CC BY
22
конструированная коллекция лекарственных и пряно-ароматических растений будет способствовать научной, учебной, просветительской работе учреждения. Коллекцию предложено формировать согласно системе, построенной по приоритетному принципу: экологическому, агротехническому, систематическому, взаимодействия между видами, их высоты, эстетической компоновки, выделения учебного участка для студентов.
Ключевые слова: лекарственные и пряно-ароматические растения, коллекция, ботанический сад, многопрофильность.
Horbenko N.Ye., Yefremova O.O., Shuma O.V. Some Principles for Formation of Medicinal and Aromatic Plants Collection in the Botanical Garden of Ukrainian National Forestry University
Some suggestions of changes in the collection of medicinal plants of Botanical Garden of Ukrainian National Forestry University are made. The collection is proposed to be extended according to the fundamental principles of the integrated approach to form the collections of botanical gardens. The reconstructed collection of medicinal and aromatic plants will provide scientific, academic and educational work of the institution. The proposition is to form the collection using the priority principles: environmental, agricultural, systematic, interaction between species, height, aesthetic composition, allocation the testing area for students.
Key words: medicinal and aromatic plants, garden collection, botanical garden, versatility.
УДК 639.1 *799.2 Доц. В.В. Горошко, канд. с.-г. наук -
Харшеський НАУт. В.В. Докучаева
ОСОБЛИВОСТ1 ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ ПОЛЮВАННЯ В МИСЛИВСЬКИХ УПДДЯХ УКРА1НИ
Полювання у житт людства завжди мало вагоме значення, яке з часом змшювало-ся. Представлено матерiали про роль полювання в юторн людства, розглянуто тенденцн у полюванш, зумовлеш розвитком суспшьства. Висв^лено основш положення Закону Украши "Про мисливське господарство та полювання" щодо незаконного полювання та браконьерства. Виявлено певш закономiрностi мiж кшьюстю порушень на полюванш (зокрема i браконьерства) та економiчним станом держави, наявшстю населених мюць бшя мисливських господарств, описано рiзниu;ю у спорядженш браконьерiв рiзного статку.
Ключовi слова: полювання, мисливське господарство, Закон "Про мисливське господарство та полювання", основш положення, проблема браконьерства.
Вступ. Значення полювання в кторц людства час вщ часу змiнювалося. У первкних людей десятки тисяч рокш тому полювання разом зi збиранням усього 1'ст1вного у природа було першим i найголовшшим джерелом харчуван-ня. Великих звiрiв заганяли у замасковаш пастки, у скелястi розщелини, на ви-сокi кручi, 1х вбивали списами i дротиками з кременевими наконечниками. З часом скотарство i землеробство стало основним заняттям людей, а полювання -тшьки необхiдною пiдмогою у господарство Диких тварин поблизу старовин-них мiст i поселень витiсняли пасовища й обробленi поля [1, 2].
З утворенням царств у Египта, Межирiччi, Iндií, коли у верхiвки населения у надлишку з'явилися рiзноманiтнi продукти, полювання набуло спортивного характеру. Шзшше у Захвднш Gвропi в перiод розвитку i змiцнення фе-одальних держав селянам почали обмежувати полювання: вони не мали права полювати навiть на сво1й землi. Полювання було тшьки ирившеем короля i його вельмож [1 ].
Наприкiнцi позаминулого й особливо на початку ХХ ст. у лках передо-вих краш свiту почали створювати мисливсью господарства, щоб пiдтримувати в оргашзованих угiддях на високому рiвнi чисельнкть тварин. Органи державно!' влади всюди встановлювали суворий контроль за полюванням i збережен-ням мисливських ресурсiв. Таким чином, мисливськi господарства стали найважливтою ланкою у ланцюзi рiзноманiтних природоохоронних установ.
Мета дослвдження - проаналiзувати основнi положения Закону "Про мисливське господарство та полювання" щодо незаконного полювання i браконьерства, а також залежносп браконьерства вщ економiчного стану держави.
Методика та матерiали дослщження. Проведенi дослщження грунту-ються на матерiалах (протоколах) щодо порушення правил полювання, пред-ставлених Харювським обласним управлiниям лкового та мисливського господарства. Проведено опитування спiвробiтникiв мисливських господарств Хар-кiвщини щодо динамiки браконьерства та змш у спорядженнi браконьерiв, ят вiдбулися за останнi 20 ротв.
Результати дослiдження. В Украíнi дiе Закон "Про мисливське господарство та полювання" [3]. Вш визначае правовi, економiчнi та органiзацiйнi засади д1яльносп юридичних i фiзичних осiб у галузi мисливського господарства та полювання, забезпечуе ршш права всш користувачам мисливських угiдь у взаемоввдносинах з органами державно!' влади щодо ведення мисливського господарства, оргашзацц охорони, регулювання чисельностi, використання та ввд-творення тваринного свиу.
Згiдно iз цим законом Украши, полювання - це дií людини, спрямоваш на вистежування, переслiдувания з метою добування i саме добування (вщстрь лювання, вiдловлювания) мисливських тварин, що перебувають на волi або ут-римуються в напiввiльних умовах. Полювання - це не просте добування звiрiв i птахнв, а продумане освоення íхиiх запасiв, що обов'язково передбачае збере-ження вдаворювального поголiв'я. Крiм цього, полювання - один з основних, абсолютно необхвдних засобш регулювання чисельностi тварин. Полювання змщнюе здоров'я, тренуе витривалiсть, витримку, спостережливiсть, швидкiсть реакцií, тобто саме п якостi, якi розвивае спорт. Тому полювання - це вид спорту, i називаеться воно спортивним, або любительським. Саме це визначае його добровшьнкть i необов'язковкть отримання вiд нього продукцií. Сучасне ос-воення промислових територiй, оргашзащя i ведення мисливських господарств збшьшують роль мисливцiв-спортсменiв i в промисловому полюваннi.
В Украíнi розрiзияють таю способи полювання: шдивщуальне; колек-тивне; колективне з нагоничами (облавне). Полювання може вщбуватися з ви-користанням мисливсько1 вогнепально1 зброц собак мисливських порвд, iнших ловчих звiрiв i птахiв (за наявностi паспортiв на них); сiток i пасток для вилов-лювання тварин живцем; пасток для добування хутрових звiрiв з науковою метою та для переселення; мисливських вишок; пахучих неотруйних приманок [3]. Право на полювання в межах визначених для цього мисливських упдь ма-ють громадяни Украши, яш досягли 18^чного вiку, iноземцi, якi одержали в установленому порядку дозвш на добування мисливських тварин та iншi документа, що засвдаують право на полювання.
Документами на право полювання (для громадян Украши) е:
• посвiдчення мисливця;
• щорiчна контрольна картка облiку добуто'1 дичини та порушень правил полювання з позначкою про сплату державного мита;
• дозвщ на добування мисливських тварин (лщенз1я, вщстрщьна картка, дозвiл на дiагностичний та селекцшний вiдстрiл тощо);
• вщповщний дозвiл на право користування вогнепальною мисливською зброею у разi 11 використання;
• паспорт на собак мисливських порщ, iнших ловчих звiрiв i птахiв у разi 1хнього використання пiд час полювання.
Зауважимо, що полювання з використанням вогнепально!' мисливсько!' збро!' дозволено тiльки особам, ят в установленому порядку одержали дозвш органу внутрiшнiх справ на право користування щею зброею. Зазначеш доку-менти мисливець зобов'язаний мати шд час здшснення полювання, транспорту-вання або перенесення продукцií полювання i пред'являти !х на вимогу осiб, уповноважених здiйснювати контроль у галузi мисливського господарства та полювання [3-5]. До полювання приршнюють:
• перебування осiб у межах мисливських угщь, зокрема на польових i лiсових дорогах (крiм дорк загального користування), з будь-якою стрщецькою зброею або з капканами та шшими знаряддями добування звiрiв i птахiв чи зi собаками мисливських порщ, ловчими звiрами i птахами чи з продукщею полювання (ок-рiм випадкiв регулювання чисельностi диких тварин, польових випробувань i змагань мисливських собак (на рiвнi не нижчому за обласний);
• перебування оиб на дорогах загального користування з продукщею полювання або з будь-якою зiбраною розчохленою стрщецькою зброею [3]. Законодавством Украши заборонено:
1) полювати без надежного на те дозволу на тварин, яы не зазначеш у дозво-лах на добування мисливських тварин або понад встановдену в цих дозво-лах норму;
2) полювати в заборонених для цього мкцях, а саме: на територ1ях та об'ектах природно-заповщного фонду, де це заборонено вщповщно до положень про них; на вщтворювальних дтянках (кр1м ввдстршу 1 вщлову хижих 1 шыдливих тварин); здеб1льшого у межах населених пунклв; в упддях, не зазначених у дозвол1; на ввдсташ ближче н1ж 200 м в1д буд1вель населеного пункту та окремо розташованих буд1вель, де можливе перебування людей;
3) полювати у заборонений час, а саме: у недозволен! для полювання строки на вщповщш види тварин; у темний перюд доби;
4) полювати 1з застосуванням або використанням заборонених знарядь та за-бороненими способами;
5) транспортувати або переносити добуп тварини чи 1хш частини без зазна-чення цього факту в щор1чнш контрольнш картщ облжу добуто!' дичини 1 порушень правил полювання, а також у дозвол1 на 1хне добування;
6) допускати собак у мисливсьы упддя без нагляду;
7) полювати з порушенням установленого для певно! територп (рег1ону, об-ласт1 тощо) порядку здшснення полювання;
8) полювати на заборонених для добування тварин.
Дц, зазначеш в пунктах 1 -8, вщповщно до чинного законодавства, кваль фжують як незаконне полювання. Особи, винш у незаконному полюваннi, несуть вщповщальнкть згiдно iз законом [3].
Сьогодш питания незаконного полювання у мисливських упддях Украши стойъ дуже гостро. При цьому слiд зазначити, що ршень забезпечення бра-коньeрiв приладами для незаконного полювання доволi високий. Встановлено, що рiзниця в обладнанш iстотно залежить вiд матерiального забезпечення браконьера. Як правило, браконьери з незначними статками використовують rarai (для ловлi як ^бних звiрiв, так i кабанiв, оленiв тощо), гладкоствольнi рушни-цi, використовують лiхтарi тощо. Бiльш заможнi браконьери у своему арсеналi мають нiчнi прищли (рiзного поколiния), тепловiзори, пiдствольнi лiхтарi рiзно-манiтноí варiацií, глушники (переважно використовують шд час стрiльби з на-рiзноí збро!), карабiни. Виявлено, що здебiльшого кiлькiсть браконьерiв у мисливських упддях будь-якого господарства ктотно залежить ввд вiддаленостi господарства ввд населеного пункту. Водночас близьккть великого мiста до мисливського господарства зумовлюе бшьшу кiлькiсть браконьерiв з високими статками та, як наслвдок, з сучасним обладнанням. Зазначимо, що актишзащя браконьерства пов'язана, передус1м, iз сощальним та економiчним становищем нашо! кра'ни. За нашими дослiдженнями, значну хвилю браконьерства спосте-рiгали на початку та всередиш 90-х роюв ХХ ст. Сьогоднi нова хвиля браконьерства спричинена значним попршенням матерiального забезпечення.
Висновок. За результатами виконано! роботи встановлено: iснуе певний взаемозв'язок мiж економiчним станом держави та юлькктю порушень на по-люваннi (насамперед браконьерства); кiлькiсть випадюв браконьерства залежить вiд наявносп населених мiспь бшя мисливських господарств; виявлено рiзницю у спорядженнi браконьерш з рiзним статком.
На нашу думку, проблему браконьерства неможливо виртити тальки зу-силлями егерсько! служби господарств. Це питання потребуе диференцшовано-го пiдходу з урахуванням уах його аспектiв.
Лiтература
1. Граков Н.Н. Охотничье хозяйство СССР : сб. науч. тр. / Н.Н. Граков. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1973. - 405 с.
2. Дормидонтов Р.В. Твоя первая охота / Р.В. Дормидонтов, Н.А. Валков. - М. : Изд-во "Физкультура и спорт", 1976. - 159 с..
3. Закон Украши "Про мисливське господарство та полювання", м. Кив, 22 лютого 2000 р., № 1478-III.
4. Мантейфель П.А. Настольная книга охотника спортсмена / П.А. Мантенфель, В.В. Архангельский, В.Е. Герман, Г.И. Иванов. - М. : Изд-во "Физкультура и спорт", 1955. - 397 с..
5. Слепых С.С. Современная русская охота / С.С. Слепых. - Ростов на Дону : Изд-во "Феникс", 1997. - 464 с.
Горошко В.В. Особенности соблюдения правил охоты в охотничьих хозяйствах Украины
Охота в истории человечества всегда имела важное значение, но со временем менялось. Представлены материалы о значении охоты в истории человечества, описаны основные тенденции в охоте, которые обусловлены развитием общества. Проанализированы основные положения Закона Украины "Про охотничье хозяйство и охоту", которые касаются незаконной охоты и непосредственно браконьерства.
Определена взаимосвязь между количеством правонарушений на охоте (в том числе и браконьерства) и экономическим состоянием страны, присутствием населенных пунктов, находящихся непосредственно возле охотничьих хозяйств, выявлена разница в снаряжении браконьеров имеющих различный доход.
Ключевые слова: охота, охотничьи хозяйства, Закон Украины "Про охотничье хозяйство и охоту", основные положения, проблема браконьерства.
Goroshko V. V. Modern Hunting Regulations in Ukraine's Hunting Grounds
Hunting has always been of great importance in the history of humanity, but it gradually changed. The material about significance of hunting in the history of humanity is represented. Some trends in hunting stipulated for the society development are shown. The attention is focused on the main government regulation "On Hunting Economy and Shooting" that deals with illegal shooting and poaching in the hunting objects of areas of Ukraine's economic significance. A certain connection is evident between the quantity of law breaking while shooting (poaching) and economic situation in the country as well as if there are any settlements near hunting farms. The difference in poacher's equipment depending on poacher's income is represented.
Key words: shooting, hunting farm, the law "On Hunting Economy and Shooting", main regulations, problem of poaching.
УДК 630*182.3 Мол. наук. ствроб. В.А. Дишко1; студ. С.М. Дишко2
ХАРАКТЕРИСТИКА МОРФОЛОГ1ЧНИХ ОЗНАК ГЕНЕРАТИВНИХ
ОРГАН1В СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 У ПРИРОДНИХ I ШТУЧНИХ ДЕРЕВОСТАНАХ УКРА1НИ
Висвгглено матерiали дослщження внутршнъопопуляцшного pi3HOMamTra форми та забарвлення генеративних оргашв у потомств восьми штучних i п'яти природних на-садженнях з Харгавсько!, Волинсько!, Рiвненськоl та Кшвсько! областей. Дослщження показали складшсть популяцшно! структури деревостанiв. Встановлено, що найвищим ступенем мшливост характеризуються форми апофiзiв шишок. З'ясовано, що варшван-ня ознак у штучных деревостанах вище, нiж у природних, що сввдчить про наявнiсть запасу генетичного рiзноманiття та пiдтверджуe доцшьшсть використання насшня з КНП для люовщновлення.
Ключовi слова: внутршнъопопуляцшне рiзноманiття, популяцiйна структура, синтетичнi сорти-популяцй, природш сорти-популяци, число морф, частка рщюсних морф.
Вступ. Збереження генетичного потенщалу лiсових порiд, зокрема сосни звичайно!' (Pinus sylvestris L.), стае невдаладною для вирiшення проблемою, яка пов'язана з вивченням популяцiйноí структури видiв. Оскiльки поколiння лiсiв, що виникли внаслiдок природного або штучного вщновлення вiд обмеже-но1 кiлькостi особин, генетично менш рiзноманiтнi, а отже, i менш продуктивнi та стшт до несприятливих екологiчних факторiв [5]. Шд час вивчення популя-цiйноí структури сосни звичайно1 придшяють увагу ознакам генеративних орга-шв, якi не змiнюються в межах крони та зберкаються в онтогенезi [3, 11, 14]. Багаторiчнi дослщження засвiдчили значну мiнливiсть цих ознак у популящях [2-4, 8, 9, 18, 21, 22, 24], дозволили видшити групи, якi стабiльно рiзняться мiж собою [4, 5, 15] та засвщчили, що перевага певних форм тiсно пов'язана з типом лкорослинних умов [2]. У роботах Т.С Сщельниково1, А.1. Вiдякiна, С.М. Сан-нiкова, 1.В. Петрово1, С.Н. Тарханова та ш. [2, 3, 20, 21, 23] шдкреслено селек-цiйне значения особливостей форми та забарвлення генеративних оргатв дерев
1 Украшський науково-дослiдний шститут лiсового господарства та агролiсомелiорадii iM. Г.М. Висоцького;
2 Харшвський надiональний технiчний ушверситет сiльського господарства iM. П. Василенка
