a KmtKic-Tro BTpnni nepeBH^ye nigpicT Ha cyMixHHx i3 gocnigHHMH ginaHKax.
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.12
На дослщнш дшянщ 1спаського лiсництва Вижницького держспецлю-госпу АП в умовах волого! ялицево! бучини С3-яцБк внаслiдок впровадження запропонованого нами методу сприяння природному поновленню устшно розвиваеться природний тдрют головних лiсотвiрних порiд Fagus sylvatica L. та Abies alba Mill., що найбшьш пристосоваш до цих люорослинних умов. За-гальна кшьюсть самосiву становить 26,44 тис. шт. на 1 га (табл. 2). Тут здшснено перший прийом РПР з повним вибиранням Betula verrucosa Ehrh., а також частковим Abies alba Mill. загальним обсягом 215 м3/га. Встановлено, що природне поновлення головних лiсотвiрних порщ е юльюсно "добрим" -найвищим за шкалою В.Г. Нестерова i якiсно "благонадшним" за шкалою В.М. Успенського.
Висновки. Завдяки застосуванню запропонованого нами методу сприяння природному поновленню у характерних для регюну Буковинських Карпат та Передкарпаття буково-ялицево-смерекових та буково-ялицевих наса-дженнях спостер^аеться збшьшення юлькосп самосiву бука лiсового Fagus sylvatica L. на 380-410 % та супутшх головних лiсотвiрних порiд ялищ бiлоi Abies alba Mill. i смереки европейсько! Picea abies (L.) Karst - на 340-420 % порiвняно з сумiжними дiлянками. На контрольних облжових майданчиках, де мiнералiзацiя здiйснювалася традицiйним розпушенням Грунту, кшьюсть самоиву Fagus sylvatica L. менша на 250-300 %, а Abies alba Mill.i Picea abies (L.) Karst 190-330 %. Унаслщок впровадження запропонованого нами методу сприяння природного поновлення забезпечуеться повноцшне люовщновлен-ня, збереження коршних типiв лiсу, гармоншне поеднання екологiчних, еко-номiчних i господарських вимог щодо лiсоексплуатацii i лiсовiдновлення, створення сприятливих умов для отримання i формування надiйного молодого поколшня лiсу природного походження.
Л1тература
1. Остапенко Б.Ф. Лесоводственно-экологическая характеристика наиболее распространенных и хозяйственно важных типов леса Северной Буковины / Б.Ф. Остапенко // Труды Харьковского СХИ. - Харьков. - 1961. - Т. ХХХ. - С. 26-116.
2. Про затвердження Правил вщтворення лгав. Затв. Постановою КМУ вщ 01.03.2007 р., № 303. - К. : Вид-во "Либщь", 2008. - 16 с.
3. Про затвердження Правил рубок головного користування в прських люах Карпат. Затв. Постановою КМУ вщ 22.10.2008 р., № 929. - К. : Вид-во "Либщь", 2009. - 14 с.
4. Поляков А.Ф. Влияние главных рубок и их технологий на почвозащитные свойства буковых лесов Закарпатья : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра с.-х. наук: спец. 06.03.03. - К. : Изд-во УСХА, 1984. - 36 с.
5. Солодкий В.Д. Люи Буковини: Буковинсьга Карпати та Передкарпаття : монограф1я / В. Д. Солодкий. - Чершвщ : Вид-во "Зелена Буковина", 2012. - 386 с.
6. Термена Б.К. Люознавство з основами лгавництва / Б.К. Термена. - Чершвщ : Вид-во "Книги ХХ1", 2005. - 160 с.
Солодкый В.Д., Заячук В.Я., Робулец С.В. Пути формирования надежного естественного возобновления лесов в условиях Буковинских Карпат и Предкарпатья
Предложен эффективный метод содействия естественному возобновлению леса при осуществлении первого приема равномерно - постепенных рубок. Обоснование биологических основ этого метода осуществлено на лесотипологичной основе в со-
ответствии с потенциальными лесорастительными условиями Буковинских Карпат и Предкарпатья с учетом требований Правил воссоздания лесов.
Ключевые слова: равномерно постепенные рубки, содействие естественному возобновлению, минерализованные площадки, обеспечение лесовосстановления.
Solodkyy V.D., Zayachuk V. Ya., Robulets S. V. To the question of forming of reliable natural renewal of the forests in the conditions of Bukovina Carpathians
The effective method of assistance to natural renewal of the forest is offered during realization of the first reception of evenly-gradual deck-houses. The ground of biological bases of this method is carried out on forest typology basis in accordance with the potential terms of Bukovyna Carpathians taking into account the requirements of Rules of recreation of the forests.
Keywords: evenly-gradual deck-houses, assistance to natural renewal, mineralized grounds, providing proceeding in the forest.
УДК 712.4:711.555 (477.75) Доц. 1.Р. -Зтьберварг1, канд. бюл. наук;
тж. ЕА. Iслямова1
ОСОБЛИВОСТ1 ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРП НИЖНЬОГ1РСЬКО1 ЦЕНТРАЛЬНО! РАЙОННО! Л1КАРН1 У СТЕПОВОМУ КРИМУ
Представлено результати вивчення стану зелених насаджень територп Нижньо-прсько! центрально! районно! лжарш у Степовому Криму. Проаналiзовано особли-восп просторово! структури зелених насаджень; проведено швентаризащю деревно-чагарниково! рослинност на територп Нижньопрсько! центрально! районно! лжарш. Надано рекомендаци для оптимiзацi!' деревно-чагарникових насаджень.
Ключовг слова: зелеш насадження, деревно-чагарникова рослиншсть, швента-ризащя.
Вступ. Озеленення територш лжарень - важливий аспект комунально! сфери. Ландшафт озеленено! територп, використовувано! для оздоровчих щ-лей, може виявляти значний позитивний вплив на оргашзм людини, тому ль карняний парк. - Своерщна лжарня, доповнення до того комплексу оздоровчих заход1в, як здшснюються в лжувальнш установ1 [1]. До завдань лан-дшафтно! оргашзацп територп лжарень входять: полшшення саштарно-гь пешчних умов стосовно чистоти пов1тря й дшянки, гарно! шсоляцп й аерацп, захисту вщ в1тру, шуму й пилу; створення сприятливих умов для лжувально-го процесу; збагачення арх1тектурного вигляду будинюв [2].
Враховуючи особливост ландшафтно! оргашзацп територш лжарень, метою роботи було вивчення й анал1з основних прийом1в 1 асортименту рос-лин, використовуваних в озелененш лжувальних установ у Степовому Криму на приклад1 Нижньопрсько! центрально! районно! лжарш. Поставлено таю завдання: вивчити юнукта види деревинно-чагарникових рослин, використо-вуваш в лжарняних парках на приклад1 дослщжуваного об'екта; враховуючи саштарний, ф1зюлопчний, еколопчний 1 естетичний стан озеленено! територп й само! рослинносп, запропонувати рекомендаци для реконструкцп озеле-
1 Нащон. ун-тет бюресурс1в i природокористування Украши "Кримський агротехнолопчний ушверситет"