CC BY
7Учет записки ТаврШського нащонального утверситету ím. В. I. Вернадського Серiя «Фiлологiя. Сощальм комумкацп». Том 24 (öS), №1 Ч.2. 2011 р. С. 154 - 158.
УДК 811.161.2'28+001.4:91"XIX/XX"
.щалестш i розмовно-народн1 слова в ykpaïhcbkm географ1чн1й терм1нологп та номежлатур1 юнця xix - початоу хх ст.
Шубша Т.В.
Тавршський нащональний ушверситет ím. B.I. Вернадського, Смферополь, Украта
У статп aнaлiзyютьcя геoгpaфiчнi теpмiни i нoменклaтypи, яю фyнкцioнyвaли у нayкoвoмy та нayкoвo-
пoпyляpнoмy cтилi yкpaïнcькoï мoви юнця XIX - пoчaткy XX сшл1ття.
Ключов1 слова: нayкoвa та нayкoвo-теxнiчнa теpмiнoлoгiя, iнтеpнaцioнaльнi нayкoвi теpмiни.
Дocлiдники icтopiï yкpaïнcькoï лiтеpaтypнoï мoви вщзначають, щo «на кiнець XIX - гочаток XXcт. в yкpaïнcькiй лiтеpaтypнiй мoвi cклaлиcя в ocнoвниx cвoïx pиcax нaйвaжливiшi теpмiнoлoгiчнi гpyпи та тематичш шapи лекcики, xapaктеpнi для функцюнування виcoкopoзвиненoï лiтеpaтypнoï мoви... [4, c.532]. Але ocoбливo у цей чac aктивiзyeтьcя фopмyвaння та "стабшзащя нayкoвoï та нayкoвo-теxнiчнoï лекcики i теpмiнoлoriï" [4, c.532]. Однак щ пpoцеcи були cклaдними i не завжди oднoзнaчними [б, c.5-40]. Так, ^cnp^rami cycпiльнo-пoлiтичнi yмoви життя та кyльтypнoгo poзвиткy yкpaïнcькoгo нapoдy як на cxiднoyкpaïнcькиx, так i на зaxiднoyкpaïнcькиx земляx cпpичинилиcя дo того, щo в кiнцi XIX i на гочатку XX cт. в У^шт фaктичнo не бyлo еди^!' зaгaльнoyкpaïнcькoï лiтеpaтypнoï мoви. А це пopoдилo i piзнi пiдxoди дo poзyмiння завдань та acпектiв кyльтypнo-нayкoвoï дiяльнocтi yкpaïнcькoï iнтелiгенцiï. Були pi3rn пoгляди i на шляxи poзвиткy yкpaïнcькoï лiтеpaтypнoï мoви, на фopмyвaння зoкpемa нayкoвoгo та пyблiциcтичнoгo crnM, на фopмyвaння yкpaïнcькoï нayкoвoï теpмiнoлoгiï. Так, чacтинa зaxiднoyкpaïнcькиx pелiгiйниx, кyльтypнo-ocвiтнix дiячiв cxилялacь дo тoгo, щo в yкpaïнcькy мoвy не вapтo зaпpoвaджyвaти iншoмoвнi cлoвa та теpмiни. Свoï пoгляди вoни пiдтвеpджyвaли гоетланнями на чеcькy мoвy, в якш '"введего" дo мiнiмyмy iншoмoвнi cлoвa. Дiйcнo, пypиcтичнi тенденцiï в poзвиткy чеcькoï мoви пoзнaчилиcя на cклaдi зoкpемa iнтеpнaцioнaльнoï лекcики (Нaпp., в cyчacнiй чеcькiй мoвi ми мaемo: divadlo (теaтp), lekarna (аптека), pismo (шpифт), rozhlas (paдio) i год.). Пoдiбнi пoгляди на вживання iншoмoвниx теpмiнiв виcлoвлювaли i деякi cxiднoyкpaïнcькi мoвoзнaвцi. Нaпpиклaд, П.Г.Житецький paдив "зняти теpмiни нayкoвиx i пoбyтoвиx гонять, яю ще нiкoли не виcлoвлювaлиcь yкpaïнcькoю мoвoю..." [б, c. 21].
^и фopмyвaннi yкpaïнcькoï теpмiнoлoгiï oкpемi aвтopи нayкoвиx i пoпyляpниx видань в кшщ XIX i на гочатку XX ст. вдaвaлиcь у cвoïx пpaцяx дo зaмiни зaгaльнoпoшиpениx iнтеpнaцioнaльниx нayкoвиx теpмiнiв i нoменклaтyp cлoвaми з нapoднoï мoви. Ц yкpaïнcькi зaмiнники iншoмoвниx теpмiнiв дуже чacтo не вiдпoвiдaли тим вимoгaм, якi зaгaлoм cтaвлятьcя дo теpмiнiв. Пpaктикa зaмiни
штернащональних термшв спостер^аеться навггь у вiдомих укра!нських мовознавщв. Зокрема, у працях одного Í3 корифе!в укра!нського TepMÍH03HaBCTBa, як його називають сучаснi дослiдники, I. Верхратського, який у питаннях термшотворення орiентувався на народно-розмовну мову [5, с. 11-14]. У передмовi до III випуску "Початюв до уложення номенклатури i термшологи природописно!" 1.Верхратський пише, що вiн для iншомовних термшв старався вишукувати народнi слова, або й творив !х сам [1, с. 3]. На такий же спошб укладання термiнiв вказуе 1.Верхратський у передмовi до V випуску сво!х "Початюв..." [2, с. 3].
I.Я.Франко гостро критикував запровадження 1.Верхратським в укра!нську мову надуманих та специфiчних дiалектних термiнiв [11, с. 82]. Але, на жаль, настанови I.Верхратського в галузi термшовживання та термшотворення були шдтримаш i в рядi схщноукра!нських видань. Зокрема, у працях Природничого вiддiлу 1нституту Науково! Мови при Всеукра!нськш Академи Наук. Нами проаналiзовано географiчну термiнологiю та номенклатуру, яка фшсуеться у "Матерiялах до укра1нсько1' термшологи мшералогично! та геологично!", укладених акад. П.А.Тутковським та виданих Геологiчною секцiею Природничого Вщдшу 1нституту Науково! Мови (Ки!в, 1919 р., Роздш I, 81 сторшка). Сам П.А.Тутковський у передмовi до сво!х "Матерiялiв..." стверджуе, що вш у згаданiй працi грунтовно використав вiдомi публшаци I.Верхратського та його послщовника С.Рудницького [10, с. XI; 7, с. 1-116; 8, с. 1-151; 9, с. 1-16]. Таких запозичених у Верхратського i Рудницького чи "вщнайдених" самим Тутковським географiчних термшв та номенклатур у згаданих вище його "Матерiялах" чимало. У рядi випадкiв подаеться по три i бшьше паралельних термiнiв для називання тих самих понять. Щоб було зрозумшо, проти чого принципово виступав ГЯ.Франко, наведемо шюстраци. Так, до географiчно! та шшо! "природописно!" термiнологi! радилося включити, наприклад, такi дiалектнi слова, запозиченi насамперед iз карпатських говiрок. Правда, i щ слова часто бувають спотвореними, або "вщредагованими" автором на свш розсуд: napinoK - гравiй; стутнь - градус; ропа, киндибал - густа нафта; недег - вершина гори; орядивина - жирний грунт; майдан - завод з виробництва селггри; щав, буркут - кисле джерело; томбак - червона мщь; комора - шша; бакаль - озеро; цина - олово; пумекс - пемза;
потльняковий - шдзолистий грунт; аречка - арозем; скритоцвiт - безквггкова рослина; головиця - рiчковий витш;
жупа - солеварня; ц1дило - фшьтер; вертепа межиг1р'я вищерб--
кугава -ТЗ^^^} печера;
дебра ущтля
Чимало i самостiйно утворених (але невдалих) термiнiв засвiдчуeмо у "Матерiялах" Тутковського: глинець - алюмiнiй; смородець - амошяк; порохнячка - гумус; деревастка - дендрит; зеленець - дiябаз; довг1сть - довгота (географiчна); надма, надув - дюна; гскриш залгза - залiзний колчедан; вапнець - калш; скелище - кам'яна гора; циняк - олов'яний камшь; порцеляниця - каолш; кремтка - кварц; вгтроголь - шрчана кислота; вгха, мгтла - комета; сопух, яндола - кратер; вШрюль - купорос; обргсник - лишай; пекельний камгнь - лятс; колибень, звиса, вагадло - маятник; круш - метал; лгтавець - метеорит; вапнюк - крейда; солець - натрш; стргмниця - урвище; р!внолежник - паралель; скалинець - польовий шпат; б/гун - полюс; грайморе - прибш; луч - раддас; лупак - сланець;
лосняк -------
блисняк -} слюда;
кам 'яне серце — живло - стж!я;
арчан, аркан, вШрюлъ - сульфат; твтчна мочара - тундра; р!вник - екватор;
черен, первенъ, перв1сток - елемент, ядро;
Отже, анатз лише одного iз термшолопчних словниюв початку XX ст., у якому зафшсована незначна частина географiчних термшв, свiдчить про те, що у географiчнiй термшологп необхiдно було позбутися тих явищ, якi шкодили справi утвердження й стабшзаци науково! термшологп. На особливу увагу заслуговувала в цьому планi термiнологiя т. з. точних (природничих) наук. Це розумiв основоположник наукового стилю в укра!нськш мовi [3]. Саме тому I.Я. Франко в сво!х працях не лише дав конкретш практичнi поради щодо удосконалення цiлого ряду наукових термшв, але й спецiально звертасться до розгляду конкретних теоретичних проблем термшознавства [6, с. 15-40]. Особливо заслуговують на увагу в цьому плаш висловлювання великого вченого у пращ "1з секретiв поетично! творчосп", де 1.Я. Франко пiдкреслюe, що "чим докладнiша, доказнiша мае бути наука, тим сильшше мусить учений боротись з сею поетичною сугестiею, отже поперед усього з мовою, - вщси йде, напр., конечнiсть витворювати наукову термiнологiю, звичайно дику, варварську в очах фшолога, або звичай уживати для тако! термшологп чужих ств, вiдiрваних вiд живого зв'язку то! мови, в яку !х вплетено, ' на те, щоби не збуджували нiяких побiчних образiв в уявi" [12, с. 253].
Список л^ератури
1. Верхратський И. Початки до уложення номенклятури и термйнологш природописно^ народнё1 ( Въ додатку: декотр1 пов1рки, забобони и пр. ). - Льв1в, 1869. - Вип. 2. - 40с.
2. Верхратський И. Початки до уложення номенклятури и термйнологш природописноЦ народнё^ -Льв1в, 1872. - Вип.4. - С.3.
3. Жилко Ф.Т. Роль 1вана Франка в ютори укра1нсько1 л1тературно! мови // Укра!нська мова в школ1.
- К.: 1956. - № 3.
4. 1стор1я укра!нсько! мови. Лексика 1 фразеолопя. - К.: 1983. - 743с.
5. Панько Т.1. 1 ш. Укра!нське термшознавство. - Льв1в, 1994. - С. 11-14.
6. Регушевський С.С. Нариси про мову наукових праць 1.Я.Франка. - Омферополь, 2006. - С. 5-40.
7. Рудницький, С. Ф1зична ГеоГраф1я при кшщ XIX ст. ( Наукова хроника на 1898, 1899 1 1900 р.). -Зб1рник Мат.-Прир.-Лж. Секцп Наукового Товариства ¡м.. Шевченка у Львов1,1903 р., Т. IX, стор. 1 - 116.
8. Рудницький, С. Начерк ГеоГрафично! термшьологп. - Там же, 1908 р., Т. XXI, стор. 1 - 151.
9. Рудницький, С. Причинки до ГеоГрафично! термшольогп. - Там же, 1913 р., Т. XV, вип. 2, стор. 1
- 16.
10. Тутковський П.А. Матер1яли до украшсько! термшологп мшералогично! та геологично! // Матер1яли до украшсько'! природничо! термшологп та номенклатури. - К.: 1923. - Т. II. - 81с.
11. Франко 1.Я. Дещо про нашу пресу. - Льв1в, 1905. - Кн. 8. - С. 82.
12. Франко 1.Я. 1з секре™ поетично! творчост // Твори в 20 томах. - К.: 1955. - Т. XVI. - С. 253.
Шубина Т.В. Диалектные и разговорно-народные слова в украинской географической терминологии и номенклатуре конца XIX - начала ХХ ст. /Т.В.Шубина// Ученые записки
Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2011. - Т. 24 (63), №1 Ч.2. - С. 156-160
В статье анализируются географические термины и номенклатуры, функционировавшие в научном и научно-популярном стиле украинского языка конца XIX - начала XX столетия.
Ключевые слова: научная и научно-техническая терминология, интернациональные научные термины.
Shubina T.V.Dialect and colloquial-folk words of Ukrainian geographic terminology and nomenclature of XIX- XX c. / T.V.Shubina // Scientific Notes of Taurida National V.I.Vernadsky University. - Series: Phylology. Social communications.- 2011. - V.24 (63), №1 P.2. - P. 156-160
Geographic terms and nomenclature functioning in scientific and popular scientific Ukrainian style of XIX-XX c. are analyzed.
Key words: scientific and popular scientific terminology, international scientific terms.
Стаття надШшла до редакци 19 ачня 2010 року
