CC BY
29
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.10
6. Гриник Г.Г. Лгавничо-таксацшш особливост та динамжа складу ripcbKMX яличникiв Украшських Карпат / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.4. - С. 12-27.
7. Задорожний А.1. Дослщження вггровалонебезпечност гiрських лiсiв на прикладi дере-востанiв ДП "Мiжгiрське люове господарство" / А.1. Задорожний, Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.2. -С. 54-60.
8. Маркив П.Д. Продуктивность горных пихтовых лесов Карпат / П.Д. Маркив, А.И. Пи-тикин // Лесное хозяйство : журнал. - 1990. - № 12. - С. 16-18.
Гриник Г.Г. Экспозиционно-орографические модели оптимально-производительных местоположений древостоев пихты белой в Украинских Карпатах
Исследованы особенности распределений площадей пихтовых древостоев Украинских Карпат по определенным высотным диапазонам над уровнем моря (н.у.м.), экспозициям и крутизне склонов. Определены средние значения классов бонитетов для соответствующих экспозиционно-орографических групп древостоев. Предложены соответствующие экспозиционно-орографические модели оптимально-производительных местоположений древостоев пихты белой в Украинских Карпатах.
Ключевые слова: пихта белая, Украинские Карпаты, горные древостои, модели местоположений оптимально-производительных древостоев.
Hrynyk H.H. Exposition-orographie models of optimum-productive locations places sylver fir forests stands in Ukrainian Carpathians
The distributing features of silver fir forests stands areas in Ukrainian Carpathians after certain height ranges above a sea level, by expositions and steepness of slope are investigational. Certainly mean values of relative stocking classes for the proper exposition-orographic groups of forests stands. The proper display orographic models of optimum-productive places of locations of silver fir forests stands in Ukrainian Carpathians are proposed.
Keywords: silver fir, Ukrainian Carpathians, mountain forests stands, models of locations places of optimum-productive forests stands._
УДК 60:57.085.2:582.623.2 Acnip. С.Ю. БЛоус1 -НУБП Украши, м. Кив
ОСОБЛИВОСТ1 КАЛЮСОГЕНЕЗУ POPULUS TREMULA L. В КУЛЬТУР1 IN VITRO
Дослщжено особливост шдукци калюсогенезу, прирют та динамжу росту ка-люсних культур Populus trémula L. залежно вщ генотипу, типу експлантата та умов культивування in vitro. Пвдбрано оптимальш умови для шдукци калюсно! культури Populus trémula L. та II пасажування в умовах in vitro. Визначено максимальний при-рют бюмаси калюсу, отриманого з листових i стеблових експлантапв та проведено спостереження на рiзних живильних середовищах. Встановлено оптимальний час культивування калюсу Populus trémula L.
Ключовг слова: Populus trémula L., культура in vitro, живильне середовище, трансплантат, експлантат, калюс.
Отримання яюсного садивного матерiалу для плантацшного люовиро-щування, як джерела продукування бюмаси для промисловосп та бюенерге-тики, посщае чшьне мюце в системi заходiв збалансованого розвитку люово-го господарства Укра!ни [2].
1Наук. KepÍBHra:: проф. С.Б. Ковалевський, д-р с.-г. наук
На сьогодш в багатьох кра!нах основним завданням е швидке вирощу-вання та поновлення люових ресурсiв для отримання яюсно! деревини для деревообробно!, целюлозно-паперово!, хiмiчноl промисловостей та бюенерге-тики. Перспективними вважають швидкорослi лiсовi культури, якi дають змогу зберегти баланс мiж споживанням та вiдтворенням люових насаджень. У бiльшостi кра!н, таких як Роия, Бшорусш, Литва, Латвiя та Молдова, роз-роблено технологи для вирощування таких культур [12]. Водночас в Укра!ш технологи з вирощування i створення таких плантацш слаборозвинеш.
Серед швидкорослих деревних видiв одним iз перспективних е осика (Populus trémula L.), яку донедавна розглядали як малоцiнний вид, через де-якi особливостi бюлогп цього виду, зокрема: часте ураження серцевини гнил-лю та гниття в першi роки свого життя, низький коефщент спадковостi пiд час розмноження насшневим способом, висока гетерозиготнiсть, нездатнють до вкорiнення живцiв Populus trémula L. Усе це заважае швидкому створенню нових генетично покращених форм люових культур [10], проте застосування бютехнологш дае змогу виршити недолжи традицiйних методiв розмноження та отримання садивного матерiалу.
Калюсогенез шдукщя органогенезу в недефиренцiйованiй калюснiй тканиш - один iз методiв бютехнологп мiкроклонального розмноження, що вирiшить проблему отримання нового типу посадкового матерiалу покраще-но! якостi in vitro.
Калюсна культура - це неоргашзована пролiферуюча тканина, що складаеться з дедиференцшованих клiтин, якi надалi змшюють спецiалiзацiю i стають диференцiйованими [8]. Поняття "диференщащя" означае перетво-рення ембрюнально! клiтини в спецiалiзовану. Калюси з високим морфоген-ним потенщалом мають матове забарвлення, компактнi, структуроваш та ма-ють зеленi хлорофшвмюш зони, тобто зони морфогенезу.
Морфогенш калюси подiляють на два типи калюсу: I (компактнi) та II (пухю). Калюс типу I росте повшьно, швидко переходить до регенерацп i не здатний до тривалого пiдтримання в культурi. Калюс типу II вiдрiзняеться швидким ростом, здатний до тривалого тдтримання в культурi in vitro за умови регулярного субкультивування. Внаслiдок зниження концентрацil аук-синiв калюс типу II також переходить до регенерацп [6, 7, 14].
Основш переваги калюсогенезу: отримання рослин iз полшшеними якiсними ознаками, стшких проти бiотичних та абютичних стресових факто-рiв навколишнього середовища, з пiдвищеним синтезом бiологiчно активних речовин; прискорення селекцшного процесу та збшьшення коефiцiента розмноження в десятки разiв [4-6]. Змiнюючи склад живильних середовищ, мож-на отримати калюс, з нього регенерувати мжропагони, повнощнш рослини-регенеранти у великих кшькостях.
Мета досл1джень - вдосконалення та опрацювання методики отримання калюсних культур Populus trémula L., дослiдження впливу складу жи-вильного середовища, генотипу та типу експлантата на прирют бюмаси ка-люсних культур для масового розмноження in vitro.
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.10
Матер1али i методи. Дослiдження проводили на 6a3i проблемно! ла-бораторп фiтовiрусологп та бютехнологп рослин НУБiП Укра!ни. Об'ектом дослiджень слугували зразки осики зеленокоро! форми (Populus tremula L.). Ця бюеколопчна форма осики викликае особливий штерес, адже вiдрiз-няеться швидким ростом i стiйкiстю до серцевинно! гнил^ !! можна викорис-товувати для створення промислових плантацш, бюенергетики, в озелененнi тощо. Стерилiзацiю рослинного матерiалу, iзольованого у весняно-лiтнiй пе-рюд, проводили за розробленою схемою стерилiзацп з використанням 70 % етанолу протягом 1 хв, AgNO3 1 %, з експозицiею 5 хв, одноразовим вщми-ванням, попм занурення у 25 °% розчин Н2О2 (10 хв) та одноразовим вщми-ванням у стерильнiй водi (5 хв), що дало змогу отримати 98 °% життездатних експланпв. Культивували рослинний матерiал на живильному середовищi (ЖС) за прописом Мурашге i Скуга (МС) безгормональне (б/г) [13] та з дода-ванням регулягорiв росту в рiзних концентращях: тiдiазурон (ТДЗ) (0,22,5 мг-л-1), 6-бензиламiнопурин (6-БАП) (0,5-2,0 мг-л-1), кшетина (0,251,0 мг-л"1) [11].
Для отримання первинного калюсу джерелом експланпв слугували асептичнi фрагменти стебел, листкових черешюв (1-1,5 см), висiчки листюв (1 см2) рослин осики, культивованих в умовах in vitro. Для шдукцп калюсоге-незу вихiднi експланти помщали на агаризоване живильне середовище, за основу якого було взято середовище МС з додаванням рiзноl концентрацп ек-зогенного ауксину або у поеднанш останнього з цитоюншом. Як iндуктор росту первинного калюсу використовували ауксин 2,4-Д, а з цитокшшв -ТДЗ та кшетин. Для збiльшення пролiферацil калюсу на поверхш експлантiв скальпелем робили наачки.
Пасажування калюсних культур проводили кожш 30-35 дiб. Масу трансплантату, що становила 2 г, культивували в культуральному посудi з 20 мл живильного середовища. Експеримент з утворення та пролiферацil калюсу проводили в термостат без освгтлення (t=24±2 °С) та в культуральнiй юмнап за температури 24±2 °С, вологосл повiтря 70 °%, освiтлення 3-4 тис. лк., у 16-годинний фотоперюд. Пiд час введення в культуру, приготування ЖС, вирощування та пасажування мжророслин дотримувались загальноп-рийнятих методик iз культури клiтин, тканин та оргашв [1, 4, 7].
Результати дослщження. Пiсля 1 тижня культивування було вщзна-чено набухання iзольованих частин та незначнi деформацп листкових пластин на краях, також змшювалось забарвлення iз зеленого на зеленувато-бший у мiсцях, де було зроблено нашчки. У мiсцях поранення вщзначали утворення первинного калюсу. Через 3-5 тижшв листковi та стебловi експлантати ут-ворювали первинний калюс по всш площинi.
Щд час вiзуального аналiзу калюсних культур протягом пасажiв спос-терiгали вщмшносп в морфологiчному розвитку залежно вщ перебування цих культур на свiтлi та у темрявi.
Формування калюсних культур на ЖС з рiзним стввщношенням регулятора росту 2,4-Д (0,5-2,0 мг-л-1) в умовах термостату (без доступу свила) вщбувалося однотипно. Отриманий калюс мав рихлу, пухку, злегка оводнену
структуру, що легко розпадалась на шматки, був жовто-бшого забарвлення (калюсна культура I типу). Тодi як iзольованi частини, що культивували на свiтлi на ЖС з додаванням ТДЗ (0,5-2,5 мг-л-1) та 2,4-Д (1,5 мг-л-1) утворюва-
ли щiльний калюс зеленуватого кольору (калюсна культура II типу) (рис.).
*
г^ 1
Рис. Первинна калюсна культура Populas trémula L.:
1) середовище МС+1 мг-л'12,4-Д, калюсна культура I типу;
2) середовище МС+0,5 мг-л'1 ТДЗ, калюсна культура II типу
У процеш дослщжень було здшснено mдбiр складових живильного се-редовища для шдукцп калюсогенезу рiзних експлантатiв Populus trémula L. на основi середовища МС з додаванням рiзного стввщношення та концен-трацп регуляторiв росту ауксинового - 2,4-Д (0,5-2,0 мг-л-1) та цитокшшового ТДЗ, кшетин (0,1-2,5 мг-л-1) типу дп (табл. 1).
Табл. 1. Вплив складу живильного середовища та умов освтлення на тдукщю калюсогенезу Populus trémula L.
№ з/п Склад живильного середовища Частота калюсогенезу, %*
свггло тем рява
стебло листок стебло листок
1 МС+0,5 мг-л-1 2,4-Д - - 29,3±1Д) 36,7±2,2
2 МС+1,0 мг-л-1 2,4-Д 19,3±и 12,2±3Д) 82,0±1,6 83,3±2,2
3 МС+1,5 мг-л-1 2,4-Д 22,0±2,4 33,3±2,2 93,3±2,7 98,9±1,5
4 МС+2,0 мг-л-1 2,4-Д 18,7±1,6 18,9±1,5 64,0±2,1 63,3±2,2
5 МС+1,0 мг-л-1 2,4-Д + 0,1 мг-л-1 ТДЗ 27,3±м 28,6±2,5 34,7±1,6 34,4±1,5
6 МС+2,0 мг-л-1 2,4-Д + 0,2 мг-л-1 ТДЗ 4,7±1,6 7,8±3,° 34,0±1,1 40,0±4,4
7 МС+0,5 мг-л-1 ТДЗ 80,7±2,1 80,0±2,2 - -
8 МС+1,0 мг-л-1 ТДЗ 61,3±2,1 71,1±3,' - -
9 МС+2,0 мг-л-1 ТДЗ 26,7±1,3 26,7±2,2 18,0±1,6 18,9±1,5
10 МС+2,5 мг-л-1 ТДЗ - - - -
11 МС+1,0 мг-л-1 кшетин + 2,0 мг-л-1 2,4-Д - - 36,0±2Д 45,6±3,7
12 Контроль - - - -
Примака: * частота калюсогенезу - частка експланпв, яга утворили калюс вщ
загально! галькосп експланпв [6].
З даних табл. 1 видно, що частота калюсогенезу змшюеться залежно
вщ складу ЖС та умов освгглення. Найефектившшим виявилось середовище
№3 за умов термостату (без освплення) 93,3±2,7 % та для листково1
пластини та фрагменпв стебла вщповщно. Щд час культивування на св1тл1 на такому ЖС вщзначали низьку частоту утворення калюсу 22,0±2,4 % для стебла та 33,3±2,2 % сегменпв листка. Дещо меншу, але пор1вняно з шшими вар1анта-
ми високу частоту калюсоутворення можна вщзначити 1 на ЖС №2 82,0±1,6 % для стебла та 83,3±2,2 % для листково! пластини. Вщносно високу частоту ка-
люсогенезу отримано на ЖС №7 за умов освилення, що була практично од-наковою для фрагментiв стебла 80,7 ' % та сегментiв листка 80,0 %. Найнижчi результати отримано на ЖС №9 та №1 (без доступу свила) та №6 (тд час освггаення).
Як виявилось, фрагмента листово! пластини мають дещо вищi показ-ники калюсогенезу, шж стебловi, як за частотою, так i за часом. Фрагменти листкових дисюв формували зрiлу калюсну масу за 3 тижт, а стебловi - за 45 тижтв. Це може бути зумовлено складом ЖС та орieнтацieю на ньому експлантатiв, рiзним вмiстом ендогенних регуляторiв росту у тканинах лис-тюв, фiзiологiчною полярнiстю тощо [3, 6, 9].
Щд час культивування калюсних культур Populus trémula L. спостерь гали змiни в iнтенсивностi зростання маси калюсу залежно вiд гормонального складу ЖС, типу експланта та тривалосп культивування. У табл. 2 на прикладi 6 пасажу показано дто рiзних складових ЖС за прописом МС на ростову активтсть калюсу Populus trémula L.
Табл. 2. Залежтсть приросту маси калюсу eid гормонального складу ЖС, типу
експлантата та тривалост1 культивування
№ з/п ЖС МС Тип експланта
листок стебло
СПМК*, г pi** СПМК*, г pi**
1 0,5 мг л-1 2,4-Д Темрява 8,5±(Ы 6,5±0,5 5,5±(Ы 3,5±0,5
2 1,0 мг л-12,4-Д 7 9±о,29 6,0±°,3 4,3±0,32 2,3±0,3
3 1,5 мг л-1 2,4-Д 15,2±°-5° 13,2±0,5 14,3±0,54 12,3±0,5
4 2,0 мг л-1 2,4-Д 11,0±°'34 9,05±0,3 2,8±0,19 0,8±°,¿
5 б/г 0 0 0 0
6 0,5 мг л-1ТДЗ о Р и О 10,2±0'49 8,2±0,5 3,6±0,24 1,6±°,2
7 1,0 мг л-1ТДЗ 5,6±0'33 3,6±0,3 6,7±0,48 4 7±0,5
8 1,5 мг л-12,4-Д 7,8±°'3/ 5,8±0,3 2,9±М6 0,9±1,2
9 б/г 7 1 ±0,75 5,07±0,8 0 0
*СПМК - середнш прирют маси калюсу; **Р1 - ростовий ¡ндекс.
У дослщжент було використано 7 варiантiв ЖС за прописом МС у ав-торськш модифжацп та б\г середовище як контроль тд час кожного дослiду. Виявилось, що калюс листкового походження на б\г ЖС мав найменшу вагу 7,1 , г, за винятком №7 (5,6±0,33 г), калюс стеблового походження взагалi не вiдзначався у роста Додавання до ЖС регуляторiв росту ауксинового та ци-токiнiнового типу дп сприяло збiльшенню приросту маси калюсу в 1,5-2 рази. Додавання до ЖС 2,4-Д (0,5-1,0 мг-л-1) за умов вщсутносп освггаення ю-тотно не вплинуло на збшьшення маси калюсу. Найiнтенсивнiший прирю маси калюсу вiдзначали на ЖС №3 (без освггаення) Р1 - 13,2±°'5 та на ЖС №6 (на свпш) Р1 - 8,2±0'5.
Подальше пасажування калюсних культур стеблового та листкового походження проводили на вiдповiдних ЖС (№1-9) протягом 9 пасажiв. Спос-терiгали змiну маси калюсу не лише залежно вщ складу середовища та типу експлантата, але й вiдповiдно до пасажу.
Висновки. За результатами дослщжень встановлено, що Populus tremula L. здатна утворювати калюсш культури на рiзних субстратах в умовах in vitro. Пдабрано оптимальш умови для шдукцп калюсно! культури Populus tremula L. та l! пасажування в умовах in vitro, а саме модифжовано живильне середовище МС з вщповщним стввщношенням гормонiв 2,4-Д (1-1,5 мг-л-1) та ТДЗ (0,5 мг-л-1), що забезпечували частоту калюсогенезу для першого та другого пасажу 93,3±2,7 % та 98,9±1,5.
Максимальний прирiст бiомаси калюсу I типу, отриманого з листових та стеблових експлантапв, спостерiгали на живильних середовищах iз додаванням 2,4-Д (1-1,5 мг-л-1), II типу - з додаванням ТДЗ (0,5 мг-л-1). Оптималь-ний час культивування калюсу 30-40 дiб. За результатами експериментальних дослщжень встановлено, що умови культивування, склад живильного середовища i тип експлантата мае вагомий вплив на процес калюсогенезу осики.
Л1тература
1. Бутенко Р.Г. Культура изолированных тканей и физиология морфогенеза растений / Р.Г. Бутенко. - М. : Изд-во "Наука", 1964. - 272.
2. Дебринюк Ю.М. Плантацшш лiсовi насадження як об'екти невичерпного виробниц-тва енергетично! бюмаси / Ю.М. Дебринюк // Лгавництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харгав : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2009. - Вип. 116. - С. 170-178.
3. Инюткина А.Г. Влияние некоторых факторов на каллусогенез Artemisia dracunculus L. в культуре in vitro / А.Г. Инюткина, Н.А. Егорова // Экосистемы Крыма их оптимизация и охрана : тематич. сб. научн. тр. - 2009. - Вып. 1 (20). - С. 94-99.
4. Кушшр Г.П. Мжроклональне розмноження рослин, теорiя i практика / Г.П. Кушшр, В.В. Сарнацька. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2005. - 270 с.
5. Мельничук М.Д. Бютехнолопя рослин : тдручник [для студ. ВНЗ] / М.Д. Мельничук, Т.В. Новак. В.А. Кунах. - К. : Вид-во "Пол^рафконсалтинг", 2003. - 520 с.
6. Муаенко М.М. Бютехнолопя рослин : навч. поабн. / М.М. Муаенко, О.О. Панюта. -К. : Вид.-пол. центр "Кшвськнй ушверситет", 2005. - 114 с.
7. Расторгуев С.Л. Культура изолированных тканей и органов в селекции плодовых растений : монография / С.Л. Расторгуев. - Мичуринск : Изд-во Мичуринского ГАУ, 2009. -170 с.
8. Цыренов В.Ж. Основы биотехнологии: культивирование изолированных клеток и тканей растений : учебно-метод. пособ. / В.Ж. Цыренов. - Улан-Удэ : Изд-во ВСГТУ, 2003. -58 с.
9. Чорнобров О.Ю. Особливосп шщацп та динамо калюсогенезу in vitro пбрида топо-лi чорно! х тожш бальзамiчноl (Populus nigra L. х Populus balsamifera L.) / О.Ю. Чорнобров, А.А. Клюваденко, М.Д. Мельничук // Науковий вюник НУБШ Укра!ни : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШ Укра!ни. - 2011. - Вип. 164. Ч. 3. - С. 226-232.
10. Шестибратов К.А. Биотехнология в плантационном лесовыращивание: технологии и сферы применения / К.А. Шестибратов, А.В. Жигунов // Лесные ресурсы таежной зоны России: проблемы лесопользования и лесовостановления : матер. Всеросс. научн. конф. с международным участием (Петрозаводск, 30.09-03.10.2009). - Петрозаводск : Изд-во КарНЦРАН, 2009. - С. 158-159.
11. Ahuja M.R. Aspen. In: Evans DA, Sharp WR and Ammirato PJ (Eds.) Handbook of Plant Cell Culture / M.R. Ahuja / Macmillan Publishing Company. - New York, 1986. - Pp. 626-651.
12. Aubakirova L. Application of cellular biotechnology for storage of aspen biodiversity (Populus tremula L.) / L. Aubakirova, E. Kalashnikova / International journal of agriculture: Research and review. - 2011. - Vol. 1 (1). - Pp. 16-20.
13. Murashige T.A revised medium for rapid, growth and bioassays with tobacco tissue cultures / T. Murashige, F. Scoog // Physiol. plantarum. - 1962. - Vol. 15, No. 3. - Pp. 473.
14. Биотехнология. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.biotechnolog.ru/.
Билоус С.Ю. Каллусогенез Populus trémula L. в культуре in vitro
Исследованы особенности индукции каллусогенеза, прирост и динамика роста каллусных культур Populus trémula L. в зависимости от генотипа, типа эксплантата и условий культивирования in vitro. Подобраны оптимальные условия для индукции каллусных культур Populus trémula L. на протяжении длительного пасирования в условиях in vitro. Определен максимальный прирост биомассы каллуса, полученного из листовых и стеблевых эксплантатов, проведены наблюдения на различных питательных средах. Установлено оптимальное время культивирования каллуса Populus trémula L.
Ключевые слова: Populus trémula L., культура in vitro, питательная среда, трансплантат, эксплантат, каллус.
Bilous S. Yu. Callus formation of Populus trémula L. in vitro
The features induction of callus, growth and dynamics of growth of callus cultures of Populus trémula L. depending on genotype, explants type and cultivation conditions in vitro were study. Optimum conditions for the induction of callus culture of Populus trémula L. and its transplantation in vitro were selected. Determined the maximum growth biomass of callus obtained from leaf and stem explants and monitored at different nutrient media. The optimum time cultivating callus of Populus trémula L. was installed.
Keywords: Populus trémula L., culture in vitro, nutrient medium, transplantat, explant, callus.
УДК 630*228 1нж. В.1. Блист1в -Закарпатська державназональна
лконастнева тспекцш, м. Мукачево
СТ1ЙК1СТЬ ТА ПОТЕНЦ1АЛ ФОРМУВАННЯ ГРАБОВО-БУКОВИХ НАСАДЖЕНЬ КАРПАТ
Висв^лено методику розрахунку еколопчно! стшкосп насаджень та потенщ-алу !х формування. Наведено кшьгасш показники для грабово-букових деревосташв. З'ясовано причини !х вщмшностей залежно вщ абютичних чиннигав та господарсь-ко! дiяльностi. Запропоновано подш цих насаджень за категорiями потенщалу фор-мування.
Ключовг слова: деревостан, бук люовий, граб звичайний, стшгасть насадження, захисш властивосп, об'ем стовбура, прирют, потенщал формування.
Вступ. В умовах сучасного потеплшня кшмату, посилення антропогенно! д!яльносп та забруднення довкшля досить актуальною проблемою е збереження стшкосп л1ив. Вона може залежати вщ багатьох чинниюв, зокре-ма: вщ метеоролопчних фактор1в, господарсько! д!яльносп, хвор1б, вщповщ-носп деревосташв умовам мюця виростання тощо. Домшантним компонентом у загальнш стшкосп насаджень е бюлопчна складова, а саме: потенщал до пщтримання гомеостазу, самовщновлення ! здатност формувати коршш деревостани. Як вщомо, л!ивничою пщставою для призначення конкретних господарських заход1в е втрата насадженням бюлопчно! стшкост!, захисних функцш, люоформувальних властивостей. Тому кшьюсна оцшка таких втрат та опрацювання на !! основ! критерпв призначення вщповщних заход!в пред-ставляе як науковий, так ! практичний !нтерес.
Об'екти i методика робiт. Оск!льки для л!ивниюв основним шстру-ментом ощнки л!с!в е таксац!я (у цьому випадку по-деревний перел!к), ми зробили спробу розрахувати потенц!ал ст!йкост! насадження за !х таксацшни-
