Учет записки Тавршсъкого нацюнального ymeepcumemy iмет В. I. Вернадського.
Сергя: Фшологгя. Сощальт комунтаци. - 2014. - Т. 27(66), № 4. - С. 201-207.
УДК 81'06'373.421=111
ТЕРМ1НОЛОГ1ЧНЕ М1КРОПОЛЕ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «Л1ТЕРАТУРА» НАПРИК1НЦ1 XIX - НА ПОЧАТКУ XX СТОЛ1ТТЯ
Масликова О. С.
РВНЗ «Кримський ill.ш еи ери о-п едагог'тп ни уншерситет», Омферополь
E-mail: uakafedi afuiiiaiiiu
У стати висвшпоеться питания про особливосп вживания термша «лтература» на позначення сукупносп писаних TBopiB визначними науковими д1ячами XIX-XX ст. Зазначаеться, що поряд ¿з тершном «лтература» найчастпне вживалися синошшчш назви: «писемство», «письментсть», «писъменство», «словестстъ». Проте на вщмшу вщ росшсько! мови, де лексема словесность зазнала далыного семантичного розвптку i почала означатп "сукупшсть ycix писаних твор1в" (а не лише художшх, як ранше), в украшськш MOBi вживання цього слова занепало, лише зр1дка в1диовлюючись у pa3i потреби вжити сииошм до слова лтература.
Д1яльшсть, пов'язаиа з л1тературою та наукою про л1тературу, вщображена у працях М. С. Грушевського. Тершном лтература вчений називае сукупшсть писаних i друкованих TBopiB певного народу, а також л1тературу як р1зновид мистецтва. Досить часто термш лтература входить до складу номенклатур, яких засв1дчено у творах М. Грушевського понад 50 одиниць. Найчастпне вживаною е номенклатураукрашська лтература.
KiuoHoei слова: лтература, лексема, народна словесшсть, термш, терм1нолопчна номенклатура, художнш TBip.
У досл1дженн1 анал1зуються тсрмшолопчт одиниц1 на позначення поняття «л1тература», визначаються терм1нолопчн1 одинищ на позначення сукупносп писаних твор1в, а також синош\пчт назви, якч найчаст1ше вживалися наприк1нщ XIX - на початку XX стол1ття в украшсьюй \iOBi та в терм1носистем1 М. С. Грушевського. Метою стата е анал1з найуживашших терм1шв та номенклатур праць М. С. Грушевського, що позначають поняття <штература»; з'ясування LiacTOTHOCTi та специф1ки i'x використання в украшсьюй мовк визначення основних терм1носполук, що найчаст1ше ф1ксуються у наукових творах того перюду.
У ncpmiii половиш XIX ст., а також у 60-70-х роках для позначення сукупносп писаних твор1в, у тому числ1 й художшх. уживалися синош\пчш назви: писемство, письменность, писъменство, словестстъ i лтература [див.: 12]. Проте на вщмшу вщ pociiicbKoi мови, де лексема словесность зазнала далыпого семантичного розвитку i почала означати "сукупшсть ycix писаних твор1в" (а не лише художшх. як рашшс). в украшсьюй MOBi вживання цього слова занепало, лише зрщка вщновлюючись у pa3i потреби вжити синошм до слова лтература [10, с. 109].
3 70-х роюв XIX ст. починае актив1зуватися слово писъменство як абсолютний синошм до слова лтература [8, с. 576]. При виразнш активное^ цього слова фшсуються й ¡Hmi утворення; OKpcvii з них мають до певно! \iipH ¿ндив1дуальний характер i сшвв1дносяться з ¡ншими. шж писъменство, тв1рними основами: писъменництво (в1д письменник), писъмовгстъ (вщ письмовий). Отже, слово
письменство звужуе свш семантичний обсяг до значения, аналогичного значению слова "лтература", а письментсть - до значения "грамотшсть" [10, с. 109].
Тематична група "художня творчють" представлена такими термшами: писемстео, письменность, письменство, словесность { литература [1, с. 106-113], гшерошмом яких став термш лтература, актив1зований у другш чверт1 XIX ст. В ¡до мим и на той час були таю термши: словесшсть [5, с. 130], словесшсть народна [6, с. 128], лтература [6, с. 173], критика лтературна [5, с. 231], письменство [5, с. 66, 80, 84], письменство красне [5, с. 231]. Визначш Д1яч1 кшця XIX - початку XX стол1ття досить часто у сво!х працях паралельно послуговувались термшами красне письменство \ лтература, яю заевщчуемо, наприклад, у Михайла Коцюбинського: "Вихований на кращих зразках сучасно! европейсько! л1тератури, тако! багато! не лиш на теми,., наш штел1гентний читач мае право спод1ватися й од рщно! л1тератури ширшого поля обссрвацп. в1рного малюнку р1зних сторш життя уах. а не одно1 яко! верстви суспшьност1, бажав би зустр1тись в творах красного письменства нашого з обробкою тем фшософ1чних, сощальних, психолопчних, ¡сторичних 1 т. ш." [7, с. 271]. Широта юторико-культурних 1 л1тературно-художн1х ¡нтсрсав ученого зумовнла великий д1апазон 1 часту вживан1сть ф1лолог1чних терм1н1в, яю за значениям, охопленням проблем та явищ можна подшити на декшька функц1онально-тематичних груп.
Усе, що пов'язане з л1тературою та наукою про л1тературу, знайшло в1дображення у працях М. С. Грушевського. Термш лтература досить часто вживаеться у працях вченого [9, с. 115]. Цим терм ¡ном вчений називае сукупшсть писаних 1 друкованих твор1в певного народу, а також л1тературу як р1зновид мнетецтва: "В \iipy. як писана лтература розвиваеться 1 захоплюе все ширил верстви й штелектуально сильшпп елементи входять в круг II вплив1в. користають з не!, послуговуються нею, - так усна продукщя спадае все нижче 1 вартють II мал1е [2, т. 1, с. 58; надат при посиланш на це видання вказуеться том 1 стор1нка|.
Досить часто термш лтература входить до складу номенклатур, яких заевщчено у творах М. Грушевського понад 50 [9, с. 116-117]. Найчастше вживаною е номенклатура укратська лтература. Бона зафшеована бшып як 500 раз1в: "Коли ж моя робота над мо!м курсом припинилась, - з початком вшни. я став думати над виданням окремого огляду укра'шсько1 л1тератури" [т. 1, с. 236].
Близько 30 раз ¡в вживаеться номенклатура великоруська лтература, (у значенш росШська лтература): "Так само як великоруську л1тературу XIX -XX вв. не можна дробити на л1тсратуру петербурзьку, московську, рязанську, а украшську - на кшвську, полтавську, катеринославську \ т. д., не годиться се робити 1 для XII - XIII в."[т. 2, с. 58]. Лише декшька раз1в вчений, уточнюючи на основ! л1тсратурного матср1алу юторичш в1домост1. вживае номенклатуру серебньоычна лтература: "Широко доводиться на шдстав1 легенди про Кирила й Мсфод1я. проложних жит1й. "росских" л1топис1в 1 р1зно! ссрсдньов1чно! л1тератури, що не тшьки Русь, але й Угорщина, Чсх1я. Польща спочатку прийняли християнство ¿з Сходу 1 словенсью книги - наводяться на доказ згадка про слов'янську Б1бл1ю королеви СофИ (жлнки Казимира Ягайловича) 1 Фюлсв1 друки, мовляв, споряджеш для вжитку краклвських [ празьких бенедиктишв" [т. 4, кн. 1, с. 216].
Термш лтература функцюнуе у таких термшосполуках: аггографгчна лтература [т. 4, кн. 2, с. 194], аношмна лтература [т. 2, с. 7], антична лтература [т. 4, кн. 2, с. 241], герогчна лтература [т. 2, с. 7], билинна лтература [т. 4, кн. 1, с. 57], б1блтна лтература [т. 2, с. 213], богослоесъка лтература [т. 6, кн. 2, с. 77], ееликорусъка лтература [т. 2, с. 58], герогчна лтература [т. 2, с. 58], гном1чна лтература [т. 3, с. 201], дидактична лтература [т. 2, с. 34], дружинна лтература [т. 3, с. 13], друкоеана лтература [т. 6, кн. 2, с. 22], зах1дноевропейська лтература [т.4, кн. 2, с. 30], ¡сторична лтература [т. 3, с. 76], книжна лтература [т. 1, с. 244], легендарна лтература [т. 4, кн. 1, с. 180], лицарсъка лтература [т. 3, с. 69], морал1стична лтература [т. 4, кн. 1, с. 180], наукоеа лтература [т. 2, с. 165], новтня лтература [т. 1, с. 265], uoeiuia лтература [т. 1, с. 170], оригталъна лтература [т. 2, с. 51], паломнича лтература [т. 2, с. 95], панег1рична лтература [т. 4, кн.. 2, с. 213], перекладна лтература [т. 2, с. 28], писана лтература [т. 2, с. 5), письменна лтература [т. 1, с. 169], noeicmeea лтература [3, с. 43], поетична лтература [4, с. 76], покаянницъка лтература [т. 4, кн. 2, с. 224], nponoeiduma лтература [Грушевський 1993, с. 482], псевдограф1чна лтература [т. 2, с. 7], рел1гШна лтература [т. 3, с. 76], рел1гтно-в1ршова лтература [т. 6, кн. 1, с. 81], рел1гШно-морал1стична лтература [т. 3, с. 68], романтична лтература [т. 2, с. 43], ceimoea лтература [т. 3, с. 236], сетсъка лтература [т. 3, с. 183], сеятоотецъка лтература [т. 2, с. 34], середньов1чна лтература [т.4, кн. 1, с. 216], слое'янсъю лтератури [Грушевський 1991, с. 10], стара лтература [т. 1, с. 170], усна лтература [т. 4, кн. 1, с. 220], християнсъка лтература [т. 2, с. 43], церкоена лтература [т.6, кн. 1, с. 40], церковно-рел1гтна лтература [т. 3, с. 68], шктъна лтература [т. 1, с. 116].
Синошмом до лексеми лтература в працях вченого виступае тср\пн словесшсть. 1нодк говорячи про л1тературу, М. Грушевський розр1зняе писану i усну словесшсть: "... за краще вважаю переглядати по змоз1 паралельно, в порядку еволюцп, pi3Hi цикли то! i друго! - писано!" i усноТ словесностГ' [т. 1, с. 170].
На позначення поняття художня лтература вчений вживае термшолопчну назву красна словесшсть [т. 1, с. 50].
Говорячи про фольклор, М. Грушевський вживае термш народна словесшсть: "Тип романсового попа або дяка давно став улюбленим мотивом народноТ словесность вщеи перейшов до твор1в Котляревського та Квтш й доел повторюеться украшськими драматургами" [т. 4, кн. 2, с. 30].
Термш словесность, яким досить часто послуговуеться у cboix л1тературно-громадських джерелах Михайло Драгоманов, у працях вченого не зафшеовано. У цьому виявляеться прагнення вченого до вживання терм1шв у такому фонетико-морфолопчному оформленш, яке вщображае норми сучасно! украшсько! л1тературно! мови.
Поряд ¿з терм ¡ном словесшсть у М. Грушевського для називання сукупност1 л1тературних твор1в вживаються паралельш термшолопчш назви словесне мистецтво, словесна творч1сть, словесш твори, словесний текст. Наприклад: "Впливи ci, одначе, не змшили основних прикмет Hi змюту Hi форми нашого словесного мистецтва..." [т. 1, с. 130]. "За пом1ччю i посередництвом то! нижчо!
духовно! верстви за се! доби така маса нового влилася з нею разом \пж люд, до сферн народно! уявн, чуття i гадки, означивши далыпий напрям словесноУ творчосп..." [т. 4, кн. 2, с. 7]; "...позволю нам1тити кшька таких загальних тез щодо християшзацн народного обряду i зв'язаних з ним щей та словесних TBopiß [т. 4, кн. 2, с. 8]; "3 другого боку, ще бшыпе значения мало для ix заховання, що в ciM цикл! особливо живо i нерозривно заховалась в'язь словесного тексту, nicHi з мелодию i ритмом..." [т. 1, с. 119]. Утворений вщ ¡менника словестстъ прикметник словесний функщонуе у термшосполуках типу: словесний образ, словесный репертуар [9 , с. 217].
Для називання писаних i друкованих TBopiß частше, шж термш словестстъ, у працях М. Грушевського виступае тср\пн писъменство. Иого зафшеовано близько 50 раз1в. BiH починае актив1зуватися як абсолютний синошм до лексеми лтература з 70-х роюв XIX ст. i функщонуе у працях I. Франка та М. Драгоманова паралельно з термшом лтература.
Термш писъменство у працях М. Грушевського сшвюнуе лише як вторинний до лексеми лтература. Засвщчуемо його у таких синошм1чних тсрмшосполуках: анотмна лтература i анотмне писъменство; iсторична лтература i iсторичне писъменство; книжна лтература i книжне писъменство; оригталъна лтература i оригталъне писъменство. Наприклад: "... таю твори мали шанси на поширення м1ж р1зною аношмною або псевдограф1чною л1тературою" [т. 2, с. 7], i "Деяю з них заховали ¿мена cboix автор1в... mini розпалися в Mopi аношмного письменства, де кшець кшцем незвичайно трудно бувае i'x вщр1знити в1д аналопчних перекладних, перероблених або принесених з Болгарн писань" [т. 2, с. 51]; "В пор1внянш з такими визначними i багатими останками дружинноТ л1тератури - поетично! й ¡сторичноУ - рел1пйна л1тература сього стол1ття представляеться далеко скромшше..." [т. 3, с. 76] i "В ciM взагал1 секрет краси i експресй' нашого ¡сторичного письменства..." [т. 1, с. 99]; "Ci ж цикли дружинно! поезп, якл стикаються з нашою старою книжною л1тературою ... притягли до себе переду ciM увагу наших старих фольклорист!в та були ними оброблеш з ¡сторичного i почасти - ¡сторично-л1тературного становища" [т. 1, с. 224] i "...наприклад новший автор популярного шдручника «русско! л1тератури» Келтуяла, з початку п1шовши за старою схемою, в нов1м виданш поставив огляд ус но!' словесност1 теля письменства книжного..." [т. 1, с. 170]; "... переважна бшышеть се! орнгшальноТ л1тератури все зютаеться «шд пщозр1нням» п1д можлив1стю бути признаною за ncpcpioKy. т1льки б1льш або менш не оригшальну, якихось в1зантшських TBopiß чи i'x комшлящю..." [т. 2, с. 51], i "по-друге, величезна б1льшють сього орипнального письменства мае дуже мало претензш на лнературшеть..." [т. 2, с. 51]. Зрщка вживаеться М. Грушевським словосполучення красне писъменство, що в друпй половиш XIX ст. продуктивно вживалося украУнськими критиками та публщистами. Ця терм1нолог1чна назва функщонуе ¿з значениям «художня л1тература»: "Тим CTapi ¿сторичш писания р1жняться в1д Tenepimmx, бо тепер те, що брали на себе старинш юторики, полишаеться красному письменству" [Грушевський 1991, с. 28].
Говорячи про способи воображения i передавання л1тературних MarepianiB, М. Грушевський у CBoi'x працях розр1зняе писану (писъменну) лтературу та усну
лтературу: "...писана лтература сих час ¡в - се титьки невеличкий сегмент, який вщбивае ... настро! й гадки невеличких гуртюв штсл1гснцп [т. 2, с. 5]; "Тим часом як crapiini ¡сторики л1тератури шлу старшу традищю трактували як вступ до письменно!' лггератури, наприклад новший автор популярного шдручника «русско! л1тератури» Келтуяла, спочатку шшовши за старою схемою, в нов1м виданш поставив огляд ус но!' словесносп... [т. 1, с. 170]; "Так що нема сумшву щодо широко! популярное^ се! noeicTi, часто, очевидно, перероблювано! i доповнено! р1зним матер1алом: ¡сторичними образами, зачерпненими з книжно! й усноТ л1тератури" [т. 4, кн. 1, с. 220].
/Птсратурну творчють епохи середньов1ччя вчений передае такими термшолопчними назвами: шкшъна лтература [т. 1, с. 116]; шкшъна словестстъ [т. 4, кн. 1, с. 7]; шкшъна творч1стъ [т. 6, кн. 1, с. 33]. Попередники М. Грушевського не вживали щ назви. Так, 1ван Франко, наприклад, звертаеться лише до назви окремого р1зновиду л1тературного твору ще! епохи, вживаючи словосполучення шкшъна драма [11, с. 269].
На позначення сукупност1 писаних або друкованих TBopiß М. Грушевський використовував також тср\пн писъментстъ: "Цший ряд течш - пов1в1в, рефлексов св1тового життя пройшло над нашим громадянством... i викликало вщгомони в жита i письменностГ' [т. 5, кн. 1, с. 104]. Вживався цей термш вченим ¿з суфшсом - iemb, який функщонуе у сучасшй украшськш мовк на вщм1ну в1д часто вживаного у XIX CToniiri TcpviiHa письменность, утвореного за допомогою дуже продуктивного для абстрактно-книжно! лексики суфпчха - ость, вживаного ще в давньоруськоукрашськш, а також в росшськш vioßi. Вживання М.Грушевським тсрм1на писъментстъ може евщчити про прагнення вченого до встановлення единих норм терм1нологй' украшсько! мови.
Отже, тематична група "терMi ни на позначення л1тератури" охоплюе як лексеми, що закршилися з л1тературознавчим значениям у попередш пер1оди розвитку науково! думки, так i термши. яю входили в укра!нську мову клнця XIX -початку XX CTCmirra. Дсякл з них набули в наш час ознак юторизм1в: паломнича лтература, святоотецъка лтература, апостолъсъю писания, красне писъменство тощо. У псрсважшй бшыпост1 терм1новживань щ слова реатзують свое значения у номенклатурах, вживаних i сучасним л1тературознавством.
Список лггератури
1. Быстрова Е. А. Термины литература, словесность и письменность II Современная русская лексикология / Быстрова Е. А. - М.: Наука, 1996. - С. 106 - 113.
2. Грушевський М. 1стор!я украшсько! лтератури: в 6 т., 9 кн. / Грушевський Михайло. - К.: Либщь, 1993- 1996.
3. Грушевський М. 1стор!я Украши/Грушевський Михайло. - К.: Освта, 1991. -271 с.
4. Грушевський М. 1стор!я Украши-Руси: в 11 т., 12 кн. / Репринт, вид. / Михайло Грушевський. - Т 3. -К.: Наук, думка, 1993.
5. Жовтобрюх М. А. Мова украшсько! перюдично! преси (кшець XIX - початок XX ст.) / Жовтобрюх М. А. - К.: Наук, думка, 1970. - 303 с.
6. Жовтобрюх М. А. Мова украшсько! преси (до середини 90-х роюв XIX ст.). / Жовтобрюх М. А. -К.: Вид-во Академи наук Украшсько! РСР, 1963. - 415 с.
7. Коцюбинський М. Твори: у 6 т. / М. Коцюбинський - К.: АН УРСР, 1961 - 1962. - Т. 2-3.
8. Кримський А. Розвщки, статп та замшей. I - XXVII. Укр. Акад. Наук // 36. icT - фш. вщцшу. - № 57 / А. Кримський - К., 1928; Вибраш твори. - К.: Дншро, 1965. - 576 с.
9. Масликова О. С. Словник фшолопчно! термшологп та номенклатури TBopiB М.С. Грушевського / О. С. Масликова. - Симферополь, 2002. - 256 с.
10. Муромцева О. Г. Розвиток лексики украшсько! лтературно! мови у другш половит XIX - на початку XX ст / О. Г. Муромцева. - Харюв: Вища школа, 1985. - 152 с.
11. Шнчук С. П. Словник лтературознавчих термшв 1вана Франка / С. П. Шнчук, С. С. Регушевський. -К.: Наук, думка, 1966. -271 с.
12. Словник украшсько! мови: в 11 т. - К.: Наук, думка, 1970 -1980.
Масликова Т. С. Терминологическое микроиоле на обозначение понятия «литература» в конце XIX - начале XX столетий / Т. С. Масликова // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2014. -Т. 27(66), № 4. - С. 201-207.
В статье рассматривается вопрос об особенностях употребления термина «литература» для обозначения совокупности писаных произведений известными научными деятелями конца XIX -начала XX в.. Отмечается, что наряду с термином «литература» чаще всего употребляются синонимические названия: «писемстео», «письменность», «письменство», «словесность». Но в отличие от русского языка, в котором лексема «словесность» в дальнейшем семантизировалась и начала обозначать "совокупность всех писанных произведений" (а не только художественных, как раньше), в украинском языке прекратилось употребление этого слова, только иногда употреблялось в случае необходимости как синоним к слову литература. Достаточно часто термин литература входит в состав номенклатур, которых зафиксировано в трудах М. Грушевского около 50 единиц. Наиболее употребляемой есть номенклатура украинская литература.
Ключевые слова: литература, лексема, народная словесность, термин, терминологическая номенклатура, художественное произведение.
Maslykova Т. S. Terminological micro field concerning the conception "literature" in the end 19 -beginning 20 centuries / T. S. Maslykova // Scientific Notes of Tavrida National V. I Vernadsky University. - Series: Philology. Social communications. - 2014. - V. 27(66), № 4. - P. 201-207.
The article addresses the question about peculiarities of the usage of the term "literature" for denotation of totality of written works of well-known scientific figures of the XIX - XXth centuries. It is noted that in addition to the term "literature" often used synonymous names: pisemstvo, pismennost, pismenstvo, slovesnost. But unlike Russian language in which the lexeme "slovesnost" futher took the meaning "the totality of all hand-written works" (not only the works of fiction, as before), in the Ukrainian language usage of this word was stopped and it was used only occasionally, if necessary, as a synonym for the word "literature". It is indicated that since the 70s of the XIXth century the use of the word "pismenstvo" activates as an absolute synonym to the word "literature". With an expressive activity of the word the other units are also fixed; some of which are individual in nature and correlate with other words, that are different from "pismenstvo", by their forming bases, The term "pismenstvo" narrows its semantic meaning, that is analogical to the meaning of the word "literature" and "pismennost"- to the meaning "literacy".
The article notes that the activities related to literature and the study of literature, reflected in the writings of M. Hrushevsky. The term is often used in the writings of scientist. Pointed terminology unit is used by the scientist to refer the totality of -written and printed works of particular nation, as well as for denotation of literature as the variety of art. The term "literature" is quite often the part of the nomenclatures, it's about 50 units that are fixed in Hrushevsky's works. One of the most used nomenclature is "Ukrainian literature". According to research of the thematic group "terms for denotation of the literature and the study of literature" it is defined, that it contains lexemes that were fixed with the significance of literary criticism in the previous periods of development of the scientific thought, as well as terms that were a part of the Ukrainian language vocabulary in the late XIX - early XXth centuries.
Keywords-, literature, lexeme, folk-literature, term, terminological nomenclature, the work of fiction.
Стаття надшита до редакци 21 листопада 2014року