CC BY
34Учет записки Тавртського нацюнального утверситету iMeHi В. I. Вернадського. Серiя: Фiлологiя. Соцiальт комуткаци. - 2014. - Т. 27(66), № 4. Частина 2. - С. 133-138.
УДК 81' 06' 373.421=111 ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ УКРА1НСЬКО1 Л1ТЕРАТУРОЗНАВЧО1 ТЕРМШОЛОГП (НА МАТЕР1АЛ1 ПРЕСИ СЕРЕДИНИ Х1Х СТОЛ1ТТЯ)
Масликова О. С.
РВНЗ «Кримський тженерно-педаголчний утверситет», СМферополь
E-mail: o-maslikova@mail.ru
Стаття присвячена питанням ан^зу украшсько! лггературознавчо! TepMiHonorii, яка вживалася в журн^ «Основа», що видавався в 1861-1862 pp. у Петербурз^ Зазначаеться, що лiтepатуpoзнавча тepмiнoлoгiя мае давню традищю розвитку й функцioнування, однак вона не була безпосередньо успадкована новою украшською лiтepатуpнoю мовою першо1 половини Х1Х стoлiття, яка функцioнувала в той час переважно художньо-белестристичному стит. В першому науково-популярному, лгтературно-художньому i публшистичному жуpналi «Основа», який вiдiгpав пoмiтну роль в украшському лiтepатуpнoму пpoцeсi кiнця 50-х - початку 60-х роюв Х1Х столптя, найпoвнiшe представлена лiтepатуpoзнавча тepмiнoлoгiя украшсько! мови першо! половини Х1Х ст., яка стала предметом нашого доолдження.
Пopiвнянo численну групу з-пoмiж доолджуваних мовних одиниць становлять тepмiни для називання дiячiв лiтepатуpи. Юлька термшв засвiдчeнo нами для називання художньо! лiтepатуpи взагалi, укра!нсько1 художньо! лгтератури та фольклору. Кiлькiснo велику тематичну групу серед виявлених у жуpналi лiтepатуpoзнавчих тepмiнiв становлять назви лггературних poдiв та видiв: пoeзiя, проза, твори, вipш тощо. Важливо, що ва названi тepмiни функцioнують у сучасному лiтepатуpoзнавствi. Втратились лише oкpeмi фoнeтикo-мopфoлoгiчнi ваpiанти.
Km4aei слова: лгтературознавча тepмiнoлoгiя, пepioдичнe видання, тематична група, видавець, псeвдoнiм, твip, редактор, письменник.
Сучасна укра!нська лнературознавча термшолопя мае свою давню традищю функщонування, яка бере початок вщ давньорусько! мови через давньоукрашську [8]. Хоча окрема наука про лпературу в сучасному розумшш цього слова виникае у схщних слов'ян в XVII - на початку XVIII столптя, проте цший ряд теоретично-лнературних понять i вщповщних термш1в тлумачиться в найдревшших лнописах, в «1зборнику Святослава» 1073 i 1076 роюв, у граматиках кшця XVI - початку XVII столптя [9] i словниках цього часу, а також функщонуе в художшх, церковно-ораторських та богословсько-дидактичних творах. Однак ця термшолопя не була безпосередньо успадкована новою украшською лнературною мовою першо! половини XIX столптя, яка виникла й юнувала до середини XIX ст. лише в художньо-белестристичному стил1.
У першш половиш XIX ст. мовна ситуащя змшюеться: вщкривають ушверситети, яю одразу ж стають центрами культури, лнератури, мови та науки, починають видавати перюдичш видання. Освна вщповщно потребуе шдручниюв та наукових праць. Тому з'являеться великий штерес до науки, а разом ¡з тим науковий шдхщ до украшсько! мови та il правопису. Украшсью романтики ставлять соб1 за мету науково обгрунтувати окремшшсть украшсько! мови. Варто зауважити, що для XIX ст. характерним е розвиток наукового стилю в Наддншрянськш Укра!ш й
133
Галичиш поокремо, вш пов'язаний або з певними видатними постатями, або з певними перюдичними виданнями.
Разом iз тим у першш половинi Х1Х ст. не було створено жодно1 лпературознавчох пращ украшською мовою. Окремi лiтературознавчi термши функцiонували лише в епiстолярнiй спадщиш та художнiх творах письменникiв дошевченювсько1 доби й самого Т.Г. Шевченка [11]. Тому в першому науково-популярному, лiтературно-художньому i публiцистичному журналi «Основа», який вiдiграв помiтну роль в украшському лiтературному процесi кшця 50-х - 60-х рокiв Х1Х столiття [1], найповнiше представлена лпературознавча термiнологiя украшсько1 мови першо! половини Х1Х ст.
З початком видання «Основи» в Надднiпрянськiй Украш в 1861 рощ В. Бшозерським, П. Кулшем, М. Костомаровим украшсью письменники та науковщ почали широко публшувати сво! науково-популярнi працi, адже це було "видання журнального типу, лпературно-наукове сво!м характером, але й з дописами побутового змюту" [10, с. 151]. Ус працi написанi живою народною мовою, у чому й полягало !х позитивне значення як у формуванш лпературознавчох термшологп, так i в становленнi наукового стилю ново1 укра1нсько1 лпературнох мови, бо саме "ОсновГ' належить перша, з шшдативи П. Житецького, серйозна спроба порушити питання про науковий стиль украшсько1 мови в теоретичному плаш й визначити перспективу його розвитку" [5, с. 4]. 1з цього журналу починае формуватися науковий стиль "у сучасному його розумiннi (формулювання окремих термiносистем вiдповiдно до рiзних галузей знань)" [4, с. 403], як один iз його рiзновидiв - науково-популярний [див.: 6, с. 282].
У 22 номерах «Основи» ми зафшсували понад 200 термшв, як стосуються всiх основних тематичних груп лтературознавчо1 термшологи [див. 2]. Порiвняно численну групу термiнiв становлять термши для називання дiячiв лггератури: писатель [62, 1, с. 57], письмак [61, 3, с. 25], поета [61, 2, с. 57], поет [61, 3, с. 25], талант поетичмй [62, 3, с. 52], в1ршомаз (про поганого поета) [61, 3, с. 1], хист [61, 1, с. 3], гемй [61, 3, с. 28], Кобзар (про Шевченка) [61, 3, с. 29], автор [61, 4, с. 35], сочинитель (автор) [61, 6, с. 78], перекладник [61, 9, с. 80], талант [62, 1, с. 61], видавець [62, 1, с. 69], пов1ствователь [62, 2, с. 61] , пов1стник [62, 8, с. 29], псевдотм [62, 3, с. 17], переводчик [62, 5, с. 9], редактор [62, 7, с. 68].
Примггно, що редколепя журналу часто не прагнула до ушфшаци термшологп. Не тшьки в рiзних номерах, але навпъ у тому самому журналi в однш i тш же статп допускалась непослщовшсть у користуванш термшами. Так, у № 6 «Основи» за 1861 р. на с. 28 автор статп П. Кулш вживае рiвнозначнi термши письменник i писатель, а в № 1 за 1862 р. в однш i тш же статп (с. 59-60) паралельно вживаються термши письменник i письмак без будь-яких стилютичних чи семантичних вщтшюв. 1з значенням повгстяр у журналi вживаються два термши - повгствователь i пов1стник, а термш поет мае також варiант поета.
Кшька термтв засвщчено нами для називання художньо1 лггератури взагал^ укра1нсько1 художньо1 лператури та фольклору: письменство [61, 3, с. 26; 62, 1, с. 66], словесна живопись [61, 3, с. 27], словесность [62, 1, с. 58], л1тература [62, 1, с. 59], старе письмо (давня украшська лпература) [61, 4, с. 39], нова (современна)
134
Особливостг формування украшськог лгтературознавчог термгнологИ' (на матер1ал1 преси середини Х1Х стол1ття)
лгтература [61, 10, с. 9], украгнська словестность [62, 1, с. 58], мгфологгя [62, 3, с. 4], етнограф1я [62, 1, с. 58], поез1я народня (фольклор) [61, 3, с. 27] тощо. Серед термшв письменство, словесность, лгтература найменшу частотнють вживання мае термш лгтература, а найчаспше вживаним е термш словесшсть. Так, наприклад, у статп (у першш книзГ «Основи» за 1862 р.) на стор. 59 один раз вживаеться термш л1тература, а словесшсть 5 разiв. Як образна назва художньо1 лггератури у журналi вживаеться термш словесна живопись.
Кшьюсно велику тематичну групу серед засвщчених нами в журналГ лпературознавчих термшв становлять назви лпературних родГв та видГв: поезгя [61,
2, с. 234], проза [61, 2, с. 231], письмо (твГр) [61, 4, с. 34], твори [61, 3, с. 28], утвор поетичмй [61, 3, с. 28], в1рш, в1ршувати [61, 1, с. 2], в1ршування [61, 3, с. 26], поема [61, 2, с. 1], байка [61, 2, с. 53], пов1стка (повють, оповщання) [61, 1, с. 2], пов1сть [61, 2, с. 235], припов1сть [61, 7, с. 34], опера [61, 2, с. 213] , оперетта [61, 10, с. 4], опов1дь (опов1дання) [61, 3, с. 5], роман [62, 8, с. 31], тсня [61, 3, с. 27], в1ршик [61,
4, с. 33], стишок [62, 7, с. 68], стих [61, 5, с. 3], акростих [62, 3, с. 48], поетичне слово [61, 5, с. 3], б1ограф1я [61, 6, с. 28], драма [62, 3, с. 52], комед1я [61, 6, с. 171], водевшь [62, 10, с. 116], стаття [61, 7, с. 35], статейка [61, 10, с. 15], опов1дання [61, 7, с. 1], опов1данне [61, 7, с. 34], передне слово [61, 9, с. 79], передня мова [62, 1, с. 62] , переклад [61, 9, с. 80], ориг1нал [61, 9, с. 80], перекладувати [61, 9, с. 80], текст [61, 9, с. 80], екземпляр [61, 9, с. 80], балада [61, 10, с. 17], некролог [61, 10, с. 15], етюд [61, 10, с. 16], рукопис [61, 10, с. 14], старопись [62, 1, с. 80], критика [61, 10, с. 10], писання (твори) [62, 1, с. 59], вар1ант [62, 1, с. 49], перелицьованне [62, 1, с. 49], перевод [62, 3, с. 16], власноруччя (автограф) [62, 7, с. 63], самопись (автограф) [62, 8, с. 46], переложити [62, 6, с. 53].
Ця група термтв, як i попередня, характеризуеться наявнютю зайвих термшолопчних паралелiзмiв та варiантiв (вгрш - стих; вгрш - вгрша; оповгдь -опов1данне - опов1дання; переклад - перевод; пов1сть - пов1стка - припов1сть; передне слово - передня мова). Окремi термши цього ряду вийшли зовем з ужитку (самопись, старопись, перелицьованне, повгстка). Про непослщовшсть у вживанш лпературознавчих термов може свщчити той факт, що в однш i тш же книзГ «Основи» (№ 5 за 1862 р.) вживаються варГанти «оповщання» (с. 77) i «оповщанне» (с. 105).
Цшу окрему групу серед вживаних в «ОсновЬ> становлять термши для називання культових творГв та творГв давньо1 лГтератури: псалми [62, 1, с. 74], псальми [62, 2, с. 238], подражаме [62, 2, с. 2], мадригал [62, 3, с. 14], л1топис [62,
5, с. 11], л1топись [61, 3, с. 28], акаф1ст [62, 9, с. 70], жит1е [62, 9, с. 70], псалтир [62, 9, с. 70], пропов1дь [62, 9, с. 72], номоканон [61, 2, с. 228], притча [61, 2, с. 230]. Вс назваш термши функщонують у сучасному лиературознавствг Втратились лише окремГ фонетико-морфолопчш варГанти (псальми, лгтопись).
В «ОсновЬ» засвщчено нами ряд термшв з галузГ фольклористики: казка [62, 1, с. 63], веснянка [62, 1, с. 54], гисторична дума [62, 1, с. 49], дума народня [61, 3, с. 28], загадка [62, 1, с. 74], колядка [62, 1, с. 74], приказка [61, 7, с. 1], половиця [62,
3, с. 27], коломийка [62, 7, с. 69], побрехенька, анекдот (байка) [62, 8, с. 50], легенда [61, 2, с. 41], миф [61, 2, с. 230], тсня народня [61, 3, с. 28], народне опов1данне [61,
135
7, с. 34]. Майже вс вони вживаються дослщниками фольклору i в наш час. Не прижилося в сучаснiй термшологп емоцiйно забарвлене слово з народно! мови «побрехенька» у значеннi «анекдот», «байка». Немае послiдовностi у вживанш термiнiв «приказка» i «пословиця». Вони вживаються як паралельш у номерi № 7 «Основи» за 1861 рш.
Часто вживаними в «ОсновЬ» е назви типiв та рiзновидiв видань (збiрникiв, журналiв тощо). Наприклад: книга [61, 2, с. 236], книжка [61, 3, с. 25] , книжечка [62, 1, с. 57], друкарня [61, 2, с. 236], типограф1я [62, 3, с. 17], редакщя [61, 4, с. 30], журнал [61, 4, с. 72], газета [61, 4, с. 72], часопись [62, 1, с. 67], в1сник [61, 4, с. 72], цензура [62, 3, с. 19], хрестомат1я [61, 9, с. 80], б1блютека [61, 9, с. 80], зборник [61, 10, с. 10], альбом [62, 3, с. 17], том [62, 3, с. 13], коректура [62, 5, с. 4], рочник, новорочник (альманах) [62, 8, с. 49], текст [62, 9, с. 64] тощо. ВЫ наведеш термши функщонують в сучаснш укра!нськш термшологп. Лише деяю зазнали певних фонетичних змш (зборник - збгрник, вгстник - вгсник). Термши рочник, новорочник у значенш альманах ниш не вживаються. Проте е термши ргчник, щоргчник у значенш «перюдичне видання, яке видаеться один раз на рш (як правило - в кшщ року) i мае шдсумковий характер».
Вживалися авторами, як друкувались в «ОсновЬ», i термши, що називають структуру i композицшш частини твору. Наприклад: постать (лггературний герой) [61, 1, с. 3], образ [61, 3, с. 27], склад (стиль) [61, 3, с. 25], штиль [61, 4, с. 7], заств [61, 10, с. 5], сцена [61, 10, с. 13], пролог [62, 4, с. 2], етлог [61, 12, с. 11], д1ев1 люде [61, 11-12, с. 6], д1я [61, 11-12, с. 6], кон [61, 11-12, с. 17], зав1са (частина п'еси, картина) [61, 11-12, с. 41], заголовок [61, 6, с. 174], заголов [61, 1, с. 77], акт [62, 3, с. 52], година, лицедИ' (дiйовi особи) [62, 8, с. 31], виход (ява) [62, 8, с. 31], одм1на (картина у п'еа) [62, 9, с. 12], драматична картина [62, 10, с. 7], картина [62, 10, с. 18]. Лише деяю з цих термшв не вживаються в сучасному лггературознавсга (напр.: година у значенш акт, лицедИ у значенш «дiйовi особи»). Термши штиль, д1ев1 люде, заголовок, виход мають дещо шше фонетико-морфолопчне оформлення.
Як i в сучасних лггературознавчих творах, в «ОсновЬ» функщонуе ряд таких термшв, як вживаються не тшьки в лггературознавсга, але i в шших наукових сферах, що тюно переплггаються з лггературознавством (журналютика, театрознавство, загальна стилютика тощо). Наприклад: слово [62, 1, с. 73], мова [61, 1, с. 2], книжня мова [61, 3, с. 25], народня мова [61, 4, с. 33] , коване слово [62, 5, с. 77] , живопись [62, 3, с. 27], муза [61, 3, с. 27], лира [61, 4, с. 32], теат [61, 1, с. 322], т1атр [61, 10, с. 4], спектакль [61, 6, с. 171], афшка [61, 6, с. 172], репертуар [61, 10, с. 15], бенеф1с [61, 10, с. 15], пантомини (пашгашма) [62, 4, с. 87], концерт [62, 6, с. 86], тдпишник [61, 10, с. 151], читатель [62, 8, с. 51], читання [68, 1, с. 62] тощо.
Отже, в середиш Х1Х ст. в журналi «Основа» було повернено в нову укра!нську лггературну мову значну частину тих лнературознавчих термшв, яю уже функщонували в давнш укра!нськш мов^ Це термши як штернащональш (переважно грецького та латинського походження), так i питомi укра!нсью. Переважна бшьшють iз дослщжуваних термшв активно вживаеться i в сучасному лггературознавсга. Лише зовшм незначна кшьюсть термшолопчних одиниць, яю
136
Особливостг формування укратськог лтературознавчог термтологИ (на матер1ал1 преси середини Х1Х стол1ття)
популяризувались «Основою», вийшла з ужитку, дещо змшила свою фонетико-морфолопчну структуру або конкретизувала термшолопчне значення.
Список л^ератури
1. Бернштейн М. Д. Журнал «Основа» [ укра!нський лггературний процес кшця 50-х - 60-х роюв Х1Х ст. / М. Д. Бернштейн. - К. : Вид-во АН УРСР, 1954. - 56 с.
В дужках бшя термша перша цифра означае рш видання журналу (61 - 1861 р., 62 - 1862 р.), друга цифра - номер журналу, а третя - сторшку.
2. Возникновение русской науки о литературе. - М. : Наука, 1975. - С. 16-41.
3. Ермоленко С. Науковий стиль / С. Ермоленко // Укра!нська мова: Енциклопед1я / редкол. : Русашвський В., Тараненко О., Зяблюк М. та ш - 2-е вид., випр. [ доп. - К. : Вид-во "Укр. енцикл." 1м. М.П. Бажана, 2004. - С. 403-404.
4. Жовтобрюх М. Мова укра!нсько! преси (До середини дев'яностих роюв Х1Х ст.) / М. Жовтобрюх. - К. : Вид-во АН УРСР, 1963. - 415 с.
5. Леонова М. Роль I. Франка в розвитку терм1нолопчно! лексики укра!нсько! мови / М. Леонова // Науков1 записки Чертвецького держ. у-ту. - Сер1я : Фшол. науки. - 1956. - Т. 20. - Вип. 3. — С. 128-143.
6. Регушевський Е. С. Давньоукра!нська художня лггература як джерело вивчення укра!нсько! науково! терм1нологи / Е. С. Регушевський // Науково-техшчний прогрес [ проблеми терм1нологи : зб. наук. праць. - К. : Наукова думка, 1980. - С. 149-150.
7. Сивокшь Г. Давньоукра!нсью поетики / Г. Сивокшь. - Харк1в, 1960. - 148 с.
8. Тимошенко П. Д. Лтературознавча терм1нолог1я у давньому укра!нському письменств1 / П. Д. Тимошенко // Сх1днослов'янсью граматики XVI - XVII ст. : зб. наук. праць. - К. : Наук. думка. - 1980. - С. 90-92.
9. Щхоцький I. Мова прози Ивана Франка (ститстичт новащ!) / I. Щхоцький. - Льв1в : Видавничий центр ЛНУ 1м. I. Франка, 2006. - 234 с.
10. У творах Т. Г. Шевченка функщонуе понад 120 л1тературознавчих терм1н1в (див.: Словник мови Шевченка : у 2 т. - К. : Наук. думка, 1964).
Масликова О. С. Особенности формирования украинской литературоведческой терминологии (на материале прессы средины Х1Х века) / О. С. Масликова // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2014. - Т. 27(66), № 4. Часть 2. - С. 133-138.
Статья посвящена вопросу анализа украинской литературоведческой терминологии, которая употреблялась в журнале «Основа», издававшемся в 1861-1862 годах в Петербурге. Отмечается, что литературоведческая терминология имеет давнюю традицию своего развития и функционирования, все же она не была непосредственно унаследована новым украинским литературным языком первой половины XIX века. В первом научно-популярном, литературно-художественном и публицистическом журнале «Основа», который сыграл существенную роль в украинском литературном процессе конца 50-х - 60-х годов XIX века, наиболее полно отражена литературоведческая терминология украинского языка первой половины XIX в., которая и стала предметом нашего исследования. Большую группу составляют термины для обозначения литературных деятелей. Есть несколько терминов для отражения художественной литературы в целом, украинской художественной литературы и фольклора. Значительную тематическую группу составляют термины для обозначения литературных родов и видов: поэзия, проза, сочинение, стих и др. Важно, что все указанные термины функционируют в современном литературоведении. Изменены лишь отдельные фонетико-морфологические варианты.
Ключевые слова: литературоведческая терминология, периодика, тематическая группа, издатель, псевдоним, произведение, редактор, писатель.
137
MacnuKoea O. C.
Maslykova O. S. The peculiarities of the forming of Ukrainian literary terminology in the middle of the XIX century / O. S. Maslykova // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. -Series: Philology. Social communications. - 2014. - V. 27(66), № 4. Part 2. - P. 133-138.
The article analyzes the Ukrainian literary terminology that was used in the journal "Osnova", published in 1861-1862's in St. Petersburg. It is noted that literary terminology has a long-ago tradition of development and functioning, but it was not directly inherited by the new Ukrainian literary language of the first half of the XIX century, which originated and existed until the mid-XIX century only in belles-lettres style. It is claimed that some literary terms functioned in the epistolary heritage and artistic works of writers before Shevchenko's time and during T. G. Shevchenko's time, as there was not created any literary work in Ukrainian by this period. Therefore, the first science-fiction, fiction and publicist journal "Osnova", which played an important role in Ukrainian literary process during the late 50's - 60's years of the XIX century, most fully represented literary terminology of Ukrainian language of the first half of the XIX century, which was the subject of our research.
Relatively large group of studied language units are terms for naming figures of literature. Several terms were shown for naming fiction in general, Ukrainian literature and folklore. Quantitatively large thematic group, which were certified in literary terms journal are names of genera and species of literature: poetry, prose, works of fiction, poem etc. It is important to say that all these terms function in modern literary. It has been lost only some phonetic and morphological variants.
Keywords: literary terminology, periodical, thematic group, publisher, pseudonym, work of fiction, editor, writer.
138
